Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.111+81'42+82.091

РЕЦЕНЗІЯ ЯК ТИП ТЕКСТУ

(на матеріалі англомовної рецензії)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЯВОРСЬКА Світлана Михайлівна

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент КУЗНЕЦОВА Лілія Андріївна, Національний університет “Львівська Політехніка”, доцент кафедри прикладної лінгвістики

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор КОЛЕГАЄВА Ірина Михайлівна, Одеський державний університет ім. І.І.Мечнікова, завідувач кафедри стилістики і лексикології англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент АНДРЕЙЧУК Надія Іванівна, Національний університету “Львівська Політехніка”, завідувач кафедри прикладної лінгвістики

Провідна установа: Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, кафедра англійської мови, Міністерство освіти і науки, м. Чернівці

Захист відбудеться “29” листопада 2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розіслано “28” жовтня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Е.Білинський

АНОТАЦІЯ

Яворська С.М. Рецензія як тип тексту (на матеріалі англомовної рецензії). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню англійської рецензії як типу тексту у рамках лінгвістичного аналізу, розробці теоретично-практичного підходу до аналізу функціонування реальних текстів рецензії у реальній комунікації, виявленню основних принципів використання засобів мови комунікантами у процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії.

Це комплексне дослідження відбулось на стику декількох філологічних наук: лінгво- і прагмастилістики англійської мови, лінгвістики тексту, прикладної лінгвістики, сучасної теорії інформації та теорії декодування текстів та літературознавства на матеріалі писемних критичних творів англійською мовою XVII-XX ст. у різноманітних медіумах їхнього існування.

У дисертації вперше виявлено механізм дії та закономірності функціонування текстоутворюючих категорій і лінгвостилістичних засобів сучасної рецензії з точки зору досягнення прагматичного ефекту, запропоновано визначення типології текстів рецензії, виділено інваріантну модель тексту рецензії, визначено константні та факультативні компоненти цієї моделі.

Ключові слова: критичні жанри, рецензія, типологія, модель тексту, категорії тексту, предикативні та релятивні відрізки тексту, розширення тексту, стиснення тексту, смисловий конструкт.

АННОТАЦИЯ

Яворская С.М. Рецензия как тип текста (на материале англоязычной рецензии). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2000.

Диссертация посвящена исследованию английской рецензии как типа текста в рамках лингвистического анализа, разработке теоретически-практического подхода к анализу функционирования реальных текстов рецензии в реальной коммуникации, выявлению основных принципов использования языка коммуникантами в процессах порождения и восприятия разных типов текста рецензии.

Это комплексное исследование произведено на стыке ряда филологических наук: лингво- и прагмастилистики английского языка, лингвистики текста, прикладной лингвистики, современной теории информации и теории декодирования текста и литературоведения на материале англоязычных письменных критических произведений XVII-

XX вв.

В диссертации впервые выявлен механизм действия и закономерности функционирования текстообразующих категорий и лингвостилистических средств современной рецензии с точки зрения достижения прагматического эффекта, предложена типология текстов рецензии, выделена инвариантная модель текста рецензии, ее константные и факультативные компоненты.

Ключевые слова: критические жанры, рецензия, типология текста, модель текста, категории текста, предикативные и релятивные отрезки текста, развертывание текста, сжатие текста, смысловой конструкт.

ANNOTATION

Yavorska S.M. The review as a type of text (based on the English language review). - Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10.02.04 - Germanic Languages. Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2000.

The dissertation is the first comprehensive study of the genre of review in English in terms of text linguistics. It is based on a wide variety of texts of review beginning from the Literary Criticism of the 17th century up till the review as a form of evaluative writing as it exists in modern mass media of the Anglophone world, including the Internet.

The objective of the research is to examine texts of the review from the point of view of text linguistics, including certain aspects of modern theory of information, theory of text decoding, pragmatics and communicative theory of the text (this diachronic and synchronic research is dedicated to the analysis of the origin and functioning of reviews of various kinds and forms). For the first time in this area of studies, a detailed classification of reviews is elaborated, with the view of developing a methodology for singling out a certain model of the text of review. Upon completion of this stage of research various kinds of text transformation (amplification, compression etc) are investigated and peculiarities of the functioning of each kind of text that underwent such transformations are dealt with.

The thesis starts with a comparative diachronic-synchronic study of critical genres in Ukrainian and English and defines the place of the review in the system of functional styles and genres in present-day English language. It provides an analysis of the existing points of view on the definition of critical genres at large and the genre of the review in particular, as well as the classification of the genre varieties of the review. The review is defined as a class of communicative events where participants have a certain communicative purpose acknowledged by the members of the respective relevant social layer. It is a medium-sized article in scientific-theoretic or scientific-popular and artistic-publicistic style of mass media writing; it is also an advertising piece of writing of a critical estimation of various literary/artistic/aesthetic products.

The review can be referred to various functional styles/registers. According to the functional style, there are scientific-theoretic reviews, scientific-popular reviews, artistic-publicistic reviews. According to the object under review texts of the review can be divided into: a book review, a theatre/drama review, a music review, a film review, a radio programme review, etc. According to the interaction with other critical genres, reviews can be classified as reviews-letters, reviews-scenarios, reviews-dialogues, etc. According to the media of existence, reviews can be divided into printed reviews, electronic reviews, mixed (printed/oral) reviews. Printed reviews can belong to either popular or specialised publications. According to its size, reviews can be of the following kinds: a mini-review, a short review, a middle-sized review, a long review and a very long review.

Though various texts of the review have similar genre features they differ due to the influence of the object under review itself as well as of branch of science or art to which each review text is related.

