Використання комп’ютерних засобів на уроках української мови в початковій школі

43

Дипломна робота

Використання комп'ютерних засобів на уроках української мови в початковій школі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Використання комп'ютерів на уроках української мови в початковій школі

1.1 Особливості використання комп'ютера як засобу навчання в початковій школі

1.2 Уроки української мови з комп'ютерною підтримкою

1.2.1 Урок засвоєння нових знань (вивчення нової літери)

1.2.2 Урок узагальнення і систематизації знань (закріплення однієї або декількох вивчених літер)

1.2.3 Комбінований урок

1.2.4 Роль вчителя на уроці із використанням комп'ютерів

1.3 Переваги і недоліки використання комп'ютера у навчальному процесі початкової школи

1.3.1 Позитивні моменти, що забезпечуються використанням ПК в школі

1.3.2 Негативні явища, що супроводжують процес навчання з комп'ютером

1.3.3 Вплив комп'ютера на формування психіки молодшого школяра

1.3.4 Вплив комп'ютера на фізичне здоров'я людини

1.3.5 Шляхи розв'язання негативних явищ у використанні ПК

Розділ 2. Методика використання комп'ютерних засобів на уроках української мови (зокрема навчання грамоти)

2.1 Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів

2.2 Конспекти уроків навчання грамоті з використанням комп'ютерних дидактичних засобів

2.2.1 Урок читання в добукварний період

2.2.2 Урок письма в добукварний період

2.2.3 Урок читання в букварний період

2.2.4 Уроки письма в букварний період

2.2.5 Урок читання в післябукварний період

2.3 Аналіз експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Серед принципів нової педагогічної теорії, що повинна віддзеркалювати діалектику наступності й новаторства в розвитку сучасної педагогіки, чільне місце має посідати орієнтація на творчі (“інноваційні”, як їх називають) процеси в педагогіці, на формування творчої особистості. Як наголошував В.О.Сухомлинський, проблема творчості досі залишається однією з ділянок “педагогічної цілини” [46]. За даними останніх досліджень, у сучасній школі більш ніж 85% навчальної діяльності здійснюється в репродуктивних, нетворчих формах. Отже, перед педагогами постало завдання - привести до загального знаменника ланки творчого процесу для орієнтації на нього всіх видів творчості учнів. На межі ХХ-ХХІ століть виникла теорія активізації пізнавальної діяльності учнів (М.О.Данилов, І.Г.Огородніков, М.М.Скаткін), теорія навчання молодших школярів на підвищеному рівні труднощів (Л.В.Занков), теорія змістовного узагальнення (В.В.Давидов, Б.Д.Ельконін), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін та ін.), пізнавального інтересу (Г.І.Щукіна), програмованого (І.Г.Безпалько, Н.Ф.Тализіна) та проблемного навчання (І.Я.Лернер, О.М.Матюшкін) та деякі інші. Слід наголосити, що в сучасній дидактиці не ведеться розмови про заперечення традицій - ідеться про подальший розвиток і вдосконалення сучасної педагогіки. Традиційна дидактика, на думку Ю.К.Бабанського, М.М.Поташніка, Д.О.Тхоржевського та інших, основну мету навчання вбачала в нагромадженні учнем певного обсягу знань та орієнтувала вчителя на пояснення сутності нових понять, законів, принципів, правил певної науки та демонстрацію прийомів розумової діяльності, показ зразка дій. Знання й уміння засвоювалися головним чином через дії за зразком. Але шляхом дії за зразком можна розвинути в учнів лише репродуктивне (або відтворююче) мислення. Продуктивне, творче мислення учнів у такий спосіб не розвивається - воно формується лише в процесі власної творчої діяльності [29]. У той же час не варто недооцінювати роль репродуктивної діяльності, оскільки ніяке засвоєння, відтворення, застосування знань без запам'ятовування неможливе. Разом з тим заучування не повинно зводитися до механічного багаторазового повторення. Необхідне попереднє усвідомлення матеріалу, а вже потім запам'ятовування. У ХХ столітті педагоги постійно намагалися “технологізувати” навчальний процес. До середини 50-х років ці спроби були сконцентровані переважно на використанні різного роду технічних засобів навчання. Необхідно констатувати, що й сьогодні значна роль у педагогіці відводиться розвитку ТЗН і максимальному використанню їх освітніх можливостей: збільшенню інформаційної насиченості й пропускної здатності технічних засобів, індивідуалізації каналів подачі навчальної інформації. Нині широко використовуються засоби нових інформаційних технологій: комп'ютери, мікроелектронні пристрої тощо. Сьогодні саме у використанні комп'ютерної техніки в комплексі з традиційними ТЗН передові педагоги вбачають шляхи підвищення ефективності навчання. З'явилося безліч різних методичних розробок, спрямованих на використання технологій у навчанні. Народилася так звана “технологія педагогічних методів”, тобто технологія самої побудови навчального процесу або технологія навчання [25].

Також слід звернути увагу на той факт, що з засобами комп'ютерних технологій дитина сьогодні зустрічається значно раніше, аніж починається систематичне вивчення у старший школі курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”. Комп'ютер все більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси iнтерiоризацiї та екстерiоризацiї, навчальну діяльність дитини. Все це вказує на те, що цілеспрямований процес формування iнформацiйної культури дитини повинен починатися значно раніше, аніж це передбачено існуючими навчальними планами загальноосвітньої школи.

На даний час можна говорити щонайменше про три аспекти проблеми використання комп'ютерних дидактичних засобів у початковій школі:

розвиток загальних здібностей дитини за допомогою інформаційно-технологічної підтримки інтелектуальної діяльності людини;

розвиток спеціальних здібностей, які є специфічними для діяльності фахівців у галузі інформаційних технологій;

запобігання негативному впливу інформаційних технологій на психіку і взагалі на здоров'я дитини.

Нові інформаційні технології надають неабиякі можливості вчителям та батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням усього арсеналу досягнень світової культури. Мається на увазі, що є багато комп'ютерних енциклопедій, досконалих навчаючих програм, ілюстрованих комп'ютерних посібників, навчальних ігор, що розвивають здібності дитини. Але самі по собі інформаційні технології, без праці дорослої людини, залученої до процесу виховання дитини, без консультацій з фахівцями не нададуть максимального позитивного впливу.

Метою дипломної роботи є аналіз можливостей використання комп'ютерних засобів на уроках навчання грамоти, а також розробка прийомів застосування новітніх інформаційних технологій в навчально-виховному процесі.

Об'єкт дослідження - використання комп'ютерних дидактичних засобів на уроках навчання грамоти.

Предмет дослідження - комп'ютерна підтримка уроків української мови у початковій школі.

Гіпотеза дослідження - навчання школярів рідної мови буде більш вдалим за умови правильного використання комп'ютерних засобів.

Структура роботи: робота складається з двох розділів, вступу, висновків, списку джерел та додатків.

Розділ 1. Використання комп'ютерів на уроках української мови в початковій школі

1.1 Особливості використання комп'ютера як засобу навчання в початковій школі

Проблема використання комп'ютера в освіті назріла давно і пов'язана із впровадженням у навчальний процес сучасних інформаційних технологій. Починати її розв'язання, у нашому випадку, слід із визначення функціональних можливостей цих навчальних засобів щодо мовленнєвого розвитку школярів, формування навичок читання та письма в двох основних аспектах - змістовому і процесуальному. Водночас слід враховувати також, яке місце посяде застосування інформаційних технологій на уроці і в самостійній роботі учнів, що залежить від різних чинників: якості комп'ютерів, гігієнічних норм та інших факторів (професійної готовності вчителів щодо використання комп'ютерів на уроці тощо).

Впровадження інформаційних технологій гальмується низкою чинників. По-перше, школи оснащені значною кількістю комп'ютерів, які не є належною мірою безпечні для школярів, через що їм дозволяється працювати за комп'ютером не більше 8 хвилин протягом уроку. По-друге, комп'ютерів не вистачає на всіх учнів: у комп'ютерних класах зазвичай комп'ютерів не більше десятка, проектори для передачі зображення з дисплея монітора на великий екран практично відсутні, тому учні мають працювати з комп'ютерами по черзі. По-третє, дуже мало розроблено програмових навчальних засобів, а ті, що наявні, найчастіше розроблені вчителями-ентузіастами самотужки і використовуються здебільшого лише для перевірки знань і вмінь школярів, тобто вузькофункціонально.

У зв'язку з цим гостро постає проблема створення таких електронних навчальних засобів, які б, з одного боку, враховували реалії сьогодення, тобто неможливість швидкого переоснащення шкіл високоякісними і безпечними для здоров'я дітей комп'ютерами нового покоління в достатній кількості, з другого, функціонально були різноманітними, аби їх можна було використовувати на різних етапах уроку, з третього, щоб учні мали можливість працювати з програмовими навчальними засобами на електронних носіях самостійно при наявності високоякісного комп'ютера в сім'ї.

Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними за значенням задачами:

навчання грамотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації;

розвиток мовлення (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно до вимог комунікативної ситуації і проінтерпретувати мовне повідомлення співбесідника);

формування системи лінгвістичних знань (знайомство з термінологією і системою понять).

Різні навчально-методичні комплекси щодо української мови і різноманітні системи навчання розрізняються, перш за все, постановкою пріоритетів і, відповідними підходами до вирішення другорядних задач. Тим часом пріоритет однієї із задач в деякій мірі не означає, що інші потрібно не брати до уваги.

Єдність трьох задач навчання рідної мови призводить до того, що урок української мови, за визначенням включає різноманітні види навчальних дій, необхідний розвиток усного і письмового мовлення. Насправді ж, для розвитку монологічного мовлення і формування орфографічної зіркості необхідні різні навчальні дії. Наприклад, розбір слова за складами потрібний для засвоєння орфографічних правил, що належать до морфемного принципу українського письма. А при написанні творчої роботи операції аналітичного морфемного складу слова повинні стати другорядними, щоб вивільнити інтелектуальні ресурси для розгортання змісту тексту. Природно, для різних видів навчальної діяльності і різних розумових операцій потрібні специфічні методичні засоби і прийоми.

Помічником вчителя в структурованій діяльності школяра, оптимізації навчання виявляється персональний комп'ютер: різноманітні комп'ютерні тести і тренажери, мультимедійні презентації тощо. Актуальність використання персонального комп'ютера на уроках навчання грамоти в даному випадку обумовлена методичним чинником.

Ще один аргумент - умовно позначимо його як дидактичний - на користь вживання персонального комп'ютера вчителем початкових класів визначається тим фактом, що насиченість сучасних підручників лінгвістичною теорією ставить перед вчителем додаткові задачі при підготовці до уроку української мови:

з'ясувати значущість даного поняття для мовної діяльності учня;

визначити адекватному дитячому мовному досвіду трактування поняття;

підготувати матеріал для постановки навчальних задач з урахуванням мовної компетенції учнів і специфіки їх мовного досвіду.

Без успішного вирішення цих задач неможливе орієнтування в методичній діяльності. Неоцінним джерелом дидактичного матеріалу, є мережа Інтернет, в якій можна знайти поурочні плани, мультимедійні презентації, відеозаписи уроків і майстер-класи.

Третій з аргументів актуальності та доцільності використання персонального комп'ютера в шкільному викладанні української мови з 1 класу пов'язаний з довідниковою цінністю мережі Інтернет. У віртуальному просторі зустрічається різноманітна інформація, проте для вирішення конкретної дослідницької або методичної задачі необхідно чітко уявляти, де саме розміщенні необхідні (а головне - достовірні та надійні) відомості.

Нарешті, сучасні інформаційно-комунікаційні технології дають великі можливості для підтримки школяра в процесі оволодіння мовою. Зокрема, мультимедійна презентація допомагає структурувати матеріал і активізувати увагу; комп'ютерні тренажери і тести приносять різноманітність в освоєння правил орфографії і пунктуації, являючи собою альтернативу втомлюваним і образним письмовим вправам.

Молодші школярі легше сприймають і краще освоюють грамоту при використанні комп'ютерних, а не “паперових” джерел. Для розвитку зв'язного монологічного мовлення абсолютно незамінна практика роботи з текстовими редакторами, що дозволяє моделювати структуру відповідного твору, маніпулюючи не окремими словами, а цілими блоками (над фразовою єдністю, абзацами і т. п.). Можна зазначити, що актуальність використання персонального комп'ютера в методиці української мови обумовлена і суб'єктивним чинником - особливостями суб'єкта навчального процесу.

Сучасні американські школи використовують комп'ютери на мові як доповнення до інформації, наданої вчителем [32].

Нині вже накопичено великий досвід залучення для використання комп'ютерів дітей із психічними відхиленнями й інвалідів з метою підвищення ефективності процесу реабілітації. Корисні комп'ютерні ігри дітям із слабкими навичками письмового мовлення, для компенсації мовних порушень.

В Україні, а саме в місті Києві, Ф.М. Ривкінд пропонує комп'ютерно-інтегровані уроки з української мови. Наприклад він обирає тему “Розвиток мовленнєвих здібностей. Корекція знань з української мови”. На уроці, крім того що учні краще засвоюють правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях та вживання апострофа; розвивають мовленнєві здібності, здатність до літературної творчості, вчаться перекладати вірші з російської на українську мову, використовуючи свій словниковий запас, художню інтуїцію, ритмічний слух; ще формують навички роботи в текстовому редакторі [43].

Програми, які використовуються на уроках української мови викликають жвавий інтерес у дітей оригінальними цікавими завданнями, яскравими малюнками, цікавою реакцією комп'ютера на правильність (неправильність) виконання завдань. До того ж розроблені програми дають змогу фіксувати здобуті результати, помилки, витрачені на роботу з програмою та на відповіді час, допомагає педагогові динамічно аналізувати рівень знань і практичних умінь учнів.

Ефективному засвоєнню учнями розділу “Мова і мовлення” допомагають мовленнєві ігрові ситуації, частину яких закладено в систему тестів.

Мультимедійні технології виступають як ілюстрації основних ідей навчального матеріалу та для перевірки якості знань і розв'язування задач. На такому уроці зберігається найголовніше - учні отримують знання від учителя, а мультимедійні засоби є допоміжним дидактичним матеріалом. У свою чергу, мультимедійна система не тільки на 10 - 15 % прискорює темп уроку за рахунок посилення його емоційного фону, але й може представити предмет вивчення з різних сторін. Учитель одержує можливість експериментувати і поліпшувати окремі методики викладання.

Готуючись до уроку, можна скористатися як готовими програмними засобами і створити свій урок у вигляді сайту, презентації, фільму або мультфільму. Під час підготовки власного мультимедійного уроку можуть виникнути проблеми з пошуком необхідної інформації (дуже допомагає використання мережі Інтернет), з визначенням форми подання матеріалу, яким програмним забезпеченням користуватися. Це потребує від учителя широких знань різноманітних програм: графічні, відео редактори, flesh-анімація, програми для створення презентації, web-редактор, програма для роботи з звуком та інші. Все залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути звичайне відео, презентація, web-сторінка з різноманітними flesh-роликами і навіть програма на Delphi з включенням мультимедійних елементів. Взагалі вибір дуже великий.

Отже, використання персонального комп'ютера в шкільному курсі української мови дозволяє вирішувати деякі актуальні задачі, пов'язані із специфічними методичними, дидактичними і довідниковими проблемами навчання рідній мові, а також з різноманітністю діяльності суб'єкта навчання - школяра - в процесі свідомого оволодіння мовною компетенцією в рідній мові.

Підведемо підсумки. Завдяки персональному комп'ютеру вчитель долає обмеженість в матеріалах, дістає доступ до словників і бібліотек. Учнів, безумовно, зацікавить робота в Інтернеті, створення гіпертекстів, подорож по корпусах текстів. Використовуючи персональний комп'ютер, педагог створює додаткову інформацію до вивчення рідної мови, освоєння правил грамотної культури, розвитку самостійної активної особи.

Вважаємо за необхідне підкреслити, що самі по собі персональні комп'ютери не оптимізують навчання, а також не в якій мірі не витісняють традиційні методи і прийоми. Використання персонального комп'ютера, як, втім, і будь-якого іншого методу, не може бути самоціллю. Персональний комп'ютер лише дозволяє наблизити шкільну методику до вимог сьогоднішнього дня.

1.2 Уроки української мови з комп'ютерною підтримкою

Аналіз отриманих результатів та відповідної літератури дозволив нам сформулювати деякі загальні положення щодо використання комп'ютера на уроках української мови в 1 класі та, зокрема, для створення дидактичних засобів, що застосовуються в навчанні грамоти.

Перш за все, вважаємо, що методика застосування комп'ютера на уроках з різних предметів, у різні періоди навчання не може бути однаковою. Адже і саме використання комп'ютера виконує тоді різні психологічні і педагогічні завдання.

Зміст навчального предмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, не однаковий фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп'ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення мають також вікові особливості учнів та їх знайомство з комп'ютерною технікою.

Розглянемо деякі психолого-педагогічні принципи використання комп'ютера у 1 класі (зокрема на навчанні грамоти) для розробки дидактичних засобів на уроках наступних типів:

засвоєння нових знань (вивчення нової літери у букварний період);

узагальнення і систематизація знань (закріплення однієї або декількох вивчених літер);

комбіновані уроки.

1.2.1 Урок засвоєння нових знань (вивчення нової літери)

Уроки цього типу при традиційній методиці мають таку структуру:

Перевірка домашнього завдання (у першому класі майже не задається), корекція знань учнів (взаємозв'язок із попереднім матеріалом).

Оголошення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

Первинне пізнання учнями конкретного нового матеріалу.

Узагальнення і систематизація знань.

Підведення підсумків.

Під час проведення уроків цього типу в комп'ютерному класі учні розподіляються на 3 групи. Урок набуває наступної структури:

Актуалізація і корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп'ютера (перша сильна група). Для них вчитель може запропонувати виконання різних посильних цікавих завдань (ребуси з теми, кросворди тощо) або дидактичні ігри.

Інші працюють з учителем за запитаннями, картками (5-10 хвилин).

Пізнання учнями конкретного нового матеріалу: група учнів із високим рівнем підготовки вивчає матеріал за комп'ютером (до них можуть бути направлені за бажанням вчителя і учні з інших груп), аналізують малюнки, схеми, написання букви тощо.

Інші слухають пояснення вчителя (5-10 хвилин).

Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують завдання за підручником чи у зошиті з друкованою основою.

Слабші учні працюють з учителем.

Третя група (посередні учні) перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (посильні кросворди, логічні завдання тощо).

Підсумок уроку проводиться разом для всього класу.

1.2.2 Урок узагальнення і систематизації знань (закріплення однієї або декількох вивчених літер)

Тут виділяють такі складові:

Постановка мети уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

Відтворення і корекція опорних знань.

Узагальнення і систематизація основних понять, засвоєння системи знань і їх застосування для пояснення нових фактів. Виконання практичних завдань.

Клас ділиться на групи:

Перша працює на комп'ютерах 5-7 хвилин (використовуються кросворди, ігри, завдання творчого характеру, на розвиток логічного мислення тощо);

Друга група дітей самостійно працює з картками (завдання творчого характеру, на розвиток логічного мислення). Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.

Третя група працює з учителем і виконує цікаві завдання творчого характеру.

Широка систематизація знань. Учитель ставить проблемні запитання на які учні дають відповіді.

Підведення підсумків уроку.

В даному випадку наявність вже розроблених тестових завдань, спеціальних програм, які мають навчально-інформаційну мету (звичайно, розрахованих на учнів 1 класу) дає можливість зберегти час у процесі узагальнення і повторення та полегшити роботу вчителя.

1.2.3 Комбінований урок

На уроках цього типу комп'ютер можна використовувати на будь-якому етапі. Загальна схема комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.

Методика роботи та поділ класу на групи аналогічний до попередніх уроків (див. вище).

1.2.4. Роль вчителя на уроці із використанням комп'ютерів:

1. Постійний контакт з класом, допомога учням у розв'язанні завдань.

2. Використання (або розробка) відповідних дидактичних засобів корисних для дитини, її психічного і фізичного розвитку.

3. Гнучкість застосування методів і прийомів роботи.

4. Забезпечення належного рівня підготовки всіх учнів.

5. Забезпечення позитивної психологічної атмосфери у класі.

При використанні комп'ютерних дидактичних засобів навчання (особливо при безпосередній роботі учнів за комп'ютером) необхідно використовувати відповідні засоби розрядки психіки та фізичного навантаження: фізкультхвилинки, різноманітні вправи на зниження емоційного та іншого навантаження, фізкультпаузи (якщо заняття об'єднане у 2 уроки).

Позитиви, які ми виявили при використанні дидактичних засобів, створених чи використаних за допомогою комп'ютера:

диференціація класу;

високий рівень контролю та корекційної роботи;

високий рівень самостійності учнів, пошуково-дослідницької та іншої роботи.

Негативні явища, які можливі за умови використання комп'ютера у навчанні дітей 6-7 річного віку:

негативний вплив на дитячу психіку;

погіршення самопочуття, зору тощо у дітей;

погана психологічна атмосфера у класі (одні учні працюють з комп'ютером, інші - з учителем).

За умови правильної поведінки вчителя, умілої організації навчально-виховного процесу вищезазначених труднощів можна уникнути, натомість отримати додаткові позитивні моменти.

1.3 Переваги і недоліки використання комп'ютера у навчальному процесі початкової школи

1.3.1 Позитивні моменти, що забезпечуються використанням ПК в школі

Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного прогресу, забезпечення високої ефективності і розвитку творчого потенціалу суспільства - усе це ставить перед загальноосвітньою школою зовсім нові завдання, як навчально-розвивального, так і виховного характеру. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв'язання виробничих, соціальних, культурних та інших проблем.

На перший план в методиці навчальних предметів поступово встає інтенсифікація навчання - підвищення продуктивності праці вчителя та учнів за кожну одиницю часу. А для того, щоб напруженість праці залишалась на допустимому рівні та у той самий час була ефективною, необхідно обирати оптимальні варіанти навчання. І тут, звичайно, на допомогу може прийти комп'ютер.

Сьогодні усе більше уваги приділяється оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти. Розроблено педагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепції навчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації і оптимізації навчального процесу. Чільне місце у вищезгаданих проблемах посідає навчання з допомогою комп'ютерної техніки та засобів мультимедіа.

Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити та використовувати наступні позитивні моменти використання ПК для інтенсифікації уроків у початковій школі, зокрема на навчанні грамоти:

підвищення цілеспрямованості навчання. Учні цілеспрямовано йдуть до поставленої мети, багато в чому, самостійно добираючи необхідні засоби;

посилення мотивації навчання. Діти більш чітко усвідомлюють необхідність у набутті знань з предмету;

застосування активних методів і форм навчання. З допомогою ПК збільшується кількість шляхів досягнення результату, учні беруть безпосередню участь у набутті знань, що дає змогу краще засвоїти програмований матеріал;

прискорення темпу навчальних дій, заощадження часу на уроці;

краще запам'ятовування, відтворення матеріалу тощо.

Окрім вищенаведених позитивних факторів спеціального, так би мовити предметного, характеру є і загальні позитиви, що намітилися з використанням ПК на уроці. Заняття на комп'ютерах підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву, у дітей спостерігаються більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності й появі її нових форм. Крім того непрямий вплив відбувається на не комп'ютеризовані види діяльності і на особистість в цілому.

Доступ дітей до комп'ютера в ранньому віці прискорює розвиток інтелектуальних здібностей і навчальних умінь. Персональний комп'ютер впливає на емоції молодших школярів. Тому програми доповнюються різними ігровими елементами, які посилюють емоційність спілкування дитини з машиною, впливають на підсвідомість і тим самим сприяють мимовільному запам'ятовуванню навчального матеріалу.

1.3.2 Негативні явища, що супроводжують процес навчання з комп'ютером

Разом з цим до уваги слід брати також і негативні явища, присутні у використанні комп'ютера на уроці в 1 класі, адже будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів.

Одним з таких є неготовність учителя початкових класів до використання комп'ютерних технологій. Адже не кожен вчитель здатен перелаштувати звичний йому навчальний процес до потреб сьогодення. Для цього йому перш за все слід самому опанувати ПК, а вже згодом використовувати в роботі.

Другою, на нашу думку, проблемою, пов'язаною з недоліками використання комп'ютера на даний час є частково вирішене питання наявності якісного технічного й програмного забезпечення.

Комп'ютер - це багатофункціональний засіб, але його використання теж має бути обумовлене здоровим глуздом та дидактичними потребами. Застосування комп'ютерних навчальних систем має доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання [36].

Одним з негативних явищ, на нашу думку є вплив комп'ютера на здоров'я дитини, що виражається перш за все впливом на психіку.

Відомі аргументи про необхідність захисту дітей від небезпечного впливу медіа свого часу не мали належного впливу на тлі активної пропаганди комп'ютерів у навчанні. Тому нині особливої актуальності набула проблема негативного впливу надмірного застосування комп'ютерних технологій на фізичне і психічне здоров'я дітей аж до появи психопатологічних симптомів [49].

1.3.3 Вплив комп'ютера на формування психіки молодшого школяра

Є багато повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор зокрема на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером - це свого роду залежність, що виражається в таких психопатичних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення для створення власного світу, відхід од реальності і т. ін.

Використання комп'ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання ПК як технічного засобу навчання.

Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп'ютерно орієнтовані ігрова і навчальна діяльність мають деяку специфіку, а також своєрідний вплив на формування психіки і стан центральної нервової системи молодших школярів.

Ставши частиною процесу навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання і обробки інформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш „зручні” для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює „правопівкульні” засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.

1.3.4 Вплив комп'ютера на фізичне здоров'я людини

Окрім впливу на психіку дитини робота з комп'ютером здійснюється із впливом на фізичний розвиток учнів, а саме на зоровий аналізатор та м'язово-скелетну систему. Так, Н.С.Полька, вивчаючи вплив персонального комп'ютера на функціональний стан організму молодших школярів, виявила поступове наростання негативних порушень залежно від якості ПК (що нижча якість, то більше порушень). При чому констатованіі наступні порушення [39]:

Зорова втома („болять очі”, „пісок в очах”, „зайчики” тощо);

Зниження обсягу акомодації;

Можливість виникнення деяких захворювань очей.

Усі фізичні дії людини пов'язані з динамічною та статичною працею. Діяльність користувачів комп'ютерів характеризується тривалою працею в сидячому положенні. У випадку недотримання необхідних умов, така праця може спричинити перенапруження різних ділянок м'язово-скелетної системи. А якщо це супроводжується ще й неправильним положенням, то може виникнути тиск на грудну клітку, який утруднює дихання, призводить до порушення кровообігу, застою крові у венах, кінцівках тощо.

Отже, під час навчання дітей з комп'ютером вчителю просто необхідно звернути увагу на всі вищезазначені аспекти, як позитивні, так і негативні. Тоді таке навчання принесе справжню користь учням від отриманих знань.

1.3.5 Шляхи розв'язання негативних явищ у використанні ПК

Існує напрямок, пов'язаний з комп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми ігор або навіть побудова самого навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа-технологій.

У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп'ютера:

достатність допомоги без надмірності;

адекватність;

умотивованість;

відсутність зайвої категоричності і т.д.

Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час створення і використання комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

гуманістичність;

функціональність;

мотиваційна віднесеність;

когнітивне наповнення;

емоційна включеність;

контрольованість;

прозорість;

відповідність дій і результату.

На нашу думку обґрунтоване використання комп'ютера сприяє розвитку розумових здібностей дітей, їхньому творчому мисленню в розв'язанні завдань з української мови, підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і вмінь.

Однак, щоб комп'ютер дійсно був корисним у початковій школі, необхідне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, треба віднести: професійну готовність учителя початкових класів до використання комп'ютерних технологій, наявність якісного технічного й програмного забезпечення, розуміння цієї проблеми й підтримка керівництва школи. Крім того, потрібно визначити головну мету і стратегічні напрямки розв'язання цієї проблеми.

Комп'ютер на уроках української мови в 1 класі розглядається як потужний дидактичний засіб, який включає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання.

Таким чином, ми вважаємо, що комп'ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішення проблеми. Комп'ютер повинен стати не тільки об'єктом вивчення (а для маленьких дітей - не об'єктом вивчення), а помічником, ще одним засобом для вирішення різноманітних питань. Перед тим як увійти з дітьми в комп'ютерний клас краще ще раз зважити, наскільки це вчасно, необхідно і доцільно робити саме зараз. Можливо, якщо немає якісних комп'ютерів, належного програмного забезпечення і фахівців, краще відкласти урок у комп'ютерному класі. Головне, дотримуватись принципу “не нашкодь”, використовувати окремі методики, які дозволяли б у разі дотримання усіх санітарно-гігієнічних вимог, визначати та аналізувати динаміку розумової працездатності учнів. Тобто, вчасно запобігати можливому надмірному стомленню.

Як сказав В.Сухомлинський “Першочерговою місією вчителя є збереження здоров'я дітей”. Не забуваємо про це і зараз - у добу комп'ютеризації. Комп'ютер цінний помічник, але він може стати й шкідливим сусідом [47].

Розділ 2. Методика використання комп'ютерних засобів на уроках української мови (зокрема навчання грамоти)

2.1 Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів

Розглянемо прикладні програми, які можуть бути використані вчителем для розробки засобів навчання, зокрема для уроків української мови у початковій школі.

Вітчизняний ринок програмного забезпечення нині пропонує поки що небагатий вибір авторських засобів мультимедіа з урахуванням прийнятної для користувача їх підтримки (див. таблицю 1).

Таблиця 1.

Програми загального призначення
Редактори	текстові	Лексикон, WD, Word, TEX
	графічні	Paint, Photoshop, CorelDraw
	музичні	Composer
Табличні процесори	SuperCalc, Excel
Бази даних та СУБД	Access, Oracle, Sybase
Пакети анімаційної графіки	3D-Studio, Animator
Комунікаційні програми	Outlook Express
Інтегровані пакети	Works, Framework
Вузько орієнтовані програми	перекладачі	Сократ, Stylus, Polyglots
	словники	Слідопит, Мультиплекс
	сканувальні	Fine Reader

Текстові редактори - це програми для роботи з символьною інформацією. Існує сотні текстових редакторів, різноманітних як за функціональними можливостями, так і за складністю роботи з ними. За призначенням виділяють наступну класифікацію текстових редакторів (див. таблицю 2).

Таблиця 2.

Текстові редактори
Редактори текстів програм	Turbo Basic, Turbo Pascal
Редактори документів	Лексикон, Слово і діло, Word, Word Perfect
Видавничі системи	PageMaker, Quark Press, Ventura Publisher
Спеціалізовані редактори	Chi Writer, TEX

У початковій школі (для використання вчителем та учнями) найкраще підходять редактори документів, орієнтовані на роботу з текстами, що мають структуру документу. Окрім функцій роботи з документами, такі редактори забезпечують роботу із шрифтами, графікою і т. ін. Більшість таких програм поставляються з вмонтованими „коректорами” - програмами, що слугують для виправлення різного роду помилок (наприклад, орфографічних).

Найпоширенішим редактором текстових документів є Word (малюнок вікна програми див. додаток 1).

За рахунок порівняно простого використання та роботи в ньому, цей редактор можна застосовувати на уроках у 1 класі (див. таблицю 3).

Таблиця 3.

Функція редактора Word	Спосіб використання
Набір, форматування та друк текстів	Роздатковий матеріал, перевірка орфографії
Вставка таблиць, малюнків	Створення наочності
Вставка звукових та відео файлів	Апелювання до різних способів сприймання матеріалу учнями (зорове, слухове)

Графічні редактори (див. таблицю 4) - це програми для роботи з графічною інформацією. Вони надають користувачеві умови, що модулюють діяльність художника. За спеціалізацією виділяють графічні редактори загального та спеціального призначення. Перші - створюють та редагують нескладні зображення (прості у виконанні), копіюють і переміщують фрагменти або цілі зображення, зберігають та зчитують графічну інформацію. За допомогою других проектуються складні (в плані побудови графічних відносин) образи, реалізуються найпростіші ефекти. Також графічні редактори спеціального призначення мають більші функціональні можливості.

Таблиця 4.

Графічні редактори
Програми загального призначення	Paint, Painter, Paintbrush
Програми спеціального призначення	CorelDraw, Photoshop, Adobe Illustrator

Звичайно, добре підготовлений вчитель може дозволити собі використання графічних програм спеціального призначення, що дасть змогу йому краще підготувати дидактичні засоби, урізноманітнити їх. Та якщо казати про використання графічних програм учнями, то тут, безперечно, в лідерах графічний редактор Paint (малюнок вікна програми див. додаток 2).

2.2 Конспекти уроків навчання грамоти з використанням комп'ютерних дидактичних засобів

2.2.1 Урок читання в добукварний період

Тема: Звуковий аналіз слів.

Мета. Розвивати уміння розрізняти голосні й приголосні (тверді та м'які) звуки. Вчити будувати звукові моделі слів та добирати слова до поданих моделей.

Розширити знання учнів про види транспорту.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередніх уроках.

-- Послухайте текст. Визначте, скільки в ньому речень.

Для прослуховування використовуємо запис звуку у програмі WORD

-- Про що йшлося в тексті? Повторіть перше речення. Скільки слів у цьому реченні?

Позначте речення схематично в зошитах.

Порівняйте із схемою у комп'ютері.

-- Поділіть на склади слово діти. Назвіть ланцюжок звуків у цьому слові. Складіть звукову модель слова ліс.

II. Вправи на удосконалення навичок звукового аналізу

1. Виділення першого звука у словах.

Учитель показує (програма перегляду зображень) малюнки різних видів транспорту. Учні називають слова, виділяють у кожному перший звук: трактор, автомобіль, велосипед, поїзд, літак, корабель, ракета.

-- Які слова починаються голосним звуком? приголосним звуком? Які слова двоскладові? трискладові?

2. Гра «Відшукай слово».

Поруч із малюнками учитель розміщує схеми слів. Учням потрібно за схемою впізнати слово.

3. Моделювання слів.

Учитель загадує загадки. Учні складають звукові моделі слів-відгадок

Не птах, а летить. (Літак)

По дорозі урочисто

На колесах їде місто.

У будиночках -- звірята.

Що за місто це, малята? (Поїзд)

Використовуються відповідні малюнки.

III. Робота за букварем (с. 16-17).

1. Розгляд малюнків. Бесіда про машини, що полегшують працю людей. -- Назвіть машини, які полегшують працю людей. Які види транспорту допомагають долати великі відстані? (Автомобілі, поїзди, літаки, теплоходи.) Який із цих видів транспорту найшвидший? (Літак.) Що допомагає людині швидко одержувати інформацію? (Телевізор, радіо, комп'ютер.) Які прилади полегшують домашню роботу? (Пилосос, праска.) Як ви гадаєте, для чого людина створює нові машини?

2. Складання речень за схемами, поданими в букварі.

3. Називання ланцюжків звуків у словах машина, ракета, корабель.

IV. Підсумки уроку.

2.2.2 Урок письма в добукварний період

Тема: Письмо малих та великих овалів

Мета. Розвивати рухи пальців правої руки. Вчити писати малі та великі овали. Закріплювати вміння орієнтуватися в сітці зошита. Виховувати акуратність, увагу.

Зміст уроку

І. Повторення відомостей про слово, поділ слів на склади.

1. Робота за предметними малюнками (зробленою в PAINT).

-- Розгляньте малюнки. Як одним словом назвати зображені предмети? (Фрукти.) Де ростуть фрукти? (У саду.) Сьогодні ми «побуваємо» у саду.

2. Робота за малюнком у прописах (с. 11).

-- Хто прийшов у сад? (Дідусь з онуками.) Які фрукти доспіли? (Яблука, груші, сливи.) Що зриває дівчинка? (Яблука.) Що зібрали у кошик дідусь і хлопчик? (Груші.)

-- Поділіть на склади слова фрукти, дерева, садівник. Позначте складову будову слів у рамках.

Використовуємо презентацію (див. додаток 3).

II. Виконання завдань сторінки.

1. Розгляд першої вправи.

-- На який фрукт схожий перший елемент? (На сливу.) Елемент, який на-гадує сливу, називається овал. Спочатку повчимося писати малі овали.

-- Дивіться, як я пишу: починаю нижче від верхньої рядкової лінії, веду вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюючи. Біля нижньої рядкової заокруглюю праворуч і веду вгору. Закінчую писати там, де починала.

-- Обведіть кілька овалів у повітрі. Овал треба писати похило, орієнтуючись на контрольну лінію. Перевірте, чи готові ви до роботи (як сидите, тримаєте ручку, положення зошита). Починайте працювати у рядку.

2. Аналогічно виконують завдання у другому рядку.

Після цього самостійно працюють над третім завданням. Учитель допомагає дітям, стежить за правильністю постановки дитячої руки. Звертає увагу на дотримання однакової відстані між овалами.

3. Виконання завдань у нижній частині сторінки.

-- Які фрукти намальовані у рядках? (Сливи, вишні, яблука.) Які вони за формою? (Сливи овальні, вишні круглі, яблука складаються з двох півовалів.)

— Виконайте завдання кольоровими олівцями.

4. Для тих, хто виконав роботу, вчитель пропонує розмалювати малюнки в графічному редакторі.

III. Розвиток зв'язного мовлення.

Учні складають розповідь «У саду» за малюнком.

IV. Підсумки уроку.

2.2.3 Урок читання в букварний період

Тема: Закріплення звукового значення букви «ка». Читання текстів.

Мета. Закріпити уміння читати склади, слова з новою буквою. Вдосконалювати уміння робити звуко-буквений аналіз слів.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого про звуки і букви.

1. Повторення вивчених звуків і букв.

Учні показують у касі вивчені букви, називають звуки, які вони позначають. До кожної літери добирають по кілька слів.

2. Гра «Луна».

-- Слухайте слова і повторюйте лише перший звук: кава, кома, крапка, кіно, крейда, кішка, клітинка, книга, князь.

3. Скоромовка (використовуємо запис голосу вчителя: 1 раз - повільне читання, 2 - пришвидшене і т.д. до швидкого і надшвидкого).

Кіт котив коток по току.

Коток накотився на лапу коту.

Котик заплакав і з току утік --

Не потикайся, котусю, на тік.

(О. Орач)

II. Закріплення читацьких навичок.

1. Читання складів та слів із карток.

Учитель на комп'ютері на кілька секунд показує картки зі складами, а потім зі словами. Учні прочитують уголос.

Використовуємо презентацію (див. додаток 4).

2. Робота за таблицею складів.

ка	ко	?	?	к	к
а	о	и	і	е	у

3. Читання колонок слів.

-- Прочитайте слова першої колонки. Яка спільна частина в усіх словах? Якими літерами відрізняються друге й третє слово? Складіть речення з кожним словом.

Комп'ютер використовуємо аналогічно.

4. Читання тексту «Скакалки».

III. Виконання логічних завдань (див. файл/ТЕСТ.Гавр.Буква К./диск).

IV. Друкування.

Учні передруковують у зошити текст «Скакалки». Перед друкуванням аналізують кожне речення, згадують, як потрібно друкувати імена.

V. Підсумки уроку.

Складання і друкування слів із вивчених літер. Учні можуть скласти такі слова: сік, мак, ніс, ліс, кава, клас, коса, кіно, квас, слон, вінок, вікно тощо. Учитель може уточнити завдання: скласти односкладові (дво-, трискладові) слова; скласти слова із трьох (чотирьох, п'яти) літер.

2.2.4 Уроки письма в букварний період

Тема: Закріплення вміння писати малу букву с. Написання слів, складів.

Мета. Закріплювати уміння писати рядкову букву с, склади, слова з нею. Розвивати зв'язне мовлення. Продовжувати формувати навички звукового аналізу слів.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування.

-- Назвіть вивчені букви. Складіть пари друкованих і рукописних літер. Які літери позначають голосні звуки? Викладіть картки з цими літерами на верхню поличку. Які літери позначають приголосні звуки? Викладіть картки з цими літерами на нижню поличку.

2. Виділення звуків [с], [суу'уу] із вірша.

Якось в січні у суботу

Спав в ставочку сом.

І такий смачний приснився

Тому сому сон.

Сом спросоння облизнувся,

І не взнали ми,

Що за сон приснився сому

Посеред зими.

(О. Лещак, Е. Міляновський)

II. Розвиток зв'язного мовлення.

Робота за сюжетним малюнком .

-- Розгляньте малюнок. Хто зображений на ньому? Де знаходяться ці люди? Дайте їм імена, які починалися б звуком [с].

Використовуємо презентацію

III. Виконання завдань у прописах.

1. Повторення письма рядкової букви с.

2. Письмо буквосполучень із буквою са, сі, су.

3. Робота з предметними малюнками.

Виконуються аналогічно до минулого уроку у графічному редакторі (слова з буквою с).

Слова: оса, слон, сом, слива, сосна, ананас, сани.

4. Списування з рукописного шрифту.

На дошці записані речення: Алла і Ліна у лісі. Ліно, он лис!

Учні читають речення, аналізують з'єднання букв, пояснюють вживання великої літери. Після цього самостійно переписують речення у прописи.

V. Підсумки уроку.

Використовуємо електронний посібник (див. диск / Ел. посібник_мала буква с).

Тема: Закріплення вміння писати малу букву у. Написання буквосполучень ау, уа.

Мета: закріпити вміння писати рядкову букву у, поєднувати її з буквою а; закріплювати навички звукового аналізу слів.

Обладнання: комп'ютер.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого.

1. Фронтальне опитування.

2. Гра “Впіймай звук” (прослуховування записаного голосу вчителя).

Удав - товстезний і строкатий -

у затінку улігся спати.

Увившись між високих трав,

удав до вечора куняв.

– Які слова з літерою у ви запам'ятали?

ІІ. Робота в прописах.

1. Повторення письма рядкової букви у (гра “Склади букву”, використовуємо малюнок літери):

2. Формування умінь поєднувати букви.

Учні розглядають зразок сполучення букв уа і ау.

Записування сполучень у прописах.

ІІІ. Застосовування набутих знань.

1. Робота з предметними малюнками. Учні бачать на моніторі зображення зайця, слона, зебри, називають малюнок, встановлюють послідовність звуків у слові, співставляють з буквами.

2. Робота в прописах.

ІV. Підсумки уроку. Гра “Допоможіть Незнайкові знайти потрібні букви”.

Тема: Письмо малої букви о.

Мета: вчити писати рядкову букву о, розвивати вміння виділяти голосний звук у слові, позначати його буквою.

Обладнання: комп'ютер.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.

Оля Олю запитала:

- От кого воно шукало?

Оля Олі каже прямо:

Оленя шукало маму!

– Які слова з літерою о ви запам'ятали?

– Який звук позначає ця літера?

ІІІ. Робота в прописах.

1. Демонстрація написання літери.

Робота в зошитах.

ІV. Робота з предметними малюнками. На моніторі з'являються малюнки. Учні записують букви, що позначають голосні звуки (див. додаток 7).

Також можна використати презентацію про однорідні члени речення, які включають букву о. Це буде корисно і на сучасному етапі вивчення, і в пропедевтичному плані.

V. Підсумки уроку.

Тема: Письмо великої букви Б, складів, слів і речень з нею.

Мета: вчити писати рядкову букву Б, склади і слова з нею. Розвивати вміння писати під диктовку.

Обладнання: комп'ютер.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Гра “Збери слово”.

ІІІ. Робота в прописах.

1. Демонстрація написання літери.

Робота в зошитах.

ІV. Робота у зошитах. На моніторі з'являються малюнки. Учні записують назви тварин, що починаються буквою б.

V. Підсумки уроку.

2.2.5 Урок читання в післябукварний період

Тема: Леся Українка -- українська поетеса. Опрацювання вірша Лесі Українки «Вишеньки»

Мета. Ознайомити учнів із творчістю Лесі Українки. Формувати вміння читати різні за метою висловлювання речення.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередньому уроці.

II. Ознайомлення з творчістю Лесі Українки.

Використовуємо презентацію.

-- Леся Українка -- це літературне ім'я великої поетеси. Справжнє її ім'я -- Лариса Петрівна Косач. Прислухайтеся, яке гарне й ласкаве ім'я поетеси, послухайте її вірші, й неодмінно полюбите її. Свій перший вірш Леся Українка написала, коли їй виповнилося 9 років і десь у той же час вона тяжко захворіла. З малих років Леся намагалася переборювати всі труднощі. Леся Українка написала багато віршів. Вона добре знала історію свого краю, усього світу. Дуже любила музику, вміла фати на фортепіано.