Обґрунтування етіології, патогенезу акушерської патології та патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих геохімічних зонах західного регіону України

стадія виведення плода

стадія виведення посліду

72

18,5 ±0,37

3,5 ±0,15

4,3± 0,35

23,5 ±0,58

Тривалість родів в середньому дорівнює 23,5±0,58 години. Встановлені закономірності особливостей перебігу родового процесу, тривалості його стадій необхідно враховувати при наданні рододопомоги та проведенні профілактики післяродових ускладнень.

Відразу після виведення посліду починається післяродовий період середньою тривалістю до 30 діб, упродовж якого відбувається зворотний розвиток морфологічної структури і становлення фізіологічної функції органів статевої системи самок, що забезпечує їх подальшу відтворювальну здатність.

Тривалість і характер перебігу післяродового періоду у тварин залежить від багатьох ендогенних та екзогенних факторів, серед яких провідне місце займають: перебіг родів (фізіологічний чи патологічний), умови, у яких відбувалися роди, якість наданої допомоги, догляд за породіллею та багато інших. Важливе значення має і сезон (пора року, місяць) отелення.

Проведені дослідження дозволили встановити, що чим швидше припинялися лохіальні виділення, тим раніше завершувалася післяродова інволюція матки (табл. 11).



Таблиця 11

Відтворна здатність корів залежно від тривалості послідової стадії родів, M±m

К-ть корів	Тривалість послідової стадії, год	Тривалість	Інтервал від отелення до запліднення, діб	Запліднення після першого осіменіння, %
		виділення лохій, діб	інволюції матки, діб
58	1-6	15,30,48	21,40,55	46,35,3	87,9
28	7-9	19,20,60	25,60,75	81,92,5	46,4
5	10-12	21,41,94	28,42,90	101,317.8	40,0

У групі корів, у яких виділення лохій продовжувалися до 15 діб після родів, тривалість періоду від отелення до настання вагітності була найкоротшою - 46,3 доби, тоді як при виділенні лохій понад три тижні після отелення, запліднення наступало в середньому через 101,317,8 доби.

У процесі вивчення динаміки післяродового періоду було встановлено, що терміни інволюції матки і здатності до відтворення у корів значною мірою залежать від часу відділення посліду, тобто від тривалості родів.

Отже, в результаті наших досліджень встановлено, що чим триваліший час самовільного виділення посліду, тим довше продовжується інволюція матки. Зокрема, при звільненні матки від посліду протягом шести годин, виділення лохій у корів продовжувалося в середньому 15,3 доби, а інволюція матки завершувалася в середньому через 21,4 доби. В той же час при наявності посліду в матці протягом 10 і більше годин після виведення плода лохіальні виділення продовжувалися в середньому до 21,4 доби, а інволюція матки закінчувалася в середньому через 28,4 доби.

При порівнянні показників запліднення корів після першого осіменіння з часом відділення посліду встановлено позитивну взаємозалежність. Зокрема, найбільше запліднилось корів після першого осіменіння (87,9 %) при відділенні посліду протягом перших шести годин після народження плода і вірогідно нижчою була заплідненість корів при звільненні матки від посліду через 10-12 годин після виведення плода.

У групі корів, в яких послід відділявся протягом шести годин після виведення плода, запліднення наставало в середньому через 46,3 доби після отелення. В той же час при відділенні посліду через 10 годин після його вигнання, вагітність у корів настала в середньому через 101,3 доби.

Найбільше число корів, що запліднилися в перші два місяці після отелення (87,9 %), було в групі тварин з тривалістю послідового періоду до 6 годин, а при виділенні посліду через 7-9 і 10-12 годин після народження плода запліднення наступало протягом 60 діб у 46,4 % і 40,0 % корів.

Аналіз взаємозв'язку деяких біохімічних показників крові з характером перебігу післяродового періоду показує, що тривалість послідової стадії родів і інволюції статевих органів залежить від активності обміну речовин у організмі корів за 10-12 днів до родів. Про це свідчать результати дослідження, проведені в умовах молочних комплексів, в яких ми здійснювали експерименти.

При вмісті кетонових тіл у крові до 1,0 ммоль/л послідова стадія родів у більшості корів (85,2 %) продовжувалася не більше 6 годин та інволюційні процеси в матці завершувались протягом першого місяця у 73,5 % корів, тоді як при вмісті кетонових тіл у крові від 1,0 до 2,1 ммоль/л, відповідно - у 19,0 % і 28,5 % корів. При цьому слід зазначити, що при підвищенні концентрації кетонових тіл у крові корів частіше виникали післяродові ендометрити.

При вмісті цукру у крові до 2,80 ммоль/л тільки у 30,4 % корів послід відділявся в перші шість годин після народження теляти, у 43,5 % корів встановлена сповільнена інволюція матки і у 39,1 % корів реєструвався післяродовий ендометрит. При вмісті цукру у крові від 2,80 до 3,36 ммоль/л відбувалося швидше відділення посліду і завершення інволюційних процесів в статевих органах у 71,8 % корів, послідова стадія родів продовжувалася не більше 6 годин, а перебіг інволюційних процесів в матці у більшості корів (78,1 %) закінчувався протягом 30 діб після отелення і лише у 9,4 % корів виникав післяродовий ендометрит.

Отримані нами дані свідчать про значний вплив рівня цукру в крові високотільних корів на характер перебігу родів. Зокрема, при зниженні вмісту цукру в крові у корів частіше виявляли затримання посліду понад 6 годин, субінволюцію матки та післяродові ендометрити.

За результатами наших досліджень, значний вплив на характер перебігу родів і післяродового періоду має рівень білків в організмі сухостійних корів.

Зокрема, при вмісті загального білка в сироватці крові в межах величини від 87 до 96 г/л у переважної більшості корів (63,6 %) послід самостійно відділявся через 6-12 годин після народження теляти, у 63,6 % корів спостерігалася субінволюція матки, тоді як при вмісті загального білка в сироватці крові в межах від 72 до 86 г/л відділення посліду понад 6 годин діагностувалося тільки у 11,8 % корів.

При зниженні рівня загального білка у сироватці крові від 72 до 60 г/л послідова стадія родів, яка тривала більше шести годин, виявлена тільки у 20,0 % корів і субінволюція матки - у 13,3 % корів, що значно менше порівняно з тваринами, у яких була встановлена гіперпротеїнемія, але більше порівняно з показниками тварин, у яких був нормальний рівень обміну білків в організмі тільних корів в останні дні вагітності .

Отже, проведені дослідження показують, що характер перебігу родів і післяродового періоду перебуває в певній залежності від рівня обміну речовин в організмі високотільних корів.

Результати проведених біохімічних досліджень крові корів в динаміці дозволили встановити, що в останні дні вагітності, в перші дні після отелення і в процесі післяродової інволюції статевих органів відбуваються суттєві зміни рівня обмінних процесів в організмі тварин. Саме тому, в основу профілактики післяродових ускладнень у корів повинні бути покладені своєчасне виявлення і усунення причин, що викликають порушення обміну речовин, та застосування ефективних методів і засобів патогенетичної терапії, спрямованої на нормалізацію обміну речовин в організмі сухостійних корів після отелення.

Морфологічна характеристика ендометрія корів в період статевого циклу і при неплідності. У структурі слизової оболонки матки під дією нейрогуморальних чинників, насамперед, під впливом статевих гормонів відбувається закономірна циклічна перебудова покривного епітелію слизової оболонки.

З наведених на рисунку 3 даних видно, що покривний епітелій слизової оболонки матки досягає найбільшої висоти на 5-8-у і 14-18-у доби статевого циклу, а найнижчою вона є на 1-3-ю та 11-ту доби. Упродовж статевого циклу покривний епітелій двічі підвищується і двічі знижується по висоті.

Поряд із змінами висоти покривного епітелію, змінюється характер його поверхні. За даними скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) встановлено, що в кінці статевого циклу поверхня покривного епітелію є складчастою, на 3-у добу вона буває згладжена, а починаючи з 6-ї доби і до кінця циклу спостерігається поліморфність поверхневого рельєфу.

Також ми спостерігали значну кількість міхурцевих, бульбашкоподібних випинань і мікровезикулярних утворень на різних стадіях внутрішньоклітинного секреторного циклу.

На рисунку 5 наведена характеристика апікальної поверхні ендометрія. Епітеліоцити в ендометрії мають згладжений мікрорельєф, незначну кількість низьких складок із значною кількістю поверхневих мікропухирців, фіксованих еритроцитів (1) та окремих лімфоцитів. Вся поверхня вкрита розпластаними і деструктивно зміненими еритроцитами. На поверхні праворуч знаходиться ехіноцит (2) (одна із форм багатовідросткового патологічно зміненого еритроцита).

Необхідність визначення морфології матки у неплідних корів та оцінки прогностичного значення структурних змін, які спостерігаються в ендометрії, диктується результатами досліджень багатьох авторів (Афанасьєв І.Н., Любецький В.Й., Калиновський Г.М.). Оцінка патологічних змін в ендометрії проводилася при обов'язковому обліку циклічних змін, що відбуваються в ньому. Невідповідність гістологічних змін термінам статевого циклу дозволяло робити висновок про характер процесу.

При розвитку ендометриту у залозистому шарі ендометрія (рис. 6) виявляли три види морфологічних змін: 1) атрофічні процеси - у 39,1 %; 2) залозисто- кістозне переродження - у 26,6 %; 3) порушення крово- і лімфообігу - у 24,8 % тварин, а у 9,5 % тварин зустрічалися пухлини. Такі процеси пов'язані із різноманітними етіологічними чинниками, які викликають захворювання, їх необхідно враховувати при визначенні схеми лікування тварин, хворих на ендометрит.

Поряд з поліпозним новоутворенням (а) виявлено розширений кінцевий відділ протоки власної залози ендометрія (б).

При ендометриті (рис. 7) спостерігали поліпозні новоутворення, які були різних форм.

Хронічний гранульоматозний ендометрит (рис. 8) був виявлений у 6 (9,4 %) неплідних корів. Така форма запалення характеризувалася формуванням гранульом у різних відділах ендометрія.

В одних випадках гранульоми розташовувалися переважно в субепітеліальному шарі під покривним епітелієм, в інших встановлено переважно локалізацію гранульоматозних вузликів навколо судин або навколо залоз субепітеліального і проміжного шарів.

Результати проведених досліджень свідчать, що причини, які призводять до розвитку патологічних процесів у матці, є надто різноманітними, саме тому визначення схем лікування хворих тварин повинно базуватися на врахуванні причин, які викликали даний патологічний процес.

Лікування неплідних корів з хронічним ендометритом проводилося нами за наступним планом: санація порожнини матки титрованими антибіотиками протягом трьох діб методом внутрішньоматкових введень їх розчинів на 0,5 % новокаїні; аутогемотерапія стабілізованою кров'ю 3 рази з проміжком 2-3 доби; внутрішньом'язове дворазове введення йод-ліпідного препарату в дозі 15 мл з проміжком 12-14 діб. Парасакральна новокаїнова блокада на другу добу після завершення аутогемотерапії, ін'єкції вітамінів групи В, згодовування хлориду кобальту.

Превентивні методи терапії і профілактики акушерської патології, стимулюючі і відновлювальні заходи при симптоматичній неплідності, пов'язаній з гіпофункцією яєчників. Виходячи з отриманих даних, нами були проведені окремі дослідження з вивчення впливу на перебіг родів та на тривалість третьої стадії родів добавок до раціону корів за 30-40 діб до родів хлористого кобальту разом з сульфатом цинку, а також йод-ліпідного препарату, який вводили парентерально.

З даних, наведених в таблиці 12, видно, що у 90,0 % корів першої групи і 70,0 % корів другої групи послід відділився протягом 6-ти годин після родів, а у корів третьої (контрольної групи) цей показник складав 45 %.

Таблиця 12

Вплив додавання мікроелементів на тривалість третьої стадії родів та післяродового періоду, n=60

№ групи	Назва препарату	Всього отелилося корів	Корови з терміном відділення посліду до 6 год., к-ть корів %	Тривалість третьої стадії родів, год.	Тривалість виділення лохій, діб	Тривалість інволюції матки, діб
1	ZnSO4, CoCl, йод ліпідний препарат	20	18/90,0	3,48±0,25 ***	15,5±0,55 ***	21,9±0,55 ***
2	ZnSO4	20	14/70,0	5,29±0,35	18,65±0,75	25,0±0,83
3	контроль	20	9/45,0	6,58±0,62	19,05±0,73	25,65±0,71

*** Р< 0,001 до контрольної групи

Тривалість третьої стадії родів у дослідних тварин першої групи була значно коротшою порівняно з контролем. Таким чином, застосування йод-ліпідного препарату та мікроелементів суттєво вплинули на перебіг післяродового періоду.

