Аналіз собівартості

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

16.

Перевірка правильності оцінки і списання зворотних відходів, супутньої продукції

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

17.

Перевірка правомірності віднесення витрат до загальновиробничих та їх розподілу

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

18.

Перевірка правильності списання нерозподілених загальновиробничих витрат

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

19.

Перевірка правильності розподілу і списання частини загальновиробничих витрат, які входять до виробничої собівартості

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

20.

Перевірка правильності обліку напівфабрикатів власного виробництва

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

21.

Перевірка списання витрат від браку, документальне оформлення браку

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

22.

Перевірка результатів проведення інвентаризації незавершеного виробництва та її відображення в бухгалтерському обліку

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

23.

Перевірка правильності оприбуткування готової продукції в натуральних показниках

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

24.

Перевірка правильності розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

25.

Перевірка правильності ведення обліку витрат допоміжних виробництв

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

.26.

Перевірка відповідності нормативним документам:

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

* розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку витрат;

* розподілу виробничої собівартості між окремими видами продукції;

* розподілу витрат, які становлять виробничу собівартість (крім вартості сировини) між витратами на переробку власної та давальницької сировини

27.

Перевірка показника "нормальна потужність" та обґрунтування вибору одиниці "нормальної потужності"

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

28.

Перевірка порядку розрахунку понад нормативних виробничих витрат

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

29.

Проведення арифметичного контролю показників собівартості за даними зведеного обліку

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

ЗО.

Формування пакета документів, які передаються іншим аудиторам для подальшого аналізу й обробки

Бундаковський Ю.М.

31.

Складання аудиторського звіту і подання його спільно з робочою документацією керівнику групи

Бундаковський Ю.М.

При проведенні перевірки витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) аудитору необхідно пам'ятати, що інформація, яку надає розділ II "Елементи операційних витрат" звіту за ф. 2 "Звіт про фінансові результати", й інформація про витрати виробництва за рахунком 23 "Основне виробництво" не є тотожними.

Установивши кількість виробництв у суб'єкта господарювання, необхідно перевірити, чи ведеться аналітичний облік за видами виробництв, за підрозділами й центрами витрат та чи відповідають залишки й обороти синтетичного обліку відповідним сумам за аналітичними рахунками.

Таблиця - Результати перевірки організації аналітичного обліку витрат на виробництво:

Способи	Прийняті обліковою політикою способи організації аналітичного обліку	Відповідність обліковій політиці	Встановлені порушення у	Примітки аудитора
			веденні
			аналітичного
			обліку (так
	так (+) ні(-)	так (+) ні(-)	(+), ні (-))
1	2	3	4
За видами витрат	+	+	+
За видами продукції (робіт, послуг), що випускаються	+	+	+
Групування витрат за місцями виникнення та іншими ознаками	+	-	-	Перевірити суцільно
Калькуляційний облік здійснення в окремій системі рахунків	+	+	+
За підрозділами підприємства	+	-	-	Перевірити суцільно
За іншими ознаками	+	+	+

Для визначення собівартості випущеної продукції має важливе значення правильне рахування залишків незавершеного виробництва.

Залишки незавершеного виробництва оцінюються за фактичною собівартістю в розрізі калькуляційних статей витрат, за винятком статті "Втрати від браку" і деяких інших статей, що відносяться, як правило, повністю на продукцію.

До складу незавершеного виробництва не повинні входити матеріали і покупні напівфабрикати, які не підлягали використанню, відходи, які не здані на склад, і т. ін.

Джерелом перевірки є матеріали інвентаризації незавершеного виробництва. Необхідна також взаємна звірка звітних показників про витрати на виробництво.

Таблиця - Перевірка відповідності залишків незавершеного виробництва у регістрах синтетичного й аналітичного обліку:

№ з/п	Показники	Дата
		31.03	30.06	30.09	31.12
1	2	3	4	4	5
1.	Залишок у фінансовій звітності (Баланс)	31,3	46,4	27,8	30,1
2.	Залишок у Головній книзі	31,3	46,4	27,6	30,1
3.	Залишок у журналі ордері	31,3	46,4	27,6	30,1
4.	Сума залишків за аналітичними рахунками	31,3	46,4	27,6	30,1
5.	Сума незавершеного виробництва за даними інвентаризаційних описів	31,3	46,1	27,6	30,1
6.	Відхилення між даними: Фінансової звітності і зведеного синтетичного обліку (Головної книги) Зведеного синтетичного обліку і регістрів синтетичного обліку Регістрів синтетичного обліку і сумою залишків за аналітичними рахунками Аналітичного обліку й інвентаризаційних описів		-0,3

Для визначення собівартості випущеної продукції має важливе значення правильне рахування залишків незавершеного виробництва.

Залишки незавершеного виробництва оцінюються за фактичною собівартістю в розрізі калькуляційних статей витрат, за винятком статті "Втрати від браку" і деяких інших статей, що відносяться, як правило, повністю на товарну продукцію. В окремих галузях промисловості з коротким циклом технологічного процесу як виняток допускається оцінка незавершеного виробництва тільки за фактичною собівартістю сировини, матеріалів чи напівфабрикатів, виходячи із запланованої кількості.

До складу незавершеного виробництва не повинні входити матеріали і покупні напівфабрикати, які не підлягали обробці, відходи, які не здані на склад, і т. ін.

Джерелом перевірки є матеріали інвентаризації незавершеного виробництва. Необхідна також взаємна звірка звітних показників про витрати на виробництво.

Таблиця - Тест проведення інвентаризації незавершеного виробництва:

№ з/п	Зміст питання	Варіант відповіді	Оцінка системи	Примітки
		так	ні	інф. нема	контролю
1	Чи щомісячно проводяться інвентаризації незавершеного виробництва?	+			4
2.	Чи не містить у собі залишок рахунка 23 не списані з будь-яких причин витрати на продукцію, виготовлену раніше, за анульованими замовленнями, за припиненими роботами?		+		5
3.	Чи фіксуються в окремих описах матеріальних запасів сировина та матеріали, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялися?	+			4
4.	Чи визначається кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, згідно з технічними розрахунками в порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції?		+		3	Примінити суцільну перевірку
5.	Чи складаються інвентаризаційні описи окремо кожною дільницею?		+		4

Майже завжди у сільському господарстві при виробництві основної продукції отримують супутню продукцію і зворотні відходи.

Недостовірна оцінка відходів та супутньої продукції може призвести до перекручення показника собівартості продукції.

Відходи повинні оцінюватись, як правило, за цінами їх можливої реалізації чи використання на підприємстві.

Таблиця - Тест обліку зворотних відходів:

№ з/п	Зміст питання	Варіант відповіді	Оцінка системи внутрішнього контролю	Примітки
		так	ні	інф. відсутня
1	2	3	4	5	6	7
1.	Чи оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого використання?	+			4
2	Чи не відносять до відходів залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших місць як повноцінні матеріали для виробництва інших видів продукції?	+			5
3.	Чи не відносять до відходів супутню продукцію, перелік якої встановлюється в галузевих методичних рекомендаціях з обліку собівартості?		+		3	Примінити суцільну перевірку
4.	Чи складаються інвентаризаційні описи окремо кожною ділянкою на зворотні відходи?	+			4

Аудитор вивчає методи обліку затрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості сільськогосподарської продукції.

З'ясовується правильність вибору на підприємстві способу розподілення непрямих затрат між об'єктами калькулювання, з тим, щоб встановити, наскільки економічно обґрунтовано оцінюється продукція, яка виробляється. У промисловості, наприклад, використовується розподіл пропорційно сумі витрат на оплату праці, величині матеріальних затрат і т. ін.

У процесі аудиту собівартості звертають увагу на організацію обліку руху напівфабрикатів (деталей) у виробництві. Порядок організації обліку руху напівфабрикатів залежить від особливостей технологічної організації виробництва, номенклатури напівфабрикатів (деталей), які виготовляються, порядку приймання виконаних робіт, умов зберігання та інших факторів. Вибір варіанта обліку на підприємстві, яке перевіряється, повинен сприяти покращанню оперативно-виробничого планування і бути спрямованим на контроль за рухом напівфабрикатів у виробництві й залишками незавершеного виробництва, попередження можливого приховування браку і виявлення нестач, підвищення відповідальності осіб, які пов'язані з прийманням, видачею і транспортуванням сировини та матеріалів. Для повної впевненості в обґрунтованості формування собівартості аудитору необхідно оцінювати організацію зведеного обліку затрат на виробництво.

При аудиті собівартості особливу увагу приділяють вивченню складу затрат за видами калькуляційних статей. Така перевірка затрат розкриває їх цільове призначення і зв'язок із технологічним процесом, дає змогу визначити, як формуються затрати за видами виробленої продукції і місцями їх виникнення, а також виявити невиробничі втрати і результати внутрішнього госпрозрахунку.

Калькуляційні статті являють собою одноелементні або комплексні витрати. Для перевірки комплексних статей аудитор залучає кошториси і порівнює планові й фактичні затрати, звертаючи особливу увагу на допущені втрати і перевитрати.

Одним із найважливіших напрямів аудиту є вивчення по елементного складу і структури затрат у динаміці за ряд років, що дає змогу аудиторам позначити головні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції. До цих затрат з урахуванням їх економічного змісту належать: матеріальні затрати; затрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби; амортизація основних фондів; інші затрати.

Важливим елементом, що утворює собівартість продукції і підлягає перевірці, є "Затрати на оплату праці". У цьому елементі групуються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, враховуючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі й компенсуючи виплати, а також затрати на оплату праці працівників, які зайняті в основній діяльності, але не значаться в штаті підприємства. При цьому аудитор бере до уваги, що виплати заробітної плати за фактично виконану роботу, розраховані виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів у відповідності з прийнятими на підприємстві формами і системами оплати праці, входять до собівартості в повній сумі, яка виявлена за відповідними розрахунковими документами.

Перевіряючи статтю "Амортизація основних фондів", аудитор встановлює правильність і законність відображення сум амортизаційних відрахувань. Вони повинні рахуватися за обраним методом, рекомендованим П(с)БО 7 "Основні засоби".

У процесі аудиторської перевірки аудитор повинен проаналізувати також правильність використання обраних способів (варіантів) обліку випуску продукції і визначення виручки від реалізації продукції сільськогосподарського призначення.

Облік готової продукції, відвантаження і реалізації ведеться на рахунках продукція сільськогосподарського призначення і 90 "Собівартість реалізації". При перевірці обліку випуску і руху готової продукції аудитор з'ясовує, як організований облік сільськогосподарської продукції.

Наступним етапом є перевірка обліку відвантаження і реалізації готової продукції сільськогосподарського призначення.

При перевірці організації обліку відвантаження і реалізації продукції необхідно встановити і перевірити:

- наявність договорів на збут готової продукції і правильність їх оформлення;

- правильність оформлення документів і цін;

- ведення рахунка 90 "Собівартість реалізації продукції".

При аудиті операцій із відвантаження і реалізації продукції необхідно звернути увагу на облік витрат, пов'язаних зі збутом продукції. Такі витрати називаються комерційними (поза виробничими) і обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

При проведенні аудиторського дослідження правильності відображення в обліку і звітності витрат та встановлення собівартості продукції сільськогосподарського призначення необхідно впевнитися у відсутності типових помилок і порушень. Розглянемо деякі з них. Одним із найпоширеніших порушень, які призводять до перекручення собівартості продукції, є неправильний розрахунок амортизації. Амортизація основних засобів є значним і, водночас, легко регулюючим елементом затрат на виробництво.

Послуги, отримані зі сторони і спожиті в виробничому процесі підприємства, входять до собівартості продукції на основі рахунків, пред'явлених постачальниками, як правило, на початку наступного місяця.

Вразливим для достовірності обліку операцій є розподілення транспортно-заготівельних витрат (відхилень у вартості матеріалів). Тут можливі порушення, пов'язані з їх повним списанням (без віднесення частини їх на вартість залишку матеріалів), чи, навпаки, відмова від списання і залишення їх на балансі.

Однією з умов повноти і достовірності обліку затрат на заробітну плату є правильне відображення в обліку виникнення і використання резерву на оплату відпусток.

Вибір методу розподілення видатків на управління і обслуговування виробництва між видами продукції належить до компетенції підприємства і становить частину його облікової політики. Тому найважливішими умовами достовірності внесення таких затрат у собівартість продукції є:

- відповідність бази їх розподілу між видами продукції;

- дотримання принципу і послідовності здійснення обраної методики.

Порушення вказаних вимог може призвести до перекручення фінансової звітності. В аудиторській практиці нерідко зустрічається викривлення показника собівартості незавершеного виробництва, який встановлюється шляхом проведення інвентаризації незавершеного виробництва та його оцінки за методами, обраними підприємством і узаконеними наказом про облікову політику. Загальну оцінку ступеня достовірності даного показника можна дослідити проаналізувавши динаміку його зміни. Різке коливання рівня затрат, яке належить до незавершеного виробництва, в більшості випадків може свідчити про штучне регулювання цього показника залежно від економічної ситуації на підприємстві.

