Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Українська залізнична мережа, як повноводні річки зі своїми численними притоками, перетинає всю територію нашої держави. За густотою магістралей вона - серед перших у Європі, а за обсягами вантажних перевезень не має рівних. Що стосується вантажопотужності, то вона в 3 - 5 разів перевищує цей показник країн Заходу.

Україна - транзитна держава. Її залізнична мережа взаємодіє з магістралями 7 сусідніх держав через 56 пунктів перетину кордону і з 13 основними морськими портами Чорного та Азовського морів і річки Дунай.

Виконуючи затверджену Кабміном програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, Укрзалізниця на цих напрямках інтенсивно модернізує свою інфраструктуру.

Укрзалізниця, постійно беручи участь у міжнародних організаціях залізничного транспорту, щодалі активніше адаптується до Європейського права і у сфері пасажирських і у сфері вантажних перевезень, і таким чином поступово інтегрується в Євразійську спільноту.

Північно - Західна залізниця -одна з найстаріших залізниць України і є невід'ємною частиною національного залізничного транспорту України. Вона є частиною Транс'європейської залізничної магістралі Москва - Київ - Львів - Прага. Столична магістраль з'єднує Росію, Білорусь та Молдову з Україною своїми коліями, якими транзитні вантажі прямують до країн Східної та західної Європи, Азії. Вона має протяжність головної колії 6468 км, об'єднує 337 станцій та 153 підприємства для вантажних операцій відкрито 239 станцій.

Південно - Західна залізниця обслуговує північні області України - Хмельницьку, Вінницьку, Чернігівську, Жмеринську, Київську і частково Сумську.

У порівняно з іншими залізницями Південно - Західна більшою мірою транзитна і пасажирська, ніж вантажовідправна. Питома вага вантажообігу її у загальному обсязі Укрзалізниці складає 18 %, пасажирообігу - 31 %.

Працівники Південно - Західної магістралі докладають усіх зусиль аби в умовах конкуренції на ринку транспортних послуг повністю забезпечити вантажовласників та пасажирів у перевезеннях, зробити залізничний транспорт більш зручним, надійним та вигідним.

Здійснення комерційної діяльності на залізниці організовано таким чином, щоб забезпечити:

високу якість обслуговування вантажовласників;

організацію та проведення маркетингової діяльності з метою створення сприятливих умов для залучення додаткових обсягів вантажів до перевезення;

планування перевезень, розробку умов та організацію перевезень, розробку технологій роботи вантажних пунктів;

застосування гнучкої тарифної політики;

надання і розвиток всіх додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів

організацію роботи прикордонних передаточних станцій.

Впроваджено в експлуатацію автоматизовану систему пономерного стеження, контролю дислокації і аналізу використання контейнерного парку. На станціях впроваджено в експлуатацію автоматизоване робоче місце вантажного касира, система, яка дає можливість в автоматизованому режимі готувати перевізні документи, розраховувати перевізні платежі, формувати станційну звітність з метою спрощення процедури замовлення та організації перевезення на залізниці створена мережа сервісних центрів вантажних перевезень.

На Південно - Західній залізниці діють Конотопська, Козятинська, Жмеринська та Коростенська механізовані дистанції вантажно - розвантажувальних робіт, основним завданням яких є надання вантажовласникам повного комплексу послуг з транспортно - експлуатаційного обслуговування.

В перспективі буде продовжено розвиток залізничного транспорту, технічне переоснащення сортувальних, вантажних, пасажирських станцій, впровадження автоматизованих систем управління перевізним процесом, збільшення провізної здатності, продовження станційних колій, автоматизацію вантажних операцій та інше.

1. ТЕХНІЧНА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНЦІЇ

Станція Бтов - вантажна станція тупикового типу, яка розташована на двоколієвій дільниці, обладнаній автоблокуванням.

Колійний розвиток станції складається з прийомо-відправницького й сортувального парків.

У прийомо-відправницькому парку 6 колій:

І, ІІ - головні колії;

3 - ходова колія;

5 - для прийому поїздів зі станції Б;

7 - для відправлення поїздів на станцію Б;

9 -. для прийому пасажирських поїздів;

В сортувальному парку є 7 колій:

4 - для накопичення вагонів, призначенням на станцію Б;

6 - для вагонів, призначенням на критий склад;

8 - для вагонів, призначенням на контейнерну площадку;

10 - для вагонів, призначенням на площадку для великотонажних контейнерів;

12 - для вагонів, призначенням на відкриту площадку для великовантажних вантажів;

14 - для вагонів, призначенням на підвищену колію;

16 - для вагонів, які потребують ремонту і порожні.

Для оперативного керівництва, станція обладнана таким пристроями:

- гучномовним парковим оповіщувальним зв'язком;

- двостороннім радіозв'язком станційного диспетчера з маневровими локомотивами;

- оповіщувальним радіозв'язком змінного старшого прийомо-здавальника.

На станції є пункти технічного та комерційного огляду вагонів.

На дільниці обертаються поїзні локомотиви серії ВЛ-80, на локомотивну роботу використовують два локомотиви серії ЧМЭ-3.

Розформування передаточних поїздів здійснюється на витяжці, яка розташована в непарній горловині. Витяжна колія розташована в парній горловині і, служить для подачі вагонів на вантажний район. Формування передаточних поїздів, призначенням на станцію Б проводиться на витяжній колії й на коліях сортувального парку.

Технічна робота станції укладається в прийомі передаточних поїздів, їх розформуванню й формуванню, обробці по прибуттю, підборі місцевих вагонів по пунктам подачі й забирання вагонів на ремонтні колії. Вантажні й комерційні операції виконуються по вантажним районам станції.

Станція Бтов виконує такі вантажні та комерційні операції:

- прийом, навантаження, розвантаження, видача вагонних відправок;

- прийом, навантаження, розвантаження, видача контейнерів.

Для виконання вантажних операцій на станції є вантажний район, на якому виконуються вантажні операції за допомогою таких пристроїв:

- критий склад;

- контейнерна площадка для середньотонажних контейнерів;

- площадка для великотонажних контейнерів;

- відкрита площадка;

- підвищена колія.

Вантажно-розвантажувальні роботи на вантажному районі станції виконуються виробничою дільницею механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт.

Транспортно-експедиційне обслуговування станції виконується автоколоною.

