Транспортно-експедиційні логістичні послуги



-середня швидкість доставки вантажів:

_вантаж = У P·L / У P· t_п, км/г,

- середня швидкість доставки пасажирів:

_пас = УN·L / УN·t _п , км/г

де УP·tп, УN·tп - сумарні витрати часу відповідно в т-г і пас.-г на перевезення вантажів або пасажирів на всій дорозі дотримання.

- собівартість перевезень вантажів, за 10 т-км:

C_вант = 10·Э_вант / УP·L,

- собівартість перевезень вантажів, за 10 пас-км:

C_пасс=10· Э_пасс/ УN·L,

де Э_вант, Э_пасс - поточні експлуатаційні витрати за певний період, відповідно по вантажних і пасажирських перевезеннях;

Собівартість визначається по окремих видах транспорту, категоріях перевезень і родах вантажів.

Показники транспортної забезпеченості й доступності відбивають рівень транспортного обслуговування господарських об'єктів і населення й залежать від довжини мережі шляхів сполучення, їх пропускної й провізної спроможності, конфігурації розміщення транспортних ліній і інших факторів.

Очевидно, що показники тим вище, ніж більш розвинена мережа шляхів сполучення.

Відмінності у забезпеченні шляхами сполучення окремих країн і регіонів характеризуються:

- територіальним показником густоти мереж

ds = 1000 L_е / S,

вимірюваним відношенням довжини експлуатаційної довжини мережі L_едо 1000 км² площі території S.

Однак при рівній площі двох регіонів потреба у транспорті буде більше в регіоні, чисельність населення якого N більше.

Тоді можна використовувати

- показник густоти мережі по населенню

dn =10000 L_е / N,

що характеризує транспортну забезпеченість населення, вимірюваний відношенням довжини експлуатаційної довжини мережі L_е до 10000 чол.

Для узагальненої характеристики транспортної забезпеченості території з обліком і площі, і чисельності населення використовується:

- узагальнений показник густоти мережі

.

При однаковій чисельності населення й площі території потреба в перевезеннях може бути різна залежно від структури, об'ємів і розміщення виробництва. З урахуванням об'єму пропонованих до перевезення вантажів Q, (тис. т) і обжитої площі S₀використовується:



- універсальний показник густоти мережі

.

Для комплексної оцінки транспортної забезпеченості регіону, що має шляхи повідомлень різних видів транспорту використовується

- комплексний показник густоти мережі

.

враховуючий наведену довжину шляхів сполучення L_прив, вимірювану в наведених км і обжиту площу So . Запропоновані наступні коефіцієнти приведення 1 км експлуатаційної довжини різних видів транспорту до 1 км довжини залізниць

к _нав= L_е / L_з.буд. (13)

з урахуванням зіставлення рівнів пропускної і провізної спроможності магістралей:

- для вдосконаленої автомагістралі k _нав = 0,45,

- для автодороги зі звичайним твердим покриттям k _нав = 0,15,

- для річкового шляху k _нав= 0,25,

- для магістрального газопроводу k _нав = 0,30,

- для нафтопроводу середнього діаметра k _нав = 1,0

Користуючись формулою визначення комплексної густоти мережі d_к, можна, хоча й з великим ступенем умовності, зіставити транспортну забезпеченість різних країн і регіонів миру.

d_s^жд, d_s^авто, d_s^заг - показники густоти транспортної мережі відповідно для залізничного, автомобільного й для всіх видів транспорту (загальний). Слід ураховувати також:

- показники інтенсивності використання транспорту

d_s^інт=У (P·L)_нав / S ,

,

.

логістичний вантаж експедитор перевізний

У деяких випадках замість вантажообігу, тобто транспортної роботи, використовують об'єм перевезень, доходи або витрати транспорту.

Відношення наведеного вантажообігу ( т-км) до 1 грн. або 1 дол. національного доходу (тобто валового внутрішнього продукту - ВВП) країни є макроекономічний показник рівня транспортного обслуговування d_м :

d_м = У (P·L)_нав / ВВП.

На порівнянну одиницю національного доходу в Індії d_м рівно приблизно 2 нав. т-км, у Японії -1,2 прив. т-км, у США - 4 прив. т-км, у Росії - 14 прив. т-км на 1 дол.

Показник транспортної доступності d_дост (годин) може бути визначений як середньозважена величина витрат часу на переміщення вантажів і пасажирів у регіоні залежно від конфігурації розміщення й густоти його транспортної мережі:

по вантажних перевезеннях:

d^вант_дост = (УP·t_ван)·S_o / (УP·L_ван)·L_нав



по пасажирських перевезеннях:

d^пас_дост = (УN·t_пас)·S_o / (УN·L_пас)·L_нав

де УP·t_ван -сумарний час доставки вантажів в регіоні за рік, т-г,

УN·t_пасс -сумарний час переміщення пасажирів в регіоні за рік, пас-г.

Цей якісний показник характеризує надійність транспортного обслуговування споживачів транспортних послуг.

Рівень транспортної доступності для споживачів транспортних послуг у певній мірі свідчить про рівень цивілізації й розвитку інфраструктури у державі, а його підвищення сприяє поліпшенню соціально - економічного становища країни.

Якість обслуговування залежить від організації транспортного процесу, конструктивних особливостей і технічного стану використовуваного рухливого складу й шляхи, розвитку маршрутної мережі та інших факторів.

До пасажирських перевезень застосовні поняття простої, складної й інтегральної якості.

Проста якість пасажирських перевезень характеризується якимось одним істотним натуральним показником, наприклад швидкістю перевезення.

Складна якість характеризується всіма натуральними показниками перевезень: безпекою, швидкістю, рівнем сервісу, вартістю й ін.

Інтегральна якість характеризується не тільки натуральними показниками, але й показниками витрат на їхнє здійснення.

Для кількісної оцінки якості перевезень пасажирів сукупність його характеристик розбивається на 4 категорії:

- безпека перевезень

- рівень організації руху транспортних коштів у часі (частота, ритмічність, регулярність, точність руху, залежність від умов),

- витрати часу на поїздку, з урахуванням очікування,

- зручність користування транспортом, тобто комфортабельність

Якість обслуговування характеризується наявністю претензій пасажирів до обслуговування на вокзалах і в шляху проходження, по несвоєчасному відправленню й прибуттю поїздів, а також по невідповідності пропонованої категорії поїзда, типу вагонів, місця, дати відправлення поїзда реальному попиту.

Важливими показниками споживчих властивостей продукції пасажирського транспорту є: швидкість, комфортабельність і зручність поїздки, швидкого оформлення проїзних квитків, частота й регулярність руху, безпересадковість повідомлень та ін.

Керуючись ними, пасажир віддає перевагу тому або іншому виду транспорту, виду повідомлень, часу поїздки та ін.

Під якістю транспортного обслуговування клієнтури по вантажних перевезеннях звичайно мають на увазі повноту, швидкість, своєчасність або рівномірність доставки й схоронність вантажів, безпека перевезень, а також комплексність, доступність і культуру обслуговування споживачів транспортних послуг.

При цьому, на відміну від пасажирських перевезень, заходи щодо забезпечення якості перевезень вантажів спрямовані не тільки на об'єкт або предмет перевезення, але й на їх власників, тобто вантажовласників.

Основними показниками якості транспортного обслуговування вантажовласників є:

- ступінь задоволення попиту за обсягом перевезень вантажів за певний період часу (рік, квартал, місяць і більш короткі строки):

Kґ_ус = УP_факт / УP_попит

де УР_факт, УР_попит - відповідно фактичний об'єм перевезень і погоджений плановий попит на перевезення вантажів за період t.

У цей час значення цього показника становить за орієнтовними підрахунками приблизно 0,90-0,94.

Точно його визначити досить складно. У процесі виробництва з вини вантажовласників можуть бути випадки непред'явлення вантажу за планом навантаження через технологічні збої, ненадходження сировини, неплатежів або з інших причин.

Одночасно можливий і надплановий попит на перевезення.

- ступінь ритмічності або регулярності перевезень вантажів:

Kґ_ритм = n_факт / n_заг,

де n_факт - фактична кількість поставок продукції, доставлених з дотриманням установленого нормативного інтервалу за певний період часу t,_. п_заг -загальна кількість поставок за цей же період.

У цій формулі замість числа поставок можна використовувати їх об'єм у тоннах з обліком тих же умов ритмічності перевезень. За експертними оцінками значення цього показника становить приблизно 0,75-0,78.

На підприємствах транспорту визначають показник регулярності перевезень вантажів:

K_peг = P_макс / P_ср ,

де Р_макс - максимальний об'єм перевезень вантажів за певний строк (наприклад, за місяць) протягом аналізованого періоду (наприклад, за рік); Р_ср - середній об'єм перевезень за такий же строк (річний об'єм перевезення, ділений на 12 мес).

Цей показник характеризує як якість роботи транспорту, так і рівномірність виробництва й пред'явлення вантажів до перевезення й значною мірою залежить від роду перевезеної продукції. Так, по продукції безперервного виробництва й споживання К_рег = 0,85 - 0,90, а по сезонних вантажах, наприклад по сільгосппродукції, 0,47 - 0,50.

- рівень виконання встановлених строків доставки вантажів:

K_дост = УP_факт^норм / УP_заг ,

де УР_факт^норм - фактичний об'єм перевезень вантажів, доставлених з дотриманням нормативних строків доставки; УР_заг - загальний об'єм перевезень вантажів.

За розрахунками фахівців, середнє значення показника К_дост становить 0,80 - 0,82. Прискорення доставки вантажів і дотримання встановлених строків доставки мають велике економічне значення, тому що впливають на величину обігових коштів вантажовласників. За перевищення строків доставки транспорт виплачує більші штрафи.

- ступінь схоронності перевезених вантажів:

K_сохр = (УP_заг - УPвит_г) / УP_заг,

де УP_заг - загальний об'єм перевезень вантажів, У P_вит - загальні втрати вантажів при навантаженні, вивантаженні, транспортуванні у тому ж періоді часу.

До втрат вантажів при транспортуванні включаються тільки втрати понад установлені норми природних втрат по родах вантажів на всіх видах транспорту. Причинами втрат вантажів є недоліки у підготовці вантажу й рухомого складу до перевезень, порушення в технології вантажних робіт і перевезень, розкрадання, аварії, псування вантажів у процесі транспортування. Транспорт виплачує вантажовласникам значні суми штрафів за несхоронність вантажів. За експертними оцінками, середнє значення даного показника по всіх видах транспорту становить 0,70 - 0,75.

Для комплексної оцінки можна розрахувати сукупність розглянутих вище показників, як

- комплексний (загальний) показник якості транспортних послуг:

K _заг = б _ус · K ^t_ус + б _ритм · K^t _ритм + б _дост· K _дост + б _сохр· K _сохр ,

де б_ус, б_ритм, б_дост, б_сохр - рейтингові коефіцієнти, що враховують споживчі оцінки окремих показників транспортного обслуговування і їх взаємовплив (визначаються опитуванням і методом експертних оцінок).

Загальний рівень якості транспортного обслуговування, як і кожний зі складових його показників, оцінюється у діапазоні від 0 до 1. Найвищий рівень якості обслуговування клієнтури буде при K_заг = 1,0. Досягнення такого "ідеалу" на практиці досить складно й вимагає більших матеріальних і фінансових витрат. При орієнтовних значеннях коефіцієнтів б_ус = 0,40, б_ритм = 0,15, б_дост = 0,20, б_охр = 0,25 і наведених вище зразкових середніх значеннях розглянутих показників якості загальна рівень якості транспортного обслуговування вантажовласників Кобщ = 0,82. Таким чином, запити споживачів по якості транспортного обслуговування задовільняються на 80 - 82%.

Стан транспорту, що відповідає вимогам економічної безпеки, повинен характеризуватися набором певних ключових ресурсів і результуючих показників індикаторів - стабільності, за межами граничних значень яких система втрачає здатність забезпечення функціонування економіки країни.

Основні показники:

- транспортоємкість валового внутрішнього продукту, вимірюваний у наведених т-км на величину ВВП. Це складний інтегрований показник, що залежить від зміни темпів перевізної роботи й стану економіки транспорту й народного господарства. Він відбиває рівні резерву провізний, пропускний і перероблювальної спроможностей транспортних комунікацій і вузлів. Нормальне значення транспортоємкості ВВП для транспортної системи України в цілому, певне експертним шляхом, перебуває в межах 1,08-1,10 наведених т-км на 1 грн. ВВП (у цінах 2008 р.);

- ступінь зношування й старіння основних виробничих фондів, вимірювана відсотком зношування. Це ключовий показник працездатності транспорту при моніторингу й аналізі стану економічної безпеки. Певне експертним шляхом граничне значення зношування й старіння виробничих фондів (СВФ) транспорту склало 50 - 55 %. Нормальне, що полягають СВФ по експертній оцінці повинне характеризуватися ступенем зношування не більш 30 - 40 %, що забезпечує розширене відтворення транспорту;

- рівень інвестицій у розвиток транспорту, вимірюваний у відсотках від загального об'єму інвестицій на розвиток економіки країни, є показником - індикатором, що визначають розвиток виробничих фондів, а також стійкість роботи транспортних споруджень і навігаційних систем.

- Цей показник тісно взаємозалежний з попереднім, однак може розглядатися і як самостійний. Граничне значення цього показника визначається мінімально потрібними інвестиціями на щорічне відновлення СВФ, що забезпечують можливість розширеного відтворення. Експертним шляхом визначити граничне значення цього показника вкрай складно, тому що воно залежить від багатьох факторів і загального стану економіки країни.

- рівень імпорту технічних засобів транспорту, вузлів і запасних частин до них у відсотках від загальної кількості, що поставляються транспортних технічних засобів. Включення цього показника в перелік найважливіших індикаторів безпеки функціонування транспорту дає можливість визначити настання моменту критичної залежності від імпорту транспортних засобів і найважливіших видів споживаної їм продукції (максимально припустимого рівня задоволення попиту підприємств транспорту за рахунок імпортних поставок).

- рівень виділюваних засобів на розвиток наукового потенціалу транспорту визначається як частка від доходів транспорту або від розміру виділених засобів на науку в цілому по країні (можливо у відсотках від ВВП). Нормальне значення цього показника повинне становити 2,0 - 2,5 %, а граничне - не нижче 1,0 % від величини доходів транспорту. Світовою практикою доведене, що виділення засобів на науку нижче 1 % протягом п'яти років веде до її деградації. В Україні в 2008 р. на транспортну науку було виділено менш 0,4 % від доходів транспорту.

- рівень діяльності закордонних експедиторських фірм на національному ринку, вимірюваний у відсотках від загального об'єму перевізної роботи в міжнародному сполученні, характеризує розподіл цієї роботи між вітчизняними й закордонними перевізниками. Установлення граничного значення цього показника буде сприяти захисту вітчизняних перевізників на зовнішньому ринку транспортних послуг.

- збиток транспорту країни через перемикання перевізної роботи із транспортних магістралей країни на закордонні транспортні комунікації або втрати можливих транзитних перевезень. Розмір збитку характеризує ефективність діяльності транспортних міністерств у конкурентній боротьбі за ринки транспортних послуг і одержання додаткових доходів.



Висновки по лекції

Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиційною операцією називається елементарна, закінчена, періодично повторювальна дія, що забезпечує ТЕО.

Поряд з операціями можна виділити транспортно-експедиційні послуги, під якими розуміються окремі операції або група операцій, безпосередньо спрямованих на задоволення визначеної потреби підприємства народного господарства в транспортної експедиції.

На ринку ТЕП загалом діяли є три основні групи підприємств: покупці, чи замовники, транспортних послуг - вантажовідправники, вантажоодержувачі та вантажовласники; перевізники - автотранспортні підприємства, авіакомпанії, пароплавства, інші підприємства, що займаються перевезенням, навантаженням, вивантаженням та зберіганням вантажів; експедитори - проміжні, посередницькі структури, що надають транспортно-експедиційні послуги.

Перевізний процес включає операції, які зобов'язані виконувати відправники або отримувачі вантажу, а саме: складання і передача станції декадних заявок на навантаження повагонних відправлень та вантажів у контейнерах; оформлення облікових карток виконання плану перевезень вантажів; заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на вивезення вантажу на станцію; одержання на станції комерційних актів; розкредитування перевізних документів; підготовка вантажу до перевезення, доставка його на вантажний двір станції та здача на перевезення; одержання вантажу, навантаження на автомобільний транспорт, доставка та супроводження зі станції на свій склад; одержання у товарній конторі квитанцій про прийняття вантажів для перевезення; одержання накладних та інших документів на вантажі, що надійшли; придбання і заповнення бирок маркірування відправлень; внесення платежів за перевезення вантажів і виконання додаткових операцій.

Процес з ТЕО відправлень вантажів починається з приймання запиту потенційних клієнтів про можливість транспортно-експедиційної компанії з організації доставки вантажу, його експедирування і вартості цих послуг; підготовка комерційної пропозиції; відправлення заявки на ТЕО і перевезення вантажу; вияснення реакції клієнта на зроблену йому комерційну пропозицію; відправка комерційної пропозиції клієнтові.

Можна виділити три групи критеріїв вибору транспортно-експедиційних посередників:

1 група - фінансово-економічні показники діяльності посередника: стійкість фінансового стану; прибутковість; тривалість роботи на ринку транспортно-експедиційних послуг; показники ліквідності.

2 група - вартісні показники перевезень: вартість транспортно-експедиційних послуг; можливість кредитування; можливість відстрочення платежів за надані послуги; наявність гнучкої системи цінових знижок.

3 група - показники надійності обслуговування: швидкість постачань; терміни доставки вантажів; забезпечення збережності вантажів; можливість здійснення будь-яких транспортно-експедиційних послуг; можливість здійснення термінових перевезень; гнучкість умов, на яких надаються транспортно-експедиційні послуги.

За способом організації вантажні перевезення поділяють на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними.

Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого складу.

Перевезення вантажів у такий спосіб дає змогу поліпшити використання рухомого складу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів.

Показники перевізного процесу включають наступні групи показників: показники перевізної й перевантажувальної роботи; показники матеріально-технічної бази; показники експлуатаційної роботи; показники економічної ефективності й фінансові.

Размещено на Allbest.ru