Механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України
Механізм регулювання інвестиційних процесів. Методи оцінки ефективності залучення іноземних інвестицій. Вплив основних економічних показників на механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України. Шляхи поліпшення інвестиційного клімату.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2016 |
| Размер файла | 408,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
До другої групи відносяться заходи, спрямовані на розвиток та захист внутрішнього інвестиційного ринку та прав інвесторів.
При використанні різних форм державної управлінської діяльності застосовуються певні методи управління.
Методом державного управління інвестиційною діяльністю є юридичне виражений спосіб впливу органів управління на об'єкт управління, суспільні відносини, що виникають у процесі державного управління інвестиційною діяльністю [40, с 8].
За основу класифікації методів державного управління беруться різні ознаки. Враховуючи те, що предметом нашого розгляду є сфера державного управління інвестиційною діяльністю, як складова частина управління економікою, зупинимося на класифікації методів стосовно сфери управління економікою, що поділяються на три групи: організаційні (що виражаються у здійсненні певних управлінських дій по відношенню до об'єктів управління, не пов'язаних із вирішенням того чи іншого питання); адміністративні (що виражаються у прийнятті рішень, обов'язкових для об'єктів управління); економічні (що виражаються у впливі порядку управління на економічний стан об'єктів управління).
Зупиняючись на характеристиці адміністративних та економічних методів управління іноземними інвестиціями, насамперед слід відзначити, що вони, у процесі управління економікою, тісно взаємопов'язані між собою.
Адміністративні методи є методами владних приписів, в яких практично реалізуються належні органам виконавчої влади повноваження державно-владного характеру. Вони об'єктивно необхідні для управління і тому будь-яке зменшення їх ролі у механізмі державного впливу на економіку не може бути визнане обґрунтованим. До ознак, що відрізняють адміністративні методи від інших, відносять:
прямий вплив на об'єкт управління за допомогою встановлення його прав та обов'язків, індивідуалізованих команд управління;
односторонній вибір органом управління способу виконання завдання чи конкретного варіанту поведінки, однозначне вирішення відповідної ситуації, що має обов'язкову силу для виконавця;
безумовну обов'язковість розпоряджень та вказівок, невиконання яких може потягти за собою відповідальність.
За допомогою адміністративних методів здійснюється централізоване керівництво процесом інвестування. При чому, об'єктом управління в цьому випадку можуть виступати як безпосередньо інвестори, так і інші суб'єкти інвестиційних відносин (в тому числі і органи виконавчої влади).
До групи економічних методів управління відносять систему економічних засобів, повязаних із застосуванням в умовах існування товарно-грошових відносин таких економічних важелів, як економічні інтереси, матеріальне стимулювання, використаннясистеми цін, фінансування виробництва, надання податкових, митних, торгових та інших пільг інвесторам та інше. До ознак, що характеризують економічні методи, відносять [32, с.45]:
використання стимулюючих засобів, створення економічної зацікавленості, що спонукає об'єкт управління діяти в потрібному напрямку і досягати ініціативного вирішення поставлених перед ним завдань без спеціальних розпоряджень та вказівок керівних органів;
надання об'єкту управління можливостей вибору між способами дій;
порушення встановлених показників та умов не супроводжується для виконавця прямим стягненням, а лише призводить до негативних наслідків господарського порядку, які він відчуває в результаті своїх невірних дій.
До економічних методів управління відносять такі методи, як планування, економічний аналіз, госпрозрахунок, фінансово-кредитні методи та ряд інших.
Серед методів, що використовуються у процесі діяльності по здійсненню державного управління інвестиційною діяльністю, важливе місце займають методи опрацювання управлінських рішень та пов'язані із ними методи їх прийняття, а саме: організаційні (системні), соціальні, природничо-технічні.
Багатогранність процесу інвестування, а отже, складність врахування всі моментів, що можуть впливати на правильність управлінського рішення в цій сфері, вимагають вдаватись до особливого методу управління іноземними інвестиціями - експерименту. Предметом експерименту є експериментальне застосування методу управління, а також способи і форми регулювання інвестиційних відносин. Метод застосування експерименту в сфері державного управління інвестиційною діяльністю використовується при створенні в Україні спеціальних (вільних) економічних зон [21, с.178-191].
Таким чином, особливість державного регулювання інвестиційних процесів полягає, по-перше, у некомерційних цілях, соціальній орієнтації, іноді в директивному (обов'язковому) характері, підтримці приватних підприємств, прямому стимулюванні їх розвитку, а, по-друге, в орієнтації на закони і принципи ринку, використанні його атрибутів, форм і методів саморегулювання виробництва й обігу продукції. Важливого значення тут набуває раціональне поєднання ринкових і державних методів регулювання, оптимальне співвідношення між ними.
Тому до чинного законодавства доцільно внести деякі корективи, зокрема поновити принцип нарахування амортизації за балансовою вартістю, котра дорівнює первісній, а не залишковій вартості. Новий закон повинен дати змогу також ширше, порівняно з попереднім, застосувати прискорену амортизацію.
Необхідно вжити певних організаційних заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б залучала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної політики залучення капіталу, координації діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших проектів та їх конкурсний відбір. Такою структурою може бути спеціалізована державна компанія України з іноземних інвестицій. У постанові Верховної Ради України "Про порядок уведення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"" порушується питання створення національного агентства сприяння іноземним інвестиціям в Україні.
У структурі такої системи доцільно створити інформаційно-аналітичний банк даних з питань іноземного інвестування, який міститиме інформацію про підприємства та проекти, що потребують інвестицій, про інвесторів, спонсорів, виконавців проектів і проведення міжнародних тендерів. Потрібно розробити систему страхування та створити Національну акціонерну страхову компанію, сприяти діяльності інвестиційних компаній і фондів, трастових і холдингових компаній, аудиторських і консалтингових фірм, фондових бірж, лізингових компаній з організації лізингу сучасного устаткування та інших об'єктів раціональної інфраструктури. Усе перелічене сприятиме формуванню в Україні ринку інвестиційних проектів.
Економіко-організаційний блок механізму залучення інвестицій може функціонувати лише разом з ефективним механізмом державних гарантій та системою законодавчого, нормативного, інформаційного забезпечення іноземних інвестицій, організації системи страхування та перестрахування іноземних інвестицій, сприяння розвитку банківсько-кредитної системи.
Для того щоб створити ефективну систему залучення іноземних інвестицій, насамперед потрібно сформувати відповідну законодавчу базу.
Наявність суперечностей і невизначеності окремих важливих питань законодавства зумовлює необхідність внесення змін до Закону України "Про власність" і до Земельного кодексу України стосовно визначення майнових прав іноземних інвесторів. Потрібно на державно-правовому рівні уточнити питання про концесії (визначення можливостей отримання прибутку іноземними інвесторами від розвідування, розробки, видобування та експлуатації природних ресурсів). Потребує якнайретельнішого обґрунтування система валютного регулювання.
Особливу увагу слід приділити інформаційному забезпеченню залучення іноземних інвестицій як найслабшій ланці у діючому механізмі регулювання цього процесу. Необхідно видавати інформаційні бюлетені й рекламну літературу з проблем іноземного інвестування, створити комп'ютерну мережу для обміну інформацією, систему статистичної інформації.
Доцільно підтримувати інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток приватного сектору (насамперед малих і середніх підприємств, які повинні одержати доступ до інвестиційних кредитів і страхування); організовувати виставки інвестиційних проектів; створювати контрактові біржі.
Одним із важливих шляхів залучення інвестицій в Україну є вітчизняні й міжнародні інвестиційні фонди. У Європі діє понад двадцять міжнародних інвестиційних фондів з капіталом понад 2 млрд дол. США, які створено з метою здійснення інвестиційної діяльності переважно в постсоціалістичних країнах. Взаємодія вітчизняних і зарубіжних інвестиційних фондів відкриває реальні можливості для нагромадження інвестиційного потенціалу, потрібного для реформування економіки України.
В Україні вже започаткували свою діяльність Фонд підтримки підприємств у нових незалежних країнах, інвестиційний капітал якого надав Конгрес США через Агентство США з міжнародного розвитку, і фонд "Нью Сенчурі Кепітел Партіерс", який підтримує Корпорація приватних інвестицій за кордоном.
Іноземні інвестори можуть брати участь у приватизації майна державних підприємств, якщо це узгоджено з Фондом державного майна. Іноземний капітал у процесі приватизації необхідний насамперед у таких сферах економіки, активізація нарощування виробничого потенціалу яких сприятиме виведенню України з кризи, усуненню соціального на пруження в суспільстві та подоланню залежності України від імпорту отже, створення й ефективне функціонування механізму залучення іноземного капіталу з метою всеосяжного реформування та реконструкції промислового комплексу України має спиратися на такі процеси:
виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучення іноземних фінансових коштів;
прогнозовану оцінку (з подальшим її уточненням) необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямами їх використання;
узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток (реформування) національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем;
змістово-елементне обґрунтування комплексного механізму залучення іноземних інвестицій.
Отже, викладений за такою схемою сучасний механізм залучення іноземних інвестицій може бути використаний в Україні задля фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед її промислового комплексу.
Державне управління інвестиційною діяльністю розглядається як складова частина механізму залучення іноземних інвестицій та державного управління економікою країни в цілому. Звідси можна зробити висновок про те, що форми і методи державного управління інвестиційною діяльністю можна розбити на дві великі групи: форми і методи державного управління економікою країни, що властиві, в тому числі, і для державного управління інвестиційною діяльністю та форми і методи державного управління, що мають свою специфіку і стосуються лише державного управління інвестиційною діяльністю, як одного із важливих напрямів державного управління економікою.
1.3 Методи оцінки ефективності залучення іноземних інвестицій
Інвестиційна привабливість - це узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих напрямів і об'єктів з позиції конкретного інвестора. У процесі дослідження цих характеристик формується рівень інвестиційної привабливості певних галузей економіки.
Інвестиційна привабливість галузей економіки і видів діяльності - це інтегральна характеристика окремих галузей або видів діяльності з позицій ефективності їх функціонування.
Як зазначалося, інвестиційну привабливість оцінюють на основі певної сукупності показників. За допомогою цих показників здійснюють інтегральну оцінку і визначають відповідний рейтинг. Проте більшої об'єктивності можна досягти, встановивши взаємозв'язок результатів діяльності певних об'єктів і факторів, які їх визначають.
Для цього доцільно скористатися методами кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою яких вимірюють зв'язок між результативною ознакою у, що характеризує ефект діяльності, наприклад, за регіонами - обсяг валової доданої вартості або її рівень на душу населення, і факторними ознаками х1, х2,., хn на основі яких оцінюють рейтинг привабливості [51, с 34].
При цьому загальний ефект має бути розподілений між окремими факторами.
У багатьох випадках на результативну ознаку впливає не один, а кілька факторів Між факторами існують складні взаємозв'язки, тому їхній вплив на результативну ознаку с комплексним, а не просто сумою ізольованих впливів
Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів Важливою умовою є відсутність функціонального зв'язку між факторами.
Математично завдання зводиться до знаходження аналітичного виразу, котрий якнайкраще відображував би зв'язок факторних ознак з результативною, тобто знайти функцію
=f (X1,X2,X3,., Хп) (1.1.)
Найскладнішою проблемою є вибір форми зв'язку, аналітичного виразу зв'язку, На підставі чого за наявними факторами визначають результативну ознаку-функцію Ця функція мас краще за інші відображати реальні зв'язки між досліджуваним показником і факторами. Емпіричне обґрунтування типу функції за допомогою графічного аналізу зв'язків для багатофакторних моделей майже непридатне. Форму зв'язку можна визначати добиранням функцій різних типів, але це пов'язане з великою кількістю зайвих розрахунків. Зважаючи на те, що будь-яку функцію багатьох змінних шляхом логарифмування або заміни змінних можна звести до лінійного вигляду, рівняння множинної регресії можна виразити у лінійній формі:
= a0 + a1X1 + a2X2 + …+anXn (1.2.)
Параметри рівняння обчислюють способом найменших квадратів Так, для розрахунку параметрів рівняння лінійної двофакторної регресії
= a0 + a1X1 + a2X2, (1.3.)
де - розрахункові значення результативної ознаки-функції; Х1 і Х2 - факторні ознаки; a0, al i a2 - параметри рівняння, які можна обчислити способом найменших квадратів, розв'язавши систему нормальних рівнянь:
(1.4.)
(1.5.)
(1.6.)
Кожний коефіцієнт рівняння вказує на ступінь впливу відповідного фактора на результативний показник при фіксованому положенні решти факторів, тобто як зі зміною окремого фактора на одиницю змінюється результативний показник Вільний член рівняння множинної регресії економічного змісту не має. Однак на підставі коефіцієнтів регресії не можна судити, яка з факторних ознак найбільше впливає на результативну, оскільки коефіцієнти регресії між собою непорівняльні, адже їх виражено різними одиницями 3 метою виявлення порівняльної сили впливу окремих факторів та їхніх резервів, статистика обчислює часткові коефіцієнти еластичності , а також бета-коефіцієнти , за формулами:
(1.7.)
(1.8.)
де аі - коефіцієнт регресії при і-му факторі; - середнє значення і-го фактора; - середнє значення результативної ознаки; - середнє квадратичне відхилення і-го фактора; - середнє квадратичне відхилення результативної ознаки.
Часткові коефіцієнти еластичності є показують, на скільки процентів у середньому зміниться результативна ознака при зміненні на 1 % кожного фактора та фіксованому положенні інших факторів.
