Правова кваліфікація за допомогою обов’язкового передбаченого процесуальним законодавством доказування як окремий випадок пізнання реального світу. Кваліфікація злочину на казуальному рівні. Залежність кваліфікації від якості законотворення в країні.

Вправи на анотування та реферування текстів - спосіб формування інтелектуальних умінь у студентів. Штучно створений викладачем на заняттях з іноземних мов пізнавальний бар'єр як один з методів забезпечення активності суб'єктів навчального процесу.

Підходи щодо класифікації пізнавального інтересу та його значення як найважливішого мотиву до більш ґрунтовного засвоєння учнями змісту шкільної освіти і формування інтелектуальних і практичних умінь. Вимоги до організації розумової діяльності школярів.

Розгляд категорій інтересу, пізнавального інтересу, підходи до визначення цих понять. Дослідження сутності і психологічного механізму функціонування пізнавального інтересу у світлі інформаційної теорії емоцій. Модель функціонування пізнавального інтересу.

Дослідження сутності і психологічного механізму функціонування пізнавального інтересу у світлі інформаційної теорії емоцій. Основи ефективної навчальної діяльності. Формування пізнавальних інтересів, їх класифікація і важливість для розвитку особистості.

Особливості формування понятійно-категоріального апарату юридичної науки. Теоретичні та практичні аспекти застосування антрополого-комунікативного методологічного підходу до пізнання права. Виокремлення й характеристики пізнавальних аспектів права.

Сутність понять "пізнавальний інтерес" та "пізнавальний розвиток". Дослідження їх важливості для становлення особистості дошкільника. Характеристика орієнтації сучасної дошкільної освіти на розвиток пізнавального інтересу дитини в освітній сфері.

Дослідження сутнісного та функціонального контекстів народного мистецтва через аналіз його пізнавальних, розвивальних і виховних потенцій. Місце і роль сучасної мистецької освіти у формуванні ерудованої, компетентної, різнобічно розвиненої особистості.

Механізми управління процесами впливу системи засобів пізнання на характер, напрямки і результати суспільних перетворень. Аналіз умов подальшого існування та розвитку людства. Визначення рівневих моделей усвідомлюваних засобів пізнавальної діяльності.

Модель організації вищих, середніх і нижчих засобів пізнання, які розкривають механізми функціонування та розвитку неорганічного, органічного і духовного буття. Діалектична природа механізмів біфуркацій, синтезування, фреймування і кластеризації.

Поняття відчуття, його сутність і особливості. Ступені пізнання, їх характеристика. Сприймання та особливості проявлення. Пам'ять – одна з форм психічного відображення, характерні риси. Мислення в житті людини. Увага як форма організації пізнавання.

Визначення пізнавальних процесів в житті людини, розкритття їх механізмів й особливостей. Дослідження мимовільного запам'ятовування й умов його продуктивності. Аналіз динаміки процесу завчання серед людей різних вікових груп залежно від діяльності людей.

Індивідуальні особливості пам'яті та їх врахування в процесі діяльності. Формування особистості старшокласника, структура учбової діяльності. Особливості розумової діяльності у ранній юності, творче мислення. Види уваги, умови її виховання у дітей.

Діагностична спроможність методу аналізу комплексу тематичних психомалюнків у контексті активного соціально-психологічного навчання психологів-практиків. Передумови виникнення внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта. Роль символу в її об’єктивації.

Співвідношення пізнання та доказування як базис кримінально-процесуальних правовідносин. Специфіка пізнання у кримінальній справі, її обумовлення низкою обмежень та приписів процесуального і етичного характеру. Форми пізнання у філософському аспекті.

Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.

Необхідність і важливість проблеми пізнання особистісних якостей здобувачів вищої освіти у контексті формування іншомовної комунікативної компетентності. Роль пізнання особистістю власних психологічних властивостей в процесі якісного засвоєння іноземної м

Духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій. Обґрунтування важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Вироблення моделей для розуміння оточуючого середовища.

Розгляд актуальності проблеми пізнання світу старшими дошкільниками в цілісності раціонального і чуттєвого. Описання особливостей образотворчого мистецтва і можливості його використання з метою естетичного розвитку і збагачення картини світу дошкільника.

Особливості образотворчого мистецтва та можливості його використання з метою естетичного розвитку та збагачення картини світу дошкільника. Аналіз критеріїв відбору витворів мистецтва для рішення науково-практичних задач. Етапи роботи з картинами.

Системний аналіз герменевтики як методології праворозуміння, доведення її перспективності за теперішніх соціальних і правових умов розвитку завдяки використанню історичного матеріалу. Аналіз праць філософа часів епохи Відродження Мішеля де Монтеня.

Герменевтика як методологія праворозуміння, її перспективність за соціальних і правових умов розвитку та використанню історичного матеріалу. Відображення генезису розвитку герменевтичних знань від доби Відродження та внеску філософа Мішеля де Монтеня.

Особливості пізнання, сприйняття та оцінювання природи на клітинному, молекулярному рівнях та рівні моделей та на основі цілісного підходу. Аргументи на користь цілісного емоційного сприйняття природи для подолання екологічної та антропологічної кризи.

Розгляд трансформацій людського існування в координатах "людина - природа", зумовлених екологічними кризами, а також шляхів подолання цих трансформацій. Значення цілісного емоційного сприйняття природи для подолання екологічної та антропологічної кризи.

Трансформації людського існування в координатах "людина – природа", зумовлені екологічними кризами. Порівняння особливостей пізнання, сприйняття та оцінювання природи на клітинному, молекулярному рівнях, рівні моделей та на основі цілісного підходу.

Вивчення змісту питання про рух суспільних явищ у просторі і часі. Досдідження Кантівської теорії про уявність часу та про те, що сплив часу не є реальним процесом, а представляє собою ілюзію людського розуму. Характеристика темпоральних властивостей.

Виявлення неврологічних проявів у осіб, які зазнали опромінення під час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1987 рр.) та визначення значимості внутрішнього опромінення в патогенезі неврологічних змін ліквідаторів у віддаленому періоді.

Оцінка основних клініко-морфологічних змін, які відбуваються в пізній строк в органах і тканинах, котрі підлягли іонізуючому опроміненню у хворих на рак жіночих статевих органів. Розробка оптимальних схем профілактики пізніх променевих ускладнень.

Ризоморфність роману "Видима темрява". Симулякральність існування у романі "Паперові люди". Дослідження жанрової і сюжетно-композиційної специфіки роману "Подвійний язик". "Відкритий твір" як методологічна засада дослідження пізніх романів В. Ґолдінґа.

Сучасні дані про природне оточення, реконструкція палеоекологічних умов регіону. Пам'ятки розвинутого неоліту Сходу України. Аналіз господарчої діяльності населення Підгорівки. Проблеми походження даних пам'яток, синхронізація з іншими культурами.