Українська соціально-економічна термінологія

Формування та функціонування соціально-економічної термінології з погляду синхронії та діахронії. Лінгвістичний аналіз СЕТ, характеристика основних етапів її становлення та причини, що впливали на зміни соціально-економічного словника впродовж століть.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 47,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація

Спеціальність 10. 02. 01. - українська мова

Дячук Тетяна Миронівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови та літератури Київського національного економічного університету. Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Януш Ядвіга Вацлавівна, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри української мови та літератури.

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Непийвода Наталія Федорівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української мови та стилістики;

кандидат філологічних наук, Шевченко Лариса Леонідівна, Український мовно-інформаційний фонд, старший науковий співробітник, в.о. завідувача відділу лінгвістики.

Провідна установа - Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, кафедра української мови, м. Київ.

Захист відбудеться 18 квітня 2003р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02033 Київ -17, бульвар Тараса Шевченка, 14, к.63.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02033, Київ-17, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розіслано 17 березня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.О. Медведєва

АНОТАЦІЯ

Дячук Т.М. Українська соціально-економічна термінологія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Київський національний економічний університет.- Київ, 2003.

У дисертації вперше в українському термінознавстві досліджуються аспекти формування та функціонування СЕТ з погляду синхронії та діахронії в системно-функціональному плані.

У роботі здійснено комплексний лінгвістичний аналіз СЕТ, охарактеризовано основні етапи її становлення, виявлено кількісні та якісні зміни в її складі та причини, що впливали на зміни соціально-економічного словника впродовж століть. Визначено особливості системної організації досліджуваної термінології з огляду на її тематику, походження, парадигматичні відношення та особливості лексико-семантичних процесів на кожному синхронному зрізі її формування. В ономасіологічному аспекті розглянуто способи термінотворення, виділено продуктивні та непродуктивні моделі творення соціально-економічних термінів, проаналізовано сучасний стан кодифікації соціально-економічних термінів, виокремлено загальні тенденції в цьому процесі. Варіантні ряди (пари) сучасних соціально-економічних термінів розглянуто під кутом зору їхньої відповідності системі сучасної української літературної мови, подано свої пропозиції щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів на основі аналізу їхньої ретроспективи та перспективи.

Ключові слова: термін, термінологія, терміносистема, термінологічне поле, соціально-економічний термін, соціально-економічна термінологія, кодифікація, термінологічна норма.

АННОТАЦИЯ

Дячук Т.М. Украинская социально-экономическая терминология. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01. - украинский язык. - Киевский национальный экономический университет.- Киев, 2003.

В диссертации впервые в украинском терминоведении делается попытка изучения аспектов формирования и функционирования социально-экономической терминологии (далее СЭТ) с точки зрения синхронии и диахронии в системно-функциональном плане.

В работе установлено, що социально-экономическая терминология имеет полевую структуру. Ядро терминополя СЭТ образуют термины, в семантической структуре которых основными являются семы “социальный” и “экономика”. Периферию терминополя СЭТ составляют термины общенаучные, философские, экономические, общесоциологические и других отраслей. Большое количество заимствованых терминов - специфическая черта социально-экономической терминологии, объясняемая тем, что социальная экономика - отрасль экономического знания, понятийный аппарат которой номинуют социально-экономические термины, начала формироваться в то время, когда система общественных наук уже существовала на протяжении длительного времени.

Учитывая неравномерность развития социально-экономической лексики и терминологии, обусловленную экстра- и интралингвистическими факторами, в ее истории выделяется 5 основных периодов: древнерусский (ХІ-ХІІІв.), 2) ХІУ - нач. ХІХст., 3) вторая половина ХІХ - нач. 30-х годов ХХв., 4) начало 30-х - конец 80-х годов ХХв., 5) современный ( 90-ые годы ХХв. - начало ХХІв.).

Таким образом, в работе было установлено, что СЭТ принадлежит к одной из наиболее старых микросистем в составе современного украинского литературного языка. Первые названия для номинации социально-экономических понятий возникли в то время, когда номинативные единицы образовывались стихийно. Утверждать, что социально-экономические термины являются элементами социально-экономической терминосистемы, можно только со второй половины ХІХв., то есть со времени, когда началась сознательная работа над украинской терминологией. Систематическая работа над украинской, в том числе и социально-экономической терминологией, датируется первыми десятилетиями ХХв. Репрессивные меры относительно украинского языка, чрезмерная ориентация на русский язык исказили природное развитие СЭТ, в связи с чем на современном этапе развития терминосистемы первостепенное значение приобрели теоретико-практические проблемы упорядочения социально-экономических терминов.

Установлено, что СЭТ представляет собой систему как на логическом, так и на лингвистическом уровнях. Гипо-гиперонимические отношения, которые пронизывають состав СЭТ, свидетельствуют о логической, а лексико-семантические (синонимические, антонимические, полисемические, омонимические), словобразовательные и грамматические - о лингвистической системности избранного нами объекта исследования.

В результате анализа СЭТ было установлено, что: а) существование многозначных социально-экономических терминов не способствует системной организации СЭТ и есть, с одной стороны, свидетельством развития понятийной системы социально ориентированной экономики, а с другой - частичным проявлением общелингвистической тенденции к экономии языковых ресурсов. Наиболее эффективным гарантом терминологической моносемии выступает контекст.; б) социально-экономические термины-синонимы относятся к одному и тому же денотату и различаются отличиями в понятийном плане, значениями словообразовательных формантов, особенностями функционирования и степенью современности.; в) основная часть социально-экономических терминов-омонимов возникла в результате дивергенции.; г) антонимия в СЭТ в основном не отличается от аналогичного явления в общелитературном языке, но в большей мере зависит от предметно-понятийной сферы.

Установлено, что социально-экономическая терминология з точки зрения способов номинации зависит от понятийных связей терминов. Для нее актуальными являются те же способы номинации, что и для общеупотребительной лексики: лексико-семантический, морфологический, синтаксический и заимствование.

В работе было проанализировано современное состояние кодификации социально-экономических терминов, виделены общие тенденции в этом процессе. Вариантные ряды (пары) современных социально-экономических терминов были рассмотрены под углом их соответствия системе современного украинского литературного языка, даны предложения относительно кодификации отдельных социально-экономических терминов-вариантов на основе их ретроспективы и перспективы.

Предложенный анализ СЭТ даст более глубокое представление о системной организации не только СЭТ, но и терминологии вообще, об особенностях становления и развития СЭТ, о разных типах взаимосвязей и взаимозависимостей лексико-семантических единиц в ее пределах. Произведенный анализ способов номинации современного социально-экономического материала и его кодификации будет способствовать упорядочению и усовершенствованию СЭТ.

Материалы исследования могут быть использованы в лексикографической практике при составлении специальных словарей, в вузовской практике во время разработки и чтения спецкурсов из общих и частичных вопросов терминоведения, стилистики и делового украинского языка, в научно-исследовательской работе, а также в практике ежедневного общения, и основное - будет способствовать нормализации социально-экономической терминологии в научной сфере.

SUMMARY

Diachouk T. M. Ukrainian Socio-Economic Terminology. - Manuscript. Ph. D. thesis on philological sciences for speciality 10. 02. 01 - Ukrainian language. - Kyiv National Economic University.- Kyiv, 2001.

This thesis is the first attempt in the Ukrainian terminology to study aspects of SET forming and functioning from the synchronic and diachronic point of view in system-functional plan.

In thesis a complex linguistic SET analysis is done for the first time in Ukrainian terminology, the basic stages of its formation and development are characterized, quantitative and qualitative changes in its storage and causes which had an influence on changes of socio-economic vocabulary during centuries are discovered.

The peculiarities of the terminology system organization in view of terminology system organization in view of its subjects, origin, paradigmatic formation are specified. In the onomastic aspect methods of making terms are reviewed, productive and unproductive models of socio-economic terms creating are marked on, the contemporary state of socio-economic terms codification is analyzed, the general tendencies in this process are emphasized. Equivalent rows (pairs) of contemporary socio-economic terms are examined from the point of view of their correspondence to the contemporary literary Ukrainian language system, own autor's proposition conserning codification of some socio-economic term on the basis of their retrospective and perspective analysis are presented.

Keywords: term, terminology, term-system, terminological field, socio-economic terminology, socio-economic term, codification, terminological norm.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Здобуття Україною незалежності, надання українській мові статусу державної, зміни політичного устрою і домінуючої ідеології, впровадження ринкових відносин та інші кардинальні трансформації, що сталися в Україні впродовж останньої чверті ХХст., торкнулися різних галузей науки і техніки. Істотних змін зазнала економічна наука. У її межах спостерігається поява багатьох часткових відгалужень, виникнення яких у першу чергу спричинене тією роллю, яку відіграє економіка в період становлення нової суспільно-історичної формації. До молодих галузей економічного знання належить соціально орієнтована економіка, або соціальна економіка - одна з 50-и економічних наук, що сформувалася та виокремилася в самостійний напрямок у Німеччині в другій половині 50-х - на початку 60-х років ХХст., а в Україні - на початку 90-х років ХХст. Об'єктом її дослідження визнано взаємодію механізмів державного регулювання економічних процесів з ринковими важелями саморегулювання, а також віднаходження можливих шляхів подолання суперечностей між економічними та соціальними цілями.

З огляду на вищезазначене, однією з важливих проблем, яка виникає в українському мовознавстві сьогодні, є проблема формування, нормалізації та кодифікації української багатогалузевої економічної термінології, що безпосередньо пов'язане з розвитком економічної науки в Україні.

Актуальність дослідження полягає в тому, що соціально-економічна термінологія, яка відображає поняттєвий апарат соціально орієнтованої економіки, ще не була об'єктом комплексного дослідження в українському мовознавстві. Соціально-економічна лексика та термінологія своє часткове висвітлення знайшли в роботах П. Коваліва, А. Москаленка, Л. Жовтобрюха, М. Худаша, Ф. Ткача, А.Бурячка, Л. Полюги, Т. Панько та ін., в основному в частині, присвяченій вивченню соціально-економічних номінацій на позначення класового розшарування суспільства. Деякі аспекти описово-узагальнювального характеру соціально-економічної лексики та термінології в їхньому історичному розвиткові висвітлено в академічному виданні “Історія української мови” (К., 1983). Отже, обрана тема є актуальною в першу чергу з огляду на об'єкт дослідження.

Крім того, актуальність дослідження також полягає в тому, що синхронно-діахронний аналіз процесу становлення соціально-економічної термінології (далі СЕТ) дає змогу виявити основні закономірності її організації і розвитку в різні історичні періоди, на основі чого можливе прогнозування тенденцій майбутнього термінотворення, упорядкування сучасної СЕТ з метою підвищення її функціональної активності.

Упорядкування та нормалізація соціально-економічної термінології має особливо велике значення насамперед з огляду на велику увагу до соціальних проблем у сучасному українському суспільстві.

Звґязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковій проблематиці кафедри української мови та літератури Київського національного економічного університету “Формування і нормалізація української економічної термінології” і пов'язана з дослідженнями, які проводяться у відділі лексикології та комп'ютерної лексикографії, а також у відділі термінології та ономастики Інституту української мови НАН України.

Об'єктом дослідження є соціально-економічна термінологія української мови, предметом - закономірності становлення СЕТ у діахронно-синхронному та функціональному аспектах.

Метою роботи є з'ясування закономірностей становлення СЕТ впродовж ХІ - поч. ХХІст. та особливостей кодифікації сучасних соціально-економічних термінів на основі аналізу їхньої ретроспективи та перспективи.

Поставлена мета спричинила виконання таких завдань:

охарактеризувати особливості системної організації СЕТ як лексичної підсистеми української літературної мови;

провести її тематичну класифікацію;

здійснити періодизацію становлення та розвитку СЕТ;

розглянути парадигматичні відношення соціально-економічних термінів, з'ясувати особливості лексико-семантичних процесів на кожному синхронному зрізі становлення СЕТ;

визначити шляхи та способи мовної номінації соціально-економічних понять, виділити продуктивні та непродуктивні моделі їхнього творення;

проаналізувати склад СЕТ за походженням, виявити внутрішні та зовнішні причини змін складу досліджуваної групи лексики впродовж століть;

виробити рекомендації щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів;

укласти словник соціально-економічних термінів.

Вибір методів аналізу зумовлений специфікою об'єкта та завданнями дослідження. У дисертації використано такі методи та прийоми, які, на наш погляд, є найдоцільнішими для опису та аналізу СЕТ та забезпечують розуміння термінотворення як живого мовно-мовленнєвого процесу: загальнонауковий метод індукції, описовий із прийомами спостереження, порівняння, узагальнення та класифікації мовних фактів; структурний з використанням методики компонентного аналізу; статистичний. У праці застосовуються синхронний і діахронний аспекти дослідження.

Аналіз СЕТ в історичному ракурсі проведено на основі 6100 номінативних одиниць. Словник складається із 3500 сучасних соціально-економічних термінів.

Джерела дослідження. Процес формування та розвитку СЕТ розглянуто на матеріалі термінів, зафіксованих у перекладних і тлумачних загальномовних та термінологічних словниках, енциклопедіях, фахових монографіях, дисертаціях, підручниках, навчально-методичних посібниках вищих закладів освіти, статтях із соціально-економічної проблематики, опублікованих у наукових збірниках, тобто при доборі матеріалу враховувалася як сфера фіксації термінів, так сфера їхнього функціонування. Пам'ятки історії української мови, використані в праці, охоплюють період з ХІст. до початку ХХІст.

Для того, щоб виявити результат впливу на СЕТ екстралінгвістичних чинників, зокрема мовного контактування, а також для зіставлення соціально-економічних номінацій гетерогенних терміносистем, було використано матеріали з інших словянських (російської, польської, білоруської), а також з германських (німецької, англійської, нідерландської), романських (латинської, французької, італійської, іспанської) та інших індоєвропейських мов. Список джерел фактичного матеріалу нараховує 148 позицій.

Наукова новизна праці полягає в тому, що вона є першою спробою комплексного системно-функціонального синхронно-діахронного дослідження аспектів формування та функціонування СЕТ.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні відомостей про загальні напрямки еволюції словникового складу української мови, зокрема спеціальної лексики, у з'ясуванні закономірностей формування та функціонування термінологічної системи й обґрунтуванні шляхів її оптимізації. Запропонований аналіз СЕТ дасть глибше уявлення про системну організацію не лише СЕТ, а й термінології взагалі, про особливості становлення та розвитку СЕТ, про різні типи взаємозвязку та взаємозалежності лексико-семантичних одиниць у її межах. Проведений аналіз способів номінації сучасного соціально-економічного матеріалу та його кодифікації сприятиме упорядкуванню та удосконаленню СЕТ.

Практичне значення. Спостереження, узагальнені в дослідженні, висловлені рекомендації та доданий “Словник соціально-економічних термінів” будуть корисними в лексикографічній практиці при укладанні спеціальних словників, у вузівській практиці під час розроблення та читання спецкурсів із загальних та часткових питань термінознавства, стилістики і ділової української мови, у науково-дослідній роботі, а також у практиці повсякденного спілкування.

Наукових робіт, виконаних у співавторстві, немає.

Особистий внесок автора полягає в тому, що в роботі вперше в українському мовознавстві узагальнено спостереження над соціально-економічною термінологією та її системною організацією як з погляду на ретроспективу, так і на перспективу її розвитку; простежено способи та шляхи збагачення термінофонду СЕТ; узагальнено статистичні дані, що віддзеркалюють динаміку номінативних процесів у цій групі лексики; виявлено ступінь спеціалізації засобів термінотворення; а також вироблено рекомендації щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданні науково-методичного семінару кафедри української та російської мов КНЕУ (1995-1998рр.), на спільному засіданні відділу лексикології та комп'ютерної лексикографії і відділу термінології та ономастики Інституту української мови НАН України, а також на шести конференціях: на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 1997), на ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 1998), на науковій конференції “Українська мова: з минулого в майбутнє” (К., 1998), на загальноуніверситетській конференції Київського національного економічного університету (К., 1998), на Міжнародній славістичній конференції, присвяченій пам'яті професора К. Трофимовича (Л., 1998), на Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (К., 2001).

Проблематику й основні положення дисертації висвітлено в 4-ох статтях у фахових наукових виданнях та 6-и збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських та загальноуніверситетських наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Праця складається зі вступу, 3 розділів, висновків, бібліографії (219 найменувань), списку використаних джерел (148 позицій), переліку скорочень використаних джерел, 3 таблиць, 5 малюнків, додатків та словника соціально-економічних термінів. Повний обсяг дисертації займає 260 сторінок машинопису, у тому числі основного тексту - 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРАЦІ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан її наукового вивчення, вказуються об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження, його методика, джерела, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, подається перелік публікацій та конференцій, які засвідчують апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Склад і структурна організація соціально-економічної термінології” визначено теоретичне підґрунтя дослідження, зокрема витлумачено зміст найважливіших лінгвістичних понять, що лягли в його основу, подано тематичну класифікацію соціально-економічних термінів, визначено основні етапи становлення СЕТ як цілісної системи протягом ХІ - поч. ХХІст., проаналізовано парадигматичні відношення в сучасній СЕТ.

Розділ складається із чотирьох підрозділів. У підрозділі 1.1 “Системна організація сучасної СЕТ” дано дефініції робочих термінів, з'ясовано, які риси є спільними для СЕТ та інших терміносистем, а які становлять її специфіку. Установлено, що СЕТ є системою як на логічному, так і на лінгвістичному рівнях. Гіперо-гіпонімічні відношення, які пронизують склад СЕТ, свідчать про логічну, а лексико-семантичні (зокрема полісемічні, синонімічні, омонімічні та антонімічні), словотвірні та граматичні про лінгвістичну системність досліджуваної групи лексики.

У підрозділі 1.2. “Тематична класифікація СЕТ” виокремлено основні лексико-тематичні групи (далі ЛТГ) соціально-економічних термінів, зокрема назв суб'єктів, об'єктів, процесів та дій. ЛТГ назв суб'єктів включає ряд тематичних підгруп (далі ТПГ), а саме: 1.1. ЛТП назв осіб, що диференціюються за ознаками класовості (інтелігент, еліта, декласант, аристократ); 1.2. ЛТП назв осіб, що відрізняються місцем в ієрархічній структурі управління, професійними якостями; а також назв осіб за професіями (начальник, керівник, підлеглий, бюрократ та ін.); 1.3. ЛТП назв осіб, які відрізняються статусом зайнятості в секторах економіки (робітники, безробітні, сумісник, погодинник); 1.4. ЛТП назв осіб, що диференціюються за рівнем грошових виплат і безплатних (пільгових) послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання (пенсіонер, пільговик, інвалід, ветеран); 1.5. ЛТП назв осіб, які належать до “тіньової” економіки та отримують нелегальні доходи (рекетир, вимагач, мафіозі); 1.6. ЛТП назв установ, організацій, які беруть участь у соціально-економічних процесах, та їхніх відділів (центр роботи з інвалідами, центр зайнятості, пенсійний фонд, профспілка). 2. Лексико-тематична група назв об'єктів соціально-економічного життя також охоплює ряд дрібніших тематичних об'єднань, зокрема: 2.1. ЛТП назв документів (перепис, службовий паспорт); 2.2. ЛТП назв властивостей (привілейованість, заможність, декласованість), 2.3. ЛТП назв наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій (соціально орієнтована економіка, соціальна політика); 2.4. ЛТП назв на позначення розрахункових понять, а також понять, пов'язаних зі сферою грошового чи матеріального стимулювання суб'єктів господарських відносин (гонорар, премія, пенсія, пільги); 2.5. ЛТП назв на позначення інших соціально-економічних понять та реалій (фах, мотив праці, гарантія зайнятості).

Третя лексико-тематична група соціально-економічних термінів включає назви процесів та дій (відрахування, збагачення, керування, стимулювання праці, професійна адаптація).

У термінологічному полі соціально орієнтованої економіки функціонують терміни різних галузей знань. Ядро цього термінополя становлять терміни соціальної економіки (їх небагато): соціальна ринкова економіка, соціально-економічний інститут, соціально-економічна функція (держави), соціально-трансфертна функція (держави), соціальний порядок, економічний порядок, конкурентний порядок, соціально-економічні відносини, соціальна технологія, соціальна ефективність тощо. У семантичній структурі цих термінів ключовими є семи “соціальний” та “економіка”. Периферію досліджуваного термінополя складають терміни, пов'язані з соціальною економікою лише диференційними семами. До них зокрема належать терміни загальнонаукові (структура, функції, процес), філософські (метод пізнання, діалектика), економічні (виробництво, обмін, розподіл), юридичні (повноваження, порушник), фізичні (об'єм, тиск), математичні (математична модель, коефіцієнт), загальносоціологічні (соціальна структура, соціальна роль), економсоціологічні (споживацька поведінка, підприємництво), соціально-психологічні (колектив, особистість) тощо. Велика кількість запозичених термінів - своєрідна риса соціально-економічної термінології. Цей факт пояснюємо тим, що соціальна економіка почала формуватися в умовах, коли система суспільних наук вже існувала впродовж тривалого часу. Але в межах термінополя соціальної економіки зміст та інтерпретація більшості запозичених термінів змінилися. Наприклад, термін мотивація поведінки в загальній соціології фіксується з двома лексико-семантичними варіантами: 1.Осмислення індивідом ситуації, вибір та оцінка різних моделей поведінки, результатів, які передбачаються, і на цій основі формування мотивів; 2. Відносно стабільна система мотивів, що визначає поведінку певного субґєкта. Натомість в соціальній економіці з цим терміном пов'язують лише ті види поведінки, які пояснюють дії індивіда як субґєкта соціально-економічних відносин.

У підрозділі 1.3. “Основні етапи становлення соціально-економічної термінології” було простежено особливості становлення СЕТ протягом ХІ - поч. ХХІст.

Врахувавши екстралінгвальні (історичні, соціальні, гносеологічні) та інтралінгвальні чинники (еволюцію лексичного складу мови, видання словників, у яких зафіксована соціально-економічна термінолексика, підручників, монографій тощо) виокремлюємо 5 основних періодів становлення та розвитку СЕТ: 1) давньоруський (ХІ-ХІІІст.), 2) ХІУ - поч. ХІХст., 3) друга половина ХІХ - поч. 30-х років ХХст., 4) початок 30-х - кінець 80-х років ХХст., 5) сучасний етап ( 90-і роки ХХст. - початок ХХІст.).

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що більшість лексико-тематичних груп та тематичних підгруп сучасної СЕТ започатковано ще в давньоруський період, коли соціально-економічні назви виникали та функціонували стихійно, а роль свідомого чинника була незначною. Еволюція соціально-економічної лексики, яка стала базою для формування соціально-економічної термінології, протягом століть відбувалася шляхом постійного збільшення кількості спеціальних найменувань та ускладнення її системної організації.

Другою половиною ХІХ ст. датується початок свідомого втручання в природну еволюцію соціально-економічної лексики з боку науковців. Цей процес пов'язаний з іменами С.Подолинського та І.Франка.

У період “золотого десятиліття” (1921-1933 рр.), який за масштабами та рівнем наукових досліджень, за кількістю та якістю видрукуваної словникової продукції був найбільш плідним та багатообіцяючим, було започатковано систематичне опрацювання української термінології. При впорядкуванні СЕТ виявилися тенденції до: а) усунення невиправданих запозичень та заміни невластивих українській мові деривативних моделей: рос. батрак, батрачка, батрацький на укр. наймит, наймичка, наймитський; братися (взятися) за роботу - на укр. братися (до чого?) до роботи та ін.; б) творення за українськими моделями ряду термінів на позначення нових соціально-економічних понять з питомої лексики: середняк, сполученство, двох-, трьох-, кількапосадництво, накоштник, накоштниця, накоштницький та ін.; в) заміни поліструктурних соціально-економічних термінів моноструктурними: наприклад, рос. член колектива пропонувалося перекладати так: учасник (член) колективу, колективник, колективниця; рос. пользоваться льготой, иметь льготу як мати льготу, пільгуватися; рос. лица, пользующиеся льготой як особи, що мають пільгу, пільговики та ін.; г) усунення полісемії, зокрема міжкатегоріальної. Наприклад, М. Гладкий назвав слушною тенденцію до розмежування значень слова “управління”, що досі позначало як предмет, так і процес. Лексему “управління”, на його думку, варто використовувати на позначення процесу, а на позначення предмета потрібно вживати назву “управа”; ґ) усування варіантних найменувань: з кількох синонімічних соціально-економічних термінів пропонувався до вживання більш вдалий.

У результаті аналізу було встановлено, що на початку ХХст. всі лексико-тематичні групи СЕТ уже існували, причому кількість соціально-економічних назв, порівнюючи з попередніми періодами, значно зросла. Одиничними прикладами в цей час були репрезентовані лексико-тематична підгрупа назв осіб, які відрізняються рівнем грошових виплат і безплатних послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання (інвалід, стипендіят), а також лексико-тематична підгрупа на позначення наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій (соціялізм, егалітаризм), що свідчить про те, що ці підгрупи лише почали формуватися.

З 1933 року після виходу статті А. Хвилі “Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті” починається наступний етап у становленні СЕТ. Здобутки “золотого десятиліття” було оголошено “національним шкідництвом”, більшість словників, у тому числі й тих, які фіксували соціально-економічні терміни, було вилучено з обігу. Лексико-тематичні групи СЕТ у цей час в основному збагачувалися назвами на позначення соціалістичних понять та реалій. Найбільше впливала на формування української СЕТ російська мова. Неологізми, що з'являлися відтоді, як правило, були прямими запозиченнями з російської мови, деколи із фонетичними або морфологічними змінами (передовик, ударник).

Після того, як Україна здобула незалежність і українська мова отримала статус державної, у 1990 році почався новий етап у становленні СЕТ, основними тенденціями розвитку якого є: 1) архаїзація та деархаїзація частини соціально-економічного словника. Цей процес пов'язаний передусім зі зникненням реалій та понять радянської епохи (стахановець, суботник, п'ятирічка). Почали вживатися терміни, вилучені в попередній період з ідеологічних міркувань (пільговик, урядовець, благодійник, благодійність). Близькими до актуалізованих є конотативно переорієнтовані терміни, тобто ті, які раніше позначали зарубіжну або дореволюційну дійсність, а тепер починають використовуватися для номінування соціально-економічних реалій в Україні кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст. Цей процес пов'язаний насамперед з появою ринкової економіки та зміною ідеологічних орієнтацій (бізнес, бізнесмен, мер).; 2) інтенсивне запозичення термінів, особливо з американського варіанту англійської мови (менеджер, спонсор, рекетир).; 3) вилучення з термінології зросійщених форм, штучно нав'язаних у попередній період (страховка, імущий, малоімущий).; та 4) творення інновацій за допомогою власних деривативних ресурсів (завідувач, страхувач, посадовець, рекетирство, спонсорство, елітарність, корумпованість).

У підрозділі 1.4. “Лексико-семантичні процеси в сучасній українській СЕТ” проаналізовано полісемію, синонімію, омонімію та антонімію - ті лексико-семантичні парадигми, які притаманні СЕТ як підсистемі лексико-семантичної системи української літературної мови. Відзначено, що двоплановість термінів (вони одночасно належать до двох систем - ідеальної системи понять та лексико-семантичної системи мови) спричиняє своєрідність парадигматичних відношень у СЕТ.

Полісемія найбільше була притаманна соціально-економічній лексиці на початковому етапі формування - у давньоруський період, коли соціально-економічні поняття були неточними, нечітко відмежовувалися одне від одного, не мали лаконічних класифікації та дефініцій. Семантичні структури назв, що водночас позначали соціально-економічні поняття, часто містили по 5 - 15 лексико-семантичних варіантів (далі - ЛСВ): дћло (12 ЛСВ), потъ (5 ЛСВ), грамота (7 ЛСВ).

У сучасній СЕТ виділяємо експліцитну та імпліцитну багатозначність. Експліцитна полісемія (що ґрунтується на взаємозв'язках соціально-економічних термінів із загальновживаними лексемами (класи, робота, безробіття), а також з термінами інших галузей знань (реформа, соціальна група, ідентифікація, принцип справедливості)) у СЕТ трапляється частіше, ніж імпліцитна (яка притаманна соціально-економічним термінам лише в межах соціально-економічної терміносистеми: нагорода, маркетинг, організація). Як можливий варіант усунення багатозначності пропонуємо, наприклад, замінити поліфункціональні форманти на однозначні, зокрема одні із найпродуктивніших багатозначних суфіксів -енці(я), -ці(я) та аломорфи -аці(я), -яці(я), за допомогою яких утворюються девербативи: організація, адміністрація, на наш погляд, доцільно було б закріпити за назвами предметів, а для назв процесів використовувати традиційні суфікси - -анн(я), -енн(я), -інн(я) (у тих випадках, де це можливо): організація (предмет) - організування (процес), адміністрація (предмет) - адміністрування (процес).

Синонімія в СЕТ представлена доволі широко. У терміносистемі функціонують дублетні (експлуататор - визискувач, бізнесмен - підприємець), семантичні (диференціація соціальна - стратифікація соціальна), квазі- (багатій - нувориш - мільйонер - неомільйонер), одно- (нагорода - нагородження) та різнокореневі (конкуренція - змагання - суперництво) синоніми (вони виділяються на підставі різних ознак, що беруться в основу класифікації).

У СЕТ спостерігається явище семантичної субституції, яке представлене прикладами, що характеризуються відношеннями рівнозначності та включеності понять: податкові пільги - податкові стимули, гарантії соціальні - забезпечення соціальне. Продуктивними для соціально-економічних термінів є синонімічні відношення на зразок: ціліснооформлена одиниця (термін-слово) - аналітична конструкція (термін-словосполучення): керівники - керівні кадри, підприємець - суб'єкт підприємницької діяльності.

Омонімія в СЕТ трапляється рідко. Вона зумовлена тими причинами, що й відповідний лексико-семантичний процес у загальновживаній мові - дивергенцією та запозиченням в різні історичні періоди номінацій з тотожними графічними, проте різними смисловими структурами. У СЕТ виділяємо зовнішньо- та внутрішньосистемні омоніми. Зовнішньосистемних омонімів (що омонімізуються з лексемами загальновживаної мови (верства, навантаження) або з термінами інших галузей знань (орган, директор)) виявлено більше, ніж внутрішньосистемних. Останні винятково небажані в термінології, як і в загальновживаній мові, оскільки на внутрішньосистемному рівні існує висока ймовірність зустрічі термінів-омонімів в одному контексті, адже такі одиниці позначають поняття та реалії, які належать до однієї сфери об'єктивної дійсності (стан, поліс). Омонімічні групи, які функціонують у СЕТ, своєю семантикою відмежовані так, що, як правило, належать до різних тематичних груп. Засобами лексичного контексту, за допомогою ключових слів або семантичних індикаторів омоніми легко ідентифікуються. Тому більшість омонімів, які функціонують у СЕТ, не створюють проблем для безперешкодного функціонування соціально-економічних термінів.

Як засвідчив аналіз фактичного матеріалу, антонімія в СЕТ є одним із найрегулярніших лексико-семантичних процесів і в основному виявляється в кількісному домінуванні комплементарних антонімів (постійна приписка - тимчасова приписка, абсолютне зубожіння - відносне зубожіння). Переважна більшість антонімічних опозицій утворюється з термінів-гіпонімів, які доповнюють родові соціально-економічні терміни, що дозволяє кваліфікувати антонімію як одну з найважливіших категорій системної організації СЕТ.

Лексико-семантичні відношення забезпечують цілісність зв'язків СЕТ і надають досліджуваній групі лексики системної організованості.

У другому розділі “Шляхи та способи формування соціально-економічної термінології” обґрунтовується доцільність застосування ономасіологічного підходу при аналізі соціально-економічних термінів, а також йдеться про основні шляхи і способи мовної номінації та особливості термінологічного номінування з огляду на продуктивність словотворчих типів та словотворчих засобів.

Розділ складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 2.1 “Морфологічне термінотворення” розглядається морфологічне творення сучасних соціально-економічних дериватів, що в СЕТ реалізується у таких способах - префіксальному, префіксально-суфіксальному, суфіксальному, осново- та словоскладанні, абревіації.

Установлено, що морфологічним способом утворено 34,3% сучасних соціально-економічних термінів. Найпродуктивнішим способом морфологічного термінотворення в СЕТ є суфіксальний. Виявлено, що в аналізованій терміносистемі спеціалізованими є суфікси: -н, -ик, -альник, -ор, -ч, -ач/-яч для називання осіб як виконавців певної дії: заступник, споживач; -ець, -ант/-янт, -ент - як носіїв процесуальної ознаки: спекулянт, покупець; -іст/-ист, що різняться за сферою занять: кар'єрист, рекламіст; і префікси: не-, дис-, без-, лже-, псевдо-: незабезпеченість, антиеліта, лжепідприємець та інші. Ці афікси в СЕТ з необхідною повнотою виконують функцію систематизації. Багатозначними є суфікси: -ер/-єр (який бере участь у творенні назв осіб за характером виконуваної роботи; за фахом; за об'єктом, знаряддям або за місцем діяльності; за становищем у суспільстві: фермер, мільярдер), -енці(я), -аці(я)/-яці(я), -ці(я) (що приєднуються до основи дієслова і беруть участь у творенні іменників та називають узагальнену дію або результат дії, предмети, суб'єкти: адміністрація, кваліфікація), -анн(я), -енн(я), -інн(я) (що беруть участь у творенні іменників на позначення узагальненої дії чи продукту дії, або суб'єкта дії: хеджування, правління) тощо. Крім названих, поліфункціональними у терміносистемі є такі постпозитивні: -инг/-інг, -ер/-єр (консалтинг, адвертайзинг) та препозитивні форманти: анти- (антинагорода, антиреформатор).

Поліфункціональність афіксів гальмує їхню деривативну активність, їхнє словотвірне значення втрачає чіткість. Такі афікси категоріально-класифікувальну функцію в терміносистемі виконують не достатньо ефективно. Вузька спеціалізація більшою мірою притаманна префіксам, ніж суфіксам.

При творенні соціально-економічних термінів - назв предметів, процесів та властивостей у багатьох випадках відсутня однозначна відповідність між моделями змісту понять і морфологічними моделями, оскільки зміст понять одного типу може бути виражений термінами різних морфологічних моделей. Наприклад, логіко-поняттєве значення “особа як виконавець дії” в аналізованій терміносистемі виражається термінами 4-ох морфологічних типів, значення узагальненої дії або результату дії може бути виражене за допомогою 3-ох морфологічних типів тощо. Ряд формантів (-анн(я), -енн(я), -інн(я) та -енці(я), -аці(я)/-яці(я), -ці(я)) можуть взаємозамінятися при функціонуванні, що не сприяє системній організації досліджуваної терміносистеми.

В окремих випадках можна говорити про множинність словотвірної мотивації дериватів. Наприклад, утворення на -н, -ик, -альник мотивуються як іменниками (чиновник, начальник), так і дієсловами (заступник, замісник) та прикметниками (ударник, передовик). Більшість суфіксів, за допомогою яких утворюються сучасні соціально-економічні деривати, мають здатність приєднуватися як до питомих, так і до запозичених основ: -ець, -ство, -ість, -анн(я), -енн(я), -інн(я) та інші. Проте такі іншомовні форманти, як: -ер/-єр, -ор, -инг/-інг, -ант/-янт, -ент, -енці(я),-аці(я)/-яці(я), -ці(я) (за незначними винятками) у СЕТ сполучаються лише з іншомовними основами: реформатор, квартирант, організація, але детінізація.

У СЕТ найбільшою валентністю відзначаються суфікси -анн(я), -енн(я), -інн(я), -енці(я), -аці(я)/-яці(я), -ці(я), -н, -ик, -альник, -ість, -ство; та префікс -не-. Напруженість соціально-економічної ситуації в Україні сприяла активізації префіксів із заперечною семантикою: не-, де-, анти-, лже-, псевдо- (антинагорода, лжеменеджер, псевдобанкрутство).

У СЕТ спостерігається регулярне творення дериватів від запозичених основ за допомогою українських формантів. Типовою схемою побудови похідних найменувань у СЕТ є така: запозичена основа + запозичений (або питомий) формант, питома основа + питомий формант.

Серед складних термінів найбільшу питому вагу мають композити з інтерфіксом -о (нагородотворення, квартиронаймач, житлокооперація). Оскільки композити мають здатність “виражати дві ідеї в одному слові” та містять “вищий ступінь конкретизації понять”, ніж моноструктурні терміни, то, гадаємо, що варто підвищити їхню продуктивність.

У підрозділі 2.2 “Синтаксичний спосіб як один із основних прийомів номінації соціально-економічних термінів” розглядається синтаксичний спосіб деривації соціально-економічних номінацій, аналізуються продуктивні та непродуктивні моделі їхнього творення.

Установлено, що терміни, утворені синтаксичним способом, у СЕТ мають найбільшу питому вагу - майже 66%, що зумовлено появою семантично складних понять, зміст яких важко передати за допомогою моноструктурних форм. Соціально-економічні терміни-словосполучення поділяємо на прості (складаються з двох повнозначних слів) та складені (утворені з трьох і більше повнозначних слів). Зроблено висновок, що хоча складені терміни структурно різноманітніші, проте в кількісному відношенні їх менше - всього 35,5% (проти 64,5%, які в терміносистемі займають прості номінації), що пояснюється антиномією між планом вираження та функціональною придатністю термінологічних одиниць - так виражається загальнотермінологічна тенденція до вживання термінів, утворених з мінімально можливої кількості графем. Виявлено, що в СЕТ функціонують назви зі складним синтаксичним зв'язком, так звані описові конструкції, які інколи утворюються з 7-и, 15-и і більше слів: відрахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття, державне загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. За семантикою такі терміни стоять ближче до визначень, ніж до позначення понять, що суперечить прямому покликанню терміноодиниці - виступати мовним знаком наукового поняття, не розростаючись до дефініції. На наш погляд, їх варто усувати з терміносистеми, замінюючи на простіші та компактніші номінації.

Виявлено, що компонентами низки соціально-економічних термінів часто виступають ті самі номінації, наприклад “допомога” вживається в складі більше 30-и (допомога одноразова, допомога безвідплатна та ін.), прикметник “соціальний” - у складі більше 70-и термінів (соціальна ієрархія, соціальна індиферентність та ін.), що, на нашу думку, підвищує рівень системної організованості СЕТ.

У підрозділі 2.3 “Лексико-семантична деривація термінів” розглядається хронологічно найперший спосіб термінування соціально-економічних понять - лексико-семантичний. Значна кількість соціально-економічних дериватів утворюється шляхом семантичного переосмислення вихідного значення, зокрема звуження його смислової структури (ризик, особистість, гіпотеза) та метафоричного перенесення терміна-словосполучення (лінія ексцедента, страхове поле, менеджерська сітка).

Метонімічні процеси в СЕТ відбуваються в таких дихотоміях: частина - ціле, (адміністрація), дія - суб'єкт дії (організація), дія - результат дії (прописка), дія - предмет (нагорода), суб'єкт - об'єкт (інститут), документ - процес, який регламентується документом (збиток), сфера діяльності, заняття - галузь знання (маркетинг), відношення між суб'єктами - суб'єкт (кооперація), частина одягу - людина (люди) (білі комірці), установа - приміщення цієї установи (установа).

У підрозділі 2.4 “Запозичення як спосіб номінації наукових понять” розглядається запозичення як один із універсальних шляхів збагачення фонду термінологій. Відзначено, що в сучасній СЕТ однокореневі терміни становлять 880 одиниць, з них 530 (60,2%) - одиниці, запозичені в різні історичні періоди.

Впродовж свого розвитку СЕТ повсякчас черпала лексичний матеріал з різних мовних джерел шляхом прямих та опосередкованих контактів як усним, так і письмовим шляхами. З'ясовано, що на становлення СЕТ у минулі періоди найбільше впливали такі мови як латинська (впродовж ХІУ - поч. ХХІст. за кількістю запозичених з неї назв займає перше місце) та французька (впродовж ХІХ - поч. ХХІст. займає друге місце). Також значним був вплив німецької та російської мов.

У складі сучасної СЕТ виявлено 158 інновацій, що становить приблизно 30 % усіх запозичених термінів. Серед неологізмів за кількістю перше місце займають англіцизми - 64 одиниці (приблизно 40,5 % усіх неологізмів - рекет, аутсайдер), друге - латинізми (51 одиниця, або приблизно 32,3 % - бенефіції, презентація), третє - терміни, запозичені з французької мови (27 одиниць, або 17,1 % - нувориш, неомільйонер).

Відзначено, що поява багатьох неологізмів не викликана практичними потребами. Багато термінів запозичаються в терміносистему “не на пусте місце, а на зайняте”, унаслідок чого з'являються семантично еквівалентні пари різномовної етимології - терміни-дублети (стимул - заохочення, корумпований - продажний, адаптація соціальна - пристосування соціальне, застій - стагнація), що призводить до мовного надлишку - явища, на думку багатьох учених (Є.Толікіної, П. Денисова), шкідливого. Запозичення іншомовних термінів вважаємо доречним тоді, коли вони заповнюють прогалину в терміносистемі, а також заміняють семантично поліструктурні автохтонні номінації чи аналітичні утворення, зокрема описові конструкції різних словотворчих моделей.

У третьому розділі “Особливості кодифікації соціально-економічних термінів на сучасному етапі” досліджується проблема кодифікації соціально-економічних термінів, зокрема розглядається співвідношення між поняттями “термінологічна норма” та “кодифікація”, а також лексичне, акцентне, фонетичне та морфологічне варіювання соціально-економічних термінів з погляду історії функціонування в СЕТ, частотності вживання на сучасному етапі та перспектив. Розділ складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 “Термінологічна норма та її кодифікація” вказуються спільні та відмінні риси норми та кодифікації, визначається обсяг поняття “кодифікація”, простежується розвиток поглядів на термінологічну норму та кодифікацію у вітчизняній та зарубіжній літературі, зокрема зазначається, що розрізнення норми та кодифікації вперше було проведено в працях членів Празького лінгвістичного гуртка (В. Матезіуса, Б. Трнка, Й. Вахека, Я. Мукаржовського, В. Скалічки, Й. Коржинека та ін.), а в Україні до питання норми та її кодифікації мовознавці вперше звернулися в 20-их роках ХХст. (О. Синявський, О. Курило, М. Сулима, М. Гладкий та інші), а згодом нормуванням української мови почали займатися лінгвісти в 60-х роках ХХ ст. (Б. Антоненко-Давидович, М. Пилинський, О. Сербенська, О. Пономарів та ін.).

Вказується, що диференціація понять “норма” і “кодифікація” виявляє себе у таких відмінностях: а) норма - це внутрішньомовне явище, кодифікація найбільшою мірою залежить від екстралінгвістичних чинників; б) норма об'єктивно існує в мові, кодифікація - це історично обмежена спроба пізнати цю норму, встановити та мовними засобами сформулювати; в) норма - категорія динамічна, кодифікація - статична; г) норма існує в будь-якому мовному колективі, кодифікація як усвідомлена та зафіксована норма притаманна тільки літературній мові. Ретельний, статистично оброблений опис терміносистем (особливо варіантних явищ), встановлення основних тенденцій їхнього розвитку.

У підрозділі 3.2. “Кодифікація лексичних соціально-економічних термінів-варіантів” зазначено, що засобів масової інформації. Тому об'єктом наших спостережень стала не лише сфера фіксації - словники, довідники, а й сфера функціонування термінів - фахові монографії, дисертації, підручники, статті, присвячені соціально-економічним проблемам у періодичних виданнях, підручники тощо.

У підрозділі охарактеризовано 11 пар (рядів) варіантів, які конкурують між собою. Визначаючи перспективу кожної мовної одиниці, бралося до уваги те, що точно передбачити її поведінку в майбутньому не можна, адже на це впливає велика кількість гетерогенних чинників.

У СЕТ виявлено такі пари (ряди) лексичних варіантів: 1. багатий - імущий - заможний - маючий; 2. бідний - малоімущий - малозаможний - малозабезпечений - незаможний; 3. службова особа - службовець - урядова особа - урядовець - посадова особа - посадовець; 4. заступник - замісник; 5. командировка - відрядження - відряд; 6. квартирант - квартиронаймач - пожилець - жилець - житель - мешканець; 7. верства - прошарок - шар; 8. пільговики - особи, що (які) користуються пільгами; 9. менеджер - керівник - управлінець - управитель - управник; 10. роботодавець - роботодавач - працедавець; 11. володілець - власник - і так визначено їхню подальшу долю. У першому варіантному ряді найперспективнішою вважаємо лексему “багатий”; у другому - “бідний”, “малозабезпечений”; у третьому - “службовець”, у четвертому - “заступник” та “замісник” (варіантність спостерігалася протягом ХХ ст., на сьогодні ці терміни в СЕТ функціонують з різними значеннями); у п'ятому - “відрядження”; у шостому - “квартирант” та “квартиронаймач” (за семантикою ці лексеми не тотожні); у сьомому - “верства”; у восьмому - “пільговики”; у дев'ятому - “менеджер”; у десятому - “роботодавець”; в одинадцятому - “власник”. Установлено, що основною причиною появи лексичних варіантів в СЕТ є явище російсько-українського білінгвізму.


Подобные документы

  • Дослідження лінгвістичного явища синонімії в термінології. Сутність і передумови виникнення термінологічної дублетності. Засоби вираження економічного поняття в синтаксичному аспекті, форму субстанції: морфологічна, семантична й денотативна (ситуативна).

    статья [22,3 K], добавлен 18.12.2017

  • Формування української економічної термінології. Визначення фонду економічної термінології, її місця у словниковому складі. Вивчення шляхів появи економічних термінів у термінологічній системі. Диференціювання термінів за ступенем семантичної цілісності.

    статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017

  • Сучасна українська криміналістична та кримінально-процесуальна термінологія. Ресурси української правничої термінолексики. Синтагматичні властивості гібридних дериватів та композити у правничій термінології. Термінологічні "Псевдодрузі перекладача".

    контрольная работа [43,6 K], добавлен 22.11.2010

  • Проблема розвитку сучасної української термінології, вимоги до створення термінів. Зміни в лексичному складі, стилістиці усного і писемного мовлення. Сучасний стан україномовної термінології окремих галузей: музичної, математичної, науково-технічної.

    реферат [23,1 K], добавлен 09.12.2009

  • Аналіз функціонування полісемічних одиниць в українській гомеопатичній термінології. Огляд основних різновидів багатозначних термінологічних одиниць гомеопатичної галузі. Рухомість семантики мовного знаку як підстава для розвитку багатозначності термінів.

    статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017

  • Історія та особливості творення української фінансово-економічної термінології. Морфологічний та морфолого-синтаксичний способи творення. Проблеми іншомовних запозичень. Словотворчі особливості сучасної української фінансово-економічної термінології.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 18.05.2017

  • Термін та його ознаки. Термінологія, як організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв. Наявність дефініції. Кодифікація термінів. Словники - перекладні, енциклопедично-довідкові, тлумачно-перекладні. Стандартизація термінології.

    презентация [438,4 K], добавлен 23.10.2016

  • Розгляд проблеми термінології, визначення її місця у структурі мови. Термін як особлива лексична одиниця. Сучасні тенденції розвитку економічної термінології. Вивчення розвитку термінів в галузі економіки. Модель лексикографічного опису мовної динаміки.

    статья [64,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Становлення і розвиток української суспільно-політичної термінології. Термінознавство як наука. Семантичне переосмислення як спосіб творення суспільно-політичної термінології. Творення слів засобами питомої словотвірної системи, використання запозичень.

    курсовая работа [64,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Окреслення семантичних процесів, які відбуваються в сучасній технічній термінології української мови. Висвітлення конструктивної ролі метафори як чинника становлення і розвитку геологічної термінології. Визначення функціонального навантаження метафори.

    статья [28,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.