Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

Київський університет економіки і технологій транспорту

Кафедра економіки підприємств

Методичні вказівки і завдання

для виконання контрольної роботи

для студентів спеціальностей 7.050106 «Облік і аудит»,

7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті»

(залізничний транспорт)

Статистика залізничного транспорту

Автор: к.е.н., доц. каф. “Облік і аудит” КУЕТТ

Гойхман Ісаак Мойсейович

Київ 2004

УДК 656.2

Методичні вказівки і завдання для виконання контрольної роботи розглянуті та затверджені на засіданні кафедри “Обліку і аудиту” (протокол № 4 від 10.12. 2003 р.) та на засіданні методичної комісії Фінансово-економічного факультету (протокол № 2 від 24.12. 2003 р.).

Автор: к.е.н., доцент кафедри «Облік і аудит» КУЕТТ І.М. Гойхман

Рецензенти: - доктор економічних наук, професор Ю.Ф. Кулаєв

- доктор економічних наук, професор Л.К. Сук

- кандидат економічних наук, доцент Л.В. Мазник

Зміст

Загальні положення

Теоретичні положення до теми 1

Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів

Теоретичні положення до теми 2

Основні положення до обліку й розрахунку показників по перевезеннях вантажів

Теоретичні положення до теми 3 і 4

Основні положення до обліку й розрахунку наявності рухомого складу залізниць

Задача 1. Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів

Методичні вказівки до задачі 1

Задача 2. Кількісні та якісні показники статистики перевезень вантажів

Методичні вказівки до задачі 2

Задача 3. Статистика наявності локомотивів

Методичні вказівки до задачі 3

Задача 4. Статистика наявного парку вантажних вагонів

Методичні вказівки до задачі 4

Рекомендована література

Загальні положення

Сучасна концепція розвитку залізничного транспорту в умовах жорсткої конкуренції на ринку транспортних послуг потребує від спеціалістів поглибленого вивчення економіко-статистичних методів дослідження та аналізу інформації щодо розмірів і кількісних співвідношень масових явищ і процесів на транспорті, розрахунків основних об'ємних і якісних показників перевезень вантажів і пасажирів, аналізу їх динаміки і виявлення за допомогою статистичного інструментарію сталих тенденцій їх розвитку.

Метою контрольної роботи є вивчення студентами методів розрахунків рівнів основних об'ємних і якісних показників вантажних перевезень, швидкості їх зміни в часі, а також методичних прийомів щодо обчислення наявного парку локомотивів і вантажних вагонів.

Завдання контрольної роботи призначені для студентів спеціальностей 7.051606 “Облік і аудит”, 7.100403 “Організація перевезень і управління на транспорті” денної та заочної форми навчання.

У методичних вказівках завдання контрольної роботи охоплюють наступні теми:

Тема 1. Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів на залізницях України.

Тема 2. Кількісні та якісні показники статистики перевезення вантажів.

Тема 3. Статистика наявності локомотивів.

Тема 4. Статистика наявного парку вантажних вагонів.

Виконання контрольної роботи вимагає знань чинної нормативної бази України, положень статистичного обліку, інструктивних вказівок Укрзалізниці і вивчення відповідного теоретичного матеріалу.

При складанні завдань врахована специфіка діяльності підприємств залізничного транспорту, що дасть можливість студентам набути знання та практичні навички розрахунків і аналізу статистичних даних про роботу залізниць.

Виконати завдання необхідно на листах формату А-4 обсягом не менше як 25 аркушів, умову завдання потрібно переписати, а після цього давати рішення. Всі розрахунки повинні виконуватися з однаковим ступенем точності - 0,1% від абсолютного розміру показника. Давати короткі пояснення, не переписуючи теоретичні положення.

Розрахунки необхідно проводити в компактному та наочному вигляді. При складанні таблиць не повинні порушуватися правила їх побудови.

Цифрові дані в завданнях умовні й пристосовані для навчальних цілей.

Номер варіанту контрольної роботи студент вибирає за останньою цифрою свого навчального шифру і початковою літерою прізвища. Вибраний варіант вказується на початку контрольної роботи.

З метою надання студентам конкретних знань про розміри і динаміку роботи залізничного транспорту України в завданні по першій темі наведені реальні звітні дані про динаміку вантажообороту і обсягу відправлення вантажів по залізницях України.

Матриця варіантів

Перша буква	Остання цифра шифру студента
прізвища студента	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
А	1	30	21	13	6	2	6	15	7	10
Б	11	2	29	20	12	5	14	30	17	6
В	21	12	3	28	19	11	4	6	18	18
Г	2	22	13	4	27	18	10	3	21	9
Д	12	3	23	14	5	26	17	9	2	8
Е	22	13	4	24	15	6	25	16	8	1
Є	3	23	14	5	25	16	7	24	15	7
Ж	13	4	24	15	13	26	17	8	23	15
З	23	14	5	25	16	7	27	18	9	22
І	5	24	15	6	26	17	8	28	19	10
Й	15	6	25	16	7	27	18	9	29	20
Ї	25	16	7	26	17	8	28	19	10	30
К	6	26	17	8	27	18	9	29	20	11
Л	16	7	27	18	9	28	19	10	30	21
М	26	17	8	28	19	10	29	20	11	2
Н	4	27	18	9	29	20	11	30	21	12
О	14	5	28	19	10	30	21	12	3	22
П	24	15	6	29	20	11	1	22	13	4
Р	7	25	16	7	30	21	12	2	23	14
С	17	8	26	17	8	1	22	13	4	24
Т	27	18	9	27	18	9	2	23	14	5
У	8	28	19	10	28	19	10	4	24	17
Ф	18	1	29	21	11	29	20	11	5	25
Х	20	9	1	30	21	12	30	1	12	3
Ц	28	11	2	3	1	22	13	21	22	13
Ч	30	19	10	2	3	13	23	14	1	23
Ш	10	21	12	1	14	4	15	24	15	8
Щ	26	20	22	11	22	15	3	5	25	16
Ю	19	29	11	22	4	14	16	7	6	26
Я	9	10	20	12	2	3	5	17	16	14

Теоретичні положення до теми 1

Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів

Вантажооборот та обсяг відправлення вантажів - основні об'ємні (кількісні) показники вантажних перевезень. Тому в задачі 1 ці показники подані в динаміці за 1991-2001 рр. по всіх залізницях України (Донецька, Придніпровська, Південна, Південно-Західна, Одеська, Львівська).

Вантажооборот - це обсяг вантажної транспортної роботи, який є вимірником продукції вантажних перевезень залізничного транспорту (детально розглядається в задачі 2). Позначення - , одиниця вимірювання - тонно-км.

Обсяг відправлення вантажів характеризує ступінь задоволення потреб вантажовідправників у перевезеннях різноманітних вантажів. Це - загальна кількість (маса) вантажів у тоннах (брутто), прийнятих до перевезення залізничним транспортом. Позначення - .

Для рішення задачі 1 студент повинен використати методи обчислення рядів динаміки з курсу “Загальна теорія статистики” , , .

Ряди динаміки - це розміщені в хронологічному порядку значення певного статистичного показника. Складовими динамічного ряду є ознака часу t (момент або інтервал) та числові значення показника - рівні .

Для аналізу рядів динаміки застосовується ряд показників, які визначають зміни соціально-економічних явищ та процесів у часі.

Узагальнюючою їх характеристикою є середній рівень , який у періодичному ряді розраховується за формулою середньої арифметичної:

; (1.1),

де y_і - сума рівнів ряду за всі роки, що входять до ряду;

n - кількість рівнів ряду (в 1-й задачі n = 11 років).

Вивчаючи особливості розвитку соціально-економічних явищ, визначають абсолютні та відносні характеристики динаміки: абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютне значення 1% приросту. Залежно від бази порівняння наведені показники можуть бути базисними (обчислені відносно постійної бази, початкового рівня Y) або ланцюговими (коли кожний рівень ряду порівнюється з попереднім (див. схему на рис. 1.1).

Рис. 1.1 Схеми порівняння при обчисленні ланцюгових і базисних характеристик динаміки

Абсолютний приріст - це різниця між рівнями динамічного ряду:

ланцюговий ; (1.2)

базисний , (1.3)

де - рівень ряду на певний момент або період часу, Y₀ - початковий (базисний) рівень.

Темп росту - відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або у відсотках:

- ланцюговий ; (1.4)

- базисний . (1.5)

Темп приросту показує, на скільки відсотків рівень більше або менше рівня, взятого за базу для порівняння:

- ланцюговий (%) (1.6)

- базисний (%). (1.7)

Абсолютне значення 1% приросту характеризує розмір 1% зміни рівня динамічного ряду, тобто скільки абсолютних одиниць приросту ряду припадає на 1% приросту:

. (1.8)

Узагальнюючими характеристиками інтенсивності динаміки є середній абсолютний приріст, середній темп зростання та приросту.

Середній абсолютний приріст визначається як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів:

, (1.9)

де n - число ланцюгових абсолютних приростів.

Середньорічний темп зростання (зменшення) визначають за формулою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання:

, (1.10)

де (n-1) - число ланцюгових темпів росту.

Середній темп приросту (зниження) характеризує середню інтенсивність, відносну швидкість зміни рівня відносно до попереднього рівня у середньому за одиницю часу (рік):

%. (1.11)

При порівнянні інтенсивності розвитку явищ, які відображаються двома динамічними рядами, обчислюють коефіцієнт випередження (в задачі 1 два динамічних ряди: вантажооборот і обсяг відправлення вантажів).Коефіцієнт випередження являє собою відношення базисних темпів зростання двох динамічних рядів (обсягу відправлення і вантажообороту, що характеризують один об'єкт (Укрзалізниця або яка-небудь окрема залізниця):

, (1.12)

де , - відповідно базисні темпи зростання першого і другого динамічного рядів.

Співвідношення базисних темпів приросту двох взаємопов'язаних показників називають коефіцієнтом еластичності:

. (1.13)

Коефіцієнт показує, на скільки відсотків (%) змінюється Y зі зміною X на 1%.

Теоретичні положення до теми 2

Основні положення обліку і розрахунку показників по перевезеннях вантажів

При розв'язанні задач зі статистики перевезень студент повинен вивчити основні теоретичні положення та показники перевезень вантажів. Крім того, необхідно використовувати наступні пояснення та розрахункові співвідношення.

Основні кількісні показники статистики перевезень вантажів:

відправлено тонн вантажів ;

прибуло тонн вантажів ;

перевезено тонн вантажів ;

вантажооборот у тарифних тонно-км або в експлуатаційних тонно-км нетто - .

Перші два показники розраховуються для станцій, залізниць та мережі залізниць, останні - для залізниць і мережі. Обсяг відправлення та прибуття вантажів на станціях є основою всіх розрахунків.

Показник відправлено вантажів характеризує кількість тонн вантажів, прийнятих до перевезення за звітний період по станціях відправлення на даній залізниці експлуатаційної мережі даної ширини колії безпосередньо: від вантажовідправників на місцях загального користування й під'їзних коліях; прибулих з інших видів транспорту; з ліній іншої ширини колії; з ліній новобудов; від іноземних залізниць.

Показник прибуло вантажів характеризує кількість тонн вантажів, перевезення яких завершено у звітному періоді на станціях даного підрозділу експлуатаційної мережі. Цей показник охоплює не тільки вантажі, які видані вантажоодержувачам на станціях або під'їзних коліях, але й передані: на інші види транспорту; новобудови; лінії іншої ширини колії; іноземні залізниці.

Показники, що характеризують обсяги вантажних перевезень: відправлено, прибуло, а також вантажооборот - визначають на підставі даних таблиць міжстанційної та міждорожньої кореспонденції вантажів.

Обсяг відправлення та прибуття вантажів по залізниці визначають як суму даних по станціях залізниці, для мережі - як суму даних по залізницях. Крім того, ці показники розраховують для залізниць за даними перевезень за видами сполучень.

За вантажними перевезеннями виділяють місцеве і пряме сполучення. Пряме розподіляють на вивіз, ввіз і транзит.

Рис. 1. Схема взаємозв'язків між показниками обсягів перевезень вантажів за видами сполучень у межах залізниці

Тоді “відправлено тонн вантажів” для залізниці розраховують як суму перевезень у місцевому сполученні та вивозу, “прибуло” - сума місцевого сполучення та ввозу.

Показник “перевезено тонн” розраховують для залізниць і мережі по моментах відправлення чи прибуття вантажів.

“Перевезено тонн” для залізниць по відправленню треба розраховувати підсумовуванням відправлених і прийнятих тонн з інших залізниць, тобто . При цьому “Прийом” є сума ввозу та транзиту, чи ввозу для нетранзитних залізниць. “Транзитна” залізниця - проміжна між залізницями відправлення вантажу та його призначення.

“Перевезено тонн” для залізниць по прибуттю треба розраховувати підсумовуванням прибулих та зданих тонн вантажів, тобто . При цьому “Здача” - сума вивозу та транзиту, чи вивозу для нетранзитних залізниць.

У цілому для залізниці “перевезено тонн” вантажів є сума перевезених тонн по сполученнях: місцевому, вивозу, ввозу, транзиту.

Рис 2. Схема розподілу перевезень вантажів за видами сполучення у межах залізниці

Для мережі перевезено тонн є те ж саме, що відправлено чи прибуло: сума відповідних даних по залізницях чи станціях мережі.

Вантажооборот - є показником обсягу вантажної транспортної роботи, що характеризує переміщення вантажної маси на певну відстань. Розрізняють тарифний і експлуатаційний вантажооборот. Вимірюється в тонно-кілометрах.

Вантажооборот тарифний для залізниць, мережі, дільниць чи напрямків перевезень, характеризує обсяг транспортної роботи по доставці вантажів з обліком найкоротшої відстані їхнього перевезення. Його визначають як суму добутків перевезеної маси окремих вантажних відправок у тоннах на відстань їхнього перевезення в кілометрах. У статистиці вантажооборот визначають за звітний період на основі дорожніх відомостей по моменту прибуття вантажів (по кінцевому моменту перевезення) і відноситься до місяця завершення перевезень. Коли вантажооборот тарифний розрахований для залізниць, то для мережі він є сума даних залізниць - це показник продукції залізничного транспорту.

Вантажооборот нетто експлуатаційний дещо більший ніж тарифний. Він характеризує об'єм перевізної роботи із врахуванням фактичної відстані переміщення вантажу (з урахуванням кружностей), визначається на основі даних маршруту машиніста на момент здійснення перевезення і відноситься до періоду, в якому було виконано перевезення чи окрема його частина, розраховується як сума добутків маси нетто поїзда на довжину поїздо-дільниці.

Інтенсивність навантаження шляху залізниць перевезеннями на перегонах чи ділянках характеризується показником “густота перевезень”. Для цього використовуються дані відправлення та прибуття вантажів по станціях. Основне співвідношення розрахунку: густота перевезень на перегоні (дільниці) в окремому напрямку руху (перевезень) дорівнює густоті перевезень попереднього перегону плюс відправлення початкової станції перегону мінус прибуття на цю станцію в напрямку руху. При цьому розрахунок можливо виконувати графічно або табличним способом.

Основні якісні показники вантажних перевезень:

середня відстань перевезень вантажів;

середня густота перевезень;

середнє статичне навантаження вагона;

середня тривалість перевезень;

середня швидкість перевезень;

коефіцієнти нерівномірності перевезень за напрямками;

коефіцієнти нерівномірності перевезень за часом;

коефіцієнт перевезення вантажів.

