Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Обґрунтування етіології, патогенезу акушерської патології та патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих геохімічних зонах західного регіону України

Обґрунтування етіології, патогенезу акушерської патології та патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих геохімічних зонах західного регіону України

Цукрово-протеїнове співвідношення як патогенетична основа розвитку в організмі глибокотільних корів метаболічного ацидозу, диспротеїнемії та ендотоксикозу. Схема профілактичних заходів акушерської патології та профілактики неплідності корів і телиць.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 87,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

16.00.07 - ветеринарне акушерство

УДК 619:618:553.611.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕТІОЛОГІЇ, ПАТОГЕНЕЗУ АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ І НЕСПЕЦИФІЧНОЇ ТЕРАПІЇ У СИСТЕМІ ПРОФІЛАКТИКИ НЕПЛІДНОСТІ ХУДОБИ В ОКРЕМИХ ГЕОХІМІЧНИХ ЗОНАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Стефаник

Василь Юрійович

Львів

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (ЛНУВМ та БТ) Міністерства аграрної політики України

Наукові консультанти:

доктор ветеринарних наук, професор Хомин Степан Петрович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. ґжицького, завідувач кафедри акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В. Звєрєвої;

доктор ветеринарних наук, професор Завірюха Володимир Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. ґжицького, професор кафедри хірургії.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Сергієнко Олексій Іванович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, головний науковий співробітник лабораторії контролю аерозолів, дезінфікуючих та антигельмінтних препаратів;

доктор ветеринарних наук, професор Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;

доктор ветеринарних наук, професор Харенко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства.

