Гальмівна система трактора ЮМЗ-8285. Жниварка RS-600 DМ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА: Гальмівна система трактора ЮМЗ-8285. Жниварка RS-600DМ.



Зміст

Вступ

1. Економічні аспекти

2. Охорона праці при виконанні ремонтних робіт та ТО

3. Гальмівна система трактора ЮМЗ-82

3.1 Загальна будова та принцип дії

3.2 Методи діагностування

3.3 Основні несправності та методи їх усунення

4. Жниварка RS-600DМ

4.1 Загальна будова та принцип дії

4.2 Вдосконалення технологічного процесу виконання ремонтних робіт та ТО

4.3 Опис інструменту та технологічного обладнання, що використовують при виконанні ремонту та ТО

Висновок

Використані джерела



Вступ

Для забезпечення ефективного використання тракторів на сільськогосподарських роботах у різних грунтово-кліматичних зонах та галузях господарства потрібно, щоб їх конструкції були різноманітними. Промисловість випускає трактори різних типів і конструкцій.

Трактори класифікують за такими основними ознаками: призначенням, типом ходової частини та остова, номінальним тяговим зусиллям.

За призначенням сільськогосподарські трактори поділяють на універсально-просапні, орно-просапні, спеціалізовані та трактори загального призначення

Трактори загального призначення застосовуються для енергоємних сільськогосподарських робіт: оранки середніх і важких ґрунтів, сівби, культивації, дискування, боронування, збирання врожаю та виконання транспортних, землерийних, будівельних, шляхових і навантажувальних робіт. Ці трактори мають тягове зусилля від 20 до 60 кН, робочу швидкість 5... 15 км/год; потужність двигуна 60...220 кВт; малий дорожний просвіт (кліренс) 250...350 мм; широкі або вузькі гусениці від 390 до 530 мм.

Універсально-орні трактори зокрема ДТ-75, Т-70, орно-просапний Т-40застосовуються для посіву та догляду за просапними культурами; збирання технічних, зернових культур, картоплі, овочів; оранки легких і середніх ґрунтів; суцільної культивації і боронування; виконання землерийних, транспортних і навантажувальних робіт тощо.

Характерні особливості універсально-просапних тракторів: - тягове зусилля 2, 6, 9, 14 і 20 кН; збільшено відстань до 600...800 мм між поверхнею ґрунту і найнижче розташованими деталями між колесами або гусеницями (кліренс);

Енергетичні показники включать тяговий клас трактора, з яким агрегатують машину, силову дію машини на трактор, її тяговий опір, потужність двигуна самохідних машин, питомі затрати енергії на одиницю виконаної роботи, встановлену потужність електродвигунів стаціонарних машин та ін.

Трактори є основою енергетичної бази сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарський трактор -- це самохідна машина, призначена для виконання у сільськогосподарському виробництві будівельних і меліоративних робіт. Трактор, з'єднаний з машинами або знаряддями, становить машинно-тракторний агрегат.

Важливий фактор -- зниження металоємкості тракторів, внаслідок цього зменшується ущільнення грунту, що сприяє підвищенню врожайності.

Енергетичні показники включать тяговий клас трактора, з яким агрегатують машину, силову дію машини на трактор, її тяговий опір, потужність двигуна самохідних машин, питомі затрати енергії на одиницю виконаної роботи, встановлену потужність електродвигунів стаціонарних машин та ін.

Економічні показники характеризують затрати праці на обслуговування машини та її продуктивність, тобто кількість роботи заданої якості, виконаної машиною за встановлений проміжок часу.

Технічні показники -- це ширина захвату, маса, габаритні розміри машини, колія, питомий тиск коліс на ґрунт, надійність та ін.

Маневрові показники -- це робоча і транспортна швидкості, радіус повороту, час переводу машини із робочого стану в стан, необхідний для транспортування та ін.

Ергономічні показники визначать умови праці тракториста-машиніста і комфортність його робочого місця.

Соціально-економічне значення машин полягає в безперервному підвищенні продуктивності, якості продукції і покращенні умов праці. Використання машин уможливило впровадження найновіших технологій, збільшення врожайності і валового збору продукції рослинництва.

Комплексна механізація сільськогосподарського виробництва -- це система організації і ведення виробничих процесів, за якої всі операції при вирощуванні сільськогосподарських культур, збиранні врожаю, післязбиральному обробітку і закладанні його на зберігання виконуються машинами в певній послідовності

Прохідність трактора-- здатність долати перешкоди при рухові без вантажа, перевезенні вантажів, буксирування сільськогосподарських машин і причепів. Прохідність самохідної машини залежить від тиску рушія на грунт і зчеплення з ним ведучих коліс або гусениць. Тиск (тобто зусилля на кожний квадратний сантиметр грунту) гусеничних тракторів менший, ніж у колісних машин, тому що вага трактора розподіляється на більшу поверхню гусениць. Завдяки грунтозачепам і меншому тиску гусеничні трактори мають підвищену прохідність навіть на слабких вологих грунтах.

Підвищити прохідність і тягово-зчіпні властивості колісних машин можна підбором розмірів шин та їх грунтозачепів, регулюванням тиску повітря в шинах залежно від дорожніх умов і навантаження на колеса, збільшенням зчіпної ваги машини, встановленням здвоєних ведучих коліс або шин з широким профілем, а також напівгусеничного ходу.

Прохідність машини визначається також дорожнім або агротехнічним просвітом між грунтом і машиною.



1. Економічні аспекти

Економічні елементи -- витрати сільськогосподарського виробництва, які є однорідними за економічною ознакою і визначаються на основі функціональної ролі витрат в процесі праці.

Класифікація витрат за економічними елементами єдина і обов'язкова для всіх галузей і підприємств і включає: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, відрахування на обов'язкове медичне страхування, амортизацію основних фондів, інші витрати. Згідно з чинною нормативною документацією названі документи охоплюють:

1.Матеріальні витрати сільгосп виробництва.

Сировина і основні матеріали, що придбані на стороні.

Допоміжні матеріали, пакувальні матеріали.

Запасні частини для ремонту основних фондів.

Зношування інструментів, пристроїв, інвентаря, приладів, лабораторного обладнання, що не належать до основних фондів.

Зношування спецодягу, інших малоцінних предметів.

Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати.

Робота та послуги виробничого характеру, виконані сторонніми підприємствами або власними підрозділами, які належать до основної діяльності.

Витрати, пов'язані з використанням природної сировини: відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію земель, плата за воду, що забирається підприємством з водогосподарських систем.

Придбане на стороні паливо всіх вдаів для технологічних потреб, на виробництво всіх видів енергії, для транспортного обслуговування виробництва.

Купована енергія всіх видів, що витрачається на технологічні енергетичні, рушійні та інші виробничі і господарські потреби.

Витрати внаслідок недостачі матеріальних ресурсів в межах норм природногозбитку.

Витрати підприємства на придбання тари й упаковки (за винятком дерев'яноїтапаперової).

2.Витрати на оплату праці.

Виплати заробітної плати за виконані роботи чи відпрацьований час згідно з прийнятими системами оплати праці.

Вартість продукції, виданої в порядку натуральної оплати працівникам, що зайняті в сільськогосподарському виробництві.

Надбавки та доплати до тарифних ставок і окладів, у тому числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, за розширення зон обслуговування.

Премії (включаючи і натуральні премії) за виробничі результати.

Вартість безплатних комунальних послуг, харчування, продуктів, житла або їх грошова компенсація.

Вартість виданих безплатно згідно з чинним законодавством предметів, що залишаються в особистому користуванні (наприклад, обмундирування).

Оплата згідно з чинним законодавством чергових та додаткових відпусток або компенсацій при невикористанні їх.

Оплата пільгових годин підлітків.

Оплата перерв у роботі матерів, що годують дітей.

Оплата часу, пов'язаного з виконанням державних та громадських обов'язків.

Одноразова винагорода за вислугу років або надбавка за стаж згідно з чинним законодавством.

Виплата по районних коефіцієнтах, коефіцієнтах за роботу в пустинних та безводних районах, по коефіцієнтах за роботу у високогірних районах.

Надбавки до заробітної плати, що передбачені законодавством за безперервний стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, щодо них прирівняні.

Оплата навчальних відпусток працівникам, що навчаються успішно у вечірніх та заочних закладах, а також у заочній аспірантурі.

Оплата за час вимушеного прогулу у випадках, передбачених законом.

Доплати у випадках тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку,які встановлені законом.

Оплата за роботу у вихідні та святкові дні.

Оплата за роботу в понадурочний час.

Різниця між окладами , що виплачується при тимчасовому заступництві.

Оплата простоїв, що виникли з внутрішньовиробничих причин, незалежних від працівника.

Оплата робіт за трудовими угодами.

Інші види оплати згідно з встановленим порядком.

Відрахування на державне соціальне страхування - за нормами від витрат на оплату праці, які включені в собівартість.

Відрахування на обов'язкове медичне страхування членів трудового колективу, зарплата яких включається в склад собівартості.

Амортизація основних фондів.

6.Інші витрати.

Типова калькуляція включає такі статті:

Витрати на підготовку та освоєння виробництва.

Витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), зумовлені технологією та організацією виробництва.

Витрати, пов'язані з використанням природної сировини.

Витрати некапітального характеру, що здійснюються в ході виробничого процесу.

Витрати, пов'язані з винахідництвом та раціоналізацією.

Витрати на обслуговування виробничого процесу.

Витрати для забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки.

Витрати, пов'язані з набором робочої сили згідно з чинним законодавством.

Поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією основних фондів природоохоронного призначення.

Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом.

Витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів.

Витрати на транспортування працівників до місця роботи і назад по маршрутах ,що не обслуговуються транспортом загального призначення.

Додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом.

Виплати за невідпрацьований на виробництві час згідно з чинним законодавством.

Відрахування на державне соціальне страхування від витрат на оплату праці , включених в собівартість.

Відрахування на обов'язкове медичне страхування.

Витрати на обов'язкове страхування майна підприємства, що враховується в складі виробничих фондів.

Витрати на оплату процентів позик банків.

Оплата послуг банків для здійснення згідно з укладеними договорами торговокомісійних операцій.

Витрати на гарантійне обслуговування та ремонт виробів, на які встановлено гарантійний термін.

Витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Витрати на утримання приміщень, що безплатно передаються підприємствам громадського харчування для обслуговування працівників.

23.Витрати на відтворення основних виробничих фондів у формі амортизаційних відрахувань на повне відтворення.

24.Оплата спрацювання нематеріальних активів.

У загальній класифікації витрат розрізняють витрати, які залежать від роботи конкретного підприємства (норми витрат ресурсів) і не залежать від підприємства (норми амортизації ,тарифні ставки . ціни.)

Основна оплата праці. До основної оплати відносять виплати за: виконаний обсяг робіт по нормах виробітку або нормах обслуговування і встановлених розцінках згідно з прийнятими тарифними ставками для відрядників; відпрацьований час відповідно до прийнятих тарифних ставок; вироблену продукцію за акордно-преміальною та відрядно-преміальною системами оплати праці з урахуванням її кількості та якості; класність, стаж роботи і сумісництво, надбавки на роботах з шкідливими умовами праці і за роботи в нічний час, підвищену оплату на збиранні врожаю. До неї відносять натуральні видачі в порядку розподілу по основній праці та виплати по трудових відпустках. Оплату праці за виконаний обсяг робіт або кількість відпрацьованого часу і кваліфікацію виконавця проводять за тарифними ставками. Оплату праці тракториста-машиніста визначають добутком встановленої тарифної ставки на кількість норм виробітку, установлених на основі типових норм з урахуванням умов господарства.

Додаткова оплата праці. Додаткова оплата є заохоченням трактористів-машиністів до виконання сільськогосподарських робіт з відмінною якістю в строк і достроково, до підвищення продуктивності праці і досягнення високих врожаїв, її виплачують за: виконання і перевиконання плану виробництва (реалізації) продукції або досягнення його рівня за останні роки; виробництво і продаж державі продукції високої якості; доплати за виробництво (незалежно від планових показників) цукрових буряків, соняшнику, льону, конопель та за інші види продукції; натуральна оплата на збиранні врожаю сільськогосподарських культур, заготівлі кормів; виплати премій з фонду матеріального заохочення.



2. Охорона праці при виконанні ремонтних робіт та ТО

Вимоги техніки безпеки -- це сукупність правил і прийомів, виконання яких створює сприятливі умови праці на зернозбиральних машинах, попереджує нещасні випадки і травми людей, що їх обслуговують. До роботи із зернозбиральними механізмами допускаються особи не молодше 18 років, що мають спеціальне посвідчення (комбайнера, механізатора, тракториста-машиніста) і пройшли інструктаж з техніки безпеки. Згідно із правилами техніки безпеки, працювати дозволяється тільки на технічно справних зернозбиральних машинах і агрегатах, оснащених засобами пожежогасіння, захищеними кожухами карданних валів, що передають енергію від ВВП або енергетичного засобу, захисними загорожами частин.

Безпека праці під час виконання робіт.При постановці трактора на оглядову яму вести трактор з малою швидкістю і слідкувати за правильним положенням гусениць.

Поставлений на оглядову яму або підйомний пристрій трактор загальмувати стоянковим гальмом, ввімкнути нижчу передачу і встановити під колеса не менше двох упорів. Інструмент, який застосовується, повинен бути тільки справним. Піднятий трактор встановити на спеціальну підставку. Не дозволяється підкладати під вивільнений трактор диски коліс, цеглу та інші сторонні предмети

Місця зберігання паливно-мастильних матеріалів обладнують вогнегасниками, ящиками з піском і протипожежним інструментом, а також металевими ящиками з кришками для збирання замаслених кінців і ганчірок.

Склади паливно-мастильних матеріалів повинні бути віддалені від місця роботи тракторів чи самохідних машин не менш як на 20 м.

У місцях зберігання паливно-мастильних матеріалів забороняється палити, запалювати сірники тощо. Трактори або самохідні машини краще заправляти вдень, при заправленні вночі потрібно користуватися тільки електричним освітленням. Після заправлення поверхню бака слід витерти насухо. Не можна підігрівати двигун факелом. Для підігрівання двигуна в радіатор заливають гарячу воду, а в картер - підігріте масло.

При загорянні палива (бензину, гасу тощо) полум'я треба гасити вогнегасниками, засипати піском або землею, накривати щільно тканиною, брезентом, одягом. Паливно-мастильні матеріали забороняється заливати водою.



3. Гальмівна система трактора ЮМЗ-8285

Універсально-просапні трактори ЮМЗ-8085, ЮМЗ-8285 колісної формули 4х2 і 4х4 (повноприводний) відповідно, призначені для виконання просапних, транспортних і інших сільськогосподарських робіт в агрегаті з начіпними, напівначіпними і причіпними машинами і знаряддями.

Трактор експлуатується більш ніж з 280-ю різними сільськогосподарськими машинами і знаряддями, включаючи роботу з такими енергоємними споживачами, як агрегатування і робота з бурякозбиральною, кукурудзозбиральною, картоплезбиральною і іншою сільськогосподарською технікою, що вимагає великих потужностних витрат.

Крім той трактор може використовуватися на будівельних, лісогосподарських, меліоративних, комунальних і інших спецроботах.

Трактор обладнаний сучасним дизелем 8045.25.852 виробництва ЗАТ "ИВЕКО-МОТОР СІЧ" має:

- сучасну паливну апаратуру фірми "БОШ"(Німеччина) і "ГАРРЕТ"(Англія), що забезпечує питому витрату палива при споживчій потужності 168 г/л.с.година;

- механізм екстреної зупинки двигуна;

- с-ми, що забезпечують пуск двигуна при температурі до мінус 30 ⁰С;

- викид шкідливих речовин в атмосферу не перевищує норм ЄВРО-1;

- мінімальні вагові лінійно-габаритні розміри, що дозволяють вписати його в новий сучасний екстер'єр. ( На двигун отриманий Український сертифікат відповідності вимогам безпеки й екології).

Трактор обладнаний:

- однодисковою, однопотоковою муфтою зчеплення з двохшвидкісним редуктором добору потужності;

- синхронізованої 12-ти швидкісний (3 діапазони по 4 швидкості) коробкою передач з безінерційними темповими синхронізаторами, що забезпечують легке і комфортне переключення передач на ходу трактора;

- посиленим диференціалом;

- модульною каркасною кабіною;

- прохолоджувально-вентиляційною системою кабіни тракториста;

- сучасним інтер'єром усередині кабіни з застосуванням передових шумоізоляційних матеріалів і оббивки;

- пантографним склоочисником;

- попільницею, запальничкою;

- підресореним сидінням.

Усе це створює комфортні умови праці тракториста і дозволяє виконувати весь комплекс сільськогосподарських робіт у стислий термін з високою якістю.

3.1 Загальна будова та принцип дії

трактор жниварка гальмівний ремонтний

Гальмівне управління трактора ЮМЗ-8285 являє собою сукупність гальмівних систем.

Робочі гальма призначені для зменшення швидкості та зупинки з необхідною ефективністю.

Гальмо стоянки - для утримання нерухомим при стоянці на ухилі або рівній поверхні.

Для тривалого підтримки постійної швидкості на ухилі призначена допоміжна гальмівна система. У разі виходу з ладу робочої гальмівної системи для зупинки трактора призначена запасна гальмівна система. На тракторах ЮМЗ встановлені колодкові або дискові гальма. Гальма колодкового типу ( рис. ) розташовані за кінцевими передачами.



Рис 1. Гальмо і механізм блокування диференціала тракторів ЮМЗ: а - пристрій ; б - схема дії механізму блокування і гальма 1 - педаль ; 2 - поворотна пружина , 3 - сапун ; 4 - шестерня вала гальма , 5 - диск ; 6 - колодка ; 7 - регулювальний конус ; 8 - барабан ; 9 - пружина гальма ; 10 - кулачок , 11 важіль ; 12 - ведена шестерня кінцевої передачі; 13 - сполучна муфта ; 14 - плаваючий валик

Вал гальма ЮМЗ виготовлений заодно з ведучою шестірнею 4 кінцевої передачі. Із зовнішнього боку вал має шліци , на які посаджено маточина гальмівного барабана 8 , гальмівний барабан відштампований з листової сталі і з'єднаний з маточиною зварюванням. Маточина закріплена на валу шайбою і гайкою. Вал разом з барабаном обертається в двох підшипниках. Стакан підшипників , встановлений в розточений отвір корпусу заднього моста до упору у фланець , який розташований ближче до зовнішнього кінця. На цей кінець склянки надітий нерухомий диск 5 гальма. Диск спільно з фланцем склянки прикріплений чотирма болтами до корпусу заднього моста. Диск гальма ЮМЗ виготовлений з чавуну і має два припливу з отворами. У нижній отвір припливу встановлений регулювальний конус 7, а у верхній отвір встановлена втулка з валиком разжима кулачка 10. На кулачок спираються колодки 6 , які стягуються між собою пружинами 9 . Інші кінці колодок через опорні пальці спираються на регулювальний конус. Із зовнішнього боку колодок приклепані фрикційні накладки. На валик разжимного кулачка надітий гальмівний важіль 11 , який з'єднаний з педаллю гальма. Педалі гальм утримуються у верхньому положенні спеціальними відтяжними пружинами , які притискають педалі до кришки заднього моста. Дія на гальма ЮМЗ може бути одночасною і роздільною.

