Міжпредметні зв’язки вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ ДИСЦИПЛІН У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ТАРАРАК Наталія Григорівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Танько Тетяна Петрівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

професор кафедри естетичного виховання,

декан факультету дошкільної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Мельничук Сергій Гаврилович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри педагогіки

психолого-педагогічного факультету;

кандидат педагогічних наук, професор

Пономарьова Галина Федорівна,

Харківський гуманітарно-педагогічнийінститут, ректор.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Державна програма «Вчитель», Концепція педагогічної освіти визначають підготовку вчителів мистецького циклу дисциплін одним із важливих завдань подальшої розбудови освіти в умовах її гуманізації та гуманітаризації. Професійне здійснення музичної освіти та естетичного виховання школярів на нинішньому етапі розвитку суспільства, ускладнення їх завдань і змісту зумовлюють підвищення вимог до фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Підвищення якості фахової підготовки майбутнього вчителя музики вимагає забезпечення цілісності педагогічного процесу, вагоме місце в якому займає інтеграція навчальних дисциплін. Саме інтеграція докорінно змінює зміст і структуру фахової підготовки майбутнього вчителя музики, сприяє цілісному системному засвоєнню теоретичних знань, практичних умінь і навичок, пов'язаних з музично-естетичною (зокрема вокально-хоровою) діяльністю. Важливу роль в інтеграції навчальних предметів музично-педагогічного циклу відіграють міжпредметні зв'язки, завдяки яким долаються протиріччя між розрізненими знаннями з окремих дисциплін і необхідністю синтезу цих знань, їх комплексного застосування на практиці, що існують у багатопредметній системі викладання.

Шляхи підвищення ефективності процесу підготовки майбутнього вчителя, забезпечення його цілісності розкриваються в наукових працях В.Бондаря, В.Гриньової, В.Євдокимова, Н.Кузьміної, В.Лозової, С.Мельничука, О.Мороза, В.Сластьоніна, В.Семиченко, А.Троцко та інших учених.

Загальні питання професійної підготовки майбутнього вчителя музики досліджували О.Апраксіна, О.Арчажнікова, Н.Гузій, Л.Коваль, О.Олексюк, Г.Падалка, Г.Побережна, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та інші вчені.

Сутність підготовки майбутнього вчителя музики, її структура і шляхи формування висвітлюються в працях Л.Арчажнікової, Н.Білої, Р.Верхолаз, В.Живова, З.Квасниці, Є.Куришева, Л.Масол, С.Масного, Г.Ніколаї, Г.Падалки, Л.Пашкіної, З.Рум`янцевої, О.Скрипкіної, Л.Смирнової, М.Черниша, О.Щолокової.

Суттєвим внеском у розвиток проблеми вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики стали праці А.Болгарського, С.Горбенка, А.Козир, А.Кречківського, А.Лащенко, О.Михайличенка, П.Ніколаєнко, Т.Смирнової та інших дослідників.

Використання міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутніх педагогічних кадрів, зокрема вчителя музики, досліджується у працях Н.Гребенюк, А.Єрьомкіна, Т.Іванченко, С.Ілларіонова, В.Кирилова, Г.Первушиної, В.Стешенко та інших науковців. Зв'язки між предметами естетичного циклу- музикою, літературою, образотворчим мистецтвом - досліджено О.Борисовою, І.Ляшенком, Н.Міроновою, В.Розумним, Є.Фінченком. Г.Шевченко.

Проте проблема використання міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики досі не стала об'єктом спеціального дослідження.

Актуальність зазначеної проблеми підсилюється виявленими суперечностями, що існують у сучасній практиці:

· між зростаючими вимогами до музичної освіти та рівнем фахової підготовки майбутніх учителів музики в сучасних педагогічних ВНЗ;

· між необхідністю забезпечення цілісності підготовки майбутніх учителів музики та недостатньою розробленістю теоретико-методологічних засад організації навчання на основі міжпредметних зв'язків;

· між необхідністю удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів музики на основі використання міжпредметних зв'язків і відсутністю відповідного науково-методичного забезпечення, що зумовлює недостатнє використання потенціалу дисциплін вокально-хорового циклу.

Актуальність порушеної проблеми, недостатня обґрунтованість її теоретично-практичного аспекту, а також нагальна необхідність у подоланні суперечностей, що склалися між традиційною системою підготовки майбутнього вчителя музики і потребами практики, зумовили вибір теми нашого наукового дослідження - «Міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до цілей і завдань Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті і є частиною комплексної теми «Сучасні освітньо-виховні технології у підготовці майбутніх учителів», яка включена до плану АПН України на 2006-2009 рр. за №3.8, затверджена постановою Президії АПН України від 5 грудня 2005 р. № 1-7/14-238 і досліджується кафедрою теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (РК № 1-200199U004104).

Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 24 квітня 1998 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології (протокол № 1 від 26.01.2000 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні сутності й особливостей міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов їх ефективного використання.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність і зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики та розкрити теоретичні засади використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у музично-педагогічній підготовці студентів.

2. Уточнити критерії та показники сформованості фахової готовності майбутнього учителя музики.

3. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність умов використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики.

4. Розробити науково-методичні матеріали з проблеми дослідження для студентів, магістрів, викладачів.

Об'єкт дослідження: процес фахової підготовки майбутніх учителів музики. вчитель музика вокальний хоровий

Предмет дослідження: педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес фахової підготовки майбутніх учителів музики підвищиться, якщо забезпечити: 1) підготовку викладачів до здійснення міжпредметних зв'язків у навчальному процесі; 2) психолого-педагогічну спрямованість міжпредметних зв'язків дисциплін вокально-хорового циклу з урахуванням принципу наступності.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання; філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності та взаємин, про системний підхід як загальний принцип науки, про особистісно-діяльнісний підхід та наступність як принципів професійної підготовки фахівців; про комплексний підхід до навчання, виховання та професійного розвитку особистості.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять:

· психолого-педагогічні дослідження підготовки майбутніх учителів (В. Гриньова, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Євтух, В. Лозова, В. Луговий, О. Пєхота, О.Попова, І. Прокопенко, В. Семиченко, С. Сисоєва, А.Троцко та інші вчені);

· наукові праці, в яких розкриваються теоретичні засади змісту освіти (В.Ільченко, В.Лозова, Н.Кузьміна, О.Мороз, О.Савченко);

· проблеми формування окремих компонентів музично-педагогічної діяльності (О.Арчажнікова, С.Мельничук, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, О.Щолокова);

· ключові положення щодо фахової вокально-хорової підготовки майбутнього учителя музики (А.Болгарський, С.Горбенко, Г.Дмитревський, А.Кречківський, Т.Смирнова);

· наукові праці, в яких досліджується проблема міжпредметних зв'язків у навчальному процесі (Т.Архіпова, І.Звєрєв, А.Єрьомкін, В.Максимова, В.Янцен);

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки вихідних положень передбачалося використання комплексу методів дослідження: теоретичних - аналіз наукової та навчально-методичної літератури, державних нормативних документів з вищої музично-педагогічної освіти, навчальних планів і програм підготовки вчителя музики з метою вивчення стану досліджуваної проблеми; систематизація й узагальнення , аналіз і синтез теоретичних даних, вивчення та осмислення досвіду викладачів та вчителів; теоретичне осмислення практики використання міжпредметних зв'язків викладачами вищих навчальних закладів; ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду організації і проведення навчальних занять зі студентами на інтеграційній основі; емпіричних - анкетування, опитування, бесіди, тестування, цілеспрямоване педагогічне спостереження, спеціальні завдання, самооцінка, опитування, аналіз письмових робіт, результатів заліків та іспитів з метою виявлення ефективності умов використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики; статистичних - для здійснення кількісного та якісного аналізу даних педагогічного експерименту, встановлення достовірності висновків дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Кримському гуманітарному університеті, Бердянському державному педагогічному університеті. В експериментальній роботі взяли участь 167 студентів, 77 викладачів музично-педагогічних дисциплін. Дослідження здійснювалось протягом 2000-2008 років у кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (2000-2001 рр.) проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу літературу з досліджуваної проблеми, навчально-методичну документацію ВНЗ, вивчався й узагальнювався досвід щодо використання міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики.

На аналітико-констатувальному етапі (2001-2002 рр.) сформульовано мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, основні завдання дослідження; визначено його концепцію та методологічні засади; розроблено педагогічні умови реалізації міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики; визначено експериментальну базу дослідження, обґрунтовано кількісний та якісний склад учасників експериментальної роботи, проведено анкетування студентів і викладачів.

На формувальному етапі (2002-2007 рр.) здійснювалась експериментальна перевірка ефективності теоретично обґрунтованих педагогічних умов фахової вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики на основі міжпредметних зв'язків, аналіз результатів проміжних контрольних зрізів, корекція експериментальних методик.

На завершально-узагальнювальному етапі (2007-2008 рр.) проводилась інтегративна обробка даних, зіставлення результатів із метою й гіпотезою та їх аналіз; оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що

· вперше науково обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків у фаховій вокально-хоровій підготовці майбутнього вчителя музики (забезпечення підготовки викладачів до використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі, психолого-педагогічної спрямованості міжпредметних зв'язків дисциплін вокально-хорового циклу з урахуванням принципу наступності);

· уточнено поняття «міжпредметні зв'язки» стосовно процесу фахової підготовки майбутнього вчителя музики як системи роботи викладачів і студентів у процесі навчання, яка передбачає єдність цілей, функцій, змістових і структурних елементів навчальних дисциплін, сприяє узагальненню, систематизації і міцності знань, формуванню узагальнених умінь та навичок, забезпечує формування цілісного наукового світогляду і якостей всебічно й гармонічно розвиненої особистості майбутнього вчителя; критерії та показники ефективності використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової пдготовки майбутнього вчителя музики: підготовленість викладачів до використання міжпредметних зв'язків (професійний інтерес, професійно-ціннісне ставлення до використання міжпредметних зв'язків у процесі навчання; професійна компетентність щодо здійснення міжпредметного навчання) та якість фахової підготовки майбутнього вчителя музики, яка проявляється у професійно-педагогічному інтересі, якості фахових знань (системність, обсяг, глибина) і умінь (інтегративність, комунікативність, конструктивність, виконавська майстерність);

· подальшого розвитку набуло навчально-методичне забезпечення фахової вокально-хорової підготовки майбутнього вчителя музики на основі міжпредметних зв'язків у розробці інтегрованих курсів дисциплін музично-педагогічного циклу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначені умови використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики пройшли експериментальну апробацію, знайшли відбиття у розробці і впровадженні у навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ спецкурсів для викладачів і студентів «Використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки вчителя музики», «Особливості міжпредметних зв'язків у професійній діяльності вчителя музики», інтегрованих курсів дисциплін музично-педагогічного циклу.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (№ 01-174 від 12.03.2008 р.); Бердянського державного педагогічного університету (№ 743С від 08.11.2007 р.), Кримського гуманітарного університету (№ 11-08 від 18.04.2008 р.)

Матеріали та результати проведеного дослідження можуть слугувати підґрунтям для оновлення змісту навчальних курсів на основі міжпредметних зв'язків, для внесення коректив до планів і програм з підготовки майбутніх учителів музики та використовуватися викладачами ВНЗ під час проведення лекційних, практичних та індивідуальних занять з дисциплін вокально-хорового циклу.

Особистий внесок автора в роботах, що написані у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні основних положень досліджуваної проблеми; у розробці шляхів її практичного розв'язання; у науковій обробці отриманих результатів.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження; експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних; узагальненням результатів дослідно-експериментальної роботи; особистим досвідом автора; кількісним та якісним аналізом результатів експериментальної роботи та впровадженням їх у навчальний процес педагогічних вищих навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Професійно-педагогічна підготовка вчителя» (Полтава, 2000); «Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії» (Київ, 2007); науково-практичних конференціях молодих вчених (Харків, 2000, 2001); обговорювались на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 13 публікаціях автора (із них 11 - одноосібні): 10 ? статті у провідних наукових фахових виданнях, 3 - матеріали конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 267 найменувань, 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках, проілюстровано 7 таблицями, 3 рисунками. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, сформульовано концептуальну ідею; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Міжпредметні зв'язки у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики як педагогічна проблема» ? на основі аналізу психолого-педагогічної літератури досліджено сутність і зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики, здійснено аналіз теоретичних надбань із проблеми міжпредметних зв'язків у загальній та музичній педагогіці, розкрито теоретичні засади використання міжпредметних зв'язків у музично-педагогічній підготовці студентів, науково обґрунтовано педагогічні умови реалізації міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутніх учителів музики.

На основі вивчення наукових праць Л.Арчажнікової, А.Болгарського, Н.Гузій, О.Щолокової, Г.Падалки, О.Рудницької та інших учених з'ясовано, що фахова підготовка майбутніх учителів музики у вищому навчальному закладі входить до структури професійної підготовки і передбачає оволодіння студентами комплексом спеціальних знань із дисциплін історико-музикознавчого, теоретичного, вокально-хорового, інструментального циклів. Фахова підготовка майбутнього вчителя музики має бути спрямована на поглиблення та поширення, інтеграцію загально-філософських, психолого-педагогічних і спеціальних музичних знань; створення спеціальних умов для формування сучасного вчителя - просвітителя, спеціаліста широкого гуманітарного профілю, і з цією метою - на оволодіння цілісною системою філософських, моральних, естетичних і музично-педагогічних позицій. Аналіз навчальних планів і програм сучасних педагогічних ВНЗ дозволяє констатувати їх спрямованість на поглиблення в галузі психолого-педагогічних, культурологічних, спеціальних знань і фахової компетенції майбутнього вчителя музики.

Встановлено, що фахову підготовку майбутнього вчителя музики забезпечують навчальні дисципліни предметно-фахового циклу, метою яких є всебічна гуманітаризація процесу музичної освіти, інтеграція її з іншими видами художньої творчості; багатопрофільність музичної освіти, фундаменталізація набутих навичок. Зміст фахової музично-педагогічної підготовки являє собою систему узагальнених знань про закономірності розвитку теорії та історії музики, про сутність та специфіку музичного мистецтва як засобу художнього відображення дійсності, його суспільно-історичної зумовленості і соціальної значущості; знання основних категорій музичного мистецтва і музикознавчих понять, необхідних у практичній діяльності майбутнього вчителя музики (зміст і форма твору, музичний образ і музична мова, музична драматургія, засоби музичної виразності тощо, а також розуміння інтонаційної природи музичного мистецтва, його жанрової основи, художньо-структурних особливостей різних музичних жанрів).

На основі вивчення навчальних планів і програм також встановлено, що зміст вокально-хорової підготовки майбутнього вчителя музики ґрунтується на комплексі музикознавчих, хорознавчих, музично-педагогічних знань, навичок, умінь; передового диригентсько-хорового досвіду та досвіду провідних диригентсько-хорових шкіл України.

У роботі розкрито роль і значення міжпредметних зв'язків дисциплін вокально-хорового циклу для підвищення якості фахової підготовки майбутнього вчителя музики. Вони дозволяють забезпечити: цілісність розвитку музичного мислення як системотворчого фактора основних компонентів музично-педагогічної підготовки (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-процесуального, організаційно-комунікативного); усвідомлення студентами ролі та місця музичних знань і умінь у педагогічній діяльності, мотивацію необхідності їх комплексного, інтеграційного використання; зростання самостійності студентів при виконанні практичних завдань.

Аналіз наукових праць з проблеми дослідження дає підстави засвідчити, що у визначенні поняття «міжпредметні зв'язки» єдиного підходу немає. Учені розглядають міжпредметні зв'язки: як самостійний дидактичний принцип (У.Звєрєв); як складову принципів системності й послідовності (О.Бандура, К. Корольова, П. Кулагін); як умову підвищення ефективності навчального процесу (П. Новікова, Ф.Соколова, Н.Черкес-Заде); як засіб формування світогляду і різних прийомів розумової діяльності (В.Янцен); як організаційну форму застосування певного матеріалу в процесі вивчення тих чи інших явищ (М.Баранов); як спосіб реалізації функцій навчання (Е.Орлова).

У дисертації з позицій системного підходу міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки вчителів музики визначено як систему роботи викладачів і студентів у процесі навчання, яка передбачає єдність цілей, функцій, змістових і структурних елементів навчальних дисциплін, сприяє узагальненню, систематизації і міцності музично-педагогічних знань і формуванню узагальнених професійно-музичних умінь та навичок, забезпечує формування цілісного наукового світогляду і якостей всебічно й гармонійно розвиненої особистості майбутнього фахівця.

Проаналізовано різні підходи до класифікації міжпредметних зв'язків, а саме: змістово-методологічні, операційно-діяльнісні і організаційно-методичні. Міжпредметні зв'язки змістово-методологічного типу класифіковано за такими критеріями: за складом наукових знань (фактологічні, понятійні, теоретичні); за знанням про спосіб наукового пізнання та світоглядною спрямованістю (філософські, історико-наукові, політико-економічні, етичні, естетичні, правові); за спільністю змістових елементів навчальних дисциплін (об'єктивні, методичні, теоретичні). Операційно-діяльнісні міжпредметні зв'язки включають такі: за способами практичної діяльності у використанні теоретичних знань (репродуктивні, конструктивні, творчі); за способами навчально-пізнавальної діяльності (суто навчальні, розвивальні, організаційно-пізнавальні). Організаційно-методичні міжпредметні зв'язки розглядають: за способами засвоєння знань (репродуктивні, пошукові, творчі); за широтою здійснення (міжкурсові, внутрішньоциклові, міжциклові); за часом здійснення (наступні, супутні, перспективні); за способом взаємозв'язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні); за тривалістю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні).

На основі узагальнення різних підходів до класифікації міжпредметних зв'язків та з урахуванням предмета дослідження змодельовано міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Виявлено доцільні напрями реалізації міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін: 1) поєднання декількох дисциплін у єдиний інтегрований курс; 2) посилення координації між дисциплінами, що забезпечують фахову підготовку майбутнього вчителя музики шляхом узгодження навчальних планів і програм.

Установлено необхідність міжпредметної інтеграції дисциплін вокально-хорового циклу з різними провідними змістовими компонентами, тобто дисциплін, провідним змістовим компонентом яких є «знання» (хорознавство) з дисциплінами, провідним змістовим компонентом яких є «уміння й навички» (диригування, постановка голосу, аранжування, читання хорових партитур, хоровий клас).

З'ясовано, що одним із системоутворювальних факторів використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки студентів є взаємодія викладачів різних галузей, яка дозволяє ефективно реалізовувати комплексне, системне засвоєння студентами музичного мистецтва, що забезпечує формування у їхній свідомості цілісного уявлення про художній всесвіт, системних світоглядних позицій у галузі загальної художньої і музичної культури.

До організаційних форм міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін віднесено міжпредметні екскурсії, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, різноманітні види педагогічної практики, сумісне керівництво дипломними та курсовими роботами, факультативи, міжпредметні гуртки.

Доведено необхідність урахування при використанні міжпредметних зв'язків принципу наступності. Наукове обґрунтування цього принципу спирається на вчення І.Павлова про вищу нервову діяльність, у якому доведено, що кожний знову утворений тимчасовий зв'язок, або умовний рефлекс, неминуче включається у сформовану раніше систему тимчасових зв'язків. У людини процес утворення й зміцнення умовних рефлексів ускладнений суспільними відносинами та умовами виховання і розвитку, другою сигнальною системою. Як педагогічний принцип наступність передбачає тісний зв'язок окремих компонентів, змісту, форм, методів і засобів навчання на різних етапах і щаблях. Цей зв'язок сприяє вирішенню завдань професійного росту і всебічного розвитку студентів, оволодінню ними системою знань, перетворенню професійних умінь у навички, уникнення невиправданих повторів навчального матеріалу. Наступність припускає осмислення навчального матеріалу, що вивчався раніше, на більш високому рівні, підкріплення наявних знань новими, завдяки чому підвищується якість засвоєння знань, умінь і навичок.

З'ясовано, що для успішного здійснення міжпредметних зв'язків викладач має володіти методикою міжпредметного навчання, уміти здійснювати аналіз і синтез об'єктів та понять, класифікувати їх за певними ознаками, визначати серед них головні і другорядні, що в сукупності складає один із компонентів аналітико-синтезувальної діяльності. Проте, як свідчать результати пілотажного дослідження, в якому взяли участь 120 викладачів педагогічних ВНЗ різних регіонів України, високий рівень підготовленості до здійснення міжпредметного навчання мають від 6% до 13% викладачів і лише близько 35% вільно володіють уміннями аналітико-синтезувальної діяльності. Виходячи з цього, першою умовою ефективного використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутніх учителів музики визначено підготовку викладачів до здійснення міжпредметних зв'язків у навчальному процесі.

Для здійснення вокально-хорової діяльності вчителеві музики, поряд із фаховою підготовкою до майбутньої професійної діяльності, особливого значення набуває формування психолого-педагогічної компетентності, яка передбачає розвиненість професійно-педагогічної мотивації. Разом з тим опитування 510 майбутніх учителів музики свідчить про недостатній рівень сформованості їхніх професійно-педагогічних мотивів (вбачають себе шкільним учителем у майбутній професійній діяльності в середньому 46% опитаних випускників). Тому фахова, зокрема вокально-хорова, підготовка майбутнього вчителя музики має передбачати таку її організацію, при якій міжпредметні зв'язки орієнтуються на майбутню професійно-педагогічну діяльність, що потребує забезпечення психолого-педагогічної спрямованості процесу навчання. Тільки в цьому випадку можна досягти системності теоретичної і практичної фахової підготовки майбутнього вчителя, самостійності та творчої активності, сформованості професійного мислення вчителя музики. Це вимагає виділення усередині циклу навчальних дисциплін як системи знань провідного (системоутворювального) фахового курсу та об'єднання (інтеграції) навколо нього дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Крім того, дані пілотажного дослідження дозволили встановити, що в сучасній практиці майже не враховується принцип наступності в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики, який, як було з'ясовано в дослідженні, має важливе значення для ефективного використання міжпредметних зв'язків, що й обумовило другу умову використання міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці майбутніх учителів музики: забезпечення професійно-педагогічної спрямованості міжпредметних зв'язків дисциплін вокально-хорового циклу з урахуванням принципу наступності.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка умов використання міжпредметних зв'язків у фаховій вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики» ? розкрито загальні питання підготовки і проведення педагогічного експерименту, методи і перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв; проаналізовано результати експериментальної роботи.

З метою перевірки гіпотези та ефективності педагогічних умов використання міжпредметних зв'язків у фаховій вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики проведено педагогічний експеримент, у якому взяли участь викладачі (всього 77 осіб) і студенти І-V курсів музично-педагогічних факультетів та факультетів початкового навчання з додатковою спеціалізацією «Музика» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Кримського педагогічного університету, Бердянського педагогічного університету (загальною кількістю 167 осіб).

На констатувальному етапі експерименту вирішувались такі завдання: 1) виявити вихідний рівень підготовленості викладачів до здійснення навчання на міжпредметній основі та якості фахової підготовки майбутніх учителів музики (професійно-педагогічного інтересу, фахових знань й умінь); 2) сформувати експериментальні і контрольні групи.

Відповідно до програми педагогічного експерименту зі 110 студентів було утворено дві експериментальні групи (Е₁ ? 57 осіб і Е₂ - 53 особи) і контрольна група (К ? 57 осіб). З експериментальними групами працювали викладачі, які пройшли спеціальну підготовку для здійснення міжпредметних зв'язків (тобто перша умова була реалізована для обох експериментальних груп). Під час навчання у групі Е₂ додатково забезпечувалася друга з визначених умов. Контрольна група працювала за традиційною формою організації навчання.

Формувальний експеримент був спрямований на з'ясування ефективності умов використання міжпредметних зв'язків у фаховій вокально-хоровій підготовці студентів.

У ході реалізації першої умови вирішувались такі завдання: визначення стратегії, що забезпечує розвиток мотиваційно-ціннісного ставлення і професійного інтересу викладачів до навчання на міжпредметній основі та їх професійної компетентності щодо використання міжпредметних зв'язків.

Вирішення цих завдань здійснювали шляхом: організації широкої інформаційно-роз'яснювальної роботи, проведення науково-методичних семінарів, спеціальних тренінгових занять на кафедрах фахових дисциплін, загальної педагогіки, психології; впровадження спецкурсів «Використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки вчителів музики» та «Особливості міжпредметних зв'язків у фаховій діяльності вчителя музики».

Інформаційно-роз'яснювальна та науково-методична робота з викладачами була спрямована на: 1) роз'яснення ролі і значення міжпредметних зв'язків для формування світогляду й підвищення якості фахової підготовки майбутніх учителів музики; 2) ознайомлення з теоретико-методологічними основами міжпредметних зв'язків (сутність, типи і види, шляхи реалізації міжпредметних зв'язків); 3) опанування методикою навчання на міжпредетній основі (набуття практичних умінь використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі, методика формування інтегрованих курсів тощо).

Для підготовки викладачів до здійснення міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін широко використовували метод вивчення педагогічного досвіду для осмисленого, творчого його застосування в процесі фахової підготовки майбутніх учителів. З цією метою використовували психолого-педагогічну і методичну літературу; педагогічне спостереження за навчально-виховною діяльністю, що здійснюється колегами, під час взаємовідвідування занять.

Організацію взаємовідвідувань занять суміщали із проведенням відкритих лекцій, семінарів, що також були джерелом вивчення методики міжпредметного навчання, з наступним їхнім обговоренням, при якому формувався єдиний методичний підхід до вирішення дидактичних і методичних завдань. Відкриті заняття проводили викладачами різних дисциплін при вивченні міжпредметних тем.

Друга педагогічна умова забезпечувалася такою організацією навчально-виховного процесу, де зміст підготовки майбутнього вчителя музики розглядався як комплексна цільова програма, в якій кожна окрема дисципліна являла собою органічну складову змісту всебічної підготовки фахівця. Міжпредметне навчання було спрямоване на забезпечення багатоаспектності, систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок майбутніх учителів музики, поетапне вивчення окремих предметів, оптимальну послідовність вивчення тем, усунення невиправданого дублювання навчального матеріалу, встановлення органічного зв'язку вокально-хорових дисциплін зі змістом практично-виконавської підготовки.

В експериментальній роботі з реалізації другої умови насамперед було проаналізовано навчальні плани і програми всіх вокально-хорових дисциплін для виявлення відповідності їх принципу наступності, встановлення міжпредметних зв'язків та з'ясування можливостей використання їх у процесі фахової підготовки студентів. На цій основі міждисциплінарні зв'язки професійної підготовки майбутнього вчителя музики розподілено на три групи: група зв'язків музично-теоретичних і музично-виконавських дисциплін; група наскрізних міждисциплінарних зв'язків усіх музично-виконавських дисциплін (основного та додаткового інструментів, вокалу, диригування); група музично-теоретичних і музично-виконавських зв'язків із обов'язковою мовленнєвою подачею студентам музичного матеріалу, адаптованого на шкільну аудиторію.

Міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки студентів забезпечувалися шляхом створення і впровадження в навчальний процес інтегрованих навчальних курсів.

Для реалізації цієї умови було вжито заходи, які посилювали міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін, зокрема: поєднання роботи над акомпанементом у фортепіанному класі з практикумом із дитячого репертуару (фактурний метод); реалізація вокальних навичок у хоровій підготовці шляхом інтеграції пасивної вокально-методичної та активної вокально-виконавської практики, формування і розвиток диригентських навичок у фортепіанній підготовці через безпосереднє використання диригентської техніки та створення ситуацій опосередкованого впливу на виховання диригентських якостей на заняттях хорового класу.

Для забезпечення психолого-педагогічної спрямованості фахової підготовки вчителів музики на міжпредметній основі постійно координували навчальну і методичну роботу з викладачами психолого-педагогічних дисциплін. Це дало змогу викладачам ознайомитись зі змістом програм цих дисциплін, здійснювати сумісне планування міжпредметних зв'язків для вироблення і досягнення єдності навчально-виховних цілей і дій.

На контрольному етапі було проаналізовано результати експериментальної роботи.

Основними критеріями, що характеризують ефективність експериментальної роботи, було визначено такі: підготовленість викладачів до використання міжпредметних зв'язків (професійний інтерес, професійно-ціннісне ставлення до використання міжпредметних зв'язків у процесі навчання; професійна компетентність щодо здійснення міжпредметного навчання) та якість фахової підготовки майбутнього вчителя музики, яка проявляється у професійно-педагогічному інтересі, якості фахових знань (системність, обсяг, глибина) і умінь (інтегративність, комунікативність, конструктивність, виконавська майстерність). Віднесення визначених показників до певного рівня (високого, достатнього, низького) здійснювали шляхом підрахунку коефіцієнтів їх прояву за спеціальними методиками.

Підготовленість викладачів до використання міжпредметних зв'язків оцінювали за трьома рівнями (високий, достатній, низький).

Високий рівень підготовленості викладачів до використання міжпредметних зв'язків характеризується стійким професійним інтересом, позитивно-активним професійно-ціннісним ставленням викладачів до міжпредметних зв'язків у процесі навчання, прагненням їх використовувати у процесі фахової підготовки студентів, міжпредметних зв'язків, розумінням їх значущості, важливості і необхідності у фаховій підготовці майбутніх учителів музики, високим рівнем професійної компетентності щодо їх використання, інноваційними підходами у втіленні міжпредметних зв'язків у практичну діяльність.

Достатній рівень характеризується наявністю у викладачів позитивних мотивів, професійно-педагогічного інтересу до використання міжпредметних зв'язків, репродуктивним рівнем професійної компетентності щодо їх використання Вони сумлінно ставляться до своїх обов'язків, але застосовують міжпредметні зв'язки нерегулярно, при використанні міжпредметних зв'язків у практичній роботі виявляють ситуативну активность.

Низький рівень підготовленості викладачів до міжпредметних зв'язків визначається нестійким професійним інтересом, незацікавленістю, відсутністю ціннісного ставлення викладачів до міжпредметних зв'язків, низьким рівнем професійної компетентності щодо їх використання.

За результатами експериментальної роботи щодо забезпечення підготовленості викладачів до міжпредметного навчання отримано такі дані. На 27 % зріс професійно-педагогічний інтерес у викладачів до використання міжпредметних зв'язків. Кількість викладачів, які ставилися індиферентно та негативно до використання міжпредметних зв'язків, зменшилася на 26% і 14% відповідно. Число викладачів, які оволоділи методикою міжпредметного навчання у процесі вокально-хорової підготовки майбутніх вчителів музики, збільшилося на 40%.

Зафіксовано позитивну динаміку критеріїв фахової підготовки майбутніх учителів музики в обох експериментальних групах, проте вона виявилась різною мірою. Так, найбільший приріст кількості студентів із високим рівнем сформованості професійно-педагогічного інтересу (+34%), зафіксовано в групі Е_2., у якій визначені умови забезпечувались комплексно. В експериментальній групі Е₁ цей показник виявився значно нижчим - приріст склав +14%. Найвищу динаміку високого рівня якості знань виявлено також у експериментальній групі Е₂: прирости високого рівня фахових знань у групах Е₁ і Е₂ склали +33,1% і +17,6% відповідно. Разом з тим несподіваною виявилась майже однакова динаміка рівнів сформованості фахових умінь (у групі Е₁ приріст склав +11,3%, у групі Е₂ ? +10,5%), що потребує в подальшому удосконалення технологій навчання на міжпредметній основі.

Слід відзначити, що майже всі студенти експериментальних груп опанували комунікативними вміннями і навичками. Майбутні вчителі музики усвідомили важливість інтерактивних комунікативних умінь для встановлення педагогічного контакту з вихованцями, організації творчої діяльності хорових колективів, встановлення зворотнього зв'язку у спілкуванні, створення творчої атмосфери тощо. Постійне використання міжпредметних зв'язків у процесі занять і в період вокально-хорової практики сприяло формуванню інтелектуальних і комунікативних умінь студентів, забезпечувало ефективну їх взаємодію з викладачами, одногрупниками та школярами. Узагальнені результати змін якості фахової майбутніх учителів музики представлено в таблиці 1.

Виявлена позитивна динаміка якості фахової підготовки майбутніх учителів музики свідчить про підтвердження висунутої в дослідженні гіпотези.

Таблиця 1

Динаміка якості фахової підготовки майбутніх учителів музики (у %)

Критерії	Рівні, характер прояву	Е1 (57 осіб)	Е2 (53 особи)	К (57 осіб)
		Констатувальний етап	Контрольний етап	Констатувальний етап	Контрольний етап	Констатувальний етап	Контрольний етап
Професійно-педагогічний інтерес	стійкий	14	28	15	49	12,3	17,5
	відносно стійкий	66,7	61,4	68	45,3	70,2	72
	низький	19,3	10,5	17	5,7	17,5	10,5
Фахові знання (системність, обсяг, глибина)	високий	22,8	40,4	7,5	39,6	28,1	29,8
	достатній	56,1	49,1	62,3	49,1	59,6	61,4
	низький	21,1	10,5	30,2	11,3	12,3	8,8
Фахові уміння (інтегративність, комунікативність, конструктивність, виконавська майстерність)	високий	17,5	36,8	18,9	52,8	15,8	17,5
	достатній	65	57,9	62,3	43,4	59,6	65
	низький	17,5	5,3	18,9	3,8	24,6	17,5

Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації й дають підстави дійти таких висновків:

1.На основі аналізу наукової літератури визначено сутність і зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики в сучасному вищому навчальному закладі та розкрито теоретичні засади використання міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці студентів.

Фахову підготовку майбутнього вчителя музики розглянуто в контексті цілісної професійної підготовки майбутніх учителів як системи, що характеризується взаємозв'язком та взаємодією структурних та функціональних компонентів, сукупність яких визначає її особливості і своєрідність, що забезпечує формування особистості студента відповідно до поставленої мети - вийти на якісно новий рівень готовності студентів до професійної діяльності.

З'ясовано, що фахова підготовка майбутнього вчителя музики передбачає оволодіння комплексом спеціальних знань з дисциплін історико-музикознавчого, теоретичного, вокально-хорового, інструментального циклів. Установлено, що суттєву роль у фаховій підготовці вчителя музики відіграє вокально-хорова підготовка, головною метою якої є формування особистості як творчого організатора і пропагандиста хорового мистецтва, вітчизняної і зарубіжної співочої культури в загальноосвітній школі.

Доведено, що зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики має бути спрямований на поглиблення та поширення, інтеграцію загальнокультурних, психолого-педагогічних і спеціальних музичних знань з метою створення спеціальних умов для формування сучасного вчителя-просвітителя, спеціаліста широкого гуманітарного профілю, що передбачає оволодіння комплексом психолого-педагогічних, музично-педагогічних і фахових компетенцій.

2. Установлено, що проблема міжпредметних зв`язків має глибоке історичне коріння, пронизує усі напрями педагогічної науки і набуває особливого значення для якісної фахової підготовки сучасного вчителя музики.

Міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки вчителів музики визначено як систему роботи викладачів і студентів у процесі навчання, яка передбачає єдність цілей, функцій, змістових і структурних елементів навчальних дисциплін, сприяє узагальненню, систематизації і міцності музично-педагогічних знань і формуванню узагальнених професійно-музичних умінь та навичок, забезпечує формування цілісного наукового світогляду і якостей всебічно й гармонійно розвиненої особистості майбутнього фахівця.

3. Уточнено критерії та показники рівнів якості фахової підготовки майбутніх учителів музики: професійно-педагогічний інтерес, якість фахових знань (системність, обсяг, глибина) і умінь (інтегративність, комунікативність, конструктивність, виконавська майстерність).

4. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики, а саме: підготовка викладачів до здійснення міжпредметних зв'язків у навчальному процесі; психолого-педагогічна спрямованості інтеграції змісту з урахуванням принципу наступності. Ці умови визначено як визначальні, оскільки без їх забезпечення неможливе ефективне використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Експериментальна робота, яка передбачала перевірку ефективності педагогічних умов, дозволила виявити, що найкращі результати було отримано внаслідок комплексного їх упровадження. Це знайшло відбиття в позитивній динаміці всіх визначених критеріїв і підтверджено використанням методів математичної статистики.

5. Розроблено науково-методичні матеріали для викладачів та студентів вищого навчального закладу щодо використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують зміст та методичне забезпечення фахової підготовки майбутніх учителів музики на основі міжпредметних зв'язків; вплив модульно-рейтингової технології навчання на актуалізацію творчих можливостей студентів; розкриття впливу міжпредметних зв'язків усіх музикознавчих дисциплін на процеси професійного та особистісного самовдосконалення майбутнього вчителя музики.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Тарарак Н.Г. Роль вокально-хорових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів, музичних керівників / Н.Г.Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наукових праць /Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Харків: ХДПУ, 1999. - Вип. 4. - С. 30?31.

2. Тарарак Н.Г. Формування елементів педагогічної майстерності студентів у процесі вивчення дисциплін вокально-хорового циклу / Н.Г.Тарарак // Вісник Житомирського педагогічного університету: науковий журнал- Житомир: Вид. ЖДПУ ім. І.Франка, 2000. - Вип.6. - С.143?145.

3. Тарарак Н.Г. Формування у школярів цілісного сприймання художнього образу засобами комплексного вивчення мистецтв /Н.Г.Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харків: «ОВС», 2000. - Вип. 7. ? С. 120?125.

4. Формування професійних якостей майбутнього вчителя музики на заняттях у диригентсько-хоровому класі / Н. Г. Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 8. ? С.56?60.

5. Тарарак Н.Г. Питання наступності у розвитку музичних здібностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Н. Г. Тарарак // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. - Бердянськ, 2002. - Вип. 3. - С. 266?273.

6. Тарарак Н.Г. Міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики / Н. Г. Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Харків: «ОВС», 2004. - Вип. 12. - С.95?100.

7. Тарарак Н.Г. Проблема творчої взаємодії педагога і студента у процесі хорової підготовки майбутнього вчителя музики / Н. Г. Тарарак //Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.-Харків: «ОВС», 2004. - Вип. 13. - С. 58?65

8. Тарарак Н.Г. Вплив міжпредметних зв'язків на розвиток складових компонентів професійної підготовки вчителя музики / Н. Г. Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць/Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Харків: «ОВС», 2005. - Вип. 15. - С. 123?129

9. Тарарак Н.Г., Грицаненко Н.П. Формування виконавської майстерності у студентів на основі активізації емоційно-естетичного переживання музики / Н. Г. Тарарак // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харків: «ОВС», 2006. - Вип. 16. - С. 113?123.

10. Танько Т.П., Тарарак Н.Г. Зміст диригентської підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів / Н. Г. Тарарак //Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Харків, 2007. - Вип. 18. - С. 154?156.

Матеріали конференцій

11. Тарарак Н.Г. До питання музично-естетичної підготовки вчителів початкових класів / Н. Г. Тарарак // Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів: зб. Доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Полтава, 1-3 березня 2000 року. - Полтава, 2000. - С. 214?216.

12. Тарарак Н.Г. Міжпредметні зв'язки в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів /Н. Г. Тарарак // Науково-практична конференція молодих вчених: тези /Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харків: «ОВС», 2000. - С. 8?9.

13. Тарарак Н.Г. Формування духовної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі вокально-хорвої підготовки / Н. Г. Тарарак // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених /Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харків: «ОВС», 2001. - С.10?13.

АНОТАЦІЯ

Тарарак Н.Г. Міжпредметні зв'язки вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2008.

Дисертаційна робота є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми фахової вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики. У роботі визначено особливості фахової підготовки майбутнього вчителя музики у сучасних ВНЗ, розкрито теоретичні засади використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики. Уточнено критерії, показники та рівні ефективності використання міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики. Науково обґрунтовано педагогічні умови застосування міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутніх учителів музики. Реалізовані в педагогічному експерименті, ці умови сприяли оптимізації навчально-виховного процесу, забезпеченню багатоаспектності, систематизації й узагальненню знань, умінь та навичок студентів, встановленню органічного зв'язку музично-педагогічних дисциплін зі змістом практичної вокально-хорової підготовки.