Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Загальна характеристика міжнародного туризму

1.1 Особливості кільцевого маршруту та принципи становлення міжнародного туризму

1.2 Туристичний потенціал Франції

1.2.1 Соціально-економічні передумови та особливості розвитку туризму у Франції

1.2.2 Організація туристської діяльності Франції

1.3 Туристичний потенціал Німеччини

1.3.1 Особливості розвитку туризму в Німеччині

1.3.2 Туристична індустрія Німеччини

ІІ. Розробка міжнародного туру з кільцевим маршрутом

2.1 Розробка схеми маршруту

2.2 Програмне забезпечення туру

2.3 Розробка рекламної стратегії туру

2.4 Розрахунок вартості туру

2.5 Документальне оформлення туру

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Міжнародний туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів. Сучасного вигляду туристична галузь набувала в 1937 р., коли цим питанням почали цікавитись міжнародні організації.

Туризм - галузь національного господарства, яка належить невиробничій сфері, і займається задоволенням потреб споживача стосовно відвідування нових місць, відпочинку, та ознайомлення з історичними та природними пам'ятками. Дана сфера займається відновленням самопочуття, набуття нової пізнавальної інформації тощо.[1]

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що дає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у державну скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система обслуговує дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних із наданням туристичних послуг. Туристична індустрія у розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави, і самого населення.

Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов'язано з тим, що туризм набирає все більшого значення для міжнародних зв'язків, є стимулом для пожвавлення економічного стану країн і окремих регіонів.

Актуальність. Міжнародний туризм є постійним джерелом для поповнення валютних надходжень до державного бюджету. Туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення стосунків між країнами, дійовим фактором підвищення престижу країни в міжнародному співтоваристві, та ділових колах.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Таким чином, іноземний турист платить за туристичні послуги, при цьому не вивозячи рекреаційні ресурси за межі країни. Країна отримує прибутки зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

На міжнародному туристичному ринку на сучасному етапі існує жорстка конкуренція. Великі туристичні підприємства намагаються розповсюджувати свій вплив, яскравим прикладом чого є просування свого капіталу на іноземні ринки. Тим самим вони здійснюють позитивний вплив на розвиток туристичної галузі, допомагаючи країнам, що розвиваються зайняти стійке положення на міжнародному ринку туристичних послуг.

Стосовно туристичної галузі в Франції та Німеччині слід сказати наступне: розвинена економіка та інфраструктура галузі обслуговування сприяє тому, щоб інтенсивно розвивалась галузь туризму. Окрім економічних засад в Франції та Німеччині існує цілий ряд краєзнавчих, історичних та географічних передумов, які створюють сприятливі умови для розвитку туризму. Франція та Німеччина - країни, які межують з багатьма розвиненими європейськими країнами, що сприяє транзитному туризму. Окрім цього вони багаті на історичні пам'ятки, які так чи інакше можуть цікавити туристів з інших держав.

Метою моєї курсової роботи є формування міжнародного кільцевого туру, важливості туристичної галузі для розвитку Франції та Німеччини , так як туристична галузь завжди характеризувалася як фактор встановлення міжнародних економічних зв'язків і встановлення миру у всьому світі.

Завдання курсової роботи:

- охарактеризувати особливості міжнародного туризму та принципи формування кільцевих маршрутів;

- дослідити туристичний потенціал Франції та Німеччини, як країн за якими буде розроблено тур;

- розробити програму перебування в описуваних країнах;

- розрахувати вартість туру країнами.

І. Загальна характеристика міжнародного туризму

1.1 Особливості кільцевого маршруту та принципи становлення міжнародного туризму

В основі класифікації туристичних маршрутів лежать класифікація турів. Відмінність полягає у меншій кількості ознак - їх шість. Визначають такі ознаки класифікації маршрутів, як мета подорожі, вид пересування, сезонність, тривалість, контингент і форма. Відповідно залежно від мети подорожі маршрути поділяють на: а) пізнавальні; б) рекреаційні; в) курортно-пізнавальні; г) спортивні; д) наукові; е) релігійні тощо. За видами пересування розрізняють такі туристичні маршрути: а) пішохідні; б) кінні; в) велосипедні; г) мотоциклетні; д) автомобільні; е) залізничні; е) авіаційні; ж) круїзні (морські та річкові); з) космічні (ракетні). Залежно від сезонності вирізняють: а) цілорічні маршрути; б) сезонні; в) декілька сезонні. За ознакою тривалості туристичні маршрути поділяються на: а) уїкендові (1-2 доби); б) короткотермінові (тиждень); в) середньотермінові (2-3 тижні); г) тривалі (місяць - декілька місяців); д) кругосвітні. За контингентом маршрути бувають: а) шкільні; б) молодіжні; в) сімейні; г) для дорослих; д) осіб зрілого віку; е) професійно-орієнтовані; є) конфесійно-орієнтовані. За формою розрізняють: а) лінійні; б) кільцеві; в) радіальні; г) комбіновані туристичні маршрути.[5]

Останній поділ для логістики туризму особливо цікавий, оскільки за ним установлюють трасу туристичного маршруту, тобто визначають шлях руху туристів на певній території, який позначений переліком усіх географічних пунктів та місць, що послідовно відвідують туристи під час подорожі, та вказівкою видів транспорту, що використовує туристична група для пересування, а також пунктами зупинок (перебувань) на маршруті. Початковою та кінцевою точками маршруту є пункти початку та закінчення подорожі.

Початок маршруту

- це місце надання тургрупі першої логістичної послуги, про що зазначено в договорі; завершення - місце надання останньої туристичної послуги.

Лінійний маршрут - шлях руху туристів, коли його початок і закінчення відбуваються в різних географічних пунктах перебування, наприклад, Київ - Львів.

Кільцевий маршрут - шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються в одному географічному пункті перебування, наприклад, тур "Америка" (Нью-Йорк - Вашингтон - Атлантік-Сіті - Філадельфія - Нью-Йорк), "Гетьманські столиці України" (Київ - Чигирин - Батурин - Глухів - Київ) або нещодавно розроблений тур "Золотий вінок Київщини" (Київ - Трипілля - Ржищів - Улянки - Канів - Переяслав-Хмельницький - Київ).рис.1.1.1.

Рис. 1.1.1Схема кільцевого маршруту

Міжнаромдний туримзм -- це подорож особи за межі постійного місця проживання, що включає перетин кордону та здійснюється на термін від однієї доби до року з пізнавальною, відпочинковою, оздоровчою чи іншою метою, без здійснення оплачуваної діяльності в місці тимчасового перебування.

Міжнародний туризм визначається як важливий напрямок міжнародного співробітництва в конкретній діяльності на основі поваги національної культури та історії кожного народу та основних інтересів кожної країни. Крім того, міжнародним туризмом називають сферу розвитку взаєморозуміння між народами та ознайомлення з досягненнями інших країн в різних сферах.[2]

Отже, міжнародний туризм - цілеспрямована діяльність, пов'язана з наданням послуг іноземним туристам на території держави, яка їх приймає (в'їзний туризм) і громадянам країни постійного проживання, котрі мандрують за її межами (виїзний туризм). Тобто, виїзний або зарубіжний туризм - це подорожі громадян країни, які проживають на її території і виїжджають на відпочинок до інших держав, а в'їзний, або іноземний туризм - подорожі чи мандрівки в межах держави, які здійснюються особами, що проживають за її межами.

Міжнародний туризм став важливою галуззю світової економіки. За даними Світової ради з туризму та подорожей, його внесок у світовий ВВП становить майже 11 %, забезпечуючи зайнятість понад 10 % усієї робочої сили й 11 % інвестицій і майже стільки ж податкових надходжень. У світі розуміють значення доходів від розвитку туризму для економіки своїх країн і тому докладають чимало зусиль для заохочення приїзду іноземців.

Міжнародний туризм дуже популярний. Ним захоплюються мільйони людей. Якщо, скажімо, 1950 р. у таких поїздках брали участь 25,3 млн осіб, а 1990 р. - 435,9, то 2008 р. - 924,0 млн осіб. Доходи відповідно в 1950 і 1990 рр. становили 21,0 млрд, 270,2 і в 2007 р. - 856,0 млрд доларів США (табл. 5.1)1.

1.2 Туристичний потенціал Франції

1.2.1 Соціально-економічні передумови та особливості розвитку туризму у Франції

Франція є однією з найбільш високорозвинених країн світу. Потужна індустрія і високотехнологічне виробництво дозволяють Франції створювати туристські проекти будь-якої складності і капіталоємності.

У Франції налічується близько 40 тис. культурних пам'яток. Але не тільки вони притягують величезну кількість туристів. Національні традиції та обряди, ремесла, гастрономічне мистецтво, а також різні культурні події - ось що, як правило, залучає велику кількість відвідувачів. Це різні карнавали і фестивалі, свята та інші події.

Франція є лідером за кількістю прийнятих туристів - в 2010 році країну відвідало більше 80 млн. чоловік. Крім того, щорічно приймається не менша кількість екскурсантів.

Після Другої світової війни Франція відразу ж стала докладати зусиль до залучення іноземних туристів. Для цієї мети був розроблений і здійснений цілий ряд заходів. Франція стала першою країною в Європі, яка проголосила політику «відкритих дверей». Для туристів із низки країн були скасовані в'їзні візи. Активно відновлювалася готельне господарство. Був введений «туристський курс» обміну іноземної валюти. При проїзді по залізниці іноземним туристам надавалася знижка. Але, незважаючи на пільги, Франція була однією з найбільш «дорогих» країн для туристів. Саме з цієї причини з 60-х років намітилася тенденція скорочення тривалості перебування іноземних туристів у Франції. Одночасно з цим значно більше французів стало від'їжджати за кордон, зростання туристичних витрат був вище, ніж приріст доходів від міжнародного туризму.

Погіршення економічних показників туризму стало викликати серйозне занепокоєння уряду та ділових кіл Франції. Тому в програмі економічного і соціального розвитку на 1966-1970 рр.. був відведений спеціальний розділ заходам із заборони зростання дефіциту туристського балансу. Розроблено ряд заходів на залучення іноземних туристів і скорочення виїзду французьких туристів за кордон. Відкрилися нові навчальні заклади з підготовки кадрів для індустрії туризму, багато уваги і засобів приділялася поліпшенню автомобільних доріг. В кінці 60-х років був прийнятий і реалізований план розвитку прибережного та сільського туризму на південно-західному узбережжі Франції. У 1967 р. в Парижі було засновано «Товариство з розвитку національного туризму» з метою відволікання французьких туристів від поїздок за кордон.

У 70-80-і рр.. в'їзний туризм у Франції розвивався досить швидкими темпами. У 1985-1994 рр.. середньорічний приріст туристських прибуттів становив 4,7%, а доходів - 13,1%. В даний час Франція має позитивне туристичне сальдо. У країні створена сучасна індустрія туризму. Після прийняття Шенгенської угоди та скасування візового режиму між країнами Об'єднаної Європи все більше туристів воліє відвідувати Францію в уїк-енд, а тривалі відпустки проводити в інших країнах.

1.2.2 Організація туристської діяльності Франції

У 2009 р. французький уряд прийняв національну стратегію сталого розвитку, складовою частиною якої є стійкий розвиток туризму. У цьому контексті проблема якості в туризмі набуває більш широкий зміст: отримання соціальних і економічних ефектів від туристської діяльності при раціональному використанні природних ресурсів і зниження шкоди навколишньому середовищу. Робота в цьому напрямку почалася ще в 2000 р., коли Франція головувала в Євросоюзі. Тоді на загальноєвропейському рівні було прийнято рішення про більш тісної кооперації 15 країн - членів ЄС з метою сталого розвитку туризму і реалізації відповідних пілотних проектів у містах, гірських і приморських курортах, сільських місцевостях. Починаючи з 2002 р. щорічно проводиться європейський форум з туризму, на якому обговорюються ініціативи і налагоджується діалог між державним і приватним секторами в галузі сталого розвитку туризму.

Велику увагу у Франції приділяється організації туризму осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Туризм є одним з об'єктів регіональної політики у Франції. Розвиток туризму сприяє згладжування територіальних відмінностей у країні, зміцненню її цілісності. У зв'язку з цим регіональна політика в галузі туризму проводиться не тільки в традиційних туристських районах Франції, де він виступає важливим чинником економічного зростання, але й у менш відомих районах, де туристська індустрія створює додаткові робочі місця.

Відносини між Центром і регіонами будуються на договірній основі. Раз на п'ять років регіони укладають договори з Центром, у тому числі в галузі туризму. У них визначаються основні напрями роботи на майбутній період і виділяються суми фінансування.

На локальному рівні держава всіляко заохочує місцеві ініціативи та проекти туристського облаштування територій, які розраховані на залучення внутрішніх та іноземних відвідувачів і базуються на принципі якості.

Важливим напрямом державної політики в галузі туризму є створення позитивного образу країни як туристського напрями та його просування на світовому ринку подорожей. У Франції ці завдання вирішуються за допомогою підвищення якості туристичних продуктів, з яким має асоціюватися образ цієї країни. Така ідея закладена в маркетинговій стратегії на 2005-2010 рр.., Розробленої "Будинком Франції".

Крім маркетингової стратегії, "Дім Франції" оновив проводяться ним акції та кампанії. Одна з них - кампанія "Ласкаво просимо до Франції", спрямована на залучення іноземних туристів. Інша акція націлена на просування приморських районів Франції як всередині країни, так і за її межами.

Франція є одним з ініціаторів створення Євросоюзу. Розширення та поглиблення інтеграційних процесів стало потужним фактором розвитку туризму в регіоні та модернізації французькій індустрії туризму.

Перехід на єдину європейську валюту - євро зробило сильний вплив на розвиток французького туристського ринку. Франція була в числі 12 країн, що утворили Єврозону. Ця зона в 2012 р. охопила ринок з більш ніж 300 млн. потенційних споживачів туристських продуктів і 1,8 млн. туристських діб. Введення євро в обіг сприяло активізації туристської діяльності у Франції, незважаючи на вкрай несприятливий фон - економічний спад, війну в Іраку, епідемію атипової пневмонії, перешкоджали розвитку туризму в світі. Воно супроводжувалося зменшенням державного втручання у сферу туризму і перебудовою туристської індустрії країни - готельного, транспортного та тур-операторського секторів. З переходом на євро знизилися ризики, пов'язані з валютними операціями, впали витрати по фінансових операціях, зросла стійкість європейських фінансових ринків. Зросла прозорість цін і загострення конкурентної боротьби призвели до зниження цін на туристичні поїздки та розширенню туристського споживання, як внутрішнього - в межах Єврозони, так і зовнішнього - з боку прибувають до Єврозони іноземних туристів.

Франція розвиває міжнародне співробітництво в кількох напрямках: в області організації і регулювання туристської діяльності, у сфері професійного туристського освіти, у сфері економіки туризму, в галузі просування Франції на туристичному ринку.

Франція відіграє значну роль у міжнародних організаціях, особливо ЮНВТО та Міжнародному бюро із соціального туризму (БІТС).

У країні створена сучасна інфраструктура туризму. Налічується близько 197 тис. підприємств туристичного профілю, в тому числі 39 тис. готелів та інших засобів колективного розміщення, 106 тис. ресторанів, 47 тис. кафе, 4 тис. тур агентств. У туристський сектор вкладаються значні інвестиції, основна частина яких була спрямована в готельно-ресторанний комплекс.

Французи - високозабезпечених нація, яка входить до групи країн лідерів з виїзного туризму. Однак чудові внутрішні рекреаційні ресурси дозволяють стримувати темпи розвитку виїзного туризму. В даний час більше 80% французів проводять свої відпустки всередині країни. Існують чітко виражені піки відпускних періодів: виробничі відпустки і шкільні канікули в липні-серпні, короткі різдвяні канікули, канікули в лютому і під час Пасхи. Французькі туристи віддають перевагу Іспанії, Італії, Великобританії, Німеччини. З віддалених регіонів пріоритети французів орієнтовані на США, колишні французькі колонії в Африці, французькі заморські департаменти і території (Гваделупа і Мартініка, Французька Полінезія та Нова Каледонія, о. Реюньйон). Виїзний туризм в останні 30 років розвивається значно меншими темпами, ніж в'їзний.

Розвиток внутрішнього туризму у Франції стикається з двома основними проблемами - скороченням тривалості перебування в місцях призначення і сезонністю туристського попиту. Туристські поїздки стають менш тривалими, але більш частими.

Франція - найбільш відвідувана країна Європи та світу. З 1950 по 2014 р. обсяг в'їзного туристського потоку в цю країну зріс у 25 разів, з 3 млн. до 76. Франція традиційно сильно залучена у внутрішньо регіональний туристський обмін. На країни цього регіону, в основному сусідні держави - члени ЄС, припадає 90% міжнародних туристських прибуттів. Найбільше туристів приїжджає з Великобританії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Іспанії і Нідерландів. Значними джерелами доходів є також японський і американський ринки.

У 1990-і рр.. найбільшою популярністю серед іноземних туристів користувався відпочинок на Французькій Рив'єрі, на другому місці - відвідини Парижа, потім заняття гірськими видами спорту в Альпах, а також купальні-пляжний туризм на узбережжі Атлантики в Аквітанії і Середземного моря в районі Лангедок-Руссільон. На початку XXI ст. виразно простежується тенденція до проникнення туристських потоків вглиб країни. Іноземні туристи їдуть не тільки на Лазурний Берег і гірськолижні курорти в Альпах, але відвідують внутрішні райони (перш за все Бургундію) і відкривають для себе споконвічну Францію, захоплюючись прекрасними замками і палацами в долині Луари.

Подальший розвиток індустрії в'їзного туризму у Франції залежить від вирішення низки проблем. Будучи світовим лідером за кількістю міжнародних туристських прибуттів, вона займає лише третю позицію за обсягом надходжень від міжнародного туризму, і позитивне сальдо її платіжного балансу за статтею "Туризм" постійно зменшується. Поїздки в країну стають все коротшими, а конкуренція з боку нових туристських напрямів посилюється.[3]

У перспективі позиції Франції на світовому туристичному ринку будуть залежати від того, чи зможе вона залучити нові категорії клієнтів, зокрема численних транзитних туристів, які прямують до Іспанії, Португалії і Італії через її територію. У цьому напрямку Франція вже зробила ряд кроків. Вона визначила перспективні туристичні ринки (Південна Америка, Центрально-Східна Європа і Росія, Азія (Китай, Індія, країни Південно-Східної Азії), Близький Схід, ПАР) і приступила до їх освоєння, значно розширила спектр пропонованих туристських продуктів (діловий туризм, природо орієнтирний туризм, культурно-пізнавальний туризм, спеціальні види туризму). Особливе значення в плані зміцнення позицій Франції як туристичного напряму має державна підтримка галузі та просування національного туристичного продукту за кордоном.

1.3 Туристичний потенціал Німеччини

1.3.1 Особливості розвитку туризму в Німеччині

Туризм в Німеччині забезпечує 8 відсотків внутрішнього валового продукту країни. Безпосередньо в туристичній сфері майже 3 мільйони робочих місць. Поряд зторгівлею це - найбільший сектор в сфері послуг. Тут діють в основному підприємства малого і середнього бізнесу, що відкриває широкі можливості для підприємців-початківців.

Щорічно Німеччину відвідують близько 18 млн. туристів, кожен з яких проводить в готелі не менше двох ночей. Найбільш активно відпочивають в Німеччині голландці, американці та англійці. Найбільш популярні серед зарубіжних туристів німецькі міста - Берлін, Мюнхен, Гамбург і Баден-Баден. Галузь туризму займає друге місце після автомобілебудування. У середньому від 2 до 3 відсотків чистого обороту туризму (без податку на додану вартість) надходять у вигляді податку на промисел, поземельного податку, а також частини надходжень від податку на зарплати іприбуток у каси комун.

Слід зазначити, що Німеччина стає все більш популярним туристським напрямком.

Можна виділити наступні основні чинники, які приваблюють туристів в країну:

1. Висока концентрація історичних і культурних пам'яток;

2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів);

3. Високий рівень сервісу.

Концепція розвитку національної туристичної галузі базується на 4-х «китах»: «Культурний туризм», «Зелений туризм», «Подієвий туризм», «Інтернет-технології».[3]

1.3.2 Туристична індустрія Німеччини

Німеччина - одна з найпопулярніших туристичних цілей у Європі. Іноземних гостей приваблюють не лише морські та гірські курорти, але й можливість пролікуватися в німецьких клініках.

Власне, про те, за чим саме їдуть до Німеччини закордонні туристи, йшлося на фаховому ярмарку «German Travel Mart». Цей захід проводиться з 1972 року. На ньому представлено інформацію про німецькі туристичні регіони, готелі і транспортні компанії. На конференції в рамках ярмарку учасники з різних куточків світу інформують про найновіші пропозиції та тренди у німецькому туристичному бізнесі, а також про очікування своїх клієнтів від ФРН. Цього року виставка проходила в Кельні та Бонні (8-10 травня).

Петра Гедорфер, голова правління Німецького туристичного центру, бачить цей ринок через призму цифр. 60 мільйонів ночівель здійснили іноземні туристи в готелях ФРН минулого року. Це на 8% більше у порівнянні з 2008-им. Тож, робить висновок фахівець, можна з упевненістю сказати, що фінансову кризу турбізнес подолав. Німецька туристична індустрія ставить собі за мету до 2020 року досягти показника у 80 мільйонів ночівель іноземців на рік.

Найбільше туристів, що їдуть до Німеччини, походять з європейських країн. Охочіше вони їдуть лише до Іспанії. Але батьківщина Ґете може запропонувати не лише відпочинок на морі та в горах. Такі міста, як Берлін, Гамбург та Мюнхен, приваблюють туристів також екскурсіями по місту та рясними пропозиціями для шопінгу.

Німеччина активно приваблює і так званих медичних туристів, тобто людей, які приїжджають до країни з тим, що пройти курс лікування або для операції. Авторитет німецьких лікарів доволі високий, каже голова Німецького туристичного центру Петра Гедорфер: «Німецька система охорони здоров'я славиться своїми високими стандартами. Найчастіше приїжджають пацієнти з Росії, далі йдуть медичні туристи з арабських країн та Великобританії. Це пов'язано з тим, що там пацієнтам доводиться дуже довго чекати призначеної операції».

Привабливою Німеччина є і серед автолюбителів. 2011 року цьому винаходові людства виповнилося 125 років. Менеджери компанії «Volkswagen» уже впродовж кількох років пропонують побувати в так званому «автомісті» (Autostadt) - виставковому центрі, повністю присвяченому автомобілебудуванню. Щороку його відвідують близько двох мільйонів людей.

«Автомісто» можна відвідувати цілою родиною. Тут і для дітей, і для дорослих знайдеться щось цікавеньке. «Volkswagen» представляє тут не лише актуальні моделі, але й проводить виставки, присвячені автомобілям майбутнього. Можна відвідати також цех, у якому збираються автомобілі.[3]

ІІ. Розробка міжнародного туру з кільцевим маршрутом (Україна-Франція-Німеччина-Україна)

2.1 Розробка схеми маршруту

Схема розробленого маршруту

(Рис. 2.1.1)

Франція

Острів Сіте на Сені. Найцікавіша споруда острову, зв'язана з багато численними історичними подіями, - собор Паризької Богоматері(Додаток В.1) ( Cathedral Notre - Dame de Paris ) , збудований у 12 - 14 столітті . Перший камінь в основу собору був закладений у 1163 році за ініціативою єпископа Моріса де Сюллі. Інтер'єр собору дуже похмурий. Не можна сказати, що Нотр - Дам дуже великий, але його башти підіймаються до 70 метрів, а шпиль - 90 метрів.

Протягом усього дня туристи можуть підійматися на верх і милуватися

Бурдоном - 16 тонним мідним коло колом, в який бив горбун Квазімодо, герой роману Віктора Гюго „ Собор Паризької Богоматері ”.

Західна частина острову Сіте майже цілком зайнята комплексом дворця Правосуддя ( Palais de Justice ) - величезною готичною спорудою, де жили перші 12 королів династії Капетингів. Частиною дворця є Консьєржері ( Conciergerie ) - колишня тюрма, де провела свої останні дні Марія - Антуанетта.

Лувр(Додаток В.2). Розташований на правому березі Сени, де зберігаються такі світові шедеври, як „Джоконда” Леонардо да Вінчі, статуї Венери Мілоської та Ніки Самофракійської. Лувр відноситься за багатством колекцій до числа ведучих музеїв світу - музеїв гігантів. Саме нещодавно Лувр відмітив свій двохсотлітній ювілей.

Лувр має сім „департаментів” і три „крила”, а також чотири рівня. До замку французьких королів можна дістатися двома способами. Перший, найрозповсюдженіший - з вулиці Ріволі чи з саду Карусель - через відому скляну піраміду. Другий - зі станції метро „Пале - Рояль - Лувр”: відвідувач потрапляє до гігантського торгового центру і, мандруючи його переходами, непомітно для самого себе потрапляє до „зали Наполеону” - на території одного з най величезніших музеїв світу. [14]

Центр Помпіду розташований в одному із найстаріших районів. Ззовні він нагадує якийсь величезний нафтопереробний завод: всюди різнокольорові труби, якісь не зрозумілі конструкції, дивуючи деталі інтер'єру. Збудований за ідеєю Президента Франції Жоржа Помпіду, будівля центру була відкрита у 1977 році, воно також називається Бобур Центром ( Beaubourg Centre ). Головною ідеєю багатьох архітекторів було розмістити ззовні те, що повинно бути усередині, тобто вивести всі комунікації споруди на зовні для того, щоб звільнити простір. А згодом були обрані кольори для підсистем: блакитний - кондиціонування, зелений - водопостачання, жовтий - електромережі, червоний - ліфти, безпека.

Окремої уваги заслуговує дахи центру Помпіду. Вони представляють собою 14 стійок. Люди тягнуться сюди не тільки заради самого центру, але й заради створившоїся навкруги нього атмосфери. На площі перед центром Помпіду проходячих розважають жонглери, акробати, фокусники та інші артисти.

Найвідоміший та один з найкрасивіших проспектів французької столиці - Єлисейські поля(Додаток В.3) - тягнеться від площі Згоди до площі Шарля де Голя. Ще у 1616 році Марія Медичі проклала від Тюільри вздовж Сєни обсаджену деревами алею Кур -ла - Рен, одразу ставшою людним місцем для прогулянок в екіпажах. У 1709 році, вулиця отримала назву Єлисейські поля, але ще на початку 19 століття залишалась місцем, де по вечорам було дуже не спокійно. Тільки після того, як у 1828 році вулиця стала майном міста, почала набувати гарного обліку: з'явились кафе, ресторани, фонтани, тротуари та ліхтарі. В наші дні вулиця втратила свій аристократичний облік, але не загубила своєї привабливості як для парижан, так і для туристів. На самому проспекті багато кінотеатрів, кафе, ресторанів, магазинів, готелів. Разом з тим Єлисейські поля являються діловим районом - тут розміщені офіси різних фірм і велика кількість агентств авіакомпаній різних країн.

Мюзик - хол „Мулєн Руж” відкритий у 1889 році. Це спорудження з червоними млиновими крилами являється одним із символів Парижу. Зараз це місце загалом відвідують тільки туристи. Тут можна побачити різного роду спектаклі та обов'язково не старіючий французький канкан.

Ейфелева вежа(Додаток В.4)- безумовно головний символ Парижу і одночасно його візитна картка. В рік століття Великої Французької революції в Парижі повинна була відбутися Всесвітня виставка. Щоб продемонструвати на ній великі досягнення французької науки і техніки, вирішили возвисити металеву башту 300 метрової висоти. Названа на честь Ейфеля, вченого, що розробив конструкцію даної вежі, та довів її практичність. На башті споруджені 3 оглядові вишки, на які можна піднятися ліфтом: перша на висоті 57 метрів (там знаходиться поштове відділення ), друга - 115 метрів ( там знаходиться ресторан ), і третя - 276 метрів. Вигляд звідти відкривається дуже гарний і водночас шалений.

Відпочити та поїсти можна на вибір:

Двозірковий готель Ambassade Paris - розташований у центрі Парижа, не далеко від Єлисейських полів, Ейфелевої вежі та Тауера, в 25 кілометрах від аеропорту CDG. Споруда готелю побудована в традиційному стилі, пропонується 38 затишних номерів.

В номері - кабельне телебачення, супутникове телебачення, сервіс у номер, напруга 220 В, автоматичний телефонний зв'язок, ванна кімната, фен.

В готелі - пральня, парковка, сейф, бар, ресторан, обмін валют, обслуговування номерів, конференц - зал, ліфт, лікар за викликом.

Чотирьохзірковий готель Hilton Arc De Triomphe (див. рис.. 2) - розташований навпроти парку Моно, в декількох хвилинах від Тріумфальної арки, Єлисейських полів, бутіків вулиці Фубур - Сент - Оноре. Збудований у стилі Арт - Деко, відображає дух епохи 30 - х років.

Кількість номерів: 512 кімнат, з них 25 елегантних сьютів, 100 кімнат - екзекьютів на сьомому поверсі з видом на Андалузький садик.

В номері: кондиціонер, телефон, факс, Інтернет, супутникове телебачення, міні - бір, відео, сейф, фен.

В готелі: ресторан Le Safran - головний ресторан готелю, health - centre, кабінет бальнеотерапії, сауна.

До цих пір Версаль(Додаток В.5), цей шедевр Короля-Сонця Людовика XIV, вважається справжнім надбанням культури. Було зроблено безліч спроб створити подобу Версаля (наприклад, палац під Петербургом, побудований за наказом Петра, котрі мріяли звести російська Версаль). Проте все одно саме ця будова Франції залишається неповторним витвором архітектурного мистецтва.

Місце розташування: До того, як було зведено Версальський палацовий комплекс, сама місцевість була мало примітній. Ось як про неї відгукувався Сен-Сімон: «Ніколи раніше я не зустрічав більш сумного і неблагодатного місця - без води, без землі, без лісу». Місцевість була дійсно піщаної та болотистій. До того, як на землях Версаля звів палацовий комплекс, нічого примітного тут не було. Найстарша село Іль-де-Франс Версаль згадується в історичних документах Х століття. Там говориться, що це була навіть «не село, а дуже скромна село, сховавшись за схилом пагорба, таких навколо столиці розкидано безліч».

Версаль перетинала дорога, яка веде з Нормандії в Париж, до якого було приблизно 18 км. Саме тому тут часто зупинялися подорожні. В історію село Версаль увійшла завдяки тому, що тут відбулася зустріч Катерини Медичі з майбутнім королем Генріхом IV. [15]

Сину Генріха, Людовика XIII, подобалося проводити у Версалі час зі своїми друзями. Історики відзначали, що за характером Людовик був людиною дуже боязким, і йому подобалося усамітнення. Саме тут на місці колишньої вітряної млини був побудований невеликий мисливський будиночок, який надалі розрісся до чудового Палацу.

Історія: Версаль (адміністративний центр департаменту Івелін) - селище в 24 кілометрах від Парижа, був обраний королем Людовіком XIII для будівництва скромного мисливського замку. Однак його більш честолюбний син Людовик XIV, незадоволений іншими своїми палацами (серед яких були і Лувр, і Тюїльрі), в 1660 році прийняв рішення перебудувати Версаль в розкішний палацово-парковий ансамбль. Тут все повинно було вражати пишнотою і розмахом - адже король хотів, щоб тут розмістився весь царський двір. Будівельні роботи почалися в 1661 році. За перші два роки Людовик XIV, який увійшов в історію як Король-Сонце, витратив незліченні суми грошей зі скарбниці.

Зведення Версаля тривало кілька десятиліть і вимагало не тільки неймовірних грошових витрат, але й залучення багатьох тисяч робочих рук. У розпал будівельних робіт у Версалі не вистачало робітників, тому на допомогу часто призивалися солдати і матроси.

Першим архітектором Версаля був Луї Ліво, надалі його змінив Жюль Ардуен-Монсар, керував будівництвом протягом тридцяти років. Оформлення парків було доручено Андре Ленотр.

Починалося все з титанічної роботи з осушення боліт, з нанесення на їх місце землі, піску і каменів, з вирівнювання грунту і створення штучних терас. Потім робітники почали рити канали і будувати водопровід, що вже в початковий період будівництва Версаля призначався фонтанів і каскадів, які надалі і прославлять Версальський палац.

На першій терасі було побудовано п'ять басейнів повних водою, у них «плавали» різноманітні штучні квіти з позолоченою міді. На другий терасі теж було п'ять басейнів, повних водою, а у воді - морська коня і люди, з рота яких б'є вода. Навколо басейнів розташувалися кам'яні жаби і мавпи. Нижче будівельники встановили круглий басейн, навколо якого представлені скульптури, що символізують чотири пори року. Кожна пора року мала своїх тварин, які видували з пащ воду.

Людовик XIV помер в 1715 році. Його спадкоємець Людовик XV найняв придворним архітектором Жака Анжа Габріеля. Серед багатьох його робіт у Версалі слід назвати будинок Опери і знаменитий Малий Тріанон - витончений, мініатюрний замок, в якому жила згодом Марія Антуанетта. При Людовика XVI до нього було прибудовано ще й елегантна бібліотека.

У відомому сенсі весь палацово-парковий ансамбль являв собою грандіозну сцену, де королівський двір відпочивав з великим розмахом. Ця традиція була продовжена наступниками Людовика, особливо Марією Антуанеттою. Вона побудувала тут свій власний театр, де любила надалі розважатися з друзями.

У роки великої Французької революції Версальський палац кілька разів піддавався розграбуванню, багато шедеври були втрачені. У 1837 році за наказом Луї-Філіпа гігантський палацовий комплекс відреставрували. У ньому відкрили Музей історії Франції.

Особливості архітектури та внутрішнього інтер'єру: Парки Версаля розкинулися на площі в 101 га. Завдяки відкритого планування він чудово Оглянувши, тому що вся територія ідеально рівна - ні горбка, ні горбка на ньому знайти неможливо.

У палацовому парку Версаля безліч оглядових майданчиків, алей та променадів, є навіть свій Великий канал, а точніше, ціла система каналів, яку назвали «маленькою Венецією». Перед фасадом палацу, перед вікнами знаменитої Дзеркального галереї, на абсолютно відкритому просторі симетрично розкинулися два сильно витягнутих басейну, укладених в гранітні рами. Ці басейни відразу ж приковують до себе погляди. За цими басейнами починався спуск по Великій сходах. У її підніжжя розстеляється простір, на якому серед гігантських зелених партнерів, прикрашених чотирма «античними» вазами, знаходиться круглий басейн з «Фонтаном Латона» (на честь німфи Латіони, коханої Зевса, яка змушена була бігти, рятуючись від переслідувань ревнивою Гери). Цей фонтан є велика скульптурна група зі свинцю місцями позолоченого.

Від «Фонтану Латона» до широкого зеленому газону, обрамленого купами вікових дерев, веде центральна алея. В глибині газону розташовується знаменитий басейн з фігурою Аполлона, що виїжджає на колісниці назустріч своїй матері. «Фонтан Аполлона» створювався скульптором Тюбі за ескізами Ш. Лебрена. Під великим напором центральна струмінь з силою викидається вгору на висоту 25 метрів, а п'ятнадцятиметрової бічні струменя, прямуючи вгору, вимальовують квітка лілії - емблему французьких королів.

На північ від версальського палацу розташувався Північний партер, прикрашений бронзовими скульптурами «Точильник» і «присів Венерою». Від Північного партеру сходи ведуть до круглих басейнів «Корона» і «Сирени» і до казкового за задумом і красу фонтану «Піраміда» з позолоченими тритонами і дельфінами.

Знамениту «Алею Води», яку називають ще «Театром Води», сконструював Ж. Ардуен-Мансар. Її оздоблюють чотирнадцять маленьких круглої форми біломармурових водойм, ступенями наступних один за одним. Їх прикрашають бронзові фігурки дітей, що підтримують наповнену фруктами і квітами чашу. «Алея Води» приводить до найвищого фонтану версальського парку - «Дракона», центральна струмінь якого б'є вгору на 47 метрів.

Сам Версальський палац теж вражає своїми розмірами: довжина тільки одного паркового фасаду становить 640 метрів. Головний палацовий комплекс (Chateau de Versailles) був побудований в 17-му столітті король Людовик XIV, який хотів перебратися сюди з небезпечного Парижа. Розкішні кімнати багато прикрашені мармуром, оксамитом і дерев'яним різьбленням дійсно вражають навіть досвідченого відвідувача.

Головні визначні пам'ятки тут - Королівська каплиця, Салон Венери і Салон Аполлона. Оформлення парадних залів була присвячена грецьким богам. Салон Аполлона був спочатку тронний залом Людовіка.

Колонада - коло мармурових колон і арок, розташований у межах садів, продовжує тему богів Олімпу. Місце було улюбленої обідньої короля на відкритому повітрі.

Малий Тріанон - одне з численних любовних гніздечок, побудованих королем Людовіком XV для Мадам де Помпадур. Пізніше Малий Тріанон займала Марія Антуанетта, а ще пізніше - сестра Наполеона.

Мармуровий двір - сюди виходили головні покої короля. Перед балконом Людовика розігрувалися театральні вистави. На цій «сцені» трупа Мольєра вперше грала «Мізантропа». Над високими вікнами королівських покоїв було встановлено годинник, який зупинили в момент смерті короля. До середини XVII століття вони показували час смерті Людовіка.

Дзеркальна галерея - це найбільше приміщення Версаля. Його довжина 73 метри, у висоту -12,8 метра, а ширина складає 10, 5 метра. У цьому залі відзначали королівські дні народження, одруження, влаштовували розкішні бали, приймали іноземних послів. Зал Дзеркал містить 17 величезних дзеркал, що відображають високі арочні вікна і кришталеві канделябри.

Розпис Дзеркального галереї була доручена Лебреном., Який був наділений повною незалежністю творчої діяльності. На стінах галереї художник розташував 12 медальйонів і 6 рельєфів. Тут зображені важливі події того часу: реформи, відновлення навігації і т. д. Були тут і сцени з міфології. Герой кожної композиції - король, який може з'явитися в образі якогось античного героя. Розписи стельового плафона, виконані Лебреном, звеличують діяння Людовика XIV в період з 1661 по 1678.

Салон Достатку - під час офіційних прийомів використовувався як буфет, у звичайні дні тут зберігалася колекція монет Людовіка. Тут також зберігаються полотна Тиціана, Веронезе і Карачі.

Тронний зал - тут проводилися аудієнції короля, урочисті прийоми, зустрічі з послами. Саме тут був встановлений величезний трон Людовика в ідеї крісла з балдахіном. Оранжерея - була побудована за проектом Ардуена-Мансара. Він має форму літери «П». Тут за велінням короля вирощували різні рідкісні рослини. Гордістю королівської оранжереї були 3 000 апельсинових, Мандариновий і гранатових дерев. Обслуговували цю оранжерею більше 200 садівників.

Звичайно, споруда шикарного комплексу у Версалі обійшлася Франції в круглу суму. За часів Людовика було витрачено на зведення Версаля більше 80 000 ліврів, що було просто колосальною сумою. Проте Франція нічого не втратила, а навпаки, тільки набула. У 1830 році ансамбль Великого Версальського палацу став Національним музеєм Франції. Тепер Версаль - це справжній скарб, який вважається не лише надбанням Франції, але і культурною цінністю всього людства.

Лувр - древній замок французьких королів - сьогодні виглядає так, як він виглядав ще в епоху Генріха ІV і Людовика XІІІ, коли була почата кардинальна перебудова середньовічного будинку. Нині це один з найбільших у світі музеїв. І хоча в його гігантській експозиції поряд із шедеврами зустрічається і безліч другорядних добутків.

У Лувр можна потрапити двома способами, і обоє вони уражають уяву. Перший, найпоширеніший - з вулиці Риволи або із саду Карусель - через знамениту скляну піраміду, що викликала стільки суперечок серед аматорів мистецтва. Другий - безпосередньо зі станції метро "Пале-рояль-Лувр": відвідувач попадає в гігантський підземний торговий центр і, подорожуючи по його переходах, непомітно для самого себе виявляється в "залі Наполеона" - на території одного із самих грандіозних у світі музеїв. Незважаючи на достаток різномовних і путівників, що безкоштовно роздаються, розібратися в луврскої топографії з першого погляду важко. Лувр має сімох "департаментів" і три "крила", а також чотири рівні (не вважаючи підземного, де розташовані гардероб, каси й інформація). Перший і другий рівні називаються відповідно "ре-де-шоссе" і "антресоль", а третім і четвертий - першим і другим поверхами. На ділі ж усі виявляється просто. "Департаменти" тут означають розділи експозиції. Таких департаментів Лувр нараховує сімох: живописів, графіка, скульптура, прикладне мистецтво, а також стародавності - східні, римськ і давньоєгипетські. Ці департаменти розташовуються по трьох крилах будинку (имеющим власні імена - Ришелье, Денон і Сюлли). Кожний департамент має свої підрозділи. Образотворчі мистецтва поділяються відповідно до тієї або іншої художньої школи, стародавності - по епохах.

Німеччина

Загальна туристська інформація і спеціальна інформація по окремих регіонах країни розсилається безкоштовно туристськими агентствами Німеччини. Стандартний пакет включає п'ять карт (Німеччини, автомобільних доріг, мотелів і кемпінгів, молодіжних готелів, готелів). У нього також входять путівник по визначних пам'ятках кожного міста і села, календар подій на поточний рік, каталог готелів і ресторанів, загальна туристська інформація по країні (туристський сервіс, телефони, пошта, банки, оренда квартир і ін.).

У Німеччині є все, щоб зробити перебування гостей приємним: готелі на будь-який смак, безліч магазинів, затишні кафе і ресторани, громадський транспорт, надійність роботи якого відома у всьому світі, а також місцева гостинність, що підняла якість обслуговування туристів до дуже високого рівня.[5]

Наявність відразу декількох метрополій пов'язана з історичним розвитком країни. Особливе місце в Німеччині займає його стара і нова столиця - Берлін. Поряд з ним в Німеччині є цілий ряд регіональних столиць, в яких широко представлена німецька історія і культура. Містам Німеччини властива важлива особливість, яка щорічно привертає в країну безліч туристів, - величезна різноманітність визначних пам'яток.

Старі цегляні споруди на півночі країни свідчать про багатство колись володарюючої над морем Ганзи . Тут панує стримана і велична атмосфера, що несе відбиток стилю життя багатих традиціями купецьких сімей. Далі на південь на зміну їм приходять колишні імперські міста, княжі і єпископські резиденції з величними соборами, замками, палацами і ратушами. У багатьох містах старий центр відреставрований відповідно до його історичної зовнішності, а багато будинків охороняються як пам'ятники старизни.

Майже кожне місто має по-своєму вируюче "міське" життя, яке починається вранці з ділової суєти і закінчується пізно увечері цілою гаммою розважальних і культурних заходів. Майже кожне крупне місто може гордитися своїми важливими міжнародними ярмарками і конгресами.[4]

Берлін

Столиця і найбільше місто Німеччини, знову повне прагнення стати "серцем Європи". Берлінська стіна, що розділяла місто впродовж 28 років, впала. Сьогодні це єдине місто, в якому реконструюються центр і передмістя. Широкомасштабні перетворення знову ведуть Берлін на авансцену світу. Тут знаходиться більше 80 музеїв, які знайомлять з розвитком цивілізації Європи і Далекого Сходу протягом шести тисячоліть; зберігаються такі всесвітньо відомі шедеври, як бюст Нефертіті, прекрасний Пергамский вівтар, зібрання картин Рембранта. З архітектурних пам'яток і визначних пам'ятників слід зазначити: Бранденбургські ворота(Додаток В.6), будівлю Рейхстагу, палац Шарлоттенбург, монумент-колону Перемоги Зігесзойле із статуєю Богині перемоги Вікторії, Курфюрстендамм, Олімпійський стадіон, Зоологічний сад, Александерплац, Потсдам, палац Сансуси.

Гамбург

Це друге за величиною (після Берліна) місто Німеччини, один з найбільших морських портів Європи, що зберіг, проте, властиві тільки йому своєрідність і зовнішність. Величезна кількість мостів, яких налічується 2400, і зелені створює неповторний стиль міста. На воді розташовані його північні приельбскі квартали, де височіють численні церкви, а під ними будівлі з тимчасових банків і монополій гамбурзького Сіті. Із заходу до ділової частини примикає "квартал розваг" Сан-Паулі з ресторанами, нічними клубами, барами із знаменитою вулицею Репербан. На північ від Ельби, навколо штучно створеного озера на Альетере розміщується аристократичний район. У культурному відношенні Гамбург прийнято вважати німецькою "столицею мюзиклу". Безпосередня близькість Північного і Балтійського морів надає можливість зробити цікаві екскурсії і прогулянки по морю.

Бремен

Історія розвитку Бремена нагадує гамбурзьку. Вже з XI ст. Бремен мав торгові зв'язки зі всіма країнами Півночі, в XII ст. - з містами Середземного моря. Його історичний і діловий центр - Альтштадт. Нові адміністративні будівлі є сусідами з пам'ятниками минулого: собором XI ст., міською ратушею XV ст. Від старих часів збереглася і корпоративна будівля купецтва "Шюттінг", в якому розмістилася Торгова палата.

Любек і Кіль

Мальовничі старовинні міста Любек і Кіль мають давні традиції морської торгівлі. Ще в XV в. Любекську гавань називали "королевою Ганзи". Тут добре зберігся середньовічний центр.

Кіль розвивався як місто-резиденція з 1570 р. Він і зараз є адміністративним центром землі Шлезвіг-Гольштейн. Киль - це військово-морська база і крупний центр суднобудування. Відомі спортивні традиції міста, в якому регулярно проводяться регати. На відміну від Любека в Килі збереглося менше історичних будівель.

Ганновер

Будучи у далекому минулому невеликим ринковим селищем на річці Лейне, Ганновер сьогодні може гордитися своєю величиною і значущістю. Впродовж багатьох років столиця Нижньої Саксонії є місцем проведення щорічного міжнародного промислового ярмарку, який вважається найбільшим в світі. Своїй сучасній і жвавій зовнішності місто зобов'язане величезній кількості мальовничих парків озер і садів.

Кельн

Багато туристів відвідують Кельн, який був заснований римлянами в I ст. н.е. як торговий вузол на перетині Рейну і сухопутних доріг. Історичний центр міста - Альтштадт знаходиться на лівому березі Рейну. У минулому його оточували фортечні мури (збереглися її ворота). У всій своїй могутності і пишності в самому центрі міста підноситься Кельнській собор - всесвітньо відомий пам'ятник готичної архітектури. Собор будувався шість століть (1248-1880 рр.). В даний час це не тільки місце для проведення церковної служби, але і найбільший музей, де зібрані колекції картин, скульптур, ювелірних прикрас.

Ні в одному другом місті країни немає такої кількості старовинних церков, як в Кельні.

Також необхідно згадати і про безліч пивоварень і пивних, якими славилося це місто. Крупною подією є святкування карнавалу в Кельні, що відрізняється веселістю, життєрадісністю і строкатістю.

Мюнхен

Столиця Баварії, місто витонченості і радості життя. Мюнхен і його околиці надають своїм гостям широкий спектр можливостей для повноцінного відпочинку і розваг. Місто є крупним культурним центром. Тут представлені численні видавництва і театри, три симфонічні оркестри, близько 50 музеїв, цікавої архітектури. Найважча для туристів проблема - це вибір розваг.

Дрезден

Резиденція курфюрстів Саксонії з середини XVI ст., місто бароко. Він дуже сильно постраждав в роки Другої світової війни. Не дивлячись на масштабні реставраційно-відновні роботи, які ведуться з 1951 р., сліди руйнувань ще не скрізь ліквідовані. Збереглися розвалини Фрауенкірхе - красивої церкви. Палац Цвінгер відновлений і відкритий для відвідин. Знаменита Дрезденска картинна галерея старих майстрів розташована в південній частині палацу. У палаці розташовані і інші музеї: Фізико-математичний салон, в експозиції якого представлені наукові прилади XI-XIX ст.; Історичний музей. На Театрплац відновлений Оперний театр.

2.2 Програмне забезпечення туру

Програма туру

День 1

05:00 - 09:00 - Виліт з аеропорту ?Бориспіль?. Трансфер з аеропорту до готелю ? Hotel Best Western Trianon Rive Gauche?.(Додаток В.7)

09:30 - 12:00 - Пішохідна екскурсія на о.Сіте до собору Паризької Богоматері

12:30 -13:30 - Екскурсія до центру Помпіду

13:30 - 14:30 - Обід(харчування за власний рахунок)

14:30 - 16:00 - Автобусна екскурсія на Єлисейські поля

16:00 - 17:00 - Екскурсія на Ейфелеву вежу

17:00 - 19:00 - Вільний час. Туристи можуть насолодитися знаменитими паризькими кав'ярнями, пройтися по магазинах або повернутися до готелю

19:00 - Вечеря в місцевому ресторані (харчування за власний рахунок)

20:00 - Відвідування мюзик-холу ?Мулен Руж?

День 2

09:00 - 09:30 - Сніданок

09:30 - 11:00 - Автобусна екскурсія до станції на Мейн Стріт

11:00 - 13:00 - Пішохідна екскурсія по замку Міккі Мауса

13:00 - 15:00 - Автобусна екскурсія на Гримливу гору та до світу анімації

15:00 - 16:00 - Обід за власний рахунок

16:00 - 17:00 - Пішохідна екскурсія до музею-магазину ляльки Барбі

17:00 -19:00 - Трансфер в готель. Вільний час

19:00 - Вечеря в місцевому ресторані (харчування за власний рахунок)

День 3

08:00 - 10:00 - Трансфер в готель?Comfort Hotel Lyon?(Додаток В.8). Поселення. Сніданок

10:00 - 13:00 - Автобусна екскурсія до замку Фонтебло

13:00 - 15:00 - Автобусна екскурсія по Ліону

15:00 - 16:00 - Обід

16:00 - 19:00 - Пішохідна екскурсія до Фонду фотографії

19:00 - Вечеря (за власний рахунок). Вільний час

День 4

09:00 - 09:30 - Сніданок

09:30 - 12:00 - Екскурсія до Лувру

12:00 - 14:00 - Від'їзд до Версальського палацу

14:00 - 15:00 - Обід

15:00 - Від'їзд до Німеччини.

23:00 - Прибуття в Берлін. Поселення в готель ?Ramada Hotel Berlin-Alexanderplatz?(Додаток В.9)

День 5

08:30 - 09:00 - Сніданок в готелі

09:30 - 11:00 - Екскурсія до Бранденбурзьких воріт та рейхстагу

11:30 - 13:00 - Відвідання бульвару ?Курфюрстендамм?

13:00 - 14:00 - Обід в місцевому ресторані за власний рахунок

14:00 - 17:00 - Вільний час

17:00 - 19:00 - Прогулянка вечірнім Берліном

19:00 - 20:00 - Вечеря (харчування за власний рахунок)

День 6

06:30 - 07:00 - Сніданок у готелі

07:00 - 13:00 - Від'їзд з міста Берлін до міста Бремен. Поселення в готелі ?Ramada Ьberseehotel Bremen?(Додаток В.10)