Розрахунок показників вантажних перевезень залізничного транспорту

Приклад. По напрямку А - К густота т,

т;

По напрямку К - А густота т,

т.

Разом у прямому і зворотному напрямках:

т.

При табличному методі - це кореспонденції по відправленню вантажів () у прямому та зворотному напрямках між нетранзитними залізницями, прилеглими до транзитної залізниці з обох боків, тобто розраховується як сума показників “відправлено” із залізниць, прилеглих до транзитної залізниці.

Приклад. З табл. 2.4: з 1-ої на 3-ю залізницю через “транзитну” 2-гу відправлено 85 т, а з 3-ої на 1-у залізницю через 2-у відправлено 110 т. Таким чином, т.

Середня відстань перевезень для другої залізниці:

км.

Величини показників приймаються:

- із табл. 2.5,

і - із табл. 2.4.

Для 1-ї і 3-ї залізниць (нетранзитних) (відсутній транзит) середня відстань перевезень ,

км;

км.

Для умовної мережі залізниць

км.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень за напрямками руху для дільниці А - Б :

.

Аналогічно потрібно розрахувати для всіх ділянок і в середньому для залізниць.

Для залізниці й мережі залізниць розраховується діленням меншої суми тонно-кілометрів в одному напрямку на більшу в зворотному напрямку:

=0/1.

Приклад:

а) для 1-ї залізниці (див. табл. 2.5).

б) для мережі залізниць

Задача 3. Статистика наявності локомотивів

Умова: За даними таблиці 3.1 необхідно:

1) визначити локомотиво-години інвентарного парку депо в окремих категоріях наявності за звітну добу;

2) провести розподіл локомотивів інвентарного парку за категоріями використання на момент (початок і кінець доби) і за період (добу).

3) визначити загальний відсоток несправних локомотивів.

Визначення по пп.1 і 2 має бути представлено у вигляді таблиць 3.2 і 3.3 за даними свого варіанту.

Таблиця 3.1. Використання локомотивів інвентарного парку депо за звітну добу з 18.00 01.04.2003 до 18.00 02.04.2003 р.

Методичні вказівки до задачі 3

До локомотивів належать: електровози, тепловози, паровози і мотовози. В окрему групу виділяється моторвагонний рухомий склад.

Одиницею спостереження є фізичний локомотив, секція електро- і дизель-поїздів. При обліку локомотивів і моторвагонного рухомого складу розрізняють інвентарний та наявний парк. Основою обліку наявного парку локомотивів є інвентарний парк. Різниця між ними може бути за рахунок локомотивів, відряджених на інші залізниці або переведених з інших залізниць (регулювання парків залізниці).

Облік наявності локомотивів ведеться за місцем їхньої приписки окремо для кожного типу тяги (електровозів, тепловозів, паровозів, моторвагонних секцій і дизель-поїздів) у цілому і з групуванням за категоріями використання (рис. 3):

1. У розпорядженні залізниці, депо знаходяться експлуатаційний та неексплуатаційний парки.

1.1. В експлуатаційному парку обліковуються локомотиви:

а) у поїздній роботі у вантажному, пасажирському й господарському видах руху;

б) у непоїздній роботі на маневрах та інших роботах.

1.2. У неексплуатаційному парку обліковуються локомотиви:

а) несправні;

б) у резерві залізниці;

в) під обладнанням і модернізацією;

г) що працюють як стаціонарні установки;

д) у процесі переміщення та інші.

2. Поза розпорядженням залізниці, депо обліковуються локомотиви в запасі Укрзалізниці та в оренді.

Наявність локомотивів обліковується на звітний момент часу кожної доби (по даній задачі на 18.00) і кожного місяця. Наявність локомотивів за період (добу, декаду, місяць, рік) визначається на основі обліку локомотиво-годин за кожну добу за видами руху і за видами виконуваної роботи або неробочого стану. Для цього в журналі чергового по депо (форми ТУ-1) підраховується скільки локомотивів знаходиться в депо на 18 годину й фіксуються моменти переходу з одного стану в інший з точністю до хвилини, які в розрахунках перераховуються в години (діленням хвилин на 60).

Для характеристики використання локомотивів за період (добу, декаду, місяць, рік) парк локомотивів визначається у середньому за добу (декаду, місяць, рік). Середньодобову наявність локомотивів визначають як відношення витрат часу локомотивів (локомотиво-годин) інвентарного парку в окремих облікових категоріях використання і тривалості звітного періоду в годинах:

,

де - середньодобова наявність локомотивів;

- локомотиво-години за звітний період в даній обліковій категорії;

t - число календарних днів у звітному періоді.

Розрахунок локомотиво-годин в окремих облікових категоріях парку має бути наведений у таблиці 3.2. У підметі цієї таблиці дається перелік номерів локомотивів інвентарного парку локомотивного депо, у присудку - перелік категорій використання парку, за видом руху і родом виконуваної роботи та неробочого стану локомотивів. У клітинках таблиці 3.2 проставляється тривалість у годинах використання кожного локомотива інвентарного парку депо у тій або іншій категорії, яка розраховується на підставі даних таблиці 3.1.

За рядками таблиці 3.2. підраховуються години кожного локомотива в інвентарному парку, за графами - локомотиво-години по кожній категорії наявного парку локомотивів у середньому за добу (локомотиво-годин).

Таблиця 3.2. Визначення локомотиво-годин інвентарного парку депо в окремих категоріях наявності за звітну добу.

Результати розрахунку наявності локомотивів на початок і кінець звітної доби та в середньому за добу з розподілом локомотивів інвентарного парку за категоріями використання мають бути представлені в таблиці 3.3.

У підметі таблиці 3.3 даються категорії наявності, у присудку - наявність локомотивів на початок, кінець звітної доби і в середньому за добу. Наявність локомотивів на початок (у 18.00 годин попередньої доби) і на кінець (у 18.00 годин) звітної доби за кожною категорією використання підраховується на підставі даних таблиці 3.1. Наявність локомотивів у середньому за добу переноситься із таблиці 3.2.

Таблиця 3.3. Розподіл локомотивів інвентарного парку за категоріями використання на момент (початок і кінець звітної доби) і за період (добу)

Відсоток несправних локомотивів:

%.

Число локомотивів у депо в середньому за період повинно співпадати з числом фізичних локомотивів, що враховуються в інвентарному парку депо.

Для обчислення загального відсотку несправних локомотивів приймаються всі несправні локомотиви або секції моторвагонного рухомого складу (МВРС), що знаходяться в усіх видах ремонту і в його очікуванні, на технічному обслуговуванні (крім МВРС), у пересиланні в недіючому стані на заводи та інші депо для ремонту.

Загальний відсоток несправних локомотивів визначається діленням суми локомотиво-діб (локомотиво-годин) знаходження у несправному стані та переміщення в несправному стані на суму локомотиво-діб (локомотиво-годин) у розпорядженні депо і множенням одержаної частки на 100. Відсоток несправних локомотивів обчислюється на підставі підсумкових даних таблиці 3.2

Задача 4. Статистика наявного парку вантажних вагонів

Умова: За наведеними даними в таблиці 4.1 і 4.2, отриманими на підставі добових звітів станцій залізниці про наявний парк вантажних вагонів, даних про фактичну наявність вагонів на залізниці на початок звітної доби, про число вагонів, прийнятих по стикових станціях з інших залізниць і зданих на інші залізниці, та даних про інші надходження й вибуття вагонів необхідно:

1) визначити балансову наявність вагонів на залізниці на 17.00 звітної доби;

2) визначити постанційну наявність вагонів на залізниці на 17.00 звітної доби;

3) провести корегування постанційної наявності;

4) розрахувати парк у розпорядженні залізниці.

Таблиця 4.1. Наявність, надходження та вибуття вагонів на залізниці за звітну добу

Таблиця 4.2. Наявність вагонів на станціях залізниці за звітну добу.

Методичні вказівки до задачі 4

При обліку вантажних вагонів розрізняють інвентарний і наявний парк. Інвентарний парк вантажних вагонів складають вагони, які приписані до даної залізниці та враховуються на її балансі. Наявний парк - складають, в основному, вагони інвентарного парку Укрзалізниці, що знаходяться на момент обліку в межах даного структурного підрозділу, вагони інвентарного парку залізничних адміністрацій держав СНД й іноземних залізниць, а також приватні вагони юридичних і фізичних суб'єктів, які мають право виходу на колії загального користування для перевезення планових вантажів.

Поточний облік наявного парку вагонів ведеться балансовим і постанційним методами. Балансову наявність вагонів на кінець звітного періоду ?n^q_g визначають виходячи із даних поточного обліку про наявність вагонів на початок звітного періоду ?n ^q_о , даних про надходження вагонів ?n ^q_ро (від сусідніх залізниць, з-за кордону, з новобудов, із оренди, нових із заводів, переставлених з іншої ширини колії, приватних вагонів інших відомств) і про вибуття вагонів ?n^q_vo (на сусідні залізниці, за кордон, на новобудови, в оренду, виключених з інвентарного парку, переставлених на колію іншої ширини, приватних вагонів інших відомств) за звітний період:

?n^q_g = ?n ^q_о + ?n ^q_ро - ?n ^q_vo.

Наявний парк, визначений цим методом, називається балансовою наявністю вантажних вагонів ?n^q. Розрахунок балансової наявності вагонів вантажного парку залізниці на 17.00 звітної доби повинен бути представлений у вигляді таблиці 4.3. (джерела прибуття і відправлення вагонів заповніть відповідно до вихідних даних таблиці 4.1 свого варіанту).

Таблиця 4.3. Визначення балансової наявності вантажних вагонів залізниці на 17.00 звітної доби.

Приклад

Оскільки балансова наявність не відображає географічне розміщення парку вагонів на залізниці (дирекції залізничних перевезень) і розподіл його за категоріями використання, крім балансової наявності, щодобово за станом на звітний момент (17.00 звітної доби) визначається і постанційна (оперативна) наявність вагонів ?n_ор на підставі даних поточного обліку вагонів, що ведеться по станціях. По залізниці (дирекції залізничних перевезень) постанційна наявність визначається як сума наявності вагонів на станціях і в поїздах, що знаходяться на звітний момент на дільниці. Наявність вагонів у поїздах враховується в додатках до графіку виконаного руху поїздів.

Величини балансової і постанційної наявності, як правило, дещо розходяться. За звітну величину приймається балансова наявність, а постанційна наявність коригується на величину розходження балансової та постанційної наявності:

??n = ?n^q - ?n ^q _{о р} .

При цьому величина розходження відноситься на робочий парк і розподіляється пропорційно числу навантажених та порожніх вагонів робочого парку. Корегування постанційної наявності вагонів проводиться за формулою:

,

де: - постанційна наявність робочого парку навантажених вагонів;

- постанційна наявність робочого парку порожніх вагонів;

- постанційна наявність вагонів робочого парку;

- постанційна наявність неробочого парку вагонів;

- частка навантажених вагонів у робочому парку;

- частка порожніх вагонів у робочому парку вагонів.

вагонів.

вагонів.

Розрахунок постанційної наявності вагонів вантажного парку має бути представлений у вигляді таблиці 4.4. за даними свого варіанту таблиці 4.2. з урахуванням даних корегування постанційної наявності вагонів.

Таблиця 4.4. Визначення постанційної наявності вантажних вагонів на залізниці на 17.00 звітної доби.

Приклад

Облік наявного парку вагонів ведеться як у цілому для всіх вагонів, так і по окремих категоріях їхнього використання.

Основну частину наявного парку вагонів становить парк у розпорядженні залізниці ?n^q_R . Його складовими частинами є робочий парк ?n^q_rb, що використовується для перевезення вантажів, і неробочий парк ?n^q_nrb, який з тих чи інших причин не використовується для перевезення вантажів.

Облік робочого парку вагонів ведеться з групуванням за станом (навантажені, порожні) і родом вагонів (криті, платформи, піввагони, цистерни, ізотермічні, інші).

Неробочий парк вагонів складають несправні вагони, резерв Укрзалізниці, вагони під житлом і службовими приміщеннями, для спеціальних і технічних потреб та інші.

У наявному парку поза розпорядженням залізниці ?n ^q_nrs враховуються вагони, здані за договором в оренду підприємствам та організаціям інших відомств, фізичним особам, а також ті, що знаходяться на новозбудованих залізничних лініях. За умовами завдання 60 вагонів здано в оренду, тому парк у розпорядженні залізниці буде відповідати балансовій наявності вагонів і дорівнюватиме 6575 вагонів.

Рекомендована література

1. Козлов Т.И., Поликарпов А.А. Статистика железнодорожного транспорта: Учебник для ВУЗов. - 2-е изд. - М.: Транспорт, 1990. - 327 с.

2. Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України в Європейську транспортну систему: Монографія. - Дніпропетровський НУЗТ, 2003. - 267 с.

3. Моніторинг показників основної діяльності підприємств залізничного транспорту України (1991 - 2000 рр.). - К.: ВАТ “ІКТП - Центр” (Наук. керівн. д-р. екон. наук, проф. Ю.М. Цвєтов), 2001. - 163 с.

4. Конспект лекцій “Загальна теорія статистики” Укладач к.е.н. Л.В. Мазник. - К.: КУЕТТ, 2002. - 114 с.

5. Методичні вказівки і завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни: “Статистика залізничного транспорту” Автор к.е.н. І.М. Гойхман. - К.: КУЕТТ, 2004. - 60 с.

6. Статистика: підручник для вузів За ред. С.С. Герасименка. - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.

Размещено на Allbest.ru