Систематизація лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Одним із центральних напрямків сучасного мовознавства є розробка питань, пов'язаних із систематизацією лексики. Необхідним попереднім етапом для вивчення лексичного складу мови, особливостей його системної організації і закономірностей, за якими він функціонує у мовній системі, є дослідження різних лексико-семантичних парадигм синонімічних рядів, лексико-семантичних груп, семантичних полів тощо.

Об'єктом дослідження поданої курсової роботи є лексико-семантичний статус дієслів “shall” та “will” у сучасній англійській мові та засоби їх перекладу на українську мову.

При такому підході об'єктом дослідження стають дієслова “shall” та “will” як допоміжні дієслівні форми і як модальні дієслова.

У даній роботі розглядаються найбільш типові особливості синтаксичних і граматичних конструкцій з дієсловами “shall” та “will”.

Вибір об'єкта дослідження зумовлюється наступними факторами:

а) значним інтересом до системної організації лексики, який в останні роки спостерігається у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці;

б) на думку більшості лінгвістів, лексико-семантичний статус дієслів відіграє важливу роль у перекладі дієслів на українську мову;

в) незважаючи на наявність деяких досліджень дієслів мовлення, в лінгвістичній літературі ще дуже мало праць, в яких комплексне дослідження лексичних одиниць спиралося б на широке використання результатів статистичного аналізу, здійсненого в двох планах: у плані мови - на підставі даних, отриманих із лексикографічних джерел, і в плані мовлення - на підставі даних про синтагматичні зв'язки досліджуваних одиниць у текстах.

Актуальність теми. Дієслова мовлення мають велику функціональну значимість, внаслідок цього вони відіграють важливу роль у конструюванні тексту, оскільки репрезентують як безпосередньо акт комунікації між діючими особами в художньому творі, так і авторські ремарки.

Дієслова займають вагоме місце в усій лексичній системі, оскільки належать до високочастотних лексичних одиниць, що підтверджується даними відповідних словників. Ці дієслова вживаються в різних сферах спілкування людини, в усіх стилях.

Подана тема досить актуальна та в певній мірі складна для людей, які вивчають англійську мову як іноземну. Сучасна англійська мова має велику кількість структур, які в певних лексичних контекстах і синтаксичних позиціях є взаємозамінними. Подібний паралелізм і варіативність засобів вираження становить особливість граматичної будови англійської мови, яка найбільш широко представлена в системі дієслів і дозволяє передати різноманітну тимчасову віднесеність дії.

Складність використання поданих дієслів в тому, що поряд з виконанням функцій допоміжних дієслів вони виступають як модальні дієслова, тобто володіють модальним значенням. Чіткої межі між “shall” та “will” як допоміжні дієслова при утворенні майбутнього часу та “shall” та “will” як модальні дієслова немає. Граматично вони утворюють однакові конструкції: shall-will Infinitive, відмінність полягає в їх лексичному змісті. Але, навіть у функції допоміжних дієслів “shall” та “will” не до кінця вільні від значення модальності, що викликано їх історичним розвитком від модальних дієслів “sculan” та “willan”.

Даний факт послугував підставою для широкої полеміки вчених з питання існування «чистого» майбутнього часу, коли дієслова “shall” та “will” повністю позбавлені семантики.

Перші роботи, що мають відношення до досліджуваного питання, з'явилися на початку ХХ століття. Увагу лінгвістів привернула етимологія та семантика дієслів мовлення. Був здійснений опис найбільш поширених дієслів мовлення в індоєвропейських мовах і у верхньонімецьких діалектах.

У 60-70-ті роки ХХ століття з'явилося багато праць, присвячених дієсловам мовлення, особливо на матеріалі англійської мови. Дієслова розглядались у різних аспектах. Вчений-лінгвіст Т.М. Недялкова описала, які існують семантичні зв'язки між лексико-семантичним статусом дієслів мовлення та іншими лексичними системами. Досліджуючи дієслова мовлення в парадигматичному аспекті, Т.М. Недялкова резюмує проведене дослідження важливим висновком: можливість заміни одного дієслова іншим вказує на системний характер відношень між дієсловами мовлення.

Використання допоміжних дієслів “shall” та “will” для вираження майбутнього часу також вимагає особливого розгляду через вкоріненого у вітчизняній практиці викладання англійської мови поширеної думки про те, що допоміжне дієслово “shall” вийшло з ужитку та у усіх особах може бути успішно замінено дієсловом “will” або його скороченою формою - “ll”, яка характерна до розмовного стилю.

Граматичні та лексичні особливості англійських дієслів “shall” та “will” є предметом численних робіт з теорії, практики та історії граматики англійської мови.

Таким чином, незважаючи на велику кількість праць, присвячених дієсловам мовлення, щодо дієслів “shall” та “will” немає спеціального дослідження семантики мовлення в сучасній англійській мові та засобів їх перекладу на українську мову. Не вистачає точних даних узагальнюючого характеру про лексичну та семантичну сполучуваність цих дієслів мовлення. Отже, є підстави вважати, що проведені до цього часу дослідження дієслів мовлення не вичерпують усієї проблематики поданого питання, що зумовлює актуальність даної курсової роботи.

Метою дослідження є: детальне обстеження структуро-семантичних особливостей дієслів “shall” та “will”, сформулювати особливості їх вживання в залежності від семантичного значення, виділити трансформації, здійснювані при перекладі досліджуваних дієслів.

Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні конкретні завдання:

1. Визначити джерела сучасної категоріальної форми майбутнього часу та її маркерів - дієслів “shall” та “will”;

2. Визначити поняття «чистого» майбутнього часу, що передається в мові за допомогою аналітичних конструкцій;

3. Визначити поняття модального дієслова;

4. Виділити модальні функції дієслів “shall” та “will”;

5. Проаналізувати приклади перекладу модальних та допоміжних дієслів “shall” та “will” на українську мову у трьох стилях: газетний, науково-публіцистичний та літературний;

6. Виділити найбільш часто використовувані прийоми перекладу досліджуваних дієслів у кожному з позначених вище стилів.

Для реалізації поставлених в роботі завдань використовуються: метод компонентного аналізу та деякі статистичні методи.

Перерахованими завданнями визначається новизна представленої роботи, яка полягає у тому, що вперше здійснений комплексний аналіз за допомогою об'єктивних методів усіх параметрів, які характеризують як самі дієслова мовлення сучасної англійської мови, так і їх взаємозв'язок з іншими лексичними одиницями.

Структура курсової роботи визначається цілями та завданнями, поставленими вище.

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження та її актуальність, формулюються мета і завдання запланованої роботи, визначаються методи дослідження, розглядаються теоретична та практична цінність роботи, наукова новизна дослідження.

Перший розділ розкриває структурно-семантичні особливості розвитку граматичної категорії майбутнього часу англійських дієслів “shall” та “will” на різних історичних етапах, що є важливим фактором при розкритті багатьох наступних положень, розглядаються семантико-прагматичні особливості конструкції з допоміжними дієсловами “shall” та “will” при вираженні майбутності в англійській мові, а також сучасні тенденції в їх вживанні. Спочатку формулюються загальні теоретичні положення, які далі підтверджуються практичними прикладами.

У другому розділі описуються модальні характеристики дієслів “shall” та “will”, їх граматичні та синтаксичні особливості, виводяться класифікації, положення яких підтверджуються прикладами з англомовної літератури.

У третьому розділі наводяться практичні результати аналізу текстів різних стилів (художнього, газетного, науково-публіцистичного) на предмет частотності вживання дієслів “shall” та “will” в тому чи іншому значенні, згідно виділеним класифікаціями, а також на підставі аналізу українських перекладів виділяються найбільш часто використовувані прийоми перекладу досліджуваних дієслів на українську мову, включаючи такий спосіб перекладу, як машинний переклад.

Матеріалом для практичних досліджень прослужили наступні джерела: Bush V. «As we may think», J.K. Rowling «Harry Potter and the Philosopher's Stone», Дж.К. Ролінґ «Гаррі Поттер і філософський камінь» (у перекладі В.Є. Морозовим), статті газет «Kyiv Post» (українська газета написана англійською мовою), «Deutschland» і «BBC news».

У загальних висновках підводяться підсумки виконаної роботи та формулюються загальні висновки по всій роботі, зроблені в результаті аналізу виявлених проблем. Подана курсова робота має теоретичну і практичну цінність для проведення подальших досліджень в галузі теоретичної граматики англійської мови.



1. Семантико-прагматичні особливості конструкцій з дієсловами “shall” та ”will”, які висловлюють майбутню дію в англійській мові

1.1 Структурно-семантичні особливості розвитку граматичної категорії майбутнього часу англійських дієслів “shall” та “will”

Протягом письмової історії дієслівна система англійської мови розширилася не тільки за рахунок створення нових граматичних категорій, в середині існуючих категорій часу виникли нові категоріальні члени, які забезпечили більш універсальне граматично формалізоване позначення майбутніх, а також потенційних і нереальних дій. Існування категорії майбутнього часу англійською мовою є вкрай спірним питанням. І її осмислення неможливо без знань про розвиток даної аналітичної форми в процесі розвитку мови. У поданому підрозділі розглядаються процес формування категорії майбутнього в діахронічному плані їх джерел: поєднання англосаксонських дієслів “willan” і “sculan” (will і shall) з інфінітивом. Специфіка розвитку полягає в тому, що зміни внутрішніх відносин між компонентами не мали ніяких помітних зовнішніх проявів: зовнішній вигляд конструкцій залишився майже таким же, як був. Своєрідним був і їх семантичний розвиток: воно полягало не стільки в придбанні нових значень, скільки в часткової втрати старих, що можна простежити на різних етапах розвитку англійської мови з давніх часів до теперішнього часу.

1. Давньоанглійський період.

Англійська мова в стародавні періоди свого розвитку мала тільки форми теперішнього часу і простого минулого часу. У давньоанглійській мові майбутній час зазвичай виражався формами теперішнього часу. Поряд з цим вживалися описові обороти з модальними дієсловами “willan” і “sculan” (will і shall). У поєднанні з інфінітивом “sculan” і “willan” висловлюють властиві їм модальні значення і можуть відносити дію до майбутнього при певному лексичному наповненні інфінітива, з тимчасовими покажчиками або у відповідній ситуації. Лише в окремих, дуже рідкісних випадках можна припускати, що дієслова “sculan” і “willan” висловлюють «чистий» майбутній час.

2. Середній англійський та раннього ново-англійський періоди.

У текстах XIV в. зустрічаються речення з дієсловом “shall”, в яких значення повинності, необхідності несумісне зі значенням інфінітива або інших компонентів висловлювання чи погано з ними поєднується, тобто ступінь граматики збільшується, а семантичне навантаження зменшується.

Але, незважаючи на це, в даний період розвитку мови «чистого» майбутнього без модальних відтінків ще практично не існує. Такі ж відносини зберігаються і надалі - в XVI-XVII і в XIX-XX ст.

Що стосується лексичного охоплення конструкції, то вона практично необмежена. Аж до того часу, коли були закріплені правила їх вживання, вибір того чи іншого дієслова визначався їх конкретним модальним значенням: коли дія ставилася в залежність від індивідуальної волі суб'єкта, вживалося дієслово “will”, коли ж необхідно було висловити більш-менш об'єктивну необхідність чи обов'язковість дії, використовувався дієслово “shall”.

Безсумнівно, що в середньоанглійській мові “shall” є більш частотим дієсловом, ніж “will”. У XIV-XVII ст. основною формальною моделлю аналітичних конструкцій майбутнього стає “shall” з інфінітивом. Починаючи з XVII в. “will” поступово витісняє “shall” в дієслівної системі. “Will” поширюється з розмовних форм мови в письмові з півдня на північ, у міру того як “shall” все більш закріплюється за «високим» стилем, наприклад, текстами релігійного змісту.

Вперше норми вживання дієслів “shall” та “will” в допоміжній функції були сформульовані Джорджем Мезоном в 1622 р. (у його «Grarnaire Angloise»), які базувалися на тих же конкретних модальних значеннях, що пов'язують “shall” з першою особою, a “will” з іншими особами. Граматики знайшли вживання “shall” більш відповідним для вираження майбутнього часу від першої особи в силу конкретної модальної семантики цього дієслова, що володіє в своєму значенні відтінком примусу або особистої впевненості, що не узгоджується з об'єктивною констатацією майбутнього часу при більшості випадків співвіднесення дії з другою або третьою особами. Тут більш відповідним за своєю семантикою є дієслово “will”.

Співвідношення частот “shall” та “will” і їх скорочених форм у різних особах з XIV по XX дуже різниться. Вага “shall” неухильно знижується, доходячи в 2-му і 3-му особах до нуля, а частка “will” і “ll “ зростає.

1.2 Загальна характеристика граматичної категорії майбутнього часу в англійській мові

Граматичні дієслівні часи є такою граматичною категорією, за допомогою форм якої, так чи інакше, визначається тимчасове відношення між процесом, позначеним даною формою дієслова і моментом даної мови.

На думку професора А.І. Смирницького, граматична категорія часу в дієслові передає відношення дії до моменту мовлення. Категорія часу є визначенням часу як форми існування матерії. Відповідно, дієслово може мати форми сьогодення, минулого і майбутнього часу. Категорія часу в сучасній англійській мові конституюється, перш за все, формами теперішнього часу і минулого часу, тому що форми цих часів є синтетичними. Категоріальна ж форма майбутнього часу завжди є аналітичною, у деяких дієслів, «недостатніх», її взагалі немає (can - "можу", may - "можу" та ін.). Говорячи про майбутнє, слід підкреслити, що між майбутнім, з одного боку, і теперішнім і минулим з іншого, існує реальна відмінність. Вона полягає в тому, що майбутнє часто виявляється пов'язаним з модальністю, тому що являє собою щось ще не реалізоване.

Ця відмінність поглиблюється ще й тим, що для утворення майбутнього часу використовуються дієслова модального характеру (shall - "повинен" і will - "хочу"), тому у формах, що використовують для вираження об'єктивного майбутнього, може бути присутнім модальний відтінок.

Точка зору О. Есперсена полягає в тому, що в сучасній англійській мові немає об'єктивного майбутнього, оскільки форми майбутнього часу завжди модальні. Тому цей вчений пропонує систему часів англійського дієслова, що складається з теперішнього і минулого. Проте на думку професора Смирницького, твердження О. Есперсена не відповідає дійсності. Наприклад, у реченні "It will rain" - "піде дощ" відтінок модальності відсутній. Хоча, в контексті може з'явитися і модальний момент (якщо при проголошенні "It will rain" мається на увазі, що дощ збирається). Л.С. Бархударова у своїх працях підтримує точку зору О. Есперсена і додає до наведених вище аргументів, який змушує засумніватися в існуванні в англійській мові граматичної категорії майбутнього часу, ще кілька міркувань, що обґрунтовують невідповідність поєднання shall та will як інфінітив самому визначенню аналітичної форми.

Питання розвитку аналітичних форм майбутнього часу в англійській мові докладно розглядається в попередньому розділі, згідно з яким існували колись у мові вільні сполучення дієслів “shall” та “will” несучих модальне значення з інфінітивом розщепилися на дві гілки, одна з яких зберегла свій історичний статус - статус модальних дієслів, а інша - дієслова “shall” та “will” втратили свою специфічну модальність і перетворилися на формальні показники майбутнього часу.

Таким чином, в англійській мові майбутня дія може виражатися за допомогою наступних дієслівних конструкцій c допоміжними дієсловами “shall” та “will”:

1. will та Infinitive зі значенням обіцянки, припущення, передбачення;

2. will та Infinitive без відтінку модальності;

3. shall та Infinitive зі значенням примусу, суворого наказу.

«Майбутній час утворюється за допомогою допоміжного дієслова “shall” для першої особи і “will” для всіх інших. Однак, це правило частіше порушується, ніж дотримується. За підрахунками, проведеними Ч. Фрізом, ”will” фактично вживається в першій особі в 70% стверджувальних пропозицій. З іншого боку, вживання “shall” і “will” в питальних пропозиціях являє собою надзвичайно складний стилістичний момент». Так мовиться в підручнику І.П. Іванова «Теоретична граматика сучасної англійської мови». І наступні пункти цієї глави присвячені перевірці достовірності цього знання.

1.3 Випадки вживання допоміжного дієслова “will” для утворення майбутнього часу

Перелічимо основні конструкції і випадки вживання дієслова “will”. За основу була взята класифікація А.Н. Васильєвої, яка запропонована нею в роботі «Семантико-прагматичні особливості конструкції, що виражають майбутню дію в англійській мові». Вона на наш погляд найбільш повно відображає досліджуваний аспект граматики.

Конструкція will та Infinitive з відтінком модальності

Найбільш вживаною є конструкція will та Infinitive. Дієслово “will” в даному поєднанні може використовуватися для вираження:

1. Обіцянки щодо майбутнього часу, який передається за допомогою таких лексичних показників, як “to promise”, “to guarantee”: "Sure, sure. Six more Playloaders. "A sharp voice from Maintenance, which was on the opposite side of the airfield, spoke," We'll get'em from Santa Claus. He ought to be around in this lot". «Так, так, звичайно!.. Ще шість снігоочисників!.. - Почувся в радіотелефоні роздратований голос з іншого кінця аеропорту. - Зараз попросимо у Діда Мороза. Він тут тиняється десь поблизу».

"The Atkins products have really been a lifesaver for us," he said. "They'll sure keep your belly button from rubbing your backbone".

«Продукти фірми «Аткинс» по-справжньому стали нашими рятівниками. - сказав він. - Вони не допустять, щоб ваш шлунок прилип до хребта».

2. Припущення, лексичними покажчиками на яке служать дієслова “to suppose”, “to presume”, “to think”:

"What's happening now?".

"We're taking off more weight, hoping that'll help".

- А зараз що робите?

- «Знімаємо вантаж - раптом допоможе».

“He added that he believed it was improper for the city to be implementing a taxpayer-funded system that will compete directly with taxpaying businesses, including Comcast, whose corporate headquarters is in Philadelphia”.

«Він додав, що на його думку, є не доцільним для міста здійснювати проект за рахунок системи. Ця система буде явним конкурентом для плати податків приватного бізнесу, включаючи і фірму Комкаст, чий єдиний центр управління розташований у Філадельфії».

3. Передбачення, лексичними покажчиками цього значення є іменники “prophesy” і “vision”: “Only a last week Keith Bakersfeld, Mel's brother, had predicted grimly,... But someday there'll be a second's inattention or misjudgment, and one of us will. I hope to God it isn't me because when it happens, it'll be the Grand Canyon all over again”.

