Цели создания системы музыкально-ритмического воспитания дошкольников. Развитие чувства ритма и координации движений. Выработка музыкального вкуса ребёнка. Оздоровительные основы физических упражнений. Исправление осанки, закаливание и нормализация веса.

Рассмотрение истории развития, задач и особенностей проведения ритмической гимнастики в дошкольном учреждении. Музыкальное сопровождение. Влияние ритмической гимнастики на формирование координационных движений у детей старшего дошкольного возраста.

Непосредственные и опосредованные связи ритмической композиции текста с историко-литературным контекстом и прагматикой стихотворной формы. Зависимость принципов ритмической организации уровней стихотворного целого от степени их отрефлексированности.

Развенчание стереотипа восприятия Моцарта как протагониста, а Сальери – как антагониста в развитии трагической коллизии. Критические и литературоведческие реконструкции внутренней логики зарождения и развития конфликта в исследуемом произведении.

Формализация инструмента изучения целостных культурных явлений, а также авторской песни. Алгоритм проведения двухпроходного анализа двух произведений разных авторов, объединенных общей темой преодоления. Общие структуры и аритмичный семантический мотив.

Мотив прощания, имеющийся в романе И. Гончарова "Обломов" и в пьесе А. Чехова "Вишнёвый сад". Общность приёмов ритмической организации художественного целого в творчестве И. Гончарова и А. Чехова. Ритм как художественная константа в прозе И. Гончарова.

Основные слогоритмические формы вокально-инструментальных произведений С. Сайдашева. Анализ места и принципов функционирования в музыке Сайдашева долготных форм татарского музыкально-поэтического фольклора, революционных и советских массовых песен.

Повторение элементов музыкального языка. Рассмотрение ритмического остинато в контексте эволюции мышления современных музыкантов. Исследование коммуникативной функции музыки. Взаимодействие ритмического остинато с другими элементами музыкального языка.

Основні способи ритміко-синтаксичної організації віршованих текстів англомовних католицьких молитов. Сугестивний потенціал та поняття текстових атракторів та репелерів. Характеристика сукупності парадигматичних кореляцій, що чергуються у рядках.

Суть специфіки виконання ритму у флейтовій музиці XVIII століття. Правила роботи з ритмом, що подані у старовинних трактатах для флейти. Динаміка розвитку поглядів на проблему ритмічної альтерації у флейтовому виконавському мистецтві XVIII століття.

Аналіз різних підходів до визначення ритмічної групи як базової одиниці ритму мовленнєвого потоку, що відіграє безпосередню роль у складоподілі англійського мовлення. Дослідження смислової й енклітичної тенденції виділення ритмічних груп у висловленні.

Проблеми побудови і сприйняття віршованого мовлення. З'ясування за допомогою інструментального дослідження особливостей ритмічної організації вірша Лесі Українки "Contra spem spero" та його перекладу англійською мовою. Членування поетичного твору.

Особливості добових ритмів кислотоутворюючої та моторної функцій шлунка у хворих похилого віку на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дослідження зв’язку між кислотоутворенням, парасимпатичним тонусом та моторною функцією шлунка в міжтравний період.

Ритм як складовий компонент композиції кадру. Дослідження українського прозаїка та теоретика кіно Л.Г. Скрипника "Нариси з теорії мистецтва кіно" 1928 року, де автор визначає різновиди ритму і аналізує особливості їх застосування при композиції кадру.

Методологічний аспект значення музичних занять для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Методичні вправи на засвоєння простих ритмічних малюнків фонематичного складу слова. Ілюстрація відбиття ритму в мовленні конкретними музичними прикладами.

Через аналіз ритмомелодики доведено експресіоністичний характер віршів у прозі В. Стефаника. Наголошується контрастність ритміко-інтонаційного членування внаслідок спорадичної появи метрично організованих фрагментів на тлі прозового висловлювання.

Выявление основных приемов, характерных для "ритмической прозы" и "орнаментальной прозы". Характеристика ритмообразующих принципов в "Слугах старого века" И.А. Гончарова. Использование лексико-звуковых и грамматических повторов в "ритмической прозе".

Роль развития ребенка средствами музыки и ритмопластических движений в развитии творческой и гармонично-успешной личности ребёнка. Разработка системы упражнений, способствующих развитию музыкальных и ритмопластических способностей младших школьников.

Понятие ритмов в природе. Ритмы Земли и Луны. Ритмы Земли и Солнца. Орбитальное вращение Земли. Сезонные изменения и климат. Магнитное поле Земли и его изменения. Ритмы и физические поля организма. Функциональное состояние биологических ритмов человека.

Понятие ораторского искусства и риторики. Основные качества, которые отличают ораторскую речь от других видов речи. Виды риторики, законы и категории. Эффективность речи и успех речевого общения в различных ситуациях. Законы современной общей риторики.

Основные этапы развития риторики как науки и искусства. Античный период - аристотелевская концепция. Ораторская практика Древней Руси. Роль в развитии риторики М.В. Ломоносова. "Правила высшего красноречия" М.М. Сперанского. Русская риторика XIX–ХХ вв.

Специфіка аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів. Система доказів, що використовується з метою зміни позиції чи переконування адресата. Принципи композиції та спілкування. Потреба в новому красномовстві.

Аналіз специфіки аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів на прикладі української публіцистики кінця XVI – початку XVIІ ст. Характеристика джерельної бази, з якої українські полемісти запозичували аргументи.

Исследование истории возникновения риторики, концепций и элементов аристотелевской риторики. Анализ систематических исследований важнейших проблем ораторского искусства, связанных с аргументацией. Характеристика необходимых условий убедительности речи.

Краткая история доаристотелевской риторики. Ораторское искусство Греции IV века. "Риторика" Аристотеля (определение, место, аналитика и диалектика как теоретическая база). Процесс убеждения (способы и приёмы убеждения). Стиль речи, эмоциональная сторона.

Риторика как филологическая дисциплина, изучающая теорию красноречия и способы построения выразительной речи. Основные риторические средства деловой беседы. Основы делового этикета и деловой беседы как риторического жанра. "Малые жанры" деловой беседы.

Причины возникновения риторики как науки. Использование в речевом процессе пространной и пышной речи, изобилующей разнообразными эпитетами, метафорами, сравнениями. Первые учителя греческой риторики: Лисий, Сократ и Платон. Демосфен – мастер устной речи.

Історія становлення риторики, її значення та прояви у житті та професійній діяльності педагогів минулого та сучасності. Майстерне володіння словом у духовних закладах освіти. Поняття “педагогічного голосу". Невербальні засоби: рух, міміка, жести, паузи.

Обоснование и осмысление "фигур риторики" творчества П.И. Чайковского с позиции изучения внутритекстовых отношений его произведений. Анализ организации вокальных и камерных сочинений. Корреляция вербального и музыкального уровней поэтики в романсах.

Искусственные приемы, позволяющие поддерживать общую готовность к работе с аудиторией. Выдающиеся ораторы классической эпохи в области судебного красноречия. Характеристика основных этапов развития риторики в России, представители теории красноречия.