Методика організації дослідницької роботи учнів в процесі вивчення біології
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. Роль уроків біології у формуванні дослідницьких умінь учнів на уроках біології. Проблема виховання компетентної особистості. Шляхи формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.01.2019 |
| Размер файла | 6,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
- 1.1 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
- 1.2 Теоретичні засади навчально-дослідницької діяльності учнів на уроках біології
- 1.3 Роль уроків біології у формуванні дослідницьких умінь учнів на уроках біології
- РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
- 2.1 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
- 2.2 Методика організації дослідницької роботи учнів у процесі вивчення біології
- 2.3 Аналіз результатів дослідження
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Потреби сьогодення визначають необхідність створення життєздатної системи освіти, її демократизації та гуманізації, що, у свою чергу, має на меті забезпечення для кожного громадянина можливостей постійного духовно-творчого самовдосконалення, задоволення інтелектуальних та культурних потреб. Нині сучасна школа живе і розвивається в динамічно змінюваному світі, який висуває вимоги до неї. урок біологія дослідницький учень
Сучасне українське суспільство потребує фахівців, які володіють дослідницькими уміннями в розв'язанні практичних завдань. Концепція модернізації освіти акцентує увагу педагогів на підготовці молодих громадян, які швидко виявляють проблеми, знаходять способи їх вирішення, самостійно здійснюють відповідальний вибір, прогнозують можливі наслідки, вирізняються мобільністю, конструктивністю, відповідальністю. На формування таких якостей особистості спрямована дослідницька діяльність.
Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких умінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розділити її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.
Учні, виконуючи дослідницьку роботу з біології або інших природничих наук, удосконалюють свої знання, розвивають уміння, пов'язані з науковим пошуком, навчаються оцінювати екологічну ситуацію в реальних умовах. Така дослідницька діяльність сприяє визначенню сфери наукових інтересів, розкриттю здібностей учнів у процесі активного пізнання.
Дослідна діяльність учнів стала об'єктом вивчення вітчизняних і зарубіжних учених - В. Алфімова, О. Губенка, Л.Ковбасенко, О. Микитка, В. Моляко, І. Нінікітіної, В. Паламарчук, О.Савенкова, Л.Сологуба, Ю. Тамберга та інших. Згадані автори аналізують науково-дослідні вміння особистості, моделюють педагогічні умови їх формування, модернізують традиційні форми й методи дослідної роботи, пропонують власні навчальні програми дослідної діяльності.
Об'єкт дослідження - дослідницька робота в шкільному курсі біології.
Предмет дослідження - можливість використання дослідницької роботи в процесі навчання біології.
Метою роботи є теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості методики організації дослідницької роботи учнів у процесі вивчення біології.
Реалізація даної мети можлива за умови розв'язання таких завдань:
- розкрити особливості активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології;
- визначити засади навчально-дослідницької діяльності учнів на уроках біології;
- дослідити роль уроків біології у розвитку в учнів навичок науково-дослідницької діяльності
- провести експериментальне дослідження ефективності застосування дослідницької діяльності учнів на уроках біології та зробити відповідні висновки.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел; спостереження, бесіда; для отримання емпіричних даних були використані тестові методики; для обробки результатів дослідження застосовувалась статистична обробка даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
1.1 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук і, разом з тим, формує в учнів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Але психологи та педагоги, які вивчали сучасний стан процесу навчання, констатують, що випускники не здатні самостійно розв'язувати проблеми, вирішувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, системно. їм бракує творчої уяви, винахідливості [10, с. 69].
Причини цього слід шукати в організації навчальної діяльності. Аналіз викладання предметів природничого циклу показав, що:
1. Перевага на уроці віддається заучуванню, розширенню, поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька питома вага творчих.
2. Теоретичні й практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу носять переважно репродуктивний характер. Розв'язання творчих завдань залишається часто поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.
3. Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але такі роботи не активізують пізнавальної діяльності.
Як відомо, трьома основними складовими елементами змісту освіти є:
1) знання природи, суспільства, техніки, людини;
2) досвід здійснення вже відомих способів діяльності, формування навичок, вмінь, їх застосування;
3) досвід здійснення творчої діяльності, самостійне перенесення знань та вмінь у нову ситуацію.
Спостереження показують, що сучасний процес навчання базується головним чином на перших двох елементах. При цьому перевага віддається формуванню знань про навколишній світ, а не вмінь. Про це свідчать кількість лабораторних та практичних робіт. Третій елемент змісту освіти мало хто із вчителів включає в свій урок [5, с. 140].
Отже, як у загальноосвітніх, так і в школах нового типу фактично переважає репродуктивне навчання. Вирішити проблему перетворення учня із об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання можна за допомогою різних форм продуктивної діяльності, однією із яких є застосування на уроці творчих завдань.
Творче завдання -- це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його рішення вимагає від учня «застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудови їх на основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта». Важливе напруження думки, збудження розумової діяльності.
Складаючи творчі завдання, слід виходити з таких критеріїв;
1. Умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.
2. Містити суперечності між відомим та пошуковим -- проблему.
3. Викликати цікавість до рішення, концентрувати увагу школяра.
4. Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її рішення.
Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати і одночасно вчить самостійному пошуку нових знань і способів діяльності.
Отже, творчі завдання, на відміну від репродуктивних, здатні підняти школярів на більш високий рівень їхнього розумового розвитку [10, с. 70].
Виходячи з необхідності та враховуючи переваги використання в процесі навчання творчих завдань, слід відзначити, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Формування досвіду творчої діяльності потребує тривалого часу та певної методики.
Підвести школярів від простого і часто необдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати, робити висновки і висувати гіпотези за декілька уроків неможливо [5].
Тому проміжною та сполучною ланкою між завданнями репродуктивними та творчими є завдання частково-пошукового характеру. Під час їх рішення школярі вчаться встановлювати логічно завершені зв'язки між судженнями та умовиводами.
Методика вирішення пропонованих творчих завдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних підзавдань, кожне з яких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів. Учень легко може їх вирішити, спираючись на вже набутий обсяг знань. Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра.
Вміння розбити завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв'язку, логічний хід міркувань і буде основною трудністю під час вирішення вихідного, завдання [13, с. 36].
Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а значить, приводить до нестандартних рішень.
1.2 Теоретичні засади навчально-дослідницької діяльності учнів на уроках біології
Участь у біологічних дослідженнях і спостереженнях є чудовим способом залучення дітей до занять біологією. Воно викликає в дітей зацікавленість обраною для досліджень проблемою, стимулює їхню самостійну роботу з науковою літературою, сприяє розвитку наукового системного мислення, формує в учнів навички аналізу й синтезу інформації. Крім того, біологічні дослідження дозволяють зміцнювати міждисциплінарні зв'язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика.
Усі дослідження в школі проводяться учнями під керівництвом і контролем учителя, який пропонує учнями теми досліджень і забезпечує їх відповідними методичними рекомендаціями щодо пошуку наукової літератури, планування дослідження й аналізу його результатів. Необхідно відзначити, що вибір теми дослідження становить певні труднощі. З одного боку, тема не має вимагати проведення занадто складних експериментів, оскільки всю або майже всю роботу учні мають виконувати самостійно. З іншого боку, робота не має бути й занадто простою й тривіальною, оскільки підтвердження в результаті виконання роботи фактів і закономірностей, які давно й добре всім відомі, не має ніякого сенсу. А от отримання нехай і невеликого за обсягом, але важливого наукового результату позитивно впливає на ставлення учнів до роботи, стимулює її подальше проведення [18].
Наукове дослідження - особлива форма процесу пізнання, систематичне й цілеспрямоване вивчення об'єктів, у якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.
У процесі науково-дослідницької діяльності створюються умови для формування дослідницьких компетентностей школярів, які охоплюють не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, а й внутрішню потребу дітей у дослідницькій діяльності.
Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання вчителем різних видів дослідницьких завдань, проведення лабораторних та практичних робіт. Для досягнення успішного результату саме на уроках слід розвивати в учнів інтерес і до навчального предмета, і до дослідницької діяльності [3, с. 54].
Дослідницька діяльність передбачає три послідовні ступені формування мислення, що відповідає трьом типам навчально-пізнавальних завдань:
1. Формування понять.
2. Інтерпретація відомостей.
3. Застосування правил і принципів.
На етапі формування понять учитель може ставити запитання: Що ви побачили? Почули? Помітили? Як це пов'язано одне з одним? За якою ознакою? Як би ви назвали ці групи?
Етап інтерпретації відомостей передбачає запитання: Що ви зауважили та побачили? Що виявили? Чому це сталося? Що це означає? Що з цього випливає? Які висновки можна зробити?
На етапі застосування правил і принципів учні мають знайти відповіді на запитання: Що б могло статися, якби? Чому це могло би статися? Що знадобиться для того, щоб твердження повністю підтвердилося?
Дослідницькі якості учнів особливо розвиваються при застосуванні практичних методів навчання, що передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів. До практичних методів
належать:
ь роботи, пов'язані з розпізнаванням і визначенням природних об'єктів;
ь спостереження з подальшим реєструванням явища;
ь проведення експерименту, виконання практичних і лабораторних робіт;
ь проектна діяльність.
Розпізнавання і визначення як види практичних методів найпоширеніші у викладанні біології. Їх суть полягає у розпізнаванні одного організму (органів) серед інших [7, с. 125].
Уміння розпізнати під час порівняння розвивається в уміння визначати. Визначення проводять під час морфологічних і систематичних робіт. Розпізнавання і визначення виконують, використовуючи різноманітний роздавальний матеріал, який при цьому вимірюють, розчленовують, фіксують за допомогою найпростіших знарядь: луп, скальпелів, препарувальних голок, ножиць, вимірювальних інструментів.
Серед багатьох методів наукового дослідження провідними є спостереження й експеримент.
Спостереження - безпосереднє сприймання явищ дійсності. Учитель біології має великі можливості для організації спостережень. Їх можна організувати на уроці, особливо в процесі виконання лабораторних і практичних робіт.
Щоб успішно розвивати у дітей спостережливість, учитель повинен працювати за такими правилами:
1. Перед дітьми треба ставити зрозумілу, чітку і посильну мету спостереження.
2. Спостереження має бути повним і детальним: треба навчити учнів помічати все істотне і в той же час усі деталі, але обов'язково ті, які зв'язані з поставленим завданням, із його метою. У цьому учневі має допомогти план спостережень, розроблений учителем за участю дітей.
3. Успіх спостереження залежить від загального розвитку і від запасу попередніх знань про даний об'єкт.
4. Спостереження повинні бути систематичними і планомірними.
5. Характерною ознакою спостережень є зв'язок сприйняття з активним процесом мислення, що виявляється в порівнянні предметів і явищ, встановленні причинного зв'язку, відмінності між ними, в умінні зробити теоретичні і практичні висновки.
6. При будь-яких спостереженнях учень обов'язково повинен вести систематичні записи в щоденнику спостережень і підбивати підсумки проведеної роботи [12, с. 87].
Спостереження, за строками їх виконання, поділяють на дві групи: короткочасні й тривалі.
Короткочасні спостереження повністю включаються до уроку, їх виконують із роздавальним матеріалом.
Тривалі спостереження виконують переважно в позаурочний час, але перебіг їх виконання й результати демонструються на уроці. Для організації спостереження пропонується картка-інструкція.
Експеримент - вивчення процесів, що відбуваються у живих організмах у штучно створених умовах. І.П.Павлов писав, що спостереження збирає те, що йому пропонує природа, а дослід бере у природи те, що він хоче. І сила біологічного досліду величезна.
У навчальному процесі експеримент можна використати з ілюстративною та дослідницькою метою.
За ілюстративного підходу джерелом знань є слово - пояснення вчителя і підручник, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення.
Дослідницький підхід передбачає:
ь Постановку проблеми (формування гіпотези).
ь Пошуки шляхів її розв'язання (розробка умов експерименту).
ь Демонстрування експерименту або його результатів.
ь Висновки (розкриття суті явища, що вивчається).
Біологічний експеримент найчастіше є тривалим і не завжди вкладається за часом у рамки уроку. Щоб підсилити педагогічне значення демонстраційного експерименту і показати його цілісність за один урок, можливе використання прийому зближення початку і кінця досліду, його ходу й кінцевого результату. Кінцеві результати можна показувати на попередньо закладеному досліді [20, с. 47].
Під час використання експерименту як методу пізнання важливо, щоб учні засвоїли основні правила його проведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї, вплив якої досліджується. Варіант із незміненою умовою - це «контроль», а варіанти зі зміненою умовою того, що досліджується, є «дослідами». Результати порівняння треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіків. Це дасть змогу закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідкові зв'язки.
Як приклад короткочасних дослідів, можна назвати роботу зі з'ясування травної дії ферментів слини на крохмаль. Учні старших класів проводять тривалі досліди на з'ясування впливу різних екологічних факторів на організми.
Проведення експериментів дає юним дослідникам можливість:
ь розчленовувати складні явища на окремі частини, елементи, стадії для докладнішого їх вивчення;
ь поєднувати прості явища, окремі частини, спостерігати їх, установлювати взаємозв'язок;
ь штучно створювати умови, при яких відбувається певне явище, вплив того чи іншого фактору;
ь застосувати різні прилади, матеріали для глибшого вивчення даного явища, штучно прискорювати або сповільнювати хід певного процесу або досліду в цілому [4, с. 84].
Лабораторні роботи - вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Лабораторні роботи сприяють реалізації міжпредметних зв'язків, принципу зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів і вмінь використовувати методи науково-дослідної діяльності.
Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють установленню зв'язку теорії з практикою, ознайомлюють учнів із методами дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань, робити правильні наукові висновки. Проведення лабораторних робіт поєднується із різними методами навчання: бесідою, розповіддю, спостереженнями, дослідами. Організаційно такі роботи проводять фронтально або індивідуально. Після постановки пізнавального завдання вчитель ознайомлює учнів з обладнанням та пояснює, в якій послідовності і як виконувати роботу, вести записи й оформлювати результати.
Що стосується форм організації лабораторної роботи, то вони бувають фронтальні, групові, індивідуальні.
Фронтальна форма організації лабораторної роботи передбачає, що учні класу виконують одну й ту саму роботу з допомогою ідентичного обладнання. Переваги фронтальної форми лабораторної роботи полягають в економії часу вчителя на розробку змісту та відбір роздавального матеріалу, в оперативності отримання зворотної інформації про її виконання, у можливості корегування та оцінювання результатів.
Групова форма організації лабораторної роботи полягає в тому, що з однієї й тієї самої теми для окремих груп учнів добирають різні завдання, інструктажі, дидактичні картки, обладнання. Її переваги полягають у можливості врахування індивідуальних особливостей учнів, рівня їхніх навчальних досягнень, інтересів, у наданні допомоги та взаємодопомоги, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю; крім того, ця форма роботи дозволяє більш ефективно використовувати обладнання.
Сутність індивідуальної форми організації лабораторної роботи полягає в розробці індивідуальних завдань, виборі та диференціації дидактичного матеріалу, постановці різних цілей і завдань роботи, різноманітності алгоритму виконання завдань, урахуванні темпу та ритму навчальної діяльності окремих учнів, рівня сформованості їхніх умінь і навичок самостійної роботи, теоретичної підготовленості. Диференційована форма організації лабораторної роботи вимагає більших витрат зусиль і часу вчителя на її підготовку. Крім того, значною мірою ускладнюється процес отримання зворотної інформації про виконання індивідуальних завдань та їхнього корегування. Незалежно від специфіки форм організації лабораторної роботи у процесі її виконання переважно використовують такі методи, як аналіз, синтез, порівняння, діагностування, висновки [15, с. 39].
Учителю важливо забезпечити чітку організацію та проведення лабораторної роботи (повідомити тему, мету й завдання; провести інструктаж з учнями щодо виконання роботи; нагадати правила поведінки та техніки безпеки; розподілити клас на групи (у разі необхідності); повторити технологію виконання роботи; зорієнтувати учнів на кінцевий результат та ознайомити з критеріями його оцінювання).
Для лабораторних робіт складають картки-інструкції, з якими учні можуть ознайомитися індивідуально. Учитель стежить за виконанням роботи кожного учня й у разі потреби консультує. Під час виконання лабораторної
роботи учні мають дотримуватися правил техніки безпеки. Завершується лабораторна робота письмовим звітом кожного учня.
Практичні роботи - за характером діяльності близькі до лабораторних робіт, передбачені навчальною програмою. Переважно їх виконують після вивчення теми чи розділу. Практичні роботи мають велике навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання таких робіт сприяє конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються.
Етапи практичної роботи:
1. Постановка питання, що обумовлює мету роботи.
2. Інструктаж із техніки безпеки.
3. Виконання роботи (визначення, спостереження, проведення досліду).
4. Фіксування результатів (виконувати одночасно з роботою).
5. Висновки-відповіді на поставлені запитання.
6. Звіт або повідомлення про роботу на уроці.
Практична робота, залежно від змісту, може бути організована дедуктивно, коли вже відоме положення слід підтвердити фактами, або індуктивно, коли на основі фактів потрібно зробити висновки. Розпізнавання рослин або тварин та їхніх органів, як правило, відбувається дедуктивно, експеримент - майже завжди індуктивно. Роботи на визначення й спостереження можуть бути індуктивними й дедуктивними.
Розрізняють практичні роботи попередні (дослідницькі) й наступні, що закріплюють і практикують поняття. Перші з них передують вивченню питання, і учні, проводячи дослід, розв'язують поставлене перед ними завдання, а результати роботи демонструють і обговорюють на відповідному уроці. Другі проводяться після вивчення питання, і здобуті теоретичні знання учні застосовують на практиці, перевіряючи деталі в інших варіантах [11, с. 53].
Дослідні роботи - пошукові завдання і проекти, що мають на меті індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. При проектній діяльності учні складають звіти про свої спостереження за розвитком рослин,
життям тварин, природними явищами, пишуть огляди науково-популярної літератури. Елементи пошуковості й дослідницької діяльності розвивають мислення учнів, спонукають їх до самостійних пошуків.
Метод проектів - система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію учня, розвиток його інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей та творчих
здібностей у процесі створення проекту під контролем учителя.
Мета проектної діяльності полягає у:
• формуванні та розвитку пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно здійснювати пошук інформації;
• розвитку вміння ставити проблему та самостійно її розв'язувати;
• розвитку мотивів до навчання та самоосвіти;
• формуванні почуття відповідальності за прийняте рішення;
• розвитку комунікативних умінь і навичок.
В основу методу проектів покладено ідею про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності учнів на результат.
Перший (прихований) результат - включення учня в пошукову роботу, здобуття знань та їх практичне застосування, а саме - мотивація, самооцінка, вміння робити вибір, продумувати наслідки такого вибору, результати власної діяльності [19, с. 137].
Друга складова результату - захист проекту у вигляді дослідницької роботи, плакату, відеоролика, буклету або презентації у програмі Microsoft PowerPoint.
Вимоги до проектної діяльності:
1) наявність суттєвої дослідницької проблеми;
2) практична, теоретична, пізнавальна значущість результатів;
3) використання дослідницьких методів.
До проектної діяльності потрібно готувати учнів, починаючи з молодших класів. Діти навчаються проводити власне дослідження, робити висновки, оформлювати результати. Творчі роботи вони публічно захищають у класі. Так учні долають першу сходинку у своїй дослідницькій діяльності.
Упродовж навчально процесу вчитель спонукає учнів до дослідження, доброзичливо та зацікавлено реагує на всі висловлювання дітей, створює атмосферу пізнавального пошуку, збуджує допитливість, стимулює пізнавальний інтерес та сприяє розвитку дитини.
1.3 Роль уроків біології у формуванні дослідницьких умінь учнів на уроках біології
Творчий підхід до викладання шкільного курсу біології дає поштовх залучити учнів до науково-дослідницької діяльності, викликає зацікавленість проблемами про природу, про навколишній світ. Біологічні дослідження під час уроків стимулюють учнів до самостійної роботи з навчальною, науковою літературою, до проведення фенологічних спостережень, до морфологічного аналізу рослинних, тваринних об'єктів, до статистичної обробки результатів.
Ці знання про природу потрібні для розв'язання важливих життєвих проблем особистості, для використання їх у повсякденному житті, для свідомого вибору професії в майбутньому.
Біологічні експерименти дозволяють зміцнювати міжпредметні зв'язки з навчальними предметами математикою, хімією, фізикою, основами здоров'я. Вони сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Для вчителів біології орієнтиром роботи в даному напрямку є практичні та теоретичні наробки видатного педагога В.Сухомлинського, який говорив:,, Дитина від своєї природи - допитливий дослідник, відкривач світу. Слід дитину спонукати до самостійної пізнавальної діяльності, формувати з малих літ допитливість, прагнення до навчання, яке має бути радісною працею... Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках» [6].
Формування дослідницьких умінь учнів на уроках біології здійснюється в три етапи.
Перший етап - підготовчий (5-6 кл.). Для цього віку характерне конкретно-образне мислення. Основний зміст практики - конкретні біологічні об'єкти: рослинні угруповання і типові для них представники. Діти отримують відповіді на питання, що у цьому віці є домінуючими: «Що?», «Хто?». Вони також роблять спроби встановити елементарні причинно-наслідкові зв'язки, суттєво закріплюють навчально - пізнавальну мотивацію, для якої характерна зацікавленість способами здобуття знань. А це в свою чергу дозволяє скерувати інтерес школярів на оволодіння першоосновами справжнього наукового дослідження. На ньому формуються основні навчальні вміння.
Наприклад, у процесі вивчення теми «Вода - найпоширеніша речовина на Землі» (курс природознавства 5 клас), учні встановлюють об'єкт дослідження - воду - тіло неживої природи, виявляють фізичні та хімічні властивості води. Доведення цього теоретичного положення підкріплюють елементарними дослідами відповідно до інструктивної картки тексту підручника.
Другий етап - розвиток дослідницьких умінь (7-8 кл.). У цьому віці пізнавальна діяльність учнів спрямована на встановлення зв'язків між явищами та об'єктами. Учні отримують відповіді на головні питання свого віку: «Чому?», «Як?». Також збільшується частка самостійної дослідницької діяльності дітей. Учні даного віку засвоїли курс «Біологія тварин» і тому до запропонованої вчителем теми дослідження, розробляють дослідницький проект. Вони самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їх аналіз. Спостереження за тваринами вимагає від учня-дослідника терпіння. Найбільш оптимально проводити таку роботу індивідуально або у парах. Перехід від групової роботи до індивідуальної підвищує відповідальність кожного за результат дослідження. Так, під час системно-узагальнюючого уроку на тему «Птахи», учні, об'єднавшись у групи, отримують від учителя завдання:
- створити дослідницькі проекти до теми наукових досліджень:
№1 «Видова різноманітність птахів залежно від змінних умов оточуючого середовища (обезводнення)»,
№2 «Зміна видової різноманітності екологічної групи птахів культурних ландшафтів залежно від умов довкілля».
- відобразити в дослідницьких проектах пошукову роботу та практичні дослідження з вивчення екологічного стану вказаних територій, з виявлення видової різноманітності об'єктів дослідження, відстежити кількісний склад птахів певного виду, порівняти з минулорічними спостереженнями, зробити висновки.
- результати оформити у вигляді наукового дослідження:
* вибір та формулювання теми наукового дослідження;
* визначення об'єкта та предмета дослідження;
* визначення мети та завдань дослідження;
* формулювання гіпотези дослідження;
* розробка технології дослідження (проектування змісту етапів дослідження, відбір методів дослідження, вироблення висновків, складання списку використаних джерел, виготовлення додатків тощо);
* оформлення результатів дослідження;
* підготовка до захисту науково-дослідницької роботи.
Третій етап - самостійна дослідницька діяльність школярів (9-11 кл.).
Третій блок занять - «Моніторингові дослідження». Він розрахований на учнів 9-11 класів. В основу змісту цих занять покладено вивчення і оволодіння нескладними методами польових досліджень. Для школярів цього віку цілком доступні методи геоботанічних досліджень, біоіндикації повітря, маршрут - ний облік птахів, обліки комах тощо.
На цьому етапі школярі вчаться самостійно обирати відповідну методику роботи, визначати її доцільність, можливість отримання достовірних і порівняльних даних. Сформовані дослідницькі вміння дозволяють учням проводити самостійні навчально-творчі пошуки.
Шляхами формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи є:
- уроки біології:
а) через спостереження за об'єктами живої природи та їх змінами під впливом чинників зовнішнього середовища;
б) експеримент під час виконання практичної, лабораторної роботи;
в) під час виконання лабораторного практикуму;
г) дослідження джерел інформації;
- використання ІКТ під час створення презентації;
- спостереження та дослідження на навчально-дослідній ділянці;
- робота в секціях біології та екології НТС;
- залучення до участі у міжнародних, всеукраїнських, обласних природничих, екологічних конкурсах та оглядах;
- виконання завдань навчальної практики [8, с. 71-73].
Серед форм дослідницької діяльності особливо варто виділити спостереження:
- у процесі виконання лабораторних та практичних робіт (наприклад, у краплині води прісної водойми (або акваріума) дослідити об'єкти тварин найпростіших, їх будову, форму тіла, рухи, реакції на подразнення.
- під час уроку - екскурсії у природу за процесами життєдіяльності рослин, тварин, або, досліджуючи ареал існування та ознаки пристосування організмів у певному природному угрупованні, за змінами явищ в учнів розвивається спостережливість, виховується любов до оточуючого світу, підвищується пізнавальна активність, що з часом переростає в наукове дослідження.
- за об'єктами живої природи для випереджаючого завдання на системно-узагальнюючий урок. Такий накопичений матеріал може стати творчою роботою учня для участі його у природоохоронних конкурсах та оглядах обласного та всеукраїнського значення.
- через самоспостереження на основі роботи з науковими, навчальними джерелами інформації. Це дає можливість учням обробити зібрані матеріали та на їх основі зробити певні висновки і узагальнення, а з часом підтвердити в процесі практичних спостережень. Накопичені результати переростають у наукові дослідження школярів.
Проблема виховання компетентної особистості, здатної до самореалізації, яка володіє навичками саморозвитку і самовдосконалення, свідомої людини, здатної зберігати природу, раціонально використовувати її ресурси, стоїть сьогодні перед сучасною школою.
Дослідницька робота в школі готує майбутніх громадян до успішного виконання будь-яких життєвих та соціальних ролей; допомагає бути творцем свого життя.
Рівні дослідницького навчання можуть бути різними: низький, середній, високий. Низький характеризується тим, що вчитель сам ставить проблему й обирає методи їх розв'язання. На середньому рівні вчитель ставить проблему, а методи їх розв'язання учні шукають самостійно. На високому рівні дослідницького навчання діти виявляють самостійність як у постановці проблеми, так і в пошуках шляхів їх розв'язання [1, с. 34].
Учитель повинен знати вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
- Вони повинні уміти планувати досвід, знати алгоритм спостережень, експериментальні і теоретичні методи наукового пізнання. Зміст біологічної освіти спрямований на формування складових наукового мислення (класифікація, екологічність, еволюційність, системність і цілісність). Завдання реалізації змісту є: набуття учнями досвіду практичної та експериментальної діяльності, застосування знань у пізнанні світу.
- Учитель повинен організувати пошукову діяльність учнів з розв'язання нових проблем і проблемних ситуацій.
Цілісна задача вимагає вмінь: аналізувати її умову відповідно до поставлених вимог, перетворювати проблему в ряд окремих проблем, складати план і етапи вирішення проблеми, формулювати гіпотезу, перевіряти отримані результати теоретично й експериментально тощо.
Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією. Вони викликають щиру зацікавленість учнів проблемою, яка вибрана для дослідження, сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Навчальний процес треба спрямувати так, щоб дитина мала можливість випробувати свої сили для виконання нестандарт - них завдань, шукати відповіді, помилятися, бачити як свої помилки, так і просуватися у креативному розвитку.
Пізнавальна самостійність виявляється в потребі й умінні людини самостійно мислити, у здатності орієнтуватися у новій ситуації, самій бачити проблеми, завдання і знаходити підхід до їх розв'язання.
У чому ж полягає технологія формування дослідницької культури учнів?
Методологічною основою розвитку дослідницької культури учнів є особистісно орієнтоване навчання, головним принципом якого є визначення індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.
Провідна дидактична мета: залучення учнів до наукової діяльності, формування творчої особистості, креативного мислення, формування цілісного уявлення про природу, засвоєння наукових фактів, понять. законів, закономірностей біології, забезпечення умов науково-експериментальної діяльності учнів, підготовка до участі в Малій академії наук, у всеукраїнських і обласних еколого-натуралістичних заходах [14, с. 48-49].
Отже, пошуково-дослідницька діяльність у процесі вивчення біології не лише активізує навчальну діяльність учнів, а й пробуджує інтерес до пізнання навколишнього світу й себе як невід'ємної її частини, розвиває творчі здібності школярів, логічне мислення. Крім того, допомагає вчителеві виявити обдаровану дитину з нестандартним мисленням та створити для неї комфортні умови для подальшого інтелектуального зростання. Елементи дослідницької діяльності, які заклав учитель на уроках біології, дають можливість виявити творчих учнів.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
2.1 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
Активізація навчально-пізнавальної діяльності - процес, направлений на мобілізацію викладачем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах тільки як процес керування активністю учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.
Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.
Спеціальна робота вчителя з розвитку активізації пізнавальної діяльності за допомогою дослідницької діяльності, сприяє психічному розвитку школярів і успішному засвоєнню ними навчальної програми.
Для з'ясування рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів було проведено педагогічний експерименти.
Базою для дослідження було обрано ЗОШ №2 м. Теребовля. В експерименті брали участь два дев'ятих класи: експериментальний (9-А) і контрольний (9-Б).
Дослідження проводилось у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.
Властивості активізації пізнавальної діяльності дев'ятикласників пропонується досліджувати з допомогою двох методик: анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів та тестування для учнів «Пізнавальна активність школяра», за О.О. Горчинська.
Методика 1. Анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів.
Метою експерименту було визначення рейтингу предметів у особистій значимості учнів. Матеріали: дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 1). У процесі експерименту школярам пропонувалося переглянути анкети та відповісти на запитання, і розмістити у порядку особистої значимості перераховані предмети та відповісти на три запитання. Загальна тривалість роботи - 8 хвилин.
Результати отриманого анкетування були підраховані, та визначені місця рейтингу предметів.
Методика 2. Визначення пізнавальної активності за О.О. Горчинська
Метою була оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 2).
Школярам пропонувалося переглянути анкети та відповісти на тестові запитання. Переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності.
На початку педагогічного дослідження (констатувальний експеримент) ми провели анкетування учнів двох груп з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначили рейтинг предметів у особистій значимості для учнів. Нами були отримані такі результати:
Рис.1 Контрольний клас
На рис.1 видно, що із опитаних учнів контрольного класу 9 дітей на 1 місце обрали англійську мову, 4 - на 2 місце біологію. Також на 2 місці географія у 7 учнів. На 3 місці українська мова у 8 дітей та математика у 4 учнів. 4 місце - математика у 5 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 3 учні віднесли біологію.
Рис. 2 Експериментальний клас
В експериментальному класі (рис. 2) нами отримані майже такі ж результаті як і в контрольному класі. 8 із опитаних учнів вибрали на 1 місце англійську мову, 5 - на 2 місце біологію. Також на 3 місці географія у 6 дітей. На 3 місці українська мова у 8 учнів та математика у 5 учнів. 4 місце - математика у 4 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 2 учнів віднесли біологію.
Після проведення тестування на оцінку ступеня прояву пізнавальної активності (див. Додаток 2) ми отримали наступні результати:
Таблиця 2.1.
|
Рівні прояву пізнавальної активності |
Експериментальний клас |
Контрольний клас |
|
|
Високий |
35% |
25% |
|
|
Середній |
50% |
55% |
|
|
Низький |
15% |
20% |
Порівняння результатів дослідження у контрольному і експериментальному класах зобразимо у вигляді діаграми на рис. 3.
Рис. 3. Порівняння рівня пізнавальної активності на початку експерименту
Таким чином, ми встановили, що у контрольному класі високий рівень пізнавальної активності виявлено у 25% (5 учнів), середній - у 55% (11 учнів), низький рівень пізнавальної активності у 20% (4 учні). В експериментальному класі 35% (7 учнів) показали високий рівень пізнавальної активності, 50% (10 учнів) середній рівень, та 15% (3 учні) низький рівень пізнавальної активності.
Результати констатувального етапу експерименту показали, що учні і контрольного і експериментального класу показала незначну різницю у показниках по кожному із рівнів пізнавальної активності на уроках біології, зокрема у дітей переважає середній рівень пізнавальної активності. Тому в подальшому нам слід приділити більшу увагу різним методам роботи задля формування інтересу в учнів до біології та розвитку у них пізнавальної активності. Дієвим методом у цьому випадку буде організація навчально-дослідної діяльності на уроках біології.
Таким чином, отримані в ході констатувального експерименту результати стали основою для проведення формувального етапу дослідження
2.2 Методика організації дослідницької роботи учнів у процесі вивчення біології
Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів. Це насамперед їх активність у навчанні, яка формується в процесі пізнавальної діяльності, свідомі і цілеспрямовані зусилля. Активізація пізнавальної діяльності має бути спрямована не тільки на активне мислення, а й на підвищення розумових зусиль, удосконалення процесу засвоєння знань, умінь, навичок, тобто на підвищення ефективності уроку. Обираючи з різноманітних форм і методів навчання найбільш раціональні для певного уроку, слід виходити з основного - забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Усього можна досягти, використовуючи метод проектів.
Дослідні роботи - пошукові завдання і проекти, що мають на меті індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. При проектній діяльності учні складають звіти про свої спостереження за розвитком рослин,
життям тварин, природними явищами, пишуть огляди науково-популярної літератури. Елементи пошуковості й дослідницької діяльності розвивають мислення учнів, спонукають їх до самостійних пошуків.
Метод проектів - це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань проектів.
Суть методу - не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомого мотивованої індивідуальної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань. Тематика яких розробляється вчителем біології з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і аналіз підсумків.
Це досить новий вид діяльності для школярів. Проект спонукає учня виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікабельні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загальнонавчальними вміннями, здатність до самоосвіти й самоорганізації. Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні синтезують знання, інтегрують інформацію суміжних дисциплін, шукають більш ефективні шляхи розв'язання задач проекту, спілкуються одне з одним спільна діяльність реально демонструє широкі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов'язки, виявляють власну компетентність. Система проектів є також частиною інтерактивних методик [9, с. 68].
Проекти є практичним утіленням отриманих знань і вмінь під час виконання групової роботи. Мета виконання проектів - організація самостійної дослідницької роботи учнів під час вивчення біології, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи, окреслення інтересів та особистих прагнень.
Якраз під час виконання проектів здійснюється особистісний і діяльнісний підхід учнів до навчання. Проектний метод - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається ця технологія, - самостійність, діяльність, результативність.
Навчально-пізнавальний проект - це обмежений у часі процес, коли відбувається цілеспрямована зміна певної системи знань на основі конкретних вимог до якості результатів, чіткої організації, самостійного пошуку розв'язання проблеми.
За визначений час (від одного уроку до 2 -3 місяців) учні вирішують пізнавальне, дослідне, конструкторське або інше завдання. Необхідно також отримувати нові знання в ході розв'язання навчально-пізнавальної проблеми природничого типу.
В своїй педагогічній діяльності можна використовувати такі види проектів: інформаційний, ігровий, творчий. Вид проекту залежить від віку учнів і теми. За змістом проекти переважно є міжпредметні, тому що інтегруються знання з історії, географії, природознавства. За способом виконання - індивідуальні та групові.
Етапи проектування
1. Початковий. Розробка основних ідей, збирання і аналіз даних.
2. Етап розробки. Вибір виконавця ( одного чи декількох), формування команди, розподіл обов'язків, планування роботи, розробка змісту етапів, корекція з боку вчителя.
3. Етап реалізації проекту. Накопичення всієї інформації з урахуванням теми, мети. Підготовка наочного - графічного матеріалу. Контроль і корегування проміжних результатів, співвідношення їх з метою, керування координація учнів.
4. Завершення проекту. Представлення і захист проекту в класі. На конференції. Оцінювання і підбиття підсумків. Обговорення результатів проекту, яких пізнавальних і моральних якостей набули його учасники, таким чином, під час роботи над проектом дуже важливо дотримуватись поетапності:
§ Задум, визначання мети, формування робочих груп;
§ Планування розподіл ролей
§ Прийняття рішень
§ Виконання проекту
§ Опис, оформлення проекту
§ Захист проекту
§ Оцінка результатів
Учні мають одержувати достатню кількість інформації та вчитися використовувати її у своїй практичній діяльності.
Разом з цим, одним з найважливіших завдань школи є виявлення в учнів задатків до певного виду діяльності та створення умов для її розвитку у відповідні здібності.
Робота над проектом підвищує інтерес до науки біології, поглиблює знання, спонукає до пошуку в дослідницькій роботі, залучає комп'ютерні технології, інтегрує в собі проблемний підхід, групову, дослідну, презентативну, пошукову форми роботи [20, с. 78].
Як приклад розглянемо інформаційний біологічний проект, який ми провели з учнями експериментального класу.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ «ЗДОРОВІ ЗУБИ»
Основні цілі. Сформувати поняття «здоров'я». Розкрити його психологічний, фізіологічний та соціальний стан. Ознайомити учнів з факторами, що визначають здоров'я людини. Розглянути основні види зубів в ротовій порожнині, їх будову, функції та призначення. Основні види захворювання зубів, з'ясувати причини їх виникнення та наслідки. Дотримування основних гігієнічних та профілактичних правил. Більш детально познайомитись із професією лікаря-стоматолога та протезиста. Розробити систему рекомендацій щодо бережливого ставлення до зубів та дотримування гігієнічних норм.
Ідея проекту. Найбільшим багатством кожного з нас - це є здоров'я. Його не купиш за гроші. Ми що маємо - не оберігаємо, а якщо втрачаємо то плачемо. Незважаючи на скорочення тривалості життя, збереження здоров'я є далеко не першою серед проблем, що хвилюють і владу, і пересічених громадян. А «правда життя» проста: турбота про своє здоров'я - особиста справа кожного.
Учасники проекту учні 9 класу.
І. Етап планування роботи над проектом
План
1. Вступ
2. Здоров'я - багатство кожного з нас.
3. Будова зубів,їх види, функції.
4. Захворювання зубів, причини та лікування.
5. Рекомендації, щодо гігієнічних правил догляду за зубами.
ІІ Етап розподілу обов'язків між членами групи
1 група « Журналісти» - надати інформацію про значення здоров'я в житті кожного з нас, навести приклади прислів'їв, висловів про значення здоров'я відомих людей.
2 група «Інформатори» - вивчити будову ротової порожнини, зокрема будову зубів. Познайомити із кількістю, видами та функціями зубів
3 група «Стоматологи» - розповісти про найбільш поширені хвороби зубів, методи та способи лікування, основні стоматологічні центри
4 група «Фотографи» - демонстрація фотографій, зовнішній вигляд хворих зубів.
ІІІ. Зміст роботи
1. Пошуковий етап
Учні разом з батьками, вчителями, бібліотекарем працюють у групах. Зустрічаються з лікарями - стоматологами, читають додаткову літературу, відвідують в поліклініці стоматологічний кабінет збирають матеріал по темі проекту. У результаті пошукової роботи, роблять висновки про те, яке має бути в людини ставлення до здоров'я, зокрема гігієнічні вимоги до зубів.
2. Оціночно-смисловий етап
§ Обговорення зібраної інформації
§ Систематизація матеріалів
§ Створення власних рекомендацій
ІV. Узагальнюючий етап
Захист проекту перед шкільною громадою
Вступ
Єдина річ цінується найбільше
Лише тоді, коли нема вже її,
І гірше втрати ти не знаєш іншої,
Здоров'я найцінніше на Землі!
Що не купиш за гроші? Звичайно, здоров'я! Усі знають, але...
Життя найцінніше, що є у людини. Людина... Вона прийшла в цей світ творити лише добро й дарувати прекрасне, на це здатна лише здорова людина. Усі ми молоді, сповнені мрій, хочемо все осягнути, рухаємось вперед, мріємо про успіх. Усе життя для нас -попереду. Від сьогоднішніх наших рішень залежить наше майбутнє. Ми повинні бути здоровими. Але статистика на сьогодні повідомляє, щодо ситуації на території України:
§ Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку;
§ Високий рівень смертності немовлят
§ За тривалістю життя Україна посідає 108 місце у світі і відстає від економічно розвинутих країн на 10 - 15 років
Подобные документы
Сучасний стан проблеми санітарно-гігієнічного виховання учнів в ході роботи вчителя біології та шляхи її подолання. Основи формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок учнів. Характеристика головних рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів.
дипломная работа [76,8 K], добавлен 22.09.2011Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас) на теми: розмноження шапкових грибів та їх різноманітність. Гриби-паразити. Лишайники. Середовища життя організмів, його чинники.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 14.09.2008Місце та значення творчих завдань у розвитку творчої дослідницької діяльності. Основі аспекти розвитку дослідницького інтересу та активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. Методика розробки творчих завдань з теми "Кров і кругообіг".
курсовая работа [347,5 K], добавлен 24.10.2010Зміст та умови формування екологічного виховання учнів. Педагогічні вимоги до його якості. Методи екологічного розвитку учнів засобами природних традицій. Ігри як засіб засвоєння освітньої програми. Виховання учнів у позакласній роботі з біології.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 23.01.2015Викладання біології у старших класах. Забезпечення максимально можливої адекватності учбово-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань. Використання мультимедійних презентацій на уроках біології. Засоби активізації пізнавальної діяльності.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 07.12.2014Поняття про диференційоване навчання, характеристика його цілей, основних видів і форм. Види диференційованої роботи на уроках біології та її організація. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання учнів.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 18.07.2011Метод ігрової ситуації як різновид нетрадиційного навчання, технологія його використання при вивчені курсу біології у сьомих класах. Характеристика етапів дидактичної гри. Урок-дослідження з біології по темі: "Що ми їмо? Харчові добавки та здоров'я".
курсовая работа [177,7 K], добавлен 27.09.2014Розкриття поняття та сутності форм навчання, їх класифікація. Організація навчальної діяльності учнів на уроках біології. Дослідження особливостей індивідуальних, групових та фронтальних форм навчання для підвищення ефективності уроків біології у 8 класі.
курсовая работа [60,4 K], добавлен 19.07.2011Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010Аналіз теоретичних досліджень і науково-популярних публікацій з проблеми формування понять на уроках у загальноосвітній школі. Теоретичні передумови і методичні рекомендації щодо підвищення ефективності екологічної освіти учнів на уроках біології.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 18.01.2012
