Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності

– поєднання змістових компонент урочної та позаурочної театралізованої діяльності в циклах мистецьких та немистецьких дисциплін на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності;

– використання набутих на уроках знань, умінь і навичок сценічної творчості як основи театралізованої діяльності для створення міні-вистав і забезпечення емоційної атмосфери, необхідної для емоційного “проживання” знань учнями;

– включення дітей у ролі як “актора”, так і “глядача-критика” для забезпечення комунікативної ситуації, що дає змогу оцінити себе, інших та підвищує рівень емоційного засвоєння знань, спрямованого на формування естетичної культури на будь-якому навчальному предметі;

– організації процесу формування естетичної культури молодших школярів на основі створення “єдиного простору” співтворчості учнів та батьків у позанавчальній діяльності.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань дослідження:

– з'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці;

– з'ясувати та уточнити сутність понять „естетична культура” та „театралізована діяльність” молодших школярів;

– визначити критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів;

– обґрунтувати та експериментально перевірити зміст і методику ефективності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, які передбачають єдність урочної та позаурочної театралізованої діяльності;

– розробити навчально-методичний посібник для педагогів щодо формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.

Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено зміст і методику формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, що передбачають єдність урочної та позаурочної діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу; визначено критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності; з'ясовано та уточнено сутність понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів. Подальшого розвитку набула методика естетичного виховання молодших школярів засобами театрального мистецтва.

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, окреслено методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні передумови формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності” проаналізовано ідеї видатних філософів, психологів, педагогів з проблеми дослідження; розкрито сутність і структуру понять “естетична культура” у процесі театралізованої діяльності, “театралізована діяльність” молодших школярів; визначено особливості формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності; проаналізовано стан формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності й окреслено шляхи вдосконалення означеного процесу.

Опрацювання філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури (В.Зінченко, Т.Комарова, О.Леонтьєв, Л.Масол, Н.Миропольська, І.Медведєв, С.Рубінштейн, Б.Теплов, Д.Фельдтштейн та ін.) дало змогу з'ясувати стан проблеми дослідження та провідні освітні тенденції щодо естетичного виховання підростаючого покоління. Це обумовлює підхід до формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, де насамперед засвоюються учнями знання з мистецтва, набувається досвід творчої діяльності, розвиваються морально-естетичні якості, формується емоційно-ціннісне ставлення до світу.

За результатами теоретичного аналізу з'ясовано, що поняття “естетична культура” та “художня культура” в науковій літературі досить часто ототожнюються. Проте виявлено, що поняття “естетична культура” - більш широке поняття, ніж “художня культура”, оскільки визнано, що остання є важливим компонентом естетичної культури. Під поняттям “естетична культура” особистості молодшого школяра розуміємо цілісність естетичної свідомості та естетичної діяльності, основою якої є емоційно-почуттєве переживання вражень, знання з мистецтва, що виявляються в різних формах естетичного ставлення (відчуття, оцінювання тощо) і є проявом ціннісної позиції особистості.

Розглядаючи філософські аспекти проблеми дослідження, знайдено підтвердження тому, що формування естетичної культури через мистецтво відображає в найбільш цілісному вигляді гуманістичні цінності. Спираючись на висновки вчених (В.Вульф, А.Капська, О.Комаровська, С.Соломаха, М.Стуль, С.Хлебик, С.Швидка, К.Чухман та ін.), нами розглянуто вплив театралізованої діяльності на формування естетичної культури молодших школярів, зміст якої повною мірою відповідає процесу розвитку особистості та дає можливість введення її у навчально-виховний процес початкової школи.

У розділі уточнено сутність поняття “театралізована діяльність” молодших школярів - це колективна за своєю природою діяльність, яка включає елементи театральної діяльності, реалізується в умовних педагогічних ситуаціях, спрямованих на пізнання навколишнього світу, збагачення і вдосконалення естетичного досвіду. Театралізована діяльність є сукупністю елементів різних видів діяльності в різноманітних варіативних поєднаннях - театралізована гра, спілкування, мовлення, вокальний і хоровий спів, пластика, сценічний рух, ляльководіння тощо.

