Механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України
Механізм регулювання інвестиційних процесів. Методи оцінки ефективності залучення іноземних інвестицій. Вплив основних економічних показників на механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України. Шляхи поліпшення інвестиційного клімату.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2016 |
| Размер файла | 408,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
індекс прибутковості проекту 2 дорівнює 1,004, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 3 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 4 дорівнює 1,029, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну
індекс прибутковості проекту 5 дорівнює 0,999, що <1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 6 дорівнює 1,036, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 7 дорівнює 1,007, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 8 дорівнює 1,006, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
індекс прибутковості проекту 9 дорівнює 1,0003, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
Отримані результати розрахунків показали, що всі 9 розглянутих проектів є економічно ефективними, оскільки середня ставка прибутковості кожного проекту >0. Реалізація кожного проекту є доцільною та економічно вигідною. Крім того, реалізація вказаних проектів дозволить Україні в 2010 році вийти на докризовий рівень залучення інвестицій.
3.2 Вдосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України
При встановленні напрямків державного інвестування перевагу слід надавати інвестиціям у галузі, що мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності економіки, до яких відноситься і промисловість будівельних матеріалів. Державні інвестиції необхідно використовувати також для створення первинних умов для залучення приватних й іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей, у тому числі промисловості будівельних матеріалів - основи створення основних фондів. Переваги необхідно надавати інвестиційним проектам зі змішаним фінансуванням. При цьому використання державної частини інвестицій є гарантією цільової спрямованості інвестиційних ресурсів і можливості її подальшої приватизації.
З метою створення додаткових дієвих стимулів для розширення інвестиційної діяльності, вирішення питань макроекономічної стабілізації і трансформації економіки, поліпшення інвестиційного клімату, в тому числі поліпшення умов діяльності іноземних інвесторів в Україні слід розробити нові й удосконалити існуючі нормативно-правові акти, які будуть регламентувати:
концепцію державної амортизаційної політики, подолання недосконалої практики нарахування амортизації, що не забезпечує інвестиційних потреб підприємств будівельних матеріалів, норм поновлення основного капіталу й збільшує базу оподатковування податку на прибуток;
зростання частини бюджетного фінансування інвестицій у капітальне будівництво;
зміну організації і проведення конкурсного відбору й оцінки інвестиційних проектів, що передбачають залучення бюджетних коштів.
Говорячи про необхідність створення сприятливих, але не пільгових умов для інвесторів, треба розуміти, що критеріями тут є прибуток від інвестування. Саме норма прибутку, швидка окупність, висока ліквідність проекту (це значно знижує рівень систематичного ризику) і тривалий цикл експлуатації проекту (коли продукція є конкурентоздатною в даному інвестиційному маркетинговому середовищі) повинні визначати для інвестора прибутковість і надійність вкладень у той або інший реальний інвестиційний проект у промисловості будівельних матеріалів або в будь-якій іншій галузі економіки України.
Для вирішення економічних і соціальних проблем Україні необхідно "щорічно одержувати іноземних інвестицій на суму майже в 40 млрд. у. о." [3, с.25]. Найбільших обсягів інвестицій потребує гірничодобувний сектор, зокрема вуглевидобувна й нафтогазова промисловість, важка промисловість та ін., в яких роль будівельної галузі є досить значною. Через нестачу коштів у базових галузях України вони витісняються з ринків іноземними конкурентами. Разом з тим цілий ряд факторів стримує іноземних інвесторів у їхній діяльності в Україні.
Склад міжнародних організацій, які беруть участь у наданні фінансової допомоги Україні, різний. Залучення інвестицій (як іноземних, так і національних) в економіку є життєво важливими засобами усунення інвестиційного "голоду" в Україні. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинен зіграти захист інвестицій від некомерційних ризиків. Важливою умовою, необхідною для часткових капіталовкладень (як вітчизняних, так й іноземних) є постійний і загальновідомий набір догм та правил, сформульованих таким чином, щоб потенційні інвестори могли розуміти й передбачати, що ці правила будуть використані в їхній діяльності. В Україні, що перебуває в стані постійного реформування, правовий режим досить непостійний, що негативно позначається на інвестиційній діяльності.
Таким чином, для того, щоб іноземні інвестори пішли на вкладення свого капіталу, потрібні серйозні зміни в інвестиційному кліматі. Велику роль тут повинне відіграти законодавче визначення прав власності на землю.
Для стабілізації економіки й поліпшення інвестиційного клімату приймемо ряд кардинальних заходів, спрямованих на формування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України, як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, стосовно безпосередньо вирішення завдання залучення іноземних інвестицій.
Серед заходів загального характеру в якості першочергових назвемо наступні:
досягнення національної згоди між різними владними структурами, соціальними групами, політичними партіями та іншими суспільно-політичними організаціями;
радикалізація боротьби зі злочинністю;
гальмування інфляції всіма відомими у світовій практиці засобами за винятком невиплати трудящим заробітної плати;
перегляд податкового законодавства у бік його спрощення і стимулювання виробництва;
мобілізація вільних коштів підприємств і населення на інвестиційну нестачу шляхом підвищення процентних ставок по депозитах і внесках;
впровадження системи оплати по створенню продукції капітального будівництва за кінцеву будівельну продукцію;
запуск передбаченого законодавством механізму банкрутства;
надання податкових пільг банком вітчизняним й іноземним інвесторам, які йдуть на довгострокові інвестиції для того, щоб компенсувати витрати від уповільненого обороту капіталу в порівнянні з іншими напрямками їхньої діяльності;
формування загального ринку республік колишнього Союзу з вільним переміщенням товару, капіталу й робочої сили.
Така схема подальшого розвитку індустрії потребує обмеженого об'єднання іноземного капіталу з національними ресурсами, обґрунтування і селекції сфер інвестування, експертної оцінки щорічної потреби в іноземних інвестиціях, визначення потенційної ємкості українського ринку для іноземних інвесторів.
Практика показує, що за минулий час, коли використовувалися традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал несуттєво впливав на ефективність функціонування промислового комплексу України, його структурну перебудову, впровадження прогресивних технологій і технічне відновлення виробництва. Очевидно, необхідно знайти економічний механізм, що дав би можливість збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули й гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес приватизації й розвитку експертного потенціалу, що забезпечив би бажаний кінцевий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток економіки, підвищення ефективності її функціонування, впровадження сучасних технологій і методів управління.
При цьому іноземні кредити під державні гарантії необхідно направляти в першу чергу в пріоритетні сфери на фінансування інвестиційних проектів, що забезпечують розвиток експертного потенціалу, і в галузі, де строки окупності виробничих інвестицій порівняно невеликі.
Наведений науково обґрунтований і рекомендований для практичного використання комплексний механізм залучення іноземних інвестицій спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату й підвищення інвестиційної активності. Стрижнем цього механізму є економіко-організаційний блок, що базується на обґрунтованій концептуальній основі й стратегії залучення іноземних інвестицій, системі пільг в оподатковуванні, визначенні пріоритетних напрямків використання іноземних інвестицій, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесі приватизації і створенні загальних підприємств.
Потрібно впровадити систему пільгового оподатковування залежно від обсягу й тривалості дії іноземної інвестиції, оскільки існуюча система враховує цю обставину в недостатній мірі.
Через умови відчуження інвестицій проти встановлених законодавством термінів підприємства з іноземними інвестиціями, які діють у пріоритетних галузях народного господарства України, повинні сплачувати податок на прибуток за весь період інвестування в розмірі 50%, установленому законодавством, а в інших галузях - у повному обсязі.
Створення й ефективне функціонування механізму залучення іноземного капіталу з метою реформування і реконструкції промислового комплексу України повинне спиратися на наступні процеси:
виділення і облік переваг і недоліків напрямків залучення іноземних фінансових коштів;
прогнозована оцінка (з подальшим її уточненням) необхідних для України або її окремих регіонів обсягів іноземних інвестицій за основними напрямках їхнього використання;
узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток (реформування) національних або регіональних економік та їхніх провідних секторів з метою можливого використання в Україні ефективно діючих аспектів таких систем;
змістовно-елементне обґрунтування комплексного механізму залучення інвестицій.
Наступним етапом після виявлення привабливих для інвестора галузей інвестування в регіоні є системний рекурентний пошук об'єктів вкладення в межах галузей регіону. При цьому привабливість і доцільність впровадження проектів характеризується системою критеріїв (найпоширеніші системи організаційних й економічних критеріїв, оцінювання ефективності інвестиційних проектів викладені в першому розділі дисертації), за якими здійснюються наступні функціональні напрямки аналізу (діагностика інвестиційних проектів): фінансова; економічна; організаційні характеристики проекту; технологічні характеристики проекту; маркетингові; економічна й фінансова діагностики й експертиза проекті.
Україна пропонує чудові можливості для інвестування з метою розширення діяльності на українському ринку, відкриття нового виробництва, пошуку висококваліфікованого персоналу в наступних стратегічних секторах:
Машинне обладнання та автомобільна промисловість
Споживча електроніка
Інформаційно-комунікаційні та високі технології
Сільське господарство і харчова промисловість
Авіа космічна промисловість і літакобудування
Енергія з нетрадиційних джерел
Туризм і розвиток готельної інфраструктури
Як зазначалося в попередньому параграфі, Уряд України робить державне замовлення на 10-15 пріоритетних проектів для цільового пошуку інвестицій за кордоном.
Доцільність впровадження оцінювалась, зокрема, таких: Програма будівництва комплексів з переробки твердих побутових відходів у містах України; Міжнародний проект створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4"; Програма створення індустріальних парків в регіонах України; Будівництво швидкісного транспортного сполучення від кордону Польщі до м. Львова - "Євроколія"; Виробництво вітроелектричних установок мегаватного класу на виробничих потужностях Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова"; Програма модернізації та завершення будівництва теплових електростанцій; Будівництво авіаційного логістичного центру в Київській області; Будівництво заводу з фракціонування плазми крові та створення системи забезпечення населення препаратами крові; Організація пасажирського швидкісного сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль"; Модернізація та розвиток Іллічівського морського торговельного порту.
Отримані результати розрахунків показали, що всі 9 розглянутих проектів є економічно ефективними, оскільки середня ставка прибутковості кожного проекту >0. Реалізація кожного проекту є доцільною та економічно вигідною. Крім того, реалізація вказаних проектів дозволить Україні в 2010 році вийти на докризовий рівень залучення інвестицій.
Для вдосконалення функціонування залучення іноземних інвестицій в економіку України слід раціоналізувати впровадження попередньо розглянутих проектів.
Скористаємося методом ранжирування альтернативних інвестиційних проектів, співставивши індекси прибутковості. Розрахунки представимо у таблиці (табл.3.10.).
Таблиця 3.10.
Ранжирування альтернативних інвестиційних проектів.
|
Найменування проекту |
Індекс прибутковості проекту |
|
|
1. Будівництво комплексів з переробки твердих побутових відходів |
0,907 |
|
|
2. Створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" |
1,004 |
|
|
3. Створення індустріальних парків облдержадміністрації |
0,907 |
|
|
4. Виробництво вітрових електроустановок високої потужності |
1,029 |
|
|
5. Модернізація існуючих та завершення будівництва нових теплових електростанцій |
0,999 |
|
|
6. Будівництво авіаційного логістичного центру |
1,036 |
|
|
7. Будівництво заводу з фракціонування плазми крові та створення системи забезпечення населення препаратами крові |
1,007 |
|
|
8. Організація швидкісних пасажирських перевезень м. Київ - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" |
1,006 |
|
|
9. Модернізація та забезпечення розвитку інфраструктури державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" |
1,0003 |
Співставлення індексів прибутковості проектів дозволяє ранжирувати їх наступним чином:
1) проект 6
2) проект 4
3) проект 7
4) проект 8
5) проект 2
6) проект 9
7) проект 5
8) проект 1 та проект 3
Найефективніше функціонування механізму залучення іноземних інвестицій забезпечуватиметься за умови реалізації наступної схеми: проект 6 > проект 4 > проект 7 > проект 8 > проект 2 > проект 9 > проект 5 > проект 1 та проект 3.
Обрана концептуально-методична й змістовно-структурна конструкція методу ранжирування інвестиційних проектів дозволяє визначити пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найбільш високий рівень ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України. Для цього треба враховувати результати порівняння економічної ефективності стратегічних інвестиційних проектів, які мають стратегічне значення для економічного розвитку держави.
На нашу думку, саме такий механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України шляхом впровадження даних проектів матиме найвищу ефективність. Впроваджений за даною схемою сучасний механізм залучення іноземного капіталу може бути ефективним в Україні і її регіонах для фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед промислових комплексів.
3.3 Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні
Сьогодні перед Україною постала вкрай складна двоєдина задача - визначення пріоритетів розвитку економіки і побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації і нарощування виробничих потужностей.
За оцінками експертів, для нормального розвитку економіки України потрібно додаткових інвестицій від 80 до 100 млрд дол. США. Дивлячись на ситуацію, що склалась в Україні, можна говорити про те, що інвестиції не залучаються в необхідному обсязі, оскільки спостерігається їх відчутний брак. За даними американської асоціації Economist Grouр, за рівнем інвестиційної привабливості Україна знаходиться в сьомому десятку країн.
Залучення іноземних інвестицій в економіку тієї чи іншої країни в більшості випадків залежить від інвестиційного клімату країни, тобто сукупності певних факторів, що впливають на рішення інвесторів, що вкладення ними своїх фінансових ресурсів. Існує цілий комплекс факторів, що впливають на ухвалення рішення про інвестування: політико-економічні, соціальні, ефективність виробництва, можливість доступу на інші ринки.
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.
Інформацію про інвестиційний клімат можна отримати завдяки рейтинговим агенціям. Так, наприклад, завдяки рейтингам Standard & Рoor's, Moody's та Fitch інвестор вивчає перспективність капіталовкладень у той чи інший проект. Трапляється, що будівничі рейтингів помиляються, й інвестор програє. Порте, це не привід нехтувати оцінками "аналітичної трійки", адже альтернативи цим впливовим агенціям наразі не існує.
Інвестор, який шукає місце для капіталовкладень за кордоном, здебільшого вивчає два рейтинги: оцінки надійності свого потенційного партнера (якщо його діяльність оцінена фахівцями "трійки") і так званий суверенний рейтинг країни, в економіку якої він збирається вкладати кошти.
Фахівці провідних рейтингових агенцій, зазвичай, виставляють свої оцінки так, щоб рейтинг кредитоспроможності окремої компанії не був вищим за суверенний рейтинг держави, в якій її зареєстровано.
Не так давно виникла нова неофіційна методика порівняння купівельної спроможності регіонів світу - так звана бургерономіка. Дана методика заснована на використанні "індексу Біг-Мака" (або, як його інакше називають, індексу бутерброда), який щорічно з 1986 року розраховується виданням "Economist".
Індекс відображає реальне співвідношення купівельної спроможності валют світу на основі аналізу ціни фірмового бутерброду мережі "МакДональдс", яка діє у понад 120 країнах.
Індекс Біг-Мака - неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності (ПКС).
Співвідношення цін на біг-маки має бути рівним співвідношенню обмінних валютних курсів. Робиться це з метою визначення реальних обмінних курсів валют різних держав.
Експерти журналу "Economist" використовують саме біг-мак в якості еталону з двох причин: McDonald's представлений у більшості країн світу, а сам біг-мак містить достатню кількість продовольчих елементів (хліб, м'ясо та овочі), аби вважати його універсальним зліпком народного господарства. Згідно до оприлюднених на початку 2009 року результатів, найдорожчий бутерброд - в Ісландії (7,44 дол.), Норвегії (6,63) і Швейцарії (5,05); найдешевший - у Китаї (1,41 дол.). В Україні цей продукт індустрії фаст-фуду коштує 1,71 дол., у Росії - 1,85 дол., у США - 3,22 дол.
Тож, на думку експертів, українська гривня, поряд із валютами таких країн як Росія, Єгипет, Філіппіни, Аргентина, Гонконг, Індонезія, Таїланд, Малайзія є недооціненою майже на 50% [46, с.5].
Як бачимо,, Україна поступається за багатьма показниками, що показує низький рівень її конкурентоспроможності на інвестиційному ринку, що унеможливлює можливість збільшити обсяг іноземних інвестицій вкладених в економіку країни.
Варто зазначити те, що підвищення конкурентоспроможності країни дасть можливість покращити її інвестиційний клімат.
На нашу думку, для покращення інвестиційного клімату необхідно здійснити низку заходів:
1. Введення системи оподаткування, яка б не стримувала підприємницьку та інвестиційну активність. В Україні нараховується 98 видів податкових платежів, на опрацювання та сплату яких компанії витрачають 2185 годин робочого часу щороку. При цьому підприємство має заповнити 92 сторінки податкових декларацій, тоді як середній в світі показник становить 35 сторінок [5]. Між тим, наприклад, в Естонії підприємства сплачують 11 видів податків, на які витрачається лише 104 години, в Болгарії - відповідно 27 і 616, Польщі - 43 і 175, Казахстані - 34 і 156. Фактично податкова система України є однією з найбільш ускладнених та громіздких серед країн Центрально-Східної Європи, для яких ці показники складають 50 і 423 відповідно. За даним критерієм вона значно поступається країнам ЄС-25 (найбільша кількість податків в Польщі - 43, Словенії - 34). Ставка податку на прибуток в Україні (25 %) є вищою, ніж у багатьох країнах Центрально-Східної Європи.
2. Зниження адміністративних бар'єрів, адже поки що державна система в Україні продовжує працювати не стільки на розвиток, скільки на формальний контроль, а це, на загал, значно послаблює конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Відбувається домінування урядової політики в Україні та вплив на неї політико-економічних угруповань, орієнтованих на отримання не економічного прибутку, а рентних доходів, що стимулює закритість та викликає негативне ставлення до "чужинців": як національних, так і іноземних потенційних інвесторів.
3. Зміна акцентів антимонопольної політики. В роботі антимонопольних органів в умовах глобалізації і жорсткої міжнародної конкуренції доцільно змістити акценти з підтримки процесів із злиття компаній та концентрації капіталу на користь протидії зловживанням монопольним становищем. Проблеми створення великих транснаціональних компаній на базі українського капіталу зараз немає. Небезпека виникає тоді, коли такі компанії починають зловживати монопольним становищем на внутрішньому ринку. Саме в цих випадках держава повинна активно застосовувати форми антимонопольної боротьби (примусовий розподіл бізнесу, продаж його частин неафілійованим структурам, регулювання цін або закупівельної політики монополій тощо).
4. Стабілізація законодавчої бази. Характерним для українського законодавства є те, що воно піддається частим змінам, для покращення інвестиційного клімату потрібно запровадити неможливість зміни законів, що стосуються інвестування хоча б 3 роки.
5. Зменшити корумпованість органів влади через підготовку переліку заходів щодо посилення відповідальності представників органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних та інших дискримінаційних дій щодо інвесторів.
6. Створення спеціальних (вільних) економічних зон різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі та туристсько-рекреаційні зони тощо. Застосування спеціальних пільгових режимів оподатковування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон.
7. Забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості. Цього можна досягнути шляхом перегляду існуючої системи резервування коштів комерційних бланків у напрямі зниження норми резервування. При цьому важливо створити стимулюючу систему обов'язкового резервування для банків, що активно займаються інвестиційним кредитуванням. В Україні норми резервування в середньому становлять 6-8 відсотків залучених коштів і не враховують індивідуальних показників, діяльності банків: якості кредитного портфеля, напрямів кредитних вкладень.
8. Забезпечення конкурентного середовища. Суттєво розширити спектр заходів конкурентної політики, зокрема - щодо запобігання антиконкурентним діям національних та іноземних інвесторів на українському ринку, удосконалити методики та критерії виявлення проявів недобросовісної конкуренції з урахуванням реалій сучасної української економіки. Проведені в попередньому розділі розрахунки дають можливість передбачити перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку країни. Потенційні обсяги іноземних інвестицій визначаємо за допомогою побудови лінії тренду (рис. 3.1.).
Рисунок 3.1 - Прогноз обсягів залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України станом на основі лінії тренду
Отже, побудована лінія тренду свідчить про те, що до 2009 р. приплив іноземного капіталу в економіку України мав позитивну динаміку. За останні п'ять років середньорічні темпи приросту іноземного капіталу становили приблизно 25%, проте в минулому році іноземні інвестиції в Україну практично не надходили. Якщо вжити всіх вище наведених заходів для покращення інвестиційного клімату, то обсяг залучення іноземних інвестицій матиме зростаючий характер. Досить важливим кроком в покращенні інвестиційного клімату і визначення найефективніших напрямів вкладання коштів необхідно створити національну систему критеріїв оцінки регіонів (областей, міст і т.п.), у тому числі для визначення ефективності роботи місцевих органів влади по формуванню інвестиційного середовища і залученню інвестицій. Для цього, у першу чергу, необхідно проаналізувати дві основні групи факторів - інвестиційний потенціал та інвестиційний ризик.
Висновки до розділу 3
Узагальнення наданих пропозицій щодо шляхів вдосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України, викладених у третьому розділі, дають можливість зробити наступні висновки.
Проведені розрахунки для обґрунтування доцільності впровадження проектів показують: індекс прибутковості проекту 1 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 2 дорівнює 1,004, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 3 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 4 дорівнює 1,029, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 5 дорівнює 0,999, що <1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 6 дорівнює 1,036, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 7 дорівнює 1,007, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 8 дорівнює 1,006, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 9 дорівнює 1,0003, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
Отримані результати розрахунків показали, що всі 9 розглянутих проектів є економічно ефективними, оскільки середня ставка прибутковості кожного проекту >0. Реалізація кожного проекту є доцільною та економічно вигідною. Крім того, реалізація вказаних проектів дозволить Україні в 2010 році вийти на докризовий рівень залучення інвестицій.
Найефективніше функціонування механізму залучення іноземних інвестицій забезпечуватиметься за умови реалізації наступної схеми: проект 6 > проект 4 > проект 7 > проект 8 > проект 2 > проект 9 > проект 5 > проект 1 та проект 3.
Обрана концептуально-методична й змістовно-структурна конструкція методу ранжирування інвестиційних проектів дозволяє визначити пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найбільш високий рівень ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України. Для цього треба враховувати результати порівняння економічної ефективності стратегічних інвестиційних проектів, які мають стратегічне значення для економічного розвитку держави.
За останні п'ять років середньорічні темпи приросту іноземного капіталу становили приблизно 25%, проте в минулому році іноземні інвестиції в Україну практично не надходили. Якщо вжити всіх вище наведених заходів для покращення інвестиційного клімату, то обсяг залучення іноземних інвестицій матиме зростаючий характер.
На нашу думку, саме такий механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України, шляхом впровадження даних проектів, матиме найвищу ефективність. Впроваджений за даною схемою сучасний механізм залучення іноземного капіталу може бути ефективним в Україні і її регіонах для фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед промислових комплексів.
Висновки і пропозиції
Розглянувши теоретико-методичні основи управління інвестиційними процесами, можна зробити наступні висновки.
Іноземні інвестиції - це капітали, експортовані з однієї країни і вкладені в справу або підприємство на території іншої країни, тобто за кордоном, куди внаслідок цього переноситься вже не акт реалізації зосередженої в експортованому товарі прибутку, а сам процес його створення. Таким чином, вивезення капіталу - це переміщення його за кордон з метою отримання підприємницького прибутку або проценту.
Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції визначаються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Це визначення, в основному, відповідає міжнародному підходу до уявлення про інвестиційну діяльність як процесу вкладання ресурсів (благ, майнових та інтелектуальних цінностей) з метою отримання прибутку, доходу, дивіденда (соціального ефекту) в майбутньому. Іншими словами, інвестор відмовляється від задоволення насущних потреб в розрахунку на очікуване задоволення їх в майбутньому, але в більших розмірах.
Особливість державного регулювання інвестиційних процесів полягає, по-перше, у некомерційних цілях, соціальній орієнтації, іноді в директивному (обов'язковому) характері, підтримці приватних підприємств, прямому стимулюванні їх розвитку, а, по-друге, в орієнтації на закони і принципи ринку, використанні його атрибутів, форм і методів саморегулювання виробництва й обігу продукції. Важливого значення тут набуває раціональне поєднання ринкових і державних методів регулювання, оптимальне співвідношення між ними.
Тому до чинного законодавства доцільно внести деякі корективи, зокрема поновити принцип нарахування амортизації за балансовою вартістю, котра дорівнює первісній, а не залишковій вартості. Новий закон повинен дати змогу також ширше, порівняно з попереднім, застосувати прискорену амортизацію.
Все більшого поширення в державному управлінні іноземними інвестиціями сьогодні набуває застосування математичних, кібернетичних методів, впровадження електронно-обчислювальної техніки. Необхідність і межі використання окремих форм, а також методи, за допомогою яких вони реалізуються у господарській практиці, визначаються прийнятою концепцією державного регулювання інвестиційного процесу, конкретними умовами і цілями соціально-економічного розвитку кожної країни.
Таким чином, сьогодні найбільш привабливими для потенційних інвесторів є ті регіони України, які забезпечують відносну соціальну стабільність, володіють багатим ресурсним або конкурентоспроможним виробничим потенціалом.
Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому виходу економіки з кризового стану. У той же час це буде піднімати авторитет міжнародної інвестиційної співпраці на території СНД. Поруч із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріоритетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.
Отже, для оцінки ефективності функціонування механізму ззалучення іноземних інвестицій в економіку України, за допомогою кореляційно-регресійного методу, був розрахований вплив основних економічних показників інвестиційной діяльності.
Отримані результати розрахунків дозволяють зробити наступні висновки:
По-перше, зі збільшенням ВВП на 1 млрд. грн. обсяг залучених іноземних інвестицій збільшується на 9,70 млрд. грн. А зі збільшенням прирісту (зменшенням) ПІІ з України на 1 млн. дол. США, обсяг залучених іноземних інвестицій збільшується на 166,11 млн. дол. США;
По-друге, за абсолютним приростом найбільший вплив на обсяг залучених іноземних інвестицій має приріст (зменшення) ПІІ з України - фактор Х4, зі збільшенням якого на 1 % обсяг залучених іноземних інвестицій підвищується на 0,083 %.
По-третє, на обсяг залучених іноземних інвестицій найбільший вплив із досліджуваних факторів з урахуванням їхньої варіації має фактор X4 - приріст (зменшення) ПІІ з України, бо йому відповідає більше значення - коефіцієнта.
Це свідчить про те, що для вдосконалення функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України та покращення інвестиційного клімату в першу чергу слід звернути увагу збільшення обсягів ВВП та збільшення приросту притоку іноземних інвестицій. Оскільки саме ці фактори мають найбільший вплив на обсяг залучених іноземних інвестицій.
Дослідивши механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України ми дійшли наступних висновків.
2004 рік був роком підйому інвестиційної активності, однак навіть цьогорічний рівень валових інвестицій у відсотках до ВВП не наблизився до оптимальної величини 25%, яка дозволяє забезпечити відтворення основного капіталу та стабільне економічне зростання. У 2005 році спостерігався негативний інвестиційний процес як у реальному, так і в фінансовому секторі. У 2006 році всі показники інвестицій суттєво знизилися.
Протягом двох останніх років спостерігалася відчутна активізація інвестиційного процесу. Приріст інвестицій в основний капітал істотно перевищував темпи зростання ВВП. У 2007 року він сягнув 6,5%, у 2008-му - 17,2%. Як і в попередні роки, основним джерелом інвестицій в основний капітал залишалися власні кошти підприємств (66,3%). За рахунок коштів Державного бюджету освоєно 1,7 млрд. грн., або 6,4% від загального обсягу інвестицій, місцевих бюджетів - 1,1 млрд. грн. (4,2% освоєних обсягів). Незначна частка інвестицій в основний капітал освоєна за рахунок кредитів банків та інших позик - 2,7% від капіталовкладень.
З 2006 року спостерігається значне зростання прямих іноземних інвестицій в Україну за наявності у світі загальної тенденції до зменшення експорту капіталів. Однак усім зрозуміло, що інвестиції з Кіпру, Віргінських островів, Ліхтенштейну, а також із певних регіонів США та Великобританії є реінвестуванням вивезеного з України капіталу. 2008 рік характеризується втечею з України портфельних інвесторів, які тільки в 2004 році вклали в українські цінні папери 1,6 млрд. дол., що дорівнювало майже третині ВВП.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009 р. склав 32895,7 млн. дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол. США. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2010 року становив 40,0 млрд. дол. США і збільшився порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 44,6 раза та склав 873 долари на одну особу.
Кількість країн світу, які інвестують економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на початок 2010 року - 125. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли від нерезидентів із 10 країн: Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Російської Федерації, Австрії, Сполученого Королівства, Франції, США, Віргінських Островів, Британських та Швеції, яким належить понад 81% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України. Порівняно з 1996 роком із десятки найбільших країн-інвесторів України вибули Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Польща, поступившись Швеції, Віргінським Островам, Британським, Австрії та Франції.
Проведений аналіз та оцінка ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України дають підстави стверджувати, що економічний механізм залучення іноземних інвестицій, незважаючи на недоліки, що мали місце в цьому процесі в Україні, в цілому повинен значно більше стимулювати прихід ефективного інвестора в промисловість, транспорт, будівництво через створення умов для розвитку недержавного сектору, що сприятиме прискореному розвиткові економіки країни. Інвестиційний клімат в Україні сприймається міжнародним і внутрішнім діловими співтовариствами як неякісний.
Україна демонструє регрес у більшості світових рейтингів, зокрема складених Всесвітнім економічним форумом за індексом глобальної конкурентоспроможності, the Heritage Foundation & the Wall Street Journal за індексом економічної свободи, Transрarency International за індексом сприйняття корупції. Це переважно пояснюється нерозв'язаними інституційними проблемами (насамперед, йдеться про низьку прозорість та неефективність державної політики, відсутність незалежної судової влади та захисту прав власності, марнотратство державних коштів тощо). Майже в усіх рейтингах позиції України погіршені через зрослу корупцію, рівень якої є одним з найвищих у Європі.
Сукупність названих факторів призводить до погіршення макроекономічних показників і слабкості фінансової системи, а отже, зумовлює подальше послаблення позицій України у світових рейтингах. Тому необхідно здійснити реформи, які забезпечать прорив для української економіки і поставлять її на нову спіраль економічного розвитку.
Отже, для оцінки ефективності функціонування механізму ззалучення іноземних інвестицій в економіку України, за допомогою кореляційно-регресійного методу, був розрахований вплив основних економічних показників інвестиційной діяльності.
Отримані результати розрахунків свідчать про те, що для вдосконалення функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України та покращення інвестиційного клімату в першу чергу слід звернути увагу збільшення обсягів ВВП та збільшення приросту притоку іноземних інвестицій. Оскільки саме ці фактори мають найбільший вплив на обсяг залучених іноземних інвестицій.
Узагальнення наданих пропозицій щодо шляхів вдосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України, викладених у третьому розділі, дають можливість зробити наступні висновки.
Проведені розрахунки для обґрунтування доцільності впровадження проектів показують: індекс прибутковості проекту 1 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 2 дорівнює 1,004, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 3 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 4 дорівнює 1,029, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 5 дорівнює 0,999, що <1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну; індекс прибутковості проекту 6 дорівнює 1,036, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 7 дорівнює 1,007, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 8 дорівнює 1,006, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну; індекс прибутковості проекту 9 дорівнює 1,0003, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну.
Розрахунки показали, що всі 9 розглянутих проектів є економічно ефективними, оскільки середня ставка прибутковості кожного проекту >0. Реалізація кожного проекту є доцільною та економічно вигідною. Крім того, реалізація вказаних проектів дозволить Україні в 2010 році вийти на докризовий рівень залучення інвестицій.
Найефективніше функціонування механізму залучення іноземних інвестицій забезпечуватиметься за умови реалізації наступної схеми: проект 6 > проект 4 > проект 7 > проект 8 > проект 2 > проект 9 > проект 5 > проект 1 та проект 3.
Обрана концептуально-методична й змістовно-структурна конструкція методу ранжирування інвестиційних проектів дозволяє визначити пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найбільш високий рівень ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України. Для цього треба враховувати результати порівняння економічної ефективності стратегічних інвестиційних проектів, які мають стратегічне значення для економічного розвитку держави.
За останні п'ять років середньорічні темпи приросту іноземного капіталу становили приблизно 25%, проте в минулому році іноземні інвестиції в Україну практично не надходили. Якщо вжити всіх вище наведених заходів для покращення інвестиційного клімату, то обсяг залучення іноземних інвестицій матиме зростаючий характер.
На нашу думку, саме такий механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України, шляхом впровадження даних проектів, матиме найвищу ефективність. Впроваджений за даною схемою сучасний механізм залучення іноземного капіталу може бути ефективним в Україні і її регіонах для фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед промислових комплексів.
Список використаної літератури
1. Бєлєнький П.Ю., Шевченко-Марсель В.І., Другов О.О. Інвестиційно - інноваційне забезпечення конкурентоспроможності регіону. - Л: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - 129 с.
2. Бланк І.А. Управління фінансовими ризиками. - К.: Ніка-Ц., 2005. - 600 с.
3. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востяков О.В. Проектний аналіз: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2002. - 297с.
4. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - К.: Лібра, 2004. - 712 с.
5. Геєць В.М., Александрова В.П., Артьомова Т.І., Бажал Ю.М., Барановський О.І. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М. Геєць (ред. ). - К.: Фенікс, 2003. - 1006 с.
6. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - К.: Лібра, 2003. - 704 с.
7. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003 р. - 240 с.
8. Гриньова В.М. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності: Монографія / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. - Х.: ХДЕУ, 2002. - 464 с.
9. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Б.М. Данилишин (ред. ). - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - 315 с.
10. Долішній М.І., Бєлєнький П.Ю., Бідак В.Я., Бойко Є.І., Вовканич С.Й. Регіональна політика: методологія, методи, практика / М.І. Долішній (відп. ред. ). - Л.: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. - 719 с.
11. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування. - К., 2003. - 162 с.
12. Економіка: проблеми теорії і практики. - 2002. - 80 с.
13. Іноземне інвестування економіки України / А.В. Пехник. - К., 2007. - 335 с.
14. Інвестування. Теорія і практика / За ред. С.В. Герасимова. - К., 2007. - 695 с.
15. Катан Л.І. Фінансові аспекти іноземного інвестування // Экономика и
16. управление. - 2006. - № 2-3. - С.26-29.
17. Ковалюк О.М. Фінансовий механізм організації економіки України: проблеми теорії і практики. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. - 436 с.
18. Лесечко М.Д., Черемис А.О., Черемис О.М. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Моног. / За заг. ред. А.О. Черемиса. - Л.: ЛФ НАДУ, 2007. - 160 с.
19. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. - 208 с.
20. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2003. - 304 с.
21. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 405 с.
22. Статистичний щорічник України за 2007 рік/ За ред.О.Г. Осауленка. - К.: Видавництво "Консультант", 2008. - 678 с.
23. Статистичний щорічник України за 2010 рік "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності"/ За ред. Л.М. Овденко. - К.: Видавництво "Консультант", 2010. - 58 с.
24. Татаренко Н.О., Поручник A. M. Теорії інвестицій. - К.: КНЕУ, 2000. - 168с.
25. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
26. Удалих О.О., Управління інвестиційною діяльністю: Навчальний посібник. - .: Центр навчальної літератури, 2006 р. - 292 с.
27. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с.
28. Філіпенко А.С. Україна і світове господарство: взаємодія на межі століть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський. - К.: Либідь, 2002. - 470 с.
29. Фінансовий менеджмент. /За ред. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 496 с.
30. Федоренко В.Г. Іноземне інвестування економіки України: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2004. - 270, с.
31. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 160 с.
32. Яценко А. Передумови та особливості формування інвестиційного клімату в Україні // Економіка, фінанси, права - 2008. - К. - С 15-17.
33. Антонов А.В. Розвиток наукової думки з питань інвестиційної діяльності.
34. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства // Дебет-Кредит. - 2006. - №34.
35. Державне регулювання процесу іноземного інвестування: необхідність і напрями. Національний інститут Українсько-Російських відносин., 2006 р.
36. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування // Економіст. 2008. № 1. С.46-51.
37. Доленко Г.О., Заславський В.А., Тимашов О.О. Основи інвестиційного менеджменту. Методичні рекомендації з курсу "Менеджерські системи". К: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2001.
38. Дорошенко Т.В. Сутність інвестицій як економічної категорії // Фінанси України. - 2005. - №11.
39. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96р. №93/96ВР.
40. Закон України " Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N 959-XII.
41. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96р. №93/96-ВР.
42. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року N 1560-XII.
43. Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів" // Офіц. вісник України. - 2005. - № 40. - С.25 - 30.
44. Вишивана Б.М. Організаційно-економічний механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні: Автореф. дис. … к. е. н.: 08.02.03. - Львів: НУ ім.І. Франка, 2006. - 20 с.
45. Економічне регулювання інвестиційної діяльності в промисловості: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01/М.Ф. Мельник; НАН України. Рада по вивченню продукт. сил України. - К., 2004. - 20 с.: табл. - укр.
46. Інвестиційне забезпечення діяльності підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01/Я.А. Шевцова; Східноукр. нац. ун-т ім.В. Даля. - Луганськ, 2003. - 18 с.: рис. - укр.
47. Інвестиційний клімат в Україні: фактори регіональних ризиків / О.В. Кужель (підгот.). - К.: Державний комітет України з питань розвитку підприємництва; Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. - 192 с.
48. Інвестування української економіки: Монографія / За ред. А.І. Сухорукова - К.: Нац. інститут проблем міжнародної безпеки, 2005. - 440 с.
49. Інвестиційні проблеми промисловості України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01/В.Г. Бурлака; НАН України. Ін-т ек-ки. - К., 2001. - 20 с.
50. Кореляційно-регресивне моделювання, Нацюк І.М., Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 2008.
51. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в
52. Україні // Фінанси України. - 2008. - № 11 (156). - С.65-74
53. Механізм управління ризиками інвестиційних проектів на підприємствах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01/І.С. Грабовський; Дніпропетр. ун-т економіки та права. - Д., 2003. - 20 с.: рис., табл. - укр.
54. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова КМУ // ОВ України. - 2005. - № 40. - С.30 - 70.
55. Покотило Т.В., Вплив регіональної влади на формування інвестиційної привабливості регіону, 2008.
56. Програма соціально - економічного розвитку 2008 - 2009, Обухівська міська рада.
57. Споживчі настрої // Міжнародний центр перспективних досліджень. - 2002. - №3. - 4с.
58. Солдатенко В.В. Моніторинг інвестиційних можливостей прямих іноземних інвестицій в Україні // Інвестиції: практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар. - №10. - 2009. - с.22-30.
59. Аналітичний портал - www.smida.gov.ua.
60. Дацишин М. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції // httр://www.ir.org.ua/docs/Abetka/ Abetka_v4/Abetka_v4. рdf.
61. Дацишин М. Зовнішні інвестиції як ресурс для місцевого розвитку // httр://www.ir.org.ua/docs/Abetka/ Abetka_v6/Abetka_v6. рdf.
62. Державне агенство України з інвестицій та інновацій httр://www.in.gov.ua/.
63. Електронна економічна бібліотека www.study. lviv.ua.
64. Електронна версія статті - httр://www.niurr.gov.ua.
65. Економіка: проблеми теорії і практики. - 2002. - 80 с.
66. Економічне регулювання інвестиційної діяльності в промисловості: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01/М.Ф. Мельник; НАН України. Рада по вивченню продукт. сил України. - К., 2004. - 20 с.: табл. - укр.
67. Інвестиційна привабливість регіонів України - httр://www.niss.gov.ua.
68. Інвестуйте в Україну - httр://iрa.net.ua/index. рhр? id=27.
69. Міністерство статистики України - ukrstat.gov.ua.
70. Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку - www.investukraine.gov.ua.
71. Інститут реформ - httр://www.ir.org.ua.
72. Індекси економічної свободи // httр://www.heritage.org.
73. Інтернет - бізнес журнал - www.forbiz.com.ua.
74. Інформаційний портал - www.zerkalo-nedeli.com.
75. Парцхаладзе Л. Інвестиційний клімат України: глобальне потепління //
76. httр://www.zn. kiev.ua/nn/show/504/47195.
77. Портал для управлінців - www.managment.com.ua.
78. РБК-Україна інформаційна агенція - httр://www.rbc.ua.
79. Статистика інвестиційної діяльності - httр://www.рersonal. in.ua.
Додатки
Додаток А
Таблиця 1.
Розрахунки середніх значень
|
Роки |
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну, млн. дол. США, Y |
ВВП, млрд. грн. X1 |
Валові інвестиції, % до ВВП, X2 |
Подобные документы
Роль інвестицій в економіці. Класифікація інвестицій. Проблеми пов'язані із залученням іноземних інвестицій в Україні. Пріоритетні напрямки залучення іноземних інвестицій в Україну.
курсовая работа [27,0 K], добавлен 09.04.2003Нормативна база та механізм залучення іноземного капіталу в економіку України. Аналіз розміщення та динаміки іноземних інвестицій на фінансовому ринку країни. Проблеми іноземного інвестування та напрямки ефективності розвитку інвестиційної діяльності.
курсовая работа [596,9 K], добавлен 13.03.2015Причини залучення іноземних інвестицій. Ставлення іноземних інвесторів до інвестицій в Україну. Напрямки поліпшення інвестиційного клімату. Вдосконалення податкового законодавства. Спеціальні (вільні) економічні зони. Інвестиційне середовище в Україні.
доклад [24,4 K], добавлен 12.12.2008Стан розвитку економіки України. Перешкоди для залучення іноземних інвестицій в економіку країни, прямі і портфельні іноземні інвестиції. Іноземне інвестування, реалізація інвестиційних проектів у зоні пріоритетного розвитку Харкова і Харківської області.
дипломная работа [152,1 K], добавлен 08.12.2011Вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави. Співвідношення між інвестиційною і зовнішньоторговельною політикою. Ефективність державного контролю над рухом капіталу. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіони України.
курсовая работа [107,5 K], добавлен 06.10.2012Інвестиційний клімат України: стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища; державне регулювання. Основи зовнішньоекономічної діяльності ПАТ Уманський завод "Мегомметр", механізм залучення іноземних інвестицій.
курсовая работа [123,1 K], добавлен 26.03.2014Додаткові джерела фінансування. Інвестиційна привабливість. Сучасний стан. Стимулювання та захист іноземних інвестицій. Портфельні інвестиції. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіонах України. Невисока інвестиційна привабливість.
контрольная работа [19,2 K], добавлен 08.02.2007Поняття іноземних інвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах. Органи, які здійснюють керування та контроль іноземним інвестуванням. Способи залучення іноземних інвестицій т
контрольная работа [14,2 K], добавлен 08.03.2005Законодавча база має примітні два основних недоліки: ненадійність та відсутність комплектності та наявність суперечностей у законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об’єктів інве
контрольная работа [18,7 K], добавлен 14.12.2004Інвестиційний капітал як каталізатор економічної активності. Пріоритетні сфери та зони іноземного інвестування в Україні. Фактори, що перешкоджають притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку держави. Політика по залученню іноземних інвестицій.
курсовая работа [108,2 K], добавлен 02.03.2015