«Всього тиждень тому Кейз, брат Мела, похмуро передрік:... Але рано чи пізно в когось із нас на секунду відключиться увага або хтось щось неправильно вирахує - і тоді зіткнення неминуче. Я тільки молю бога, щоб це сталося не в моє чергування і не у мене, тому коли це трапиться, це буде другий "Гранд-Каньйон"».

“Rizzo predicted that the final cost of the system will far exceed the city's initial estimates”. «Різзо передбачав, що остаточна вартість проекту у багато разів перевищить початкові приблизні підрахунки міської влади».

“It would be a brave man who could predict that such a process will always remain clumsy, slow, and faulty in detail”. «Це повинна бути смілива людина, хто б зміг передбачити, що цей процес залишиться назавжди таким же незграбним, повільним і недопрацьованим».

Слід зазначити, що у висловлюваннях зі значенням "обіцянки" реалізується за допомогою суб'єкта першої особи - "I". Це пов'язано з прийняттям мовцем рішення щось зробити. "Передбачення" щодо майбутнього може нести відтінок загрози чи побажання.

Конструкція will та Infinitive без відтінку модальності.

Вживаючи майбутній час часто доводиться стикатися з проблемою додаткових смислових відтінків (ймовірність, бажання, неминучість та ін.), так як допоміжні дієслова майбутнього часу не до кінця звільнилися від значення модальності. Але є випадки, коли ці додаткові відтінки відсутні, коли особливе ставлення мовця до майбутньої дії ніяк не виражено в пропозиції, тобто коли вживається «чисте майбутнє» ("Pure Future").

Проаналізувавши граматичний матеріал І.П. Крилова, Н.А. Бонка, Р. Мерфі, В. Еванса, К.Н. Качалова, можна виділити наступні випадки вживання конструкції will та Infinitive без відтінку модальності:

1. Для опису природного ходу подій, тобто майбутня подія не залежить від волі мовців, особливо якщо мова йде про явища природи або будь-яких об'єктивних закономірностях: "You're stay with Mrs. Quonsett until flight time. She says she wants some tea, so take her to the coffee shop and she can have it, also something to eat if she asks, though there'll be dinner on the flight...". «Будете перебувати з місіс Квонсетт до моменту відльоту. Вона каже, що хоче випити чаю. Відведіть її в кафе і дайте їй поїсти, якщо вона попросить, хоча в польоті буде подано обід».

“Machines have been made which will read typed figures by photocells and then depress the corresponding keys,…”. «Виготовлені машини, які будуть зчитувати за допомогою фотодетекторов надруковані символи і потім натискати відповідні ключі...».

2. Для вираження дії, яка здійсниться за певних обставин і умов. Часто ці умови і обставини виражаються в умовних і тимчасових додаткових пропозиціях із союзами if, when та ін.

"If I do, I'm sure you'll hear about it. See you again tonight".

«Якщо я це зроблю, я впевнений, ви про це почуєте. Увечері знову побачимося».

"When he gets here, we'll be glad to see him".

«Ми будемо раді бачити його тут, коли він добереться».

3. Для вираження майбутньої дії або стану в офіційній мові (газетні повідомлення, ділове листування та ін.): “The city announced Thursday that it will turn to (not going to) the private sector for help in implementing its plan to blanket most of the city with cheap, high-speed wireless Internet access”. «У четвер місто оголосило про те, що віно збирається звернутися до приватних підприємців за допомогою у здійсненні плану щодо забезпечення більшої частини міста дешевшим, високошвидкісним бездротовим доступом до Інтернету».

1.4 Випадки вживання допоміжного дієслова “shall” для створення майбутнього часу

У сучасній англійській мові існує тенденція вживання у розмовному стилі допоміжного дієслова “will” замість “shall” в першій особі однини і множини. В зв'язку з цим, частотність вживання допоміжного дієслова “shall” невелика, але вона існує і її не можна ігнорувати. А.А. Іоніна виділяє наступні «непорушні випадки вживання допоміжного дієслова “shall”»:

1. З підметом в першій особі однини і множини в проблематичних, але незалежних від нього майбутніх подіях і діях (часто після дієслів think, hope, expect, believe та ін.):

I hope we shall meet one day.

If she calls, which I strongly doubt, I shall discuss it with her.

If the weather changes for the better, we shall have a party outside.

2. У питальних реченнях з підметом в першій особі однини і множини, при зверненні до співрозмовника з метою отримати від нього розпорядження, вказівку:

What shall I do next? Shall we talk about it?

3. У розділових питаннях після висловлювання в наказовому способі в першій особі множини:

Let's go to the karaoke club, shall we?

Let's switch off the telly and talk, shall we?

1.5 Вживання безнаголосної форми “-ll” для вираження майбутнього часу

У парадигмі майбутнього часу, за правилами шкільної граматики, існують форми осіб у дієслів “shall” та “will”: для першої особи обох чисел - “shall”, для інших - “will”. Але на сучасному етапі мовного розвитку ця категорія набагато менш чітко виражена, ніж це формулює нормативна граматика. Однією з причин для утворення даної тенденції, за словами Іванова, послужило використання в розмовній мові форми “-ll”, позбавленої ознаки особи і числа.

Форма “-ll” - це скорочена форма від допоміжного дієслова “will”. Вона не володіє ні лексичним, ні модальним значенням. Вживається як правило з особистими займенниками будь-якої особи, наприклад:

"The Atkins products have really been a lifesaver for us," he said.

"They'll sure keep your belly button from rubbing your backbone".

«Продукти фірми «Аткинс» по-справжньому стали нашими рятівниками. Сказав він. - Вони не допустять, щоб ваш шлунок прилип до хребта». "In a little while," he told the tower chief, "I'll go out the field myself and see what's happening. I'll let you know what the situation is". «Через деякий час я сам виїду на політ, - сказав він керівникові польотів, - і подивлюся, що там відбувається. Я повідомлю, як йдуть справи».

Але виявляється, що цілком допустимо в розмовній мові вживати скорочену форму ”-ll” з іншими видами займенників і з частинами мови, хоча мені не вдалося знайти наукове, офіційне підтвердження даного явища.

У творі Артура Хейлі «Аеропорт» зустрічаються наступні ненормативні конструкції:

Власне ім'я та ll:

“Though I'm damned if I know what Patroni'll do”.

«Хоча, чорт мене забирай, якби я тільки знав, що зробить Патроні!».

Іменник та ll:

“This search'll block the perimeter road”.

