Соціально-філософський аналіз сутності постмодерністського дискурсу, становлення та розвиток цього феномену. Характеристика проблеми деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття.

Філософський та культурологічний аналіз філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики. Постмодернізм як модель теоретичної рефлексії.

Постмодернізм як один з найвизначніших напрямів мистецтва кінця ХХ ст. Початок і еволюція постмодернізму, його визначення, поширення. Внесок постмодернізму до методології української історичної науки. Своєрідність античної доби. Чарльз Дж. Хаффам Діккенс.

Виявлення характерних рис постмодерністського періоду у творчості Джона Барта та комплексне дослідження художніх особливостей його творів. Вивчення проблеми відносин автора, тексту і читача в американській постмодерністській літературі 1950-1970-х рр.

Дослідження ґенези постмодернізму, його характерні ознаки як транскультурного явища. Сутність феномену постмодернізму як культурологічної та естетичної дискурсивної практики. Аналіз процесу становлення постмодерністської парадигми у розумінні мистецтва.

Розгляд тотожності сутнісних рис комунізму, постмодернізму та віртуальності. Особливість розробки концепції М. Епштейном. Дослідження реального втілення комунізму із засадничими постмодерними принципами, яких важко досягти у реальному суспільстві.

Необхідність фундаментальної аналітики актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Обґрунтування доцільності концептуального аналізу метафізичного ядра постмодерністських cтудій.

Переорієнтація мистецтва Івано-Франківська ХХ ст. в концептуально-філософську рефлексію художнього творення. Ідентифікації художньої авторської мистецької думки у формі проведення "Імпрези". Приєднання івано-франківських митців до світової практики.

Основи класичної філософської традиції Платона-Аристотеля-Гегеля-Гайдеггера. Особливості ідеологічних форм свідомості теоретиків марксизму та постмодернізму. Зміст суспільного й особистісного буття. Аналіз взаємозв'язку ідеології та суспільної психології.

Аналіз наукових здобутків у вивченні постмодернізму як сучасного типу художньої комунікації. Знайомство з особливостями впливу постмодернізму на сучасну постіндустріальну комунікативну культуру. Розгляд головних способів вираження авторської моделі світу.

Основні ознаки поетики роману канадської письменниці Маргарет Етвуд "Пенелопіада" як зразка постмодерністської прози. Джерела для письменниці: античні міфи та героїчні поеми Гомера "Іліада" й "Одіссея". Аналіз алюзій ті творчих діалогів з прототекстами.

З’ясування сутності поняття суверенітету та ролі держави в постмодерністському підході теорії міжнародних відносин. Концептуальне виокремлення ключових відмінностей інтерпретації держави та суверенітету в різних поглядах постмодерністського дискурсу.

Співвідношення параметрів постмодерністської концепції з жанрово-стильовою і поетико-наративною специфікою творчості Ф. Рота. Еволюція до "воскресіння суб’єкта", відновлення повноцінного людського характеру замість концептуалізації розщепленого "Я".

Розгляд проблеми утопічного мислення у добу техно-трансформаційної цивілізації. Обгрунтування й аналіз жанрової природи роману "Радіо Ніч" Ю. Андруховича. Визначення здатності жанру утопії до трансформації відповідно до епохи, коли він актуалізується.

Розгляд основних аспектів політичної ідентичності в контексті дискурсу й пояснювальних парадигм Постмодерну. Проблематизація партикулярних політичних ідентичностей. Обґрунтування моделі їх взаємодій, позбавлених конфліктності, централізації та ієрархії.

Літературознавчі підходи до трактування пародії в постмодернізмі. Концепції вітчизняних, зарубіжних вчених в сфері дослідження пародії. Сучасна літературна пародія у світлі провідних напрямів мистецтва XX ст., зв'язок з теоріями висловлювання, діалогізму.

Андре Жід - один з найбільш відомих французьких письменників кінця ХІХ - першої половини ХХ століть. Наявність принципу естетичної гри та специфічних стосунків між автором і текстом - характерні особливості постмодернізму як літературного напряму.

Cоціокультурні передумови та причини виникнення постмодерністських тенденцій. Їх особливості в українському образотворчому мистецтві, театрі та літературі. Визначальні риси, ознаки та рівень сформованості українського варіанту музичного постмодернізму.

Виникнення постіндустріального суспільства. Співвідношення естетичного і художнього. Художня творчість як технологія культуріндустрії в промисловому масштабі. Соціальна структура художнього поля. Створення нового шляхом комбінації вже існуючого.

Характеристика особливостей традиційних методологій. Виявлення колізій в підготовці учнівської молоді до професійного самовизначення. Обґрунтовання питань гуманізації профорієнтації. Перспективи реалізації провідних соціально-педагогічних функцій.

Наука у її сучасному розумінні як принципово новий чинник історії людства. Стимули розвитку науки. Періодизація науки як цілісного формоутворення. Комп'ютеризація науки і техніки з 70-х XX ст. Становлення та розвиток сучасної постнекласичної науки.

Аналіз антропологічних особливостей практики мікромініатюри з використанням постнекласичної методології. Виявлення двох взаємопов’язаних етапів практики: практика Я-буття та практика Все-буття, які відповідають різним типам цілісності самого митця.

Суттєві характеристики постнекласичної методології, зокрема синергетичної, її роль в формуванні неруйнівних екопрактик. Етапи дослідження взаємодії габітуального та синергетичного підходів як підґрунтя розуміння становлення проекологічних практик.

Исследование процесса концептуализации социально-философских категорий "человек" и "культура" в контексте классических и неклассических парадигм. Концептуальный статус социальной философии. Эвристический потенциал мышления. Логика концептуализации.

Этапы расширения смысла понятия "образование", взаимоотношение воспитания и образования. Основные функции коммуникации (достижение социальной общности) и разновидности диалога (логический и феноменологический). Сетевые структуры научного знания.

Взаимодействие философского анализа с изучением истории познания в социально-культурном контексте. Теоретическое и практическое значение социальной эпистемологии. Роль общества в процессе формирования знания. Характеристики классической теории познания.

Основные социокультурные детерминанты постнеклассической науки. Факторы развития информационной культуры современного общества. Синергетические аспекты постнеклассического типа научной рациональности, ее суть в условиях становления ноосферного мышления.

Феномен становления естествознания и переход его в стадию неклассичности. Синергетика в России и в мире, особенности синергетического движения и моделей. История и этапы становления эволюционных взглядов и концепций в науке. Научная картина мира.

Исследование патогенеза полиорганной недостаточности у пациентов с постнекротическими осложнениями острого панкреатита. Анализ результатов лечения больных с ложными кистами поджелудочной железы, ранними гнойными поражениями забрюшинного пространства.

Понятие постного стола и ассортимент постных блюд. Виды постов и требования к столу для каждого из них. Фестивали постной кухни, ассортимент блюд: холодные закуски, первые и вторые блюда, выпечка, напитки и десерты, завтраки, блюда с маслом и без него.