Ці показники визначають таким чином:

середня відстань перевезень тонни вантажів (відправки) є частка від ділення тарифних тонно-кілометрів (відправо-кілометрів) на обсяг перевезень у тоннах (відправках). При використанні раніше розрахованих середніх відстаней по видах перевезень загальну середню розраховують як середню арифметичну (гармонічну) зважену величину;

середня густота перевезень для залізниці, мережі, напрямку перевезень - діленням вантажообороту в тарифних тонно-кілометрах за певний час на експлуатаційну довжину ділянки, залізниці, мережі залізниць у кілометрах;

середнє статичне навантаження вагона - діленням навантажених тонн вантажів на кількість навантажених вагонів чи як середню арифметичну (гармонічну) зважену із статичних навантажень по видах;

середня тривалість перевезень вантажів у добах - діленням тонно-діб (відправо-діб) знаходження вантажів на залізницях від моменту прийому вантажу до моменту його вивантаження чи передачі в пункти призначення на кількість тонн (відправок);

середня швидкість перевезень (переміщення) вантажів - діленням тонно-кілометрів (відправо-кілометрів) на тонно-доби (відправо-доби) ;

коефіцієнти нерівномірності перевезень за напрямками - діленням меншої густоти на перегоні на більшу за напрямками руху, або середньої густоти для залізниць у цілому та мережі залізниць;

коефіцієнти нерівномірності перевезень за часом - частка від ділення обсягу перевезень у місяць найбільшої роботи на середньомісячний обсяг перевезень вантажів;

коефіцієнт перевезення вантажів - відношення обсягу перевезень окремого вантажу в тоннах по залізницях до обсягу його виробництва у відповідній галузі.

Теоретичні положення до теми 3 і 4

Основні положення до обліку і розрахунку наявності рухомого складу залізниць

Розв'язання задач по статистиці наявного рухомого складу треба виконувати на основі відповідних положень підручника. Крім того, необхідно використати наступні пояснення.

Основні види рухомого складу: локомотиви та вагони, які розподіляються на вантажні та пасажирські, а також на електровози, тепловози та відповідні види вантажних і пасажирських вагонів. В окрему групу виділяється моторвагонний рухомий склад.

Об`єктом спостереження рухомого складу є парк локомотивів і вагонів, одиниця спостереження - фізичний локомотив чи вагон. Крім того, при використанні окремих секцій тепловозів у роботі (ремонті) наявний парк може бути 0,5; 0,33; 0,67 локомотивів.

Треба пам'ятати, що в статистиці парк рухомого складу визначається на окремі моменти і за звітний період.

Розрізняють інвентарний та наявний парк рухомого складу.

Інвентарний парк локомотивів і вагонів - це те, що приписано і значиться на балансі підрозділу. При цьому:

а) локомотиви приписуються до залізниць і локомотивних депо;

б) пасажирські вагони - до залізниць і вагонних депо;

в) вантажні вагони - умовно до залізниць, а окремі вагони до станцій, куди вони повинні бути повернені після вивантаження.

Інвентарний парк локомотивів і вагонів обліковується на дату в фізичних одиницях.

За звітний період наявний парк локомотивів вимірюється кількістю локомотивів у середньому за добу з точністю до 0,01. Наявний парк локомотивів вимірюється на момент часу в фізичних одиницях.

Основа обліку наявного парку локомотивів є інвентарний парк. Різниця між ними може бути тільки за рахунок регулювання парків залізниць.

Наявний парк локомотивів - це фактичне число локомотивів, що знаходяться у парку залізниці, депо на звітний момент або звітний період.

Наявний та інвентарний парк пасажирських вагонів також не відрізняються, за винятком їх регулювання. Тому основна категорія парку пасажирських вагонів - інвентарний парк.

Основною категорією наявності вантажних вагонів є наявний парк.

Наявний парк вагонів визначається за даними поточного обліку та щорічних переписів вагонів. У першому випадку використовується балансовий метод обліку та постанційний облік вагонів на кінець звітної доби.

Величина балансового та постанційного обліку наявності вантажних вагонів за звітну добу можуть мати розбіжності. За звітну величину наявного парку вантажних вагонів приймається балансова наявність. Різниця між балансовою та постанційною наявністю відноситься на робочий парк і розподіляється між завантаженими і порожніми вагонами цього парку пропорційно їх кількості.

Балансова наявність вантажних вагонів підраховується на основі щодобового поточного обліку вагонів і визначається таким чином: наявність вагонів на початок звітної доби плюс “надійшло” впродовж доби мінус “вибуло” за добу. При цьому наявність вагонів на початок звітної доби те ж саме, що і наявність на кінець попередньої доби.

“Надійшло” на залізниці вантажних вагонів за добу - це вагони, які прибули з сусідніх залізниць; із-за кордону; з новобудов; із оренди; нових вагонів від прилеглих заводів; переставлених з іншої ширини колії; вагонів інших відомств.

“Вибуло” з залізниці вантажних вагонів за добу - це вагони, які здано на сусідні залізниці; за кордон; на новобудови; в оренду; виключених з інвентарного парку; переставлених на колію іншої ширини колії; приватних вагонів інших відомств.

Балансова наявність характеризується в цілому і з розподілом вантажних вагонів по роду: криті, платформи, напіввагони, цистерни, льодовики, рефрижераторні та інші.

Балансова наявність вантажних вагонів за звітний місяць (рік) характеризується середньодобовою кількістю, яка розраховується як середня арифметична проста на основі суми вагонів за звітні доби місяця - дані на кінець кожної доби.

Наявний парк рухомого складу обліковується в цілому і за вказаними раніше видами за наступними основними групами:

а) парк у розпорядженні відповідного підрозділу (насамперед, залізниці);

б) парк поза розпорядженням підрозділу.

За локомотивами перша група включає експлуатаційний і неексплуатаційний парк, а друга - запас Укрзалізниці та орендовані локомотиви.

За вантажними вагонами перша група включає робочий і неробочий парки вагонів, друга - в оренді та на новобудівних дільницях залізниць.

За пасажирськими вагонами перша група також включає робочий і неробочий парки, друга - запас Укрзалізниці, орендовані вагони, вагони спецформувань Укрзалізниці.

Облік наявності локомотивів ведеться за місцем їхньої приписки окремо для кожного типу тяги (електровозів, тепловозів, моторвагонних секцій і дизель-поїздів) у цілому і з групуванням за категоріями використання (рис. 3).

Експлуатаційний парк локомотивів за характером роботи, що виконується, поділяється на поїзні, маневрові та інші локомотиви. У свою чергу поїзні локомотиви поділяють за видами руху на пасажирські, вантажні та господарські.

Неексплуатаційний парк локомотивів включає: несправні, резерв залізниці, під обладнанням і модернізацією, що працюють як стаціонарні установки, що знаходяться у процесі переміщення та інші.

Рис 3. Схема групування інвентарного парку локомотивів по категоріях їх використання

Робочий парк вантажних вагонів поділяється на завантажені та порожні, пасажирських - на вагони в пасажирських поїздах, неграфікових поїздах, в очікуванні постановки до поїзда.

Неробочий парк вантажних і пасажирських вагонів поділяється на несправні, під житлом та службовими приміщеннями для спеціальних та технічних потреб, інші, а також резерв Укрзалізниці.

Наявність локомотивів обліковується на звітний момент часу кожної доби і кожного місяця.

Наявність локомотивів за період (добу, декаду, місяць, рік) визначається на основі обліку локомотиво-годин за кожну добу по видах роботи і неробочого стану. Для цього у відповідних документах (маршрут машиніста, книги обліку локомотивів на станціях і в локомотивному депо) фіксуються моменти переходу з одного стану в інший з точністю до хвилини, які в розрахунках перераховуються в години.

Сумарні локомотиво-години відповідних видів перераховують у локомотиво-доби (локомотиви) в середньому за добу шляхом їх ділення на кількість годин за добу (24). За період понад добу (декаду, місяць, рік) локомотиво-години діляться на кількість годин за період, який визначається як добуток кількості календарних діб періоду на кількість годин за добу (24).

Основну групу неексплуатаційного парку локомотивів та неробочого парку вагонів складає несправний рухомий склад.

Несправний парк локомотивів і вагонів складають ті з них, які знаходяться в ремонті та його очікуванні. Несправний парк характеризується за звітний період кількістю відремонтованих одиниць та середньою тривалістю знаходження в ремонті, в тому числі в очікуванні ремонту.

Середня тривалість знаходження в ремонті, в тому числі в очікуванні й безпосередньо в ремонті, визначається діленням відповідних локомотиво-годин (діб) чи вагоно-годин (діб) на кількість відремонтованих одиниць рухомого складу.

Стан локомотивного парку характеризується загальним відсотком несправних локомотивів, який визначається діленням суми локомотиво-діб (локомотиво-годин) знаходження у несправному стані та переміщення в несправному стані на суму локомотиво-діб (локомотиво-годин) у розпорядження депо і множенням одержаної частки на 100.

Задача1. Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів

Умова: За даними таблиці 1.1 потрібно вибрати за своїм варіантом вантажооборот (, ткм) та обсяг відправлення вантажів (, т) за 1991-2001 рр.

Необхідно:

Скласти таблицю динаміки вантажообороту та обсягу відправлення вантажів по обраній у своєму варіанті залізниці за формою таблиці 1.2, в якій наведено приклад розрахунку показників динаміки по Укрзалізниці в цілому;

Визначити величину розрахункових показників по вантажообороту і обсягу відправлення вантажів за даними свого варіанту:

абсолютних приростів: базисних і ланцюгових (відповідно і ) графи 3-6 таблиці 1.2;

темпів росту базисних і ланцюгових ( і ), гр. 7-10;

темпів приросту базисних і ланцюгових ( і ), гр. 11-14;

абсолютне значення 1% приросту ( і ), гр. 15 і 16;

коефіцієнт випередження (), гр.17;

коефіцієнт елестачності (), гр.18;

середній рівень вантажообороту , обсягу відправлення і абсолютних приростів ланцюгових ( і ) - див. останню строку табл. 1.2;

середній темп росту (), див. останню строку табл. 1.2, графи 9, 10;

3) Навести короткі висновки після розрахунків та графічне зображення динаміки темпів росту (зниження) і .

Методичні вказівки до задачі 1

У таблиці 1.2 наведено приклад розрахунку показників динаміки вантажообороту і обсягу відправлення вантажів Укрзалізниці на базі реальних звітних даних за 1991-2001 рр. У графах 1, 2 наведено два ряди динаміки: вантажооборот і обсяг відправлення вантажів. Вони є вихідними даними для обчислення розрахункових показників динаміки цих рядів.

У графах 3, 4, 5, 6 обчислюються величини абсолютних приростів (базисних і ланцюгових) вантажообороту і обсягу відправлення вантажів за формулами (1.3) і (1.2).

Таблиця 1.1. Вантажооборот та обсяг відправлення вантажів на залізницях України у 1991-2001 рр. (завдання до задачі №1).

Рік	В а р і а н т и
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1991	88,6	325,5	73,3	209,4	64,2	75,9	80,9	323,5	79,3	219,4	58,2	65,9	76,6	79,3	67,7	68,6	39,5	94,3	40,3	95,4
1992	62,3	283,8	64,6	176,8	42,1	55,0	60,3	285,8	68,6	196,8	46,1	55,0	62,7	64,2	59,2	53,7	35,6	81,7	36,6	82,8
1993	48,6	211,5	57,6	147,2	22,1	41,7	44,6	215,5	55,6	148,2	27,1	44,7	45,7	42,8	45,9	34,4	27,4	46,6	28,4	47,7
1994	34,4	168,5	45,7	108,5	16,7	34,2	32,4	165,5	41,7	110,5	19,7	36,2	43,9	32,8	39,6	23,6	23,1	39,3	24,1	40,3
1995	32,0	136,5	36,3	95,5	15,7	28,8	30,0	138,5	38,3	98,5	18,7	30,8	46,1	28,9	38,6	24,2	21,1	30,3	25,6	39,4
1996	24,6	111,3	32,7	95,4	15,7	27,1	26,6	118,3	33,7	90,4	14,7	25,1	35,3	19,2	33,7	13,8	19,4	25,2	19,5	26,2
1997	29,9	120,7	35,2	71,6	17,8	20,9	27,9	122,7	34,2	91,6	11,8	22,9	32,7	17,4	35,0	15,9	18,8	23,0	19,8	23,1
1998	30,5	122,2	37,1	83,6	13,8	22,5	27,5	121,2	36,1	94,6	12,8	23,5	31,3	18,0	34,0	15,0	17,1	20,2	18,1	21,1
1999	31,0	127,0	38,7	89,7	14,9	25,3	30,0	126,0	37,7	97,7	12,9	24,5	26,8	15,7	33,6	15,3	16,2	18,9	17,2	19,2
2000	34,7	143,0	39,8	94,4	19,5	32,5	33,7	132,3	39,8	103,4	13,1	25,1	30,8	16,6	35,7	16,3	19,7	21,0	18,7	21,2
2001	35,6	149,0	42,9	102,5	20,7	34,5	34,6	139,9	40,9	108,8	13,5	25,9	31,6	17,1	36,7	17,2	20,2	22,2	21,2	23,3

Позначення:

- вантажооборот, млрд ткм

- обсяг відправлення вантажів, млн тонн

Рік	В а р і а н т и
	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
1991	89,6	328,5	43,3	208,4	63,2	76,9	81,9	380,1	77,3	218,4	31,5	60,1	29,5	56,5	97,1	158,9	19,3	83,5	58,5	112,2
1992	63,3	283,8	40,5	175,8	41,1	56,0	63,0	295,8	63,6	145,8	29,1	56,0	19,1	38,7	79,5	147,3	44,9	82,3	21,5	45,9
1993	47,6	217,5	37,6	146,2	21,1	42,7	44,6	211,5	51,6	118,2	27,4	54,7	18,5	29,2	19,8	42,8	17,6	32,4	20,3	43,8
1994	35,4	140,1	34,7	107,5	15,7	35,2	33,4	164,5	45,7	112,5	19,5	41,2	19,6	30,9	15,6	30,9	15,5	30,6	22,6	47,2
1995	33,0	137,5	30,3	94,5	14,7	29,8	31,0	139,5	39,3	95,5	18,8	40,8	19,0	28,2	14,9	32,5	15,3	30,4	26,4	55,7
1996	25,6	112,3	31,7	94,4	14,0	28,1	28,6	117,3	34,7	94,4	14,9	35,1	14,9	24,0	17,7	33,4	13,4	22,3	27,5	58,9
1997	30,9	121,7	31,2	90,6	12,0	21,9	24,9	105,2	35,2	99,6	11,7	32,9	15,5	24,9	15,9	29,2	16,5	36,3	29,5	65,8
1998	31,5	123,2	32,0	91,2	12,8	23,5	22,5	100,2	37,1	108,1	13,8	33,5	14,1	25,8	14,9	29,7	35,7	63,5	35,8	75,6
1999	32,0	128,0	37,7	98,7	17,0	29,3	31,0	127,0	38,7	109,1	11,0	25,5	17,5	39,8	32,3	64,8	36,9	69,2	38,2	82,6
2000	35,7	131,1	36,8	93,4	18,5	35,5	34,7	131,3	39,8	110,2	12,1	28,1	26,8	45,6	38,9	75,2	45,7	84,9	47,7	92,3
2001	36,6	132,9	41,9	160,8	19,6	37,0	37,6	138,9	41,9	114,3	14,5	35,2	32,9	49,9	39,5	81,1	49,4	101,9	51,6	131,2

Позначення:

- вантажооборот, млрд ткм

- обсяг відправлення вантажів, млн тон

Рік	В а р і а н т и
	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
1991	91,6	329,5	94,3	209,4	62,2	176,9	82,9	253,5	76,3	219,4	59,7	76,9	77,5	176,5	57,5	116,7	79,7	182,5	75,5	162
1992	64,3	284,8	75,6	176,8	47,1	106,0	64,0	225,8	64,6	144,8	29,9	56,5	56,4	141,7	89,6	141,3	64,1	137,3	71,5	147,9
1993	48,6	218,5	68,6	147,2	24,1	42,7	45,6	101,5	52,6	113,2	26,4	54,9	48,9	109,2	19,1	38,8	37,4	85,4	50,3	125,8
1994	36,4	108,5	65,7	105,5	12,7	25,2	34,4	174,5	46,7	97,5	22,5	46,6	19,7	30,9	15,8	30,1	265,2	53,0	42,6	113,2
1995	34,0	104,5	36,3	95,5	11,7	23,8	32,0	69,5	31,3	66,5	19,8	40,4	14,2	28,9	12,3	27,6	21,9	48,4	41,4	95,7
1996	26,6	86,3	32,7	85,4	17,7	38,1	24,6	57,3	35,7	71,4	13,9	35,2	14,0	24,0	17,9	43,6	23,6	53,3	25,5	53,9
1997	30,0	78,7	31,2	71,6	18,8	41,9	21,9	43,7	36,2	85,6	12,7	32,8	35,3	84,9	45,7	89,8	66,8	156,8	24,5	45,8
1998	30,5	71,2	37,1	88,6	19,8	43,5	45,5	100,2	37,1	86,6	11,8	31,1	41,7	95,8	54,5	99,3	95,3	183,5	25,8	55,6
1999	33,0	87,0	38,7	89,7	27,9	69,3	49,0	128,0	37,7	87,7	10,0	25,3	47,4	99,8	62,4	154,2	96,5	197,2	28,2	62,6
2000	36,7	91,3	41,8	81,4	31,5	75,5	51,7	121,3	39,8	92,4	18,1	38,7	56,6	148,6	88,2	168,8	85,4	177,9	37,7	82,3
2001	37,6	95,9	42,9	85,8	37,6	89,9	53,6	139,9	41,9	97,8	25,5	55,9	62,8	151,9	92,9	231,7	79,9	141,9	42,6	91,2