Захист відбудеться "17" березня 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "13" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук, доцент
в.З. Салата
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інтенсивні технології у молочному скотарстві вимагають постійного наукового пошуку, високопрофесійного ветеринарного обслуговування і запровадження прогресивних технологій виробництва, безприв'язного утримання, доїння корів у спеціальних залах (Зубець М.В. та ін., 1994; Демчук М.В., 2002; Замазій М.Д., 2004 та ін.).
Основою розвитку тваринництва є відтворення поголів'я, профілактика неплідності і збереження отриманого молодняку.
Продуктивність корів значною мірою визначається їх відтворною здатністю, яка залежить від організації їх догляду, рівня годівлі та способу утримання. На цих засадах базуються сучасні технології ведення галузі, розраховані на реалізацію генетично запрограмованої продуктивності тварин.
У сучасних умовах перед спеціалістами тваринництва стоїть надзвичайно складна проблема: одночасно з підвищенням молочної продуктивності, забезпечити високу здатність до відтворення, продовжити термін інтенсивного використання корів.
Вивченню причин та патогенезу акушерської патології та розробці комплексу відповідних профілактичних заходів присвячено багато наукових праць відомих вчених у галузі ветеринарного акушерства, зокрема, Звєрєвої Г.В., 1970-2000; Сергієнка О.І., 1972-2004; Яблонського В.А., 1985-2006; Хомина С.П., 1985-2005; Харути Г.Г., 1992-2005; Калиновського Г.М., 1993-2006; Косенка М.В., 1995-2000; Завірюхи В.І., 1995-2009; Любецького В.Й., 1997-2009; Харенка М.І., 1998-2005 та ін. Дослідженнями вказаних вище авторів доведено, що тільки регулярне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації, забезпечення оптимальних умов утримання, годівлі та експлуатації тварин дає змогу зберегти здоров'я корів, отримати від них генетично можливу продуктивність, забезпечити нормальний перебіг вагітності, родів і післяродового періоду.
Окремі питання етіології і патогенезу акушерської патології залишаються все- таки до кінця не з'ясованими. Це стосується ембріональної смертності, хвороб вагітних корів, що закінчуються абортом, патології родів і післяродового періоду, які пов'язані із низькою резистентністю організму, порушеннями обміну речовин, гіповітамінозами і мікроелементозами та впливом екологічних факторів на організм тварин з урахуванням біогеохімічних особливостей у окремих регіонах західної території України.
Аналіз вітчизняних та зарубіжних публікацій свідчить про негативний вплив екологічних і технологічних факторів на зниження продуктивності корів, тривалість сервіс-періоду, відтворювальну здатність та появу комплексу захворювань, тобто розвиток множинної (поліморбідної) внутрішньої та акушерської патології. Власне ці хвороби мають спільну етіологію, взаємозалежні за патогенезом, подібні за клінічними симптомами і синдромами (Левченко В.І., 2000-2009; Сахнюк В.В., 1998-2009).
Комплексне вивчення усіх аспектів етіології та патогенезу акушерської патології у тварин з позиції поліморбідності дозволить встановити ключові ланки взаємозв'язку процесів вагітності, лактації і родів у корів та збереження гомеостазу організму, здоров'я і продуктивності корів після отелення, що є актуальним для ветеринарного акушерства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В. Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького "Розробка та наукове обґрунтування комплексної програми ритмічного відтворення худоби і свиней як базису цілеспрямованого розвитку скотарства і свинарства у Західному регіоні України" (номер державної реєстрації 0108 U 001317).
Мета і завдання дослідження. Теоретично обґрунтувати та дослідити фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі глибокотільних корів і в період їх післяродової інволюції, клініко-експериментально підтвердити виявлену патологію та розробити етіологічні та патогенетичні принципи профілактики та лікування тварин за акушерської патології, спрямовані на збереження їх здоров'я і забезпечення високої продуктивності корів, розробити ефективні способи корекції відтворної функції у корів після родів з урахуванням особливостей різних біогеохімічних зон Західного регіону України.
Для досягнення мети і її вирішення були поставлені наступні завдання:
- провести хімічні дослідження ґрунтів, кормів із чотирьох регіонів західних областей України: гірська - зона Карпат, яка проходить через Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області, передгірна зона - охоплює частини названих областей, зона Лісостепу - Львівську, Тернопільську області та зона Полісся - Рівненська, Волинська області;
- дослідити особливості динаміки білків, вітамінів і мікроелементів в організмі продуктивних корів з різних господарств західних областей України;
- дослідити інтенсивність процесів метаболізму в організмі тільних корів за останні три місяці вагітності та у післяродовий період з урахуванням умов їх утримання, годівлі та на цій основі з'ясувати можливості використання біохімічних показників крові як тестів ранньої діагностики післяродової патології і прогнозування характеру перебігу у них післяродової інволюції в органах статевої системи;
- за даними акушерської та гінекологічної диспансеризації провести диференціацію і визначити основні критерії акушерської патології та рівня ендотоксикозу з метою з'ясування причин неплідності тварин даного регіону України;
- встановити вплив родів як фізіологічного стресу на загальний стан корів, частоту розвитку післяродової патології, особливості відновлення їх відтворювальної здатності після отелення;
- вивчити і проаналізувати відмінності змін морфологічної структури ендометрію корів впродовж статевого циклу та при розвитку ендометриту;
- розробити, патогенетично обґрунтувати та дати економічну оцінку ефективності лікування і профілактики захворювань та стимуляції відтворної здатності корів у названих біогеохімічних зонах України;
- встановити терапевтичну ефективність згодовування коровам штучної карловарської солі, збагаченої хлористим кобальтом, у поєднанні з йод-ліпідним препаратом та застосування таких мікроелементів як цинк (Zn) та кобальт (Co) на їх фізіологічний стан у останній третині вагітності, період післяродової інволюції та на здатність їх до інтенсивного відтворення;
- розробити комплекс методів корекції порушень процесів обміну речовин в організмі тільних корів, систему заходів профілактики у них акушерської та гінекологічної патології.
Об'єкт досліджень: стан обміну речовин в організмі корів в останній третині тільності та у післяродовий період і його зміни під впливом йод-ліпідного препарату та штучної карловарської солі (ШКС), збагаченої хлористим кобальтом, сульфатом цинку; клінічний стан корів, відтворення корів.
Предмет досліджень: відтворна здатність та неплідність корів, ефективність методів діагностики, лікування і профілактики акушерської і гінекологічної патології у продуктивних корів окремих регіонів західної території України; ефективність превентивної терапії ендотоксикозу тільних корів.
Методи досліджень: клінічні, гематологічні, гормональні, біохімічні (загальний білок, білкові фракції, колоїдо-осадові проби, глюкоза, каротин, кетонові тіла, сечовина), імунологічні (титр нормальних антитіл, молекули середньої маси, , вміст Т- і В-лімфоцитів), показники неспецифічної резистентності (бактерицидна активність сироватки крові), лізоцимна активність сироватки крові гістологічні (скануюча електронна мікроскопія, мікроморфологія ендометрію), мікробіологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у результаті виконання запланованих досліджень отримано нові наукові дані про головні етіологічні чинники акушерської патології та неплідності корів у біогеохімічних провінціях Західного регіону України та встановлено питому вагу кожного із них у загальній патології відтворення корів. Встановлено патогенетичні зв'язки між виникненням і розвитком ендотоксикозу у тільних корів та порушеннями у них функції печінки, щитоподібної залози, розладами обміну речовин, гемопоезу, кетозом, гормонального та імунного статусу. Доведено, що етіологічною і патогенетичною основою порушення процесу плодоношення, родів, післяродового періоду з розвитком гострого метриту є накопичення в організмі глибокотільних корів токсичних продуктів обміну речовин.
Враховано електролітне співвідношення у сироватці крові між парами іонів Na-K та Ca-Mg як стимуляторів функції вегетативної нервової системи, розроблені методи корекції вітамінно-мінерального обміну в організмі корів, а також комплекс профілактичних та лікувальних заходів, здатних попереджувати розвиток патологічних процесів і функціональних розладів статевих органів як наслідку вегетативних дистоній.
Вперше із використанням скануючої електронної мікроскопії дано морфологічну характеристику змін ендометрія корів впродовж статевого циклу і за настання неплідності, доведено залежність перебудови поверхневої епітеліальної вистилки матки корови та взаємовідношення різних клітинних елементів з епітеліоцитами ендометрія залежно від фаз статевого циклу;
- виявлено певну залежність між перебігом післяродової інволюції і біохімічним статусом крові та обґрунтовано патогенетичний взаємозв'язок між ними;
- виявлені особливості перебігу післяродового періоду залежно від тривалості третьої стадії родів, що було експериментально підтверджено ефективністю своєчасної профілактики субінволюції статевих органів із відновленням відтворної функції;
- з'ясовано важливість мікроелементів (йоду, цинку, кобальту) у відновленні функції яєчників при симптоматичній неплідності корів; запропоновано способи застосування даних мікроелементів у поєднанні із вітамінами у вигляді йод-ліпідного препарату, сухих порошків сульфату цинку та хлористого кобальту.
Вивчено і доведено залежність відтворної функції корів від біогеохімічних особливостей довкілля, встановлено патогенетичний взаємозв'язок розладів репродуктивної функції корів із рівнем забезпечення їх мікроелементами: йодом, цинком, кобальтом.
Практичне значення отриманих результатів В конкретних умовах біогеохімічних провінцій Західного регіону України встановлено зв'язок відтворної здатності корів та умовами довкілля, розроблено заходи корекції мікромінерального обміну з використанням штучної карловарської солі, йод-ліпідного препарату, тетравіту, сульфату цинку та хлористого кобальту. Запропоновано методи профілактики неплідності, що дає змогу отримати від кожної корови приплід за 365 діб, тобто завершити повністю відтворний цикл: роди - лактація - вагітність - сухостійний період - роди.
