Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Квітень

¦ Конкурс на кращий осередок з економічного виховання.

¦ Діагностична робота з вивчення рівня сформованості основних економічних знань, уявлень та вмінь у дітей старшого дошкільного віку.

Травень

¦ Аналіз проведеної роботи. Обговорення результативності проекту. Визначення планів на майбутнє.

Висновки

В умовах ринкової економіки висуваються зовсім нові вимоги в підготовці підростаючого покоління до готовності включитися в сучасні форми економічних відносин, що можливо при умові вивчення теорії і практики ринкової економіки і формування відповідного економічного мислення. Тому створення системи економічної світи, головними принципами якої є наступність всіх її компонентів: послідовність, варіативність підготовки, врахування регіональних і галузевих особливостей; потреб окремої особистості і суспільства в цілому - головне завдання освітнього процесу. Систематичне вивчення основ економіки, способів соціально-економічної поведінки, розвиток особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, збагачення досвіду, можна досягти достатнього рівня економічної соціалізованості дошкільників, сформованості їх економічної компетентності.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти: нова редакція // Дошкільне виховання. - 2012. - № 7.

2. Большой энциклопедический словарь : в 2-х т. / гл. ред. А. Прохоров. - М. : Советская энциклопедия, 1991. - Т. 1.

3. Вишневська Т.С. Економічні ігри. БВДС , №11-12,2004.- с. 4-7.

4. Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку: Монографія. / Н.Г. Грама - Одеса, 1997.

5. Жадан Р.П., Григоренко Г.І. Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку (перспективно-календарне планування занять з економіки). / Р.П. Жадан і др. - Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2006.

6. Іванова А.В. Економічний досвід - старшим дошкільнятам / А.В. Іванова // Дошкільне виховання. -2006. - №7.

7. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К. : Ред. журн. "Дошк. Виховання", 2003.

8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський // В.О. Сухомлинський Соч.: В 5-ти томах.- К.: Рад. школа, 1976 - 1977.

9. Фесюкова Л.Б. Соціально - економічне виховання дошкільнят- Х. : Веста: Вид-во «Ранок», 2008.

10. Шатова А.Д. Экономическое воспитание дошкольников. Учеб.-метод. пособ. / А.Д. Шатова. - М. : Пед. общ. России, 2005.

11. Шевцова О.А. 745 ігор для дошкільників.- Х. : Вид.група «Основа», 2010. -

Додаток № 1

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

Тема: формування навичок економічного мислення та економічних уявлень у дітей дошкільного віку.

Мета: поглибити знання педагогів щодо використання сучасних методів навчання. Здобути уміння і навички для успішного розв'язання завдань економічного виховання дітей, стимулювати творчі пропозиції педагогів. Визначити розділи й теми Базової програми, скрізь яки проходитиме ідея формування економічної компетентності дитини.

Доброго дня, шановні колеги! Тема сьогоднішнього засідання «Формування навичок економічного мислення та економічних уявлень у дітей дошкільного віку».

Сучасна соціально-економічна програма розвитку України направлена на поліпшення життя людей і пов'язана з формуванням нової економічної моделі. Тому це питання є важливим для працівників освіти. Головним завданням є прищепити підростаючому поколінню навички діяльності в реальному житті, навчити його мислити і діяти за законами економіки.

Дискусія «Чи потрібно вивчати економіку в дитячому садку?» (відповіді вихователів,обговорення)

Висновок:

Основа майбутньої особистості закладається в ранньому віці. Знання та вміння, набуті в дитинстві - це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Елементарні економічні знання не формуються на порожньому місці, визначальним тут є конкретні умови, в яких росте й виховується дитина: сімейне середовище,ставлення до оточення, її духовний світ мають великий вплив на формування особистості майбутнього громадянина.

В дитячому садку малюк навчається гуманному ставленню до природи, поваги до людей праці, доброзичливості, взаємодопомоги. У тому дитина, яка виховується там, де панують це чесноти, в майбутньому завжди буде бережливою і економною в своїй виробничої діяльності.

Економне, бережливе ставлення до природних ресурсів, продуктів праці людей - важлива вимога сучасного життя. І чим раніше діти усвідомлять те, тим більше берегтимуть дари природи і весь рукотворний світ. А це означає готовність до практичного життя, набуття важливої складової життєвої компетентності, формування якої - один з пріоритетів Базової програми.

Дошкільнята здатні засвоїти елементарні економічні знання та категорії і те, що ці знання ім. потрібні. Дошкільний віковий період найсприятливіший до формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності як структурних елементів процесу соціалізації. Вирішальна роль у формуванні елементарних економічних знань належить вихователеві. Від його духовних, моральних якостей, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави. Тому педагогові слід бути у постійному пошуку нових технологій.

Які початкові економічні уявлення доступні розумінню дітей дошкільного віку?

Ігрова вправа «Так чи ні?»

Пропаную заслухати відповіді і погоджуючись з варіантом відповіді, необхідно підняти зелену картку, якщо ні - червону.

Відповіді:

? уявлення про те, що всі речи та предмети, які оточують нас - це результат праці людей;

? поняття бережливість, економність;

? уявлення про бізнес, як діяльність,що спрямована на отримання прибутку;

? розуміння різних форм власності;

? уявлення про торговельні осередки;

? уявлення про товар (це коли речі та предмети купуються або продаються);

? етика економічних стосунків;

? уявлення про різні професії людей, взаємодію між різними професіями, які слугують створенню матеріальних та духовних благ для людей;

? люди нових професій підприємницької діяльності;

? гроші та їх використання;

? банк як фінансова установа, його функції;

? знання про суспільний характер праці, розуміння того , за свою працю люди отримають заробітну плату;

? призначення реклами, різні види реклам;

? призначення комп'ютера.

Завдання: визначити розділи й теми у Базовій програмі, крізь які проходитиме ідея формування економічної компетентності дітей.(робота з програмою, відповіді вихователів).

Висновок: ідея економічного виховання проходить у всіх сферах життєдіяльності - «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», в різних формах активності видах діяльності.

Ігрова вправа «Що слово значить?»

Пропоную розглянути листочки зі словом - економічним терміном і пояснити його значення.

Мета: забезпечити розуміння педагогами тлумачення ключових слів економічної термінології.

