Блокнот командира міномета

За командою "Стільки-то мін, швидкий, вогонь" постріли здійснюються у міру готовності мінометів (міномета) до того часу, поки кожен міномет не виконає вказану у команді кількість пострілів, або до команди "Стій". Біглий вогонь ведеться у швидкому темпі, але перевірка й виправлення на ведення перед кожним пострілом є обов'язковими.

При веденні швидкого вогню командир міномета і навідник зобов'язані стежити за кожним пострілом, щоб заряджаючий не підніс міни до дульного зрізу ствола раніше, ніж станеться постріл.

За командою "Стільки-то мін, залпом, вогонь" старший на позиції командує: "Стільки-то мін, залпом"; за готовністю мінометів до пострілу піднімає руку і командує: "Вогонь", після чого опускає руку. Слідом за старшим на позиції опускають руки командири мінометів; заряджаючі одночасно опускають міни у канали стволів.

Затримка у стрільбі одного з мінометів не повинна затримувати стрільби інших мінометів.

При обстрілі цілі на трьох установках прицілу старший на позиції, незалежно від наявності раніше записаних установок, при веденні вогню подає команди для кожної установки прицілу, вказує порядок вогню і кількість пострілів.

Командир кожного міномета, не чекаючи команди старшого на позиції, готує черговий постріл на записаних установках (з урахуванням індивідуальних поправок міномета), звіряє правильність установок міномета з командами, поданими старшим на позиції і за готовністю міномета піднімає руку.

Перші постріли мінометів на кожній установці прицілу здійснюються за командою старшого на позиції, наступні ? за командами командирів мінометів.

Постріли з міномета здійснюються за командою (з одночасним опусканням руки) командира міномета (старшого на позиції ? при веденні вогню взводом залпом).

За командою, що визначає порядок ведення вогню, установник передає заряджаючому міну і готує наступну міну; заряджаючий приймає від снарядного міну, перевіряє її справність, кількість навішених додаткових зарядів і доповідає, наприклад, так: "Осколковий, заряд перший". Після виконання наведення міномета і доповіді навідника "Готово" заряджаючий, утримуючи міну двома руками, обережно вводить її хвостовою частиною у ствол, довівши центрувальне потовщення до дульного зрізу.

Командир міномета, перевіривши готовність розрахунку, піднімає руку і доповідає: "Такий-то готов".

Старший на позиції піднімає руку і за готовністю усіх мінометів взводу командує: "Перший", одночасно опускаючи руку; для інших мінометів послідовно командує: "Другий" і т. д., витримуючи потрібний проміжок часу між пострілами і кожного разу піднімає й знову опускає руку.

За командою "Перший" (другий і т. д.) командир відповідного міномета командує: "Міномет", і опускає руку.

За командою "Міномет" заряджаючий без поштовху опускає міну у ствол, швидко відводячи руки убік і пригнувшись так, щоб голова знаходилася нижче запобіжника від подвійного заряджання.

Якщо міномет займає окрему вогневу позицію, а також якщо ведеться біглий вогонь із загальної вогневої позиції, постріли здійснюють за командою "Міномет".

Виправлення наведення і ґоризонтування міномета навідником, а також перевірка командиром міномета правильності установок виконуються обов'язково перед кожним пострілом.

Під час ведення методичного вогню після кожного пострілу радіотелефоніст на вогневій позиції доповідає на спостережний пункт при стрільбі мінометом: "Постріл", а при стрільбі взводом, крім того, й номер стріляючого міномета : "Перший ? постріл, другий, ? постріл" і т. д.; при веденні біглого вогню (вогню залпом) доповідає лише про перший постріл: "Постріл".

Після кожної черги взводу старший на позиції промовляє "Черга", а радіотелефоніст швидко передає на спостережний пункт.

Якщо під час стрільби методичним вогнем який-небудь міномет не може вчасно здійснити постріл, він пропускає свою чергу стрільби. У цьому випадку старший на позиції доповідає командирові взводу (виконувачеві вогневе завдання): "Такий-то пропускається". Міномет, що пропустив чергу, може здійснити постріл лише за командою командира взводу (виконувача вогневе завдання).

Після з'ясування причин, що викликали затримку чергового пострілу, старший на позиції доповідає командирові взводу (виконувачу вогневе завдання), наприклад: "Третій ? осічка".

Після виконання призначеної кількості пострілів у серії біглого вогню командир міномета доповідає старшому на позиції : "Такий-то стрільбу закінчив".

Після закінчення ведення серії методичного вогню, вогню залпами або серії біглого вогню старший на позиції доповідає: "Взвод стрільбу закінчив", а радіотелефоніст на вогневій позиції передає це на спостережний пункт.

За командою "Підготуватися до заряджання" заряд-жаючі приймають міни від снарядних і тримають їх у руках, не вводячи у канали стволів. За готовністю усіх мінометів старший на позиції доповідає стріляючому командирові "Готово".

За командою, що змінює установку кутоміра, командир міномета підраховує остаточну установку і командує її навідникові.

Навідник може, не чекаючи команди, що визначає остаточну установку кутоміра, приймати зміну установки і вводити його у кутомір, а за командою командира міномета зобов'язаний звірити остаточну установку і у разі розбіжності доповісти про це командирові міномета.

За командами для зміни установок прицілу і кутоміра, що подаються під час ведення методичного вогню, міномети, крім чергового, змінюють установки у проміжках між пострілами, не порушуючи встановленого темпу вогню; наступний міномет здійснює один постріл на записаних раніше установках, після чого змінює установки відповідно до отриманої команди.

Помилки в установках прицілу або кутоміра та у номері заряду, виявлені на вогневій позиції після поодинокого пострілу або черги, самостійно не виправляють, а негайно доповідають про них старшому на позиції, який доповідає стріляючому командирові і виконує подальші дії за його вказівкою.

При виявленні помилки в установках під час ведення методичного або біглого вогню навідник негайно виправляє помилкову установку; після припинення вогню він доповідає командирові міномета, яка і при яких пострілах сталася помилка.

За командою стріляючого командира "Перевірити установки" або "Такому-то перевірити установки" старший на позиції командує: "Стій (чи "Такий-то Стій"), відійти від мінометів (міномета)".

За цією командою обслуги відходять від мінометів.

Старший на позиції зчитує і записує установки прицілу та кутоміра у мінометів, що перевіряються, і особисто перевіряє наведення. Потім звіряє установки з розрахунками командирів мінометів і перевіряє ці розрахунки, звіривши установки зі своїми записами, старший на позиції доповідає результати перевірки стріляючому командирові.

Якщо під час ведення вогню міна була опущена у канал ствола, але пострілу не сталося, заряджаючий негайно доповідає: «Осічка». Командир міномета припиняє стрільбу командою "Стій". (Порядок розряджання див. у розділі 3).

При задимленні основної точки наводки командир міномета використовує запасну точку. Для переходу до запасної точки наводки він командує кутомір, змінений на різницю відміток за основною і запасною точками наводки. Різниця відміток за точками наводки повинна бути розрахована завчасно й записана командиром міномета у бланк запису стрільби.

Різниця відміток визначається як різниця між кутомі-рами за запасною (нічною) та основною точками наводки і береться з її знаком. Для визначення кутоміра за запасною (нічною) точками наводки необхідно отриманий кутомір змінити на різницю кутомірів і, якщо результат позитивний, взяти його як кутомір за запасною (нічною) точкою наводки; якщо результат більшй за 60-00, то його необхідно зменшити на 60-00; якщо результат негативний, то його потрібно відняти від 60-00.

При неможливості використовувати основну й запасну точки наводки (задимлення району вогневої позиції, сильний туман) застосовують ліхтарі, які виставляють попереду міномета на відстані 5-10 м.

Стрільбу з мінометів починають по можливості на найменшому заряді (для просідання плити й недопущення первинних великих навантажень на сильно охолоджені частини міномета і т. п.).

При інтенсивній стрільбі може ослабитися кріплення частин міномета. Необхідно після декількох пострілів навідникові перевірити кріплення прицілу, а заряджаючому ? кріплення ствола в обоймі амортизатора й міцність утримання затискної муфти механізму грубого горизонтування на нозі двоноги-лафета.

6.5 Особливості наведення міномета вночі

Для горизонтального наведення міномета вночі та в умовах обмеженої видимості застосовують гарматний коліматор К-1, що забезпечує високу точність наведення міномета.

Порядок наведення міномета за коліматором такий:

- приводять коліматор у бойове положення;

- установлюють коліматор на відстані 6-8 м від панорами у зручному для наведення місці (зазвичай ліворуч позаду);

- за допомогою візира наводять його у головку панорами;

- виводять бульбашку поперечного рівня коліматора на середину;

- закріплюють коліматор у чашці затискним гвинтом.

Під час роботи з коліматором вночі застосовують електроосвітлювальне обладнання від приладу освітлення прицілу "Луч" (на панорамі вмикається електроосвітлення сітки панорами).

Для забезпечення гарної видимості сітки коліматора під час стрільби необхідно через деякий час протирати лінзу об'єктива коліматора, не збиваючи установку коліматора.

За відсутності коліматора для стрільби вночі можна застосовувати нічну точку наводки.

Порядок роботи при горизонтальному й вертикальному наведенні вночі такий самий, як і вдень.

Розділ 7

Припинення вогню і залишення ВП

7.1 Припинення вогню, перерви у веденні вогню

Вогонь із мінометів припиняється з використанням установленої (таблицею вогню, командою командира) кількості мін і за командою "Стій".

За командою "Стій" старший на позиції та командири мінометів повторюють її і одночасно піднімають руку (переконавшись, що команда прийнята, опускають руку); номери обслуг негайно припиняють усі дії біля мінометів.

З отриманням команди "Стій, записати ціль (репер) така-то (такий-то)" командири мінометів записують номер цілі (репера), її назву, міну, номер заряду, останні установки прицілу і кутоміра своїх мінометів і доповідають їх старшому на позиції. Крім того, вони доповідають витрату мін по цілі (реперові).

Старший на позиції записує і доповідає командирові взводу (виконувачеві вогневе завдання) установки прицілу і кутоміра основного міномета і дані про витрату мін : "По цілі (реперові) такий-то (такому-то), приціл такий-то, основний напрям, правіше (лівіше) стільки-то, витрата стільки-то".

Після закінчення стрільби по цілі (реперові) на мінометах зберігають установки до наступної команди командира взводу (виконувача вогневе завдання). У перервах ведення вогню за наказом командира взводу (який стріляє) надають мінометам основний напрям або наводять в одну з ділянок загороджувального вогню. При цьому біля кожного міномета викладають призначену кількість боєприпасів, з яких дві-три міни готують до заряджання, для чого вставляють у трубки стабілізаторів мін основні заряди (якщо вони не були вставлені раніше) і навішують необхідну кількість додаткових зарядів.

За необхідності надання відпочинку обслугам мінометів подається команда "Перерва". За цією командою піднощики збирають невикористані додаткові заряди й укладають їх у пакувальні ящики. Номери, з дозволу командира, можуть відходити від міномета. Біля мінометів залишаються чергові номери, по одному на міномет.

Для укриття номерів обслуги командують: "В укриття". За цією командою особовий склад на вогневій позиції займає щілини (рови, бліндажі, рівчаки).

При відновленні стрільби після перерви перед за-ряджанням необхідно оглянути канал ствола.

Для повного припинення вогню і підготовки мінометів до пересування після команди "Стій" командують: "Відбій".

7.2 Залишення вогневої позиції

Вогневу позицію залишають за командою старшого офіцера батареї.

Для приведення міномета у похідне положення командир міномета подає команду: "Відбій". За цією командою обслуга приводить міномет у похідне положення, виконуючи при цьому таку роботу:

- навідник і заряджаючий розбирають міномет на основні частини. Якщо з міномета вели стрільбу при знятих в'юках, то навідник перед розбиранням міномета надіває подушку на ствол, а заряджаючий ? дульний чохол і в'юк на двоногу-лафет;

- установник збирає міни, що залишилися, знімає із споряджених мін додаткові заряди і готує їх до укладання у лотки (ящики). Виймає з рівчака опорну плиту, очищає її від землі, зав'ючує і допомагає піднощикові укладати міни в ящики;

- піднощик приносить лотки з в'юком до міномета, готує їх для укладання мін, допомагає снарядному збирати міни, що залишилися, й укладає їх у лотки (ящики). Закриває наповнені мінами лотки і зав'ючує їх, а міни, що залишилися, і заряди укладає в ящики.

Номери обслуги виконують свої обов'язки одночасно й швидко. Після виконання усіма номерами своїх обов'язків командир міномета доповідає старшому на позиції: "Готово" ? і піднімає руку.

Для залишення вогневої позиції командир подає команду - "Залишити вогневу позицію" і вказує район шикування колони (не ближче 200 м від ВП). Крім того, подає команду (сигнал) на вихід тягачів із укриття на вогневу позицію "Тягачі (машини) до мінометів". За цією командою командир відділення (старший водій) виводить тягач (машини) до міномета.

Після приведення міномета у похідне положення і прибуття тягача командир міномета подає команду "Завантажити боєприпаси та майно". За цією командою обслуга міномета складає до кузова тягача залишок боєприпасів, упаковку з пучками пороху, приладдя і шанцевий інструмент (додаток Е).

За командою "Зчіпляй" або "Завантажити міномет" (при перевезенні у кузові). Механік-водій (водій) за командою "Тягач назад" подає тягач назад, номери зчіплюють міномет із тягачем. Потім водій вставляє шплінт у крюк буксирного пристосування, приєднує до розніму тягача освітлення габаритних ліхтарів і стоп-сигналів, піднімає руку і доповідає: "Готово". За правильність зчеплення міномета з тягачем відповідають командир міномета і механік-водій (водій).

У разі якщо немає можливості підвести тягач безпосередньо до міномета, командир подає команду "Міномет до тягача". За цією командою обслуга підкочує міномет до тягача і за командою "Зчіпляй" проводить зчеплення.

Після зчеплення міномета з тягачем командир подає команду "На місця". Після зайняття обслугою своїх місць подає команду "Тягач уперед". Водій просуває міномет на 3-5 м уперед. Командир перевіряє готовність до маршу і доповідає старшому офіцерові батареї (командиру вогневого взводу): "Готовий". З дозволу командира міномет залишає вогневу позицію і на зазначеному місці шикується у колону.

Машини з боєприпасами висуваються у новий район ВП, як правило, під керівництвом командира вогневого взводу.

Якщо вогневу позицію залишають в умовах вогневого впливу противника чи застосування ним ЗМУ, старший офіцер батареї подає команду "Відбій. Зосередитись у такому-то районі". За цією командою командир міномета самостійно виводять міномет у зазначений старшим офіцером батареї район.

Розділ 8

Робота командира міномета з організації бойового забезпечення

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих проти раптового нападу противника, зменшенні ефективності його вогню по міномету та обслузі, створенні для них сприятливих умов успішного виконання поставлених завдань і своєчасної підготовки точного вогню.

Основними видами бойового забезпечення бойових дій мінометної обслуги є [9]:

- безпосередня охорона та самооборона;

- інженерне забезпечення;

- маскування;

- радіаційний, хімічний, біологічний захист.

8.1 Безпосередня охорона та самооборона

Безпосередня охорона та самооборона організовуються з метою не допустити проникнення розвідки противника, ДРГ у райони вогневих позицій міномета та виключити раптовий напад наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп).

Безпосередня охорона та самооборона у мінометній батареї організуються її командиром і здійснюється спостережними постами (спостерігачами) із складу мінометних обслуг. Роль командира міномета при виконанні цього виду забезпечення полягає у чіткому виконанні розпорядження старшого офіцера батареї і правильному розподілі сил мінометної обслуги, що несуть службу в охороні й на постах.

8.2 Інженерне обладнання вогневої позиції

Інженерне забезпечення бойових дій мінометної обслуги здійснюється з метою створення найкращих умов для ведення вогню, прихованого розміщення міномета, підвищення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження. Воно включає: перевірку місцевості на наявність мін; інженерне обладнання вогневих позицій; прикриття позицій і районів інженерними загородженнями; підготовку під'їзних шляхів та розвідку шляхів маневру (переміщення); проведення інженерних заходів із маскування [10].

Завдання інженерного забезпечення мінометна обслуга виконує, як правило, своїми силами, застосовуючи для цього місцеві матеріали, засоби маскування і шанцевий інструмент.

Маскування здійснюється безперервно в усіх видах бойових дій і має на меті приховувати дійсне розташування, склад та озброєння мінометної обслуги від усіх видів і засобів розвідки противника.

Після перевірки місцевості на наявність мін та визначення основного напрямку стрільби на вогневій позиції підготовлюють відкриті площадки для ведення вогню з мінометів. Вогневу позицію обладнують у такій послідовності:

- у першу чергу проводять розбивку і трасування окопу, обладнують окоп для міномета та відривають щілини для обслуги;

- у другу чергу обладнують погрібці для боєприпасів, перекриті щілини і бліндажі для особового складу та укриття для тягачів;

- у подальшому безперервно удосконалюють інженерне обладнання ВП.

Особливості обладнання окопів:

- при обладнанні окопу для міномета особливу увагу необхідно звертати на щільність ґрунту площадки для встановлення опорної плити для міномета. На слабких ґрунтах для зменшення осідання опорної плити і збиття наведення під опорну плиту укладають дерен, хмиз, мішки із землею або втрамбовують верхній шар ґрунту.

Варіант розпорядження командира міномета на інженерне обладнання ВП і схема окопу для міномета наведені у додатку Е.

8.3 Організація захисту від зброї масового ураження

Радіаційний, хімічний і біологічний захист мінометної обслуги здійснюється з метою максимального зниження втрат особового складу та забезпечення виконання поставленого завдання при діях в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження [11].

Основними завданнями РХБ-захисту є: виявлення та оцінювання РХБ-обстановки; ліквідація наслідків РХБ-зараження; підтримання безпеки мінометної обслуги в умовах РХБ-зараження.

Якщо під час ведення вогню отримано сигнал про радіоактивне або хімічне зараження вогневої позиції, особовий склад швидко надягає засоби індивідуального захисту і продовжує вести вогонь. При застосуванні противником запалювальних речовин вогонь ведеться скороченим розрахунком - частина мінометних номерів призначається для гасіння пожежі та надання допомоги потерпілим.

Спеціальна обробка може бути частковою і повною.

Часткову спеціальну обробку міномета, боєприпасів, тягача і санітарну обробку особового складу проводять під час перерв ведення вогню або після виконання бойового завдання за наказом старшого офіцера батареї (командира взводу). При зараженні радіоактивними речовинами часткову обробку проводять, як правило, після виходу із зони зараження. Особиста зброя у всіх випадках обробляється повністю.

Повну спеціальну обробку проводять із дозволу старшого командира, як правило, після виконання бойового завдання у займаних підрозділами або новопризначених і обладнаних для спеціальної обробки районах.

При застосуванні біологічної зброї може проводитися повна спеціальна обробка засобами медичних підрозділів.

Варіанти розпоряджень командира міномета з РХБЗ та проведення спеціальної обробки наведені у додатку Ж.

Список використаної літератури

1. Оценка вооружения и тактики военных действий в зоне АТО [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rusjev.net/2014/06/04/otsenka-vooruzheniya-i-taktiki-voennyih-deystviy-ato-pod-slavyanskom-3-iyunya/.

2. 120-мм возимый миномет 2С12. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. - М. : Воениздат, 1990. - 35 с.

3. Трофименко П. Є. Бойова робота вогневих підрозділів артилерії : навчальний посібник / П. Є. Трофименко. - Суми : СумДУ, 2011. - 252 с.

4. Руководство по боевой работе подразделений 82-мм минометов. - М. : Воениздат, 1976. - 140 с.

5. Бойовий статут артилерії Сухопутних військ. - Частина 2. Дивізіон, батарея, взвод, гармата. - К. : Варта, 2011. - 370 с.

6. Тактична підготовка артилерійських підрозділів : підручник / П. Є. Трофименко, Ю. І. Пушкарьов, О. В. Панченко та ін. - Суми : СумДУ, 2012. - 776 с.

7. Підручник сержанта ракетних військ і артилерії. - М. : Воениздат, 1979. - 224 с.

8. 82-мм миномет 2Б14-1.Техническое описание и инструкция по эксплуатации. - М. : Воениздат, 1990. - 99 с.

9. Тактика загальновійськових підрозділів : навчальний посібник. - К. : АЗСУ, 1998. - 494 с.

10. Інженерне обладнання районів розташування позицій ракетних та артилерійських підрозділів : навчальний посібник / П. Є. Трофименко, Ю. І. Пушкарьов та ін. - Суми : СумДУ, 2004. - 56 с.

11. Трофименко П. Є. Радіаційний, хімічний, біологічний захист та інженерна підготовка артилерійських підрозділів : навч. посіб. / П. Є. Трофименко, Л. С. Демидко, О. В. Панченко. - Суми : СумДУ, 2014. - 215 с.

12. Досвід застосування артилерії у збройних конфліктах останніх років [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zavantag.com/docs/index-16566461-1.html.

13. Бойовий статут Сухопутних військ. - Частина 3. Взвод, відділення, танк. - К. : Варта, 1995. - 235 с.

Предметний покажчик

А

Артилерійська батарея - вогневий і тактичний підрозділи артилерії. Вогневі й тактичні завдання батарея може виконувати у складі дивізіону або самостійно. - С. 46.

Б

Банник - дерев'яна циліндрична колодка зі щіткою, насаджена на древко. Б. служить для очщення каналу ствола від порохового нагару, а також для гасіння тліючих частин картуза, що залишаються в гарматі невикиданими і можуть при наступному заряджанні зробити передчасний постріл. Для гармат, що стріляють снарядами із свинцевою оболонкою, використовують Б. з металевою щіткою з кардової тканини, яка знімає з каналу ствола свинець, що пристає до нього під час тривалої стрільби. - С. 33.

Бліндаж (фр. blindage, від фр. Blinder - «покривати заслонами») - постійна або тимчасова фортифікаційна підземна споруда для захисту від кулеметного, артилерійського, мінометного вогню, від напалму і зброї масового ураження і для відпочинку особового складу. - С. 86.

Бойова готовність - визначений стан військ (сил), що характеризує їх здатність організовано в зазначений термін розпочати бойові дії та успішно виконувати поставлені їм завдання. Основними показниками Б. г. військ (сил) є боєздатність військ (сил) та час, необхідний для підготовки військ (сил) до виконання бойових завдань. - С. 8.

Бойова робота вогневих підрозділів артилерії - дії особового складу біля гармат (мінометів, бойових машин реактивної артилерії, установок ПТКР), командирської машини старшого офіцера батареї, пов'язані із зайняттям та залишенням вогневої позиції, підготовкою та веденням вогню, поводженням з гарматою та боєприпасами на вогневій позиції. - С. 47.

Бусоль артилерійська - інструмент для вимірювання горизонтальних кутів між магнітним меридіаном і напрямом на який-небудь предмет у поділках кутоміра. Один із приладів управління вогнем артилерії; служить для ціле- вказання, вивчення місцевості і цілей, спостереження під час стрільби, топографічної прив'язки вогневих позицій і СП. - С. 12.

В

Віяло батареї (взводу) - взаємоузгоджений напрямок стволів гармат для ведення вогню. Віяло може бути паралельним, скупченим та по ширині цілі. При паралельному віялі продовження осі всіх каналів стволів гармат паралельні. При скупченому віялі продовження осі всіх каналів стволів гармат перетинаються на дальності цілі. При віялі по ширині цілі відстані між продовженням осі каналів стволів сусідніх гармат на дальності цілі дорівнюють фронту цілі, поділеному на кількість гармат батареї (взводу). Паралельне віяло є початковим положенням гармат батареї, від нього переходять до віяла скупченого або віяла по ширині цілі. - С. 59.

Вогонь - один з основних засобів знищення противника у бою (операції) ураженням його різними видами зброї на суші, на морі та в повітрі. - С. 63.

Вогнева позиція - ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття гарматами (мінометами, бойовими машинами) для ведення вогню. В. п. поділяють на основні, тимчасові та запасні. В. п. можуть бути закритими й відкритими. Основна В. п. призначається для ведення вогню під час виконання основних вогневих завдань. - С. 8.

Вогневе завдання - завдання, яке виконується стрільбою артилерійських підрозділів із гармат (мінометів, БМ РА, установок ПТКР). - С. 65.

Г

Гарматна обслуга - це найменший вогневий підрозділ артилерії. Особовий склад, який безпосередньо обслуговує гармату, називається гарматною обслугою, або обслугою бойової машини, установки. - С. 8.

Д

Дирекційний кут - кут між північним напрямом вертикальної лінії координатної сітки і напрямом на пункт, що визначається й вимірюється на карті за ходом годинникової стрілки від 0 до 360° (від 0-00 до 60-00). Позначається літерою б з індексами початку й кінця напряму. Дирекційні кути вимірюються за картою, а також визначаються за вимірюваними на місцевості магнітними або істинними азимутами. - С. 56.

З

Загороджувальний вогонь - суцільна вогнева завіса на шляху руху атакуючих танків і піхоти, торпедних катерів або рухомих хвиль морського десанту противника, яка створюється на одному або одночасно на кількох рубежах; вид артилерійського вогню. Поділяється на нерухомий і рухомий. Нерухомий З. в. ведеться на одному (одинарний) або одночасно на декількох (глибокий) рубежах, підготовлених на шляху руху атакуючої (контратакуючої) піхоти й танків противника. Рухомий З. в. ведеться на одному (одинарний) або одночасно на двох (подвійний) рубежах і переноситься послідовно на інші призначені рубежі. Відстань між рубежами, по яких ведеться вогонь одночасно, 150-200 м, а між групами рубежів 400-600 м. - С. 81.

Залп - порядок ведення вогню, під час якого постріли (пуску) із декількох гармат, мінометів, ракетних і реактивних пускових установок та іншої зброї здійснюються одночасно або за найкоротший проміжок часу, як правило, за єдиною командою (сигналом). Вогонь залпом застосовують у бою під час стрільби на ураження об'єктів (цілей), а також під час святкових салютів і віддання почестей. - С. 64.

Зброя масового ураження (зброя масового знищення) - зброя великої вражаючої здатності, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на відносно великих просторах (площах). Такі можливості мають і, отже, можуть вважатися зброєю масового ураження (ЗМУ) зокрема такі види зброї: хімічна зброя, біологічна зброя, ядерна зброю. - С. 42.

І

Індивідуальні поправки мінометів - поправки у рівень (приціл), у кутомір та в установку підривника (трубки). П. і. м. у рівень (приціл) - на різницю температур зарядів (для самохідної артилерії), різнобій, уступ та перевищення щодо основного міномета батареї, на невідповідність кута підвищення ствола за прицілом та квадрантом, на відхилення маси мін; П. і. м. у кутомір - на відхилення лінії прицілювання і на інтервал (якщо міномети на вогневій позиції розміщені повзводно або розосереджено); П. і. м. в установку підривника (трубки) - на різнобій і на уступ міномета щодо основного. П. і. м. вводять під час стрільби командири гармат самостійно. - С. 10.

К

Казенник - задня (казенна) частина артилерійського (мінометного) ствола, в якій розміщений затвор. Походження назви пов'язане з тим, що на задню частину ствола ставилося державне (казенне) клеймо. - С. 14.

Квадрант гарматний - призначений для перевірки прицільних пристроїв. За допомогою квадранта можна надати стволу гармати потрібного кута підвищення та вимірювати кут підвищення, що наданий гарматі. - С. 14.

Компас артилерійський АК - для орієнтування на місцевості по сторонах світу, орієнтування карт, а також для наближеного визначення бусолі заданого напрямку. - С. 55.

Кутомір - горизонтальний кут у точці стояння гармати, що відраховується проти ходу годинникової стрілки між зворотним напрямком ствола наведеної гармати і напрямком на точку наводки. - С. 23.

Л

Люфт (від нім. luft «повітря») - зазор, проміжок, вільний хід - термін, що застосовується в механіці і демонтажі. - С. 21.

М

Марш - організоване пересування військ у колонах дорогами і колонними шляхами для виходу у призначений район або на вказаний рубіж у повній готовності до наступних дій. При здійсненні маршу самохідна артилерія та інша гусенична техніка, а також техніка, що має малий запас ходу, можуть перевозитися на автопоїздах (трейлерах), які включаються до складу колон. - С. 40.

Мертвий хід - холостий (тобто не передане на ведену ланку) рух ведучої ланки механізму, що виникає у момент реверсування руху: Дм. х. = х - х', де х і х' - положення ведучої ланки при прямому і зворотному напрямках руху, що відповідають одному і тому самому положенню ведучої ланки. Також поняття мертвий хід застосовується до механізму в цілому. - С. 20.

Методичний вогонь - ведення вогню з однієї або декількох гармат однієї батареї з однаковими проміжками між пострілами. М. в. застосовується у вогневих нальотах визначеної тривалості для підтримування цілі у подавленому стані. М. в. використовують для визначення коректур кожній гарматі у ході стрільби на зруйнування оборонних споруд, під час періодичного і безперервного освітлення місцевості. - С. 64.

Н

Навісна стрільба - стрільба з артилерійських гармат на місцевості при кутах підвищення ствола понад 20°. Ефективність навісної стрільби підвищується у міру збільшення кутів підвищення, оскільки при цьому збільшуються кути падіння снарядів, а, отже, й їх осколкова або фугасна дія. Стрільба при кутах підвищення понад 45° називається мортирною. Додаткове підвищення крутизни траєкторії можливе за рахунок зменшення метального заряду. Тому навісна стрільба найбільше характерна для гаубиць і мінометів, що мають, крім великих кутів підвищення ствола, ще й змінні заряди. - С. 14.

Наведення міномета - надання стволу міномета положення для стрільби по цілі. Н. м. поділяють на пряму, напівпряму і непряму. У разі прямої Н. м. за дальністю та напрямом здійснюється візування оптичного або панорамного прицілу в ціль. Під час непрямого наведення кут підвищення ствола міномета надається за допомогою механізмів кутів прицілювання і рівня, а напрям - за розрахованим кутоміром наведенням оптичної осі панорами в точку наводки або у коліматор. - С. 56.

Надання основного напрямку - наведення основного міномета в основний напрям. Н. о. н. здійснюють за допомогою візира командирської машини (бусолі) за заздалегідь визначеним кутоміром по віхах. Решта мінометів може наводитися в основний напрямок побудовою паралельного віяла за допомогою візира командирської машини (бусолі) відмічанням по основному міномету, за віддаленою точкою наводки або небесним світилом. - С. 55.

Недоторканний запас (НЗ) - запас продовольства, палива, боєприпасів та ін., спеціально зібраний і зберігається з метою використання в екстрених ситуаціях. - С. 37.

О

Основним кутоміром називають кутомір гармати, яка наведена в основний напрямок стрільби. Основний кутомір є вихідною (початковою) установкою для наведення гармати у ціль по довороту, визначеному старшим офіцером батареї. - С. 56

Основний міномет - міномет, координати якої беруть за координати вогневої позиції. - С. 55.

Основний напрямок стрільби - єдиний напрям, у якому орієнтуються міномети і прилади розвідки декількох артилерійських підрозділів (частин), об'єднаних загальним управлінням. - С. 9.

Основний міномет - міномет, координати якого беруть за координати вогневої позиції батареї. Під час топогеодезичної прив'язки вогневої позиції визначають координати і висоту точки стояння основного міномета. О. м. орієнтується в основному напрямку. За О. м. будується батарейне віяло. - С. 60.

Осколково-фугасна міна - міна основного призначення фугасної та осколкової дії, що служить для ураження живої сили, вогневих засобів і техніки, розташованих відкрито або у спорудах польового типу. Отримання потрібного виду дії О.-ф. м. здійснюється установленням підривника перед стрільбою. Для отримання осколкової дії підривник установлюють на миттєву (осколкову) дію.

Для отримання фугасної дії підривник установлюють на фугасну дію. У цьому разі міна розривається через визначений проміжок часу після контакту з перешкодою. За цей проміжок О.-ф. м. проникає на визначену глибину і там розривається, завдаючи ураження. - С. 33.

П

Поділка кутоміра - артилерійська кутомірна міра. П. к. - центральний кут, який стягується дугою, що дорівнює 1/6000 частині довжини кола. Довжина дуги одна поділка кутоміра приблизно дорівнює 0,001 радіуса, звідси тисячна. Кути у поділках кутоміра записують через риску (дефіс) і читають роздільно (наприклад, 12-45 - дванадцять сорок п'ять). Поділки кутоміра, записані до риски, інколи називають великими поділками кутоміра, а записані після риски - малими, одна велика поділка кутоміра дорівнює 100 малим поділкам. - С. 54.

Привал - призначається для перевірки стану озброєння й техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі і відпочинку особового складу. Привали призначаються тривалістю до 1 години через 3-4 години руху, а у другій половині добового переходу - до 2 годин. - С. 45.

Р

Репер - допоміжна точка, за якою ведеться пристрілювання для визначення поправок із подальшим їх урахуванням під час перенесення вогню на ціль. Репери можуть бути дійсними або фіктивними. - С. 66.

С

Сектор обстрілу - ділянка місцевості, призначена вогневим засобам (гарматі, кулемету, танку та ін.) для ураження противника вогнем прямою наводкою. - С. 9.

Т

Точка наведення - місцевий предмет, що використовується для горизонтального наведення гармат (мінометів, бойових машин) під час стрільби із закритої вогневої позиції. Точкою наведення може бути віха або коліматор. - С. 18.

Таблиця стрільби - збірник обчислених даних, необхідних для визначення установок для стрільби по визначеній цілі залежно від дальності до неї та інших умов, стосовно будь-яких боєприпасів конкретного зразка зброї. - С. 10.

У

Уайт-спірит (бензин-розчинник) - це суміш рідких вуглеводнів, що википає при температурі 165-200 °С (98 %). Уайт-спірит має такі характеристики: густину - 0,795 г/см3 (не більше); вміст ароматичних вуглеводнів - не більше 16 %; вміст сірки - не більше 0,025 %; температуру спалаху - не нижче 33 °С (у закритому тиглі). - С. 30.

Уступ гармати відносно основної (Уо,n) - відстань від точки стояння даної гармати до лінії, яка проходить через основну гармату перпендикулярно до напрямку стрільби. - С. 49.

Ц

Ціль - об'єкт противника, намічений для ураження. Ц. поділяють: за розміщенням у просторі - на наземні, підземні, повітряні, надводні і т. ін.; за складом - поодинокі (танк, корабель, літак та ін.), групові й складні; за розмірами - на точкові, площинні, лінійні; за характером діяльності - на активні, пасивні, рухомі, у тому числі маневрові, нерухомі і на такі, що з'являються; за ступенем захищеності - на відкриті, укриті, броньовані; за умовами спостереження - на спостережні і неспостережні; за специфічними відмітними ознаками, напр.; за оптичною, тепловою, радіолокаційною контрастністю. Ц. можуть поділяти за важливістю, швидкістю руху (маневреністю) та іншими ознаками. - С. 7.

Ш

Швидкий вогонь - ведення вогню з одного або декількох мінометів із максимальною швидкострільністю без порушення режиму вогню. Під час ведення швидкого вогню кожен міномет здійснює постріл за готовністю. - С. 64.

Додаток А

(обов'язковий)

Розташування номерів обслуги, боєприпасів, приладдя та шанцевого інструмента біля міномета

Додаток Б

(обов'язковий)

Доведення завдання командиром міномета

1. Ми знаходимося ______________________________

Північ у напрямі ________________________________

Умовні найменування місцевих предметів __________

_______________________________________________

Орієнтири: _____________________________________

_______________________________________________

2. Противник __________________________________

3. Завдання загальновійськового підрозділу _______

_______________________________________________

4. Наша батарея_______________________________

(завдання)

міномет _______________________________________

___(коли і які завдання виконує, витрата боєприпасів)

Місце вогневої позиції ________________________

Сектор обстрілу: праворуч ____ ліворуч ____________

маневр на запасну ВП _____________________________

5. ___________ спостерігач за наземним і повітряним противником. Через ____ годин Вас змінить ____________

6. Вогневу позицію обладнати до ______, місце тягача ________________________________________________

Сигнал виклику обслуги до міномета _______ голосом та прапорцями.

7. Сигнали сповіщення та управління:

Про радіоактивне зараження - «Радіаційна небезпека».

Про хімічне та біологічне зараження - «Хімічна тривога», ракета СХТ.

Відкриття вогню ____________

Припинення вогню ____________

8. Готовність до відкриття вогню ________

Додаток В

(обов'язковий)

Документи, які ведуться на ВП

1. Запис стрільби командира ____ міномета _____

Інтервал відносно основного ______ м. Уступ _____ м.

Таблиця В.1 - Вхідні дані

Відмітка візира (бусолі) по прицілу міномета, наведеного в основний напрямок

Основний кутомір

Різниця кутомірів для переходу від основної точки наводки

Найменший приціл, тис.

по основній ТН

по запасній ТН

по 1-й нічній ТН

по 2-й нічній ТН

до запасної ТН

до 1-ї нічної ТН

до 2-ї нічної ТН

Напрямок

ліворуч

прямо

праворуч

Кут укриття, тис.

1-й

2-й

3-й

Продовження додатка В

Таблиця В.2 - Запис стрільби командира ____ міномета по цілях

Номер команди	Найменування цілі, міна, підривник, порядок ведення вогню, виконавча команда	Приціл, підривник	Рівень, команда, установка	Кутомір, команда, установка	Витрата мін	Поправка для міномета у рівень/у кутомір	Для обчислень
1	2	3	4	5	6	7	8

2. Таблиця індивідуальних поправок _______ міномета, заряд п'ятий Дq = «4-»; во = 0-21; До = 90; Кут = 48-80; вh = 3-00

Дальність, м

Приціл, тис.

Поправки у рівень, тис.

Сумарна поправка у рівень

Поправки у кутомір, поділ. кут.

Сумарна поправка у кутомір

На різнобій відносно основного

На ”невідповідність “ кута

Сумарна на різнобій та «невідповідність»

На відхилення маси міни

На перевищення відносно основного

На уступ відносно основного

На відхилення лінії прицілювання

На інтервал відносно основного

Таблична на 1%

дVо, %

Таблична на 1 знак

Дq

Таблична на 10 м

Дh = 0,1Д0n

Таблична на 10 м

-5-00

ОН

+5-00

-1-00

ОН

+1-00

На 10 м інтервалу

-5-00

ОН

+5-00

-1-00

ОН

+1-00

-1,5

«4-»

27

Дd уст, м

ДZ інт

+10

-35

-75

Л90

Л80

Л55

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

У рівень

У кутомір

Від соб

Із ТС

Із ТС

ДРівVo = (3) ДVo

Із формуляра гармати

(4)+(5)

Із ТС

ДРівДq = (7) Дq

Із ТС

ДРівДh = (9) Дh

Із ТС

ДРів уст.ОН-5-00 = = (11)0,1Дd уст

ДРівуст.ОН = = (11)0,1Дdуст

ДРівуст.ОН+5-00 = = (11)0,1Дd уст

((12)-(13)) : 5

ДРівсум = = (6) + (8) + (10) + (13)

((14)-(13)) : 5

Із формуляра міномета

10: 0,001Дц

ДКут інтОН-5-00 = = (19)0,1ДZінт

ДКут інтОН = = (19)0,1ДZ інт

ДКут інтОН+5-00 = = (19)0,1ДZ інт

ДКутінт на(-1-00) = = ((20)-(21)): 5

ДКут сум ОН = (18)+(21)

ДКутінтна (+1-00) = = ((22)-(21)): 5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12*

13

14*

15*

16

17*

18

19

20*

21*

22*

23*

24

25*

Примітки:

Поправки у рівень та кутомір при доворотах до 5-00 (гр. 12, 14, 15, 17 і гр. 20, 22, 23, 25) та поправка на інтервал

відносно основного (гр. 21) визначаються при розосередженому або повзводному розташуванні мінометів

Командир ___ міномета (Дата)

(військове звання, підпис)

Продовження додатка В

3. Запис розрахованих установок для стрільби ____ міномета

Найменування цілі (рубежу) та її номер	Заряд, міна, підривник	Приціл, підривник	Рівень	Основний кутомір	Порядок ведення вогню, витрата мін
				по основній ТН	по запасній ТН	по 1-й нічній ТН
					Основний
1	2	3	4	5	6	7	8

Командир ___міномета

(військове звання, підпис)

“ “ 20_ р.

Додаток Г

(обов'язковий)

Маркування

1. Маркування боєприпасів (тари)



Продовження додатка Г

2. Маркування ящика 4Я14

1 ? номер ящика у партії;

2 ? найменування зарядів;

3 ? найменування системи;

4 ? марка пороху основного заряду, номер партії пороху, рік виготовлення та умовне найменування заводу-виробника;

5 ? марка пороху додаткового заряду, номер партії пороху, рік виготовлення, умовне найменування заводу-виробника;

6 ? номер партії зарядів, рік виготовлення та умовне найменування заводу-виробника;

7 ? кількість комплектів зарядів у тарі;

8 ? маса тари із зарядами (БРУТО _____ кг).

3. Маркування пакувального ящика для 82-мм ОФ мінометних пострілів

а ? марка детонатора; б ? марка заводу-виробника детонаторів, номер партії, рік виготовлення; в ? місяць спорядження, рік спорядження, марка заводу, що споряджає міни остаточно; г ? позначення міномета; д ? знак маси; е ? номер заводу, рік виготовлення, номер партії; ж ? номер заводу, рік спорядження пострілів пороховим зарядом, марка заводу.

4. Маркування осколкової (димової, освітлювальної) міни

а ? номер спорядженого заряду; б - номер партії та рік виготовлення; в ? калібр міни; г ? знак маси; д ? шифр вибухової речовини осколкової міни (ШТ ? шифр димоутворювальної речовини димової міни); е ? індекс осколкової міни (О-832Д ? індекс димової міни; О-832С ? індекс освітлювальної міни).

Приклад розшифрування маркування підривника:

М-4 ? марка підривника; 000 ? марка заводу;

1-74 ? номер партії та рік виготовлення, знаки заводу-виробника.

Приклад розшифрування маркування основного заряду:

на дні гільзи : 00 ? товарний знак або найменування заводу-виробника гільзи; 73 ? рік виготовлення; 20 ? номер партії гільзи;

на етикетці: 0 ? номер партії пороху; 0 ? рік виготовлення пороху; 0 ? номер партії метальних зарядів.

Приклад розшифрування маркування на упаковці пакетів метальних зарядів:

на пакеті метального заряду 82БМ НБК 32/65-14 0/00 ? марка пороху.

Додаток Д

(обов'язковий)

Розпорядження командира міномета на марш

1. Противник _________________________________ .

2. Наші підрозділи _____________________________ .

3. Міномет у складі взводу здійснює марш протяжністю ______ км по маршруту ________________________ та прибуває у район ________________________ до ______ .

Швидкість руху ________________ км/год, дистанція між підрозділами (машинами) ______________________ м.

4. Сигнали сповіщення: ________________________

Сигнали управління: __________________________.

При нападі наземного противника міномета зайняти вогневу позицію праворуч (ліворуч). Вогонь за моєю командою ___________________________ .

Тримати наготові по дві протитанкові гранати, гранатометнику _____ розташуватися праворуч (ліворуч, попереду) міномета.

Спостерігачі: за сигналами та противником _____________ за правим бортом ___________, позаду машини та за лівим бортом _________.

5. Початок маршу через _______ хвилин.

6. Перевірити:

____ номеру - кріплення чохлів;

____ номеру - роботу стоп-сигналів та габаритного ліхтаря;

____ номеру - колісний хід;

____ номеру - надійність з'єднання шворневої балки з причіпним пристроєм тягача, розміщення і кріплення боєприпасів та майна у машині;

водію - заправку та комплект ЗІП.

Виконуйте!

Додаток Е

(обов'язковий)

Інженерне обладнання

1. Розпорядження командира міномета

щодо інженерного обладнання та маскування

вогневої позиції

1. Роботу щодо інженерного обладнання вогневої позиції виконати у дві черги. У першу чергу обладнати:

- окоп для міномета зі щілиною для обслуги;

- щілину для водія;

- окоп для спостережного поста.

У другу чергу обладнати:

- укриття (сховище);

- погрібець для боєприпасів;

- укриття (сховище) для тягача.

2. Для розбивки і трасування окопу: _______ номеру провісити основний напрямок та позначити центр окопу кілочком; _______ номеру провести розмітку усіх елементів окопу. Відривання окопу виконують ___________ номери.

3. _______ номеру обладнати окоп для стрільби із гранатомета у районі _____________________.

4. Старшому водієві розмістити тягач на узліссі гаю, що позаду праворуч, там само обладнати перекриту щілину.

5. Роботи щодо обладнання вогневої позиції проводити з дотриманням заходів маскування. Мінометний окоп та сліди руху тягача замаскувати комплектом МКС-2 та підручним матеріалом.

6. Інженерні роботи першої черги закінчити до 2.00 ночі, другої черги - до 7.00 ранку.

2. Окоп для 120-мм (82-мм) міномета

Об'єм вийнятого ґрунту 19 (15)м3.

На облаштування окопу (без щілини) потрібно

24 (18) люд-год.

Додаток Ж

(обов'язковий)

1. Розпорядження командира міномета

на захист від ЗМУ

1. Сигнали:

- про радіоактивне зараження - "Радіаційна небезпека";

- про хімічне та біологічне зараження - "Хімічна тривога". (Сигнальна ракета СХТ-40 по радіо - 4444).

2. Усьому особовому складу обслуги засоби індивідуального захисту, табельні і підручні засоби спеціальної обробки та пожежогасіння мати у положенні "НАПОГОТОВІ".

3. При виявленні радіоактивного зараження або при отриманні сигналу "Радіаційна небезпека" особовому складу обслуги надіти респіратори (протигази), захисні плащі у рукава, захисні панчохи, рукавиці й продовжувати виконувати бойове завдання; при застосуванні противником хімічної, біологічної зброї або при отриманні сигналу "Хімічна тривога" особовому складу надіти протигази, захисні плащі у вигляді накидки і вести спостереження за місцевістю, після хімічного нападу засоби захисту перевести у положення "плащ у рукава" і продовжувати виконання завдання.

4. Знімати засоби індивідуального захисту, використовувати індивідуальну аптечку - з мого дозволу.

5. При виникненні пожежі особовому складу обслуги приступити до пожежогасіння за моєю командою. При знаходженні на забрудненій місцевості та при роботі із забрудненою бойовою технікою дотримуватися заходів безпеки.

2. Розпорядження командира міномета на проведення спеціальної обробки

1. Вогнева позиція та міномет заражені отруйними речовинами типу ____________________________.

2. Місце спеціальної обробки ? тут.

Правий кордон _____________________________________, лівий кордон ______________________________________ .

Тягач та міномет установити__________________________

_______________________________________________

3. Обробку міномета і тягача проводити суспензією та розчином РД-1 за допомогою ДК-4 та ІДК-1.

4. _________ номеру обробити приціл, чохли,

_______ номерам (одному праворуч, другому ліворуч) очистити поверхню міномета від забруднення, після цього провести обробку боєприпасів._______ номер допомагає водію тягача за допомогою ДК-4 обробити тягач.