Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

http://www.ualist.com /

Каталог дитячих ресурсів Рунету:

http://www.kinder.ru

Федеральний портал «Российское образование»:

http://www.portal.edu.ru

Шкільний світ: каталог освітніх ресурсів: http://school.holm.ru

Russia on the Net: http://www.ru

List.ru: http://www.list.ru Max.ru: http://www.max.ru Weblist.ru: http://www.weblist.ru MavicaNET: http://www.mavica.ru

Yahoo! - каталог ресурсів (англійською мовою):

http://www.yahoo.com

Yahooiigans - веб-путівник для дітей (англійською мовою):

http://www.yahooligans.com

Публічна бібліотека Інтернету:

http://www.ipl.org

Look Smart:

http://www.looksmart.com/

Відкритий каталог:

http://dmoz.org/

WebBrain:

http://www.web-sitebrain.com

Таблиця 1.3.2. Найбільш відомі пошукові машин

МЕТА: www.meta.ua Quick Search: Qs.kiev.ua Atlas: www.atlasua.net Avaport: www.avaport.com Bigmir: www.bigmir.net Topping: www.topping.com.ua Uaport: www.uaport.net Uaportal: www.uaportal.com Uaplus: www.uaplus.com	Рамблер: www.rambler.ru Яндекс: www.yandex.ru Апорт: www.aport.ru Metabot: www.metabot.ru	Google: www.google.com AltaVista: www.altavista.com AskJeeves: www.askjeeves.com Lycos: www.lycos.com SciSeek (пошук наукової інформації): www.sciseek.com All the Web: www.alltheweb.com Excite: www.excite.com Hotbot: hotbot.iycos.com Northern Light: www.northernlight.com

Серед найпоширеніших соціальних сервісів, які мають беззаперечне навчальне значення, можна назвати інтернет-проекти Вікіпедія, Літописи, народні класифікатори Делішес і Флікр, блоги (персональні, групові та інші). Отже, безсумнівно, наявність підключення до глобальної мережі Інтернет для школи є суттєвою, значущою.

Нині Інтернет є одним із сучасних джерел інформації доступним для використання в освітньому процесі. Проте його корисність визначається підготовленістю користувача й чіткістю завдань, які ставлять перед собою учні. Без чіткого плану роботи в Інтернет він не може виявитися корисним і ефективним. Високий рівень інтерактивності, який забезпечує Інтернет, вимагає певних навичок від користувача, зокрема уміння грамотно сформулювати питання.

Електронний посібник - це універсальний методичний посібник, який містить широке коло питань різних навчальних дисциплін, викладених у стислій формі та призначений для використання в навчанні.

Використання мультимедії, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність подання матеріалу, а також дає можливість використовувати його людям, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т. п.). За рахунок цього можливе різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від прагматичної моделі освіти до пізнавальної, у якій учень стає активним об'єктом освіти.

Останнім часом багато уваги приділяється створенню й удосконаленню електронних підручників з різних дисциплін [45]. Важливим моментом тут є використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не порівнянна з використанням звичайних «паперових» підручників. Електронні підручники з великим успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході самостійної підготовки.

Ще одним аспектом застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі є навчальні програми. Дані програми застосовуються, як правило, на практичних заняттях і дозволяють імітувати будь-які процеси та явища або працюють як електронний тренажер.

Досвід використання електронних підручників, навчальних програм і електронних тренажерів засвідчує, що їх ефективність залежить, у першу чергу, від наявності зворотного зв'язку з учнями. Не менш важливим під час створення цих програмних продуктів є врахування психолого-педагогічних і естетичних вимог.

Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації, і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту учнів. Вирішивши проблемні питання, можна підняти процес навчання на якісно новий рівень.

Важливим елементом використання Інтернет-технологій є аналітична робота адміністрації ЗНЗ щодо навчальних комп'ютерних програм, які можна отримати через Інтернет, відповідність їх діючим навчальним програмам з різних предметів [44]. Сьогодні найбільш забезпечені навчальними комп'ютерними програмами, які можна отримати через Інтернет, такі предмети, як фізика, хімія, іноземна мова. Найменш забезпечені українська мова та література, початкові класи. Ця проблема потребує подальшого осмислення і створення необхідного програмного продукту, прийняття відповідних управлінських рішень.

2. Практичні аспекти використання інформаційно-комуніукаційних технологій в управлінській діяльності керівника ЗНЗ

2.1 Специфіка управління інформаційними ресурсами в загальноосвітньому навчальному закладі

Нині суспільство досягло такого рівня розвитку, коли обсяги теоретичних знань, інформації, рівень її структурованості та складності зумовлюють створення якісно нової інформаційної структури, в якій інформаційні ресурси визначатимуть розвиток країни, сфер суспільства, інтелектуалізацію праці, вибір і використання інформаційних систем різного призначення і технологій, умови життєдіяльності людини в усіх соціальних сферах, вдосконалення соціально-комунікаційних відносин, виробництва й управління в усіх соціальних сферах. За таких умов великого значення набуває процес інформатизації освітнього та управлінського процесів, використання комп'ютера, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності керівників освіти, що цілеспрямовані власне на розв'язання конкретних управлінських задач.

Інформація й теоретичні знання визнані пріоритетним стратегічним ресурсом постіндустріального суспільства та є основою системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

За таких обставин важливого значення у професійній діяльності керівника набуває інформаційно-аналітична діяльність і особливо інформаційний ресурс. Інформаційні ресурси трактуються як обсяг інформації в інформаційній системі, «…як окремі документи і окремі масиви документів у інформаційних системах (бібліотеки, архіви, фонди, банки даних та інші інформаційні системи)» [6, с. 17].