Ключові слова:

економіка - наука про ведення господарства;

бізнес - діяльність, що спрямована на отримання прибутку;

бізнесмен - людина, яка має свою справу;

гривня - грошова одиниця України;

товар - речі,предмети, які купуються або продаються;

банк - установа, де находяться, зберігаються та видаються гроші;

валюта - грошова одиниця інших держав;

ярмарок - це місто, де можна купити і продати товар, відрізняється від ринку тим,що тут ведуться великі торги;

реклама - повідомлення та відомості про товар, його якість, можливість придбання, запорука успішного бізнесу;

бережливість, економність - раціональне використання ресурсів природи та держави.

Ми знаємо, які економічні уявлення доступні розумінню дітей і зараз сформулюємо основні завдання економічної освіти дошкільників.

Гра «Мікрофон»

Мета: активізувати знання вихователів про основні завдання економічної освіти дошкільників.

1. Уточнити та розширити уявлення дітей про навколишній світ речей та предметів, якими користується людина і які є результатом праці.

2. Дати знання про працю - джерело добробуту. Виховувати бережливе ставлення до людської праці.

3. Розширювати розуміння поняття «бережливість», «економність».

4. Дати елементарні економічні знання, формувати уявлення про поняття «економіка», «бізнес».

5. Познайомити з грошовою одиницею України та грішми інших держав.

6. Поглибити знання про торговельні пункти, про банк, його функції, про товарно-грошові відносини.

7.Залучати дітей до посильної праці. Виховувати працьовитість, бережливість, економність, ініціативність.

8.Ознайомити з комп'ютером, вчити гратися в економічні ігри.

9.Здійснювати корекційно-профілактичну роботу спрямовану на залучення дітей дошкільного віку до сфери економічної діяльності.

Інтелектуальне завдання «Які бесіди можна провести дітьми про бережливе ставлення до природи та раціональне використання природних ресурсів?»

(Тепло взимку у садку», «Природа - наш друг», «Чарівна вода-всім потрібна вона», «Повітря повинно бути чистим».)

Творче завдання «Які казки можна розповісти дітям про працю та бережливість?» (картки з зображенням казкових героїв, на яких вихователі вказують назви казок)

Інтелектуальне завдання

Пояснити вираз «Трудове виховання - підґрунтя економічної освіти дошкільників» (відповіді вихователів)

Висновок: як відомо, провідною економічною категорією є праця. Діти дошкільного віку рано виявляють інтерес до праці дорослих і допомагають їм. У своїй трудової діяльності вони наслідують приклад дорослих, використовують їх досвід, намагаються працювати так, як вони - відео, вправно, акуратно. В дитячому садку широко ознайомлюють дітей з працею дорослих, дається інформація про професії. Одне із завдань вихователя - доступно розкривати дітям роль праці у житті та здорові людини, підводити їх до висновків про корисність, суспільну значущість праці. Цілеспрямоване ознайомлення дітей з працею дорослих допомагає успішно вирішувати цілий ряд освітніх і виховних завдань, пов'язаних з вихованням у дітей трудової спрямованості, шанобливого ставлення до людської праці, бережливості, а також розвитком економічного мислення.

Комп'ютерні презентації:

· «Нові професії»

· «Що таке гроші?»

Педагогічна рада на тему:

«Економічна освіта дошкільників»

1. "Формування економічної компетентності дошкільнят в творчих іграх" -доповідь

2. Ділова гра «Дошкільний заклад майбутнього»

Ділова гра «Дошкільний заклад майбутнього» Мета: сприяти становленню співробітницьких відносин між колегами, шляхом взаємодії, приймати спільні нестандартні рішення, формувати організаційні здібності та навички спілкування. Підвищити рівень емоційності, творчості.

(педагоги діляться на дві групи)

Ведучий:

- В нашому місті, щоб забезпечити всіх бажаючих місцями у дитячому садку відкриваються два дошкільні заклади. Дитячі садочки побудовані за однаковим типовим проектом, з однаковою кількістю місць та штатних одиниць, з необхідним, але стандартним обладнанням. Перед колективами постало завдання: щоб забезпечити наповнюваність груп- необхідно зацікавити батьківську громаду у відвідуванні саме їх дитячого закладу.

Вам необхідно визначитись із стратегією роботи закладу, нововведеннями , додатковими освітніми послугами. Правила гри:

1. Придумати назву, девіз та емблему дитячого садка

2. Визначитись зі спрямованістю роботи вашого дошкільного закладу: в якому напрямку ви будете розвивати свою діяльність, вибір аргументувати

3. Виходячи зі спрямованості, визначитись з необхідністю будівництва додаткового приміщення, придбання додаткового інвентарю та найму персоналу

4. Визначитись з можливостями додаткового фінансування та необхідною сумою. Зі своїми потребами та пропозиціями ви підходите до членів експертної комісії «Міська рада», « Спонсори», «Благодійні фонди» і намагаєтесь отримати необхідну вам суму, аргументуючи її

5. Скласти статут ДНЗ за зразком.

6. Оформити рекламний плакат для презентації

7. Обрати завідуючого дошкільним закладом, адміністративну групу, яка буде виступати з презентацією вашого закладу

Правила гри:

1. Придумати назву, девіз та емблему дитячого садка.

2. Визначитись зі спрямованістю роботи вашого дошкільного закладу: в якому напрямку ви будете розвивати свою діяльність, вибір аргументувати.

3. Виходячи зі спрямованості, визначитись з необхідністю будівництва додаткового приміщення, придбання додаткового інвентарю та найму персоналу.

4. Визначитись з можливостями додаткового фінансування та необхідною сумою. Зі своїми потребами та пропозиціями ви підходите до членів експертної комісії «Міська рада», « Спонсори», «Благодійні фонди» і намагаєтесь отримати необхідну вам суму, аргументуючи її.

5. Скласти статут ДНЗ за зразком.

6. Оформити рекламний плакат для презентації.

7. Обрати завідуючого дошкільним закладом, адміністративну групу, яка буде виступати з презентацією вашого закладу.

Експертна комісія оцінює винахідливість, оригінальність, креативність, злагодженість дій членів кожної команди, проводить опитування.

Варіанти запитань:

1. Яким чином була організована робота в групі? За якими параметрами ви обирали адміністративну групу?

2. Які ідеї забезпечували результативність групової роботи?

3. Які труднощі виникли під час виконання завдань?

4. Які висновки ви можете зробити в результаті проведення ділової гри?

Проблемний семінар «Формування компетентності педагогів щодо економічного виховання дошкільнят»

Мета: поглиблення знань педагогів щодо використання сучасних методів навчання, удосконалення умінь та навичок для успішного розв'язання завдань економічного виховання дітей, стимулювання творчих пропозицій педагогів.

Питання: “Чи потрібно і навіщо дошкільнику економічне виховання?” - набуває нині особливої актуальності і вимагає серйозної педагогічної корекції. Повсякденне життя, сім'я, спілкування з однолітками, нарешті, виховно-освітня робота в умовах дитячого садка формують той емпіричний досвід, який стає базою для подальшої роботи з економічного виховання. І ось тут-то педагог повинен стати для дитини авторитетною людиною, який допоможе правильно осмислити нові явища, факти, поняття.

Під час семінару педагоги дискутують на тему «Чи потрібно вивчати економіку в дитячому садку?», проводили мозковий штурм: «Які форми роботи доцільні в економічній освіті дошкільників», ділилися ідеями щодо економічних дидактичних ігор для дошкільників.

Консультації для вихователів

"Основи економічного виховання дітей дошкільного віку".

Творчій звіт.

Сучасна соціально-економічна ситуація створює не зовсім сприятливі умови для морального розвитку дітей. Прагматична спрямованість поведінки стимулює прагнення дітей і молоді «робити бізнес», заробляти, бути вільними і незалежними.Зрозуміло, що в умовах низького рівня загальної та економічної культури такий бізнес може призвести до морального кризи, ламання ціннісних орієнтирів вже в дитячому віці.Закономірно, що проблема економічної освіти та виховання стала предметом дослідження стосовно дітей дошкільного віку. Раннє розумне економічне виховання є основою ефективної взаємодії з навколишнім світом.Працюючи з дітьми старшого дошкільного віку я визначила, що діти безпосередні, легко входять у контакт з дорослими і однолітками. В цілому психологічна обстановка в групі хороша. Свої взаємини з дітьми я будувала враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини. Проблема виховання економічної культури поведінки виникла в процесі спостереження мною за різноманітною діяльністю дітей. Я звернула увагу на те, що в самостійної образотворчої та трудової діяльності діти неекономно витрачають матеріал: картон, кольоровий папір, папір для малювання і т. д. Деякі діти не стежать за підтриманням порядку на робочому місці, недбало поводяться з книжками чи іграшками. «Моє» і «Наше» - різні поняття не толькопо змістом, але і з внутрішнього їх сприйняття. І досвіду роботи можна навести багато прикладів різного ставлення до «свого» та «загального». Коли діти приходять у сад зі своєю іграшкою, вони протягом всього дня стурбовані тільки тим, щоб не втратити її, щоб ніхто не зламав її і не зіпсував. Вони не жадібні і дають іншим пограти, але при цьому стежать за її збереженням. Насторожила мене, також, зайва вимогливість дітей, потурання батьків дитячим капризам «купи», «хочу» і т. д.

Економічне виховання дошкільнят тема нова, повністю не досліджена, тому я познайомилася з деякими авторськими програмами з економіки: «Економічне виховання дошкільнят» Е. А. Курак, «Дошкільник і економіка» А. Д. Шатової, «Введення у світ економіки, або як ми граємо в економіку» А. А. Смоленцевой. Програми розраховані на дітей старшого дошкільного віку. Їх метою є залучення малюків до світу економічних цінностей і виховання етичної поведінки у предметному, речовому світі. Вважаю, що тема економічного виховання своєчасна і актуальна, тому я підготувала для вихователів ДНЗ консультацію «Потрібна і навіщо дошкільнику економіка», а також провела анкетування. Ні для кого не секрет, що ми виховувалися в суспільстві, де глушился всякий інтерес до грошей, способів їх здобуття, накопичення. Для мене дуже важливим було дізнатися думку колег. Всі учасники опитування говорять про необхідність економічного виховання дошкільнят. Ось деякі відповіді:

-доцільно знайомити дошкільнят з основами економічного виховання, але робити це потрібно на доступному їм рівні, системно, застосовуючи різні ігрові методи і прийоми;

-знайомити дітей з економікою необхідно. Їм це стане в нагоді в подальшому житті при створенні своєї сім'ї;

-з економікою діти повинні знайомитися і в сім'ї.

Заручившись підтримкою колег, я склала план-програму і визначила шість основних, на мій погляд, напрямків: «Моя сім'я»(Сімейна економіка), «Світ грошей»(гроші, ціна), «Моє місто» (виробництво корисних товарів), «Світ товарів»(основи маркетингу), «Моя країна»(ресурси) і «Економіка».

Всі завдання по вихованню основ економічної культури поведінки я вирішую в рамках програми «Впевнений старт», «Дитина», так як вони органічно поєднують у собі всі види дитячої діяльності та розвитку:

1. Ізодіяльність - діти виготовляють різні вироби у відповідності з тематикою, використовуються ілюстрації до художніх творів.

2. Розвиток мовлення - вчу дітей розповідати, пояснювати, виділяти головне, формулювати свою думку.

3. Математичний розвиток уявлення про безліч, розуміння термінів «більше-менше», «швидше-медленние», «на скільки більше-на скільки менше».

4. Ознайомлення з навколишнім середовищем - взаємозв'язок явищ у природі, жива і нежива природа.

Як відомо, перші кроки у світ економіки дитина робить в сім'ї. Для батьків я провела консультацію «Дитина і економіка». Слід зазначити, що батьки в основному визнають необхідність і корисність економічного виховання, засновуючи це вимогами часу, але на практиці не сприяють залученню дітей до світу економіки. Виходячи з цього, я поставила перед собою мету в індивідуальних бесідах зацікавити батьків, дати зрозуміти, що проблеми можуть бути вирішені тільки при активному сприянні дитячого садка і сім'ї. Був складений план роботи з батьками по ознайомленню з основами економічної культури. В батьківський куточок щомісяця поміщала статті під рубрикою « Добрі справи століттями живуть», влаштовувала виставки дитячих робіт «Світ навколо нас». Привернула батьків до створення розвивального середовища: оформили бібліотеку дитячої книги, виготовили атрибути для сюжетно-рольових ігор, придбали настільно-друковані ігри пізнавального розвитку. Що може стати змістом економічного виховання в родині? Це, насамперед, домашнє господарство. У бесіді з дітьми я з'ясувала, що майже в усіх дітей є певні й постійні обов'язки. Діти доглядають за кімнатними рослинами або тваринами, хтось прибирає за собою іграшки або допомагає мамі в прибиранні квартири. Спільна праця в сім'ї задовольняє потреба дітей у спілкуванні, привчає до ощадливості та економності, а це показники загальної культури людини, його зрілості. У розмові з дітьми я з'ясувала, що «ощадливість» вони оцінюють як позитивну якість. Микита Ст.: «Бережливий - це розумний. Моя мама, коли пере, бере мало порошку. Вона користується спеціальною лопаткою». У групі працює майстерня з ремонту іграшок і книг. Іноді діти беруть роботу додому, щоб разом з татом або мамою відремонтувати щось. Я ніколи не забуваю підкреслити значимість роботи дітей для інших людей.

Необхідний помічник в домашньому господарстві побутова техніка. Діти наочно бачать, що використання механічних та електричних приладів полегшує працю, підвищує його якість, економить час. Наприклад: «Мені мама шиє костюм для новорічного ранку. Шити вручну довго, а на швейній машинці шов виходить рівний, красивий і працюється швидко»; «Мікрохвильова піч швидко готує і розігріває обід» і т. д. Дитина починає розуміти значення побутової техніки в житті людини. На занятті «Чарівні помічники» я запропонувала дітям відгадати загадки:

1. Йде пароплав то взад, то вперед,

А за ним така гладь, ні зморшки не бачити. (Праска).

2. Від роботи вас визволю,

Ні пилинки не залишу. (Пилосос).

3. Він залюбки ковтає пил, не хворіє, не чхає. (Пилосос).

4. В нашій кухні цілий рік дід Мороз в шафі живе. (Холодильник).

Діти із задоволенням відгадували загадки, а також придумували свої. Обговорюючи відповіді, діти переконувалися в тому, що людина робить багато різних машин, які полегшують працю, економлять час, підвищують якість праці. Хлопці підбирали своїм улюбленим казковим героям Попелюшку, Федора та інших «чарівних помічників» і пояснювали, як вони допоможуть їм у праці. На заняттях у дітей розвивається мова, уяву, самостійність мислення.

Діти і гроші... Спостерігаючи за іграми дітей, я побачила, як легко вони користуються такими поняттями,як «бакси», «долари» і т. д. Я вирішила провести бесіду з дітьми, щоб з'ясувати знання та уявлення дітей про гроші.

Були задані вапросы:

Як ти думаєш, звідки гроші беруться?

Навіщо людям потрібні гроші?

Що б ти зробив, якби у тебе було багато грошей?

Чи можна гроші викидати?

Моєю метою було з'ясувати, чи пов'язують діти походження грошей з працею. З'ясувалося, що діти знають, що гроші беруться: «З роботи батьків»; «в касі " отримують», «дорослі працюють і отримують гроші». На друге питання діти відповідали впевнено: «Щоб робити покупки». Відповіді на третє питання мене трохи здивували: «Віддав би бідним»; «купила б багато-багато нарядів»; «побудував би гарний дитячий садок»; «купила б для тата і мами великий будинок». Багато діти витратили свої гроші на покупку солодощів, іграшок, купили б тварин. На четвертий питання діти відповіли, що гроші викидати не можна, їх потрібно « берегти». Відповіді дітей свідчать про те, що багато сімей не мають потрібного достатком, відчувають потребу в найнеобхіднішому.

Отже, наші діти мають уявлення про гроші, їх значення в житті людини, а от з анкет і особистих бесід з батьками, мені стало ясно, що досвіду кишенькових грошей у них немає. Мама Віки Р.: «Гроші карманнные даю, але вони відразу ж зникають в скарбничці». Деякі батьки відповіли, що дають гроші своїм дітям не регулярно, тому дітлахи одразу намагаються їх витратити. Звичайно, у повсякденному житті у дітей формується природним шляхом деякий досвід спілкування з грошима (купівля солодощів, морозива тощо). Це закономірно, так як дитина невіддільний від сучасної дійсності. Мною була організована екскурсія в магазин «Іграшки». Метою було навчити дітей порівнювати ціну товару з наявними готівкою, проводити операції купівлі-продажу, розкрити купівельну силу грошових знаків. Цьому передувала бесіда з дітьми про правила поведінки в громадських місцях.

Для засвоєння дітьми основ економічних знань, я використовую найрізноманітніші методи, прийоми і засоби навчання. Оволодіння економічним змістом здійснюється і в процесі читання художньої літератури: оповідання з економічним змістом, народний фольклор (казки, прислів'я, приказки). Тут економічний зміст розгортається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність і самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички, здатність орієнтуватися в ситуації пошуку. Вирішуючи сюжетні задачі, діти відкривають для себе нову сферу соціального життя людей - економічну .

Наприклад казка С. Маршака «Кошкін будинок»:

1. Яку потребу відчували кошенята?

2. Які можливості були у тітки Кішки?

3. Які золоті правила порушила, коли відмовила кошенятам у притулку? Використання прислів'їв:

«Без праці не витягнеш і рибку зі ставка» і т. д.

Процес економічного виховання я реалізую через різні форми його організації. Це дає можливість проявити творчість, індивідуальність і що особливо важливо, зробити процес пізнання цікавим і доступним для дітей. Головне - говорити з дитиною на доступному йому мовою, тому я віддаю перевагу таким формам, як гра, вечори дозвілля та ін. Зробити економіку для дітей зрозумілою мені допомагають сюжетно-дидактичні ігри: «Сім'я», «Лікарня», «Аптека», «Перукарня», «Будівельники», «Будинок моди», «Фермери» та ін. Граючи в професії, діти осягають сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і одночасно «навчаються» економіці. Діти знають, що багато професії взаємопов'язані, якими професіями багатий наш край, місто. Завдяки цим знанням у дітей формується позитивне ставлення до праці. Вони знайомі з професіями своїх батьків і рідних: Мій тато працює на залізниці. Він машиніст і перевозить вантажі, а мама працює в школі. Вчить дітей»; «Моя мама працює на очисних спорудах. Там очищають воду, щоб ми могли її пити». На занятті «Значення води на землі» діти вчилися вирішувати суперечності, навчилися дбайливого ставлення до води. Тепер у нас в групі жоден кран не тече. Діти за цим стежать. У своїх бесідах з дітьми, я кажу їм, що професія, робота - це гідне життя. Вчу дітей з повагою ставитися до будь-якої роботи, так як робота - це особиста захищеність та добробут твоїх близьких. Це також економіка. В дидактичних іграх «Ким бути?», «Обмін», «Сімейний бюджет», «Покупки» уточнюю і закріплюють уявлення дітей про світі економічних явищ. Діти набувають нові економічні знання, уміння та навички і вчаться реалізовувати їх у різних умовах і з різними об'єктами. Це підвищує міцність і усвідомленість засвоєних знань. Наприклад, я читаюдетям уривок з казки Е. Успенського «Бізнес крокодила Гени». Дітям даю завдання визначити доходи сім'ї крокодила Гени. Як можна збільшити дохід? Які складові доходу? Додому дітям даю завдання скласти модель сімейного бюджету сім'ї.