Для забезпечення умов інформаційного обліку, в технологічному ланцюзі здійснення комерційних операцій, при обслуговуванні користувачі залізничного транспорту, приймання вантажу до перевезення, сортування, видача, доставка від складу відправника автотранспортом тощо, на робочих місцях операторів СТЦ, товарних касирів, прийомоздавальників, ДСЦ (вантажного диспетчера), ДС, встановлені засоби обчислювальної техніки, АРМ, які з'єднуються каналами зв'язку з відповідними обчислювальними комплексами.

2. ОБРОБКА ВАНТАЖОПОТОКІВ

2.1 Розрахунок добових вантажопотоків та вагонопотоків

Вибір найбільш раціонального рухомого складу для заданих родів вантажів виконано у відповідності з Правилами перевезень вантажів та з таким розрахунком, щоб забезпечити найкраще використання вантажопідйомності та місткості вагонів.

При виборі рухомого складу необхідно враховувати його взаємозамінюваність для перевезення вантажів, що прибувають та відправляються, можливість застосування високоефективних вантажо-розвантажувальних машин і механізмів, провідної технології по обробці цих вантажів та їх збереженість.

Одержані результати вибору рухоиогу складу зведені у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.

Рід вантажу	Характеристика вагонів	Технічна норма заванта-ження
	Тип вагону	Кіль-кість осей	Вантажо-підйом-ність, т	Міст-кість, м	Вага тари, т
1	2	3	4	5	6	7
Папір	КР	4	68	120	22,9	37
Печатна продукція	КР	4	68	120	22,9	16
Вироби з паперу	КР	4	68	120	22,9	18
Вантажі в контейнерах:
середньотонажних	КВ	4	60	-	22	12
великотонажних	СПЛ	4	71	-	23	3
Великовагові	НВ	4	71	75,2	23	65
Вугілля	НВ	4	69	73	22	66

Навантаження на вагон приймається на основі діючих технічних норм сітьових та місцевих на Південно-Західній залізниці, а також провідних методів завантаження та даних про виконання статичного навантаження на станції і відділенні дороги за місцем проходження переддипломної практики.

Добовий розрахунковий вантажопотік, з яким виконується вантажо-розвантажувальні роботи та складські операції на основі заданого річного вантажообігу по кожному роду вантажу, окремо по прибуттю та відправленню. Розрахунок виконується за формулою:

Qдоб = Qріч · Кн 365, т

де: Qріч - річний вантажообіг по прибуттю та відправленню в тонах;

Кн - коефіцієнт нерівномірності прибуття та відправлення, приймається рівним 1,1 ч 1,2;

Добовий вагонопотік розраховується з урахуванням технічних норм завантаження вагонів і відсоткового співвідношення вагонів в парку на основі добового вагонопотоку окремо по прибуттю та відправленню, за формулою:

n = Qдоб Pтех , ваг

де: Pтех - технічна норма завантаження вагонів в тонах вагони.

Технічна норма завантаження вагонів контейнерами, визначається в залежності від прийнятого середнього завантаження контейнера Pконт та числа контейнерів згідно прийнятій схемі розміщення контейнерів:

n = Qдоб Pконт К, ваг

де: Pконт - технічна норма завантаження одного контейнера, т;

К - кількість контейнерів, що розміщуються в вагоні.

Результати розрахунків зводимо в таблиці 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2. Вантажопотоки та вагонопотоки прибуття за розрахункову добу

Рід вантажу	Річні розміри прибут-тя, т	Статичне навантаження т/ваг	Середньодобові розміри прибуття	Рід ваго-нів	Обєкт вантажної робо-ти
			тонни	контейнери	вагони
Папір Вантажі в контейнерах: середньотонажні великотонажні Великовагові Вугілля	368000 170000 240000 360000 340000	37 2/12 15/3 65 66	1110 512 723 1085 1024	256 48	30 21 16 17 16	КР КВ СПЛ НВ НВ	ВР ВР ВР ВР ВР
Всього	1478000		4454		100

Таблиця 2.3 Вантажопотоки та вагонопотоки відправлення за розрахункову добу

Рід вантажу	Річні розміри відправ-лення, т	Статичне навантаження, т/ваг.	Середньодобові розміри відправлення	Рід вагонів	Обєкт ванта вант роботи
			тонни	контейнери	вагони
Печатна продукція Вироби з паперу Вантажі в контейнерах: середньотонажні великотонажні	80000 90000 170000 240000	16 18 2/12 15/3	241 271 512 723	256 48	15 15 21 16	КР КР КВ СПЛ	ВР ВР ВР ВР
Всього	580000	2104	1747		67

Аналізуючи та порівнюючи таблиці 2.2 та 2.3, можна встановити надлишок і недостачу порожніх вагонів по вантажним об'єктам і в цілому по станції. Кількість порожніх вагонів, які необхідні для станції, будуть передаватися на станцію по спеціальному регулювальному завданні. Складається балансова таблиця 2.4.

Таблиця 2.4 Баланс порожніх вагонів

Рід вагонів	Пункти вантажної роботи	Добове прибуття вагонів	Добове відправлення вагонів	Надлишок порожніх вагонів	Неста-ча порож-ніх вагонів
КР КВ СПЛ НВ НВ	Критий склад Контейнерна площадка Контейнерний пункт Відкрита площадка Підвищена колія	30 21 16 17 26	30 21 16 - -	- - - 17 16	- - - - -
ВСЬОГО	100	67	33	0

Окремі показники роботи станції визначаються за даними табл. 2.2; 2.3 і 2.4.

Річний вантажообіг станції:

Qріч = Qприбріч + Qвідпрріч

Qріч = 1478000+580000=2058000 (т)

де Qприбріч - сума річних розмірів прибуття вантажів на станцію;

Qвідпрріч - сума річних розмірів відправлення вантажів зі станції.

Добовий вантажообіг станції:

Qдоб = Qприбдоб + Qвідпрдоб

Qдоб = 4454+1747=6201 (т)

де Qприбдоб - добові розміри прибуття вантажів на станцію;

Qприбдоб - добові розміри відправлення вантажів зі станції.

Вантажообіг станції:

n = (nгрприб + nпорприб) + (nгрвідпр + nпорвідпр);

n =(100+0)+(67+33)=200 (ваг)

де nгрприб, nпорприб - кількість вантажних вагонів, які прибувають та відправляються зі станції;

nпорприб, nпорвідпр - недостаток та залишок порожніх вагонів.

Коефіцієнт здвоєних операцій вказує кількість вантажно-розвантажувальних операцій, які приходяться на один місцевий вагон.

