Формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання

Педагогічні форми та умови формування у майбутніх учителів фізичного виховання культури професійної самореалізації у процесі фахової підготовки. Резерви навчально-виховного процесу вищого навчального закладу в реалізації цілей професійного саморозвитку.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2014
Размер файла 112,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАЗІН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 371.134:796.071.4(043.3)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Класичному приватному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Сущенко Андрій Віталійович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гузій Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідуюча кафедрою педагогічної творчості;

кандидат педагогічних наук, доцент ЧОРНОШТАН Артур Григорович, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання.

Захист дисертації відбудеться “24” квітня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “22” березня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гура

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Еволюція професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в Україні відбувається в напрямку творчого оволодіння ними педагогічною професією, вмінням плідно працювати, постійно самовдосконалюючись у процесі активної самореалізації. Цей процес пожвавився після прийняття низки документів, у яких проголошено необхідність творчої самореалізації всіх суб'єктів освітнього процесу (Національна доктрина розвитку освіти (2002), Державна національна програма „Освіта” („Україна XXI століття”) (1993), Закон України „Про освіту” (1991)).

Практика вищої школи засвідчує, що необмежені можливості в розв'язанні проблеми активної професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання містяться в аудиторній та позааудиторній діяльності вищих навчальних закладів. Але ці можливості не завжди реалізуються в процесі професійної підготовки через відсутність науково обґрунтованої стратегії та належного методичного забезпечення. Отже, пошук педагогічних умов, які сприяють повноцінній професійній самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання в процесі їхньої фахової підготовки, є актуальною науково-практичною проблемою.

Вивчення проблеми самореалізації сягає тисячоліть. Ще Аристотель і Платон розглядали самоздійснення як мету життя людини, як основну умову оптимізації індивідуального потенціалу та суспільного розвитку. У класичній педагогіці проблемі самореалізації особливу увагу приділяли К. Вентцель, А. Дістервег, Й. Песталоцці, М. Пирогов, К. Ушинський та ін.

Фундаментальні праці Ш. Амонашвілі, Р. Бернса, Д. Дьюї, Я. Корчака, Г. Костюка, А. Маслоу, К. Роджерса, В. Сухомлинського і сьогодні не втратили своєї актуальності, вони є орієнтирами для модернізації сучасної професійно-педагогічної підготовки вчителя фізичного виховання та сфери освіти в цілому. Педагогічним підґрунтям досліджуваної проблеми є наукові праці В. Андрущенка, Є. Барбіної, С. Гончаренка, В. Гриньової, Н. Гузій, В. Гупаловської, О. Дубасенюк, М. Євтуха, І. Зязюна, А. Кириченко, Н. Комісаренко, І. Краснощок, В. Кременя, В. Курило, В. Лозової, Н. Лосєвої, В. Лугового, Г. НестеренкоН. Ничкало, О. Пєхоти, І. Підласого, Л. Пуховської, В. Семиченко, С. Сисоєвої, А. Сущенка, Г. Троцко, Р. Хмелюк, М. Чобітька, І. Чхеайло Н. Юхименко та ін. В них доведена необхідність гармонійної професійної самореалізації педагогів як освітньої мети.

У зазначених вище та інших наукових дослідженнях проблему самореалізації майбутніх учителів було розглянуто в загальному аспекті. Лише частково, як окремий компонент професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання, її висвітлено в роботах В. Байдака, Л. Головатої, С. Данаїла, П. Єфіменко, Л. Іванової, С. Ігнатенко, Р. Карпюк, Г. Кондрацької, Т. Кравчук, Г. Михайлишин, В. Морозова, Л. Морської, Р. Мушкети, В. Наумчук, О. Петуніна, Т. Прокопів, О. Сидорка, С. Собка, Л. Сущенко, Г. Хозяїнова, А. Чорноштана, Г. Шепеленко, Б. Шияна, В. Яловик.

Відсутність системних досліджень проблеми формування культури професійної самореалізації призводить до того, що викладачі вищої школи, які готують майбутніх учителів фізичного виховання, змушені керуватися теоретичними положеннями й практичними рекомендаціями, розробленими не для цієї категорії вчителів, а для інших категорій, самостійно їх корегувати й пристосовувати до своєї роботи без належного науково-педагогічного супроводу, що викликає низку суперечностей, зокрема, таких:

- між усвідомленням нової парадигми професійної освіти, яка проголошує активну творчу самореалізацію унікальності кожного майбутнього вчителя фізичного виховання в умовах професійної підготовки, і відсутністю необхідного теоретико-методичного підґрунтя та науково-методичної бази для її забезпечення;

- між необхідністю формування в майбутніх учителів фізичного виховання високої культури професійної самореалізації й реальними умовами навчання на факультетах фізичного виховання, домінуванням традиційних способів організації вузівського педагогічного процесу;

- між необхідністю посилення діалогічності, добровільності, самостійності студентів у виборі форм і засобів набуття культури професійної самореалізації й нормативними методиками викладання та організації аудиторної і позааудиторної роботи у вищому навчальному закладі.

Актуальність проблеми формування у майбутніх учителів культури професійної самореалізації, необхідність подолання виявлених суперечностей, недостатній рівень теоретичної дослідженості й розробленості зумовили вибір теми дисертації „Формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрям дослідження відповідає комплексній науково-дослідній темі кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету „Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер державної реєстрації № 0105U002557).

Тему дисертації затверджено вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 4 від 30.11.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження - наукове обґрунтування педагогічних умов формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання.

Завдання дослідження:

- на підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури узагальнити концептуальні підходи до самореалізації особистості, визначити провідні дефініції досліджуваної проблеми;

- розкрити сутність поняття „культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”, уточнити критерії, показники та рівні її сформованості;

- визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, які забезпечують формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання в процесі фахової підготовки;

- розробити навчально-методичні матеріали для викладачів вищої школи з формування у студентів спеціалізованих факультетів культури професійної самореалізації.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки вчителів фізичного виховання у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у майбутніх учителів фізичного виховання культури професійної самореалізації у процесі фахової підготовки.

Гіпотеза дослідження: процес формування у майбутніх учителів фізичного виховання культури професійної самореалізації відбуватиметься успішно завдяки створенню в процесі фахової підготовки таких педагогічних умов: запровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання, стимулювання виявлення студентами автономної поведінки під час засвоєння професійно орієнтованих дисциплін за оновленим та вдосконаленим змістом; розробка та впровадження спеціальної позааудиторної програми формування культури професійної самореалізації; спрямування навчально-виховного процесу на передачу досвіду культури професійної самореалізації кращих педагогів і вчителів фізичного виховання й перетворення його в індивідуальний досвід студентів у середовищі, що максимально наближене до професійних реалій.

Методи дослідження.

Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури з наступним узагальненням і систематизацією його результатів; аналіз сучасної практики та нормативних документів (національних програм, освітніх стандартів, освітньо-кваліфікаційних характеристик, програм професійної підготовки вчителів фізичного виховання) для з'ясування їхньої відповідності вимогам сучасної професійної педагогічної діяльності; ретроспективний аналіз становлення та розвитку професійної діяльності кращих педагогів для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему;

емпіричні: педагогічні спостереження, експертна оцінка, анкетування, тестування, опитування - з метою виявлення результативності експериментальної роботи та узагальнення незалежних характеристик ефективно працюючих педагогів; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої концептуальної моделі; методи математичної статистики для узагальнення даних.

Наукова новизна та теоретична значущість результатів дослідження полягає в тому, що:

- уперше розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання;

- удосконалено форми та засоби професійної підготовки вчителів фізичного виховання;

- уточнено зміст дефініцій: „культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”, „сформованість культури професійної самореалізації”; критерії, показники та рівні сформованості культури професійної самореалізації майбутнього вчителя фізичного виховання;

- подальшого розвитку набули наукові положення про особливості формування культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що підготовлено і впроваджено в освітній процес навчально-методичне забезпечення реалізації педагогічних умов, які сприяють формуванню культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання в рамках курсу лекцій з дисципліни „Вступ до спеціальності”, модуля „Основи формування культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання” у межах дисципліни „Спортивно-педагогічне вдосконалення”, а також спеціальної програми, спрямованої на формування культури професійної самореалізації у позааудиторному середовищі.

Авторські практичні напрацювання впроваджено в процес підготовки вчителів фізичного виховання в Запорізькому національному університеті (довідка № 01-10/1671 від 15.11.2007 р.), Класичному приватному університеті (довідка № 357 від 11.11.2007 р.), Інституті управління і права Запорізького національного технічного університету (довідка № 98 від 07.11.2007 р.), Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 062 від 27.09.2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися автором на таких науково-практичних конференціях: міжнародних - „Вузівська наука Росії для підвищення якості життя людини” (Санкт-Петербург, 2006, 2007), „Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України” (Ялта, 2007); всеукраїнських - Дні науки ГУ „ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2006, 2007), „Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті” (Полтава, 2007).

Публікації. Основні ідеї, положення й висновки дисертації представлено у 17 працях: монографій - 1; методичних рекомендацій - 1; наукових статей у фахових виданнях - 9; тез доповідей - 6. Усі публікації є одноосібними.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, 10 додатків, списку використаних джерел (279 найменувань). Зміст роботи викладений на 222 сторінках, з них 168 сторінок основного тексту. Дисертація містить 17 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

професійний саморозвиток фізичний педагогічний

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, розкрито ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання й методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичну значущість, подано дані щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі „Культура професійної самореалізації вчителів фізичного виховання як предмет наукового вивчення” на основі аналізу літератури розкрито сутність визначеної проблеми, теоретичні аспекти формування в майбутніх учителів культури професійної самореалізації, стан дослідженості цього феномену в теорії та методиці професійної освіти, визначено поняття „культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”, зміст її компонентів, уточнено критерії та показники сформованості.

Аналіз наукової літератури підтвердив, що проблема культури професійної реалізації особистості є актуальною для багатьох наук: філософії, антропології, психології, педагогіки професійної освіти - і надав можливість виділити основні підходи до її визначення. Встановлено, що цей феномен розглядається як творча діяльність людей, спрямована на створення і засвоєння цінностей, норм, знакових систем; як результат цієї діяльності; як стан окремої людини, що характеризується певним рівнем усвідомлення та використання цих норм; як система механізмів передачі наукових знань і етичних цінностей, що історично склалася в суспільстві; як творчість з усіма характеристиками творчого акту; як певний рівень оволодіння професією; як продуктивний процес засвоєння та створення соціальних цінностей тощо.

У розділі акцентується увага на розгляді культури як особливої досконалості, яка характеризується відповідністю не загальним суспільним нормам, а еталонам, встановленим у якій-небудь сфері діяльності.

Представники різних напрямків психології особистості розглядають індивідуальний і надіндивідуальні аспекти культури (Л. Виготський), які діалектично пов'язані між собою.

В дисертації детально схарактеризовано поняття „самореалізація” як самоздійснення, прояв і розвиток, реалізація людиною своїх здібностей, можливостей, як прагнення її до якомога повнішого виявлення й розвитку своїх особистих здібностей, творчого потенціалу.

Серед великої кількості визначень поняття „самореалізації” перевага надається визначенню Г. Нестеренко: самореалізація - породжений фундаментальною потребою особистості процес об'єктивізації її сутнісних сил, що відбувається завдяки її власній діяльності та веде до включення особистості в ієрархічно вищі системи.

У розділі зазначається, що відсутність культури самореалізації у професії, як і наявність окремих її деструктивних форм, призводять до зворотних негативних наслідків виконання професійних функцій, зокрема, йдеться про культуру професійної самореалізації вчителя фізичного виховання, яка має певні особливості, зумовлені специфікою педагогічної діяльності, найбільш важливою з яких є рухова діяльність.

У процесі аналізу педагогічної сутності культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання використано наукові праці багатьох українських та зарубіжних учених: В. Беха, Р. Зобова, В. Келасьєва, А. Маслоу Г. Нестеренко К. Роджерса, І. Чхеайло Н. Юхименко (соціально-філософські засади, структура й зміст процесу самореалізації); К. Абульханової-Славської, Н. Комісаренко, А. Кириченко, І. Краснощок, Ю. Орлова, А. Сущенка (питання професійної самореалізації педагогів та ефективного педагогічного супроводження цього процесу); В. Бабич, Г. Генсерук, Л. Демінської, П. Єфіменка, Г. Жигадла, Л. Іванової, С. Ігнатенко, М. Карченкової, Г. Кондрацької, Т. Кравчук, Г. Михайлишин, В. Омельяненка, Т. Прокопів, О. Сидорка, О. Смакули, С. Собка, Л. Сущенко, А. Чорноштана, Б. Шияна (окремі аспекти професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання).

У розділі показано, що культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання виявляється в грамотному доборі напрямів діяльності, засобів, моделей, рішень, спрямованих на максимально можливе та соціально корисне використання його професійних здібностей.

Спираючись на ці вихідні положення, у дисертації висвітлено авторський підхід до визначення сутності поняття „культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”. Визначено, що культура професійної самореалізації вчителів фізичного виховання - це складова індивідуальної педагогічної культури, яка об'єднує цінності й професійні якості, що сприяють у своїй сукупності соціально корисній реалізації професійного потенціалу.

Культура професійної самореалізації вчителів фізичного виховання включає особистісний компонент, в якому інтегровано цінності, властивості, здібності, необхідні для професійної самореалізації, та діяльнісний компонент, що поєднує знання та вміння, які потрібні вчителю фізичного виховання для соціально корисної професійної самореалізації. Культура професійної самореалізації має інтеграційну властивість цілого, яка не зводиться до властивостей окремих її частин та ієрархічно включена в системи більш високого порядку.

Одним із провідних завдань дослідження проблеми формування культури професійної самореалізації постає визначення критеріїв та рівнів її сформованості в майбутніх учителів фізичного виховання.

У дисертації уточнені критерії сформованості культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання якими є у особистісному компоненті: сприйняття буття, емпатія, самовідношення, автономність, ціннісні орієнтації; діяльнісному компоненті: креативність, цілеспрямованість, професійне самосприйняття, спонтанність, комунікативність. Оцінка майбутніх учителів фізичного виховання за визначеними критеріями можлива завдяки використанню кількісних та якісних показників культури професійної самореалізації. Кількісними показниками культури професійної самореалізації в нашому дослідженні виступають емпіричні результати, отримані в результаті використання психодіагностичних методик „Самоактуалізаційний тест” (САТ) та „Мета - засіб - результат” (МЗР). Якісними показниками є результати експертного оцінювання та самооцінювання майбутніми вчителями фізичного виховання сформованості культури професійної самореалізації за визначеними рівнями.

У розділі схарактеризовано три рівні прояву культури професійної самореалізації в діяльності майбутніх учителів фізичного виховання:

- низький рівень, для якого характерні невміння правильно оцінити свої професійні якості й можливості, відсутність розуміння інших людей (викладачів, одногрупників, учнів тощо), їх емоцій і почуттів; реакція на деякі емоційні ситуації роздратуванням, гнівом або агресивністю; високий рівень егоцентризму; схильність перекладати відповідальність за свої невдачі на інших людей; відсутність свідомого контролю над подіями власного життя; відсутність орієнтації на такі особистісні цінності як доброта, цілісність, унікальність, досконалість, справедливість, порядність тощо; формальне прийняття фізичної культури як особистісної цінності; недостатній рівень знань з теорії та методики фізичного виховання, невміння організовувати практичні заняття з фізичного виховання;

- середній рівень, що характеризується самостійністю суджень при вирішенні поставлених професійних завдань; активністю та ініціативністю в діяльності; сформованістю організаторських, проектувальних, конструктивних умінь; розвинутою рефлексією; достатнім для правильного проведення занять рівнем знань з теорії та методики фізичного виховання. Але цей рівень характеризується також невмінням контролювати свій емоційний стан, небажанням прислухатися до інших людей, захистом своїх корисливих інтересів на шкоду інтересам інших;

- високий рівень, для якого характерні глибоке усвідомлення сутності педагогічної культури, самостійна оцінка та вибіркове прийняття її елементів; високий рівень знань і вмінь, необхідних для професійної діяльності; потреба в постійному професійному самовдосконаленні; розвинута рефлексія; гнучкість і адаптивність; стабільний прояв та високий рівень усіх складових культури професійної самореалізації в будь-яких обставинах. При набутті студентом цього рівня реалізація всіх складових культури професійної самореалізації набуває вільного, творчого характеру.

Доведено, що проблема формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання на сьогодні досліджена недостатньо, вона ще не ставала предметом дослідження сутності основних дефініцій та вимагає наукового обґрунтування тих педагогічних умов, завдяки яким низький і середній рівні сформованості культури професійної самореалізації майбутнього вчителя фізичного виховання перетворюються у вищий, що і є предметом розгляду другого розділу.

У другому розділі „Теоретичні основи формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання” викладено наукові підходи до формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання, резерви навчально-виховного процесу в її формуванні; представлено концепцію, авторську модель та педагогічні умови її реалізації у процесі фахової підготовки.

Відомо, що ядром формування будь-якого елемента культури є вдосконалення якостей особистості. Виходячи з цього, в роботі доведено, що в основі формування культури професійної самореалізації є усвідомлена суб'єктом потреба в успішній професійній самореалізації, його особиста активність, що забезпечується внутрішніми рушійними силами.

Науковими засадами формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання виступили теоретичні положення, розкриті в роботах А. Маслоу Д. Рісмена К. Роджерса , В. Франкла, Е. Фромма та інших учених. Авторами виділено якості особистості, які є необхідними для повноцінної, суспільно корисної самореалізації людини, серед яких провідне місце займає автономність особистості.

У розділі обґрунтовано необхідність формування цих якостей та творчих здібностей, що можливо за умови реалізації особистісно орієнтованого навчання, обґрунтованого в працях зарубіжних (Ш. Амонашвілі, К. Роджерса) та вітчизняних (Г. Балла, В. Беха, Г. Костюка О. Пєхоти, С. Сисоєвої, А. Сущенка, М. Чобітька) учених. Необхідними умовами формування культури професійної самореалізації в такому педагогічному процесі виступають щирість педагога, позитивне ставлення до студентів, розуміння їх внутрішнього світу; опора на внутрішню потребу до реалізації свого особистісного потенціалу; спрямованість на сумісне отримання нового знання на основі конструктивного діалогу, наявність автономної поведінки як сукупності дій і вчинків людини, зумовлених виключно її індивідуальними цілями і потребами, а не зовнішніми обставинами.

У дослідженні встановлено, що перспективними резервами навчально-виховного процесу щодо формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання у вищому навчальному закладі є трансформація змісту навчально-виховного процесу за рахунок введення лекційних курсів та спеціальних змістових модулів до існуючих дисциплін (зокрема, „Спортивно-педагогічне вдосконалення”, „Вступ до спеціальності”) та впровадження спеціальних програм, спрямованих на формування культури професійної самореалізації у професійно-педагогічному клубному об'єднанні.

Результати теоретичного аналізу педагогічних досліджень, вивчення ефективних систем підготовки вчителів довели, що в основу формування культури професійної самореалізації має бути покладено засвоєння студентами досвіду самореалізації кращих представників професії. Таке засвоєння найбільш ефективно відбувається під час тривалої взаємодії з носіями культури професійної самореалізації - викладачами-професіоналами.

Зазначені концептуальні положення інтегровано в моделі процесу формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання (рис. 1).

Рис. 1. Модель процесу формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання

Модель передбачає: запровадження особистісно-орієнтованого підходу до навчання; удосконалення змісту професійно-орієнтованих дисциплін, спрямування його на формування культури професійної самореалізації та стимулювання автономної поведінки студентів під час засвоєння цих дисциплін; впровадження спеціальної програми у позааудиторному середовищі; забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії провідних учителів фізичного виховання, педагогів вищої школи - носіїв культури професійної самореалізації та студентів у процесі аудиторної та позааудиторної роботи з метою набуття останніми професійно-педагогічного досвіду; створення навчального мікросередовища, яке максимально наближене до професійних реалій, під час вивчення майбутніми вчителями фізичного виховання дисциплін спеціально-практичного блоку для опанування ними вміннями вирішувати організаційні та рухові завдання.

Метою реалізації моделі є формування особистісних якостей та цінностей, необхідних для успішної професійної самореалізації; формування вмінь визначати цілі й засоби самореалізації, удосконалювати організацію занять з фізичного виховання, набувати навички педагогічної взаємодії, розвивати творчі здібності, що у своїй сукупності сприяють розвитку культури професійної самореалізації.

Процес формування культури професійної самореалізації передбачає два етапи:

- підготовчий, змістом якого є передача студентам досвіду культури професійної самореалізації кращих представників професії з одночасним пошуком і оцінкою ними власних потенцій, ще не розкритих і не реалізованих у професійній діяльності;

- практичний, змістом якого є спроба реалізації професійних потенцій, їх аналіз, корекція та творча реалізація накопиченого у процесі фахової підготовки досвіду в умовах, максимально наближених до педагогічної діяльності.

Мета і спрямованість кожного з етапів зумовлюють використання тих або інших активних методів формування культури професійної самореалізації.

У розділі сформульовано завдання, форми й засоби формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання на кожному з етапів, визначено резерви навчально-виховного процесу вищого навчального закладу в реалізації цілей професійного саморозвитку (вивільнення часу, підпорядкування цій меті позааудиторної роботи, упорядкування нормативної та вибіркової частин навчально-виховної роботи, удосконалення змісту професійно орієнтованих навчальних дисциплін тощо).

Наголошується на доцільності введення й використання з метою поглиблення процесу професійного самовиявлення окремого модуля, пов'язаного з організованим професійним спілкуванням з видатними спортсменами, тренерами, заслуженими вчителями фізичної культури тощо.

У третьому розділі „Дослідно-експериментальна робота з формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання” наведені результати вивчення стану сформованості культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання; висвітлено хід упровадження та результати експериментальної перевірки ефективності запропонованих умов.

Головною метою констатувального експерименту було з'ясування вихідного рівня культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання. Для цього використано комплекс взаємопов'язаних методів: тестування, анкетування, експертна оцінка, цілеспрямовані педагогічні спостереження за поведінкою та стосунками студентів під час навчальних занять в аудиторіях і на дозвіллі.

Одержані результати виявили загальний низький рівень сформованості в майбутніх учителів фізичного виховання культури професійної самореалізації за найбільш важливими критеріями.

Так, характеризуючи себе за критерієм „Емпатія”, 48,75% майбутніх учителів фізичного виховання відзначають, що не розуміють природи іншої людини. Це є індикатором відсутності віри в інших людей, упередженого сприйняття їх дій, недовіри до їх слів та вчинків, що в сукупності утруднює встановлення щирих та гармонійних міжособистісних відносин між майбутнім учителем фізичного виховання та його учнями й колегами.

За критерієм „Самовідношення” 52,18% відзначають у себе низьку здатність до самоаналізу, 41,56% - низьку самоповагу до себе з боку інших людей.

Оцінюючи себе за критерієм „Креативність”, 49,38% опитуваних відзначили в себе низьку активність у вирішенні професійних проблем; 44,06% - відсутність інтересу до здобуття професійних знань та професійної творчості. Це особливо небезпечно, оскільки може призвести до того, що в майбутньому такі вчителі будуть користуватися лише готовими схемами й алгоритмами у проведенні занять, не цікавлячись новаціями, що, зрештою, буде ускладнювати й уповільнювати їх професійну самореалізацію.

Критерій „Ціннісні орієнтації” студенти оцінили таким чином: 50% не вважають особистісними цінностями істину, красу, доброту, цілісність, життєвість, унікальність, досконалість, справедливість, порядок тощо. За показником „Знання та вміння з теорії фізичного виховання”, самооцінка якого характеризує критерій „Професійне самосприйняття”, 39,69% студентів самокритично визнали низький рівень, що можна пояснити тим, що багато з них займаються за індивідуальним графіком, часто не відвідують занять, оскільки працюють або перебувають на змаганнях або на зборах, тому в них не сформована позитивна мотивація до навчання.

За результатами спостереження, специфічні рухові вміння, зокрема, володіння технікою фізичних вправ, розвинуті в майбутніх фахівців фізичного виховання на достатньому рівні, але вміння синтезу знань і дій, моделювання навчально-виховного процесу, володіння прийомами виховання учнів розвинуто недостатньо.

Подібні результати отримано й за критеріями „Цілеспрямованість”, „Спонтанність” тощо. Результати анкетування було підтверджено результатами психодіагностики студентів за методиками САТ та МЗР.

Таким чином, за результатами констатувального дослідження ми дійшли висновку, що рівень сформованості культури професійної самореалізації в більшості майбутніх учителів фізичного виховання низький. Це, з одного боку, можна пояснити тим, що під час навчання у вищому навчальному закладі не проводилася робота, спрямована на усвідомлення студентами значущості якостей, необхідних для самовиявлення культури професійної самореалізації. З іншого боку, можливо, такий результат пов'язаний з тим, що багато студентів вступили на спеціальність „Фізичне виховання” не за педагогічним покликанням, а для отримання можливості продовжити спортивну діяльність або випадково, за компанію з однолітками, за вибором батьків тощо.

Тому формувальний експеримент був спрямований на реалізацію педагогічних умов, які забезпечують формування культури професійної самореалізації відповідно до розробленої моделі і визначених критеріїв та показників. У розділі описані основні формуючі чинники педагогічного експерименту, а саме:

- впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованого підходу та діалогічних методів навчання;

- засоби стимулювання автономної поведінки студентів;

- накопичення й закріплення кращого й гідного досвіду професійної самореалізації в педагогічному професійному клубі „Новатор”.

З метою реалізації визначених педагогічних умов розроблено й упроваджено лекційний курс з дисципліни „Вступ до спеціальності” (6 годин), модуль „Основи формування культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання” (32 години, з них: 28 - практичних, 4 - самостійних) та клубну програму формування культури професійної самореалізації вчителів фізичного виховання, розраховану на 8 зустрічей з педагогами - носіями культури професійної самореалізації та 8 дискусійних зустрічей.

Для перевірки ефективності педагогічних умов було визначено дві експериментальні та контрольну групи студентів спеціальності „Фізичне виховання”.

Першою експериментальною групою (ЕГ 1) стала навчальна група
ІН 10-9-05 Б1ФКС (4,0д) факультету управління фізичною культурою і спортом Запорізького інституту ім. гетьмана П. Сагайдачного МАУП (ЕГ 1), яка навчалася за оновленою програмою, що включала розроблений лекційний курс у межах предмета „Вступ до спеціальності” (1-й семестр) та модуль „Основи формування культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”, в межах дисципліни „Спортивно-педагогічне вдосконалення” (3-й семестр).

Другою експериментальною групою (ЕГ 2) стала навчальна група ДВ 105 факультету Спорту і здоров'я Класичного приватного університету. Ця група крім оновленого навчального процесу, складовим елементом якого були заходи, спрямовані на формування культури професійної самореалізації, приймала участь у програмі „Основи формування культури професійної самореалізації вчителя фізичного виховання”, яку було реалізовано у професійно-педагогічному клубному об'єднанні „Новатор”.

Контрольною групою (КГ) стала група 1215 факультету фізичного виховання Запорізького національного університету (24 студента, з них 18 чоловіків, 6 жінок). Ця група навчалася за традиційною програмою.

Порівняльний аналіз сформованості культури професійної самореалізації на початку формувального експерименту показав, що низький її рівень спостерігається у 63,7% студентів ЕГ1, у 61,3% студентів ЕГ2 та у 58,3% студентів КГ; середній рівень - у 27,3% студентів ЕГ1, 25,8% студентів ЕГ2 та 33,4% студентів КГ; високий у 9,1% студентів ЕГ 1, 12,9% студентів ЕГ 2 та 8,3% студентів КГ.

Реалізація педагогічних умов в експериментальних групах сприяла формуванню культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання, що виявилося в підвищенні їх автономності; зміщенні ціннісних орієнтацій у напрямку таких цінностей, як істина, краса, доброта, цілісність, унікальність, досконалість, справедливість, порядність тощо; підвищенні гнучкості поведінки у взаємодії з людьми, що їх оточують; підвищенні здатності швидко й адекватно реагувати на ситуацію, що змінюється; поліпшенні розуміння природи інших людей, їх потреб і прагнень; цілісності сприйняття свого буття; здатності до встановлення контактів з людьми; умінь постановки професійних цілей та добору засобів діяльності. Про це свідчить збільшення кількості студентів з високою культурою професійної самореалізації в експериментальних групах, виявлене за результатами експертних оцінок.

Динаміку рівнів сформованості культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання після проведення формувального експерименту подано в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання, %

Рівні сформованості

ЕГ 1 (33 особи)

ЕГ 2 (31 особа)

КГ (24 особи)

до експ.

після експ.

до експ.

після експ.

до експ.

після експ.

високий

9,1

36,4

12,9

41,94

8,3

8,3

середній

27,3

54,6

25,8

58,06

33,4

41,7

низький

63,7

9,1

61,3

0

58,3

50

Як видно з табл. 1, у експериментальних групах значно підвищилася кількість студентів із середнім та високим рівнем культури професійної самореалізації. У контрольній групі такого підвищення не було зафіксовано. Так, в ЕГ 1 кількість студентів із середнім рівнем підвищилася на 27,3%; з високим рівнем - на 27,3%, з низьким рівнем зменшилася на 54,6%. В ЕГ 2 кількість студентів із середнім рівнем підвищилася на 32,26%; з високим - на 29,04%, з низьким рівнем зменшилася на 61,3%. У контрольній групі кількість студентів із середнім рівнем підвищилася, з низьким рівнем зменшилася, а з високим - осталася незмінною - 8,3%.

При порівнянні змін у сформованості культури професійної самореалізації в експериментальних групах на початку та наприкінці експерименту за критерієм знаків підтверджено їх статистичну значущість.

При порівнянні кількісних показників сформованості культури професійної самореалізації експериментальних груп між собою констатовано статистично достовірну різницю за більшістю шкал методики САТ та за основними шкалами методики ЦЗР. Крім того, в експериментальній групі ЕГ 2 виявлено найвищий серед усіх груп середній бал, визначений на основі експертного оцінювання. Отже, найбільш інтенсивно формування культури професійної самореалізації проходило саме в цій групі. Це зумовлено більш вираженим проявом автономної поведінки студентів ЕГ 2, якому сприяла їх участь у роботі професійно-педагогічного клубного об'єднання, а також тим, що наряду з традиційними формами використовувалися зустрічі з носіями культури професійної самореалізації.

Таким чином, дані, отримані у процесі дослідно-експериментальної роботи, підтвердили гіпотезу про те, що формування культури професійної самореалізації відбуватиметься успішно в разі впровадження визначених педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено питання формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання, що є необхідною передумовою їх підготовки до ефективної професійної самореалізації. Отримані результати підтверджують положення гіпотези, а досягнута мета та виконані завдання дослідження є основою для таких висновків.

1. На сучасному етапі становлення та розвитку вищої освіти в Україні актуалізується проблема формування в майбутніх педагогів культури професійної самореалізації. Це стосується насамперед учителів фізичного виховання, оскільки від їхньої професійної діяльності залежить духовне й фізичне здоров'я майбутніх поколінь.

2. На підставі вивчення та аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито багатоманіття підходів до визначення поняття „культура самореалізації”, обґрунтовано авторське тлумачення терміна „культура професійної самореалізації”, яке розглядається нами як одна зі складових індивідуальної педагогічної культури, що об'єднує в собі цінності й професійні якості, які в сукупності сприяють соціально корисній реалізації професійного потенціалу. Культура професійної самореалізації вчителя фізичного виховання є системним утворенням, у рамках якого в єдності виступають особистісний та діяльнісний компоненти. В особистісному компоненті інтегровано цінності, властивості, здібності, що є необхідними для професійної самореалізації; діяльнісний компонент поєднує знання та вміння, які потрібні вчителю фізичного виховання для соціально корисної професійної самореалізації.

3. Критеріями сформованості культури професійної самореалізації в майбутніх учителів фізичного виховання вважаємо: в особистісному компоненті: сприйняття буття, емпатію, самовідношення, автономність, ціннісні орієнтації; у діяльнісному компоненті: креативність, цілеспрямованість, професійне самосприйняття, спонтанність, комунікативність.

4. Формуванню культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання у фаховій підготовці сприяло створення таких психолого-педагогічних умов: запровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання; стимулювання виявлення студентами автономної поведінки під час засвоєння професійно орієнтованих дисциплін за оновленим та вдосконаленим змістом; розробка та впровадження спеціальної позааудиторної програми формування культури професійної самореалізації; спрямування навчально-виховного процесу на передачу студентам досвіду культури професійної самореалізації кращих педагогів і вчителів фізичного виховання й перетворення його в індивідуальний досвід студентів у середовищі, що максимально наближене до професійних реалій.

5. Експериментально доведено, що в результаті забезпечення цих умов у студентів сформовано: вміння визначати цілі та засоби вдосконалення занять з фізичного виховання, навички педагогічної взаємодії, творчі здібності, які у своїй сукупності сприяють повноцінній професійній самореалізації. Успіху сприяли діалогічні методи, спілкування з кращими вчителями фізичного виховання і іншими педагогами - носіями культури професійної самореалізації, дискусії, самоспостереження (за допомогою відеозйомки), педагогічні тренінги, набуття досвіду професійної самореалізації в умовах, максимально наближених до професійної діяльності.

6. За підсумками формувального експерименту встановлена позитивна динаміка рівня сформованості культури професійної самореалізації в експериментальних групах. Така динаміка спостерігалася в підвищенні автономності, емпатії та рівня самоактуалізації, комунікативності, цілеспрямованості, креативності майбутніх учителів фізичного виховання. Цей висновок ґрунтується на результатах експертного оцінювання сформованості культури професійної самореалізації. Так, за результатами дослідження в ЕГ 1 кількість студентів із середнім рівнем підвищилася на 27,3%; з високим рівнем - на 27,3%; з низьким - зменшилася на 54,6%. В ЕГ 2 кількість студентів із середнім рівнем підвищилася на 32,26%; з високим - на 29,04%, з низьким - зменшилася на 61,3%. У контрольній групі кількість студентів із середнім рівнем підвищилася на 8,3%, з низьким рівнем зменшилася на 8,3%, а з високим - осталася незмінною.

Доведено, що в ЕГ 2, студенти якої окрім навчального процесу були залучені до роботи професійно-педагогічного клубного об'єднання, процес формування культури професійної самореалізації відбувався найінтенсивніше. Такий висновок ґрунтується на тому, що в цій групі спостерігався найвищий середній бал, визначений на основі експертного оцінювання. Крім того, у процесі порівняння кількісних показників сформованості культури професійної самореалізації експериментальних груп між собою виявлено, що середні арифметичні ЕГ 2 достовірно вищі у порівнянні з результатами ЕГ 1 і КГ.

7. Таким чином, аналіз та інтерпретація отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми формування культури професійної самореалізації. Воно закладає основу для подальшого теоретичного та методичного пошуку моделі й технологій розвитку культури професійної самореалізації учителів фізичного виховання, адаптованих до нових вимог Європейського освітнього середовища.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В РОБОТАХ

Монографії:

1. Культура професійної самореалізації майбутнього вчителя фізичного виховання. - Запоріжжя: Дике Поле, 2007. - 169 с.

Методичні рекомендації:

2. Формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання: Метод. рекомендації / Укл. В.М. Мазін. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2007. - 20 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Мазін В.М. Резерви навчально-виховного процесу у формуванні культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2007. - Вип. 47. - С. 210-218.

4. Мазін В.М. Узагальнення досвіду впровадження концептуальної моделі формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. Статей. - Вип. 16. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - Ч. 2. С. 145-152.

5. Мазін В.М. Діагностика культури професійної самореалізації майбутніх педагогів // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис. - 2007. - № 7-8. - С. 121-125.

6. Мазін В.М. Критерії та показники сформованості культури професійної самореалізації педагога // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2007. - Вип. 41. - С. 217-225.

7. Мазін В.М. Теоретичні передумови створення концепції формування культури професійної самореалізації майбутніх педагогів у фаховій підготовці // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. - С. 280-284.

8. Мазін В.М. Вплив зовнішніх факторів на розвиток культури самореалізації студентів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 229-234.

9. Мазін В.М. Концептуальні основи розвитку культури самореалізації та автономної поведінки особистості студента в час дозвілля // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2005. - Вип. 36. - С. 101-106.

10. Мазін В.М. Самовиявлення автономної поведінки студентів вищої школи як педагогічна проблема // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2005. - Вип. 35. - С. 106-110.

11. Мазін В.М. Розвиток культури особистісної самореалізації студентів ВНЗ у клубній роботі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2005. - Вип. 34. - С. 99-106.

Матеріали конференцій:

12. Результати дослідно-експериментальної роботи з формування культури професійної самореалізації майбутніх педагогів Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті: Матеріали Всеукраїнської науково практичної конференції 11-12 жовтня 2007 р. - Полтава: ПОІППО, 2007. - С. 104-110.

13. Мазін В.М. Критерії та показники сформованості культури професійної самореалізації педагога // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 11-12 жовтня 2007; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 292-294.

14. Мазін В.М. Модель формування культури професійної самореалізації майбутніх педагогів // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 21-22 вересня 2007 р., м. Ялта. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - Ч. 1. - С. 144-150.

15. Мазин В.Н. Концепция формирования культуры профессиональной самореализации будущих педагогов // 11 царскосельские чтения „Вузовская наука России для повышения качества жизни человека”: Сб. научн. раб. - СПб., 2007. - С. 64-67.

16. Мазін В.М. Дослідження організаційної культури студентського колективу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 125-127.

17. Мазин В.Н. Формирование культуры самореализации будущих педагогов в процессе профессиональной подготовки // 10 царскосельские чтения „Вузовская наука России для повышения качества жизни человека”: Сб. научн. раб. - СПб., 2006. - С. 207-209.

АНОТАЦІЯ

Мазін В.М. Формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертації досліджено проблему формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання в процесі фахової підготовки. Розкрито сутність поняття „культура професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання”, обґрунтовано й висвітлено її структуру, зміст компонентів; уточнено критерії й показники сформованості. Визначено наукові засади, на яких має будуватися процес формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання. Виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування їх культури професійної самореалізації.

Розроблено й експериментально перевірено модель процесу формування культури професійної самореалізації у фаховій підготовці вчителів фізичного виховання.

Ключові слова: культура професійної самореалізації, майбутні вчителі фізичного виховання, педагогічна культура, професійна самореалізація, фахова підготовка вчителів фізичного виховання.

АННОТАЦИЯ

Мазин В.Н. Формирование культуры профессиональной самореализации будущих учителей физического воспитания. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

В работе исследуется проблема формирования культуры профессиональной самореализации будущих учителей физического воспитания в рамках их подготовки в высших учебных заведениях. Показано, что в условиях реальной демократизации системы высшего образования растут потребности и возможности подготовки специалистов, способных гармонично воплощать все свои природные задатки в профессиональной деятельности.

Найдены подтверждения тому, что такая потребность поддерживается большинством государственных документов высшего порядка, но нивелируется реалиями и установившимися традициями профессиональной подготовки учителей физического воспитания в высших учебных заведениях.

В теории и методике профессионального образования представлены различные варианты использования понятия „культура профессиональной самореализации учителей физического воспитания”. В результате их изучения, опираясь на существующий в практике высших учебных заведений опыт, обнаружено некоторое несоответствие требований изменяющегося социума и имеющихся научных положений. В нашем понимании культура профессиональной самореализации учителя физического воспитания - это часть индивидуальной педагогической культуры, которая объединяет ценности и профессиональные качества, в совокупности которых возможна социально полезная реализация профессионального потенциала.

Определены структура и содержание компонентов культуры профессиональной самореализации, обоснованы критерии и показатели ее сформированности у будущих учителей физического воспитания, описаны методики соответствующей диагностики.

Основными критериями сформированности культуры профессиональной самореализации будущих учителей физического воспитания являются: целеустремленность, автономность личности, эмпатия, ценностные ориентации, креативность, профессионализм, спонтанность.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.