Паблік рилейшнз збройних сил як фактор демократизації та оптимізації цивільно-військових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Паблік рилейшнз збройних сил як фактор демократизації та оптимізації цивільно-військових відносин

Ільницька Уляна Вікторівна

Львів-2006

 Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політології Інституту гуманітарних та соціальних

наук Національного університету "Львівська політехніка".

Науковий керівник кандидат філософських наук, доцент

Климанська Лариса Дмитрівна,

Національний університет "Львівська політехніка",

доцент кафедри соціології та соціальної роботи.

Офіційні опоненти доктор політичних наук, професор

Наумкіна Світлана Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

ім. К.Д. Ушинського, завідувач кафедри політичних наук;

кандидат політичних наук, доцент

Томахів Володимир Ярославович,

Тернопільський державний економічний університет,

доцент кафедри політології.

Провідна установа Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

ім.І.Ф. Кураса НАН України, м.Київ.

Захист відбудеться 3 липня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.35.051.17 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів,

вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано "2" червня 2006 року.

Учений секретар спеціалізованої Вченої ради

кандидат політичних наук, доцент О.Б. Шурко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення України як демократичної правової держави, зовнішньополітичний курс на зближення із західними демократіями, інтеграційні процеси передбачають проведення військової реформи, спрямованої на реструктуризацію і трансформацію Збройних сил України, поступове наближення силової структури до західноєвропейських та світових стандартів, створення відкритого і зрозумілого для суспільства інституту, який у будь-якій ситуації залишається підконтрольним суспільству, діє за своїм призначенням і порядком, встановленим Конституцією і законами України. Крім того, зміцнення демократичних засад суспільного життя потребує формування нової моделі взаємодії армії з громадськістю, досягнення оптимізації та гармонізації цивільно-військових відносин, створення цілком нової системи зв"язків армії з населенням, що грунтується на засадах довіри, партнерства, збалансування та погодження інтересів, взаєморозуміння і прозорості у стосунках, конструктивного громадського контролю та критики. Пріоритетними напрямами, що дають змогу реалізувати ці вимоги є: забезпечення більшої відкритості структури, інтенсифікація інформаційно-комунікативної політики, впровадження нових форм контактів із населенням, формування інституту демократичного цивільного контролю над Збройними силами, який уособлює загальновизнану в світі модель цивільно-армійських відносин і зумовлює підпорядкованість військової стратегії цивільній владі та верховенство політичного керівництва над сферою національної безпеки й оборони. Оптимальна цивільно-військова взаємодія є запорукою політичної стабільності та безпеки країни, консолідації суспільства, показником демократичного розвитку, індикатором зрілості держави, умовою визнання України на міжнародній арені та необхідною передумовою для інтеграції в європейські й трансатлантичні структури.

Отже, проблема демократизації цивільно-військових відносин набуває особливої актуальності та політичної значущості. У цьому контексті постає питання стосовно пошуку й впровадження дієвих механізмів реалізації стратегії оптимізації та демократизації цивільно-військової сфери.

У межах розв"язання цих завдань доцільне широке застосування методів, прийомів і технологій інноваційної для українських Збройних сил комунікативної системи Паблік рилейшнз / Public relations (PR) -- (зв"язки з громадськістю), яка виступає ефективним засобом регулювання цивільно-військових відносин та фактором оптимізації стосунків між структурою і громадськістю. Як комунікативно-психологічна взаємодія армії й цивільного населення Паблік рилейшнз забезпечує суспільне визнання, підтримку громадян, формує довіру до Збройних сил, сприяє досягненню взаєморозуміння та збалансування військової політики із громадськими інтересами, забезпечує легітимність функціонування Збройних сил через створення позитивного політичного іміджу структури. Фахово створений позитивний імідж армії, за умов відсутності безпосереднього контакту широкої громадськості зі Збройними силами, стає формою відображення структури у свідомості громадян, у концентрованій формі передає її сутність, справляє емоційно-психологічний вплив на громадськість. Забезпечуючи позитивне сприйняття армії у суспільстві, формуючи довіру до структури, позитивний імідж стає одним із факторів легітимації функціонування Збройних сил. Тому його формування становить пріоритетний напрям PR-стратегії армії.

Масштабність завдань, що вирішує Паблік рилейшнз у контексті гармонізації й оптимізації відносин силової структури та громадськості, дає підстави дійти висновку про необхідність широкого застосування PR-технологій у комунікативній політиці Збройних сил України, створення концептуальних засад для впровадження інновацій та адаптацію до українських реалій світового досвіду застосування Паблік рилейшнз, що забезпечить демократичність у взаєминах армії та громадськості.

Проблема демократизації й оптимізації цивільно-військових відносин через широке використання технологій Паблік рилейшнз не стала предметом спеціальних політологічних досліджень. Зазначимо нерозробленість проблеми, відсутність чіткої, науково обгрунтованої концептуальної моделі функціонування інституту Паблік рилейшнз Збройних сил України, недостатньо повне висвітлення питання ролі інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил у реалізації PR-стратегії, налагодженні взаємодії зі ЗМІ та формуванні іміджу армії. Не розроблена іміджева PR-стратегія, відсутній системний підхід до аналізу PR-технологій.

З огляду на актуальність, недостатню вивченість, високу практично-політичну значущість, зазначена проблема і стала предметом дисертаційного дослідження.

Зв"язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової теми кафедри політології Національного університету "Львівська політехніка" "Проблеми розбудови правової держави і громадянського суспільства в Україні".

Мета і завдання дослідження. Враховуючи актуальність проблеми, недостатнє наукове її розроблення, метою дисертації є комплексне дослідження Паблік рилейшнз Збройних сил -- багатоаспектної системи комунікацій структури й громадськості.

Досягнення визначеної мети передбачає розв"язання таких завдань:

-науково обгрунтувати роль і значення Паблік рилейшнз у реалізації комунікативної політики Збройних сил України, регулюванні цивільно-військових відносин, збалансуванні інтересів структури й громадськості, формуванні системи демократичного цивільного контролю над армією та забезпеченні інтеграції військової й цивільної сфер;

-дослідити теоретико-методологічні засади й технологічні аспекти діяльності інституту PR Збройних сил та розробити концептуальну модель його функціонування для армії України;

-на основі узагальнення і систематизації досвіду становлення й функціонування інституту зв"язків з громадськістю армій демократичних держав, окреслити перспективні напрями розвитку Паблік рилейшнз Збройних сил України;

-обгрунтувати визначальну роль інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил у реалізації PR-стратегії та висвітлити специфіку їх діяльності в процесі налагодження взаємодії зі ЗМІ та формування позитивного іміджу армії;

-визначити роль позитивного іміджу (основного структурного елемента моделі комунікації армії із громадськістю) у легітимації функціонування Збройних сил;

-розробити PR-стратегію формування позитивного політичного іміджу Збройних сил України;

-розкрити сутність основних PR-технологій формування позитивного іміджу армії як основи тактичного забезпечення реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил та висвітлити специфіку й особливості їх застосування;

-визначити місце реклами у реалізації іміджевої PR-стратегії армії.

Об"єкт дисертаційного дослідження -- сфера цивільно-військових відносин.

Предмет дослідження -- цивільно-військові відносини в умовах демократизації політичної системи та особливості регулювання взаємодії армії й громадськості із застосуванням технологій Паблік рилейшнз.

Методологічна основа дисертаційного дослідження. В основі дисертаційного дослідження -- принципи науковості, об"єктивності, комплексного використання джерел, загального та конкретно-наукового аналізу. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та логічні методи.

Для досягнення визначеної мети та реалізації висунутих завдань використано системний, структурно-функціональний, описовий, порівняльний, компаративний методи. Системний метод дав змогу комплексно дослідити інститут Паблік рилейшнз Збройних сил, всебічно розглянути систему PR-технологій формування іміджу армії. Структурно-функціональний метод використано для розкриття змістово-функціональних аспектів інституту Паблік рилейшнз Збройних сил, а також при розробленні загально-теоретичної концепції зв"язків із громадськістю, іміджевої PR-стратегії армії та при аналізі взаємозв"язків компонентів іміджу Збройних сил України. Застосування методу компаративного аналізу зумовлене потребою порівняння наукових підходів до трактування Паблік рилейшнз, тлумачення іміджу Збройних сил як політико-психологічної категорії. Порівняльний метод дав змогу розкрити особливості й порівняти специфіку застосування рекламних та PR-технологій у комунікативній політиці Збройних сил демократичних держав. Застосування цього методу дозволило порівняти категорії Паблік рилейшнз і пропаганди, PR і журналістики, PR і реклами.

Серед логічних методів застосовано аналіз і синтез, індуктивний та дедуктивний методи. Емпіричну основу дисертаційної роботи становлять результати соціологічних опитувань та досліджень громадської думки.

Сукупність використаних методів забезпечила ефективність дослідження проблеми демократизації й оптимізації цивільно-військових відносин із широким застосуванням технологій Паблік рилейшнз.

Наукова новизна отриманих результатів зумовлена вибором теми дисертаційного дослідження та проблематикою, яка досі не мала цілісного розгляду. Дисертація є одним із перших системних досліджень інституту Паблік рилейшнз Збройних сил, теоретичних та практичних аспектів його функціонування в демократичному суспільстві.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у розробленні концептуальної моделі функціонування інституту Паблік рилейшнз Збройних сил в умовах демократизації політичної системи та трактуванні PR армії як фактора оптимізації й гармонізації цивільно-військових відносин. Основні положення, що визначають наукову новизну :

-обгрунтовано, що ефективно функціонуюча система Паблік рилейшнз Збройних сил є засобом регулювання цивільно-військової взаємодії, важливим фактором демократизації й оптимізації відносин між силовою структурою і громадськістю, аргументовано доведено необхідність застосування PR-технологій для гармонізації цивільно-військової сфери в Україні;

-уперше PR розглядається як важливий механізм формування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України;

-проаналізовано й узагальнено досвід успішного функціонування інституту Паблік рилейшнз Збройних сил у демократичних країнах, що дало змогу окреслити перспективні напрями розвитку зв"язків з громадськістю армії України, сформулювати пропозиції та практичні рекомендації щодо ефективності діяльності інституту PR, обгрунтувати доцільність впровадження PR-програми армії на державному рівні;

-висвітлено специфіку діяльності інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил у процесі налагодження взаємодії зі ЗМІ й формування позитивного політичного іміджу силової структури;

-аргументовано доведено, що Паблік рилейшнз як комунікативно-психологічна взаємодія силової структури та громадськості, забезпечуючи суспільне визнання, довіру до армії, збалансовуючи військову політику із громадськими інтересами, сприяє легітимації функціонування Збройних сил;

-теоретично обгрунтовано методологічні засади цілеспрямованого формування позитивного політичного іміджу Української армії, який виступає структурним елементом моделі комунікацій структури із масовою свідомістю; аргументована та послідовно доведена теза, що позитивний політичний імідж армії (створення якого є пріоритетним завданням Паблік рилейшнз), забезпечуючи громадську підтримку та довіру, є одним із факторів легітимації функціонування Збройних сил в політичній системі суспільства;

-проаналізовано іміджеві характеристики Української армії, що дало змогу визначити основні напрями PR-діяльності структури.

-розроблено іміджеву PR-стратегію для Збройних сил України та подано авторське бачення базової стратегічної моделі політичного іміджу української армії;

-систематизовано та всебічно досліджено PR-технології, які становлять основу тактичного забезпечення реалізації іміджевої стратегії Збройних сил; висвітлено принципи організації медіа рилейшнз у контексті реалізації іміджевої PR-стратегії армії й обгрунтовано необхідність забезпечення інформаційно-психологічної безпеки для структури та домінування в інформаційному просторі;

-обгрунтовано необхідність застосування рекламних технологій у системі PR-комунікацій Збройних сил України, визначено роль реклами в формуванні вербальної та невербальної проекцій іміджу армії, запропоновано варіанти рекламних слоганів.

Теоретичне значення отриманих результатів. Орієнтованість дисертаційного дослідження за змістом, метою та завданнями на вивчення теоретико-методологічної проблематики формує його теоретичну (та практично-політичну) цінність, яка визначається значною мірою новизною і змістом отриманих висновків, узагальнень, результатів.

Основні ідеї, положення та висновки дисертаційного дослідження розширюють уявлення про принципи, методи, форми організації взаємодії Збройних сил із громадськістю через широке впровадження технологій Паблік рилейшнз. Матеріали дослідження можуть бути використані як теоретичне обгрунтування для розроблення державних PR-програм Збройних сил України та формування іміджевої PR-стратегії структури. Дисертаційне дослідження, його положення, узагальнення можуть становити теоретичну основу для подальших розробок, поглибленого вивчення взаємин цивільної та військової сфери, для дослідження механізмів оптимізації стосунків, аналізу природи іміджу Збройних сил, розроблення ефективних технологій його формування.

Результати дисертаційного дослідження, крім того, можуть бути використані у навчальному процесі в курсах політології, соціологї, Паблік рилейшнз Збройних сил, а також при викладанні спецкурсів з теорії комунікації та журналістики.

Практичне значення отриманих результатів визначається специфікою проблематики демократизації й оптимізації цивільно-військових відносин через широке застосування технологій Паблік рилейшнз.

Професійно організована PR-діяльність структури та фахово створений позитивний політичний імідж Збройних сил України сприятимуть легітимації функціонування армії, що надзвичайно важливо на сучасному етапі розвитку української держави. Основні положення, теоретичні висновки, узагальнення дисертаційного дослідження, визначені концептуальні підходи можуть бути використані у практичній діяльності Збройних сил України, зокрема в роботі інформаційно-комунікативних підрозділів структури (прес-служб, прес-центрів), а також при визначенні основних напрямів інформаційно-комунікативної політики Збройних сил України, у формуванні PR-стратегії армії, іміджевої PR-стратегії, при створенні PR-програми взаємодії із громадськістю, а також для вироблення концепції співпраці з різними цільовими аудиторіями. Розроблені механізми застосування Паблік рилейшнз як нової комунікативної технології можуть використовуватись й іншими силовими структурами та політичними інститутами для налагодження взаємодії з громадськістю і формування позитивного іміджу.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації апробовані на конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Управління в освіті" (Львів, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи викладання політології у вищій школі" (Львів, 2004); Міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій 14-річчю незалежності України "Україна на рубежі ХХ1 ст.: суспільно-політичні трансформації та геополітичні виклики сучасності" (Львів, 2005). Результати дослідження обговорювались на наукових семінарах кафедри політології Національного університету "Львівська політехніка".

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 10 публікаціях. З них -- 6 наукових статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Структура дисертації зумовлена й визначена головною метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Обсяг основної частини -- 174 сторінки. Список використаних джерел налічує 203 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

паблік рилейшнз армія військовий

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано ступінь і стан дослідження наукової проблеми, сформульовано мету, основні завдання, визначено об"єкт, предмет, методологічну основу дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, теоретичне та практичне значення основних положень і узагальнень, наведено дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі дисертації "Паблік рилейшнз як інформаційно-психологічна складова комунікативної політики Збройних сил"обгрунтована необхідність становлення та розвитку інституту Паблік рилейшнз Збройних сил України як елементу демократичної правової держави. Подано науково осмислене бачення функціонування основних механізмів PR у процесі демократизації й оптимізації цивільно-військових відносин. Всебічно висвітлено теоретико-методологічні засади Паблік рилейшнз; розглянуто структурно-функціональний аспект; сформульовано основні завдання Паблік рилейшнз для Збройних сил України; науково обгрунтовано доцільність застосування PR-технологій для формування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України. Значну увагу зосереджено на аналізі досвіду функціонування інституту Паблік рилейшнз в арміях країн із розвиненою демократією.

У першому підрозділі "Збройні сили України у контексті зміцнення демократичних засад суспільного розвитку" розглядаються основні напрями реформування Збройних сил України в умовах демократизації політичної системи. Обгрунтована необхідність формування нової моделі взаємодії армії з громадськістю, забезпечення конструктивного діалогу між силовою структурою та населенням, що зумовлено актуалізацією демократичної вимоги публічності функціонування найважливіших інституцій політичної системи. Наголошено, що домінантним принципом оптимізації цивільно-військової сфери є забезпечення ефективно діючої системи демократичного цивільного контролю над армією.

Автор стверджує, що визначальним аспектом демократизації та оптимізації цивільно-військових відносин є забезпечення максимально можливого стану транспарентності військової сфери для суспільства, впровадження гласності, забезпечення інформаційної відкритості структури, створення нової моделі взаємодії Збройних сил і громадськості. Однак цей процес потребує гнучкої політики, яка забезпечувала б розумний компроміс між зростанням політичної активності громадян, з одного боку, та збереженням необхідної закритості силової структури з іншого.

Автор обгрунтовано доводить, що ефективність реформування Збройних сил на рівні, який здійснюється у межах системи "суспільство -- держава -- армія", а також демократизацію цивільно-військових взаємин забезпечує Паблік рилейшнз -- багатокомпонентна та поліаспектна система комунікацій Збройних сил, спрямована на забезпечення діалогових відносин між армією та населенням, стимулювання громадської активності, налагодження двостороннього спілкування структури й інститутів громадянського суспільства для виявлення споріднених інтересів і досягнення взаєморозуміння та згоди.

Другий підрозділ "Паблік рилейшнз як механізм функціонування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України" присвячений актуальній проблемі становлення системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами, що забезпечує ефективну модель взаємодії силової структури із суспільством, є ознакою розвитку Української держави як демократичного суспільства, гарантією національної безпеки. Автор наголошує, що в сучасних правових державах демократичний цивільний контроль, відкритість структури, прозорість процесу ухвалення політичних рішень і зрозумілість для населення військової політики--неодмінні елементи демократії, фактори стабільності і порядку, своєрідні регулятори цивільно-військових взаємин.

Значну увагу в дисертації приділено громадському контролю над Збройними силами як одній із складових системи демократичного цивільного контролю.

Використовуючи індуктивний метод, автор доводить, що дієвим механізмом створення й ефективного функціонування системи демократичного цивільного контролю є технології Паблік рилейшнз, які також грунтуються на принципах відкритості, гласності, пріоритетності інтересів громадськості та сприяють інтеграції цивільної і військової сфер. Саме Паблік рилейшнз (PR) Збройних сил сприяє створенню оптимальної моделі відносин армії та суспільства, забезпечує прозорість структури, інформаційну відкритість, двосторонність комунікацій і реальну можливість громадян впливати на процес підготовки й ухвалення політичних рішень. Саме ці фактори--визначальні для становлення ефективної системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами. Важливим принципом PR армії є надання вичерпної, актуальної, своєчасної інформації про функціонування структури. Оперативне та повне інформування суспільства становить також і складову частину демократичного цивільного контролю над військовою сферою. Отже, основні принципи Паблік рилейшнз та системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами збігаються. Це дало автору підстави стверджувати, що PR є одним із засобів регулювання цивільно-військових відносин, механізмом функціонування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами.

У третьому підрозділі "Інститут Паблік рилейшнз Збройних сил: теоретико-методологічний аспект" досліджено Паблік рилейшнз як поліаспектну систему, інформаційно-комунікативну сферу діяльності, що грунтується на морально-етичних засадах і є втіленням демократичних принципів функціонування Збройних сил. PR розглядається як складний, багатокомпонентний засіб комунікації силової структури, форма оптимізації взаємин армії та населення. Всебічно висвітлено основні засади, принципи, функції, завдання інституту Паблік рилейшнз Збройних сил, механізми здійснення зв"язків із громадськістю, розглянуто особливості громадської думки як об"єкта PR-діяльності.

Узагальнюючи численні дефініції та різноманітні підходи до трактування і тлумачення PR, автор пропонує власне визначення Паблік рилейшнз Збройних сил: це система інформаційно-аналітичних і процедурно-технологічних дій, спрямованих на організацію оптимального комунікативного простору для формування та підтримки позитивного іміджу силової структури, забезпечення демократичного цивільного контролю над армією і гармонізації політики Міністерства оборони із суспільними інтересами; це усталена комунікативно-психологічна взаємодія структури та громадськості у сприятливому для суб"єктів взаємодії інформаційному середовищі, мистецтво налагодження взаємовигідних зв"язків між армією і населенням задля інтересів усього суспільства, а також особлива функція управління, що передбачає вивчення й аналіз настроїв громадськості, дослідження громадської думки, сприяє реалізації програми дій, спрямованих на збалансування інтересів суспільства і Збройних сил, осмислення існуючих протиріч, прогнозування конфліктів, встановлення двостороннього спілкування.

У дисертаційному дослідженні здійснено порівняльний аналіз категорій Паблік рилейшнз і пропаганди, PR і журналістики, PR і реклами. Послідовно викладаючи аргументи, автор доводить, що, попри спільні ознаки, характеристики, між цими категоріями існують відмінності в основних принципах, вихідних установках, спрямованості та засобах здійснення впливу на громадськість. Тому ототожнення цих категорій -- безпідставне.

Значну увагу приділено особливостям діяльності та функціонування інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил (прес-служб, прес-центрів, центрів зв"язків із громадськістю) як суб"єкта Паблік рилейшнз армії. Обгрунтовано їх провідну роль у реалізації PR-стратегії Збройних сил та у формуванні позитивного політичного іміджу силової структури. Всебічно висвітлено специфіку взаємодії прес-центрів із засобами масової інформації, наголошено на необхідності налагодження скоординованої й узгодженої співпраці.

Автор дійшла висновку, що в умовах системної трансформації і демократизації українського суспільства актуалізація комунікативного аспекту діяльності Збройних сил набуває першорядного значення і становить основу функціонування армії. Розвиток системи зв"язків із громадськістю силової структури дає змогу створити дієвий механізм розв"язання багатьох проблем, подолати відчуженість між армією та населенням. У демократичному суспільстві Паблік рилейшнз Збройних сил відіграє системоутворюючу й інтеграційну роль, мезанізми PR забезпечують ухвалення оптимальних політичних рішень. Застосування PR-технологій забезпечує створення системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами, сприяє становленню та розвитку громадянського суспільства й оптимізації інформаційної взаємодії між населенням і силовою структурою. Реалізація однієї із пріоритетних PR-цілей--формування позитивного політичного іміджу--забезпечує легітимацію функціонування силової структури, підтримку стратегічного курсу Збройних сил як громадськістю України, так і міжнародною спільнотою.

Четвертий підрозділ "Паблік рилейшнз (зв"язки з громадськістю) у системі комунікацій Збройних сил демократичних країн світу: аналіз досвіду" присвячений вивченню функціонування інституту зв"язків з громадськістю у демократичних країнах, де PR є важливою складовою комунікативної політики Збройних сил. Результативність та ефективність Паблік рилейшнз армій таких демократичних країн, як США, Канада, Великобританія, ФРН, Франція, Швеція, Туреччина, Японія, підтверджуються високим рейтингом довіри населення до Збройних сил, оптимізацією і демократизацією цивільно-військових відносин, сформованою системою цивільного контролю над армією, стійким позитивним іміджем Збройних сил, престижністю професії військовика. Аналіз досвіду ефективного та результативного функціонування інституту Паблік рилейшнз в арміях демократичних держав засвідчує необхідність грунтовного його вивчення й активного впровадження (із урахуванням українських реалій).

У другому розділі "Легітимація функціонування Збройних сил через створення позитивного іміджу механізмами PR" обгрунтовано роль і значення позитивного політичного іміджу Збройних сил як фактора легітимації функціонування силової структури та чинника гармонізації взаємодії цивільної і військової сфер. Імідж всебічно досліджується як важлива політико-психологічна категорія у системі PR-комунікацій Збройних сил, як структурний елемент функціональної моделі комунікацій силової структури із масовою свідомістю.

У першому підрозділі "Позитивний імідж як фактор легітимації функціонування Збройних сил", дисертант, використовуючи індуктивний метод, доводить, що фахово створений позитивний політичний імідж (формування якого є пріоритетним завданням Паблік рилейшнз Збройних сил), забезпечуючи громадську підтримку, довіру та визнання, стає одним із факторів легітимації функціонування силової структури. Наголошено, що легітимність функціонування Збройних сил, основу якої становлять віра і довіра, забезпечує військово-політичну реалізацію силової структури, ефективність її діяльності, сприяє здійсненню військово-політичної доктрини держави, зумовлює стабілізацію політичної системи.

Послідовно розглядаючи основні принципи функціонування Збройних сил в умовах демократії, автор наголошує, що в демократичному суспільстві першочергового значення набуває проблема визнання Збройних сил громадськістю країни та міжнародним співтовариством. Суспільне визнання, довіра, підтримка населення, у свою чергу, забезпечують легітимність функціонування Збройних сил. Аналізуючи основні механізми легітимації, послідовно викладаючи аргументи, автор доводить, що система засобів таких механізмів легітимації, як інформаційний, ідеологічний, психологічний, моральний, соціалізаційний, тотожна системі засобів Паблік рилейшнз і збігається з його основними засадами й принципами. PR, як комунікативно-психологічна взаємодія Збройних сил і громадськості сприяє гармонізації військової політики із суспільними інтересами, забезпечує визнання, віру та довіру до силової структури, які у свою чергу є головним джерелом, об"єднавчою засадою легітимації. Отже, через розв"язання основних завдань Паблік рилейшнз Збройних сил реалізуються та діють основні механізми легітимації структури у політичній системі. Ефективно діючий інститут PR Збройних сил сприяє легітимації функціонування силової структури.

Оскільки громадськість позбавлена безпосереднього контакту із силовою структурою, то уявлення, знання про армію формуються на основі символічних, знакових уявлень у межах суспільних комунікацій -- іміджу, який є основним структурним елементом моделі комунікацій організації з масовою свідомістю. Тобто сприйняття й оцінювання Збройних сил відбувається через імідж. Фахово створений позитивний політичний імідж--одна з передумов успішного функціонування Збройних сил. Виступаючи фактором політичної та соціальної стабільності, чинником формування політичної свідомості, позитивний імідж Збройних сил, по-перше, забезпечує громадянську підтримку, що впливає на рівень легітимності функціонування силової структури; по-друге, є одним із елементів віри та довіри населення до армії, які становлять важливе джерело легітимації. Отже, позитивний політичний імідж Збройних сил (створення якого--пріоритетне завдання Паблік рилейшнз), забезпечуючи громадську підтримку та формуючи довіру, є фактором легітимації функціонування Збройних сил у політичній системі суспільства.

У другому підрозділі "Особливості іміджу Збройних сил як політико-психологічної категорії" осмислено сутність, психологічну природу, особливості іміджу армії, висвітлено його функції, розглянуто основні типи. Як зазначає автор, таке всебічне дослідження усіх аспектів іміджу силової структури, глибоке розуміння його політико-психологічної сутності дасть змогу розробити ефективну PR-стратегію формування позитивного політичного іміджу Збройних сил України, що грунтуватиметься на науковому підході.

На основі аналізу значної кількості дефініцій іміджу автор розглядає узагальнене визначення іміджу армії, трактуючи його як об"єктивний фактор, емоційно забарвлений символічний образ, стереотипне уявлення, стихійно або цілеспрямовано сформовані в масовій свідомості, що в концентрованій формі передають суть структури Збройних сил та несуть певне інформаційне навантаження. Професійно створений позитивний імідж функціонує як оптимальний інформаційний об"єкт, формує прихильність і визнання громадськості.

Аналізуючи імідж Збройних сил, автор наголошує на важливості його символічного компоненту, значну увагу приділяє особливостям військової символіки. Зазначено, що найпоширеніший варіант функціонування іміджу силової структури -- у формі таких символів, як прапор, гімн, військова пісня, емблема, однострій, рангові відзнаки (погони), військові нагороди-ордени, медалі.

Процеси формування іміджу та сприйняття його цільовою аудиторією громадськості нерозривно пов"язані зі стереотипізацією мислення. Створений PR-фахівцями імідж структури набуває вигляду стереотипу. Крім того, процес формування іміджу Збройних сил передбачає глибоке вивчення і аналіз уже існуючої системи стереотипів, які є головними факторами, що впливають на процес сприйняття інформації і змісту повідомлень.

У третьому підрозділі "Cуспільно-політичні чинники формування іміджу армії та аналіз іміджевих характеристик Збройних сил України" провідною є думка, що імідж Збройних сил, через який відбувається сприйняття й оцінка структури громадськістю, є сукупністю як об"єктивних процесів, так і цілеспрямованої діяльності, причому вплив об"єктивних факторів часто визначальний при відображенні об"єкта (Збройних сил) у свідомості населення. Тому процес створення стратегічного позитивного іміджу армії передбачає глибокий аналіз і врахування суспільно-політичних факторів, що зумовлюють особливості ставлення громадськості до Збройних сил, сприйняття й оцінку структури. При створенні стратегічного позитивного політичного іміджу ці об"єктивні чинники впливають на вибір іміджевої моделі, іміджевих характеристик, технологій, методів і прийомів, визначають стратегію й тактику PR-діяльності Збройних сил. Важливими чинниками, які проаналізовані в дисертації, є політичний режим, військово-економічна політика держави, історичні, національні, військові традиції, система соціальних стереотипів, норм, вартостей та установок, форма отримання інформації про силову структуру.

Процес формування стратегічного іміджу Збройних сил України передбачає визначення й глибокий аналіз існуючого (поточного) іміджу, що створювався у свідомості громадськості впродовж 15 років, від дня проголошення Незалежності України та створення національних Збройних сил. На його формування вплинули найрізноманітніші суспільно-політичні чинники й аспекти. Автор зазначає, що поточний імідж української армії містить велику кількість негативних характеристик, грунтується на стійких негативних стереотипах, спричинених значною кількістю нерозв"язаних проблем, численними гучними скандалами навколо Збройних сил України і трагічними подіями. Дестабілізуючим чинником, як зазначено у дисертації, є і висвітлення військових проблем у ЗМІ, що не завжди супроводжується змістовним аналізом, об"єктивним підходом та неупередженістю.

Значну увагу в підрозділі приділено аналізу результатів досліджень громадської думки про Збройні сили України. Результати соціологічних опитувань 1998 -- 2004 рр. засвідчують: рівень довіри до армії із 40% (1996 р.) знизився приблизно до 22% (2004 р.).

У третьому розділі "Іміджева PR-стратегія Збройних сил і тактичне забезпечення її реалізації" подано авторське бачення іміджевої PR-стратегії Збройних сил, визначено загальні напрями формування іміджу Української армії методами й технологіями Паблік рилейшнз, розроблено базову модель політичного іміджу структури, а також розглянуто систему політико-психологічних PR-технологій як тактичне забезпечення реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил. Значну увагу приділено висвітленню основних принципів організації медіа рилейшнз, визначено роль реклами у системі PR-комунікацій армії.

У першому підрозділі "Структурні елементи іміджевої PR-стратегії та принципи розроблення базової моделі політичного іміджу Збройних сил України" наголошено, що створення позитивного політичного іміджу Збройних сил -- складний і тривалий процес, який повинен здійснюватися, цілеспрямовано, безперервно і на високому фаховому рівні. Вирішення цього завдання потребує розроблення іміджевої PR-стратегії Збройних сил. ЇЇ ефективність значною мірою залежить від фахового підходу та вибору базової моделі іміджу структури.

Основними елементами іміджевої PR-стратегії Збройних сил є визначення головної мети та її структурних частин; окреслення основних напрямів PR-діяльності; визначення головних і другорядних проблем; стратегічне прогнозування й урахування можливої тактики і стратегії існуючих та потенційних опонентів; передбачення кризових ситуацій; сегментування громадськості, вибір цільових аудиторій. Важливий структурний елемент іміджевої PR-стратегії Збройних сил -- це визначення оптимальної тактики з її реалізації. Вибір іміджевої PR-стратегії Збройних сил України зумовлений обраними іміджевими характеристиками та стратегічним іміджевим образом. Побудова іміджевої стратегії передбачає проведення грунтовних досліджень цільової групи, створення інформаційної бази, що стане основою інформаційної та прогностично-аналітичної діяльності PR-фахівців Збройних сил; визначення основних факторів, які зумовлюють дієвість іміджу; вибір комунікативних каналів. Узагальнюючи, автор наголошує, що оптимальна програма створення ефективного позитивного політичного іміджу Збройних сил передбачає: 1) розроблення іміджевої PR-стратегії армії та базової стратегічної моделі іміджу; 2) розроблення тактичного забезпечення реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил.

Стратегічним завданням іміджевої PR-політики Збройних сил є створення базової структурної моделі політичного іміджу армії (спеціально організованої та структурованої за складовими (або компонентами) інформації, яка відповідає стратегічній меті іміджевої PR-політики) та розроблення інформаційно-іміджевої концепції, що грунтуватиметься на іміджевих характеристиках.

У другому підрозділі "Технології Паблік рилейшнз Збройних сил як тактичне забезпечення реалізації іміджевої PR-стратегії та механізм демократизації цивільно-військових відносин в Україні" узагальнено й систематизовано технології Паблік рилейшнз, методи і прийоми створення позитивного політичного іміджу. Автор зазначає, що ефективність й успішність реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил значною мірою залежить від продуманості та спланованості тактичного забезпечення, основу якого становить сукупність взаємопов"язаних і погоджених PR-технологій -- політико-організаційних, інформаційних та процедурно-технологічних послідовних дій, спрямованих на реалізацію іміджевої PR-стратегії Збройних сил. Беручи до уваги те, що в системі Паблік рилейшнз Збройних сил виокремлено три види комунікативного впливу на громадськість -- подієва комунікація, вербальна та невербальна комунікація, відповідно й основні PR-технології можна класифікувати на підставі того, яку форму реалізації іміджевих характеристик вони забезпечують. На думку науковця Л. Климанської, реалізація основних характеристик іміджу забезпечується через вербальну, невербальну, подієву проекції. Такий підхід до класифікації PR-технологій формування іміджу зумовив і структуру цього підрозділу, де послідовно розглянуто три групи PR-технологій у контексті забезпечення ними реалізації трьох проекцій іміджу Збройних сил (подієвої, вербальної, невербальної).

Важливою PR-технологією, яка забезпечує реалізацію іміджевих характеристик силової структури через подієву проекцію, є PR-технології перформансу. Суть технології -- у цілеспрямованому створенні подій, PR-акцій, заходів, імпрез, що вигідно виокремлюють позитивні іміджеві характеристики. Важливе значення у формуванні позитивної громадської думки про Збройні сили мають військові ритуали та військові традиції -- особливі типи перформансу.

Невербальну проекцію іміджу найефективніше забезпечують PR-технології візуалізації іміджевих характеристик, суть яких--у перекладі іміджевих характеристик Збройних сил мовою візуальних образів і символів із застосуванням таких засобів візуалізації, як телебачення, кіно (фільми, відеофільми), фотографії (фоторепортажі в газетах, журналах), листівки, плакати, брошури, наклейки, зовнішній вигляд, військова символіка тощо. Дієвим та ефективним засобом візуалізації іміджевих характеристик є реклама. Саме в рекламній продукції візуальні образи та символи становлять основні засоби передання іміджевих характеристик, провідних тез, ідей.

Вербальна проекція іміджу передбачає реалізацію іміджевих характеристик Збройних сил через словесні символи та знаки, через усну і писемну мову. Вербалізація іміджу знаходить свій вираз переважно в PR-текстах різних жанрів, створення яких є першочерговим завданням інформаційно-комунікативних підрозділів Збройних сил, а також у рекламних текстах.

Окрему групу PR-технологій становлять політико-психологічні PR-технології контрасту (відбудови від конкурента) та подібності й аналогії (приєднання до іміджу авторитетного об"єкта).

Формування іміджу згідно із соціальними очікуваннями (експектаціями) -- одна з ефективних і перспективних політико-психологічних PR-технологій, що передбачає поглиблене вивчення соціальних очікувань цільової громадськості, уявлень та вимог стосовно ідеального образу силової структури й формування на їх основі іміджу. Відповідність іміджу Збройних сил інтересам громадськості -- один з основних факторів його ефективності. Однак зміна інтересів, потреб, очікувань (експектацій) цільової аудиторії потребує і відповідної корекції іміджу армії.

Чільне місце в реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил посідають технології захисту іміджу, які передбачають завчасне створення позитивних інтерпретацій негативних або сумнівних аспектів діяльності та функціонування структури Збройних сил. У таких випадках застосовується упереджувальна тактика.

Третій підрозділ "Управління інформаційними потоками та організація медіа рилейшнз у контексті реалізації іміджевої PR-стратегії" присвячений висвітленню теоретико-методологічних засад функціонування структури в інформаційному просторі, аналізу основних механізмів досягнення інформаційного домінування і можливості здійснювати вплив на формування інформаційних потоків. Крім того, сформульовано рекомендації стосовно організації медіа рилейшнз у контексті реалізації іміджевої PR-стратегії.

Автор послідовно обгрунтовує тезу, що сучасний інформаційний простір з його потужними комунікативними можливостями, стає об"єктом PR-впливу у процесі реалізації іміджевої стратегії Збройних сил. Пріоритетне завдання PR-комунікативної політики--активна інтеграція Збройних сил в інформаційний простір, забезпечення інформаційного суверенітету, формування ефективної системи контролю над медіа-повідомленнями й інформаційними потоками, що надходять з різних джерел, створення інформативної переваги в альтернативному інформаційному просторі та забезпечення інформаційно-психологічної безпеки. Тобто першочерговим завданням для ефективного функціонування Збройних сил є забезпечення керованості процесу створення інформаційних потоків через налагодження конструктивної взаємодії із ЗМІ (організація медіа рилейшнз).

Автор зазначає, що реалізація домінуючого впливу та формування ефективної системи управління інформаційними потоками передбачає: 1) створення в інформаційному просторі мережі спеціалізованих військових ЗМІ, які б у повному обсязі забезпечували формування масштабних інформаційних потоків стосовно діяльності та функціонування армії та 2) забезпечення скоординованої, конструктивної співпраці PR-фахівців Збройних сил із редакціями неспеціалізованих цивільних засобів масової інформації, інтегрування військової тематики в загальнодержавну систему ЗМІ.

Діяльність, спрямована на управління механізмами формування новин і створення позитивних інформаційних потоків через підготовку PR-фахівцями Збройних сил інформаційних матеріалів для їх подальшого публікування, отримала назву паблісіті. Паблісіті є складовою менеджменту новин (інша назва -- спіндокторство), що передбачає а) організацію та б) реорганізацію подій у комунікативному просторі із широким застосуванням спін-технологій, які виступають механізмом управління новинами та формування інформаційних потоків. Спін-технології застосовуються, коли негативна інформація про Збройні сили вже функціонує в інформаційному просторі і з боку силової структури потрібне певне реагування.

Автор наголошує, що медіа рилейшнз є важливою складовою PR-діяльності Збройних сил. Через надання PR-фахівцями високоякісної інформації, організацію конструктивної взаємодії зі ЗМІ реалізуються механізми впливу на політику новин та управління інформаційними потоками.

У четвертому підрозділі "Політична реклама Збройних сил в системі іміджевих PR-комунікацій" значну увагу приділено концептуальним основам політичного рекламування як складової PR-комунікацій армії у процесі формування позитивного іміджу. Обгрунтовано важливість інституту політичної реклами в забезпеченні ефективної реалізації іміджевої PR-стратегії силової структури через формування вербальної та невербальної проекцій іміджу армії. Завдяки політичній рекламі, позитивний імідж військовиків та армії послідовно й цілеспрямовано втілюється в масову свідомість. У підрозділі проаналізовано досвід західних демократичних країн (Франції, Німеччини, США) у широкому використанні рекламних технологій.

Значна увага в дисертації приділена слогану -- невід"ємній складовій політичної реклами Збройних сил, оригінальній фразі, що легко запам"ятовується і в концентрованому вигляді відображає ідею реклами, виражає сутнісні характеристики, особливості, принципи її предмета. У дисертаційній роботі авторка подає власні варіанти слоганів для реклами Збройних сил України.

У Висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження, викладено основні положення, винесені на захист:

1.У контексті зміцнення демократичних засад суспільного розвитку актуалізація комунікативного аспекту діяльності Збройних сил України, формування нової моделі взаємодії армії та громадськості набуває першочергового значення.

2.Дієвим механізмом оптимізації та демократизації цивільно-військових відносин є інститут Паблік рилейшнз Збройних сил. Як багатокомпонентна та поліаспектна система комунікацій, PR забезпечує гармонізацію взаємодії армії із громадськістю, взаєморозуміння та збалансування інтересів, сприяє удосконаленню інформаційного забезпечення, активізує розвиток громадянського суспільства, стимулює громадську активність. У політичній системі демократичного суспільства Паблік рилейшнз Збройних сил, взаємодіючи з іншими інститутами, відіграє системоутворюючу та інтеграційну роль.

3.Технології Паблік рилейшнз є дієвим механізмом функціонування системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України, який уособлює загальновизнану в світі модель цивільно-військових взаємин.

4.Аналіз досвіду ефективного та результативного функціонування інституту Паблік рилейшнз армій демократичних країн засвідчує необхідність грунтовного його вивчення й активного впровадження у комунікативну практику Української армії.

5.Паблік рилейшнз як комунікативно-психологічна взаємодія структури та громадськості, грунтуючись на принципах відкритості, інформаційної прозорості, двосторонності комунікацій, пріоритетності інтересів громадян, забезпечує суспільне визнання, підтримку населення, гармонізацію військової політики з громадськими інтересами. А це, в свою чергу, сприяє легітимації функціонування Збройних сил.

6.Через відсутність безпосереднього контакту структури та громадськості сприйняття й оцінювання армії відбувається через імідж -- емоційно-забарвлений символічний образ, що в концентрованій формі передає суть структури й несе інформаційне навантаження. Фахово створений позитивний політичний імідж Збройних сил (формування якого -- пріоритетне завдання Паблік рилейшнз), забезпечуючи визнання, підтримку населення та довіру до армії, є важливим фактором легітимації функціонування силової структури.

7.Ефективність процесу створення позитивного політичного іміджу Збройних сил України значною мірою залежить від фахового підходу до розроблення іміджевої PR-стратегії армії, створення базової стратегічної моделі іміджу структури та професійного розроблення тактичного забезпечення реалізації іміджевої стратегії Паблік рилейшнз Збройних сил, основу якого становить сукупність взаємопов"язаних та погоджених PR-технологій.

8.Реалізація характеристик іміджу забезпечується через три основні проекції: вербальну, невербальну та подієву. Відповідно розрізняють групу вербальних PR-технологій, групу невербальних PR-технологій і PR-технології перформансу.

9.Важливим фактором ефективності політичного іміджу армії є його відповідність інтересам, вимогам та очікуванням громадськості. В разі їх зміни необхідне фахове коригування іміджу, що здійснюється у різних формах та із застосуванням багатьох методів і прийомів. Крім того, функціонування структури в альтернативному інформаційному просторі, де перехрещуються різні потоки інформації, як позитивного так і негативного забарвлення, потребує застосування технологій захисту іміджу Збройних сил.

10.У процесі реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних сил важливим об"єктом PR-впливу стає інформаційний простір. Пріоритетним завданням PR-комунікативної політики армії, у контексті реалізації стратегії створення позитивного політичного іміджу є: забезпечення інформаційного суверенітету, інформаційно-психологічної безпеки для структури; створення інформаційної переваги в альтернативному інформаційному просторі; конструктивне управління інформаційними потоками та формування ефективної системи контролю над потоками інформації, що надходять з різних джерел. Головна мета -- створення такого інформаційного простору, який би забезпечив позитивне сприйняття Збройних сил громадськістю. Реалізацію цих завдань забезпечить професійно організоване медіа рилейшнз, що сприятиме реалізації механізмів впливу на політику новин та управління інформаційними потоками.