Кздв = (nприб + nвідпр) (nприб + nпорприб);

Кздв =(100+67)100+0)=1,67

де nприб, nвідпр - кількість навантажених і розвантажених вагонів за добу;

nпорприб - забезпечення навантаження порожніх вагонів.

Середнє статичне навантаження:

по прибуттю:

Рприбст = Qпрдоб nпр ;

Рприбст =4454:100=44,54 т ваг

по відправленню:

Рвідпрст = Qвідпрдоб nвідпр ;

Рвідпрст =1747:67=26,07 т ваг.

2.2 Розробка діаграми вантажопотоків

На основі таблиці 2.2; 2.3 і 2.4, будується діаграма вантажопотоків і вагонопотоків по станції за розрахункову добу. На діаграмі вказується, по напрямкам, кількість вантажу, що прибуває і відправляється зі станції, в тонах та вагонах, а кількість вагонів, які прибувають та відправляються по регулювальному завданню.

2.3 Визначення розмірів руху, складання розкладу прибуття поїздів

Розміри вантажного руху на дільницях складаються з поїздів різних категорій. В даному проекті розглядаються лише передаточні поїзди. Кількість передаточних вантажних поїздів, визначається окремо по прибуттю та відправленню для кожної, прилеглої до станції, дільниці за формулою по прибуттю:

Nприб = (nванвідпр + nпорвідпр) m ;

Nприб =(100+0):25=4 (поїзда)

де m - середній склад передаточного поїзда на дільниці.

по відправленню:

Nвідп = (nванпр + nпорпр) m ;

Nвідп =(67+33):25=4 (поїзда)

Після визначення кількості поїздів, які прибувають на вантажну станцію, їх складу розробляють розклад прибуття передаточних поїздів з урахуванням ритмічності, розподіл складу поїзда по об'єктам вантажної роботи. При цьому також повинні виконуватись умови ритмічної подачі, протягом доби, вагонів до цих об'єктів.

2.4 Складання плану відправлення поїздів за напрямками

Так як визначена кількість передаточних поїздів по відправленню, можна скласти план відправлення цих поїздів зі станції по напрямкам. При цьому орієнтовно визначаємо кількість вагонів в поїздах і час їх відправлення, який буде уточнено після складання добового плану-графіка роботи станції.

Таблиця 2.6 Розклад руху і склад передаточних поїздів, що відправляються із вантажної станції

Номер поізда	Кіль-кість вагонів в поізді	Час відправл.	Склад поїзда породам	Станція признач.
			вагонів	вантажів
3602	24		3 КР 4 КР 6 КВ 4 СПЛ 8 НВ	печатна продукція вироби з паперу середньотон. контейнери великотон. контейнери порожні	Б
3604	25		4 КР 4 КР 5 КВ 4 СПЛ 8 НВ	печатна продукція вироби з паперу середньотон. контейнери великотон. контейнери порожні	Б
3606	25		4 КР 3 КР 5 КВ 4 СПЛ 9 НВ	печатна продукція вироби з паперу середньотон. контейнери великотон. контейнери порожні	Б
3608	25		4 КР 4 КР 5 КВ 4 СПЛ 8 НВ	печатна продукція вироби з паперу середньотон. контейнери великотон. контейнери порожні	Б

3. РОЗРАХУНОК ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ СТАНЦІЇ

3.1 Вибір типу складів, визначення площі та основних параметрів складів

Вантажна робота на станції виконується цілодобово з рівномірним розподілом по періодам доби. На станції повинна бути передбачена спеціалізація місць загального користування. При цьому склади, загальнорозвантажувальні площадки та платформи, спеціалізуються по роду вантажу, виду відправок та по характеру виконання вантажних операцій. Спеціалізація повинна передбачати забезпечення найбільш раціональної технології виконання вантажної та комерційної роботи, максимальне використання засобів механізації, поточність руху автомобільного транспорту, широке застосування здвоєних операцій з вагонами та автомобілями.

На вантажних станціях використовують типові схеми комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт, які базуються на застосуванні передових методів праці, використання серійний вантажозахватних пристроїв, підйомно-транспортних машин, вібраторів для очищення кузовів вагонів від залишків сипучих вантажів.

Об'єм та площу складів для зберігання вантажів необхідно розраховувати по прибуттю та відправленню і загальний об'єм і площу складів.

Для тарних, штучних, великовантажних і насипних, навалочних вантажів, об'єм визначається за формулою:

Fскл = Qдоб · Тзб · Кскл ;

де: Qдоб - середньодобовий вантажопотік по прибуттю або відправленню, т;

Тзб - тривалість зберігання вантажу, доб;

Кскл - коефіцієнт складочності, який враховує перевантаження по прямому варіанту з одного виду транспортного складу в іншій.

Розрахунок основних розмірів критого складу для зберігання тарно-штучних вантажів

Площа критого складу визначається за формулою:

Fскл = Кпр · Qдоб · Тзб · Кскл q ;

де: Кпр - коефіцієнт, який враховує додаткову площу для проходів вантажо-розвантажувальних машин, місць для встановлення прийомоздавальника;

q - середнє навантаження на 1м2 площі складу, т м2.

Ширина критих складів приймається по типовим проектам, розробленим Головтранспроектом та повинна бути кратна 6м. Для тарно-штучних вантажів передбачено одноповерхові склади з зовнішнім розташуванням колій або із вводом їх у середину складу.

Довжина складу визначається за формулою: з зовнішнім розташуванням колій:

Lскл = Fскл Вскл ;

для складів санітарного типу:

Lскл = Fскл (Вскл + вn)

де: Вскл - ширина прольоту складу, м;

вn - ширина складу, яка приходиться на залізничні колії при їх внутрішньому вводі в склад, визначається з урахуванням габариту наближення споруд.

Довжина складу повинна бути не менше вантажо-розвантажувального фронта.

Мінімальна необхідна довжина вантажо-розвантажувального фронта визначається за формулою:

Lфр = (nв · Lв) (Zn · Z) · aм ;

де: nв - середньодобове число вагонів, які поступають на вантажний фронт;

Lв - довжина вагонів по осям автозчепа;

Z - кількість подач за добу;

Zn - кількість перестановок на вантажному фронті в одній подачі;

aм - подовження вантажного фронта, необхідне для маневрування.

Мінімальна необхідна довжина фронта може бути більше фронту навантаження і розвантаження в випадку, коли кількість перестановок на вантажному фронті більше однієї та визначається за формулою:

Lфр = nв · Lв Z + aм ;

Розрахунок основних розмірів контейнерної площадки для середньотонажних контейнерів

Місткість контейнерної площадки визначається за формулою:

Ек = а · [Чо Nn tn + Чв Nв tв + 0,03 (nн + nв) tр] ;

де: а - коефіцієнт згущення подачі вагонів під навантаження з урахуванням нерівномірності роботи;

Чо - коефіцієнт, який враховує зменшення місткості площадки при безпосередньому перевантаженні контейнерів з автомобіля в вагон;

Чв - коефіцієнт, який враховує зменшення місткості площадки при безпосередньому перевантаженні контейнерів з вагона в автомобіль;

nн, nв - відповідно середньодобове навантаження та розвантаження місцевих контейнерів;

tn, tв - розрахунковий строк зберігання контейнерів відповідно до завантаження та після розвантаження;

tр - розрахунковий строк знаходження несправних контейнерів в ремонті;

0,03 - коефіцієнт, який враховує додаткову місткість площадки для встановлення несправних контейнерів, які потребують ремонту.

Ширина контейнерної площадки визначається в залежності від засобів механізації, які застосовуються для переробки контейнерів. При застосуванні двохконсольного козлового крана, ширина контейнерної площадки буде рівна:

Вк = lкр - 2вг ;

де: lкр - проліт крана, м;

вг - габарит наближення контейнера до осі підкранової колії.

При використанні мостового крана, частина його прольоту буде зайняти одним або декількома залізничними вантажо-розвантажувальними коліями або автодорогами.

Вкр = lкр - вз - ва - вг ;

де: вз - ширина полоси, яка відродиться під укладання однієї колії;

ва - ширина полоси, яка відродиться під автодорогу.

Довжина контейнерної площадки:

Lк = Ек · Lс lс ;

де: lс - місткість сектора контейнеро-місць.

lс = 2 · Вк (вк + 0,1) ;

де: Вк - ширина 3-тоного контейнера;

вк - довжина сектора, м.

вк = 2 ек + 0,1 + 0,6 ;

де: ек - довжина 3-тоного контейнера.

Через кожні 100м по довжині площадки встановлюються протипожежні поїзди, шириною 4м. Довжина контейнерної площадки приймається кратною чотирьом.

Проїзди для автотранспорту повинні мати ширину 3,5-4 м для кожної смуги руху.

Площа контейнерної площадки визначається за формулою:

Fскл = Lк · Вк ;

Розрахунок спеціалізованого контейнерного пункта

Місткість площадки для великотонажних контейнерів визначається за формулою:

Ек = Кн Кс nк (tпр + tвід) ;

де: Кн - коефіцієнт, який враховує нерівномірність завозу та вивозу контейнерів автомобільним транспортом і прибуття та відправлення по залізниці;

Кс - коефіцієнт, який враховує резерв контейнеро-місць;

nк - середньодобова кількість контейнерів, які прибувають на контейнерний пункт;

tпр, tвід - встановлені строки зберігання контейнерів по прибуттю та відправленню.

Ширина перевантажувальної площадки, перекритої двохконсольним козловим краном, на якій розміщують контейнери:

Вк = lкр - 2 вг ;

де: lкр - проліт крана;

вг - габарит наближення контейнерів до осі підкранової колії.

Число контейнерів, які розміщуються по ширині площадки:

nш = Вк (вк + 0,1) ;

де: вк - ширина великовантажного контейнера.

Довжина контейнерного пункта визначається за формулою:

Lк = Ек lк nш ;

де: lк - довжина одного великовантажного контейнера з урахуванням зазорів, м.

Необхідна площа для розміщення великовантажних контейнерів:

Fскл = Вк Lк ;

Розрахунок розмірів склада для навалочних вантажів

Мінімальна довжина розвантажувальної підвищеної колії:

Lфр = lв nв Z + ам ;

де: lв - довжина вагона по осям автозчепи;

nв - кількість вагонів, які поступають на вантажний фронт протягом доби, ваг;

Z - кількість подач за добу на вантажний фронт;

ам - подовження вантажного фронта для неточності встановлення всіх поданих груп вагонів та маневрування.

Довжина похилої частини підвищеної колії, визначається:

Lпох = 1000 hн.к і ;

де: hн.к - висота підвищеної колії, м;

і - кут нахилу.

Визначаємо площу перерізу вантажу в відвалі:

Fвідв = в hн.к 2 ;

де: в - ширина відвала, м.

Місткість відвалів з обох сторін підвищеної колії;

Евідв = 2 У Fвідв Lфр ? ;

де: У - коефіцієнт, який враховує нерівномірність заповнення відвалу;

Fвідв - площа перерізу вантажу в відвалі;

? - густота вантажу, т м3.

Результати розрахунків виконаних на комп'ютері заносимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Основні розміри складів і вантажно-розвантажувальних фронтів

Найменування вантажних пунктів	Проліт крана чи прогін складу	Розрахункові розміри складу та площадки	Розміри вантажно-розвантажувальних фронтів
		Площа Fскл, м2	Довжина Lскл, м	Ширина Bскл, м	вагонів	метрів
1	2	3	4	5	6	7
Критий склад ангарного типу	42	12096	144	51	8	130
1	2	3	4	5	6	7
Контейнерна площадка	25	3424	160	21,4	5	77
Контейнерний пункт	25	1798	84	21,4	4	79
Відкрита площадка	16	1044	80	13,2	5	37
Підвищена колія	16	1394	108	13,2	4	36

3.2 Вибір та розрахунок кількості засобів комплексної механізації вантажо-розвантажувальних робіт

Для переробки заданих вантажів, вибирається схема комплексної механізації вантажо-розвантажувальних робіт та складських операцій.

Керуючись рекомендованою літературою, слід вибрати такі типи машин, які при можливих менших капітальних витратах забезпечують

збереженість вантажів, найменший простій рухомого складу під вантажними операціями, низьку собівартість, високу продуктивність праці, повинні відповідати вимогам стандартизації і уніфікації, які проводяться в даній галузі машинобудування.

Схеми комплексної механізації вантажо-розвантажувальних робіт та технологічні шляхи роботи вантажо-розвантажувальних машин, розробляються та встановлюються, виходячи з роду та характеру переробних вантажів з урахуванням застосування передових методів праці, використання сучасних прийомо-транспортних машин та вантажо-розвантажувальних пристроїв. Одночасно використовують певні види складів та площадок.

Для виконання вантажо-розвантажувальних робіт на місцях загального користування вантажних станцій, силами механізованих дистанцій, розроблені типові схеми комплексної механізації вантажо-розвантажувальних робіт з основними видами масових вантажів.

Необхідна кількість вантажо-розвантажувальних машин визначається за формулою:

Z = Qрозрріч (Пзм nзм (365 - Тр) ;

де: Qрозрріч - розрахунковий річний вантажообіг, т;

nзм - кількість робочих змін за добу;

Пзм - змінна норма виробітки, т зм;

Тр - регламентований простій механізмів в ремонті протягом року, діб;

Розрахунковий річний вантажообіг визначається за формулою:

Qрозрріч = (Qпрріч · К + Qвідпріч · К) · Кн ;

де: Qпрріч - річний вантажопотік по прибуттю, т;

Qвідпріч - річний вантажопотік по відправленню, т;

К - коефіцієнт, який враховує роботу по прямому варіанту.

Розрахунки виконані на комп'ютері та зведені в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 Оснащення пунктів навантаження і вивантаження вагонів вантажно-розвантажувальними машинами і механізмами

Найменування вантажного пункту	Наймену-вання ВРМ	Вантажо-підйом-ність, т	Змінна норма виробітку т-опер, конт-операцій	Розрахунко-вий річний об'єм вантажо-переробки тис. т, тис. конт-опер	Необхідна кіль-кість ВРМ, шт
Критий склад ангарного типу	ЕП-205	2	220	968	3
Контейнерна площадка	КДКК-20	20	151	273	1
Контейнерний пункт	КДКК-32	32	62	59	1
Відкрита площадка	ККТС	20	368	648	1
Підвищена колія	КД-05	5	425	612	1

3.3 Техніко-економічне порівняння варіантів вибору засобів комплексної механізації для переробки вантажів в великотоннажних контейнерах

Розглянемо два варіанти схем комплексної механізації переробки вантажів в великотонажних контейнерах.

1-й варіант - переробка електрокозловим двохконсольним краном КДКК-20 з прольотом 20м.

2-й варіант - переробка козловим безконсольним краном К-305Н з прольотом 32м та вантажопідйомністю 30т.

Для вибору найбільш раціонального з відібраних та на перший погляд технічно-рівноцінних варіантів, необхідно по кожному розробити детальні розрахунки розміру капіталовкладень, річних експлуатаційних витрат, ефективності капіталовкладень, собівартості переробки вантажу, продуктивність праці та інших важливих показників.

В результаті аналізу та порівнянні варіантів по вказаним показникам, зробимо остаточний вибір найбільш ефективної схеми механізації вантажо-розвантажувальних робіт.

1-варіант:

Визначаємо кількість кранів, необхідну для переробки заданого вантажопотоку:

Z = Qрозрріч (Пзм - nзм (365 - Тр)) ;

Технічна продуктивність кожного крана визначається за формулою:

Птех = 3600 · Р Тц

де: Р - маса вантажу, що переміщується за один цикл;

Тц - тривалість одного цикла

Змінна продуктивність крана визначається за формулою:

Пзм = Птех Кч Квн Тзм ;

де: Кч - коефіцієнт використання машин за часом;

Квн - коефіцієнт використання машин по вантажопідйомності;

Тзм - число робочих часів в зміні.

Визначаємо ємність контейнерної площадки за формулою:

Ек= Кн · Кс· Nк (tпр + tот), конт.-місць

де:Кн - коефіцієнт, який враховує нерівномірність завезення і вивезення контейнерів автомобільним транспортом і прибуття і відправлення залізницею,

Кн=1,3;

Кс - коефіцієнт, який враховує резерв контейнеро-місць, Кс=1,25

Nк - середньодобова кількість контейнерів, що прибуває на контейнерний пункт.

tпр, tот - встановлені строки зберігання контейнерів по прибуттю (2 доби) і по відправленню (1доба).

Ширина перевантажувальної площадки, яка перекрита краном, на якій розташовуються контейнери, буде рівною:

Вк = Lкр - 2bг ;

L - проліт крана (КДКК - 20, Lкр=25м);

br - габарит приближення контейнера до осі підкранової колії, м

br=1,85?2м

Кількість контейнерів розміщених по ширині площадки:

Nм= Вк/ (bк+0,1), конт.

bк=2,44м ширина 20-ти тонного контейнера.

Довжина контейнерного пункта визначається по формулі:

Lк= Ек lк Nш, м

де: lк=6,4 - довжина одного контейнера масою брутто 20 тон з врахуванням зазорів, м;

Потрібна площа для розташування контейнерів буде рівною:

Fскл = Вк Lк, м2)

Довжина вантажо-розвантажувального фронта:

Lфр = nв lв (Z Zn) + ам ;

Річні експлуатаційні витрати визначаються за формулою;

С = 3 + Е + О + 0,01кА + Р ;

де: 3 - витрати на заробітну плату;

Е - витрати на електроенергію;

О - витрати на обтирочні змащувальні матеріали;

0,01кА - амортизаційні відрахування;

Р - витрати на ремонт.

Визначаємо витрати на заробітну плату:

З = 1,6 173,1 12 (Rм lм Rе lс) ;

де: 1,6 - коефіцієнт, який враховує нарахування на заробітну плату;

173,1 - робочий час робітників за місяць;

12 - кількість місяців в році;;

Rм, Rс - кількість стропальників і механізаторів;

lм, lс - середня тарифна ставка стропальника і механізатора.

Витрати на електроенергію, яка необхідна машинам, визначається за формулою:

Ес = N nо n1 Тр Се ;

де: N - найбільша сумарна потужність двигунів машин, квт;

nо - коефіцієнт, який враховує витрати в електророзподільній мережі машин;

n1 - коефіцієнт, який враховує використання двигуна по потужності та часу при середньому його завантаженні;

Тр - тривалість роботи машини протягом року;

Се - вартість однієї квт.години силової електроенергії.

Тривалість роботи машин на протязі року:

Тр = Qріч Птех ;

Витрати електроенергії на освітлення:

Е0 = 10-3 · V · Fс · Тосв · n · Се ;

де: V - питома потужність освітлення, вт м2 ;

Fс - площа, яка освітлюється;

Тосв - кількість годин освітлення на протязі року.

Загальні витрати на електроенергію:

Е = Ес + Ео ;

Витрати на обтирочні та змащувальні матеріали:

О = 0,1 · Єзаг ;

Використовуючи дані звітної відомості капітальних вкладень, можна визначити амортизаційні відрахування та витрати на ремонт.

Визначаємо собівартість переробки одного контейнера, краном КДК-10:

Скв = С Qрозрріч ;

2-й варіант:

Тривалість цикла крана К-305 Н розраховується за формулою:

Іу = tз + tо + (4Н Vв + 2Lкр Vвант + 2lв Vвіз) · Ч ;

де: tз - час застрокування вантажу;

tо - час відстропки вантажу;

Н - висота підйому вантажу;

Lкр - відстань переміщення вантажу;

lв - відстань переміщення візка;

Vв - швидкість прийому та опусканню вантажу;

Vвант - швидкість переміщення крана;

Vвіз - швидкість переміщення візка;

Ч - коефіцієнт, який враховує суміщення.

Визначаємо технічну продуктивність крана.

Визначаємо ширину контейнерної площадки:

Вк = Lкр - (Дlкр + nж + nд + Дlкр);

де: nж - ширина смуги відводу під укладку однієї залізничної колії;

nд - ширина смуги відводу під автошлях;

Дlкр - габарит наближення споруд.

Визначаємо довжину контейнерної площадки:

Lк = Lрозрк + Lпр + R ;

Lрозрк = Е Lк nм ;

Розрахункова площа контейнерної площадки складування контейнерів:

Fк = Lк Вк ;

Розрахунковий строк окупності капіталовкладень:

Ток = (К1 - К2) (С2 - С1) ;

Економія від зниження собівартості по першому варіанту:

ДС = (Счкв - С кв) Qріч ;

Продуктивність праці визначається за формулою:

П = Qрозрріч R ;

Зростання продуктивності по першому варіанту розраховується:

ДП = (П1 - П2) П1 100 ;

Для забезпечення всебічного порівняння варіантів і вибору найбільш раціональної схеми механізації результати техніко-економічних розрахунків зводимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Зведена таблиця техніко-економічних показників

Найменування	Позначення	Одиниці вимірювання	Варіанти
			1	2
1	2	3	4	5
Загальні капіталовкладення
Загальні річні експлуатаційні витрати
Річні витрати на утримання робочої сили
Річні витрати на силову електроенергію та паливо
1	2	3	4	5
Приведені річні витрати
Загальна чисельність робітників площадки за штатом
Собівартість переробки 1 контейнера
Продуктивність праці (середній виробіток за рік на одного працівника)
Простій вагонів під навантаженням
Простій вагонів під розвантаження

3.4 Нормування часу на виконання вантажних операцій і маневрову роботу

Простій вагонів під вантажними операціями на вантажо-розвантажувальних фронтах вантажного району і під'їзних коліях, визначається, виходячи з кількості подач вагонів, розмірів подач, продуктивності вантажо-розвантажувальних машин та механізмів.

Строки на навантаження і розвантаження визначаються за формулою:

Т = Qдоб Птех Z Zріч ;

Птех = Пзм Тзм Кв ;

Визначаємо час на розформування:

Тр = Тс + Тос ;

де: Тс - час на сортування вагонів, хв;

Тос - час на осаджування вагонів ;

Тс = Ад · Бт ;

де: А, Б - кормативні коефіцієнти;

д - кількість відчепів;

т - середній склад поїзда.

Визначаємо час на перестановку рухомого склада:

Тпер = а + вт ;

де: а, в - нормативні коефіцієнти.

Визначаємо час на формування:

Тформ = Тпте + Тпід ;

де: Тпте - час на підбір вагонів, згідно ПТЕ;

Тпід - час на підтягування вагонів.

Тпте = В + Ет ;

де: В, Е - нормативні коефіцієнти.

Час на подачу та збір вагонів на вантажний район станції, розраховується:

t = L V + tру ;

де: L - відстань подачі (збору) вагонів;

V - швидкість руху маневрового локомотива;

tру - час на розгін та уповільнення.

Результати розрахунків приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Строки навантаження та вивантаження вантажів

Рід вантажу	Норми простою, год
	Під навантаженням	Під розвантаженням
Папір	-	1,50
Печатна продукція	1,58	-
Вироби з паперу	1,58	-
Вантажі в контейнерах:
середньотонажних	1,31	1,31
великотонажних	1,05	1,05
Великовагові	-	2,0
Вугілля	-	20 хв. На 1 ваг.

4. РОЗРОБКА МАСШТАБНОГО ПЛАНУ ВАНТАЖНОГО РАЙОНА

Визначивши необхідну кількість та розміри вантажних пристроїв та користуючись інструкційною документацією, починаємо ескізну побудову вантажного району станції.

Вантажний район є частиною станційної території, на якій знаходяться комплекс споруд та пристроїв й колійний розвиток, який використовується для прийому, навантаження, розвантаження, видачі, сортування і тимчасового зберігання вантажів, а також для безпосередньої передачі вантажів з одного виду транспорту на інший.

Вантажний район проектуємо тупикового типу з паралельним розташуванням по відношенню до прийомо-відправницьких колій, з урахуванням зв'язку з населеним пунктом, промисловим підприємством, вільного проїзду автомобільного транспорту до складів з мінімальним перетином залізничних колій. Територія вантажного району обгороджується та є ворота для вїзду рухомого складу та автомобілів.

На території вантажного району є товарна контора, яка розташована поблизу автомобільних доріг, приміщень воєнізованої охорони, а також акумуляторних та побутово-службових приміщень.

Для зберігання та складання тарно-штучних вантажів запроектований склад ангарного типу із вводом в середину двох залізничних колій.

Для навантаження, розвантаження та зберігання вантажів в середньотонажних контейнерах передбачена контейнерна площадка, а в великовантажних контейнерах - контейнерний пункт.

Для переробки великовагових вантажів передбачається відкрита площадка.

Для переробки навалочних вантажів збудована підвищена колія.

На території станції і вантажного району тупиковий рух автотранспорту і тому передбачена площадка для стоянки автомобілів.

В критому складі є різні циферблатні ваги для зважування вантажу, а для завантажування навалочних вантажів на території вантажного району мають автомобільні і вагонні ваги.

Критий склад, контейнерна площадка, контейнерний пункт, відкрита площадка і підвищена колія мають прямий телефонний зв'язок ДСЦ і з товарною конторою.

5. ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ТА КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ВАНТАЖНОМУ РАЙОНІ

5.1 Управління експлуатаційною роботою

Вантажна станція є лінійним підприємством залізниці для організації перевезень вантажів й безпосередньо підпорядковується дирекції перевезень.

Керують діяльністю вантажної станції - начальник станції, а також по встановленому розподілу обов'язків - заступник начальника, головний інженер та інші керівники.

