Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009 р. склав 32895,7 млн. дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол. США.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2010 року становив 40,0 млрд. дол. США і збільшився порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 44,6 раза та склав 873 долари на одну особу.

Кількість країн світу, які інвестують економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на початок 2010 року - 125. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли від нерезидентів із 10 країн: Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Російської Федерації, Австрії, Сполученого Королівства, Франції, США, Віргінських Островів, Британських та Швеції, яким належить понад 81% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України. Порівняно з 1996 роком із десятки найбільших країн-інвесторів України вибули Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Польща, поступившись Швеції, Віргінським Островам, Британським, Австрії та Франції.

Проведений аналіз та оцінка ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України дають підстави стверджувати, що економічний механізм залучення іноземних інвестицій, незважаючи на недоліки, що мали місце в цьому процесі в Україні, в цілому повинен значно більше стимулювати прихід ефективного інвестора в промисловість, транспорт, будівництво через створення умов для розвитку недержавного сектору, що сприятиме прискореному розвиткові економіки країни. Інвестиційний клімат в Україні сприймається міжнародним і внутрішнім діловими співтовариствами як неякісний.

Україна демонструє регрес у більшості світових рейтингів, зокрема складених Всесвітнім економічним форумом за індексом глобальної конкурентоспроможності, the Heritage Foundation & the Wall Street Journal за індексом економічної свободи, Transрarency International за індексом сприйняття корупції. Це переважно пояснюється нерозв'язаними інституційними проблемами (насамперед, йдеться про низьку прозорість та неефективність державної політики, відсутність незалежної судової влади та захисту прав власності, марнотратство державних коштів тощо). Майже в усіх рейтингах позиції України погіршені через зрослу корупцію, рівень якої є одним з найвищих у Європі.

Сукупність названих факторів призводить до погіршення макроекономічних показників і слабкості фінансової системи, а отже, зумовлює подальше послаблення позицій України у світових рейтингах. Тому необхідно здійснити реформи, які забезпечать прорив для української економіки і поставлять її на нову спіраль економічного розвитку.

Отже, для оцінки ефективності функціонування механізму ззалучення іноземних інвестицій в економіку України, за допомогою кореляційно-регресійного методу, був розрахований вплив основних економічних показників інвестиційной діяльності.

Отримані результати розрахунків свідчать про те, що для вдосконалення функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України та покращення інвестиційного клімату в першу чергу слід звернути увагу збільшення обсягів ВВП та збільшення приросту притоку іноземних інвестицій. Оскільки саме ці фактори мають найбільший вплив на обсяг залучених іноземних інвестицій.

Розділ 3. Вдосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України

3.1 Обгрунтування доцільності впровадження інвестиційних проектів стратегічно вадливих для економічного розвитку України

Проект 4: "Виробництво вітрових електроустановок високої потужності"

Користуючись даними з табл. 3.4., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 1,029, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну (див. табл.1.1.).

Значення проекту: реалізація Державної програми по освоєнню виробництва сучасних вітроелектричних установок мегаватного класу (2000 кВт) та будівництва на їх базі ВЕС в основному за рахунок залучення недержавних інвестицій; допомагає певною мірою вирішити проблему енергетичної безпеки України; створює значний високотехнологічний експортний потенціал у галузі вітчизняного машинобудування; створює можливість будівництва в Україні вітропарків на основі вітчизняного виробництва; сприяє вирішенню проблеми енергодефіцитності окремих регіонів України та безпеки функціонування національного енергокомплексу; забезпечує впровадження кращого європейського і світового досвіду диверсифікації енергопостачання; дозволяє використати потужний природній потенціал України; сприяє покращенню екологічної ситуації, зменшенню техногенного впливу на навколишнє середовище, підвищення екологічної безпеки країни; сприяє розвитку внутрішнього ринку альтернативної енергетики; забезпечує залучення ПІІ у високотехнологічний розвиток вітчизняного машинобудування та суміжних галузей; мотивує розвиток вітчизняної науки та науково-технічних досліджень у сфері енергетики; забезпечує створення нових робочих місць та надходження до бюджетів.

Проект 5: "Модернізація існуючих та завершення будівництва нових теплових електростанцій". Технічне переоснащення ТЕС, модернізація систем регулювання турбін та котлів, встановлення автоматичних регуляторів частоти, сучасного електротехнічного обладнання, вимірювальних та захисних систем. Будівництво нових екологічно безпечних енергоблоків ТЕС за найновішою технологією. Вирішення проблеми регулювання графіку електричного навантаження енергосистеми.

Стратегічність проекту: забезпечення енергетичної та економічної безпеки країни, оновлення й нарощування енергетичних потужностей; інтеграція об'єднаної енергетичної системи України до енергетичного європейського співтовариства, збільшення експортного потенціалу діючих ТЕС; впровадження європейських стандартів в частині природоохоронних заходів, зменшенням техногенного навантаження на довкілля.

Проблема: Україна належить до держав недостатньо забезпечених власними енергоресурсами. Окремими видами палива Україна забезпечена лише на 20-30 % і тільки вугіллям - на 100 %. Водночас вона має найбільш енергомістку економіку. Енергомісткість національного доходу України у 4-6 разів вища, ніж США, Японії та країн Західної Європи. Значну частину (67,5%) в енергетичному комплексі України становлять теплові електростанції, від стану яких значною мірою залежить економічна та енергетична безпека України. Теплова енергетика знаходиться у вкрай важкому стані, вичерпання резервів встановленої потужності ТЕС відбудеться вже близько 2016 року.

Таблиця 3.5.

Проект 5: "Модернізація існуючих та завершення будівництва нових теплових електростанцій"

Користуючись даними з табл. 3.5., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 0,999, що <1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну (див. табл. 1.1.).

Значення проекту: забезпечення енергетичної та економічної безпеки країни, реалізація енергетичної стратегії України до 2030 року; значне нарощення експортного потенціалу діючих ТЕС (Бурштинський енергоострів); модернізація систем регулювання турбін та котлів, встановлення автоматичних регуляторів частоти, заміна застарілого та встановлення сучасного електротехнічного обладнання, вимірювальних та захисних систем; будівництво екологічно безпечних енергоблоків за найновішою в світі (японською) технологією потужністю 600 МВт; залучення ПІІ в будівництво котельного заводу для серійного виробництва котлів, теплових насосів та газопоршневих двигунів (зацікавленість Mitsubishi Heavy Industries); впровадження технічних стандартів, сумісних із стандартами UCTE (Union for the Coordination of Transmission of Electricity); інтеграції об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України до енергетичного європейського співтовариства, впровадження прогресивних технічних рішень, які відповідають європейським стандартам в енергетичній галузі; виконання зобов'язань та впровадження європейських стандартів в частині природоохоронних заходів (необхідно до 2018 року забезпечити дотримання вимог Директиви 2001/80/ЄС стосовно граничних рівнів шкідливих викидів ТЕС); забезпечення ефективного та збалансованого тепло - та електропостачання споживачів, оновлення й нарощування енергетичних потужностей з одночасним зменшенням техногенного навантаження на довкілля; здійснення подальших реформ у вітчизняному електроенергетичному комплексі; сприяння залучення ПІІ під будівництво та реконструкцію електричних мереж.

Проект 6: "Будівництво авіаційного логістичного центру". Проект передбачає будівництво авіаційного логістичного центру в Київській області на базі колишньої військової бази (аеродрому).

Стратегічність проекту: ефективна реалізація транзитного потенціалу України для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного транспорту на міжнародних ринках перевезень та збільшення експортних надходжень галузі; системоутворюючий проект для формування транспортної та логістичної інфраструктури, зумовить залучення значних потоків ПІІ в розвиток суміжних галузей; гармонізація транспортної політики з ЄС, розбудова Пан-Європейських транспортних вісей та міжнародних транспортних коридорів

Проблема: На даний час транспортна система України не готова забезпечувати перевезення та витримувати жорстку конкуренцію, щоб бути транзитною державою. Існує ризик витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг. Це реальна загроза для економічної безпеки держави.

Таблиця 3.6.

Проект 6: "Будівництво авіаційного логістичного центру"

Користуючись даними з табл. 3.6., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 1,036, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну (див. табл. 1.1.).

Значення проекту: формування та зміцнення геополітичного статусу країни як транзитної держави в умовах сучасних глобалізаційних процесів та посилення конкурентних відносин між державами; ефективне використання стратегічного ресурсу (вигідного географічного розташування), розвиток нових транспортних коридорів із геостратегічними перспективами; підвищення конкурентоспроможності вітчизняного транспорту на міжнародних ринках перевезень (Україна стане великим центром авіаперевезень, одним із центрів європейської і світової транспортної системи, займе належне місце у конкурентному середовищі світового повітряного ринку, забезпечить якісне перевезення вантажів на рівні міжнародних стандартів та суттєве зростання вантажопотоків (в 1,5 - 2 рази)); курс на євроінтеграцію вимагає гармонізації транспортної політики з ЄС, формування транспортної та логістичної інфраструктури; розбудова Панєвропейських транспортних вісей та міжнародних транспортних коридорів сприятиме розширенню міжнародних зв'язків; проект сприятиме залученню великих потоків ПІІ, як в транспортну інфраструктуру, в т. ч. й на будівництво надпотужних літаків ("Руслан"), так в інші сектори економіки, сприятиме зростанню експортного потенціалу; сприятиме розвитку внутрішнього ринку, створенню логістично-транспортних центрів та мультимодальних терміналів (2 і більше видів транспорту); сприятиме стабільному економічному зростанню країни та активізації зовнішньоекономічної діяльності.

Проект 7: "Будівництво заводу з фракціонування плазми крові та створення системи забезпечення населення препаратами крові". Будівництво заводу по фракціонуванню крові (переробки та очистки донорської крові) потужністю до 200 тис. л з метою створення необхідної кількості для вітчизняних закладів охорони здоров'я безпечних препаратів крові за конкурентною ціною.

Стратегічність проекту: зміцнення національної безпеки - забезпечення готовності до реагування та надання трансфузійної допомоги в надзвичайних ситуаціях; постійне безперебійне забезпечення лікувально-профілактичних закладів компонентами та препаратами крові, необхідними для надання повноцінної медичної допомоги; турбота про людські ресурси - головний чинник розвитку країни, її економічного зростання.

Проблема: полягає у забезпеченні пацієнтів безпечною та якісною донорською кров'ю, а також її компонентами. Інфекції, що передаються через кров при переливанні не завжди можуть бути виявлені одразу та створюють загрозу здоров'ю. На даний момент Україна змушена закупляти високовартісні препарати крові за кордоном (середня вартість одиниці крові (450 мл.) за кордоном становить 300 дол. США). У 2006 році Службою крові України було заготовлено 8,6 мл. крові на одного жителя, а стандарт Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я становить - 12-15 мл. Україна має найгірший показник серед європейських держав по населенню інфікованому вірусом ВІЛ/СНІД. Будівництво заводу не вирішить цієї глобальної проблеми, але допоможе зупинити процес передання інфекції та зробить переливання крові безпечним як для пацієнта, так і для донора.

Таблиця 3.7.

Проект 7: "Будівництво заводу з фракціонування плазми крові та створення системи забезпечення населення препаратами крові"

Користуючись даними з табл. 3.7., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 1,007, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну (див. табл. 1.1.).

Значення проекту: будівництво першого в Україні заводу по фракціонуванню плазми крові з технологіями повного циклу її переробки, дієвою системою збереження і транспортування сировини; забезпечення здоров'я людей та безпеки пацієнтів (людські ресурси - головний чинник розвитку країни, її економічного зростання); забезпечення якості компонентів/препаратів крові; забезпечення надання трансфузійної допомоги (переливання крові) не тільки в мирний час, а й у надзвичайних ситуаціях - пріоритетність для національної безпеки; наявність вітчизняних препаратів крові та забезпечення ними усіх медичних закладів країни; адаптація медичної галузі до європейського рівня - ще один крок інтеграції України до ЄС; створення біологічного простору з Європейським Союзом; сучасна медицина, після переходу на компонентну терапію, практично не використовує цільну кров в клінічній практиці. Потреба в окремих компонентах крові значно зросла і стала непропорційною до їх вмісту в крові, залежно від потреб хворого. Фракціонування плазми крові допоможе медичним закладам адаптуватись до існуючих вимог часу та розвитку.

Проект 8: "Організація швидкісних пасажирських перевезень м. Київ - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"". Створення швидкісних пасажирських перевезень між Києвом та міжнародним аеропортом "Бориспіль" з метою забезпечення високого рівня обслуговування і комфорту пасажирів, нарощення пасажиропотоку завдяки швидкості й зручності сполучення столиці з аеропортом та покращеного сервісу.

Стратегічність проекту: посилення конкурентних позицій українських авіаперевізників, запровадження кращих європейських і світових практик в обслуговуванні пасажирів; покращення транспортної доступності до столиці України, зростання інвестиційної та туристичної привабливості країни; модернізація залізничної галузі, залучення ПІІ та сприяння її подальшому розвитку.

Проблема: міжнародний аеропорт "Бориспіль" нарощує обсяг перевезень щорічно на 25% відсотків. Чемпіонат з футболу Євро-2012 збільшить потік відвідувачів до 45%. Наростаючий потік пасажирів, що на сьогодні становить 7млн., а (за прогнозами) до 2017 року збільшиться до 20 млн. - це вагомий показник росту та розвитку авіаційної спроможності країни. Проте маршрутні мікроавтобуси "Політ", а також офіційні та неофіційні представники ринку таксування не в змозі надати якісний сервіс з перевезення усім відвідувачам столиці. Враховуючи транспортний стан Києва: перевантаженість основних доріг, відсутність кільцевої автомобільної дороги навколо міста, високу ціну та низьку якість пасажирських перевезень в порівнянні з європейськими стандартами, значні затрати часу, щоб добратися до центру столиці, існує гостра потреба у створенні швидкісного сполучення. Від того як Україна зможе зустріти відвідувачів Євро - 2012, залежатиме подальший потік пасажирів до країни. Комфорт, зручність та швидкість пересування є визначальними для зростання пасажиропотоків до столиці і до держави в цілому. Із 27 країн-членів Європейського Союзу - 24 вже користуються перевагами швидкісного пасажирського сполучення між аеропортом та центром відповідної столиці.

Таблиця 3.8.

Проект 8: "Організація швидкісних пасажирських перевезень м. Київ - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

Користуючись даними з табл. 3.8., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 1,006, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну (див. табл.1.1.).

Значення проекту: посилення конкурентоспроможності національних перевізників та економіки в цілому (Українські авіалінії мають можливість нарощувати потік пасажирів завдяки зручності сполучення аеропорту і столиці, швидкості обслуговування і комфорту); підвищення інвестиційної та туристичної привабливості України та Києва, як столиці, зокрема; запровадження кращих європейських та світових практик в обслуговуванні пасажирів (швидкість переміщення складатиме до 30 хв.); сприятиме потенційному зростанню пасажиропотоку у напрямку аеропорту (зможе становити 5 тисяч осіб на день, а у дні футбольних баталій Євро-2012 сягатиме 20 тисяч); матиме вплив на залучення інвестицій в інші сфери економіки (наприклад літакобудування, оскільки є однією із передумов зростання використання авіапослуг); завдяки покращенню зручності та комфорту сполучення, аеропорт "Бориспіль" може стати транзитним, зустрічаючи пасажирів з усього світу, які прямують до Росії, країн Азії та Кавказу; швидкісна залізна дорога допоможе розвантажити транспортні потоки до столиці, зменшуючи цим ризики аварій; впровадження високих технологій для впровадження цього проекту підштовхне залізничну галузь в цілому до подальшого розвитку та залучення інвестицій; відкриває можливість залучення ПІІ для створення вітчизняного рухомого складу з відповідними швидкісними якостями, які будуть дешевшими в ціні (Вартість одного поїзда у 8 вагонному виконанні французького виробництва складає 8,5 млн. євро).

Проект 9: "Модернізація та забезпечення розвитку інфраструктури державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"". Розвиток контейнерного терміналу з причалами, реконструкція терміналів порту і будівництво сучасних портових перевантажувальних комплексів відповідно до потреб ринку з можливістю обробки суден місткістю 18000 ТЕU.

Стратегічність проекту: становлення України як морської держави, зростання конкурентоспроможності портів як однієї з найважливіших складових транспортної і виробничої інфраструктури національної економіки; підвищення ефективності транспортної політики та зовнішньоекономічної діяльності; прискорений розвиток та модернізація портової інфраструктури.

Проблема: існує реальна загроза втрати Україною міжнародних ринків у сфері портової діяльності, що зумовлено невідповідністю рівня розвитку та функціонування портів сучасним міжнародним вимогам і стандартам та виконання міжнародних зобов'язань в сфері судноплавства. Негативні тенденції посилюються через недостатнє інвестування у розвиток морських портів, внаслідок чого він здійснюється надто повільно. В той же час розширення Європейського Союзу та створення більш сприятливих умов для транзиту в нових країнах ЄС, прискорений розвиток їх транспортної інфраструктури посилило зростання конкуренції між портами Румунії, Болгарії та України за транзитні вантажопотоки євразійського напрямку. Активну наступальну транзитну політику проводить Туреччина.

Таблиця 3.9.

Проект 9: "Модернізація та забезпечення розвитку інфраструктури державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт""

Користуючись даними з табл. 3.9., розрахуємо індекс прибутковості даного проекту:

Отже, індекс прибутковості дорівнює 1,0003, що >1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту більша за необхідну (див. табл. 1.1.).

Значення проекту: Становлення України як морської держави, сприяння сталому розвитку національної економіки, її інтеграції у світову та європейську економічні системи; реалізація національних стратегічних інтересів щодо підвищення конкурентоздатності портів, як найважливішої складової частини транспортної і виробничої інфраструктури країни; забезпечення статусу України як транзитної держави, інтеграції національної транспортної системи у міжнародну транспортну систему; прискорений розвиток, модернізація портової інфраструктури, розширення їх спеціалізації та поліпшення якості обслуговування перевезень; забезпечення реалізації Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року щодо сталого розвитку морського транспорту, підвищення ефективності реалізації транспортної політики та зовнішньоекономічної діяльності країни, забезпечення участі в міжнародному розподілі праці у сфері портової діяльності, задоволенні потреб економіки у портовому сервісі; зростання конкурентних переваг в боротьбі за додаткові транзитні потоки (на перетині транспортних шляхів між Європою та Азією, Північчю та Півднем, Центральною та Східною Європою, промислово розвинутими районами Росії та України і морськими комунікаціями, які ведуть через Середземне море до Атлантики та Індійського океану); посилення транзитних позицій на ряді міжнародних транспортних коридорів, які проходять через Іллічівський порт (Євразійський транспортний коридор (ТRACECA), Крітський коридор № 9, транспортний коридор Балтика - Чорне море); організація системної роботи із стратегічними інвесторами, сприяння залученню ПІІ та реалізації масштабних інвестиційних проектів з розвитку інфраструктури портів (з урахуванням тенденцій міжнародної та національної кон'юнктури перевезень, нарощення потужності по обслуговуванню контейнерних перевезень, будівництво спеціалізованих високотехнологічних перевантажувальних терміналів під нову номенклатуру вантажів, розвиток потужностей зернових терміналів, та перевантажувальних комплексів масових тарно-штучних вантажів); сприяння інвестиційному розвитку суміжних галузей: залізничного та автомобільного транспорту, хімічної та металургійної промисловості, сільського господарства, будівельної галузі, тощо; зростання щорічних надходжень від суднових портових зборів, доходів суб'єктів господарювання, надходжень до державного бюджету; забезпечення розвитку конкурентного середовища на ринку портових послуг.

Отже, проведені розрахунки для обґрунтування доцільності впровадження проектів, дозволяють зробити наступні висновки:

індекс прибутковості проекту 1 дорівнює 0,907, що < 1 і свідчить про те що середня ставка прибутковості проекту менша за необхідну.