При перевірці показника собівартості одиниці виробленої продукції необхідно звернути увагу на розподілення затрат між основною, допоміжною і супутньою продукцією. Неправильне визначення собівартості різних видів продукції може мати негативні наслідки, коли збільшуються собівартість одного виду продукції за рахунок іншого.

Виявлені помилки і порушення на СФГ «Злагода» узагальнено у робочому документі.

Таблиця:

з/п	Первинний документ, обліковий регістр	Характер порушення	Примітки
	Назва	№	Дата	Сума
1	необґрунтоване завищення (заниження) величини матеріальних витрат, незавершеного виробництва, сум з оплати праці та ін.	12	10.02.2009	265
2	внесення до витрат виробництва адміністративних витрат та витрат на збут	14	15.02.2009	115,15
3	необґрунтоване віднесення на витрати виробництва звітного періоду транспортних витрат, що належать до залишку невикористаних запасів	15	27.02.2009	92,8
4	внесення в собівартість витрат, виробничий характер яких не обґрунтований	18	08.03.2009	175
5	внесення витрат у собівартість без належного документального обґрунтування і виправдовуючих первинних документів	20	21.03.2009	235,5
6	внесення витрат на відрядження, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю організації, у собівартість	23	23.03.2009	51

Від так, після огляду встановлених порушень, кортіло би звернути увагу керівництво підприємства СФГ “Злагода” на передбачені штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Не було встановлено факту порушення підприємством Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III за несвоєчасне подання звітності, несплати податків або їх приховування, то штрафні санкції не нараховуються.

Не було й виявлено порушень у крупних розмірах, відповідальність за які наступає відповідно до Кримінального кодексу України від 5.04.2001 р. № 2341-III.

Але, не будемо забувати про Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X, за яким посадові особи несуть відповідальність у таких розмірах, відповідно до виявлених нами порушень бухгалтерської дисципліни.

Від так, приблизна сума штрафу за адміністративне порушення з кожної посадової особи, що відповідає за ведення та вірність бухгалтерських даних, складає 800-900 грн.

2.4 Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції на СФГ «Злагода»

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. У ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання усіх виробничих ресурсів. Її зниження є однієї з першочергових і актуальних задач будь-якого суспільства, кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежать сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, розміри відрахувань у фонди нагромадження і споживання, темпи розширеного відтворення, рівень закупівельних і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

Особливу актуальність проблема зниження собівартості здобуває на сучасному етапі. Пошук резервів її зниження допомагає багатьом господарствам уникнути банкрутства і вижити в умовах ринкової економіки.

Велику роль у цьому повинний зіграти аналіз господарської діяльності підприємств, основними задачами якого є:

1) здійснення систематичного контролю за виконанням плану зниження собівартості продукції;

2) вивчення впливу факторів на зміну її рівня;

3) виявлення резервів зниження собівартості продукції;

4) об'єктивна оцінка діяльності підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції і розробка заходів, спрямованих на освоєння виявлених резервів. Основними джерелами інформації для аналізу собівартості сільськогосподарської продукції є форма 50 с-г. розділ № 1. Як свідчать дані приведені в таблиці, в 2008 році у порівнянні з 2004 роком собівартість збільшилась по пшениці на 110,32%, ячмінь на 151,66%; зменшилась собівартість соняшнику на 44,35%. Визначимо причини росту собівартості продукції по пшениці і ячменю. Основними джерелами інформації для аналізу є форма 50 с-г. розділ № 1.

Перевірка:

28,03 = 447,71 - 419,68;

41,08 = 454,22 - 413,14;

-39,82 = -62,04 + 22,22.

Аналіз впливу основних факторів на зміну собівартості 1 ц пшениці, ячменя та соняшнику показав, що собівартість 1 ц. даних видів культур збільшилась за звітний період на 28,03 грн. пшениці та на 41,08 грн. ячменю, у тому числі за рахунок збільшення витрат у розрахунку на 1 га площі відповідно на 447,71 грн. і 454,22 грн. і за рахунок врожайності собівартість пшениці знизилась на 419,68 грн., а ячменю на 413,14 грн. Натомість собівартість 1 ц соняшнику зменшилась на 39,82 грн., у тому числі за рахунок зменшення витрат у розрахунку на 1 га на 62,04 грн. та збільшення врожайності продукції на 22,22 грн.

Розділ 3. Дослідження підвищення економічної ефективності СФГ «Злагода»

3.1 Оцінка стану підприємства з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів

Існує стратегічний аналіз, що визначає можливості підприємства на перспективу.

Ситуаційний, або "SWOT (СВОТ)-аналіз" (перші букви англійських слів: strengths - сильні сторони, weaknesses - слабкі сторони, opportunіtіes - можливості й threats - небезпеки, погрози), може здійснюватися як для організації в цілому, так і для окремих видів бізнесу. Його результати надалі використаються при розробці стратегічних планів і планів маркетингу.

Аналіз сильних і слабких сторін характеризує дослідження внутрішнього середовища організації. Внутрішнє середовище має трохи складових, і кожна з них включає набір ключових процесів і елементів організації (видів бізнесу), стан яких у сукупності визначають той потенціал і ті можливості, якими розташовує організація. Внутрішнє середовище включає маркетингові, фінансові, виробничу й кадрово-організаційну складові, кожна з яких має свою структуру.

Так як культура організації не має чіткого прояву, то її аналіз на формальній основі досить утруднений. Хоча, звичайно, можна спробувати оцінити такі фактори, як наявність місії, що поєднує діяльність співробітників; наявність якихось загальних цінностей; гордість за свою організацію; система мотивації, чітко пов'язана з результатами роботи співробітників; психологічний клімат у колективі й т. п.

Культура організації може сприяти тому, що організація виступає сильною, що стійко виживає в конкурентній боротьбі структурою. Але може бути й так, що організаційна культура послабляє організацію, не даючи їй успішно розвиватися навіть у тому випадку, якщо вона має високий техніко-технологічний і фінансовий потенціал. Особлива важливість аналізу культури організації для стратегічного планування полягає в тому, що вона не тільки визначає відносини між людьми в організації, але також впливає на те, як організація будує свою взаємодію із зовнішнім оточенням, як ставиться до своїх клієнтів і які методи вибирає для ведення конкурентної боротьби.

Для того щоб успішно виживати в довгостроковій перспективі, організація повинна вміти прогнозувати те, які труднощі можуть виникнути на її шляху в майбутньому, і те, які нові можливості можуть відкритися для неї. Тому стратегічне планування, маючи об'єктом вивчення зовнішнє середовище, зосереджує увагу на з'ясуванні того, які погрози і які можливості вона таїть у собі.

Після виявлення сильних і слабких сторін, установлюється ланцюжок зв'язків між ними, що надалі може бути використана для формулювання стратегій організації.

Для встановлення зв'язків складається матриця SWOT, у якої ліворуч виділяються два з (сильні й слабкі сторони), у які відповідно вносяться всі виявлені на першому етапі аналізу сильні й слабкі сторони організації. У верхній частині матриці також виділяються два розділи (можливості й погрози), у які вносяться всі виявлені можливості й погрози.

SWOT - аналіз звичайно застосовується для зіставлення даних аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища організації й відомості їх у єдине ціле, що дозволяє одержати загальну картину дійсності.

Таблиця - База стратегічних даних “Сильні і слабкі сторони, погрози і можливості діяльності підприємства СФГ “Злагода”:

Фактори впливу на собівартість продукції	Ступінь прояву (оцінка від 1 до 10)	Коефіцієнт відносної важливості	Зважена оцінка (балів)
	ПС	СА		ПС	СА
Сильні сторони
1	Високий організаційно-технічний рівень організації виробництва	4	6	0,05	0,20	0,30
2	Резерви росту прибутку	6	8	0,15	0,30	0,40
3	Резерви зниження собівартості продукції	2	5	0,12	0,10	0,25
Середньозважена оцінка			1,00	0,60	0,95
Слабкі сторони
1	Низький організаційно-технічний рівень організації виробництва	6	4	0,05	0,30	0,20
2	Резерви росту прибутку	3	5	0,10	0,15	0,25
3	Резерви зниження собівартості продукції	7	5	0,10	0,35	0,25
Середньозважена оцінка			1,00	0,80	0,70
Можливості
1	Зростання Об'ємів виробництва продукції	8	9	0,20	0,40	0,45
2	Збільшення рентабельності	6	7	0,20	0,30	0,35
Середньозважена оцінка			1,00	0,70	0,80
Погрози
1	Дефіцит сировини	5	4	0,25	0,25	0,20
2	Відсутність доступу до вільних фінансових ресурсів	6	7	0,20	0,30	0,35
Середньозважена оцінка			1,00	0,55	0,55

Таблиця:

Фактори впливу на собівартість продукції	Ступінь прояву (оцінка від 1 до 10)	Коефіцієнт відносної важливості	Зважена оцінка (балів)
	ПС	СА		ПС	СА
Внутрішні фактори
Сильні сторони
1	Родючість земель	6	8	0,30	1,80	2,40
2	Дія ренти	5	7	0,10	1,50	2,10
3	Наявність виробничого потенціалу	5	6	0,20	1,50	1,80
Всього			1,00	4,80	6,30
Слабкі сторони
1	Застаріла активна частина основних засобів	4	6	0,30	1,20	1,80
2	Низька оплата за оренду землі	3	5	0,10	0,90	1,50
3	Відсутність гнучких технологій	4	7	0,20	1,20	2,10
Всього			1,00	3,30	5,40
Зовнішні фактори
Сильні сторони
1	Поліпшення фінансового стану	8	8	0,10	2,40	2,40
2	Забезпеченість новими сортами	6	7	0,20	1,80	2,10
Всього			1,00	4,20	4,50
Зовнішні фактори
1	Сезонні коливання цін на ПММ	4	6	0,30	1,20	1,80
2	Ціни на добрива	6	7	0,10	1,80	2,10
3	Недоступність придбання нової техніки	9	5	0,30	2,70	1,50
Всього			1,00	5,70	5,40

Усвідомлення підприємством власних сильних і слабких сторін має велике значення для реалізації ринкових стратегій підприємства. Сильні сторони - це активи, які допомагають досягти поставлених цілей. Слабкі - ускладнюють діяльність підприємства.

Внутрішні фактори підприємства «Злагода» містять у собі сильні й слабкі сторони. Що стосується сильних сторін, то на наше підприємство найбільший вплив роблять: високий організаційно-технічний рівень організації виробництва, резерви росту прибутку, резерви зниження собівартості продукції, родючість земель, дія ренти, наявність виробничого потенціалу, поліпшення фінансового стану, забезпеченість новими сортами.

Із слабких сторін досить сильно впливають такі фактори, як низький організаційно-технічний рівень організації виробництва, резерви росту прибутку, резерви зниження собівартості продукції, застаріла активна частина основних засобів, низька оплата за оренду землі, відсутність гнучких технологій. Зовнішні фактори містять у собі можливості й погрози. Що стосується можливостей, то із цих факторів найбільший вплив роблять: Зростання Об'ємів виробництва продукції, Збільшення рентабельності. З погроз на дане підприємство найбільший вплив робить залежність підприємства від природно-кліматичних умов. Також значний ступінь прояву мають такі фактори, дефіцит сировини, відсутність доступу до вільних фінансових ресурсів. Поточна ситуація на підприємстві засвідчує перевагу сильних сторін над слабких, це підтверджують комплексні оцінки. Також ми можемо прослідкувати стабільну зовнішню ситуацію та достатній рівень використання існуючих можливостей.

При активації сильних сторін відкривається перспектива використання можливостей, що існують на ринку. Господарство зарекомендувало себе як надійний та досвідчений контрагент, що вчасно виконує власні зобов'язання. Для підвищення ефективності підприємства важливим є також використання трудового потенціалу - а саме зростання мотивації працівників, шляхом зацікавленості їх в кінцевому результаті. Для успішного розвитку на ринку при посиленій конкуренції є необхідність комплексного поєднання сильних сторін з можливостями, та послабленням слабких сторін. Підприємству необхідно перевести слабкі сторони в сильні, що ще більше підвищить ефективність діяльності підприємства на ринку. Враховуючи політику держави, яка направлена на підтримання сільськогосподарських підприємств, у СФГ „Злагода” є джерело додаткового фінансування господарства, шляхом ефективного використання державних дотацій.

Складений у такий спосіб аналіз створює адекватне уявлення про підприємство. Можна швидко оцінити стан підприємства: чи зможе воно за рахунок внутрішньої діяльності протистояти зовнішнім погрозам, а також чи перешкоджають внутрішні слабості використанню зовнішніх можливостей.

3.2 Шляхи удосконалення обліку витрат на собівартість продукції та напрямки підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на СФГ «Злагода»

В практиці для проведення економічного аналізу найбільш поширеними і доступними для сприйняття є традиційні методи, які ґрунтуються на елементах порівняння величин, що вивчаються (абсолютні та відносні величини), тенденції зміни досліджуваних показників (за ряд років), індекси, за допомогою яких можна простежити зміни якогось комплексу показників та виявити окремі фактори впливу на результативний показник шляхом фіксації інших; метод групування (простого і комбінованого), за допомогою якого можна простежити загальні тенденції розвитку економічної системи на прикладі великої кількості досліджуваних об'єктів, а також обґрунтувати найбільш важливі фактори впливу на кінцевий показник.

Традиційні методи в своїй більшості відображають суть явища на даний час і якщо простежується якась залежність або взаємозв'язок то скоріше за все ці зв'язки є функціональними характеристиками для даного часу. Результати досліджень цього аналізу не можна інтерпретувати на якусь (велику) сукупність господарств.

Ці виявлені фактори можуть бути характерними тільки для досліджуваного об'єкта.

Спостереження показують, що в економічних системах існує велика кількість факторів, які в тій чи іншій мірі впливають на виробничу і господарську діяльність.

Дослідження парних залежностей скоріше за все може свідчити про наявність функціональної залежності між конкретним фактором і результативним показником, яку можна математично інтерпретувати. Коли ми розглядаємо це питання на прикладі великої кількості господарств та ще й в динаміці, то маємо справу з середніми величинами і тим більше, якщо ми хочемо охопити водночас вплив великої кількості факторів, тут ми спостерігаємо не повний (функціональний) зв'язок, а приблизний (кореляційний) зв'язок.

Оскільки в сільському господарстві тенденції відбувається повільно (наприклад, зростання урожайності, продуктивності), то за допомогою логічних досліджень можна стверджувати, що в більшості випадків залежність між результативним показником і окремими факторами можна інтерпретувати у вигляді прямої лінії, а оскільки ми маємо справу з декількома факторами, то це рівняння можна записати у вигляді:

У = а0 +а1х1 + а2х2 +....+ аnхn

Де:

а0 - не завжди має економічний зміст, служить для перерахунків.

аі - коефіцієнт регресії при відповідному хі показує кількісну міру впливу фактора хі на результативний показник.

хі - фактор і-го виду.

Для вирішення подібних задач і отримання достовірних результатів повинен бути дотриманий мінімум спостережень - 30-35.

Для того, щоб розробити економіко-статистичну модель залежності собівартості від цілого ряду факторів треба спочатку визначитись з наявністю інформації в інших господарствах, з тим, щоб забезпечити необхідну кількість спостережень, які забезпечать достовірність наших розрахунків.

Ми знайшли подібних за діяльністю, тобто спеціалізацією 6 подібних підприємств в одному районі.

Таким чином, збір інформації і її дослідження ми будемо проводити по системі „Господарство-роки”, це коли дані по одному господарству беруться за кілька років.

Для аналізу показника собівартості ми розробили модель, в якій основними факторами є:

Х1 - фондозабезпеченість на 100 га,

Х2 - матеріальні витрати на 100 га,

Х3 - товарна продукція,

Х4 - продуктивність праці на 100 га люд/год,

Х5- рівень товарності.

Таблиця - Вихідна інформація для побудови економічно-статистичної моделі:

№ п/п	Назва господарства	Рентабельність	Фондозабезпеченість на 100 га	Матеріальні витрати на 100 га	Товарна продукція на 100 га	Продуктивність праці на 100 га, люд/год	Рівень товарності
		Y	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5
1	СФГ «Злагода» 2004	0,89	42,30	52,30	98,94	7469,37	120,42
	2005	3,07	25,87	59,60	114,93	6913,84	116,57
	2006	8,13	33,34	109,36	150,84	8413,03	92,26
	2007	0,00	51,19	43,29	58,23	11622,88	73,43
	2008	30,81	104,06	115,78	200,84	8844,69	119,41
2	СФГ “Ангарне” 2004	1,01	49,49	59,10	127,63	9635,49	136,07
	2005	3,50	30,27	67,35	148,26	8918,85	131,73
	2006	9,27	39,01	123,58	194,58	10852,81	104,26
	2007	0,00	59,89	48,92	75,12	14993,51	82,98
	2008	12,00	121,75	130,83	259,08	11409,65	134,93
3	ПСП “Прогрес” 2004	0,96	44,42	57,01	109,82	8291,00	131,26
	2005	3,31	27,16	64,97	127,57	7674,36	127,06
	2006	8,78	35,01	119,21	167,43	9338,47	100,57
	2007	0,00	53,75	47,19	64,64	12901,40	80,04
	2008	9,70	109,26	126,19	222,93	9817,60	130,16
4	СФГ«Зірка» 2004	0,98	47,38	60,15	112,79	8515,08	138,48
	2005	3,40	28,97	68,54	131,02	7881,78	134,06
	2006	9,03	37,34	125,77	171,96	9590,86	106,10
	2007	0,00	57,33	49,79	66,39	13250,08	84,44
	2008	13,11	116,55	133,14	228,95	10082,94	137,32
5	ВАТ «Кам`янка» 2004	0,83	38,07	49,69	93,99	7095,90	114,40
	2005	2,88	23,28	56,62	109,18	6568,15	110,74
	2006	7,64	30,01	103,90	143,30	7992,38	87,65
	2007	0,00	46,07	41,13	55,32	11041,73	69,76
	2008	10,60	93,65	109,99	190,80	8402,45	113,44
6	СФГ «Шлях» 2004	0,79	38,07	44,46	82,12	6199,58	102,36
	2005	2,73	23,28	50,66	95,39	5738,49	99,09
	2006	7,24	30,01	92,96	125,20	6982,82	78,42
	2007	0,00	46,07	36,80	48,33	9646,99	62,42
	2008	11,56	93,65	98,41	166,70	7341,09	101,50
		5,407254651	52,55021333	78,22267769	131,4085466	9114,242692	107,37729

Варіанти результатів вирішення задачі по аналізу собівартості представлені в наступній таблиці.

Таблиця - Результати вирішення кореляційного аналізу собівартості:

Показники	Позначення	Крок рішення
		1	2	3
Середнє значення результативного показника	Уср	5,407255	5,4072547	5,40725
Значення вільного члену регресії	А0	3,282498	-1,121016	-2,2593
Значення коефіцієнтів регресії при
Х1	А1	0,078809	0,0893461	0,07563
Х2	А2	0,095796	0,1581026	0,11973
Х3	А3	0,021262	-0,028562	0
Х4	А4	-0,000753	-0,000744	-0,0006
Х5	А5	-0,050646	0	0
Множинний коефіцієнт кореляції	R	0,845	0,841	0,838
Коефіцієнт детермінації	D	0,714392	0,7075968	0,70224
Значення t-критерію при
А1	T1	1,997371	2,4417076	2,509
А2	T2	0,924524	2,5414574	4,72799
А3	T3	0,270895	-0,676701	65535
А4	T4	-1,905166	-1,898838	-1,8064
А5	T5	-0,755635	65535	65535
Табличне значення F-критерію	Fт	12,00623	15,124594	20,4396
Розрахункове значення F-критерію	Fр	0	0	0

Аналіз парних і частинних коефіцієнтів кореляції свідчить про відсутність мультиколлеріарності (взаємно дублювання одних факторів іншими).

Результати першого кроку вирішення задачі показали, що між результативним показником (рентабельність -Y) і врахованими у задачі факторами існує дуже тісний зв'язок, про що свідчить коефіцієнт множинної кореляції, який дорівнює 0,85, а коефіцієнт детермінації, який показує на скільки відсотків фактори враховані у задачі, впливають на результативний показник, дорівнює 0,71 (або 71 %).

Аналіз коефіцієнтів регресії свідчить про те, що більшість їз них мають суттєвий вплив на результативний показник, окрім одного фактору х5, який дорівнює -0,050, коефіцієнт регресії при цьому факторі має від'ємне значення, що протирічить економічній логіці. Цей факт також підтверджує низьке значення t-критерію при цьому факторі (- 0,75). З цієї причини фактор х5 - рівень товарності з подальшого вирішення задачі виключається.

Результати другого кроку вирішення задачі показали, що між результативним показником (рентабельність -Y) і врахованими у задачі факторами існує дуже тісний зв'язок, про що свідчить коефіцієнт множинної кореляції, який дорівнює 0,84, а коефіцієнт детермінації, який показує на скільки відсотків фактори враховані у задачі, впливають на результативний показник, дорівнює 0,707 (або 70,7 %).

Аналіз коефіцієнтів регресії свідчить про те, що більшість із них мають суттєвий вплив на результативний показник, окрім одного фактору х3, який дорівнює -0,028, а коефіцієнт регресії при цьому факторі має від'ємне значення, що протирічить економічній логіці. Цей факт також підтверджує низьке значення t-критерію при цьому факторі (- 0,67). З цієї причини фактор х3 - товарна продукція на 100 га з подальшого вирішення задачі виключається.

Третій крок вирішення задачі свідчить про значно кращі результати і саме цей крок може бути покладений в основу інструментарію подальших розрахунків, оскільки характеристики показників цього кроку досить значні. Так, коефіцієнти регресії мають позитивні значення, дещо знизився коефіцієнт множинної кореляції.

А коефіцієнт детермінації показує на скільки відсотків ті фактори, які залишились у вирішенні задачі змінюють результативний показник (собівартість).

Співвідношення табличного значення F -критерію і розрахункового (розрахунковий має більше значення ніж табличний) свідчить про те, що побудована модель носить достовірний характер і вона може бути застосована як інструментарій для аналізу і прогнозування рентабельності та вплив цього фактора на формування витрат собівартості продукції. В результаті ми отримали наступне робоче рівняння виробничої функції:

У = -2,2593 + 0,0756 * 1 + 0,1197 * 2 - 0,0006 * 4.

Економічна інтерпретація його заключається в тому, що зміна будь-якого фактора хі (що залишилися) на одиницю виміру приведе до зменшення собівартості продукції на величину коефіцієнта аі.

За допомогою цього робочого рівняння розраховуємо теоретичні рівні отримання прибутку, які могли б досягти в господарствах при середньому рівні використання врахованих в задачі факторів.

Таблиця - Аналіз фактичних і теоретичних рівнів формування витрат на собівартість в Миколаївській області:

Назва господарства	Рентабельність сільськогосподарської продукції, %	Відхилення
	Фактично	Теоретично	Абсолютне (+,-)	Відносне (%)
1.СФГ «Злагода»	30,81	5,54	-25,27	17,97
2.СФГ “Ангарне”	12,00	5,87	-6,13	48,96
3.ПСП «Прогрес»	9,70	5,98	-3,72	61,64
4.СФГ «Зірка»	13,11	6,64	-6,47	50,66
5.ВАТ«Кам'янка»	10,60	4,95	-5,65	46,72
6.СФГ «Шлях»	11,56	4,67	-6,89	40,36
Всього	87,78	33,65	-	-

Розрахунок теоретичних рівнів:

У1 = -2,2593+0,0756*51,32+0,1197*76,067-0,0006*11162,06=5,54;

У2= -2,2593+0,0756*60,0818+0,1197*85,9562-0,0006*9604,56=5,87;

У3= -2,2593+0,0756*53,91+0,1197*82,91-0,0006*9604,56=5,97;

У4= -2,2593+0,0756*57,51+0,1197*87,46-0,0006*9864,14=6,64;

Як видно з таблиці, у всіх господарствах в тому числі і нашому теоретичний рівень нижче фактичного, це позитивна характеристика і значить, що фактори, враховані в задачі мають низькі показники, тобто використовуються не в повній мірі. А також слід зазначити, що рентабельність СФГ «Злагода» порівнюючи теоретичне значення з фактичним зросла майже у 6 раз, тобто відносна різниця становить 17,97 %. Більш наглядно це видно з графіку:

Співвідношення фактичного і теоретичного рівнів рентабельності.

Як видно з графіку, у всіх шести господарствах значення теоретичного і фактичного рівня дуже відрізняються. Це є позитивним моментом. До цієї групи входить і господарство СФГ «Злагода». З інших господарств тільки в СФГ «Злагода» фактичний рівень рентабельності вище середнього, інші показники мають дещо низькі значення.

Для визначення пріоритетності подальшого інвестування виробництва в господарстві СФГ «Злагода» доцільно проаналізувати коефіцієнти еластичності кожного з факторів, які найбільше впливають на собівартість в господарстві.

Коефіцієнт еластичності показує на скільки відсотків зміниться результативний показник у в результаті зміни будь-якого із факторів хі при незмінній значимості інших і визначається по формулі:

Ехі = аіхі / у Ч 100%

Сумарний індекс еластичності показує загальну доцільність застосування певних заходів щодо розробки проекту доцільності подальшого інвестування виробництва. Доцільність визначається в тому випадку, якщо сумарний коефіцієнт буде перевищувати 1 або 100%.

Ех1 =0,0756Ч51,352 / 5,5365 = 0,7014 (70,1%);

Ех2 =0,1197 Ч76,067/ 5,5365 = 1,645 (164,5%);

Ех4 =-0,0006 Ч8652,8/5,5365=-0,9728 (-97,3%).

Таблиця - Аналіз коефіцієнтів еластичності факторів собівартості:

Фактори	Значення коефіцієнтів, %
Х1	70,1
Х2	164,5
Х4	-97,3
Всього	137,3

Аналіз таблиці коефіцієнтів показує, що найбільший коефіцієнт еластичності при факторі х2 - матеріальні витрати на 100 га сільськогосподарських угідь, він становить 164,5%. Це означає, що зміна значення фактору матеріальних затрат на 1% призведе до кардинальних змін результативного показника (Рентабельність - Y) майже на 164,5%, що складатиме 5,54*164,5%/100%=9,11% в абсолютному значенні.

Сумарний коефіцієнт еластичності підтверджує значимість факторів і їх коригування може призвести до значного поліпшення показника рентабельності, а від так, при незмінному (постійному) прибутку, призведе й до зниження собівартості продукції.

Значимість інших показників (фондозабезпеченість та продуктивність праці на 100 га) відповідно до коефіцієнтів еластичності дещо нижча за показник матеріальних витрат на 100 га, тому можна зробити висновок, що найбільш пріоритетним напрямком збільшення рентабельності через зниження собівартості продукції є матеріальні витрати на продукцію. Саме за рахунок цього фактору у господарстві є реальна можливість перевищити досягнутий фактичний рівень рентабельності. Крім того, є певні резерви зменшення собівартості при поліпшенні показників інших факторів, що розглядаються в задачі.

А саме: зменшення фондозабезпеченості та продуктивності праці на 100 га сільськогосподарських угідь.

За допомогою отриманого робочого рівняння і визначеного пріоритетного напрямку капітальних вкладень можна зробити прогноз збільшення показника прибутку на відповідну перспективу. Так, якщо відповідно до планів подальшого розвитку господарства (до 2015 року) зменшення обсягу матеріальних витрат на 1-2%, то собівартість зменшиться відповідно у 1,5-2 рази.

Для визначення основних стратегічних напрямків розвитку і перспектив на майбутнє СФГ «Злагода» слід враховувати як технологічні так і соціально-економічні особливості галузі сільського господарства. В першу чергу це ринкові відносини і місце досліджуваного підприємства на продовольчому ринку, його конкурентні позиції на час дослідження та його конкурентоспроможність на перспективу. Це потребує необхідність вивчення та використання не одного, а системи факторів впливу та взаємозв'язаних показників - критерії цього процесу.

Ці критерії включають:

- умови обов'язкового виконання довгострокових угод зі споживачами на поставки зумовлених обсягів окремих видів сільськогосподарської продукції, ф'ючерсних поставок та можливого викупу ф'ючерсів, дотримання науково-обґрунтованої системи землеробства;

- досягнення максимального рівня раціонального і ефективного використання виробниче - ресурсного потенціалу підприємства, постійного зростання продуктивності праці;

- забезпечення мінімізації довгострокових і поточних витрат на одиницю продукції, одиницю земельної площі або умовну голову худоби. При постійному підвищенні урожайності в рослинництві;

- забезпечення максимальної прибутковості сільськогосподарського підприємства за рахунок зміщення сильних сторін підприємства в протистояння йому зовнішніх загроз, в тому числі і конкурентів.

Складність цієї проблеми заклечається в тім, що її розробка пов'язана з врахуванням великої кількості показників - факторів, які позитивно або негативно, об'єктивно чи суб'єктивно є причинами або наслідками того чи іншого шляху господарської діяльності підприємства. Прослідкувати цей взаємозв'язок за допомогою традиційних методів не завжди є можливим. На наш погляд найбільш доцільним, при вирішені таких проблем, може бути застосування методів економіко-математичного моделювання перспективного плану розвитку.

При розробці і вирішенні економіко - математичної задачі ставилась мета встановити оптимальну структуру виробництва в товаристві при використанні тих же умов і ресурсів, які мали місце в звітному періоді. Вся вихідна інформація для складання розширеної моделі спеціалізації підприємства визначалась по фактично досягнутим показникам за 2004-2008 роки з урахуванням потенційних можливостей зростання економічної ефективності діяльності галузей рослинництва і тваринництва, а також широкий спектр нормативної бази планування.

Задача вирішується при наступних умовах:

1. СФГ «Злагода» повинно забезпечити, в першу чергу, виконання договірних зобов'язань на найближчі 5 років з продажу споживачам сільськогосподарської продукції, яка по окремим вадам була такою:

а) зерно озимої пшениці - 24100 ц.

б) зерно озимого ячменю - 9450 ц.

в) насіння соняшнику - 1850 ц.

г) ріпак - 5450 ц.

д) м'яса свиней - 9 ц.

Відповідно в розширеній економіко - математичній моделі оптимального плану спеціалізації господарства вказані види продукції є обмеженнями, сутність яких заклечається в тому, що вказані види продукції на час освоєння плану, при тих чи інших умовах повинні поставлятись споживачам не в менших кількостях ніж вказано.

Підприємство повинно забезпечити тваринництво кормами власного виробництва. Але можливе допущення їх закупок в інших підприємствах. При цьому доцільно провести розрахунки щодо дотримання встановлених нормативів співвідношенням 100 га сільськогосподарських угідь і 12 голів ВРХ.

Підприємство повинно повністю забезпечити себе насінням власного виробництва, або виробляти достатню кількість зерна для обміну його на насіння більш високих кондицій із інших господарств.

Співвідношення виробничої структури підприємства повинно бути таким, щоб господарство на протязі всього маркетингового року забезпечувало максимальне виконання всіх робіт наявними трудовими ресурсами!

Структура посівних площ господарства повинна відповідати сучасним вимогам сівозмін і агротехніки.

При складанні і вирішені економіко-математичної задачі враховані всі виробничі ресурси, якими володіє господарство. Але в задачі задіяні лише ті, що створюють основні обмеження в розвитку підприємства і які можна економічно інтерпретувати. Техніко-економічні коефіцієнти відображають складний комплекс взаємозв'язків і показників, які характеризують і визначають як напрямок розвитку підприємства, так і процес виробничої і господарської діяльності. Від достовірності цієї інформації в більшості залежать результати вирішення задачі і якість розробки стратегії розвитку господарства. Розробка вихідних даних на віддалену перспективу досить не простий процес. Зумовлено це тим, що на формування того чи іншого нормативного показника впливає велика кількість факторів (зміна технології виробництва, зростання урожайності сільськогосподарських культур за рахунок використання більш продуктивних сортів, збільшення кількості внесених добрив, хімікатів і гербіцидів, поліпшення агротехніки і оптимізації термінів виконання різних технологічних операцій, підвищення продуктивності праці і інші). Окрім того, на рівень нормативних коефіцієнтів впливають природні фактори. Тому для вирішення планово-економічних задач і обґрунтування планових техніко-економічних коефіцієнтів доцільно розглянути взаємовплив факторів на відповідний показник за допомогою економіко-статистичних багатофакторних моделей:

Де:

у - техніко-економічний коефіцієнт розширеної економіко-математичної моделі;

а_і - коефіцієнт регресії, що показує кількісну міру впливу відповідального фактору (х_і) на результативний показник (у);

х_і - показник-фактор, який впливає на результативний показник.

Таблиця - Вихідні дані для розробки розширеної економіко-математичної моделі оптимальної спеціалізації СФГ «Злагода»:

Урожайність сільськогосподарських культур, нормативи витрат праці і ресурсів розраховувались на 1 га площі під кожну культуру на основі річних даних за 2004-2008 роки. На основі довідкових даних про поживність кормів, з врахуванням відходів побічної продукції, які використовуються на кормління худоби, визначено вихід кормових одиниць по видам кормів 1 га посіву кожної культури.

Таблиця:

Види с/г культур	Види кормів
	концентр	соковиті	грубі	Всього
Озима пшениця (товарна)	-	-	6,0	6,0
Ярова пшениця	30,0	-	6,0	36,0
Яровий ячмінь	30,0	-	7,0	37,0
Озимий ячмінь	40,0	-	8,0	48,0
Кукурудза на зерно	50,0	-	12,0	62,0
Горох	30,0	-	4,0	34,0
Коренеплоди	-	32,0	-	32,0
Кукурудзи на силос	-	28,0	-	28,0
Багаторічні трави	-	38,0	-	38,0
Однорічні трави	-	22,0	-	22,0
Пасовища	-	12,0	-	12,0

Вихід кормів (ц. к. од.) з 1 гектара посівів сільськогосподарських культур.

В тваринництві втрати праці і ресурсів визначались на 1 структурну голову. Продуктивність худоби планується на 2015 рік. Потреби худоби в кормових одиницях визначались виходячи з типу і норм кормління які склались на протязі трьох звітних років. При цьому потреби в кормах визначались по великій рогатій худобі та свинарству з розрахунку на одну структурну голову. Важливе значення, при розробці стратегії розвитку сільськогосподарського підприємства, має визначення необхідної кількості засобів виробництва і в першу чергу тракторів, комбайнів та вантажних автомобілів. Для цього в умову задачі введено дані про витрати механізованої праці (в еталонних гектарах) на 1 га землі в обробітку чи на 1 структурну голову худоби. На основі аналізу даних за останні 5 років про витрати механізованої праці і враховуючи загальноприйняті нормативи, розроблені техніко-економічні коефіцієнти таких витрат. Це дасть можливість обрахувати загальні витрати механізованої праці на пошукові площі посіву сільськогосподарських культур і поголів'я худоби:

Де:

- витрати к-того виду механізованої праці на 1 га досіву і-ої культури, або обслуговування 1 голови j-того виду худоби.

Діленням цих сум на нормативний виробіток одного k-того виду засобів виробництва за сезон, отримаємо їх необхідну кількість.

Таблиця - Витрати еталонних гектар на 1 га посівів сільськогосподарських культур і 1 голову худоби:

Види сільськогосподарських культур	Засоби механізації
	Гусеничні трактори	Корисні трактори	Зернозб. Комб.	Автомобілі	Всього засобів виробництва
	(ет. га)	(ет. га)	(га)	(т-км)	тис. грн.
Пшениця озима	2,6	1,0	1,0	40,0	2,0
Пшениця ярова	2,2	1,0	1,0	30,0	2,0
Ячмінь озимий	2,4	1,0	1,0	45,0	1,9
Ячмінь яровий	2,2	1,0	1,0	30,0	1,9
Кукурудза на зерно	2,0	3,6	1,4	25,0	2,1
Горох	2,2	1,0	1,0	20,0	1,6
Соняшник	2,2	3,8	2,0	20,0	2,2
Ріпак	2,0	1,2	1,0	26,0	1,6
Коренеплоди	2,2	4,2	-	80,0	2,0
Кукурудза на силос	1,4	2,4	-	30,0	2,1
Багаторічні трави	2,2	1,0	-	-	-
Однорічні трави	2,2	1,0	-	-	-
Дійні корови	0,4	0,6	-	15,0	2,4
ВРХ на відгодівлю	0,2	0,4	-	5,0	2,4
Свині	0,1	0,2	-	10,0	1,2
Вівці та кози	-	0,1	-	2,0	0,5

Вартість валової продукції з кожного гектара визначалась на основі ринкових цін 2008 року і можливого їх росту в перспективі. По галузям тваринництва вартість валової продукції визначалась в розрахунку на структурну голову.

Визначення оптимальної виробничої програми досить складний процес. Це пов'язано з особливостями планування сільськогосподарського виробництва, а також великою кількістю факторів, які впливають на виробничий процес і взаємовідносини між галузями. Внаслідок цих особливостей сільськогосподарські підприємства, як будь-яка складна система, мають велику кількість варіантів галузевої структури, з яких один -найкращий.

Постановку задачі здійснено з визначення переліку показників які слід оптимізувати. Ці показники і складають число змінних величин задачі, В якості змінних шуканих величин в задачу включені всі види продукції, яка виробляється в сільськогосподарському підприємстві. Окремі культури, види худоби, що використовуються в різних напрямках вводяться в задачу декількома змінними. Одиницями виміру змінних являються: по сільськогосподарським культурам - гектари, по худобі - структурні голови. По кормам центнери кормових одиниць, по окремим засобам виробництва в штуках.

Нами використаний симплексний метод лінійного програмування. За його допомогою можна вирішувати широкий спектр економічних, технічних, технологічних і господарських задач.

При цьому, що дуже важливо для сільськогосподарського виробництва, в умову задачі можна вводити коефіцієнти і ресурси з різними одиницями виміру.

Слід зауважити, що всяка загальна задача при практичному її вирішені потребує деталізації особливого методичного підходу. Математична сутність і форми задач симплекс-методу складають систему умов, які можуть бути виражені, як нерівностями різкого змісту, так і рівняннями.

Суть нашої задачі заключається в наступному: знайти значення змінних: , які максимізують таку функцію:

При наступних лінійних обмеженнях:

1. Баланс землі (використання сільськогосподарських угідь). Це можуть бути декілька обмежень по використанню:

- землі в обробітку;