The main part of the thesis focuses on the analysis of the review as a type of text. It elaborates the methodological foundation for the investigation of various types of contemporary review texts, namely, of rigid and loose/free formulaic models, the basic tool of the research being the theory of text categories, such as informativity and integrity, cohesion, entity and wholeness, pragmaticality and the author's modality. It is established that reviews build up as free text models with the four invariant semantic nuclei (the so-called `constructs of the text'): - I (basic information on the work under review, e.g. title of the book, its genre, name of the author) - H (history of creation of the work under review) - C (content in brief) - E (author's estimation) or I - H - C - E. This is a primary structure for the formation of any text of the review genre and is considered to be an invariant model of the review.

The final chapter reveals the ways of text amplification of the invariant model of the review towards creating secondary texts on the basis of the invariant model. This happens through the process of structural and semantic engineering, i.e. pragmatic ranging, of the relative and predicative elements in each of the four invariant positions of the review.

The dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions, list of references and four appendices. Into Appendices are included essays On Genesis of Literary Criticism In General and Review In Particular; Review in the System of Contemporary Forms and Genres of Anglophone Mass Media; collection of text samples and A Glossary of English-Ukrainian Publishing, Criticism and Literary Studies.

The findings of the dissertation will contribute to the theory of text linguistics and the history of English criticism with particular reference to the review genre. It will provide a practical advice as to the writing of the review.

Key words: genres of English Criticism, Review, text typology, text model, text categories, predicative and relative text units, amplification of text, compression of text, constructs of text.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню англомовної рецензії як типу тексту.

Необхідність реферованого дисертаційного дослідження на вказану тему зумовлена тим фактом, що за довготривалу історію існування англомовна критика не отримала чітко визначеного місця ні у літературі, ні у літературознавстві: не досліджена теорія жанру, практично немає робіт з типології текстів критики, їх лінгвостилістичних особливостей. Стилістика критичних творів - “біла пляма” в лінгвістиці тексту англійської мови: немає досліджень прикладного характеру щодо практичних рекомендацій для написання критичних робіт. Критика як текст потребує детального вивчення та систематизації.

Маючи художню творчість за об'єкт аналізу, критика, однак, значно відрізняється від неї психологічними і когнітивними засадами та функціями. Це специфічний склад мислення, який не має аналогів ні в одному літературному жанрі, ні в одній науковій дисципліні, котрий залежить від естетичної самосвідомості епохи, від історії сприйняття та перетворення світу, рівня художньої творчості і таланту критика. Природа критики подвійна та суперечить сама собі: з одного боку, це науковий, об'єктивний аналіз, з другого боку, естетичне пізнання із значною мірою суб'єктивного. Крім цього, критика підпадає під дію різнорідних елементів стилю і дифузії жанрів, а стилістика робіт з критики, якою б незначною вона не була, є синтезом художньої творчості, науки та публіцистики. Критерії утворення системи критичних жанрів та її упорядкування засновуються природою даної творчої діяльності, умов її суспільного існування та функціонування, прагматичної цілеспрямованості.

Об'єктом даного дослідження є англомовна рецензія.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугують англомовні тексти критичного характеру XVII - XX ст., починаючи з трактатів, есе, передмов до романів, авторецензій та літературно-художніх статей англійських та американських авторів XVII ст. до науково-теоретичних, науково-популярних, літературно-художніх та інших рецензій з сучасних англійських, американських та канадських газет, журналів, бюлетeнів, видавничих каталогів та спеціалізованих видань за 1986-1999 рр., а також рецензії з “критичних” сторінок Інтернету.

Загальний вибірковий корпус складає майже 3000 текстів.

Метою дослідження є рецензія не як поняття журналістики або літературознавства, а як тип тексту в рамках лінгвостилістичного аналізу. Зазначимо, що для аналізу лінгвістики тексту рецензії його належність до сфери журналістики не є релевантною. Головною метою дослідження є розробка теоретично-практичного підходу до аналізу функціонування реальних текстів англомовної рецензії в реальній комунікації, виявлення основних принципів використання засобів мови комунікантами в процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії; також важливим є виявлення механізму дії та закономірностей функціонування текстоутворюючих категорій і лінгвостилістичних засобів сучасної рецензії для досягнення прагматики тексту.

Наукова новизна дисертації полягає у:

- дослідженні англомовної рецензії як типу тексту в рамках лінгвостилістичного аналізу;

- опрацюванні теоретично-практичного підходу до аналізу функціонування реальних текстів рецензії в реальній комунікації, виявленні основних принципів використання засобів мови комунікантами у процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії;

- першій спробі комплексного аналізу англомовної рецензії на структурно-композиційному, лексико-семантичному та функціонально-стилістичному рівнях у світлі їх комунікативно-прагматичного потенціалу, який знаходить свою реалізацію в основній комунікативно-інтенціональній установці рецензії як типу тексту - максимальному впливі на реципієнта;

- першій спробі діахронічного та синхронічного дослідження виникнення та функціонування сучасної англійської рецензії різних видів та форм; текст рецензія комунікація мова

- першій спробі класифікації видів англомовної рецензії, в якій головна увага приділяється розробці моделі тексту рецензії та розгляду варіантів текстової трансформації, стиснення і розширення цієї моделі і особливостей комунікативного функціонування цих варіантів;

- опрацюванні одного з основних напрямків сучасної лінгвістичної науки - функціонально-комунікативної теорії тексту, згідно з якою процес вербальної комунікації здійснюється не в ізольованому реченні, а шляхом утворення текстів конкретного типу і призначення з урахуванням комунікативної інтенції та ситуації спілкування.

Актуальність даного дослідження полягає у вивченні сучасною лінгвостилістикою проблем, присвячених встановленню типологічних особливостей текстів у відповідності з їх жанровою специфікою. Взаємозв'язок мовної форми тексту та екстралінгвістичних рис жанру є вже встановленим фактом. Дана тема дослідження знаходиться у руслі подібних лінгвістичних досліджень з лінгвістики та стилістики тексту.

Завданнями дослідження є:

1) виділення жанрових форм (підвидів) англомовної рецензії;

2) визначення стилістично-типологічних рис конкретних рецензій, таких як науково-теоретична, науково-популярна, рекламна рецензія, експрес-рецензія, стисла літературно-художня та мистецька рецензія, звичайна газетна / журнальна рецензія та рецензія-есе;

3) визначення інваріантної моделі тексту англомовної рецензії та засобів її ампліфікації;

4) виявлення специфіки формування головних текстових категорій рецензії;

5) опис структурно-семантичних та лексико-стилістичних особливостей рецензії у зв'язку з її авторською модальністю та рекламною прагматичною спрямованістю.

Методологія та методика дослідження. Загальною методологічною основою роботи є поняття системної природи тексту та його дослідження на принципах інформативності, структурності, когезії, дискретності та інтеграції його складових частин. Мета і завдання роботи, а також специфіка об'єкта дослідження зумовили застосування ряду методів, серед яких загальним є дедуктивно-індуктивний. У роботі також використовуються описово-аналітичний метод, метод текстового аналізу та прагматичної інтерпретації тексту, метод кількісної обробки результатів та метод “від зворотнього” у процесі перевірки дієспроможності гіпотетично виведених положень.

Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що вона пропонує положення для визначення типології текстів англомовної рецензії, виділення інваріантної моделі тексту рецензії, визначення константних компонентів цієї моделі.

Практична вартість праці визначається можливістю використання запропонованої моделі у дослідженнях жанрів критики на матеріалі інших мов, а також застосуванні результатів у практиці викладання англійської мови, англійської стилістики, лінгвістики тексту та країнознавчих аспектів, у тому числі історії англійської літературної критики та журналістики, під час написанні курсових та дипломних робіт, у складанні англо-українського глосарію книгодрукарства, критики та журналістики, у рекомендаціях щодо написання адекватних рецензій англійською мовою.

Апробація роботи відбувалась на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського державного університету ім. І.Франка в 1992 - 2000 рр., на семінарах з проблем лінгвостилістики кафедр англійської філології та іноземних мов цього ж університету (1992 - 2000 рр.), на міжнародній конференції з лінгвістики тексту (Львів, 1992), та у вигляді публікацій (6 статей). Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка 15 червня 2000 р.

На захист виносяться наступні положення:

1. Експрес-рецензія являє собою первинний літературний текст, інваріантну модель тексту рецензії, яка побудована за вільною моделлю (на відміну від жорсткої чи узуальної).

2. Стисла літературно-художня / мистецька рецензія, звичайна газетна / журнальна рецензія та рецензія-есе є основними різновидами тексту рецензії, побудованої за вільною моделлю. Вони піддаються процесу ампліфікації тексту.

3. Ампліфікація моделі у різних типах тексту рецензії має свої специфічні особливості, які визначаються структурно-семантичною композицією та прагматикою кожного типу.

4. Звичайна газетна / журнальна рецензія та проблемна рецензія-есе, а також інші види рецензії є вторинними текстами, що побудовані на основі тексту інваріантної моделі.

5. Науково-теоретична рецензія є вторинним текстом, побудованим за жорсткою моделлю із застосуванням процесу стиснення первинного тексту.

Обсяг та структура дисертації. Реферована праця складається зі Вступу, трьох дослідницьких розділів, Висновків, Списку використаних джерел та чотирьох Додатків. У Додатки включені: огляд виникнення та історичного розвитку англійської та світової літературно-художньої критики і місця рецензії у системі жанрів сучасних англомовних засобів масової інформації, тексти різновидів англійської рецензії та англо-український глосарій літературно-критичних термінів. Загальний обсяг дисертації становить 275 сторінок, з них - 164 основного тексту. Список використаних джерел налічує 224 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі викладено актуальність та новизну теми, цілі, завдання та методи дослідження, обґрунтовано теоретичне значення та практичну вартість роботи.

Підкреслюється, що дане діахронічне та синхронічне дослідження присвячене аналізу виникнення та функціонування сучасної англійської рецензії різних видів та форм. Уперше опрацьовано класифікацію видів рецензії; головну увагу приділено виведенню моделі тексту рецензії та розгляду варіантів текстової трансформації, стиснення і ампліфікації цієї моделі й особливостей комунікативного функціонування цих варіантів.

Тексти рецензії вивчаються у світлі функціонально-комунікативної теорії тексту (Гальперин, 1981; Кухаренко, 1979; Колшанський, 1984; Halliday, 1990; Cook, 1989), згідно з якою процес вербальної комунікації здійснюється не в ізольованому реченні, а шляхом утворення текстів конкретного типу та призначення.

Розділ 1. Рецензія у сучасній системі функціональних стилів та жанрів англійської мови. Спираючись на положення сучасної лінгвістики про функціонально-комунікативну детермінованість мовленнєвих жанрів і залежність мовної структури тексту від його жанрової специфіки (Лейдерман, 1982; Макарявичус, 1989) можна стверджувати, що функціональний інваріант кожного жанру моделюється, створюючи його структурно-семантичний та лінгвостилістичний конструкт. Жанр - явище типологічне, ознаки якого повторюються на різних етапах його розвитку, хоч у певний період у ньому можуть з'являтися деякі нові факультативні характеристики, викликані суспільними процесами, у нашому випадку - розвитком книгодрукарства та преси, появою нових літературних напрямів та течій (Бельчиков, 1989).

У сучасній українській філологічній думці щодо жанрів критики більшість дослідників вважає, що сучасна українська критика виходить за рамки якогось певного жанру, а за обсягом критичного виступу має такі головні форми: велика критика (монографії, дисертації, нариси, книги-біографії, портрети, статті, огляди, автореферати), мала критика (анотації, рецензії, відгуки), літературно-критична замітка та закрита критика (зокрема, видавниче рецензування) (Бурляй, 1985; Білецький, 1998). У лінгвостилістиці англійської мови також немає одностайної думки щодо місця критики в системі функціональних стилів і жанрів. Більшість дослідників відносять теоретичні критичні праці до функціонального стилю художньо-публіцистичної або науково-публіцистичної / науково-популярної прози (Арнольд, 1990; Мороховський, 1991). Таке розмаїття підходів відображає потребу розширення наукових досліджень жанру критики з погляду форми, змісту, стилістики, прагматики та інших її аспектів. Кожна із згаданих класифікацій є об'єктом окремого дослідження, проте з іншого боку, комплексний підхід до цього питання може привести до утворення нової класифікації жанрів англійської літературної критики.

Жанр рецензії визначається як клас комунікативних подій, учасники яких мають певну комунікативну мету, котра визнається членами соціуму (Вакуров, 1978; Кудасова, 1983) . Меті відповідає набір жанроутворюючих ознак, які структурно оформляють твори цього жанру і впливають на вибір змісту і стилю та обмежують його. Комунікативна мета виступає водночас як критерій і як фактор дотримування межі жанру. Доповнюючи головну мету жанру, приклади творів жанрових модифікацій відтворюють різновиди базового жанру і варіюються з огляду на структуру, зміст, стиль і потенційного реципієнта. Якщо будуть ураховані всі потенційно можливі жанроутворюючі ознаки, створення жанрової системи стає реальністю. При цьому гіпотетично стверджується, що жанру рецензії відповідатиме певна інваріантна модель тексту, а її жанровим модифікаціям - певні типи тексту інваріантної моделі.

Прообразом англомовної рецензії як жанру з огляду і на форму, і на зміст, можна вважати критичний жанр коментаря до книжки (a remark on a book), який зародився ще наприкінці XVII ст.

Рецензія англійською мовою (the review) (як первинний текст) - це невеличка стаття науково-теоретичного або науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру у всіх засобах масової інформації (друкованих, електронних та змішаних) або рекламна стаття у пресі, яка містить у собі критичне осмислення різноманітної літературно-художньої та естетичної продукції. Вона може бути віднесена до різних функціональних стилів.

Науково-теоретичні рецензії, що містяться у вузько спеціалізованих англомовних виданнях та відносяться до системи засобів масової інформації, підсистеми масової інформатики, поряд із бібліографічними описами, анотаціями, оглядами та рефератами, є, по суті, вторинними текстами. Вони утворюються у результаті перетворень інформації після вивчення первинного документа (праці, монографії, винаходу). Функція, що її виконують такі рецензії, є багатоплановою: інформаційно-пошукова, інформативна, сигнальна, довідкова, адресна, комунікативна. Вимоги до оформлення текстів наукових рецензій жорсткі, спрямовані на досягнення ними лаконізму викладу, точності, недвозначності, відсутності емоційно-забарвлених суб'єктивних рекомендацій автора.

Англомовна рецензія науково-теоретичного характеру функціонального стилю наукової прози будується згідно з жорсткою моделлю вторинного тексту з її добре дослідженими, чітко окресленими семантико-структурними і лінгвостилістичними особливостями.

Науково-популярні рецензії англійською мовою відзначаються наявністю опосередкованої суб'єктивної авторської оцінки та загальнонауковою характеристикою рецензованого твору. Побудовані вони за узуальною моделлю тексту, іноді - за вільною з транспонованими з художньо-публіцистичного стилю елементами виразності.

Художньо-публіцистична англомовна рецензія в масовій пресі, яка будується за вільною моделлю, має певні особливості порівняно з рецензіями, що з'являються в спеціалізованих публікаціях. Серед них - авторитетність висловлення думки, що не допускає дискусії, та монопроблемність, тобто концентрація уваги на одній проблемі.

Газетна рецензія англійською мовою визначається посиленою експресивністю, яка утворюється через прагматично-рекомендаційну функцію такої публікації в газеті. Швидкість написання матеріалу та отримання відгуку на нього дають змогу ефективно формувати прагматичну спрямованість на читача. Головними структурно-семантичними частинами науково-популярної і художньо-публіцистичної рецензії є характеристика та оцінка. Така структура рецензії є доказом її генетичного зв'язку з риторикою: головні компоненти рецензії є відображенням давньої структури риторики як своєрідного алгоритму мовленнєво-мисленнєвого процесу. З часом на публіцистичну ефективність системи образності та виразності літературно-художніх та мистецьких рецензій позитивно вплинув досвід інших жанрів. Отже, хоча для рецензії характерна внутрішньожанрова єдність, різноманітні науки та види мистецтв накладають відбиток своїх особливостей на підвиди рецензій. Різні жанрові форми так само впливають на рецензію.

За функцією англомовна наукова /науково-теоретична та науково-популярна/ рецензія поділяється на такі головні підвиди: академічна рецензія на наукову працю та рецензія на працю технічного профілю, реферативна рецензія, звичайна і стисла рецензія на літературні та інші новинки у спеціалізованих (природничих і технічних) виданнях.

Художньо-публіцистична / публіцистична рецензія має такі підвиди: рецензія-анотація, рекламна рецензія, експрес-рецензія (ЕР), стисла літературно-художня або мистецька рецензія, звичайна газетна або журнальна рецензія в популярній пресі, проблемна рецензія-есе (РЕ).

За взаємодією з іншими жанрами виділяємо серед англомовних художньо-публіцистичних рецензій такі підвиди: рецензія-репліка, рецензія-відгук та інші. За обсягом розрізняємо рецензії-анотації, міні-рецензії, короткі рецензії, середні, великі та дуже великі рецензії. За об`єктом критики художньо-публіцистичні рецензії поділяються на літературно-художні, театрально-драматичні, музичні, художньо-мистецькі та рецензїї на продукт мультімедіа.

Охарактеризовано деякі підвиди рецензії за їхньою функціональною ознакою та взаємодією з іншими жанрами. Показано, що жанр сучасної англійської рецензії базується на такій жанровій формі критики, як анотація (an annotation).

Розділ 2. Рецензія як тип тексту. Інваріантна модель тексту рецензії. У цьому розділі виведено принципово нову схему аналізу англомовної рецензії з позицій сучасної лінгвістики тексту; охарактеризовано рецензії жорсткої та вільної моделей; визначено особливості компресії тексту рецензії жорсткого варіанта та передумови ампліфікації вільної моделі тексту рецензії; окреслено типові риси ненаукової експрес-рецензії як жанру і типу тексту; визначено інваріантні позиції смислового конструкта тексту рецензії; окреслено структурно-семантичні і лінгвостилістичні особливості експрес-рецензії; запропоновано інваріантну модель тексту будь-якої рецензії.

У мовленнєво-мисленнєвій діяльності розрізняють мисленнєві категорії, які вміщують індивідуальну концептуальну систему комунікантів і мовні категорії, пов'язані з закономірностями та властивостями мови (Леонтьєв, 1976; Каменська, 1990). У тексті мисленнєві категорії не мають безпосередніх формальних ознак, вони не можуть бути виявленими шляхом внутрішньосистемного аналізу, а піддаються ідентифікації у взаємодії з концептуальною системою комунікантів, яка складається з сукупності моделей різноманітної природи і структури, сформованих у свідомості кожної людини як засади її діяльності із зовнішнім світом - так звані ідеальні моделі свідомості для конкретної комунікативної ситуації. На відміну від мисленнєвих, мовленнєві категорії мають у тексті формальне вираження. Однак виявлення в тексті таких категорій є необхідною але ще не достатньою умовою для осмислення тексту.

Мовні засоби виступають як головна умова реалізації семантичної структури тексту: з одного боку, експлікації її автором, з іншого - відтворення її реципієнтом. Текст виступає як певна частина концептуальної системи комуніканта, сукупності всіх його знань, частини, що підлягає вербалізації, перетворення мисленнєвих категорій мовленнєво-мисленнєвої діяльності в певну семантичну структуру тексту. Більшість стилістів англійської мови вважає поняття тексту єдністю таких категорій: інформативності, формальної та логічної зв'язності (когезії), інтегративності (або когерентності) та завершенності (або закінченності текстової системи), концептуальності, модальності (та прагматичності) та членування/дискретності.

Першим рівнем структурно-семантичної організації тексту виступає речення, яке є конституентом надфразової єдності або абзацу, що в свою чергу є складниками предикативно-релятивного комплексу (ПРК) (Баталова, 1977). Такі комплекси трактуються як одиниці, більші від абзацу (чи надфразова єдність), але менші ніж текст, до складу яких входять предикативні (семантично визначальні) і релятивні (семантично маргінальні, другорядні) члени. Сукупність різноманітних ПРК у послідовності, що варіюється залежно від типу мовлення, жанру тощо, утворюють текст - єдине ціле вищого ступеня. При цьому всю сукупність текстів відносять до двох груп: тексти, побудовані за моделями чіткого, жорсткого типу та тексти, створені за моделями гнучкого типу - узуальною або вільною. Серед факультативних текстових категорій - прагматична спрямованість / авторська суб'єктивна модальність та континуум.

У мовленні тексти рецензії представлені численними варіантами, але у плані мови вони можуть бути репрезентовані певною моделлю тексту, притаманною письмовому типу мовлення - ідеально-типовою нормою структурно-семантичної будови текстів рецензії, яка являє собою певний набір текстоутворюючих елементів. Отже, формулюється постулат, що рецензії наукового профілю, які мають жорстку та узуальну модель, так само як і рецензії художньо-публіцистичного та літературно-мистецького профілю, піддаються різним видам текстової трансформації залежно від їхнього семантико-структурного складу.

Текст англомовної рецензії будується згідно з її комунікативною метою і опосередковано відповідає мовленнєво-мисленнєвій моделі діяльності людини, що утворюється у свідомості людини в момент комунікативного акту породження рецензії. При цьому ця модель складається з певної кількості мінімально необхідних ознак предмета і схеми стереотипних ліній поведінки або цілеспрямованих процедур.

З точки зору лінгвістики тексту ці дві складові у моделі тексту рецензії, яка адекватно відображає інтенцію автора, відповідають ряду обов'язкових і факультативних текстоутворюючих категорій рецензії, тобто інваріантній моделі або конструкту тексту рецензії, відмінних від не-рецензії, та набору екстралінгвістичних факторів, що сприяють її прагматичному функціонуванню.

Структурно-семантична форма англомовної рецензії виступає як інструмент побудови реципієнтом знакової моделі відповідної частини його загальної концептуальної системи, де елементами є знаки мови: фонеми, морфеми, лексеми, синтаксеми та мікро- (з мікроденотатом - субтемою) і макротексти (з макроденотатом - темою) з їхньою визначальною ознакою - лінійністю.

На відміну від мисленнєвої об'ємної, нелінійної моделі уявлень рецензента чи реципієнта про рецензований об'єкт, текст рецензії є моделлю, в якій ментальна багатомірна структура об'єкта відновлюється за допомогою надання лінійному тексту таких властивостей, як цільність та зв'язність, дискретність, завершеність, наявність внутрішньотекстових зв'язків та демаркаторів, тема-рематичні відносини речень тексту та інших.

Внутрішньотекстові зв'язки тексту англомовної рецензії встановлюються щонайменше двічі - вперше під час породження тексту, написання його рецензентом, вдруге - в процесі перцепції тексту реципієнтом, причому іноді ці зв'язки можуть бути відтворені неоднаково, і модель автора не збігатиметься з моделлю, відтвореною реципієнтом. Так виникають розбіжності у розумінні та інтерпретації тексту.

Зв'язність тексту англомовної рецензії реалізується за допомогою широкої палітри засобів експліцитного та імпліцитного зчеплення.До експліцитних зв'язків відносяться лексичний або рекурентний повтор, що сприяє відновленню лексичного ланцюжка, контактних і дистантних внутрішньо- та міжабзацних зв'язків, тобто елементів складної багатогранної моделі в свідомості, та засоби демаркації тексту, інцидентне зчеплення і координатні зв'язки.

Засоби демаркації тексту рецензіїї - це текстові (заголовок, графічні засоби і впорядковуючі позначення рубрикації) та метатекстові (впорядковуючі позначення рубрикації медіуму існування тексту - заголовки газетних шпальт і назви рубрик, де з'являється рецензія ніби текст у тексті).

Інцидентне зчеплення тексту англомовної рецензії відбувається на основі граматичного тезауруса, відомого усім носіям мови. Компонентами конектора є проформи: анафорична і катафорична субституція та юнктиви. Координатні зв'язки, тобто створення певної координати відрізку тексту в межах цілого тексту, реалізуються за допомогою посилань, виносок, приміток та ін. Імпліцитність тексту грунтується на категорії пресупозиції, яка робить можливою експлікацію підтексту і зумовлює економію та стиснення тексту.

Розшифровка, декодування імпліцитних зв'язків вимагає звертання до індивідуального тезауруса особистості, у якому існують сформовані певним чином фрагменти цілого тезауруса у вигляді списку слів або файла, що мають з'єднатися, “зчепитися” з домінуючим словом файла, номінантом, або іншими словами-складовими файла - асоціатами. Опосередковані зчеплення можна відновити шляхом встановлення подальшої асоціації із номінантами чи асоціатами суміжних файлів.

Важливою є предикативно-релятивна природа таких відрізків тексту. У випадку прямо релятивної суті висловлювання вони будуть зайві для процесу комунікації, і випущення такого відрізку сприятиме адекватному виконанню комунікативної функції тексту. Якщо у такому відрізку актуалізується якесь комунікативно-прагматичне навантаження, він перетворюється у предикативний і одержує у тексті належне місце. Отже, при заміні тезаурусних зв'язків рекурентними за допомогою релятивних відрізків відбуватиметься збільшення об'єму тексту. З іншого боку, тезаурусні зв'язки є ефективним засобом стиснення тексту.

Оскільки метою рецензії є оцінка і рекомендація різних публікацій або художніх творів, вона несе змістово-фактуальну інформацію (ЗФІ) - про структуру та обсяг видання; змістово-концептуальну інформацію

(ЗКІ) - про зміст та оцінку видання; іноді реалізує змістово-підтекстову інформацію (ЗПІ). Причому згідно із ступенем реалізації категорії предикативності на рівні слова вживається термін “значення”, на рівні речення і надфразової єдності - “смисл”, а на рівні тексту - “зміст” як абсолютне поняття завершеності. Текст рецензії розглядається як єдність двох аспектів - семантичного та структурного, які перебувають між собою в тісному діалектичному зв'язку.

До семантичного аспекту відносять інформацію, яка становить фактологічний конструкт рецензії: об'єктивні відомості про зміст, структуру та обсяг видання або іншого витвору мистецтва.

З погляду структурного аспекту граматичних категорій текст англомовної рецензії поділяється на структурно-семантичні одиниці. Надалі аналіз відбувається на рівні таких одиниць об'ємно-прагматичного членування тексту або маркованої делімітації, як речення, абзац, предикативно-релятивний комплекс і комунікативний блок.

На рівні аналізу речення процес пізнання дійсності отримує свою номінацію або означення. Рівень абзацу, предикативно-релятивного комплексу (ПРК) і комунікативного блоку (КБ) є другим рівнем аналізу, де на основі суб'єктно-предикатних зв'язків N+1 речень будується осмислений вислів - інваріант у його денотативному вираженні, оформляється пропозиція. У рамках одного комунікативного блоку (КБ) семантичне ядро та оточуючі його маргінальні елементи тексту утворюють ПРК, частини якого можуть отримати трансформації, зміни локуції і, як наслідок, перетворення перлокутивного ефекту, за рахунок чого утворюються різні варіанти тексту рецензії. Певну роль у процесах трансформації ПРК матимуть композиційно-мовленнєві форми (КМФ) у складі ПРК.

Контекстно-варіативне членування тексту рецензії на КМФ є авторським способом надання тексту дискретності. КМФ визначається як узагальнені типи змісту з характерними рисами оформлення, що відображають часові, просторові, причинно-наслідкові зв'язки; до них відносять опис, оповідь, міркування, пряму мову, невласне пряму мову, цитати, авторські ремарки, коментарі та їх контекстно-варіативні форми, інші автосемантичні уривки тексту рецензії. Отже, під час аналізу була релевантною така схема: [речення - абзац - КМФ - ПРК - КБ - текст].

Членування тексту рецензії, його комунікативно-смислове “квантування” є важливою ознакою, завдяки якій з'являється можливість узагальнення різноманітних варіантів тексту рецензії залежно від екстралінгвістичних факторів та умов жанру як такого, що належить до різних функціональних стилів. Це зумовило і опрацювання інваріантної моделі тексту рецензії.

Різний ступінь насиченості тексту рецензії предикативно-релятивними комплексами або комунікативно-смисловими квантами вказує на характер мовленнєво-мисленнєвої моделі, що її відображає текст: чим щільніша структура такої моделі у свідомості - тим меншим буде ступінь можливості членування моделі тексту, і навпаки, із зростанням лінійності процесу у свідомості система ієрархії одиниць тексту рецензії стає стрункішою. Кореляція між мовою та мисленням реалізується у рецензії у вигляді можливого подвійного членування речення - граматичного і актуального. Граматично-смислова структура рецензії не співвідноситься з двочленною організацією висловлювання. Рецензія нібито має відповідати такій структурі, проте інші показники структури тексту (видо-часові форми дієслова, слова-зв'язки, дейктичні маркери) не можуть розглядатися як безпосередні граматичні категорії, тому, що вони є підрядними, локальними засобами індукції процесів інтелектуальної діяльності рецензента і реципієнта згідно з цілою низкою інтенцій у момент комунікації: пізнавально-комунікативною, емоційно-естетично-пізнавальною, інформаційною та волюнтативною.

Під час аналізу виявлено, що домінуючими є семантичні ознаки послідовності елементарних міркувань паралельно з розгортанням предикативних частин смислового ядра тексту, наприклад, макротема - тема - підтема. Тоді реалізовуватимуться бінарні опозиції: [речення : : пропозиція]; [синтаксичний аналіз : : семантичний аналіз]; [метасеміотичний, конотативний, контекстний аналіз : : метаметасеміотичний, екстралінгвістичний аналіз].

Досліджено тема-рематичне членування речень тексту рецензії (на “дане” і “нове”), що є наслідком його лінійної природи. Кожен елементарний акт цього процесу стосовно рецензії вміщує дві мисленнєві операції: 1) екстракцію із файлів пам'яті потрібного компонента - поняття про об'єкт рецензування, про особливості медіуму існування рецензії (чи то друкованого видання, чи певної сторінки Інтернету), про упередженість ставлення медіуму існування рецензії до об'єкта рецензування тощо; 2) адекватне з'єднання його з уже існуючими компонентами. Той факт, що між структурою та функціонуванням файлів концептуальної системи людини та актуальним змістом речень як мінімальних конституентів тексту і предикативно-релятивних комплексів - як максимальних існують відносини чіткої кореляції, додатково підтверджується аналогією їхньої структури - всі вони побудовані за тема-рематичними відносинами.

Семантичний та структурний план у англомовній рецензії з'єднуються за допомогою КМФ, зокрема оповіді, розсуду, опису, цитування, які виступають засобами нарощування “тканини” на ПРК-“скелет”. Вони, у свою чергу, характеризуються стилістичними особливостями (у текстах науково-популярних і художньо-публіцистичних рецензій) на фоно-графічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях за допомогою лінгвостилістичних засобів. Це також зумовлює варіативність інваріантної моделі тексту рецензії.

Довершує теоретичне моделювання тексту рецензії як одномоментного фрагмента комунікації врахування важливих елементів поза самим текстом. Це, по-перше, перед-текст у вигляді апріорного кумулятивного інтелектуально-емоційного досвіду реципієнтів, індивідуальних, групових та колективних, що може входити у пресупозицію. По-друге, це мотивація породження тексту рецензії та визначення “портрета” потенційного реципієнта тексту, головними факторами якого мають бути уявлення про цілі та мотивацію реципієнта щодо сприйняття тексту і рівень загальних та спеціальних знань реціпієнта. По-третє, це фонація тексту рецензії (вибір варіанта тексту рецензії, лінеарізація моделі у свідомості в текстову форму, вибір відповідних мовних засобів). По-четверте, особливості перцепції тексту реципієнтом; по-п'яте, після-текст у формі можливого перлокутивного ефекту рецензії.

Визначено текстову природу науково-теоретичних рецензій англійською мовою як таку, в котрій метатекстовими демаркаторами служать рубрика і належність до спеціалізованого наукового технічного або природничого видання. Текстовим демаркатором служить заголовок, який є номінальним згустком тексту. Переважає змістово-фактуальна та змістово-концептуальна інформація, яка у концентрованому вигляді з'являється у заголовку і в кінцевому комунікативному блоці, у виборі мовних конекторів-зв'язок. Лексика використовується тільки в її номінативному, предметно-логічному значенні, позаконтекстно. Спеціальна лексика забезпечує чіткість міркувань і аргументованість висновку. Рекурентні повтори як засіб когезії виконують роль згущення первинної інформації, її компресії. Зв'язність тексту реалізується і засобами інцидентного зчеплення (поширені у тексті випадки дієслівної репрезентації та номінативної субституції). Адекватно своєму призначенню функціонують юнктиви локальні (на рівні речення) та глобальні (на рівні цілого тексту). Експліцитним є і координатний зв'язок у формі посилань на наукові праці, що піддаються критиці, додатково марковані графічно. Імпліцитний зв'язок виявляється на рівні традиційного засобу редукції мовлення - еліпсису. Текст “звертається” до прямих тезаурусних зв'язків, асоціативних зчеплень не спостерігається. Семантично-структурний каркас вміщує типові позиції. Він служить засобом добре організованого подання інформації, яку легко роз'єднати на складові, ізольовані від глобального макроконтексту.

З точки зору тема-рематичних взаємозв'язків елементів тексту ці смислові позиції виконують роль тем, до яких предикативні відрізки несуть у даному типі тексту рецензії тільки рематичну інформацію, заради якої і створюється такий тип тексту рецензії. Цей тематичний набір є обов'язковим для тексту науково-теоретичної (і реферативної) рецензії, тому й модель, за якою вони будуються, дістала назву жорсткої.

Систему відносин, у які вступають предикативні та релятивні відрізки тексту або цілі предикативно-релятивні комплекси, у межах тексту рецензії, можна передбачити, проаналізувавши порівняно з науково-теоретичними тексти художньо-публіцистичних рецензій, де такі відносини існують у великій якісній та кількісній різноманітності, підпорядкованій глобальному макроконтексту.

Насиченість тексту науково-теоретичної рецензії предикативними відрізками є умовою для процесу “згортання” (або компресії, конденсації) тексту. При цьому повністю зберігається предикативність тексту - він залишається науковим, для нього не характерна глобальна і структурна цілісність, спаяність художньо-публіцистичної прози. Щодо зворотного процесу трансформації тексту, то аналіз показав, що насиченість тексту наукової рецензії предикативними відрізками забезпечує можливість незначного збільшення, розгортання (або кількісної ампліфікації) її смислового ядра при збереженні жанроутворюючих рис наукової прози.

Аналіз текстів англомовної рецензії функціонального стилю наукової прози з точки зору функціонування ПРК виявив, що монотематичність наукової рецензії дає можливість проникнути у її текст незначної функціонально-стильової амбівалентності, яка має характер художньо-публіцистичного стилю, тобто додавання релятивних відрізків тексту при домінуючій функції наукового повідомлення. Отож рецензія набуває рис науково-популярної, проте водночас залишається у рамках наукового функціонального стилю.

Подальший процес інтенсивного “оздоблення” чіткої інтенції елементами впливу рецензента на увагу реципієнта відбувається у текстах художньо-публіцистичних рецензій: у них інформаційна незначущість релятивних відрізків “нарощується” на наявні предикативні за рахунок іншої семантичної, метасеміотичної вартості і, що найважливіше, їхньої метаметасеміотичної значущості стосовно предикативних відрізків і цілого тексту.

Для визначення особливостей процесу ампліфікації “вільного” варіанта тексту англомовної рецензії досліджено тексти експрес-рецензій (ЕР). ЕР трактується як жанр і тип тексту, виявляються її структурно-семантичні та лексико-стилістичні особливості та розробляється інваріантна модель тексту рецензїї. У тексті ЕР, де ступінь концентрації інформації є найвищий з усіх типів тексту рецензії, предикативні члени є тими самими позиціями конструкта, на яких будуються інші типи текстів рецензії за рахунок розгортання відповідних релятивних членів. Ці позиції служать темами цілого тексту, де ПРК є ремами до тем. Семантичний склад позицій смислового конструкта (узуальних і вільних) рецензій визначається у подальшому викладі. Одиниці тексту ЕР перебувають у синтагматичних та парадигматичних відношеннях. Синтагматика ЕР виступає у лінійній організації тексту та його когезії; парадигматика - в інтеграції усіх елементів тексту, спрямованій на передачу інформації і досягнення її прагматики (у вигляді ЗФІ), та донесенні суб'єктивної авторської модальності (у вигляді ЗКІ) до читача.

Опис, оповідь, роздум та оцінка є основними типами КМФ у предикативно-релятивних комплексах тексту англомовних експрес-рецензії, що зумовлюється функціонально-прагматичною спрямованістю експрес-рецензії на рекламне інформування читача про новинку та надання аргументованої переконливої рекомендацїї/оцінки її художньо-естетичної вартості.

Під час аналізу було виявлено декілька тематичних вузлів концентрації інформації, зчепленої лексично за допомогою одиниць однієї тематики (підтем і мікротем або предикативних та релятивних відрізків), а за семантикою ці групи висвітлили такі позиції у тексті: 1) експресивно-оцінна і фактуальна інформація про видання; 2) історична довідка про час написання твору, причини та цілі його виникнення; 3) зміст твору; 4) обгрунтована авторська оцінка-рекомендація.

Це є інваріантна модель тексту англомовної рецензії: і (інформація про видання) - д (історична довідка про час або обставини написання твору) - з (зміст твору) - о (переконлива оцінка автора), або і-д-з-о.

З точки зору теорії комунікативних блоків, які складають текст, експрес-рецензія характеризується так: КБ заголовка ЕР вміщує у собі бібліографічні дані, тобто назву книги, що рецензується, та ім'я автора. Часто текст має і загальний заголовок, який не збігається із назвою книги. КБ вступу вміщує фактуальну та експресивно-оціночну інформацію про новинку (іноді історичну довідку про її причини, цілі та соціально-політичний фон її створення), тобто позицію - і -, яка є темою для подальшої рематизації засобами варіативності елементів ПРК. Інформація про зміст, тобто позиція - з -, та іноді інформація, що стосується історичної довідки про причини створення об'єкта рецензії, цілі та соціально-політичний фон її створення, тобто позиція - д - , виступають як КБ головної частини. У КБ закінчення, як правило, знаходить своє місце авторська оцінка, позиція - о -, іноді у вигляді прямого заклику до дії, експліцитних рекомендацій щодо практичного застосування рецензованої книги.

Ремами до тем - з -, - д -, - о -, аналогічно першому комунікативному блоку, виступають предикативно-релятивні комплекси або цілі ПРК-послідовності.

Існує також КБ додаткової інформації, де містяться відомості про рецензента, комерційна інформація про музичні чи інші події, “герої” яких згадуються у тексті ЕР, та опис аудиторії, на яку розрахований твір (характеристика читача, якому твір призначений).

Порядок і складові елементи ПРК варіюються залежно від прагматичної спрямованості рецензії та суб'єктивної авторської модальності і згідно з цим оформляються мовними засобами.

Розділ 3. Ампліфікація інваріантної моделі у різних типах тексту рецензії. Визначено місце літературно-художньої рецензії у системі сучасних функціональних стилів англійської мови та у системі жанрів англійської критики. Наведено аналіз ампліфікації інваріантної моделі тексту на прикладі стислої літературно-художньої / мистецької рецензії, звичайної газетної / журнальної рецензії та рецензії-есе.