Логічні і арифметичні задачі, задачі-жарти оживляють шлях пізнання економічних явищ. Вони поєднують в собі елементи проблемності і цікавості, розвивають фантазію, уяву і логіку міркувань. Рішення таких задач підвищує інтерес дітей до економічних знань, вчить бачити за назвами і термінами життя.

1. Господиня надоїла 10 літрів молока. 2 літри вона віддала теляті - напоїла його молоком. Скільки літрів молока залишилося для продажу?

2. Пасічник зібрав 8 кг меду і весь продав на базарі. Скільки кг меду залишилося бджілкам?

Вирішуючи ці завдання, діти замислюються над питаннями: «Чому господиня не продала всі 10 літрів молока?» «Пчему бджоли захворіли і загинули?» «Як потрібно було вчинити пасічнику?» Зміст завдань стає предметом розмови про гуманне ставлення до природи, турботі людини про всякій живій істоті. Діти виявляють допитливість, прагнення глибше пізнати явища природи.

Продуктивна діяльність дітей в економічному вихованні розглядається як вид трудової діяльності. Разом з дітьми ми винаходимо ігрові гроші, товарні знаки, лотерейні квитки, рекламу. Хочу сказати кілька слів про рекламу. Безумовно, проблема реклами актуальна. Але я думаю, що треба дуже обережно підходити до цієї проблеми. У дітей потрібно формувати правильне ставлення до реклами, тому я використовувала найрізноманітніші прийоми: спостереження, розповідь вихователя, бесіди з дітьми, читання спеціальної художньої літератури, організацію продуктивної діяльності. Я провела гру «Реклама: добре-погано». Гра перетворилася на цілий спектакль. Наше місто невелике, тому великих рекламних щитів мало. Діти говорили, здебільшого, про телерекламу. Ось деякі висловлювання: «Реклама-це добре. Коли по телевізору йде реклама, можна піти попити водички»; «Реклама-це погано, тому,що вона перериває фільм або мультик на самому цікавому місці»; «З реклами ми дізнаємося про нові ліки. Людина подивиться, купить і вилікується». На питання, для чого потрібна реклама, діти відповідають: «Для того, щоб люди спочатку подумали, треба чи не треба це купувати, а потім купили»; «Для того, щоб люди купували хороші товари». Зі свого досвіду хочу сказати, що діти молодшого віку реагують на рекламу по-іншому. Вони заучують її, повторюють кілька разів в день. Їх інтерес до реклами дуже високий. Дітей старшого дошкільного віку більше цікавлять рекламні буклети з яскравими ілюстраціями, вирізки з журналів з зображенням реклами іграшок, автомобілів і т. д. Вони із задоволенням розглядають їх, розповідають про них. Тому, незважаючи на те ,що адресатом реклами є дорослі, дітей від її сприйняття ізолювати неможливо, і моє завдання, як вихователя, полягає в тому, щоб у доступній для дітей формі розповісти, що таке реклама. Наприклад: «Реклама - це оголошення, заклик, звернення до всіх дорослих, щоб вони знали, де які товари продаються». Знайомити дітей зі світом реклами, з професіями людей, що працюють у рекламному агенстві потрібно починати з підбору і розглядання дитячої іграшки, солодощі і т. д. З дітьми своєї групи я виготовляла рекламу різних предметів. Її ми використовували на вечорі дозвілля «Чудеса в осінньому лісі». У процесі ліплення діти встановлюють залежність купівельного попиту на вироби від його виготовлення, визначають потрібну кількість матеріалу і т. д.

Навчання дітей основ економічної культури передбачає рішення завдань по реалізації національно-регіонального компонента. На заняттях діти отримали знання про природні багатства краю, розширилися знання про працю дорослих, про їх працьовитість і майстерність. Великою популярністю у дітей користуються розваги і вечори дозвілля. Діти вирішують пізнавальні, практичні, ігрові завдання використовуючи різноманітні засоби.

Незважаючи на невеликий досвід роботи по даній темі, можу з упевненістю сказати, що тема актуальна, своєчасна і, безсумнівно, цікава. Про це свідчать результати діагностики. Діти займаються з задоволенням. Цьому сприяли створення розвивального середовища та підбір художньої літератури. Надалі планую продовжити роботу по вихованню основ економічної культури дошкільнят. Для себе поставила мета: підвищувати рівень професійної підготовки з даної теми, вивчати методичну літературу і продовжити роботу з дітьми молодшого і середнього віку.

Консультації для вихователів

«Взаємодія педагогів і батьків у вирішенні завдань економічного виховання дошкільників».

Одна з визначальних функцій сім'ї - економічна функція. До неї примикає господарсько - побутова. У реальному житті вони переслідують мету - сприяти матеріального благополуччя родини, всіх її членів, і в першу чергу дітей.

Педагогічний потенціал сім'ї багато в чому залежить від матеріальних умов, які вона може створити для її існування: житло, харчування, одяг, іграшки, дозвілля і т. д. Важливо і те, як сім'я вміє розпорядитися тими благами, якими вона володіє, хто є розпорядником, господарем сім'ї. Таким благом в першу чергу є бюджет, зароблені всіма членами сім'ї гроші. Переконливим показником актуальності економічного виховання дошкільнят є залучення батьками дітей до домашньої роботи. У педагогіці є такі проблеми, в реалізації яких провідну роль відіграє сім'я. Однією з таких є проблема економічного виховання дитини, рішення якої дозволить здійснити важливу задачу формування почав економічної соціалізації дитини, його адаптації до сучасних життєвих реалій до моменту вступу в перший клас. Молодим, а часом і досвідченим педагогам можна тільки повчитися у багатьох батьків секретів домашньої економіки, якими часто краще володіють батьки вихованців, ніж вихователі. Можна навести масу прикладів того, коли засвоєні корисні навички і звички у родині проявляються в повсякденному житті дитини в дитячому саду. Такі діти вигідно відрізняються від своїх однолітків за рівнем і якістю практичних умінь, усвідомлення їх виконання, бажанням допомогти няні і вихователю в повсякденних справах. Вихователі завжди спираються на таких дітей в організації побутової діяльності групи, залучають їх до виконання трудових доручень, обов'язки чергових, особливо коли відсутня помічник вихователя. Наприклад, коли чергові роздають матеріали до заняття, більшість з них діє шаблонно: всім наливають фарбу однаково, хоча іноді за деякими столами сидить по одній дитині, ставлять прилади відсутнім дітям. Однак деякі чергові враховують це і пропонують дитині сісти, з дозволу педагога, до однолітка (менше фарби роздавати і розеток мити); пропонують винести обрізки кольорового паперу на ділянку і сортувати їх на вулиці, щоб не скорочувати час прогулянку; щоб ні в кого не питати, скільки часу. Багатьох дітей підготовчої групи відрізняє висока культура їжі, обережного, дбайливого ставлення до речей, іграшок і особливо до книг, матеріалами, з якими вони користуються. Саме в родині, завдяки мистецтву ведення домашнього господарства батьками, їх вміння діти зробити своїх дітей безпосередніми учасниками сімейного господарства (хоча б безпосередніми свідками повсякденних турбот і справ сім'ї), вони вже отримують початкове економічну освіту і перший досвід економічної соціалізації. Атмосфера сімейної економіки, вчинки батьків, їх ставлення до грошей, речей, до будь-яких цінностей засвоюються дітьми особливо міцно. Коли дитина бачить, як акуратно мама очищає картопля, міряє чашкою крупу для каші, примовляючи: «Сьогодні візьмемо менше, так як снідати будемо удвох!», відміряє цукровий пісок, нарізає хліб («краще доріж, щоб шматки не залишилися!») - все це не проходить повз увагу дитини дошкільного віку. Він, як правило, поруч з мамою, татом, бабусею, постійно зайнятих справою, і бачить їх заклопотаність з приводу майбутніх справ. Він, якщо не учасник, то обов'язково свідок подій.Починаючи роботу з економічного виховання дошкільнят, педагогові слід з самого початку поставити до відома батьків цих дітей про майбутню роботу, забезпечити себе їх підтримкою. Робота з дітьми та батьками не повинна носити насильницького характеру. На батьківських зборах вихователь розкриває ідею програми економічного виховання дітей: мета, завдання, зміст. Дуже важливо показати необхідність роботи з цієї проблеми, що ми вкладаємо в поняття «економіка», економічне виховання. Часто сама проблема викликає у батьків побоювання, настороженість, оскільки економіка (як педагогічна проблема) і діти дошкільного віку, на перший погляд, просто несумісні. Слід розкрити, чому обрані для вивчення саме ці соціальні явища - праця, реклама, гроші; базисні якості економічної діяльності - бережливість, ощадливість, раціональність, які мають життєво важливе значення. Оскільки економічній науці властиві складні категорії та поняття, то ми повинні це враховувати і дотримуватися обережності, уникати не потрібної дошкільнику перевантаження. Не випадково ми вибрали для входження у світ економіки зрозумілі, дуже важливі для соціальної адаптації явища. У дитини вже є про ці явища деякі первинні життєві уявлення, які можна розглядати як важливу ступінь до формування понять.

Вихователю важливо познайомитися з професіями батьків своїх вихованців, уточнити наявність тих, які можна назвати новими, сучасними, нетрадиційними. Це буде необхідно для проведення занять по ознайомленню дітей з людьми різних професій, з працею людей. Важливо з'ясувати і захоплення батьків, може бути, є серед них колекціонери, нумізмати, яких можна буде запросити на заняття з дітьми відповідно до змісту теми заняття.

Вихователь пояснює батькам, що показати дітям значення праці в житті людей, різноманіття професій він зможе тільки за умови безпосередньої участі і допомоги батьків. Діти повинні знати, як називаються професії їх батьків, зміст їх діяльності, який продукт їх праці і, нарешті, чому всі люди працюють. З'явилося багато нових професій, які пов'язані з роботою на комп'ютері, і діти часто кажуть: «Моя мама працює компьютерщицей і кава приносить директорові», «паперу складає», «ходить по кабінетах» і т. п. Діти повинні знати, що люди багатьох професій пов'язані з необхідністю використання комп'ютера, але вони не комп'ютерники: професія може мати зовсім іншу назву.

Старшим дошкільникам доступне поняття «династія», коли у багатьох членів сім'ї може бути одна і та ж професія - лікарі, вчителі, інженери, фермери, артисти, художники, фотографи. Найважливішим напрямком взаємодії вихователя і батьків є виховання шанобливого ставлення до будь-якої праці, до людей будь-якої професії. Дітям дошкільного віку поки рано вибирати свою майбутню професію, тому початкові уявлення про працю дорослих допомагають дітям дізнатися про те, що всі вони працюють, про деякі сторони їх професійної діяльності, назва різних професій, що потрібно їм для роботи (предмети праці, обладнання), що вони роблять на роботі, тобто результати роботи та ін.

Вихователь підбирає літературу, яку батьки можуть читати дітям. Дає поради щодо того, як обговорювати прочитане, коли доцільно поставити кілька запитань, а коли достатньо одного, але дуже важливого і визначає зміст прочитаного. Особливо це необхідно враховувати після прочитання творів на морально - етичні теми.

Часто про працю у дітей складаються суперечливі уявлення: високі оцінки, які дає дітям вихователь в дитячому саду, не збігаються з отриманими враженнями в умовах сім'ї («Знову на роботу! Відпочити не встигли, а вихідні пройшли! Скоріше б відпустку!»). діти рано починають розуміти, що причина відвідування дитячого саду - робота мами. Рідкісні вихідні дні - благо. На жаль, діти не знають, що багато мам не зможуть жити без роботи, без своїх колег, без спілкування з ними.

Ми хочемо підкреслити, що батькам слід частіше розповідати дітям про позитивні сторони своєї роботи, про колег, чим вони пишаються, за що отримали заохочення або нагороду, радіти за своїх колег, не заздрити, не засуджувати, а проявляти почуття співрадощі за успіхи інших і за свої власні удачі. Не слід приховувати і негативні сторони професії, наприклад: «У конструктора, архітектора, вчителя, редактора, вченого, письменника втомлюються очі, йому доводиться багато читати, писати, працювати з кресленнями; у балерини «трудяться» ноги, адже їй постійно треба їх тренувати; у міліціонера - дуже небезпечна робота» і т. д. У дітей п'яти-шести років має складатися об'єктивне, реальне уявлення про ту чи іншої професії.

Самим дійсним засобом трудового виховання дітей є особиста участь дітей у господарсько-побутових справах сім'ї. П'ятирічний дитина вже здатна мати в родині постійний обов'язки, і першою з них має бути наведення порядку у своєму власному господарстві.

Але батьки якраз скаржаться, що діти роблять це з великим трудом. Особливо це важко, якщо в родині немає певних днів генерального прибирання, якщо ладу немає в інших приміщеннях квартири, а від дитини вимагають. У будь-якому випадку повинні брати ініціативу на себе дорослі і всякий раз мотивувати необхідність участі дитину: «Давай подивимося, які іграшки, ігри, книги треба відремонтувати, а може набути нових, щоб замінити обридлі» і т. д.

Дітям цікавіше брати участь у справах дорослих, ніж наводити порядок у себе в ігровому куточку або кімнаті. Але все таки треба шукати різноманітні способи включення дитини в домашні справи: дорослий починає прибирання, а дитина підключається до роботи або дитина починає, а дорослий підключається для її завершення, якщо бачить, що у того пропало бажання працювати. Спільна праця дітей і дорослих - найдієвіший спосіб привчання дітей до праці, як у сім'ї, так і дитячому саду.Одним з етапів програми з економічного виховання дошкільнят є знайомство дітей з найцікавіших в життя людей соціально-економічним явищем - гроші. Можна переконатися, що мова йде не стільки про купівельною та накопичувальної здатності грошей, скільки про гроші як культурно-історичне явище: що таке гроші, якими були перші гроші, що було, коли не було грошей, як виглядають російські рублі, що на них намальовано; іноземні гроші, валюта, знайомство із зовнішнім виглядом грошей різних країн ін. діти з цікавістю знайомляться з даним явищем, і батьки можуть внести свою лепту з розширення у дітей пізнавального інтересу до цього атрибуту нашого сучасного життя. Дуже важливо донести до свідомості дітей зв'язок понять «праця» і «гроші», що гроші заробляють.

Корисним для формування економічного способу мислення, виховання почав усвідомлених потреб є знайомство дітей з поняттям бюджету. Програма рекомендує розповісти дітям: що таке бюджет, з чого він складається з грошей членів сім'ї, тому називається «сімейний»). Діти легко засвоюють матеріал, особливо коли підготовлені наочні посібники. Можна підготувати картки з зображенням різного виду витрат; можна намалювати коло з секторами, в кожному з яких намальований вид витрат, можна зробити аплікацію з кольорового паперу сходи, піраміди з різнокольоровими смугами, на яких намальовані або написані види витрат - від першорядних до тих, без яких найближчим часом можна обійтися.

Відвідування магазинів у батьками - ще один шлях прилучення дошкільнят до сімейної економіки. Залишити дитину вдома одного - не можна і небезпечно, тому доцільно готувати дитину до майбутніх відвідин магазинів. Наприклад, мама пропонує разом скласти список майбутніх покупок, виділити можливу суму на якусь покупку дитині обіцяє йому, якщо він буде терплячим, тоді на зворотному шляху «ми погуляємо в сквері, ти покачаешься на гойдалках, я посиджу і подивлюся, як швидко ти навчився лазити по сходах» і т. д.

Гроші для дитини - предмет великої притягальної сили, особливо дрібні гроші, монети. У деяких дітей інколи виникає бажання мати скарбничку. При цьому часто ініціаторами є самі батьки. «Заведи скарбничку, збереш побільше грошей - купиш, що захочеш». Іноді таке рішення закінчується небажаними наслідками. Дитина починає випрошувати у батьків, бабусі, тата гроші, лише б кинути в скарбничку, не знаючи, навіщо вони йому потрібні. Тому в кожному конкретному випадку може бути прийнято рішення, заводити скарбничку чи ні. Потрібна бесіда з дитиною, яка допоможе з'ясувати його мотиви: як він витратить зібрані гроші, що він хоче купити, когось порадувати і т. д., але скарбничка може мати місце в житті дитини тільки тоді, якщо не буде сприяти вихованню звички клянчити і випрошувати гроші.

Одним з яскравих явищ сучасного соціально-економічного життя є реклама. Вихователі разом з батьками уточнюють знання дітей про те, що таке реклама, навіщо вона потрібна людям, хто рекламу робить, навіщо потрібен закон про рекламу, чи завжди можна вірити рекламі. Діти знають тільки телерекламу, хоча видів реклами величезна різноманітність. Розкажіть дітям, хто робить рекламу, які професії потрібні для роботи в рекламному агентстві. Нехай батьки згадають випадки, коли їм довелося скористатися послугами реклами, і вона їм допомогла (купівля матеріалів для ремонту квартири, нової косметики, електротоварів та ін).

Необхідно розповісти дітям про те, що реклама адресується дорослим, так як тільки дорослі працюють і у них є гроші. Діти тільки можуть дивитися і повідомляти батькам про побачене. Слід пояснити дітям, чому люди, не дивлячись на рекламу, не поспішають відразу купувати товар: одні думають, треба це робити, а може бути, товар неякісний, треба на нього подивитися, а у інших просто немає грошей на купівлю товару. Іноді реклама буває оманливою (випадки з рекламою ліків, різних цілителів, антиреклами та ін).

Підсумок роботи по проблемі «реклама і діти» - придумування реклами разом з батьками до малюнків дітей за темами: «Якщо б у мене була власна справа», «Яка реклама мені подобається», «Телереклама» і т. п. наприклад, у дитячому саду вони малюють на теми «Свою справу», «Моя професія - ким я буду», а вдома з батьками придумують до малюнка рекламу. Виникає цікаве співробітництво батьків і дітей, співтворчість, що їх зближує, приводить до взаєморозуміння і змістовного спілкування.

Дуже важливою, завершальною частиною роботи з економічного виховання є виховання корисних звичок, що полегшують життя людини. Ідея даної частини програми полягає в наступному. Люди багато працювали, зробили потрібні речі, товари. Зароблені гроші, щоб купити їх; з допомогою реклами дізналися, де її можна купити; придбана потрібна річ, і вона стала частиною сімейного господарства, тепер потрібно знати, як користуватися нею, щоб вона довго служила людям.

У підсумку необхідно підкреслити, що вирішення проблеми залучення дітей до економіки - це ефективний шлях підготовки дитини до життя, його соціальної адаптації в суспільстві, формування з дитячого віку образу своєї майбутньої сім'ї. Будь-яка педагогічна проблема може бути успішно вирішена тільки за умови активної взаємодії дитячого садка і сім'ї. Разом з тим зазначимо, що є такі проблеми, зокрема проблема економічного виховання, коли батьки можуть багато чому навчити самих педагогів.

Анкета для вихователів

(вивчення стану економічного виховання дошкільників)

1. Чи вважаєте Ви необхідним економічне виховання старших дошкільників у сучасній парадигмі освіти?_____________________

Якщо так, чи реальним вам вбачається це завдання?_______________

2. Що, на вашу думку, є найголовнішою складовою економічного виховання (необхідне підкресліть):

- формування бережливості;

- формування економності;

- формування дбайливого ставлення до предметів, природних ресурсів;

- формування економічного мислення;

- засвоєння економічних понять та термінів;

- інші варіанти________________________________________

3. Що, на вашу думку, сприяє економічному вихованню дошкільників (необхідне підкреслити):

- включення в програму математичної підготовки систему інтелектуально-творчих завдань економічного змісту;

- застосування в освітньому процесі дошкільних закладів ігор-стратегій, що створюють для дітей ситуації занурення в реальні соціально-економічні проблеми (доступні для досвіду дітей) та вимагають самостійного пошуку ефективних способів дії;

- освоєння старшими дошкільниками в процесі сюжетних ігор соціальних ролей економічної спрямованості;

- формування в дітей особистісних якостей, необхідних для успішних соціально-економічних взаємин.

4. Як Ви оцінюєте стан економічного виховання дошкільників на сучасному етапі (необхідне підкреслити):

- вище за достатній;

- достатній;

- добрий;

- дуже добрий

Якщо оцінка низька, у чому вбачаєте недоліки з боку:

а) сім'ї ____________________________________

б) ДНЗ ___________________________________

5. Які засоби економічного виховання дошкільників Ви використовуєте на практиці?________________________________

6. Чи можна назвати Вашу особисто роботу з економічного виховання систематичною?______________________________

7. Чи відомі вам нові програми з економічного виховання дітей?____

Якщо так, то назвіть, які саме _______________________________

8. Чи достатньо методичного матеріалу для організації процесу економічного виховання.

Додаток 2

Важливо! КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«ЗНАЙОМИМО ДОШКІЛЬНИКІВ З ЕКОНОМІКОЮ»

Коли слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина повинна дізнатися про світ економічних відносин? Як і за допомогою якого устаткування навчати дітей економіці? І чи потрібно це робити? Ці питання хвилюють батьків не один десяток років. Дошкільник і економіка лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Дитина мимоволі зустрічається з економікою, навіть якщо її не вчать економіці. Вона дізнається, що таке «моє», «твоє», «наше», «обмін», «гроші», «ціна», «купити», «дешево», «продати», «заробити». Чим раніше ми почнемо економічну освіту дітей, тим їх дії і вчинки будуть більш раціональними, усвідомленими, тому, що саме в дошкільному віці діти набувають первинний досвід елементарних економічних відносин. Чим старше діти, тим більше вони активно беруть участь у вирішенні багатьох економічних проблем сім'ї: розподіл сімейного бюджету, складання меню, придбання покупок тощо.

Процес економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Основна форма навчання - це гра. Саме гра наповнює життя дітей неповторним, цікавим змістом, організує і регулює їх поведінку, коригує психіку і допомагає виявляти і задовольняти свої інтереси. Засвоїти складні економічні поняття допоможуть персонажі знайомих казок: «Муха - Цокотуха», «Буратіно», «Три порося», «Півник і бобове зернятко». Казки використовуються для виховання таких якостей особистості, як працьовитість, ощадливість, практичність. В казках економічний зміст розкривається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички. Виявляється, в будь-якій казці можна знайти економіку.

Знайомство з азами економіки доцільно почати з подорожі по країні «Економіка», де живе ігровий персонаж - гном Економ. Він знайомить дітей з іншими ігровими персонажами: царицею Економікою і Бізнесменчиком. Ці персонажі вивчають економіку разом з дітьми, беруть участь в іграх і допомагають дітям освоювати економічні поняття.

Одна з найбільш близьких дитині тем - це «Сім'я. Доходи сім'ї. Сімейний бюджет». Знайомство з бюджетом починайте з виготовлення макета сімейного бюджету, де кожна частина позначає дохід всіх членів сім'ї (тато, мати, старші брати і сестри, дідусь, бабуся). На наочному прикладі можна переконатися, хто і який дохід приносить у сім'ю. Спільно з дітьми можна намалювати картки-схеми із зображенням доходів та витрат вашої сім'ї. А для закріплення матеріалу організуйте сюжетно-рольову гру «Сім'я», де розподіліть ролі, виберіть професії.

У кожній сім'ї, як і в кожної людини, є свої потреби і наступною темою буде тема «Потреби людини». Поговоріть з дитиною і розкажіть йому: «Що може людина? Навіщо людина їсть? Навіщо ми дихаємо?» Можна провести гру «Хочу і треба?» Пропонуємо дитині вибрати з серії предметних картинок ті картинки, на яких зображені предмети, необхідні дитині обов'язково: вода, їжа, одяг, житло. Це будуть - «основні потреби». Дорослий вибирає ті картинки, на яких зображені предмети, без яких дитина може прожити: іграшки, комп'ютер, прикраси, розваги. Це - «неосновні потреби людини». Запропонуйте дитині визначити, до якої групи можна віднести такі потреби людини як: освіта, медицина, дружба, захист.

А для того, щоб задовольняти свої потреби, необхідні гроші. Знайомимо дітей зі «Світом грошей». Необхідно підвести дітей до розуміння того, що гроші є засобом задоволення потреб. А познайомити дитину зі світом грошей допоможе казка. Прочитайте дітям казку «Буратіно» і поговоріть за її змістом. Запитайте у дитини: «Все можна купити за гроші?» Організуйте сюжетно-рольову гру «Магазин». Всі знають, що це одна з найулюбленіших дитячих ігор. Придумайте свої іменні грошики. Вибираючи продавця, зверніть увагу на правила поведінки в магазині. Граючи, діти не тільки закріплюють отримані знання, а й вчаться спілкуватися, будувати партнерські відносини.