Історія дослідження профорієнтаційної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1 Загальна характеристика профорієнтаційної роботи в сучасній педагогічній педагогічній теорії і практиці

1.2 Історичний аналіз наукових досліджень організації профорієнтаційної роботи з учнями на уроках трудового навчання

РОЗДІЛ II. ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

2.1 Зміст навчальної програми з трудового навчання щодо здійснення профорієнтаційної роботи

2.2 Форми і методи профорієнтації на уроках трудового навчання з учнями

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що сучасна школа умовах активного суспільного розвитку ще недостатньо володіє технологією та методикою професійної орієнтації учнів старшої школи.

Провідне завдання навчально-виховних закладів системи освіти України -- підготувати конкретну людину до активної професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва. Важливе місце у цій діяльності має посідати науково обґрунтована пропедевтична орієнтація молоді на певні види професій з урахуванням особистих інтересів у початковій школі. Наприкінці 20 cтоліття в Україні налічується понад 7800 назв професій. Можливості для професійного вибору досить широкі. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів, особливо старшої школи недостатній. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практики засвідчує підвищений інтерес до профорієнтаційної роботи.

Історія розвитку школи нерозривно зв'язана з намаганнями здійснити професійну освіту. Учнів ще з старшої школи потрібно готовити до переходу в самостійне життя. Проте, практика показала, що відповідні умови для здійснення професійної освіти відсутні.

Для розв'язання даної проблеми необхідно, щоб початкова професійна орієнтація була одним із важливих завдань сучасної загальноосвітньої школи. Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об'єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння старшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшої успішної профорієнтації в старших класах. Таким чином в процесі навчання учні будуть отримувати знання не лише з основ наук, а й поступово готуватися до вибору певної професії.

Зазначимо, що державні документи і національна програма «Освіта», концепція трудового і національного виховання, положення про професійну орієнтацію молоді орієнтують вчителів старшої школи на усвідомлення важливих цілей і завдань трудової та професійної освіти, а це передбачає розвиток новітніх технологій навчання, спрямованих на формування життєвих цінностей, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, соціальної орієнтації учнів та реалізацію їх творчих можливостей.

Відтак, особливої значимості набуває проблема ефективного використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти, як важливого засобу розвитку перших інтересів до професій та трудової діяльності, розвитку особистості учнів, вдосконалення навчально-виховного процесу. профорієнтаційний трудовий навчання дослідження

Педагогічна наука має певний досвід щодо визначення шляхів і засобів використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах. Значний інтерес мають праці вчених, зокрема з таких проблем: розробка теоретичних аспектів професійної орієнтації старших школярів (Гладкова М.В., Йовайша Л.А., Сахаров В.Ф., Павлютенко Е.М, Чистякова С.Н.), залучення учнів до творчої діяльності як засобу розвитку у старших школярів інтересу до професій, праці поєднання між собою різноманітних методів та форм з урахуванням своєрідності профорієнтаційного матеріалу (Ватульова О.Г., Воробйова Т.А., Зайцева О., Ігнатенко П.А., Тименко В.П.). Крім того, розробляли психологічні основи професійної орієнтації старшого школяра такі науковці, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А.

Велику увагу проблемі професійної орієнтації через призму соціальної значущості приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., Полякова В.А., М.Н.Скаткіна та ін.

Багатоаспектність навчально-виховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування профорієнтаційного матеріалу у комплексному розвитку особистості старшого школяра. Тому виникає потреба звернутися до ретельного вивчення шкільної пропедевтичної профорієнтації, визначити найефективніші умови використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі, як ефективного засобу розвитку інтересу до праці, професій.

При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство і початкова школа зокрема.

Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісної профорієнтаційної технології навчання учнів початкових класів.

Неадекватна оцінка можливостей та необхідності профорієнтаційного матеріалу, неналежне його використання у навчально-виховному процесі старшої школи, значно збіднює профорієнтаційну підготовку старших школярів.

Об'єкт дослідження - професійна орієнтація учнів старших класів на уроках трудового навчання.

Предмет дослідження - історія дослідження профорієнтаційної роботи учнів старших класів на уроках трудового навчання.

Мета дослідження - показати історію дослідження профорієнтаційної роботи у старшій ланці освіти на уроках трудового навчання.

