Аналіз особливостей фразеологізмів та їх функціонування в публіцистичних текстах в англійській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день преса займає особливе місце у світовому інформаційному просторі. Тематика публікацій охоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й область зовнішніх відносин і тому постійно перебуває в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активній взаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових фразеологізмів. На сторінках періодичних видань використовуються різні виразно-зображальні засоби, серед яких особливе місце займають фразеологізми, або фразеологічні одиниці. Фразеологічний фонд сучасної мови відрізняється багатством і різноманіттям, і кожен аспект його дослідження заслуговує на особливу увагу.

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці англійської мови неодноразово були предметом наукового дослідження і в нашій країні, і за її межами, структурно-семантичні та соціолінгвістичні особливості фразеологізмів є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається і в етимологічному аспекті англійської фразеології. У вітчизняній фразеології ще не існує комплексного дослідження й остаточного вирішення багатьох проблем, пов'язаних із соціальною диференціацією фразеологічних одиниць англійської мови, що й зумовило вибір цієї теми та пояснює актуальність дослідження.

Мета дослідження - обґрунтувати особливості фразеологізмів та їх функціонування в публіцистичних текстах, а також перекласти публіцистичний текст, який містить фразеологізми для розвитку умінь і навичок майбутнього перекладача.

Для реалізації мети були поставленні такі основні завдання:

- охарактеризувати ознаки типових фразеологізмів в англійській та українській мовах;

- виявити типові конструкції фразеологізмів в англійській та українській мовах;

- описати семантичну структуру та компонентний склад фразеологізмів в англійській та українській мовах;

- проаналізувати особливості перекладу фразеологізмів в англійській та українській мовах на основі публіцистичних текстів.

- переклад публіцистичної статті, яка містить значну кількість фразеологізмів для розвитку перекладацьких умінь і навичок.

Об'єкт дослідження - фразеологізми англійської та української мов.

Предмет дослідження - характеристика фразеологізмів англійської та української мов та способи їхнього перекладу.

Мета та завдання роботи визначили набір таких методів: 1) метод компонентного аналізу - для узагальнення теоретичних відомостей; 2) описовий метод - для з'ясування основних властивостей фразеологізмів; 3) метод порівняння - для виявлення відмінностей і спільностей у фразеологізмах української і англійської мов; 4) метод синтезу - для формування конкретних висновків; 5) метод індукції - для одержання загальних висновків на основі окремих фактів; 6) метод дедукції - для отримання висновків на основі попередньо наведених доказів; 7) метод суцільної вибірки під час перекладу - для наведення прикладів для підтвердження теорій та для розвитку умінь і навичок.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при вивченні таких навчальних дисциплін таких як порівняльна граматика української та англійської мов, Практичний курс основної іноземної мови ОІМ, лексикологія.

1. Теоретичні відомості про фразеологізми

1.1 Характеристика фразеологізмів англійської та української мов

Багатство мови - це багатство і його фразеології, тобто виразних і образних прислів'їв, оборотів, влучних і крилатих слів. Дуже часто за такими словами і зворотами лежить цілий світ, історична епоха - факти побуту уявлень і вірувань наших предків, реальні події далекого минулого. Фразеологізм як мовне явище розглядають не лише в лінгвістичному, а й в психологічному контексті. Проте, незважаючи на помітні досягнення у науковому обґрунтуванні теоретичних положень англійської та української фразеології як лінгвістичної дисципліни, ціла низка питань ще чекає свого дослідження. Тому необхідно мати чітку уяви про те, що таке фразеологізм, для цього дамо визначення фразеології з точки зору українських та закордонних науковців і визначимо джерело фразеології та характерні риси фразеологізмів.

А.В. Кунін стверджує, що родоначальником теорії фразеології є швейцарський лінгвіст французького походження Шарль Балі. За словами науковця, він систематизував поєднання слів у своїх книгах “Нарис стилістики” і “Французька стилістика”.

О.А. Ткаченко, наприклад, визначає фразеологію (грец. Phrases - зворот, вислів і грец. Logos - поняття, вчення), як розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти. Науковець стверджує, що об'єктом дослідження фразеології є стійкі вислови, їхня семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв'язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням. Ткаченко, також підкреслює, що на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, використовують терміни фразеологічна одиниця (ФО), або фразеологізм, які є складним цілим та набувають широкого значення.

Т.С. Соловйова виділяє два основних визначення фразеології: 1) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови в сучасному стані і в історичному розвитку; 2) сукупність фразеологізмів даної мови, так званий, фразеологічний склад.

Отже, фразеологією називають і сукупність таких поєднань - фразеологізмів. Іноді для їх позначення використовують і інші терміни: ідіома і одиниця фразеології. В англо-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі, англійські та американські лінгвісти здебільшого вживають термін “ідіома”, що є синонімом до терміну “фразеологічна одиниця”.

В українській та англійській мовах існує безліч визначень на позначення фразеологізму, так, О.О. Нагорна вважає, що фразеологізми - семантично зв'язані словосполучення, які, на відміну від схожих із ними за формою синтаксичних структур, не створюються відповідно до загальних закономірностей вибору й комбінації слів при організації висловлення, а відтворюються в мовленні у фіксованому вигляді, а Н.М. Амосова виділяє тільки фраземи та ідіоми. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.

Тлумачення ідіоми В.В. Виноградовим дуже близьке до зазначеного вище. Він стверджує, що ідіоми, або фразеологічні зрощення, характеризуються семантичною неподільністю, абсолютною непохідністю значення цілого з компонентів.

Р.К. Боженкова називає фразеологізмами комунікативні фразеологічні одиниці, які формуються на основі переосмислення прислів'їв, набуття ними більш широкого ситуативного сенсу і тим самим підняття їх на новий рівень фразеологічної абстракції зі своїми специфічними характеристиками.