«Пошукова партія змушена буде блокувати окружну дорогу».

Вказівний займенник та ll:

“We're taking off more weight, hoping that'll help”.

«Знімаємо вантаж - раптом це допоможе».

Прислівник та ll:

“..., Thought there'll be dinner on the flight...”.

«... Хоча в польоті буде подано обід...».

З прикладів видно, що семантика речень не змінюється, тобто залишається такою ж як у випадках вживання допоміжного дієслова “will”. Дані конструкції також є показниками майбутнього часу і не надають додаткове смислове навантаження реченню.

Отже, виникнення допоміжних дієслів майбутнього часу “shall” і “will” стало результатом розвитку модальних дієслів “sculan” і “willan” в давньоанглійській мові.

В силу цього, значення майбутнього часу в дієсловах “shall” і “will” тісно пов'язане зі значенням модальності. Виникнення форм майбутнього часу в англійській мові йшло в основному по лінії переосмислення модальних значень з використанням аналітичних конструкцій при поступовій диференціації по особам.

Протягом певного періоду часу дієслово “shall” було єдиним допоміжним дієсловом майбутнього часу, так як дієслово “will” вживалося лише як модальне дієслово, що виражає сильне вольове виявлення. Лише в пізній середній англійський період “will” розвинувся в чисто допоміжне дієслово майбутнього часу, і з тих пір обидва дієслова існують як безсумнівні маркери майбутнього часу, не втрачаючи при цьому модальної семантики.

В історично сформованому протиставленні синтетичних форм теперішнього і минулого часу, лежить ідея про те, що форми, традиційно звані формами майбутнього часу, не можуть вважатися граматичними формами у власному розумінні слова, тому що у всіх випадках вживання цих форм їх перший компонент в тій чи іншій ступеня обов'язково зберігає своє початкове модальне значення і, не може розглядатися як допоміжне дієслово, як формальний показник певного граматичного значення, а тим самим і весь комплекс shall, will та інфінітив повинен інтерпретуватися не як аналітична форма слова, а як вільне поєднання двох слів. Той факт, що допоміжні дієслова майбутнього часу не до кінця вільні від значення модальності дав підставу багатьом грамматикам (О. Есперсен, Л.С. Бархударова) заперечувати наявність «чистого» майбутнього часу в англійській мові.

Існує кілька типів значень, які виражають майже всі конструкції. Такими значеннями є "обіцянки", "припущення", "пророкування", "намір", "загроза" і "побажання". Усередині кожного з них існує градація за "силою" значення, яка визначається за допомогою лексичних показників, контексту та інших засобів.

Частота вживання дієслова “shall” дуже низька, і воно практично не зустрічається. Замість нього використовується допоміжне дієслово “will”.

Вживання в розмовній мові форми без наголосу “-ll” веде до зняття питання про розмежування сфер вживання дієслів “shall” та “will” при утворенні майбутнього часу, а форма “-ll”, безумовно, не несе модального змісту. Вживання скороченої форми лише з особистими займенниками не є фіксованим правилом, і в розмовній мові допустиме використання скороченої форми “-ll” з іншими частинами мови.



2. Модально-статусне значення дієслів “SHALL” та “WILL”

2.1 Загальне поняття модальності

Зміст модальності трактується як "уявлення дійсності з точки зору суб'єкта мовлення -мовця". Суб'єкт мовлення кваліфікує те, про що він говорить, як дійсне, бажане, можливе, необхідне, належне та ін. До числа засобів вираження модальності відносяться морфологічна категорія способу дієслова, модальні дієслова, модальні прислівники і частинки, афікси з модальним значенням, засоби організації модальності тексту, а також слова з модальним компонентом у значенні.

Карасик В.І. у своїй роботі «Мова соціального статусу» виділяє наступні формальні відмінності модальних дієслів від всіх інших дієслів в англійській мові:

1) відсутність неособистих форм, форм продовженого виду, кореляції, пасивної застави, відсутність показника зміни по особам і неможливість вживання в імперативі;

2) незамінність допоміжним дієсловом у питаннях, зверненнях, підтвердженнях;

3) неможливість вживання кількох модальних дієслів або одного і того ж дієслова в послідовному ланцюжку;

4) смислова незавершеність при вживанні без інфінітива.

Дієслова “shall” та “will” виконують всі ці 4 умови. І, таким чином, крім виконання функцій допоміжних дієслів при вираженні значення майбутності, також є модальними дієсловами. В сучасній англійській мові до модальних дієслів відносяться слова can / could, may / might, must, ought to, dare, shall / should, will / would, need, be to, have to.

Всі модальні дієслова історично діляться на претерито-презентні (перші шість одиниць) і дієслова, які в поєднанні з інфінітивом придбали модальне значення в процесі свого розвитку (останні чотири одиниці).

Семантичні відмінності модальних дієслів полягають у їх загальному значенні. У цьому ж і полягає системно-утворююча ознака способу дієслова. Різні відтінки і специфіка значень модальних дієслів.

В якості базисних значень модальних дієслів значення можливості, волевиявлення, зовнішньої обумовленості (дозвіл, заборона, повинність) і припущення. При цьому необхідно відзначити, що значення багатьох модальних дієслів є синонімічними, існує багатоступенева градація ознаки ймовірності, ознака ймовірності є похідним значенням майже всіх модальних дієслів, значення модальних дієслів виявляють більшу залежність від контексту, існують модальні значення, які проявляються тільки при вживанні дієслова в питальних або негативних реченнях, модальні значення волевиявлення, зовнішньої обумовленості і припущення тісно пов'язані з оцінним значенням.

2.2 Модальне значення дієслова “WILL”

У даному пункті за основу була взята класифікація К.Н. Качалової. Вона найбільш повно класифікує модальні відтінки дієслова “will”, описує особливості його вживання і приводить пояснювальні приклади, які відображені в даній роботі.

“Will” вживається як модальне дієслово для вираження таких значень:

1) рішучості, волі, бажання чи згоди мовця виконати дію. У відносно неживих предметів “will” в негативних пропозиціях висловлює опір зусиллям людини:

“Аll right, I will do it”.

«Добре, я зроблю це» (згода, бажання).

“We will further increase the output of agricultural products”.

«Ми ще більше збільшимо виробництво продуктів сільського господарства». (тобто рішучість, воля).

“This pen will not write, give me another one”.

