Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

222

260

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» НАПН УКРАЇНИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378.011.3 - 051:373.3.091.313

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

БЄКІРОВА ЛЄМАРА

ЕНВЕРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Снісаренко Ольга Степанівна, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, вчений секретар

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гриньова Марина Вікторівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, природничий факультет, декан, кафедра педагогічної майстерності, завідувач

кандидат педагогічних наук, доцент Крамаренко Алла Миколаївна, Бердянський державний педагогічний університет, факультет початкової освіти та практичної психології, декан

Захист відбудеться «18» листопада 2010 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

Автореферат розісланий «18» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. В. Дивак

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Світові тенденції розвитку суспільства вимагають відповідного інтелектуального забезпечення, яке стає все більш вагомим чинником прогресу. Це, в свою чергу, ставить завдання модернізації освіти, практична реалізація якої неможлива без підвищення ефективності діяльності вищих навчальних закладів, у тому числі й педагогічних, тому що вчитель є носієм духовного, інтелектуального, культурного потенціалів, детермінує розвиток людини та суспільства.

Професіонал у галузі освіти має глибоко усвідомлювати місце та роль позитивної взаємодії тих, хто є учасниками освітнього процесу як засобу самореалізації, самовдосконалення, саморозвитку, самоствердження. Необхідно підготувати вчителя з творчим науково-педагогічним мисленням, з певною системою знань, умінь і навичок та особистісних і професійних якостей, що актуалізує проблеми застосування інноваційних технологій навчання, у тому числі й інтерактивних, які покликані забезпечити підготовку людини до стрімко мінливого життя у світі з багатоманітними зв'язками.

В умовах швидкого зростання обсягів наукової інформації ці технології вчать взаємодіяти в інформаційних потоках, системно, цілісно сприймати світ, приймати нестандартні рішення.

Навчання має бути спрямоване не тільки і не стільки на засвоєння готових науково-практичних знань, а на можливість продукування нових, на розвиток креативності, гнучкості мислення, на моделювання нових способів діяльності, на розвиток вміння навчатися самостійно тощо.

Діяльність сучасного вчителя початкових класів пов'язана з фаховою поліфункціональністю, багатопредметністю. Він здійснює навчальну, виховну, розвивальну, дослідницьку, соціально-психологічну та інші функції, виконання яких потребує від них оволодіння інтерактивними технологіями навчання.

На сучасному етапі має місце певна невідповідність між вимогами щодо готовності майбутніх фахівців - учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання та недостатньою увагою вищих навчальних закладів до забезпечення такої підготовки.

Сучасна психолого-педагогічна наука приділяє значну увагу аналізу питань професійної підготовки майбутніх учителів до застосування загально навчальних технологій. Зокрема, дисертаційне дослідження Єльникової О.В. присвячене проблемі управління впровадженню інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу; Мартинюк В.А. розглядає інтерактивний проект як засіб стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету; Терещенко В.А. - формування психологічної готовності майбутніх учителів до інтерактивної взаємодії з учнями. Однак, незважаючи на широту наукових досліджень, за межами цих пошуків залишилися проблеми, пов'язані із питанням професійної підготовки майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання.

Отже, актуальність проблеми, її недостатнє висвітлення в науковій літературі, потреба педагогічних університетів в удосконаленні професійної підготовки вчителів початкових класів у даному напрямі визначили тему дисертаційного дослідження: «Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось у межах загальної наукової теми Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України «Науково-методичні засади підготовки наукових і педагогічних кадрів для закладів післядипломної педагогічної освіти» (номер держреєстрації РК 0103U003243) та теми Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» - «Традиції та інновації в педагогіці початкової школи» (КМ № 1594-346 Р).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою ДВНЗ «УМО» НАПН України (протокол № 6 від 21 червня 2006 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні за № 1403 від 20.12.06, протокол № 9.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування і розробка моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання, та умов її реалізації в процесі професійної підготовки.

Об'єкт дослідження - процес формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи, організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

Відповідно до об'єкту, предмету і мети визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній, методичній літературі та практиці.

2. Визначити критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

3. Розробити, обґрунтувати, експериментально перевірити модель та організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

4. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій.

Методи дослідження: теоретичний аналіз досліджуваної проблеми на основі вивчення й систематизації наукової психолого-педагогічної, методичної літератури дозволив уточнити базові поняття дослідження; констатувальний (анкетування, проведення бесід, тестування, аналіз результатів діяльності студентів, інтерв'ювання, проведення письмових діагностичних робіт, спостереження) використано з метою виявлення ефективності організаційно-педагогічних умов і впровадження моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Зазначені методи забезпечили вивчення стану проблеми на практиці та виявлення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Використання статистичних методів дослідження, методів математичної обробки кількісних даних проводилось з метою отримання достовірних даних щодо ефективності розробленої моделі та продуктивності педагогічних умов її реалізації в професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів.

Організація дослідження. Відповідно до поставленої мети, гіпотези, завдань дослідження, експериментальна робота проводилася в 4 етапи і тривала з 2004-го по 2010-й рр.

На першому етапі (2004-2006 рр.) було здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури з метою визначення вихідних теоретичних положень з теми дослідження, здійснювалося вивчення педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів з метою виявлення прогресивних тенденцій застосування ними інтерактивних технологій навчання в навчальному процесі початкової школи. Визначався методологічний апарат дослідження: об'єкт, предмет, мета, завдання, структура дослідження, готувалися матеріали констатувального експерименту: розроблялися анкети, відібралися методики, діагностичні тести, визначалась база проведення дослідження.

На другому етапі (2006-2007 рр.) було проведено констатувальний експеримент з метою виявлення вихідного рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Визначалися шляхи вдосконалення підготовки студентів у ВНЗ. Створювалася модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Розроблено спецкурс «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій», зошит зі спецкурсу для самостійних робіт студентів, а також навчальні програми з окремих методик дисциплін, які викладаються в початковій школі, додаткові завдання до експериментальної програми педагогічних практик, рефлексивний щоденник.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) проведено формувальний експеримент, в ході якого були уточнені організаційно-педагогічні умови ефективного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

На четвертому етапі (2010 р.) здійснено аналіз, систематизація та узагальнення одержаних даних; уточнювалися теоретичні положення; формулювалися основні висновки.

Результати дисертаційного дослідження обговорено на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, засіданнях кафедр психолого-педагогічного факультету університету, спільних науково-методичних конференціях учителів початкових класів, студентів, викладачів ВНЗ та надруковано у відповідних збірниках.

Дослідження проводилося на базі Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет», Севастопольського міського гуманітарного університету, Хмельницької гуманітарно-педагогічніої академії, Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Чістенського НВК «Загальноосвітня школа-гімназія I-III ступенів» Сімферопольського району, Мирновської загальноосвітньої школи № 2 Сімферопольського району, Новомиколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ленінського району АРК.

Усього в експерименті взяли участь: викладачів ВНЗ - 37 осіб, вчителів початкових класів - 205 осіб, молодших школярів - 277 осіб, студентів - 235 осіб. Загалом - 754 особи.

Наукова новизна і теоретична значущість педагогічного дослідження полягає в тому, що вперше:

- розроблено модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання;

- виявлені і обґрунтовані організаційно-педагогічні умови, що забезпечують формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання;

- визначено критерії, показники, рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання (високий, середній, низький);

- уточнено поняття «підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання», «готовність майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання»;

- подальшого розвитку набула теорія та практика формування готовності майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій.

Практична значущість дослідження полягає в розробленому і впровадженому в навчальний процес вищих навчальних закладів спецкурсу «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій» та методичних рекомендацій щодо здійснення такої підготовки.

Достовірність і надійність одержаних даних забезпечується використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті, завданням дослідження; застосуванням комплексної методики теоретико-експериментальної роботи, науковою обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, кількісним і якісним аналізом одержаних даних, достатніми обсягами і різноманітністю вибірки, багаторазовим повторенням формувального етапу експерименту.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджувалися у Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський інженерно-педагогічний університет» (довідка про впровадження № 01.3 - 08/15 від 18.01.2010 р.), Севастопольському міському гуманітарному університеті (довідка № 293 від 21.12 2009 р.), у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії (довідка № 36 від 28.01.2010 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 238 від 01.03 2010 р.), Мирнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 Сімферопольського району АРК (довідка № 60 від 23.02.2010 р.), Чистенському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа I-III ступенів - гімназія» Сімферопольського району АРК (№ 127 від 23.02.2010 р), Новомиколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ленінського району АРК (№ 768 від 14.12.2009 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних конференціях: «Психолого-педагогічні аспекти розвитку пам'яті та творчого мислення» (м. Вінниця, 27-29 жовтня 2006 р.), «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії» (ДонНТУ, 5-6 квітня 2007 р.), «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії» (ДонНТУ, 10-11 квітня 2008 р.), «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції» (ДонНТУ, 22-23 квітня 2009 р.), «Професійний розвиток педагога в системі безперервної післядипломної освіти» (Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти 09.02.2010 р.). На Всеукраїнських конференціях і семінарах: Всеукраїнському семінарі «Запровадження інтерактивної моделі навчання у вищий школі» (Уманський державний педагогічний університет ім. П.Г. Тичини 12-15 квітня 2005 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування навчальної діяльності молодших школярів» (м. Сімферополь, РВНЗ «КІПУ» 27-28 вересня 2007 р.), «Психолого-педагогічні аспекти розвитку особистості у дитячі роки: сучасні підходи до управління якістю навчального процесу» (м. Сімферополь, РВНЗ «КІПУ» 25 вересня 2009 р.), на щорічному фестивалі «Дні науки» Всеукраїнської наукової конференції «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» АПН України ДВНЗ «УМО», Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих, 18 травня 2009 р., м. Київ, на щорічному фестивалі «День науки» звітної наукової конференції «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» НАПН України ДВНЗ «УМО», 18 травня 2010 р., м. Київ. На семінарах кафедри дошкільної педагогіки та методик початкового навчання, педагогіки, психології РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», науково-методичних семінарах Чістенського НВК «Загальноосвітньої школи-гімназії

I-III ступенів» Сімферопольського району АРК, Мирновської загальноосвітньої школи № 2 Сімферопольського району АРК, Новомиколаївської загальноосвітньої школи

I-III ступенів Ленінського району АРК.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені в 15 одноосібних друкованих працях, 12 з яких - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - у наукових збірниках.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури з 373 джерел, додатків. Обсяг основного змісту дисертаційної роботи викладено на 223 сторінках. Крім текстових матеріалів, робота містить 10 таблиць, 3 рисунки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження, охарактеризовано методи й етапи роботи, розкрито наукову новизну дослідження, його теоретична та практична значущість, висвітлено апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти та практичний стан проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання» - висвітлені результати дослідження стану проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання у психолого-педагогічній літературі та в практиці. На основі психолого-педагогічного аналізу праць із проблеми формування готовності визначається сутність і специфіка даного поняття, аналізується зміст та структура готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання, визначаються рівні готовності майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання, компоненти даної готовності, відокремлюються організаційно-педагогічні умови, які забезпечать формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

У сучасній педагогічній теорії та практиці над проблемами формування готовності вчителя в цілому до педагогічної професійної діяльності працювало багато вчених: Б.Г. Ананьєв, Є.С. Барбіна, М. В. Гриньова, Н.В. Гузій, К.М. Дурай-Новакова, М.І. Д'яченко, Л.О. Кандибовіч, Л.В. Кондрашова, А.М. Крамаренко, Н.В. Кузьміна, О.М. Леонтьєв, А.Ф. Ліненко, В.М. Мясищев, В.Ф. Паламарчук, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спірін, Д.Н. Узнадзе, Л.Л. Хоружа та ін. Однак єдиного визначення поняття «готовність до педагогічної діяльності» немає.

Д.Н. Узнадзе визначав готовність як психологічну установку, Б.Г. Ананьєв, М.І. Д'яченко, Л.О. Кандибовіч, В.О. Моляко - як багаторівневу структуру рис, станів особистості.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження визначив два ключових підходи у визначенні змісту поняття «готовність до діяльності»: функціональний та особистісний. Прихильниками функціонального підходу є Г. Гагаєва, М.Д. Левітів, Л.С. Нерсесян, В.М. Пушкін, Е.С. Кузьмін, В.О. Ядов, Д.Н. Узнадзе, О.Ц. Пуні, В.М. Мясищев та ін., які характеризували готовність як певний психічний стан.

У світлі особистісного підходу «готовність до діяльності» розглядали М.І. Д'яченко, Л.О. Кандибовіч, Р.І. Пенькова, Л.І. Разборова, В.А. Крутецький, В.І. Ширинський, В.О. Сластьонін, А.Ф. Ліненко та ін. Дана група вчених під готовністю визначали особистісне утворення, що забезпечує ефективність, високу результативність професійної діяльності.

Ми вважаємо, що готовність до застосування інтерактивних технологій навчання відповідає особистісно-діяльнісному підходу, оскільки, по-перше, студентам необхідно мати цілісне уявлення про педагогічну діяльність, її функції, зміст, форми, методи тощо. Опанувати ці технології та використати їх у професійній роботі вчитель початкових класів має змогу лише під час практичної діяльності, за умови, що він з'ясував для себе сенс інтерактивних технологій навчання, особливості організації таких уроків, специфіки вибудовування відносин між учасниками освітнього процесу на цих заняттях. По-друге, студент має прагнути пізнати особистість кожної дитини, забезпечити гармонійний розвиток всіх дітей у класі. Отже, будемо розглядати готовність майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання з позиції системного підходу, тобто і як певний психічний стан особистості, що постійно трансформується, розвивається у процесі формування певного виду готовності, і як особистісне утворення, що забезпечує ефективність, високу результативність професійної діяльності.

У структурі готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання нами було виокремлено п'ять складових: ціле-мотиваційний компонент (професійна спрямованість майбутніх учителів початкових класів на застосування інтерактивних технологій навчання, сформованість мотивів, потреб у їх використанні); змістовий компонент (опанування педагогічними, методичними, теоретичними і практичними знаннями з інтерактивних технологій навчання та їх використання в навчальному процесі початкової школи); операційний компонент (сформованість у майбутніх учителів початкових класів педагогічних та методичних умінь і навичок із застосування інтерактивних технологій навчання на уроках у початковій школі); рефлексивний компонент (сформованість мотивів, потреб у застосуванні рефлексії на інтерактивних заняттях, опанування психолого-педагогічними, методичними знаннями, уміннями, навичками з рефлексії та її застосування в навчальному процесі початкової школи під час інтерактивних уроків, обізнаність щодо вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів при проведенні рефлексії на інтерактивних уроках у початковій школі); інтеграційний компонент (обізнаність щодо власних і потенційних можливостей учнів при застосуванні інтерактивних технологій навчання в навчальному процесі початкової школи; здатність створювати індивідуально прийнятну методику проведення уроків з застосуванням інтерактивних технологій навчання).

За необхідне маємо відзначити, що сформувати готовність до педагогічної діяльності є можливим тільки в процесі професійної підготовки. Підготовка являє собою процес, а готовність, з одного боку, - метою, з іншого - результатом цього процесу. Готовність до застосування інтерактивних технологій навчання - це комплексне новоутворення особистості.

Таким чином, під формуванням готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання будемо розуміти багатокомпонентний, поліфункциональний, динамічний, відкритий процес перетворень, завдяки якому здійснюється цілеспрямований розвиток усіх структурних компонентів, які забезпечують формування цього виду готовності. Готовність майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання є інтегративним утворенням та метою і результатом спеціальної професійної підготовки студентів у даному напрямку.

Для встановлення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання у дослідженні було окреслено критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до згаданого виду готовності. Розмежування рівнів готовності (низький, середній, високий) відбувалося за виразністю показників, що характеризують сутнісні ознаки готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

З метою визначення стану готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання було проведене дослідження на базі психолого-педагогічного факультету (спеціальність «Початкове навчання») Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет», у школах Симферопольського, Ленінського районів АРК.

Констатувальний експеримент мав два напрямки:

1) визначення існуючого змісту роботи в університеті з оволодіння студентами інтерактивними технологіями навчання на теоретичному і практичному рівнях;

2) виявлення рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

Програма емпіричного дослідження передбачала:

1) інтерв'ювання вчителів початкових класів, анкетування молодших школярів, бесіди з керівниками шкіл м. Сімферополь, ознайомлення з досвідом роботи окремих учителів початкових класів з метою виявлення розуміння значущості та необхідності застосування інтерактивних технологій навчання в освітньому процесі початкової школи;

2) анкетування студентів психолого-педагогічного факультету спеціальності «Початкове навчання» РВНЗ «КІПУ» з метою виявлення готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання;

3) аналіз університетського навчального плану, програми, навчально-методичних комплексів з дисциплін: «Методика викладання математики», «Методика викладання російської мови», «Методика викладання природознавства», «Методика викладання української мови», «Людина і світ з методикою викладання», «Загальні основи педагогіки», «Дидактика» та інших дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, психолого-педагогічної навчальної літератури з проблеми формування готовності вчителя початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання;

4) аналіз особливостей взаємин викладачів ВНЗ та майбутніх учителів початкових класів; вплив суб'єкт-суб'єктних, суб'єкт-об'єктних взаємин викладачів ВНЗ та студентів на специфіку відносин студентів і молодших школярів під час педагогічної практики.

Програма емпіричного дослідження ґрунтувалася на виявленні тих показників, які характеризують структурні компоненти досліджуваної готовності. На кожного студента, який брав участь в експерименті, заповнювалася особиста картка визначення рівня готовності до застосування інтерактивних технологій навчання.

Результати констатувального етапу експерименту педагогічного дослідження наведені у табл. 1.

Таблиця 1 Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання на констатувальному етапі експерименту

Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання	Контрольна група	Експериментальна група
	Кількість ст.	%	Кількість ст.	%
Низький	44	64,7	45	64,3
Середній	22	32,4	22	31,4
Високий	2	2,9	3	4,3
Усього:	68	100	70	100

Згідно з результатами проведення констатувального етапу експерименту, студенти у своїй більшості не мають професійної спрямованості на застосування інтерактивних технологій навчання; на низькому рівні опанували теоретичними знаннями, педагогічними та методичними уміннями і навичками з інтерактивних технологій навчання та їх використання в навчальному процесі початкової школи; у більшості студентів домінує низький рівень професійної спрямованості на застосування рефлексії, низький рівень знань, умінь з рефлексії та її застосування на інтерактивних уроках, необізнаність щодо власних і потенційних можливостей учнів при застосуванні інтерактивних технологій навчання в навчальному процесі початкової школи; нездатність створювати індивідуально прийнятну методику проведення уроків з застосуванням інтерактивних технологій навчання.

У програмі державних іспитів (з 2004 по 2007 н.р.) не було ні теоретичних, ні практичних питань, що стосувалися б інтерактивних технологій навчання. За три навчальні роки (2004-2005, 2005-2006, 2006-2007) була виконана лише одна бакалаврська робота з цієї теми.

Таким чином, відзначимо, що в рамках навчально-виховного процесу в РВНЗ «КІПУ» не забезпечується формування всього діапазону складових компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Можна стверджувати про домінування низького рівня сформованості ціле-мотиваційного, змістового, операційного, рефлексивного, інтеграційного компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

У другому розділі - «Модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання та її експериментальна перевірка» - на основі теоретичного аналізу проблеми дослідження та аналізу результатів констатувального експерименту розроблено модель формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання в професійно-педагогічній діяльності (рис. 1).

Основою розробленої моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання є структура готовності. Урахування всіх складових цієї моделі дозволяє цілі навчального процесу закцентувати на формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання і одержати результат: готовність майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій.

Взаємодія всіх структурних елементів моделі у навчально-виховному процесі у ВНЗ, дотримання висунутих принципів, організаційно-педагогічних умов, інтерактивних форм та методів навчання забезпечить цілеспрямований, послідовний вплив на студентів у процесі навчання з метою формування даного виду готовності та прагнення до постійного професійного розвитку на продовженні всього життя в цьому напрямку.

Однією з організаційно-педагогічних умов є розробка та введення спецкурсу «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій» з навчально-методичним комплексом: програмою спецкурсу, зошита для самостійних робіт зі спецкурсу, рефлексивного щоденника.

Мета спецкурсу - підвищити теоретичний рівень методичної, технологічної підготовки вчителів початкових класів із застосування інтерактивних технологій навчання, стимулювати становлення нової культури педагогічного мислення; сприяти інтеграції професійно-педагогічних, методичних, психологічних знань, умінь і навичок студентів з проблеми інтерактивних технологій навчання та їх застосування в початковій школі.

Нами розроблено програму спецкурсу «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій» та робоча навчальна програма з модульною структурою. Курс уміщує чотири модулі. Модуль I відповідає завданням формування ціле-мотиваційного компоненту готовності майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання. Модуль II відповідає завданням формування змістово-операційного компоненту даного виду готовності. Модуль III - завданням формування рефлексивного компоненту готовності. Модуль IV - завданням формування інтеграційного компоненту готовності.

Спецкурс передбачав застосування інтерактивних технологій навчання, проведення лекційних занять: проблемно-дослідних лекцій, проблемно-моделюючих лекцій, лекцій-дебатів, лекцій з коментуваннями, лекцій-дискусій тощо. Проведення практичних занять: ігор-симуляцій, вирішення педагогічних ситуацій, створення тимчасових творчих груп, мікровикладання тощо. Проведення інтерактивних семінарів: панорамний, позиційний і т. ін., проведення тренінгів, лабораторних занять, навчальних конференцій, ведення студентами спеціального щоденника з метою здійснення рефлексії навчальної діяльності.

У зошиті для самостійної роботи студентів зі спецкурсу матеріал за курсом подано у вигляді опорних схем і таблиць. У зошиті наведене схематичне зображення інтерактивних технологій навчання. Всі завдання зошита з самостійної роботи студента поєднані в 4 модуля відповідно до програми спецкурсу.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання» розкрито методику дослідно-експериментальної роботи, експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування даного виду готовності.

Формувальний експеримент відбувався у реальних, природних умовах професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на базі психолого-педагогічного факультету Кримського інженерно-педагогічного університету.

Одним з організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання є створення інтерактивного освітнього середовища у ВНЗ з досліджуваної проблеми. Під освітнім середовищем розуміємо навчально-виховний процес ВНЗ, навчальну роботу студентів в процесі вивчення дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, науково-дослідницьку роботу студентів, самостійну роботу студентів, роботу студентів під час проходження ними педагогічних практик.

До дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки віднесені: «Вступ до спеціальності», «Дидактика», «Історія педагогіки», «Основи педагогічної майстерності», «Методика викладання математики», «Методика викладання російської мови», «Методика викладання природознавства», «Технічні засоби навчання», «Технології вивчення мови та літератури у початковій школі», «Технології вивчення математики у початковій школі», «Технології вивчення галузі «Людина і світ» та інші. Під час формувального експерименту були змінені цілі, завдання і робочі програми цих курсів; розширенні досліджувані матеріали з даних дисциплін новими знаннями про інтерактивні технології навчання. Впровадженні викладачами ВНЗ інтерактивні заняття з цих курсів із застосуванням різних інтерактивних технологій навчання, зі створенням суб'єкт-суб'єктного інтерактивного освітнього середовища, з акцентуванням на розвиток особистості кожного студента. Відбувся зсув акцентів у цілях, завданні, змісті, формах організації діяльності, методах навчання на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

Зміна цільової спрямованості дисциплін, внесення змін у робочі програми, у зміст, методи навчання та форми організації діяльності вплинули більшою мірою на формування ціле-мотиваційного та змістового компонентів цього виду готовності, стимулюючі позитивну мотивацію навчання, усвідомлення цілей підготовки до застосування інтерактивних технологій.

Модернізовано програму педагогічної практики студентів, вона збагачена експериментальними додатками до програми педагогічної практики студентів 3, 4 курсів з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. педагогічний викладач інтерактивний навчання

Позааудиторна робота передбачає проведення виховної роботи на факультеті, участь студентів у роботі різних наукових гуртків, секцій, круглив столів тощо. В умовах позааудиторної роботи студенти отримують можливість розширити, поглибити отримані знання, самостійно опрацювати теоретичний матеріал, здійснювати пошук додаткової інформації з проблеми, що цікавить. Позааудиторна робота студентів була збагачена діяльністю Дискусійного клубу. Відбулася орієнтація науково-дослідної, самостійної роботи студентів на застосування інтерактивних технологій навчання. Створені інтегративні зв'язки в системі «школа» - «ВНЗ», «ВНЗ» - «ВНЗ» з метою підтримки науково-дослідних та педагогічних зв'язків у рамках «університет - школа».

Відтермінований аналіз є додатковим видом аналізу, який мав за мету визначення ефективності розробленої моделі. Відтермінований аналіз формування готовності до застосування інтерактивних технологій учасниками формувального експерименту дав можливість встановити стійкість сформованої готовності до застосування інтерактивних технологій навчання.

З випускниками РВНЗ «КІПУ», з магістрами психолого-педагогічного факультету спеціальності «Початкове навчання», зі студентами 5 курсу в 2009-2010 навчальному році проведені бесіди, тестування, анкетування, відвідані уроки молодих учителів у школах, проаналізовано документацію педагогічної практики магістрів та студентів 5 курсу. Аналіз результатів свідчить про стійкість сформованості мотивації до застосування інтерактивних технологій навчання, прагнення розширювати свої знання, вдосконалювати вміння, навички, прагнення пошуку індивідуально-прийнятої методики роботи, свого стилю роботи із застосуванням інтерактивних технологій навчання. Проведений відтермінований аналіз дає змогу стверджувати, що запропонована модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання є ефективною, під впливом експериментального навчання відбулися позитивні зміни у ціле-мотиваційному, змістовому, операційному, рефлексивному, інтеграційному компонентах готовності.

У студентів значно підвищився рівень теоретичних знань про сутність, зміст, види інтерактивних технологій навчання, студенти набули необхідних умінь з методики організації уроків з застосуванням інтерактивних технологій. Використання різних видів інтерактивних технологій: дискусій, дебатів, програвання рольових ситуацій, вирішення педагогічних задач, проведення тренінгів - сприяло кращій орієнтації студентів у ситуаціях інтерактивного спілкування, студенти навчилися застосовувати різні прийоми рефлексії, набули уміння прогнозування хода розвитку інтерактивного уроку, навчилися правильно реагувати на ситуації невизначеності на інтерактивних уроках і т. ін.

Результати діагностичного дослідження динаміки рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання узагальнено в табл. 2.

Таблиця 2 Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання (на констатувальному і контрольному етапах експерименту)

Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання	Контрольна група	Експериментальна група
	До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
	К-сть ст.	%	К-сть ст.	%	К-сть ст.	%	К-сть ст.	%
Низький	44	64,7	42	61,8	45	64,3	16	22,85
Середній	22	32,4	23	33,8	22	31,4	38	54,3
Високий	2	2,9	3	4,4	3	4,3	16	22,85
Усього:	68	100	68	100	70	100	70	100

Забезпечення визначених організаційно-педагогічних умов, реалізація моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання, упровадження розробленого спецкурсу з навчально-методичним комплексом: програмою спецкурсу, зошита для самостійних робіт зі спецкурсу, рефлексивного щоденника, експериментальних додатків до програми педагогічної практики студентів 3, 4 курсів зумовили певні позитивні зрушення у формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

Динаміку рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання на констатувальному та контрольному етапах дослідження наведено у діаграмі (рис. 2).

З метою перевірки статистичної значущості різниці між двома середніми показниками ми скористалися критерієм Стьюдента. Нами було застосовано двовибірковий t-тест з різними дисперсіями. Проведені за допомогою програмного забезпечення MS Excel розрахунки відповідно до таблиці нормального розподілу при рівні значущості б=0,05 показали, що значення t-статистика 3,75 за абсолютною величиною більше критичного двостороннього 1,96.

Таким чином, дослідно-експериментальна програма педагогічної підготовки студентів, що відображає теоретичні, практичні, педагогічні, методичні, психологічні аспекти, підтвердила її значущість для формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання.

У ході дослідження доведено, що позитивні результати можливі при дотриманні оптимальних організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання, що підтверджує ефективність запропонованої моделі.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки.

1. Аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури показав, що формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання на сучасному етапі розвитку освіти є вельми значущою проблемою, яка потребує цілеспрямованого, планомірного рішення.

Дослідження понять «готовність», «готовність до педагогічної діяльності», визначило два напрямки: функціональний та особистісний. Прихильники функціонального підходу характеризували готовність як певний психічний стан. У світлі особистісного підходу «готовність до діяльності» розглядали як особистісне утворення, що забезпечує ефективність, високу результативність професійної діяльності. Вважаємо, що готовність до застосування інтерактивних технологій навчання відповідає системному особистісно-діяльнісному підходу, її треба розглядати і як певний психічний стан особистості, що постійно трансформується, розвивається у процесі формування певного виду готовності, і як особистісне утворення, що забезпечує ефективність, високу результативність професійної діяльності.

2. Готовність майбутнього вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання є інтегративною професійно-особистісною характеристикою, яка вміщує ціле-мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивний, інтеграційний компоненти.

Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання - це багатокомпонентний, поліфункциональний, динамічний, відкритий процес перетворень, завдяки якому здійснюється цілеспрямований розвиток усіх структурних компонентів готовності, які забезпечують формування цього виду готовності.

3. Основними критеріями готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання є:

- професійна спрямованість майбутніх учителів на застосування інтерактивних технологій навчання, створення мотиваційної потреби з їх впровадження, зорієнтованість на головній меті застосування інтерактивних технологій навчання - розвитку особистості кожної дитини; професійна спрямованість на застосування рефлексії, створення мотиваційної потреби з її впровадження в практику;

- володіння педагогічними, методичними, теоретичними і практичними знаннями з інтерактивних технологій навчання та їх використання в навчальному процесі початкової школи; оволодіння педагогічними, методичними, теоретичними і практичними знаннями з рефлексії та її застосування в навчальному процесі початкової школи під час інтерактивних уроків;

- сформованість педагогічних та методичних умінь та навичок у майбутніх учителів із застосування інтерактивних технологій навчання на уроках у початковій школі; сформованість педагогічних та методичних умінь, навичок майбутніх учителів із застосування рефлексії на інтерактивних уроках у початковій школі;

- усвідомлення власних і учнівських потенційних можливостей під час впровадження інтерактивних технологій навчання в навчальному процесі початкової школи; усвідомлення власних і учнівських потенційних можливостей під час проведення рефлексії на інтерактивних уроках у початковій школі, вміння створювати індивідуально-прийнятну методику проведення уроків з використанням інтерактивних технологій навчання.

Розроблені критерії та показники дали змогу визначити три рівні готовності студентів до застосування інтерактивних технологій навчання: низький, середній, високий.

4. Констатувальний експеримент засвідчив недостатній стан сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання: відсутність професійної спрямованості майбутніх учителів початкових класів на застосування інтерактивних технологій навчання, несформованість мотивів, потреб у їх використанні; недостатнє опанування педагогічними, методичними, теоретичними і практичними знаннями з інтерактивних технологій навчання та їх застосування в навчальному процесі початкової школи; відсутність сформованості у майбутніх учителів початкових класів педагогічних та методичних умінь і навичок із застосування інтерактивних технологій навчання на уроках у початковій школі; несформованість мотивів, потреб у застосуванні рефлексії, відсутність опанування психолого-педагогічними, методичними знаннями, уміннями, навичками з рефлексії та її застосування в навчальному процесі початкової школи під час проведення інтерактивних уроків, необізнаність щодо вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів при проведенні рефлексії на інтерактивних уроках у початковій школі; нездатність створити індивідуально прийнятну методику проведення уроків з застосуванням інтерактивних технологій навчання. Фаховий рівень підготовки в цьому напрямку вимагає подальшого удосконалення.

5. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури, проведення констатувального експерименту нами були визначені організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання:

- спрямування цілей, завдань, мотивів майбутньої професійної діяльності, змісту навчання, завдань педагогічної практики на теорію і практику застосування інтерактивних технологій навчання; забезпечення вивчення студентами на заняттях з дисциплін професійно-орієнтованого циклу всього поліваріантного комплексу інтерактивних технологій навчання; засвоєння майбутніми вчителями початкових класів нового теоретичного та практичного досвіду із застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі початкової школи;

- цілеспрямоване, системне та систематичне використання інтерактивних технологій навчання в педагогічному університеті під час навчання майбутніх учителів початкових класів на заняттях з дисциплін професійно-орієнтованого циклу; методична підготовленість викладачів ВНЗ до управління процесом формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання (опанування викладачами ВНЗ знань щодо сутності, принципів, змісту інтерактивних технологій навчання, навичок з організації роботи із застосуванням інтерактивних технологій навчання та особливостей формування саме цього виду готовності);

- організація інтерактивного освітнього середовища в педагогічному університеті, зі створенням суб'єкт-суб'єктних відносин викладачів і студентів, організацією навчання з опорою на суб'єктний досвід кожного студента, навчання у взаємодії, із застосуванням інтерактивних технологій навчання;

- введення спецкурсу «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій»;

- спрямованість науково-дослідної роботи студентів, самостійної роботи студентів, роботи дискусійного клубу на формування знань, умінь і навичок студентів із застосування інтерактивних технологій навчання;

- ведення студентами рефлексивного щоденника, виконання завдань, що стимулюють формування педагогічної рефлексії, осмислення власного практичного досвіду та досвіду роботи колег з проблем застосування інтерактивних технологій навчання.

6. Модель формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інтерактивних технологій - науково-обґрунтований проект дидактичного процесу, який містить упорядковану сукупність організаційно-педагогічних умов, форм, методів досягнення кінцевого результату; характеризується чітким цілевизначенням, системністю, інтегративністю, що максимально реалізується в педагогічній діяльності з навчання, виховання і розвитку особистості.

На основі результатів дослідження розроблено і впроваджено у навчальний процес ВНЗ спецкурс «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій», з навчально-методичним комплексом: програмою спецкурса, зошитом для самостійних робіт зі спецкурсу, рефлексивним щоденником, експериментальними додатками до програм педагогічних практик.

7. На контрольному етапі експерименту було відзначено сформованість ціле-мотиваційного, змістового, операційного, рефлексивного, інтеграційного компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів (студентів експериментальних груп) до застосування інтерактивних технологій навчання. У студентів експериментальних груп спостерігалася стійка динаміка особистісного та професійного становлення. Студенти вчилися вибудовувати, спрямовувати, коригувати індивідуальну траєкторію свого професійного і особистісного розвитку, набули теоретичні знання, практичні вміння, навички застосування інтерактивних технологій навчання, вміння здійснювати самоаналіз і рефлексію професійної діяльності, пов'язаної із застосуванням інтерактивних технологій навчання. Показники готовності на контрольному етапі експерименту в експериментальній групі підвищилися і склали: низький рівень готовності відзначений у 22,85 % студентів експериментальної групи, середній рівень готовності зафіксований у 54,3 % студентів експериментальної групи, високий рівень готовності - у 22,85 % студентів експериментальної групи. У контрольних групах студентів значних змін не відбулося. Висунуті організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання отримали підтвердження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми, а передбачає продовження науково-пошукової роботи. Подальшого наукового обґрунтування та практичного впровадження потребують питання організаційно-методичного забезпечення формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання; порівняльні дослідження формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання в Україні та європейських країнах; формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у застосуванні інтерактивних технологій навчання тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бекирова Л. Э. Анализ категориального аппарата профессиональной готовности будущего учителя начальных классов к применению интерактивных технологий обучения / Л. Э. Бекирова // Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. / голов. ред. А. Й. Сиротенко. - Хмельницький : ХГПА, 2008. - Вип. 3. - С. 17-22.

2. Бекирова Л. Э. Особенности мотивации учебной деятельности младших школьников / Л. Э. Бекирова // Психолого-педагогические аспекты развития личности в детские годы : сб. ст. - Симферополь : Таврия, 2006. - С. 105-112.

3. Бекирова Л. Э. Особенности формирования готовности учителей начальных классов к применению интерактивных технологий обучения / Л. Э. Бекирова // Рівне : РВВ РДГУ, 2007. - С. 12-14.