Українська соціально-економічна термінологія

У підрозділі 3.3. Кодифікація формальних соціально-економічних термінів-варіантів” об'єктом наших спостережень були формальні варіанти слова. Виявлено, що в складі СЕТ найчастіше спостерігається акцентна, фонетична та морфологічна варіантність. Усі вказані види варіантності притаманні термінам як питомого, так і чужомовного походження.

Акцентних варіантів серед обстеженого матеріалу виявлено відносно небагато. Вони характеризуються різнонаправленим рухом наголосу - регресивним та прогресивним. Регресивне пересування відзначено в таких термінах: замі?сни?к, ката?ло?г, пі?льго?ви?й; прогресивне у термінах: робі?тни?к, фа?хіве?ць, ма?рке?тинг, мо?ніто?ринг. Встановлено, що поява акцентних соціально-економічних термінів-варіантів зумовлена такими причинами: а) регресивним або прогресивним переміщенням наголосу; б) впливом на дериват твірної основи; в) дією тенденції до ритмічної рівноваги; г) впливом наголосу в мові-джерелі тощо.

Фонетична варіантність у СЕТ представлена одиничними прикладами. Більшість виявлених нами варіантів цього типу є варіантами в діахронії. Основна причина її появи - особливості правопису, прийнятого ВУАН у 1928 році. Фонетична варіантність репрезентована прикладами: пролетаріяґт - пролетарібт, спеціяґліст - спеціаліґст, павперизбція, павперъзм - пауперизбція, пауперъзм, підприємниця - підприємиця і немає регулярної підтримки в системі сучасної української літературної мови.

Серед морфологічних варіантів виявлено префіксальні та суфіксальні соціально-економічні терміни-варіанти.

Префіксальна варіантність представлена в парі оробітничування - зробітничування. Вважаємо, що з досліджуваної терміносистеми варто вилучити деривати з префіксом о- (оробітничувати, оробітничити, оробітничування; обюрократити, обюрокрачувати, обюрокрачування та ін.), що з'явилися в ній під впливом російської мови, замінивши їх на семантично тотожні деривати з префіксом з- (зробітничувати, зробітничити, зробітничування; збюрократити, збюрокрачувати, збюрокрачування та ін.).

Природно, що серед сучасних соціально-економічних термінів найбільше виявлено пар (рядів) суфіксальних варіантів, адже в овній системі паралельно співіснує велика щільність синонімічних суфіксів. Переважання суфіксальних варіантів частково можна пояснити також спробою лінгвістів замінити поліфункціональні форманти, зокрема суфікси, на спеціалізовані, адже полісемантичність гальмує деривативну активність таких морфем та зумовлює тенденцію до втрати чіткості термінотвірного значення. Суфіксальна варіантність в СЕТ представлена такими парами (рядами): 1) страховка - страхівка - страхування; 2) страховик - страхівник - страхувач - страхувальник; 3) начальствувати - начальникувати, 4) робітник - робочий; 5) завідувач - завідач - завідуючий, 6) ділок - діловик, 7) відпуск службовий - відпустка службова. Серед наведених суфіксальних термінів-варіантів, на наш погляд, доцільно: у першому варіантному ряді подбати про заміну цих термінів на вдаліші, оскільки два перші терміни утворені за моделлю, непродуктивною в сучасній українській мові, її функціональна активність зросла під впливом російської мови, а останній термін полісемічний; у другому варіантному ряді уніфікувати план вираження соціально-економічного поняття, витіснивши з терміносистеми всі наведені номінативні одиниці, крім “страхувач”, яка утворена за моделлю, що в сучасній українській мові є продуктивною (за терміном “струхувальник” на сучасному етапі закріпилося інше значення); витіснити з терміносистеми дериват начальствувати, що нечітко передає зміст поняття та утворений на базі словосполучення “бути начальством”, а не “начальником”; з 4, 5 варіантних пар та рядів варто використовувати лише іменники завідувач (чого?) (меншою мірою завідуючий (чим?) та робітник; шоста варіантність на сучасному етапі вже не спостерігається, вона засвідчена на початку ХХ ст.; у сьомій парі єдинонормативною формою на сучасному етапі становлення та розвитку СЕТ є відпустка службова.

Отже, у результаті аналізу було встановлено, що в СЕТ зустрічаються ті самі типи варіантів, що й у загальновживаній мові, - акцентні, фонетичні та морфологічні. Причини появи варіантів у СЕТ різні, але в основному позамовні чинники “задають тон” мовному розвиткові, спричиняють активізацію (чи послаблення) певних лінгвістичних процесів та тенденцій в мовній і зокрема соціально-економічній терміносистемі. Дією соціолінгвістичних факторів можна пояснити існування в СЕТ значної кількості термінів-варіантів, позначених інтерференційним впливом російської мови.

соціальний економічний термінологія лінгвістичний

ВИСНОВКИ

1. Термінологія соціально орієнтованої економіки - це функціонуюча цілісна система, розвиток якої значною мірою детермінований розвитком понять цієї науки.

Соціальна економіка займає особливе місце серед інших суспільних наук, оскільки більше від інших пов'язана з життям народу. Звідси - тісний зв'язок соціально-економічної термінології із лексичною системою сучасної української літературної мови.

Двоплановість (залежність від лексико-семантичної системи мови та від поняттєвої системи) і системність як основні властивості СЕТ визначають способи та засоби її дослідження, зокрема використання ономасіологічного та семасіологічного підходів при системному дослідженні. Взаємоподоповнювальні результати такого аналізу дозволяють розкрити існування термінів у системі і функціонування цієї системи як цілого протягом тривалого відтинку часу.

2. На основі діахронно-синхронного аналізу було встановлено, що соціально-економічна термінологія належить до однієї з найстаріших мікросистем у складі сучасної української літературної мови. Впродовж історичного поступу СЕТ пройшла складний шлях свого становлення і розвитку. Перші назви на позначення соціально-економічних понять виникли в час, коли номінативні одиниці творилися в переважній більшості стихійно, роль свідомого чинника була незначною. Впродовж століть СЕЛ збагачувалася як кількісно, так і якісно. Говорити про соціально-економічні терміни як елементи соціально-економічної терміносистеми можна лише з другої половини ХІХст., з часу, коли під соціально-економічні назви почали “підводитися” наукові визначення. На цей період (60-і роки ХІХст.) припадає початок свідомої роботи над українською термінологією. Систематична робота над українською, зокрема соціально-економічною термінологією, почалася в перші десятиліття ХХст. Проте репресивні заходи щодо української мови, надмірна орієнтація на російську мову порушили природну еволюцію СЕТ, через що на сьогодні особливо гостро постала проблема перегляду її термінологічного складу з погляду відповідності соціально-економічних термінів системі сучасної української літературної мови, повернення вдалих номінативних засобів, вилучених з терміносистеми в минулі десятиліття з ідеологічних міркувань.

3. Номінативні одиниці в межах термінополя СЕТ взаємопов'язані і поєднуються в лексико-тематичні групи та тематичні підгрупи (термінологічні мікросистеми) на основі родо-видових зв'язків. Цей факт свідчить про ієрархічність, взаємозумовленість та взаємопідпорядкованість терміноодиниць СЕТ, а отже, про семантичний зв'язок соціально-економічних термінів, об'єднаних не за внутрішньомовними, а за зовнішніми щодо мови ознаками.

4. У результаті аналізу соціально-економічної термінології було виявлено, що: а) існування багатозначних соціально-економічних термінів не сприяє системній організації СЕТ і є, з одного боку, свідченням розвитку поняттєвої системи соціально орієнтованої економіки, а з другого, частковим виявом загальнолінгвістичної тенденції до економії мовних ресурсів. Найефективнішим гарантом термінологічної моносемії здебільшого виступає контекст.; б) соціально-економічні терміни-синоніми відносяться до одного денотата і відрізняються відмінностями в ідеографічному плані, значенням словотвірних формантів, особливостями функціонування та ступенем сучасності.; в) основна частина соціально-економічних термінів-омонімів виникла внаслідок дивергенції.; г) антонімія в СЕТ в основному не відрізняється від аналогічного явища в загальновживаній мові, проте більшою мірою залежить від предметно-поняттєвої сфери.

5. Було встановлено, що соціально-економічна термінологія з погляду способів термінотворення залежить від поняттєвих зв'язків термінів. Для неї актуальні ті самі способи номінації, що й загальновживаній лексиці: лексико-семантичний, морфологічний, синтаксичний та запозичення, що пояснюється тим, що СЕТ для творення матеріальних знаків-термінів використовує перевірені й усталені прийоми. Своєрідність спеціальної лексики виявляється в неоднаковій продуктивності названих способів, а також у різній регулярності використання певних словотворчих моделей, у спеціалізації словотворчих засобів тощо.

СЕТ сформувалася переважно на питомій українській лексичній основі, а також шляхом прямих та опосередкованих запозичень з грецької, латинської, французької, німецької, англійської, польської, російської та інших мов. Фактичний матеріал засвідчив, що на сьогодні найчисленнішу групу іншомовних термінів складають одиниці, запозичені в різні синхронні зрізи з латинського мовного джерела. Процес збільшення англіцизмів у терміносистемі розглядаємо як фактичне підтвердження прогнозів деяких вчених, що англійська мова поступово отримує статус Lingua franca (мови спілкування ХХІ століття).

6. Найбільше в СЕТ виявлено пар/рядів акцентних та морфологічних варіантів. Їхня поява зумовлена як мовними, так і екстралінгвальними чинниками, визначальна ж роль належить останнім.

Для того, щоб процес кодифікації - оцінки, відбору та закріплення термінологічних норм у СЕТ був максимально ефективним, гадаємо, що варто: а) здійснювати ретельніший опис термінологічного матеріалу СЕТ, піддавати його детальнішому аналізові та теоретичному осмисленню; б) проводити соціолінгвістичне дослідження можливостей подальшої кодифікаційної діяльності. Обидва ці способи включатимуть, відповідно, й аспект прогнозування.

На наш погляд, сучасній кодифікації соціально-економічних норм повинна передувати широка апробація термінології серед фахівців. Таку апробацію доцільно здійснювати шляхом тимчасового запровадження кількох назв для одного поняття. Даючи на розсуд фахівців право вибору оптимальних термінів, аналізуючи ці терміни з лінгвістичного погляду, можна в майбутньому сформувати якнайдосконалішу українську соціально-економічну термінологію.

Отже, діахронно-синхронний розгляд СЕТ підтверджує думку, що досліджувана термінологія є відкритою системою, яка постійно еволюціонує і розширює свій функціональний статус. Характер змін у СЕТ має прогресивну спрямованість, тобто є виявом тенденції до подальшого унормування мови соціальної економіки. Незважаючи на підвищену варіантність та синонімічність вираження поняттєвої сфери у СЕТ на сучасному етапі її становлення, можна твердити, що соціально-економічна термінологія в основній своїй частині відповідає вимогам міжнародних стандартів та наукового спілкування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В 10 ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Сучасний стан кодифікації варіантів соціально-економічних термінів // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С.23-31.

2. Складання як один із прийомів номінації соціально-економічних термінів // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. - К., 2001. - Т. ХХУІ.- С.216-221.

3. Полісемія в сучасній соціально-економічній термінології // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. - К.: Логос, 2002.- С.188-196.

4. Загальні риси становлення соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць.- К.: КНЕУ, 2001.- Випуск ІУ.- С.119-123.

5. Специфіка сучасної соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. - К., 1997.- С.85-87.

6. Семантичні процеси при формуванні української соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. - К., 1997.- С.158-160.

7. До проблеми запозичень в українській соціально-економічній термінології // Матеріали Міжнародної славістичної конференції пам'яті професора Костянтина Трофимовича (1923-1993рр.).- Л.: Літопис, 1998.- С.160-163.

8. Специфіка антонімії в сучасній соціально-економічній лексиці // Українська мова: з минулого в майбутнє: Матеріали наукової конференції “Українська мова: з минулого в майбутнє” на відзначення 200-річчя виходу в світ “Енеїди” І.Котляревського, 25-27.02. 1998р. - К., 1998.- С.129-132.

9. Термінологічна лексика в словнику економіста // Університетський рівень освіти: зміст та напрями забезпечення: Матеріали науково-методичної конференції 3 лютого 1998 р. - К., 1998.- С.125-127.

10. Семантичні зсуви (розширення і звуження) як способи поповнення складу соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць.- К., 1998.- С.125-128.

Размещено на Allbest.ru