Позначення:

- вантажооборот, млрд ткм

- обсяг відправлення вантажів, млн тонн

Таблиця 1.2. Динаміка вантажообороту та обсягу відправлення вантажів Укрзалізниці у 1991 - 2001 рр.

Рік	Ванта-жообо-рот, млрд т-км	Обсяг відправ-лення вантажів, млн. т	Розрахункові показники
							, %	, %
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1991	402,3	851,0					1,0	1,0
1992	332,6	737,2	-69,7	-113,8	-69,7	-113,8	0,827	0,866	0,827	0,866	-17,3	-13,4	-17,3	-13,4	4,02	8,51	0,95	1,29
1993	246,4	532,2	-155,9	-318,8	-86,2	-205,0	0,612	0,625	0,741	0,722	-38,3	-37,5	-25,9	-27,8	3,33	7,37	0,98	1,02
1994	200,4	407,9	-201,9	-443,1	-46,0	-124,3	0,498	0,479	0,813	0,766	-50,2	-52,1	-18,7	-23,4	2,46	5,32	1,03	0,96
1995	195,8	360,2	-206,5	-490,8	-4,6	-47,7	0,487	0,423	0,977	0,883	-51,3	-57,7	-2,3	-11,7	2,00	4,08	1,15	0,89
1996	163,4	296,1	-238,9	-554,9	-32,4	-64,1	0,406	0,348	0,834	0,822	-59,4	-65,2	-16,6	-17,8	1,96	3,60	1,17	0,91
1997	160,4	293,5	-241,9	-557,5	-3,0	-2,6	0,399	0,345	0,982	0,991	-60,1	-65,6	-1,8	-0,9	1,63	2,96	1,16	0,92
1998	158,7	286,3	-243,6	-564,7	-1,7	-7,2	0,394	0,336	0,989	0,975	-60,6	-66,4	-1,1	-2,5	1,60	2,93	1,17	0,91
1999	156,3	284,2	-246,0	-566,8	-2,4	-2,1	0,388	0,335	0,985	0,993	-61,1	-66,6	-1,5	-0,7	1,59	2,86	1,16	0,92
2000	172,8	295,9	-229,5	-555,1	16,5	11,7	0,430	0,348	1,105	1,041	-57,0	-65,2	10,5	4,1	1,56	2,84	1,23	0,87
2001	177,5	313,1	-224,8	-537,9	4,7	17,2	0,441	0,368	1,027	1,058	-55,9	-63,2	2,7	5,8	1,73	2,96	1,20	0,88
Разом	2366,6	4657,6			-224,8	-537,9			добуток (П)
									0,441	0,367
Се-редня	215,1	423,4			-22,5	-53,8			0,921	0,905

Так, наприклад, абсолютний приріст за 2001 р. порівняно з базисним 1991 р. склав:

а) базисний по вантажообороту:

млрд ткм;

б) базисний по відправленню вантажів:

млн т;

в) ланцюговий за 2001 рік порівняно з попереднім 2000 роком по вантажообороту:

млрд ткм;

г) ланцюговий по відправленню вантажів за 2001 р. порівняно з 2000 р.:

млн т.

Аналогічно потрібно розрахувати абсолютні прирости за всі роки.

У графах 7-10 розраховуються темпи (коефіцієнти) росту (базисні й ланцюгові) по формулах (1.5) і (1.4).

Так, наприклад, темп росту за 2001 р. склав:

а) базисний по вантажообороту:

;

б) базисний по відправленню вантажів:

;

в) ланцюговий по вантажообороту:

;

г) ланцюговий по відправленню вантажів:

.

Приклад короткого висновку: Як бачимо з двох останніх розрахунків, за період 2000-2001 роки темп росту (ланцюговий) відправлення вантажів випереджав відповідний темп по вантажообороту.

У графах 11-14 обчислюються темпи приросту (базисні й ланцюгові) за формулами (1.7) і (1.6).

Так, наприклад, темп приросту за 2001 р. складає:

а) базисний по вантажообороту:

%;

б) базисний по відправленню вантажів:

%;

в) ланцюговий по вантажообороту:

%;

г) ланцюговий по відправленню вантажів:

%;

У графах 15, 16 обчислюється абсолютне значення 1% приросту за вантажооборотом і за обсягом відправлення вантажів за формулою (1.8).

а) за вантажооборотом за 2001 рік:

млрд ткм;

б) за обсягом відправлення вантажів за 2001 р.:

млн тонн.

За 2001 р. абсолютне значення 1% приросту склало за вантажооборотом 1,73 млрд ткм, за обсягом відправлення вантажів 2,96 млн т;

У графі 17 обчислюється коефіцієнт випередження за формулою (1.12).

За 2001 р. коефіцієнт випередження обчислюється так:



Тобто в 2001 р. темп росту вантажообороту був у 1,2 рази більший, ніж темп росту відправлення вантажів.

У графі 18 обчислюється коефіцієнт еластичності за формулою (1.13).

За 2001 р. коефіцієнт еластичності дорівнює:

Це означає, що в 2001 р. зі зміною обсягів відправлення вантажів на 1% вантажооборот змінювався на 0,88 %.

Аналогічно необхідно розрахувати показники динаміки по кожному року динамічного ряду.

Середній рівень динамічного ряду - формула (1.1):

а) за вантажооборотом:

млрд ткм.

Тобто за 11 років середній рівень вантажообороту за рік = 215,1 млрд ткм;

б) за обсягом відправлення вантажів:

 млн тон;

Середній рівень абсолютного ланцюгового приросту (зниження) розраховується за формулою (1.1):

а) за вантажооборотом:

млрд ткм;

б) за обсягом відправлення вантажів:

млн т.

Висновок: За період 1991-2001 рр. в середньому за рік вантажооборот зменшувався на 22,5 млрд ткм, а обсяг перевезень - на 53,8 млн т;

Середньорічний темп зростання визначають за формулою (1.10):

а) за вантажооборотом:

,

де П - добуток ланцюгових темпів зростання за весь період 1991-2001 рр.;

б) за обсягом відправлення вантажів:



Вихідні дані 0,441 і 0,367 - див. у табл. 1.2 передостанню строку, графи 9, 10.

Після заповнення таблиці 1.2 необхідно зробити короткі висновки про зростання (зниження) тих чи інших розрахункових показників.

Приклад загального висновку.

У задачі 1 за допомогою статистичних методів обчислення рядів динаміки основних показників вантажних перевезень виявлено, що за останні 11 років (1991-2001) унаслідок спаду виробництва в Україні та розриву транспортно-економічних зв'язків із країнами колишнього Союзу обсяг відправлення вантажів, а також і вантажооборот почали швидко зменшуватись. Обсяги відправлення вантажів у 2001 р. скоротилися в 2,7 рази проти 1991 року (). І лише з 2000 року разом із зростанням внутрішнього валового продукту України і налагодженням міжнародних перевезень обсяги відправлення вантажів і вантажообороту почали зростати. Так, у 2000 р. зниження цих показників вже не було, а, навпаки, ланцюговий темп приросту по відправленню вантажів склав 4,1 %, а по вантажообороту 10,5 %.

Динаміка темпів росту (зниження) вантажообороту та обсягу відправлення вантажів по Укрзалізниці за 1991-2001 рр. зображена на графіках ( рис. 1.2 і рис. 1.3).

Один з таких графіків потрібно зобразити в контрольній роботі у відповідному масштабі за своїми розрахунковими даними.



1

Задача 2. Кількісні та якісні показники статистики перевезень вантажів

Умова: За наведеними даними:

Схема умовної мережі залізниць (рис. 2.1).

Відстані між станціями, в км (таблиця 2.1).

Перевезення вантажів між станціями, в тоннах (таблиця 2.2.).

Необхідно:

1) скласти таблицю міжстанційної і міждорожньої кореспонденції вантажів;

2) визначити величину показників “відправлено” й “прибуло” вантажів по станціях, залізницях й умовній мережі залізниць, а також розміри ввозу, вивозу вантажів по залізницях, мережі та внутрішньодорожній обмін по мережі;

3) скласти схему вантажопотоків і графічну схему визначення густоти перевезень на дільницях і умовній мережі;

4) визначити вантажооборот по дільницях, залізницях і умовній мережі;

5) визначити густоту перевезень по дільницях і середню густоту перевезень по залізницях і умовній мережі залізниць;

6) визначити середню відстань перевезень по кожній залізниці та по мережі залізниць;

7) визначити коефіцієнти нерівномірності перевезень за напрямками руху.

8)

Рисунок 2.1. Схема умовної мережі залізниць

Таблиця 2.1. Відстані між станціями, км

Станції відпр. і призн.	В А Р І А Н Т И
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
А - Б	100	200	150	100	500	100	200	300	50	150	110	120	130	210	230
Б - В	300	500	400	50	100	200	100	200	350	250	310	320	330	510	530
В - Г	50	50	100	150	200	500	300	50	200	300	60	70	80	60	80
Г - Д	80	300	50	400	50	150	90	120	400	50	90	100	110	310	330
Д - Ж	120	400	300	200	350	300	50	80	100	100	130	140	150	410	430
Ж - З	200	50	200	300	300	100	400	50	500	300	210	220	230	60	80
З - И	400	100	250	120	150	400	150	100	100	400	410	420	430	110	130
И - К	150	200	100	80	400	80	50	400	200	100	160	170	180	210	230
А - Б	90	300	140	90	400	100	210	270	50	150	110	120	130	210	230
Б - В	290	500	400	50	90	300	110	170	350	250	310	320	330	510	530
В - Г	40	50	90	140	190	490	310	20	200	300	60	70	80	60	80
Г - Д	70	300	50	400	40	150	100	90	400	50	90	100	110	310	330
Д - Ж	110	500	300	190	330	400	60	50	100	100	130	140	150	410	430
Ж - З	190	40	50	300	350	100	410	20	500	300	210	220	230	60	80
З - И	390	90	220	110	100	500	260	70	100	400	410	420	430	110	130
И - К	140	210	100	80	400	70	50	370	200	100	160	170	180	210	230

Таблиця 2.2 Перевезення вантажів між станціями, тонн

Станції відпр. і призн.	В А Р І А Н Т И
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
А - Б	80	90	110	30	120	20	200	50	100	70	70	100	110	40	110
А - В	70	100	120	200	50	90	100	80	40	120	60	130	100	190	40
А - Г	150	-	-	-	80	60	-	100	-	50	140	-	-	-	70
А - Д	-	30	-	100	50	-	20	-	-	-	-	40	-	90	-
А - Ж	50	-	20	30	-	-	-	-	20	-	40	-	30	20	-
А - З	-	20	-	-	30	-	-	-	-	40	-	10	-	-	40
А - И	20	-	-	50	-	-	10	-	-	-	10	-	-	60	-
А - К	-	-	-	-	50	-	-	-	-	-	-	-	-	70	-
Б - В	50	200	200	300	250	100	300	200	150	100	40	190	210	310	240
Б - Г	300	100	50	50	80	200	30	40	60	100	290	90	60	70	40
Б - Д	40	60	100	100	150	-	-	50	70	-	30	70	90	110	140
Б - Ж	-	50	40	-	20	100	100	100	-	50	-	40	30	-	10
Б - З	10	10	15	10	-	-	20	-	10	-	10	20	25	10	-
Б - И	-	-	10	-	-	-	-	-	-	-	-	-	20	-	-
Б - К	-	-	-	-	-	-	20	-	10	-	-	-	-	-	-
В - Г	-	-	-	-	100	40	-	15	-	10	-	-	-	-	90
В - Д	30	50	-	20	-	-	-	-	-	-	20	40	-	10	-
В - Ж	-	-	260	-	-	-	10	-	-	-	-	-	250	-	-
В - З	-	-	-	-	220	-	-	300	100	-	-	-	-	-	210
В - И	-	-	-	25	-	5	-	-	-	-	-	-	-	35	-
В - К	-	-	-	-	-	-	-	-	-	5	-	-	-	-	-
Г - Д	-	55	35	45	10	300	100	70	50	20	-	65	25	55	20
Г - Ж	25	75	80	40	60	75	150	250	300	150	15	65	90	30	70
Г - З	-	90	10	-	-	80	-	10	40	20	-	100	10	-	-
Г - И	20	-	-	50	50	-	-	-	-	-	10	-	-	60	40
Г - К	-	-	-	-	-	-	-	15	-	-	-	-	-	-	-
Д - И	80	-	125	-	75	-	-	-	-	45	70	-	115	-	65
Д - К	100	120	140	40	75	60	150	200	300	200	90	130	130	50	65
Ж - З	50	100	200	-	60	40	-	10	20	30	40	210	190	-	50
Ж - И	100	50	75	150	100	150	150	100	150	100	90	60	65	160	90
Ж - К	-	55	-	10	-	25	-	35	15	-	-	65	-	20	-
З - И	15	10	15	30	40	20	110	100	150	100	10	20	10	40	30
З - К	50	15	100	200	30	15	100	50	60	40	40	25	90	210	20
И - К	20	-	20	-	20	-	-	20	-	20	10	-	10	-	10
К - А	-	-	-	10	-	-	-	-	-	10	-	-	-	20	-
К - Б	-	-	-	-	-	-	30	-	-	-	-	-	-	-	-
К - В	-	15	10	-	-	10	-	-	10	15	-	25	10	-	-
К - Г	10	-	-	5	10	-	10	20	15	-	10	-	-	15	10
К - Д	-	10	-	-	-	5	-	-	-	10	-	20	-	-	-
К - Ж	100	-	100	150	100	50	200	100	200	100	90	-	90	160	90
К - З	20	-	10	30	-	-	50	-	-	-	10	-	10	40	-
К - И	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200
И - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
И - Б	-	150	-	100	-	-	80	-	-	-	-	160	-	110	-
И - В	40	-	10	-	-	-	-	-	10	-	20	-	10	-	-
И - Г	-	-	50	-	10	-	-	-	-	-	-	-	40	-	10
И - Д	100	-	-	-	-	20	-	30	-	40	90	-	-	-	-
И - Ж	-	-	150	-	100	-	100	-	50	20	-	-	140	-	90
И - З	-	-	-	10	-	15	-	20	-	-	-	-	-	20	-
З - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
З - Б	-	10	-	-	-	-	-	-	-	-	-	20	-	-	-
З - В	10	-	5	-	-	5	-	-	-	5	10	-	10	-	-
З - Г	-	-	-	10	-	-	15	-	-	-	-	-	-	10	-
З - Д	-	20	-	-	50	-	-	30	10	-	-	30	-	-	40
З - Ж	-	-	-	100	-	50	-	-	-	40	-	-	90	110	-
Ж - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Ж - Б	-	-	10	-	-	50	-	-	-	10	-	-	-	-	-
Ж - В	50	-	-	-	-	-	10	-	-	-	40	-	-	-	-
Ж - Г	-	25	-	20	10	-	-	100	-	-	-	35	-	30	10
Ж - Д	120	-	60	-	-	80	-	-	200	-	110	-	50	-	-
Д - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д - Б	-	150	-	-	-	-	130	-	-	200	-	160	-	-	-
Д - В	50	-	20	40	-	-	-	10	-	-	40	-	10	50	-
Д - Г	-	100	-	-	90	-	-	-	75	-	-	110	-	-	80
Г - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Г - Б	200	70	-	80	-	160	-	100	-	50	190	80	-	90	-
Г - В	-	-	100	-	45	-	70	-	20	-	-	-	90	-	35
В - А	400	-	-	55	-	30	-	-	40	55	390	-	-	65	-
В - Б	-	10	-	-	30	-	10	50	-	-	-	20	-	-	20
Б - А	-	-	20	-	-	-	-	-	-	100	-	-	10	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
А - Б	7	8	9	10	15	20	10	5	10	15	20	8	7	15	30
А - В	20	200	50	100	30	210	60	110	10	195	45	90	70	90	100
А - Г	90	100	80	40	95	90	100	85	75	80	70	30	90	90	50
А - Д	60	-	100	-	50	-	90	-	70	-	110	-	-	-	80
А - Ж	-	20	-	-	-	10	-	-	-	30	-	-	-	40	-
А - З	-	-	-	20	-	-	10	-	-	-	20	-	-	-	-
А - И	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А - К	-	10	-	-	10	-	-	-	10	-	-	10	-	-	10
Б - В	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Б - Г	100	300	200	150	90	290	190	140	110	310	210	160	100	90	80
Б - Д	-	-	50	70	-	40	-	-	80	-	90	60	-	70	40
Б - Ж	100	100	100	-	-	-	90	110	200	-	-	100	-	-	-
Б - З	-	20	-	10	-	-	-	10	-	-	-	20	-	-	-
Б - И	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Б - К	-	20	-	10	-	30	-	-	-	10	-	-	20	-	30
В - Г	40	-	15	-	-	-	-	-	25	-	-	50	-	-	-
В - Д	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
В - Ж	-	10	-	-	15	-	-	-	-	-	10	-	-	10	-
В - З	-	-	300	100	-	-	290	310	90	110	-	-	200	300	50
В - И	5	-	-	-	-	10	-	-	-	40	-	50	30	-	95
В - К	300	100	70	50	-	-	-	-	-
Г - Д	75	150	250	300	-	55	35	45	10	65	160	270	290	-	65
Г - Ж	80	-	10	40	25	75	80	40	60	90	-	20	40	35	65
Г - З	-	-	-	-	-	90	10	-	-	-	80	-	-	10	-
Г - И	-	-	15	-	20	-	-	50	50	-	-	-	15	20	-
Г - К	15	50	60	40	-	-	-	-	-	15	40	-	60	-	70
Д - Ж	15	50	60	40	80	100	200	80	10	70	110	190	90	20	15
Д - З	30	100	120	130	20	60	30	100	120	130	150	30	60	20	10
Д - И	-	-	-	-	-	75	-	-	-	-	45	70	-	35	-
Д - К	60	150	200	300	40	75	60	150	200	300	200	90	70	160	190
Ж - З	40	-	10	20	-	60	40	-	10	20	30	40	-	30	-
Ж - И	150	150	100	150	150	100	150	150	100	150	100	90	140	100	150
Ж - К	25	-	35	15	10	-	25	-	35	15	-	-	-	45	-
З - И	20	110	100	150	30	40	20	110	100	150	100	10	25	110	30
З - К	15	100	50	60	200	30	15	100	50	60	40	40	15	60	30
И - К	-	-	20	-	-	20	-	-	20	-	20	10	-	-	10
К - А	-	-	-	-	-	-	-	10	-	-	-	-	-	10	-
К - Б	-	30	-	-	-	-	-	-	-	-	30	-	-	-	-
К - В	10	-	-	10	-	15	10	-	-	10	-	-	15	-	10
К - Г	-	10	20	15	10	-	-	5	10	-	20	15	-	10	20
К - Д	5	-	-	-	-	10	-	-	-	5	-	-	-	-	10
К - Ж	50	200	100	200	100	-	10	140	100	50	40	190	200	100	-
К - З	-	50	-	-	20	-	10	30	-	-	40	-	-	30	-
К - И	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200
И - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
И - Б	-	80	-	-	-	70	-	-	-	-	160	-	70	-	-
И - В	-	-	-	10	-	-	-	10	-	20	-	10	-	-	20
И - Г	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
И - Д	20	-	30	-	20	-	30	-	40	90	-	30	-	20	-
И - Ж	-	100	-	50	-	100	-	50	20	-	-	100	-	50	-
И - З	15	-	20	-	15	-	20	-	-	-	15	-	20	-	15
З - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
З - Б	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	20	-	10	-	-
З - В	5	-	-	-	5	-	-	-	5	10	-	5	-	5	-
З - Г	-	15	-	-	-	30	-	-	-	-	-	30	-	-	15
З - Д	-	-	30	10	-	-	30	10	-	-	30	-	10	-	-
З - Ж	50	-	-	-	50	-	-	-	30	-	-	-	-	-	50
Ж - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Ж - Б	50	-	-	-	50	-	-	-	10	-	-	-	-	10	-
Ж - В	-	10	-	-	-	10	-	-	-	40	-	30	-	-	10
Ж - Г	-	-	100	-	-	-	100	-	-	-	35	-	100	-	-
Ж - Д	80	-	-	200	80	-	-	200	-	110	-	-	190	70	-
Д - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д - Б	-	130	-	-	-	130	-	-	200	-	160	140	-	150	-
Д - В	-	-	10	-	-	-	10	-	-	40	-	-	10	-	30
Д - Г	-	-	-	75	-	-	-	75	-	-	110	-	-	75	-
Г - А	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Г - Б	160	-	100	-	160	-	100	-	50	190	80	-	130	-	-
Г - В	-	70	-	20	-	70	-	20	-	-	-	70	-	30	-
В - А	30	-	-	40	30	-	-	40	55	390	-	50	-	-	20
В - Б	-	10	50	-	-	10	50	-	-	-	20	-	10	-	50
Б - А	-	-	200	-	-	-	-	-	100	-	-	-	-	-	-

Методичні вказівки до задачі 2

Показники, що характеризують обсяги вантажних перевезень: відправлено P^q_qr, прибуло P, а також вантажооборот P^ql визначають на підставі даних таблиць міжстанційної та міждорожньої кореспонденції вантажів.

Кореспонденцією називається зв'язок (перевезення) між окремими територіальними об'єктами: станціями, залізницями, районами.

Територіальні зв'язки подають у вигляді шахматної (косої) таблиці, у підметі і присудку якої перелічуються кореспондуючі територіальні об'єкти. Залежно від того, зв'язок між якими територіальними обєктами вони характеризують, розрізняють міжстанційні, міждорожні та міжрайонні кореспонденції.

Приклад міжстанційної кореспонденції наведено в таблиці 2.3. Таблицю міжстанційної кореспонденції вантажів студент виконує за даними таблиці 2.2 свого варіанту.

Таблиця 2.3. Міжстанційна кореспонденція вантажів

Ст. призначення Ст.відправлення	А	Б	В	Г	Д	Ж	З	И	К	Всього відправ-лено
А Б В	Х - 55	30 Х -	200 300 Х	- 50 -	100 100 20	30 - -	- 10 -	50 - 25	- - -	410 460 100
Г Д Ж	- - -	80 - -	- 40 -	Х - 20	45 Х -	40 80 Х	- 20 -	50 - 150	- 40 10	215 180 180
З И К	- - 10	- 100 -	- - -	10 - 5	- - -	100 - 150	Х 10 30	30 Х 200	20 - Х	160 110 395
Всього прибуло	65	210	540	85	265	400	70	505	70	2210

У підметі цієї таблиці перелічено станції відправлення, у присудку - станції призначення. У клітинках таблиці представлені кореспонденції (перевезення) між станціями. Оскільки кореспонденція у межах станції неможлива, клітинки по діагоналі таблиці міжстанційної кореспонденції залишають порожніми.

За рядками косої таблиці міжстанційної кореспонденції підсумовується число тонн вантажу, відправленого зі станції, вказаного в рядку. За графами таблиці підраховується число тонн вантажу, прибулого на станцію, вказану в графі.

Суми відправлення і прибуття тонн для мережі залізниць у таблиці міжстанційної кореспонденції рівні між собою (див. табл. 2.3. ), тобто

На основі побудованої таблиці міжстанційної кореспонденції студент визначає величину показників відправлено, прибуло по станціях. Показники відправлено, прибуло по залізницях визначають на підставі таблиці міждорожньої кореспонденції.

Приклад міждорожньої кореспонденції наведено у таблиці 2.4. У підметі цієї таблиці перераховані залізниці відправлення, у присудку - залізниці призначення. У клітинках таблиці проставлені кореспонденції між залізницями і в межах залізниць.

Таблиця 2.4. Міждорожня кореспонденція вантажів, тонн

Залізниці признач.	І	ІІ	ІІІ	Відправлено
Залізниці відправлення				Всього	в т. ч. вивіз
І	585	300	85	970	385
ІІ	120	185	270	575	390
ІІІ	110	265	290	665	375
Прибуло	Всього	815	750	645	2210	-
	в т. ч. ввіз	230	565	355	-	1150

Для розробки косої таблиці міждорожньої кореспонденції рекомендується використовувати таблицю міжстанційної кореспонденції, прикладом якої є таблиця 2.3. На підставі таблиці міжстанційної кореспонденції визначають перевезення за видами сполучення: місцеве й пряме.

Місцевим сполученням називають перевезення в межах однієї залізниці. Кореспонденції місцевого сполучення проставляють у клітинках по діагоналі таблиці 2.4 міждорожньої кореспонденції вантажів.

Перевезення, в яких беруть участь декілька залізниць, називають прямим сполученням. При цьому в прямому сполученні виділяють ввіз,вивіз і транзит (див. схему, рис. 2.2).

Вивіз ” - це перевезення, при яких станція відправлення знаходиться на даній залізниці, а станція призначення - за її межами.

Ввіз - це перевезення, при яких станція призначення знаходиться на даній залізниці, а станція відправлення - за її межами.

Транзит - це перевезення, що здійснюється по дільницях даної залізниці, а станції відправлення і призначення знаходяться за її межами.

За рядками таблиці 2.4 міждорожньої кореспонденції вантажів розраховується число тонн вантажу, відправленого із залізниці, указаної в цьому рядку, а також розмір вивозу з цієї залізниці.

Обсяги “вивозу ” на залізниці визначають як різницю між числом відправлених тонн вантажу і числом тонн, перевезених у місцевому сполученні, тобто:

За графами таблиці міждорожньої кореспонденції підраховується число тонн вантажу, що прибуває на залізницю, вказану в даній графі стовпчику, а також розміри “ввозу ” на цю залізниці.

Розміри ввозу ” на залізниці визначають як різницю між числом прибулих на залізницю тонн вантажу і числом тонн, перевезених у місцевому сполученні, тобто:

.

Загальний підсумок відправлення й прибуття вантажів по мережі залізниць у косій таблиці міждорожньої кореспонденції виражається однією цифрою і характеризує розміри перевезення залізниць, “відправлено” по мережі залізниць дорівнює “прибуло” по мережі залізниць, тобто:

,

а підсумок ввозу дорівнює підсумку вивозу і характеризує обсяги міждорожніх перевезень (див. табл. 2.4).

Показник вантажооборот” тарифний характеризує перевезення вантажної маси. Його визначають як суму добутків перевезеної маси окремих вантажних відправок у тоннах - P^q на найкоротшу відстань їхнього перевезення в кілометрах - l:

.

Показник “вантажооборот” визначимо за наведеною формулою безпосередньо по схемі вантажопотоків або як суму добутку густоти по кожній дільниці умовної мережі на довжину цієї дільниці.

.

Схема вантажопотоків розробляється або на основі вихідних даних із таблиці 2.2 про постанційне відправлення й прибуття вантажів, або на основі таблиці 2.3 міжстанційної кореспонденції вантажів, а також даних про відстань між станціями (таблиця 2.1).

Приклад схеми вантажопотоків - на рис. 2.3.



Рисунок 2.3. Схема вантажопотоків

У залізничній статистиці для характеристики інтенсивності вантажопотоків визначають густоту на дільницях і середню густоту на напрямках, на залізниці, мережі залізниць.

Показник “густота перевезень” характеризує інтенсивність вантажного потоку на дільницях мережі. Його величина показує, скільки тонн вантажу проходить через кожний кілометр колії за звітний період.

Так, по схемі вантажопотоків (див. рис. 2.3) густоту перевезень по дільниці АБ у напрямку руху (перевезень) до станції К визначають підсумуванням величини вантажопотоків, що пройшли по дільниці АБ:

_AБ = 30 + 200 + 100 + 30 + 50 = 410 тонн.

Аналогічно потрібно визначити густоту перевезень на всіх дільницях у напрямку руху АК і КА.

Використовуючи дані відправлення та прибуття вантажів по станціях, густота перевезень на дільниці jк в окремому напрямку руху К дорівнює густоті перевезень попереднього перегону f ^q_ij мінус прибуття вантажів P ^q_rj на початкову станцію дільниці j в напрямку руху К й плюс відправлення вантажів P ^q_qrj початкової станції j дільниці jk в напрямку К:

перевезення вантаж локомотив вагон

.

При цьому розрахунок густоти перевезень визначають двома способами: графічним і табличним. Графічний застосовують при обмеженому числі станцій і невеликих розмірах перевезень. Приклад табличного визначення густоти перевезень наведено в таблиці 2.5. Так, густота перевезень на дільниці АБ, БВ в напрямку К дорівнює:

f ^q_AБ = 0 - 0 + 410 =410 тонн;

f ^q_AБ = 410 - 30 + 460 = 840 тонн тощо.

Розрахунок густоти перевезень вантажів у контрольній роботі студент повинен виконувати графічним і табличним способом в обох напрямках руху.

Середню густоту на залізницях визначають за формулою середньої арифметичної зваженої:

,

де - густота на дільниці;

l - довжина дільниці;

L - довжина залізниць умовної мережі.

Так, середню густоту на першій залізниці у напрямку АК визначають наступним чином (див. рис. 2.4):

т.

Аналогічно визначаємо середню густоту по другій і третій залізницях

Рисунок. 2.4. Густота перевезень на дільницях умовної мережі залізниць

Табличний розрахунок густоти перевезень дає можливість визначення вантажообороту на кожній дільниці залізниці в обох напрямках руху.

Крім того, середня густота перевезень вантажів для мережі залізниць, напрямку перевезень визначається за формулою агрегатної середньої:

,

де: f ^q l - вантажооборот, ткм (тарифний);

Lе - експлуатаційна довжина напряму перевезень, мережі, км.

Так, середня густота на умовній мережі залізниць дорівнює:

т.

Визначення по пп. 2), 4), 5) має бути представлено у вигляді таблиці 2.5.

Дані про густоту систематизують не тільки в таблицях, але й зображують графічно у вигляді картограми густоти перевезень. Картограма густоти перевезень представляє собою графік, віссю якого слугує залізнична лінія на карті - схемі залізниць. Вантажооборот накладається на карту - схему у вигляді стрічки, ширина якої дорівнює густоті руху відповідно до прийнятого масштабу, довжина по осі - довжині дільниці. На рис. 2.5 наведено приклад картограми густоти перевезень, розробленої за даними про густоту на дільницях, наведеними на рис. 2.4 і в табл. 2.5.

На завершення за результатами розрахунків повинна бути викреслена картограма перевезення вантажів на дільницях умовної мережі, приклад якої наведено на рис. 2.5.



Рисунок 2.5. Картограма густоти перевезень на дільницях умовної мережі залізниць.

Середня відстань перевезень вантажів визначається за наступними формулами:

- для мережі залізниць:

, км;

- для окремої залізниці:

, км,

де ,

- показник “Прийнято”, тонн;

- показник “Ввіз”, тонн;

- показник “Транзит”, тонн.

Величина визначається із табл. 2.4. Розмір для “транзитної” залізниці (на умовній мережі - 2-га залізниця) визначається графічним (див. рис. 2.4) або табличним методом (див. табл. 2.4).

При графічному методі з густоти перевезень (рис. 2.4) на дільницях, які прилягають до “транзитної” залізниці, віднімається маса всіх відправок, для яких станціями призначення є стикові станції й ті станції, що знаходяться на самій “транзитній” залізниці.