За матеріалами досліджень видано у 2001 році "Методичні рекомендації з питань профілактики неплідності, лікування запальних процесів та стимуляції функції статевих органів корів і телиць в господарствах Чернівецької області", які затверджені департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. Матеріали досліджень також увійшли до методичних рекомендацій, виданих у 2009 році: "Рекомендації з питань особливостей застосування патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих біогеохімічних зонах Західного регіону України", затверджених головними управліннями ветеринарної медицини Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Чернівецької областей.
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі при вивченні дисципліни "Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології" кафедрами акушерства Сумського національного аграрного університету, Житомирського національного агроекологічного університету, Білоцерківського національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз літературних джерел за темою дисертації, проаналізовано весь обсяг експериментально-клінічних досліджень, розроблено тематичний план та проведено серію дослідів в господарствах чотирьох біогеохімічних провінцій Західного регіону України, проведені передбачені методикою гормональні, імунологічні, гістологічні, цитоморфологічні та біохімічні дослідження, їх аналіз та статистична обробка отриманих результатів. Скануючу електронну мікроскопію проводили на базі лабораторії біологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка. Формулювання висновків та практичних рекомендацій зроблено за участю наукових консультантів.
Апробація результатів дисертації. Результати власних досліджень доповідалися, обговорювалися і отримали загальне схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: - 1-й Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології й патології відтворення тварин" (Київ, 25-26 травня 2000); - "Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки" (Львів, 4-6 жовтня 2001р.); - "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки й практики" (Львів, 26-27 червня 2002 р.); - "Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства" (Львів, 24-25 жовтня 2002 р.); - "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки й практики" (Львів, 26-27 червня 2003р.); - " Молоді вчені - майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини" (Суми, 27 вересня - 01 жовтня 2004 р.); - "Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини", присвяченій 20-річчю факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (Суми, 28-30 вересня 2005 р.); - "Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва", присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Д.Я. Василенка (Львів, 20-21 жовтня 2005 р.); - "Науково-практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні" (Біла Церква, 27-28 вересня 2006 р.); - "Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин" (Кам'янець-Подільський, 20-21 вересня 2007 р.); - "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики " (Львів, 14-15 червня 2007 р.); - "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, 18-19 жовтня 2007 р.); - "Проблеми неінфекційної патології тварин" (Біла Церква, 18-19 вересня 2008 р.); - "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики " (Львів, 18-19 червня 2009 р.); - обласних і районних науково-практичних семінарах керівників і спеціалістів ветеринарної медицини західних областей України (2000-2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 42 наукових працях, з яких 32 статті опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; двох навчальних посібниках, п'яти методичних рекомендаціях, двох патентах та збірнику наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 271 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 54 таблицями, 77 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу й методів досліджень, семи розділів результатів власних досліджень, їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку джерел літератури, який містить 586 джерел, у тому числі 138 іноземних, та додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Загальна методика і основні методи досліджень. Робота виконана упродовж 2000-2009 рр. на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В. Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Експериментальну частину роботи проводили у 10 господарствах 4 областей України на клінічно здорових коровах ( глибоко тільні, отелені та на ранній стадії лактації) і хворих коровах з продуктивністю 3500-7000 кг молока за лактацію наступних порід: пінцгау, бура карпатська, червоно-ряба прикарпатська, голштино-фризька, помісі чорно-рябої породи з голштино-фризькою породою.
Гістологічні дослідження проводили на кафедрі патологічної анатомії та гістології національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. Скануючу електронну мікроскопію проводили на біологічному факультеті Львівського національного університету імені І.Франка, дослідження з визначення вмісту гормонів Т3, Т4, ТТГ та кортизолу проводили методом (ІФА) з використанням наборів "Imunotest" (Чехія) у Львівському обласному діагностичному центрі методом радіоімунного аналізу.
Функціональний стан печінки визначали: за білоксинтезуючою активністю за допомогою мідьсульфатної проби, загального вмісту білка методом Рейнса-рефрактометрично, вмісту альбумінів та глобулінів за Кондрахіним І.П. (1975), а також активністю у сироватці крові АсАТ - КФ 2.6.1.1 та АлАТ - КФ 2.6.1.2 за методом Райтмана-Френкеля.
Циркулюючі імунні комплекси за методом Ю.Т. Гриневича і М.М. Альферова (1981), БАСК і ЛАСК та вміст нормальних антитіл - методом, описаним Р.П. Маслянком (1987). Популяційний склад еритроцитів у градієнті сахарози за А.І. Сизовою (1980). Лейкограму вираховували за кількістю окремих видів лейкоцитів у мазку крові, зафарбованому за Гімзою-Романовським; кількість Т- і В-лімфоцитів - за методом Г.А. Краснікова (1985); морфологічний склад крові ? загальноприйнятою методикою.
Тварини належали господарствам СВК "Зоря Карпат", ПСП "Кіселиці" Путильського району Чернівецької області; СВК "Агрофірма Оршівська" Кіцманського району Чернівецької області; ДП "Ямниця" Тисменицького району Івано-Франківської області; ПА "Білий Стік" Сокальського району, агрофірми "Лелик" Жовківського району та ННВЦ "Комарнівське" Городоцького району Львівської області; СПП "Прогрес", СВК "Гірнеківське", СВК "Україна" Ратнівського району Волинської області.
При проведенні досліджень враховували наявний поділ території Західного регіону України на чотири зони:
- перша - гірська, зона Карпат, яка проходить по Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях; опорними господарствами тут були визначені СВК "Зоря Карпат", ПСП "Кіселиці" Путильського району Чернівецької області;
- друга - передгірна зона, яка охоплює частини названих областей; опорними господарствами тут були "Агрофірма Оршівська" Кіцманського району Чернівецької області, ДП "Ямниця" Тисменицького району Івано-Франківської області;
- третя - лісостепова зона, територія Сокальського району з опорними господарствами ПА "Білий Стік", агрофірми "Лелик" та навчально-науково-виробничого центру "Комарнівський" Львівської області;
- четверта - зона Полісся (Рівненська та Волинська області) з опорними господарствами СПП "Прогрес", СВК "Гірнеківське", СВК "Україна" Ратнівського району Волинської області.
В дослідних господарствах з'ясовано хімічний склад ґрунтів, кормів. Крім того, проаналізовано кров тварин на вміст основних макро- та мікроелементів. Проведено аналіз умов утримання тварин, рівня їх годівлі, способів утримання у стійловий та літньо-пасовищний період і системи їх осіменіння (рис. 1).
Досліди проводили у двох напрямках: перший (клініко-лабораторний), при якому проводилося комплексне клінічне дослідження тварин дослідних господарств із постійним контролем функціонального стану статевих органів з урахуванням загального стану організму і паралельними гематологічними та біохімічними дослідженнями параметрів обміну речовин в організмі тільних корів та у післяродовий період, а також гістологічні дослідження органів статевої системи. Результати досліджень були покладені в основу вибору лікарських засобів та вітамінно-мінеральних добавок, які застосовували для корекції обміну речовин.
Другий напрямок досліджень (клініко-експериментальний), який включав проведення акушерської диспансеризації, встановлення причин та розкриття патогенезу хвороб вагітних тварин, зокрема, глибини ендотоксикозу, характеру патології родів та післяродових ускладнень із врахуванням отриманих показників перебігу процесів метаболізму.
У всіх опорних господарствах нами протягом року по три-чотири рази на рік проводилася акушерська та гінекологічна диспансеризація за методикою Звєрєвої Г.В., Хомина С.П., Яблонського В.А., Косенка М.В., Сергієнка О.І., Левченка В.І., Харути Г.Г. (1970-2009).
Для встановлення акушерських і гінекологічних хвороб у корів використовували ультразвуковий метод діагностики. Сонографічне дослідження внутрішніх статевих органів проводили за допомогою приладу "Scanner Falco" із лінійним датчиком за В-режиму і подачі ультразвуку частотою 5 Мгц.
Визначення економічної ефективності застосовуваних заходів проводили за методиками, розробленими Звєрєвою Г.В., Косенком М.В., Сергієнком О.І. ( 1970).
Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми Microsoft Excel 2003, а оцінку вірогідності за параметричним критерієм Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Результати акушерської і гінекологічної диспансеризації корів у господарствах окремих регіонів західних областей України. Загальний клінічний стан у всіх дослідних тварин на початку досліду був задовільний, основні клінічні показники їх були в межах фізіологічної норми. Вгодованість окремих тварин гірської та передгірської зон була нижче середнього рівня; у господарствах "Лелик", ДП"Ямниця", ПА "Білий Стік", АФ "Оршівська" всі тварини знаходилися у межах заводської вгодованості, тобто вище середньої; до 10% корів мали клінічні ознаки ожиріння.
Вагітність у тварин усіх господарств перебігала без клінічних ускладнень, тобто абортів не реєстрували.
Перебіг родів у тварин усіх дослідних господарств різних біогеохімічних зон був не ідентичним. Найбільший показник частоти патологічних родів у корів виявлено в господарствах гірської зони (38,3%) (табл. 1).
Таблиця 1
Результати акушерської диспансеризації корів протягом двох років у дослідних господарствах різних біогеохімічних зон, n=2632

Показник

Біогеохімічна зона

гірська

передгірна

лісостепова

поліська

Усього обстежено корів, к-ть/ %

248/100

1100/100

705/100

579/100
Фізіологічний перебіг родів, к-ть/%

Патологічний, к-ть/%

у т.ч.:

слабкі перейми і потуги, к-ть/%

неправильне членороз-міщення плода, к-ть/%

затримання посліду,

к-ть/%

інші форми (перекру-чування матки, спазми шийки, звуження кана-лу шийки матки),к-ть/%

153/61,7

95/38,3

30/12,1

15/6,0

29/11,7

21/8,5

1023/93,0

77/7,0

12/1,1

11/1,0

45/4,1

9/0,82

646/91,6

59/8,4

16/2,3

12/1,7

27/3,8

4/0,56

452/78,0

127/22,0

43/7,4

16/2,8

53/9,2

15/2,5

Фізіологічний перебіг післяродового періоду, к-ть/%

Патологічний перебіг післяродового періоду в.т.ч.:

субінволюція матки,к-ть/%

гострий ендометрит, к-ть/ %

111/45,0

81/32,6

56/22,4

880/80,0

139/12,7

81/7,3

598/84,8

61/8,7

46/6,5

379/65,4

111/19,2

89/15,4

Значні відмінності виявлено і в перебігу післяродового періоду. Нормально він перебігав лише у 84,8 % корів лісостепової і у 80,0 % корів передгірної зони. Знайдена також різниця між господарствами за видами післяродової патології. Зокрема, субінволюція матки була встановлена у 32,6 % корів гірської зони, а у господарствах передгірної та лісостепової провінцій вона діагностувалася у 12,7 % та 8,7 % відповідно. Такі ж відмінності стосувалися захворювання корів цієї зони на післяродовий ендометрит, на який захворіли 22,4 % корів, тоді як в інших господарствах біогеохімічних зон цей показник коливався в межах 6,5-15,4 %.

Як видно з даних таблиці 2, у корів з різних біогеохімічних зон основними формами неплідності були симптоматична та аліментарна. Серед інших форм неплідності переважала штучно-набута.

Таблиця 2

Результати гінекологічної диспансеризації корів, n = 2632

Рік

Біогеохімічна зона

Кіль-кість корів

Отелилося протягом року, корів/%

Із них

ялових,

корів/%

Форми неплідності

аліментарна, корів/%

симптоматична, корів/%

Інші форми, корів/%

2007

Гірська

120

80/66,7

40/33,3

17/42,5

15/37,5

8/20,0

Передгірна

520

395/75,9

125/24,0

30/24,0

56/44,8

39/31,2

Лісостепова

350

259/74,0

91/26,0

19/20,8

50/55,0

22/24,2

Поліська

287

233/81,2

54/18,8

10/18,5

25/46,3

19/35,2

Усього за 2007 рік

1277

967/75,7

310/24,2

76/24,5

146/47,1

88/28,4

2008

Гірська

128

89/69,5

39/30,5

15/38,5

14/35,9

10/25,6

Передгірна

580

429/74,0

151/26,0

54/35,8

57/37,7

40/26,5

Лісостепова

355

299/84,2

56/15,8

11/19,6

24/42,9

21/37,5

Поліська

292

257/88,0

35/12,0

7/20,0

17/48,6

11/31,4

Усього за 2008 рік

1355

1074/79,3

281/20,7

87/31,0

112/39,9

82/29,1

Усього за два роки

2632

2041/77,5

591/22,5

163/27,6

258/43,6

170/28,8

Примітка: в графу "Інші форми" віднесені експлуатаційна, стареча, штучно набута і кліматична форми неплідності.

Ці дані співпадають з результатами досліджень А.П.Студєнцова, Д.Д.Логвинова, В.С.Шипілова, А.Ф.Колчіної, О.І.Сергієнка, М.В.Косенка, В.А. Яблонського, Г.Г. Харути та інших. Також рідко траплялася така форма неплідності як кліматична (в господарствах за окремі роки переміщення корів із інших зон країни не проходило). До певної міри на організм тварин негативно могли впливати коливання мікроклімату в приміщеннях, особливо в дуже холодні дні, а також недостатність моціону. Експлуатаційна форма неплідності нами реєструвалася у окремих випадках у корів з високою продуктивністю.

Враховуючи вищенаведене, ми провели вивчення можливих факторів, які могли викликати порушення запліднення корів. За цих умов звертали увагу на прийняту систему годівлі й утримання, організацію проведення штучного осіменіння, а також на факти, якими б можна було пояснити розвиток такої форми неплідності, як симптоматична та аліментарна.

Аналізуючи дані таблиці 2 з частоти і форми неплідності у корів, можна відзначити, що у всіх біогеохімічних зонах переважала симптоматична форма неплідності, яка була діагностована у 258 корів, що складало 43,6 %. У гірській зоні переважала аліментарна форма неплідності, зокрема, у 42,5 % корів у 2007 році та 38,5 % у 2008 році.

Виникнення та розвиток аліментарної форми неплідності тут були "Закономірним наслідком" біогеохімічних особливостей довкілля цієї зони - значно бідніший макромінеральний склад ґрунтів, кормів і відповідно біохімічних параметрів крові. В результаті отриманих нами даних можна відзначити, що у корів господарств гірської зони має місце недостатність в організмі білка, каротину, кальцію і фосфору, тобто фактично у корів порушується обмін речовин, внаслідок чого знижується функціональний стан органів розмноження на тлі зниження загальної реактивності організму. Негативне значення має порушення співвідношення між загальним кальцієм і неорганічним фосфором, що знижує лікувальний і стимулюючий ефект препаратів, застосованих в акушерській і гінекологічній практиці. На виникнення цієї форми неплідності значно впливала відсутність моціону в зимовий період і порушення мікрокліматичних параметрів у приміщеннях для утримання худоби. Крім того, цьому сприяли функціональні розлади у корів.

