Становлення і розвиток мистецько-професійного рівня концертного фортепіанного та камерного виконавства у Львові. Концертна та гастрольна діяльність львівських піаністів в період міжвоєнного двадцятиліття та її вплив на формування слухацької аудиторії.

Систематизація інформації, яка зберігається в архівах, про організацію та бойову діяльність польських повстанських загонів, території Правобережної України. Організація повстанських загонів. Мета організованих у Правобережній Україні польських повстанців.

Розгляд лінгвістичних, історичних і регіональних аспектів розвитку польських прізвищ у м. Луцьк. Виявлення антропонімних особливостей і специфічних рис прізвищевої системи Закарпаття та Тернопільщини. Аналіз впливу української антропонімії на польську.

Аналіз польських прізвищ лучан, дібраних з метричних книг Державного архіву Волинської області й актових записів про народження. Репрезентація особових імен й апелятивів з особовим та неособовим значенням. Оцінка продуктивності словотвірної моделі.

Травневий переворот 1926 року - історична подія, яка посилила напружені стосунки радикального та поміркованого крила польського селянського руху. Характеристика причин відмови Стронніцтва Хлопського від співпраці з організаціями санаційного табору.

Мережа місцевих осередків польських селянських партій. Забезпечення політичних економічних та культурно-освітніх потреб польських селян, що проживали у регіоні. Проблеми земельної реформи, доступне кредитування та оподаткування селянських господарств.

Вивчення особливостей появи історичних міфів про походження панівної польської династії Пястів і їх використання для консолідації Польської держави. Дослідження та характеристика ролі сарматизму у формуванні польської державної моделі управління.

Поява в Х ст. історичних міфів про походження панівної польської династії Пястів. Міф про сарматське походження шляхти. Роль сарматизма у формуванні польської державної моделі управління XVI-XVII ст., його вплив на формування історичних міфів українців.

Опис особливостей появи в Х ст. історичних міфів про походження панівноїї польської династії Пястів і їх використання для консолідації Польської держави, а також розгляд причин відмови в XIV ст. від наявного міфу, і його заміни міфом про сарматизм.

Аналіз особливостей появи в Х ст. історичних міфів про походження панівноїї польської династії Пястів і їх використання для консолідації Польської держави. Причини відмови в XIV ст. від наявного міфу, а також передумови його заміни міфом про сарматизм.

Вивчення взаємозв'язку мови та релігії. Особливості формування фонду фразеологізмів-біблеїзмів в українській та польській лінгвокультурах. Вивчення семантики та прагматики польських та українських фразеологічних біблеїзмів у порівняльному аспекті.

Пробудження свідомості польської і сполонізованої шляхти Правобережної України на початку другого десятиліття XIX століття. Створення невеликих об’єднань шляхти, масонських лож, а згодом і політичної організації Польського патріотичного товариства.

Виокремлення видів публікацій в польських політичних часописах жіночих організацій, які виходили у Львові у період міжвоєнного двадцятиріччя. Дослідження жіночого еротичного журналу, який порушував політичні, культурні та мистецькі теми перед аудиторією.

Передумови та чинники налагодження польсько-білоруських взаємин, механізми формування й реалізації повноцінних двосторонніх відносин та їх етапи впродовж 1991–2004 рр. Специфіка євроінтеграційної політики Польщі щодо співробітництва з Білоруссю.

Описана оцінка можливостей захисту столиці Польщі, переконання щодо її неминучої втрати, можливості переїзду органів влади до інших міст. Розглянуто наголошення спостерігачів на патріотичне піднесення серед поляків, на їхню упевненість у власних силах.

Розгляд впливу на політику урядів країн Західної Європи щодо польської держави доповідей прямих спостерігачів. Вивчення образу Польщі й поляків під час польсько-більшовицької війни на основі аналізованих джерел, а також настроїв польського суспільства.

Значення китайсько-польських взаємин для становлення фортепіанного виконавства Китаю. Основні вектори цього діалогу, що виявилися важливими для усвідомлення китайськими піаністами специфіки виконання музики західноєвропейського романтика Ф. Шопена.

Розгляд фортепіанного мистецтва Китаю, необхідність історичного й теоретичного осмислення його загальних тенденцій, у розвитку яких особливе значення належить міжкультурному діалогу Китаю із зовнішнім світом. Розвиток фортепіанного виконавства Китаю.

Ґенеза українсько-церковнослов’янського гібридного мовлення, популярного в кінці XVII—XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. Творення гібридних українсько-церковнослов’янських текстів було для українців способом реалізації розумової звички.

Економічне й культурне життя України після занепаду Києва у XII ст. Зміцнення литовських племен. Князі Литовсько-Руського князівства та їх правління. Передумови піднесення Московського князівства. Розпад Золотої Орди і заснування Кримського ханства.

Короткий екскурс в історію зміцнення литовських племен. Князі Литовсько-Руського князівства та роки їхнього правління. Зміцнення зв'язків з Галицько-Волинським князівством. Волинь під владою Литви. Площа українських воєводств у складі Речі Посполитої.

Вивчення історії литовсько-руських і польсько-руських відносин у польській історіософії. Аналіз творчості польських істориків крізь призму діяльності історіософських шкіл. Огляд відмінностей в історіософському баченні проблематики вченими різних періодів.

Аналіз еволюції польсько-німецьких відносин в контексті європейської інтеграції та визначення місця і ролі польсько-німецької співпраці в розширеному Європейському Союзі. Особливості партнерства Польщі та Німеччини в нових міжнародних умовах після 1989 р.

Аналіз поглядів польських вчених на виникнення і розвиток польсько-німецьких стосунків у Середньовіччі. Концептуальні засади цієї проблеми у сучасній польській медієвістиці. Місце польсько-німецьких відносин у дослідженнях регіональної історії Польщі.

Відношення Миколи І до поляків. Дослідження явищ балагульства у суспільному житті Правобережжя. Літературне романтизування української тематики у польському суспільстві першої половини XIX ст. Наслідки польсько-російського протистояння у XIX ст.

Розгляд спроби польської інтелігенції відродити національну систему освіти у протидію наступу російської культури на території правобережної України. Аналіз російської та польської системи освіти, цілей і завдань, які переслідували сторони конфлікту.

Особливості міфологізації у історіографії. Причини загострення польсько-турецьких відносин, що зумовили військове зіткнення між державами. Оцінці діяльності Я. Бородавки і безпідставність трактування Хотинської битви як блискучої перемоги Речі Посполитої.

Дослідження польсько-української конфронтації 1918-1919 років. Характеристика сприйняття Акту Злуки польською стороною. Дослідження головної причини конфлікту, жертвами якого стали близько 25 тисяч поляків та українців. Сучасна оцінка досвіду минулого.

Закономірності функціонування польсько-українських міжмовних омонімів на синхронному й діахронічному зрізах. Представлення типів міжмовної омонімії на рівні первинної і вторинної номінації. Механізм трансформації архетипу в розряді гомогенних омонімів.

Аналіз історії виникнення відомої на теренах Польщі й України пісні, походження й потрактування якої музикознавці оцінюють по-різному. Затребуваність пісні "Гей соколи" в Україні під час Помаранчевої революції в 2004 року в перекладі Олександра Стадника.