При натисканні на педаль гальма повертається валик з розтискним кулачком 10 , який своїми зрізаними площинами через ролики розтискає колодки.

Колодки притискаються з силою фрикційними накладками до внутрішньої поверхні обертового барабана ЮМЗ і гальмують сполучене з ним провідне колесо. Якщо прибрати ногу з педалі гальма, то колодки повертаються у вихідне положення під дією пружин 9. Дискові гальма тракторів ЮМЗ являють собою вал 7 (рис. 2 ), на шліцевому кінці якого розташовані диски 6 з фрикційними накладками.



Рис 2 . Дискові гальма тракторів ЮМЗ 1 - проміжний диск , 2 - вилка , 3 - тяга ; 4 - кожух , 5 - кулька ; 6 - диск з фрикційними накладками; 7 - провідний вал ; 8 - пружина ; 9 - гальмівні диски

Між накладками розташовані чавунні гальмівні диски 9 , що мають з внутрішньої сторони похилі лунки , в яких розташовані кульки 5 . Через тяги 3 і вилку 2 диски з'єднані з приводом гальм . На зовнішньому діаметрі дисків є по виступу , які при гальмуванні впираються в виступи кожуха 4 . Диски між собою стягнуті пружинами 8 . Управління гальмами ЮМЗ здійснюється за допомогою педалей 5 (рис. 3 ), які можуть бути зблоковані планкою 4 для одночасної дії обох гальм .



Рис. 3. Управління дисковими гальмами ЮМЗ: 1 - засувка , 2 - важіль ручного управління; 3 - кнопка , 4 - сполучна планка , 5 - педаль ; 6 - зубчастий сектор ; 7 - пружина , 8 - сектор ; 9 - тяга ; 10 - регулювальна муфта ; 11 - важіль ; 12 - тяга , 13 - компенсатор ; 14 - штовхає тяга ; 15 - сідло гальмівного циліндра

Крім того, для підвищення зручності передбачено ручне управління гальмами за допомогою важеля 2. Гальмування здійснюється натисканням на педалі або поворотом важеля, при цьому зусилля через вилку (див. рис. 6 ) і тяги 3 передається гальмівним дискам, які прокручуються один щодо іншого. При цьому кульки 5 перекочуються по похилим лункам і розсовують гальмівні диски, затискаючи тим самим фрикційні диски 6. По закінченні гальмування гальмівні диски ЮМЗ повертаються в початкове положення під дією пружин 8. При тривалому утриманні трактора в загальмованому положенні передбачений гальмо стоянки. Привід гальма стоянки ЮМЗ розташований на важелі ручного управління, для чого на ньому є підпружиненна засувка 1 (див. рис 2), яка при натисканні важеля 2 на себе автоматично заскакує за відповідний зуб сектора 6, утримуючи гальма в загальмованому положенні. Для розгальмування потрібно натиснути важіль на себе, надавав на кнопку 3, розташовану на верхньому торці важеля, після чого відвести важіль у крайнє переднє положення. Для роботи тракторів ЮМЗ з причепами та машинами, обладнаними пневматичним або гідравлічним приводом гальмових механізмів, вони комплектуються універсальної пневматичною системою.

Рис. 4. Схема пневматичної системи тракторів ЮМЗ 1-компресор; 2-клапан відбору повітря; 3 - регулятор тиску; 4 -ресивер; 5 - краник для видалення конденсату; 6 - манометр; 7 - гальмівний кран; 8 - пневмоперехідник; 9 - роз'єднувальний кран.



Пневматичну систему застосовують також для накачування шин , харчування охолоджувача повітря в кабіні трактора ЮМЗ та інших цілей , де потрібна енергія стисненого повітря.

Універсальна пневматична система ЮМЗ, складається з компресора 1 (рис. 4), регулятора тиску 3, ресивера 4, гальмівного крана 7, пневмопереходніка 8, роз'єднувального крана 9, сполучної головки 10 і трубопроводів. Компресор служить для стиснення повітря і нагнітання його в пневмосистему. Тип компресора трактора ЮМЗ- поршневий, одноциліндровий, одноступінчатого стиснення, повітряного охолодження. Він встановлений зліва на кришці розподільних шестерень двигуна і приводиться в дію від шестерні паливного насоса через рухливу проміжну шестерню і шестерню, виконану як одне ціле з колінчастим валом компресора. Тертьові поверхні змащуються маслом, які розбризкуються шестернями розподілу дизеля. При повороті рукоятки проміжна шестерня, переміщаючись, входить в зачеплення з шестірнею колінчастого вала. Зворотньо- поступальний рух вала передається поршню . При русі поршня вниз повітря з всмоктуючого колектора двигуна через сполучний патрубок і всмоктуючий клапан 8 надходить в циліндр компресора. При русі поршня вгору всмоктуючий клапан закривається, і стиснене повітря через нагнітальний клапан і трубопроводи надходить в систему. Коли в ресівері тиск повітря досягає 0,70-0,74 МПа, спрацьовує регулятор тиску і відключається компресор. Повітря з компресора трактора ЮМЗ надходить в навколишнє середовище через регулятор без протитиску, і завдяки цьому тиск знижується. При зниженні тиску в ресивері до 0,67-0,63 МПа регулятор підключає компресор, і стиснене повітря знову надходить у систему. Якщо при виконанні роботи пневмосистема не використовується, компресор потрібно відключати , щоб уникнути втрат потужності на його привід і уникнути зносу агрегату. Регулятор тиску призначений для автоматичного регулювання в заданих межах тиску повітря в системі, а також для очищення повітря від води, масла і твердих частинок. У пневматичної системі ЮМЗ регулятор розміщений між компресором і ресивером і прикріплений до ресивера за допомогою штуцера. Гальмівний кран призначений для управління приводом гальм причепів трактора ЮМЗ. Кран встановлений з правого боку трактора на кронштейні 15 (рис. 5 ).

Рис. 5. Гальмівний кран тракторів ЮМЗ

1, 6, 7 і 26 - важелі , 2 - тяга ручного гальма; 3 - регулювальний болт , 4, 25 і 28 - пальці, 5, 15, 30, 32 - кронштейни; 8 - кожух правого гальма: 9 - пробка; 10 - впускний клапан; 11 - стяжка клапана; 12 - пружина клапана; 13 - випускний клапан; 14 - кришка крана; 16 - пружина діафрагми; 17 - діафрагма; 18 - урівноважує пружина; 19 - фіксатор; 20 - тарілка пружини: 21 - штовхач , 22 - кулачок , 23 - поворотний валик; 24 - корпус крана; 27 - оттяжная пружина; 29 - тяга; 31 - кожух ручного гальма: А і Б - канали; В - вікно

У розгальмованому стані впускний клапан 10 відкритий, а випускний 13 закритий, і стиснене повітря з ресивера через канал Б нагнітання надходить в канал А управління і сполучну магістраль. При гальмуванні трактора ЮМЗ зусилля від важелів 6 і 7 педалей основних гальм або від важеля ручного гальма через тягу 29 і важіль 26 передається валику 23, який повертається разом з кулачком 22 у бік зменшення затяжки пружини, що врівноважує 18. Завдяки зниженню зусилля пружини 18 діафрагма 17 під дією пружини 16 та стисненого повітря , що надійшло до діафрагми з каналу А управління через отвір у кришці 14, переміщується вниз , зменшуючи тиск на випускний клапан 13. Останній під дією пружини 12 рухається слідом за діафрагмою доти, поки пов'язаний з ним впускний клапан 10 не сяде в гніздо, роз'єднав канал Б нагнітання з каналом А управління. Далі діафрагма, продовжуючи опускатися, відходить від випускного клапана 13, що дозволяє стисненому повітрю вийти з каналу управління і сполучної магістралі в атмосферу через випускне вікно В. У результаті цього спрацьовує повітророзподільник причепа, подаючи стиснене повітря до гальмівних камер колісних гальм причепа для забезпечення гальмування. У разі розриву зчіпки трактора ЮМЗ з причепом і роз'єднання пневматичної магістралі також спрацьовує повітророзподільник, і причіп автоматично загальмовується.

3.2 Методи діагностування

Регулювання гальм тракторів ЮМЗ

Колодкові гальма ЮМЗ. У міру зношування накладок регулювання гальм ЮМЗ ведуть в такій послідовності:

- Загортають регулювальні конуси до відмови, а потім кілька відкручують їх до входу пальців в прорізи регулювальних конусів , що визначається характерним клацанням в гальмі ;

- Укорочують тягу гальм , повертаючи вилку , щоб хід педалей був однаковим і дорівнює 100-150 мм;

- Перевіряють роботу гальм на одночасність і ефективність гальмування ( на горизонтальній сухої бетонної або асфальтованій дорозі при русі трактора зі швидкістю 24,5 км / год гальмівний шлях повинен бути не більше 8,5 м).

Дискові гальма ЮМЗ

Регулювання механізму управління гальмами ЮМЗ здійснюють наступним чином :

- Відгвинчуємо контргайку регулювальних муфт ;

- Обертаючи регулювальні муфти , регулюють хід педалей так , щоб він знаходився в межах 70-90 мм ( по подушках ) при зусиллі 120 Н (хід педалі лівого гальма може бути на 5-10 мм менше ходу правої педалі для забезпечення одночасності гальмування обома гальмами );

- Загортають до відмови контргайки, після чого обов'язково перевіряють гальма на одночасність і ефективність спрацьовування. Технічне обслуговування пневматичної системи ЮМЗ, полягає в систематичній перевірці герметичності, періодичному контролі тиску повітря, підтяжки кріпильних з'єднань, проведенні регулювань.

Герметичність перевіряють після зупинки двигуна або при відключеному компресорі у міру падіння тиску повітря в пневмосистемі. Швидкість падіння тиску не повинна перевищувати 0,03 МПа протягом 30 хв при вільному положенні гальмівних педалей і протягом 15 хв при повному ході гальмівних педалей (без урахування падіння тиску за рахунок заповнення повітрям гальмівних магістралей). Якщо швидкість падіння тиску більше допустимих меж, потрібно виявити місця витоків повітря по шиплячих звуках або шляхом послідовного покриття сполучних місць системи мильною емульсією. Після 60 год роботи з відключеним компресором рекомендується включити його і перевірити стан пневмосистеми ЮМЗ (роботу компресора, регулятора тиску і гальмівного крана). Компресор пневматичної системи трактора ЮМЗ перевіряють і очищають через 2000 мотогодин роботи. Для цього знімають головку циліндра і видаляють нагар з поверхонь головки, поршня, клапанів і повітряних каналів. Якщо нагар затвердів, його слід розм'якшити гасом або розчинником і очистити поверхні м'якою ганчіркою . Одночасно перевіряють герметичність клапанів при тиску повітря 0,5-0,7 МПа. При необхідності клапани слід притерти до сідел до отримання безперервного кільцевого контакту при перевірці їх на фарбу. Після притирання клапани промивають гасом. Промивання фільтра і регулювання регулятора тиску пневмосистеми трактора ЮМЗ проводять через 250 мотогодин роботи. Щоб вийняти фільтруючий елемент, потрібно відвернути кришку, вийняти розвантажувальний клапан і відбивач. Фільтр промивають у гасі або бензині, після чого його продувають стисненим повітрям і висушують.

Якщо показання манометра на щитку приладів не відповідають межам 0,63-0,73 МПа, потрібно регулювання регулятора тиску пневмосистеми трактора ЮМЗ, яку проводять у такій послідовності:

- Під'єднують до ресивера контрольний манометр з ціною поділки 0,01 МПа і зі шкалою розподілу не менше 1 МПа;

- Знімають ковпак , після чого расконтрівают регулювальну кришку ;

- Загортають кришку на два- три оберти і перевіряють тиск спрацьовування запобіжного клапана. Воно повинно бути в межах 0,85-0,90 МПа. Якщо тиск не відповідає нормі, потрібно расконтріть регулювальний гвинт і , загортаючи або відвертаючи гвинт, встановити рекомендований тиск, після чого законтрить гвинт;

- Відвертаючись або загортаючи кришку , встановлюють тим самим тиск спрацьовування регулятора в межах 0,72-0,73 МПа. При зниженні тиску в ресивері до 0,67-0,63 МПа регулятор тиску повинен включити компресор на накачування повітря в пневматичну систему. Після проведення зазначених робіт потрібно законтрить кришку дротом і від'єднати контрольний манометр від ресивера. Конденсат зливають з ресивера щодня (при використанні пневмосистеми ) . Для зливу конденсату по закінченні роботи, коли в ресівері повітря ще знаходиться під тиском, відкривають краник і зливають конденсат. Якщо тиск повітря в ресивері відсутній, то його очищення буде неповною , що викличе корозію внутрішніх поверхонь ресивера. Періодично слід перевіряти герметичність краника. При сезонному технічному обслуговуванні рекомендується продути ресивер паром або промити чистою водою, потім перевірити його на герметичність при тиску 1,4 МПа.

Гальмівний кран ЮМЗ регулюють через 960-1000 мотогодин роботи. Для цього потрібно перевірити і при необхідності відрегулювати тиск повітря на виході гальмівного крана, а також привід до гальмівного крану. Крім того, не розбираючи кран , слід змастити валик гальмівного крана моторним маслом. Щоб перевірити тиск повітря на виході з гальмівного крана ЮМЗ(в сполучній магістралі), потрібно виконати наступне:

- Закрити роз'єднувальний кран і під'єднати до сполучної головки манометр з підключеною до нього тарою місткістю 0,5-1,0 л;

- Потім відкрити роз'єднувальний кран, довести тиск в ресівері до 0,72-0,73 МПа, контролюючи тиск за манометром на щитку приладів трактора. При цьому тиск на манометрі , приєднаному до голівки, також має бути в тих же межах. Якщо тиск у сполучній магістралі нижче зазначених меж, потрібно переконатися в тому, що пружина притискає важіль до пальця, а тяга не перешкоджає цьому притисненню. Потім слід повторно перевірити тиск за манометром, що знаходиться на сполучній головці. При необхідності можна один з кінців пружини закріпити в другому отворі кронштейна, щоб створити більший натяг. Якщо ж важіль притискається до пальця і при цьому тиск нижче вказаного, потрібно відрегулювати натяг пружини, що врівноважує. Для виконання цього потрібно зняти кришку з випускного вікна, встановити педалі гальм ЮМЗ на клямку ( або важіль ручного гальма у включений стан ) і повернути по ходу годинникової стрілки тарілку пружини, що врівноважує (один оборот тарілки відповідає збільшенню тиску на 0,15 - 0,2 МПа). Потім зняти педалі гальм з засувки (або відпустити ручне гальмо ) і перевірити збільшення тиску. Якщо тиск перевищує 0,72-0,73 МПа, то його потрібно зменшити, повернувши тарілку у зворотний бік.

Привід гальмівного крана ЮМЗ при обладнанні трактора ручним гальмом регулюють в такому порядку. Відвертаючи або загортаючи вилку тяги при відпущених повністю педалях гальм, регулюють довжину тяги так, щоб вона верхньою кромкою отвору торкалась пальця важеля , а верхній палець торкався верхньої кромки паза важеля педалі гальма. При цьому важіль валика крана повинен стикатися з пальцем. Після такого регулювання вилку тяги потрібно законтрити гайкою. При вимкненому положенні важеля ручного гальма ЮМЗ і відпущеному регулювальному болті довжину тяги за допомогою вилки і положення кронштейна регулюють так, щоб кронштейн верхньою кромкою паза торкався пальця. Потім обертанням регулювального болта регулюють хід важеля ручного гальма. Після регулювання приводу до гальмівного крану потрібно перевірити тиск за манометром, що знаходиться на сполучній головці, при повністю вжатих педалях гальм або при включеному ручному гальмі. При цьому тиск повинен впасти до нуля. Щоб забезпечити це, допускається збільшити хід педалей.

Для підвищення ефективності гальмування і безпеки гальма причепа автоматично спрацьовують раніше, ніж гальма трактора. Щоб збільшити випередження дії гальм причепа , допускається збільшити хід педалей гальм трактора до 100-105 мм. Хід педалей більше 125 мм не допускається, оскільки при цьому неможливо використовувати засувку для стопоріння педалей гальм. Для нормальної роботи гальмівного крана трактора ЮМЗ важливо періодично очищати випускний отвір. Пневматичний перехідник перевіряють через 960-1000 мотогодин роботи. Для цього його знімають з трактора, очищають, розбирають і перевіряють стан деталей. Гумову діафрагму, яка втратила еластичність слід замінити на нову. Якщо шток не повертається в первісне положення, потрібно перевірити тиск повітря в сполучній магістралі і стан поворотної пружини.

3.3 Основні несправності та методи їх усунення

На несправність гальмівної системи вказують сторонні шуми, скрип гальм, витік гальмівної рідини, заїдання, провалювання, легкий хід гальмової педалі, а також довгий гальмівний шлях. Найчастіше, такі неполадки в гальмівній системі відбуваються через порушення герметичності гальмівної системи, брак гальмівної рідини або невчасна її заміна, а також знос гальмівних колодок.

Якщо ви виявили ці ознаки, то необхідно провести діагностику гальмівної системи. Перш за все, перевірте на герметичність всі з'єднання, які виходять від впускного колектора. Наступним кроком перевірте вакуумний підсилювач натисканням на педаль гальма при включеному двигуні. Перевірте справність індикаторів на приладовій панелі. Також перевірте герметичність пневмопривода при непрацюючому двигуні. Місця великого витоку повітря легко визначити на слух, а місця маленьких - за допомогою обробки з'єднання трубопроводів мильним розчином.

Усунення несправностей гальмівної системи

Перш ніж братися за усунення неполадок гальмівної системи, приведіть трактор у фіксоване положення. Якщо спостерігається неефективність гальмування, значить, відбувається витік гальмівної рідини з колісних циліндрів передніх або задніх гальм. Для усунення цієї неполадки необхідно замінити несправні частини колісних циліндрів. Потім слід ретельно промити і просушити колодки і барабани і прокачати систему гідроприводу.

Якщо педаль гальма провалюється, значить, в гальмівній системі присутнє повітря, і його необхідно видалити з гідроприводу. Після цього необхідно відновити рівень рідини в бачках. Щоб видалити повітря, перш за все, необхідно перевірити рівень гальмівної рідини в бачку головного гальмового циліндра. Якщо її рівень нижче допустимої норми, то слід відновити його.

Потім потрібно зняти захисний гумовий ковпачок з клапана випуску повітря, який знаходиться в робочому циліндрі правого заднього колеса. Після цього необхідно надіти на штуцер клапана гумовий шланг, протилежний кінець якого повинен бути опущений в скляну тару з гальмівною рідиною.

Кілька разів натисніть на педаль гальма і, утримуючи її, на пару оборотів відверніть штуцер. А потім знову кілька разів натисніть на педаль гальма. Після цього можете плавно відпустити педаль. Прокачувати, таким чином, систему гідроприводу слід до тих пір, поки в тару з гальмівною рідиною зі шланга не перестануть виходити бульбашки повітря. Коли в системі не залишиться повітря, при утриманні педалі гальма треба до кінця закрутити штуцер. Потім можна відпустити педаль гальма, від'єднати шланг і повернути на місце захисний ковпачок.

Якщо замаслилися гальмівні накладки, то трактор починає злегка заносити при гальмуванні, при цьому, чується скрип гальм. В цьому випадку потрібно негайно промити їх теплою водою з використанням миючих засобів, а потім ретельно висушити. Після сушіння гальмівні накладки рекомендується відшліфувати і видалити абразивний пил. Рівномірний шум при русі трактора, який пропадає під час гальмування, свідчить про те, що стерлися гальмівні колодки. В цьому випадку необхідно терміново їх замінити, інакше можна зіпсувати сам гальмівний диск. Зафіксуйте трактор в стійкому положенні і зніміть колеса, відкручуючи болти, які кріплять їх до маточини. Щоб було легше дістатися до гальмівних колодок, викрутити кермо до упору вправо.

Попередньо зніміть гальмівні шланги з скоби на передніх стійках. Зворотною стороною балонного ключа утопіть поршень гальмівного супорта. Під час роботи стежте, щоб рівень гальмівної рідини не піднімався. Після цього відігніть гальмівний шланг, відкрутіть болти і обережно відігніть гальмівну скобу. Встановіть нові гальмівні колодки, закрутіть болти і поверніть на місце всі деталі.

Якщо гальмівна педаль натискається туго, значить, вийшов з ладу вакуумний підсилювач або порушений герметик в місцях з'єднання трубопроводу з штуцером всмоктуючого трубопроводу двигуна. Несправні деталі вакуумного підсилювача слід замінити. А щоб відновити герметик, обробіть місця з'єднання спеціальною пастою.

Якщо відбулося мимовільне гальмування, то це вказує на несправність або порушення положення супорта. У першому випадку супорт необхідно поміняти на новий, а в другому - підтягнути болти кріплення. Якщо в гальмівну рідину потрапив бензин, то відбувається розбухання ущільнювачів головного гальмівного циліндра, від чого спостерігається пригальмовування коліс. В цьому випадку необхідно як слід, промити систему гальмівною рідиною, а потім поміняти несправні деталі і прокачати систему гідроприводу.

З часом приходять в непридатність гальмівні шланги, але їх псування можуть викликати і механічні ушкодження. У пошкодженому гальмівному шлангу відбувається різке збільшення тиску, тому його необхідно негайно замінити. Ні в якому разі не намагайтеся спорудити бандаж з ізоляції. Якщо гальмівний шланг цілий, а пошкоджено різьбове з'єднання, то необхідно поміняти вузол або гальмівну трубку. Не намагайтеся підмотати з'єднання герметизуючою стрічкою.

Гальмівну рідину рекомендується міняти щороку. Для того щоб поміняти гальмівну рідину, необхідно за допомогою шприца або спринцівки відкачати всю рідину з бачка головного гальмівного циліндра. Заодно ви видалите повітря, якщо воно там є. Після цього залийте нову гальмівну рідину в бачок головного гальмівного циліндра і прокачайте систему.



4. Жниварка RS-600DМ

Збирання врожаю - це сукупність робіт на завершальній стадії землеробства. Першу операцію, а саме збирання врожаю, намагаються виконати максимально швидко, за 5--6 днів, із мінімальними втратами зерна і витратами на паливо, запасні частини. Бистрота збирання залежить від швидкості переміщення комбайна по полю. Ця швидкість пропорційна пропускній спроможності комбайна, помноженій на відсотковий вміст зерна у скошеній хлібній масі, й обернено пропорційна добуткові ширини захвату на врожайність поля. У середньому вміст зерна у хлібній масі становить 40 %, а оптимальний швидкісний режим роботи комбайна з традиційною жниваркою залежно від урожайності -- 3--4 км на годину.

Очісуюча жниварка залишає солому на полі. У зібраній нею хлібній масі зерно становить 80 %, тобто удвічі більше, ніж під час традиційного збирання. Це дозволяє збільшити швидкість руху комбайна у два рази (до 6-10 км на годину), що у свою чергу скорочує термін збирання й зменшує втрати зерна шляхом обсипання, а при необхідності уможливлює скорочення комбайнового парку.

Під час традиційної технології збирання врожаю на зрізання стебел, їх транспортування, деформування під час обмолоту й сепарацію витрачається певна кількість енергії, а отже й палива, на якому працює зернозбиральний комбайн.

За обчісувальної технології такі витрати відсутні, що дозволяє скоротити витрати пального на 35-40 % на тонну зібраного зерна.

Зазначені переваги очісуючої жниварки є основними, але не такими, що вичерпують усі її можливості, а саме:

· Збирання хлібів, вологість яких перевищує 20 %, що практично неможливе при використанні класичної жниварки;

· Збирання врожаю з мінімальними збитками при виляганні і сплутанні стеблостою;

· Збирання засмічених бур'яном полів;

· Застосування в технологіях рослинництва, де пожнивні рештки залишаються на полі;

· Використання в технологіях, спрямованих на снігозатримування тощо.

· Обмеження очісуючих жниварок

· Очісуючі жниварки застосовуються переважно під час збирання зернових колосових і мітелкових культур, а також деяких видів насінників трав. Збирання бобових культур за допомогою цих жниварок може супроводжуватися втратами, що не відповідають аграрним вимогам.

· Із огляду на принцип дії очісуючі жниварки використовуються лише під час прямого комбайнування.

· За нормальних умов експлуатації втрати зерна поза жниваркою не перевищують 1 %. Однак за деяких обставин вони можуть збільшуватися, наприклад у випадку перестояного хліба, коли зерно ледь тримається у колосі й може обсипатися, а також у випадку суттєвої розбіжності у висоті суцвіть.

· Очісуючі жниварки недоцільно використовувати на полях із наявністю великої кількості каменів, а особливо при виляганні хлібів.

4.1 Загальна будова та принцип дії

Жатка прямого зрізу призначена для збирання соняшника незалежно від напрямку посіву. До основних переваг роботи RS-600DM можна віднести механічне регулювання мотовила, що дозволяє оптимізувати якість та швидкість переміщення, незалежно від площі та напрямку посіву соняшника, що не знижує швидкість руху, без ризику виникнення додаткових втрат при трясці головок соняшника, без додаткового забруднення комбайна стеблевою масою. Очісуюча жниварка- пристрій для збирання зернових культур методом обчісування рослин на корені.

На відміну від традиційної жниварки, принцип дії якої передбачає скошування (зрізання) рослин , очісуюча жниварка обмолочує (обчісує) тільки зернову частину рослин, не порушуючи цілісності стебел . Саме ці дві особливості (обмолот рослин на корені і відсутність операції скошування) визначили усі її можливості й переваги і дозволили посісти особливе місце серед зернозбиральних машин.

Робочі органи і пристрої жаток. Робочими органами жаток і жатних частин зернозбиральних комбайнів є різальний апарат і мотовило. Для переміщення зрізаної стеблової хлібної маси використовують, здебільшого, транспортери стрічкового типу і шнекові. На боковинах корпуса жатки встановлюють спеціальні пристрої - подільники стебел.

Подільник призначений для відокремлення певної смуги стебел рослин, що зрізуються від загального хлібостою. Встановлюють подільники на боковинах корпуса жатки. Найбільш широко застосовують такі подільники: основні, утворені передньою боковиною жатки, боковиною і носком, пруткові і торпедні з регульованими стебловідводами.

Функцію подільника може виконувати передня частина боковини жатки (рис. 6.2,а). їх використовують при збиранні прямостоячих хлібів, на ділянках поля із складною конфігурацією та в інших випадках.

Подільник - боковину жатки з носком (рис. 6.2,6) використовують за нормальних умов роботи при збиранні короткостеблових прямостоячих хлібів висотою до 1 м. Якщо хліба високі і густі, то на боковинах жатки встановлюють пруткові подільники (рис. 6.2,в).



Торпедні подільники використовують для збирання полеглих, переплутаних хлібів. Такий подільник складається з основної труби 14 (рис. 6.2,г), центрального пера 4, зовнішнього 11 і внутрішнього 7 стебловідводів. В передній частині труби закріплені жорстко башмак 15 і носок 16. Задній кінець труби шарнірно з'єднаний з боковиною жатки.

Перо, зовнішній і внутрішній стебловідводи виготовлені з листової сталі і мають обтічну форму для плавної дії на стебла. Центральне перо подільника запобігає намотуванню стебел на вал мотовила жатки. Торпедний подільник під час роботи може копіювати нерівності рельєфу поля завдяки шарнірному з'єднанню з боковиною жатки. Під час руху жатки подільник розділяє стебла на дві частини, одна з яких спрямовується до різального апарата, а друга відхиляється від боковини жатки.

Мотовило призначене для відокремлення певної частини стебел хлібної маси, підведення її до різального апарата, утримування при зрізуванні і укладання на транспортер для подальшого переміщення.

За конструкцією і принципом дії розрізняють такі основні типи мотовила: жорстко-планчасте з радіальним розміщенням планок, ексцентрикове або паралелограмне з шарнірним паралелограмним механізмом і копіруюче з переміщенням повідців з роликами граблин по напрямних доріжках.

Мотовило жорстко-планчасте, з радіальним розміщенням планок має на приводному валу 4 (рис. 6.3,а) хрестовину 3, до якої кріпляться жорстко промені з суцільними дерев'яними планками 1. Мотовило обертається з невеликою частотою, і в нижній частині планка має абсолютну швидкість більшу, за поступальну агрегату і спрямовану у протилежний бік від напрямку його руху. При цьому стебла підводяться до різального апарата 7, Такий тип мотовила задовільно працює, коли стебла прямостоячі. Недоліком такого типу мотовила є неспроможність відокремлення і підведення до різального апарата полеглих хлібів.

Ексцентрикове мотовило замість планок має граблини у вигляді трубчастих осей 8 (рис. 6.3,6) з пружинними пальцями 9 і кривошипами 11. Пальці кривошипів шарнірно з'єднані з променями рамки ексцентрикової обойми 12, що обертається на роликах, приєднаних до бруса. Останній з'єднаний з повідцем, який шарнірно з'єднаний з валом 4 мотовила. Зміщення центра обойми і вала мотовила складає близько 75 мм.

Така конструкція утворює паралелограмний механізм АВСД. Тут АВ і СД промені, кривошип ВС, а повідець - АД. При зміні положення повідця АД буде змінюватись положення усіх кривошипів і, відповідно, похил граблин. Мотовило ексцентрикове - універсальне, оскільки дозволяє збирати як прямостоячі, так і полеглі хліби. Для полеглих хлібів використовують граблини з пружинними прямими або криволінійними пальцями. При збиранні прямостоячих хлібів з рідкими і низькими стеблами застосовують мотовило з дерев'яними планками або стрічками з прогумованого паса, закріплені на пружинних пальцях граблин.

Вал мотовила встановлений на підшипниках 14 (рис. 6.4), закріплених на повзунах, що з'єднані з підтримувальними планками. З одного або обох боків мотовила розміщені ексцентрикові механізми. Ексцентрик 10 утримується від прокручування повідцем. Обойма перекочується по роликах і забезпечує кут похилу а граблин. Він встановлюється, здебільшого, від -15 до +30° залежно від стану хлібів ( рис. 6.4,6, в, г і д).

На лівій цапфі мотовила встановлена запобіжна муфта з приводною зірочкою 12. Мотовило може приводитись в рух ланцюговою або клинопасовою передачею.

Частоту обертання встановлюють залежно від швидкості руху комбайна. При цьому колова швидкість планки мотовила повинна бути більша за швидкість руху комбайна в 1,2-1,8 рази, тобто V_koл /V = 1,2-1,8. Якщо частота обертання мотовила велика, то зрізані стебла перекидаються за вітровий щит, зерно вимолочується і збільшуються втрати. В іншому випадку при малій частоті обертання мотовила його планки недостатньо підводять стебла до різального апарата.

Мотовило може переміщуватись у вертикальному напрямку гідроциліндрами, які розміщені з обох боків корпуса жатки.

Встановлюють мотовило за висотою так, щоб планка діяла на стебло вище центра маси зрізаного стебла, але обов'язково нижче колосків. Якщо мотовило діє на стебло нижче центра маси, то стебла перегинатимуться через планку мотовила, зависатимуть на ній або падатимуть на землю перед жаткою. Положення граблини (планки) мотовила при збиранні високорослих, прямостоячих, низькорослих і полеглих хлібів зображено на рис. 6.4,6, в, г і д. При роботі мотовила граблини повинні розміщуватися паралельно різальному апарату, а зазор між пальцями граблин і різальним апаратом - бути не менше 25 мм. Регулюють його гвинтом на штоці гідроциліндра.

У копіруючого мотовила повідці 13 (рис. 6.3,в) граблин мають ролики 14, які заходять в пази напрямної доріжки 15. Профіль доріжки забезпечує переміщення пальців граблин по заданій траєкторії. Така конструкція дозволяє максимально наблизити мотовило до різального апарата і транспортера без утворення мертвої зони біля днища платформи. Копіруюче мотовило добре очищає різальний апарат від зрізаних стебел і спрямовує їх до транспортера жатки. Копіруюче мотовило встановлюють на зернобобових жатках і жатних частинах комбайнів для збирання низькорослих хлібів.