Психодіагностика розвитку пізнавальних процесів молодшого школяра

Психодіагностика сьогодні — галузь психології, яка поєднує методи науково-дослідного пізнання та конструювання психологічних феноменів. Основні поняття про пізнавальні процеси дитини. Психологічне дослідження пізнавальних процесів молодших школярів.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2010
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4) Висновок

В підсумок цього розділу, можна зробити такі висновки: основне завдання психолога, що проводить психодіагностику пізнавальних процесів молодшого школяра - знаходити і розвивати природні механізми розвитку дитини, не руйнувати їх, а розкривати, при цьому самому бути і спостерігачем, і співучасником, і дослідником. Залежно від ситуації розвитку пізнавальних процесів як групи дітей так і окремих учнів визначається методика психологічного спостереження, внаслідок чого формується потреба корекції, яка з'являється в різних формах психологічних розвиваючих занять.

Спостереження показують, що періодичні зустрічі психолога з дорослими і дітьми більш ефективні, ніж епізодичні, кваліфіковано проведені інтенсивні тренінги. У щоденному спілкуванні дітей чи учителів, які брали участь у інтенсивах, що проводилися запрошеними психологами, продовжується розмова про гострі проблеми, що обговорювалися на тренінгу. Шкільному психологу доводиться працювати з проблемами, виявленими в тренінґовій групі. Виникає серйозне професійне питання про визначення міри глибинності особистісного саморозкриття батьків, учителів, дітей. І його треба вирішувати хоча б із принципу «не нашкодь».

Учні набувають в процесі роботи з психологом, під час проблемного навчання, що є цілісною системою роботи і характеризується такими особливостями:

- нові знання не подаються в готовому вигляді, учні оволодівають ними під час активної самостійної діяльності;

- школярі вчаться використовувати набуті знання в різноманітних ситуаціях, оволодівають способами розумової практичної діяльності;

- від них вимагається творча самостійність;

- велике значення надається створенню в учнів емоційного стану;

- формуються комунікативні вміння: спілкуватися з учителями та дітьми.

Важливо аби кожен учитель початкових класів мав на увазі:

- ефективність навчання істотно зростає, коли вчитель не тільки викладає готові істини, а й керує процесом їх відкриття і засвоєння учнями, формує в них потрібні для цього розумові дії, навчає самостійно поповнювати свої знання. Активізації і розвитку мислення сприяє таке керування учінням, коли учні поступово переходять від простих до складних пізнавальних, проблемних завдань, з допомогою вчителя оволодівають способами самостійного розв'язування, узагальнюють їх, переносять у нові ситуації;

- проблемна ситуація в реальному навчальному процесі є не тільки умовою виникнення мислення, а й засобом його функціонування та розвитку. Вона фактично є показником сформованості, вміння вчитися, активності учня в процесі навчання.

ІV. Загальні висновки

Пізнавальний процес молодшого школяра можна описати так: запалюється вогник - і дитині хочеться знати більше, проникати у глибини нових явищ. Це бажання і є поштовхом, який розвиває розумову силу кожної дитини. Реальні умови потребують, як ніколи, орієнтації учнів на засвоєння значного обсягу різноманітного матеріалу, гарного зберігання його в памяті, швидкого та ефективного використання при вирішенні учбових та практичних завдань. Все це неможливе без достатньо розвинутих пізнавальних процесів. В процесі проведеної роботи - дослідження психодіагностики психодіагностики пізнавальних процесів молодшого школяра ми дослідили рівень та формування рівня пізнавальних процесів у молодших школярів і можна сказати, що моя гіпотеза підтвердилася, оскільки по отриманих результатах ми бачимо, що чим вище рівень пізнавальних процесів у учня тим більш високий рівень навчальних можливостей даної особистості виявляється в процесі експериментів. Вивчення природи пізнавальних процесів непроста задача. Особливо складно вона вирішувана в дитячих колективах (класах, компаніях). В своїй роботі я спробував вирішити одну достатньо важливу задачу - процес впливу пізнавальних процесів, в їх повсякденній, буденній формі, на формування рівня шкільної успішності учня, а відповідно і на формування рівня його досягнень. Проведені дослідження також дають матеріал для подальшого, більш глибокого вивчення пізнавальних процесів, як в даному віці - молодшому шкільному, так і в інших віках, за умови додаткового вивчення особливостей психодіагностики пізнавальних процесів відповідного віку та інтерпретування передбачуваних результатів. Досліджені мною методики дають матеріал для роботи, як безпосередньо в дослідженій групі, так і в інших, подібних групах школярів. В мому психодіагностичному дослідженні були досягнуті наступні результати:

1. На підставі аналізу літературних джерел описані основні аспекти особливостей психодіагностики пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку, дані уявлення про особливості пізнавальних процесів у дітей даного віку.

2. Після проведеної пошукової та дослідницької роботи надані описи методик за допомогою яких можна дослідити рівень пізнавальних процесів молодшого школяра, що можна зробити як індивідуально так і груповим методом.

Таким чином, на підставі проведеної роботи по даному питанню вдалося встановити, що на становлення розвитку пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці мають величезний вплив ряд чинників, серед яких посідає вагоме місце вплив вчителя, батьків і середовище, в якому знаходиться учень, стиль викладання предмету і спілкування як між вчителем і учнем, так і між самими учнями та батьками.

V. Список літератури.

1. Станіслав Сівак «Скринінг шкільного життя».- Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.

2.Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами : Методичний посібник. -Київ : «Літера ЛТД», 2006 .

3. Акімова М.Т., Козлова В.Т Психофизические особенности индивидуальности школьников. -Москва: Академия, 2002.

4. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. «Психодіагностика».- Київ: «А.Л.Д.», 1995.

5. Немов Р.С. Психодіагностика (книга 3).- Москва: «Владос», 2001.

6. Немов Р.С. Психологія (книга 2 - Психологія освіти). Москва «Владос», 2001.

7. Битянова М.Р, Азарова Т.В., Афанасьева Е.Й., Васильєва Н.Л. Работа психолога в начальной школе. - 2-е изд. - Москва: Генезис, 2001.

8. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Й. В. Дубровиной. Москва, 1991.

9. В.Панок Основи практичної психології. - Київ: «Либідь», 2006.

10. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: иллюстрированное руководство. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005.

11. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Схема индивидуального обследования детей младшего школьного возраста: Для школьних психологов. - Томск, 1993.

12. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта. - Рівне: Ліста-М, 2003.

13. Виготський Л.С. Проблема возраста // Собр. соч. Т. 4. - М., 1984.

14. Психология детства. Практикум. Тести, методики для психологов, педагогов, родителей / Под ред. А.А. Реана. - СПб.: Прайм- Єврознак, 2003.

15. Гильбух Ю., Коробко С., Кондратенко Л. Психолого-педагогические основы дифференциации обучения в начальном звене общеобразовательной школи. - Київ, 1991.

16. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблеми, заблуждения, перспективи. - Москва, 1999.

17. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - Москва, 1993.

18. Основи практичної психології. Підручник. - Київ: Либідь, 1999.

19. Панок В. Г. Методичні матеріали для шкільного психолога. Вип. 1 за ред. В. Г. Панка, Київ, 1992.

20. Рогов Е.Й. Настольная книга практического психолога в образовании. - Москва, 1994.

21. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби ПМПК системи освіти України / Упоряд. Панок В. Г., Цушко 1.1., Обухівська А. Г. - Київ, Ніка-Центр, 2005.

22. Замбацявичене 3. Ф. Методика определения умственного развития детей 7-9 лет // Альманах психологических тестов. - Москва, 1995.

23. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібник. Київ, 1996.

24. Бібліотека «Шкільного світу»: Психологічний супровід школярів.- Київ, 2005.

25.Репкіна Г.В., Заіка О.В. оцінка рівня сформованості навчальної діяльності.- Москва , 1993.

26. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вчителів.- Тернопіль, 1998.

27. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. - Київ, 1992.

28. Максименко С.Д. Загальна психологія. -Київ, Валкер - 1999.

29. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. -- Київ, 1999.

30. Емоційний розвиток дитини .Упоряд. Максименко С., Максименко Київ, Главник - 2003 р. (Психологічний інструмент)

Додатки

Додаток №1: Текст бланку запитань, а також зразки бланків відповідей та дешифратор до методики «ОДАнІ» .

Чи любите ви? Чи подобається вам?

1. Читати науково-популярну літературу з природознавства.

2. Читати науково-популярну літературу з математики.

3. Читати статті в науково-популярних журналах про дослідження в галузі радіотехніки.

4. Читати технічні журнали.

5. Читати про відкриття в світі, про життя та діяльність видатних вчених.

6. Читати про життя рослин і тварин.

7. Читати про те, як люди навчилися боротися із хворобами, про лікарів,

про досягнення в галузі медицини.

8. Знайомитися з різними країнами за 'іх описами і географічними картами.

9. Читати книги про історичні події та діяльність історичних осіб.

10. Читати твори класиків світової літератури.

11. Цікавитися історією розвитку мистецтва, слухати оперну, симфонічну, джазову музику.

12. Читати книги про життя школи (про роботу вихователя, вчителя).

13. Цікавитися мистецтвом кулінарії, моделюванням одягу, конструюванням меблів.

14. Читати книги про війни і битви.

15. Читати спортивні газети, журнали, книги про спорт і видатних спортсменів.

16. Читати науково-популярну літературу про технічні відкриття, про життя і діяльність видатних вчених-техніків.

17. Читати науково-популярну літературу про математичні відкриття, про життя і діяльність видатних математиків.

18. Розбиратися у схемах радіоапаратури.

19. Відвідувати технічні виставки або слухати (дивитися) передачі про новинки техніки.

20. Спостерігати різноманітні явища у природі, проводити досліди з природознавства, стежити за ходом природніх процесів і реакцій.

21. Вивчати ботаніку, зоологію, біологію.

22. Вивчати анатомію і фізіологію.

23. Дізнаватися про відкриття нових родовищ корисних копалин.

24. Вивчати історію різних народів і держав.

25. Читати літературно-критичні статті.

26. Обговорювати кінофільми, театральні постановки, художні виставки.

27. Пояснювати товаришам, як виконувати навчальні завдання, якщо вони не можуть виконати ці завдання самостійно.

28. Шити, в'язати, вишивати, готувати їжу, виготовляти, вдосконалювати або ремонтувати домашні побутові прилади і пристрої, меблі і т.п.

29. Знайомитися з військовою технікою.

30. Ходити на матчі і спортивні змагання.

31. Проводити досліди з фізики.

32. Разе 'язувати математичні задачі.

33. Вивчати будову електро- і радіоприладів.

34. Розбиратися в технічних кресленнях і схемах.

35. Готувати розчини, зважувати реактиви.

36. Працювати в саду, нагороді, доглядати рослини, тварин.

37. Вивчати причини виникнення різних хвороб.

38. Збирати колекцію мінералів.

39. Обговорювати поточні політичні події в Україні і за кордоном.

40. Вивчати іноземні мови.

41. Декламувати, співати, виступати на сцені.

42. Читати книги малюкам, допомагати їм щось робити, розказувати, складати казки.

43. Піклуватися про затишок вдома, у класі, школі, наводити порядок у власному помешканні.

44. Брати участь у воєнізованих походах.

45. Грати у спортивні ігри.

46. Займатися у фізичному гуртку.

47. Займатися в математичному гуртку.

48. Ремонтувати електроприлади і пошкодження в електромережі.

49. Збирати і ремонтувати різні механізми.

50. Займатися в хімічному гуртку.

51. Займатися в біологічному гуртку.

52. Доглядати за хворими.

53. Складати геологічні і географічні карти.

54. Відвідувати історичні музеї, знайомитися з пам'ятками культури, ходити в археологічні експедиції.

55. Письмово висловлювати свої думки, спостереження, вести щоденник.

56. Займатися у драматичному гуртку.

57. Обговорювати питання виховання дітей і підлітків, брати шефство над важкими дітьми.

58. Робити людям різні побутові послуги.

9. Брати участь у військових іграх і походах.

60. Брати участь у спортивних змаганнях.

61. Брати участь у фізичних олімпіадах.

62. Брати участь у математичних олімпіадах.

63. Збирати і ремонтувати радіоприлади.

64. Конструювати моделі літаків, планерів, кораблів тощо.

65. Брати участь у хімічних олімпіадах.

66. Брати участь у біологічних олімпіадах.

67. Знайомитися з роботою медсестри і лікаря.

68. Робити топографічну зйомку місцевості.

69. Виступати з доповідями з історії, знайомитися з історичними подіями займаючись в історичному (археологічному) гуртку.

70. Займатися в літературному чи лінгвістичному гуртку.

71. Грати на музичних інструментах, малювати, займатися різьбою по дереву.

72. Опікуватися малими дітьми.

73. Піклуватися про економію сімейного бюджету.

74. Бути організатором (командиром) в іграх і походах.

75. Займатися у спортивній секції.

76. Виступати з доповідями про фізичні відкриття, організовувати конкурси з фізики.

77. Організовувати математичні дозвілля.

78. Займатися в радіогуртку.

79. Організовувати технічні виставки, огляди технічної творчості.

80. Організовувати такі вечори, як «Хімія навколо нас».

81. Проводити дослідницьку роботу з біології.

82. Займатися в гуртку «Майбутні лікарі».

83. Брати участь у географічних чи геологічних експедиціях.

84. Організовувати походи рідним краєм з метою його вивчення.

85. Писати сценарії літературних вечорів, організовувати літературні ювілеї, свята.

86. Брати участь в оглядах художньої самодіяльності.

87. Організовувати ігри і свята для дітей.

88. Готувати їжу під час походів чи обладнувати похідну стоянку.

89. Вивчати військову справу.

90. Тренувати дитячі спортивні команди.

Відповіддю на запитання анкети вважається позначка («++», «--», «О»), проставлена у бланку відповідей.

Вибір варіанту відповіді відбувається на підставі суб'єктивних критеріїв: якщо вам дуже подобається робити те, про що говориться в анкеті, цьому відповідає знак « ++»; просто подобається -- «+», не знаю -- «О», не подобається -- «--», дуже не подобається -- «--».

Бланк відповідей містить запитання, що відповідають 15 групам інтересів, а саме:

1) фізика, 9) історія,

2) математика, 10) філологія і журналістика,

3) електро- та радіотехніка, 11) мистецтво,

4) техніка, 12) педагогіка;

5) хімія, 13) сфера обслуговування,

6) біологія, 14) військова справа,

7) медицина, 15) спорт.

8) географія і геологія,

Отже, як бачимо, 10 з 15 запропонованих груп прямо працюють на тему описуваного обстеження, тим більше, що конструктивні особливості анкети дозволяють зняти три шари психологічно достовірної інформації. Пояснимо це. Запитання в анкеті розташовані так, що через кожні 15 пунктів повторюється запитання однієї групи, але в іншій інтерпретації. По кожній групі інтересів шість запитань розташовані трьома ступенями по два запитання. Так, для групи «фізика» 1 та 16 запитання -- це запитання І ступеня -- бажання ознайомитися з певною галуззю знань та діяльності. Запитання II ступеня (31 та 46 тієї ж групи) -- намагання поглибити пізнання предмету інтересів. Запитання III ступеня (61 та 76) визначають ставлення учня до активних практичних занять у відповідній галузі.

Набрані суб'єктивні оцінки-судження дають можливість психологічного аналізу «горизонтальним» зрізом по ступенях, а також «вертикальним» зрізом -- міжступеневе порівняння.

Якщо на запитання І ступеня дано позитивні відповіді (+;++), що підтверджуються такими ж відповідями на запитання II ступеня, то маємо право говорити не тільки про позитивне ставлення до певної галузі знань або діяльності, але й про прояв інтересу діяльнісного плану. Можливий варіант «на-

впаки». Це коли позитивні відповіді на запитання І ступеня не підтверджуються і, більше того, заперечуються на інших ступенях. Це має свідчити про пасивний інтерес до певного напряму.

Запитання II ступеня -- це запитання практичної дії (ремонтувати, готувати тощо) і ставлення до об'єкту. Частково можна діагностувати рівень сили та дієвості інтересу. Діагностика сили є підставою для судження про його стійкість.

Запитання III ступеня -- запитання про участь у чомусь, організації чогось. Вони діагностують ставлення піддослідного до активного особистісного прояву у певній галузі. Це має підтвердити припущення про дієвість та силу інтересу, його глибину та стійкість.

Обробка бланка відповідей. По кожній колонці потрібно підрахувати абсолютну кількість «+» та «-», і записати результат унизу у вільній клітинці. Можна доручити це зробити самому учневі. Підрахунки дають можливість виділити ті колонки, що містять найбільшу кількість плюсів. Дешифратор допомагає визначити назву такої групи.

Дешифратор бланку відповідей за анкетою ОДАнІ

Фізика

1

Історія

9

Математика

2

Філологія та журналістика

10

Електро- та радіотехніка

3

Мистецтво

11

Техніка

4

Педагогіка

12

Хімія

5

Сфера обслуговування

13

Біологія

6

Військова справа

14

Медицина

7

Спорт

15

Геологія та географія

8

Серед колонок з однаковою кількістю плюсів перевагу мають ті, що одержали найменшу кількість мінусів. Опрацьований результат по окремому учневі має, наприклад, такий вигляд:

Позитивне ставлення

Галузь знань та діяльності

Самооцінка

Рангове місце

Математика

+ 10

1

Фізика

+ 6

2

Педагогіка

+ 6

2

Хімія

+ 5

3

Історія

+ 5

3

Філологія

+ 5

3

Негативне ставлення

Електро- та радіотехніка

-6

1

Медицина

-6

1

Техніка

-5

2

Біологія

-5

2

Військова справа

-5

2

Спорт

-5

2

Мистецтво

-4

3

Сфера обслуговування

-4

3

Додаток №2

Анкета до методики «Психологічна група ризику»

Додаток № 3: Таблиця до методики «Паперовий комп'ютер»


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.