Вантажною та комерційною роботою в цілому по станції керує заступник начальника по вантажній та комерційній роботі. Безпосередньо цими операціями на місцях загального користування керують завідувачі відповідними підрозділами або старші прийомоздавальники.

Оперативне керівництво роботою станції, контроль за виконанням добових та змінних планів, організація вантажної та комерційної роботи, обробка поїздів та вагонів по технологічному процесу покладено на заступника начальника станції й змінних керівників (маневрового диспетчера й чергового по станції).

Розробка та запровадження технологічного процесу роботи станції, передових методів праці, проведення заходів по використанню технічних засобів, забезпечення безпеки руху поїздів й техніки безпеки, а також аналіз роботи станції виконує головний інженер.

В основу технології роботи вантажної станції покладено диспетчерське керівництво маневровою роботою при безпосередньому обліку (номерному) знаходження та розташування вагонів на коліях станції. Для оперативного керування роботою станції, контролю, обліку й аналізу виконання змінних та добових планів, маневровий диспетчер веде графік виконаної роботи.

Для стеження за ходом виконання технологічних операцій, забезпечення розвантаження, правильності складування вантажів, станом вантажних фронтів, розташування прийомоздавальників та механізаторів, використовується відео контрольна система. Сюди відноситься також й промислове телебачення.

Маневровий диспетчер та черговий по станції за допомогою радіозв'язку здійснюють керування та контроль за місцем знаходження маневрових локомотивів, роботою локомотивних бригад, які забезпечують обслуговування поїздів, виконання вантажної та комерційної роботи.

Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції наведений на рисунку 2.

Рис.2 Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції

5.2 Інформація про підхід поїздів і вантажів

Для забезпечення оперативного керування поїзної та вантажної роботи та своєчасного інформування станцій, вантажоодержувачів, робітників під'їзних колій, автотранспортних організацій про підхід поїздів та вантажів, а також про прибуття та подачу навантажених і порожніх вагонів організований інформаційний пункт.

Інформаційний пункт станції отримує необхідну інформацію, дані від інформаційного пункту залізниці, від дирекції по перевезеннях або вузла й виконує такі функції:

- приймає інформацію про підхід поїздів та вантажів;

- передає інформацію про підхід навантажених та порожніх вагонів з підїзних колій, які примикають до станції;

- приймає інформацію про закінчення вантажних операцій;

- передає дані інформаційному бюро вузла, дирекції або залізниці.

Розрізняють два види своєчасної інформації про підхід вантажів й поїздів: попередня та точна.

Попередня інформація передається з дирекції по перевезеннях разом з завданням на зміну. Вона містить інформацію про кількість поїздів, які прибувають на станцію з виділенням вагонів, які прямують під розвантаження на дану станцію. Періодично через кожні 4-6 годин з дирекції надходить на станцію відкорегована інформація.

Точну інформацію про підхід вантажів, вантажоодержувачам передають інформаційні підрозділи на основі отриманих станціями телеграм-натурних листів, які містять дані про поїзда та вагони, які передбачені вказівками про тримання та порядок передачі ТНЛ.

На передаточні поїзди, які формуються на станціях вузла, передаються телеграми-зведення, в яких для вагонів, що прямують на станцію розформування для розвантаження, повинно бути вказано рід вантажу та вантажоодержувач.

Передача попередньої інформації про поїзди, для яких передача ТНЛ не встановлена, здійснюється дирекцією з наведенням необхідних даних про вагони, які прямують під розвантаження на дану станцію.

Інформацію про місцеві вагони з ТНЛ й телеграм-зведень записуються в спеціальну книгу, передаються диспетчеру по місцевій роботі й вантажоотримувачу з указанням кількості вагонів та роду вантажу.

В умовах застосування АСУ для рішення інформаційно-довідкових й технологічних задач необхідно накопичення інформаційної, довідкової та первинної інформації створення бази даних.

5.3 Оперативне планування роботи станції

Оперативне планування поїзної та вантажної роботи включає в себе розробку добових та змінних планів роботи станції та здійснюється з метою виконання завдань по прийому та відправленню поїздів і вагонів, в тому числі порожніх по регулювальному завданні, навантаження та розвантаження, а також виконання графіку руху і плану формування поїздів і основних якісних показників роботи.

Добовий план роботи станції передається на станцію за три години до початку запланованої доби з вказівкою об'єму роботи, який повинен бути виконаний в першій частині доби.

Начальник станції чи його заступник, на основі добового плану-завдання дирекцій по перевезенню складають план вантажної роботи по кожному вантажовідправнику та по основним родам вантажів і вантажоодержувачах по розвантаженню вагонів, визначають об'єм роботи по підготовці вагонів до розвантаження.

Добовий план уточнюють і корегують на початку другої частини доби, в залежності від оперативної ситуації результатів роботи за першу частину доби і передають його до дирекції по перевезеннях для затвердження керівнику відділу перевезень дирекції.

Змінний план-завдання складає керівник станції або його заступник на основі добового плану станції змінного завдання з дирекцій по перевезеннях з урахуванням стану на станції до початку планового періоду.

Висновки про виконання змінного плану-завдання розглядаються після закінчення чергування начальником станції. По результатам розгляду дається оцінка роботи зміни і планується необхідні заходи для усунення недоліків.

При плануванні роботи станції з використанням АСУ, оперативні плани також складаються на зміну і добу, при рішенні комплексу технологічних задач, оперативне поточне планування роботи станції, здійснюється на більш короткі періоди часу. За допомогою АСУ планують середній простій вагонів на місцях загального користування та під'їзних коліях, середнє статичне навантаження вагону, кількість вантажів, які підлягають ввозу та вивозу на основних вантажних пунктах станції, залишок вантажів на місцях загального користування та інше.

План роботи вантажної станції розраховується на АСУ і передається маневровому диспетчеру не пізніше ніж на 20 хвилин до початку зміни і є основним документом для організації оперативної роботи станції на наступній 4-й 6-годинні періоди.

5.4 Організація єдиних змін та комплексних бригад

На вантажній станції для забезпечення злагодженості в роботі при виконанні змінного плану, організовують єдині зміни. До їх складу входять робітники служб перевезень, локомотивних, вагонних, контейнерних перевезень та комерційної роботи. Начальник станції узгоджує з керівниками відповідних підрозділів і затверджує склад зміни. Керує єдиною зміною маневровий диспетчер.

Для виконання операцій по прийому, відправленню та обробці вагонів, забезпечення маневрової роботи на станції, організовані комплексні бригади. До їх складу входять робітники станції, пунктів технічного обслуговування й комерційного огляду вагонів, бригади маневрових локомотивів. Склад комплексних бригад за професіями затверджує керівник станції, дирекції по перевезенням. станція поїзд склад вантажний

З метою створення взаємної зацікавленості в успішному виконанні змінних завдань, робітникам комплексних бригад встановлені єдині норми по переробці та відправленні поїздів та вагонів.

5.5 Організація вантажної та комерційної роботи на місцях загального користування

Вантажна робота на станції виконується цілодобово з рівномірним розподілом по періодам доби.

На станції передбачена спеціалізація парків, колій та місць загального користування. При цьому передбачена можливість розвантаження та навантаження вантажів по прямому варіанту, склади, площадки, вантажо-розвантажувальні механізми, спеціалізуються за родом вантажу.

Спеціалізація передбачає найбільш раціональну технологію виконання вантажної та комерційної роботи, максимальне використання засобів механізації, широке застосування здвоєних операцій з вагонами та автомобілями.

Перед прийомом вантажу до перевезення прийомоздавальник перевіряє наявність у відправника заповненої накладної із дозволом начальника станції (або іншої уповноваженої ним особи) на навантаження вагона (контейнера) або ввезення вантажу на станцію.

У разі ввезення на станцію вантажу частинами, кожна частина зазначається у графі 2 зворотнього боку накладної і завіряється підписом прийомоздавальника. Якщо весь вантаж ввезено одночасно, про це зазначається у тій же графі накладної.

На всі завантажені вагони (контейнери) прийомоздавальник оформляє вагонні листи і разом із перевізними документами здає їх у товарну контору, а на вагони (контейнери) наносить відповідну розмітку.

Прийнятий вантаж розташовують в складі з урахуванням кількості місць та повне використання складської місткості. Прийомоздавальник повинен контролювати правильність розміщення та складування вантажів при вивантаженні їх на місцях загального користування у криті склади та на відкритих площадках. Після огляду та укладання вантажу, прийомоздавальник записує дані про нього в книгу прийому вантажу до відправлення, робить відмітку в накладній і присилає її в товарну контору.

Навантаження вантажу в вагон здійснюється в день його прийому та не пізніше наступної доби. До моменту подачі порожніх вагонів під навантаження, прийомоздавальник назначає чергу та порядок навантаження.

Розташування вагонів під навантаження по дільницям складу, виконує складач поїздів за вказівками прийомоздавальника. Після розташування вагонів, прийомоздавальник визначає їх придатність під навантаження в комерційному відношенні.

В ході навантаження, прийомоздавальник слідкує за правильністю виконання та закріплення вантажу, не допускаючи роз'єднання вантажних місць в даній відправці. Вантажі розміщують та закріплюють з урахуванням забезпечення безпеки руху, виконання маневрових та вантажо-розвантажувальних робіт, повного використання вантажопід'ємності вагону, збереження вантажів.

Прийомоздавальник пломбує вагон, складає вагонний лист, записує в нього необхідні дані та коди, а також заповнює книгу пломбування і книгу прийому вантажів до відправлення.

Прийом та навантаження вантажів в вагони, повинні здійснюватися по прямому варіанту. Для цього час подачі вагонів та підводу вантажу узгоджується станцією та вантажовідправником.

При навантаженні по прямому варіанту, повинна забезпечуватись перевірка прийомоздавальником кількості місць упакування, відправницького маркування та відповідності даним накладної. Графік прийому та відправки вантажу по прямому варіанту “автомобіль-вагон” приведено на рисунку 4, а графік виконання варіанту при навантаженні вантажів із складу станції в вагон, приведено на рисунку 3.

Розвантаження вантажів здійснюється в такому порядку: отримавши з товарної контори вагонні листи, прийомоздавальник готується до розвантаження вагонів. До моменту подачі вагонів прийомоздавальник готує місце для розвантаження вантажу, встановлює послідовність розвантаження вагонів і знайомить механізовану бригаду з порядком виконання робіт.

Якщо при комерційному огляді виявлені які-небудь несправності, то прийомоздавальник доповідає про це завідуючому вантажного району або начальнику станції.

Рис.3 Графік виконання операцій при навантаженні вантажів із склада станції в вагон

Після комерційного огляду вагонів, прийомоздавальник знімає пломби і дає вказівки механізованій бригаді починати розвантаження.

В ході розвантаження, прийомоздавальник перевіряє кількість та справність вантажних місць, стежить за правильністю укладання та виконує умови спеціального маркування. По закінченню розвантаження вантажів і його укладанні, прийомоздавальник маркірує вантажні місця відправки, робить в вагонних листках відмітки про місця розвантаження вантажу, часу закінчення вантажних операцій, після чого пересилає вагонні листи в товарну контору та заповнює Книгу розвантаження.

Одночасно, за вказівкою прийомоздавальника, вантажники очищують вагон і зачиняють двері та люки критих вагонів та напіввагонів, піднімають та зачиняють борти платформ.

Порядок виконання операцій по розвантаженню вантажів приведено на рисунку 5.

Після зважування та перевірки несправних місць, прийомоздавальник, в встановлених правилами випадках, складає рапорт на оформлення комерційного акту.

Видача вантажу із складу станції: прийомоздавальник видає вантаж по накладній, яка предявлена вантажоодержувачем. Переконавшись в сплаті збору за зберігання, прийомоздавальник дає дозвіл про навантаження вантажу в автомобіль, робить в накладній відмітку про видачу вантажу та заповнює відповідні графи книги розвантаження вантажів. При вивезенні вантажу частинами, накладна до закінчення вивозу відправки знаходиться у прийомоздавальника, який після видачі кожної частини вантажу перевіряє його залишок на складі.

Послідовність операцій по видачі вантажу зі складу станції приведена на рисунку 6.

Якщо при видачі вантажу буде виявлено незбереженість, яка не оформлена при розвантаженні комерційним актом, прийомоздавальник повинен повідомити про це завідуючому вантажним районом або начальнику станції і після перевірки за участю вантажоодержувача, складає рапорт на оформлення комерційного акту.

Транспортно-експедиційне обслуговування організацій, які користуються залізничним транспортом, здійснюється залізницею та автотранспортом підприємств.

Рис. 4 Графік прийому і відправлення вантажів по прямому варіанту “автомобіль-вагон”



Рис.5 Графік розвантаження вантажів в склад станції

Рис.6 Графік видачі вантажу із складу станції