Вміст хімічних елементів у ґрунтах, кормах та макро- і мікроелементів у крові тварин. У результаті проведених досліджень ґрунтів на вміст хімічних елементів нами та іншими дослідниками встановлено, що ґрунти Західного регіону України характеризуються низьким вмістом міді, цинку, кобальту та особливо йоду. Дослідженнями встановлено, що одним із етіологічних чинників виникнення неплідності худоби є корми, вирощені на ґрунтах, з підвищеною кислотністю.

Дослідження ґрунтів на вміст кобальту показали, що у гірській та передгірній геохімічній зонах вміст його знаходиться в межах до 1,0 мг/кг, у зонах Лісостепу та Полісся - 1,1-1,2 мг/кг. Це підтверджує те, що проводити хімічний аналіз кормів необхідно окремо в кожній провінції.

З даних, наведених у таблиці 3, видно, що у сіні передгірної зони, порівняно з сіном інших біогеохімічних зон, вміст магнію є найнижчим, а вміст плюмбуму - найвищим. У сіні гірської зони виявили порівняно високий вміст магнію та недостатню кількість кобальту. В той же час у сіні з поліської зони був виявлений найнижчий рівень кобальту.

У сінажі з гірської зони був найменшим вміст мангану, плюмбуму, але найбільший - нікелю.

Таблиця 3

Результати хімічного аналізу кормів з різних біогеохімічних зон (в мг на 1 кг натурального корму)

Показник

Біогеохімічна зона

гірська

передгірна

лісостепова

поліська

сіно

сінаж

сіно

сінаж

сіно

сінаж

сіно

сінаж

Суха речовина, % , зола, %

82,6

5,6

43, 9

2,9

82,9

5,6

44,2

2,9

83,8

5,8

40,5

3,7

85,1

6,1

42,6

3,9

Магній (Mg)

1009

932

949

1452

1229

1199

1144

1080

Кадмій (Cd)

563,0

468,0

304,0

501,8

519,0

847,9

498,0

802,4

Ферум (Fe)

89,9

136,8

60,9

91,3

119,8

198,0

126,1

201,0

Купрум(Cu)

5,400

3,800

4,850

4,325

3,356

5,030

3,450

5,128

Цинк (Zn)

16,92

19,65

24,20

18,45

27,40

30,90

26,35

29,89

Манган (Mn)

51,94

29,34

39,96

58,64

39,54

48,11

35,42

43,80

Плюмбум(Pb)

0,754

0,338

1,284

1,724

0,547

1,116

0,485

1,098

Кобальт (Со)

0,198

0,348

0,378

0,547

0,834

0,341

0,034

0,086

Нікель (Ni)

0,711

0,708

0,198

0,039

0,518

0,011

0,490

0,018

Дослідження вмісту мікроелементів у крові худоби, яка належала до різних біогеохімічних провінцій та знаходилася у неоднаковому фізіологічному стані, показали значні відмінності їх (табл. 4 ). У тільних корів гірської і передгірної зони, зокрема, вміст цинку становив 6,1-5,03 мкмоль/л, тоді як у аналогічних тварин лісостепової зони його було майже у три рази більше. Щодо вмісту кальцію, то у сироватці крові всіх корів з різних регіонів він був низьким і тільки в окремих тварин досягав нижніх меж фізіологічної норми. Вміст магнію в крові у всіх груп тварин і у всіх провінціях був у межах фізіологічної норми і становив 1,10-1,20 ммоль/л. Звертає на себе увагу рівень цинку у крові неплідних корів, який був на 30-40 % більшим, ніж у тільних. У таблиці 5 наведені біохімічні показники крові корів лісостепової зони на 7-9-му місяцях тільності. Встановлено, що вміст загального білка плазми та сироватки крові у них до 9-го місяця тільності суттєво знижувався, але за цих умов вміст білків системи згортання крові збільшився у 2,5 рази, а вміст фібриногену - у 2 рази.

Також відмічено зниження вмісту альбумінів з 7-го до 9-го місяців тільності корів на 26,7 %. Знижувався і рівень глюкози майже у два рази, але цей показник відповідав нижній межі фізіологічної норми і складав на 9-му місяці тільності 2,2±0,4 ммоль/л.

Таблиця 4

Вміст мікро- та макроелементів у сироватці крові корів з різних біогеохімічних зон Західного регіону України (М, n=40)

Показник

Біогеохімічна зона

гірська

передгірна

лісостепова

поліська

тільні

неплід.

тільні

неплід.

тільні

неплід.

тільні

неплід.

Суха речовина, % зола, %

15,34

0,12

15,43

0,41

17.45

0.58

16,12

0,24

15,53

0,48

13,98

0,51

15,34

0,48

13,84

0,45

Магній (Mg), ммоль/л

1,11±

0,03

1,18±

0,04

0,49±

0,01

1,17±

0,12

1,20±

0,03

1,12±

0,02

1,15±

0,10

1,12±

0,11

Кальцій (Ca), ммоль/л

1,33±

0,11

2,11±

0,09

1,91±

0,03

1,71±

0,02

1,94±

0,04

1,11±

0,08

1,97±

0,07

1,17±

0,10

Ферум(Fe) мкмоль/л

3,26±

0,18

6,72±

0,34

6,24±

0,36

6,61±

0,40

6,59±

0,42

8,11±

0,56

6,59±

0,60

8,21±

0,72

Купрум (Cu), мкмоль/л

7,42±

0,48

13,61±

0,96

9,71±

0,64

10,82±

0,73

5,11±

0,52

2,97±

0,12

5,19±

0,45

6,45±

0,51

Цинк (Zn), мкмоль/л

6,1±

0,55

22,54±

1,42

5,03±

0,93

19,83±

1,14

15,24±

0,96

19,82±

1,17

16,09±

0,94

20,13±

1,56

Манган (Mn),

мкмоль/л

4,19±

0,42

3,07±

0,31

5,97±

0,60

1,59±

0,15

2,68±

0,23

2,62±

0,34

2,72±

0,26

2,51±

0,21

Плюмбум (Pb), мкмоль/л

0,61±

0,08

0,19±

0,001

0,14±

0,03

0,06±

0,10

0,92±

0,08

0,15±

0,001

0,89±

0,03

0,21±

0,01

Кадмій

(Сd), мкмоль/л

0,11±

0,02

0,06±

0,01

0,12±

0,03

0,06±

0,01

0,01±

0,002

0,11±

0,01

0,01±

0,002

0,11±

0,03

Нікель (Ni), мкмоль/л

0,041±

0,001

0,05±

0,001

0,02±

0,003

0,061±

0,002

0,04±

0,003

0,03±

0,001

0,04±

0,001

0,01±

0,001

Протягом трьох останніх місяців вагітності у крові корів суттєво знижувався вміст каротину, показники резервної лужності та колоїдо-осадової проби з сульфатом міді.

Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації корів у гірському, передгірному, лісостеповому та поліському регіонах свідчать, що функціональні розлади відтворення у корів тут певною мірою пов'язані з біогеохімічними та природно-кліматичними умовами регіонів, які необхідно враховувати в профілактиці неплідності корів.

Таблиця 5

Біохімічні показники крові корів залежно від строків тільності (M±m, n=10)

Показник

Одиниця виміру

Місяць тільності

7-й

8-й

9-й

Загальний білок плазми

г/л

91,1 ±2,7

90,2±3,4*

88,5±1,2*

Загальний білок сироватки

г/л

84,25±1,5

78,4±1,8**

68,50±2,0**

Білок системи згортання крові

г/л

6,85±0,5

13,80±2,3**

20,00±3,4**

Вміст фібриногену

г/л

5,14±0..8

9,40±0,5**

9,58±0,5**

Альбуміни

%

39,4±2,8

35,6±2,1*

26,7±1,2**

Глобуліни

%

49,1±0,33

50,5±1,8*

54,5±2,1**

Глюкоза

ммоль/л

4,1±0,32

3,4±0,44*

2,2±0,40**

Резервна лужність

мг%

400±20

380±30*

360±10*

Каротин

мкмоль/л

12,85±0,42

10,90±0,34*

6,33±0,21**

Кетонові тіла

ммоль/л

1,05±0,21

1,80±0,51**

2,13±0,62**

Колоїдо-осадова проба з CuSO4

мл

2,00±0,2

1,84±0,1*

1,76±0,1**

Лейкоцити

Г/л

8,4±0,5

8,8±0,3*

8 ,75±0,3*

Еритроцити

Т/л

5,6±0,3

6,8±0,2***

7,1 ±0,2**

Гемоглобін

г/л

95±2, 1

105±3,4**

108±0,6***

Гематокрит

%

33,8±1,1

34,5±0,9

34,8±1,6

* Р< 0,05; ** Р< 0,01; *** Р< 0,001 - до 7-ми місяців тільності

Діагностично-прогностичні показники виникнення і перебігу ендотоксикозу тільних корів і їх зв'язок з виникненням акушерської і гінекологічної патології. Клінічними дослідженнями встановлено у 10-15 % корів у всіх господарствах різних біогеохімічних зон деформацію ратиць та лонгоз сухожилків згиначів пальця тазових кінцівок. Всього у даних дослідах обстежено 727 корів.

При клінічному обстеженні 924 корів із господарств різних біогеохімічних зон у значної частини з них виявлено ознаки гіпотіреозу, але в окремих зонах вони проявлялися нерівномірно (табл. 6).

У гірській зоні клінічно гіпотеріоз виявлено у 28,1 % від досліджених тварин, тоді як в господарствах передгірної, лісостепової та поліської зон цей показник був, відповідно у 12,1 %, 19,1 %, 22,1 % тварин, паралельно за цих умов виявили анемію слизових оболонок, відповідно до груп тварин різних провінцій, у 14,0 %, 12,6 %, 14,5 %, та у 11,0 %. Такі клінічні симптоми, як грубість і складчастість шкіри виявлялися в умовах гірської зони у 32,8 % тварин, передгірної у 11,7 % та у двох інших зонах у 15,7 % і 16,0 % тварин.

Таблиця 6

Результати клінічного обстеження корів на гіпотіреоз у біогеохімічних зонах Західного регіону України, n= 924

Показник

Біогеохімічна зона

Гірська к-сть/%

Передгірна к-сть/%

Лісостепова к-сть/%

Поліська к-сть/%

Всього обстежено корів

64

230

350

280

Екзофтальмія

18/28,1

28/12,1

67/19,1

62/22,1

Ознаки гіпотіреозу

Кучерявість шерсті міжрогового гребеня

29/45,3

41/17,8

106/30,2

56/20,0

Алопеції навколо очей, на шиї, спині, сідничних горбах

23/35,9

11/4,7

58/16,5

34/12,1

Грубість і складчастість шкіри

21/32,8

27/11,7

55/15,7

45/16,0

Анемія слизових оболонок

9/14,0

29/12,6

51/14,5

31/11,0

Непропорційність частин тіла

3/ 4,6

6/ 2,6

23/6,5

9/3,2

Характерною клінічною ознакою, яка свідчила про порушення фізіології тільності, був розвиток передродового набряку у корів.

Результати клінічних досліджень (табл. 7) показали, що із зростанням терміну вагітності у корів обстежених регіонів в кінці сьомого місяця тільності тільки у 13,9 % тварин починають розвиватися застійні набряки зовнішніх статевих органів. Найбільший відсоток таких корів виявлено у господарствах, де в раціоні годівлі була надмірна кількість кислих кормів. Це стосувалося господарств передгірної зони, де таких корів було 17,3 %. У цей період вагітності ознаки набряку як у ділянці молочної залози, так і вентральної черевної стінки, практично були відсутні.

Під кінець восьмого місяця тільності набряки зовнішніх статевих органів клінічно проявляються у корів при незбалансованій годівлі. На 8-му місяці вагітності у 17,5 % досліджуваних корів діагностували перші ознаки набряку молочної залози.

На 9-му місяці вагітності (перед родами) набряки зовнішніх статевих органів діагностували в середньому у 52,4 % корів, набряки молочної залози у 34,5 %, а вентральної черевної стінки - у 15,5 % корів.

Гематологічні дослідження у піддослідних тварин гірської і передгірної зон показали, що одночасно із наростанням термінів вагітності, в організмі корів помітно змінюється активність процесів еритропоезу і лейкопоезу. Зокрема, відбувається зниження вмісту гемоглобіну, при одночасному зростанні кількості еритроцитів та лейкоцитів. Дані лейкограми свідчать, що таке зростання відбувається за рахунок еозинофілів. Одночасно відбувається підвищення сорбційної здатності еритроцитів у піддослідних корів. Саме ці показники і свідчать про розвиток в організмі корів ендотоксикозу, тобто збільшення кількості ендотоксинів.

Таблиця 7

Клініка передродових набряків у корів, n=593

Біогеохімічна зона

Кількість корів, %

Ознаки надмірних набряків

тільність 7 міс.

тільність 8 міс.

тільність 9 міс.

Зовнішні статеві органи

Молочна залоза

Черевна стінка

Зовнішні статеві органи

Молочна залоза

Черевна стінка

Зовнішні статеві органи

Молочна залоза

Черевна стінка

Гірська

64/

100

7/

10,9

-

-

12/

18,7

8/

12,5

-

29/

45,3

16/

25,0

7/

10,9

Передгірна

121/

100

21/

17,3

-

-

27/

22,3

9/7,4

-

65/

53,7

35/

28,9

9/

7,4

Лісостепова

228/

100

34/

14,9

-

-

56/

24,5

53/

23,2

-

143/

62,7

99/

43,4

47/

20,6

Поліська

180/

100

21/

11,6

-

-

46/

25,5

34/

18,8

-

74/

41,1

55/

30,5

29/

16,1

Середні

величини

593/

100

83/

13,9

-

-

141/

23,7

104/

17,5

-

311/

52,4

205/

34,5

92/

15,5

У тварин лісостепової зони, де раціони годівлі були достатньо збалансовані, показниками активності еритропоезу і лейкопоезу були задовільними. Виявлена тенденція до збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну, зростання кількості лейкоцитів за рахунок еозинофілів, нейтрофілів і моноцитів. За цих умов під кінець тільності зростала сорбційна здатність еритроцитів до 30,1 % проти 19,3 % у 6,5 місяців тільності.

Вивчення динаміки популяційного складу еритроцитів на прикладі тільних корів контрольної групи (яким не проводили превентивну терапію) на 7-9-му місяцях тільності (рис. 2) показало, що розлад процесів метаболізму в організмі тільних корів супроводжується порушеннями в системі гемопоезу та неспецифічного імунітету. Ці зміни характеризуються поступовим зростанням кількості молодих еритроцитів з 29,1 % на 7-му місяці тільності до 30,0 % на 9-му місяці за постійно високій кількості зрілих форм еритроцитів (40,0 %-39,6 %).

В той же час застосування превентивної терапії, зокрема, підгодівля кобальтом та застосування йод-ліпідного препарату та тетравіту сприяє зменшенню кількості вмісту старих еритроцитів, збільшенню вмісту до 38,0 % молодих форм та до 43,5 % зрілих форм еритроцитів.

Дослідження показників загальної резистентності організму корів у динаміці вагітності та при застосованій нами вітамінно-мінеральній підгодівлі показали, що крім зростання кількості лейкоцитів за період тільності у корів контрольної групи помітно зростав вміст еозинофілів з 5 до 10 %; до 8 місяця тільності зростав вміст Т- і В-лімфоцитів, але до 9-го місяця тільності їх рівень дещо знижувався ( табл. 8).

Таблиця 8

Динаміка показників неспецифічної резистентності корів під впливом превентивної терапії, n = 12

Показник та одиниці виміру

Місяці вагітності

Контрольна група, n = 6

Дослідна група, n = 6

7-й

8-й

9-й

7-й

8-й

9-й

К-сть лейкоцитів,

Г/л

у т.ч. базофіли,%

еозинофіли, %

нейтрофіли п., %

нейтрофіли, сегмент.%

лімфоцити заг., %

Т-лімфоцити, %

В-лімфоцити, %

моноцити, %

8,3±0,4

0

5,6±0,5

6,5±0,2

31,0±0,3

53,1±0,2

35,3±1,4

10,8±2,7

3,8±0,4

8,7±0,2

0

7,2±0,1

5,6±0,4

30,4±0,3

52,6±0,7

38,7±3,3

14,0±3,8

4,3±0,1

8,6±0,3

0

11,5±0,1

5,8±0,6

29,7±0,3

49,1±0,5

32,5±1,6

10,7±3,5

4,5±0,2

8,3±0,4

0

4,8±0,2

6,3±0,5**

30,8±0,2

55,1±0,7

37,7±2,4

10,4±3,3

2,9±0,2

8,7±0,2*

0,5

6,8±0,1*

6,3±0,4***

32,1±0,3*

50,3±1,1*

35,7±2,2*

11,8±3,0*

4,5±0,2*

8,9±0,1*

0,5

7,0±0,1***

1,2±0,5***

30,4±0,6*

56,1±0,8*

34,1±2,5*

15,2±1,3**

5,3±0,2*

Нормальні

антитіла

( Р.А.)

розведення сироватки

1:10

++++

+++

++

++++

++++

++++

1:20

+++

+++

+

+++

+++

++

1:40

+++

++

-

+++

++

+

БАСК, %

68,2±2,1

55,4±1,2

46,8±2,1

67,3±1,7*

60,1±2,1*

51,3±3,5*

ЛАСК, %

24,8±1,7

14,7±2,0

10,8±1,5

24,3±1,1*

15,9±3,0*

16,8±2,2*

* Р< 0,05; ** Р< 0,01; *** Р< 0,001 до контрольної групи відповідно до місяця тільності

Вміст нормальних антитіл у тварин контрольної групи знизився у два рази, якщо реакція аглютинації оцінювалася у три хрести +++ в розведенні сироватки 1:20 (на 7 місяці вагітності), то на 9 місяці - у один хрест +. Паралельно на 20,3 % знизилася бактерицидна активність та на 15,0 % лізоцимна активність сироватки крові.

Застосування заходів превентивної терапії дало змогу відчутно вплинути на позитивний стан організму та рівень його загальної резистентності. Зокрема, БАСК знизилася за період досліду на 15 %, а лізоцимна активність - на 9,68 %. За цей період незначно зростає вміст еозинофілів.

Вміст Т-лімфоцитів на 9-му місяці тільності залишився майже на рівні 7-ми місяців, а вміст В-лімфоцитів та моноцитів за цей період, навпаки, дещо зріс і становив відповідно 16,3 % і 5,2 % проти 10,6 % та 3,0 % на 7-му місяці тільності.

Концентрація нормальних антитіл у розведенні сироватки 1:40 впродовж останніх трьох місяців вагітності знизилася із оцінки у три хрести +++ до оцінки в один +, а в розведенні сироватки 1:20 за даний період знизилася усього на один хрест і становила в кінці досліду два хрести ++.

Функціональний стан щитоподібної залози, гіпофіза та наднирникових залоз. Дослідження функціонального стану щитоподібної залози, гіпофіза та наднирникових залоз показали (табл. 9), що у крові корів у процесі збільшення терміну тільності зростають клінічні симптоми гіпотіреозу. При цьому знижується вміст Т3 - та Т4 - майже у два рази, тим часом активність тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) була надто високою, більше ніж у 4 рази, проти величини фізіологічної норми. Проте це не призвело до зростання вмісту в крові окремих гормонів щитоподібної залози, що можна пояснити недостатньою кількістю в кормах йоду.

Таблиця 9

Динаміка гормонів щитоподібної залози в крові корів за 3 останні місяці тільності та вплив на неї превентивної терапії, n=10

Клінічний стан корів

Трийодтиронін, нмоль/л

Тироксин, нмоль/л

Тиреотропний гормон гіпофіза, нМО/мл

Кортизол,

нмоль/мл

Контрольна група М±m, n=5

Тільність 7 міс.

2,50±0,20

68,6±2,40

174,4±6,30

6,8±0,5

Тільність 8 міс.

2,28±0,15

47,1±3,50

160,8±23,50

4,2±1,5

Тільність 9 міс.

1,82±0,05

38,6±4,30

340,3±54,20

3,8±1,2

Дослідна група М±m, n=5

Тільність 7 міс.

2,90±0,15

86,4±4,30*

150,4±12,80**

8,6±1,5

Тільність 8 міс.

2,65±0,40

97,3±5,50**

102,1±8,60***

4,8±2,1***

Тільність 9 міс.

2,79±0,60

105,0±4,72***

108,40±6,90***

6,7±1,2

* Р< 0,05; ** Р< 0,01; *** Р< 0,001 до контрольної групи

У групі дослідних тварин, яким застосовували заходи превентивної терапії у вигляді мінеральної підгодівлі (ШКС з кобальтом), ін'єкцій йод-ліпідного препарату та тетравіту, активність щитоподібної залози знаходилася в межах фізіологічної норми. При цьому вміст тироксину - Т4 в крові тварин дослідної групи був суттєво вищим порівняно з тваринами контрольної групи, особливо у корів на 9-му місяці тільності, а вміст тіреотропного гормону гіпофіза - ТТГ знижувався проти контрольної групи і становив 108,4 нМО/мл.

Отже, гіпофункцію щитоподібної залози слід розглядати як патогенетичну основу, яка відіграє певну роль у порушенні процесів обміну речовин в організмі глибокотільних корів.

Проведені дослідження свідчать про доцільність згодовування глибокотільним та неплідним тваринам у всіх господарствах Західного регіону України штучної карловарської солі з кобальтом, парентеральних ін'єкцій йод-ліпідного препарату та тетравіту.

Функціональний стан печінки у глибокотільних корів. Оцінка функціонального стану печінки у глибокотільних корів (за динамікою змін в крові загального білка, його альбумінової фракції, характером колоїдо-осадової проби з сульфатом міді та зміною активності аланін- та аспартатамінотрансфераз) показала, що разом із збільшенням терміну вагітності відбувається зниження вмісту загального білка сироватки крові до 88,5±1,2 г/л, зменшення вмісту альбумінів до 26,7±1,2 %, зростання активності АсАТ до 68,4±3,40 од/л та АлАТ до 38,1±1,50 од/л, що є ознакою погіршення функціонального стану печінки.

Застосування комплексної превентивної терапії дало змогу профілактувати розлади функції печінки. При тільності 9 місяців тільки у 30% корів дослідної групи було встановлено початкову стадію розладу білоксинтезуючої активності за тестом з сульфатом міді в один хрест + і лише в однієї тварини реакція була оцінена у два хрести ++. У корів контрольної групи ступінь ураження печінки був значно глибшим, а саме: у 80 % корів середній ступінь зниження білоксинтезуючої активності оцінено у два хрести ++ і у 20 % корів - важкий ступінь оцінено у три хрести +++. У дослідній групі тварин на 9-му місяці вагітності під впливом превентивної лікарської терапії у крові відмічено підвищення рівня сечовини до 5,4±0,1 ммоль/л.

Вміст ЦІК-молекул середньої маси в крові корів контрольної групи на 9-му місяці вагітності був високим - 0,760±0,018 од. екст., кетонових тіл - 2,04 ммоль/л, вміст еозинофілів - 11,5±2,3 %. У корів дослідної групи величини даних показників були на 20 % нижчими, що свідчило про нижчий рівень ендотоксикозу.

Отже, проведеними дослідженнями сироватки крові глибокотільних корів встановлено спільну патогенетичну основу для розвитку поліорганної патології післяродового періоду. Наявність анемії, порушення гемопоезу, ураження сухожильно-зв'язкового апарату і порушення білоксинтезуючої функції печінки, розвиток надмірних передчасних набряків статевих органів, молочної залози та вентральної черевної стінки - все це розвивається на тлі розладу гормональної функції щитоподібної залози, гіпофіза та наднирників і пов'язане із порушенням вітамінно-мінерального обміну, накопиченням в організмі токсичних продуктів обміну, зокрема кетонових тіл.

Особливості перебігу родів та післяродового періоду у корів. Вивчення різновидів порушень перебігу родів та причин, що їх обумовлюють, потребує досконалого розуміння патогенезу цього фізіологічного процесу. Проте, ендогенні основи патогенезу родів у тварин, зокрема у корів, залишаються до кінця не з'ясованими, що не дозволяє об'єктивно встановлювати реальні причини патології родів та організовувати належну їх профілактику.

Врахувавши теоретичну і практичну важливість даної проблеми, ми поставили мету розкрити окремі ланки патогенезу родового процесу у корів з урахуванням оптимальних умов утримання та годівлі тварин.

Результати досліджень показали, що тривалість вагітності дослідних корів знаходилась у межах 276-292 доби. Понад 50 % з них отелились вночі, незалежно від пори року, хоча умови утримання, де відбувалися роди, суттєво впливали на їх перебіг.

Порівняння отриманих даних показує, що для нормального перебігу родів у корів потрібний повний спокій, особливо це стосується першої стадії родового процесу. Суть його полягає не тільки у відкритті шийки матки, але й у поверненні плода у верхню позицію і поздовжнє положення.

При вивченні особливостей родового процесу виявлено також, що такі передвісники родів, як набряк тканин зовнішніх статевих органів, вим'я, розслаблення крижово-сідничних зв'язок і секреція молозива чітко проявляються за 1-7 діб до родів. Розрідження слизового корка шийки матки і витікання його у 79 % корів відбувається впродовж 24-36 годин перед родами. У цей же період у 69 % корів шийка матки була вкороченою, а канал її привідкритий лише на 1-2 см.

Отже, отримані дані свідчать, що підготовка до родів у корів закінчується початком відкриття каналу шийки матки і збігається з процесами розрідження слизового корка шийки матки і витіканням слизу.

У більшості (61,4 %) корів підготовча стадія перебігає відносно спокійно. В середньому перша стадія родів триває 18,50,37 години (табл. 10). Найбільш чіткі ознаки цієї стадії проявляються у первісток і корів у вечірні та нічні години.

Початок стадії виведення плоду звичайно збігається з розривом плодових оболонок, витіканням навколоплідних вод і появою потуг. Серцебиття у них збільшується до 110-160 ударів за хвилину. Ця стадія родів в середньому триває 3,5±0,15 години.

У стадію вигнання посліду відразу після виведення плода в корів настає пауза - так звана "фаза спокою", що продовжується в середньому 12 (7-16) хвилин. Стадія вигнання посліду продовжується в середньому 4,3±0,35 години.

Таблиця 10

Тривалість родового процесу у корів (M±m, годин)

Кількість тварин

Стадії родів

Тривалість родів

Підготовча стадія

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены