Изучение основных сквозных цифровых технологий, которые входят в рамки программы "Цифровая экономика". Модель развития цифровой экономики, целевая технология сетевой инфраструктуры сбора и обработки данных. Становление и развитие облачных технологий.

Значение процесса внедрения новых технологий в области компьютерных и автоматизированных систем. Характеристика ключевых приоритетов программы "Цифровая экономика Российской Федерации". Прогнозирование возможных сценариев экономического развития страны.

Анализ существующих количественных методов анализа текста и выбор наиболее подходящего метода. Наиболее эффективные способы изучения спроса на компетенции. Факторы инновационной активности фирмы. Навыки, пользующиеся спросом у инновационных компаний.

Обзор развития цифровой экономики в мире и России, выявление рисков и угроз развития цифровой экономики и направления их преодоления. Внедрение цифровизации в социальные процессы. Определение условий эффективного развития рынков в цифровой экономике.

Выявление основных рисков и угроз развития цифровой экономики, а также направлений их преодоления. Проведение совместной работы государства и бизнеса по дальнейшему развитию цифровой экономики. Место России в рейтинге глобальной конкурентоспособности.

Значение понятия "цифровая экономика", различные аспекты ее влияния на повседневную жизнь людей, ее доля в ВВП. Технологии будущего в современном мире. Наиболее вероятные риски для мировой экономики. Важность достижений технологической революции.

Необходимость формирования теоретико-методологической базы для анализа цифровой экономики. Ее становление как особого сектора цифровизирующейся общественно-экономической системы. Развития ее способностей по формированию форсайтингового моделирования.

Применение информационно-коммуникационных технологий компаниями для завоевания новых рынков, снижения цен, улучшения системы распределения товаров и оптимизирования затрат. Внедрение цифровых технологий, основанных на инструментах Интернет-маркетинга.

Исследование структуры текущей цифровой экосистемы и медиакоммуникационных аспектов публичного акционерного общества "Сбербанк России". Особенности "гибридных" медиакоммуникаций цифровой экосистемы, развитость подсистемы внутренних коммуникаций.

Характеристика актуальности проблемы создания на предприятии информационной системы, способной решить существующие и будущие цели и задачи компании, отвечать потребностям каждого сотрудника. Расчет объема оборудования управляющего устройства сети.

Специфика подготовки учителей в эпоху цифровизации. Использование сетевых технологий в воспитании и образовании. Повышение эффективности обучения и расширение коммуникативных способностей человечества за счет Интернета, компьютеризации и мобильной связи.

Здатність сприймати фарбу як важливий фактор друкарських властивостей паперу. Розробка структури системи для автоматизації вимірювання та визначення статичної обмінної ємності з використанням програмно-апаратних засобів з проблемною орієнтацією.

Формулювання базових дефініцій понятійно-категоріального апарату сфери цифрового врядування. Етимологічний та семантичний аналіз термінів, які використовуються у дослідженнях із проблематики цифрових трансформацій діяльності органів державної влади.

Створення європейських інформаційних ресурсів з культури та науки. Цифрове збереження об'єктів світової спадщини. Розробка стандартів і технологій оцифровування документів. Визначення потреб користувачів, змісту, критеріїв якості веб-сайтів із культури.

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. Метою статті є висвітлення джерел феномену цифрового мистецтва та уточнення дефініцій, які використовуються для його вивчення.

Дослідження ролі Digital art у соціокультурному просторі сучасного суспільства. Вплив цифрового мистецтва на зміну способа сприйняття мистецтва та комунікацію між художниками, глядачами та культурними установами. Виклики, перспективи цифрового мистецтва.

Дослідження цифрового мистецтва як результату конвергенції цифрових технологій та існуючих художніх практик, що розпочалась із середини минулого століття. Визначення цифрового мистецтва у якості художньої практики, яка дозволяє поринути у зображення.

Дослідження цифрового мистецтва як результату конвергенції цифрових технологій та існуючих художніх практик, що розпочалась із середини минулого століття. Зміни, які відбулись у механізмах творчості і в процесі формування напрямів та жанрів мистецтва.

Огляд програм цифрового мистецтва, їх відмінності в залежності від призначення. Виробництво цифрових мистецьких продуктів як алгоритмічне мистецтво. Технології з тривимірного друку. Нові форми мистецьких об’єктів, нові формати заходів з їх презентації.

Дослідження поверхонь зношування та зламів деталей робочих органів сільськогосподарської техніки. Моделювання цифрової моделі мікрорельєфу деталей шляхом апроксимування за ортогональними поліномами Чебишева. Зменшення зношування та зламів деталей.

Розгляд питання пошуку ефективних шляхів розв’язання завдання, що торкаються сприяння раціональному призначенню та використанню лікарських засобів та виробів медичного призначення. Огляд специфіки професійної діяльності фахівців фармацевтичної галузі.

Використання цифрового оповідання як освітньої технології активізації пізнавальної діяльності школярів на уроці іноземної мови. Підбір навчального матеріалу для ефектівного розвитку вмінь говоріння, читання, аудіювання при вивченні іноземної мови.

Дослідження економіко-правових проблем цифрового піратства і контрафакції у світі, ЄС та Україні в умовах цифрової трансформації: стан та динаміка, вплив на економіку, причини та ключові чинники, практика та організаційно-економічний механізм протидії.

Проблема інституту соціального партнерства. Переформатування соціального підприємництва в бік активного застосування можливостей інформаційного суспільства. Аналіз цифрового соціального підприємництва в контексті новітніх тенденцій діджиталізації.

Розвиток електронного урядування й запровадження нового поняття - "цифрове урядування". Принципи впровадження цифрового урядування на міжнародному рівні, аналіз вітчизняного законодавства на предмет наявності нової термінології в сфері цифровізації.

Изучение путей развития финансовых рынков, выбранных Банком России на период 2018-2020 годы. Цифровизация финансовой сферы России в условиях начала периода пандемии. Сохранение тенденций роста использования мобильных технологий на финансовых рынках.

Развитие цифровизации аграрного сектора экономики. Систематизация инновационных технологий, применяемых в сельском хозяйстве. Система оценки инновационного индекса. Формирование программ и направлений совершенствования работы агропромышленного комплекса.

Актуальность цифровизации банковских услуг в экономике, преимущества и недостатки банковской цифровизации. Осуществление экономической оценки при реализации банковских продуктов и выработка предложений по совершенствованию работы коммерческих банков.

Понятие цифровых технологий в банковской деятельности. Особенности применения биометрического анализа банками для идентификации клиентов. Особенности развития цифрового банкинга. Анализ многообразия цифровых сервисов, используемых в банковской сфере.

Рассмотрение оппозиции категорий "гуманизм" и "технократизм" в условиях цифровизации библиотек и библиотечного образования. Диагностика состава и структуры краеведческого цифрового контента на сайтах центральных библиотек субъектов Российской Федерации.