Секреторна функція молочної залози корів у різні стадії лактації та методи її корекції

Молочна продукція у корів - первісток упродовж періоду досліджень була незначно нижчою, ніж у контролі При цьому за стадіями лактації молоко містило 3,44±0,12 %, 3,58±0,14 % і 3,85±0,12 % жиру при 3,46±0,09 %, 3,62±0,01 % і 3,87±0,011 % у контролі. За лактацію молочна залоза корів виділяла з молоком на 8,1±0,035 кг лактози менше, ніж у контролі. Використання молочною залозою попередників молока при підвищеному забезпеченні корів концентрованими кормами

Забезпечення корів підвищеним на 10 % рівнем концентрованих кормів вплинуло на динаміку надходження і поглинання молочною залозою попередників для синтезу компонентів молока на третій стадії, а також упродовж усієї лактації. При цьому вона поглинала з артеріальної крові ЛЖК в 1,09 рази, оцтової кислоти в 1,22 рази більше (р <0,01) порівняно з контролем, а ?-оксимасляну кислоту адсорбувала на рівні корів контрольної групи. Від першої до третьої стадії лактації молочна залоза знижувала поглинання оцтової кислоти на 8,58 %. Проте поглинання ?-оксимасляної кислоти зростало в 1,18 рази від першої до другої стадії лактації, знижувалося в 1,12 рази від другої до третьої стадії лактації.

Використання глюкози молочною залозою упродовж доби на третій стадії лактації зростало під час другого дослідження в 1,64 рази (р<0,01) і знижувалося до четвертого дослідження, а в порівнянні з контролем вона поглинала глюкози менше в 1,21 рази (р<0,05). За лактацію молочна залоза знижувала поглинання глюкози від першої стадії лактації до третьої (з 20,13 % до 14,34 %), а АВ різниця знижувалася в порівнянні з першою стадією лактації в 1,61 рази (р<0,05). При підвищеному рівні забезпеченості організму корів концентрованими кормами на третій стадії лактації молочна залоза вилучала з притікаючої крові загального білка в 1,81 рази, а упродовж всієї лактації в 2,67 рази менше, ніж в контрольних тварин.

Згодовування коровам-первісткам раціону з підвищеним на 10 % рівнем концентрованих кормів на третій стадії лактації забезпечило їх молочну продуктивність на рівні 445,3±4,3 кг натурального і 437,5±8,4 кг молока зі вмістом 4 % жиру. На першій стадії лактації секреторна функція молочної залози корів даної групи була в 1,21 рази вищою, а на другій і третій відповідно в 1,06 - 1,33 рази нижчою, ніж в контролі. Проте за стадіями лактації вміст жиру в молоці корів даної групи був на 0,02 - 0,06 %, а лактози - на 0,3 - 0,46 % більшим, ніж у контрольної групи тварин.

Використання молочною залозою попередників молока при підвищеному енергетичному забезпеченні корів

За даних умов надходження поживних речовин добова динаміка поглинання ЛЖК молочною залозою зростала від першого до четвертого дослідження в 2,16 рази (р<0,01). Упродовж лактації адсорбція ЛЖК знижувалася на 6,98 % від першої до третьої стадії лактації, і на 11,11 % - у контролі. При підвищеному енергетичному забезпеченні корів на третій стадії лактації молочна залоза вилучала з крові ЛЖК в 1,29 рази (р<0,05) більше, ніж у контрольних тварин.

Упродовж доби поглинання оцтової кислоти зростало з 33,69 до 42,62 % і було вірогідно вищим, ніж у контролі та в першій групі корів (р<0,05). За лактацію рівень адсорбції оцтової кислоти знижувався на 9,48 % від першої до третьої стадії лактації.

На третій стадії лактації використання молочною залозою ?-оксимасляної кислоти зростало від першого дослідження до другого в 1,82 рази (р<0,001) і знижувалося до четвертого. За лактацію молочна залоза підвищувала в 1,09 рази використання даного метаболіту від першої до другої стадії лактації і знижувала в 1,05 рази від другої до третьої. У порівнянні з контролем вона використовувала ?-оксимасляної кислоти в 1,20 рази більше (р<0,01), а глюкозу - на рівні корів контрольної групи.

При підвищеному рівні енергетичної забезпеченості організму корів упродовж доби молочна залоза найбільш інтенсивно вилучала та виділяла загальний білок у кров залежно від стадії лактації. Значне виділення загального білка у відтікаючу кров молочна залоза забезпечувала найбільш інтенсивно за стадіями лактації під час другого дослідження, що становило відповідно: 0,06 %, 0,58 % і 0,1 %. В середньому за лактацію молочна залоза виділяла 0,25 % загального білка у кров, а в контролі поглинала 0,56 %.

Використання молочною залозою попередників молока при підвищеному енергетичному забезпеченні корів зумовило молочну продуктивність на рівні 592,0±15,4 кг натурального і 578,7±15,3 кг молока зі вмістом 4 % жиру. Вміст жиру в молоці корів даної групи на третій стадії і упродовж усієї лактації був на 0,04 %, а лактози відповідно в 1,14 - 1,12 рази вищим, ніж у контрольної групи.

Використання молочною залозою попередників молока при забезпеченні корів концентрованими кормами із зниженою розчинністю протеїну

Молочна залоза корів даної групи на третій стадії лактації рівномірно поглинала загальні леткі жирні кислоти і -оксимасляну кислоту.

При забезпеченні корів концентрованими кормами зі зниженою розчинністю перетравного протеїну на першій стадії лактації молочна залоза поглинала з притікаючої крові леткі жирні кислоти на нижньому рівні контрольних величин, на другій і третій стадіях лактації вище в 1,14 - 1,17 рази (р<0,05) порівняно з контролем. Добова адсорбція ЛЖК молочною залозою зростала в 1,74 - 2,17 рази від першого до третього дослідження з подальшим зниженням її до четвертого дослідження.

Використання оцтової кислоти молочною залозою впродовж доби за стадіями лактації зростало від першого до третього дослідження в 1,19 - 1,28 рази і знижувалось до четвертого. На третій стадії лактації, як і упродовж всієї лактації, молочна залоза дослідних корів використовувала оцтову кислоту менше, ніж в контролі.

Поглинання ?-оксимасляної кислоти молочною залозою упродовж лактації було найбільш рівномірним і коливалося в межах 31,74 % - 33,33 %. Упродовж доби використання ?-оксимасляної кислоти зростало від першого до третього і знижувалось до четвертого дослідження, за винятком третьої стадії лактації. У порівнянні з контролем молочна залоза адсорбувала даний метаболіт на першій стадії лактації вірогідно більше (р<0,05). На другій та третій стадіях лактації інтенсивність адсорбції ?-оксимасляної кислоти молочною залозою відповідала параметрам контрольної групи і становила 0,20±0,0031 - 0,21±0,0036 ммоль/л.

Установлено, що використання глюкози молочною залозою зростало з 18,73 % до 20,83 % від першої стадії лактації до другої і знижувалося до третьої до 14,65 %. При цьому динаміка АВ різниці відповідала відсотку використання: зростала з 0,470,06 до 0,550,018 ммоль/л і знижувалася до 0,380,067 ммоль/л. У порівнянні з контролем молочна залоза поглинала глюкозу з притікаючої крові на першій та третій стадіях лактації менше, а на другій стадії в 1,17 рази більше (р<0,05).

При забезпеченні корів концентрованими кормами зі зниженою розчинністю перетравного протеїну на першій і третій стадіях лактації молочна залоза виділила в кров 1,28 і 0,09 % загального білка, а на другій стадії поглинала його 0,75 %, при 0,08 % у корів контрольної групи.

Молочна продуктивність корів, які отримували концентровані корми зі зниженою розчинністю перетравного протеїну на третій стадії лактації була в 1,26 рази в натуральному молоці і в 1,24 рази у молоці з вмістом 4 % жиру нижчим, ніж в контролі. В той же час вміст жиру в молоці корів дослідних груп був на 0,05 %, а лактози на 0,46 % більшим, ніж у тварин контрольної групи.

Використання молочною залозою попередників молока при забезпеченні корів різним співвідношенням вуглеводів

Дослідження показали, що при утриманні корів на раціоні з співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини на рівні 1:1,98, загальна тенденція використання ЛЖК молочною залозою (зниження поглинання ЛЖК від першої до третьої стадії лактації) не змінилася. На першій стадії лактації молочна залоза адсорбувала 56,01 % ЛЖК, що було більшим, ніж на другій та третій стадіях на 7,68 - 11,91 %. Артеріовенозна різниця ЛЖК на третій стадії лактації становила в середньому 0,490,017 ммоль/л, а рівень поглинання - 44,10 %. Упродовж лактації молочна залоза корів даної групи поглинала ЛЖК кислоти на рівні контрольної групи.

На третій стадії лактації використання оцтової кислоти молочною залозою становило 39,54 %, що на 10,91 % менше, ніж на першій стадії лактації, але було в межах нижніх величин контролю. Артеріовенозна різниця, а відповідно й використання оцтової кислоти молочною залозою знижувалися в 1,52 рази від першої до третьої стадії лактації ( р<0,01).

На третій стадії лактації молочна залоза адсорбувала ?-оксимасляної кислоти в середньому 0,16±0,0048 ммоль/л, що було нижче, ніж у контролі (р<0,01). Упродовж лактації молочна залоза підвищувала використання -окси-масляної кислоти з 31,11 % на першій стадії до 35,36 % на другій і знижувала до 34,04 % на третій стадії. При забезпеченні організму різним співвідношенням вуглеводів молочна залоза за стадіями лактації адсорбувала -оксимасляну кислоту відповідно в 1,41, 1,26, 1,25 рази менше, ніж у контролі (р<0,01).

На даному раціоні молочна залоза знижувала поглинання глюкози у період від першої до третьої стадії лактації з 19,19 % до 17,94 %. У порівнянні з контролем вона поглинала глюкозу за стадіями лактації в 1,16, 1,12 і в 1,15 рази менше.

В цілому, молочна залоза знижувала в 4,53 рази поглинання білка від першої до другої стадії лактації і в 7,56 рази до третьої. Проте у порівнянні з контролем вона адсорбувала білка в 1,19 і 2,5 рази більше відповідно на першій та другій стадії лактації і в 6,44 разів менше на третій.

Молочна продуктивність корів-первісток, які отримували раціон з співвідношенням легкотравних вуглеводів і клітковини на рівні 1:1,98 на третій стадії лактації була в 1,12 рази в натуральному молоці і молоці з вмістом 4 % жиру меншою, ніж у контрольних тварин.

СЕКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ВИСОКОПРОДУК-ТИВНИХ КОРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗМУ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ

За зниженого протеїнового забезпечення.

Дослідження показали, що за умов зниженого протеїнового забезпечення організму корів зменшується молоко утворення при зміні рубцевої ферментації та перебігу обмінних процесів.

У високопродуктивних корів при зниженому протеїновому забезпеченні за період досліду молочна залоза синтезувала молоко зі вмістом жиру на початку лактації 3,5±0,12 %, в середині 4,2±0,11 % і 3,8±0,12 % в кінці лактації, що було меншим відповідно на 4,63; 9,87 і 9,95 % , ніж у контрольної групи тварин (табл. 2).

Таблиця 2 - Показники якості молока, % (п=22)

Групи тварин	Періоди лактації	Жир	Білок	Са	Р	Зола	СОМО
1	початок	3,67±0,1	3,62±0,011	0,11±0,001	0,10±0,0013	0,75±0,01	10,71±0,54
	середина	4,66±0,12	3,63±0,012	0,11±0,0012	0,096±0,0011	0,75±0,011	13,45±0,72
	кінець	4,22±0,11	3,85±0,012	0,13±0,0011	0,10±0,0008	0,75±0,012	14,66±0,86
2	початок	3,50±0,12	3,62±0,011	0,13±0,0012	0,10±0,0008	0,72±0,011	13,18±0,66
	середина	4,20±0,11	3,75±0,011	0,13±0,0011	0,10±0,0007	0,72±0,011	13,18±0,54
	кінець	3,80±0,12	3,65±0,012	0,12±0,0011	0,09±0,0005	0,71±0,012	13,48±0,52

За лактацію вміст жиру в молоці корів дослідної групи був на 8,37 % (3,83±,0,01 %) нижчим, ніж у контролі (4,18±0,01 %). Вміст білка в молоці корів дослідної групи становив 3,69±0,011 %, а в молоці корів контрольної - 3,74±0,011 %.

На другій та третій стадіях лактації корови контрольної та дослідної групи щомісяця виділяли однакову кількість натурального молока. Однак у контрольних тварин лактація тривала 294,4 доби, а в дослідних - на 31,9 менше (262,5 доби).

Установлено, що недостатнє забезпечення корів перетравним протеїном інгібуюче впливало на рубцеву ферментацію. У корів дослідної групи виявлено зменшення кількості амілолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця та їхньої активності в 1,17 - 1,31 рази, загальної маси мікроорганізмів - у 1,17 рази, загального та білкового азоту - в 1,14 - 1,28 рази порівняно з контролем. Середній біохімічний індекс показників крові у тварин контрольної і дослідної груп становив 1,10 - 1,14.

Отже, вищевикладене дозволяє зробити висновок, що недостатнє забезпечення організму корів протеїном знижує секретоутворюючу функцію молочної залози, про що свідчить зменшення вмісту жирових компонентів молока на 8,37 % і на 0,05 % - білкових. Це також негативно впливає на активність рубцевої ферментації (відбулося насамперед зниження в 1,31 рази (р<0,05) активності амілолітичних мікроорганізмів). При цьому тривалість лактації тварини дослідної групи була в середньому на 31,9 доби коротшою, ніж у корів контрольної групи.

За підвищеного забезпечення концентрованими кормами.

У високопродуктивних корів цей фактор створив умови для високої секреторної діяльності молочної залози. За цих умов найвища секреторна активність молочної залози виявлена у тварин другої дослідної групи (6360±271,5 кг молока), у яких в раціонах концентровані корми становили 40,70 %. Середньодобова секреція молока із вмістом 4 % жиру у корів другої групи була в 1,09 рази більшою, ніж в контролі.

Додаткове введення концентратів у раціон корів сприятливо впливало на функціональну активність молочної залози тварин дослідних груп, яка підвищувалася, очевидно, завдяки високому рівню рубцевої ферментації, про що свідчить активність протеолітичних, целюлозолітичних, амілолітичних мікроорганізмів. Так, протеолітична активність мікроорганізмів у корів другої групи була вірогідно вищою в перший дослідний період і упродовж усього періоду досліджень (р<0,05), а целюлозолітична - у другий дослідний період (р<0,01). Установлено збільшення кількості протеолітичних мікроорганізмів: з 6,10±0,59 до 7,90±0,35 млн/мл (р<0,05) у третій групі. Активність амілолітичних мікроорганізмів у цей період зростала в 1,4 рази у другій (р<0,05) та в 1,25 рази - у третій групах. Тварини дослідних груп споживали сухої речовини раціону в 1,02 - 1,08 рази, органічної речовини в 1,04 - 1,09 рази та сирого протеїну в 1,04 - 1,10 рази більше, ніж у контролі.

Отже, отримані дані підтвердили, що забезпечення організму тварин концентрованими кормами з урахуванням стадії лактації та їх вмісту в раціоні високопродуктивних корів до 40,7 % за поживністю найбільшою мірою вплинуло на секреторну функцію молочної залози, активізувало рубцеву ферментацію та обмінні процеси. За період досліду молочна залоза корів другої та третьої груп підвищувала секрецію натурального молока відповідно в 1,09 - 1,05 рази і в 1,09 - 1,08 рази секрецію молока зі вмістом 4 % жиру у порівняні з контролем.

За підвищеного енергетичного забезпечення.

У високопродуктивних корів за умов підвищеної енергії в раціоні найбільш суттєво змінювалася жиросинтезуюча функція молочної залози, про що свідчить підвищення на 7 - 12 % вмісту жиру в молоці тварин дослідних груп. За лактацію молочна залоза корів контрольної групи виділяла 4387±58,4 кг натурального та 4168±44,6 кг молока зі вмістом 4 % жиру. У корів другої групи ці показники відповідно були вищими в 1,02 - 1,09 рази, а в корів третьої в 1,20 - 1,32 рази.

Кількість мікроорганізмів та їх специфічна активність спричинили утворення метаболітів рубцевої ферментації, що забезпечило високий рівень синтетичних процесів у молочній залозі корів дослідних груп.

У дослідному періоді нами виявлено збільшення кількості амілолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця корів третьої групи - в 1,53 рази (р<0,05), протеолітичних - в 1,18 рази, а в корів другої групи - відповідно в 1,11 - 1,10 рази порівняно з контролем. Все це спричинило збільшення загальної маси мікроорганізмів у вмісті рубця корів другої (на 9,67 %) і третьої (на 11,13 %) груп, а ЛЖК - в 1,02 - 1,13 рази порівняно з контролем. Загальна концентрація ЛЖК у крові корів другої групи була вищою (р<0,01), ніж у контролі. У корів третьої групи вміст загального азоту в рубці був вищим в 1,31 рази (р<0,01) (116,3±10,62 мг % ), ніж у контролі (88,9±4,57 мг %)

Співвідношення глюкози з ЛЖК у крові корів дослідних груп було в 1,14 і 1,22 рази вищим, ніж у контролі. Середній індекс крові у тварин дослідних груп становив 1,09 - 1,10 і перевищував контрольну величину, яка дорівнювала 0,96.

Таким чином, нами встановлено, що підвищений рівень забезпеченості організму тварин енергією посилює секреторну функцію молочної залози у корів-первісток на 6 %, а її жиро синтезуючу функцію у високопродуктивних корів - на 7 - 12 %.

За умов забезпечення концентрованими кормами зі зниженою розчинністю протеїну.

Забезпечення тварин концентрованими кормами зі зниженою розчинністю перетравного протеїну викликало підвищення функціональної активності молочної залози у високопродуктивних корів.

Найбільш високою виявилася секреторна функція молочної залози корів дослідних груп, які отримували в перші чотирі місяці лактації комбікорм з вмістом розчинного протеїну на 9,6 % (25,6 %) нижче, ніж в контролі (35,2 %). За цей період молочна продуктивність корів другої групи в натуральному молоці і молоці з вмістом 4 % жиру була в 1,29 - 1,26 рази, а третьої в 1,10 - 1,09 рази вище, ніж у корів контрольної групи. За весь період досліду (1-180-а доба лактації) у високопродуктивних корів надій натурального молока був в 1,04 - 1,19 рази, а молока зі вмістом 4 % жиру в 1,03 - 1,17 рази більше, ніж в контролі.

Забезпечення корів концентрованими кормами зі зниженою розчинністю протеїну вплинуло на рівень рубцевої ферментації. Кількість протеолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця корів другої групи (4,05±0,62 млн/мл) була більше в 1,82 рази, ніж у контролі (р<0,05), а в третій - в 1,09 рази.

Вміст аміаку в рубці корів контрольної групи був вірогідно вищим і становив 8,88±0,27 мг/100 мл проти 6,75±0,33 мг/100 мл у другій (р<0,01) і 7,15±0,22 мг/100 мл (р<0,05) у третій групах. Загальна кількість замінних амінокислот у вмісті рубця корів дослідної групи була в 1,10 рази більшою, ніж у контрольних тварин.

Отже, забезпечення корів в перші чотирі місяці лактації комбікормами з вмістом розчинного протеїну на 9,6 % (25,6 %) нижче, ніж в контролі (35,2 %) посилює секреторну функцію молочної залози. Вміст аміаку і кількість амілолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця корів дослідних груп знижувалися. Кількість протеолітичних мікроорганізмів, як і замінних амінокислот, у вмісті рубця корів, навпаки, збільшилася.

За умов забезпечення з різним співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини.

У високопродуктивних корів раціон із співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини на рівні 1:1,28 найбільш позитивно впливав на рубцеву ферментацію.

Про це свідчить зростання відповідно в 1,19 - 1,12 рази активності амілолітичних і целюлозолітичних мікроорганізмів (р<0,05). Кількість основних груп мікроорганізмів у вмісті рубця корів дослідної групи (р<0,05) була в 1,24, 1,31, і 1,27 рази, а інфузорій у 1,38 рази більше у порівняні з контролем. У вмісті рубця корів дослідної групи концентрація аміаку була нижчою у 1,64 рази, а летких жирних кислот і білкового азоту було відповідно в 1,10 - 1,25 рази більше.

Середньодобова секреція натурального молока коровами дослідної (другої) групи у перший дослідний період була на 0,4 кг більше.

Протилежний ефект у рубцевій ферментації високопродуктивних корів у другій дослідний період викликав раціон, у якому співвідношення легкоперетравних вуглеводів і клітковини було на рівні 1:1,47. Нами виявлено зниження у 1,15 - 1,17 рази кількості аміло- і целюлозолітичних мікроорганізмів у порівнянні з контролем і достовірне зростання кількості протеолітичних мікроорганізмів (р<0,05). Разом з тим активність амілолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця корів дослідної групи знижувалася в 2,25 рази в порівнянні з контролем (р<0,01).

Основним джерелом клітковини для тварин є кукурудзяний силос. Порушення технології закладки кормів призводить до надмірного утворення масляної кислоти, уміст якої в сінажі може досягати 2,7 - 3,0 % та в силосі 0,1 - 0,9 %. Надходження в організм тварин екзогенної масляної кислоти в період завершення лактації та сухостою знизило молочну продуктивність корів другої групи в наступну лактацію (перша стадія ) в 1,08, а у третій - в 1,15 рази. Крім цього, екзогенна масляна кислота негативно впливала на рубцеву ферментацію. Протеолітична активність мікроорганізмів у вмісті рубця дослідних тварин знизилася в 1,5 рази (р<0,05). Концентрація кетонових тіл у крові корів другої дослідної групи була в 1,37 рази (р<0,05), третьої - в 1,87 рази (р<0,01) вищою, ніж у контролі, а вміст ЛЖК - нижчий у крові корів дослідних груп (р<0,05; р<0,01). Ці зміни призвели до зниження коефіцієнта енергетичної забезпеченості дослідних тварин в 1,36 рази і збільшення коефіцієнту кетогенності в 3,08 - 3,13 рази.

Таким чином, співвідношення легкоперетравних вуглеводів до клітковини на рівні 1:1,28 в раціоні високопродуктивних корів найбільш позитивно впливало на секреторну функцію молочної залози і рубцеву ферментацію.

Про це свідчить підвищення кількість основних груп мікроорганізмів у вмісті рубця корів дослідної групи (р<0,05) в 1,24, 1,31, і 1,27 рази, а інфузорій у 1,38 рази у порівняні з контролем. У вмісті рубця корів дослідної групи концентрація аміаку була нижчою у 1,64 рази, а летких жирних кислот і білкового азоту було відповідно в 1,10 - 1,25 рази більше.

КОРЕГУЮЧИЙ ВПЛИВ ЛІМІТУЮЧИХ АМІНОКИСЛОТ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН НА СЕКРЕТОРНУ ФУНКЦІЮ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, РУБЦЕВУ ФЕРМЕНТАЦІЮ ТА ОБМІН РЕЧОВИН У КОРІВ

Проведені дослідження показали, що вірогідне збільшення в молоці концентрації незамінних і замінних амінокислот було виявлено у корів третьої групи, які отримували раціон із вмістом лізину на 8,96 % вищим за норму (табл. 3). Так, у даній групі корів уміст незамінних і замінних амінокислот у молоці на кінець досліду зріс відповідно на 14,2 і 34,5 %, а загальна кількість амінокислот - на 23,39 %.

Таблиця 3 - Вплив лізину на амінокислотний склад молока у корів дослідних груп (г/кг, п=30)

Амінокислоти	Групи
	1	2	3
	Початок досліду	Кінець досліду	Початок досліду	Кінець досліду	Початок досліду	Кінець досліду
Незамінних	18,12±0,02	16,25±0,016	16,06±0,01	14,92±0,02	13,52±0,02	15,44±0,01*
Замінних	15,56±0,018	14,43±0,02	13,74±0,02	15,97±0,017	11,50±0,014	15,47±0,019*
Всього амінокислот	33,68±0,019	30,68±0,015	29,80±0,015	30,89±0,18	25,05±0,017	30,91±0,014**

Примітка: * р<0,05; ** р<0,01

Концентрація всіх амінокислот, незамінних і замінних, у молоці корів контрольної групи, навпаки знижувалася від початку до кінця досліду відповідно на 7,26, 10,32 і 8,94 %.

За цих умов (забезпечення корів лізином до норми і на 8,96 % більше) молочна залоза корів дослідних груп підвищувала середньодобову секрецію молока із вмістом 4 % жиру на 8,43 % - 11,18 % у порівнянні з контролем.

Додаткове надходження синтетичного лізину сприяло активації рубцевої ферментації у корів дослідних груп. Кількість протеолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця тварин другої групи зростала у 2,13 рази (р<0,001), а у корів третьої групи - в 2,84 рази (р<0,001). Кількість целюлозолітичних мікро-організмів була в 1,9 рази (2,56±0,03 млн/мл) більшою у вмісті рубця корів другої (р<0,01) та в 1,7 рази (2,3±0,02 млн/мл) у корів третьої дослідної групи (р<0,001), ніж у контролі (1,35±0,05 млн/мл).

Активна рубцева ферментація забезпечила високий рівень перетравлення поживних речовин. Коефіцієнт перетравлення лізину зростав на 18,81 % ( в 1,32 рази ) - з 58,3±1,37 % у контролі до 77,1±6,69 % у третій групі; метіоніну - на 15,38 % у другій і на 12,19 % - у третій групах; перетравність сирого жиру зростала на 10,08 % (р<0,05) у корів другої дослідної групи.

Додаткове надходження з кормом DL-метіоніну сприяло збільшенню рівня секреції молока у корів дослідних груп на 15,7 %.

Найбільш чутливими до метіоніну виявилися целюлозолітичні мікроорганізми. Їх кількість у рубці корів контрольної групи становила 1,5±0,03 млн/мл, зростала в 1,27 рази (до 1,90±0,03 млн/мл) у другій групі (р<0,05) і в 1,90 рази (до 2,85±0,13 млн/мл; р<0,001) - у третій. Протеолітичних мікроорганізмів було більше в 1,32 рази порівняно з контролем у вмісті рубця корів третьої групи (р<0,05). Концентрація метіоніну у вмісті рубця корів дослідних груп зростала в 1,19 - 1,57 рази (до 17,61 - 23,08 мг/100 г проти 14,71 мг/100 г у контролі). У загальній масі мікроорганізмів рубця корів контрольної групи метіоніну містилося 229 мг/100 г, а у корів дослідних груп в 1,5 рази більше.

Одночасне використання лізину і метіоніну вплинуло на жирність отриманого молока. На першій стадії лактації молока з вмістом 4 % жиру отримано від корів дослідних груп на 8,36 % і 11,65 % більше, ніж у контролі. Уміст жиру в молоці корів контрольної групи становив 3,64±0,2 %, а у тварин дослідних групи був на 8,52 - 6,86 % вищим.

При згодовуванні тваринам в період запуску кобальту в сухій речовині корму на 10 - 15 % вище від норм годівлі, після отелення спостерігалося збільшення молокоутворення у корів дослідних груп. Надій молока в корів першої групи (контроль) в середньому за місяць становив - 499,611,2 кг, другої - 503,812,7 кг, а третьої був вищим в 1,12 рази і четвертої в 1,11 рази. За весь обліковий період від корів першої групи отримано - 2997,618,4 кг, другої - 3022,616,5 кг, третьої і четвертої в 1,12 - 1,11 разів більше натурального молока.

У корів дослідних груп кобальт суттєво впливав на рівень рубцевої ферментації. Вміст загального азоту у вмісті рубця зростав в 1,19 рази із 55±1,5 мг% у контролі до 65,4±0,9 мг% (р<0,05) у дослідних тварин. Концентрація летких жирних кислот зростала на 11,0 % (р<0,01), а кількість амілолітичних мікроорганізмів на 14,60 % (р<0,01).

Забезпечення корів кальцієм і фосфором позитивно впливало на секреторну функцію молочної залози. За обліковий період (перша стадія лактації) від корів дослідних груп отримано в 1,10 - 1,18 рази більше натурального молока. При цьому вміст жиру в молоці корів трьох груп відповідно становив: 3,580,12 %, 3,64 0,11 % і 3,680,11 %.

Молочна продуктивність корів дослідних груп в молоці зі вмістом 4 % жиру була в 1,12 - 1,21 рази більшою. Уміст фосфору в молоці корів дослідних груп був в 1,25 - 1,38 рази (р<0,01), а кальцію в 1,1 - 1,2 рази вищим, ніж у контролі (р<0,05). Уміст незамінних і замінних амінокислот в молоці корів другої і третьої груп був в 1,04 - 1,08 рази вищим порівняно з контрольною групою тварин.

Отже, результати досліджень свідчать про позитивний вплив лімітуючих амінокислот та мінеральних речовин на секреторну функцію молочної залози, рубцеву ферментацію та обмін речовин у корів.

При згодовуванні тваринам дослідних груп в період запуску раціону з вмістом кобальту на 10 - 15 % більшим в 1 - му кг сухої речовини, після отелення спостерігалося збільшення в 1,11 - 1,12 рази молок утворення у корів.

Забезпечення корів лізином до норми і на 8,96 % більше, корегуюче вплинуло на амінокислотний склад молока, підвищувало середньодибову секрецію молока із вмістом 4 % жиру на 8,43 % - 11,18 % у порівнянні з контролем.

Надходження з кормом DL-метіоніну на 10 % більше - сприяло підвищенню рівня секреції молока у корів дослідних груп на 15,7 %. Найбільш чутливими до метіоніну виявилися целюлозолітичні мікроорганізми, кількість яких в рубці корів дослідних груп зростала в 1,27 рази (р<0,05) і в 1,90 рази (р<0,001).

ВИСНОВКИ

1. На основі досліджень, проведених на коровах в умовах господарств установлені нові закономірності використання молочною залозою попередників синтезу молока залежно від стадії лактації, молочної продуктивності та рівня забезпеченості організму поживними речовинами. Обґрунтовані нові підходи до розробки системи коригування раціонів з метою оптимізації молокоутворюючої здатності вимені та реалізації генетичного потенціалу тварин.

2. За допомогою артеріовенозної різниці установлено наявність ряду закономірностей у засвоєнні молочною залозою попередників синтезу компонентів молока: незалежно від рівня забезпеченості тваринного організму поживними речовинами леткі жирні кислоти, глюкоза і оцтова кислота найбільше поглинаються на першій стадії лактації з подальшим зниженням рівня використання на другій і третій стадіях; поглинання -оксимасляної кислоти підвищується від першої стадії лактації до другої і знижується до третьої, а загальний білок поглинається упродовж усієї лактації при зниженому забезпеченні організму перетравним протеїном, а надходить у кров при підвищеному енергетичному забезпеченні.

3. За умов недостатнього забезпечення корів протеїном молочна залоза упродовж усієї лактації поглинає менше летких жирних кислот, -окси-масляної кислоти, глюкози (р<0,01) і більше загального білка з одночасним зниженням секреторної функції залози і тривалості лактації.

4. За умов підвищеного забезпечення корів концентрованими кормами молочна залоза поглинає більше глюкози на першій і другій стадіях лактації, -оксимасляної кислоти на другій (р<0,05), оцтової кислоти на третій (р<0,01), а загального білка менше на усіх стадіях лактації; при цьому інтенсивність молокоутворення збільшується.

5. Утримання високопродуктивних корів на раціоні з підвищеним вмістом концентрованих кормів сприяє збільшенню в рубці кількості протеолітичних і целюлозолітичних мікроорганізмів (р<0,05), підвищенню активності амілолітичних мікроорганізмів (р<0,01) та посиленню синтезу жирових компонентів молока і процесу молокоутворення.

6. За умов підвищеного енергетичного забезпечення корів молочна залоза поглинає більше -оксимасляної кислоти упродовж усієї лактації (р<0,01), летких жирних кислот на другій і треті її стадіях (р<0,05), оцтової кислоти на третій стадії (р<0,05) і виділяє в кров загальний білок; секреторна функція залози зростає.

7. Підвищене забезпечення високопродуктивних корів енергією викликає збільшення в їх рубці кількості амілолітичних мікроорганізмів (р<0,05), вмісту білкового азоту і летких жирних кислот (р<0,01); молочна продуктивність корів перевищує контрольні значення в 1,2 - 1,32 рази.

8. Забезпечення організму корів концентрованими кормами із зниженою розчинністю протеїну збільшує поглинання молочною залозою летких жирних кислот на другій і третій стадіях лактації (р<0,05), -оксимасляної кислоти і глюкози відповідно на першій і другій (р<0,05), а також посилює молокоутворення.

9. У високопродуктивних корів зменшення розчинності протеїну у концентрованих кормах до 25,6 % сприяє збільшенню у вмісті рубця кількості протеолітичних мікроорганізмів (р<0,05), зниженню концентрації аміаку в ньому (р<0,01), що свідчить про краще використання протеїну мікрофлорою рубця; за цих умов підвищується молочна продуктивність тварин у перші чотири місяці лактації.

10. Утримання корів на раціонах з різним співвідношенням легкоперетравних вуглеводів і клітковини зменшує поглинання молочною залозою з притікаючої крові -оксимасляної кислоти (р<0,01) і в 1,12 - 1,16 рази глюкози упродовж лактації, а оцтової кислоти лише на другій стадії лактації (р<0,01) та зумовлює зниження секреторної функції молочної залози.

11. Споживання коровами лізину згідно норми та на 8,96 % понад неї підвищує середньодобові надої на 8,43 - 11,18 %, збільшує сумарний вміст незамінних і замінних амінокислот в молоці на 12,44 - 25,66 %; сприяє зростанню в рубці кількості і ферментативної активності протеолітичних (в 2,13 і 2,84 рази), целюлозолітичних (в 1,9 і 1,7 рази), амілолітичних мікроорганізмів (в 1,29 рази) та позитивно впливає на коефіцієнт перетравності лізину і метіоніну.

12. Згодовування коровам синтетичного DL-метіоніну на рівні прийнятої норми та на 10 % понад неї сприяє зростанню кількості мікроорганізмів рубця та підвищенню їх ферментативної активності (р<0,001), вмісту метіоніну в мікробіальній масі, збільшенню концентрації ЛЖК у середовищі рубця; інтенсифікує процес молокоутворення.

13. Метіонін і лізин при сукупному їх застосуванні сприяють підвищенню секреції і біологічної цінності молока, збільшують кількість целюлозолітичних мікроорганізмів у вмісті рубця високопродуктивних корів (р<0,001)

14. Збільшення вмісту кобальту в сухій речовині корму на 10 і 15 % вище норми в період запуску підсилює білковий обмін в організмі, а також секреторні процеси в молочній залозі після отелення, зумовлює зростання молочної продуктивності в 1,1 - 1,12 рази.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення високої молочної продуктивності корів в умовах господарств України незалежно від форм їх власності рекомендується:

1.а) дотримуватись положень науково обґрунтованої системи ведення молочного тваринництва “Програма - 4000” та науково-практичних рекомендацій “Фізіологічні основи підвищення молочної продуктивності корів,” затверджених науково-методичної радою Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 20. 03. 2003 р;

1.б) при проведенні корекції годівлі у корів першої лактації важливо враховувати п'ять основних стадій, під час яких потреба молочної залози в попередниках молока суттєво змінюється: І - стадія ранньої лактації (1-2-й місяць лактації); ІІ - стадія найбільш високої молочної продуктивності (3-4-й місяць лактації); ІІІ - стадія стабільної продуктивності (5-6-й місяць лактації); IV - стадія зниження молочної продуктивності і відновлення запасів енергії організму (7-8-й місяць лактації); V - стадія завершення лактації (9-10-й місяць лактації).

2. З метою підвищення молокоутворення, оптимального забезпечення корів протеїном і ефективного його використання доцільно в початковий період лактації (перші чотири місяці) знижувати розчинність протеїну комбікормів в раціоні високопродуктивних тварин до 25,6 %.

3. Для підвищення молочної продуктивності корів, сумарного вмісту не- замінних і замінних амінокислот в молоці, повноцінність мікробіального білка рубця потрібно забезпечувати споживання тваринами лімітуючих амінокислот: лізину ( на 8,96 % вище від норм годівлі ), метіоніну ( на 10 % вище від норм годівлі ), а також комплексне їх застосування.

4. В період запуску потрібно забезпечити вміст кобальту в сухій речовині корму на 10 і 15 % вище норми, що посилить секреторні процеси в молочній залозі після отелення і зумовить зростання молочної продуктивності корів .

5. Для визначення целюлозолітичної активності мікроорганізмів рубця у корів при корекції їх годівлі та інтенсифікації молочної продуктивності запропоновані нові методичні підходи, а також методика відбору проб артеріальної крові (Деклараційний патент України № 308120 А від 01.12.1998 та 41624 А від 23.05.2001 року).

6. Результати досліджень увійшли до підручника “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” (К.: Лібра, 1999 ), до словника-довідника “Фізіологія сільськогосподарських тварин” (Полтава: Скайтек, 1999), до практикуму “Фізіологія сільськогосподарських тварин (К., 2003); рекомендовано запровадити у курсі фізіології сільськогосподарських тварин теми: ”Фізіологія лактації” та “Регуляція лактопоезу у корів.”

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фізіологія сільськогосподарських тварин: Словник-довідник /Юдiнцева В.М., Замазій М.Д. - Полтава: Скайтек,1999. - 238 с. (Дисертант описала терміни фізіології із системи лактації, крові, крово- та лімфообігу, дихання, травлення і фізіологічні та біохімічні показники здорового організму різних видів тварин і птиці з цих систем.)

2. Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин: Підручник /Лисенко М.В., Бойко Г.І., Замазій М.Д. - К.: Лібра, 1999. - 430 с. (Дисертант написала частину ІІІ- Фізіологія.)

3. Фізіологія сільськогосподарських тварин: Практикум. / Мазуркевич А.Й., Грибан В.Г., Замазій М.Д., Карповський В.І., Аранчій С.В., Замазій А.А.-К., 2003. - 320 с. (Дисертант написала розділи із системи лактації, крові, крово - та лімфообігу, дихання, травлення.)

4. Замазій М.Д., Замазій А.А. Спосіб визначення целюлозолітичної активності мікрофлори у жуйних тварин // Деклараційний патент України №30812 А від 05.06.1998 ( Дисертанту належить ідея визначення целюлозолітичної активності мікроорганізмів у рубці; нею проведені дослідження та оформлена документація.)

5. Замазій М.Д., Замазій А.А. Спосіб проколу аорти у великої рогатої худоби через пряму кишку // Деклараційний патент України №41624 А від 14.11.2000 (Дисертанту належить ідея способу отримання артеріальної крові з черевної аорти; нею проведені дослідження та оформлена документація).

6. Замазій М.Д. Вплив екзогенної масляної кислоти на рубцеву ферментацію // Вісник Полтав. держ. с. - г. ін - ту: Наук.-виробн. фаховий жур-нал. - Полтава, 2000. - №1. - С. 68-70.

7. Замазій М.Д. Білоксинтезуюча функція молочної залози при утриманні корів на раціонах з низьким рівнем протеїну // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії.- Харків, 2001. - Вип. 9 (33). - Ч.2. - С. 192-195.

8. Замазій М.Д. Амінокислотне харчування жуйних // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту: Наук.- виробн. фаховий журнал.- Полтава, 2001. - №2-3. - С.144-145.

9. Замазій М.Д. Обмін ЛЖК між кров'ю та молочною залозою корів // Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту: - Дніпропетровск, 2001. - №2. - С. 103-105.

10. Замазій М.Д. Вплив вмісту вторинного месенжера і активності амінотрансфераз на молочну продуктивність корів при різному рівні надходження поживних речовин // Науковий вісник НАУ. - К., 2001. - Вип.42. С. 100-101.

11. Замазій М.Д. Закономірності обміну ЛЖК між кров'ю та молочною залозою корів-первісток по стадіях лактації // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини імені С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т.4(№2). - Ч.2.

12. Замазій М.Д. Обмін загального білка між кров'ю та молочною залозою корів-первісток у першу стадію лактації залежно від рівня живлення // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2002 - №2-3. - С. 98-99.

13. Замазій М.Д. Адсорбція молочною залозою корів-первісток ацетату та - оксибутирату на першій стадії лактації при різному рівні надходження поживних речовин // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2002. - Т.2 (21). - С. 71-74.

14. Замазій М.Д. Обмін метаболітів вуглеводно-ліпідного та білкового комплексу між кров'ю та молочною залозою корів-первісток на раціонах з низьким рівнем перетравного протеїну // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2002. - Вип.7. - С. 32-38.

15. Замазій М.Д. Адсорбція молочною залозою корів-первісток ацетату та -оксибутирату у другу стадію лактації при різних рівнях поживних речовин // Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту. - Дніпропетровск, 2002. - №2. - С.101-104.

16. Замазій М.Д. Обмін неетерифікованих жирних кислот між кров'ю та молочною залозою // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2002. - №5.

17. Замазій М.Д. Адсорбція молочною залозою корів-первісток ацетату та -оксибутирату під час другої стадії лактації за різного рівня надходження поживних речовин // Науковий вісник НАУ. - К., 2002. - Вип. 55. - С. 59-63.

18. Замазій М.Д. Адсорбція глюкози молочною залозою корів при різному рівні забезпеченості тваринного організму поживними речовинами // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. - 2002. - Вип. 8. - С. 29-31.

19. Замазій М.Д Деякі аспекти секретоутворюючої функції молочної залози корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2003 - Вип.25. - Ч.1. - С. 123 - 128.

20. Замазій М.Д. Адсорбція молочною залозою корів ЛЖК по стадіях лактації при підвищеному рівні забезпеченості тваринного організму концентрованими кормами // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2003. - № 1-2 .- С.14-16.

21. Замазій М.Д. Обмін оцтової кислоти між кров'ю та молочною залозою по стадіях лактації при надходженні концентрованих кормів з різною розчинністю перетравного протеїну // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акдемії. - Харків, 2003 - Вип. 11 (35). - Ч.1. - С. 234-239.

22. Замазій М.Д. К вопросу секретообразающей функции молочной железы коров // Universitatea Agrara De Stat Din Moldova. - 2003. - N.168-169.

23. Замазій М.Д. Забезпеченість молочної залози попередниками при різному рівні надходження поживних речовин в організм // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. - 2003. - Вип. 9. - С. 29-33.

24. Замазій М.Д. Коригуючий вплив синтетичного кормового концентрату лізину на секреторну функцію молочної залози високопродуктивних корів, рубцеву ферментацію та обмін речовин // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2004. - № 6 .- С.68-70.

25. Фізіологічні основи підвищення молочної продуктивності корів: Науково-практичні рекомендації / Мазуркевич А.Й., Аранчій С.В., Замазій М.Д. - Полтава, 2003. - 23 с. (Дисертант написала розділи “Депонування і динаміка енергії в організмі тварин”і “Забезпеченість молочної залози попередниками для синтезу компонентів молока - основний фактор рівня секретоутворення.”)

26. Замазий М.Д. Связь рубцовой ферментации и продуктивности у жвачных // Ученые записки Витебской ордена “Знак Почета” государственной академии ветеринарной медицины.- Витебск, 1999. - Т.35. - Ч.1. - С. 46-47.

27. Замазій М.Д., Замазій А.А. Використання біохімічних індексів у фізіологічних дослідженнях // Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук: Зб. наук. праць молодих вчених Полтав. держ. с.-г. ін-ту.- Полтава, 1997. - С.127.

28. Замазий М.Д. Значение метионина в питании коров // Инфор-мационный листок Молд. НИИТИ. - 1990 .- 4 с.

29. Федоряка В.П., Катречко Л.И., Замазий М.Д. Показатели микробного метаболизма в рубце высокопродуктивных коров при снижении уровня протеина в рационе // Докл. ВАСХНИЛ. - 1985. - №3. - С. 31-32. (Дисертант брала участь у методичному та матеріальному забезпеченні досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробоці та узагальненні одержаних результатів, підготовці роботи до друку.)

30. “Программа - 4000” (Научно обоснованная система ведения молочно-го скотоводства в Молдавии / Федоряка В.П., Антонишин Е.А., Бахчиванжи М.А., Тютюников А.В., Килимар С.Е., Борденюк В.Ф., Фурдуй Ф.И., Смирнов Є.Д., Соцкий А.Ф., Долгов А.М., Коляда А.Ф., Дарий Г.Е., Зайцева Л.А., Наук В.А., Секрий И.Н., Салий И.И., Кобыленко Н.М., Медведев А.Я., Струтинский Ф.А., Турляк Ю.А., Кошман С.И., Замазий М.Д., Ревенко А.Н., Пеев Г.Д., Подгорняк Б.В., Гучь М.В., Абрамова В.Ф., Москалик Р.С., Мандрик Ф.И., Помирко Т.И., Кабанков Ю.С., Джугостран В.С., Василовский Н.Д. (Кишинёв, 1987. - 115 с.). (Дисертант написала обгрунтування застосування різних рівнів годівлі тварин з урахуванням продуктивності.

31. Замазий М.Д., Ковалевский Н.А., Глава В.В. Влияние степени растворимости протеина на некоторые показатели рубцового пищеварения у коров // Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии: Тезисы докл. конф. Молдавского НИИЖиВ. - Кишинёв, 1990. - С.74-75. (Дисертант брала участь в методичному забезпеченні досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробці та узагальненні одержаних результатіві підготовці роботи до друку.)

32. Федоряка В.П., Замазий М.Д. Рубцовое пищеварение и усвоение питательных веществ рациона животными молдавского чёрно-пёстрого типа Сб. науч. тр. “Актуальные вопросы ведения животноводства” МНИИЖиВ. Кишинёв, 1987. - С.36-40. ( Дисертант брала участу у методичному забезпеченнії досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друк.у

33. Кошман С.И., Байрак А.Г., Ковалевский Н.А., Замазий М.Д. К вопросу определения оптимального типа и структуры рационов в кормлении высокопродуктивных коров // Зоотехния. - 1990. - №4. - С. 39-41. (Дисертант брала участь у методичному забезпеченні досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

34. Юрку Ю., Замазий М.Д. Концентратов можно расходовать меньше // Сельское хозяйство Молдавии. - 1988. - №1. - С.42. (Дисертант брала участь у методичному забезпеченні досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку.)

35. Замазий М.Д., Федоряка В.П. Физиолого-биохимические основы кормления высокопродуктивных коров в начале лактации // Сельское хозяйство Молдавии. - 1989. - №7. - С.12. ( Дисертант брала участь у методичному та матеріальному забезпеченні досліджень, вивченні показників мікробного метаболізму в рубці, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку)

АНОТАЦІЇ

Замазій М.Д. Секреторна функція молочної залози корів у різні стадії лактації та методи її корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню секреторної функції молочної залози корів залежно від забезпеченості тварин поживними речовинами і надходження попередників для синтезу компонентів молока по стадіях лактації. Установлено, що адсорбція попередників молочною залозою з притікаючої крові визначається рівнем забезпечення тварини поживними речовінами. Установлена наявність загальних та окремих особливостей поглинання попередників молочною залозою за стадіями лактації і упродовж усієї лактації.

З'ясовано, що метаболіти рубцевої ферментації - леткі жирні кислоти, -оксимасляна та оцтова кислоти - найбільш інтенсивно поглинаються молочною залозою при підвищеному забезпеченні організму концентрованими кормами, енергією і при споживанні концентрованих кормів з різною розчинністю перетравного протеїну. Виявлено зниження рівня адсорбції летких жирних та оцтової кислот - від першої до третьої стадії лактації, підвищення поглинання -оксимасляної кислоти - від першої стадії до другої і зниження ії у третій, активну адсорбцію глюкози на першій стадії лактації з наступним зниженням. Результатами досліджень доведено, що молокоутворення в молочній залозі в кожний окремий момент залежить від ступеня адсорбції попередників, надходження яких зумовлюється рубцевою ферментацією і залежить від забезпечення організму поживними речовинами. Установлено корегуючій вплив лімітуючих амінокислот і мінеральних речовин на рівень секреції та склад молока.

Ключові слова: корова, молочна залоза, кров, попередники, адсорбція, артеріовенозна різниця, молокоутворення, рубцева ферментація.

Замазий М.Д. Секреторная функция молочной железы коров на разных стадиях лактации и методы её коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных.

Диссертация посвящена изучению секреторной функции молочной железы коров в зависимости от уровня обеспеченности животного организма питательными веществами и поступления предшественников в молочную железу для синтеза компонентов молока по стадиям лактации.

Установлено, что адсорбция предшественников молочной железой из притекающей крови определяется уровнем обеспеченности животного питательными веществами.

При пониженном уровне поступления переваримого протеина на первой стадии лактации молочная железа в среднем поглощает из притекающей крови 0,40±0,024 ммоль/л летучих жирных кислот, что достоверно ниже, чем в контроле (р<0,01). На второй и третьей стадиях лактации достоверно низкий уровень поглощения молочной железой ЛЖК, в сравнении с контролем, сохраняется и составляет соответственно 0,44±0,018 (р<0,05) и 0,31±0,023 ммоль/л (р<0,01). За весь период лактации молочная железа коров при пониженном уровне обеспечения организма переваримым протеином поглощает летучих жирных кислот (0,38±0,022 ммоль/л ) в 1,34 раза меньше, чем в контроле (р<0,01). Уксусную кислоту молочная железа адсорбирует достоверно меньше, в сравнении с контролем, на второй (р<0,05). и третьей стадиях лактации (р<0,01). Наиболее существенно пониженный уровень обеспечения организма животных переваримым протеином влияет на адсорбцию молочной железой общего белка крови. В сравнении с контролем молочная железа поглощает в 1,67 раза больше общего белка крови на первой и в 2 раза больше - на третьей стадии лактации. Пониженный уровень обеспеченности животного организма переваримым протеином существенно снижает секретообразающую функцию молочной железы, а продолжительность лактации у высокопродуктивных коров при этом короче на 31,9 дня, нежели в контроле.

Повышенный на 10 % уровень поступления концентрированных кормов способствует наиболее высокому поглощению молочной железой -окси-масляной кислоты на второй стадии лактации (р<0,05), а общий белок адсорбируется меньше на первой и в 1,81 раза - на третьей стадии лактации, чем в контроле.

Наиболее существенно на степень поглощения молочной железой предшественников из притекающей крови влияет повышенный уровень энергетической обеспеченности организма животных. При этом обеспечение молочной железы летучими жирными кислотами по мере поступления питательных веществ достоверно возрастает на первой стадии лактации - с 0,96± 0,016 до 1,54± 0,022 ммоль/л (в 1,60 раза; р<0,001), тогда как в контроле лишь в 1,24 раза. На второй стадии лактации молочная железа коров поглощает летучие жирные кислоты в 1,22 раза, а на третьей - в 1,29 раза больше, чем в контроле (р<0,05). За весь период лактации молочная железа в среднем поглощает 0,25±0,0059 ммоль/л -оксимасляной кислоты при 0,21±0,0036 ммоль/л в контроле (р<0,01), а общего белка по стадиям лактации выделяет в оттекающую кровь. Такая динамика поглощения предшественников молочной железой повышает на 6 % синтез молока у коров-первотёлок и на 7-12 % жира у высокопродуктивных коров.