Художественное, философское и автобиографическое значение повести Гоголя "Портрет". Исследование поэмы "Мертвые души" - центрального произведения в творчестве Гоголя. Взаимосвязь книги "Выбранные места из переписки с друзьями" с личной перепиской автора.

Взгляды автора на искусство и творчество в повести "Портрет", написанной в 1842 году. Поэма "Мертвые души" - центральное произведение в деятельности Гоголя. Автобиографичные идеи и мысли, высказанные в книге "Выбранные места из переписки с друзьями".

Автобиографическое начало в произведениях - отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и впечатлений. Анализ повести Н.В. Гоголя "Портрет" и поэмы "Мертвые души". "Выбранные места из переписки с друзьями" - последняя книга Гоголя.

Изучение жанровых особенностей автобиографического романа. Выявление элементов автобиографизма в первом романе писателя первой волны эмиграции Гайто Газданова "Вечер у Клэр" в рамках критериев, характерных для поэтики мемуарно-автобиографической прозы.

Способы выражения автобиографического, исторического и философского временных измерений в романах-воспоминаниях К. Вольфа "Образы детства", Г. Грасса "Луковица памяти", И. Жиленко "Homo feriens", Ивасаки "Настоящие мемуары гейши", Дж. Кутзее "Юность".

Исторические аспекты формирования мировоззрений у Аристотеля, ученика Платона, имеющего своеобразные мысли о сущности человеческой души, и создавший всемирно известные труды "Политика " и "Риторика", здание теоретического и практического учения.

Анализ обсуждения возможности рассмотрения автобиографии в качестве самостоятельного жанра историко-научных работ или историографического подхода. Проведение исследования степени рефлективности автобиографических материалов в отношении их содержания.

Западное понимание автобиографического жанра в теориях структуралистов и постструктуралистов как описание формирования внутреннего мира, становления личности. Постмодернистское осмысление житейского опыта и детской беззаботности в автобиографии М. Эмиса.

Основные этапы жизни и научные изыскания Р. Коха. Вклад ученого в развитие микробиологии и медицины. Изучение патогенных микроорганизмов. Клинические исследования холеры, брюшного тифа и сибирской язвы. Исследования в области диагностики туберкулеза.

Анализ места текста КВо III в собрании клинописных текстов из Богазкьоя. Характеристика опасности страны Гашка для Хеттской империи. Изучение центральной власти в империи хеттов. Проведение исследования вклада семьи Хаттушили в Хеттскую империю.

Аналіз роману А. Кримського "Андрій Лаговський" в аспекті відображення "духу часу": декадентство, плебейство. Виведено психотип нового персонажа літератури епохи модернізму - "людини істеричної". Актуалізація філософії нігілізму, імперського колоніалізму.

Вивчення проблеми автобіографізму й щоденниковості у спогадах Уласа Самчука "Планета Ді-Пі" як еволюції самозаглибленого антропоцентризму. Ідейно-тематичний аналіз змісту твору. Типологічні риси українських художніх мемуарів й автобіографічних повістей.

Подана інформація про автобіографізм як ідейно-естетичну домінанту повісті Кузьми Скрябіна "Я, "Побєда" і Берлін", сформульовано та доведено думки про автобіографічність повісті, визначено автопсихологічні мотиви повісті. Автопсихологічні мотиви повісті.

Інтерпретація автобіографічної гри як основи побудови діалогу "автор - герой - читач" у творчості В. Набокова, зокрема у романах "Подивись на арлекінів" та "Пам’яте, говори". Репрезентовано побудову цієї гри між героями, автора з читачем, з героями.

Побудова автобіографічної гри між героями, автора з читачем, автора з героями, на семантичному, фонетичному та архітектонічному рівнях роману. Використання у текстах анаграм авторського імені, "обдарування" героїв окремими автобіографічними фактами.

Особливості формування автобіографічного роману як такого, який зміг поєднати риси автобіографії та художнього твору. Історія розвитку жіночого письма, головні параметри даного роману. Специфіка відображення гендерних рис в автобіографічному романі.

Дослідження творчості Н. Романович-Ткаченко, представниці покоління жінок-письменниць радянської України 1920-х рр. з погляду ґендерного дискурсу. Порівняння художніх текстів та автобіографічних спогадів Н. Романович-Ткаченко, її феміністичний світогляд.

"Місце людини" як сучасний французький жіночий автобіографічний роман, інноваційна розповідь, позначена атиповим та вишуканим письмом. Традиційні коди біографії письма. Значення соціологічних визначень персонажів в роботі Анні Ерно "Місце людини".

Дослідження елементу автобіографізму у творчості літературного і театрального критика Аполлона Олександровича Григор’єва. Аналіз ліричної сповіді у співвіднесенні з фактами біографії поета. Огляд літературного значення мемуарної книги А. Григор’єва.

Вивчення поезії Григор’єва як ліричної сповіді у співвіднесенні з фактами біографії поета. Розкриття історико-літературного значення та своєрідності мемуарної книги Аполлона Олександровича Григор’єва "Мои литературные и нравственные скитальчества".

Результати теоретичного й емпіричного вивчення можливостей використання автобіографічного наративу в цілях діагностики травматичної пам'яті особистості. Природа породження наративу, його застосування як потужного психотерапевтичного інструменту.

У статті розкрито основні когнітивно-поетологічні властивості автобіографічного наративу як форми метаекфразису в есе відомого американського художника-абстракціоніста Жюля Оліцького про власну творчість. Вибірковість у подачі фактів власного життя.

Виявлення в оповіданні "Олаф Стефензон" елементів автобіографізму Володимира Винниченка, інтерес до імпресіоністів. Дослідження життєвої філософії автора, принципи головного героя. Розгляд автобіографічності у творі, характеристика її головних формах.

Аналіз головного героя роману "Пригоди Олівера Твіста". Авторська думка у фіналі роману про людське щастя. Тематика дитинства у творі. Збірка "Різдвяні оповідання" - розповідь про духовне переродження героїв. Особливості частин "Різдвяних повістей".

Зв’язок між реальними фактами біографії В. Сухомлинського та сюжетними колізіями, які лежать в основі його художніх творів про школу та школярів. Домінанти авторської педагогічної системи: дитиноцентризм, партнерство учасників освітнього процесу.

Дослідження автобіографічності та автотематичності роману "Майстер корабля". Роль і значення біографічних фактів у глибшому розкритті специфіки художньої майстерності митця, а також висвітленні процесу творчості як засобу самовираження письменника.

Оприлюднення оригінального тексту автобіографії В. Шугаєвського. Оцінка вкладу українського археолога в справу охорони пам’яток старовини та мистецтва Чернігівщини. Участь нумізмата у створенні Глухівського, Конотопського та Новгород-Сіверського музеїв.

Вивчення життя В. Стефаника крізь призму аналізу емоційно-духовного становлення його особистості. Автобіографічна творчість письменника, виявлення етапних моментів, що визначили його долю як людини і як митця, стали вирішальними на його життєвому шляху.

Розгляд етапів автобіографії з урахуванням особливостей специфічно побудованих текстів, що підлягають загальним правилам. Порівняння автобіографії і щоденника. Аналіз проблеми визначення жанру автобіографії. Розгляд класичних тем написання автобіографії.

Теоретичний і філософський аспекти дослідження автобіографічного жанру. Подібність творчих засад, механізм проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах Еліаса Канетті та книгах спогадів Уласа Самчука.