Навчання майбутніх учителів німецької мови писемного мовлення (початковий ступінь)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378.147 = 111

Навчання майбутніх учителів німецької мови писемного мовлення (початковий ступінь)

Спеціальність13.00.02 - теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ГОРОБЧЕНКО Наталія Володимирівна

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор НІКОЛАЄВА Софія Юріївна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ПЕТРАЩУК Олена Петрівна, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, професор ЛЕВЧЕНКО Геннадій Григорович, Донецький національний технічний університет, завідувач кафедри німецької мови

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики, м. Київ

Захист відбудеться “2” березня 2006 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “27” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Б. Бігич

Загальна характеристика роботи

Вибір Україною курсу на входження в Європейський освітній простір, тенденції розвитку суспільства спричинили необхідність підготовки фахівців, які б вільно володіли іноземною мовою та культурою іншомовного мовлення в усній та письмовій формах.

На основі сучасних міжнародних вимог випускник вищого навчального закладу (ВНЗ) (за Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти (2003)) має володіти навичками і вміннями створювати тексти різного ступеня складності, які відповідають певному стилю та жанру писемного мовлення (ПМ). У зв'язку з цим в Програмі з німецької мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання) (2004) обґрунтована необхідність оволодіння першокурсниками основами створення цілісного висловлювання, зокрема вмінням написання дискурсу.

Проаналізовані праці таких вітчизняних і зарубіжних методистів як І.Ф.Андрійко, О.В.Горбунов, Н.О.Дячук, А.В.Конобеєв, Т.М.Кучеренко, І.Л.Колесникова, О.А.Долгіна, J.A.Ek, T.S.Glusak, J.J.Gumperz, Z.S.Harris та ін. дали змогу нам визначити поняття “дискурс”, під яким розуміємо інтегральний феномен, вербалізовану у тексті комунікативну взаємодію адресанта і адресата, яка відбулася у певній ситуації і спрямована на здійснення впливу на адресата; зв'язний текст в сукупності з екстралінгвістичними (прагматичними, соціальними, психологічними тощо) факторами. Дотримуючись комунікативного підходу до вивчення тексту, ми не протиставляємо, а використовуємо у межах дослідження два поняття “дискурс” і “текст”, оскільки розглядаємо характеристики продукту/тексту у зв'язку з процесом створення - побудови, організації, продукування дискурсу/тексту. Серед функціонально-смислових типів дискурсу, які мають вміти продукувати першокурсники за Програмою з німецької мови (2004), є опис і розповідь. Оволодівши вмінням написання дискурсу-опису/розповіді, студенти можуть не лише ознайомитися з особливостями побудови дискурсу і вимогами до нього, але й навчитися аналізувати текст, планувати писемне висловлювання, логічно викладати думки й редагувати текст.

У практиці викладання німецької мови та у процесі спостереження за підготовкою майбутніх учителів в системі вищої освіти ми зіткнулися з тим, що формуванню навичок і умінь створення тексту/дискурсу приділяється недостатня увага. Вихідний рівень сформованості вмінь створення дискурсу студентів І курсу не завжди відповідає вимогам навчальних програм для середніх та вищих навчальних закладів. Крім того, на думку науковців (Т.В.Глазунова, О.В.Горбунов, О.В.Конобеєв, Г.Ф.Крівчикова та ін.), методика навчання ПМ, у більшості підручників та посібників з іноземної мови має загалом послідовний характер, що вимагає багато часу для навчання написання певного функціонально-смислового типу тексту. Тому вирішення зазначеної проблеми можна вважати необхідною умовою для створення методики навчання, характерними рисами якої є поетапність, паралельність у навчанні написання дискурсу-опису/розповіді.

Слід зауважити, що окремі питання навчання ПМ висвітлено у ряді дисертаційних робіт за такими напрямами: 1) професійна підготовка майбутніх учителів (Г.Г.Бедросова, Н.Ф.Бориско, Т.А.Казарицька, Г.В.Лагвешкіна, О.В.Пінська); 2) особливості організації навчання писемного мовлення на початковому ступені ВНЗ (Т.В.Глазунова, Г.Ф.Демиденко, О.А.Долгіна, Т.М.Єналієва, Р.І. Похмелкіна); 3) навчання написання творів конкретних жанрів: твір-роздум, твір-опис, твір-пояснення, твір-аргументація, твір-розповідь (Х.Р.Армінян, Є.Є. Бабушис, О.В.Горбунов, М.Н.Захаренкова, Є.П.Калініна, К.П.Ященко та ін.); 4) навчання певних умінь писемного мовлення: реферування й анотування (І.Г.Ульянова, О.І.Цибіна), конспектування (Н.В.Чиркова); 5) навчання послідовності писемного висловлювання думок (Л.А.Абрамова, Я.М.Колкер, А.В.Конобеєв). У зарубіжній методиці інтенсивно досліджувалися питання навчання писемного мовлення та окремих композиційно-мовленнєвих письмових форм (M.K.Halliday, R.R.Jordan, H.Krumm, А.Pincas, J.M.Reid та ін.), методики корегування і редагування писемних висловлювань (D.R.Ferris, J.Lane, A.C.Winkler та ін.), використання інтерактивних форм навчання писемного мовлення (D.Byrne, D.George та ін.). Проте при наявності великої кількості методичних праць відсутні спеціальні дослідження, присвячені методиці навчання написання тексту/дискурсу, зокрема написання дискурсу описового і розповідного характеру. Так, потребують дослідження такі аспекти проблеми як поетапна паралельна методика навчання написання дискурсу-опису/розповіді і способи її використання на різних етапах написання текстів, а також критерії оцінювання письмових робіт.

Сукупність зазначених чинників зумовлює актуальність розробки теоретично обґрунтованої методики навчання німецького ПМ студентів І курсу мовних факультетів ВНЗ, зокрема паралельного навчання написання дискурсу-опису/розповіді й створення відповідної системи вправ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) “Навчання міжкультурного спілкування у середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол №4 від 27 листопада 2000 р.).

Об'єктом дослідження є процес навчання німецького ПМ студентів І курсу мовного факультету.

Предметом дослідження виступає процес поетапного паралельного формування і розвитку навичок та вмінь написання німецькою мовою дискурсу описового й розповідного характеру у студентів І курсу мовного ВНЗ.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої й ефективної методики поетапного паралельного навчання майбутніх учителів німецької мови написання дискурсу описового і розповідного характеру. Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

1) уточнити мету і завдання навчання ПМ студентів І курсу мовного ВНЗ;

2) обґрунтувати доцільність паралельного навчання студентів написання німецького дискурсу-опису/розповіді, охарактеризувати його особливості та етапи створення;

3) конкретизувати зміст навчання написання дискурсу-опису/розповіді і охарактеризувати кожен з його компонентів;

4) обґрунтувати систему вправ для навчання написання дискурсу-опису/розповіді;

5) розробити систему вправ, спрямованих на паралельне формування й розвиток навичок і вмінь створення дискурсу описового й розповідного характеру;

6) охарактеризувати критерії оцінки рівня сформованості мовленнєвих навичок і вмінь створення дискурсу;

7) експериментально перевірити ефективність запропонованої системи вправ і моделі навчання написання дискурсу-опису/розповіді;

8) сформулювати методичні рекомендації для навчання майбутніх учителів німецької мови написання дискурсу описового й розповідного характеру.

Для вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: дискурс опис розповідь навчання

1) аналіз чинних програм, підручників і навчальних посібників з ІМ для мовних факультетів ВНЗ;

2) вивчення та узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду з навчання ПМ студентів І курсу;

3) наукове спостереження за процесом навчання ПМ, анкетування студентів і тестування з метою визначення рівня володіння навичками й уміннями, необхідними для написання дискурсу описового й розповідного характеру;

4) організація і проведення експерименту з використанням розробленої автором системи вправ для навчання написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді, а також якісний і кількісний аналіз експериментальних даних;

5) теоретичний аналіз літератури з методики викладання іноземних мов, психології, педагогіки, лінгвістики у межах теми дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому

- узагальнено поняття “дискурс”, його суть, структура, вміння, необхідні для його створення;

- набуло подальшого розвитку визначення критеріїв оцінювання рівня володіння мовленнєвими навичками і вміннями написання німецького дискурсу-опису/розповіді на І курсі мовного ВНЗ;

- вперше теоретично обґрунтовано та розроблено методику поетапного паралельного навчання майбутніх учителів написання німецькою мовою дискурсу описового й розповідного характеру.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в

- укладанні інвентаря навичок і вмінь, необхідних для написання дискурсу-опису/розповіді німецькою мовою;

- відборі автентичних німецькомовних текстів для навчання написання дискурсу-опису/розповіді;

- створенні системи вправ для паралельного навчання написання німецькою мовою дискурсу описового і розповідного характеру;

- розробці моделі навчання першокурсників написання дискурсу-опису/розповіді;

- формулюванні методичних рекомендацій щодо навчання майбутніх учителів німецької мови написання дискурсу описового й розповідного характеру.

Запропонована методика навчання майбутніх учителів писемного мовлення, зокрема написання німецькою мовою дискурсу описового й розповідного характеру упроваджена у навчальний процес у Дрогобицькому державному університеті ім. І.Франка, Ніжинському державному педагогічному університеті ім. М.В.Гоголя, Київському національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова, Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка.

Апробація основних положень і результатів дисертації проводилася на науково-практичній конференції “Мова - освіта - культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київський національний лінгвістичний університет, 2001 р.), на міжнародній науково-методичній конференції “Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті” (Дніпропетровський університет економіки і права, 2002 р.), на І Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Молодий філолог” (Хмельницький державний університет, 2004 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції” (Білоцерківський державний аграрний університет, 2005 р.).

Публікації. Результати й основні положення дисертації відображено у чотирьох наукових статтях і трьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені її цілями і завданнями. Робота обсягом 274 сторінки складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 261 найменування (з них 73 німецькою та англійською мовами) і 12 додатків обсягом 60 сторінок. Робота містить 33 таблиці і 2 схеми.

Основний зміст

У першому розділі досліджено теоретичні передумови навчання ПМ майбутніх учителів німецької мови: проаналізовані мета і завдання навчання ПМ студентів І курсу мовного ВНЗ; визначено особливості дискурсу описового й розповідного характеру та етапи його створення; конкретизовано знання, навички і вміння, необхідні для створення дискурсу-опису/розповіді.

У розділі проаналізовано Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти (2003), Програма з німецької мови для інститутів/університетів (2004), розглянуто вимоги ринку праці до фахівців такого рівня підготовки, що дало змогу уточнити мету і завдання навчання ПМ майбутніх учителів. Метою навчання є формування та розвиток навичок і вмінь створення текстів різного ступеня складності, які відповідають певному стилю й жанру ПМ. У свою чергу, для першокурсників важливим є формування базових навичок і вмінь, які визначають успішність навчання в майбутньому. Базовими на І курсі мовного ВНЗ є мовленнєві вміння, оскільки навички, пов'язані з каліграфією, графікою, пунктуацією є завданням навчання у середніх навчальних закладах. Під мовленнєвими вміннями в ПМ ми розуміємо уміння продукувати різні типи писемних дискурсів. Дискурс, як було зазначено вище, розглядається нами як процес, вербалізований продукт цього процесу, засіб та об'єкт комунікації.

У ході дослідження ми виділили опис і розповідь як функціонально-смислові типи дискурсу, під якими ми, вслід за Н.В.Безсмертною (1972), розуміємо модальні єдності, тобто всі речення, які входять до їх складу, об'єднуються однаковим відношенням того, хто говорить/пише, до предмету висловлювання; які повинні вміти продукувати першокурсники за Програмою з німецької мови (2004), є необхідними для здійснення професійної діяльності учителя і відображають загальні закономірності створення писемного дискурсу.

Вивчення та аналіз наукової психолого-педагогічної, лінгвістичної і методичної літератури з проблеми дослідження уможливили визначення особливостей дискурсу описового й розповідного характеру, а саме його характеристик: цілісності (О.І.Москальська, 1981), зв'язності (З.Я.Тураєва, 1986), осмисленості (І.Р.Гальперин, 1978), зручності для читання мовленнєвого висловлювання (О.В.Горбунов, 1999).

Не виклакає сумніву й факт, що досягнення зазначених характеристик тексту вимагає розробки плану побудови дискурсу (дискурсивної стратегії). В результаті аналізу, узагальнення та модифікації фаз текстової діяльності (Зимняя 1999; Reimes 1992), діяльності спілкування (Леонтьєв 1975) ми розробили дискурсивну стратегію з написання опису/розповіді німецькою мовою. Всі елементи дискурсивної стратегії представлено в продукті текстової діяльності - тексті/дискурсі, який розглядається як інформативна одиниця в системному та діяльнісному планах. Дискурсивна стратегія з написання опису/розповіді, яка відображає етапи вирішення комунікативного завдання (проінформувати читача) й ієрархічно організовану смислову структуру тексту, містить чотири етапи: підготовки, планування, реалізації, контролю.

Етап підготовки включає ознайомлення з комунікативною ситуацією, розуміння комунікативного наміру і формування комунікативного завдання. Етап планування писемного висловлювання - побудову плану, вибір адекватного способу розвитку тези та способу викладу думок. Етап реалізації містить написання власне дискурсу-опису/розповіді. Етап контролю - перевірку тексту іншого студента.

Формування та розвиток навичок і вмінь, необхідних для реалізації писемного мовлення та для створення дискурсу-опису/розповіді німецькою мовою зокрема, відбувається на всіх етапах діяльності студента з написання дискурсу. При визначенні переліку необхідних навичок і вмінь ми орієнтувалися на складники змісту навчання письма, виділені Б.А.Лапідусом (1980) та на загальний інвентар умінь, поданий у Програмі з німецької мови (2004). Навички та вміння були розподілені за етапами дискурсивної стратегії.

На етапі підготовки формуються вміння мотиваційно-цільового аналізу змісту тексту, а саме: аналізувати ситуацію письма, вибирати функціонально-смисловий тип тексту, відбирати релевантну інформацію, формулювати основу думку.

На етапі планування писемного висловлювання формуються вміння планувати та організовувати матеріал. Складниками цього вміння є вміння будувати план майбутнього писемного виловлювання, вміння вибирати адекватні способи введення і розвитку тези, вміння вибирати способи викладу думок.

На етапі реалізації розвиваються вміння продукувати текст, а саме: загальні уміння забезпечувати цілісність тексту (змістову, структурну, комунікативну), специфічні навички (лексичні та граматичні навички оформлення дискурсу описового й розповідного характеру).

На етапі контролю розвиваються вміння саморедагувати, інтерпретувати й редагувати власний текст та текст, укладений іншим студентом.

З огляду на те, що опис і розповідь поєднують основні характеристики дискурсу, було визначено одиницю навчання писемного висловлювання, яка дозволяє спостерігати глибину розвитку думки в комунікативно вагомій частині письмового тексту. Мінімальною одиницею писемного висловлювання, яка притаманна для зазначених функціонально-смислових типів дискурсу, є абзац, який розглядається нами як текст малого обсягу.

Таким чином, розглянуті у першому розділі дослідження теоретичні передумови навчання ПМ майбутніх учителів німецької мови були покладені в основу розробленої системи вправ для навчання написання дискурсу описового і розповідного характеру.

У другому розділі розроблено методику навчання написання німецькою мовою дискурсу описового й розповідного характеру: проаналізовано навчальний матеріал, обґрунтовано й запропоновано систему вправ та описано модель навчального процесу.

Успішність навчання іншомовного ПМ залежить від науково обґрунтованого відбору мовного і мовленнєвого матеріалу, а також від рівня сформованості у студентів навичок та вмінь, необхідних для створення дискурсу-опису/розповіді, які є основою для навчання ПМ.

Найбільш раціональним ми вважаємо функціональний підхід до організації процесу навчання ПМ, зокрема, написання дискурсу-опису/розповіді. Це висуває на перший план поєднання ситуативної, структурної (граматичної) і понятійної презентації матеріалу, підпорядковуючи їх функціям конкретних мовленнєвих актів. Таким чином ми охарактеризували мовний матеріал, виходячи із функцій певної мовленнєвої форми (опис/розповідь) та пов'язаних з ними дискурсивних умінь, що й передбачає визначення понятійно-тематичних розрядів і характер текстів для навчання написання дискурсу-опису/розповіді. Спираючись на Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти (2003), Програму з німецької мови для інститутів/університетів (2004), ми виділили основні тематичні розряди для навчання опису і розповіді: предмети, простір, події, час, людина, праця, відпочинок і вільний час.

В основу відбору текстів покладено такі принципи: 1) належність (до функціонального стилю ПМ, до відповідних функціонально-смислових типів тексту); 2) доступність і посильність (з точки зору інтересів і вихідного рівня компетенцій); 3) врахування адресата; 4) різноманітність тематики; 5) зразковість; 6) завершеність з точки зору змістової і комунікативної цілісності висловлювання в межах одиниці тексту, яка вивчається (абзацу або тексту/дискурсу обмеженого обсягу). На основі зазначених принципів нами були відібрані тексти (понад 65) із сучасних автентичних німецькомовних джерел для навчання написання дискурсу описового та розповідного характеру.

На базі результатів, досягнутих у Розділі І (аналізу мети і завдань навчання ПМ, особливостей дискурсу, укладання дискурсивної стратегії та інвентаря навичок і вмінь, необхідних для написання дискурсу-опису/розповіді), в межах загальної системи вправ для навчання спілкування іноземною мовою, розробленою Н.К.Скляренко (1996), а також на основі вивчення автентичних німецькомовних джерел ми уклали систему вправ з навчання студентів І курсу мовного факультету створення дискурсу-опису/розповіді німецькою мовою (див. табл. 1).

На кожному етапі студенти виконують певні мовленнєві дії. На першому етапі - рецептивні дії: ознайомлення із зразком дискурсу, аналізу ситуації письма, відбір функціонально-смислового виду дискурсу, відбір релевантної інформації та адекватного способу введення основної думки; визначення основного в майбутньому висловлюванні. На другому етапі - переважно рецептивно-репродуктивні дії: у рецептивній фазі - це ознайомлення з опорами, в репродуктивній - складання плану. На третьому етапі студенти продукують тексти виділених ними дискурсів у процесі самостійної роботи. На четвертому етапі студенти самостійно виконують власне продуктивні дії на перевірку, виправлення помилок, редагування й інтерпретацію власного дискурсу-опису/розповіді та іншого студента.

Система вправ для навчання написання дискурсу описового й розповідного характеру, яка розглядається, представлена такими підсистемами: 1) для навчання мотиваційно-цільового аналізу змісту тексту, 2) для планування писемного висловлювання, 3) для реалізації плану висловлювання, 4) для навчання саморедагування, інтерпретації та редагування тексту. Кількість підсистем зумовлена наявністю однакових етапів створення текстів/дискурсів описового й розповідного характеру, що відповідає кількості виділених нами етапів створення дискурсу-опису/розповіді.

Таблиця 1

Система вправ для навчання написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді

Вправа 12. Мета: формування вмінь підсилення інформативності змісту тексту шляхом додавання та випущення деталей.

Der folgende Text werde vom Computer falsch wiedergegeben: hat ьberflьssigen Inhalt und die nцtigen Wцrter fehlen. Korrigieren Sie bitte, wenn es nцtig ist.

Вправа 13. Мета: розвиток вмінь надавати тексту комунікативної спрямованості за допомогою модально-оціночних слів та словосполучень.

Sie sind Redakteur einer Zeitung. Um die beste Erzдhlung zu wдhlen und die zu drucken, sollen Sie noch die Sprachmittel der kommunikativen Ganzheit zu bestimmen! Korrigieren Sie bitte den Text, wenn es nцtig ist.

Diese Wortgruppen helfen Ihnen: Ich finde es gut /richtig/ nicht richtig. Das stimmt/ nicht. Das ist wahr/ nicht wahr. Herrlich! Prima! Ich bin sehr froh, dass… Das іst aber eine Ьberraschung u.a.

Вправа 14. Мета: формування вмінь забезпечення структурної цілісності тексту.

Lesen Sie den Text “Die Bohne” und dann beschreiben, wie die Bohne wдchst. Benutzen Sie diese Stichwцrter dabei: SproЯlinge - rasch weiterwachsen - Stab einsetzen - sich hochranken - groЯe Blдtter blьhen - Hьlse - Frucht ernten.

Sie kцnnen so beginnen: Ich lege die Bohne fьr etwa zwei Tage ins Wasser, bis sie zu keimen beginnt. Dann stecke sie nicht zu tief in die Erde des Blumentоpfes. Die Erde halte ich immer feucht. Nach einiger Zeit…

(Everling G., Herbert M. “Der neue Sprachfucks”, 2003)

IV. Етап контролю. Підсистема вправ для навчання саморедагувати, інтерпретувати і редагувати текст.

Вправа 15. Мета: формування вмінь самостійного перепланування тексту.

Sie sind Lehrer. Sie prьfen den Aufsаtz Ihnes Schьlers. Sie haben festgestellt, dass der Text nicht richtig ist. Die Bilder und der Text ergeben einen Sinn in verschiedener Reihenfolge, der Text hat unnцtige Information, der SchluЯ der Geschichte fehlt. Lesen Sie den Text aufmerksam und korrigieren ihn, wenn es nцtig ist. Schreiben Sie die ganze Geschichte auf.

Вправа 16. Мета: формування вмінь інтерпретації роботи іншого студента за завданням.

Machen Sie sich mit dem Text einer Studentin ьber die Diskussion zu Fragen der Familie bekannt. In welcher Form ist der Text geschrieben (Beschreibung oder Erzдhlung, oder beide)? Bestimmen Sie den Gegenstand (Thema) des Informierens. Welche Kommunikationsaufgabe wollte der Verfasser lцsen? Finden und korrigieren Sie die Fehler (lexikalische, grammatische).

Після виконання кожної підсистеми вправ студентам пропонуються завдання на матеріалі опрацьованої тематики. По завершенні виконання цієї системи вправ студенти виконують завдання з написання дискурсів описового й розповідного характеру і редагування, інтерпретування текстів своїх колег з опорою на схеми-пам'ятки. Поступово відбувається перехід від взаємоперевірки з опорою на схеми-пам'ятки, які ми розробили до самоперевірки з цією ж опорою, а далі до самостійного редагування і корегування дискурсу без опор.

Описана вище методика навчання написання німецькою мовою дискурсу описового й розповідного характеру пройшла експериментальну перевірку.

У третьому розділі визначаються критерії оцінки рівня володіння мовленнєвими навичками та вміннями написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді, описуються підготовка, організація і хід експериментального навчання, аналізуються його результати, формулюються методичні рекомендації щодо організації навчання створення дискурсу описового й розповідного характеру німецькою мовою.

У ході дослідження було обґрунтовано й розроблено критерії оцінки рівня сформованості навичок і вмінь студентів у створенні дискурсу-опису/розповіді німецькою мовою, які були укладені в результаті аналізу, узагальнення та модифікації шкали, поданої в програмі, і які застосовувались в експериментальному навчанні. Оцінювання здійснювалося за такими параметрами:

- змістова цілісність тексту, тобто відповідність висловлювання ситуації спілкування, чітке виділення основного в тексті, відповідність теми вибору функціонально-смислового типу тексту;

- комунікативна цілісність тексту, під якою розуміємо адекватні способи розвитку тези, викладу думок й організації текстового матеріалу;

- структурна цілісність, яка характеризується доцільним використанням студентами адекватних засобів зв'язку у тексті;

- мовна правильність оформлення тексту, тобто коректне використання лексичних, граматичних, орфографічних і пунктуаційних одиниць.

Метою експерименту стала перевірка ефективності використання методики поетапного паралельного навчання написання дискурсу-опису/розповіді майбутніх учителів німецької мови.

Експеримент включав декілька етапів: 1) передекспериментальний зріз з метою встановлення початкового рівня сформованості дискурсивних умінь створення текстів студентами І курсу; 2) вступна бесіда з учасниками експерименту, в ході якої їх було повідомлено про мету, зміст і процес проведення експериментального навчання; 3) експериментальне навчання; 4) післяекспериментальний зріз з метою визначення підсумкового рівня володіння студентами дискурсивними вміннями побудови текстів; 5) аналіз результатів експериментального навчання.

Теоретичні положення розробленої методики, розглянуті в перших двох розділах дослідження, лягли в основу розробки та формулювання гіпотези експерименту: використання методики поетапного паралельного навчання студентів написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді дасть їм змогу оволодіти ПМ краще, ніж в умовах навчання за навчальними підручниками для І курсу мовного ВНЗ, методика застосування якого має послідовний характер.

Експеримент проводився у ході природного навчального процесу у першому семестрі 2003-2004 н.р. на І курсі факультету іноземних мов Житомирського державного університету ім. І.Франка. В експерименті брали участь студенти чотирьох груп: дві експериментальні групи (ЕГ-1 та ЕГ-2 по 15 студентів у кожній групі) та дві контрольні групи (КГ-1 та КГ-2 по 15 студентів у кожній групі). За класифікацією П.Б.Гурвича (1980), експеримент носив природний вертикально-горизонтальний відкритий характер. Експериментальне навчання було інтегрованою частиною курсу практики усного та писемного мовлення (І курс) загальним обсягом 108 годин і займало на кожному занятті від 15 до 30 хвилин залежно від складності й обсягу завдань. Загалом в експериментальному навчанні взяли участь 176 осіб.

Для достовірності й об'єктивності одержаних емпіричних даних проведеного експерименту ми використовували методи математичної статистики кількісних характеристик (Гончаренко 1995; Артемчук, Курило 2000; Загвязинський 2001; Білуха 2002; Шейко, Кушнаренко 2002; Сидоренко 2002).

Отримані дані експерименту цілком підтвердили висунуту гіпотезу і довели ефективність розробленої методики поетапного паралельного навчання написання дискурсу-опису/розповіді. Цей висновок базується на таких фактах.

По-перше, ЕГ-1 та ЕГ-2 після проведеного експерименту продемонстрували достатній рівень навченості - 79,28 бала (%) і 80,6 бала (%), порівняно з КГ-1 і КГ-2 - 47,7 бала (%) і 48,4 бала (%).

По-друге, коефіцієнт навченості, підрахований за методом В.П. Беспалька, в експериментальних групах був значно вищим порівняно з контрольними: в ЕГ-1 - 0,79, ЕГ-2 - 0,8, в КГ-1 - 0,47, КГ-2 - 0,48 (тобто жоден студент контрольної групи не володіє дискурсивними вміннями побудови тексту на достатньому рівні).

По-третє, перевірка письмових робіт учасників експерименту показала, що середні результати післяекспериментального навчання перевищують показники передекспериментального зрізу в ЕГ-1 та ЕГ-2 за критерієм “змістова цілісність”- 25% - 27%, за критерієм “комунікативна цілісність” - 25% - 30%, за критерієм “структурна цілісність” - 22% - 29%, за критерієм “мовна правильність” - 18% - 20% відносно контрольних груп, де показники знизилися (див. табл. 2). У студентів, які навчалися в експериментальних групах, приріст склав в ЕГ-1 - 22,4%, в ЕГ-2 - 26,5% в порівнянні з показниками контрольних груп, де приріст значно зменшився: в КГ-1 - на 5,7%, в КГ-2 - на 2% (див. табл. 3).

Навчання написання дискурсу описового й розповідного характеру з використанням запропонованої системи вправ, як показав експеримент, сприяє підвищенню рівня загальної грамотності ПМ та розвитку свідомого ставлення до процесів написання і редагування тексту майбутніх учителів німецької мови.

В укладених нами методичних рекомендаціях описана організація процесу навчання студентів І курсів мовних факультетів створення дискурсу описового й розповідного характеру німецькою мовою.

Висновки

У дисертації розглядаються питання, пов'язані з методикою навчання ПМ, зокрема поетапне паралельне навчання написання дискурсу-опису/розповіді майбутніх учителів німецької мови. Реалізація накреслених цілей і завдань дослідження знайшла своє відображення у визначенні теоретичних передумов навчання ПМ, розробці методики навчання, експериментальній перевірці її ефективності та формулюванні методичних рекомендацій з навчання написання дискурсу-опису/розповіді.

Наукові й практичні результати дослідження дали підстави зробити такі висновки.

Навчання студентів - майбутніх учителів іноземних мов - ПМ набуває особливої значущості в контексті сучасних вимог до підготовки вчителя, здатного письмово висловлюватися іноземною мовою, зокрема німецькою.

В умовах підготовки вчителя німецької мови навчання студентів І курсу мовних спеціальностей написання дискурсу-опису/розповіді є невід'ємним складником процесу навчання ПМ. Для реалізації цієї проблеми запропоновано ефективну методику поетапного паралельного навчання написання дискурсу описового і розповідного характеру.

У результаті проведеного нами аналізу мети і завдань навчання ПМ майбутніх учителів німецької мови було визначено, що першокурсники мають володіти основами створення цілісного висловлювання, зокрема вмінням написання дискурсу. На основі аналізу різних точок зору було надано визначення дискурсу як інтегрального феномену, вербалізовану у тексті комунікативну взаємодію адресанта і адресата, яка відбулася у певній ситуації і спрямована на здійснення впливу на адресата; зв'язний текст в сукупності з екстралінгвістичними факторами. На основі аналізу комунікативного підходу до вивчення тексту нами було використано у межах дослідження два поняття “дискурс” і “текст”. Серед функціонально-смислових типів дискурсу, які повинні вміти продукувати першокурсники за Програмою з німецької мови (2004), були виділені опис і розповідь.

Аналіз особливостей дискурсу описового й розповідного характеру дозволив визначити його характеристики (цілісність, зв'язність, осмисленість, зручність для читання писемного висловлювання) і на їх основі розробити план побудови дискурсу (дискурсивну стратегію). Дискурсивна стратегія опису/розповіді містить чотири етапи: підготовки, планування, реалізації, контролю.

Укладено перелік навичок і вмінь, необхідних для написання дискурсу-опису/розповіді, а саме: уміння мотиваційно-цільового аналізу змісту тексту, планування писемного висловлювання, реалізації плану висловлювання, зіставлення з початковим планом висловлювання.

Відповідно до специфіки мовного матеріалу, етапів побудови дискурсу, навичок і вмінь створення дискурсу-опису/розповіді була обгрунтована система вправ для навчання написання дискурсу описового й розповідного характеру, яка побудована за поетапною паралельною методикою.

Укладена система складається з чотирьох підсистем, кожна з яких розвиває певні навички і вміння, необхідні на відповідних етапах роботи з навчання написання дискурсу-опису/розповіді. Цільовим призначенням вправ І підсистеми є формування вмінь мотиваційно-цільового аналізу змісту тексту. Вправи ІІ підсистеми спрямовані на формування вмінь планувати писемне висловлювання. Вправи ІІІ підсистеми формують уміння реалізовувати план висловлювання. Вправи ІV підсистеми забезпечують формування вмінь студентів саморедагувати, інтерпретувати і редагувати текст.

У ході дослідження було обґрунтовано й розроблено критерії оцінки рівня сформованості навичок і вмінь студентів у створенні дискурсу-опису/розповіді, які застосовувалися в експериментальному навчанні: змістова, комунікативна і структурна цілісність та мовна правильність оформлення тексту.

Перевірка ефективності розробленої в ході дослідження методики здійснювалася шляхом вертикально-горизонтального експерименту, який підтвердив ефективність запропонованої методики поетапного паралельного навчання написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді.

Основним підсумком дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо укладання системи вправ для навчання студентів мовних факультетів ВНЗ написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді на основі поетапної паралельної методики. Розроблена методика може бути використана викладачами інших іноземних мов та авторами посібників і підручників для мовних ВНЗ.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми навчання іншомовного ПМ. Одержані результати доводять необхідність подальшого теоретичного й експериментального дослідження даної проблеми.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Горобченко Н.В. Зміст навчання майбутніх учителів німецької мови писемної комунікації//Вісник КНЛУ. Серія “Педагогіка та психологія”. К.: КНЛУ, 2001. Вип. 4. С. 30-36.