Н.Г. Скиба розглядає фразеологічні одиниці, як нарізно оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який є продуктом фраземотворчої взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів. О.П. Бодик визначає фразеологізм - стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілість.

Е.Т. Дерді називає фразеологізмом, функціонально і семантично неподільну одиницю, яка характеризується стабільністю лексичних компонентів та граматичною структурою слів.

О.А. Ткаченко підкреслює, що кожній ФО властива єдність змісту й форми, а також здатність до відтворюваності. Характерні риси будь-якого фразеологізму - чітко окреслена граматична єдність, сталість словникового складу, відтворюваність постійно готової одиниці мовлення, узагальнене стале значення вислову, його більша або менша поширеність серед значної кількості мовців.

Т.С. Соловйова виділяє такі характерні риси фразеологізмів, як стійкість, відтворюваність, цілісність значення, роздільно формова будова. Е.Т. Дерді, також, стверджує що характерні риси фразеологізмів в англійській мові - відсутність мотивовації та стабільність лексичних компонентів. Це означає, що на відміну від компонентів вільних словосполучень, які можуть змінюватися в залежності від потреб зв'язку, фразеологічні одиниці завжди відтворюються в якості одного незмінного словосполучення. Наприклад, якщо у словосполученні red flower (червона квітка), ми можемо замінити слово red на будь-який інший колір white (білий), blue (блакитний), не змінюючи при цьому значення, то у фразеологічній одиниці red tape (бюрократичний метод) така заміна неможлива, тому що, якщо ми змінимо прикметник, то ми повністю змінимо значення фразеологічної одиниці.

Що до походження фразеологізмів, то Є.І. Гороть стверджує, що джерела походження фразеологізмів у сучасній англійській мові дуже різноманітні. Досліджуючи фразеологізми англійської мови, науковець прийшла до висновку, що переважна більшість досліджуваних фразеологізмів є одвічно англійськими, автори яких невідомі. Вони пов'язані зі звичаями й традиціями англійського народу або з певними історичними фактами, наприклад: a blue stocking - синя панчоха; педантка; жінка, позбавлена жіночності. Історія цього фразеологічного звороту пов'язана з адміралом Босковеном, який назвав один із літературних салонів Лондона “зібранням синіх панчіх” (причиною тому послугувала поява у цьому салоні відомого вченого Бенджаміна Спеллінгфліта у синіх панчохах). Також, важливим літературним джерелом фразеологічних одиниць є Біблія. Століттями Біблія була книгою, що найбільше читалася й цитувалася. З її сторінок в англійську мову увійшла велика кількість ідіом давньоєврейського і грецького походження. Усі вони повністю асимільовані. Прикладом таких фразеологічних зворотів може слугувати a whited sepulcher - дослівно побілений гроб, у сучасній англійській мові вживається у значенні “лицемір, двoлика людина”. Друге місце займають твори В. Шекспіра, їх більше 100. Так, наприклад, зворoт the green-eyed monster взятий із трагедії “Отелло”, його значення - чудовисько із зеленими очима; ревнощі.

З наукової точки зору, вивчення фразеології важливо для пізнання самої мови. Фразеологізми існують в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їх будову, значення і правильне вживання в мові, та поєднання зі словами. Фразеологізми відображають багатовікову історію українського та англійського народів, особливості їхньої культури, побуту, традицій, тому, фразеологізми - це високоінформативні одиниці, як української, так і англійської мов.

1.2 Класифікація і структура фразеологізмів

З'ясувавши, що фразеологізм - це фразеологічна одиниця, яка має стабільну граматичну і лексичну структуру, що сформувалася на протязі певного часового періоду і відома носіям певної мови та вживається у дискурсі відповідно до історично складених норм вживання, перейдемо до проблем, пов'язаних із класифікацією і структурою фразеологізмів та різними підходами до їх визначення, які становлять значну складність.

В.В. Виноградов виділяє три основні групи фразеологізмів: лексичними фразеологізмами вчений вважає ті фразеологізми, які лексично співвідносяться зі словами, які мають аналогічне значення. Наприклад: тримати язик за зубами, без царя в голові, нечистий на руку. Такі фразеологізми вживають в мові в якості готових лексичних одиниць, їх семантичне значення проявляється в тому, що за кожною такою одиницею закріплюється цілісне значення. Щодо предикативних фразеологізмів, то науковець стверджує, що це, як правило, закінчені словосполучення, які закріпилися в мові, у вигляді стійких формул. Наприклад: краще синиця в руках, ніж журавель в небі, краще пізно, ніж ніколи, сивина в бороду, біс в ребро. Мова йде про прислів'я, афоризми, де відобразились трудовий та життєвий настрій народу, практична філософія і людська мудрість, а компаративні фразеологізми, на думку В. Виноградова - це стійкі порівняння, наприклад: хитрий, як лис, червоний, як буряк, твердий, як камінь, ходить, як слон, співає, як соловейко.

Проте не всі вчені погоджуються з класифікацією В. Виноградова, наприклад, О.П. Бодик поділяє усі фразеологізми на дві групи: ідіоми, чи ідіоматичні словосполучення, і фразеологізми, чи фразеологічні одиниці. Ідіомами, науковець називає стійкі специфічні для даної мови звороти, що виражають єдине поняття. Лексичне значення їх не збігається зі значеннями тих слів, що входять до складу ідіоматичного звороту, воно дорівнює значенню одного слова. Так, приміром, ідіоматичний зворот замилювати очі своїм лексичним значенням дорівнює слову обдурювати, хоча дієслово замилювати й іменник очі, взяті окремо, зовсім не зв'язані з подібним значенням.

В свою чергу, Т.С. Соловйова стверджує, що існує три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення. До фразеологічних зрощень вона відносить фразеологізми з повністю переосмисленим складом і немотивованим значенням. Наприклад: back the wrong horse - зробити поганий вибір, bite the bullet - мужньо терпіти. Фразеологічні єдності - це фразеологізми з повністю переосмисленим складом і мотивованим значенням. Наприклад: the bottom line - кінцевий результат, break the ice - розтопити лід. А фразеологічні сполучення, за словами науковця, включають в свій склад слово або ряд слів з фразеологічно зв'язаним значенням: deep silence - мертва тишина, iron nerve - залізні нерви.

В англійській мові, також, існують різноманітні класифікації фразеологізмів. Наприклад, Є.І. Гороть розділяє англійські фразеологізми за походженням на два класи: одвічно англійські та запозичені. Запозичені, в свою чергу, поділяються на міжмовні та внутрішньомовні. В окрему групу виділяють запозичення в іноземній формі. Отже, з точки зору походження фразеологічні одиниці можна поділити на чотири групи: одвічно англійські фразеологічні одиниці: black as coal (as ink, as night) - чорний як вугілля (як чорнило, як ніч); black ingratitude - чорна невдячність; red as blood - червоний як кров; like a red rag to a bull - як червона хустка для бика; blue blood - голуба кров; yellow press - жовта преса; look at smth through rose-coloured glasses - дивитися на щось крізь рожеві окуляри; green with envy - зелений від заздрощів; white flag - білий прапор, прапор парламентера (сигнал про капітуляцію); міжмовні запозичення, тобто фразеологічні одиниці, запозичені з різних мов шляхом того чи іншого перекладу: to paint a black picture - у чорному кольорі; to be in a black book - чорна книга, чорний список; yellow belly - жовтороте пташеня; golden opportunity - блискуча нагода; kill the goose that laid/lays golden eggs - убити курку, яка несе золотіяйця; grey cells/matter - сіра речовина; white lie - невинна брехня, брехня заради порятунку; put down in black and white - написано чорним по білом; внутрішньомовні запозичення, тобто фразеологічні одиниці, запозичені з територіальних варіантів англійської мови; фразеологічні одиниці, запозичені в іноземній формі.

Ш. Балі, також, розробив свою власну класифікацію фразеологізмів: Вільні словосполучення, звичні словосполучення, фразеологічні ряди, фразеологічні єдності. Що до вільних словосполучень (les groupements libres), то автор стверджує, що це словосполучення, які розпадаються після, того, як сформуються. Звичні словосполучення (les groupements usuels) - словосполучення з відносно вільним зв'язком компонентів, які допускають деякі зміни. Фразеологічні ряди (les series phraseologiques), за словами науковця це групи слів, де два компоненти зливаються в один, а фразеологічні єдності (les unites phraseologiques) - це словосполучення, де слова втратили своє значення і означають одне нероздільне поняття. Компоненти цих словосполучень не можна міняти місцями.

Таким чином, Балі розрізняє словосполучення за ступенем стійкості: словосполучення, які можна змінювати і які не можна змінювати. В подальших своїх працях, Балі розрізняє лише два типа словосполучень: вільні словосполучення і фразеологізми. Науковець вважав, що фразеологізми характеризуються наявністю слова-ідентифікатора. Такі припущення, потім лягли в основу виокремлення фразеологічних зрощень і розробку теорії еквівалентності фразеологічної одиниці слову.

Е.Т. Дерді в англійській мові виділяє три основні групи фразеологізмів, ця класифікація ідентична до класифікації Т.С. Соловйової щодо поділу фразеологізмів в українській мові: фразеологічні злиття, єднання, словосполучення. Наприклад, фразеологічні злиття - абсолютно немотивовані словосполучення, такі як red tape - бюрократичний метод; heavy father - серйозна або значна частина в театральній п'єсі; kick the bucket - померти. Значення цих компонентів не поєднані між собою, тобто, тут присутнє значення всієї групи слів; фразеологічні єднання - практично немотивовані, бо їх значення сприймається через метафоричне значення всього словосполучення: to show one's teeth, to wash one's dirty linen in public, їх потрібно перекладати зважаючи на лексичні значення компонентів, це допоможе краще зрозуміти справжнє значення словосполучення, а фразеологічні словосполучення - мотивовані, але вони складаються з слів, які володіють спеціальною лексичною валентністю. В цьому випадку зміна компонентів словосполучення обмежена. Наприклад ми можемо змінити bear a grudge на bear malice, але не можемо змінити на bear a fancy.

І.П. Ющук пропонує поділити фразеологізми на власне фразеологізми чи фразеологізми (у вузькому розумінні) і фразеологічні вирази (в широкому розумінні). До власне фразеологізмів він відносить такі сполуки, які своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам чи словосполученням: бути на сьомому небі - почуватися щасливим; брати за душу - розчулювати; робити з мухи вола - перебільшувати; мокрим рядном накрити - лаяти; права рука - найближчий помічник; мороз іде поза спиною - страшно, як сніг на голову - зненацька. Їх характеризують образністю і водночас нерозкладністю лексичного значення, співвіднесеністю його з певним цілісним сигніфікатом. Науковець вважає, що у фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. До фразеологічних виразів І. Ющук відносить мовні кліше і штампи (ринкові реформи, сфера обслуговування), складені найменування (річ у собі, коефіцієнт корисної дії), прислів'я та приказки (Вовків боятися - у ліс не ходити), крилаті вислови (Борітеся - поборете (Т. Шевченко)).

Інтегруючи класифікацію фразеологізмів науковцями, нами укладено у таблиці 1.1 точний перелік різноманітних типів фразеологізмів української та англійської мов, згідно до вчених, які їх виділили (див. Табл. 1.1):

Проте не тільки класифікація фразеологізмів є складним питання, іншим, ще достатньо не висвітленим питанням є структура фразеологізмів.

Як і будь-які слова, фразеологізми складаються з фонем, які виконують смислорозрізнювальну функцію. Саме це визначає системний зв'язок фразеології з фонетичним рівнем мови. Фразеологізми по-різному співвідносяться з різними частинами мови, що характеризує їх системний зв'язок на морфологічному рівні. Виконуючи певні синтаксичні функції в реченні, фразеологізми знаходяться в системних відносинах з іншими мовними одиницями на рівні синтаксису. До складу фразеологічної системи англійської мови входять різні парадигми (групи) фразеологізмів, які поєднуються за характерними ознаками. Синтагматичні відносини фразеологізмів характеризуються можливістю поєднуватися з певним колом лексичних одиниць.

Е.Я. Добриніна стверджує, що проблема структуризації фразеологізмів є однією з найважливіших проблем не тільки структурного мовознавства, а й когнітивної лінгвістики. Дослідивши наукову літературу, Е.Я. Добриніна визначила, що фразеологічні одиниці з компонентом look ще не були детально досліджені, тому на основі цього компоненту науковець розробила три структурні фразеологічні моделі сучасної англійської мови: модель 1: V + Adv - характерна для двокомпонентних фразеологічних одиниць, які мають константно-варіантну і константну залежність компонентів: look through / see through - переглядати, look well / get well - гарно виглядати, look out / watch out /mind out - бути обережним, look ahead / see ahead - дивитися вперед; модель 2: V + Adj - характерна для двокомпонентних дієслівно-прикметникових фразеологізмів з константою і константно-варіантною залежністю компонента: look alike - мати однакову або приблизно однакову зовнішність; модель 3: V + Prep + q - об'єднуючі двокомпонентні прийменникові фразеологічні одиниці, які мають, в оновному, константно-варіантно-перемінну залежність компонентів.

Таблиця 1.1. Класифікація фразеологізмів

Г.Б. Антрушина, також, розробила структурну класифікацію фразеологізмів в англійській мові. Вона зазаначає, що структурний принцип класифіфікації фразеологізмів базується на можливості фразеологічних одиниць виконувати таку саму синтаксичну функцію, як і слова. Науковець розрізняє такі групи: дієслівну: to run for one's (dear) life, to get (win) the upper hand, to talk through one's hat, to make a song and dance about something, to sit pretty;іменникову: dog's life, cat-and-dog life, calf love, white lie, tall order, birds of a feather, birds of passage, red tape, brown study; прикметникову: high and mighty, spick and span, brand new, safe and sound; прислівникову: high and low (as in They searched for him high and low), by hook or by crook (as in She decided that, by hook or by crook, she must marry him), for love or money (as in He came to the conclusion that a really good job couldn't be found for love or money), in cold blood (as in The crime was said to have been committed in cold blood), in the dead of night, between the devil and the deep sea; вигукову: my God/ by Jove! by George! goodness gracious! good Heavens! sakes alive!

В українській мові фразеологізми співвідносять із різними частинами мови за приналежністю стрижневих компонентів до відповідних лексико-граматичних класів слів.

В.Д. Уждичко стверджує, що спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізно оформлених лексем, глибше пізнати не лише один із шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму структурно-семантичну природу фразеологізмів. Науковець, серед відфраземних утворень, виділяє іменники (зумазвод, носодер, алілуйних, вітрогон, закрутиголова, суши голова, варивода, хлібосол, гострослову), прикметники (пустоголовий, сердобольний, тогосвітніїі); дієслова (батькувати, зашорювати, насобачитися, ахінеїти). Слова інших розрядів зустрічаються не так часто. Серед них прислівники (сторчголов), іноді - дієприкметники (колінопреклонений, зарожевлений).

В свою чергу, О.П. Бодик розрізняє такі лексико-граматичні розряди фразеологізмів: дієслівні: бити байдики, брати бика за роги, витрішки продавати, виходити сухим з води, спочивати на лаврах, прибирати до рук, на ноги поставити, пробивати дорогу; іменникові: бабине літо, біла пляма, білий світ, вавилонське стовпотворіння, єгипетська кара, майстер на всі руки, блудна вівця, велика цяця, велике діло;прислівникові: аж до неба, без задніх ніг, від роду і до роду, в одну душу, в пух і прах, одним махом, на кожному кроці, за тридев'ять земель, через пень колоду, на око; прикметникові: кров з молоком, не ликом шитий, ні риба ні м'ясо, гострий на язик, важкий на підйом, важкий на руку; вигукові: ну й ну, от тобі й на, як би не так, чи бач, чорта з два, чорти б його забрал.

І. Ющук зазначає, що іменникові фразеологізми називають предмет чи явище (козацьке сонце, рятівна соломинка), прикметникові - називають ознаки (не в тім'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колесі, не з полохливого десятка, нечистий на руку), дієслівні - називають дію чи стан (накивати п'ятами, мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, дибки ставати, ускочити в халепу, сидіти на двох стільцях), вигукові - указують на почуття, емоції (от тобі й на, от тобі й раз, туди до лиха, тим-то й ба, ні пуху ні пера, хай йому грець, цур тобі, не доведи Господи).

В.І. Корунець застерігає, що в англійській мові потрібно чітко розрізняти сталі вирази, такі як by George, by and by, for all of, for the sake of, cut short, make believe, topsy-turvy, higledy-piggledy з фразеологізмами.

Узагальнюючи структурно-граматичну класифікацію фразеологізмів нами укладено у таблиці 1.2 перелік типів фразеологічних структур згідно з дослідженнями науковців (див. Табл. 1.2):

Таблиця 1.2. Структурно-граматична характеристика фразеологізмів в англійській та українській мовах

Отже, ми можемо зробити висновок, що як в англійській, так і в українській мовах граматична структура фразеологізмів однакова, вона залежить від компонентів фразеологізму. Філологу та перекладачу потрібно добре знати структурно-граматичну характеристику фразеологізмів, щоб не робити помилок та значно полегшити собі роботу при перекладі, а також, грамотно вживати фразеологізми, як у мові так і в дискурсі.

