Вдосконалення системи освіти та професійної підготовки педагогів. Використання історико-педагогічного досвіду як важливого складника вітчизняної освіти. Втілення позитивного надбання з користю для національної системи підготовки фахівців галузі освіти.

Історіографія як галузь науки, що вивчає процес накопичення історичних знань. Розгляд монографії "Українська історіографія: концептуальна історія". Аналіз збагачення, оновлення понятійного апарату української історіографії від доби модерну до наших днів.

Аналіз найбільш об’ємної публікації зібрання князівських архівів, які знаходилися у Славуті в маєтку князя Романа Сангушка, і під назвою "Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszk&w w Sfawucie" була надрукована Радзімінським, Скобельським та Горчаком.

Основні підходи представників різних історіографічних шкіл до тлумачення методів етнологічних досліджень у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Головні тенденції формування наукових знань про теоретичне підґрунтя опрацьовувань у організації.

Вивчення теми репресій тоталітарної системи державної влади ХХ ст. щодо українських політичних злочинців віком від 12 до 25 років. Процес подолання ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях. Інформація репресивних органів за період 1917-1991 рр.

Розробка підстав для створення єдиної теорії сучасної української музичної історіографії в музикознавстві. Характеристика проблемно-понятійної стратифікації музично-історіографічного знання. Аналіз множинного змісту української музичної культури.

Визначення поняття історіонаписання як сфери творчої та дослідницької діяльності. Дослідження особливостей його розвитку у середньовіччя. Сутність історіонаписання, як релігійного компоненту, характеристика його основних стилів, хроністи у середньовіччі.

Філологічний аналіз твору "Мазепа" із застосуванням порівняльно-історичного і герменевтичного методів. Реалізація феноменологічного і системно-функціонального підходів у дослідженні самобутності і новаторства історіософічної концепції Б. Лепкого.

Філологічний аналіз твору "Мазепа". Визначення основних історіософських концептів пенталогії письменника з використанням феноменологічного і системно-функціонального підходів. Особливості художньої ідеософії Б. Лепкого. Самобутність і новаторство автора.

Визначення аспектів міфологізації України у поезії Б. Залеського протягом його творчого життя на матеріалі поем та поезій, що містять українські атрибути (історія, фольклор, географія тощо). центральність України в геопоетиці Бориса Залеського.

Діалектика суспільного розвитку у проблемному полі історіософії гостинності в Україні і світі. Зміна векторів соціально-економічного розвитку. Індустрія гостинності як вагомий фактор соціально-економічного розвитку країни в умовах глобалізованого світу.

Історичний роман В. Шевчука "Тіні зникомі" - це філософія пізнання людини, роду, народу, розмисел про складну діалектичну амбівалентність усього в цьому світі, жива, захоплююче-цікаво вибудувана дискусія із рядом усталених у науковій думці стереотипів.

З’ясовано, що у кінці стародавньої доби, в Китаї окреслюються відмінності харчового раціону півночі та півдня країни, пов’язані з місцевими природними особливостями та історичним розвитком цих територій. Окреслено процес формуванння раціону ханців.

Спроба аналізу, на основі історіософського способу мислення, розвитку української освіти та культури в період національно-визвольних змагань. Визначення чинників духовного розвитку та формування національної самосвідомості в системі тогочасної освіти.

Типові риси української історіософської традиції в її діахронії. Ключові аспекти історіософської концепції Ліни Костенко на матеріалі конкретних поетичних текстів. Морально-етичні, релігійні, естетичні особливості національного українського світогляду.

Типові риси української історіософської традиції в її діахронії. Історіософія Ліни Костенко в контексті вітчизняних історіософських тенденцій. Морально-етичні, релігійні, естетичні особливості національного світогляду та світовідчуття українства.

Політичні та філософські підходи щодо протиріч мультикультуралізму. Потенціальний конфлікт між претензіями на культурну виключність та нормами загальних прав людини. Аналіз концепції мультикультуралізму в гендерному питанні, що на сьогодні дуже поширена.

Особливості, чинники і джерела формування релігійного світогляду І. Огієнка, вплив на розуміння ним природи, закономірностей розвитку та функціональності релігії в Українському Православ'ї. Відмінності у поглядах у різні періоди творчості мислителя.

Обґрунтування принципу нерозривної єдності релігійного і культурного, та релігійного і національного життя народу в релігієзнавчій Огієнковій (митрополита Іларіона) методології, що визначає провідну роль Української Православної Церкви в історії України.

Загальна характеристика основних особливостей, чинників і джерел формування релігійного світогляду І. Огієнка. Знайомство з причинами негативного ставлення І. Огієнка до неправославних християнських конфесій, до Української Греко-Католицької Церкви.

Історіософія релігії як галузь академічного релігієзнавства, що вирізняється від філософії релігії та історії, зорієнтована на з'ясування сутності і сенсу процесу розвитку релігійного феномену. Закономірності й періодизації історично-релігійної еволюції.

Релігійно-філософські уявлення про історичний процес та його розвиток. Історіософські погляди П. Куліша в контексті українського національного відродження. Процес перетворення етносу в спільноту. Культурна фаза українського національного відродження.

Дослідження історіософських поглядів українського мислителя, історика, літератора П. Куліша в контексті українського національного відродження. Перетворення українського етносу в сучасну спільноту зі спільною мовою, концепцією історії і свідомістю долі.

Цілісний погляд на Росію та її історію, запропонований у 1917-1924 роках Волошином. Прирощення антигуманної суті Росії за всі епохи правління цією державою убивцями й тиранами. Внутрішні механізми, які визначають роль Росії у "спільній трагедії людства".

Цілісний погляд на Росію та її історію, запропонований у 1917-1924 роках поетом і філософом М. Волошином. Попередження вченого про прирощення антигуманної суті країни за всі епохи правління цією державою убивцями й тиранами; імморалізм правителів.

З’ясування основних аспектів художньої історіософії поетів-дисидентів та індивідуальних формально-змістових констант комунікації їхніх текстів з поезією Т. Шевченка. Досліджено історіософські тексти в’язнів сумління, які на сьогодні недостатньо вивчені.

Аналіз формування громадянського суспільства в умовах античної та середньовічної правової реальності. Історія розвитку громадянських ідей та еволюція форм громадянського суспільства. Теоретична сутність та практичне значення громадянського суспільства.

Комплексний аналіз культурологічного аспекту історіософського світобачення Пантелеймона Куліша. З'ясування його концептуального підходу до проблеми "національного". Суспільно-історичне значення культурологічних поглядів вченого з позицій сучасної науки.

Кон'єктура як відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту на основі здогадів. Аналіз вірша "Бували войни й військовії свари...", написаного Т. Шевченком 26 листопада 1860 року в Петербурзі. Сутність поняття "українське панство".

Вивчення основоположних принципів та особливостей навчально-виховного процесу різних науково-педагогічних шкіл світу. Багатоаспектість еволюційного розвитку гуманітарних наук. Методологічний інструментарій діалектичних елементів титульної дефініції.