Відповідно до мети дослідження були встановлені такі наступні завдання:

- вивчити організацію профорієнтаційної роботи як предмет історико-педагогічних досліджень;

- дати загальну характеристику профорієнтаційної роботи в сучасній педагогічній теорії і практиці;

- показати профорієнтаційну роботу з трудового навчання у сучасній школі;

- охарактеризувати форми і методи профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання з учнями.

Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціально-історичні методи: порівняльно-історичний, метод класифікації, тощо.

Практичне значення дипломного дослідження визначаються широкою сферою використання результатів дослідження. Дослідні матеріали можуть бути використанні студентами, вчителями старших класів, педагогами-організаторами.

Структура дипломної роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Повний обсяг роботи - 63 сторінки.

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1 Загальна характеристика профорієнтаційної роботи в сучасній педагогічній теорії і практиці

Перед сучасною школою стоїть важливе завдання -- удосконалювати роботу з професійної орієнтації учнів. В цілому вся система трудового виховання, навчання і професійної орієнтації покликана підвести учнів до часу закінчення із усвідомленим вибором професії і відповідного навчального закладу для продовження освіти. Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Соціальна значущість проблеми професійної орієнтації прискорила її наукову розробку, об'єднала педагогів та психологів, соціологів і економістів, медиків. Велику увагу проблемі професійної орієнтації приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., В.А. Полякова, М.Н. Скаткіна, та ін.

Розробляли психологічні основи професійної орієнтації такі психологи, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А. Також серйозну увагу приділяли соціально-економічним, правовим проблемам профорієнтації. Водзинская В.В, Журавлев В.И., Кузьмин В.А., Назимов І.Н., Переведенцев В.І.

Окремі аспекти професійної орієнтації старших школярів вивчалися такими науковцями, як Ватульова О.Г., Павлютенков Е.М., Панков В.А, Тименко В.П., Витишин В.Ф. та ін.

Проаналізувавши вищезазначене доходимо до висновку, що професійна орієнтація -- система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку[49, с. 47].

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості [55,с. 310].

Як зазначає Б.О.Федоришин, професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення [14, с. 52].

Згідно визначення науковців (проф. Е.Ф. Зеєр, Н.О. Садовнікова, А.М. Павлова), професійна орієнтація - це науково обґрунтоване розподілення людей по різних видах професійної діяльності у зв'язку із потребами суспільства у різних професіях та здібностями індивідів до відповідних видів діяльності.». У рамках профорієнтації може бути передбачена також спеціальна система психолого-педагогічних впливів, спрямованих на активізацію людини у формуванні. якостей, що визначають успішність у тій чи іншій професії» [43, с. 22].

На думку Чистякової С.Н. професійна орієнтація - це міждисциплінарне знання, яке є поліфункціональним процесом, що включає себе функції різни аспектів: соціальну, економічну, психолого-педагогічну, медико-фізіологічну [59, с.40].

Професійна орієнтація -- це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії.

Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей [26, с. 295].

Мойсеюк Н. Є. зазначає, що професійна орієнтація - обґрунтована система допомоги(соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до нахилів, здібностей і ринку праці [32, с. 426].

У дослідженнях Ярмоленка Н.Д. Профорієнтація -- це науково-практична система навчально-виховних заходів, коли на основі широкої загально-трудової і політехнічної підготовки, максимально наближеної до професійних умов, здійснюється підготовка учнів до свідомого вибору професії відповідно до їх нахилів і здібностей, а також суспільними та особистими інтересами [42, с. 398].

Через різне визначення професійної орієнтації змінюються підходи до характеристики її структури й змісту, до її методів, а звідси й до системи її практичного втілення, її здійснення. Спрямованість профорієнтації на вирішення господарських проблем суспільства за рахунок особистості змінюється спрямованістю на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів та потреб особистості, що, в кінцевому рахунку, не протистоїть інтересам і потребам суспільства, а гармонійно узгоджується з ними [11,с. 17].

Професійна орієнтація учнів здійснюється в системі навчально-виховного процесу школи, охоплює навчально-виховну, позакласну і позашкільну роботу.

Суб'єктами управління професійною орієнтацією в школі виступає весь педагогічний колектив. Об'єктом управління є учні 1-11 класів. Кожен суб'єкт профорієнтації, впливаючи на об'єкт, виконує свої функціональні обов'язки [59, с. 61].

Структурна побудова системи професійної орієнтації органічно випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, з розуміння діапазону її компетенції. При цьому необхідно пам'ятати, що процеси усвідомлення, становлення (розвитку та адаптації) й зміни рівня професійного розвитку особистості не обмежуються якимось одним вузьким проміжком часу, а відбуваються починаючи з моменту зародження професійних інтересів в людини і до моменту закінчення нею професійної діяльності. Таким чином, процес професійного становлення особистості охоплює тривалий період онтогенезу людини і відбувається протягом усього її життя. Тому, як відзначає М.С. Пряжников, на кожному віковому етапі життя людини (дошкільне дитинство, шкільні роки, юність, молодість, зрілість, похилий вік) основні акценти профорієнтаційної роботи визначаються особливостями сподівань різних освітньо-вікових груп [47, с. 40].

У системі професійної орієнтації найважливіша роль належить школі. Проте остання не може дати остаточного висновку про професійну придатність учнів, а тим більше -- забезпечити їх вичерпною інформацією для правильного вибору професії.

Зазначимо, що професійна орієнтація в школі покликана вирішувати певні завдання:

1.Ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв.

2.Виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення.

3.Формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією.

4.Розвивати професійно значущі якості особистості [49, с. 420].

Зважаючи на широкий спектр основних завдань профорієнтаційної роботи у різних соціально-вікових групах на різних етапах процесу професійного становлення особистості та різноплановість методологічних підходів до визначення її цілей і змісту, узагальнена структура організації системи професійної орієнтації складається з декількох взаємопов'язаних компонентів, які відображені в рис. 1.1.

Розглядаючи узагальнену структуру профорієнтаційної системи, необхідно розуміти, що різні визначення профорієнтації, різне концептуальне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а звідси й на її формах і методах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Схема компонентів професійної орієнтації в школі.

Професійна інформація -- психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення, особистості. Вона дає старшим школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили [55, с. 311]. Вона покликана забезпечити: формування в особистості активної профорієнтаційної позиції; постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх вчителів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій у суспільстві. Важлива для оптимального вибору професії інформація повинна містити такі відомості:

> про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;

> про особисті якості людини, що є суттєвими для самовизначення;

> про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;

> про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).

Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою - з ними знайомляться учні в ході загального процесу професійної просвіти [11, с. 23].

Інша частина професійної інформації полягає в тому, щоб в одному випадку поглибити інтереси учнів до тих або інших професій, у зв'язку з цим ширше розкрити їх суспільну престижність, показати перспективи професійного зростання; у іншому випадку --пробудити в учнів інтерес до професій, яких потребує народне господарство країни і даний економічний район зокрема [48,с. 59].

Професійна інформація починається вже в початкових класах школи, і її зміст розширюється і поглиблюється під час переходу учнів з однієї вікової групи в іншу. У початкових класах школярі в процесі суспільної корисної праці, позакласної роботи знайомляться з різними професіями. Особливо велике значення мають в професійній інформації зустрічі старших школярів з батьками -- виробниками, працівниками промислового і сільського господарства, та інших галузей. В процесі роботи за професійною інформацією вчителя розкривають дітям не тільки зміст самої професії, але і, найголовніше, - якими якостями повинна володіти людина, щоб опанувати цією професією і успішно працювати [2, с. 267].

Професійна діагностика -- система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості [55,с. 301].

Чистякова С.Н. між профосвітою та профконсультацією виділяє ще такий компонент, як розвиток інтересів і здібностей.

Професійна консультація-- надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Завданнями професійної консультації є: психологічне вивчення особистості учня; надання обґрунтованої допомоги їм в оцінці власних здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва та ін..

Ярмоленко Н. Д. виокремлює між профосвітою та профконсультацією інший компонент професійної орієнтації профорієнтаційне виховання-- найвідповідальніший період у цілісній системі профорієнтаційної роботи з учнями. Основою для успішного здійснення професійного виховання використовується інформація, одержана про учня в процесі попередньої професійної діагностики та професійної освіти. На учня діє весь арсенал навчально-виховних заходів, у процесі якого вивчаються і виховуються професійні мотиви та наміри. Аналіз результатів педагогічного впливу на учнів дає можливість визначити правильність професійного самовизначення учнів стосовно до їх нахилів і здібностей.

Професійний відбір -- система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування [55, с. 312].

Б.О. Федоришин структурним елементом у системі профорієнтації визначає профдобір, завданням якого є процес добору такої професії для людини, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини, сприяє її подальшому розвитку та успішній реалізації в професійній діяльності [40, с. 68-69].

Професія адаптація - це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дає змогу відшукати її більш конкретні форми, побачити етапи цієї роботи, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Цілком зрозуміло, що на практиці усі ці форми певним чином зливаються та поєднуються. Більш того, від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.

Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв'язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап - професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а)початковий (пропедевтичний) етап;

б)пізнавально-пошуковий(5-7 класи) етап;

в)базовий(визначальний) (8-9,8-12 класи).

Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у старшихшколярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації [8, с. 39].

Зазначимо, що важливе значення для успішного проведення професійної орієнтації належить певним знанням у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.О. Климовим. Сутність її полягає в тому, що, залежно від особливостей основного предмета праці, усі професії поділяються на 5 головних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина. людина-знакова система, людина-художній образ. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи: гностичні (розпізнати, визначити), перетворюючі (обробити, обслужити), та дослідницькі (винайти, вигадати).У таблиці 1. наведені приклади основних типів і класів професій [22,с. 19] (див. додаток А).

Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано здійснювати інформаційну роботу з учнями. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв інтересів учнів. Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професії до фахівця.

У професіях типу «людина-людина» домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу «людина-техніка» висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.

Для професій типу «людина-знакова система» важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, схемами, графіками тощо.

Вимоги до професій типу «людина-природа» припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.

Професії типу «людина-художній образ» потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

Важливе завдання профорієнтації є також створення інформаційної основи вибору професії. Проте без цілеспрямованого формування мотиваційної основи педагогічне керівництво професійною орієнтацією школяра не буде ефективним. У зв'язку з цим зміст роботи профорієнтації в школі здійснюється по чотирьох напрямах:

- формування схильностей і інтересів школярів;

- виховання цивільної позиції при виборі професії;

- професійна освіта;

- професійна консультація.

Організація роботи з підготовки школярів до вибору професії в рамках цих напрямів здійснюється з урахуванням своєрідності розвитку дітей на кожному віковому етапі [37, с.40-41].

Чистякова С.Н. визначає мету ранньої профорієнтації --ознайомлення дітей з професіями, відповідно до вікових особливостей прищепити любов до трудових зусиль, сформувати інтерес до праці, суспільно значущим мотивам праці, елементарні трудові уміння в деяких областях діяльності. Вона відповідає пропедевтичному етапові професійного самовизначення дітей, тобто у дитини повинне бути сформоване емоційне відношення до професійного світу і дана первинна проба сил в доступних йому видах діяльності.

Мета профорієнтації школярів старших класів-- подальший розвиток потреби в навчальній, суспільно корисній праці, ознайомлення з світом професій, оволодіння деякими доступними елементами праці з різних професій, формування інтересу до них. Вона відповідає первинному етапу професійного самовизначення школярів, умовно названому актуалізацією проблеми вибору професії, суть якої у формуванні у дітей етичних, ідейних основ вибору професії, суспільно значущих мотивів трудової діяльності і первинного інтересу до яких-небудь професій [59, с. 39].

Впровадження нових технологій у підготовку підростаючого покоління до адекватної інтеграції в доросле життя зумовлює створення нових систем професійної орієнтації учнів. Важливою, з позиції створення фундаменту для свідомого, вільного вибору фаху, є відповідна профінформаційна робота з дітьми старшого шкільного віку.

У старшого школяра удосконалюються всі психічні процеси і функції: розвивається звичка виконувати будь-яку роботу уважно, відбувається перебудова в прийомах і способах спостереження, збагачуються уявлення, пам'яті набуває логічний характер, інтелектуальні операції стають абстрактнішими і складнішими. Зміцнюється відносна врівноваженість нервових процесів збудження і гальмування. Закріплюється друга сигнальна система, яка сприяє безпосередньому і опосередкованому пізнанню дійсності і логічному мисленню. В процесі навчальної діяльності формуються риси вдачі дитини: організованість, систематичність, цілеспрямованість, працьовитість. Саме у початкових класах закладаються основи моралі і виробляються навики етичної поведінки школяра.

На розвиток пізнавальних і професійних інтересів, здібностей, етичних і вольових властивостей особи школяра впливає весь навчально-виховний процес, середовище життя та його фактори [8, с. 40].

При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з'являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.

Дослідження показують, що вже в молодшому шкільному віці діти починають виявляти цікавість до діяльності людей, соціальної дійсності, професій. Вони помічають, як багато у нас будують, як проявляють турботу про освіту, здоров'я і добробут працівників. Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 6 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться [22,48].

Для них професія льотчика -- це можливість керувати літаком, літати, як літають знамениті льотчики; професія космонавта привертає можливістю летіти в ракеті на інші планети; моряка -- вести корабель, обов'язково боротися із штормом. Таким чином, діти цього віку в основному грають в професії. Тому не випадково цей віковий період називають «уявним вибором». І все-таки мрія, пов'язана з майбутньою трудовою діяльністю, у дітей достатньо стійка, хоча інтерес до неї зберігається на подальших етапах нечасто. Основною особливістю сташих класів є інтерес до навчання, який створює сприятливі умови для оволодіння різного роду трудовими навичками. Тому на цьому етапі основна увага звертається на виховання культури праці, готовності до праці. В той же час слід враховувати, що інтерес до професій в цьому віці обумовлений тією оцінкою, яку дає суспільство подіям і поведінці окремих людей, тому молодші школярі виявляються частіше орієнтованими на професії майбутнього, з якими пов'язані найбільш значні події в житті суспільства. Враховуючи, що старшихшколярів вже хвилює питання про їх професійне майбутнє і що в цей час йде процес активного засвоєння суспільно цінних орієнтації, необхідно розкривати їм значення повсякденної праці працівників різних кваліфікацій на конкретних прикладах, формувати у них моральні мотиви трудової діяльності і вибору професії [37,с. 42-43].

Вже в сюжетних іграх дітей помітний інтерес до праці людей різних професій. Діти висловлюються, ким хотіли б бути, що робити, проте вони виявляють цікавість лише до зовнішньої сторони професії, емоційно її переживаючи. У дітей старшихкласів актуалізується наочно-практична пізнавальна діяльність, яка провідною на цьому віковому етапі життєдіяльності. Дітям даного віку слід давати систематизовані знання про народне господарство, світ професій, формувати у них мотиви трудової діяльності.

Дослідження показують, що в сільських місцевостях, учні, досить добре представляють різні сільськогосподарські роботи, а міські діти менше обізнані про працю людей на підприємствах і в установах. Проте ті та інші часто висловлюються про те, яка робота їм більше до душі. Хоча бувають випадки, коли учні старших класів остаточно визначаються, ким бути, вибір цей недостатньо мотивований і міцний. Тому можна говорити, що учні початкових класів ще не проявляють стійких професійних інтересів [20, с. 68].

Відомо, що вибір професії в учнів старших класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.

Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів -- головних суб'єктів професійного самовизначення [24,с. 35].

Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії -- лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви-- діти бажають допомагати іншим: «виховувати дітей», «лікувати від різних хвороб», «рятувати людей від злочинців», «навчати інших». Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх «поважатимуть», «станеш популярною, показуватимуть по телевізору». Дія деякої частини школярів вибір професії -- сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: «там дарують квіти, багато шанувальників» (співачка), «носять зброю і часто стріляють» (міліціонер).

Дівчатка частіше обирають фах через те, що він. на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і старшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії [22, с. 49].

Аналізуючи наукову літературу з даної проблеми ми дійшли висновку, факторами, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності є:

1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення -- найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке:

· ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали учням старшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності.

· кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.

· вітчизняному телеефірі спостерігається значне засилля зарубіжної кінопродукції, що має безпосередній вплив на формування поглядів, позицій школярів старшого шкільного віку. Діти часто відповідають: «хочу стати поліцейським», «агентом ФБР» тощо.

2. Навчання в школі, вчителі. Однак вплив власне школи зумовлює зацікавлення учнів лише спеціальностями педагогічної галузі. Тому слід значно покращувати профорієнтаційну роботу вчителям молодшої школи.

3. Книги.Вони є добрим помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій. Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає -- і це одна з причин незначного впливу цього фактора на формування профінтересів у школярів.

4. Батьки. Чимала роль належить батькам, цьому присвячені роботи Л.В. Ботяковой, Р.М. Капраловой, А.Г. Харчева і ін. Дослідження показують, що на вибір професії і соціального положення робить вплив не тільки походження, але і культурно-освітній рівень батьків. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію таку ж як в мами чи тата.

В процесі професійної освіти необхідно знайомити учнів перш за все з тими професіями, які потрібні народному господарству. Багатьом вчителям і. класним керівникам доводиться стикатися з негативним ставленням до деяких професій, особливо пов'язаних з фізичною працею, або до так званих масових професій промисловості і сільського господарства, торгівлі і сфери обслуговування. Соціологічні обстеження показують, що найчастіше школярі мотивують своє небажання вибрати ці професії низькою суспільною репутацією їх серед тих, що оточують. Думка про такі професії, склалася в сім'ї, класі, групі друзів, впливає на позицію хлопця або дівчини. Як поступати педагогові в цих випадках? Не помічати негативного відношення і здійснювати знайомство з такими професіями -- означає проводити професійну орієнтацію даремно. Найважливішим завданням професійної освіти є виховання позитивного відношення до професій, в яких відчувається гостра потреба народного господарства [24, с. 36].

Учні старших класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси і наміри школярів в старших класах.

Є якості особи, які необхідні і професійно важливі для всіх без виключення професій, -- це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу і т.д. Всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з першого класу. Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Завдання вчителя -- якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.

Отже, профорієнтаційна робота в старшихкласах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У вчителя є можливість почати вивчення дітей (завдатків, інтересів) в цілях їх подальшій професійній орієнтації.

1.2 Історичний аналіз наукових досліджень організації профорієнтаційної роботи з учнями на уроках трудового навчання

Початок профорієнтації незрідка відносять до 1908 р. -- до моменту відкриття першого профконсультаціоного бюро в м. Бостоні (США). Проте згідно іншій точці зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, в глибокій старовині. Виникла профорієнтація з потреб розвитку людського суспільства, а тому вона, як і суспільство, має свою історію і передісторію. Природно, що профорієнтація не могла з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а отже, і потреба в ориентации на ці професії.

Історія появи деяких елементів оцінки профприданості людини вирушає в глибину століть. Це відноситься в основном до діагностики знань, умінь і здібностей, вже в середині III тисячоліття до н.е. в Древньому Вавилоні проводили іспити випускників шкіл, що готували писарів. Завдяки обширним на ті часи знанням професійно підготовлений писар був центральною фігурою месопотамської цивілізації; він умів вимірювати поля, ділити майно, співати, грати на музичних інструментах. Під час випробувань перевіряли його уміння разбираться в тканинах, металах, рослинах, а також знання всіх четирьох арифметичних дій [38, с. 47].

У давньому Єгипті мистецтву жерця навчали лише тих, хто витримував систему певних випробувань. Спочатку кандидат проходил процедуру, яку можна було б зараз назвати співбесідою. При цьому з'ясовували біографічні дані, рівень знань, оцінювали зовнішність, уміння вести бесіду. Потім перевіряли уміння працювати, слухати, мовчати, проводили випробування вогнем, водою, загрозою смерті тих, хто був упевнений в своїх здібностях до учення, хто сумнівався в можливості витримати всі тяготи тривалого періоду освіти.

Повідомляється, що цю сувору систему випробувань і відбору успішно здолав знаменитий учений старовини Піфагор. Повернувшись після навчання до Греції, він заснував свою школу, допуск в яку відкривав після серії різних випробувань, схожих на ті, які він витримав сам. Піфагор підкреслював важливу роль інтелектуальних здібностей, образно стверджуючи, що «не з кожного дерева можна виточити Меркурія», і тому надавал значення діагностиці в першу чергу саме цих здібностей. Піфагор звертав також увагу на сміх і ходу молодих людей, стверджуючи, що манера сміятися служить самим хорошим показником характеру людини. Він уважно відносився до рекомендацій батьків і вчителів, ретельно вів спостереження за кожним новачком, після того, як останнього запрошували вільно висловлюватися і, не соромлячись, сміливіше оспорювати думки співбесідників.

У III тисячолітті до н.е. в Китаї існувала широко розповсюджена посада і професія урядового чиновника. Відповідно і тут з'явилися перші елементи профвідбору на цю посаду. Церемонії помітно сприяла атмосфера урочистості довкола молодих людей, що наважилися тримати державні іспити на заняття цієї посади. Іспити ці в китайському суспільстві сприймалися майже як свято. Тему іспиту незрідка давав сам імператор, він же проводив безпосередню перевірку знань на кінцевому етапі багатоступінчастого конкурсного відбору претендентів.

Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей рахувався англійський учений Ф. Гальтон. З метою вивчення цих відмінностей він скористався випадком проведення в Лондоні Міждународної виставки медичного устаткування і методів охрани здоров'я (1884 г). На виставці відвідувачі могли перевірити свої фізичні здібності, деякі фізіологічні можливості організму і психічні властивості, -- всього по 17 показникам. У числі показників були зростання, вага, життєва ємкість легких, станова сила, сила кисті і сила удару, запам'ятовування обєктів, розрізнення кольорів, гострота зору і ін [30, с. 116].

Робота в галузі психології профорієнтації й допомоги в професійному самовизначенні була пріоритетним напрямом діяльності вітчизняних психологів і педологів 20-30-х років ХХ століття (В.М. Бехтерєв, А.Ф. Кларк).

У роки перших п'ятирічок під впливом різних чинників психологи при-пинили розробку проблеми професійного відбору. Проблематика профорієнтації почала відновлюватися в 40-50-і роки (С.Н. Архангельський, А.А. Благонадьожина, Н.С. Лукин та ін.). Досліджуються професійні здібності й можливості їх розвитку (Б.М .Теплов, А.В. Степанов, В.І. Кириєнко).

У 60-і роки формується напрям, пов'язаний з психологією професійної орієнтації й професійною консультацією. Науковим центром у галузі профорієнтації молоді став відділ психології праці, яким керував Є.О.Климов (розробка технології профорієнтації індивідуального консультування оптанта). Наприкінці 80-х років проблемами професійної орієнтації школярів займалися М.М. Захаров та В.Д.Симоненко [6, с. 206-208].

Сьогодні стали прийнятні ідеї організації системи профорієнтації в умовах ринку праці, виховання конкурентноздатної особистості, якs обґрунтовані в роботах зарубіжних авторів (В. Адамс, С. Векслер, М. Вудкок, Н. Гісберс, А. Маслоу, К.Годжерс, Д. С`юпер, М. Сакуяма, Е. Фромм, С. Фукуяма, Л. Якокка).

Запорукою успішної майбутньої діяльності, як відомо, є готовність особистості до вибору професійної діяльності та здійснення самої діяльності. Загальним проблемам такої готовності присвячено соціологічні, філософські, психологічні та педагогічні дослідження С.Я. Батишева, В.І. Іващенка, Є.О. Климова, Г.С. Костюка, В.М. Мадзізова, Є.М. Павлютенкова, В.О. Полякова, В.В. Сєрікова, В.О. Сухомлинського.

Сучасні дослідження з проблеми профорієнтації концентруються за певними напрямами: методологія профорієнтації (Є. Климов), розробка системного підходу (В. Сахаров), умови здійснення системи профорієнтації як дидактичної структури забезпечення самооцінного інструментарію школярів (Б. Федоришина), теорія мотивації професійного вибору (Є. Павлютенков), культурологічні аспекти в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії (Г.Шевченко) та інші. У сучасних наукових і нормативно-методичних документах вирізняються різноманітні підходи щодо структурного складу профорієнтації:

1) триетапна структура профорієнтації Д.Тхоржевського містить профосвіту (профінформація), профконсультацію й працевлаштування,

2) чотирикомпонентна (Б. Федоришина) передбачає організаційно-функціональну, логіко-змістовну, особистісну й управлінську підсистеми;

3) семикомпонентна (В. Васильков): профосвіта, профвиховання, профактивізація, професійна психодіагностика, профконсультація, профвідбір, профадаптація [43, с. 35].

Отже, підготовка молодої людини до життя, до праці в нових соціально- економічних умовах - це надзавдання сучасної загальноосвітньої школи. У зв'язку з цим проблема вибору професії повинна посідати значне місце в усій роботі школи.

РОЗДІЛ II. ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

2.1 Зміст навчальної програми з трудового навчання щодо здійснення профорієнтаційної роботи

Концепція трудового навчання і креслення розроблена відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” і ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

В основу концепції трудового навчання та креслення покладені такі теорії:

- психолого-педагогічна теорія гармонійного розвитку особистості;

- психологічна теорія діяльності;

- психологічна теорія переносу.

Проблема гармонійного розвитку учнів існує реально, і це, в першу чергу, пов'язано з однобічним перевантаженням учнів розумовою діяльністю. Найбільш ефективне розвантаження дитячого організму від розумової втоми відбувається при переході до фізичної праці. Саме таку переорієнтацію забезпечує трудове навчання.

Завдяки опорі на творчу продуктивну працю трудове навчання позитивно впливає також на інтелектуальний і духовний розвиток учнів.

З погляду теорії діяльності, особливістю трудового навчання є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Всі знання, що здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною [62, с. 35].

Навчання, при якому теорія пов'язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв'язок забезпечує розширення і закріплення знань, підтверджує їхню доцільність, забезпечує розуміння значення для потреб людини.

Іншою особливістю практичної діяльності учнів у трудовому навчанні є його продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дозволяє залучати до активної діяльності усіх учнів.

Нарешті, пізнавально-практична діяльність учнів у трудовому навчанні ґрунтується на тісному зв'язку з основами наук. Це сприяє розвитку цікавості учнів до вивчення інших шкільних предметів, а, значить, і вирішенню загальноосвітніх завдань школи [62, с. 35].

Особливе місце у визначенні концептуальних засад трудового навчання та креслення посідає психологічна теорія переносу. Це викликане тим, що предметом вивчення цих дисциплін може бути безліч технічних об'єктів, технологічних процесів чи форм організації праці. Тому виникає потреба відбирати з них найтиповіші з урахуванням дидактичних вимог. При цьому необхідно, щоб учні одержувати уявлення не лише про конкретний програмовий матеріал, але й усвідомлювали його зв'язок з виробничими об'єктами і процесами, котрі залишилися поза межами програми. Це досягається за рахунок переносу знань, умінь і способів діяльності в нові умови. Така ж ситуація характерна і для профорієнтаційної роботи із учнями.

Основні положення концепції враховують вітчизняний та зарубіжний досвід організації трудової підготовки школярів у загальноосвітніх навчальних закладах.

Принципова новизна розробленої концепції полягає у переорієнтації учнів на проектно-технологічну систему навчання.

Мета і завдання трудового навчання і креслення

Метою предметів трудового навчання і креслення є формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

Вивчення трудового навчання і креслення у 12-річній загальноосвітній школі має забезпечити вирішення таких завдань:

- формування технічного і технологічного кругозору школярів, закріплення на практиці знань і вмінь перетворюючої діяльності, спираючись на закони та закономірності природи, суспільства, виробництва і людини;

- ознайомлення та залучення учнів до різних видів графічної, проектної та предметно-перетворюючої діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці (від механічних ручних до електронних інформаційно-комунікаційних);

- формування в учнів культури праці, навичок ведення домашнього господарства, культури побуту;

- формування самостійного та критичного мислення шляхом залучення учнів до розв'язання творчих проблем раціоналізації та винахідництва технічних та технологічних об'єктів;

- формування та розвиток особистісних якостей, потрібних людині як суб'єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховання відповідальності за результати власної діяльності;

- створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань і інтересів;

- виховання активної життєвої позиції, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, у підприємницьку діяльність;

- створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості [62, с. 36].

Трудове навчання охоплює увесь період навчання учнів у загальноосвітній школі і включає три основні етапи: початкова школа (1-4 класи), основна школа (5-9 класи), старша школа (10-12 класи).

У початкові школі трудове навчання представлено предметами “Трудове навчання” та “Художня праця”, в основній школі - “Трудове навчання”, а в старшій школі - “Технології”.

У процесі вивчення в основній школі змісту трудового навчання і креслення передбачається ознайомити учнів з проектно-технологічною та інформаційною діяльністю, із світом сучасних професій, спираючись на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності; залучення учнів до проектно-технологічної, інформаційної, художньо-трудової та дослідницької діяльності; розвиток в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань.

Зміст цих предметів у старшій школі передбачає поглиблення в учнів знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загально виробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності.