Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Аналіз собівартості

Аналіз собівартості

Огляд основ економічної сутності та змісту формування собівартості продукції. Аналіз інформаційного забезпечення питання. Поняття організаційного стану фінансового обліку та аудиту витрат на виробництво продукції на сільськогосподарському підприємстві.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2013
Размер файла 327,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Фермерське господарство «Злагода» засновано регіональним відділенням Фонду державного майна України по миколаївській області, шляхом перетворення державного підприємства у фермерське господарство відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1576-ХІІ від 18.09. 1991 року “Про приватизацію майна державних підприємств” та згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України.

Засновниками Господарства є Калінчук Микола Григорович, який є також Головою Господарства. СФГ «Злагода» є правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос». В СФГ «Злагода» переходять всі майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. Члени господарства можуть працювати в ньому за трудовим договором (контрактом чи угодою). Місцезнаходження: Україна, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вулиця Гуртового 36.

Головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Господарство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штами зі своїм найменуванням. Також воно набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відносини господарства з юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами ґрунтуються на основі договорів, крім випадків передбачених чинним законодавством України. Розрахункові операції проводяться як у безготівковій формі так і готівкою. Джерелами формування коштів і майна господарства є:

- Гроші, матеріальні внески і майнові паї членів господарства, отримані при виході із сільськогосподарських підприємств в установленому законодавством порядку.

- Прибуток отриманий від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності.

- Кредити банків та інших кредиторів.

Господарство самостійно визначає напрямки своєї діяльності, спеціалізації, організовує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію. Воно самостійно розпоряджається виробленою ним продукцією, а також є платником податку та інших обов'язкових платежів згідно з чинним законодавством України.

Майно господарства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - носіїв прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її в встановленому порядку й обсязі органом державної статистики.

Територія лежить в степовій зоні. Переважають чорноземні ґрунти різних видів, каштанові та темно каштанові. Тому у господарстві основними галузями спеціалізації є вирощування зерна, соняшнику, ріпаку, цукрових буряків та виробництво м'яса і молока. Господарство має у своїх володіннях:

- 3 зерно зберігальних амбарна;

- 4 тракторні бригади;

- 2 складські приміщення для зберігання техніки;

- 1 свиноферму;

- 2 адміністративні приміщення.

Підприємство знаходиться в 200 км від Миколаєва, 180 км від Одеси та 300 км від Києва, що позначається на легкій реалізації продукції рослинництва. Це підприємство також має доступ до залізниці, що підвищує рівень рентабельності збуту власної продукції. Треба зауважити, що іде як імпорт продукції так і експорт.

Характеризуючи місцезнаходження сільськогосподарського виробництва, можна зробити висновок про те, що загалом існують сприятливі умови для налагодження ефективної господарської діяльності і подальшого розвитку виробництва.

При аналізі господарської діяльності сільськогосподарських підприємств необхідно враховувати наступні особливості:

- економічний процес виробництва в сільському господарстві завжди переплітається з природним процесом і істотно залежить від природних умов.

- на результат сільського господарства впливають кліматичні умови і по цьому при аналізі особливо при вивченні динамічної зміни показника користуються не тільки даними показниками, але і часто розраховують середні за 3 - 5 років, тобто використовують середню арифметичну інформацію.

- не рівномірність використання природних ресурсів у плині року у зв'язку із сезонністю сільськогосподарського виробництва, також не збіг у часі витрат і виходу продукції, нерівномірна потреба у фінансових ресурсах.

Повертаючись до економічної характеристики землекористування СФГ “Злагода”, відмітимо, що сільськогосподарські угіддя знаходяться у користуванні господарства на правах оренди, згідно договорами оренди, укладеними з власниками земельних паїв.

Однією із необхідних умов функціонування будь-якого підприємства є наявність трудових ресурсів. СФГ “Злагода” є порівняно невеликим господарством. За період, що аналізується, можна спостерігати тенденцію поступового зменшення чисельності працюючих порівняно з 2004 роком. Передумовою скорочення робочого персоналу стало впровадження нових технологій, а також не достатня кваліфікація персоналу.

Для економіко-виробничої характеристики господарства важливим є визначення його спеціалізації. Спеціалізація підприємства показує виділення однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції. Розвиток цих галузей і виробництво відповідної продукції визначають виробничий напрямок підприємства. Аналіз досягнутих результатів господарської діяльності сільськогосподарського підприємства необхідний для вивчення й аналізу основних узагальнюючих показників господарської діяльності підприємства: площа сільськогосподарських угідь, чисельність працівників, валова продукція, виторг від реалізації, повна собівартість і інше. Це дає можливість сформувати загальне представлення про аналізоване підприємство.

На початку необхідно проаналізувати основні економічні показники діяльності сільськогосподарського підприємства, на основі обсягу і структури товарної продукції рослинництва за 2004 - 2008роки. Джерелом даних служить форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати» і форма №50 с-г.

Із проаналізованих даних видно, що господарство спрямоване на виробництво продукції рослинництва. Після аналізу обсягу і структури товарної продукції рослинництва за 2004 - 2008 роки, ми бачимо, що підприємство зайнялось вирощуванням ріпака, що дуже позитивно відбилось на фінансових результатах. Тому можна відзначити, що господарство слідкує за тенденцією ринка, що позитивно відзначається на результатах діяльності. Також господарство вирощує і другі культури, але прибутки від їхньої реалізації не приносять значних прибутків.

Деякі додаткові культури ідуть на власні потреби. Слід вказати, що підприємство вирощує та має прибуток від вирощування та реалізації пшениці, ячменю, соняшника та ріпака.

Далі необхідно визначити за рахунок чого вдалось збільшити об'єм валової продукції і кількісно виміряти вплив основних факторів на зміну об'єму виробництва. Це дозволить виміряти втрати у рослинництві за видами продукції, або розмір додатково отриманої продукції за рахунок збільшення даних показників.

Для повного відображення діяльності господарства потрібно звернути увагу на основні показники ефективності діяльності СФГ «Злагода». Одним із найбільш важливих факторів зростання ефективності виробництва є забезпеченість підприємств засобами виробництва в необхідній кількості, асортименті, їх структурі та більш повне їх використання. Зростання ефективності використання основних засобів та їх віддачі дозволяє збільшити об'єм виробленої продукції без додаткових капітальних інвестицій. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва все більше залежать від того як забезпечено підприємство основними засобами, їх відтворенням та ефективності використання цих засобів, тому наведемо у таблиці інформацію про активи господарства «Злагода».

СФГ «Злагода» має суттєві резерви як у підвищенні вартості активної частини фонду, так і в зростанні ефективності її використання. Дані таблиці дають змогу зробити висновок про те, що господарство ефективно використовує наявні в розпорядженні ОВФ. Якщо в 2004-му році на кожну гривню вкладених основних засобів було отримано прибутку 0,02 грн., то в 2005-му році було отримано 0,12 грн. Наступний рік приніс збільшення обсягу прибутку на 1 грн. ОВФ і склав 0,42 грн. Тенденція росту залишається, тому як підраховано в таблиці, після реструктуризації у 2008 ріці обсяг прибутку склав 0,55 грн. на 1 грн. ОВФ. Підвищення ефективності використання ОВФ на підприємстві підтверджується зменшенням показників фондовіддачі, розрахованим по чистій виручці та прибутку.

Порівняння показують, що у 2005 році середньорічна вартість с. г. виробничих фондів зменшилась на 41 % у порівнянні з 2004 роком. В 2006 році вона становила 57,03 %, порівняно в % до 2004 року. Тобто, було зменшення середньорічної вартості ВФ. В послідуючі роки було збільшення вартості і 2008 році становила 1665 тис. грн., або на 63,13 % більше порівняно з 2004 роком. А середньорічна вартість оборотних фондів зменшилась суттєво за період з 2004 по 2008 роки. Якщо в 2004 році вона становила 2032,7 тис. грн., то в 2008 відповідно на 40 % менше, тобто 1201,5 тис. грн.. Сільськогосподарські угіддя у 2008 році зменшились на 33,69 %, порівняно з 2004 га, що є негативною тенденцією до розширення виробництва. Відносно показників забезпеченості спостерігаємо позитивні характеристики по фондозабезпеченості на 100 га с.-г. (збільшення на протязі всіх років). На протязі 5 років суттєво зменшилась кількість працюючих. Якщо в 2004 році кількість працюючих становила 85 чоловік, а в 2006 році 156 чоловік, то в 2008 році на господарстві числилось всього 29 чоловік. Цей показник можна розглядати як з негативної так і с позитивної сторони. Зменшення працюючих на господарстві підвищує показник безробіття. Але в нашому господарстві це свідчить про ведення автоматизації на виробництві, нового обладнання, що і було причиною скорочення робочих місць.

На протязі всіх 5 років іде збільшення чистого прибутку, що позитивно відбивається на результатах діяльності господарства. Так, в 2004 році чистий прибуток становив 22,1 тис. грн., в послідуючі роки спостерігається збільшення, і в 2008 році показник чистого прибутку становив 910 тис. грн.. Також потрібно відзначити збільшення рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва у 2008 році порівняно з 2004 роком : із 0,82 % до 26,92 %. Все це свідчить про підвищення рівня прибутку протягом даних років. Тому можна сказати, що протягом всього періоду діяльність господарства проходила вдало, що і призвело до підвищення рівня рентабельності, обсягу прибутку та отримання валового доходу в останніх роках.

Можемо порекомендувати господарству провести комплексний управлінський аналіз та аудит своєї діяльності, вивчити причини прибутковості та ефективності використання ресурсів підприємства, прийняти відповідні рішення і цим самим підвищити ще більше рівень своїх економічних показників, також виявити помилки при обліку, показати правильність ведення та заповнення фінансової звітності. У міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, котрі воно може реально й прибутково реалізувати.

Темпи зростання обсягу реалізації продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз показників реалізації має важливе значення.

2.2 Стан обліку собівартості сільськогосподарської продукції на господарстві «Злагода»

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного виконання фінансових обов'язків перед державою.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращення їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, головного бухгалтера.

У фермерському господарстві «Злагода» бухгалтерський облік ведеться згідно законодавства України.

Структура, штати і чисельність бухгалтерії затверджуються директором об'єднання відповідно типових структур та нормативної чисельності.

Бухгалтерський облік у господарстві веде бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером, якого призначають та звільняють від займаної посади наказом директора по об'єднанню.

Головний бухгалтер виконує такі функції і задачі:

- здійснює керівництво роботою з питань економічного планування в об'єднанні по удосконаленню організації праці, управлінню виробництвом, бухгалтерського обліку та звітності;

- забезпечує раціональну систему документообігу, застосовує прогресивні форми і методи ведення бухгалтерського обліку, що дозволяють здійснювати строгий контроль за раціональним і ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- забезпечує повний облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, також своєчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, зв'язаних з їхнім рухом;

- забезпечує точний облік результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства відповідно до встановлених правил;

- забезпечує правильне нарахування і своєчасне перерахування обов'язкових платежів та податків;

- забезпечує складання бухгалтерської звітності на основі даних бухгалтерського обліку, первинних документів, представлення її у встановленому порядку і терміни відповідним органам та інше.

Підприємство самостійно:

- встановлює облікову політику на підприємстві;

- вибирає форму бухгалтерського обліку як встановлену систему регістрів обліку, порядків і способів реєстрації;

- розроблює систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;

- встановлює правила обороту та технологію обробітку облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

У наказі про облікову політику підприємства СФГ «Злагода» сказано, що при обліку окремих операцій застосовувати такі методи:

1. Вибуття запасів оцінюється за методом ФІФО (п. 16 П(С)БО 9.

2. Резерв сумнівних боргів нараховується виходячи з методу застосування коефіцієнту сумнівності («Дебіторська заборгованість»).

3. Амортизація необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним методом (п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

4. Амортизація основних засобів (окрім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

5. Амортизація нематеріальних активів нараховується за прямолінійним методом.

6. Установити вартісну межу в 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 255 грн. включно) для предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

7. Вести бухгалтерський облік витрат з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності».

В основі організації обліку затрат лежать наступні принципи:

- документування затрат і повне їх відображення на рахунках обліку виробництва;

- групування затрат по об'єктам обліку і місцям їх виникнення;

- відповідність об'єктів обліку затрат з об'єктами калькулювання собівартості продукції, показників обліку фактичних затрат за нормативами;

- розширення кола затрат, які відносяться на об'єкти обліку за прямим призначенням;

- здійснення оперативного контролю за затратами виробництва і формування собівартості продукції.

Мета обліку затрат і калькулювання собівартості продукції заклечається в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних затрат, зв'язаних з виробництвом і збутом продукції, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів.

Облік витрат на виробництво є зведеною (вторинною) ділянкою обліку щодо розрахунків з оплати праці, обліку виробничих запасів, основних засобів, розрахунково-фінансових операцій і ґрунтується майже на всіх документах первинного і зведеного обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. Документація, що використовується при цьому, забезпечує можливість розподілу витрат на виробництво за економічними елементами.

Облік затрат і калькулювання собівартості продукції на СФГ «Злагода» має свою специфіку в зв'язку з особливостями технології виробництва у підприємстві. З цієї точки зору методи калькулювання можна розглядати як спеціальні методи обліку затрат, що застосовуються для розрахунку собівартості визначених видів груп продукції (робіт, послуг). Таким чином, під методом калькулювання розуміють сукупність прийомів розподілу затрат підприємства за калькуляційними статтями та віднесення їх до об'єкту калькулювання. Правильний вибір методів обліку затрат визначається особливостями технологічних процесів та залежить від керівництва і бухгалтерів самого підприємства.

Формування і розрахунок собівартості продукції регулюється нормативними документами. Методичні рекомендації розроблені відповідно до сучасного стану нормативно-законодавчої бази України і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій визначає, на яких рахунках узагальнюється інформація про витрати.

В Україні на сучасному етапі сформована система чотирьох рівнів нормативного регулювання бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Кожен рівень впливає певним чином на облік: перший рівень - Закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні; другий рівень - система національних положень (стандартів) по бухгалтерському обліку; третій рівень - методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у різних галузях; четвертий рівень - внутрішні робочі документи, розроблювальні самим підприємством. По такій же схемі регулюється бухгалтерський облік на підприємстві СФГ «Злагода», що є підтвердженням правильної роботи, згідно законодавству.

Облік і розподіл прямих витрат на підприємстві ведеться у журналах ордерах і відомостях до них. Облік витрат на виробництво в цілому по господарству міститься в журналах-ордерах 7, 10, 11 дані по яких порівнюються з Головною книгою і відповідними регістрами. Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: I - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок затрат за економічними елементами", III - "Собівартість товарної продукції". Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному субрахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік. Дані з регістрів аналітичного обліку переносять до журналів-ордерів, звідки, наприкінці місяця, підсумкові дані переносять до головної книги, в якій підраховують обороти по дебету і кредиту кожного рахунка.

Формування витрат підприємства відбувається на слідкуючих рахунках бухгалтерського обліку:

- 10 - «Основні засоби»;

- 15 - "Капітальні інвестиції";

- 20 - «Виробничі запаси»;

- 23 - "Виробництво";

- 24 - "Брак у виробництві";

- 27 - «Продукція сільськогосподарського виробництва»;

- 30 - «Каса»;

- 31 - «Рахунки в банках»;

- 36 - «Розрахунки с покупцями та замовниками»;

- 37 - «Розрахунки с дебіторами»;

- 39 - "Витрати майбутніх періодів";

- 70 - "Прибуток від реалізації";

- 79 - «Фінансові результати»;

- 80 - "Матеріальні витрати";

- 81 - "Витрати на оплату праці";

- 82 - "Відрахування на соціальні заходи";

- 83 -"Амортизація";

- 84 - "Інші операційні витрати";

- 85 - "Інші затрати";

- 90 -«собівартість реалізації»;

- 91 - "Загальновиробничі витрати";

- 92 - Адміністративні витрати";

- 93 - "Витрати на збут";

- 94 - "Інші витрати операційної діяльності";

- 95 - "Фінансові витрати";

- 96 - "Втрати від участі в капіталі";

- 97 - "Інші витрати";

- 98 - "Податки на прибуток";

- 99 - "Надзвичайні витрати";

- 07 - "Списані активи".

Такий варіант вважається найбільш оптимальним і на його основі без проблем складатиметься “Звіт про фінансові результати”.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

П(С)БУ 16 "Витрати" регламентує: загальні правила формування інформації про витрати підприємства в бухгалтерському обліку і її відображенні у фінансовій звітності; визначення собівартості продукції; склад витрат, що включаються у виробничу собівартість. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у різних галузях господарювання розроблені з урахуванням галузевих особливостей і носять рекомендаційний характер.

При формуванні собівартості продукції, товарів, робіт, послуг, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг) у СФГ «Злагода» розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, об'єктами обліку витрат можуть бути роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року. Документи по обліку витрат предметів роботи фіксують витрати в області рослинництва різних матеріальних цінностей: насіння, добрива, хімікати, запасні частини, малоцінні швидко - зношувані предмети. Витрата насіння на посів оформляють актом витрати насіння і посадкового матеріалу, витрата добрив, хімікатів гербіцидів - актами про використання мінеральних, органічних, бактеріальних добрив і хімікатів. У даних документах указується найменування підприємства, дати видачі, номер документа, номер бригади, назва добрив, назва культур під яку будуть вносити добрива, площа, на яку внесені та кількість внесених добрив, підпис агронома. Обов'язковими реквізитами цих документів є дата видачі одержання цінностей, а також ціль видачі. Такі документи оформляються на кожну видачу окремо. Документ підтверджується підписами відповідальних облич. У разі потреби багаторазової видачі матеріальних цінностей застосовується лімітно-забірна карта на одержання матеріальних цінностей, у якій указується дата видачі, об'єкт витрат, одержувач, відправник, найменування і кількість видаваних цінностей, підпису відповідальних облич. Даний документ обов'язково містить дозвіл на видачу з боку керівника підприємства і головного бухгалтера. У підсумку підраховується сума видачі.

Документи по обліку витрат засобів роботи фіксують зроблені в результаті вирощування культури витрати по використаних засобах роботи, що виражаються в нарахованій амортизації. Таким документом у СФГ "Злагода" є розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах за станом на початок року, у якому вказується об'єкт нарахування амортизації, річна сума амортизації, розділена між місяцями року. На підприємстві застосовуються прямолінійний метод амортизації.

Продукція рослинництва фіксується в документах по обліку виходу продукції в міру її надходження. Для відправлення насіння з поля чи на місця тимчасового їхнього збереження використовуються талони шофера і комбайнера. Вони являють собою картки встановленого зразка з визначеними реквізитами. Кожен талон використовується для обліку одного бункера насіння, відправленого від комбайна. Талони, із указівкою прізвища шофера (комбайнера), номера, підписані головним бухгалтером господарства і затверджені печаткою реєструються в журналі реєстрації талонів і видаються під розписку. На місцях тимчасового збереження зважують отриману від шофера продукцію. Завідувач током (чи уповноважена особа) заповнює реєстр прийому зерна від шофера, де вказується номер реєстру, дата, прізвище шофера, номер і назва машини, культури, його вага і завіряє своїм підписом. На підставі реєстру прийому зерна вагарем заповнюють зведення руху зерна й іншої продукції. Талони комбайнерів і шоферів, а також зведення руху зерна й іншої продукції з прикладеними реєстрами прийому зерна щодня передаються в бухгалтерію господарства, де звіряють дані по них.

Облік врожаю з використанням талонів дуже ефективний. Даний метод вимагає чіткої організації роботи всіх облич, зв'язаних з урахуванням руху зерна і строгого дотримання документообігу.

Зернові, що надійшли з поля вимагають сортування і сушіння. Партію, відпущену для очищення, сортування і сушіння зважують. По закінченні доробки визначають кількість і якість отриманої продукції і встановлюють розмір усушки і не використовуваних відходів. Результат відбивають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва. Акт складають на кожну партію продукції і не пізніше наступного після сортування дня передають у бухгалтерію. У СФГ "Злагода" в області рослинництва застосовуються різний вид документів як по обліку витрат, так і по обліку виходу продукції. Дані кожної групи документів при їхній обробці систематизують по визначених ознаках відповідно характеру руху, використання документів, а також по культурах. Дані документів по обліку витрат роботи систематизують по кожному працівнику для нарахування оплати роботи і по категоріях працівників для контролю за використанням фонду оплати роботи. Дані документів по обліку предметів роботи систематизують по матеріально відповідальних обличчях і напрямкам надходження. Дані документів по витратах засобів роботи систематизують по групам і видам однорідних основних засобів і по напрямках їхнього використання. Дані документів по обліку виходу продукції систематизують по видах продукції, матеріально відповідальним обличчям, напрямкам використання і надходження продукції.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за собівартістю, яку наприкінці звітного періоду доводять до фактичної. Різниця між фактичною й плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється наприкінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року. Для узагальнення інформації про витрати на виробництво (основний вид діяльності досліджуваного підприємства) призначений рахунок бухгалтерського обліку 23 "Виробництво". Цей рахунок активний, основний, витратний, призначений для обліку господарських засобів. По дебету рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг тощо).

Собівартість виробленої продукції на СФГ «Злагода», яка обліковується на рахунку 231 згідно наказу про облікову політику включає: амортизацію виробничого обладнання, прямі матеріали, отримані роботи і послуги, що безпосередньо відноситься до виробленої продукції, витрати на оплату оренди; послуги, такі як електроенергія, вода та інші (через відсутність рахунку загально виробничих витрат), а також заробітна плата працівників, підприємства (крім адміністративного персоналу) і відрахування на соціальні заходи.

Прямі виробничі витрати обліковують по дебету рахунка 23 "Виробництво", непрямі виробничі витрати - по дебету рахунка 91 "Загальновиробничі витрати". У кінці звітного періоду в розрахунок собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг), крім прямих виробничих витрат, включають і непрямі виробничі витрати, які обліковували протягом звітного періоду на рахунку 91 "Загально-виробничі витрати", що відображається записом по дебету рахунка 23 "Виробництво" і кредиту рахунка 91 "Загальновиробничі витрати". Періодичні ж витрати, які записували на рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати" тощо за цим варіантом не включають у собівартість об'єктів калькулювання, а списують у кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати".

За дебетом рахунка 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Синтетичний та аналітичний облік продукції, сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції в розділі III Журналу 5. При цьому дебетується рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" в розрізі субрахунків і кредитується рахунок 23 "Виробництво" теж за субрахунками виробничих підрозділів сільськогосподарських підприємств.

Таблиця - Схема відображення обліку виглядає наступний чином:

Дебет рахунка

Кредит рахунка

Зміст операцій, які проходять по підприємству

23 «Виробництво»

80-84

Відображають прямі витрати(матеріальні, на оплату праці й пов'язані з ними відрахування на амортизацію)

91 «Загальновиробничі витрати»

80-84

Відображаються витрати на управління виробництвом

23 «Виробництво»

Субрахунок «Витрати основного виробництва»

90 «Собівартість реалізації»

91

Відображення щоквартальних загальновиробничих накладних витрат

26 «Готова продукція»

23

Відображення фактичної виробничої собівартості готової продукції

Відповідно до Інструкції №291 підприємства на рахунку 23 відображають усі затрати на здійснення діяльності.

З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі накладні витрати, витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами.

На дебеті рахунка № 23 "Виробництво" групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.

На кредиті рахунка № 23 "Виробництво" відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі виробництва.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства, які не входять до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), розподіляються по рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Облік витрат у виробництві ведеться з урахуванням обліку браку продукції, за рахунок чого відшкодовувалися суми втрат від простоїв, нестач тощо. Облік витрат від простоїв організовують за допомогою спеціальних документів - листків обліку простоїв. Витрати від простоїв із внутрішніх і зовнішніх причин обліковують на рахунку 24 "Брак у виробництві".

Групування даних незавершеного виробництва здійснюються в такому самому порядку, в якому ведеться зведений облік затрат на виробництво, тобто за калькуляційними об'єктами.

Незавершене виробництво а також напівфабрикати власного виробництва, що знаходяться в цехах і підлягають подальшій переробці, інвентаризується за станом на перше число кожного місяця. Після визначення кількості проводиться оцінка незавершеного виробництва.

Оцінка незавершеного виробництва під час інвентаризації проводиться на основі нормативних калькуляцій або технологічних карт за встановленими статями затрат.

Фактична собівартість незавершеного виробництва визначається згідно з порядком, встановленим на підприємстві.

Облік витрат на рахунку № 23 "Виробництво" за звітний період на рис.

Для повного представлення наданої інформації, покажемо господарські операції, які часто використовуються на підприємстві:

Малюнок:

Таблиця:

Господарська операція

Дт.

Кт.

Сума

Нарахована амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються у виробництві згідно Відомості амортизації основних фондів

231

131

1728,88

Відпущено зі складу сировину і матеріали згідно Акту списання матеріалів на витрати основного виробництва

231

201

8230,88

Списано на собівартість продукції суму отриманих від підприємства «ВТН» монтажних і наладочних робіт згідно Акту виконаних робіт

231

377

20000

Списано на собівартість продукції суму отриманих послуг екологічного характеру згідно Акту здачі-прийняття робіт

231

377

344,47

Списано на собівартість продукції вартість спожитої електроенергії згідно рахунку за електроенергію від ВАТ «Обленерго»

231

377

2422,36

Нарахована заробітна плата виробничих робітників та робітників загальновиробничого призначення згідно Відомості обліку заробітної плати

231

661

7681,29

Списано на адміністративні витрати суму орендної плати приміщення згідно розрахунку бухгалтерії

92

377

81,71

Віднесено витрати майбутніх періодів на адміністративні витрати

92

39

35,24

Списано на посадку:

насіння

послуги аероплану

ПДВ

231.1

231.1

641

208

631

631

20000

1000

200

Вартість витрат на збут списується на фінансовий результат

791

93

644,43

Фактична собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі нижчезазначених рахунків. Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою:

ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВПк, грн.

Де:

НВп - незавершене виробництво на початок калькуляційного періоду, грн.;

ВВп - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;

3В - зворотні витрати і відходи, грн.;

ПП - побічна продукція, грн.;

СП - супутня продукція, грн.;

БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;

НВПк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн. Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.99 р. і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку І "Загальні вимоги до фінансової звітності" до витрат, пов'язаних зі зменшенням економічних вигод (активів) або зі збільшенням зобов'язань протягом облікового періоду відносяться:

а) витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:

- списання сировини, матеріалів на виробництво (рах. № 23), матеріалів для ремонту обладнання, на адміністративні потреби;

- витрати від знецінення запасів;

- нестачі запасів (сировини, комплектуючих, готової продукції, товарів тощо);

- нарахування амортизації;

- списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

- визнані економічні санкції - штрафи, пені, неустойки, що підлягають сплаті чи сплачені;

- нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що не може бути погашена.

Особливістю нових Національних стандартів є те, що всі витрати, пов'язані зі звітним періодом, відносяться на витрати такого періоду. Навіть такі витрати, як крадіжки, сплачені штрафи відносяться на рахунки обліку витрат, оскільки ці та подібні витрати пов'язані зі зменшенням або збільшенням зобов'язань - зменшують прибуток (не оподатковуваний), а відповідно зменшують і власний капітал.

В результаті проведеного аналізу на насіннєвому господарстві «Злагода», можна зробити наступні висновки: для ведення обліку підприємство обрало самостійно форму організацій, створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер, на якого покладено ведення бухгалтерського обліку, додержується Положень стандартів бухгалтерського обліку.

За сучасних ринкових умов підприємствам не під силу самостійне відновлювання основних засобів. На багатьох підприємствах вони дуже відстали від досягнень НТП, що негативно впливає на якість продукції, а отже і на фінансовий результат. В цьому випадку бажане проведення державного та іноземного інвестування. У процесі аналізу стану обліку на підприємстві були використані закони України стосовно законної діяльності підприємства, інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт на підприємствах.

2.3 Методика аудиту витрат на виробництво на господарстві «Злагода»

Користувачам важливо мати достовірну, повну, неупереджену інформацію про всі дії і події суб'єкта господарювання, які належать до витрат підприємства, в т. ч. витрат на виробництво та витрат періоду, про собівартість готової продукції. Для користувачів інформація про витрати і собівартість продукції є досить важливою, тому що:

- це ціноутворюючий фактор;

- суттєвий чинник прибутковості чи збитковості діяльності суб'єкта господарювання;

- це фактор, який впливає на оподаткування суб'єкта господарювання;

- є соціальним фактором, що впливає, з одного боку, на задоволення соціальних потреб працівників через заробітну плату, премії тощо, з іншого - через ціни на покупну продукцію для задоволення потреб населення.

Метою аудиту витрат і собівартості продукції є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація, відображена у фінансовій звітності щодо витрат і собівартості реалізованої продукції, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок обліку, підготовки і подання фінансових звітів.

Щоб скласти об'єктивну думку щодо інформації про витрати суб'єкта господарювання, випуск продукції та її собівартості, аудитору необхідно:

- одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних із питань перевірки достовірна і достатня;

- вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

З цією метою аудитор повинен здійснити:

- перевірку наявності й правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів із формування собівартості продукції (робіт, послуг);

- перевірку правильності віднесення витрат до складу собівартості продукції (робіт, послуг);

- оцінку стану синтетичного й аналітичного обліку витрат на виробництво, що входять до собівартості продукції (робіт, послуг);

- перевірку правильності оприбуткування готової продукції;

- перевірку повноти правильності й достовірності відображення операцій із формування собівартості продукції (робіт, послуг) в обліку та звітності;

- оцінку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) за об'єктами калькулювання витрат;

- перевірку правильності відображення в обліку і звітності собівартості реалізованої продукції.

Отже, метою аудиту витрат на виробництво і собівартість виробленої та реалізованої продукції є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація, відображена у звітності та бухгалтерському обліку, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, оскільки гарантом достовірності цієї інформації є аудиторський висновок.

При проведенні аудиту витрат на виробництво, собівартості виробленої і реалізованої продукції вивчаються процеси і явища, відображені документально і пов'язані з виробничою діяльністю суб'єкта господарювання.

Предметна область дослідження включає інформацію, за допомогою якої аудитор відтворює ланцюг взаємопов'язаних фактів виробничої діяльності. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки відображення господарських операцій значно ширші.

До предметної області дослідження в першу чергу слід віднести інформацію про:

- технологію виробництва;

- виробниче обладнання;

- структуру виробничого управління.

Детальному вивченню підлягають також:

- посадові інструкції персоналу;

- звітність (фінансова, статистична, оперативна);

- регістри обліку;

- первинні документи;

- пояснення та інформація персоналу суб'єкта господарювання;

- наказ про облікову політику.

У наказі про облікову політику обов'язково вивчають такі питання:

- методи обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості виробленої продукції;

- перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості;

- методи нарахування заробітної плати;

- методи списання виробничих запасів на виробництво;

- методи списання МШП та відображення зносу необоротних МШП;

- порядок розподілу загальновиробничих витрат;

- методи оцінки незавершеного виробництва;

- методи розподілу витрат між основною і супутньою продукцією;

- методи оцінки зворотних відходів.

При проведенні перевірки слід зосередити свою увагу на потоках інформації: а) з відображення витрат на виробництво; б) з оприбуткування продукції; в) з калькуляції собівартості виробленої продукції.

Облік витрат на виробництво є зведеною (вторинною) ділянкою обліку щодо розрахунків з оплати праці, обліку виробничих запасів, основних засобів, розрахунково-фінансових операцій тощо. Він ґрунтується майже на всіх документах первинного і зведеного обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. Документація, що використовується при цьому, повинна забезпечити можливість розподілу витрат на виробництво за економічними елементами, місцями їх виникнення, статтями калькуляції та об'єктами калькулювання - замовленнями, виробами.

При перевірці ведення обліку і розподілу прямих витрат аудитор аналізує дані, які містяться у відомостях розподілу і розрахунках, до яких належать: відомості розподілу нарахованої заробітної плати за рахунками і шифрами витрат; відомості розподілу витрачання матеріалів за напрямками виробничих витрат; розрахунок зносу основних засобів; розрахунок зносу нематеріальних активів; розрахунок зносу МШП; зведені дані за розрахунками із постачальниками і підрядчиками; листки-розшифровки та інші регістри розподілу витрат за напрямками витрат.

Інформацію, що міститься в наведених регістрах, звіряють із відповідними даними за кореспондуючими рахунками, порівнюють із шифрами витрат і при встановленні помилок і розбіжностей з'ясовують їх причини.

Облік нестач і надлишків у виробництві здійснюється, як правило, в ході інвентаризації. Нестачі є результатом недоліків оперативного контролю, крадіжок та інших причин. Аудитор перевіряє, чи правильно віднесені ці витрати на рахунок 947 "Нестачі і витрати від псування цінностей", яких заходів було вжито з метою відшкодування завданих збитків за рахунок винних осіб.

Досить трудомісткою роботою є перевірка даних з обліку незавершеного виробництва. Якщо на підприємстві ведуться інвентаризаційні відомості незавершеного виробництва, то аудитор з'ясовує, як проводиться оцінка залишків незавершеного виробництва, як складаються і розраховуються зведені дані, які використовуються для зведеного обліку витрат на виробництво.

Підсумковим етапом аудиту обліку витрат на промислових підприємствах є контроль розрахунків із калькулювання собівартості продукції. Калькулювання собівартості продукції - це визначення фактичної собівартості одиниці продукції та порівняння її з плановою (кошторисною) або нормативною собівартістю. На практиці використовують різноманітні види калькуляції: планові, кошторисні, нормативні й звітні. Завдання аудитора полягає в перевірці звітних калькуляцій, виявленні застосовуваних статей витрат, аналізі даних. За результатами перевірки складаються висновки про відповідність способу калькулювання, що застосовується, визначеному в обліковій політиці.

Передусім необхідно перевірити, чи дотримуються на підприємстві положень прийнятої облікової політики. Поряд із цим аудитор повинен ознайомитися з організаційними і технологічними особливостями підприємства, типом виробництва, видами продукції, ресурсами, що використовуються.

Аудит виробничої діяльності підприємства і витрат на виробництво є найважливішою і, водночас, найскладнішою частиною аудиторської перевірки. Одним з основних показників роботи будь-якого підприємства є призведена сільськогосподарська продукції та її собівартість. Останній показник залежить від багатьох чинників, на яких повинен зосередити увагу аудитор.

На етапі ознайомлення необхідно вивчити організацію виробництва і технологічного процесу на підприємстві, умови роботи.

Вивчення організаційно-технологічних особливостей клієнта:

Перед початком перевірки в першу чергу аудитор повинен ознайомитися з організаційними і технологічними особливостями виробництва, видами продукції, що випускається, ресурсами, що використовуються підприємством.

Під організаційними особливостями необхідно розуміти етапи проходження технологічного процесу від одержання сировини та матеріалів зі складу до здавання на склад готової продукції. Технологічні особливості залежать від типу обладнання, яке використовується, наскільки це обладнання завантажене роботою - як повно використовується його потужність.

Важливо звернути увагу на правильність застосування норм на списання сировини та матеріалів.

На етапі ознайомлення аудитор повинен встановити основні види продукції, що випускаються підприємством, її якість, супутню продукцію, її використання.

Аудит витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) проводиться після аудиту основних засобів, виробничих запасів, розрахунків з оплати праці тощо, що накладає відбиток на організацію аудиту інформації цієї під сукупності.

При проведенні аудиту витрат на виробництво використовується вся інформація про встановлені суттєві відхилення при перевірках попередніх розділів, аналізується, розглядається в сукупності щодо об'єктів калькуляції. Для прийняття рішення про метод організації аудиторської перевірки витрат на виробництво, собівартості виробленої і реалізованої продукції аудитору необхідно провести тестування системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку і встановити, чи:

- визначаються в наказі про облікову політику витрати, що списуються на виробництво, у відповідності з П(с)БО;

- не змінювалася протягом звітного періоду облікова політика щодо визначення витрат на виробництво і собівартості продукції;

- дотримуються на підприємстві вимог, встановлених наказом про облікову політику.

Тест внутрішнього контролю витрат на виробництво і собівартості продукції СФГ «Злагода» наведено нижче.

Таблиця - Тест внутрішнього контролю витрат на виробництво і собівартості продукції:

№ з/п

Зміст питання

Варіант відповіді

Оцінка системи внутрішнього контролю

Примітки

так

ні

інф. відсутня

1

2

3

4

5

6

7

1.

Чи були у звітному періоді суттєві зміни в технології виробництва продукції на підприємстві?

+

5

2.

Чи були у звітному періоді суттєві зміни в номенклатурі виробленої продукції?

+

4

3.

Чи затверджені на підприємстві методичні рекомендації щодо розрахунку собівартості реалізованої і продукції?

+

4

4

Чи були у звітному періоді зміни щодо віднесення витрат на виробництво?

+

4

5.

Чи були у звітному періоді зміни методу калькулювання собівартості продукції?

+

4

6.

Чи були у звітному періоді зміни в питаннях обліку незавершеного виробництва?

+

4

7.

Чи були у звітному періоді зміни в класифікації витрат на прямі і непрямі?

+

4

8.

Чи були у звітному періоді зміни методів розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку витрат?

+

4

9.

Чи були у звітному періоді зміни в класифікації витрат на постійні та змінні?

+

4

10.

Чи були у звітному періоді зміни складу і змісту калькуляційних статей?

+

4

11.

Чи були у звітному періоді зміни показника "нормальна потужність"?

+

5

12.

Чи були у звітному періоді зміни порядку розрахунку понаднормативних виробничих витрат?

+

3

13.

Чи розглядалися керуючими та контролюючими органами питання понаднормативних виробничих витрат, невиробничих витрат, зниження собівартості продукції?

+

4

14.

Чи відповідає відображення на рахунку 23 "Виробництво" витрат виробництва вимогам П(с)БО 16, іншим нормативним актам: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; інших прямих витрат; виробничих накладних витрат і втрат від браку продукції?

+

4

Оцінивши систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, аудитор приймає рішення щодо:

- методу організації перевірки (суцільний, вибірковий),

- кількості аудиторських процедур,

- необхідних для підготовки об'єктивного висновку,

- починає підготовку програми.

Таблиця - Програма аудиту витрат на виробництво собівартості продукції:

з/п

Перелік аудиторських процедур

Виконавець

Метод перевірки

Примітки аудитора

1

2

3

4

5

1.

Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про проведення інвентаризації та оцінки незавершеного виробництва

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

2.

Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про прийняття в організації методів розподілення загальновиробничих витрат за об'єктами калькулювання

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

3.

Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про призначення осіб, відповідальних за збереженість матеріальних цінностей, відпущених у виробництво

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

4.

Перевірка наявності договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, відповідальними за збереженість матеріальних цінностей у виробничих підрозділах

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

5.

Ознайомлення і вивчення організації виробництва, технологічного процесу та умов праці

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

6.

Перевірка правильності оформлення первинних документів

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

7.

Перевірка відповідності записів аналітичного й синтетичного обліку на рахунку "виробництво" записам у Головній книзі, звітності

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

8.

Перевірка організації ведення аналітичного обліку витрат на виробництві

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

9.

Перевірка правомірності і своєчасності внесення витрат до складу собівартості продукції (робіт, послуг)

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

10.

Узагальнення відхилень, установлених при перевірках основних засобів, виробничих запасів, розрахунків з оплати праці, і визначення їх впливу на собівартість продукції

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

11.

Перевірка правомірності внесення до складу витрат на виробництво витрат, здійснених суб'єктом господарювання

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

12.

Перевірка правильності групування витрат за місцями їх виникнення

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

13.

Перевірка своєчасності внесення витрат на виробництво до собівартості продукції (робіт, послуг)

Бундаковський Ю.М.

Вибіркова

14.

Вивчення правильності обліку витрат майбутніх періодів і своєчасності їх списання на витрати виробництва

Бундаковський Ю.М.

Суцільна

15.

Перевірка правильності й документального оформлення браку у виробництві й правомірність списання втрат від браку

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены