Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Вступ

Актуальність теми. Особистість, освіту, інформацію й теоретичне знання визнано стратегічними ресурсами та найістотнішими цінностями в Україні. Серед національних пріоритетів державної освітньої політики інформатизації визначено створення інфраструктури, інформаційних ресурсів, нових інформаційних технологій, інформаційних систем, автоматизованих баз даних і використання засобів інформаційно-комунікативних технологій з метою забезпечення вільного доступу до ресурсів комп'ютерних мереж, які детермінують зміст і структуру, вибір форм, методів, засобів і технологій управління загальноосвітнім навчальним закладом. Розв'язання проблеми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як складової інформатизації освіти є не лише фактором розвитку інформаційного суспільства в Україні, а й необхідністю щодо забезпечення вищого рівня ефективного управління ЗНЗ та якості освіти учнівської молоді на основі створення інформації та інформаційних ресурсів, впровадження інформаційних управлінських систем, нових інформаційних технологій, інформаційно-комунікативних технологій.

Проблемам класифікації, ідентифікації, використання інформаційних ресурсів у процесі управління, структурування інформаційних масивів, удосконалення інформаційних потоків в управлінні, визначення інформаційних проблем керівників і споживачів інформації в соціальній сфері, зокрема в освіті, присвячено чимало робіт вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як А.Б. Антопольський, О.В. Артюшків, В.Ю. Бодряков, В.В. Бойко, Г.І. Бритченко, Н.О. Вербицька, А.Є.Вікторов, В.В. Годін, А.В. Голованов, І.К. Корнєєв, Б.Л. Казанєвич, К.К. Колін, С.П. Кудрявцева, А.Н. Мартинов, А.Д. Урсул та ін.

Разом з тим, аналіз нормативно-правових документів чинного законодавства засвідчує, що для реалізації інтелектуального потенціалу нації та міжнародної конкурентоспроможності держави рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності, впровадження сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій, наукоємних і інформаційних технологій в управління соціальною сферою, здійснення фундаментальних та прикладних досліджень є недостатнім. Нами встановлено, що при безумовній важливості проведених з даної проблеми досліджень, поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і технологічних основ інформаційного управління ЗНЗ. Зокрема, це стосується практичних аспектів здійснення інформаційної діяльності, розвитку інформаційної компетентності керівників шкіл і організації процесу її підвищення. Крім того, аналіз наукової літератури з даної проблеми свідчить, що, незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків, вони не отримали форми цілісного узагальнення в контексті наукового обґрунтування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та підтверджує недостатній ступінь відпрацювання предмета нашого дослідження.

У процесі теоретичного аналізу основних аспектів обраної проблеми нами виявлено низку суперечностей, що породжують ряд проблем теоретичного і практичного характеру, які гальмують розвиток загальної середньої освіти нової якості та впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій в управління загальноосвітнім навчальним закладом. Основні з них:

- між вимогами суспільства щодо підвищення ефективності управління у сфері освіти і наявним рівнем загальнодоступної інфраструктури, ступенем розробки інформаційних систем, ІКТ, автоматизованих систем управління та їх практичним використанням керівниками ЗНЗ;

- між теоретичним станом розробки питання упровадження інформаційних технологій в управління ЗНЗ та відсутністю методичної системи їх практичної реалізації;

- між бажанням керівників ЗНЗ до інформатизації управління школою та рівнем їх комп'ютерної грамотності, реальним станом володіння основами сучасних ІКТ.

Необхідність усунення вказаних протиріч і обумовила вибір теми курсової роботи «Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом».

Об'єкт дослідження - засоби забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Предмет дослідження - інформаційні технології в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні пріоритетності інформаційних технологій як засобу модернізації управління загальноосвітнім навчальним закладом.

У відповідності з метою роботи нами поставлено наступні завдання:

1. Здійснити аналіз теорії та практики застосування сучасних інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

2. Виявити умови успішної інтеграції інформаційних технологій у навчальний процес ЗНЗ.

3. Удосконалити модель раціонального і ефективного використання інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

4. Розробити методичні рекомендації стосовно використання інформаційних технологій в управлінській діяльності та забезпеченні функціонування навчально-виховного процесу.

Відповідно до визначених завдань було використано такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукової, публіцистичної літератури, періодичних видань з метою порівняння та співставлення альтернативних поглядів стосовно проблеми дослідження; розгляд теоретичних питань з метою визначення основних теоретичних понять;

- емпіричні: спостереження, бесіди, інтерв'ювання, анкетування, метод експертних оцінок.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у збагаченні теорії використання інформаційних технологій в управлінській діяльності керівника ЗНЗ.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Інноваційні освітньо-виховні стратегії в сучасному світі: змістовий та технологічний аспект» (17-18 листопада, м. Суми, СОІППО).

1. Використання інформаційних технологій в загальноосвітньому навчальному закладі як управлінська проблема

1.1 Теоретичні аспекти використання інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом

У науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні [3].

У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється з усім процесом управління. Розширене розуміння охоплює не лише процес прийняття рішень, але й його виконання та контроль результатів його реалізації. Але це не відповідає уявленню, що кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення.

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення категорії «прийняття управлінського рішення»: прийняття рішення - це процес, який розпочинається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації [22, c. 17-20].

На процес прийняття управлінських рішень впливає безліч різноманітних факторів. До найважливіших зпоміж них належать такі:

- Ступінь ризику - розуміється, що завжди існує ймовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію. Ризик - фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, під час прийняття рішення, оскільки він пов'язаний із зростанням відповідальності.

- Час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення. На практиці більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

- Ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу. Якщо порозуміння і підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.

- Особисті якості менеджера - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати правильні рішення.

- Політика організації - у даному випадку враховується суб'єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Управлінське рішення є інструментом впливу на об'єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту.

В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття рішень:

- класична модель;

- поведінкова модель;

- ірраціональна модель.

Класична модель спирається на поняття «раціональності» у прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення має бути абсолютно об'єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії у процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Отже, основні характеристики класичної моделі такі:

- особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, має повну інформацію відносно всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації;

- особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості;

- мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації.

Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення мають бути достатньо визначеними. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб'єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.

Поведінкова модель. На відміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики:

- особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив;

- особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, й інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.

Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується:

а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню;

б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу;

в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав'язати своє рішення.

В теорії прийняття рішень виділяють два основних напрямки досліджень: нормативний та описовий [1].

Представники нормативного підходу концентрують увагу на розробці організаційних, інформаційних та методологічних засад прийняття раціонального рішення. Нормативний підхід опрацьовує «правила руху» в управлінській роботі, дотримання яких має забезпечити прийняття раціонального рішення.

Описовий підхід спрямований на емпіричне дослідження поведінки окремих осіб та груп людей в процесі прийняття рішень. Він має на меті визначити закономірності формування в процесі взаємодії вихідних параметрів проблеми, що вирішується, та характеристик суб'єкта, який приймає рішення.

У рамках нормативного підходу перш за все досліджується процедура прийняття управлінських рішень.

Найпростішою технологією прийняття рішень є інтуітивна, яку у спрощеному схематичному вигляді подано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Модель інтуітивної технології прийняття рішення

Зміна стану висуває проблему, необхідність усунути яку й вимагає прийняття рішення. За інтуітивної технології досвід прийняття рішень в аналогічних (подібних) ситуаціях, що накопичив даний суб'єкт управління й визначає саме рішення. Отже, якщо у минулому накопиченому досвіді суб'єкта управління не було прийнято аналогічних рішень, ймовірність прийняття помилкового рішення зростає. Перевага інтуітивної технології полягає у швидкості прийняття рішень, а основний недолік - у значній імовірності помилки. Спрощена модель раціональної технології прийняття рішень наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Раціональна технологія прийняття та реалізації управлінських рішень

загальноосвітній інформаційний управлінський навчальний

У наведеній моделі подано логіку реалізації раціональної технології прийняття рішень, але не відображено конкретний порядок проходження окремих етапів. У процесі підготовки рішення часто виникає необхідність уточнення або коригування результатів попередніх етапів.

Нині у жодній галузі діяльності не можна приймати правильні рішення, що базуються виключно на багаторічному досвіді й інтуїції керівників. Це пояснюється тим, що, по-перше, суспільство в цілому стало досить складним і будь-яка галузь, у якій безпосередньо зайнята та чи інша людина, має різноманітні зв'язки з усіма галузями людської діяльності. По-друге, темпи розвитку суспільства стрімко зросли, внаслідок чого виникла гостра необхідність завчасно передбачити шляхи і результати цього розвитку [1].

Процес розробки рішень може розглядатися як цілеспрямована переробка «інформації стану» в «командну інформацію», яка визначає хто, що і коли має робити. Інформація використовується для коригування і адаптації всієї системи в умовах, що склалися, для розробки нової мети і завдань [12].

Для розробки рішень використовується різна за характером інформація: про події, які відбуваються; періодична; повторна, отримана у результаті аналітичної обробки вихідних даних; вихідна; вибіркова; отримана унаслідок використання лише частини зібраних даних; повна; вичерпна; графічна; семантична, що відноситься до знакових систем, змістовної сторони слів і виразів.

Робота з інформацією супроводжує і пронизує весь процес прийняття рішень і контролю, а відповідно, являється невід'ємною частиною управління. Необхідною передумовою прийняття правильного управлінського рішення є оптимальний об'єм і якість наявної інформації. Важливого значення набуває також методика аналізу інформації і синтез, що формує уяву про можливі рішення. Кожен варіант рішення є комплексом інформації про можливі відповіді на певні запитання, зібраний в єдино логічне ціле і має певну цілеспрямованість.

Для оцінки ситуації і підготовки управлінського рішення керівник має бути забезпечений повною і своєчасною інформацією [39]. Зміст процесу управління полягає у перетворенні інформації зворотного зв'язку на інформацію управлінських рішень. Зворотній зв'язок дає змогу коригувати помилки відхилення, регулювати виробничі й управлінські процеси.

Для прийняття управлінського рішення потрібна планова, нормативна, інструктивна, правова, статистична, облікова, наукова, та інша інформація. Незалежно від виду, вона має бути точною, повною, достовірною, надійною, зручною для сприйняття та оцінки. Носіями для прийняття рішень може бути документ, креслення, схеми, графіки, газети, журнали, книги, кінофільми, записи на електронних носіях та інше. Важливими джерелами інформації є особисті спостереження, бесіди зі спеціалістами й працівниками, опитування експертів. Крім того, створюються комісії чи творчі групи для вивчення питання, проведень анкетних опитувань, інтерв'ювання тощо.

Інформація розповсюджується через ієрархічні канали, з допомогою різних циркулярів, інструкцій, рішень, проведення конференцій, зборів, нарад, охоплює різноманітну й численну сукупність рішень. Це дані оперативного обліку, статистичної звітності, матеріали перевірок, спеціальних обстежень. Особливу цінність має інформація, зібрана власноруч керівником у процесі контролю й особистих контактів з підлеглими, оскільки він з'ясовує суб'єктивні думки, оцінки, побажання працівників [1, с. 4-6].

Цінним джерелом отримання інформації можуть слугувати матеріли різноманітних екскурсій. Досить важливо, щоб керівники навчальних закладів, вчителі, заступники директора в обов'язковому порядку відвідували інші навчальні заклади. Кожному такому відвідуванню має передувати розробка детальної програми з переліком питань, з якими слід познайомитися, відповідями на них і пропозиціями, що необхідно зробити в своєму навчальному закладі.

Однією із труднощів в управлінській діяльності є рішення в умовах невизначеності або неповних даних про можливі післядії накреслених дій. Керівник завжди стоїть перед дилемою: або зменшити невизначеність перед тим, як приступити до дій, або здійснити ті чи інші операції за відомого рівня невизначеності. Ймовірно, що вирішальну роль тут має відіграти фактор часу. За наявності ресурсів часу прийняттю рішення завжди має передувати аналіз і пошук даних, що знижують невизначеність результату рішень, які приймаються. Заслуговує уваги порядок організації системи інформації, за якого сигнали поступають тоді, коли це необхідно керівнику. Нажаль, у більшості навчальних закладів діючі інформаційні системи не забезпечують цієї вимоги, оскільки формальна комунікаційна структура закладу в більшості випадків не має необхідного комплексу правил, що регулюють передачу, розповсюдження і використання інформації.

Ураховуючи значний об'єм інформації, що використовується у процесі розробки рішення, й великі затрати, пов'язані з її збором і переробкою, заслуговує на увагу методологія управління «за відхиленнями», суть якої полягає в тому, що в системі фіксується не вся інформація, а лише дані по відхиленнях об'єкту від заданої програми. Це дозволяє розвантажити інформаційні канали, своєчасно виявити перебої у процесі навчання й орієнтувати керівників і спеціалістів на вузькі місця в роботі. Прийняття рішення за відхиленнями на перший план висуває завдання щодо визначення допустимих значень відхилень явища або процесу, за яких рішення не приймаються, широкого впровадження нормативних методів планування, обліку й аналізу змінних факторів, які впливають на результати дій у рамках системи, що розглядається. [22, с. 10]

Велике значення в процесі підготовки й прийняття рішень має достовірність інформації, що виключає її перекручення. Найбільш часто перекручена інформація має місце у процесі передачі її від однієї управлінської інстанції до іншої (від безпосереднього виконавця до керівника підрозділу, а від нього до керівника вищого рівня). Інколи ці перекручення є результатом різного відображення в свідомості людей (в залежності від їх психологічної характеристики) одних і тих самих фактів.

Інформація повинна надаватись в упорядкованій формі й послідовності, задовольняти певні якісні показники по змісту, рівню узагальнення і т.д. Форма подання інформації залежить від призначення, її використання, ієрархічного рівня управління і грамотності, потреб інформації. В окремих випадках ефективними можуть бути візуальні засоби, такі як графіки, схеми, діаграми, в іншому - таблиці і т.д. Проте завжди рівень показників має підвищуватися за переходу від нижчого до більш високого рівня управління.

Розробка інформаційної системи не може відділятися від стилю управління. У той же час не можна орієнтуватися на досить розповсюджений стиль управління, який передбачає його надмірну централізацію; керівник вирішує незначні питання і є споживачем надто великих об'ємів інформації.

Інформаційна система має бути спрямована на раціональну систему розподілу повноважень і рішень між рівнями управління, а також керівниками і спеціалістами апарату управління. Найважливіша вимога до інформаційної системи полягає в тому, що вона має бути організована так, щоб кожен рівень управління й кожен працівник отримував інформацію, необхідну тільки йому для успішного виконання обов'язків передбачених положенням або службовою інструкцією.

Практикою встановлено, що від якості управлінських рішень залежить ефективність усього навчального процесу. Своєчасно прийняте, науково обґрунтоване рішення стимулює підлеглих і, навпаки, запізніле або ж передчасне, необдумане рішення може знизити результати праці колективу або окремих виконавців [37].

1.2 Інформаційна культура керівника загальноосвітнього навчального закладу

Кінець ХХ століття і початок ХХІ стали початком Ери інформатизації. Відбувається формування нового типу суспільного устрою - інформаційного суспільства. Інформація у наш час означає все. Інформація та поінформованість, у першу чергу, для управлінця - це ключ до перемоги.

Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій дозволив створити безпрецедентні засоби передачі інформації, які спричиняють докорінні зміни в усіх сферах людської діяльності. Такий бурхливий розвиток інформатизації суспільства одержав назву інформаційної революції, яка, без сумніву, сприяючи прогресивному розвитку суспільства, породила значну кількість проблем [1], обумовлених ключовою роллю інформації в житті суспільства. У сучасних умовах саме інформація є стратегічним ресурсом, який визначає рівень розвитку держави.

Відбувається зміна способів виробництва, світогляду людей, міждержавних відносин. Інформаційні технології, що з кожним днем набувають все ширшого застосування, кардинально змінюють повсякденне життя людей. Усвідомлення природи цих змін - необхідна передумова для розв'язання практично будь-якого прикладного завдання.

Держава набуває в інформаційному суспільстві нових рис, нового значення [2]. Саме тому державні службовці, менеджери, керівники різних ланок повинні усвідомити цінність інформації як товару, як необхідної складової управлінської діяльності, як основного елемента аналізу та прогнозування. Саме інформація виходить на основні позиції у формуванні перспективного розвитку в будь-якій сфері діяльності.

Значна кількість науковців підтримує ідею необхідності впровадження інформаційних технологій в управлінні: «основними заходами підвищення ефективності діяльності органів управління соціальними системами в цілому є наступне вдосконалення їх організації, починаючи з низових ланок: перебудова методів і методик планування і контролю за діяльністю органів і підрозділів, запровадження нових інформаційних технологічних процесів підтримки та прийняття управлінських рішень «[3].

Серед вітчизняних досліджень проблеми інформатизації управлінської діяльності слід відзначити праці Р.А. Калюжного, М.Я. Швеця, В.С. Цимбалюка, В.Д. Гавловського, В.М. Брижка, І.О. Здеби, В.А. Саницького, В.М. Глушкова, а також зарубіжних учених О.А Гаврилова, Н.С. Польового, Г.Г. Абрамкіна, В.С. Кудрявцева та Ю. Хаяші, якими, фактично, було сформульовано поняття «інформаційне суспільство» [4].

Зазвичай проблема доступу до інформації звучить так: «час - інформація», тобто коли на отримання інформації затрачено мінімум часу. У діяльності управлінця, як і будь-якого іншого спеціаліста, важливе значення має спілкування з іншими спеціалістами, в тому числі й з інших міст, країн. Використання комп'ютерних мереж зв'язку, глобальної мережі Інтернет, внутрішніх корпоративних електронних мереж дозволяє у максимально можливому ритмі здійснювати управління процесами, контролювати їх виконання, регулювати напрям акценту виконання управлінського рішення у конкретний час.

Таким чином, інформаційне забезпечення діяльності управлінця має велике, якщо не визначне значення, і воно повинно бути зовсім іншим, ніж «довга паперова тяганина», а також має відповідати наведеним нижче вимогам.

По-перше, інформація повинна доходити до управлінця в той же момент, коли вона з'явилася, коли зафіксовано якусь подію чи юридичний факт, наприклад, з того моменту, коли вийшов той чи інший нормативний документ або коли виникла нагальна потреба в отриманні даної інформації для аналізу, прогнозу чи іншої управлінської дії. По-друге, це має бути достовірна і перевірена інформація з надійних джерел, якими, наприклад, є офіційні видання державних органів. По-третє, інформація має бути конкретною і доступною в будь-який необхідний момент, а також подана у зручному вигляді. Не можна уявити керівника, менеджера високого рівня, який не працює з комп'ютером, не використовує можливості інформаційних систем. Тому при підготовці керівників усіх рівнів необхідно враховувати такий важливий аспект, як інформаційна культура. Необхідність підготовки управлінців нового інформаційного суспільства передбачає зовсім новий підхід. В інформаційному суспільстві найбільш гостро піднімається проблема вміння швидко та правильно знаходити потрібний обсяг інформації, систематизувати, аналізувати його і, беручи до уваги можливі ризики, в потрібному напрямі готувати управлінське рішення.

Необхідно зазначити, що зміст поняття «інформаційна культура» найточніше відбиває взаємодію окремої особистості з навколишнім інформаційним середовищем й інформаційним простором. Найбільш повне визначення поняття «інформаційна культура», об'єднавши всі підходи, і до якого ми приєднуємося повністю, дав український учений В.С. Цимбалюк: «Інформаційна культура - це якісна оцінка за певними критеріями (умовами) рівня функціонування структурних одиниць суспільства (окремих індивідів, підрозділів і конкретної соціальної системи в цілому, як сфери суспільних відносин) щодо скеровування технологічного забезпечення отримання, передачі, зберігання і використання інформації щодо досягнення узгоджених і визначених нормативно у суспільстві цілей, завдань, інтересів, потреб» (Додаток А).

Це поняття включає в себе не лише вміння правильно працювати на комп'ютерах, в Інтернеті, в корпоративних мережах, але й всі інші сторони багатогранного поняття «культура», адаптованого до інформаційного суспільства, тобто знаннями і вміннями у сфері інформаційних технологій, а також бути знайомим з юридичними і етичними нормами у цій сфері.

Найважливішою складовою частиною інформаційної культури сучасної людини є комунікативна культура з використанням сучасних інформаційних технологій. Розвиток мережевих інформаційних технологій зробив інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет потенційно доступними для більшості людства. Вміння отримувати необхідну інформацію з мережі стає невід'ємною частиною інформаційної культури людини. Робота в комп'ютерних мережах вимагає знань і дотримання правил поведінки. Існують певні правила роботи з електронною поштою та участі у телеконференціях.

Таким чином, людина володіє інформаційною культурою, якщо:

- має уявлення про інформацію та інформаційні процеси, будову комп'ютера та його програмне забезпечення;

- уміє з достатньою швидкістю вводити інформацію з клавіатури та працювати з графічним інтерфейсом програм за допомогою мишки;

- уміє використовувати інформаційне моделювання у процесі розв'язання завдань за допомогою комп'ютера;

- уміє створювати та редагувати документи, в тому числі мультимедійні презентації,

- уміє обробляти числову інформацію за допомогою електронних таблиць;

- уміє використовувати бази даних для зберігання та пошуку інформації;

- уміє використовувати інформаційні ресурси комп'ютерної мережі;

– знає і не порушує закони про авторські права на комп'ютерні програми;

– дотримується етичних норм при публікації інформації в мережі Інтернет і в процесі спілкування за допомогою мережі Інтернет.

Основна перешкода, що стоїть на шляху масового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, - це нестача кадрів (особливо в регіонах), що добре орієнтуються на українському та міжнародному ринках, володіють технологіями і методикою інформаційно-аналітичної роботи, а також здатних генерувати і надалі розвивати методологію роботи.

Виходячи із ситуації, що склалася і повинна формуватися, нова стратегія підготовки фахівців управління: по-перше, необхідно організувати мережу курсів перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців; по-друге, доцільно почати планомірну і фундаментальну підготовку висококваліфікованих молодих фахівців; по-третє, розгорнути дослідницьку роботу і аспірантську підготовку в даному напрямі на базі академічних інститутів і вузів. Необхідно зазначити, що далі всіх у підготовці кадрового потенціалу майбутнього пішла Росія, де в шкільну програму введено вивчення курсу «Інформаційна культура». В Україні було прийнято Указ Президента, який передбачає введення у вищих навчальних закладах спецкурсу «Інформаційна культура» [8]. Але здебільшого цей Указ залишився декларативним, оскільки через відсутність спеціалістів та необхідної матеріальної бази не виконується на місцях.

Таким чином, інформація в управлінській діяльності в інформаційному суспільстві переходить на зовсім новий рівень свого розвитку і, щоб оволодіти навичками роботи в такому суспільстві, необхідно розпочинати раніше готувати спеціалістів. Без свідомої, постійної уваги до запровадження на всіх рівнях інформаційної культури з боку всіх гілок державної влади неможливе розв'язання завдань розвитку України на шляху переходу до правової демократичної держави.

Сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльності школи. Основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі є вже не наявність певної кількості комп'ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього простору. Ця необхідність виникла перед сучасною школою за таких умов як:

- велике зростання інформаційних потоків;

- неможливість прийняття оптимальних управлінських рішень в сучасній ситуації під час стандартизації електронної обробки даних;

- робота школи на сучасному етапі вимагає оперативного аналізу ситуації для своєчасного коригування ситуації;

- вимоги вищестоящих організацій до подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.

Створення інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях та дозволяє на рівні школи перевести управлінську, фінансову, навчально-виховну діяльність школи на комп'ютерні програми для стандартизації всієї інформації. Інформаційне середовище школи має такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна. Базою фізичної складової інформаційного середовища є кабінет інформатики, а також робочі місця адміністраторів, учителів. До інформаційного середовища відносяться також шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби (телевізори, проектори, відео-, програвачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу.

До психологічної та інтелектуальної складової інформаційного середовища відноситься «людський фактор». Це воля та бажання самих учасників освітнього процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Організація роботи з формування інформаційного простору розв'язує такі завдання: опис структури інформаційного простору, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій інформаційного середовища навчального закладу. Учасниками даного процесу мають виступати адміністрація, учителі, учні, батьки. Інформаційними потоками є структура навчального закладу, навчальний план, штатний розклад, тарифікація тощо.

Кількість шкіл, які мають сучасне технічне обладнання, збільшується з кожним роком, але, на жаль, інформатизація навчання та управління навчальним закладом не відповідають сучасному рівню.

Є декілька причин виникнення даної ситуації, про що йдеться далі.

По-перше, - це невідповідність підходів до вивчення інформатики у школі, коли метою навчання є відпрацювання навичок користування комп'ютером. Це призводить до того, що учень не використовує комп'ютер для навчання в позаурочний час.

По-друге, вчителі-предметники ще не готові до використання нових технологій, не мають мотивації до їх освоєння.

По-третє, - це відсутність можливості переходу до використання інформаційних технологій в управлінні навчальним закладом, а також вищестоящими органами управління.

Розв'язання даних проблем можливе лише через створення єдиного інформаційного середовища. Єдине інформаційне середовище навчального закладу - це система, у якій на інформаційному рівні задіяні та пов'язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу - вчителі - учні - батьки. Можна виділити такі загальні положення формування єдиного інформаційного середовища:

- під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв'язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища;

- інформаційне освітнє середовище включає технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси;

- під час створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу зростає значимість ІКТ - компетентності педагогів, які працюють в умовах широкого застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому просторі школи.

Важлива складова ефективного функціонування інформаційного середовища ЗНЗ - це вчитель-предметник. Необхідно зацікавити та навчити вчителів-предметників використовувати інформаційні технології для навчання, оскільки використання того ж комп'ютера на уроці потребує іншої схеми побудови уроку та застосування інших методичних прийомів. Оснащення класів сучасною технікою дозволить забезпечити доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи.

Доступ усіх учасників управління навчальним закладом до інформаційного середовища закладу в будь-який час зі свого робочого місця можливий за умов наявності комп'ютера в кожному кабінеті. У цьому випадку накопичена інформація стає актуальною, спрощується її аналіз, у зв'язку зі своєчасним внесенням інформації до банку даних про освітній заклад полегшується ведення статистики, процедур атестації, контролю контингенту, створюється єдиний банк кадрів та освітніх програм тощо.

У школах накопичується багато різноманітної інформації на паперових носіях (класні журнали, навчально-методичні матеріали, накази тощо). Пошук необхідної інформації значно полегшується зі створенням єдиного інформаційного простору школи.

Для розв'язання завдань створення інформаційного освітнього простору багато навчальних закладів купують різні програмні продукти, які інтегрують в собі функції інформаційних систем, що дозволяє розв'язати коло проблем, наприклад:

- зберігання особистих справ учнів та працівників закладу в електронному виді (бази даних);

- забезпечення комунікації всіх учасників освітнього процесу (у тому числі через сайт школи);

- наявність великого обсягу цифрових освітніх ресурсів;

- доступність та відкритість результатів навчального процесу для всіх учасників (розклад уроків, списки учнів, учителів, предметів, дані про успішність та відвідування уроків);

- моніторинг якості освіти (аналіз та формування звітності за результатами навчання);

- автоматизація процесів управління навчально-виховним процесом (формування розкладу, розподіл навантаження та формування навчальних планів);

- наявність та підтримка електронного документообігу;

- доступність всіх нормативних документів;

- використання програмного середовища, яке формує шкільний інформаційний простір;

- наявність відібраної, безпечної та якісної інформації (захист учнів від доступу до неякісної інформації).

Розглянемо інформаційні ресурси навчального закладу, які умовно можна розподілити на 5 блоків: навчально-виховна діяльність, інформаційно-методична діяльність, науково-практична діяльність, адміністративно-господарча діяльність, культурно-просвітницька діяльність.

Перший блок «Навчально-виховна діяльність», у якому знаходиться інформація стосовно електронних навчальних матеріалів за програмами початкового, основного та середнього рівнів неперервної середньої освіти.

Наступний блок «Культурно-просвітницька діяльність», який відповідає за формування культури школяра та включає віртуальні музеї, історичні пам'ятники, картинні галереї, музичні твори тощо. Даний напрям відповідає за формування в учнів інформаційної, екологічної та екранної культури, творчої активності, високої моралі та толерантності.

«Інформаційно-методична діяльність» включає програмно-методичний комплекс різних форм навчання (проектних, індивідуальних, дистанційних тощо), а саме створення електронних підручників, комп'ютерних програм, проведення телеконференцій та консультацій.

«Науково-практична діяльність» - це робота шкільних наукових гуртків, яка відповідає за формування в учнів професійних навичок, необхідних для життя та роботи в інформаційному суспільстві. До цієї роботи має входити забезпечення електронної бібліотеки, формування медіатеки, видавнича діяльність, робота в Інтернеті.

«Адміністративно-господарча діяльність» забезпечує формування та тиражування різноманітної документації: директивні документи, планування навчального процесу, класні журнали, дані про медичний стан учнів та працівників, психолого-педагогічну діагностику учнів.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів.

На першому рівні, коли в наявності є лише один або декілька комп'ютерів, не пов'язаних один з одним, уся база даних встановлюється на один комп'ютер і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але доволі дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих навчальних закладів.

Другий рівень Інтранет - це внутрішня мережа, коли декілька комп'ютерів об'єднані в єдину мережу. Вона складається з комп'ютерів, які стоять на столах у користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації, персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних.

Наступний рівень функціонування інформаційного простору - Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, яка розрахована на широке коло користувачів та службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль.

За функціонування різних напрямів шкільної діяльності відповідають всі учасники освітнього процесу:

- учителі-предметники створюють особисте портфоліо;

- керівники методичних об'єднань спільно з учителями наповнюють дидактичний портфель та створюють методичне забезпечення навчального процесу;

- завідуючий бібліотекою відповідає за наповнення бібліотеки електронними підручниками, хрестоматіями, тестами тощо, а також слідкує за медіатекою школи (до цієї роботи можуть бути задіяні також учні та вчителі);

- заступники директора за різними напрямами відповідають за наповнення та відображення матеріалів з профільного навчання та виховної роботи;

- завідуючий канцелярією створює та веде базу даних з персоналу та учнів.

Велике значення відводиться навчальній роботі в школі. Завдяки моніторингу в даному напрямі можна підвищити якість освіти, приймати оперативні управлінські рішення, пов'язані з підвищенням якості освіти. Великий потік вихідних даних, довідникових матеріалів збирається та аналізується на комп'ютерах управлінського персоналу.

На рис. 1.3. відображені суб'єкти, які є користувачами інформаційних продуктів.

Кожен користувач має свій рівень доступу до інформаційного середовища навчального закладу (рис. 1.4.).



Отже, інформаційне середовище ЗНЗ можна назвати якісним, якщо:

- існує організаційна структура, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

- розроблена та функціонує система оцінювання якості інформаційного середовища ЗНЗ, яка є складовою процесу управління якістю освіти;

- інформаційне середовище інтегроване до регіональних, вітчизняних та світових ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу та підвищення кваліфікації вчителів школи;

- інформаційна грамотність вчителів та учнів відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, проводяться заняття з підвищення комп'ютерної грамотності вчителів та курси для учнів;

- інформаційні ресурси ЗНЗ різнобічні та орієнтовані на різні категорії користувачів;

- для підтримки інформаційного середовища ЗНЗ використовуються нові інформаційні технології (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо);

- локальна мережа та робочі станції мають сучасне ліцензійне програмне забезпечення.

Важливим фактором якості інформаційного забезпечення є інформаційна інфраструктура навчального закладу, яка включає:

- наявність та якість каналів зовнішнього зв'язку для доступу до ресурсів та локальної мережі закладу;

- якість інформаційно-методичного наповнення Інтранет та Інтернет - серверів;

- якість програмних продуктів для інформатизації навчально-виховного процесу та управління;

- наявність організаційних структур забезпечення доступу до інформаційних ресурсів;

- технічне забезпечення.

1.3 Аналіз сучасних інформаційних засобів, які використовуються в освітніх закладах

Для задоволення власних інформаційних потреб суб'єкти інформаційної діяльності використовують певні джерела інформації.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом України «Про інформацію» документи та інші носії, які є матеріальними об'єктами, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи [13]. Але на практиці в поняття «джерела інформації» входять об'єкти не передбачені Законом. Це можуть бути різноманітні повідомлення, чутки, що не зафіксовані на матеріальних носіях, або повідомлення з використанням не передбачених законом носіїв тощо.

Сучасна людина здатна використовувати в процесі самоосвіти, самонавчання, самовдосконалення різноманітні джерела інформації, які зосереджені в медіатеці. Медіатека - це один із структурних підрозділів сучасного освітнього закладу, що дає учителю й учням можливість доступу до різноманітних інформаційних носіїв (рис. 1.5.).



Рис. 1.5. Види інформаційних носіїв

Медіатека надає можливість працювати з різноманітною інформацією: звуковою, відео-, аудіо-, графічною, текстовою, символічною. Завдяки їй можна читати не лише книги чи періодичні видання, але й інформацію з дисків СD-RОМ чи з Інтернету, переглядати чи прослуховувати відео-, фоно - чи магнітоматеріали. Одночасно йде навчання працювати з ключами медіатеки (рис. 1.6.).

Рис. 1.6. Ключі медіатеки

Нині практично неможливо знайти навчальну галузь, для якої б не існувало електронних мультимедійних енциклопедій, навчальних посібників, електронних підручників, довідників, що є гіпермедіасистеми, які поєднують текст, фотографії, відеофрагменти, пов'язані між собою за змістом.

Мультимедіа - широкий спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача, адже він при цьому стає одночасно і слухачем, і глядачем, і читачем [9, c. 10-11].

Мультимедійні засоби, що ґрунтуються на зоровому та слуховому сприйнятті матеріалу, досить ефективні, тому що сприяють емоційному засвоєнню навчальної інформації через одночасне використання графічної, аудіо - та візуальної інформації, тобто одночасно є задіяними кілька каналів сприйняття навчальної інформації.

Мультимедіа - є комп'ютерні засоби створення, обробки, зберігання і відтворення інформації різних типів: тексту, таблиць, схем, діаграм, графіків, фотографій, аудіо - чи відеофрагментів тощо. Спрощено під мультимедіа розуміють комбіноване подання інформації у різних формах: текст, звук, відео тощо. Мультимедійні засоби зазвичай виступають як джерела інформації (читання різноманітних джерел інформації); засіб спілкування (переписка, знайомство тощо); технічний засіб навчання (знайомство з довідниками, вивчення таблиць тощо); форма відпочинку та розваг (комп'ютерні ігри, музика, фільми тощо).

На сьогодні створені мультимедійні енциклопедії з багатьох навчальних дисциплін. Розроблені ігрові ситуаційні тренажери та мультимедійні навчальні системи, що дали змогу кожному організувати самонавчання з максимальною ефективністю. Кожен бажаючий може впливати на власний навчальний процес, враховуючи свої індивідуальні особливості та уподобання; вивчати цікавий матеріал, повторювати його стільки разів, скільки це необхідно, що допомагає усунути багато перепон на шляху до знань.

Під час роботи з комп'ютером з використанням глобальних мереж ми іноді стикаємося з певними труднощами, пов'язаними з психологічною неготовністю до роботи, яка вимагає підвищеної довільної уваги, чіткості виконання окремих дій та операцій, самостійного прийняття рішення тощо. Іншою складністю є відсутність стійких навичок користувача, зокрема, навичок користування телекомунікаційними технологіями, різноманітними ресурсами Інтернет тощо.

Комп'ютер дає можливість здійснювати не лише пошук потрібної інформації, а й моделювати певні процеси (рис. 1.7.).

Рис. 1.7. Напрямки роботи з комп'ютером

Моделювання - метод дослідження об'єктів на їх моделях - аналогах певного фрагмента природної чи соціальної дійсності, тобто шляхом відтворення їхніх характеристик на іншому об'єкті - моделі, що є аналогом того чи іншого фрагмента дійсності - оригіналу моделі [2, с. 42].

До сучасних інформаційних технологій, які використовують у навчальному процесі, відносять електронні та гібридні бібліотеки, електронні посібники, довідково-пошукові системи Інтернет та ін. [11, c. 23].

Нині електронні навчальні чи довідково-пошукові системи розробляються з використанням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріалами, які знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.

Гібридній бібліотеці можна дати просте визначення: засіб інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Поява гібридних бібліотек більшою мірою залежить від культурних зрушень, ніж від технологічного прогресу, вона є цілком прийнятною моделлю еволюції традиційної бібліотеки. Термін гібридна бібліотека увійшов до професійного глосарію бібліотечних та інформаційних працівників за останні три роки. Його використовують для означення проміжної ланки на шляху повного переходу до цифрових бібліотек.

Цифрова бібліотека - це система інформаційних послуг, у межах якої усі інформаційні ресурси існують в електронній формі, придатній для обробки на комп'ютері, а функції отримання, збереження, захисту, поновлення, доступу та перегляду інформації здійснюються шляхом застосування цифрових технологій. Послуги цифрової бібліотеки не обмежуються наданням інформації у текстовому форматі; скажімо, аудіо, візуальні та відео ресурси також можуть бути подані у цифровому вигляді. Сучасний користувач нині змушений працювати у гібридному середовищі, вдаючись до паралельно існуючих у електронному та паперовому вигляді матеріалів.

У останні десятиліття різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних технологій. Автоматизовані системи діловодства, телекомунікації і системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому [17, c. 28-46].

Нині з'являється все більше джерел інформації, доступної лише в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т. п.), до того ж їх питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко зростає.

Електронні бібліотеки є новою формою інформаційних систем, ефективна і високопродуктивна робота яких забезпечується розвитком функціональних і інструментальних засобах їхнього створення і супроводу.