Наведені у таблиці 13 дані свідчать, що прояв стадії збудження статевого циклу протягом перших 45-ти діб після родів зафіксовано у 95 % корів першої і у 90 % тварин другої дослідних груп проти 60 % у контролі.

Таблиця 13

Вплив додавання мікроелементів на прояви стадії збудження статевого циклу та заплідненість корів, n=60

№ групи	Назва препарату	Число корів	Прояв стадії збудження до 45 доби, к-сть/%	Заплідненість після першого осіменіння, к-сть/%
1	ZnSO4, CoCl, йод ліпідний препарат	20	19/95,0	14/70,0
2	ZnSO4	20	18/90,0	8/40,0
3	контроль	20	12/60,0	5/25,6

При гіпофункції яєчників лікувально-стимулювальні заходи виконувалися з врахуванням характеру функціонального взаємозв'язку матки з яєчниками та механізму дії препаратів, які застосовували (табл. 14). Схему лікувальних заходів у дослідних групах тварин виконували у такій послідовності: 1) ректальний масаж матки та яєчників - по 5-15 хвилин, один раз на добу протягом 5-ти діб; 2) аутогемотерапія стабілізованою кров'ю - 3 рази з проміжком 2-3 доби, у дозі 40-50 мл; 3) з 3-ї по 10-ту добу лікування - прогестерон по 30 мг один раз на добу; 4) введення йод-ліпідного препарату по 15 мл два рази з проміжком 12-14 діб; 5) парасакральна блокада на 5-ту добу - при завершенні масажу; 6) фолігон внутрішньом'язово у дозі 500 М.О.; 7) вітаміни групи В (В1-500 мг, В2-50 мг, В6-300 мг, Вс-50 мг), згідно з методичними рекомендаціями. У контрольній групі лікування проводили за прийнятою у господарстві схемою (масаж матки та яєчників, аутогемотерапія, застосування тетравіту).



Таблиця 14

Ефективність стимулювальних заходів при гіпофункції яєчників у корів, n=1229

Показник	Біогеохімічна зона
	гірська	передгірна	лісостепова	поліська
	дoслід	контроль	дoслід	контроль	дoслід	контроль	дoслід	контроль
корови, яким прово-дили лікувальні заходи к-сть %	87 100	42 100	200 100	200 100	200 100	200 100	150 100	150 100
Проявили стадію збудження, к-сть %	63 72,4	18 42,8	132 66,0	121 60,5	137 68,5	125 62,5	97 64,6	78 52,0
Стало тільними, к-сть %	43 49,4	10 23,8	110 55,0	49 24,5	92 46,0	57 28,5	72 48,0	51 34,0

Аналіз результатів обробок тварин у дослідних та контрольних групах показав, що у контрольних групах тварин після виконання їм стимулювальних заходів протягом одного місяця в охоту прийшло від 42 % до 62 % оброблених тварин, а після осіменіння тільними стало 23-34 % корів. Залежно від регіону заплідненість корів в дослідних групах у всіх чотирьох регіонах отримано значно кращу. Із 87 корів гірської зони, яким було проведено лікування, в охоту прийшло 63 тварини і 43 (49,4 %) із них стало тільними.

У передгірній зоні стимулювальна ефективність на коровах становила 66 %, а заплідненість склала 55 %. Із оброблених 200 корів у лісостеповій зоні в охоту прийшли 137 тварин, або 68,5 %, а тільними стало 92 корови - 46 %. У групі корів поліського регіону стимулювальна ефективність виявилася також кращою порівняно із контрольною групою, відсоток корів, які стали тільними, становив 48 %.

Економічні розрахунки показують, що проведення комплексу діагностично-профілактично-лікувальних заходів при акушерській патології та симптоматичній неплідності є економічно доцільними, при яких на одну гривню затрат окупність становить 6,52 гривні.



ВИСНОВКИ

У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове практичне вирішення проблеми етіології та патогенетичного зв'язку залежності акушерської патології корів від рівня забезпечення їх йодом, кобальтом і цинком в окремих господарствах різних біогеохімічних провінцій західної території України. Запропоновано способи корекції мікроелементного живлення корів з метою профілактики акушерської патології, симптоматичної неплідності, зменшення негативного впливу розладів обмінних процесів на організм глибокотільних корів. Розроблено схеми превентивної медикаментозної терапії, застосування якої дало можливість нормалізувати процеси обміну речовин в організмі глибокотільних корів, забезпечити здоров'я корів-роділь, профілактувати розвиток у них акушерської патології.

1. Встановлено, що систематичне проведення акушерської диспансеризації у молочному скотарстві під час періоду стійлового утримання сухостійних корів при запуску, на 8-му і 9-му місяцях тільності дало змогу контролювати процес плодоношення, родів та післяродовий період у високомолочних корів з таким розрахунком, щоб кожна тварина протягом 365 діб календарного року повністю завершила цикл відтворення: (роди - лактація - вагітність - сухостійний період -роди), що ґрунтується на тривалості терміну кожного фізіологічного процесу.

2. Щорічно у господарствах різних біогеохімічних зон Західного регіону України реєструвалася неплідність корів, в результаті чого 22,5 % з них впродовж 2007-2008 років виявилися яловими. Основними формами неплідності в господарствах цих зон була симптоматична та аліментарна. Поєднане застосування тривітаміну, тетравіту, вітамінів групи "В", йод-ліпідного препарату, аутогемотерапії, парасакральної блокади та фолігону у мінімальних дозах 500 М.О. з мікроелементами кобальтом, цинком при гіпофункції яєчників забезпечило підвищення заплідненості корів до 46-55 %.

3. Годівля корів за незбалансованими раціонами з цукрово-протеїновим співвідношенням та вітамінно-мінеральними складниками, викликала у тварин різних біогеохімічних зон розвиток ознак порушення процесу фізіологічного перебігу вагітності. Встановлено поступовий розвиток до 9-го місяця тільності надмірних передродових набряків із поширенням їх на вентральну черевну стінку у тварин гірської зони в 10,9 %, передгірної - 7,4 %, лісостепової - 20,6 %, поліської -16,1 % випадках. У даних корів спостерігалися патологічні роди відповідно по зонах 38,3 %, 7,0 %, 8,4 %, 22,0 %. Впродовж післяродового періоду від 8,7 до 32,6 % таких корів виникала субінволюція матки.