У ст. 1 Закону України «Про Концепцію національної програми інформатизації» подається загальне визначення категорії «інформаційний ресурс» як сукупності документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках і базах даних тощо) [14, с. 182]. Окремі види інформаційних ресурсів визначено на законодавчому рівні у Законі України «Про науково-технічну інформацію». Поняття «інформаційний ресурс» є багатогранним і багатоаспектним явищем.

Інформаційний ресурс використовується органами влади і управління всіх соціальних сфер і рівнів. Інформаційний ресурс порівняно з іншими є системоутворюючим чинником, без якого не створити ефективно функціонуючої системи управління закладом. Особливе значення інформаційний ресурс має у процесі розгляду закладу як складної, відкритої, динамічної соціально-інформаційної системи, оскільки системоутворюючі властивості цього ресурсу відіграють визначальну роль при формуванні і розвитку цієї системи.

Залежно від розташування інформаційні ресурси поділяються на зовнішні та внутрішні. Доступ до зовнішнього інформаційного ресурсу здійснюється з використанням бази метаданих (БМД) мережі Інтернет. Система тематичних БД формується у процесі виділення, оброблення даних із інформаційних ресурсів. Тематичні БД містять найбільш істотні характеристики об'єкта управління і процесів, параметри яких регулюються чи контролюються органом управління і призначені для багатоцільового використання при інформаційному обслуговуванні користувачів. Проблемно-орієнтовані бази даних та знань мають відповідати інформаційним запитам користувачів-суб'єктів управління і формуватися з використанням системи тематичних БД та зовнішніх інформаційних ресурсів [18, с. 23-26].

Тому при управлінні закладом, який є складною, відкритою, динамічною, соціально-педагогічною і соціотехнічною і соціоінформаційною системою важливо знати джерела формування та способи звернення до інформаційних ресурсів. Тобто нині недостатньо мати ресурсне забезпечення закладу, необхідно знати, що з ним робити.

Як кожним ресурсом, так і інформаційними ресурсами Всесвітньої мережі можна управляти. Тому керівникові загальноосвітнього навчального закладу необхідно знати можливості, які надають мережа Інтернет і засоби ІКТ для пошуку інформації, класифікації та перетворення інформації, методологію кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів у освітньому просторі, методику прогнозування потреб у них; планувати формування й раціональне використання інформаційного ресурсу у межах закладу, розвивати інформатичну компетентність. У закладі, як і в будь-якій системі управління, існують суб'єкти та органи управління інформаційними ресурсами загалом та управлінською інформаційною системою зокрема. Для будь-якого закладу суттєвим є встановлення регламенту функціонування інформаційної системи - від з'ясування інформаційних потреб суб'єктів управління до використання інформаційних ресурсів в управлінській діяльності.

Інформаційні системи різноманітні за класифікаційними основами і характерними ознаками. Існує зв'язок між функціями управління загальноосвітнім навчальним закладом і функціями інформаційних систем. Наявність функціональних елементів у керованій системі спричинює виникнення відповідних підсистем в інформаційних системах. В організаційній структурі закладу виокремлення функцій, наприклад прийняття управлінського рішення і контролю, в окремі структурні елементи спричинює наявність в рамках інформаційної системи відповідних підсистем таких як управлінське рішення і контроль. Перша забезпечує формування планів, розробку наказів, розпоряджень та інших форм управлінських рішень, а друга - їх інформаційну підтримку [19, с. 31].

Керівник має бути здатним модернізувати управління закладом за допомогою педагогічно доцільного використання інформації, інформаційно-комунікаційних технологій, запровадження інформаційних систем, апаратно-програмних засобів.

Використання інформаційних ресурсів в управлінській діяльності потребує її модернізації, оптимізації інформаційної діяльності, суттєвих змін в організації системи інформаційного забезпечення управління з урахуванням їх специфіки.

Щоб забезпечити ефективну інтеграцію інформаційних технологій у навчальний процес, недостатньо лише мати в класі комп'ютер [38]. Фізичні, людські, фінансові та політичні фактори суттєво впливають на успішність застосування інформаційних технологій у школах. Перш, ніж ми зможемо пояснити, як організовувати роботу вчителя у високотехнологічному середовищі, необхідно виділити ці фактори, оскільки відсутність хоча б одного з них може змарнувати наші зусилля.

Навчальне середовище, у якому можливе повноцінне використання інформаційних технологій, створюється внаслідок поєднання декількох передумов, зокрема:

- спільного бачення процесу інтеграції інформаційних технологій у нас, партнерів за умови сприяння та підтримки з боку керівництва системою освіти;

- наявності певного досвіду вчителів у галузі використання освітніх інформаційних технологій;

- знання освітніх стандартів та наявності ресурсів для навчальних курсів;

- володіння особистісно орієнтованою методикою навчання;

- оцінювання ефективності застосування інформаційних технологій у навчальному процесі;

- доступу до сучасних інформаційних технологій, а саме до програмного забезпечення та телекомунікаційних мереж;

- наявності технічної допомоги при використанні та обслуговуванні технологічних ресурсів;

- підтримки з боку партнерів громадських організацій;

- належної фінансової підтримки тривалого використання інформаційних технологій;

- наявності відповідної політики та стандартів, що підтримують новітні навчальні середовища [17, с. 23-26].

Нижче роз'яснюються та уточнюються усі названі передумови. Це дозволить школам швидко оцінити, наскільки вони підготовлені до інтеграції інформаційних технологій у навчання.

Спільне бачення. Приклади спільного бачення можна спостерігати, коли здійснюється сплановане керівництво та адміністративна підтримка усіх ланок шкільної системи. Бачення застосування інформаційних технологій школами узгоджене з баченням цього аспекту керівництвом регіону.

Доступ. Усі вчителі отримують доступ до устаткування, програмного забезпечення та засобів комунікації у класі, робочому кабінеті та вдома. Розподіл технічних ресурсів школи є рівноправним, незалежно від авторитетності того чи іншого працівника або посади, що він обіймає.

Досвід учителів. Рівень знання інформаційних технологій, їх професійного використання та застосування під час роботи з учнями у різних учителів може бути різним, але у школі мають бути відповідні фахівці, а також повинні діяти механізми консультування і навчання учителів-початківців.

Професійне удосконалення.Усі вчителі регіону мають можливості для постійного професійного розвитку, що забезпечує безперервне удосконалення методів застосування інформаційних технологій у навчальних курсах. Методи професійного удосконалення варіюються від індивідуальних занять до моделювання ситуацій у класі. Учителі-початківці отримують допомогу у виборі шляхів підвищення кваліфікації.

Технічна допомога. Усі вчителі мають змогу одержати своєчасну технічну допомогу. Мета технічної допомоги - забезпечити безперервний процес навчання, а також надати можливості постійного навчання вчителів у галузі усунення недоліків. Персонал, що забезпечує технічну допомогу, знайомить учителів-початківців з устаткуванням і програмним забезпеченням у класі та процедурою отримання подальшої допомоги.

Освітні стандарти та ресурси навчальних курсів. Професійне удоско-налення учителів передбачає їхній вплив на процес придбання технічних засобів, що допомагатимуть учням у досягненні відповідного рівня знань. Учителі-початківці вивчають наявні ресурси, а також можуть брати участь у придбанні нових.

Особистісно орієнтоване навчання. Учителі здатні показати, що у разі застосування інформаційних технологій встановлюється баланс між їх використанням учителем та учнями. Особистісно орієнтовані методики навчання покликані створити можливості для активного залучення учнів до навчального процесу та забезпечити інтенсивне використання учнями інформаційних технологій як навчального знаряддя.

Оцінювання. Види діяльності, пов'язані з технологіями, є невід'ємною частиною задачі оцінювання успішності. Підтримуються зусилля вчителів, спрямовані на оцінювання використання учнями інформаційних технологій та на застосування інформаційних технологій з метою збирання й аналізу даних, необхідних для удосконалення навчального процесу.

Підтримка з боку громадських установ. Учителі підтримують один одного та навчають початківців налагоджувати зв'язки з місцевою громадою, які приносять користь як окремим класам, так і усьому шкільному товариству. Встановлення зв'язків з громадою розглядається як напрямок діяльності усієї школи, а не залишається в зоні відповідальності окремих учителів.

Політика підтримки.Політика школи регулярно переглядається, щоб переконатися, що вона не заважає використанню інформаційних технологій у навчанні. Ця політика стосується оцінювання роботи вчителів, створення розкладів та забезпечення доступу до ресурсів. Вона забезпечує рівномірний розподіл бюджетного фінансування шкільних потреб та підтримку працівників, що розуміються на технологіях.

На державному рівні створення національного інформаційного середовища й інформаційного навчального середовища в закладі освіти в достатньому обсязі відображено Національною Програмою інформатизації. У ній визначено поетапне досягнення основної мети інформатизації системи загальної середньої освіти, поставлено завдання інформаційного забезпечення навчання, інформатизації управлінських процесів у закладах освіти.

За цих умов рівень інформаційної культури керівника школи є одним із чинників формування сучасного інформаційного навчального середовища. Таке середовище забезпечить наявність достатнього обсягу інформаційних навчальних ресурсів для задоволення інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процессу. [10, с. 100] Нами виявлено організаційно-педагогічні умови формування інформаційного навчального середовища сучасного закладу освіти:

- достатній рівень інформаційної культури керівника закладу освіти і всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;

- наявність суб'єкта навчання, створення й реалізація в його межах інформаційного, функціонального і комунікаційного компонентів навчально-виховного процесу;

- забезпечення в межах інформаційного навчального середовища обігу навчальної й управлінської інформації.

2.2 Регіональні аспекти інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами

У теорії та практиці залишається проблема неадекватності випереджального розвитку інформаційних ресурсів, нових інформаційних технологій, інформаційних систем управлінського призначення та їх повільним упровадженням у практику управління загальноосвітніми навчальними закладами (далі - ЗНЗ) через недостатню готовність переважної більшості керівників до здійснення інформаційної діяльності. Розв'язання проблеми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як складової інформатизації освіти є не лише фактором розвитку інформаційного суспільства в Україні, а й необхідністю щодо забезпечення вищого рівня ефективного управління ЗНЗ та якості освіти учнівської молоді на основі створення інформації та інформаційних ресурсів, упровадження управлінських інформаційних систем, мереж, нових інформаційних технологій, інформаційно-комунікативних систем.

Результати фундаментальних досліджень пов'язані з теоретико-практичними дослідженнями інформації як атрибуту і одного з ключових елементів класичної адміністративно-функціональної моделі управління в освіті на різних ієрархічних рівнях, функції організації лише на основі педагогічної інформації, розробкою змісту банків педагогічної інформації на засадах теорії школознавства і педагогіки в контексті радянської методології (С.І. Архангельський, В.П. Баймаков, Д.М. Гвішиані, М.І. Кондаков, Ю.А. Конаржевський, В.С. Татьянченко, О.А. Орлов, Т.І. Шамова, П.В. Худоминський, Т.К. Чекмарьова та ін.), які за сучасних умов виробництва засобів інформатизації та ІКТ, розвитку теорії освітнього менеджменту, педагогіки і моделі державно-громадського управління школою, набувають суттєвих інноваційних і модернізаційних змін [6].

Згідно із завданнями дослідження розроблено методику вивчення та аналізу професіограми управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (надалі ЗНЗ або закладів), стану інформаційного забезпечення управління якістю освіти та застосовано комплекс методів, адекватних предмету дослідження. Вивчення та аналіз професіограми управлінської діяльності керівників закладів здійснено під час вивчення управлінської діяльності респондентів, бесід, анкетування, опитування. Вважалось, що керівник ЗНЗ є провідною фігурою навчально-виховного процесу, носієм освітніх і суспільних змін, і від його управлінської компетентності залежить рівень якості освіти та управління нею [7].

У ході дослідження анкетуванням було охоплено 60 респондентів. З них 25 директорів ЗНЗ м. Суми та 35 директорів ЗНЗ Сумської області. Серед дослідженої групи 42 директори - керівники ЗНЗ І-ІІІ рівня, що складає 70%, 18 директорів - керівники ЗНЗ І-ІІ рівня.

З метою вивчення стану інформаційного забезпечення управління ЗНЗ було розроблено анкету і запропоновано респондентам дати відповідь на запитання або обвести потрібну відповідь (додаток А).

Аналіз освітнього кваліфікаційного рівня директорів шкіл показав, що лише 12 директорів (20%) мають освітній кваліфікаційний рівень «Магістр» за спеціальністю «Управління ЗНЗ». З них 9 директорів міських шкіл (75%), 3 директори сільських шкіл (25%).

Рис. 2.1. Освітньо - кваліфікаційний рівень директорів шкіл

Сутність поняття «інформаційне забезпечення управління ЗНЗ» респонденти пояснили у такий спосіб: 5 директорів (8,3%) тлумачать це поняття як певну сукупність оптимальної інформації про управління ЗНЗ; 11 директорів (18,3%) - як збір, обробку, аналіз і передачу інформації дирекції, вчителям, учням; 6 директорів (10%) - як сукупність знань і відомостей, потрібних для управління навчально-виховним процесом; 8 директорів (13,3%) - як процеси вироблення і використання інформації про державні стандарти загальної середньої освіти з метою ухвалення і прийняття рішення; 7 директорів (11,7%) - як сукупність документів і статистичної звітності про навчання учнів; 4 директори (6,7%) - як забезпечення процесу управління якістю освіти; 10 директорів (16,7%) - як певну сукупність зовнішньої інформації щодо управління ЗНЗ; 3 директори (5%) - як діловодство; 4 директори (6,7%) вказали, що це законодавчі, нормативні, інструктивно-методичні документи; 2 директора (3,3%) не дали відповіді на запитання.

Рис. 2.2. Тлумачення поняття «Інформаційне забезпечення управління ЗНЗ»

Аналіз отриманих даних засвідчив, що переважна кількість відповідей репрезентує розбіжності в уявленнях респондентів щодо пояснення суті поняття «інформаційне забезпечення управління ЗНЗ». Класифікація й систематизація відповідей дозволяє представити їх в узагальненому вигляді через низку таких понять як інформаційна система, якісні та кількісні характеристики освітньої інформації, інформаційні процеси, документообіг.

Аналіз відповідей респондентів щодо наявності в школі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ дозволяє констатувати, на їх думку, її наявність у 28 закладах, що становить 46,7% від загальної кількості. 27 респондентів (45%) стверджують про відсутність таких систем, 5 (8,3%) - не дали відповіді на дане запитання.

Самооцінка рівня інформаційного забезпечення управління ЗНЗ виявила, що 12 директорів (20%) вважають його достатнім, 28 директорів (46,7%) - середнім, 15 директорів (25%) - низьким. 5 директорів (8,3%) - не змогли оцінити рівень інформаційного забезпечення. Разом з тим більшість директорів - 52 (86,7%) - відмітили потребу модернізації існуючої системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. 8 директорів (14,3%) відмітили, що незадоволені існуючою системою. Це засвідчує той факт, що більшістю директорів ЗНЗ критично оцінюються недоліки управлінської діяльності через недосконалу систему збору, аналізу, обробки інформації.

Рис. 2.3. Система інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

Як альтернативу розв'язання даного питання було запропоновано обговорити запровадження авторських управлінських автоматизованих систем. Лише 8 директорів (13,3%) відзначили, що запровадили авторські управлінські автоматизовані системи. Лише 3 з них змогли дати їх точну назву. Ці дані підтверджують низький рівень обізнаності керівників з авторськими системами управління, без системність існуючої роботи з інформацією в закладах, неусвідомлення значущості інформаційного забезпечення управління як фактора підвищення ефективності діяльності ЗНЗ.

Рівень автоматизації наявних управлінських системи цілком задовольняє 11 респондентів (18,3%), 35 - частково (58,3%), 10 - не задовольняє (16,7%), 4 - відзначили необхідність модернізації (6,7%).

Рис. 2.4. Рівень автоматизації управлінських рішень

Існуюча система роботи з документацією задовольняє 4 директорів (6,7%), 3 директорів (5%) - частково задовольняє, 10 директорів (16,7%) - не задовольняє, 43 директори (71,6%) відзначили потребу докорінної модернізації існуючої системи документообігу. В ході співбесід було відмічено, що на сьогодні існує перевантаження керівника великою кількістю паперових документів від органів управління освітою різних рівнів і соціальних інституцій, звітів, графіків, планів, інформацій, а також відсутня єдина стандартизована система документообігу.



Рис. 2.5. Оцінка системи роботи з документацією

На запитання «Які з проблем стримують використання інформаційно-комп'ютерних технологій в школі?» було отримано такі відповіді респондентів:

- недостатня забезпеченість школи комп'ютерами - 44%;

- недостатній рівень кваліфікації директорів ЗНЗ для впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій - 15%;

- консерватизм у використанні інформаційно-комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі - 12%;

- недостатня розробленість програмного забезпечення - 20%;

- запровадження інформаційно-комунікаційних технологій без попередньої апробації - 9%.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комп'ютерних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні - відсутність вільного доступу до комп'ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій та інші.



Рис. 2.6. Проблеми використання інформаційно - комп'ютерних технологій в школі

Однак, головні проблеми - це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами [9]. Ось частина проблем без розв'язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.

Таким чином, у ході дослідження виявлено, що управління ЗНЗ в умовах інформаційного суспільства потребує цілеспрямованої підготовки директора школи до управлінської діяльності, формування його інформаційної культури, яка б об'єднувала навички вільного володіння комп'ютером, обізнаність в сфері автоматизованих систем управління, програмного забезпечення, апробації даних систем з боку директора з матеріально-технічним забезпеченням сучасними комп'ютерами шкіл, підключенням до глобальних інформаційних мереж, науково-методичний супровід інформаційного забезпечення управління ЗНЗ [10].

Усе це забезпечить підвищення ефективності управлінської діяльності і, як результат, підвищення рівня надання освітніх послуг.

2.3 Засоби запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській діяльності керівника КУ Сумської СШ №2 ім. Д. Косаренка

В умовах реформування концептуальних, організаційних і структурних засад вітчизняної освіти з метою виведення її на рівень освіти розвинутих країн світу вирішальна роль відводиться готовності керівних та педагогічних кадрів освіти до реалізації поставлених завдань. Вони «мають стати рушійною силою відродження та створення якісно нової системи освіти» [26].

В інформаційному суспільстві однією з важливих якостей директора школи, умов успішності його як професіонала-менеджера освіти є готовність до запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні навчальним закладом.

Управління школою - це особлива діяльність, у якій акцент все частіше переноситься на взаємини між людьми і трактується як взаємодія керівника і підлеглих на основі «суб'єкт-суб'єктних» відносин [11]. Це діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, управління, керівництва і контролю забезпечують організованість спільної діяльності учнів, вчителів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на кінцевий результат.

Такі напрямки діяльності директора школи як: управлінська діяльність; бібліографічна діяльність; дослідницьку діяльність; збір, накопичення і обробка методичної інформації, створення фонду науково-методичної інформації; навчання і самоосвіта, ефективніше вирішувати за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій.

Удосконалення роботи з планування полягає у наступному:

1. На основі програмно-цільового підходу складаються плани роботи школи на п'ять років, чи на рік.

2. Плануванні роботи методичних об'єднань.

3. Плануванні поточних справ, наприклад, на тиждень.

Крім того, важливим завданням керівника загальноосвітнього навчального закладу є використання можливостей педагогічної комунікації (зв'язки з ВНЗ, ОІППО, РМК, окремими вченими, відомими практиками; участь у науково-практичних конференціях і семінарах; відрядження з метою вивчення і обміну перспективним педагогічним досвідом).

Одним з напрямків управлінської діяльності директора школи, є управління персоналом, що передбачає розробку структури масиву інформації в системі інформаційного забезпечення управління закладом.

Важливе місце у підвищенні ефективності управлінської діяльності керівника школи відводиться створенню автоматизованої системи управління школою («АСУ-школа») [31, с. 25]. Мета створення системи: підвищити якість підготовки учнів за рахунок удосконалення управління з боку директора, громадських організацій, навчальної, методичної, кадрової і господарської діяльності на основі оперативної і всебічної інформації; удосконалення діяльності всіх підрозділів школи за рахунок впровадження наукової організації праці, автоматизації збору, обробки інформації, оптимальне використання матеріальних, трудових ресурсів школи за рахунок автоматизації розробки навчальних планів, складання розкладу занять, екзаменів, консультацій, а також автоматизації рутинної обчислювальної роботи з врахування різних кількісних показників роботи школи; підвищення оперативності управління на всіх внутрішньошкільних рівнях за рахунок своєчасного і повного забезпечення управлінського органу оперативною інформацією для прийняття оптимальних рішень.

Використання системи «АСУ-школа» покликане забезпечити оперативність і точність контролю за ходом навчально-виховного процесу. Необхідні підсистеми «АСУ-школа» потрібно створювати на основі трьох найважливіших наборів даних: Учень», «Вчитель», «Фінансово-господарської діяльності».

Наприклад, підсистема «Учень» охоплює інформацію про анкетні дані класу з одержання протягом кожної чверті оцінок і кількості «зароблених» заохочувань і стягнень. На базі цього набору даних працює підсистема «Клас».

Підсистема «Вчитель» призначена для забезпечення суб'єктів управління інформацією про особисті, соціально-демографічні характеристики, освітньо-кваліфікаційний рівень, результативність діяльності працівників, підвищення професійної кваліфікації та ін.

Для ефективного використання автоматизованої системи необхідно, щоб комп'ютери ЗНЗ були об'єднані в локальну мережу.

Локальні комп'ютерні мережі - це системи розподіленої обробки даних і, на відміну від глобальних та регіональних комп'ютерних мереж, охоплюють невеликі території (діаметром 5-10 км) всередині окремих контор, банків, бірж, вузів, установ, науково-дослідних організацій і т.д. [41]. При допомозі загального каналу звя'зку локальна мережа може об'єднувати від десятків до сотень абонентських вузлів, що включають персональні комп'ютери, зовнішні запам'ятовуючі пристрої, дисплеї, друкуючі і копіювальні пристрої, інтерфейсні схеми та інші. Локальні мережі можуть під'єднуватися до інших локальних і великих (регіональних або глобальних) мереж ЕОМ за допомогою спеціальних шлюзів, мостів і маршрутизаторів, які реалізуються на спеціалізованих пристроях або на персональних комп'ютерах з відповідним програмним забезпеченням.

Відносно невелика складність і вартість локальних обчислювальних мереж, основу яких складають персональні комп'ютери, забезпечують широке використання їх у сферах автоматизації управлінської діяльності школи. В більшості випадків успіх використання локальних мереж обумовлений їх доступністю масовому користувачу, з одного боку, і тими соціально-економічними наслідками, які вони вносять в різноманітні види людської діяльності з іншого. Вони дозволяють передавати цифрову, графічну і мовну інформацію. Завдяки цьому можливе створення центру машинної обробки ділової (документальної) інформації - наказів, звітів, відомостей, листів і т.д. Такі центри об'єднають певну кількість автоматизованих робочих місць, що дає можливість використання безпаперових технологій. Це дозволить відмовитись від громіздких, незручних і трудомістких карткових каталогів, книг та іншого, замінивши їх компактними і зручними комп'ютерними носіями інформації. У разі необхідності можна легко отримати копію документа на паперовому носії.

У директора школи часто виникає інше завдання - прослідкувати, чим же займаються працівники школи в робочий час: виконують свої обов'язки, або ж викачують фільми з Інтернету або годинами базікають по «аське».

Справитися з цими проблемами Вам допоможуть програми HiddenAdministrator, RemoteAdministrator, TeamViewer покликані здійснювати управління і стеження за дистанційними комп'ютерами, а також допомагають проводити віддалене адміністрування локальної мережі не покидаючи свого робочого місця.

Використання ІКТ в удосконаленні роботи керівника дозволяє інтенсифікувати такий важливий аспект його діяльності, як педагогічний аналіз уроків у системі навчально-виховного процесу. За допомогою діалогової системи можлива диференціація мети відвідування уроків, складання і запис програми спостереження, запис результатів відвідування уроків з однією метою у різних вчителів і порівняння результатів, позитивні сторони і недоліки в роботі вчителів.

Упорядкованість планової інформації разом із можливістю оперативного аналізу дозволить вдосконалити внутрішкільний контроль, опрацювання даних контролю, дозволить давати науково обґрунтовані рекомендації коригувального характеру.

Керівнику школи потрібний особистий календар, в якому також записана оперативна і відтермінована інформація, у міру виконання запланованих справ інформація видаляється з пам'яті машини, або, за необхідності, список виконаних справ може бути роздрукований для накопичення інформації про виконання або звітності перед вищестоящими організаціями. У цьому випадку немає потреби писати докладні звіти, підготовка яких займає чимало робочих і неробочих днів. На цій же основі може бути побудована програма звітності перед вищестоящими організаціями в питаннях статистичної звітності, фінансування.

Значну допомогу може надати використання ІКТ в роботі з листами батьків, громадськості.

Таким чином, використання інформаційно-комп'ютерних технологій сприяє раціоналізації управлінської діяльності керівника школи.

Доцільно вести тематику науково-методичної роботи педагогічного колективу, періодичність роботи над тією або іншою темою конкретних викладачів, інформацію про педагогічні кадри: в якому році закінчив ВНЗ і прийшов працювати в дану школу, який предмет викладає, тижневе навантаження викладача, яку посаду займає в школі, які громадські доручення виконує, в якому році підвищував кваліфікацію і де, над якою темою працює, анкетні дані. Ця операція скоротить час збирання необхідних даних про вчителів школи.

Важлива роль в професійній діяльності директора школи відводиться глобальній мережі Інтернет [18].

У наш час необхідною умовою діяльності компетентного директора школи є ініціативність у застосуванні інформаційних та комунікаційних технологій шляхом створення шкільних веб-сторінок, видання шкільних бюлетенів європейського спрямування, членства в освітніх міжнародних програмах (наприклад, Європа в школі), освітніх мережах та ін.

За останні роки в Україні спостерігається різке зростання обсягів інформаційних ресурсів, які розміщуються на Web-серверах, Інтернет-сайтах, Web-порталах, Web-сайтах, Web-сторінках.

Інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі стають доступними користувачеві у вигляді так званих Web-сторінок. Власник інформаційного ресурсу подає інформацію таким чином, щоб користувач мав змогу оперативно відшукати необхідний документ. Структура, яку утворюють дані на Web-сторінці, та зв'язки між ними певною мірою відображають структуру предметної галузі. Web-сторінка може містити не тільки текст, а й інформацію в різних графіках, таблицях, анімаціях, відеозаписах, аудіозаписах. Перегляд Web-сторінок здійснюється за допомогою спеціальних програм перегляду - браузерів. Браузер за сутністю є кваліфікованим, ерудованим провідником, що виводить користувача на необхідну інформацію.

Розглянемо інформаційні ресурси, їх характеристики і універсальні покажчики, що можуть бути використані в управлінській діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу з застосуванням інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ).

Суттєвий вплив на управління загальноосвітнім навчальним закладом мають інформаційні потоки із зовнішнього середовища.

В таблиці 2.3.1. наведено внутрішні й зовнішні інформаційні потоки, які базуються на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях.

Як кожним ресурсом, так і інформаційними ресурсами Всесвітньої мережі можна управляти. Тому керівникові загальноосвітнього навчального закладу необхідно знати можливості, які надають мережа Інтернет і засоби ІКТ для пошуку інформації, класифікації та перетворення інформації, методологію кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів у освітньому просторі, методику прогнозування потреб у них; планувати формування й раціональне використання інформаційного ресурсу у межах закладу, розвивати інформатичну компетентність.