Глобальні інформаційні ресурси знаходяться в стані постійної систематизації, тобто людство постійно вишукує найбільш оптимальні способи зберігання і пошуку необхідної інформації. Для цього в Інтернеті існує низка пошукових і файлових серверів, DNS - серверів. В Інтернеті є багато ресурсів, але офіційній перелік їх відсутній. Кожен хто має вихід в Інтернет може в будь-який момент, нікому не кажучи створити новий ресурс, тому складність заключається в тому, щоб з'ясувати, що ж насправді є в Інтернет. Треба пам'ятати, що Інтернет - динамічна система, і що її період напіврозпаду складає близько чотирьох років.

Для того, щоб отримати доступ до інтернет-ресурсу, необхідно знати його мережеву адресу. В Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких систем можуть бути тематичні каталоги (Таблиця 1. 1.) і пошукові сервери, що здійснюють контекстний пошук, а також метапошукові машини (Таблиця 1.2.) та спеціалізовані пошукові служби. Усі механізми пошуку багато в чому повторюють методи і підходи, які застосовуються в бібліотечній справі (Додаток Б).

Серед найпоширеніших соціальних сервісів, які мають беззаперечне навчальне значення, можна назвати інтернет-проекти Вікіпедія, Літописи, народні класифікатори Делішес і Флікр, блоги (персональні, групові та інші). Отже, безсумнівно, наявність підключення до глобальної мережі Інтернет для школи є суттєвою, значущою.

Нині Інтернет є одним із сучасних джерел інформації доступним для використання в освітньому процесі. Проте його корисність визначається підготовленістю користувача й чіткістю завдань, які ставлять перед собою учні. Без чіткого плану роботи в Інтернет він не може виявитися корисним і ефективним. Високий рівень інтерактивності, який забезпечує Інтернет, вимагає певних навичок від користувача, зокрема уміння грамотно сформулювати питання.

Таблиця 1.1. Найбільш відомі тематичні каталоги

Каталог «Вибране»: http://www.favorites.com.ua/ Інтернет портал: http://www.era.com.ua Український портал (каталог сайтів України): http://www.uacenter. com / Каталог Silver: http://www.silver.kiev.ua / Каталог ualist:

Подобные документы

• Види сучасних інформаційних технологій і сфери їх застосування

  Поняття інформаційних технологій, їх види та етапи розвитку. Особливості впровадження сучасних інформаційних технологій у різних сферах діяльності: рівні операційної діяльності, у керуванні та прийнятті управлінських рішень. Перспективи їх розвитку.
  
  контрольная работа [21,3 K], добавлен 07.02.2011
  

• Інформаційні технології: поняття та класифікація

  Поняття та властивості інформаційних технологій. Поява персональних комп’ютерів - принципова модернізація ідеї автоматизованого управління. Технічна база і компоненти інформаційних технологій. Завдання сучасних інформаційних технологій, їх класифікація.
  
  реферат [39,1 K], добавлен 16.08.2010
  

• CASE-технології розробки програмного забезпечення

  Тенденції розвитку інформаційних технологій, зростання складності інформаційних систем, створюваних у різних галузях. Засоби, що реалізують CASE-технологію створення і супроводу інформаційних систем. Автоматизація розробки програмного забезпечення.
  
  реферат [21,5 K], добавлен 21.03.2011
  

• Автоматизація науково-технічної бібліотеки вищого навчального закладу

  Огляд сучасних інформаційних технологій та інформаційних систем щодо автоматизації діяльності бібліотечних фондів організацій та установ. Особливості інфологічного проектування предметної області. Особливості реалізації концептуальної моделі бази даних.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 14.02.2014
  

• Інформаційне забезпечення інформаційних систем

  Загальні поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем. Структура засобів інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційно-довідкової системи. Оперативний персонал, метрологічне забезпечення. Алгоритмізація виробничого процесу (АВП).
  
  контрольная работа [31,4 K], добавлен 01.02.2010
  

• Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби

  Склад і зміст робіт на стадії впровадження інформаційних систем. Технологія проектування систем за CASE-методом. Порівняльні характеристики інформаційних систем в менеджменті та СППР. Створення бази моделей. Визначення інформаційних систем управління.
  
  реферат [44,5 K], добавлен 09.03.2009
  

• Інформаційне обслуговування та технічне забезпечення процесу документації управління навчальним закладом

  Програмне забезпечення та шляхи автоматизації інформаційної системи управління школи. Побудова імітаційної моделі управлінських процесів за допомогою ППЗ MS Project. Розробка бази даних "Школа". Дослідження автоматизованого робочого місця секретаря.
  
  курсовая работа [210,9 K], добавлен 10.11.2012
  

• Методи оцінки та засоби підвищення надійності програмного забезпечення

  Оцінювання та засоби підвищення надійності інформаційних технологій протягом усього життєвого циклу програмного забезпечення на основі негомогенного пуасонівського процесу та обчислення її параметрів, з урахуванням сучасних тенденцій тестування.
  
  автореферат [52,0 K], добавлен 10.12.2010
  

• Інформаційна система НБУ

  Інформаційна система НБУ грунтується на використанні інформаційних технологій. Основні функції інформаційної системи реалізуються в процесі роботи на автоматизованому робочому місці (АРМ) спеціаліста. Моделі інформаційних систем НБУ та захист інформації.
  
  контрольная работа [23,2 K], добавлен 13.08.2008
  

• Автоматизована система управління навчальним закладом

  Розроблення ефективної інформаційно-аналітичної системи управління вищим навчальним закладом. Структура бази даних університету ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка. Форма діалогового створення різних запитів. Користувацький інтерфейс, операції і проводки.
  
  курсовая работа [70,1 K], добавлен 28.08.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам