Особливості розвитку емоційного інтелекту в учнів закладів загальної середньої освіти. Узагальнення теоретичних підходів до розуміння структури емоційного інтелекту, визначення найбільш поширених поглядів на емоційний інтелект та його структуру.

Особливості емоційної сфери підлітків, що характеризується високою емоційною збудливістю, слабо вираженою здатністю розуміти свої емоції і емоції інших людей. Взаємозв’язок рівня розвитку емоційного інтелекту та здатності дитини до асоціальної поведінки.

Розкриття поняття емоційного інтелекту. Значення розвитку вмінь застосовувати емоційний інтелект майбутніми вчителями музики як складової їх професійної компетентності. Можливості управління та корегування власними емоціями через заняття мистецтвом.

Проблема розвитку емоційної зрілості особистості у аспекті підвищення ефективності процесу підготовки фахівців-психологів у вищих навчальних закладах. Програма проведення психологічного тренінгу, спрямованого на зняття внутрішніх конфліктів та напруги.

Дослідження професійного становлення фахівців соціономічного напряму. Психологічне управління емоційною сферою військовослужбовців, вдосконалення умінь і навичок взаємодії у суспільстві. Підвищення емоційної та комунікативної компетентності офіцерів.

Зміст понять "професійна компетентність" та "емоційна компетентність" соціального працівника. Аналіз зв’язків між поняттями "емоційний інтелект", "емоційна компетентність", "емоційна культура". Рівні емоційного інтелекту майбутніх соціальних працівників.

Сутність феномена емоційної компетентності особистості. Аналіз типів компетентностей особистості, компоненти та маркери рівня розвитку емоційної компетентності, його базові компоненти. Огляд особистісних характеристик емоційно компетентної людини.

Проблема формування особистості студента як представника нової генерації епохи digital, стартапів та нових компетенцій, конкурентоспроможного фахівця. Засоби естетичного виховання, які впливають на розвиток емоційної культури студентської молоді.

Аналіз поняття "емоційна саморегуляція", її складових та рівнів. Вплив емоційного стану, переживань учителя на відчуття безпеки у здобувачів освіти, результативність освітнього процесу. Проаналізовано показники рівня стресу в учасників освітнього процесу.

Сутність дефініції "емоційна сприйнятливість". Етапи впровадження пластичного інтонування. Опис технологій та методів його застосування на уроках музичного мистецтва. Готовність учнів до самостійного створення авторських імпровізаційних пластичних етюдів.

Самоконтроль у музиканта-виконавця. Емоціогенні ситуації, які виникають в процесі виконавської діяльності. Причини невдалих малоемоційних виступів вокалістів. Залежність амплітуди співочого вібрато від типу емоції. Підготовка студента до виступу на сцені.

Розвиток емоційної сфери у курсантів військових закладів вищої освіти на заняттях англійської мови. Дослідження емоційного життя вузівської молоді є важливим фактором адаптації, оптимізації навчального процесу і на заняттях з англійської мови.

Розкриття поняття емоційного інтелекту. Роль вроджених можливостей в житті людини. Обґрунтування важливості вивчення емоційного життя курсантів як фактору адаптації та оптимізації як навчального процесу загалом, так на заняттях з англійської мови зокрема.

Теоретико-експериментальне уточнення сутності і механізмів функціонування емоцій, визначення особливостей їх розвитку в дітей дошкільного віку залежно від соціально-психологічних умов виховання; засоби попередження та корекції небажаних емоційних проявів.

Визначення поняття та храктеристика емоцій. Основні джерела емоцій. Eмоційна сфера молодших школярів: здивування, сумніви, радощі пізнання. Розвиток пам'яті молодших школярів у напрямку посилення і довільності. Роль вчителя у розвитку пам'яті школярів.

Оволодіння дитиною умінням довільно керувати своїми рухами та діями як найбільш суттєвим показник її загального розвитку та готовність до навчання у школі. Роль початкової школи у розвитку інтелектуальних можливостей, формуванні творчих здібностей.

Специфіка впливу типу навчання на формування емоційних властивостей особистості учнів на момент закінчення початкової школи. Емоційні ефекти зміни типу навчання з розвивального на традиційний при переході з молодшої школи до основної (у 5-6-му класах).

Дослідження проблеми емоційного розвитку учнів у молодшому шкільному віці в умовах різних типів навчання при переході до основної школи, що виявляється у розкритті специфіки цього процесу. Вплив соціально-психологічного чинника рекомбінації класних груп.

Висвітлення можливостей розвитку вольової та емоційної регуляції студентів за допомогою тренінгової роботи. Вирішення проблеми регуляції та саморегуляції поведінки особистості, форм і способів її становлення в період розвитку інформаційних технологій.

Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті. Дослідження засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості. Характеристика та значення музичного розвитку учнів загальноосвітньої школи.

Дослідження явища емпатії та її зв'язку з різними психічними процесами та особливостями особистості. Оцінка рівня емпатії у майбутніх соціальних працівників на основі обґрунтування результатів опитування випускників спеціальності "Соціальна робота".

Аналіз проблем підготовці вчителів музичного мистецтва до роботи в умовах розвитку інклюзивної освіти. Розгляд розвитку емпатії як педагогічної здібності й інтегративної властивості особистості вчителя для взаємодії з дітьми, які мають особливі потреби.

Підготовка матеріалу для розвитку трьох категорій емпатії (емоційної, когнітивної, предикативної) у майбутніх учителів музичного мистецтва шляхом аналізу впливу музики на психіку людини (на матеріалі творів української та зарубіжної літератури).

Загальні результати емпіричного дослідження розвитку емпатії студентів-психологів як складової майбутньої професійної діяльності. Аналіз зв’язку між формуванням емпатійності і навчанням у закладі вищої освіти, а також саморозкриттям, саморозвитком.

Комплексне дослідження потреби в емпатичному відчутті через бурхливий розвиток комунікативних взаємин. Обов’язкова вимога до виховання моральних стосунків дітей. Найважливіший чинник формування допомагаючої поведінки. Виховання через художню літературу.

Поняття емпатії як структурного елемента педагогічній дії. Можливість формування у студентів педагогічної емпатії за спеціально розробленою програмою у процесі навчання. Теоретична функціональна модель емпатійної педагогічної взаємодії зі школярем.

Виявлення рівня здатності до емпатії студентів-медиків на початковому етапі навчання та виявлення динаміки зміни її в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Формування засад психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості.

Аналіз експерименту на білих щурах для встановлення впливу карбофосу на активаційні процеси ліпопероксидації і окиснювальну модифікацію білків. Дослідження впливу карбофосу на активність ацетилхолінестерази як маркеру нейротоксичності даного ксенобіотика.

Розвиток енергетичної інфраструктури на території Євросоюзу. Аналіз особливостей проектування об’єктів альтернативної енергетики в контексті раціонального землекористування. Практика формування енергетичних спільнот та їх основні напрями діяльності.

Етапи зародження енергетичної кризи. Фактори формування міжнародних індексів ризику енергетичної безпеки (ЕБ). Міжнародний індекс ризиків для ЕБ, їх оцінка на глобальному енергетичному ринку. Засади державної політики захисту енергетичної інфраструктури.