Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАМАЗІЙ МАРІЯ ДМИТРІВНА

УДК 619:612.664:612.39:636.2

СЕКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ КОРІВ У РІЗНІ СТАДІЇ ЛАКТАЦІЇ ТА МЕТОДИ ЇЇ КОРЕКЦЇЇ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України і Молдовському науково-дослідному інституті тваринництва і ветеринарії.

Науковий консультант - доктор ветеринарних наук, професор, член- кореспондент УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Мазуркевич Анатолій Йосипович, Украінська академія аграрних наук, академік-секретар відділення ветеринарної медицини.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лященко Петро Сергійович, Національний аграрний університет, старший науковий співробітник;

доктор ветеринарних наук, професор Стояновський Володимир Григорович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри патологічної фізіології;

доктор ветеринарних наук, професор Харенко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Провідна установа Інститут біології тварин УААН, лабораторія живлення корів і регуляції молокоутворення, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться “28” квітня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41.

Автореферат розісланий “24”березня 2004р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Прус М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення потреб населення в молоці та молочних продуктах ставить перед ветеринарною наукою цілу низку науково практичних завдань, які, окрім удосконалення організаційних і технологічних заходів, вимагають проведення ґрунтовних фундаментальних досліджень з метою вивчення фізіолого-біохімічних особливостей лактопоезу у високопродуктивних корів і корів-первісток. Насамперед це стосується виявлення критичних етапів у функціональній активності молочної залози корів і встановлення лімітуючих факторів біосинтезу компонентів молока, що стане основою для розробки науково обґрунтованих способів цілеспрямованої корекції функціональних можливостей молочної залози у корів-первісток та підвищення ії секреторної функції у наступні періоди лактації.

Дослідженнями С.З. Гжицького (1961), І.І. Грачова (1972), M.R. Brandon, A.K. Lascelles (1975), М.В Курилова (1987), С.М. Попова (1989), П.З. Лагодюка, В.А. Чаркина (1993), В.В. Цюпка (1995), R. L. Baldwin, B.V Jesse (1996), Д.Е. Панюшкіна (1999), В.Г. Яновича, Л.І. Сологуба (2000), Є.В. Овчаренка, І.К. Медведєва (2000; 2002, 2003) та інших установлено ряд закономірностей біосинтезу молока, а також виявлено окремі аспекти регуляції секреторної діяльності молочної залози.

Проте, до останнього часу ще неповністю з'ясовані ті закономірності секреторної функції молочної залози на різних стадіях лактації, які пов'язані з особливостями живлення корів. Зокрема, це стосується використання молочною залозою попередників синтезу компонентів молока при різних рівнях споживання поживних речовин раціону. Вивчення цих процесів у корів-первісток набуває важливого значення, оскільки знання особливостей секреторної функції молочної залози упродовж першої лактації є основою для прогнозування рівня подальшої молочної продуктивності.

Надзвичайна лабільність процесу молокоутворення дозволяє цілеспрямовано змінювати молочну продуктивність тварин упродовж усієї лактації. Пізнання механізмів субстратної регуляції процесів секретоутворення в клітинах молочної залози та їхнього зв'язку з ферментативними процесами у рубці та проміжним метаболізмом дасть можливість розробити науково обґрунтовані підходи до цілеспрямованого впливу на діяльність молочної залози. Передусім це стосується коригування процесів ферментації в рубці, які забезпечують надходження попередників для синтезу складових частин молока, урахування генетичних можливостей організму тварин, а також ролі факторів годівлі і утримання в процесі лактопоезу. Урахування всіх цих аспектів є основою для прогнозування молочної продуктивності тварин. Тому, особливої актуальності набуває питання оптимізації рівня та співвідношення поживних речовин, які надходять в організм лактуючих тварин і в процесі травлення та проміжного обміну забезпечують молочну залозу необхідною кількістю й набором метаболітів - попередників синтезу молока.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження були складовою частиною тематичного плану ОНТП 0.51.25 і 0. сх. 41 Молдовського науково-дослідного інституту тваринництва і ветери-нарії з 1985 по 1990 рік, УДК 637, N державної реєстрації 01860036614, та плану наукових досліджень кафедри анатомії і фізіології Полтавської державної аграрної академії з 1998 по 2002 рік з теми “Особливості секретоутворюючої функції молочної залози корів у різні періоди лактації залежно від характеру живлення та методи її корекції,” N державної реєстрації 0103U006272.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - з'ясувати особливості секреції молока у корів різної продуктивності, залежно від рівня надходження в організм поживних речовин та утворення в результаті рубцевої ферментації і проміжного обміну субстратів для синтезу молока, а також розробити способи корекції лактопоезу з метою максимальної реалізації генетичних задатків молокоутворення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити динаміку використання молочною залозою корів летких жирних кислот, оцтової, -оксимасляної кислоти, глюкози та білка залежно від рівня надходження поживних речовин і стадії лактації у корів - первісток.

2. Виявити особливості секреторної функції молочної залози високо-продуктивних корів за умови різних фізіологічних станів залежно від забезпеченості організму тварин енергетичними і протеїновими компонентами раціону, а також у зв'язку з інтенсивністю рубцевої ферментації та обміну речовин.

3. Визначити корегуючий вплив лімітуючих амінокислот та мінеральних речовин на секреторні процеси в молочній залозі, інтенсивність рубцевої ферментації та обміну речовин у високопродуктивних корів.

4. На основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо підвищення молочної продуктивності корів.

Об'єкт дослідження - секреторна функція молочної залози корів.

Предмет дослідження - інтенсивність поглинання молочною залозою з крові субстратів обміну речовин, рубцева ферментація, кількість мікроорганізмів рубця, рівень енергетичних і пластичних метаболітів у крові.

Методи дослідження - фізіологічні, біохімічні, морфологічні, мікробіологічні, клінічні.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Уперше за артеріовенозною різницею досліджена особливість використання молочною залозою метаболітів - попередників синтезу компонентів молока залежно від рівня надходження поживних речовин з раціону та утворення метаболітів у процесі травлення і проміжного обміну впродовж усієї лактації.

2. Виявлені нові закономірності секреторної функції молочної залози у високопродуктивних корів на різних стадіях лактації, пов'язані з інтенсивністю рубцевої ферментації, зумовленої споживанням різної кількості енергетичних, протеїнових і мінеральних компонентів раціону.

3. Доведено корегуючий вплив мінеральних речовин та лімітуючих амінокислот метіоніну та лізину, як кормових добавок, на секретоутворення в молочній залозі, зумовлене зміною рубцевої ферментації та обміну речовин.

4. Установлено, що з метою підвищення молокоутворення в початковий період лактації (перші чотири місяці) доцільно знижувати розчинність протеїну комбікормів в раціоні високопродуктивних корів.

5. Доведено, що підвищений рівень енергії, концентрованих кормів і надходження концкормів із зниженою розчинністю протеїну підсилюють секреторну функцію молочної залози корів-первісток на першій стадії та жиросинтезуючу на другій та третій стадіях лактації.

6. Запропоновані нові методичні підходи до вивчення целюлозолітичної активності мікроорганізмів та метод отримання артеріальної крові (Деклараційний патент України № 30812 А від 01.12.1998 та № 41624 А від 23.05.2001 року).

7. Результати досліджень дали можливість запропонувати науково обґрунтовану систему живлення корів із метою стимуляції молокоутворюючої функції молочної залози через оптимізацію складу необхідних для неї поживних речовин та метаболітів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені нові способи впливу на секреторну функцію молочної залози корів на різних стадіях лактації за допомогою спрямованої корекції рубцевої ферментації, яка досягається зміною рівня споживання поживних речовин. Це дозволить проводити корекцію можливих відхилень молокоутворюючої функції у високопродуктивних корів за допомогою кормових факторів. Доведено, що у цих корів доцільно в початковий період лактації (перші чотири місяці) знижувати розчинність протеїну в раціоні. Одночасне використання лімітуючих амінокислот (метіоніну і лізину) підвищує вміст незамінних амінокислот у молоці високопродуктивних корів.

Рекомендовано нові методичні підходи визначення целюлозолітичної активності мікроорганізмів рубця та метод отримання артеріальної крові (Деклараційний патент України № 308120 А від 01.12.1998 та 41624 А від 23.05.2001 року) і їх використання в науково-дослідній роботі.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до підручника “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” (К.: Лібра, 1999), словника-довідника “Фізіологія сільськогосподарських тварин” (Полтава: Скайтек, 1999), практикуму “Фізіологія сільськогосподарських тварин” (К., 2003), “Програми - 4000” (рекомендації науково-обґрунтованої системи ведення тваринництва) та науково-практичних рекомендацій “Фізіологічні основи підвищення молочної продуктивності корів” (Полтава, 2003).

Одержані результати впроваджені в навчальний процес з фізіології сільськогосподарських тварин на факультетах ветеринарної медицини та зооінженерії Полтавської державної аграрної академії, на факультетах ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії.

Впровадження результатів досліджень у галузь тваринництва в господарствах Полтавської області дозволило отримати додатково натурального молока від 81,7 до 316,7 кг, економічний же ефект виразився в сумі від 44,94 до 190,02 грн. на корову за лактацію

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено й обґрунтовано наукову концепцію, покладену в основу дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні етапи досліджень. Самостійно проведено всі роботи, пов'язані з їх виконанням: теоретично обґрунтовано схему дослідів, сформовано групи дослідних тварин, здійснено відбір дослідного матеріалу, виконано лабораторні дослідження згідно з основними методиками дисертаційної роботи, проаналізовано, інтерпретовано й узагальнено отримані дані. Усі положення дисертації розроблені здобувачем особисто.

Технічне забезпечення окремих дослідів здійснювалось за участю старшого наукового співробітника Молдовського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії Ю.С. Юрку та співробітників відділу годівлі тварин і технології кормів під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук С.І. Кошмана

Особистий внесок у наукові статті, опубліковані дисертантом у співавторстві, задекларований у списку друкованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на таких конференціях і симпозіумах: науково-практичні конференції “Актуальні питання тваринництва” (м. Кишинів, 1987 р.), “Проблеми наукового забезпечення тваринництва Молдови” (м. Кишинів, 1990 р.), “Шляхи підвищення продуктивності і якості сільськогосподарської продукції” (м. Суми, 1993 р.), конференції за підсумками науково-дослідної роботи за 1998, 1999 роки (м. Полтава, 1998, 2000 рр.), “Проблеми підготовки спеціалістів для АПК у нових економічних умовах (м. Полтава, 1999 р.), конференції, при-свяченій 200-річчю науки на Полтавщині (м. Полтава, 2002 р.), II Все-українській науково-практичній конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 2001 р.) “Проблеми неінфекційної патології тварин”(м. Біла Церква, 2003 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: “Аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (м. Полтава, 1999 р.), конференції, присвяченій 100 - річчю з дня народження О.В. Квасницького (м. Полтава, 2000 р.), “Аграрна наука і практика на рубежі тисячоліть: досягнення, проблеми і задачі” (м. Харків, 2001 р.), “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2002 р.), “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Полтава, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 35 наукових працях (із них одноосібних - 21 ), у підручниках для викладачів і студентів факультетів ветеринарної медицини та зооінженерії вищих навчальних закладів (3); у статтях, опублікованих у зарубіжних профільних журналах (6); фахових збірниках наукових праць (18); матеріалах і тезах конференцій (3); рекомендаціях (2); деклараційних патентах (2) та інформаційному листку (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд літератури”, “Матеріали і методи досліджень”, “Результати досліджень”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, “Висновки”, “Список використаних джерел” та “Додатки”.

Дисертація викладена на 345 сторінках комп'ютерного тексту, вона містить 146 таблиць, 31 рисунок та 46 додатків. Список використаних джерел складається з 617 найменувань, із них іноземних 167.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень.

Експериментальна частина роботи виконана у дослідних господарствах НВО “Зоря” Молдовського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії (1985 - 1990 рр.) та в навчально-дослідному господарстві “Ювілей-ний” Полтавської державної аграрної академії (1998 - 2002 рр.) на базі кафедри анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин.

У дослідах використовували нетелів, корів-первісток і високопродуктивних корів-аналогів чорно-рябої породи за умов різних фізіологічних станів (I, II, III стадії лактації, завершення лактації, сухостій), із продуктивністю за попередню лактацію 5,0 - 5,5 тис. кг молока. Усього використано понад 350 тварин, досліджено понад 580 проб вмісту рубця, 870 проб крові та понад 500 проб молока. Тварини були клінічно здорові, стан їхнього здоров'я контролювався за основними фізіологічними показниками.

Основним методичним прийомом при дослідженні рівня використання молочною залозою попередників синтезу компонентів молока при різному рівні споживання поживних речовин, корегуючої дії лімітуючих амінокислот і мінеральних речовин був підбір груп-аналогів та метод періодів (А.І Овсянников, 1975 р.) з використанням сучасних методик досліджень, приладів та вимірювальної техніки, а також застосування А-В різниці і вивчення обміну речовин між кров'ю та тканинами молочної залози.

На першому етапі досліджень вивчали секреторну функцію молочної залози корів залежно від рівня забезпечення організму корів поживними речовинами на різних стадіях лактації. Для цього були сформовані шість груп корів-аналогів чорно-рябої породи, по п'ять голів у кожній. В останній місяць сухостою (зрівняльний період) вони однаково забезпечувалися поживними речовинами.

У дослідний період (упродовж усієї лактації) коровам першої (контрольної) групи згодовували раціон за нормами, другої - раціон із зниженим рівнем перетравного протеїну, третьої - раціон із підвищеним рівнем концентрованих кормів, четвертої - раціон з підвищеним рівнем енергії, п'ятої - раціон з різним ступенем розчинності протеїну концентрованих кормів, шостої - з різним рівнем вуглеводів (табл.1). До складу раціону входили: силос кукурудзяний, солома пшенична, сіно люцерни, сіно різнотрав'я, дерть ячмінна, макуха сої, зелена маса люцерни, кормовий буряк, зелена маса кукурудзи та сіль кухонна.

Корми у вигляді суміші роздавали в міру поїдання попередньої порції. Щомісячно упродовж усієї лактації облікували живу масу та молочну продуктивність тварин.

Таблиця 1 - Схема дослідження молокоутворення у корів

Групи тварин	Перша стадія лактації	Друга стадія лактації	Третя стадія лактації	За лактацію
І	1	Норма (105 г п/п на 1 к.од)
	2	101,0 г п/п на 1 к.од.	109,6 г п/п на 1 к.од	105,8 г п/п на 1 к.од.	105,5 г п/п на 1 к.од.
ІІ	1	Знижений рівень перетравного протеїну (87 г на 1 к.од).
	2	87,06	90,7	86,86	88,21
ІІІ	1	Рівень концкормів (35% за поживністю)
	2	36,24	27,16	34,72	32,71
ІУ	1	Рівень енергії (110 - 115%)
	2	111,34	108,36	109,77	109,82
У	1	Концкорми із зниженою розчинністю протеїну (50Х50%)
	2	12,11 - 8,07	11,14 - 10,55	11,47 - 8,95	11,57 - 9,19
УІ	1	Раціони з різним співвідношенням вуглеводів (ЛКВ : К)
	2	1 : 2,47	1 : 1,78	1 : 1,98	1 : 2,08

Примітка. 1 - планувалося; 2 - отримано з кормом

Відбір проб крові з черевної аорти і молочної вени, а також умісту рубця проводили від трьох корів із кожної групи в кінці першої, другої та третьої стадії лактації. В першу стадію лактації тварини дослідних груп перебували на 100 - 110- му дні лактації. Добові надої корів першої - шостої груп становили відповідно: 8,67; 10,33; 8,83; 10,33; 11,5 та 8,67 кг молока.

У кінці другого періоду лактації тварини перебували на 200 - 210-му дні лактації. Добові надої по групах становили: у першій - 7,83 кг, у другій - 8,61 кг, у третій - 6,5 кг, у четвертій - 8,0 кг, у п'ятій - 6,99 кг та 8,0 кг молока - у шостій.

У третє проби вмісту рубця і крові відбирали від корів у період завершення лактації (третя стадія лактації). Тварини піддослідних груп знаходилися на 10-му місяці лактації. Відбір проб крові з черевної аорти і молочної вени проводили впродовж доби чотириразово: після доїння до годівлі, а також через одну, три і шість годин від початку годівлі, а вмісту рубця - до годівлі та через шість годин після прийому корму.

Інтенсивність і спрямованість використання метаболітів рубцевої ферментації (летких жирних кислот (ЛЖК), оцтової, -оксимасляної кислоти), глюкози та загального білку молочною залозою визначали за артеріовенозною (АВ) різницею. Позитивна АВ різниця свідчить про поглинання метаболітів із крові, а негативна - про їх виділення із тканини у кров.

У зразках крові визначали концентрацію ЛЖК методом відгонки в апараті Маркгама з наступним титруванням; оцтової кислоти - мікродифузним методом у чашках Конвея з наступним титруванням (У.І. Волгін, Л.С Жебров-ський, 1974), -оксимасляної кислоти - за Єнгфельдом у модифікації С.М. Лей-теса та А.І. Одінової (У.Я. Антонов, П.Н Блинов, 1991), глюкози - методом Хіварінена - Ніккіла (А.М Горячковський, 1994), загального білка - рефракто-метричним та біуретовим методами (У.І. Волгін, Л.С Жебровський, 1974).

У зразках крові за загальноприйнятими методиками визначали: кількість еритроцитів, лейкоцитів, уміст гемоглобіну, альбумінів та глобулінів (У.Я. Ан-тонов, П.Н. Блинов, 1971, 1991), вміст кальцію - комплексометричним методом (У.Я Антонов, П.Н. Блинов, 1971), неорганічного фосфору - за Белла-Дойзі-Бриггсом (М.Д. Лемперт, 1960), концентрацію загального, білкового та залишкового азоту - за К'єльдалем (А.М. Петрунькіна, 1961), активність трансаміназ АсАТ і АлАТ (К.Ф.2.6.1.1. і К.Ф.2.6.1.2) - за Ройтманом і Френкелем (Н.Н Пушкіна, 1963; А.М. Горячковський, 1994), концентрацію сечовини - з парадиметиламінобензоальдегідом - за Мішону і Арно (1962), неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) - за Думкомбе (1968), загальних ліпідів і ліпідного фосфору - за Блюром (М.Д. Неменова ,1967).

У вмісті рубця визначали амілолітичну активність бактерій - за Смітом і Роєм у модифікації М.Ф. Кулика (1970), протеолітичну активність - за І.С. Пет-ровою і М.М Вінцюнайте (1966), целюлозолітичну активність - іn vitro шляхом інкубування целофанових стрічок у вмісті рубця у вакуумному термостаті упродовж трьох діб з наступним визначенням сухого залишку (Палфій Ф.Ю., Юрчук Є.Ф., 1968). Загальну масу мікроорганізмів визначали фракційним центрифугуванням з наступним визначенням сухої речовини (Ф.Ю. Палфій, Є.Ф. Юрчук, 1968). Уміст аміаку визначали мікродифузним методом у чашках Конвея. Концентрацію загального азоту - в апараті К'єльдаля (А.А Петрунькі-на, 1961); залишкового азоту - тим же методом у фільтраті вмісту рубця, отриманого методом осадження білка 20 % трихлороцтовою кислотою; білковий азот умісту рубця - за різницею між загальним і залишковим азотом; кількість амілолітичних мікроорганізмів рубця - шляхом висіву розведеного до 10-6 умісту на елективне середовище за P.Y. Provos, R.N. Dotsch (1960); целюлозолітичних мікроорганізмів - шляхом висіву на елективне середовище, виготовлене по R.F. Hungate (1950), протеолітичних мікроорганізмів - шляхом висіву на середовище, виготовлене за R.S. Fulganum, W.E. Moore (1963). Інкубування амілолітичних і протеолітичних мікроорганізмів проводили упродовж трьох діб, целюлозолітичних - трьох тижнів в анаеростатах Аристовського, які поміщали в термостат при температурі 37 - 39 оС. Колонії мікроорганізмів підраховували з допомогою спеціального лічильника бактерій.

Уміст жиру в молоці визначали за допомогою напівавтоматичного апарату “Мілкотестер 3”; білка - білкоміром “БМЦ 1”.

Амінокислотний склад крові, вмісту рубця, загальної маси мікроорганізмів та молока визначали на автоматичному амінокислотному аналізаторі “ААА-339”.

На другому етапі досліджень вивчали рівень молокоутворення у корів залежно від характеру рубцевої ферментації та обміну речовин за умов забезпечення організму тварин:

- зниженим рівнем протеїну. Для досліджень використовували 22 корови, які за принципом аналогів були поділені на 2 групи по 11 голів у кожній. З метою вивчення рубцевого метаболізму 6 коровам (по три в кожній групі) були накладені хронічні фістули на рубець. Дослідження тривали з 4-го місяця лактації і до її закінчення (ІІ - ІІІ стадії лактації). Перед початком досліду корови обох груп упродовж місяця отримували однакові раціони (зрівняльний період). У дослідний період у тварин контрольної групи забезпеченість організму поживними речовинами відповідала нормам і вони отримували в раціоні 105,08 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю. Тварини другої групи (дослідної) отримували знижений рівень перетравного протеїну - 81,7 % норми, що становило 85,78 г перетравного протеїну на кормову одиницю;

- підвищеним рівнем концентрованих кормів. Для цього були сформовані три групи високопродуктивних корів-аналогів по 10 голів у кожній. Дослід тривав з початку сухостою до досягнення 305 днів лактації. У перші 100 діб лактації тварини першої групи одержували 350 г концентратів на 1 кг молока, другої - 400 г/кг, третьої - 450 г/кг молока. У подальшому (101 - 200 доба лактації) кількість концентратів на 1 кг молока становила відповідно по групах 280, 330 та 380 г. На третій стадії (201 - 305 доба лактації) у першій групі корів на 1 кг молока було витрачено 200 г, у другій - 250 г, у третій - 300 г концентратів. Уміст концентратів у раціоні корів контрольної групи за весь період лактації становив 34,9 %, другої - 40,7 % і третьої - 45,1 %. Балансовий дослід був проведений у першій половині лактації (4 - ий місяць);

- підвищеним рівнем енергії. Дослідження проводили упродовж усієї лактації на 27 коровах - аналогах чорно - рябої породи, які були поділені на три групи, по 9 голів у кожній. Упродовж першого місяця лактації тварини отримували поживні речовини відповідно до норм. Після зрівняльного періоду коровам другої і третьої груп упродовж лактації згодовували раціон із підвищеним рівнем енергії відповідно на 12,74 і 31,90 %. Енергетичну цінність раціонів підвищували збільшенням кількості цукрового буряку і концентратів. За іншими показниками годівля тварин була ідентичною. З метою вивчення перетравності і балансу поживних речовин раціону на другому місяці лактації був проведений балансовий дослід;

- комбікормами із зниженою розчинністю протеїну. Для проведення досліджень були сформовані три групи корів-аналогів, по 12 голів у кожній. Корови контрольної групи упродовж усього періоду досліджень (180 діб) отримували стандартний комбікорм. Тварини другої групи упродовж перших 120 днів лактації отримували основний раціон і дослідний комбікорм зі зниженою розчинністю протеїну (1-4-й місяць лактації), а в останні 60 днів (5-6-й місяць лактації) - стандартний комбікорм. Корови третьої групи упродовж усіх шести місяців лактації одержували основний раціон і дослідний комбікорм. За умістом основних елементів живлення комбікорми для літнього і зимового періодів між собою практично не відрізнялися. Різниця у вмісті розчинного протеїну в стандартному і дослідному комбікормах для зимового і літнього періодів становила відповідно 9,6 і 10,6 %;

- раціонами з різним співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини. Дослідження були проведені упродовж 120 діб методом періодів у двох групах корів-аналогів, по 15 голів у кожній. Співвідношення легко-перетравних вуглеводів і клітковини в раціоні корегували додатковим внесенням кормового буряку, і воно становило в перший дослідний період 1:1,14 у контрольній групі і 1:1,28 - у дослідній. У другий дослідний період це співвідношення становило в дослідній групі 1:1,47, у контрольній - 1:1,07.

- екзогенною масляною кислотою. Дослід проводили на трьох групах ко-рів-аналогів, по 10 голів у кожній. На 6-му місяці тільності упродовж 30 днів тварини знаходилися на однаковому раціоні (зрівняльний період). У дослідний період тварини першої групи отримували раціон відповідно до норм (контроль). Тварини другої групи упродовж 7, 8, 9-го місяців тільності отримували кукурудзяний силос з умістом масляної кислоти 0,27 %. Тварини третьої групи упродовж досліду (кінець лактації і сухостій) отримували кукурудзяний силос і сінаж люцерни, яки містили відповідно 0,27 і 1,38 % масляної кислоти.

На третьому етапі досліджень вивчали вплив мінеральних речовин та лімітуючих амінокислот на секреторну функцію молочної залози, рубцеву ферментацію та обмін речовин у корів при:

- надходженні різного рівня синтетичного лізину. Дослід проведений на трьох групах корів - аналогів, по дев'ять голів у кожній. Зрівняльний період тривав 23 доби. Годівля корів у цей період не відрізнялася за набором і кількістю кормів. У дослідний період упродовж 90 діб тварини першої групи (контрольна) отримували основний раціон, другої - основний раціон і лізин до норми, третьої - основний раціон і 8,96 % лізину понад норму. Уміст лізину в раціонах корів першої групи становив 83,8 г, другої - 120,8 г, третьої - 135,8 г. Забезпеченість лізином у першій групі за рахунок кормів становила 4,7 г/кг молока зі вмістом 4 % жиру, або 75,1 % норми. Рівень лізину в другій групі становив 6,25 г/кг молока зі вмістом 4 % жиру, що відповідає нормам. У корів третьої групи забезпеченість лізином становила 6,82 г/кг молока зі вмістом 4 % жиру, або на 8,96 % вище за норму. Балансовий дослід був проведений в кінці досліджень на 9 коровах (по три голови з кожної групи), які знаходились на 3-му місяці лактації;

- надходженні різного рівня синтетичного DL - метіоніну. Дослідження проведені на трьох групах корів-аналогів, по 10 голів у кожній. На початку досліду тварини знаходились на 2 - 4 місяцях лактації. Упродовж досліду (90 діб) вони отримували ідентичний за складом раціон, за винятком синтетичного DL-метіоніну. Корови контрольної групи отримували в раціоні 2,5 г метіоніну на 1 кг молока зі вмістом 4 % жиру, у другій - 3,73 г (норма), а в третій - на 10% більше за норму;

-одночасному введенні в раціон високопродуктивних корів синтетічного DL-метіоніну та лізину до норми. Для проведення досліду було підібрано 29 корів для контрольної і 60 голів для дослідної групи з продуктивністю корів за попередню лактацію від 4500 до 5000 кг молока. На початку досліду, який тривав 90 діб, тварини знаходились на 2 - 4 місяці лактації. Добова доза метіоніну була визначена із врахуванням амінокислотного складу кормів і продуктивності тварин: для корів першої групи в кількості 40,3 г, а для другої 46,0 г. Корови другої групи додатково отримували кожну добу по 33,8 г лізину. Забезпеченість корів метіоніном та лізином відповідала показникам, які нами були встановлені для даних лімітуючих амінокислот в наукових дослідах (лізину 6,25 г/кг молока та метіоніну 3,73 г/кг молока зі вмістом 4 % жиру).

- надходженні різного рівня кобальту. Дослідження проведені на чотирьох групах корів - аналогів, які на початку досліду знаходилися на 7-му місяці тільності. Зрівняльний період тривав 30 діб (7-й місяць тільності). У період досліду (сухостій) тварини утримувались на зимових раціонах із різною забезпеченістю кобальтом. Забезпеченість кобальтом до норми досягалася завдяки додатковому введенню хлористого кобальту. Отже, у тварин контрольної групи в раціоні містилося 2 мг кобальту на 1 кг сухої речовини, другої - згідно з нормами (5,95 г), третьої - на 10 % (6,55 г), а четвертої - на 15 % (7,15 г) вище за норму. У кінці дослідного періоду був проведений балансовий дослід;

- надходженні мінеральних речовин (Са і Р). Для досліджень підібрані 30 нетелів-аналогів на п'ятому місяці тільності. Упродовж 30 діб (6-й місяць тільності) вони знаходилися на однаковому раціоні (зрівняльний період), а на 7 - 9-му місяцях тільності (90 діб) - на дослідному. Упродовж досліду тварини першої (контрольної) групи утримувалися на господарському раціоні. Друга група тварин додатково у раціоні отримувала динатрійфосфат, у 100 г якого міститься 20 г фосфору. Додаткове введення 25 г динатрійфосфату забезпечило тварин фосфором і співвідношенням кальцію до фосфору згідно з нормами. Корови третьої групи додатково отримували 10 г фторпозбавленого фосфату, і забезпеченість корів кальцієм і фосфором була на 10 % вища від норм.

Цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента (Г.Ф. Лакин, 1980) і комп'ютерної техніки.

молочний залоза високопродуктивний корова

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ МОЛОКОУТВОРЮЮЧА ФУНКЦІЯ КОРІВ-ПЕРВІСТОК НА ПЕРШІЙ СТАДІЇ ЛАКТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ЇХ ОРГАНІЗМУ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ

Забезпеченість організму корів поживними речовинами згідно норм годівлі на першій стадії лактації вплинула на характер поглинання молочною залозою ЛЖК з притікаючої крові. Уміст ЛЖК в артеріальній крові становив в середньому 1,110,021 ммоль/л, у венозній - 0,550,026 ммоль/л. Молочна залоза поглинала 0,560,017 ммоль/л ЛЖК, що становить 50,45 %. Добова динаміка використання ЛЖК характеризувалася послідовним зростанням їх поглинання молочною залозою з 0,480,016 до 0,640,021 ммоль/л (в 1,33 рази).

Надходження в організм тварин поживних речовин згідно норм годівлі забезпечувало високий вміст оцтової кислоти у притікаючій до молочної залози крові. Середній вміст даного метаболіту за час досліджень в артеріальній крові становив 15,50±0,03 мг/100 мл, а у відтікаючій від молочної залози крові складав - 7,84±0,034 мг/100 мл. Молочна залоза поглинала за весь час досліджень у середньому 49,42 % оцтової кислоти (7,65±0,048 мг/100 мл).

Поглинання ?-оксимасляної кислоти молочною залозою упродовж доби поступово зростало з 0,16±0,0041 до 0,18±0,0041 ммоль/л під час другого дослідження і досягало 0,25±0,0001 ммоль/л під час третього (в 1,56 рази, р<0,001). В середньому молочна залоза поглинала 0,19±0,0028 ммоль/л ?-окси-масляної кислоти, що було в 1,21 рази вище, ніж на початку досліджень (р<0,05).

Уміст глюкози у притікаючій до молочної залози крові в перший період лактації зростав в 1,35 раза з 2,340,04 ммоль/л під час першого дослідження до 3,150,028 ммоль/л під час третього (р<0,01). В артеріальній крові її середня концентрація становила 2,680,029 ммоль/л. Молочна залоза найбільш інтенсивно поглинала глюкозу на початку досліджень - 0,560,012 ммоль/л. Поступово цей показник знижувався в 1,14 і 1,22 рази під час другого і третього дослідження. В середньому молочна залоза поглинала 0,500,013 ммоль/л глюкози і 0,84 % загального білка.

Поглинання попередників молочною залозою забезпечило продуктивність корів на рівні 1121,315,4 кг натурального і 969,916,2 кг молока з вмістом 4 % жиру. Вміст жиру в молоці становив 3,460,09 %, а лактози - 4,480,14 %.

При зниженому рівні протеїнової забезпеченості корів у першу стадію лактації молочна залоза інтенсивно поглинала оцтову кислоту і глюкозу.

Упродовж доби використання оцтової кислоти молочною залозою зростало від першого дослідження до третього в 1,20 рази і знижувалося до четвертого дослідження. Однак, в середньому оцтову кислоту вона поглинала більше, ніж під час першого дослідження (р<0,05), і в контрольній групі - 9,18±0,030 мг/100 мл (р<0,01).

Добова динаміка використання ЛЖК молочною залозою мала таку характеристику: зростала від першого до третього дослідження (в 1,38 рази) і знижувалася до четвертого. На першій стадії лактації молочна залоза адсорбувала в середньому 0,400,024 ммоль/л ЛЖК (44,50 %), що було нижче, ніж у контролі (в 1,4 рази, р<0,01).

Середній рівень використання молочною залозою ?-оксимасляної кислоти з притікаючої крові становив 32,61 % (0,15±0,0032 ммоль/л) і був нижчим, ніж у контрольних тварин (р<0,01). Загального білка у порівнянні з контролем молочна залоза у першій стадії лактації поглинала з притікаючої крові в 1,67 рази більше.

При зниженому рівні протеїну в раціоні молочна продуктивність корів-первісток на першій стадії лактації була в 1,05 рази більше, а вміст жиру і лактози в молоці менше відповідно на 0,02 - 0,26 %, ніж у контролі.

Забезпечення корів раціоном з підвищеним на 10 % рівнем концентрованих кормів сприяло на першій стадії лактації збільшенню поглинання молочною залозою попередників для синтезу компонентів молока.

Упродовж доби поглинання ЛЖК молочною залозою зростало в 1,43 рази (р<0,05). Середня величина адсорбції ЛЖК молочною залозою на першій стадії лактації становила 0,600,023 ммоль/л (50,58 %).

Інтенсивність використання молочною залозою оцтової кислоти упродовж доби досліджень підвищувалася в 1,22 рази. В середньому вона поглинала 7,48±0,065 мг/100 мл даного метаболіту (48,04 %), що відповідало параметрам контрольної групи. На рівні контролю - 0,19±0,0025 ммоль/л молочна залоза поглинала з притікаючої крові також і -оксимасляну кислоту.

Поглинання молочною залозою глюкози упродовж доби досліджень на першій стадії лактації зростало від першого до третього дослідження в 1,53 рази (р<0,01) і знижувалося під час четвертого. На першій стадії лактації рівень адсорбції глюкози молочною залозою в середньому складав 20,13 %, а АВ (артеріовенозна) різниця у порівнянні з контролем була в 1,22 рази вищою (р<0,05). На першій стадії лактації молочна залоза виділяла у кров 0,06 % загального білка, а в контролі поглинала 0,84 %.

Забезпечення корів підвищеним на 10 % рівнем концентрованих кормів на першій стадії лактації сприяло збільшенню молокоутворення в порівнянні з контролем в 1,21 рази. Уміст жиру й лактози в молоці корів дослідної групи був на 0,06 - 0,3 % більше, ніж у контролі.

Молочна залоза корів, які отримували на 10 % більше енергії в раціоні, поглинала в середньому 0,620,015 ммоль/л ЛЖК ( 47,97% ), що вище (р<0,01), ніж на початку досліджень, в 1,11 рази, ніж у контролі, в 1,55 рази, ніж у другій групи (р<0,01), і лише в 1,03 рази, ніж у третій.

Добова адсорбція ЛЖК молочною залозою на першій стадії лактації зростала з 0,400,017 ммоль/л до 0,800,015 ммоль/л в третьому і четвертому дослідженнях (у 2 рази, р<0,001).

Оцтову кислоту молочна залоза поглинала на рівні 7,43±0,059 мг/100 мл (48,03 %), що не відрізняється від контролю. Упродовж доби використання оцтової кислоти молочною залозою зростало від 45,97 до 53,0 % (р<0,01), а ?-оксимасляної кислоти становило 33,82 %, що було вище в 1,21 рази, ніж у контролі (р<0,05).

Молочна продуктивність корів, які отримували на 10 % більше енергії в раціоні, була в 1,21 - 1,23 рази в натуральному молоці і молоці зі вмістом 4 % жиру, а жиро- і лактозосинтезуюча функція молочної залози корів була відповідно в 1,23 - 1,3 рази більше, ніж у контролі.

Молочна залоза корів, які отримували концентровані корми зі зниженою розчинністю перетравного протеїну, найбільш інтенсивно поглинала ?-окси-масляну кислоту. В середньому, використання ?-оксимасляної кислоти молочною залозою на перший стадії лактації становило 33,33 %, що вище, ніж у контролі (р<0,05), а глюкозу вона поглинала на рівні контрольної групи. Молочна залоза виділяла у відтікаючу кров 1,29 % загального білка, в той час як в контрольної групі вона поглинала 0,84 % цього метаболіту.

Нами встановлено, що середній рівень адсорбції ЛЖК з притікаючої крові молочною залозою на першій стадії лактації становив 46,99 %, що відповідає нижньому рівню контрольних величин.

За весь час досліджень різниця оцтової кислоти по артеріальній та венозній крові становила 6,840,073 мг/100 мл і була вірогідно вищою, ніж на початку досліджень, проте достовірно нижчою, ніж у контролі (р<0,05).

Молочна продуктивність корів даної групи була в 1,17 рази в натуральному і в 1,19 рази в молоці з вмістом 4 % жиру більше, ніж в контролі.

Утримання корів на раціоні із співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини 1:2,47 на першій стадії лактації змінило динаміку надходження і поглинання молочною залозою попередників для синтезу компонентів молока з артеріальної крові. Молочна залоза поглинала 0,520,021 ммоль/л ЛЖК, що було в межах нижньої величини контролю. Використання оцтової кислоти молочною залозою на першій стадії лактації становило 50,45 %, що вірогідно вище, ніж у контролі (р<0,05). Інтенсивність поглинання ?-оксимасляної кислоти молочною залозою була значно нижчою від контролю (р<0,01). Упродовж доби молочна залоза поглинала з притікаючої крові в середньому 0,430,045 ммоль/л (19,19 %) глюкози, що в 1,16 рази менше, а білка в 1,19 рази більше, ніж у контрольних корів.

За даних умов поглинання попередників з притікаючої крові молочна залоза синтезувала секрет з вмістом жиру на 0,01 % і лактози на 0,2 % нижче, ніж у корів контрольної групи (3,45±0,08 % і 4,28± 0,24 %).

МОЛОКОУТВОРЮЮЧА ФУНКЦІЯ КОРІВ-ПЕРВІСТОК НА ДРУГІЙ СТАДІЇ ЛАКТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ЇХ ОРГАНІЗМУ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ

На другій стадії лактації при споживанні тваринами поживних речовин згідно норм молочна залоза в середньому поглинала 0,500,016 ммоль/л ЛЖК. Добова динаміка використання ЛЖК молочною залозою характеризувалася посиленим їх поглинанням - з 0,380,016 до 0,580,016 ммоль/л (в 1,53 раза, р<0,01).

Оцтову кислоту з притікаючої крові молочна залоза на другій стадії лактації поглинала на 7,96 % (41,46 %), а глюкози на 6 % менше (0,470,015 ммоль/л), ніж на першій. Поглинання в-оксимасляної кислоти молочною залозою зростало від першої стадії лактації до другої в 1,06 рази (0,210,0036 ммоль/л).

Молочна продуктивність корів даної групи на другій стадії лактації становила 902,8±16,2 кг натурального і 817±15,5 кг молока зі вмістом 4 % жиру. У даний період лактації вміст жиру в молоці був в 1,04 рази вище, а лактози в 1,05 рази менше у порівнянні з першою стадією лактації.

При зниженому рівні протеїнової забезпеченості корів на другій стадії лактації молочна залоза адсорбувала в середньому 0,440,018 ммоль/л ЛЖК, проти 0,36±0,001 ммоль/л в першому дослідженні, що 1,14 рази нижче, ніж у контролі. Використання ЛЖК молочною залозою мало таку добову динаміку: зростало від першого дослідження до третього (в 1,39 рази, р<0,05) і знижувалося до четвертого.

Упродовж доби поглинання оцтової кислоти молочною залозою зростало від першого до третього дослідження в 1,90 рази (р<0,001) і знижувалося до четвертого, однак залишалося вищим, ніж у першому дослідженні. В середньому оцтову кислоту молочна залоза поглинала в 1,52 рази більше (4,89±0,059 мг/100 мл), ніж на початку досліджень, однак нижче, ніж у контролі в 1,27 рази (р<0,01). В другу стадію лактації молочна залоза поглинала ?-окси-масляну кислоту (0,25±0,0043 ммоль/л) інтенсивніше ніж у контрольних корів (р<0,01) і на початку досліджень (р<0,05).

Середній показник АВ різниці глюкози на другій стадії лактації становив 0,380,01 ммоль/л. Молочна залоза поглинала 18,1 % глюкози з притікаючої крові, що було в 1,24 рази менше, ніж у контрольних тварин (р<0,05).

Молочна продуктивність корів на другій стадії лактації при зниженому рівні протеїнової забезпеченості була на 10,9 % в натуральному молоці і в 1,14 рази в молоці з вмістом 4 % жиру меншою порівняно з контролем. В молоці корів даної групи вміст жиру і лактози був меншим відповідно на 0,04 - 0,21 %, ніж у корів контрольної групи.

При підвищеному рівні забезпечення корів концентрованими кормами в другу стадію лактації молочна залоза поглинала з притікаючої крові оцтову кислоту вірогідно нижче (р<0,01) порівняно з контрольними тваринами, а ЛЖК на рівні контролю.

За даних умов досліду інтенсивність поглинання молочною залозою ?-окси-масляної кислоти і глюкози була вища проти величин контролю відповідно в 1,10 і 1,19 рази. Використання молочною залозою глюкози упродовж доби в другу стадію лактації зростало від першого до третього дослідження в 1,72 рази (р<0,01) і знижувалося до четвертого дослідження. У даний період експеримен-ту рівень адсорбції глюкози у молочній залозі складав в середньому 19,79 %, що лише на 0,34 % нижче, ніж на першій стадії лактації. АВ різниця при цьому була в 1,09 рази нижчою у порівняні з першою стадією лактації і в 1,19 рази вище, порівняно з контрольними тваринами.

На другій стадії лактації молочна залоза поглинала з притікаючої крові в середньому 0,16 % загального білка, що у 2 рази перевищувало його адсорбцію у контрольних тварин.

При підвищеному рівні забезпечення корів концентрованими кормами секреторна функція молочної залози на другій стадії лактації в натуральному молоці була в 1,05 рази нижчою, а вміст жиру в молоці піддослідних корів був на 0,02 % більше, ніж у контрольної групи тварин.

При підвищеному забезпеченні корів енергією використання молочною залозою попередників для синтезу компонентів молока на другій стадії лактації мало таку динаміку: упродовж доби інтенсивність поглинання ЛЖК зростала від 36,36 % до 47,19 %, а оцтової кислоти від 36,0 % до 41,78 %. В середньому вона поглинала 42,11 % ЛЖК, при АВ різниці 0,61±0,029 ммоль/л, що було вище в 1,22 рази, ніж у контролі (р<0,05), в 1,39 рази, ніж у другій групі (р<0,01), і в 1,17 рази, ніж у третій.

Наприкінці другої стадії лактації молочна залоза корів вилучала з притікаючої крові в середньому 39,53 % оцтової кислоти, що було вірогідно менше, ніж у контролі (р<0,05). Упродовж другої стадії лактації молочна залоза поглинала ?-оксимасляну кислоту в 1,17 рази більше, ніж на початку досліджень ( р<0,05), а також порівняно з контрольною групою (в 1,29 рази, р<0,01).

Середній рівень поглинання глюкози (0,490,025 ммоль/л) молочною залозою відповідав показникам контрольної групи, а загальний білок вона виділяла у відтікаючу кров - 0,58 %

Така динаміка поглинання попередників молочною залозою найбільш суттєво вплинула на її жиросинтезуючу функцію. Вміст жиру в молоці корів даної групи був на 0,03 % більше, ніж у корів контрольної групи.

Молочна продуктивність корів, які отримували концентровані корми із зниженою розчинністю перетравного протеїну, на другій стадії лактації була в 1,05 рази в натуральному молоці і в молоці із вмістом 4 % жиру вищою, ніж в контролі.

В середньому за другу стадію лактації молочна залоза поглинала з артеріальної крові попередники для синтезу компонентів молока таким чином: ЛЖК вона адсорбувала більш інтенсивно (44,03 %), ніж у контролі (р<0,05), ?-оксимасляну кислоту поглинала на рівні (31,74 %) з контрольною групою, оцтову кислоту нижче (в 1,14 рази, р<0,05), а загального білка адсорбувала 0,75 % при 0,08 % в контролі (р<0,01).

Утримання корів на раціоні зі співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини на рівні 1:1,77 на другій стадії лактації внесло зміни в динаміку надходження і поглинання молочною залозою попередників компонентів молока з артеріальної крові.

Середній рівень використання ЛЖК молочною залозою на другій стадії лактації становив 48,33 %, при АВ різниці 0,54±0,012 ммоль/л, що свідчить про більш інтенсивне поглинання їх порівняно (р<0,05) із початком дослід-жень, а також із рівнем адсорбції у контрольних корів.

Упродовж лактації молочна залоза використовувала з притікаючої крові 39,11 % оцтової кислоти, що було нижче в 1,14 рази, ніж в контролі і на 11,34 % нижче, ніж на першій стадії лактацію.

в-оксимасляну кислоту і глюкозу молочна залоза поглинала з артеріальної крові в 1,26 (р<0,01) і в 1,12 рази менше, а загальний білок адсорбувала в 2,5 рази більше (р<0,01), ніж у контрольних тварин.

Все це сприяло тому, що молочна продуктивність корів на другій стадії лактації була в 1,10 рази у натуральному молоці і в 1,11 рази у молоці з вмістом 4 % жиру меншою, ніж в контролі.

МОЛОКОУТВОРЮЮЧА ФУНКЦІЯ КОРІВ-ПЕРВІСТОК НА ТРЕТІЙ СТАДІЇ ЛАКТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ЇХ ОРГАНІЗМУ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ

Використання молочною залозою попередників молока при оптимальному забезпеченні корів поживними речовинами

Рівень надходження попередників складників молока з артеріальної крові до молочної залози і ступінь їх поглинання мав таку динаміку: використання ЛЖК молочною залозою на третій стадії лактації характеризувалося послідовним зростанням їх поглинання з 0,420,016 до 0,560,016 ммоль/л ( в 1,33 рази). При цьому встановлено, що їх поглинання знижувалося на 11,11 % від першої стадії лактації до третьої (з 50,45 % до 39,34 %), а середній показник використання становив - 43,48 %. На третій стадії лактації АВ різниця ЛЖК була в 1,17 рази меншою, ніж у першу. Упродовж усієї лактації молочна залоза корів даної групи поглинала 0,510,017 ммоль/л ЛЖК; рівень адсорбції оцтової кислоти знижувався до 38,82 % (АВ різниця становила 5,250,028 мг/100 мл), що на 10,60 % нижче, ніж на першій та 3,24 % ніж на другій стадії лактації. Упродовж усієї лактації молочна залоза поглинала 6,350,045 мг/100 мл (43,23 %) оцтової кислоти; за даних умов використання -оксимасляної кислоти становило 29,41 %. За лактацію молочна залоза корів даної групи поглинала в середньому 0,190,0018 ммоль/л -оксимасляної кислоти.

При забезпеченні тварин поживними речовинами згідно норм молочна залоза на третій стадії лактації поглинала 0,460,032 ммоль/л (17,76 %) глюкози. Вона знижувала використання глюкози з притікаючої крові упродовж лактації лише в 1,09 рази і в середньому поглинала 0,480,031 ммоль/л даного метаболіту; уміст загального білка у притікаючій до молочної залози крові зростав від першої стадії лактації до третьої в 1,12 рази. Його адсорбція на третій стадії лактації становила 0,76 %, а за лактацію - 0,56 %.

При оптимальному забезпеченні тварин поживними речовинами на третій стадії лактації молочна продуктивність корів-первісток становила 592±15,2 кг натурального молока і 573±16,1 кг молока з вмістом 4 % жиру. У молоці містилося 3,87±0,11 % жиру і 4,03±0,18 % лактози.

Жива маса корів даної групи знижувалася від першого місяця лактації до п'ятого. В наступні місяці лактації вона зростала і становила 119,7 % маси тварин в кінці першого місяця лактації. Динаміку енергії в організмі корів підтверджує рівень використання неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) молочною залозою. Молочна залоза на першій стадії лактації в середньому за добу поглинала 30,76 % НЕЖК (0,24±0,007 Мекв/л), а на другій - 22,68 %. На третій стадії лактації рівень використання даних метаболітів молочною залозою знижувався до 9,93 % (р<0,01), що свідчить про депонування енергії в організмі корів лише в даний період експерименту.

Використання молочною залозою попередників молока при зниженому протеїновому забезпеченні корів

При зниженому протеїновому забезпеченні корів використання ЛЖК молочною залозою на третій стадії лактації упродовж доби зростало від першого дослідження до третього у 2 рази (р<0,01) і знижувалося до четвертого. Від першої до третьої стадії лактації адсорбція ЛЖК молочною залозою знижувалася в 1,29 рази і становила 31,27 %.

За весь період молокоутворення молочна залоза в середньому поглинала з артеріальної крові 0,380,022 ммоль/л ЛЖК, що в 1,34 рази менше, ніж у контролі (р<0,01), в 1,37 рази менше, ніж при третьому і шостому рівні забезпеченості корів поживними речовинами (р<0,01), в 1,63 рази ніж при четвертому рівні (р<0,001), в 1,45 рази, ніж при п'ятому (р<0,01).

Упродовж доби поглинання оцтової кислоти молочною залозою зростало від першого дослідження до третього в 1,24 рази (р<0,05) і знижувалося до четвертого, однак залишалося вищим, ніж під час першого дослідження, повторюючи при цьому криву адсорбції ЛЖК. Установлено, що використання оцтової кислоти молочною залозою на третій стадії лактації порівняно з контролем було вірогідно менше (р<0,05). У період від першої до третьої стадії лактації поглинання оцтової кислоти молочною залозою корів знижувалося в 2,02 рази (р<0,01).

На третій стадії лактації при зниженому рівні протеїну в раціоні використання ?-оксимасляної кислоти молочною залозою порівняно з контролем було менше в 1,29 рази (р<0,01). За стадіями лактації адсорбція ?-оксимасляної кислоти молочною залозою підвищувалася від першої до другої на 11,64 % і знижувалася на третій до 32,53 %, залишаючись на рівні першого періоду лактації - 33,40 %. Упродовж лактації молочна залоза вилучала з артеріальної крові менше ?-оксимасляної кислоти, ніж у контролі (р<0,05).

Поглинання молочною залозою глюкози зменшилось у 2,22 рази, або з 0,510,058 ммоль/л до 0,230,049 ммоль/л від першої до третьої стадії лактації. У порівнянні з контролем молочна залоза поглинала менше глюкози на третій стадії лактації (в 2,0 рази, р<0,01) і упродовж усієї лактації (р<0,01).

За стадіями лактації молочна залоза поглинала загальний білок з притікаючої крові. Упродовж усієї лактації ця закономірність зберігалася, а молочна залоза поглинала в середньому з притікаючої до неї крові загального білка в 3,18 рази більше, ніж у корів контрольної групи. Крім цього, нами встановлено, що при зниженому протеїновому забезпеченні корів вміст загального білка в артеріальній крові знижувався у період з першої до третьої стадії лактації від 67,500,56 до 65,100,27 г/л.