4. Клінічні ознаки мікроелементозів йоду, цинку і кобальту проявилися у тварин окремих біогеохімічних зон західної території України нерівномірно. У тварин гірської зони впродовж зимово-стійлового утримання ознаки мікроелементозів йоду виявлено у 28,1 %, анемію слизових оболонок - 14 %, грубість і складчатість шкіри - у 32,8 %; у господарствах передгірної зони ознаки мікроелементозу йоду, цинку, кобальту проявлялися відповідно у 12,1 %, 12,6 %, 11,7 % тварин; у господарствах лісостепової зони у - 19,1 %, 14,5 %, 15,7 % тварин; у господарствах Полісся - 22,1 %, 11,0 %, 16,0 % тварин. Симптоми мікроелементозів йоду, цинку, кобальту є подібними і характеризувалися екзофтальмією, анемією слизових оболонок, ростом грубої шерсті на міжроговому гребні та "чубатістю", алопеціями навколо очей та інших ділянках тіла.

5. Встановлено, що у глибокотільних корів патогенетичною основою розвитку метаболічного ацидозу, розладу білоксинтезуючої та детоксикаційної функції печінки є недостатнє забезпечення їх вітамінами групи "В", мікроелементами йодом, кобальтом, цинком. У крові таких корів виявлено зменшення вмісту загального білка до 68,5 г/л, зниження кальцій-фосфорного співвідношення до 1,3:1; вміст кетонових тіл у крові досягав 2,0 ммоль/л та зниження показників рівня загальної резистентності організму. На 9-му місяці тільності концентрація нормальних антитіл у розведенні сироватки 1:20 і 1:40 знижувалася на 50 %. У цей період бактерицидна активність сироватки крові тварин контрольної групи знижувалася на 21,4 %, тоді як у тварин дослідної групи на 16,0 %; лізоцимна активність сироватки крові у тварин контрольної групи знижувалася на 14,0 % та у тварин дослідної групи на 8,6 %. Активність еритропоезу у тварин дослідної групи зросла на 10 %.

6. Виявлено, що останні три місяці тільності корів супроводжувалися зниженням у крові вмісту Т₃-трийодтироніну від 2,50±0,2 до 1,82±0,05 нмоль/л та Т₄-тироксину від 68,6±2,40 до 38,6±4,30 нмоль/л при високій активності тиреотропного гормону аденогіпофіза (340,3±54,20 нМО/мл). Застосування ін'єкцій йод-ліпідного препарату разом з кобальтом у дозі 15 мл на одне введення через 12-14 діб відновлювало функцію щитоподібної залози до меж фізіологічної норми.

7. Підгодівля неплідних корів з гіпофункцією щитоподібної залози сумішшю солей мікроелементів кобальту і цинку сукупно з ін'єкцією йод-ліпідного препарату сприяло підвищенню функціональної активності даної залози. При цьому у крові корів зростав вміст Т₃-трийодтироніну з 1,20±0,5 до 2,6±0,4 нмоль/л, вміст Т₄-тироксину підвищувався із 74,5±2,5 до 98,3±5,1 нмоль/л, при нормалізації інкреції тиреотропного гормону аденогіпофіза. За цих умов відмічено підвищення активності кори надниркових залоз - вміст кортизолу у крові зростав у два рази.

8. Застосування методу електронної скануючої мікроскопії дозволило отримати ряд нових даних, які характеризують динаміку перебудови поверхневої епітеліальної вистилки матки корів у різні фази статевого циклу, виявити ламелярні структури, розгалужені сітки мікроворсинок, структури вивідних проток маткових залоз, а також характерні риси міжклітинних контактів у поверхневому суцільному епітеліальному шарі та особливості його руйнування за гормональних змін в організмі.

9. На основі електронно-мікроскопічних досліджень поверхневих утворень ендометрія матки встановлено характерні взаємовідносини між окремими клітинними елементами крові з епітеліоцитами ендометрія у різні фази статевого циклу, закономірності змін відростчатих дериватів клітин ендометрію, пов'язаних із стадією активності самої клітини. У просвіті матки виявлено наявність клітин вазогенного походження, які появляються від часу завершення родів аж до відновлення бар'єрної функції покривного епітелію ендометрія.

10. Встановлено, що епітеліальні клітини слизової оболонки матки корів у різні фази статевого циклу характеризуються морфометричними особливостями (з 1-ї по 5-ту доби висота їх збільшується до 52,85,78 мкм, з 8-ї по 11-ту доби зменшується у два рази, з 14-ї по 18-ту доби циклу збільшується до 46,544,09 мкм). При ендометриті у слизовій оболонці стінки матки відбуваються три види змін: а) атрофічні процеси, які трапляються у 39,1 % ; б) залозисто-кістозне переродження - у 26,6 %; в) порушення крово - і лімфоплину - у 24,8 % тварин, випадки пухлин - у 9,5 %.

11. Встановлено залежність між характером перебігу родів, часу самостійного відділення посліду і тривалості виділення лохій з тривалістю інволюції матки та відновленням відтворювальної функції у корів: а) при відділенні посліду протягом шести годин після народження плода виділення лохій у корів продовжувалося в середньому до 15,40,49 доби, а інволюція матки закінчувалася в межах 21,40,55 доби; б) при відділенні посліду через 7-9 і більше 9 годин після народження плода виділення лохій у корів продовжувалося в середньому до 19,20,60-21,51,95 доби, а інволюція матки завершувалася в основному до 28,42,90 доби. Швидкість відділення посліду може служити прогностичним тестом характеру післяродової інволюції статевих органів і теоретичним підґрунтям щодо застосування заходів терапії.

