Розглянуті авторські концепції біополітики і біовлади надають можливість зрозуміти історичну еволюцію владних інститутів в XVIII-XIX ст. у сфері управління біологічним контекстом життя людини, економічні модальності капіталістичного виробництва.

Осмислення в авторських концепціях біополітики і біовлади еволюції владних інститутів в ХVIII-ХІХ ст. у сфері управління біологічним контекстом життя людини. Правова практика економічної модальності капіталістичного виробництва, ринку суспільної праці.

Механізми функціонування біополітики у концептуальному каркасі неоліберальної доктрини державного управління, адаптованої до сучасної фази розвитку техногенної цивілізації. Системний і феноменологічний аналіз як методологія дослідження біополітики.

Аналіз сутнісних рис, форм вияву одного з різновидів "біовлади" в політичній філософії М. Фуко. Розгляд біополітики як форми здійснення влади на макрорівні, спрямованої на організацію, впорядкування життя населення як складної диференційованої реальності.

Політико-антропологічний вимір життєдіяльності суспільства. Проблеми осмислення тілесності та стану людини у межах біорізноманіття. Формування концепції ставлення людини політичної до біологічного світу. Біополітичний потенціал політичної істини.

Розробка теорії та методичних підходів щодо оцінки біопродуктивності у лісах. Розробка нормативно-довідкових даних для оцінки динаміки вуглецю за програмою Forest Health Monitoring в лісах північного сходу та суміжних регіонах, подібних за умовами.

Формулювання суб'єктивних прав суб'єктів процесів використання біотехнологій. Аналіз підходів до юридичних досліджень суспільних феноменів, пов'язаних з перетворенням живих організмів. Необхідність суспільної роботи з усвідомлення розвитку біотехнологій.

Біоритм - це ритм фізіологічних процесів, що властивий усім живим організмам, їхній характер завжди індивідуальний. Розрізняють добові, сезонні, місячні, річні, багаторічні біоритми. Режими праці і відпочинку повинні відповідати хронотипу людини.

Біоритми як ритми фізіологічних процесів, властивих усім живим організмам, їх класифікація. Значення біоритмів для організму та їх роль у забезпеченні життєдіяльності людини. Вплив порушення синхронності біоритмів на самопочуття та імунітет людини.

Забруднення вищих водяних рослин Київського водосховища за умов дії радіонуклідів чорнобильського походження. Визначення рівнів накопичення цезію-137 та стронію-90 екологічними групами макрофітів: зануреними, повітряно-водними, з плаваючим на воді листям.

Визначення таксономічної структури деревних, чагарникових насаджень полезахисних лісових смуг, яка складається із 5 родин (Fagaceae, Salicaceae, Tiliaceae, Rosaceae, Aceraceae). Оцінка стану біорізноманіття ентомофауни дендробіонтів Північного Лісостепу.

Географічне положення території Любешівськго району, абіотичні фактори середовища. Рослинний світ та його різноманіття, тваринний світ району. Біоценози району, їх роль у збережені екологічної рівноваги. Охорона біорізноманіття та природоохоронна мережа.

Біологічний матеріал в біосенсорах. Ферментні біосенсори. Імуносенсори. Біосенсори, що містять інтактні клітини, базовані на молекулярних рецепторах. Нуклеінові кислоти. Перетворювачі різних типів, що використовуються в біосенсорах. Оптичні біосенсори.

Розроблення композиції для отримання біосенсорів шляхом іммобілізації рослинних тканин, субклітинних структур. Створення біосенсора та достатньо стійкої біосенсорної композиції для детекції токсичних речовин різної хімічної природи у харчових продуктах.

Висвітлення сучасних методів іммобілізації біологічного матеріалу на поверхні твердих носіїв (фізичних перетворювачів) з метою пошуку найефективніших тактик для розробки електрохімічних біосенсорів. Розгляд застосування їх лабораторних прототипів.

Поняття біосенсора, його значення в діагностиці, властивості та основні компоненти. Особливості біологічного матеріалу: ферментів, антитіл, інтактних клітин, молекулярних рецепторів та нуклеїнових кислот. Аспекти використання перетворювачів різних типів.

Біологічний матеріал в біосенсорах. Ферментні та імуносенсори, біосенсори, що містять інтактні клітини та базуються на молекулярних рецепторах. Перетворювачі різних типів, що використовуються в біосенсорах: електрохімічні, оптичні та калориметричні.

Основні джерела електромагнітного опромінення. Вплив ЕМП на окремі системи і органи людини. Біологічна дія електромагнітних випромінювань. Способи захисту від шкідливого впливу ЕМП. Огляд методів та пристроїв контроля ступеню електромагнітного впливу.

Склад і біологічна активність авермектинвмісного комплексу. Шляхи регулювання біосинтезу антипаразитарного антибіотику авермектину. Визначення чутливості продуценту до антибіотиків. Дія аверкому і мікробних композиційних препаратів на нематоди і рослини.

Розробка селекційних заходів підвищення біосинтетичної здатності Streptomyces avermitilis УКМ Ас-2172. Дослідження складу та активності авермектинвмісного комплексу. Оцінка продуктивності штаму при вирощуванні овочевих культур на закритому ґрунті.

Класифікація, властивості та переваги використання у промисловості мікробних поверхнево-активних речовин. Оптимізація складу живильного середовища. Підвищення ефективності біосинтезу за рахунок культивування продуцента. Утилізація молочної сироватки.

Фізико-хімічні властивості, джерела й методи виділення ферменту каталази та практичне використання відповідних препаратів. Вибір і характеристика біологічного агента. Обрання поживного середовища для його вирощування, культивування з барботажем.

Уявлення про біосистемний пристрій природи і місці людини в еволюційному порядку навколишнього світу. Суть правила магнетизерів і метали в людському тілі. Психологічне розпізнавання характеру людини. Єдність духовної енергетики і тіла і їх від'єднання.

Створення стратиграфічної схеми відкладів вуглеводневих ресурсів українських Карпат. Вивчення планктонних і бентосних форамініфер. Визначення віку фауни палеогену. Кореляція і біозональне розчленування літостратонів методом палеомагнітного аналізу.

Аналіз характерних комплексів остракод для окремих стратиграфічних підрозділів міоцену Криму. Обґрунтування регіональної та міжрегіональної кореляції стратонів міоцену півдня України. Палеоекологічні реконструкції умов міоценових басейнів седиментації.

Аналіз біоповерхнево-активних речовин, що виявляють протипухлинну активність, що можна розглядати як альтернативу традиційній терапії. Характеристика біосурфактантів, що виробляються морськими мікроорганізмами, які можуть застосовуватися у медицині.

Загальна характеристика та структура біосфери, її межі. Жива речовина, біогенна та біокосна. Екосистеми Землі. Еволюція біосфери. Роль живої речовини. Екосистеми. Процеси, що відбуваються в середині екосистем. Харчові ланцюги. Екологічні піраміди.

Загальна характеристика та структура біосфери як найбільш великої (глобальної) екосистеми Землі. Еволюція біосфери. Роль живої речовини у будові екосистеми. Екосистеми - процеси, що відбуваються в середині екосистем, харчові ланцюги, екологічні піраміди.

Прагнучи до покращення умов свого життя, людина постійно нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. Більша частина взятих від природи ресурсів повертається у вигляді відходів, часто отруєних та непридатних для утилізації.

Біосфера, як взаємодія живих і неживих систем. Структура організмів Землі за Вернадським. Основні функції біоти: енергетична, деструктивна. Здатність речовини до регенерації, принцип Ле Шательє. Людина, як носій розуму, процес формування ноосфери.