Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

ПАВЛЕНКО Володимир Іванович

Харків 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент

Рогова Тетяна Володимирівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,

професор кафедри загальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Побірченко Наталія Семенівна,

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини,

проректор з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент

Охріменко Іван Володимирович,

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського, завідувач кафедри менеджменту освіти.

Захист відбудеться „25” жовтня 2007р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04. Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 214-В.

Автореферат розісланий „22” вересня 2007р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради		Штефан Л.А.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільних відносинах, у змісті громадського життя зумовлюють необхідність такої організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, яка б забезпечувала, в першу чергу, розвиток особистості школярів, високу якість отриманих знань, сформованість необхідних умінь і навичок випускників, що вимагає насамперед істотного поліпшення якості роботи педагогічних кадрів, удосконалення організації науково-методичної роботи в школах.

У нинішніх умовах особливої актуальності набуває діяльність сільського вчителя. Динамізм соціальних проблем на селі, зростання масштабів соціально-економічних перетворень посилюють вимоги до сільської школи. Внутрішньошкільна науково-методична робота має забезпечувати підтримку належного професійного рівня кожного з педагогів і колективу в цілому, формування високої загальної і професійної культури сільського вчителя, його готовності до творчості, до вироблення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, до прийняття нестандартних рішень, уміння співпрацювати з учнями, батьками, колегами. На вирішення цих завдань спрямована Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ ст., Державна програма “Вчитель”.

Труднощі в організації цілеспрямованої, системної науково-методичної роботи в межах сільської школи, які виникають через віддаленість від районного методичного кабінету, опорних шкіл, культурних центрів, недостатній рівень підготовки організаторів науково-методичної роботи, обмеженість професійного спілкування вчителів, слабку матеріальну базу шкіл, ускладнюють процес підвищення кваліфікації вчителів, погіршують умови для їхньої самоосвітньої діяльності.

Аналіз педагогічної літератури, нормативних документів, досвіду роботи з обраної проблеми свідчить про те, що організація науково-методичної роботи в навчальних закладах належить до надзвичайно важливих завдань модернізації системи середньої освіти. Ці питання знайшли своє відображення в дослідженнях провідних учених: Ю. Бабанського, Т. Бесіди, В. Бондаря, Н. Волкової, О. Галан, Ю. Гільбуха, М. Дробнохода, М. Красовицького, С. Крисюка, Ю. Кудрявцева, О. Панасюка, І. Раченко, О. Сидоренка, І. Соколова та інших. Вивчення науково-педагогічної літератури і досвіду роботи загальноосвітніх шкіл показало, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність, особливості, значення науково-методичної роботи, доводять, що вона сприяє збагаченню педагогічного колективу творчими знахідками, допомагає молодим учителям навчатися майстерності в більш досвідчених колег, а також спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня. Проте на сьогодні відсутнє дослідження, в якому було б розкрито специфіку організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості в сучасних умовах, схарактеризовано механізм, алгоритм визначення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи, узагальнено регіональний досвід формування професійно-педагогічної компетентності вчителів.

Недостатня розробленість проблеми в педагогічній теорії і практиці призводить до низки суперечностей: між зростаючими потребами, інтересами сільських дітей, вимогами суспільства до якості освіти сільських дітей і можливістю її забезпечення за реальним рівнем професійно-педагогічної компетентності сільських учителів; між наявністю емпіричного досвіду організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та майже повною відсутністю теоретичних розробок організації науково-методичної роботи в навчальних закладах з урахуванням регіональних і місцевих особливостей; між різноманітністю форм та методів науково-методичної роботи і відсутністю критеріїв їх добору відповідно до етапів організації науково-методичної діяльності та конкретних умов навчального закладу. Вищезазначені суперечності зумовлюють необхідність дослідження таких проблем:

? виявлення специфіки організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості;

? забезпечення ефективності науково-методичної роботи в школах сільської місцевості шляхом організації її за науково-обґрунтованими етапами;

? розроблення засобів добору оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на кожному етапі її організації.

Таким чином, актуальність проблем підвищення ефективності науково-методичної роботи в школах сільської місцевості, а також необхідність розв'язання означених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Організація науково-методичної роботи в школах сільської місцевості”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (державний номер реєстрації 0199U004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 6 від 31.10.2003р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28.04.2004 р.).

Об'єкт дослідження - науково-методична робота в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - етапи організації науково-методичної роботи в сільських школах і адекватні їм форми та методи її здійснення.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці етапів організації науково-методичної роботи як комплексу взаємозумовлених і взаємопов'язаних дій, адекватних їм форм і методів її здійснення з урахуванням особливостей шкіл сільської місцевості.

Відповідно до мети дослідження, його об'єкта, предмета було висунуто гіпотезу, яка полягає в тому, що ефективність науково-методичної роботи в сільських школах можна суттєво підвищити, якщо забезпечити її чітку організацію, що передбачає:

? реалізацію на засадах програмно-цільового підходу етапів організації науково-методичної роботи з метою обов'язкового здійснення комплексу взаємопов'язаних дій, що зумовлюють цілеспрямованість, планованість, керованість науково-методичної роботи;

? визначення шляхом використання кваліметричної моделі адекватних етапам форм і методів здійснення науково-методичної роботи, що мають забезпечувати підвищення професійно-педагогічної компетентності вчителів, якості освітнього процесу в цілому;

? урахування регіональних і місцевих особливостей та конкретних умов навчального закладу.

Об'єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми організації науково-методичної роботи в педагогічній теорії і практичній діяльності середніх загальноосвітніх навчальних закладів, визначити функції науково-методичної роботи та особливості її організації в школах сільської місцевості.

2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити етапи організації науково-методичної роботи в сільській школі на засадах програмно-цільового підходу та засоби визначення адекватних етапам форм і методів роботи з педагогічними кадрами.

3. Уточнити критерії оцінювання ефективності організації науково-мето-дичної роботи в сільській школі.

4. Підготувати методичні рекомендації щодо організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: теорія наукового пізнання; філософські світогляди і загальнометодологічні орієнтири, положення, зокрема, про діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; про формування особистості в діяльності та спілкуванні і роль її активності в пізнанні; основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; особистісно-діяльнісний, програмно-цільовий підходи до розгляду науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на:

? психолого-педагогічній теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б. Ананьєв, С. Бочарова, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Н. Тализіна, Б. Теплов, Г. Щукіна й інші).

? працях науковців про організацію безперервної освіти педпрацівників (Ю. Бабанський, І. Жерносєк, О. Панасюк, І. Раченко та інші); про організацію методичної роботи в школі (Ю. Бабанський, С. Крисюк, Н. Кузьміна, В. Пуцов та інші); про вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду (С. Батишев, В. Журавльов, В. Краєвський, В. Лозова, Є. Моносзон, М. Скаткін та інші); про самоосвіту вчителя і його професійне самовдосконалення (А. Бойко, В. Гриньова, І. Охріменко, Н. Побірченко, Н. Посталюк, Л. Рувинський, В. Черепанов та інші);

? нормативно-правових документах, які визначають сучасну державну політику в галузі освіти та вимоги до організації навчально-виховного процесу і роботи з педагогічними кадрами (Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ ст., Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про методичну роботу).

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, отримання достовірних результатів, перевірки наукової гіпотези використовувалися такі методи дослідження:

? теоретичні - аналіз і синтез, аналогія в поєднанні з індукцією, порівняння та узагальнення педагогічної літератури для визначення теоретичних основ організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх закладах, етапів її організації; метод теоретичного моделювання для визначення об'єкта, предмета, гіпотези, створення кваліметричної моделі визначення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації; метод конкретизації та систематизації теоретичних знань у процесі розробки завдань дослідження, комплексно-цільової програми організації й здійснення науково-методичної роботи за етапами;

? емпіричні - вивчення й узагальнення досвіду роботи загальноосвітніх шкіл для виокремлення особливостей організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості; аналіз нормативних документів для визначення параметрів, показників, критеріїв добору оптимальних форм і методів науково-методичної роботи, оцінки її ефективності; педагогічні спостереження, анкетування, бесіда, педагогічний експеримент для перевірки ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості за етапами;

? статистичні - методи обробки експериментальних даних для якісного і кількісного аналізу емпіричного матеріалу констатувального та формувального етапів експерименту.

Експериментальна база дослідження: Абазівська, Божківська, Бричківська, Калашниківська, Кіровська, Кротенківська, Рунівщинська, Степненська, Супрунівська, Терешківська загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, Верхолянська, Гожулівська, Мар'ївська, Судіївська загальноосвітні школи І-ІІ ступенів Полтавського району, Полтавської області.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

? вперше обґрунтовано етапи організації науково-методичної роботи (інформаційно-аналітичний, концептуальний, мотиваційно-цільовий, планово-прогностичний, організаційно-виконавчий, контрольно-коригуючий), доцільність їх реалізації в практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості на основі комплексно-цільових програм; розроблено кваліметричну модель як засіб визначення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації;

? уточнено функції внутрішньошкільної науково-методичної роботи в сучасних умовах модернізації системи освіти (гностична, стимулююча, креативна, аналітико-рефлексивна), особливості її організації в школах сільської місцевості (обмежений доступ до інформаційних ресурсів; недостатній рівень підготовки організаторів науково-методичної роботи; дефіцит професійного та особистісного спілкування педагогів; недостатній рівень вивчення й реалізації на практиці передового педагогічного досвіду; психологічні бар'єри в опануванні новітніх технологій і методик тощо) та критерії оцінювання ефективності організації науково-методичної роботи в сільській школі (за процесом: цілеспрямованість, діагностичність, мотивованість, демократичність і психологічний супровід, системність та впорядкованість організації діяльності; за результатом: рівень професійно-педагогічної компетентності вчителів, рівень навчальних досягнень учнів);

? конкретизовано використання теоретичних засад програмно-цільового і кваліметричного підходів до організації та здійснення науково-методичної роботи в школах сільської місцевості.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в доведенні його теоретичних положень та висновків до конкретних методичних рекомендацій щодо організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості, що, зокрема, знайшло відображення в наукових статтях “Організація навчальної та методичної роботи в сільській школі”, “Комплексно-цільова програма організації і здійснення науково-методичної роботи в сільських школах”, “Застосування сучасних форм науково-методичної роботи з учителями сільської школи”.

Використання підготовленої комплексно-цільової програми організації і здійснення науково-методичної роботи за етапами забезпечує підвищення її ефективності за рахунок чіткої організації, врахування специфіки умов роботи сільської школи, застосування різноманітних форм і методів навчання, стимулювання творчого пошуку, самоосвіти вчителів, активізації їхньої творчої ініціативи. педагогічний навчальний школа загальноосвітній

Результати дослідження впроваджено у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів Диканського району (довідка про впровадження № 570 від 20.04.2005 р.), Котелевського району (довідка про впровадження № 376 від 12.04.2005 р.), Карлівського району (довідка про впровадження № 443 від 12.05.2005 р.), м. Полтава (довідка про впровадження № 01-14-24/745 від 18.04.2005 р.).

Результати дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками, органами управління освіти, районними методичними кабінетами, інститутами післядипломної освіти для розв'язання завдань теоретичної і практичної розробки проблем підвищення ефективності роботи з педагогічними кадрами, зокрема сільських шкіл, а також у процесі викладання наукових основ управління закладами освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, написанні курсових і дипломних робіт, веденні спецкурсів і спецсемінарів.

Автор постійно надає науково-консультативну, методичну допомогу керівникам шкіл, районних методичних служб, шкільних методичних об'єднань.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; комплексним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; науковою обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій.

Особистий внесок дисертанта в навчально-методичні матеріали, написані у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми, науковій обробці отриманих результатів, розробці методичних рекомендацій.

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження здійснювалась на науково-практичних семінарах учителів загальноосвітніх шкіл та курсах підвищення кваліфікації вчителів, керівних кадрів освіти у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження обговорювалися на Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних семінарах і конференціях, зокрема: „Проблеми розвитку управлінської культури керівників закладів освіти” (Полтава, 2004), „Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2005), „Демократичні процеси та демократична освіта -- основа розвитку соборності в Україні” (Полтава, 2005), „Сучасні проблеми політичної та економічної ситуації в Україні і шляхи її вирішення” (Полтава, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли своє відбиття в 19 публікаціях автора, серед яких 8 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, 5 статей в інших виданнях, 5 статей у збірниках матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях і семінарах, 1 науково-методична розробка (у співавторстві).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг тексту дисертації 231 сторінка (основного тексту 161 сторінка). Список використаних джерел включає 170 найменувань. Робота містить 7 ілюстрацій, 20 таблиць, 10 додатків (на 34 сторінках).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, мету дослідження, визначено його об'єкт, предмет, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, основні методи дослідження, наведено дані про апробацію і впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі „Теоретичні питання організації науково-методичної роботи в сільських школах” розкрито сутність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, її функції і принципи, виявлено особливості її організації в школах сільської місцевості, обґрунтовано етапи організації науково-методичної роботи в сільській школі, уточнено критерії оцінювання ефективності організації науково-методичної роботи в сільській школі.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що науково-методична робота розглядається як цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі утруднень учителів, і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, а в результаті - на підвищення якості освітнього процесу.

На основі аналізу наукових досліджень і практики роботи навчальних закладів у дослідженні визначено функції науково-методичної роботи (гностична, стимулююча, креативна, аналітико-рефлексивна), які відбивають основні напрями її модернізації в сучасних умовах оновлення системи освіти, розкривають сучасні вимоги до її організації.

Установлено, що ефективність науково-методичної роботи досягається за умови дотримання принципів науковості, актуальності, системності, комплексності, конкретності, творчості, колективності, а також принципів систематичності, послідовності, неперервності; єдності теорії і практики; оперативності, гнучкості, мобільності.

Науково-методична робота є багатоструктурною системою, компоненти якої представлено в педагогічній науці залежно від аспекту розгляду у вигляді реально існуючих структур. Серед відомих аспектів розгляду науково-методичної роботи (діяльнісний, змістовий, організаційний, управлінський) у дослідженні було обрано управлінський аспект, оскільки в сучасних умовах модернізації системи освіти важливо побудувати цю роботу так, щоб кожен учитель міг найбільш повно розкрити свої здібності й талант, набути навичок дослідницької діяльності, розвинути ініціативу і творчий пошук. Тому науково-мето-дична робота в школі має носити системний характер, бути чітко спланованою, керованою, результативною. Реалізація зазначених вимог можлива за умови цілеспрямованої управлінської діяльності керівника. Відтак організація науково-методичної роботи розглядається в дослідженні як управлінська функція.

Доведено, що організація як функція управління є основою вдосконалення науково-методичної роботи, оскільки справляє найбільший вплив на керуючу і керовані підсистеми, формує, організовує і перебудовує їх, розвиває внутрішньоструктурні та зовнішні зв'язки. Ця функція забезпечує відповідність організації науково-методичної роботи зростаючим потребам суспільства.

Сутність та особливості організації науково-методичної роботи зумовлюються специфікою діяльності сільської школи. Обґрунтування в дослідженні об'єктивних і суб'єктивних факторів, що визначають специфіку сільської школи та зумовлюють особливості організації науково-методичної роботи, вивчення реального стану її здійснення, дало змогу виявити особливості організації науково-методичної роботи в сільській школі (таблиця 1).

Оскільки науково-методична робота є цілісною соціально-педагогічною системою, управління нею ґрунтується на дотриманні вимог щодо керування складними соціальними системами та потребує вивчення і врахування закономірностей розвитку й функціонування всіх структурних ланок. Управлінський аспект організації науково-методичної роботи вимагає обов'язкового здійснення комплексу взаємопов'язаних дій, що реалізують повний управлінський цикл. Це дало можливість обґрунтувати необхідність організації науково-методичної роботи в сільській школі за етапами.

Відтак у дослідженні з позицій управлінського аспекту виокремлено етапи організації науково-методичної роботи, які зумовлюють обов'язкове здійснення комплексу взаємопов'язаних дій. Так інформаційно-аналітичний етап передбачає збір, аналіз інформації щодо проблем внутрішньошкільної науково-методичної роботи; концептуальний - розробку концептуальної моделі організації науково-методичної роботи з урахуванням виявлених проблем, можливостей, умов конкретного навчального закладу та місцевих і регіональних особливостей; мотиваційно-цільовий - виявлення пріоритетних цілей науково-методичної роботи, мотивів підвищення педагогічної майстерності вчителів та педагогічних колективів; планово-прогностичний - визначення змісту науково-методичної діяльності, складання та координацію планів методичної роботи; організаційно-виконавчий -- реалізацію планів науково-методичної роботи шляхом створення сприятливих умов у навчальному закладі, раціоналізації праці педагогів, організації і проведення різноманітних методичних заходів; контрольно-коригуючий - співвіднесення отриманих результатів із поставленими цілями і завданнями, регулювання та коригування науково-методичної діяльності. Обґрунтовані в дослідженні етапи організації науково-методичної роботи забезпечують урахування специфіки сільської школи (таблиця 1).



Таблиця 1. Урахування специфіки сільської школи в процесі організації науково-методичної роботи за етапами

Об'єктивні і суб'єктивні фактори, що визначають специфіку сільської школи	Особливості організації науково-методичної роботи в сільській школі	Шляхи врахування особливостей науково-методичної роботи на різних етапах її організації
1	2	3
віддаленість сільських шкіл від наукових і культурних центрів	слабке використання у практиці роботи вчителів накопиченого педагогічною наукою потенціалу знань	проблемно-орієнтований аналіз організаційної структури науково-методичної служби і стану її функціонування (інформаційно-аналітичний етап) формування моделі та визначення шляхів модернізації науково-методичної роботи з урахуванням передового педагогічного досвіду, регіональних і місцевих умов; оптимізація досвіду власної школи; формування банку інноваційних ідей (концептуальний етап)
віддаленість сільських шкіл одна від одної, дефіцит професійного і особистісного спілкування педагогів	посилення в змісті науково-методичної роботи вивчення і впровадження досвіду вчителів власної школи та недостатній рівень вивчення й реалізації на практиці передового педагогічного досвіду інших навчальних закладів
невелика кількість учителів у сільських школах та недостатній рівень під-готовки організаторів науково-методичної роботи	низькі можливості реалізації в практичній діяльності інноваційних форм і методів науково-методичної роботи
великий авторитет педагогів на селі поряд з обмеженими можливостями сільських учителів у підвищенні професійної кваліфікації	психологічні бар'єри в опануванні новітніх технологій, методик, передового педагогічного досвіду	діагностування соціально-педаго-гічної діяльності вчителів; визначення основних ціннісних орієнта-цій і мотивів діяльності педагогів, їх утруднень у методичній роботі, готовності до підвищення власної педагогічної майстерності (мотиваційно-цільовий етап)
невелика кількість учителів у сільських школах та їхня робота за двома-трьома спеціальностями	переважання ролі індивідуальних та групових форм науково-методичної роботи	розробка програм за індивідуальними траєкторіями підвищення методичної компетентності вчителів (планово-прогностичний етап) здійснення диференційованого підходу до вибору форм і методів науково-методичної роботи (організаційно-виконавчий етап)
незначна наповнюваність класів у сільських школах, існування класів-комплектів	посилення психологічного та загальнодидактичного складників у змісті науково-методичної роботи	визначення основних пріоритетів у змісті науково-методичної роботи (планово-прогностичний етап) удосконалення психологічної, дидактичної підготовки вчителів (організаційно-виконавчий етап)
слабка матеріально-технічна база сільських навчальних закладів, обмежений доступ до інформаційних ресурсів	одноманітність змісту науково-методичної роботи та його невідповідність сучасному рівню розвитку педагогічної науки і практики	використання нестандартних, інно-ваційних форм науково-методич-ної роботи; організація й участь педагогів у науково-практичних конференціях, семінарах, ділових іграх та інших формах удосконалення професійно-педагогічної компетентності вчителів (організаційно-виконавчий етап) узагальнення передового педагогічного досвіду; стимулювання педагогів до самоосвіти; саморегуляція і самокоригування методичної діяльності (контрольно-коригуючий етап)

Зважаючи на те, що організація науково-методичної роботи буде ефективною за умови вибору оптимальних форм і методів її здійснення, в дослідженні обґрунтовано доцільність використання кваліметричного підходу, який передбачає кількісний опис якості предметів або процесів. На засадах кваліметричного підходу розроблено модель добору оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на кожному етапі її організації, яка складається з параметрів, показників параметрів, критеріїв показників і має відповідне значення узгоджених коефіцієнтів їх ваги, що є однаковими для всіх суб'єктів науково-методичної діяльності в тому чи іншому районі. Параметри кваліметричної моделі виокремлені на підґрунті основних характеристик щодо організації і здійснення науково-методичної роботи. Показники деталізують кожний параметр щодо основних вимог до організації і здійснення науково-методичної роботи на рівні району, критерії - на рівні конкретної школи.

З метою визначення ефективності організації науково-методичної роботи виокремлено дві групи критеріїв, оскільки в науці поняття „ефективність” використовується як для оцінки процесів, спрямованих на створення, перетворення будь-чого без оцінки результатів, до яких може призвести цей процес, так і для оцінки досягнутих результатів. Відтак критеріями, що відображають ефективність процесу організації науково-методичної роботи, в дослідженні визначено: цілеспрямованість, діагностичність, мотивованість, демократичність і психологічний супровід науково-методичної роботи, системність і впорядкованість організації науково-методичної діяльності. Критеріями, що відбивають ефективність результатів організації науково-методичної роботи за етапами, визначено: рівень професійно-педагогічної компетентності вчителя, рівень навчальних досягнень учнів. Від ступеня прояву кожного критерію залежить рівень організації науково-методичної роботи в навчальному закладі в цілому. У дослідженні обґрунтовано високий, достатній, задовільний і критичний рівні організації науково-методичної роботи.

У другому розділі дослідження „Експериментальна перевірка ефективності організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості” розкриваються загальні питання підготовки і проведення педагогічного експерименту, мета, завдання, методика організації дослідно-експериментальної роботи; описано педагогічний експеримент, у ході якого перевірялась ефективність організації науково-методичної роботи в сільській школі за етапами; представлено аналіз результатів і статистична обробка експериментальних даних.

У педагогічному експерименті взяли участь педагогічні колективи 14 шкіл: 7 експериментальних і 7 контрольних (загальна кількість педагогічних працівників експериментальних і контрольних шкіл становить 262 особи). Експериментальна перевірка ефективності організації науково-методичної роботи за етапами та реалізації їх у практичній діяльності сільських шкіл на основі програмно-цільового підходу здійснювалась протягом 2002--2005 рр.

Формувальний експеримент передбачав організацію науково-методичної роботи в сільських експериментальних школах на основі виокремлених у дослідженні етапів, підґрунтям для цілеспрямованої реалізації яких був програмно-цільовий підхід. На основі цього підходу розроблено комплексно-цільову програму організації і здійснення науково-методичної роботи за етапами, технологія реалізації якої передбачала здійснення системи заходів для досягнення мети науково-методичної роботи.

З метою виявлення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації використовувалась розроблена кваліметрична модель, за допомогою якої визначалися такі параметри: 1) “забезпечення умов для оптимального вибору форм і методів науково-методичної роботи у школах сільської місцевості”, 2) “реалізація форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації”, 3) “результативність застосування форм і методів організації науково-методичної роботи у школах сільської місцевості”. Визначення показників параметрів здійснювалося з урахуванням специфіки сільської школи й умов, в яких вона функціонує. Використання в дослідженні кваліметричної моделі для визначення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації (за допомогою методу групового експертного оцінювання) дозволило врахувати як основні характеристики етапів, так і специфіку, особливі умови сільських шкіл. Результати добору оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її здійснення у сільських школах подано у таблиці 2.



Таблиця 2. Оптимальні форми і методи науково-методичної роботи на різних етапах її здійснення

Етапи організації НМР Форми і методи НМР	Інформаційно-аналітичний	Концептуальний	Мотиваційно-цільовий	Планово-прогностичний	Організаційно-виконавчий	Контрольно-коригуючий
1	2	3	4	5	6	7
Методичне об'єднання	0,77	0,61	0,67	0,83	0,83	0,44
Школа передового досвіду	0,58	0,59	0,83	0,33	0,45	0,53
Психолого-педагогічний консиліум	0,67	0,41	0,44	0,51	0,46	0,68
Річні команди вчителів	0,43	0,33	0,59	0,44	0,89	0,70
Взаємонавчання рівних	0,51	0,41	0,87	0,59	0,82	0,48
Майстер -- клас	0,59	0,51	0,63	0,63	0,48	0,53
Відкритий професійний клуб	0,74	0,83	0,74	0,53	0,79	0,61
Творча (динамічна) група	0,76	0,81	0,32	0,79	0,78	0,62
Мозкова атака	0,83	0,71	0,68	0,61	0,44	0,32
Методична рада	0,77	0,69	0,75	0,81	0,48	0,77
Семінар-практикум	0,63	0,68	0,66	0,66	0,71	0,58
Педагогічна конференція	0,76	0,57	0,81	0,57	0,58	0,89
Педагогічна студія	0,54	0,62	0,79	0,64	0,62	0,73
Педагогічна рада	0,81	0,59	0,83	0,32	0,54	0,75

Контрольний експеримент забезпечив обробку одержаного матеріалу, аналіз та узагальнення кінцевих результатів на основі визначених у дослідженні критеріїв ефективності й рівнів організації науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.

Рівень цілеспрямованості науково-методичної роботи визначався у процесі вивчення шкільної документації (накази про організацію і підсумки науково-методичної роботи, річний план роботи школи, плани роботи методичних об'єднань, творчих груп, шкіл молодого вчителя й педмайстерності, протоколи засідань педагогічної ради, методичної ради, методичних об'єднань) та анкетування педагогів (таблиця 3).



Таблиця 3. Результати оцінювання цілеутворювання в науково-методичній роботі експериментальних і контрольних шкіл (у %)

Характеристики постановки цілей науково-методичної роботи	експ. (134 особи)	контр. (128 осіб)
1. Цілі науково-методичної роботи визначаються адміністрацією школи 2. Цілі науково-методичної роботи сприймаються й усвідомлюються усіма членами педагогічного колективу 3. Цілі конкретні та чітко обмежені часом 4. У цілях науково-методичної роботи враховуються можливості школи, регіональні і місцеві умови 5. Я бачу свою роль у реалізації загальних цілей науково-методичної діяльності	19,7 73,7 98,3 70,3 81,3	47,8 47,1 20,1 42,7 60,7

Порівняльний аналіз відповідних матеріалів експериментальних і контрольних шкіл свідчить, що рівень цілеспрямованості науково-методичної роботи експериментальних вищий, ніж контрольних, оскільки цілі внутрішньошкільної науково-методичної роботи ґрунтуються на аналітичних матеріалах, визначаються відповідно запитам педагогічного колективу, реалістичні, передбачають просування в розвитку професійної майстерності педагогів.

Рівень діагностичності науково-методичної роботи в експериментальних і контрольних школах визначався шляхом вивчення документації (планів роботи адміністрації школи, психологічної служби, діагностичних матеріалів), спостереження й опитування вчителів та керівників шкіл.

Кількість і якість представлених діагностичних матеріалів була вища в експериментальних школах, що виявилося в кількості й глибині питань, які вивчаються шляхом діагностування. Так, в експериментальних школах шляхом діагностування вивчались такі питання: результативність науково-методичної роботи і її вплив на навчально-виховний процес; оптимальність форм та методів науково-методичної роботи; результативність навчально-виховного процесу; мотивованість учителів до науково-методичної діяльності; рівень професійної компетентності вчителів; соціально-психологічний клімат у педагогічному й учнівському колективах; доцільність і результативність певних методичних заходів; оптимальність умов щодо участі вчителів у методичних заходах. У контрольних школах шляхом діагностування вивчались такі питання: результативність науково-методичної роботи та результативність навчально-виховного процесу; соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі; доцільність певних методичних заходів. Отже, рівень діагностичності науково-методичної роботи в експериментальних школах вищий, ніж у контрольних, що пов'язано з реалізацією в експериментальних школах інформаційно-аналітичного, концептуального, планово-прогностичного етапів організації науково-методичної роботи, основою яких є діагностична робота.

Визначення рівня мотивованості педагогів до науково-методичної роботи здійснювалось за методикою Е. Ільїна, Е. Рогова, В. Шпалінського.

Серед визначених мотивів в експериментальних школах переважають: можливість займатися дослідно-експериментальною роботою (63% вчителів), задоволення від спілкування з колегами, однодумцями (62%), прагнення до саморозвитку, до творчої роботи (59%), що ілюструють більшою мірою позитивне ставлення до науково-методичної роботи в експериментальних школах порівняно з контрольними.

Висновок про рівень демократичності і психологічного супроводу науково-методичної роботи робився на основі вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічних колективах експериментальних і контрольних шкіл. Результати опитування вчителів щодо соціально-психологічного клімату представлено на рис.1.



1 - рівень задоволеності людей змістом праці

2 - рівень задоволеності умовами праці, побуту

3 - рівень задоволеності взаєминами з колегами

4 - рівень задоволеності взаєминами з учнями

5 - рівень задоволеності стосунками з директором школи

6 - рівень задоволеності стосунками із заступником директора

Рис. 1. Результати анкетування вчителів експериментальних і контрольних шкіл щодо соціально-психологічного клімату в колективі

Визначенню системності та впорядкованості організації науково-методичної роботи сприяла оцінка рівня розвитку педагогічного колективу і встановлення зв'язку між метою, завданнями, змістом, формами й методами науково-методичної роботи.

Рівень розвитку колективу в експериментальних школах визначався на констатувальному і контрольному етапах експерименту за методикою В.Лазарєва як функція трьох характеристик: ціннісно-орієнтаційна зрілість, організованість, згуртованість. За результатами діагностування рівень розвитку колективу в експериментальних школах значно підвищився (на етапі констатувального експерименту рівень розвитку колективу становив 6,06, на етапі контрольного - 8,079).

Для встановлення зв'язку між метою, завданнями, змістом, формами й методами науково-методичної роботи проведено опитування керівників, учителів експериментальних та контрольних шкіл. Результати подано у таблиці 4.

Рівень системності та впорядкованості організації науково-методичної роботи в експериментальних школах виявився вищий, ніж у контрольних.

Таблиця 4. Результати діагностування системності та впорядкованості організації науково-методичної роботи в експериментальних та контрольних школах (у %)

Показники оцінки	Школи	Обсяг вибірки	Бали
			4	3	2	1	0
1. Цілі та завдання методичної роботи у школі об'єктивно необхідні й зрозумілі	експер.	134	79,1	20,9	0	0	0
	контр.	128	63,7	23,7	12,6	0	0
2. Зміст методичної роботи у школі актуальний, цікавий, сприяє зростанню професійності	експер.	134	84,4	15,6	0	0	0
	контр.	128	59,9	27,3	12,8	0	0
3. Форми методичної роботи у школі:
- педагогічно доцільні	експер.	134	72,8	27,2	0	0	0
	контр.	128	47,4	20,1	32,2	0	0
- оригінальні	експер.	134	87,9	12,1	0	0	0
	контр.	128	0	3,5	93,5	2,1	0,9
- результативні	експер.	134	91,7	8,3	0	0	0
	контр.	128	0	0	1,2	98,5	0,3
4. Метод. робота у школі навчає: а) аналізувати	експер.	134	53,8	46,2	0	0	0
	контр.	128	14,1	9,7	65,3	3,6	7,3
б) планувати й організувати педагогічну діяльність	експер.	134	61,6	38,4	0	0	0
	контр.	128	28,3	43,5	28,2	0	0
в) шукати шляхи вдосконалення педагогічної діяльності	експер.	134	88,2	11,8	0	0	0
	контр.	128	59,1	40,9	0	0	0
г) включатися в педагогічний пошук, творчість, дослідно-експериментальну роботу	експер.	134	93,1	6,9	0	0	0
	контр.	128	0	0	87,3	12,7	0
5. У методичних об'єднаннях сприятливий мікроклімат для творчої діяльності кожного вчителя	експер.	134	79,8	20,2	0	0	0
	контр.	128	42,4	37,1	10,7	9,8	0

Рівень навчальних досягнень учнів оцінювався за допомогою коефіцієнта рівня знань, умінь і навичок, який визначався шляхом підрахування правильно виконаних учнем операцій та правильних теоретичних відповідей (В. П. Безпалько). За цією методикою визначено коефіцієнти засвоєння знань учнями на репродуктивному, конструктивному і творчому рівнях.

Для визначення ефективності організації науково-методичної роботи за етапами було проведено контрольні роботи з української мови, математики, географії, хімії на початку експериментального дослідження та в кінці, відвідано уроки вчителів експериментальної та контрольної груп шкіл. Результати виконання контрольних робіт в експериментальних і контрольних класах унаочнено в таблиці 5, з якої видно, що рівень засвоєння змісту освіти учнями експериментальних класів вищий, ніж у контрольних.

Таблиця 5. Узагальнені результати контрольних робіт в експериментальних та контрольних класах (коефіцієнт засвоєння знань)

Кількість учнів	Етапи дослідження	Українська мова	Математика	Географія	Історія
Експери-ментальні класи (215 учнів)	Констатувальний експеримент	0,78	0,69	0,71	0,81
	Контрольний експеримент	0,97	0,87	0,86	0,92
Контрольні класи (211 учнів)	Констатувальні дані	0,79	0,69	0,73	0,79
	Контрольні дані	0,83	0,75	0,79	0,87

Професійно-педагогічна компетентність учителів визначалась шляхом анкетування. Анкети було складено на основі наробок В. Звєрєвої, П. Третьякова. Для перевірки результатів експериментального дослідження було застосовано формулу критерію статистики -квадрат. Це дало змогу об'єктивно визначити рівень професійно-педагогічних знань та вмінь учителів у експери-ментальних і контрольних школах; довести, що різниця між ними на користь експериментальних шкіл є істотною і зумовлена вона організацією науково-методичної роботи за етапами, а не впливом випадкових чинників.

Основним показником ефективності організації науково-методичної роботи в дослідженні визначено її рівень (високий, достатній, задовільний і критичний).

Аналіз результатів дозволив виявити динаміку розподілу експериментальних і контрольних шкіл за визначеними рівнями, що подано в таблиці 6.

На підставі аналізу наслідків експериментального дослідження було зроблено висновки про те, що організація внутрішньошкільної науково-методичної роботи за етапами сприяла:

? збагаченню змісту науково-методичної роботи, зацікавленості в ній педагогічних працівників за рахунок розширення їхніх повноважень щодо визначення мети, завдань, змісту, форм і методів науково-методичної роботи в навчальному закладі;

? навчанню керівників та організаторів науково-методичної роботи, розвитку їхніх здібностей, навичок, корисних не лише у професійній діяльності, показу

перспектив, які змушують керівників думати про майбутнє як учнів, так і вчителів;

Таблиця 6. Дані про ефективність організації науково-методичної роботи на різних етапах дослідження

Критерії Школи	Рівень цілеспрямованості	Рівень діагностичності	Рівень мотивова-ності педагогів	Рівень демократичності, психологіч-ного супроводу	Рівень системності і впорядкованості	Рівень навчальних досягнень учнів	Рівень професійно-педагогічної компетентності вчителів
Експериментальні школи (7)	Констатувальний експеримент	З	Д	Д	З	З	З	З
	Контрольний експеримент	Д	В	В	В	В	Д	В
Контрольні школи (7)	Констатувальні дані	З	З	Д	З	З	З	З
	Контрольні дані	З	Д	Д	З	З	З	Д

У таблиці буквами позначено:

В - високий рівень; Д - достатній рівень; З - задовільний рівень.

? забезпеченню зниження байдужості, неуважності до творчих знахідок учителів, підвищенню статусу та самовираженню особистості;

? зміні стилю управління науково-методичною роботою, запровадженню партисипативного управління, здійсненню ефективного зв'язку між усіма членами педагогічного колективу, що ведуть до згоди і задоволення спільною діяльністю.

Аналіз отриманих результатів виявив стійку тенденцію зростання рівня показників ефективності організації науково-методичної роботи в усіх експериментальних школах.

Таким чином, аналіз результатів проведеного експерименту свідчить про ефективність обґрунтованої в дисертації концептуальної ідеї організації науково-методичної роботи за етапами, їх реалізації в практичній діяльності на засадах програмно-цільового підходу та доцільність визначення оптимальних форм і методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації в сільській школі з використанням кваліметричної моделі.

За результатами проведеного експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації щодо організації науково-методичної роботи з учителями в школах сільської місцевості.



ВИСНОВКИ

1. З'ясовано, що науково-методична робота є цілісною системою взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі утруднень учителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, а в результаті - на підвищення якості освітнього процесу.

2. Уточнено функції науково-методичної роботи (гностична, стимулююча, креативна, аналітично-рефлексивна), які дозволяють вирішувати теоретичні і практичні проблеми модернізації та розвитку науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в загальноосвітніх навчальних закладах.

3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організацію науково-методичної роботи в школах сільської місцевості за такими етапами: інформаційно-аналітичний, концептуальний, мотиваційно-цільовий, планово-прогностичний, організаційно-виконавчий, контрольно-коригуючий.

4. Уточнено критерії оцінювання ефективності організації науково-методичної роботи (за процесом: цілеспрямованість, діагностичність, мотивованість, демократичність та психологічний супровід, системність і впорядкованість організації діяльності і за результатом: рівень професійно-педагогічної компетентності вчителів, рівень навчальних досягнень учнів), які відбивають якісні й кількісні характеристики організації науково-методичної роботи.

5. Експериментально доведено, що використання програмно-цільового підходу до реалізації етапів науково-методичної роботи в практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів зумовлює підвищення ефективності науково-методичної роботи, її перехід на якісно новий рівень організації, оскільки дозволяє урахувати стан, специфіку і тенденції розвитку науково-методичної роботи, передбачає єдність і взаємозв'язок її мети, завдань, змісту, форм і методів та послідовну реалізацію етапів, орієнтує на комплексний підхід у використанні ресурсів, досягнення максимально значущих кінцевих результатів.

6. Розроблено й експериментально перевірено кваліметричну модель, яка є засобом визначення оптимальних форм й методів науково-методичної роботи на різних етапах її організації й уможливлює оцінку якісних характеристик та умов підвищення науково-методичної компетентності сільських учителів, забезпечує врахування особливостей навчального закладу.

7. Експериментально встановлено залежність між ефективною організацією науково-методичної роботи та рівнем професійної компетентності вчителів й рівнем знань, умінь, навичок учнів.

8. Проведене дослідження дозволило розробити методичні рекомендації, врахування яких в процесі організації науково-методичної роботи в сільській школі зумовить підвищення її ефективності, що позначиться на рівні професійної компетентності педагогів і навчальних досягнень учнів.

Отримані результати дають підставу вважати, що вихідні теоретичні положення є правильними, визначені завдання дисертаційного дослідження реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових положень має важливе значення для теорії і практики організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості.

Проведене дослідження дало можливість визначити перспективні напрями подальшої розробки проблеми організації науково-методичної роботи в школах сільської місцевості: підготовка організаторів науково-методичної роботи, самоосвітня діяльність педагогів, удосконалення науково-методичної роботи в умовах застосування дистанційного навчання.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Павленко В. І. “Довкілля” - шлях до пізнання навколишнього світу // Імідж сучасного педагога. / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2003. - №4. - С. 17-18.

2. Павленко В. І. Організація навчальної та методичної роботи в сільській школі // Імідж сучасного педагога. / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2004. - №2-3. - С. 32-36.

3. Павленко В. І. З досвіду організації науково-методичної роботи в сільській школі // Гуманізація навчально - виховного процесу: Зб. наук. праць. / Слов'янський державний педагогічний університет. - Слов'янськ, 2004. - Вип. ХІІ. - С. 211-215.

4. Павленко В. І. Застосування сучасних форм науково - методичної роботи з учителями сільської школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - Київ-Запоріжжя, 2004. - Вип. 31. - С. 23-28.

5. Павленко В. І. Творчі пошуки учителів в умовах реформування сільської школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - Київ-Запоріжжя, 2004. - Вип. 33. - С. 153-156.

6. Павленко В. І. Педагогічна майстерність сільського учителя // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2005. - №1. - С. 87-91.

7. Павленко В. І. Комплексно - цільова програма організації і здійснення науково - методичної роботи в сільських школах // Імідж сучасного педагога. / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2005. - №9-10. - С. 48-52.

8. Павленко В. І. Нестандартні рішення в управлінні освітніми закладами на селі // Імідж сучасного педагога. / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2006. - №9-10. - С. 39-41.

Публікації в інших виданнях

9. Павленко В. І. Проблеми адаптивного управління в сучасній сільській школі // Таврійський вісник освіти. / Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів. - Херсон, 2004. - №4. - С. 53-59.