«Ця ручка не пише! Дайте мені іншу».

2) повторних звичайних дій щодо теперішнього часу, переважно у 3-й особі однини і множини:

“He will sit for hours without saying a word”.

«Він сидить годинами, не кажучи ні слова».

“Nitrogen will not burn”.

«Азот не горить».

У цьому значенні зустрічається тільки в стверджувальних реченнях.

3) запрошення, прохання, переважно в 2-й особі:

“Will you let me have a look at that letter?”.

«Будь ласка, дозвольте мені глянути на цей лист».

“Will you get me my spectacles?”.

«Дай мені, будь ласка, окуляри».

Це значення зустрічається тільки в питальних реченнях.

2.3 Модальне значення дієслова “SHALL”

Модальне дієслово “shall” має явну конотацію повинності. Ця класифікація є результатом об'єднання класифікації, виділених А. А.Іоніної і К.І. Качалової. В отриманому вигляді вони найбільш повно описують модальні значення дієслова “shall”.

Можна виділити наступні модальні значення дієслова “shall”:

1) “shall” вживається з 1- ою особою в питальних речень при зверненні до співрозмовника з метою отримати від нього розпорядження, вказівку. “Shall” в цьому випадку має модальне значення, надаючи дії відтінок повинності. У відповідному українському реченні дієслово вживається у формі інфінітива:

“Shall I close the window?”.

«Закрити вікно?».

“Where shall we wait for you?”.

«Де нам очікувати вас?».

2) “Shall” вживається з 2-ю і 3-ю особою однини і множини у позитивних та негативних реченнях. У цьому випадку “shall” має модальне значення, надаючи дії в майбутньому часі відтінок обіцянки, наказу, погрози, застереження з боку мовця. На “shall” в цьому випадку падає наголос:

“I don't want to give him my car. He shall break it”.

«Я не хочу давати йому свою машину, бо він її (обов'язково) зіпсує».

“You must wait here. Or they shall not see you”.

«Ти повинен чекати тут, інакше вони тебе (напевно, точно) не побачать».

3) “Shall” вживається в питальних реченнях з 3-ю особою однини і множини при зверненні до співрозмовника з метою отримати розпорядження щодо цього 3-ї особи. “Shall” в цьому випадку має модальне значення, надаючи дії відтінок повинності. У відповідному українському реченні дієслово вживається у формі інфінітива:

“When shall they come?”.

«Коли їм прийти?».

“Shall he wait for you at the hotel?”.

«Чекати йому вас у готелі?».

4) Початкове притаманне дієслову “shall” значення модальності збереглося в багатьох прислів'ях і приказках, що з'явилися в англійській мові в VI-VIII століттях. Можна порівняти:

“Seek and you shall find. - All right, I shall try”.

“As a man lives so shall he die. - Yes, as you sow, so shall you reap”.

“He that has no money, shall need no purse”.

“He that commands well, shall be obeyed well”.

Примітка:

При використанні в модальному значенні, як “shall”, так і “will” зазвичай вимовляються в повній формі і потрапляють під логічний наголос.



2.4 Частота вживання модальних дієслів “SHALL” та “WILL”

Порівняємо вживання дієслів “shall” та “will” як модальних в ряду інших модальних дієслів у двох стилях мови - розмовному і в мові художньої прози, а також у двох варіантах англійської мови - британському та американському. Ці дані взяті з роботи А.А. Іонiної «Деякі особливості вживання дієслів у сучасній англійській мові».

В розмовній мові модальне дієслово “will” використовується приблизно в десять разів частіше, ніж дієслово “shall”, а в художній літературі частота вживання “will” вище частоти вживання “shall” приблизно в п'ять разів. І модальне дієслово “will” займає перше місце за частотою вживання в розмовному стилі як в американському, так і в британському варіантах англійської мови.

Дієслова “shall” та “will” підходять під всі 4 ознаки модальних дієслів:

1) відсутність неособистих форм, форм продовженого виду, кореляції, пасивної застави, відсутності показника зміни по особам і неможливість вживання в імперативі;

2) незамінність допоміжним дієсловом у питаннях, зверненнях, підтвердженнях та твердженнях;

3) неможливість вживання кількох модальних дієслів або одного і того ж дієслова в послідовному ланцюжку;

4) смислова незавершеність при вживанні без інфінітива.

Отже, крім виконання функцій допоміжних дієслів при вираженні значення майбутності, дієслова “shall” та “will” виконують функцію модальних дієслів. Як правило, вони зустрічаються в усному мовленні, і модальне дієслово “will” сучасній англійській мові стоїть на першому місці за частотою вживання серед інших модальних дієслів. Вживання модального дієслова “shall” дуже рідко і в американському варіанті практично не зустрічається.



3. Практична частина

3.1 Аналіз на предмет частотності вживання дієслів “SHALL” та “WILL” в тому чи іншому значенні в різних стилях (художньому, науково-публіцистичному, газетному)

Даний аналіз був проведений на базі 400 прикладів з текстів різних стилів: газетного, науково-публіцистичного та літературного, наведених у додатку.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу 400 прикладів, з яких 100 - належать до газетного стилю, 100 - до науково-публіцистичного, 200 (100 - “shall”, 100 - “will”) - до художнього, ми отримали наступні дані частоти вживання досліджуваних дієслів (у дужках наведено відсоткове співвідношення досліджуваних явищ для кожного стилю окремо):

Художній стиль:

Will як модальне дієслово - 14 (14%);

Will як допоміжне дієслово - 86 (86%);

Shall як модальне дієслово - 21 (21%);

Shall як допоміжне дієслово - 79 (79%).

Науково-публіцистичний стиль:

Will як модальне дієслово - 0;

Will як допоміжне дієслово - 100 (100%);

Shall як модальне дієслово - 0;

Shall як допоміжне дієслово - 0.

Газетний стиль:

Will як модальне дієслово - 6 (6%);

Will як допоміжне дієслово - 94 (94%);

Shall як модальне дієслово - 0;

Shall як допоміжне дієслово - 0.

На підставі отриманих даних ми прийшли до наступних висновків:

1. Допоміжне дієслово “will” для вираження майбутнього часу часто вживається в усіх стилях. Хоча, випадки, коли воно надає майбутності відтінок модальності, зустрічаються, як правило, в художньому та газетному стилях, але не в науково-публіцистичному, тому що дане явище не характерне для наукової літератури у зв'язку з її стилістичними особливостями, тобто для наукового стилю не властива модальність, суб'єктивність;

2. Вживання допоміжного дієслова “shall” при утворенні майбутнього часу - дуже рідкісне явище. При аналізі наукової і газетної літературі не було виявлено жодного випадку. У всіх випадках з першою особою однини і множини вживається дієслово “will”. Але зустрічається в художньому стилі, в прямій мові;

3. Вживання модального дієслова “will” характерно, як правило, для розмовної мови. Тому приклади з модальним дієсловом “will” зустрічаються художній літературі в прямій мові. Автор використовує їх, щоб оживити мовy героїв, зробити її більш емоційною, створити у читача враження живого діалогу. Також зустрічаються приклади на дане явище і в газетному стилі. Вони передають суб'єктивну позицію автора статті;

4. Модальне дієслово “shall” було знайденo лише в текстах художньої літератури. Це вказує на дуже низьку частоту його вживання. Воно вживається в мові героїв, і, як правило, виражає обіцянку, наказ або загрозу.

3.2 Аналіз на предмет частотності використання граматичних, лексичних і лексико-граматичних трансформацій при перекладі з англійської мови на українську пропозицій з дієсловами “SHALL” та “WILL” в різних стилях (художньому, науково-публіцистичному, газетному) за класифікацією Р.П. Зорівчака

Для здійснення даного аналізу за основу була взята класифікація перекладацьких трансформацій Р.П. Зорівчака. На думку автора даної курсової роботи, вона найбільш конкретно, логічно і повно класифікує перекладацькі прийоми. Дана класифікація виділяє наступні трансформації:

1. лексичні:

- Транслітерація/транскрипція;

- Калькування;

- Лексико-семантичні заміни, (конкретизація, генералізація, модуляція);

- Додавання.

2. лексико-граматичні:

- Антонімічний переклад;

- Компенсація;

- Описовий переклад.

3. граматичні:

- Синтаксичне уподібнення;

- Членування пропозицій;

- Об'єднання пропозицій;

- Граматичні заміни.

1. Науково-публіцистичний стиль.

Оскільки для наукової літератури не характерне використання модальних дієслів, то виходячи з описаної раніше теорії, можна припустити, що в даному стилі дієслово “will” використовується для позначення віднесеності дії, події до майбутнього.

В результаті аналізу 100-а прикладів науково-публіцистичного стилю і 2-х способів його перекладу на українську мову (людиною та машинним перекладом) були отримані наступні результати:

Трансформації при перекладі допоміжного дієслова “will” (100 прикладів):

Граматичні трансформації перекладу зробленого людиною:

- об'єднання пропозицій - 2;

- граматична заміна:

- часу - 21;

- способу дієслова - 1;

- опущення - 6.

Лексико-граматичні трансформації:

- компенсація - 2.

Лексичні трансформації:

- антоніміческій переклад - 1;

- модуляцій - 5.

Нульова трансформація.

Граматичні трансформації машинного перекладу: немає трансформацій.

Отже, на підставі проведеного аналізу ми дійшли висновку, що в англійському науково-публіцистичному стилі майбутній час використовується набагато частіше, ніж в українському. Дана відмінність компенсується за рахунок граматичної трансформації: граматична заміна часу, модуляція. Машинний переклад здійснювався програмою «Promt», ні в одному прикладі не спостерігається будь-яка трансформація, що не характерно для перекладу з англійської на російську мову, оскільки мовні системи обох мов істотно відрізняються.

Таким чином, можна зробити висновок, що комп'ютерна програма не здійснює граматичних, тимчасових трансформацій і, тим самим, даний спосіб переказу відповідає вимогам тільки інформативного перекладу.

Однак більша частина пропозицій не зазнала трансформацій, оскільки переклад наукового тексту повинен максимально точно передавати зміст тексту-оригіналу. Використовується багато граматичних трансформацій, незначна кількість лексико-граматичних і лексичних трансформацій.

2. Газетний стиль.

Для газетного стилю характерне використання великої кількості кліше, що передбачає більшу кількість трансформацій. При аналізі 100-а прикладів були отримані наступні дані:

Трансформації при перекладі допоміжного дієслова will.

Таким чином, в проаналізованих прикладах нами було знайдено 6 прикладів вживання дієслова “will” у функції модального дієслова. Це пояснюється тим, що для англійського газетного стилю характерна модальність, але їх число незначно (6%).

Як показав аналіз перекладацьких трансформацій, при перекладі на російську мову використовується значна кількість прийомів перекладу, зокрема, багато лексичних, де перше місце за частотою використання займає прийом модуляції. Це пояснюється тим, що в газетному стилі часто використовуються закріплені в мові кліше і штампи, які переводяться традиційними для мови перекладу газетними штампами, що призводить до обов'язковості використання при перекладі лексичних трансформацій і такий граматичної трансформації як «опущення».

Крім того, в англійському газетному стилі для вираження майбутньої дії або стану в офіційній мові завжди вживається допоміжне дієслово “will”, але на українську мову дані конструкції іноді переводяться теперішнім часом. Це і пояснює значний відсоток граматичної трансформації часу.

3. Художній стиль.

У перекладі художньої літератури поряд з предметним і мовним словником бере участь "словник образів" автора, перекладача і читача перекладу. Тому перекладач художнього тексту повинен зуміти передати образ і тим самим кількість прямих відповідностей скорочується. 200 прикладів вживання дієслів “shall” та “will” взяті з книги Джоан Кетлін Ролінг «Гаррі Поттер та філософський камінь». Автором були проаналізовані дві україномовні книги:

а) «Гаррі Поттер та філософський камінь» перекл. з англ. В.Є. Морозов;

б) «Гаррі Поттер та філософський камінь» перекл. з англ. Л.М. Дмитренко.

В результаті аналізу були отримані наступні результати:

Для аналізу було взято 100 прикладів вживання дієслова “will”. З даних 100 прикладів 14 модальних дієслів і 86 допоміжних.

Трансформації при перекладі допоміжного дієслова “will” (86 прикладів).

Переклад А:

Всього трансформацій - 38;

Граматичні трансформації: (всього - 21).

Граматична заміна:

- Часу - 7;

- Способу дієслова - 6;

- Опущення - 8.

Лексико-граматичні трансформації: (всього - 4): компенсація - 4;

Лексичні трансформації: (всього - 13):

- антонімічний переклад - 4;

- модуляцій - 9.

Нульова трансформація - 54.

Переклад Б:

Всього трансформацій - 19.

Граматичні трансформації: (всього - 16).

Граматична заміна:

- Часу - 7;

- Форми дієслова - 1;

- Способу дієслова - 3;

- Опущення - 5.

Лексико-граматичні трансформації: (всього - 1) компенсація - 1.

Лексичні трансформації: (всього - 2): модуляцій - 2.

Нульова трансформація - 68.

Таким чином, даний аналіз показав, що у варіанті А було здійснено більше трансформацій рівно в два рази, ніж у варіанті Б (38 і 19 відповідно). У варіанті А переважають лексичні (модуляція, антонімічний переклад) трансформації і граматичні (заміна часу, способу дієслова, опущення). А у варіанті Б використовуються переважно граматичні трансформації (заміна часу, способу, опущення). Таким чином, переклад Б здійснений ближче до тексту оригіналу, ніж варіант А. При перекладі дієслова “will” у функції допоміжного дієслова майбутнього часу граматичні трансформації превалюють. Трансформації при перекладі модального дієслова “will” (14 прикладів).

Переклад А:

Всього трансформацій - 4;

Граматичні трансформації: (всього - 1).

Граматична заміна: способу дієслова - 1;

Лексико-граматичні трансформації: (всього - 0).

Лексичні трансформації: (всього - 3):

- модуляцій - 2;

- додавання - 1.

Нульова трансформація - 11.

Переклад Б:

Всього трансформацій - 3.

Граматичні трансформації: (всього - 1) граматична заміна: часу - 1.

Лексико-граматичні трансформації: (всього - 2): антонімічний переклад - 2. Лексичні трансформації: (всього - 0). Нульова трансформація - 12.

Отже, даний аналіз дієслова “will” у функції модального дієслова показав, що у варіанті А було здійснено більше трансформацій, ніж у варіанті Б. У варіанті А переважають лексичні (модуляція, додавання), а у варіанті Б переважно лексико-граматичні трансформації (антонімічний переклад).

Таким чином, варіант перекладу Б здійснений ближче до тексту оригіналу, ніж варіант А. При перекладі дієслова “will” у функції модального дієслова лексичні трансформації переважають.

Отже, в результаті проведеного аналізу було встановлено, що у варіанті А було здійснено в чотири рази більше трансформацій, ніж у варіанті Б (28 і 7 відповідно). У варіанті А переважають лексичні (модуляція,) трансформації і граматичні (заміна часу, опущення). А у варіанті Б переважно граматичні трансформації (заміна часу, опущення). У підсумку, переклад варіанту Б здійснений ближче до тексту оригіналу, ніж переклад варіанту А. При перекладі дієслова “shall” у функції допоміжного дієслова майбутнього часу граматичні трансформації переважають. Таким чином, згідно з даними, отриманими в результаті аналізу дієслова “shall” у функції модального дієслова, було виявлено, що у варіанті А здійснено більше число трансформацій, ніж у варіанті Б (9 і 3 відповідно). У варіанті А кількість лексичних, граматичних і лексико-граматичних приблизно дорівнює, а у варіанті Б переважають лексичні трансформації (модуляція).

Отже, варіант перекладу Б здійснений ближче до тексту оригіналу, ніж варіант А. У цілому, при перекладі дієслова “shall” у функції модального дієслова лексичні трансформації переважають.

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що в художньому стилі при перекладі дієслів “shall”, “will” у функції модального дієслова найбільш часто використовуються лексичні трансформації, а при перекладі речень, в яких дані дієслова вжиті як допоміжні дієслова майбутнього часу, як правило, частіше застосовуються граматичні трансформації. Приведений вище аналіз показав, що у варіанті А було здійснено в два рази більше трансформацій, ніж у варіанті Б.

З погляду стилістики, переклад варіанта Б ближче до тексту та й іноді, є дослівним, що не прийнятне для текстів художньої літератури. Він більш сухий, строгий, зустрічаються порушення мовних норм мови. Що стосується варіанту А, то автори використовували численні трансформації, максимально наблизивши переклад до української мови. Їх варіант перекладу більш живий, цікавий і, таким чином, більш кращий.



Висновок

У цій роботі були досліджені лексико-семантичні особливості дієслів “shall” та “will” в сучасній англійській мові і трансформації, здійснювані при їх перекладі на українську мову.

Перш за все, був проведений аналіз праць провідних вітчизняних і зарубіжних лінгвістів та мовознавців, присвячених даній проблемі. З урахуванням існуючої в сучасній науці розбіжності думок з даної проблеми, у цій роботі надаю огляд найбільш поширених точок зору.

Вивчивши повною мірою теоретичну базу дослідження і використавши зазначені у введенні методи дослідження, автором були визначені основні випадки вживання дієслів “shall” та “will” залежно від того, яку функцію вони виконують в даній синтаксичній одиниці: граматичну або лексичну, також були розглянуті особливості історичного розвитку аналітичних форм цих дієслів, розглянуто особливості їх функціонування в сучасній англійській мові, проаналізовано випадки вживання досліджуваних дієслів у різних стилях мови. За результатами проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

- В результаті свого розвитку дієслова “shall” та “will” не отримали помітних зовнішніх проявів зміни внутрішніх відносин між компонентами: зовнішній вигляд конструкцій залишився майже таким же, як був. Своєрідним був і їх семантичний розвиток: воно полягало не стільки в придбанні нових значень, скільки в часткової втрати старих, що можна простежити на різних етапах розвитку англійської мови з давніх часів до теперішнього часу; дієслово граматичний переклад

- Існують підстави синтаксичного і семантичного плану для відмінності їх тимчасового і модального значення;

- Існує кілька типів значень, які виражають майже всі конструкції майбутнього часу з дієсловами “shall” та “will”. Такими значеннями є "обіцянки", "припущення", "пророкування", "намір", "загроза" і "побажання";

- Частота вживання допоміжного дієслова “shall” дуже низька, і воно практично не зустрічається. Замість нього для утворення майбутнього часу використовується допоміжне дієслово “will” у всіх особах і числах;

- Вживання в розмовній мові безнаголосної форми - “ll” веде до зняття питання про розмежування сфер вживання допоміжних дієслів “shall” і “will” при утворенні майбутнього часу;