Раскрытие понятия дружбы и его использование носителями языка. Примеры использования суффиксации и телескопии. Крылатые фразы в английском языке, в которых вербализуется тема дружбы. Синонимический ряд лексемы friend. Товарищество в работе и бизнесе.

Параязык как совокупность явлений и факторов, которые сопровождают речь и не являются вербальным материалом. Характеристика основных видов паралингвистических средств. Проксема – пространственный инструмент для реализации коммуникативного поведения.

Анализ пространственных отношений в лингвостилистическом аспекте в поэзии И.Р. Бехера. Критерии для определения доминирующей или недоминирующей роли пространственных отношений в структуре художественного текста. Принцип выдвижения как один из критериев.

Изучение в рамках корпуса нематериальных терминов терминов-процессов, вербализующих понятия о действиях и функциях, соотносимых с объектами знания, и терминов-ситуаций, вербализующих понятия, отражающие временную и пространственную соотнесенность.

Язык - инструмент познания окружающего мира и чувственных ощущений. Характеристика основных показателей частоты употребления лексических единиц, которые вербализуют просодические характеристики мужских и женских голосов в современном английском языке.

Описание средств репрезентации сравнения, которые существуют в текстах карачаево-балкарского нартского эпоса. Маркер сравнения - специализированная глагольная лексема со значением уподобления. Основные задачи современной карачаево-балкарской филологии.

Феномен дискурса субботнего обращения президента США как одного из жанров ритуальной политической коммуникации. Стратегия интеграции как способ солидаризации, которая вербализуется через тактики диалогичности, комплиментарности и интертекстуальности.

Изучается вербализация Дж. Джойса и Белого в лингвосинергетическом аспекте. Выявляется ко-эволюция пространственной одновременности, установкой на культурную целостность эпохи, субъективным индивидуально-авторским началом, последовательной пунктуацией.

Описание и анализ вербальных средств объективизации фрейма-сценария die Einstimmung в современном немецком языке. Выявление языковых средств, используемых в конкретной функции, включая периферию, для описания уступительных отношений в немецком языке.

Исследование вербализации ценностных доминант двух поколений современных отечественных журналистов. Анализ феноменов их базисных интенций с позиции концепции семиосоциопсихологии. Канонические и факультативные ценностные основания журналистской профессии.

Изучение лексико-семантических и словообразовательных особенностей медиа-дискурса в связи с распространением штамма коронавируса. Лексика, употребляемая в чрезвычайных сообщениях данного типа. Анализ неологизмов и языковых особенностей их вербализации.

Изучение лексико-семантических и словообразовательных особенностей дискурса СМИ, связанного с чрезвычайными ситуациями, развитие которых произошло в результате распространения ОРВИ нового типа. Анализ неологизмов и языковых особенностей их вербализации.

Феномен концепта как формы фиксации знаний о мире, который характеризуется взаимодействием языкового, коммуникативного, прагматического и культурного аспектов. Межъязыковая лакунарность и вербализация чужеродных концептов на примере концептосферы "пища".

Рассмотрение вербализации эмблематики политических партий глобалистской и антиглобалистской направленности в России, Великобритании и США. Типичные особенности вербализации у российских, британских и американских либеральных и консервативных партий.

Языковые средства вербализации эмоции страха. Понимание внутреннего мира Ф.Г. Раневской. Слово, служащее для фиксации (номинации), хранения, трансляции и воспроизведения эмоции в процессах бытовой и научной коммуникации. Анализ текста дневника Раневской.

Сущность понятий "эмоция", "чувство" и их дифференциация. Место эмоции страха в системе человеческих эмоций. Способы вербализации эмоции страха в художественном тексте. Средства вербализации эмоции страха в романах "Мистер Мерседес" и "Сияние" С. Кинга.

Роль эмоционального аспекта языка в интеллектуальном освоении и осмыслении мира и в общении людей. Возможность участия эмоций в познавательном процессе. Использование различных лексем немецкого языка в тексте для поддержания интереса к товарам, идеям.

Данные лонгитюдного и срезового исследования взаимосвязи объема активного словаря эмоций и точности опознания лицевой экспрессии на примере школьников. Доказательство лидирующего положения вербального компонента в развитии эмоциональной сферы учеников.

Особенности вербализации концепта-архетипа EARTH в прозе Голдинга. Структура и характеристики вербализованного концепта с точки зрения его архетипической природы. Качественно-количественный анализ номинативных единиц, вербализующих концепт-архетип EARTH.

Рассмотрение концепта "познание" через призму когнитивной лингвистики. Язык как механизм познания, средство доступа к мыслительным процессам. Взаимосвязь между языком и мышлением. Влияние языка на чувственное и логическое познание сущностных свойств мира.

Спектр і семантична диференційованість вербалізаторів концепту frau в художньому творі письменниці Франк. Характерологічні та соціально-етичні атрибути створених авторкою жіночих образів, що постулюють головні іпостасі жінки, долю якої занапастила війна.

З’ясування специфіки вербалізації австрійського міту в тетралогії С. Вінценза "На високій полонині". Мітокритична інтерпретація творчості видатного польського письменника-гуманіста сприятиме сучасному аналізу задуму тетралогії на ідейному рівні.

Аналіз застосування авторитарних стратегій у форматі спілкування "дитина–дорослий". Авторитарний дискурс як різновид спілкування, учасники якого розділені "дистанцією влади". Характеризація особливостей авторитарної комунікативної поведінки мовців.

Визначення засобів омовлення авторського світовідчування в поетичних творах І. Низового на матеріалі збірки "Українься, Вкраїно". З'ясування векторів оприявнення світовідчуття митця, виявлення маркерів їх ідентифікації і лінгвальних одиниць реалізації.

Визначення шляхів вербалізації аксіологічного концепту kader (доля) у турецькій мовній картині світу. Тлумачення концепту як оперативної одиниці пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, кванта знання.

Визначення шляхів вербалізації аксіологічного концепту kader (доля), який може бути інтерпретований як один із важливих аксіологічних концептів, у турецькій мовній картині світу. Вивчення лексем, ідіом, паремій, що вербалізують розуміння мовної спільноти.

Дослідження особливостей вербалізації концепту genius в англійській мові, розгляд афоризмів із компонентом. Концепт як базова одиниця ментального коду людини, яка має внутрішню структуру, що складається із концептуальних ознак та поняттєвої інформації.

Специфіка вербалізації концепту genius в англійській мові, розгляд афоризмів із компонентом genius. Виокремлення декількох структурних концептуальних метафор. Мовні одиниці, які репрезентують концепт, інтерпретація їх словникових, мовленнєвих контекстів.

Дослідження особливостей становлення видатного українського майстра слова другої половини ХХ століття Ю.М. Мушкетика. Розгляд фреймів, які формують архетипний концепт тінь у його творі, окреслення лінгвопоетичних засобів, що становлять ці фрейми.

Співвідношення бажальності та спонукальності як двох самостійних типів ірреальної модальності. Характеристика системи засобів експлікації бажального значення. Особливості впливу оптативного модального модифікатора на значення основного предиката речення.