Для визначення факторів, які мають найбільші резерви поліпшення досліджуваної ознаки, з урахуванням ступеня варіації факторів, закладених у рівняння множинної регресії, обчислюють часткові -коефіцієнти, які показують, на яку частину середнього квадратичного відхилення змінюється результативна ознака при змінені відповідної факторної ознаки на значення її середнього квадратичного відхилення [14, с.156-161].
Для характеристики щільності зв'язку в множинній лінійній кореляції використовують множинний коефіцієнт кореляції
(1.9.)
де - парні коефіцієнти лінійної кореляції:
(1.10.)
(1.11.)
(1.12.)
Множинний коефіцієнт кореляції показує, яку частину загальної кореляції складають коливання, під впливом факторів Х1, Х2,., Хп, закладених у багатофакторну модель для дослідження.
Множинний коефіцієнт кореляції коливається в межах від 0 до ± 1 При R = 0 зв'язку між досліджуваними ознаками немає, при R = 1 - зв'язок функціональний.
Перш ніж розраховувати множинний коефіцієнт кореляції, потрібно обчислити парні коефіцієнти кореляції.
На основі парних коефіцієнтів кореляції можна обчислити часткові коефіцієнти кореляції першого порядку.
Для виявлення щільності зв'язку між результативною ознакою і обома факторними ознаками водночас обчислюється сукупний коефіцієнт множинної кореляції.
(1.13.)
Для оцінки ефективності інвестиційного проекту використовують один з основних методів оцінки доцільності капіталовкладень - визначення індексу прибутковості або облікової норми прибутковості.
Індекс прибутковості інвестиційного проекту (рrofitability index) - це відношення теперішньої вартості грошових надходжень від проекту після оподаткування до теперішньої вартості інвестицій.
Якщо ІП проекту позначити як РI, тоді отримаємо:
. (1.14)
ІП - це міра прибутковості проекту на $1 інвестицій. Якщо ІП > 1, то проект, що розглядається, має позитивну чисту теперішню вартість.
Індекс може бути використаний для ранжирування проектів з різними потоками грошових коштів і тривалістю в часі. Але якщо проекти ранжирувати по ІП, то може виникнути ситуація, коли, наприклад, інвестиції у виробництво друкарських машинок будуть ефективнішими, ніж у виробництво сталі. Іншими словами, розміри проектів ігноруються.
Таблиця 1.1.
Співвідношення між ЧТВ, ІП і середньою ставкою прибутковості (ССП)
|
ЧТВ |
ІП |
ССП |
|
|
< 0 |
< 1 |
Менше необхідної ставки |
|
|
= 0 |
=1 |
Рівна необхідній ставці |
|
|
> 0 |
>1 |
Більше необхідної ставки |
Для оцінки альтернативних інвестиційних проектів використовують метод ранжирування, що базується на основі порівняння вище наведених показників.
Отже, основне завдання кореляційного і регресійного методів аналізу полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнтів кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв'язку, який має певний числовий вираз.
Кореляційний і регресійний методи аналізу вирішують два основних завдання:
визначають за допомогою рівнянь регресії аналітичну форму зв`язку між варіацією ознак Х і У;
встановлюють ступінь щільності зв`язку між ознаками.
Найчастіше трапляються такі типи зв`язків:
факторна ознака безпосередньо пов`язана з результативною;
результативна ознака визначається комплексом діючих факторів;
дві результативні ознаки спричинені дією однієї загальної причини.
Аби поглибити економічний аналіз, збільшують кількість суттєвих факторів, які вводять у модель досліджуваного показника і будують багатофакторні рівняння регресії, використовуючи сучасні методи і засоби обчислювальної техніки.
Методи статистичного аналізу та прогнозування доцільно використовувати на всіх рівнях обґрунтування управлінських рішень від окремого підприємства до галузі, виду діяльності, регіону, економіки загалом.
Висновки до розділу 1
Розглянувши теоретико-методичні основи управління інвестиційними процесами, можна зробити наступні висновки.
Іноземні інвестиції - це капітали, експортовані з однієї країни і вкладені в справу або підприємство на території іншої країни, тобто за кордоном, куди внаслідок цього переноситься вже не акт реалізації зосередженої в експортованому товарі прибутку, а сам процес його створення. Таким чином, вивезення капіталу - це переміщення його за кордон з метою отримання підприємницького прибутку або проценту.
Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції визначаються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Це визначення, в основному, відповідає міжнародному підходу до уявлення про інвестиційну діяльність як процесу вкладання ресурсів (благ, майнових та інтелектуальних цінностей) з метою отримання прибутку, доходу, дивіденду (соціального ефекту) в майбутньому. Іншими словами, інвестор відмовляється від задоволення насущних потреб в розрахунку на очікуване задоволення їх в майбутньому, але в більших розмірах.
Особливість державного регулювання інвестиційних процесів полягає, по-перше, у некомерційних цілях, соціальній орієнтації, іноді в директивному (обов'язковому) характері, підтримці приватних підприємств, прямому стимулюванні їх розвитку, а, по-друге, в орієнтації на закони і принципи ринку, використанні його атрибутів, форм і методів саморегулювання виробництва й обігу продукції. Важливого значення тут набуває раціональне поєднання ринкових і державних методів регулювання, оптимальне співвідношення між ними.
Тому до чинного законодавства доцільно внести деякі корективи, зокрема поновити принцип нарахування амортизації за балансовою вартістю, котра дорівнює первісній, а не залишковій вартості. Новий закон повинен дати змогу також ширше, порівняно з попереднім, застосувати прискорену амортизацію.
Все більшого поширення в державному управлінні іноземними інвестиціями сьогодні набуває застосування математичних, кібернетичних методів, впровадження електронно-обчислювальної техніки. Необхідність і межі використання окремих форм, а також методи, за допомогою яких вони реалізуються у господарській практиці, визначаються прийнятою концепцією державного регулювання інвестиційного процесу, конкретними умовами і цілями соціально-економічного розвитку кожної країни.
Таким чином, сьогодні найбільш привабливими для потенційних інвесторів є ті регіони України, які забезпечують відносну соціальну стабільність, володіють багатим ресурсним або конкурентоспроможним виробничим потенціалом.
Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому виходу економіки з кризового стану. У той же час це буде піднімати авторитет міжнародної інвестиційної співпраці на території СНД. Поруч із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріоритетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.
Розділ 2. Дослідження механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України
2.1 Аналіз динаміки залучення іноземних інвестицій в економіку України
Проблема залучення іноземних інвестицій в Україні постала дуже гостро, однак дослідження показують, що яким би не був великим економічний потенціал країни, вона не зможе привернути багато іноземних інвестицій, якщо не забезпечить прозорі, прості та стабільні умови для інвесторів. Досвід, підкріплений аналітичними дослідженнями, показує, що країни перехідного періоду, як Україна, повинні перш за все лібералізувати і регулювати бізнесову діяльність, забезпечити стабільну та передбачувану законодавчу базу, захистити права на інтелектуальну власність, зміцнити корпоративне управління та реформувати громадське адміністрування, якщо країна хоче сповна використати свій потенціал для привернення іноземних інвестицій. Країни з прозорими та стабільними правилами управління приватизацією та бізнесом досягають успіху. Країни зі слабкими законами щодо прав та обов'язків акціонерів та із слабким судовим устроєм просто не цікавлять західних інвесторів.
Також необхідно виділити пріоритетні галузі інвестування. В Україні це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення, звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва.
Інвестиційна діяльність охоплює основні сфери народного господарства: матеріальне виробництво і соціальні програми. Аналіз економічної ролі держави у вирішенні цієї проблеми має принципове значення.
Раніше інвестиційна діяльність поставала у вигляді відтворення основних фондів шляхом капітальних вкладень у народне господарство. У ринкових умовах інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Таблиця 2.1.
Динаміка міжнародної інвестиційної позиції України.
|
Показники |
Млн. дол. США |
|||||
|
Позиція на 01.01.2006 |
Позиція на 01.01.2007 |
Позиція на 01.01.2008 |
Позиція на 01.01.2009 |
Позиція на 01.01.2010 |
||
|
АКТИВИ |
42712 |
57023 |
90318 |
106609 |
113357 |
|
|
Резервні активи |
19391 |
22256 |
32463 |
31543 |
26505 |
|
|
Прямі інвестиції за кордон |
468 |
344 |
6077 |
7005 |
7259 |
|
|
Портфельні інвестиції |
56 |
63 |
103 |
49 |
61 |
|
|
Цінні папери, що дають право на участь у капіталі |
50 |
56 |
88 |
45 |
55 |
|
|
Боргові цінні папери |
6 |
7 |
15 |
4 |
6 |
|
|
Інші інвестиційні активи |
22797 |
34360 |
51675 |
68012 |
79532 |
|
|
Торгові кредити |
3038 |
4433 |
5654 |
7453 |
7522 |
|
|
Кредити |
406 |
680 |
1328 |
1674 |
2075 |
|
|
Валюта та депозити |
18501 |
28259 |
43758 |
58057 |
68495 |
|
|
Інші активи в т. ч. |
852 |
988 |
935 |
828 |
1440 |
|
|
ПАСИВИ |
56870 |
76942 |
117017 |
146711 |
153181 |
|
|
Прямі інвестиції в Україну |
17209 |
23125 |
38059 |
46997 |
52021 |
|
|
Портфельні інвестиції |
9011 |
12861 |
18618 |
17059 |
15337 |
|
|
Цінні папери, що дають право на участь у капіталі |
876 |
1248 |
2082 |
2304 |
2265 |
|
|
Боргові цінні папери |
8135 |
11613 |
16536 |
14755 |
13072 |
|
|
Інші інвестиційні зобов'язання |
30650 |
40956 |
60340 |
82655 |
85823 |
|
|
Торгові кредити |
8262 |
9668 |
8680 |
9740 |
11717 |
|
|
Кредити |
19373 |
28763 |
47504 |
65457 |
63767 |
|
|
Валюта та депозити |
1765 |
1791 |
3503 |
6293 |
5271 |
|
|
Інші зобов'язання |
1250 |
734 |
653 |
1165 |
5068 |
|
|
Чиста міжнародна інвестиційна позиція |
-14158 |
-19919 |
-26699 |
-40102 |
-39824 |
Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює зміни у співвідношенні нагромадження і споживання, спрямовані на підвищення результативності господарювання всіх суб'єктів суспільного виробництва, інтенсифікацію процесу відтворення [48, С 145].
У січні-березні 2010 року чистий приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці України склав $ 98,3 млн, що становить 12% від рівня січня-березня 2009 року, повідомив Державний комітет статистики України.
За перший квартал цього року інвестори вклали в економіку країни $ 717,1 млн прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що становить 61% від надходжень першого кварталу минулого року, капітал нерезидентів за вказаний період зменшився на $296,1 млн, тоді як у першому кварталі минулого року - на $ 70 млн.
Різке уповільнення припливу ПІІ в першому кварталі, на думку експертів, багато в чому пов'язане з падінням курсу євро у вказаний період щодо долара.
В 2009 році приріст іноземного капіталу в економіці країни склав $ 4,41 млрд, що на 27,4% менше, ніж у 2008 році.
Отже, обсяг капітальних інвестицій у січні-березні 2010 року в Україні склав 26 млрд 63,9 млн грн, в 21 млрд 294,9 млн грн. з них складають інвестиції в основний капітал, що на 12,5% менше січня-березня 2009 року.
За наявними підрахунками, Україна потребує сьогодні близько 40 млрд. дол. США іноземних інвестицій для своєї економіки, а фактично одержала за період 1999 року по 2008 рік 4194 млрд. дол. США на одного жителя. Іноземних інвестицій потребують майже всі галузі економіки, зокрема, машинобудування, транспорт та агропромисловий комплекс та інші [70].
У порівнянні з іншими обсягами прямих іноземних інвестицій в країни Східної Європи і колишнього Радянського Союзу іноземні інвестиції в Україну є надто малими, див. табл.2.2.
Географічна структура іноземного інвестування в Україні формується під впливом двох взаємопов'язаних груп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв'язків з традиційними партнерами (країни СНД з домінуванням Росії, окремі східноєвропейські та західні країни), а з іншого - потребою диверсифікації, перш за все міжнародної інвестиційної діяльності станом на 1.01.2009 р. ПП в Україну вкладені з 106 країн світу.
Таблиця 2.2.
Обсяги прямих іноземних інвестицій в країни Східної Європи та колишнього Радянського Союзу на 01.01.2009 року.
|
Країна |
Обсяг ПІ, млрд. дол. США |
Обсяг ПІ на душу населення |
|
|
Чехія |
23 |
2300 |
|
|
Угорщина |
21 |
2100 |
|
|
Естонія |
2,7 |
1800 |
|
|
Словенія |
2,7 |
1350 |
|
|
Хорватія |
4,1 |
1025 |
|
|
Латвія |
2,4 |
960 |
|
|
Польща |
30 |
769 |
|
|
Словакія |
3,5 |
700 |
|
|
Литва |
2,4 |
686 |
|
|
Казахстан |
8,8 |
550 |
|
|
Болгарія |
3 |
375 |
|
|
Румунія |
6 |
261 |
|
|
Македонія |
0,42 |
210 |
|
|
Албанія |
0,55 |
183 |
|
|
Туркменістан |
0,88 |
176 |
|
|
Вірменія |
0,6 |
150 |
|
|
Грузія |
0,73 |
146 |
|
|
Росія |
21 |
143 |
|
|
Молдавія |
0,44 |
110 |
|
|
Киргистан |
0,45 |
90 |
|
|
Білорусія |
0,8 |
80 |
|
|
Україна |
3,9 |
80 |
Географічна структура міжнародного інвестування залишається достатньо стабільною. Список країн-інвесторів очолюють представники далекого зарубіжжя, які забезпечують майже 90% загальний обсягів надходжень. Найбільший сегмент (більше 60%) українського ринку займають інвестиції шести країн світу: Кіпру, США, Нідерландів, Росії, Великобританії та Німеччини (табл. 2.2.).
Таблиця 2.3.
Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами світу (на початок року; млн. дол. США)
|
Країна |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Усього |
9047,0 |
16890,0 |
21607,3 |
29542,7 |
35616,4 |
40026,8 |
|
|
ЄВРОПА |
|||||||
|
Австрія |
361,1 |
1439,5 |
1633,8 |
2067,4 |
2443,8 |
2604,1 |
|
|
Бельгія |
42,6 |
45,1 |
36,2 |
39,1 |
43,8 |
64,4 |
|
|
Ґібралтар |
68,6 |
104,7 |
20,2 |
23,3 |
17,9 |
18,0 |
|
|
Данія |
106,0 |
130,4 |
142,6 |
155,8 |
176,9 |
187,8 |
|
|
Ірландія |
46,2 |
45,9 |
72,2 |
117,1 |
133,6 |
144,0 |
|
|
Іспанія |
40,1 |
42,5 |
58,3 |
63,4 |
58,9 |
71,0 |
|
|
Італія |
103,1 |
117,4 |
132,9 |
150,4 |
914,2 |
992,2 |
|
|
Латвія |
36,9 |
41,5 |
68,2 |
74,5 |
63,9 |
88,0 |
|
|
Ліхтенштейн |
127,2 |
126,2 |
154,2 |
119,5 |
93,8 |
72,6 |
|
|
Люксембург |
58,1 |
77,8 |
93,4 |
210,7 |
214,2 |
252,5 |
|
|
Нідерланди |
637,2 |
919,5 |
1533,8 |
2508,8 |
3197,4 |
4002,0 |
|
|
Німеччина |
653,7 |
5503,7 |
5578,1 |
5918,3 |
6393,0 |
6613,0 |
|
|
Норвегія |
73,5 |
74,8 |
75,5 |
76,6 |
80,4 |
81,3 |
|
|
Польща |
194,7 |
225,5 |
394,6 |
672,1 |
690,1 |
864,9 |
|
|
Словаччина |
93,3 |
93,8 |
100,1 |
102,9 |
106,2 |
106,7 |
|
|
Сполучене Королівство |
955,4 |
1174,8 |
1563,4 |
1975,5 |
2249,8 |
2375,9 |
|
|
Угорщина |
177,3 |
191,0 |
370,9 |
411,2 |
595,4 |
675,1 |
|
|
Франція |
79,0 |
87,9 |
830,3 |
1044,8 |
1231,2 |
1640,1 |
|
|
Чеська Республіка |
46,9 |
46,8 |
65,0 |
78,2 |
80,4 |
79,9 |
|
|
Швейцарія |
442,3 |
456,4 |
566,5 |
648,0 |
718,0 |
805,5 |
|
|
Швеція |
120,3 |
134,1 |
137,3 |
986,7 |
1262,8 |
1272,3 |
|
|
Сербія і Чорногорія |
37,7 |
33,0 |
33,3 |
- |
- |
- |
|
|
АЗІЯ |
|||||||
|
Ізраїль |
48,5 |
50,4 |
60,6 |
63,1 |
59,7 |
59,8 |
|
|
Кіпр |
1101,4 |
1635,9 |
3187,5 |
5946,4 |
7646,2 |
8593,2 |
|
|
Корея |
172,4 |
172,2 |
167,2 |
167,6 |
173,8 |
173,7 |
|
|
Туреччина |
50,6 |
67,1 |
90,2 |
116,7 |
127,2 |
142,9 |
|
|
Японія |
41,7 |
38,1 |
57,4 |
60,8 |
75,0 |
117,1 |
|
|
АФРИКА |
|||||||
|
Єгипет |
3,1 |
3,1 |
3,1 |
2,5 |
2,5 |
2,4 |
|
|
Сейшели |
4,1 |
4,4 |
13,1 |
58,8 |
96,2 |
112,8 |
|
|
Сомалі |
- |
- |
* |
* |
* |
* |
|
|
Сьєрра-Леоне |
* |
* |
* |
- |
- |
- |
|
|
Туніс |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
|
АМЕРИКА |
|||||||
|
Багами |
20,7 |
23,6 |
28,8 |
31,0 |
22,2 |
21,5 |
|
|
Беліз |
33,9 |
89,6 |
81,4 |
120,9 |
156,9 |
136,9 |
|
|
Бермуди |
18,6 |
18,6 |
* |
0,0 |
9,8 |
9,8 |
|
|
Продовження табл.2.3 |
|||||||
|
Вірґінські Острови, Британські |
582,2 |
736,5 |
806,2 |
1066,7 |
1294,0 |
1371,0 |
|
|
Канада |
117,8 |
154,3 |
169,6 |
144,0 |
112,1 |
109,6 |
|
|
Сполучені Штати Америки |
1190,6 |
1387,4 |
1396,8 |
1430,1 |
1464,6 |
1387,1 |
|
|
АВСТРАЛІЯ І |
|||||||
|
ОКЕАНІЯ |
|||||||
|
Австралія |
6,3 |
5,8 |
7,4 |
7,3 |
7,4 |
7,5 |
|
|
Вануату |
- |
- |
- |
* |
* |
* |
|
|
Маршаллові Острови |
1,3 |
1,2 |
1,2 |
2,3 |
8,7 |
13,0 |
|
|
Нова Зеландія |
0,1 |
1,6 |
2,8 |
6,3 |
2,2 |
2,9 |
|
|
КРАЇНИ СНД |
|||||||
|
Азербайджан |
1,5 |
3,7 |
5,9 |
7,2 |
15,2 |
18,9 |
|
|
Білорусь |
13,1 |
19,1 |
16,9 |
31,1 |
29,2 |
37,8 |
|
|
Вірменія |
0,7 |
1,1 |
1,2 |
1,0 |
1,6 |
1,7 |
|
|
Казахстан |
0,4 |
3,7 |
18,9 |
119,1 |
224,8 |
156,8 |
|
|
Молдова |
24,0 |
28,9 |
30,9 |
34,4 |
29,9 |
28,0 |
|
|
Російська Федерація |
720,8 |
835,8 |
1002,1 |
1462,4 |
1847,2 |
2674,6 |
|
|
Узбекистан |
18,7 |
18,7 |
18,8 |
18,8 |
20,2 |
20,9 |
Умовні позначення: тире (-) - явищ не було; нуль (0,0) - явища відбулися, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці розрядами; "у тому числі", "з них" - означає, що наведено не всі доданки загальної суми; символ (*) - інформація конфіденційна згідно із Законом України "Про державну статистику".
Кількість країн світу, які інвестують економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на початок 2010 року - 125 [23, с.12].
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2010 року становив 40,02 млрд. дол. США і збільшився порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 44,6 рази та склав 873 долари на одну особу.
Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли від нерезидентів із 10 країн: Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Російської Федерації, Австрії, Сполученого Королівства, Франції, США, Віргінських Островів, Британських та Швеції, яким належить понад 81% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України. Порівняно з 1996 роком із десятки найбільших країн-інвесторів України вибули Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Польща, поступившись Швеції, Віргінським Островам, Британським, Австрії та Франції.
В таблиці 2.3 дається характеристика обсягів залучення прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами світу (табл.2.3 Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами світу (на початок року; млн. дол. США) у повному обсязі наведена у додатку Е).
Найбільше у минулому році зросли обсяги капіталу нерезидентів з Кіпру - на $947 млн., Російської Федерації - на $827,4 млн. та Нідерландів - на $804,6 млн.
Останніми роками склад основних-країн інвесторів України є практично незмінним. Десятка лідерів, на які припало майже 81% загального обсягу прямих інвестицій, є такою: Кіпр - $8 593,2 млн., Німеччина - $6 6813 млн., Нідерланди - $4 002 млн., Російська Федерація - $2 674,6 млн., Австрія - $2 604,1 млн., Великобританія - $2 375,9 млн., Франція - $1 640,1 млн., США - $1 387,1 млн., Віргінські, Британські острови - $1 371 млн., Швеція - $1 272,3 млн. У цілому, за станом на 01.01.2010 р. інвестиції в Україну надійшли зі 125 країн світу [23, с.28].
Рисунок 2.1 - Структура прямих іноземних інвестицій в економіку України станом на 01.01.2010
В офіційному рейтингу на першому місці знаходиться Кіпр (рис.2.1.). Однак іноземні дослідники вважають, що головним інвестором в Україну є Росія, яка у рейтингу знаходиться на четвертому місці. Якщо додати російські і українські капітали з Кіпру, Британських і Вінгірських, то обсяг інвестицій буде більший, ніж вклади в українську економіку США. З 1992 року частка США в іноземних інвестиціях скоротилася з 20% - 16,4% частка Німеччини - з 20% до 6,2%. Таким чином, частка західних країн в Обсязі ПІІ в економіку України має тенденцію до зниження, а частка офшорних зон - до збільшення.
У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 2008 рік склав 3364,8 млн. дол., що майже у 4 рази більше приросту за відповідний період попереднього року.
Інвестиції надійшли зі 123 країн світу. Найбільше у 2008 році зріс капітал нерезидентів з Кіпру - на 750,1 млн. дол., Німеччини - на 741,4 млн. дол., Російської Федерації - на 383,8 млн. дол., Австрії - на 285,4 млн. дол., Нідерландів - на 249,3 млн. дол., Швеції - на 216,1 млн. дол., Сполученого Королівства - на 151,3 млн. дол. Продовжують нарощувати свій капітал інвестори з Франції (приріст капіталу склав 101,1 млн. дол.), Віргінських островів, Британських (91,7 млн. дол.) та Угорщини (74,9 млн. дол.).
Незважаючи на певні позитивні середовищні фактори, Україна на сьогодні є інвестиційно непривабливою навіть порівняно з найближчими країнами Східної Європи. Такі висновки підтверджуються результатами різних експертних оцінок. Відмінною ознакою є падіння інвестиційного рейтингу нашої держави, поряд з поліпшенням економічного становища її потенціальних конкурентів на світових ринках (багатьох центрально- та східноєвропейських країн) [22, с.71].
Можна зробити висновки, що Україна є активною щодо інвестування в зарубіжні країни. З кожним роком тенденція щодо інвестування збільшується, а це означає, що воно є прибутковим, і зростатиме надалі (рис.2.2.).
Загалом у 2008 р. з України в економіку інших країн світу спрямовано 31,4 млн. дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалось переважно у формі грошових внесків
Прямі інвестиції з України здійснили 187 підприємств у 51 країну світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру (рис 2.2.).
Рисунок 2.2 - Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з України в економіку країн світу на початок року (тис. дол. США)
У 2009 році з України в економіку інших країн світу було спрямовано $69,8 млн., повідомляє Державний комітет статистики. При цьому інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків.
Загалом, обсяг ПІІ з України в економіку інших країн світу, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці за станом на 01.01.2010 р. дорівнював $6 223,3 млн., у тому числі у країни ЄС - $5 908,3 млн. (95% загального обсягу), у країни СНД - $220,1 млн. (3,5%), в інші країни світу - $94,9 млн. (1,5%).
Основними інвесторами з України були підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, обсяги інвестицій яких за станом на початок 2010 р. склали $5 347,5 млн. (85,9%); фінансова діяльність - $153,8 млн. (2,5%); торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку - $124,9 млн. (2%).
Прямі інвестиції з України були здійснені в 51 країну світу. Найбільші обсяги капіталу ($5 778,5 млн.) спрямовано до Кіпру. До Російської Федерації внесено $165,5 млн., до Польщі - $49,4 млн., до Грузії - $32,6 млн., до Латвії - $31,9 млн., до Казахстану - $27,1 млн., до Віргінських, Британських островів - $20,8 млн.
Найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької області - $5 395,8 млн. (86,7%), м. Києва - $175,6 млн. (2,8%) та Дніпропетровської області - $110,9 млн. (1,8%).
Сума кредитів та позик, наданих українськими резидентами підприємствам прямого інвестування, за станом на 01.01.2010 р. дорівнювала $123,4 млн. У результаті, загальний обсяг прямих інвестицій з України в економіку інших країн світу, включаючи позичковий капітал, становив $6 346,7 млн.
Рисунок 2.3 - Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на початок року (млн. дол. США)
Все ж аналіз розвитку інвестиційної діяльності за останні роки показує її певну позитивну динаміку розширення масштабів, видів і сфер. Сьогодні в економіку України вкладено понад 2053,8 млрд. дол. іноземних інвестицій, або майже в 11,4% разів більше порівняно з 2005 р. Як видно з рисунку 2.3., за 2006 р. темпи їх приросту (порівняно з 2005 р.) склали 1,7, за 2007 р. - 3,4, за 2008 р. - 6,4 і за 2009 р. - 9,4 рази і в 2010 р. обсяг притоку прямих іноземних інвестицій в економіку України становив 40 млрд. дол. США [70].
Формування галузевої структури іноземних інвестицій пов'язане з особливостями інвестиційного клімату України. Заінтересованість інвесторів викликають проекти, розраховані на короткострокову перспективу, з віддачею найближчим часом (харчова промисловість, внутрішня торгівля), а також стратегічне завоювання ринків машинобудування і хімічної промисловості, що видно в табл. 2.4.
Таблиця 2.4.
Динаміка основних економічних показників у 2006 - 2010 рр.
|
Показник |
2007 р. до 2006 р. |
2008 р. до 2007 р. |
2009 р. до 2008 р. |
2010 р. до 2009р. |
|
|
Індекс промислового виробництва, % (січень-березень до січня-березня попереднього року) |
112,9 |
107,9 |
68,2 |
110,8 |
|
|
Реальний приріст/зниження роздрібного товарообороту, % (січень-березень до січня-березня попереднього року) |
126,6 |
127,2 |
85,2 |
97,4 |
|
|
Індекс цін виробників промислової продукції, % (січень-березень до січня-березня попереднього року) |
101,3 |
109,7 |
103,1 |
106,9 |
|
|
Індекс споживчих цін, % (січень-березень до січня-березня попереднього року) |
101,3 |
109,7 |
105,9 |
104,7 |
|
|
Інвестиції в основний капітал, % (січень-грудень до січня-грудня) |
132,2 |
108,2 |
65,1 |
- |
|
|
Інвестиції в основний капітал, % до ВВП (січень-грудень) |
26,4 (2007р.) |
24,5 (2008р.) |
16,6 (2009р.) |
- |
|
|
Офіційний рівень безробіття, % до населення працездатного віку |
2,3 (на 01.01.08) |
3,0 (на 01.01.09) |
1,8 (на 01.04.10) |
1,9 (на 01.01.10) |
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.
Значний приріст іноземного капіталу у звітному періоді спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, - на 1256,6 млн. дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на 257,0 млн. дол., будівництво - на 244,3 млн. дол., а також на підприємствах промисловості - на 421,5 млн. дол., у т. ч. переробної - на 405,7 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги прямих іноземних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 137,0 млн. дол.), хімічну та нафтохімічну промисловість (на 75,1 млн. дол.), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (на 68,2 млн. дол.), машинобудування (на 45,6 млн. дол.). На підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку капітал зріс на 200,6 млн. дол., сільського господарства, мисливства, лісового господарства - на 74,2 млн. дол., транспорту та зв'язку - на 68,2 млн. дол.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009 р. склав 32895,7 млн. дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол. США.
Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості - 8416,2 млн. дол. (25,6% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т. ч. переробної - 7209,5 млн. дол. та добувної - 1068,2 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено в виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 1696,7 млн. дол., у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - 1615,8 млн. дол., машинобудування - 1057,5 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість - 915,9 млн. дол [69].
У фінансових установах акумульовано 6125,7 млн. дол. (18,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку - 3274,7 млн. дол. (10,0%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, - 2923,7 млн. дол. (8,9%).
Сума кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 січня 2009 р. становила 4367,4 млн. дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру - 1247,3 млн. дол., Нідерландів - 531,2 млн. дол., Франції - 412,6 млн. дол., Німеччини - 380,0 млн. дол., Російської Федерації - 275,0 млн. дол. та Польщі - 238,0 млн. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позичковий капітал, на 1 квітня 2008р. становив 37263,1 млн. дол. Водночас нерезидентами вилучено капіталу на 375,8 млн. дол.
Станом на 1 січня 2010 року значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості (23% загального обсягу прямих інвестицій в Україні), зокрема переробної (19%). Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, хімічну та нафтохімічну промисловість, а також машинобудування.
У фінансових установах акумульовано 22% прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 11%, а також в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, - 10%.
Кількість підприємств, у які вкладено іноземні інвестиції, на 1 січня 2010 року становить майже 19 тисяч. Обсяг прямих інвестицій з України в економіку країн світу на 1 січня 2010 року становив 6,2 млрд. дол. США. Прямі інвестиції з України здійснили 187 підприємств у 51 країну світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру.
Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 15,7 тис. підприємств України.
Прямі інвестиції нерезидентів в економіку України Проте слід зазначити, що економіка України нині не може задовільнити вимоги західних інвесторів. Серед причин непривабливості українського інвестиційного клімату називають повільні темпи реформування не лише економіки, а й законодавчої бази, нераціональний розподіл внутрішніх інвестицій - приватних і державних, високі податки, надмірне регулювання, а також надмірна заполітизованість.
Однак, попри всі вади, потік іноземних інвестицій в економіку України нині збільшується. Так, динаміка нарощення прямих іноземних інвестицій значно збільшилась. Це зумовлено такими чинниками [68, с.5]:
а) прагнення закріпитися на перспективному ринку збуту України;
б) прагнення одержати прибуток на довготерміновій основі;
в) доступ до порівняно дешевих джерел сировини і ресурсів, що підвищує конкурентоспроможності продукції;
г) використання відносно дешевої та кваліфікованої робочої сили як важливого чинника зниження собівартості продукції.
Статистика показує таку динаміку інвестицій залучення іноземних інвестицій в економіку України (табл.2.5.).
Таблиця 2.5.
Основні показники інвестиційної діяльності в Україні
|
Показники |
2004 рік |
2005 рік |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
|
|
ВВП, млрд. грн. |
93,4 |
102,6 |
130,4 |
170,1 |
201,9 |
188,9 |
|
|
Валові інвестиції, % до ВВП |
21,5 |
20,7 |
17,4 |
19,7 |
20,2 |
25,3 |
|
|
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млрд. грн. |
12,4 |
14,0 |
17,5 |
23,6 |
32,6 |
32,8 |
|
|
Інвестиції в основний капітал, % до ВВП |
13,3 |
13,6 |
13,4 |
13,9 |
16,1 |
16,6 |
|
|
Приріст прямих іноземних інвестицій в Україну, млн. дол. |
625,4 |
747,1 |
471,1 |
593,2 |
531,2 |
441,1 |
|
|
Приріст (зменшення) прямих іноземних інвестицій з України, млн. дол. |
30,1 |
-30,0 |
1,0 |
71,8 |
-12,8 |
0,065 |
|
|
Прямі інвестиції в Україну, за даними платіжного балансу, млн. дол. |
623 |
743 |
496 |
595 |
792 |
328 |
|
|
Портфельні інвестиції у вітчизняні цінні папери за даними платіжного балансу, млн. дол. |
1605 |
49 |
-75 |
-197 |
-867 |
49 |
|
|
Інші інвестиції, за даними платіжного балансу, млн. дол. |
319 |
-9 |
-814 |
-1318 |
529 |
825 |
Аналіз наведених даних дозволяє зробити такі висновки:
2004 рік був роком підйому інвестиційної активності, однак навіть цьогорічний рівень валових інвестицій у відсотках до ВВП не наблизився до оптимальної величини 25%, яка дозволяє забезпечити відтворення основного капіталу та стабільне економічне зростання.
У 2005 році спостерігався негативний інвестиційний процес як у реальному, так і в фінансовому секторі. У 2006 році всі показники інвестицій суттєво знизилися.
Протягом двох останніх років спостерігалася відчутна активізація інвестиційного процесу. Приріст інвестицій в основний капітал істотно перевищував темпи зростання ВВП. У 2007 року він сягнув 6,5%, у 2008-му - 17,2%. Як і в попередні роки, основним джерелом інвестицій в основний капітал залишалися власні кошти підприємств (66,3%). За рахунок коштів Державного бюджету освоєно 1,7 млрд. грн., або 6,4% від загального обсягу інвестицій, місцевих бюджетів - 1,1 млрд. грн. (4,2% освоєних обсягів). Незначна частка інвестицій в основний капітал освоєна за рахунок кредитів банків та інших позик - 2,7% від капіталовкладень.
З 2006 року спостерігається значне зростання прямих іноземних інвестицій в Україну за наявності у світі загальної тенденції до зменшення експорту капіталів. Однак усім зрозуміло, що інвестиції з Кіпру, Віргінських островів, Ліхтенштейну, а також із певних регіонів США та Великобританії є реінвестуванням вивезеного з України капіталу.
2008 рік характеризується втечею з України портфельних інвесторів, які тільки в 2004 році вклали в українські цінні папери 1,6 млрд. дол., що дорівнювало майже третині ВВП.
6. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009 р. склав 32895,7 млн. дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол. США.
7. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2010 року становив 40,0 млрд. дол. США і збільшився порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 44,6 раза та склав 873 долари на одну особу.
Кількість країн світу, які інвестують економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на початок 2010 року - 125. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли від нерезидентів із 10 країн: Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Російської Федерації, Австрії, Сполученого Королівства, Франції, США, Віргінських Островів, Британських та Швеції, яким належить понад 81% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України. Порівняно з 1996 роком із десятки найбільших країн-інвесторів України вибули Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Польща, поступившись Швеції, Віргінським Островам, Британським, Австрії та Франції.
2.2 Аналіз та оцінка ефективності функціонування механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України
Розробка механізму залучення прямих іноземних інвестицій у будь-якій державі має виходити з особливостей глобалізації економіки. Саме небажання західних компаній вкладати гроші в себе вдома пояснюється наявністю жорстких державних правил про зайнятість, великими виплатами по безробіттю, значними виплатами працедавця в соціальні фонди, високим рівнем мінімальної заробітної плати та компенсаціями в разі звільнення. А тому закордонна активність фірм зараз досить велика. Таким чином, створюваний в Україні механізм залучення іноземних інвестицій повинен мати наявні переваги у порівняннях як з державами, звідки вони уже надходять, так і з іншими потенційними державами-реципієнтами.
Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, повинен базуватися на використанні організаційно-економічного механізму управління фінансовими ресурсами. Головним завданням для України при залученні необхідних для структурної перебудови економіки держави іноземних інвестицій є створення таких умов щодо іноземного інвестування, які б при гарантуванні засад економічної безпеки держави одночасно забезпечували максимальне зближення інтересів держави з інтересами іноземних інвесторів.
Аналіз динаміки залучення іноземних інвестицій в економіку України, проведений у попередньому розділі, свідчить про те, що в останні роки обсяг іноземних інвестицій збільшився. Якщо у 2001 р. обсяг прямих іноземних інвестицій становив 3865,5 млн. дол., то на початок 2010 р. збільшився до 40026,8 млн. дол. [59, с.23]. При цьому найбільша частка інвестицій приходить з Кіпру (21,5 %). Це дає привід припустити, що у такий спосіб здійснюється повернення вивезеного в офшорні зони українського капіталу. Іноземні інвестиції направляються у фінансову діяльність, операції з нерухомістю, оренду, торгівлю, тоді як наукомісткі галузі, розвиток експортно-орієнтованих виробництв в обробній промисловості залишається малоцікавим для інвесторів. Інакше кажучи, іноземні інвестиції ідуть на обслуговування попиту, а не у виробництво.
Подобные документы
Роль інвестицій в економіці. Класифікація інвестицій. Проблеми пов'язані із залученням іноземних інвестицій в Україні. Пріоритетні напрямки залучення іноземних інвестицій в Україну.
курсовая работа [27,0 K], добавлен 09.04.2003Нормативна база та механізм залучення іноземного капіталу в економіку України. Аналіз розміщення та динаміки іноземних інвестицій на фінансовому ринку країни. Проблеми іноземного інвестування та напрямки ефективності розвитку інвестиційної діяльності.
курсовая работа [596,9 K], добавлен 13.03.2015Причини залучення іноземних інвестицій. Ставлення іноземних інвесторів до інвестицій в Україну. Напрямки поліпшення інвестиційного клімату. Вдосконалення податкового законодавства. Спеціальні (вільні) економічні зони. Інвестиційне середовище в Україні.
доклад [24,4 K], добавлен 12.12.2008Стан розвитку економіки України. Перешкоди для залучення іноземних інвестицій в економіку країни, прямі і портфельні іноземні інвестиції. Іноземне інвестування, реалізація інвестиційних проектів у зоні пріоритетного розвитку Харкова і Харківської області.
дипломная работа [152,1 K], добавлен 08.12.2011Вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави. Співвідношення між інвестиційною і зовнішньоторговельною політикою. Ефективність державного контролю над рухом капіталу. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіони України.
курсовая работа [107,5 K], добавлен 06.10.2012Інвестиційний клімат України: стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища; державне регулювання. Основи зовнішньоекономічної діяльності ПАТ Уманський завод "Мегомметр", механізм залучення іноземних інвестицій.
курсовая работа [123,1 K], добавлен 26.03.2014Додаткові джерела фінансування. Інвестиційна привабливість. Сучасний стан. Стимулювання та захист іноземних інвестицій. Портфельні інвестиції. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіонах України. Невисока інвестиційна привабливість.
контрольная работа [19,2 K], добавлен 08.02.2007Поняття іноземних інвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах. Органи, які здійснюють керування та контроль іноземним інвестуванням. Способи залучення іноземних інвестицій т
контрольная работа [14,2 K], добавлен 08.03.2005Законодавча база має примітні два основних недоліки: ненадійність та відсутність комплектності та наявність суперечностей у законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об’єктів інве
контрольная работа [18,7 K], добавлен 14.12.2004Інвестиційний капітал як каталізатор економічної активності. Пріоритетні сфери та зони іноземного інвестування в Україні. Фактори, що перешкоджають притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку держави. Політика по залученню іноземних інвестицій.
курсовая работа [108,2 K], добавлен 02.03.2015
