Управління комунікаціями на прикладі ВАТ "Карлівський механічний завод"

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмові марки, товарний знак, які затверджуються виконавчим органом Товариства і реєструється в Торгово-промисловій палаті; печатку та штампи зі своєю назвою. Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і не несуть ризик збитків, пов'язаний з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Статутний капітал товариства становить 2651762 грн. Статутний капітал поділений на 10607048 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна, які розподілені між акціонерами.

Вищим органом товариства є Загальні Збори акціонерів. У Загальних Зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є на день проведення Загальних зборів.

До виключеної компетенції Загальних Зборів Товариства відносять :

- визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про виконання;

- внесення змін до Статуту Товариства, в тому числі зміна розміру його Статутного капіталу;

- обирання та відкликання Голови та членів Ради Товариства, а також утворення та відкликання виконавчого та інших органів Товариства;

- обирання та відкликання Голови та членів Ревізійної комісії;

- затвердження звітів і висновків Ревізійної Комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів;

- затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства;

- затвердження річної фінансової звітності Товариства;

- визначення порядку покриття збитків;

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх Статутів та Положень;

- прийняття рішення про передачу ведення реєстру акціонерів;

- прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення комісії з припинення або ліквідації комісії, затвердження ліквідаційного, проміжного або передатного балансу;

- затвердження положень Товариства про : Загальні Збори , Раду Товариства, Ревізійну комісію, Правління;

- затвердження правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів Товариства за даними останньої фінансової звітності Товариства;

- прийняття рішення про виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства;

- прийняття рішення про випуск, придбання та реалізацію Товариством власних акцій;

- прийняття рішення про форму випуску акцій (документарна чи бездокументарна), деномінації акцій Товариства;

- прийняття рішення про випуск облігацій.

Рада Товариства є органом управління Товариством, який з метою захисту інтересів акціонерів здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу Товариства у період між Загальними Зборами акціонерів, рішення яких є для неї обов'язковим та виконує окремі функції, що передані їй Загальними Зборами. Порядок їх обирання, діяльності та питання віднесенні до її компетенції визначаються згідно з діючим законодавством.

Рада Товариства має право:

- отримувати інформацію про діяльність Товариства в межах власної компетенції, яка встановлена даним Статутом і внутрішніми нормативними актами Товариства;

- заслуховувати звіти виконавчого органу, посадових осіб Товариства з окремих питань його діяльності в разі потреби;

- залучати експертів до аналізу окремих питань діяльності Товариства;

- визначити форми контролю за діяльністю виконавчого органу;

- призначати позачергову аудиторську перевірку фінансової діяльності Товариства і розглядати її результати, розглядати акти Ревізійної Комісії;

- брати участь у засіданнях Ревізійної Комісії з правом дорадчого голосу;

- розробляти та вносити пропозиції про зміни до Статуту Товариства, затверджувати в межах своєї компетенції внутрішні положення, які регламентують питання, пов'язані з діяльністю Товариства;

- надавати виконавчому органу Товариства рекомендації з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору Товариства та погоджувати його;

- у випадку суттєвої загрози інтересам Товариства ініціювати проведення позачергових Загальних Зборів акціонерів.

Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління.

Голова Правління та члени Правління перебувають з Товариством в трудових відносинах.

Організаційно-управлінська структура - це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

В організаційній структурі управління кожний її елемент має своє певне місце та відповідні зв'язки, які і забезпечують їх взаємодію. Зв'язки наведених елементів системи управління поділяються на лінійні, функціональні та міжфункціональні.

Лінійні зв'язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління. Ці зв'язки з'являються там, де один керівник адміністративно підпорядкований іншому.

Функціональні зв'язки характеризують взаємодію керівників, що виконують певні функції на різних рівнях управління. Але між ними не існує адміністративного підпорядкування.

Міжфункціональні зв'язки мають місце між підрозділами одного і того ж рівня управління.

Головний бухгалтер підприємства, який підпорядковується директору, веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому чинним законодавством України

Ревізійна комісія контролює діяльність правління. Вона перевіряє виконання господарсько - фінансових планів, стан обліку і звітності, дотримання статуту, а також контролює виконання рішень загальних зборів.

Правління товариства є його виконавчо-розпорядним органом, відповідальним перед Радою товариства і складається з голови правління, його заступників та інших членів правління.

Воно спрямовує поточну, організаційну, господарську і соціальну діяльність райспоживспілки, здійснює безпосереднє управління роботою підприємств, організацій (об'єднань) та установ.

Апарат управління включає в себе підлеглі правлінню функціональні підрозділи, а також окремих спеціалістів і технічний персонал, який виконує функції обслуговування (рис.2.1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1.1 Структура апарату управління ВАТ „Карлівський механічний завод”

Планово-економічний відділ забезпечує планування і аналіз господарської діяльності, а також здійснює оперативний облік виконання планів і завдань, складає статистичну звітність за результатами виробничої і торгово-господарської діяльності.

Торговий відділ виконує функції організації торгівлі. В завдання відділу входить: складати заявки і заключати договори з постачальниками, організовувати завіз товарів до постачальників, впроваджувати прогресивні методи продажу товарів, проводити рекламну роботу і інше.

Бухгалтерія веде облік і звітність; контролює і аналізує фінансово-господарську діяльність; розробляє заходи з підвищення рентабельності підприємства.

Відділ кадрів підбирає кадри, аналізує плинність кадрів, розробляє заходи з їх закріплення.

Персонал являється головним фактором у будь-якій системі управління і є невід`ємним елементом внутрішнього середовища на ВАТ „КМЗ”. Тому його аналіз є необхідним (табл..2.1.1).

Таблиця 2.1.1. Динаміка продуктивності праці ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 рр.

Показник	Одиниці виміру	Роки	Відхилення 2006/2008
		2006	2007	2008	Абс.	Відн, %
Середньооблікова чисельність штатних працівників	осіб	371	374	389	18	4,8
Виробіток на одного працівника	тис. грн./осіб	56,24	63,42	129,65	73,42	130,5
Трудомісткість	Людино-год./ Тис.грн.	3,09	26,82	13,41	10,31	333,6

Середньооблікова чисельність штатних працівників за досліджуваний період збільшилась на 18 осіб. Виробіток на одного працівника збільшився на 130,5 %, що має позитивний характер зміни. Трудомісткість характеризує кількість затраченого часу на одиницю продукції. За аналізований період трудомісткість збільшилась на 333,6 %, що є негативним характером зміни даного показника, оскільки трудові витрати збільшуються на кожну одиницю продукції.

Система управління ВАТ «КМЗ» суттєво впливає на ефективність фінансово - господарської діяльності трудового колективу.

Господарський аналіз здійснюється за даними бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської і статистичної звітності. Основним джерелом інформації для аналізу господарського стану є бухгалтерські баланси ВАТ „КМЗ” за 2006-2008 роки, а також “Звіти про фінансові результати” за 2006-2008 роки.

На основі відомостей балансів спочатку треба проаналізувати обсяг і структуру засобів (майна) акціонерного товариства (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2. Зміни в обсязі майна ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показник	Одиниці виміру	Роки	Зміна 2008/2006
		2006	2007	2008	Абс.	Відн, %
Усього активів	Тис. грн	17768,6	7876,8	27005,2	9236,6	51,98
Основні засоби за первісною вартістю на кінець року	Тис. грн.	18110,5	19034,3	19436,5	1326	7,32
Основні засоби за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	6669,8	6736,9	6425,1	-244,7	-3,67
Середньорічна вартість основних засобів	Тис. грн.	18721,8	18572,4	19235,4	513,6	2,74
Оборотні активи на кінець року	Тис. грн.	9676,3	7779,4	194138	184461,7	1906,32
Середні залишки оборотних активів	Тис. грн.	11157,4	8727,85	13596,6	2439,2	21,86

Розглядаючи в динаміці показники, узагальнені в таблиці 2.1.2, слід відмітити, що загальна сума майна в 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилась на 9236,6 тис.грн.. Зміни в обсязі майна можна побачити на рисунку 2.2.

Рис.2.1.2.Зміни в обсязі майна ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Для узагальненої характеристики виробничої діяльності підприємства, окремих галузей та промисловості в цілому визначається обсяг продукції у вартісному вигляді.

Товарна продукція - це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт, послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації. До обсягу товарної продукції належить: готова продукція, послуги, капітальний ремонт свого підприємства, ремонтні роботи, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств власного підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тара, що не входять до гуртової ціни виробу.

До валової продукції (ВП) належить уся продукція у вартісному виразі:

ВП = ТП - (НЗВп - НЗВк), (2.1.1.)

де НЗВп, НЗВк - вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Реалізована продукція (РП) - це продукція, яка відвантажується споживачеві, і за яку надійшли кошти на поточний рахунок підприємства-постачальника або мають надійти у зазначений термін:

РП = ТП + (Гп - Гк), (2.1.2)

де Гп, Гк - залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планового року, грн.

Витрати на гривню товарної та реалізованої продукції розраховуються як відношення трудових витрат до вартості товарної та реалізованої продукції.

Таблиця 2.1.3. Випуск продукції ВАТ „Карлівський механічний завод” в натуральних і вартісних показниках за 2006-2008 роки

Показники	Одиниці виміру	Роки	Зміна 2008/2006
		2006	2007	2008	Абсол	Відн, %
Валова продукція	Тис.грн.	19277,4	24001,4	51773,9	32496,5	168,5
Товарна продукція	Тис.грн.	20865,7	23719,7	50436,7	29571,0	141,7
Реалізована продукція	Тис.грн.	22454,0	23438	49099,5	26645,5	118,6
Витрати на грн. Реалізованої продукції	Грн./грн	0,99	1,42	1,8	0,8	80
Витрати на грн. товарної продукції	Грн./грн	1,06	1,4	1,75	0,7	66,1

Товарна та реалізована продукція зросли відповідно на 141,7 % і 118,6%.

Валова продукція також збільшилася на 32496,5 тис.грн, або на 168,5%. Витрати на грн..ТП і витрати на грн.. РП збільшилися відповідно на 80 і 66,1%, що є негативним, але з врахуванням достатнього збільшення товарної і реалізованої продукції це є нормальною тенденцією.

Далі можна розрахувати ступінь зносу основних засобів ВАТ „Карлівський механічний завод”

Таблиця 2.1.4. Аналіз ступеня зносу основних засобів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки, %

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення(+,-) в 2008р., порівняно з
				2006 р.	2007 р.
Коефіцієнт зносу основних засобів	63,17	64,6	66,9	3,73	2,3
Коефіцієнт придатності	36,8	35,4	33,1	-3,7	-2,3

Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як відношення суми зносу основних засобів до первісної вартості основних засобів, а коефіцієнт придатності як залишкової вартості основних засобів до первісної вартості основних засобів. Як ми бачимо, коефіцієнт зносу основних в 2008 році по відношенню до 2006 року збільшується. В 2008 році по відношенню до 2006 року коефіцієнт зносу основних засобів збільшився на 3,73, а по відношенню до 2007 року збільшився на 2,3. Коефіцієнт придатності в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшився на 3,7, а порівняно до 2007 року на 2,3. Тобто ступінь придатності основних засобів невеликий, потрібно підвищувати ефективність використання основних засобів на стадії їх експлуатації.

Важливим показником діяльності підприємства є рівень ефективності використання основних фондів (табл..2.1.5)

Таблиця 2.1.5. Ефективність використання основних фондів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показник	Одиниці виміру	Роки	Зміна 2008/2006
		2006	2007	2008	Абс.	Відн., %
Фондовіддача	Грн./грн.	1,12	1,28	2,62	1,50	133,9
Фондоємність	Грн./грн.	0,90	0,78	0,38	-0,52	-57,7
Фондо-озброєність працівників	Тис.грн./осіб	50,46	49,66	49,45	-1,01	-2,01

На протязі останніх 3-х років фондовіддача основних фондів збільшується. В 2008 році порівняно з 2006 роком вона збільшилась на 1,5 грн. Це позитивне явище. На зміну фондовіддачі можуть впливати багато чинників. Це може бути збільшення (зменшення) оптових цін на продукцію, зміна структури продукції, зміна структури основних фондів, зміна складу та вартості основних фондів залежно від природнокліматичних умов, зміна питомої ваги вартості фондів соціального та екологічного призначення.

Також з даних таблиці 2.4. видно, що на протязі останніх 3-х років зменшується фондоємність продукції. В 2008 році порівняно з 2006 роком фондоємність продукції зменшилась на 0,52 грн. Фондоємність - це показник обернений до фондовіддачі і характеризує частку вартості основних фондів у розрахунку на одну гривню продукції. Тому зменшення фондоємності продукції це позитивне явище.

Фондоозброєність праці в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилась на 1,01 тис.грн/особу, або на 2,01%. Фондоозброєність показує яка частина вартості основних фондів припадає на одного працівника. Оскільки вона зменшується, то це є негативним.

Співвідношення окремих видів основних фондів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає видову структуру використовуваних засобів праці.

На зміну обсягу, складу і структури основних засобів впливають такі фактори: характер і особливості виробничого процесу; технологія, рівень організації і кооперування праці; методи організації виробництва.

Проаналізуємо структуру основних фондів товариства (табл..2.1.6.)

Таблиця 2.1.6. Динаміки складу і структури основних фондів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008/2006
	тис. грн.	питома вага,%	тис. грн..	питома вага,%	тис. грн..	питома вага,%	абс.	Відн, %
Будинки споруди та передавальні присрої	8360,4	46,17	8849,5	46,50	8895,6	45,71	535,20	6,40
Машини та обладнання	8292,7	45,80	8707,6	45,76	9062,1	46,56	769,40	9,27
Транспортні засоби	670,9	3,71	678,6	3,57	678,6	3,49	7,70	1,14
Інструменти, прилади, інвентар	566,7	3,13	586,2	3,08	619,6	3,10	52,90	9,33
Інші необоротні матеріальні активи	215,9	1,19	208,5	1,10	206,7	1,00	-9,20	-4,26
Всього	18106,6	100	19030,4	100	19462,6	100	1356,00	7,48

3 даних таблиці видно, що основні фонди збільшились на 1356 тис. грн. Найбільшу питому вагу займають в 2006 та в 2007 роках будинки та споруди відповідно (46,17% і 46,5%), а в 2007 році машини та обладнання (46,56%). В цілому по структурі основних фондах характер змін позитивний. Найменшу питому вагу за весь досліджуваний період займають інші необоротні матеріальні активи (1,19%, 1,1% і 1%) і саме їхня вартість з кожним роком зменшується.

Кожне підприємство, крім основних виробничих фондів повинно мати кошти для обслуговування як процесу виробництва, так і реалізації продукції. Ці кошти називаються обіговими і складаються із сукупності оборотних фондів та фондів обігу.

Ефективність використання оборотних коштів підприємства характеризується швидкістю їх обертання їхньою оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових умов для розширення виробництва створення резервного фонду.

Розглянемо склад і структуру оборотних коштів ВАТ „КМЗ”(табл..2.1.7)

Таблиця 2.1.7. Склад і структура обігових коштів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Групи обігових коштів	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008/2006
	Тис. грн.	Питома вага %	Тис. грн.	Питома вага %	Тис. грн.	Питома вага %	Абс.	Відн, %
Оборотні кошти, з них:	9676,3	100	7779,4	100	19413,8	100	9737,5	100,63
Оборотні кошти у сфері виробництва	2052	21,21	1323,4	17,01	3555,8	18,32	1503,8	73,28
Виробничі запаси	1040,7	10,76	800,00	10,28	1630,8	8,40	590,1	56,70
Незавершене виробництво	1011,3	10,45	523,4	6,73	1925	9,92	913,7	90,34
Оборотні кошти у сфері обігу з них:	7624,3	78,79	6456	82,99	15858	81,68	8233,7	107,99
Готова продукція	2279,2	23,55	1997,5	25,68	660,3	3,40	-1618,9	-71,02
Товари	0,6	0,01	0,2	0,00	1,6	0,01	1	166,6
Векселі	114,3	1,18	52,5	0,67	52,5	0,27	-61,8	-54,06
Дебіторська заборгованість	3527,5	36,46	2587,2	33,26	6905,4	35,57	3377,9	95,75
Дебіторська заборгованість за розрахунками	299,2	3,09	908,7	11,68	2938,6	15,14	2639,4	882,15
Грошові кошти в національній валюті	676,5	6,99	157,8	2,03	419,9	2,16	-256,6	-37,93
Грошові кошти в іноземній валюті	136,7	1,41	0,2	0,00	-		-	-

В цілому оборотні кошти підприємства збільшились на 9737,5тис.грн, або на 100,63 %. Оборотні кошти у сфері виробництва займають меншу питому вагу ніж оборотні кошти у сфері обігу. Їх питома вага протягом аналізованого періоду відповідно складала 21,2%, 17,01% і 18,32%. Це є негативним, оскільки перебування оборотних коштів у сфері обігу -- лише необхідна умова безперервності процесу відтворення; проте ця частина коштів підприємства не бере безпосередньої участі у створенні вартості продукції, що виготовляється.

В ринкових умовах раціональне використання оборотних коштів створює передумову високої конкурентноздатності підприємств (табл.2.1.8).

Таблиця 2.1.8. Аналіз ефективності обертання оборотних активів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+,-) 2008 року до
				2006 року	2007 року
Тривалість одного обороту в днях	178,88	134,06	99,69	-79,19	-34,37
Коефіцієнт обертання активів, обороти	2,01	2,69	3,61	1,6	0,92
Коефіцієнт завантаження в обороті, %.	0,50	0,37	0,28	0,22	-0,09

Коефіцієнт обертання активів з кожним роком зростає. Значення цього коефіцієнту в 2006 році становило 2,01, в 2007 році 2,69, в 2008 році 3,61. В 2008 році порівняно з 2006 роком цей коефіцієнт збільшився на 1,6, а порівняно з 2007 роком на 0,92. Збільшення цього коефіцієнту є позитивним моментом для підприємства.

В результаті прискорення оборотності можна розрахувати відносне вивільнення оборотних коштів.

Вив.гр.коштів= (2.13.)

Вив.гр.коштів = *(99,69-178,8) = 136,4 * (-79,11) = -10790,6 тис.грн.

Отже, в результаті прискорення обороту на 79,19 днів, підприємство може вивільнити 10790,6 тис. грн.

Фінансове благополуччя товариств безпосередньо залежить від їх здатності отримувати прибуток, достатній для забезпечення виробничого і соціального розвитку.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

- вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

- вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;

- збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;

- забезпечення своєчасності розрахунків;

- підтримання необхідної ліквідності.

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан. Наведено в таблиці 2.1.9.

Такий показник визначає мету підприємницької діяльності. Окрім керівництва фірми і колективу, він цікавить вкладників капіталу (інвесторів, кредиторів), а також державні органи, насамперед податкову службу, фондові біржі, які здійснюють купівлю-продаж цінних паперів.

Основний результат діяльності підприємства визначається з допомогою цілого ряду показників, які поділяються на абсолютні та відносні. До абсолютних відносять прибуток підприємства, які іноді ототожнюють з поняттям „дохід”, а до відносних - рентабельність підприємства.

Разом із тим під поняттям „дохід” розуміють фінансовий показник, який визначається як різниця між виторгом, отриманим від підприємницької діяльності та матеріальними витратами (включаючи витрати, що прирівнюються до них).

Із практичної точки зору показник „дохід” означає загальну суму коштів, яку одержує підприємство за певний період і яка після вирахування податків може бути використана на споживання та інвестування. Таким чином, дохід є виторгом підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Узагальнено показники які виражають фінансовий результат, представлені у ф. №2 річної і квартальної бухгалтерської звітності “Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 2.1.9. Динаміка показників господарської діяльності ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показник	Одиниці виміру	Роки	Відхилення у % в 2008 році порівняно з
		2006	2007	2008	2006	2007
Валовий прибуток	тис. грн.	4005,1	5609,1	11436,5	285,5	203,89
Інші операційні доходи	тис. грн.	13618,8	11379,9	41224,2	302,7	362,25
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	тис. грн.	-1991	869	2006,7	-100,8	230,92
Чистий прибуток	тис. грн.	-2073,2	823,7	1505	-72,6	182,71

З даних таблиці 2.1.9 видно, що на сьогоднішній день господарська діяльність ВАТ „Карлівський механічний завод” є ефективною і рентабельною, але недостатньо як для такого великого підприємства. Якщо проаналізувати прибуток, то підприємство на протязі 2006 року було збитковим, збиток становив 2073,2 тис.грн., в 2007 році воно стало працювати прибутково, прибуток в цьому році становив 823,7 тис.грн., а в 2008 році прибуток становив 1505 тис.грн.

У ході аналізу оборотних активів підприємства на основі даних балансу важливе значення має вивчення джерел їх формування. Про фінансову стійкість підприємства судять за системою узагальнюючих та часткових показників, розрахунок яких подано у табл.2.1.10.

Таблиця 2.1.10. Узагальнюючі показники фінансової сталості ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2008 рік

Показники	На початок 2008р, тис.грн	На кінець 2008р., тис.грн
1. Наявність власних оборотних коштів для формування запасів -Н1	-2116,8	-326,4
2. Наявність власних оборотних коштів та довгострокових позикових коштів для формування запасів-Н2	-656,6	-295,8
3. Наявність власних оборотних коштів, довгострокових та короткострокових коштів для формування запасів-Н3	-656,6	9804,2
4. Запаси -Н4	3321,1	4217,7
5. Надлишок (+), нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів -Е1	-5437,9	- 4544,1
6. Надлишок (+), нестача (-) власних обігових коштів та довгострокових позикових коштів для формування запасів-Е2	-3977,7	-4544,1
7. Надлишок (+), нестача (-) власних обігових коштів, довгострокових та короткострокових позикових коштів для формування запасів-Е3	-3977,7	5586,5

Як ми бачимо, на початок 2008 року підприємству не вистачало ні власних обігових коштів, ні довгострокових та короткострокових позикових коштів для формування запвсів, що говорить про нестійку фінансову стійкість підприємства. Але вже на кінець 2008 року ми бачимо надлишок власних обігових коштів, довгострокових та короткострокових позикових коштів для формування запасів.

Комплекс показників фінансового стану достатньо відображається в рівні ліквідності заводу (табл.2.1.11).

Таблиця 2.1.11. Аналіз ліквідності ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Нормативне значення	Відхилення від нормативу (+;-)
					2006рік	200рік	2008рік
Грошові кошти та їх еквіваленти	813,2	158	419,9	х	х	х	х
Дебіторська заборгованість	3826,7	3495,9	9844	х	х	х	х
Оборотні активи	9676,3	7779,4	19413,8	х	х	х	х
Необоротні активи	8092,3	7876,8	7591,4	х	х	х	х
Власний капітал	4566	5760	7265	х	х	х	х
Поточні зобов'язання	13197,1	8436,0	19709,6	х	х	х	х
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,06	0,02	0,02	0,2	0,14	0,18	0,18
Коефіцієнт проміжної ліквідності	0,4	0,52	0,77	0,7	0,3	0,18	-0,07
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,73	0,92	0,98	2	1,27	0,08	1,02

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості підприємство має можливість негайно погасити високоліквідними оборотними активами, він є жорстким критерієм підприємства. Як ми бачимо, протягом останніх трьох років коефіцієнт абсолютної ліквідності перебуває за межами критичного рівня. В 2006 році значення цього коефіцієнту становило 0,06, в 2007 і 2008 роках 0,02. В 2006 році відхилення коефіцієнту абсолютної ліквідності від нормативу становило 0,14, а в 2008 році 0,18. Отже, в акціонерному товаристві не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов'язань.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який також називають коефіцієнтом поточної ліквідності. Він дорівнює відношенню поточних активів до поточних зобов'язань і показує, якою мірою поточні зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 гривню поточних зобов'язань.

Значення коефіцієнту поточної ліквідності в 2006 році становило 0,73, в 2007 році 0,92 і в 2008 році 0,98. Коефіцієнт поточної ліквідності в 2007 році порівняно з 2006 роком збільшився на 0,109, а в 2008 році порівняно з 2007 роком збільшився на 0,6. Як ми бачимо, значення коефіцієнту поточної ліквідності протягом останніх трьох років менше двох. Це свідчить про те, що підприємству важко ліквідовувати борги, хоча з кожним роком значення цього коефіцієнту збільшується.

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, яка частина поточних активів за мінусом запасів і дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються більш, ніж через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Як ми бачимо, тільки у 2008 році значення показника було більше нормативу. В 2006 році даний показник становив 0,4, а в 2007 році 0,52.

Отже, можна зробити висновок, що ВАТ „Карлівський механічний завод” протягом останніх трьох років не ліквідний, хоча в 2008 році показники покращилися.

Ефективність товариства у великій мірі залежить від наявності джерел фінансових ресурсів (табл..2.1.12).

Таблиця 2.1.12. Динаміка структури джерел фінансових ресурсів ВАТ „Карлівський механічний завод” за 2006-2008 роки

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення(+,-) 2008 року до
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%	2006	2007
Власний капітал	4566	25,6	5760	36,7	7265	26,9	2699	1505
Довгострокові зобов'язання	-	-	1451	9,3	-		-	-
Поточні зобов'язання	13197,1	74,3	8436	53,8	19709,6	72,9	6512,5	11273,6
Інші (доходи майбутніх періодів)	-	-	-	-	-	-	-	-
Забезпечення наступних витрат і платежів	5,5	0,04	9,2	0,05	30,6	0,1	25,1	21,4
Разом	17768,6	100	15656,2	100	27005,2	100	9236,6	11349

Протягом останніх трьох років власний капітал збільшився. В 2008 році порівняно з 2006 роком сума власного капіталу збільшилася на 2699 тис. грн., а порівняно з 2007 роком на 1505 тис. грн. Довгострокові зобов'язання були тільки в 2007 році. Поточні зобов'язання протягом останніх трьох років збільшилися. В 2008 році порівняно з 2006 роком вони збільшились на 6512,5 тис.грн., а порівняно з 2007 роком на 11273,6 тис.грн. Забезпечення витрат і платежів також збільшується. З цього можна зробити висновок, що структура джерел фінансових ресурсів акціонерного товариства не досить ефективна. Хоча власний капітал з кожним роком збільшується, найбільше збільшуються поточні зобов'язання, а це є не найкращою тенденцією.

Як підсумок можна сказати, що на сьогоднішній день господарська діяльність заводу є не достатньо ефективною, оскільки не вистачає власних обігових коштів.

2.2 Маркетинговий аналіз діяльності ВАТ „Карлівський механічний завод”

Метою маркетингового аналізу є обґрунтування комерційної спроможності підприємства або проекту, оцінка можливості реалізації продукту на обраному ринку та отримання доходу, що дозволив би покрити витрати. Основні методи маркетингового аналізу можна класифікувати за певними ознаками (табл..2.2.1).

Таблиця 2.2.1.Класифікація основних методів маркетингового аналізу

Методи маркетингового аналізу
Евристичні	Слабо формалізовані	Формалізовані
Індивідуальний експртний аналіз	Експертне оцінювання	Кореляційний аналіз
Метод інтроспекції	Морфологічний аналіз	Регресійний аналіз
Метод ієрархічного направленого перебору	SWOT-аналіз	Факторний аналіз
Метод контрольний запитань	Аналіз Мак Кінсі «7S»	Кластерній аналіз
Метод клективного блокноту	Portfolio аналіз	Дискримінантний аналіз
Мозковий штурм	GAP-аналіз	Нейронні тенета
Метод аналогій	Lots-аналіз	Метод теорії ігор
Метод синектики	BZB аналіз	Моделювання процесів
	PIMS аналіз	Розвідковий аналіз
	Pareto аналіз	Data Mining (добуток данних)
	PDS аналіз
	ABC аналіз

Одним з основних та розповсюджених методів є SWOT-аналіз.

Середовище організації умовно можна поділити на дві частини: зовнішнє по відношенню до організації середовище і внутрішнє середовище. Завдання менеджменту полягає в тому, щоб забезпечувати підтримку балансу між організацією і зовнішнім середовищем шляхом створення продукту і його обміну у внутрішньому середовищі на необхідні для забезпечення життєдіяльності організації ресурси. Для того, щоб успішно виживати в довгостроковій перспективі, організація повинна вміти передбачати те, які труднощі можуть виникнути на її шляху в майбутньому, і те, які нові можливості можуть відкритися для неї. Тому потрібно сконцентрувати увагу на з'ясуванні того, які загрози і можливості існують в зовнішньому середовищі. Але для того, щоб успішно справлятися з загрозами і дійсно використовувати можливості, не достатньо тільки одного знання про них. Сильні і слабкі сторони внутрішнього середовища організації таким же чином, як і загрози і можливості, визначають умови успішного існування організації.

Таким чином, аналіз середовища, направлений на виявлення загроз і можливостей, які можуть виникнути у внутрішньому середовищі по відношенню до організації, і сильних і слабких сторін, якими володіє організація.

Стратегічний баланс - певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів, що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT-аналіз. В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі. SWOT-аналіз - це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування.

Ш Сильні сторони (Strengths) -- внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурси, що можуть зумовити формування конкурентної переваги;

Ш Слабкі сторони (Weaknesses) -- види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно використовуються;

Ш Можливості (Opportunities) -- альтернативи, що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів);

Ш Загрози (Threats) -- будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Етапи опрацювання стратегій підприємства на основі SWOT-аналізу показано на рис. 2.2.1

Застосування SWOT-аналізу дозволить систематизувати всю наявну інформацію й, бачити ясну картину «поля бою», приймати зважені рішення, що стосуються розвитку бізнесу.

Для того щоб вижити й успішно розвиватися в умовах конкуренції, компанія повинна стежити за всіма змінами на ринку: вимогами споживачів, співвідношенням цін, конкуренцією, а також за створенням нових виробів, введенням нових елементів у торгівельну мережу.

Характеристики сильних і слабких сторін Карлівського механічного заводу, що використовуються в SWOT-аналізі наведені в табл..2.2.2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2.1 Етапи опрацювання стратегій підприємства на основі SWOT-аналізу

Таблиця 2.2.2. SWOT-аналіз ВАТ „Карлівський механічний завод” станом на 2008 рік

Потенційні внутрішні переваги	Потенційні внутрішні недоліки
Потужна матеріально - технічна база Високий інтелектуальний і технічний потенціал спеціалістів заводу Якість і надійність конструкції продукції, що випускається	Відсутність власних обігових коштів Недостатня прибутковість Відсутність сучасного обладнання i значний знос існуючого Відсутність стимулів праці
Потенційні зовнішні можливості	Потенційні зовнішні загрози
Розширення асортименту продукції Залучення коштів (кредит)	Інфляція Соціально-політична нестабільність Низька платоспроможність клієнтів Податкова політика

Сильні сторони в діяльності заводу.

Сильною стороною є наявність потужної матеріально-технічної бази. На території заводу розміщено більше десятка будівель і споруд. Це цехи виробництва і ремонту автоцистерн, механічний, інструментальний, заготівельний, деревооброблювальний, малярний, а також адміністративний корпус, складські приміщення і гаражі.

Високий інтелектуальний потенціал спеціалістів заводу, які мають спеціальні знання і багаторічний досвід роботи в даній області, дозволяє проектувати і виробляти обладнання з врахуванням всіх вимог замовника. Завод пропонує споживачу надійну, якісну і доступну за цінами продукцію.

Слабкі сторони в діяльності заводу.

Спад виробництва, криза неплатежів стали причиною тяжкого фінансово-економічного стану підприємства. Підприємство знаходиться на самофінансуванні. Додаткових надходжень немає. Власних обігових коштів не вистачає на нормальну роботу заводу. Низька платоспроможність населення стримує розвиток харчової промисловості, що впливає на зменшення замовлень на серійне обладнання. Виготовлення по разовим замовленням викликає збільшення собівартості продукції. На підприємстві відсутнє сучасне обладнання i відбувається значний знос існуючого. А необґрунтовано великі податки не дають змоги розвивати та переоснащувати виробничі потужності.

Можливості для успішної діяльності заводу в ринкових умовах господарювання.

За рахунок залучення капіталу підприємство може зробити капітальний ремонт існуючого обладнання та по - можливості закупити нове. А також з'явиться можливість розширити асортимент продукції.

Загрози для успішної діяльності заводу в сучасних умовах.

Потенційними загрозами є інфляція, недосконале законодавство, соціально-політична нестабільність. Низька платоспроможність населення стримує розвиток харчової промисловості, що впливає на зменшення замовлень на серійне обладнання. Негативна податкова політика держави.

Попередньо проаналізувавши сильні та слабкі сторони підприємства, складемо матрицю SWOT для ВАТ „Карлівський механічний завод”(рис.2.2.3)

Зовнішнє середовище

Можливості: 1. Розширення асортименту продукції 2. Залучення коштів (кредит)	Загрози: 1. Інфляція 2.Соціально-політична нестабільність 3.Низька платоспроможність клієнтів 4. Податкова політика
Сильні сторони: 1.Потужна матеріально - технічна база 2.Високий інтелектуальний і технічний потенціал спеціалістів заводу 3.Якість і надійність конструкції продукції, що випускається	Поле «СіМ» Наявність потужної матеріально-технічної бази, надійна , якісна і доступна за цінами продукція, професіоналізм колективу. Розширення асортименту продукції. Залучення додаткових коштів.	Поле «СіЗ» Матеріальна база. Професіоналізм працівників. Якість продукції. Інфляція, низька платоспроможність клієнтів, податкова політика, політична нестабільність
Слабкі сторони: 1.Відсутність власних обігових коштів 2. Недостатня прибутковість 3.Відсутність сучасного обладнання i значний знос існуючого 4.Відсутність стимулів праці	Поле «СлМ» Відсутність власних обігових коштів Недостатня прибутковість Відсутність сучасного обладнання i значний знос існуючого Відсутність стимулів праці Розширення асортименту продукції Залучення коштів (кредит	Поле «СлЗ» Відсутність власних обігових коштів Недостатня прибутковість Відсутність сучасного обладнання i значний знос існуючого Відсутність стимулів праці Інфляція, низька платоспроможність клієнтів, податкова політика, політична нестабільність

Внутрішнє середовище

Рис.2.2.3 Матриця SWOT для ВАТ „Карлівський механічний завод”

SWOT-аналіз передбачає не лише визначення сильних, слабких сторін, можливостей і загроз, а і оцінювання їх впливу на підприємство.

Аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін рекомендується проводити як порівняльний аналіз, причому головний напрям уваги має спрямовуватися на конкурентоспроможність підприємства. Це означає, що внутрішні фактори, це насамперед, фактори конкурентоспроможності.

Після складання матриці можна визначити ступінь впливу головних факторів, що впливають на діяльність даного підприємства.

Таблиця 2.2.3. Вплив головних факторів на діяльність ВАТ „Карлівський механічний завод”

Група факторів	Опис проблем	Ступінь впливу на діяльність емітента	Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство
		незначний вплив	незначний вплив	незначний вплив
Політичні	Полiтичнi фактори.			X	Вдосконалення чинного законодавства
Фінансово-економічні	Низька платоспроможнiсть клiєнтiв, нестача обiгових коштiв			X	Регулювання цiн на продукцiю, енергоносiї
Виробничо-технологічні	Вiдсутнiсть сучасного обладнання i значний знос iснуючого.			X	Капiтальний ремонт iснуючого обладнання та по-можливостi покупка сучасного
Соціальні	Вiдсутнiсть стимулiв працi.		X		Пiдвищення рiвня працi та заробiтної плати

Отже, на покращення діяльності товариства можуть вплинути наступні чинники:

· зовнішні - вдосконалення чинного законодавства, регулювання цін на продукцію, енергоносії;

· внутрішні - капітальний ремонт існуючого обладнання, підвищення рівня праці та заробітної плати.

Фінансово - господарська діяльність ВАТ у великій мірі залежить від методичного аналізу і підходу до ефективного використання елементів системи управління особистими продажами.

2.3 Методичний аналіз управління особистими продажами на підприємстві

Переважна бiльшiсть пiдприємств в умовах функцiонування ринкової економiки досить добре контролює власнi витрати та дотримується фiнансової дисциплiни. Проте навiть повний контроль менеджменту за дiяльнiстю пiдприємств не дає можливостi керувати найбiльш впливовим фактором ефективностi дiяльностi пiдприємства - його продажами. Мабуть, саме лише часткова керованiсть та непiдконтрольнiсть ринку однiй особi змушують менеджмент компанiї особливу увагу придiляти продажам. Отже, тi менеджери фiрми, котрi безпосередньо працюють з клiєнтами та здiйснюють продажi, стають об'єктом ретельної уваги зi сторони iншого керiвництва фiрми.

Операцiйнi доходи (продажi) фiрми є найважливiшим елементом у процесi менеджменту, оскiльки залежать вiд зовнiшнiх факторiв, практично непiдконтрольних та нерегульованих пiдприємством. Операцiйнi доходи (продажi) фiрми слiд прогнозувати у першу чергу, тому що решту факторiв виробництва, зокрема витрати, можна визначити прямим розрахунком залежно вiд фактичних чи прогнозованих обсягiв продаж. Отже, прогнозування продаж - ключовий елемент у плануваннi та управлінні пiдприємства. комунікаційний маркетинговий особистий продаж

Прогнозом продажу фiрми можна вважати передбачення майбутнiх операцiйних доходiв пiдприємства протягом означеного облікового перiоду та на основi передбачуваної інформації про дiю факторiв зовнiшнього i внутрішнього оточення компанiї, а також iсторичних даних минулих перiодiв за умови, що допустима розбiжнiсть прогнозованих майбутнiх доходiв та фактичного їх значення встановлюється на основi ймовiрностi.

Взагалi, у процесi фiнансового прогнозування варто врахувати також ряд важливих правил, сутнiсть яких викладенанижче:

1. Прогнози розробляються окремо для кожної товарної групи, якою займається компанiя, оскiльки умови росту продажiв рiзних брендiв компанiї можуть iстотно вiдрiзнятися.

2. Прогнози варто розробляти не лише окремо для кожного бренда фiрми, але й окремо для кожного ринку чи його сегмента, на якому вiдбувається продаж даного продукту. Рiзнi ринки диктують рiзнi умови для продукції фiрми.

3. Необхiдно враховувати умови реалiзацiї продуктiв на кожному окремому ринку, наявнiсть i рiвень розвитку дилерської мережi, акцiї по просуванню товару, рекламнi компанiї тощо.

4. Важливим моментом є облiк впливу iнфляцiйної складової на цiну продукту, бо якщо iнфляцiйний вплив на структуру витрат фiрми i цiни готової продукцiї рiзний, то у структуру фiнансового плану фiрми варто внести необхiднi коригувальнi розрахунки.

Прогнози розробляються окремо для кожного ринку i бренду, а потiм додаються. Отриманий результат варто порiвняти з окремо розробленим сукупним прогнозом розвитку обсягу продажу фiрми у цiлому. На його пiдставi будуть визначенi остаточнi цифри прогнозованого обсягу продажiв, якi закладатимуться у фiнансовий план.

Нижче наводимо алгоритм формування прогнозу продаж фiрми (Рис. 2.3.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3.1. Алгоритм формування прогнозу продаж фiрми

Вiдповiдно до наведеного алгоритму перш за все розглядаються припущення стосовно специфiки та умов функцiонування даного ринку. Встановлення таких припущень часто може складати об'єкт окремих досить складних маркетингових дослiджень. На їх основi будується оцiнка ринкового потенцiалу даного продукту вiдповiдно до специфiчних вимог, котрi задекларованi вище у означеннi. Далi необхiдно встановити, якою часткою ринку володiє компанiя та зробити припущення щодо бажаної майбутньої частки ринку. Це дозволяє оцiнити потенціал продажу фiрми та визначає орiєнтири у процесi реалiзацiї прогнозу.

Одне з найбiльш важливих питань у процесi прогнозування стосується правильного вибору методу прогнозування. Розглянемо iснуючу на даний момент практику використання методiв прогнозування. Залежно вiд концептуальних засад таких методiв їх подiляють на фундаментальнi та технiчнi. У деяких економiчних джерелах їх також називають суб'єктивними та об'єктивними методами (Рис. 2.3.2).

Фундаментальнi суб'єктивнi методи базуються переважно на оцiнках експертами майбутнiх обсягiв продажу фiрми та їх приросту. При цьому експертами-оцiнювачами можуть виступати як фокус-групи, що складаються зi споживачiв даного продукту, так i групи продавцiв чи менеджерiв фiрми. Практика доводить, що непоганий результат можна отримати у випадку використання групи, яка охоплюватиме всi вищеназванi категорiї.

У процесi опитування таких експертiв доцільно використовувати метод Дельфi, сутнiсть якого полягає у послiдовному опитуваннi еспертiв незалежно один вiд одного та формування на першому етапi узагальнюючих безособових результатiв такого опитування. На другому етапi результати узагальнення повiдомляють експертам i пропонують їм висловити свою думку ще раз. Процедуру повторюють доти, поки не буде досягнуто резонного результату.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3.3 Класифікація методів прогнозування продажу

Об'єктивнi технiчнi методи переважно базуються на процедурах статистичної обробки iнформацiї про минулi продажi фiрми. При цьому висувається припущення, що вся iнформацiя про фiрму вже закладена у цих минулих продажах. Найбiльш поширеними методами для технiчного прогнозування продаж слiд вважати регресiйний аналiз та наступний розподiл бюджетованих продаж на основi iндексу сезонностi.

Допомiжними процедурами, якi дозволяють суттєво зменшити випадковi вiдхилення вiд тренду, є метод плинних середнiх та експоненцiйне зглажування.

Регресiйний аналiз являє собою стандартну процедуру, яка дозволяє провести лiнiю регресiї серед заданої на графiку серiї точок.

Проведемо кореляційний аналіз обсягів виробництва ВАТ „Карлівський механічний завод” враховуючи 2003-2008 роки та прогнозне значення на 2009 рік. (табл.. 2.3.1).

Таблиця 2.3.1. Кореляційний аналіз

Найменування показника	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Обсяг товарної продукції, тис. грн..	19068,2	19957,6	22454,1	20865,7	23719,7	50436,7

Проводимо кореляційний аналіз апроксимації за допомогою прямої.

Рівняння зв'язку

У = а+вх (2.3.4.),

Де у - обсяг,

Х - роки,

А- вільний член (постійна величина),

В - параметр, який показує середню зміну результативного показника з підвищенням (зниженням) величини фактору на одиницю.

Таблиця 2.3.2. Розрахунок виробничих величин для визначення параметрів рівняння зв'язку і коефіцієнту кореляції

х	у	ух	У2	Х2
1	19068,2	19068,2	363596251	1	21819,5
2	19957,6	39915,2	398305798	4	21998,8
3	22454,1	67362,3	504186607	9	22178,1
4	20865,7	83462,8	436577436	16	22357,4
5	23719,7	118598,5	562624168	25	22716
6	50436,7	302620,2	2543860707	36	22893,9
Разом 28	156502	631027,2	363596251	140	156500,4
Середнє значення 4	26083,6	105171,2	60590375,2	20

Параметри рівняння регресії знайдемо із системи рівняння, отриманих способом найменших квадратів

(2.3.5),

156502=7а +в 28

631027,2=28а + 140в

22357,4= а + 4в

22536,7= а + 5 в

в= 179,3

22357,4 = а +4 * 179,3

а = 21640,2

Рівняння регресії має вигляд у = 21640,2+179,3 х

21640,2 - постійна величина, не зв'язана зі зміною фактора,

179,3 - параметр який показує, що зі збільшенням кількості років на 1рік обсяг випуску продукції збільшується на 179,3 тис. грн..

Розрахунок теоретичної лінії регресії.

Підставивши в рівняння регресії відповідне значення „х” можна визначити теоретичне значення виручки для кожного року.

= 21640,2+179,3*1= 21819,5

2= 21640,2+179,3*2=21998,8

3= 21640,2+179,3*3= 22178,1

4= 21640,2+179,3*4= 22357,4

5= 21640,2+179,3*5= 22536,7

6= 21640,2+179,3*6= 22716

7= 21640,2+179,3*7= 22893,9

Сума 156500,4

За отриманими значеннями будується теоретична лінія регресії.



50000

40000

30000

20000

1 2 3 4 5 6 7

Визначаємо щільність зв'язку за формулою:

r = [2.3.6],

=2

= 25068,14

r= = 0,02

r= 0,02 - зв'язок відсутній.

Коефіцієнт детермінації r²= 0,0004

Коефіцієнт детермінації показує, що 0,04 % варіації обсягу продажу продукції залежить від часу, а інші 99,96 % -обумовлені впливом інших факторів.

Тому прогноз розміру продажу на невіддалену перспективу неможливий за результатами наведеного розрахунку.

Наступна спроба за прогнозувати розмір продажу передбачає використання знову ж кореляційного аналізу.

Х - ціна, у - обсяг обсягу продажу.

Таблиця 2.3.3. Розрахунок виробничих величин для визначення параметрів рівняння зв'язку і коефіцієнту кореляції

х	у	ух	У2	Х2
21,488	19,068	461,7341	409,7332	363,5886	24,78
21,48	19,957	461,3904	428,6764	398,2818	24,78
22,94	22,454	526,2436	515,0948	504,1821	26,56
22,945	20,865	526,473	478,7474	435,3482	26,54
23,63	23,719	558,3769	560,48	562,591	27,36
23,7	50,436	561,69	1195,333	2543,79	28,44
Разом 136,83	156,499	3095,908	3588,065	4807,782	158,4
Середнє значення 22,69	26,08317	515,9847	598,0108	801,297

156,49=7а +в 136,18

3588,065=136,18а + 3095,9в

22,35= а + 19,45в

512,6= 19,45а + 442,27 в

в= 1,2

а = 22,35-19,45*1,22

а = -0,99

Рівняння регресії має вигляд у = -0,99+1,2 х

-0,99 - постійна величина, не зв'язана зі зміною фактора,

1,2 - параметр який показує, що зі збільшенням ціни на обсяг випуску продукції збільшується і відбувається приріст на 1,2 тис. грн..

Розрахунок теоретичної лінії регресії.

Підставивши в рівняння регресії відповідне значення „х” можна визначити теоретичне значення виручки для кожного року.

= -0,99+1,2*21,48 = 24,78

2= -0,99+1,2*21,48 = 24,78

3= -0,99+1,2*22,94= 26,56

4= -0,99+1,2*22,945 = 26,54

5= -0,99+1,2*23,63 = 27,36

6= -0,99+1,2*23,7 = 28,44

Сума 158,4

За отриманими значеннями будується теоретична лінія регресії.

Визначаємо щільність зв'язку за формулою:

=16,9

= 9,06

r= = 0,49

r= 0,49

Коефіцієнт детермінації r²= 0,24

Коефіцієнт детермінації показує, що 24 % варіації обсягу продажу продукції залежить від ціни, а інші 76 % -обумовлені впливом інших факторів.

Очевидно, що даним методом не вичерпується прогнозування обсягів продажу і підприємство може обирати найкращий для себе.

Діяльність заводу в ринкових умовах господарювання повинна сприяти постійному підвищенню конкурентноздатності, ефективності роботи органів управління, а також структурних підрозділів. Цього можна досягти, якщо постійно удосконалювати торгівельно - виробничу діяльність, а також комунікаційні процеси та систему управління особистими продажами.

Розділ 3. Удосконалення управління особистими комунікаціями та особистими продажами на підприємстві

3.1 Удосконалення управління комунікаційними процесами на підприємстві

Практикою напрацьовано багато різних підходів до підвищення ефективності комунікаційних процесів в організації. Один з найвідоміших - це підхід, запропонований Американською асоціацією менеджменту, який називається "10 настанов щодо ефективної комунікації".

1. Прояснюйте свої ідеї перед початком комунікації. Це означає системне усвідомлення та аналіз питань, проблем та ідей, які є предметом комунікації. Чим глибше ви обмірковуєте свої майбутні повідомлення, тим прозорішим і чіткішим буде процес комунікації.