Таблиця 2.1. Співвідношення внутрішніх й зовнішніх потоків інформації, які отримуються в ЗНЗ на електронних носіях

Внутрішні потоки інформації, які отримуються в ЗНЗ на електронних носіях	Зовнішні потоки інформації, які отримуються ЗНЗ через мережу Інтернет
Інформація, яка отримана в результаті використання комплексних комп'ютеризованих задач	Інформація з Інтернет-сайтів органів державної влади
	Інформація з Інтернет-сайтів органів регіонального управління
	Інформація з Інтернет-сайтів органів місцевого самоврядування
	Інформація, отримана від державних органів управління освітою електронною поштою або розташована на відповідних Інтернет-сайтах
Інформація, яка отримана в результаті використання комп'ютеризованих задач підтримки	Інформація, отримана від місцевих органів управління освітою електронною поштою або розташована на відповідних Інтернет-сайтах
	Інформація, отримана електронною поштою від інших ЗНЗ України або розташована на їхніх Інтернет-сайтах
	Інформація, отримана електронною поштою або з відповідних Інтернет-сайтів органів управління освітою і закладів освіти інших країн
	Інформація, отримана електронною поштою або з відповідних Інтернет-сайтів громадських та інших організацій

У закладі, як і в будь-якій системі управління існують суб'єкти та органи управління інформаційними ресурсами загалом та управлінською інформаційною системою зокрема. Для будь-якого закладу суттєвим є встановлення регламенту функціонування інформаційної системи - від з'ясування інформаційних потреб суб'єктів управління до використання інформаційних ресурсів в управлінській діяльності (Додаток В).

Управлінська діяльність керівника ЗНЗ має враховувати весь спектр можливостей сучасних інформаційних технологій [38].

Втілення нових інформаційних технологій в шкільну практику вимагає від керівників шкіл не тільки знання можливостей комп'ютерних засобів і потенційних можливостей програмного забезпечення, але й можливих наслідків їх впливу на людський організм, знання питань безпеки під час роботи з інформаційною технікою, технічних засобів, які мають якийсь ризик радіаційної небезпеки. Несприятливим наслідкам електростатичних кіл і пониженої вологи повітря можна запобігти, використовуючи зволожувачі повітря і антистатичні заходи. Інформаційна техніка вимагає підвищеного контролю за температурою повітря, використання більш удосконалених засобів вентиляції (кондиціонування), іонізації повітря і зниження рівня статичної напруги приміщення. Велику увагу необхідно приділити освітленню приміщення, оскільки яскраве штучне освітлення викликає блиск і осліплююче світіння екранів терміналів.

Одним із головних шляхів здобуття якісної сучасної освіти є використання нових освітніх та інформаційних технологій. Розвиток інформаційних технологій у нас проходить за наступними напрямами:

- оснащення школи сучасними засобами інформаційних технологій (школа має 37 комп'ютерів, цифрові й аналогові технічні засоби навчання, копіювальна і множувальна техніка);

- підвищення кваліфікації педагогічних кадрів школи в галузі інформаційних технологій (Використання технології програми «Intel® Навчання для майбутнього». На цей час за програмою Intel пройшли навчання 17 вчителів школи, створили творчі проекти та застосували на практиці, запропонувавши вчителям району для використання при викладанні шкільних дисциплін. Ці творчі проекти розроблені згідно Державних освітніх стандартів та навчальних програм. За даною програмою навчання в школі було організовано для двох груп вчителів, загальною кількістю 25 чоловік. Слід зазначити, що педагоги, які пройшли навчання за програмою, стали частіше використовувати інформаційні та комунікаційні технології для планування та проведення уроків (60%), дидактичної та методичної роботи (80%). Частіше користуються Інтернетом для підготовки до уроків і інших заходів. Крім цього, володіння вміннями щодо оформлення друкованих видань дозволило вчителям збільшити кількість публікацій у фахових виданнях);

- використання у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (створений в школі банк програмного забезпечення навчального та навчально-виховного призначення і медіатека постійно поповнюються програмними засобами з різних предметів, а найголовніше - мультимедійними проектами, розробленими як вчителями школи, так і самими учнями);

- обмін інформацією через локальну мережу школи;

- інформатизація системи управління навчальним закладом;

- наповнення змісту профільного та поглибленого вивичення навчальних предметів.

Першочерговим в управлінській діяльності адміністрації загальноосвітнього навчального закладу є розширення його інформаційного простору. Створення Інтернет-сайту закладу є одним із елементів цієї роботи. Проаналізувавши більше трьохсот шкільних сайтів [21] і враховуючи власний досвід, пропонуємо приблизну структуру шкільного сайту, робота над яким ведеться в нашій школі:

1. Титульна (головна) сторінка.

2. Історія ЗНЗ.

3. Адміністрація ЗНЗ.

4. Учителі ЗНЗ.

5. Сторінки шкільних методичних об'єднань або предметних кафедр.

6. Інформація про учнів ЗНЗ.

7. Досягнення ЗНЗ.

8. Інтернет-друзі.

9. Участь у проектах.

10. Книга відгуків.

11. Контактні адреси.

12. Наявність посилань на інші освітні сайти.

Разом з тим слід зазначити, що 95% шкільних сайтів побудовані як візитна картка ЗНЗ і є мало інформативними, а відтак, й малоцікавими, внаслідок чого дуже рідко відвідуються повторно. Це свідчить про нерозуміння керівниками ЗНЗ важливості цього напрямку роботи, особливо у спілкуванні із зовнішнім середовищем. Щоб створити більш інформативні сайти, треба розміщувати не тільки дані про навчальний заклад, а, насамперед давати на сайт інформацію про його діяльність, як от: досвід роботи, інноваційні досягнення, наприклад, оригінальний статут або концепція закладу, навчальний план, методичні розробки (уроки, позашкільні заходи). Статистику про діяльність закладу треба розміщувати в окремому розділі. Як правило, він відвідується один раз, коли відбувається знайомство із закладом. Інформація повинна надаватись таким чином, щоб вона була цікава іншим і у відвідувачів виникала потреба ще й ще раз повертатися саме до цього сайту. Роботу з підтримки окремих сторінок сайтів ЗНЗ слід включити до функціональних обов'язків адміністрації закладу освіти.

Залучення дітей до створення Інтернет-сторінок частково змінює і діяльність заступника директора з виховної роботи, бо це є новою формою позашкільної роботи, ефективно відволікає дітей від вулиці і шкідливих звичок. У процесі цієї роботи є можливість направляти діяльність дитини до тих сайтів, які пропагують здоровий спосіб життя. Прикладом тому є сайт програми «Діалог» (http://www.dialog.kharkiv.edu/default.htm).

Управління навчально-виховною системою на засадах педагогічного менеджменту - це особлива діяльність, у якій акцент переноситься на взаємини між людьми і трактується як взаємодія керівника і підлеглих на основі «суб'єкт-суб'єктних» відносин. Це діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою діагностики, аналізу, планування, організації, регуляції та корекції забезпечують організованість спільної діяльності учнів, вчителів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на кінцевий результат [38].

Основні сфери застосування інформаційно-комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес:

• система управління;

• моніторинг здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

• бібліографічна робота;

• науково-дослідна діяльність;

• збір, накопичення, обробка та створення банку науково-методичної інформації;

• моніторинг навчально-виховної діяльності.

Реалізація такого підходу дозволяє ефективно вирішувати за короткий проміжок часу проблему прийняття управлінського рішення.

Одним із пріоритетів управлінської діяльності адміністрації школи є управління персоналом, що передбачає розробку структури потоку інформації в системі інформаційного забезпечення управління закладом.

Використання інформаційно-комп'ютерних технологій сприяє раціоналізації управлінської діяльності керівника навчального закладу [40].

Зокрема, автоматизацію управління освітою в школі ми проводимо у таких аспектах:

• підготовка та проведення педрад і нарад з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій;

• уніфікованість форм наказів;

• нормативно-правова документація навчального закладу;

• створення соціального паспорту школи;

• звіти за різними напрямками контрольно-аналітичної діяльності закладу;

• шкільна документація;

• методична робота;

• моніторинг навчальної й виховної роботи;

• тарифікація;

• внутрішньошкільний контроль;

• інформація про педагогічні кадри, учнів, батьків;

• матеріально-технічне забезпечення.

Діяльність директора багатогранна, поліфункціональна й полідіяльнісна. Серед її видів важлива роль належить інформаційно-аналітичній, яка характеризується збільшенням кількості видів, джерел, потоків інформації, постійним оновленням її змісту, здійсненням низки інформаційних процесів і дій над інформацією [15, с. 21].

Збір інформації не є самоціллю. Нагромаджена інформація аналізується з метою оцінки досягнути результатів, виявлення причин, які їх зумовили і визначення завдання на новий період.

За допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій, запровадження інформаційних систем, апаратно-програмних засобів можна значною мірою модернізувати управління закладом. Створення баз даних, документів, які в основному повторюються з року в рік (накази, навчальні плани, плани роботи, склад комісій для державної підсумкової атестації, бланки, форми, окремі інформації тощо), усе це дає можливість економити робочий час директора.

За допомогою комп'ютера готуються оголошення, графіки та плани роботи, що вивішуються в учительській і мають естетичний вигляд.

Надзвичайно важливу роль у роботі директора відіграє створення бази даних про педагогів та учнів з допомогою програми Access, що дозволяє не тільки зберігати інформацію, а й сортувати її, обробляти й аналізувати.

Сьогодні в школі створена база даних на педагогічних працівників, де зберігається інформація не тільки про освіту, стаж, атестацію педагога, а й про ідентифікаційний код, дані паспорта, проблемна тема, над якою працює вчитель, фіксується участь його в методичній роботі тощо.

Дуже зручно аналізувати й порівнювати інформацію про рівень навчальних досягнень школярів по семестрах, роках (по класах, предметах тощо). Робити це можна у вигляді таблиць та діаграм.

У вигляді діаграм можна зображувати порівняльний аналіз вступу випускників школи до навчальних закладів за спеціальностями, що відповідають профільним дисциплінам школи.

Отже, використання інформаційних технологій дає можливість педагогам урізноманітнювати форми й методи проведення уроків, інтенсифікувати процес навчання, здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання й виховання, активніше формувати в школярів інформаційну компетентність і зацікавлювати учнів навчальними предметами [27, с. 26].

Ця технологія допомагає вирішувати багато завдань методичної роботи. Зокрема, у школі поліпшилося інформаційне забезпечення навчального процесу, ефективнішим став обмін досвідом між педагогами. 80% учителів володіють комп'ютером на рівні його використання на уроках.

Без комп'ютера нині складно добитися ефективності в роботі директора школи.

Гарний мікроклімат кожного класного колективу є фундаментом успішної реалізації навчально-виховних завдань. Дуже важливим стає вміння адміністрації школи своєчасно відреагувати на можливі нестандартні ситуації, які виникають практично щодня у тому чи іншому класі. Психологічна служба має забезпечити методичну підтримку дій директора, його заступників, учителів [30, с. 6]. Практичний психолог та соціальний педагог проводять обстеження всіх класних колективів. Результати тестування, опитувань, спостережень обробляються за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. Висновки про психофізичний стан кожного учня дають можливість зорієнтувати всіх учителів на оптимальну методику проведення навчальних занять саме у цьому класі, допомагають адміністрації правильно розставити й учительські кадри, враховуючи психологічні особливості вчителів та учнів.

Робота вчителя з комп'ютером - це складна, але вкрай необхідна задача. Адміністрація школи: директор, його заступники, які вже відчули переваги роботи з комп'ютерними технологіями, - мусять створити ситуацію «необхідності» використання інформаційних технологій для кожного вчителя. Якщо директор та його заступники не «захворіють» комп'ютером, то й учителі не будуть свідомо працювати з новою технікою, оскільки всім відома певна консервативність педагогічних працівників, особливо з великим стажем роботи «з дошкою та крейдою».