У перебігу дослідження виявлено, що театралізована діяльність створює сприятливий ґрунт для розвитку пізнавальних процесів - сприйняття, уяви, уявлення, мислення. Театралізована діяльність сприяє розвитку дитячої фантазії (Т.Комарова, Н.Палагіна та ін.), збагаченню мовлення, допомагає дитині висловити своє ставлення до побаченого (Б.Ананьєв, Л.Виготський, І.Лернер, Є.Ігнатьєв, Б.Цикін та ін.), а театралізовані заняття в початковій школі забезпечують реалізацію потенційних можливостей учнів.

Найвагомішими чинниками сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності вважаємо: створення умов для розвитку творчої активності дітей у театралізованій діяльності (заохочення виконавської творчості, розвиток здатності вільно триматися під час виступу, спонукання до імпровізації засобами міміки, виразних рухів, інтонацій тощо); залучання дітей до театральної культури (ознайомлення з театром, театральними жанрами, з різноманітними видами лялькових театрів, осягнення засобів сценічного мистецтва тощо); забезпечення взаємозв'язку театралізованої діяльності з іншими художніми видами діяльності в єдиному педагогічному процесі.

З метою виявлення стану сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, а також умов, які впливають на його вдосконалення, визначено сутнісні характеристики критеріїв і рівнів естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Виявлено три рівні сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності - оптимальний (творчий), достатній (активний), низький (пасивний).

І. Оптимальний рівень (творчий).

Молодші школярі мають належні знання та уявлення з мистецтва, проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності. Сприймання театрального мистецтва супроводжується естетичними переживаннями. Учень розуміє не тільки форму театрального твору, але й композицію, виразність слова, кольору, музики, пластики, вміє оцінити власну театралізовану діяльність та діяльність однолітків. Рівень естетично-оцінних суджень характеризується тим, що учень емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, має свою думку, яскраво емоційно відтворює образи, вміє співпереживати, відкрито вболіває за перемоги однолітків. Практичні завдання, етюди виконує пластично, виразно, емоційно, додає при виконанні власні ідеї, знахідки тощо. У театралізованій діяльності знаходить насолоду.

ІІ. Достатній рівень (активний).

Молодші школярі мають достатні знання та уявлення з мистецтва, не завжди проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності. Дитина називає мистецькі твори та характеризує засоби сценічної виразності, емоційно реагує на сценічне мистецтво, сприймає колір, музику, пластику у творах мистецтва, але не завжди вміє оцінити власну театралізовану діяльність та діяльність однолітків. Наявність стійких естетичних інтересів не простежується, естетичні уподобання формуються повільно. Рівень естетично-оцінних суджень характеризується тим, що учень емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, має свою думку, але не завжди її відстоює, вміє емоційно передавати образи в особистій творчості, співпереживати. Має достатні навички виконання практичних завдань, етюди виконує виразно, емоційно, не завжди застосовує вольові зусилля. У театралізованій діяльності не завжди знаходить задоволення.

ІІІ. Низький рівень (пасивний).

Молодші школярі мають слабкі знання та вибіркові уявлення з мистецтва, проявляють інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності дуже рідко. Сприймання театрального дійства не стійке, учні сприймають тільки форму театральної вистави. Учень не завжди емоційно відгукується на події, що відбуваються на сцені, проявляє байдужість, але висловлюється позитивно. У нього бракує мовленнєвого досвіду. Він не вносить елементи творчості у практичних завданнях, етюдах. Має слабку техніку виконання завдань, не завжди завершує їх, не застосовує вольових зусиль. Не знаходить творчого задоволення в театралізованій діяльності.

У результаті констатувального експерименту визначено, що кількість респондентів з оптимальним рівнем сформованості естетичної культури становить 7 %, з достатнім - 26,3 %, з низьким - 65,7 % від загальної кількості респондентів. На основі результатів констатувального експерименту уточнено, що рівень естетичної культури молодших школярів свідчить про нерозвиненість потреби, зацікавленості, бажання учнів початкової школи займатися театралізованою діяльністю. Учні показують низький рівень знань, байдуже ставлення до мистецтва, результати були низькими за відсутності необхідних умінь та навичок театралізованої діяльності. Учні достатнього рівня сформованості естетичної культури виявляють зацікавленість до театрального мистецтва і хоча не мають навичок театралізованої діяльності, прагнуть вчитися сценічному мистецтву. Молодші школярі з оптимальним рівнем сформованості естетичної культури проявляють переживання прекрасного в мистецтві, творчість, чутливість, використовують засоби сценічної виразності, проявляють інші характеристики та властивості людини, яка прагне до самовдосконалення.

На основі констатувального експерименту ми дійшли висновку, що сучасний рівень формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в урочній та позаурочній роботі потребує пошуку і застосування ефективних форм і методів естетичної освіти і виховання.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності” - викладено основні етапи наукового пошуку; розроблено зміст і методику формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, що включають авторські програми (“Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр”), сценарії до авторських програм; здійснено перевірку ефективності змісту і методики за експериментальних умов; узагальнено результати дослідження.

У розділі зазначається, що багатогранний процес ефективного формування естетичної культури молодших школярів залежить від багатьох умов і чинників: інноваційного змісту та розробки методики формування естетичної культури молодших школярів у єдності урочної та позаурочної театралізованої діяльності у мистецькій та немистецькій сферах на засадах врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності; особистісно зорієнтованого підходу до формування естетичної культури молодших школярів, який виявляється у зазначеній єдності; введення виражальних засобів сценічного мистецтва в театралізовану діяльність як засіб емоційного “проживання” знань учнями; організації процесу формування естетичної культури молодших школярів як єдиного педагогічного простору співтворчості учнів та батьків в позаурочній діяльності.

Аналізуючи процес формування естетичної культури молодших школярів, ми виявили такі його компоненти: цільовий (мета функціонування системи формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності); змістовий (напрями виховної роботи, програми); технологічний (форми організації театралізованої діяльності); результативний - рівні сформованості естетичної культури молодших школярів.

- доцільному введенні засобів сценічної виразності як елементів (“механізмів”) театралізованої діяльності на уроках для забезпечення емоційного “проживання” знань школярами;

– залученні молодших школярів до власне сценічної (театральної) діяльності, що розглядається як початковий етап оволодіння навичками, способами театралізованої діяльності;

– “подвійній” спрямованості театру на формування естетичної культури молодших школярів: через сценічну творчість як перехід до театралізованої діяльності; через власне театралізовану діяльність на уроках мистецького і немистецького циклів та в позаурочний час, в якій розвиток технічних можливостей дитини щодо сценічної творчості виступає засобом самовираження;

– досягненні емоційності у використанні окремих засобів сценічної творчості як компонентів театральної діяльності, яка переноситься на опанування будь-яких знань.

Методика формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності складається з блоків (напрямів).

Блок А. Залучення молодших школярів до сценічної творчості, де кінцевою метою є постановка вистави. Блок А складається з трьох етапів і включає: організацію сприймання вистав (професійних, аматорських, шкільних); бесіди про театр; роботу власне над виставою, де перед учнями постають завдання на визначення художньої ідеї майбутньої вистави, виконавські завдання (завдання на ідентифікацію, на розвиток уяви), завдання на оформлення вистави (музичне оформлення, розробка ескізів і виконання декорацій, костюмів, ляльок тощо). Учні набувають навички оцінювання ідеї, змісту, композиції вистави й оцінювання спільних результатів та власних здобутків.

Блок Б - залучення школярів до театралізованої діяльності, що зумовлюється змістом процесу виховання естетичної культури молодших школярів. Б 1 - на уроках мистецьких дисциплін (і на уроці читання); Б 2 - на уроках немистецьких дисциплін (з огляду на доцільність теми та дидактичної мети уроку); Б 3 - у позаурочних заходах мистецького спрямування (літературно-музичні ранки, концерти, конкурси тощо); Б 4 - у позаурочних заходах немистецького спрямування (художнє оформлення спортивних змагань, предметні олімпіади, мовні ранки, заходи з народознавства тощо).

Методами формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності визнано: словесні (творчого читання - прослуховування виразного читання твору вчителем, заучування слів ролі, читання напам`ять, читання “в особах”, мовного спілкування, обговорення сприйнятого, бесіда за запитаннями і завданнями, метод активної дії слова на партнерів, звернення до казки та ін.); наочні (метод пантоміми, демонстрація слайдів, аудіо-, відеозаписів); практичні (евристичний метод - постановка завдань для творчих груп учнів при підготовці до вистави, ігрові імпровізації, добір пластичних дій, виразне проголошення реплік, пошук антонімічного образу та ін.); дослідницький метод - постановка завдання оцінити інсценівку (виставу); методи стимулювання та зацікавлення учнів, залучення їх до виступів перед аудиторією, створення предметно-просторового середовища, метод прикладу і наслідування, метод переконання (зараження) та ін.

Доцільним у формуванні естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності виявилося застосування індивідуальних та групових форм (робота в парах, заочні екскурсії, зустрічі з митцями театру та ін.). При цьому проводився аналіз глядацьких вражень, проектування власної діяльності тощо.

Єдність визначених урочних і позаурочних форм забезпечувалася тим, що знання й навички, набуті на заняттях театральною діяльністю, закріплювалися і розширювалися на уроках мистецького та немистецького циклів та у позаурочний час на мистецьких та немистецьких заходах. Основний акцент робився на позаурочні форми, оскільки уроки мають обмежений час для театралізованої діяльності, регламентований шкільними програмами.

Ефективність процесу формування естетичної культури молодших школярів досягалась цілеспрямованою організацією театралізованої діяльності на основі наступності, послідовності, системності навчання й виховання.

Порівняльний аналіз даних формувального експерименту показав, що розширився інтерес до театрального мистецтва і театралізованої діяльності учнів експериментальних груп відносно контрольних, підвищився рівень знань з мистецтва, респонденти не тільки сприймали твори мистецтва, але й висловлювали оцінки, сприймання театрального мистецтва супроводжували естетичними переживаннями. Застосування театралізованої діяльності сприяло підвищенню міжособистісного спілкування, з'явилось почуття відповідальності та переживання за результати особистої та колективної творчої діяльності. Порівняльні результати рівнів сформованості естетичної культури (подані нижче у табл. 1 в кількісних показниках відповідно до критеріїв естетичної культури) засвідчили значні зміни, що відбулися в експериментальній і контрольній групах.

Таблиця 1

Динаміка змін у рівнях естетичної культури молодших школярів експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп

Як видно з таблиці, позитивні зміни відбулися в обох групах, однак у школярів експериментальної групи естетична культура досягла значно вищих рівнів. Визначені показники, які є складниками загальної естетичної культури, характеризуються тенденцією до зростання. Співставлення показників сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що методика дійсно сприяє суттєвому підвищенню естетичної культури молодших школярів (рис. 1).

Як видно з діаграми, створеної на основі узагальнюючих результатів, в експериментальних групах рівень естетичної культури зріс порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту. Так, на початку експерименту оптимальний рівень був характерний для 20,6% молодших школярів ЕГ і 19,0% - КГ, тоді, як на завершенні експерименту цього рівня вже досягли 34,2% молодших школярів ЕГ і 19,1% - КГ. Рівень естетичної культури у респондентів достатнього рівня також підвищився під час експерименту, що становить у відсотках - 23,3% на початок експерименту і 29,7% на кінець експерименту в ЕГ, і відповідно, 23,8% і 24,4% у КГ. Відсоток респондентів експериментальних груп, віднесених до низького рівня, змінився з 56,1 % до 29,7% в ЕГ та з 57,1% до 56,5% у КГ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Констатувальний експеримент Формувальний експеримент

Рис. 1. Динаміка формування естетичної культуримолодших школярів у процесі театралізованої діяльності

Застосування елементів театралізованої діяльності на уроках, використання засобів сценічної творчості для поглиблення емоційного “проживання” учнями знань з будь-яких дисциплін, як мистецьких, так і немистецьких, охоплення театралізованою діяльністю учнів в урочний та позаурочний час на мистецьких та немистецьких заходах дало змогу підвищити рівень сформованості естетичної культури молодших школярів - оптимальний на 13,4%, достатній на 13,3%, низький - зменшити на 20,1%.

Таким чином, порівняльний аналіз даних, отриманих у перебігу експерименту, дав змогу простежити динаміку формування естетичної культури молодших школярів і показав, що загальний рівень сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності в експериментальних групах значно підвищився.

Проведення відповідних діагностик, аналіз результатів формувального експерименту та узагальнення експертних оцінок дало змогу зафіксувати позитивну динаміку сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.

Проведене дослідження й отримані результати щодо вирішення проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності підтвердили висунуту нами гіпотезу та дозволили зробити загальні висновки.

2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу з'ясувати та уточнити сутність понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів. Під поняттям “естетична культура” особистості молодшого школяра розуміємо цілісність естетичної свідомості та естетичної діяльності, основою якої є емоційно-почуттєве переживання вражень, знання з мистецтва, що виявляється в різних формах естетичного ставлення (відчуття, оцінювання тощо) і є проявом ціннісної позиції особистості.

“Театралізована діяльність” молодших школярів - це колективна за своєю природою діяльність, яка включає елементи театральної діяльності, реалізується в умовних педагогічних ситуаціях, спрямованих на пізнання навколишнього світу, збагачення і вдосконалення естетичного досвіду.

3. Визначені й обґрунтовані критерії та показники ефективності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності відображають рівень сформованості естетичної культури молодших школярів, яка містить емоційно-мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти: сприймання мистецтва театру, власної театралізованої діяльності та діяльності інших (відчуття форми, композиції, емоційне реагування, співпереживання); знання про мистецтво, засоби театрального мистецтва (розуміння і застосування понять та засобів сценічної виразності); інтерес до театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності (ініціативність, інтенсивність відвідування театрів, прагнення учнів до театралізованої діяльності в урочний та позаурочний час); оцінка театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності та діяльності однолітків (здатність проаналізувати і зробити висновки щодо переглянутих вистав, сюжетів, засобів виразності, обґрунтованість оцінки виконавської творчості); володіння засобами театралізованої діяльності (асоціативна діяльність, регулярність застосування елементів творчості, самостійність виконання етюдів, вправ, усвідомлення свого “Я”, самовідчуття, впевненість при виконанні завдань тощо).

За визначеними сутнісними характеристиками критеріїв і показників естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності умовно виявлено три рівні сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності - оптимальний (творчий), достатній (активний), низький (пасивний).

4. Доведено, що ефективного формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності можна досягти за умов: поєднання змістових компонент урочної та позаурочної театралізованої діяльності в циклах мистецьких та немистецьких дисциплін на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності; використання набутих на уроках знань, умінь і навичок сценічної творчості як основи театралізованої діяльності для створення міні-вистав і забезпечення емоційної атмосфери, необхідної для емоційного “проживання” знань учнями; включення дітей у ролі як “актора”, так і “глядача-критика” для забезпечення комунікативної ситуації, що дає змогу оцінити себе, інших та підвищує рівень емоційного засвоєння знань, спрямованого на формування естетичної культури на будь-якому навчальному предметі; організації процесу формування естетичної культури молодших школярів на основі створення “єдиного простору” співтворчості учнів та батьків у позанавчальній діяльності.

5. У процесі експериментального дослідження підтверджено ефективність змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, яка складається з блоків (напрямів).

Блок А. Залучення молодших школярів до сценічної творчості, де кінцевою метою є постановка вистави. Блок А складається з трьох етапів і включає: організацію сприймання вистав (професійних, аматорських, шкільних); бесіди про театр; роботу власне над виставою, де перед учнями постають завдання на визначення художньої ідеї майбутньої вистави, виконавські завдання (завдання на ідентифікацію, на розвиток уяви), завдання на оформлення вистави (музичне оформлення, розробка ескізів і виконання декорацій, костюмів, ляльок тощо).

Блок Б - залучення школярів до театралізованої діяльності. Б 1 - на уроках мистецьких дисциплін (і на уроці читання); Б 2 - на уроках немистецьких дисциплін (з огляду на доцільність теми та дидактичної мети уроку); Б 3 - у позаурочних заходах мистецького спрямування (літературно-музичні ранки, концерти, конкурси тощо); Б 4 - у позаурочних заходах немистецького спрямування (художнє оформлення спортивних змагань, предметні олімпіади, мовні ранки, заходи з народознавства тощо).

Методами формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності визнано: словесні (творчого читання - прослуховування виразного читання твору вчителем, заучування слів ролі, читання напам`ять, мовного спілкування, обговорення сприйнятого, бесіда за запитаннями і завданнями, метод активної дії слова на партнерів, звернення до казки та ін.); наочні (метод пантоміми, демонстрація слайдів, аудіо-, відеозаписів); практичні (ігрові імпровізації, добір пластичних дій, виразне проголошення реплік, пошук антонімічного образу та ін.); дослідницький метод - постановка завдання оцінити інсценівку (виставу); методи стимулювання та зацікавлення учнів, залучення їх до виступів перед аудиторією, створення предметно-просторового середовища, метод прикладу і наслідування, метод переконання (зараження) та ін.

Доведена результативність використання в навчально-виховному процесі авторських програм: “Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр” та навчально-методичного посібника “Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва”, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив на особистість через взаємозв'язок теоретико-методичного і практичного компонентів.

6. Порівняльний аналіз, узагальнення, інтерпретація здобутих результатів формування естетичної культури молодших школярів дають змогу стверджувати про доцільність запропонованого змісту та методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, оскільки вони становлять єдиний процес урочної та позаурочної театралізованої діяльності, уможливлюють проникнення їх у навчально-виховний процес (навчальні дисципліни та виховні заходи) як засіб активізації емоційної сфери молодших школярів у засвоєнні знань, що позитивно впливає на формування естетичної культури молодших школярів.

Результати підсумкового зрізу показали, що в експериментальних групах рівень естетичної культури молодших школярів зріс порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту, на 13,4% у респондентів оптимального рівня, на 13,3% у респондентів достатнього рівня, відповідно, з 20,6% до 34,2% (оптимальний), з 23,3% до 29,7% (достатній). Респондентів низького рівня зменшилося на 20,1%, відповідно, з 56,1 % до 29,7%. 8 % респондентів достатнього рівня піднялися до оптимального. Змінилися кількісні показники і в контрольних групах. Респондентів із оптимальним рівнем естетичної вихованості на початок експерименту налічується 19,0%, достатнім - 23,8%, низьким - 57,2% проти 19,1%, 24,4%, 56,5%, відповідно, на кінець експерименту.

7. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в регіональних інститутах післядипломної педагогічної освіти для ознайомлення вчителів із специфікою формування естетичної культури школярів у процесі театралізованої діяльності, вчителями початкових класів для використання програми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності та передбачає науково-педагогічний пошук, пов'язаний із дослідженням наступності естетичного виховання учнів середньої та старшої ланки основної школи. Перспективною може бути науково-пошукова робота, спрямована на розробку шляхів взаємодії, творчої співпраці фахівців театру з педагогами та учнями.

1. Сєрих Л.В. Інтеграція видів мистецтва на уроках української літератури як засіб естетичного виховання школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр.: Вісник Глухівського державного педагогічного університету. - Вип. 3. - Глухів, 2003. - С. 54-59.

2. Сєрих Л.В. Підготовка студентів до розвитку естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Педагогічні науки: Зб. наук. пр.: Вісник Глухівського державного педагогічного університету. - Вип. 6. - Глухів, 2005. - С. 124-126.

3. Сєрих Л.В. Інтеграція видів мистецтв, зокрема театрального, на уроках природознавства як засіб естетичного виховання школярів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. - Ч. 1. - С. 267-273.

4. Сєрих Л.В. Підготовка студентів до розвитку естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. - С. 416-420.

5. Сєрих Л.В. Розвиток естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Українська культура: питання історії, теорії, методики: Зб. матер. Всеукраїнської конф. студентів і молодих учених. - Херсон, 2005. - С. 119-122.

6. Сєрих Л.В. Естетичне виховання молодших школярів засобами театрального мистецтва // Вересень: Зб. наук. пр. - Миколаїв, 2004. - № 1-2 (34-35). - С. 106-112.

7. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва: Методичний посібник (Виховує мистецтво). - Суми: СОІППО, 2003. - 53 с.

8. Сєрих Л.В. Театралізована діяльність (1-4 класи): Авторська програма для вчителів початкових класів. - Суми: СОІППО, 2004. - 18 с.

9. Сєрих Л.В. Сценарії до авторської програми “Театралізована діяльність (1-4 класи)”. - Суми: СОІППО, 2004. - 24 с.

10. Сєрих Л.В. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у театралізованій діяльності // Технологии ХХІ века: Сб. научн. статей по материалам 11-й междунар. научн.-практ. конф. - Сумы: СНАУ, 2004. - С. 24-29.

11. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності // Технологии ХХІ века: Сб. научн. статей по материалам 11-й междунар. научн.-практ. конф. в 2-х т. - Т.2. - Сумы: СНАУ, 2005. - С. 144-146.

12. Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності як засіб становлення особистості // Ідеї, реалії і перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. у 2-х ч. - Ч. 2. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. - С. 121-124.