1.3 Особливості перекладу фразеологізмів

Усний і письмовий переклад з іноземної мови рідною може використовуватися як засіб опанування іноземної мови, як прийом розвитку навичок і вмінь читання та ефективний спосіб контролю повноти і точності розуміння того чи іншого поняття. Для формування навичок перекладу, перекладач повинен володіти деякими знаннями з теорії і практики перекладу наукової і технічної літератури: поняття про еквівалент і аналог перекладу, перекладацькі трансформації, компенсації втрат при перекладі, контекстуальні зміни, багатозначність слів, збіг і розбіжність значень інтернаціональних слів, “фальшивих друзів перекладача”, особливості мови і стилю літератури з фаху. Щодо фразеологізмів, то вони створюють одну з основних проблем при перекладі, особливо для перекладачів-початківців, тож, щоб якось допомогти полегшити цю проблему, ми розглянемо різноманітні підходи до перекладу, з точки зору українських та закордонних науковців.

Великий внесок у дослідження труднощів перекладу фразеологізмів на з англійської на українську мову зробили: В.В. Виноградов, Є.І. Гороть, І. Корунець.

В..І. Корунець стверджує, що більшість англійських фразеологізмів мають еквіваленти в українській мові, тому, під час переклад фразеологізмів не виникає ніяких проблем. Наприклад: he that mischief hatches mischief catches хто іншим лиха бажає, сам лихо має/хто іншим яму копає, сам у неї потрапляє; to nave the ready tongue за словом у кишеню не лізти; to keep body and sole together жити надголодь/зводити кінці з кінцями; like mistress, like maid яблуко від яблуні недалеко падає. Науковець стверджує, що, підбирати правильний еквівалент потрібно згідно з контекстом тому, у випадку, якщо фразеологізм має один, або й більше аналогів. Найкращими способом перекладу фразеологізмів, В.І. Корунець вважає:

a) переклад за допомогою одного відповідника, тобто слова, наприклад: out of a clear blue.of the sky раптом, зненацька; to pall and peel (to peel and pall) грабувати/оббирати; poor fish йолоп, бевзь, нікчема; red blood мужність, відвага, хоробрість; to sell smoke піддурювати, підманювати; to seta-limit to smth. обмежувати, стримувати; to set at large звільнювати (випустити на волю); to go aloft померти.

b) за допомогою словосполучення: to run amock нападати зненацька на першу-ліпшу людину; school miss школярка, соромлива, недосвідчена дівчина; to sell someone short недооцінювати когось; to sham Abraham удавати з себе хворого (прикидатися хворим); to shoot Niagara вдаватися до ризикованих дій, short odds майже рівні шанси; to sit above the salt сидіти на почесному місці; the sixty-four dollar question найважливіше, вирішальне питання; a stitch in time своєчасний захід/вчинок, своєчасна дія; to go to rack (wrack) ruin загинути; зовсім розоритися; to go west/West пропасти, зникнути, зійти зі сцени (переносно);

c) за допомогою речення або довшого пояснення: a wet blanket людина або обставина, що розхолоджує; well day (well-day) день, коли у хворого не погіршувався стан здоров'я (час між приступами гарячки, малярії тощо); wise behind млявий, що погано міркує; white elephant подарунок, якого важко позбутися (те, що приносить більше турбот, ніж користі); yes man (yes-man) людина, що з усіма згоджується, тільки підтакує (підтакувач); to cut off with a shilling залишити без спадщини; fight like Kilkenny cats битися до взаємного знищення; to accept (the Stewardship) of the Chiltern Hundreds (Parliament) скласти з себе обов'язки члена британського парламенту.

Науковець, також, розробив два рівня перекладу ідіом, враховуючи цілі, які переслідує перекладач та контекстуальне забарвлення ідіоми:

a) буквальний переклад для точної передачі лексичного значення фразеологізму;

b) літературно-художній - переклад під час якого враховують, ще такі аспекти, як образність, яскравість, виразність, та афористичність ідіоми.

Для порівняння, В.І. Корунець наводить приклад, в якому під номером 1 - буквальний переклад, а під номером 2 - літературно-художній переклад, різниця очевидна: the wind cannot be prevented from blowing 1. вітрові не перешкодиш віяти; 2. вітрові не скажеш не віяти/дути; вітру не затулиш; he that doesn't respect, isn't respected 1. хто інших не поважає, сам'поваги не має; 2. поважатимеш інших, поважатимуть і тебе; it's an equal failing to trust everybody and to trust nobody 1. однакова вада - довіряти всім і не довіряти нікому; 2. довіряти кожному і не довіряти нікому - однакова вада; the pleasures of the mighty are the tears of the poor 1. розваги всесильних/ багатих - то сльози бідних/ знедолених; 2. вельможні скачуть - убогі плачуть; що панські жарти, то людські сльози; they must hunger in winter that will not work in summer 1. той голодує взимку, хто не працює влітку; 2. шукаєш влітку холодок - знайдеш узимку голод, або: лежатимеш на печі - не їстимеш калачі.

Трансформація, за словами науковця, неможлива, якщо фразеологізм вживається в пасивному стані, деякі аналітичні конструкції, конструкції з it/there та фразеологізми з допоміжними дієсловами: there is no love lost between them вони недолюблюють одне одного/глек розбили; Does your mother know you are out? Молоко на губах ще не висохло/ще не доріс. Can the leopard change his spots? Горбатого могила виправить.

Є.І. Гороть досліджуючи труднощі перекладу фразеологізмів з англійської мови на українську, виділила декілька типів перекладу: фразеологічним (якщо передається фразеологічним еквівалентом мови перекладу або якимось аналогом) і нефразеологічним (переклад здійснюється за допомогою нефразеологічних засобів). Прикладами повних еквівалентів можуть бути: black as coal (as ink, as night) - чорний як вугілля (як чорнило, як ніч); black ingratitude - чорна невдячність; red as blood - червоний як кров; like a red rag to a bull - як червона хустка для бика; blue blood - голуба кров; yellow press - жовта преса; look at smth through rose-coloured glasses - дивитися на щось крізь рожеві окуляри; green with envy - зелений від заздрощів; white flag - білий прапор, прапор парламентера (сигнал про капітуляцію). Науковець стверджує, що більш поширеною є група неповних, часткових, відносних еквівалентів. Це такі фразеологічні одиниці, які мають подібні значення, але відрізняються характером образності. Фразеологічні звороти мови перекладу можуть мати у своєму складі відмінні компоненти, незначні зміни форми, відмінності у синтаксичній структурі тощо, наприклад: to paint a black picture - у чорному кольорі; to be in a black book - чорна книга, чорний список; yellow belly - жовтороте пташеня; golden opportunity - блискуча нагода; kill the goose that laid/lays golden eggs - убити курку, яка несе золоті яйця; grey cells/matter - сіра речовина; white lie - невинна брехня, брехня заради порятунку; put down in black and white - написано чорним по білому. Третьою групою, Є.І. Гороть визначає безеквівалентні фразеологізми, тобто такі, що не мають відповідників у фразеологічній системі іншої мови. Для їх перекладу українською мовою будуть використовуватися нефразеологічні способи перекладу. До нефразеологічного перекладу вдаються лише тоді, коли переконуються, що жодним із фразеологічних еквівалентів скористатися неможливо. Такий переклад важко назвати повноцінним, враховуючи навіть компенсаційні можливості контексту, оскільки завжди наявна певна втрата образності, експресивності, конотації. На основі цього поділу науковець, в свою чергу, стверджує, що найкраще передати семантику фразеологізмів можна за допомогою: калькування - при цьому потрібно враховувати, що в основі такого підбору лежить необхідність дотримання норм мови-рецептора. При такому перекладі зберігаються сигніфікативно-денотативне значення, суб'єктивно-оцінна конотація, структурно-граматична організація і компонентний склад, функціонально-стилістична конотація й емоційно-експресивна конотація залишаються в основному незмінними, хоча фразеологічна калька створює іноді враження іншомовності в мові перекладу перекладу, оскільки образ хоч і зрозумілий, прийнятний для носіїв мови перекладу, але незвичний. Дескриптивний переклад, на думку науковця, полягає у відтворенні ФО описово, вільними конструкціями, словосполученнями. Його достоїнством є найбільш повне розкриття суті явища, що описується. Однак дескриптивний переклад здатний повністю відтворити лише сигніфікативно-денотативне значення і суб'єктивно-оцінну конотацію. Не завжди може бути передана функціонально-стилістична й емоційно-експресивна конотація, оскільки часто переклад ФО проводиться стилістично нейтральним словосполученням. Так, наприклад, англійський фразеологізм let one's hair down перекладається українською мовою сполученням “поводитися сердечно, неформально”. Компонентний склад розгорненим описом не переданий, емоційно-експресивна конотація значно ослаблена при повній передачі сигніфікативно-денотативного значення. Як правило, в дескриптивному перекладі розширяється компонентний склад, відбуваються значні зміни у структурно-граматичній організації. По суті, описовий переклад фразеологічних зворотів полягає у перекладі не самого фразеологізму, а його тлумачення. Це можуть бути пояснення, порівняння, опис - усі засоби, які передають максимально лаконічно й прозоро зміст фразеологічної одиниці, наприклад: a black eye - синяк під оком; be in the black - мати прибуток; be in the red - зазнавати збитку; be in the pink - мати здоровий вигляд; have a yellow streak - бути боягузливим; blue chips - акції компанії, яка виплачує високі дивіденди.

В.В. Виноградов, вважає, що при перекладі фразеологізмів потрібно передати перш за все його суть, емоції, суть. Науковець наголошує, що необхідно зберегти смислові, експресивно-емоціональні та функціонально-стилістичні особливості фразеологізмів. Охарактеризувавши фразеологізми, В. Виноградов вирішив, як можна з легкістю вирішити перекладацькі аспекти. Він стверджує, що переклад можна здійснювати, якщо:

a) у мові перекладу є аналог фразеологізму, тобто повні еквіваленти;

b) у мові перекладу є фразеологізм з ідентичним лексичним значенням але іншим граматичним;

c) у мові перекладу є фразеологізм з ідентичним лексичним значенням але схожим граматичним;

d) у мові перекладу є фразеологізм, який співпадає і за граматичною будовою і за лексичним значенням.

Науковець стверджує, що перекладач повинен намагатися перекласти фразеологізм за допомогою ідентичного еквіваленту, якщо це неможливо, то потрібно підбирати однослівний еквівалент, перекладати описово, або методом калькування.

Інтегруючи типи перекладу фразеологізмів науковцями, нами укладено у таблиці 1.3 точний перелік різноманітних перекладацьких типів фразеологізмів української та англійської мов, згідно до вчених, які їх виділили (див. Табл. 1.3):

Таблиця 1.3. Типи перекладу фразеологізмів

Отже, переклад фразеологізмів характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково повинен враховувати при перекладі.

2. Особливості перекладу фразеологізмів

2.1 Публіцистичний стиль в англійській та українській мовах

Вивчення фразеології української та англійської преси є важливим аспектом сучасного мовознавства, адже засоби масової інформації - активний мовотворчий фактор суспільства. Проблема функціонування фразеологізмів у журналістських текстах та доцільність їх використання є актуальною на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, оскільки ЗМІ є потужним джерелом поширення інформації та формування громадської думки. Специфіка мови друкованих ЗМІ полягає в тому, що в газеті є особливі мовленнєві утворення - заголовки, підзаголовки, рубрики. Заголовком може ставати як одне слово, такі словосполучення, речення, кілька речень і, звичайно, фразеологізми.

Різні аспекти функціонування фразеології в засобах масової інформації досліджували такі вчені: О. Андрейченко, М. Воронова, Н.М. Головіна, М.С. Ковальчук, А.В. Марковська, М.М. Пилинський, І.М. Серебрянська, та ін.

Фразеологізми преси визначаються багатьма лексикологами як одиниці ментального лексикону, що віддзеркалюють культурний простір мови.

Н.М. Головіна вважає, що саме для публіцистичного стилю характерним є вживання влучних та яскравих формулювань, зокрема фразеологізмів. Вона виділяє такі функції фразеологізмів у газетних текстах, як спрощення заплутаних контекстуальних зв'язків, економія аргументації, функція нечіткості, тобто неконкретне висловлювання думки, унаочнювальна та переносна функції. Досліджуючи українську та англійську пресу науковець прийшла до висновку, що фразеологізми є складними утвореннями, які відображають не лише культурний досвід народу, а й поєднують в собі денотативний, емотивний, граматичний, стилістично маркований, мотиваційний та когнітивний компоненти. Саме через такі їхні особливості переклад фразеологізмів у пресі викликає певні труднощі, а саме фразеологізми виступають особливим випадком перекладу на рівні слова (переклад ідіом), словосполучення та речення, тобто вони стосуються трьох основних рівнів мови і в перекладі утворюють проміжний рівень перекладу - фразеологічний. Головіна, також серед фразеологізмів національні (утворились на національній основі) та міжкультурні фразеологізми (прийшли з інших мов). Найбільші труднощі при перекладі викликають перш за все національні фразеологізми, оскільки саме вони відображають різноманітні сторони побуту, звичаїв, культури. Тому перекладачу потрібно виявити увесь свій талант, щоб передати зміст фразеологізму повністю. Оскільки національні фразеологізми містять у собі етнічні реалії, для яких важко знайти відповідник у мові перекладу, подекуди перекласти неможливо. Це дозволяє стверджувати, що фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що перекладається як єдине ціле незалежно від опору на наявні/відсутні еквівалента в мові перекладу. Що стосується міжкультурних фразеологізмів, вони були запозичені перш за все з Біблії, міфів, казок, через це набагато легше знайти відповідник у мові перекладу.

А.В. Марковська стверджує, що фразеологія у пресі використовується в усіх жанрах і тому, як і інші лексичні пласти, відіграє важливу роль у побудові газетного тексту. Науковець зазначає, вже традиційну думку про дві функції газетної мови - експресивну та інформативну. Функцію експресії можуть виконувати слова й цілі висловлювання, що покликані оживити виклад, зацікавити читача, дати матеріалу чуттєвий заряд. Цю ж функцію можуть виконувати, але значно яскравіше, й фразеологічні одиниці. Вони не тільки називають предмети, явища різного порядку, але ще й характеризують їх. За ознакою суб'єктивної оцінки, науковець поділяє фразеологізми на дві групи: деякі з них дають позитивну оцінку явищам, інші - негативну. Вони загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях, виявляють ставлення автора до описаного, допомагають логізувати думку. Фразеологічні одиниці книжного характеру використовуються журналістами також для створення гумористичного і сатиричного ефектів. Таке вживання базується на різноманітній взаємодії різностильових елементів контексту, на використанні в одному контексті книжних і розмовно-просторічних фразеологізмів, внаслідок чого виникає невідповідність між засобом вираження і предметом мови, загальним характером тексту, ситуацією.

М. Воронова зазначає, що зручність фразеологізму в журналістиці полягає в тому, що він може змінюватися, а отже використовуватись і звучати по-іншому. Ця властивість є необхідною для сьогоднішнього інформаційного простору, який прагне розмаїття і нових форм. Наприклад, такий загальновідомий фразеологізм, як “сушити голову”, може залежно від тексту набувати різного звучання: “Не сушіть голову, чим її помити”, “Експерти сушити голову не радять.” Наприклад, особливо ці зміни можна простежити на основі сучасних газетних заголовків. Часто трапляється поширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Наприклад, такі заголовки: “Не перегнути б законодавчу палицю”, “Піррова перемога уряду”, “Економіка наступає на горло вітчизняній пісні”, “Вчитися ніколи не пізно, проте краще - своєчасно”, “Один у пейджинговому полі - не воїн”, “Хто в “Укрнафті” хазяїн?”, “Друковане слово податківця - не горобець”. Використовують ЗМІ заміну компонентів. “Філіп Морріс” довго запрягає, та хутко везе”, “Званий аукціонер не ліпший за татарина”, “Агент брокеру не товариш”, “Сім разів відміряй, щоб один раз придбати”, “Проти бартеру всі засоби добрі”. Іноді трапляється скорочення фразеологічної одиниці: “Якщо гора не йде до Магомета...”, “Не в свої сани...”, “Пусти цапа в капусту...” Рідше застосовують поєднання кількох фразеологізмів: “Порохова бочка приватизації, або Ведмежа послуга прокуратури”, “Що переважить у неділю - здоровий глузд народу чи важка рука олігарха...”. У чистому вигляді цей прийом зустрічається нечасто, оскільки, як правило, відбувається поєднання вже змінених (пристосованих до теми) фразеологізмів.

Слід зазначити, що точку зору М. Воронової підтверджує М.С. Ковальчук, називаючи газетні заголовки одним із найважливіших елементів, від якого багато в чому залежить зміст тексту. Науковець зазначає, що заголовок керує увагою читача, допомагає йому швидко отримати інформацію про зміст матеріалів, вибрати цікаве. Використання фразеологізму в ролі заголовка цілком природне і виправдане, зумовлене такими особливостями стійких словосполучень, як афористичність, влучність, образність тощо. Крім того, фразеологізми - явище досить поширене як у художній літературі, так і в повсякденному мовленні, а відтак, відомі широкому загалові читачів, що дозволяє авторові газетного заголовка варіювати різні види трансформацій фразеологічних одиниць. Влучно використаний фразеологізм або вміла його трансформація неодмінно привертають увагу читача до статті. Використання фразеологізмів у заголовках періодики - явище дуже поширене. Проте не варто забувати й того, що лише грамотно і доречно використаний фразеологізм дасть очікуваний ефект. Використовуючи фразеологізми, як і інші мовні засоби, що містять оцінний елемент, потрібно відчувати міру, а при трансформації стійкої сполуки зберігати її внутрішній стрижень, ідею, закріплений у свідомості змістовий та оцінний образ. Науковець стверджує, що у заголовках фразеологізми часто вживаються у своєму первісному вигляді, без будь-яких семантичних чи структурних зрушень, зі збереженням первинної цілісності форми і змісту, наприклад: Обіцяного три роки чекають, Хто в ліс, хто по дрова, Гуртом і батька легше бити, Дорога ложка до обіду.

Вагомий внесок у дослідження фразеологізмів у публіцистичному стилі внесла І.М. Серебрянська, яка з поміж усіх фразеологізмів, які вживають у публіцистичному стилі виділяє античні фразеологізми, розділяючи їх на три категорії: міфологія, історичні пам'ятки та вислови відомих людей. Наприклад, науковець стверджує, що міфологічне походження мають такі вирази: дамоклів меч, прокрустове ложе, нитка Аріадни, ахіллесова п'ята, муки Тантала, які зараховуємо до першої групи. До категорії «історичні пам'ятки» відносимо вирази типу: висячі сади Семіраміди, Олександрійський маяк і подібні. Серед висловів відомих людей у пресі трапляються такі: гроші не пахнуть, золота середина тощо. Окреме місце посідають ті фразеологізми, в яких використано імена самих діячів, мислителів епохи Античності, бо стиль життя чи оригінальність мислення відомої особистості характеризують певне суспільне явище. Але тут є й інша сторона медалі, хоча використання журналістами в газетних матеріалах усіх зазначених типів фразеологізмів античності засвідчує їхню актуальність не лише декілька століть тому, але й сьогодні, у ХХI столітті, деякі з них втрачають свій первинний зміст, трансформуються в контексті нового часу й теми журналістського матеріалу. Таким чином, вони набувають своєрідних значень, виконують нові функції.

Узагальнюючи різноманітні типи фразеологізмів, які найчастіше вживають у публіцистичному стилі, нами укладено у таблиці 2.1 перелік фразеологізмів, згідно з дослідженнями науковців:

Таблиця 2.1. Типи фразеологізмів у публіцистичному стилі

О. Андрейченко підтверджує той факт, що фразеологізми відтворюються як усталені цілісні одиниці, проте кожна з них у газетному тексті зазнає як формальних, так і змістових змін, набуває додаткових відтінків, конотацій. У сучасному публіцистичному дискурсі, на думку науковця, привертають увагу фразеологізми з компонентами-соматизами. Саме фразеологізми з компонентами рука, око, голова, язик, горло, зуби, рот, п'ята, печінка тощо вносять у газетні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму.

Отже, прийдемо до висновку, що як в англійській так в українській пресі найважливіше місце займають фразеологізми, які надають тексту емоційного забарвлення, публіцисти звертаються до фразеологічних запасів рідної мови як до невичерпного джерела мовної експресії. А газетний заголовок являє собою важливий компонент газетної інформації, основною метою якого є залучення уваги читача до найбільш важливої і цікавої частини повідомлення. Таким чином, щоб виконати своє основне призначення, тобто зацікавити і навіть заінтригувати читача у газетній лексиці використовують фразеологізми.

2.2 Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту англійської та української мови

Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту досліджувало багато науковців: Д. Данильчук, І. Сковронська, З.В. Чепурна.

І. Сковронська досліджуючи особливості преси діаспори США і Канади прийшла до висновку, що фразеологічні фонди української мови слугують журналістам не лише як готовий образний матеріал, але і як зразок для власної роботи над словом. Під словом “робота”, науковець має на увазі перетворення фразеологічних одиниць, пов'язаних із кількісним порушенням їх складу. Таке явище називаємо фразеологічною трансформацією. “Трансформація (лат. transformatio), - це видозміна фразеологічних одиниць із певною стилістичною настановою.” Трансформація як засіб увиразнення газетного тексту дає змогу уникнути такого поширеного у пресі явища, як поява штампів. Найчисленнішими є трансформації, утворені шляхом поширення компонентного складу за рахунок слів вільного ужитку. Трансформація фразеологічної одиниці відбувається за бажанням автора тексту у тому випадку, коли необхідно внести уточнення у зміст фразеологізму, увиразнити його.

Д. Данильчук підтверджує цю теорію зазначаючи, що різні ФО мають неоднаковий потенціал до трансформування: якщо одні здатні зазнавати трансформації лише подеколи, оказіонально, то інші піддаються трансформуванню в текстах дуже часто, будучи повсякчасно затребуваними з боку авторів. Цікаво, що досі не запропоновано ні точних даних, ні навіть методів встановлення трансформаційного потенціалу того чи того фразеологізму: наскільки часто, порівняно з іншими, зазнає трансформацій конкретний фразеологізм, якого характеру й наскільки однотипні ці трансформації, що в структурі чи семантиці поданого фразеологізму може зумовлювати таку його “популярність” серед авторів-публіцистів.