12. Застосування комплексу загальногосподарських заходів для сухостійних корів у вигляді превентивної терапії, збалансування раціону за цукрово-протеїновим співвідношенням із вмістом 40-50 % цукрів у легкодоступній формі для мікрофлори рубця, згодовування штучної карловарської солі, збагаченої кобальтом, паралельно з парентеральним введенням йод-ліпідного препарату та тетравіту, дозволило підвищити ендокринно-метаболічні процеси, захисні пристосування та резистентність організму тварин у період сухостою, що позитивно вплинуло на перебіг родів та післяродовий період. Це стало дієвим заходом профілактики акушерської патології у молочному скотарстві.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У господарствах різних біогеохімічних зон Західного регіону України профілактику акушерської патології та порушення обміну речовин у глибокотільних корів здійснювати методом превентивної терапії шляхом згодовування 50,0 г штучної карловарської солі на добу, збагаченої 3-5 мг кобальту, з паралельним дворазовим введенням на місяць по 10 мл тетравіту та 15 мл йод-ліпідного препарату.

2. Акушерську диспансеризацію глибокотільним коровам у стійловому періоді слід проводити, дотримуючись усіх методичних вимог, які передбачені рекомендаціями, виданими кафедрами акушерства Національного аграрного університету України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Білоцерківського національного аграрного університету.

3. Діагностику, лікування і профілактику неплідності корів проводити, дотримуючись "Методичних рекомендацій з питань профілактики неплідності, лікування запальних процесів та стимуляції функції статевих органів корів і телиць в господарствах Чернівецької області", затверджених НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України 2001р. та "Рекомендацій з питань особливостей застосування патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих біогеохімічних зонах Західного регіону України", затверджених головними управліннями ветеринарної медицини Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей.

4. Отримані нові наукові дані, які стосуються структури ендометрія, методики профілактики акушерської патології та ефективності превентивної медикаментозної терапії рекомендується використовувати у навчальному процесі для студентів факультетів ветеринарної медицини та слухачів післядипломної освіти вищих навчальних закладів України.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Біохімічні аспекти різного функціонального стану матки і яйцепроводів у корів / С. П Хомин, В. Ю. Стефаник, О. З. Михайлецька, Є. Є. Костишин // Науковий вісник Національного аграрного університету. Вип. 22 : Проблеми фізіології і патології відтворення тварин. - К., 2000. - С. 63-67. (Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження, їх узагальнення та аналіз).

2. Вплив морфологічної структури плаценти корів на фізіологічний статус народжених телят / С. П. Хомин , Є. Є. Костишин, М. Г. Андросюк, В. Ю. Стефаник, П. О. Кручок // Науковий вісник Національного аграрного університету. Вип. 22 : Проблеми фізіології і патології відтворення тварин. - К., 2000. - С.186-189. (Дисертант провів дослідження щодо вивчення процесів формування морфологічної структури плаценти, узагальнив результати).

3. Окремі аспекти патогенезу післяродового ендометриту та лікування хворих корів / Іваняк Я. І., Стефаник В.Ю., Міщенко В. І., Хомин С. П., Мельник П. Г. // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3. - №2. - С. 46-49. (Дисертант брав участь у розробці схеми лікування, провів аналіз результатів дослідження та підготував роботу до друку).

4. Акушерська та гінекологічна диспансеризація у системі заходів профілактики неплідності корів / С. П. Хомин, В. Ю. Стефаник, Є. Є. Костишин, Я. І. Іваняк, В. І. Міщенко // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3. - №2. - С. 182-187. (Дисертант провів акушерську та гінекологічну диспансеризацію, узагальнив результати та підготував статтю).

5. Корегуюча дія біогенної стимуляції на фізіологічний стан сухостійних корів, перебіг родів та післяродового періоду / Б. М. Чухрій, В. В. Каплінський, В. Ю. Стефаник, С. П. Хомин, Я. І. Іваняк // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2002. - Т.4. - №3. - С. 180-196. (Дисертант провів узагальнення отриманих результатів із застосування біогенних стимуляторів).

6. Окремі аспекти етіопатогенезу та діагностики субклінічного метриту у корів / Хомин С. П., Стефаник В. Ю., Іваняк Я. І., МіщенкоВ. І. // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2002. - Т.4, № 3, - С. 201-203. (Дисертант провів клінічні і бактеріологічні дослідження, їх аналіз та узагальнення і підготував роботу до друку).

7. Причини і види післяродових ускладнень у корів / С. П. Хомин, В. Ю. Стефаник, Є. Є. Костишин, М. Г. Андросюк, Я. І. Іваняк // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2003. - Т. 5, №3, ч. 1. - С.150-153. (Дисертант провів клінічні дослідження, узагальнив результати та підготував статтю).

8. Окремі аспекти динаміки родового процесу у корів / С. П.Хомин, В. Ю. Стефаник, В. І. Тирановець, Є. Є. Костишин, Я. І. Іваняк // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2003. - Вип. 25, - Ч.1. - С. 288- 292. (Дисертант провів експериментальні дослідження, аналіз отриманих даних, їх узагальнення та написав статтю).

9. Костишин Є. Є. Окремі аспекти трофічної функції плаценти у корів /

Є. Є. Костишин, В. Ю. Стефаник // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2003. - Т. 5, №3, ч.1. - С. 57-61. (Дисертант провів узагальнення результатів та підготівав статтю).

10. Перебіг родів у корів / С. П. Хомин, В. Ю. Стефаник, Є. Є. Костишин,

О. Я. Дмитрів // Сільський господар. - 2004. - № 3-4. - С. 11. (Дисертант провів дослідження та узагальнення результатів).

11. Виплекай здорове теля / С. П. Хомин, В. Ю. Стефаник, В. І. Тирановець, Д. О. Качур // Сільський господар. - 2004. - № 3-4. - С. 12. (Дисертант провів дослідження та узагальнення результатів).

12. Стефаник В.Ю. Окремі аспекти післяродової патології статевої системи у корів / Стефаник В. Ю. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарна медицина". - 2004. - Вип. 7. - С.148-151.

13. Причини і форми неплідності корів та заходи профілактики / Хомин С. П., Стефаник В.Ю., Тирановець В.І., Кудла І. М. // Науковий вісник Львів. держ. академ. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2005. - Т 7, №1, ч. 2. - С. 80-81. (Дисертант провів науково-виробничі досліди та підготував статтю до друку).

14. Стефаник В.Ю. Особливості перебігу післяродового періоду у корів / Стефаник В.Ю. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарна медицина". - 2005. - Вип. 1-2. - С. 50-53.

15. Хомин С.П. До питання етіопатогенезу маститу у корів / С. П. Хомин,

В. Ю. Стефаник, О. Я. Дмитрів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарна медицина". - 2005 - № 1-2 - С. 57-60. (Дисертант провів дослідження, опрацював та узагальнив отримані результати).

16. Окремі аспекти патогенезу маститу у корів / Степан Хомин,

Василь Стефаник, Оксана Дмитрів, Роман Івашків, Михайло Пуківський // Ветеринарна медицина України. - 2005. - №10. - С. 27-29. (Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

17. Застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації для профілактики неплідності корів / Хомин С. П., Костишин Є. Є., Кудла І. М., Стефаник В. Ю., Івашків Р. М. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. - Львів, 2005. - Т. 7, №3, ч. 1. - С. 127 -133. (Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

18. Проблеми ритмічного відтворення корів та шляхи їх вирішення // Хомин С. П, Стефаник В. Ю., Тирановець В. І., Івашків Р. М., Дубіняк Л. В. // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2006. - Т. 8, №3, ч. 1. - С. 180-183. (Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз отриманих даних, їх узагальнення та написання статті).

19. Івашків Р.М. Взаємообумовленість відтворної здатності та лактогенезу у корів / Івашків Р. М., Стефаник В. Ю. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2006. - Вип. №41. - С. 44-47. ( Дисертант провів аналіз отриманих даних, їх узагальнення та написання статті).

20. Стефаник В. Ю. Особливості родового акту у корів /Стефаник В. Ю. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарна медицина". - 2006. - Вип. 2. - С. 227-229.

21. Стефаник В.Ю. Біохімічні показники крові корів в останні дні вагітності і після родів / Стефаник В. Ю. // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2007. - Т.9, №3, ч. 1. - С. 183-187.

22. Моніторинг акушерської та гінекологічної диспансеризації у забезпеченні ритмічного відтворення корів / Хомин С. П., Стефаник В. Ю., Тирановець В. І., Івашків Р. М., Дубіняк Л. В. // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2007. - Т.9, №3, ч. 1. - С. 238-241. (Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз отриманих даних, їх узагальнення та написав статтю).

23. Зміни показників гормонального статусу та їх вплив на перебіг отелення і післяотельного періоду / Тресницький С. М., Тресницька В. А., Пономаренко Д. О., Стефаник В. Ю., Івашків Р. М. // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарні науки". - Луганськ, 2007. - №78. - С. 632-635. (Дисертант провів аналіз та узагальнення досліджень та прийняв участь у підготовці статті до друку).

24. Вплив сезону отелення на відтворну здатність корів / Стефаник В. Ю., Хомин С. П., Костишин Є. Є., Івашків Р. М. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарна медицина". - 2007. - Вип. 8. - С. 122-125. ( Дисертант провів клінічні і лабораторні дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, підготував роботу до друку).

25. Вікова і сезонна динаміка післяродової патології у корів / Тресницький С. М., Тресницька В. А., Шпильова Л. О., Сараєв Я. В., Стефаник В. Ю., Івашків Р. М. // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Сер. "Ветеринарні науки". - Луганськ, 2008. - № 84. - С. 158-160. (Дисертант провів аналіз та узагальнення досліджень та взяв участь у підготовці статті до друку).

26. Стефаник В. Ю. Застосування комбінованої етіотропно-патогенетичної терапії при ендометриті у корів / Стефаник В. Ю., Костишин Є. Є., Івашків Р. М. // Збірник наукових праць Міжнарод. наук. - практ. конф. "Сучасні проблеми ветеринарної медицини", присвяченої 25- річчю факультету ветеринарної медицини ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Вип. 3. - С. 176-178.

27. Як правильно прийняти роди у корови / Костишин Є. Є., Хомин С. П., Кудла І. М., Стефаник В. Ю. // Сільський господар. - 2008. - № 5-6. - С.10-11. (Дисертант провів дослідження та узагальнення результатів).

28. Причини та патогенез акушерської патології у високопродуктивних корів / Хомин С. П., Стефаник В. Ю., Костишин Є. Є., Кудла І. М., Івашків Р. М. // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнології ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 3, ч. 1. - С. 270-273. (Дисертант провів науково-виробничі досліди, узагальнив отримані дані та підготував статтю).

29. Ендотоксикоз тільних корів і ефективність превентивної терапії / Стефаник В. Ю., Завірюха В. І., Кудла І. М., Кудла Ю. І. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Х., 2009. - Т. 2, вип. 19, ч.2. - "Ветеринарні науки". - С. 302-307. (Дисертант провів клінічні та біохімічні дослідження сироватки крові, аналіз отриманих результатів і підготував роботу до друку).

30. Стефаник В. Ю. Взаємозв'язок між деякими біохімічними показниками крові сухостійних корів і характером перебігу третьої стадії родів та післяродового періоду у корів / Стефаник В. Ю. // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2009. - Т. 11, №2, ч. 1. - С. 409-413.

31. Стефаник В. Ю. Обґрунтування патогенетичних шляхів збереження здоров'я та продуктивності високомолочних корів / В. Ю. Стефаник // Сільський господар. - 2009. - № 3-4. - С. 36-38.

32. Стефаник В. Ю. Роль рівня мікроелементного живлення у системі профілактики неплідності корів і телиць / В. Ю. Стефаник // Сільський господар. - 2009. - № 5-6. - С. 11-17.

33. Стефаник В.Ю. Динаміка морфологічних змін епітелію слизової оболонки матки корів у період статевого циклу та при патології з використанням скануючої електронної мікроскопії / В. Ю. Стефаник, В. І. Завірюха // Сільський господар. - 2009. - № 5-6. - С. 27-30.

Науково-практичні рекомендації.

34. Рекомендації з питань профілактики неплідності лікування запальних процесів та стимуляції функції статевих органів корів і телиць в господарствах Чернівецької області / укл.: П. Г. Мельник, Г. В. Гараздюк, В. І. Завірюха, В. Ю. Стефаник, Я. І. Іваняк. - Чернівці, 2001. - 21 с.

35. Клінічні і лабораторні методи діагностики вагітності корів, кобил, овець і свиней: метод. рек. для лабораторних і практичних занять із студентами і слухачами інституту післядипломної освіти та підвищення кваліфікації / укл.: Хомин С. П., Тирановець В. І.,Андросюк М. Г., Качур Д. О., Костишин Є. Є., Кудла І. М., Михайлецька О. З, Стефаник В. Ю., Дмитрів О. Я. - Львів : Львівська дер. акад. вет. медицини, 2002. - 26 с.

36. Блокада тазового нервового сплетіння та сакральна анестезія у корів і їх терапевтична ефективність : метод. рек. для студентів та лікарів ветеринарної медицини / Завірюха В. І., Хомин С. П., Тирановець В. І. Андросюк М. Г., Качур Д. О., Костишин Є. Є., Кудла І. М., Стефаник В. Ю., Дмитрів О. Я., Міщенко В. І., Кава С. Й. - Львів.: Львів. нац. акад. вет. медицини, 2004. - 24 с.

37. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин : [ навчальний посібник] /М.І. Харанко, С.П. Хомин, В.П. Кошовий, В.П. Пономаренко, В.Ю. Стефаник, О.Г. Стоцький, І.В. Паращенко, О.М. Чекан, А.Б. Лазоренко, І.Б. Вощенко, А.М. Харенко, Т.М. Данілова. - Суми.: Козацький вал, 2005. - 554 с.

38. Вагініт та метрит у корів (етіологія, патогенез, діагностика і лікування) : метод. рек. для студентів та лікарів ветеринарної медицини / Костишин Є. Є., Хомин С.П., Тирановець В.І., Андросюк М.Г., Качур Д.О., Кудла І. М., Стефаник В. Ю., Дмитрів О. Я. - Львів.: Львів. нац. унів. вет. медицини та біотех. імені С. З. Ґжицького, 2007. - 32 с.

39. Роди у свійських тварин : навчально-методичний посібник / Костишин Є. Є., Стефаник В. Ю., Кудла І. М., Качур Д. О., Івашків Р. М., Дмитрів О. Я., Кава С. Й. Тирановець В. І. - Львів.: Львів. нац. ун-т. вет. медицини та біотех. ім. С. З. Ґжицького, 2009. - 78 с.

40. Стефаник В.Ю. Рекомендації з питань особливостей застосування патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих біогеохімічних зонах західного регіону України / Стефаник В.Ю., Завірюха В.І. - Львів.: Львів. нац. ун-т. вет. медицини та біотех. ім. С. З. Ґжицького, 2009. -20 с. (Затверджений головними управліннями ветеринарної медицини Чернівецької, Івано Франківської, Львівської, Волинської областей).

41. Пат. 11368 UА, МПК А 61 Д 7/00. Спосіб профілактики і лікування корів при затриманні посліду / Костишин Є. Є., Стефаник В. Ю., Завірюха В. І., Хомин С. П. ; заявник: патентовласник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - № u 200506580 ; заявл. 04.07.05; опубл. 15,12.05, Бюл. №12.

42. Пат. 21891 U, МПК А 61 Д 19/02, А 61 Д 7/00. Рукавиця біотехнологічна одноразова / Івашків Р. М., Костишин Є. Є., Стефаник В. Ю., Хомин С. П. ; заявник і патентовласник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Ґжицького. - № U 200610579 ; заявл. 06.01.06 ; опубл. 10.04.



АНОТАЦІЇ

Стефаник В.Ю. Обґрунтування етіології, патогенезу акушерської патології та патогенетичної і неспецифічної терапії у системі профілактики неплідності худоби в окремих геохімічних зонах західного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2010.

У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове практичне вирішення проблеми етіології та патогенетичного зв'язку залежності акушерської патології корів від рівня забезпечення їх йодом, кобальтом і цинком в окремих господарствах різних біогеохімічних провінцій західної території України. Запропоновано способи корекції мікроелементного живлення корів з метою профілактики акушерської патології, симптоматичної неплідності, зменшення негативного впливу розладів обмінних процесів на організм глибокотільних корів. Розроблено схеми превентивної медикаментозної терапії, застосування якої дало можливість нормалізувати процеси обміну речовин в організмі глибокотільних корів, забезпечити здоров'я корів-роділь, профілактувати розвиток у них акушерської патології.

Патогенетичною основою розвитку в організмі глибокотільних корів метаболічного ацидозу, диспротеїнемії та ендотоксикозу є невідповідне цукрово-протеїнове співвідношення у раціоні, недостатнє забезпечення організму вітамінами групи "В" та мікроелементами: йодом, кобальтом і цинком, що супроводжується порушенням гемопоезу, функції щитоподібної залози та загальної резистентності організму корів. У 25 % корів виявлено зменшення вмісту загального білка у сироватці крові, зокрема, альбумінів у результаті порушення білоксинтезуючої функції печінки, а також порушенням обміну мінеральних речовин, накопичення молекул середньої маси, кетонових тіл, ендотоксинів.

Важливим прогностичним тестом сприятливого перебігу післяродового періоду слід вважати швидкість відділення посліду. При відділенні його протягом перших 6 год. після родів інволюція матки корів завершувалася до 21,4±0,55 діб, при виділенні посліду через 7-9 год і більше після народження плода інволюційні процеси в матці завершувались не раніше ніж через 28,4±2,9 доби, що є патогенетичним підґрунтям продовження сервіс періоду до 50-65 діб. патогенетичний глибокотільний ацидоз диспротеїнемія

На ґрунті зниження загальної резистентності організму корів у окремих біогеохімічних територіях західної частини України у 10-15,8 % корів розвивався післяродовий ендометрит. Методом скануючої електронної мікроскопії поверхневого епітеліального шару слизової оболонки матки корів встановлено, що вона реагує зміною своєї будови відповідно до фаз статевого циклу. Встановлено, що у просвіті матки з часу завершення родів і аж до відновлення бар'єрної функції покривного епітелію знаходиться значна кількість клітин вазогенного походження, вони сукупно з епітеліоцитами служать морфологічним субстратом для здійснення локальної місцевої резистентності тканин матки до мікрофлори.

До схеми профілактичних заходів акушерської патології та профілактики неплідності корів і телиць стосовно кожної біогеохімічної території Західного регіону України розроблено і запропоновано виробництву комплексні схеми лікування.

Ключові слова: акушерська і гінекологічна диспансеризація, корови, сухостійний період, ендотоксикоз, післяродовий період, штучна карловарська сіль, гіпотіреоз, йод ліпідний-препарат, тетравіт, вітаміни групи "В".

Стефанык В.Ю. Обоснование этиологии, патогенеза акушерской патологии, патогенетической и неспецифической терапии в системе профилактики бесплодия коров в отдельных геохимических зонах Западного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2010.

В диссертации представлено|наведено| научно-теоретическое обобщение и обосновано новое практическое|практичное| решение проблемы, которая касается этиопатогенеза| акушерской патологии симптоматического|симптоматичного| бесплодия коров и телок в условиях различных геохимических провинций западной территории Украины.

Целью работы было теоретически и клинико-экспериментально|е обосновать направления этиологии и патогенеза, принципов профилактики и лечения животных при акушерской патологии, направленных на сохранение|сохранность| их здоровья и обеспечение высокой производительности; изучения физиологических процессов, которые|какие| происходят в организме глубокостельных|тельных| коров, в период послеродовой инволюции и разработать эффективные способы коррекции воспроизводительной функции у коров после родов в различных геохимических зонах Западного региона Украины.

Доказано, что систематическое|систематичное| проведение акушерской и гинекологической диспансеризации даёт возможность контролировать состояние|стан| здоровья стельных|тельных| коров и процесс воспроизводства|воспроизведения| с тем, чтобы каждая корова на протяжении года|в течении года|, то есть за 365 дней, полностью завершила воспроизводимый цикл: роды-лактация-стельность-сухостойный| период-роды|. Именно такой подход свидетельствует об уровне интенсивности воспроизводства |воспроизведения|, профессиональности и эффективности ветеринарно-профилактических мероприятий борьбы с бесплодием скота.

Патогенетической основой|основанием| развития в организме высокостельних| коров, метаболического ацидоза, диспротеинемии| и эндотоксикоза|, является несоответственное|несоответственный| сахарно-протеиновое соотношение в рационе, недостаточное обеспечение организма витаминами группы "В" и микроэлементами: йодом|иодом|, кобальтом и цинком, что сопровождается нарушением гемопоеза, функции щитовидной железы и общей резистентности организма коров. В 25 % из них отмечено уменьшение|сбавки| общего белка в сыворотке крови, в частности, альбуминов| на основе нарушения белок ? синтезирующей функции печени, а также нарушением минерального обмена, накоплением молекул средней маси, кетоновых тел, эндотоксинов.

Клинически у стельных|тельных| коров развиваются преждевременные застойные отеки в тазовом участке тела, молочной железе, вентральной брюшной стенке, лонгоз| сухожилий сгибателей| пальца тазовых конечностей|концовки|.

Для профилактики акушерской патологии с целью оптимизации обменных процессов в организме високостельних| коров, активации гемопоеза и функции щитовидной железы, на протяжении периода сухостоя, кроме оптимизации уровня кормления и сахарно-протеинового соотношения в рационе, коровам следует скармливать вместе с зерновой смесью по 50,0 г в сутки искусственной карловарской| соли, обогащенной 0,003-0,005 г| кобальта хлорида, в течение 10 суток с 10-суточим перерывом на протяжении всего сухостойногого| периода с параллельными инъекциями 15 мл йод-липидного| препарата и 10 мл тетравита| через|из-за| каждые 12-14 суток.

Данный комплекс мероприятий дает возможность активизировать функцию щитовидной железы, предупреждать у животных неблагополучных биогеохимических зон патологию родов и послеродового периода.

Важным прогностическим тестом благоприятного исхода послеродового периода следует считать скорость отделения последа|последа|. При отделении его в течение|на протяжении| первых 6 часов| после родов инволюция матки будет завершаться в пределах 21,4±0,55 суток, при выделении последа последу через из-за 7-9 час. и более после рождения плода инволюционные процессы в матке завершаются не раньше чем 28,4 ±| 2,9 суток, которые являются патогенетической основой для продолжения сервис-периода до 50-65 суток.

На почве|грунте| снижения общей резистентности организма коров в отдельных биогеохимических территориях западной части Украины в 10-15,8% коров развивается послеродовый эндометрит|. Изучение методом сканирующей электронной микроскопии поверхностного эпителиального слоя слизистой оболочки матки коров показало, что она чутко реагирует изменением|сменой| своего строения|стройки| на различные фазы полового цикла. Установлено, что в просвете матки со времени завершения родов и вплоть до|впредь до| возобновления|восстановления| барьерной функции покровного эпителия находится значительное количество клеток|клетки| вазогенного| происхождения, которые совместно из|с| эпителоцитами| служат морфологическим субстратом| для осуществления локальной местной резистентности тканей матки к|до| микрофлоре. Высота клеток|клетки| покровного эпителия на протяжении полового цикла постоянно изменяется, наиболее существенно она возрастает| на протяжении от 1- по 5-е сутки цикла до 52,8±5,78 мкм. От 8- по 11-е сутки снижается |в 2 раза, а затем| с 14- по 18-е сутки снова увеличивается и достигает высоты 46,54±4,09 мкм|.

С лечебной целью при гипофункции яичников у коров мероприятия превентивной и стимулирующей терапии совмещать|сочетать| с патогенетической неспецифической и гормональной терапией, подкормкой животных микроэлементами, которых|каких| не хватает в кормах данной зоны, проводить параллельно с инъекциями витаминов группы "В". Такие схемы обеспечивают увеличение оплодотворённости маток до 75 % против|супротив| 27 % в контроле.

Ключевые слова: акушерская и гинекологическая диспансеризация, коровы, период сухостоя, ендотоксикоз, послеродовый период, искусственная карловарськая соль, гипотиреоз, йодлипидний препарат, тетравит, витамины группы "В".

W. Stefanyk. Substantiation of etiology, pathogenesis of obstetric pathology, pathogenetic and nonspecific therapy in the system of prophylaxis of cattle sterility in the separate geochemical areas of western region of Ukraine. - Manuscript.

Thesis is presendet on scientific degree of doctor veterinary sciences on speciality 16.00.07 - veterinary obstetric. - Lviv National University of the Veterinary Medicine and Biotechnology. - Lviv 2010.

The current dissertation investigates theoretical foundation and attempts to recommend a practical solution to the problems related to the etiology and pathogenesis of the idiopathic failure of conception and reproduction in cows and heifers of various regions of the Western Ukraine, and to the role geochemical regions plays.

The purpose of the current study was to establish a theoretical and clinical basis of prevention and treatment of infertility with the ultimate goal of preserving animal health and reproductive capability.