Исследование природы времени. Показана возможность создания альтернативных вариантов систематизации имеющихся у нас сведений об окружающем мире. Эволюция Вселенной как результат разумного созидания, а не следствие "слепого" действия физических законов.

Выявление механизма взаимосвязи между доверием и истиной, достигаемой в процессе рационального познания. Применение категориально-парадигмальной схемы гносеологического концепта доверия, в которой оно эксплицировано как атрибутивный феномен веры.

Превентивное формирования эстетических моделей объектов, неопознанных в реальном универсуме рациональным сознанием. Нижний информационный предел поэтического образа. Появление матриц виртуальных объектов, идентифицированных на низком уровне организации.

Элементы взаимосвязи истины и заблуждения в философии прошлого и настоящего. Закономерности формирования гносеологического ряда в индивидуальном и коллективном познании. Анализ функций вновь открытых структурных элементов познавательного процесса.

Социально-философский анализ вариативности исторического процесса в переходные периоды развития общества. Исследование метода вариативного моделирования как специфической формы выражения свободы творческой деятельности человека в процессах ее познания.

Рассмотрение гносеологического значения танца через категорию "пролепсис", которая в философии связана с постижением "предпосылочного" знания. Сравнение игры и танца в онтологическом аспекте. Вопросы философии танца и проблемы познавательного процесса.

Проблемы природы познания и его возможностей. Познание как особый вид духовной деятельности. Какими способами человек может познавать мир. Эмпирическое и теоретическое знание. Анализ, синтез, абстрагирование, моделирование, индукция, дедукция и аналогия.

Рассмотрение вопроса о предмете знания в теории философии. Обусловленность чувственных впечатлений о вещах природой этих вещей. Устройство органов чувств и особенности восприятия. Представление мироздания в понимании Гераклита. Атомизм Демокрита.

Теория познания как философская дисциплина, тенденции социологизации гносеологии, ее преобразования в подлинное социально-гуманитарное исследование. Условия достоверности знания, критерии его истинности. Методы изучения личности познающего субъекта.

Проблема участия гносеологических дефиниций в раскрытии свойств, особенностей и трансформаций антиномической диалектики символа в творческом дискурсе Вячеслава Иванова. Суть специфики онтологических особенностей построения экзистенциальных парадигм.

Специфика гносеологии - философской науки, изучающей проблемы природы познания и его возможности. Анализ субъекта и объекта познания, форм чувственного и рационального познания. Особенности основной проблемы гносеологии - становления знания и его оценки.

Характеристика становления гносеологии как относительно самостоятельной науки. Анализ познания как специфического вида деятельности человека, направленного на постижение окружающего мира. Изучение процесса образования понятий. Проблема истины в философии.

Объективность естественно-научного знания и проблема обоснования его истинности. Важнейшие достижения, цели и задачи естествознания. Истина как предмет познания. Роль гипотез в развитии науки. Эмпирический и теоретический уровни в естествознании.

Скептицизм Д. Юма. Теория познания И. Канта. Синтез рационализма и эмпиризма. Чувственное познание и его формы. Отличие эмпирического обобщения от теоретического закона. Научная теория и ее функции. Дедуктивно-номологическая модель научного объяснения.

Субъект и объект познания, необходимость рассмотрения познания в тесной связи с практикой. Чувственное познание и его формы. Характеристика понятия, суждения и умозаключения как форм рационального мышления. Творчество и интуиция, их взаимосвязь.

Изучение природы наших знаний, какими они есть сами по себе в своей онтологической сущности, и соотношение этих знаний с предметами и явлениями, которые познаются. Проблемы гносеологии в истории развития мировоззрения, а также философской мысли.

Сущность, значение и особенности категории "стратегия регионального развития", гносеологические закономерности реализации региональных экономических интересов. Взаимосвязь глобального процесса регионализации и создание стратегий регионального развития.

Правовий аналіз гносеологічної зумовленості державного примусу як мотивування дотримання правових норм. Доведено, що поведінку людини формує її свідомість і сфера правового життя людини, незалежно від того, це відносини між людьми чи людини з державою.

Дослідження світоглядних засад інтерпретації правової допомоги як соціального феномену. Розгляд правових суперечок в системі взаємин "людина - держава". Характеристика способів досягнення справедливості на основі законних та морально виправданих методів.

Аналіз категорії ознаки в епізоотології у концептуальному і мовному аспектах як одна з найскладніших гносеологічних категорій. Представлення категорії ознаки в епізоотологічній термінології в зоонозах, узагальнених назвах природно-осередкових інфекцій.

Розгляд властивостей гносеологічної природи контррозвідувальної діяльності. Пізнання, як важливий елемент забезпечення державної безпеки, що дає можливість отримувати істинні знання про ознаки та фактичні обставини розвідувально-підривної діяльності.

Аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх ґенезі. Особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні "людина - світ". Метафізичні підходи до проблеми істини.

Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.

Дослідження механізму впливу держави на українське суспільство. Консенсуальне визначення юридичної природи дефініції "правоохоронна діяльність". Ратифікація Верховною Радою України інтернаціональних нормативно-правових документів в аспекті євроінтеграції.

Аналіз витоків і контекстуальних умов формування філософського символізму. Вирішення проблем пошуків нового типу раціональності сучасною гносеологією. Залежність евристичного потенціалу символіки від її вербальної оформленості. Роль філософської традиції.

Особливості європейського постструктуралізму та даоської духовної трансгресії. Вплив постструктуралізму на основи європейського філософського мислення. Структурно-дисциплінарне, інструментально-методологічне оновлення змістовності філософського знання.

Ознайомлення з основними напрямами, що забезпечують якість професійної підготовки у магістратурі. Дослідження та аналіз змісту гносеологічного компоненту, який характеризується наявністю системи знань, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Витоки формування гносеологічного оптимізму як проблеми філософії. Аналіз проявів гносеологічного оптимізму в західноєвропейських філософських раціоналістичних системах початку доби Нового часу. Вивчення змісту пізнавального відношення "людина-світ".

Підходи до визначення поняття, змісту непрямої експропріації. Поточний стан законодавства та правозастосовча практика щодо захисту іноземних інвестицій від вищезазначених дій. Аналіз сучасних міжнародно-правових актів та арбітражної практики в цій сфері.

Аналіз некласичних концепцій модернізаційних процесів в Україні, зокрема особливості культурної модернізації, модернізація свідомості та особистості. Основні якості аналітичної моделі сучасної особистості та її побудова на основі соціологічних досліджень.