Організація вантажної і комерційної роботи



Рис.7 Графік прийому вантажу до складу станції

Взаємодія залізничного транспорту з автомобільним, встановлюється розробкою контактного графіку вантажо-розвантажувальних операцій з вагонами та автомобілями, який передбачає:

-оперативне керівництво роботою автотранспорту

-розробку маршрутів прямування автомобілів на вантажну станцію і назад

-порядок прийому та вивозу вантажів на (з) станції.

Графік розробляється технічним відділом дирекції по перевезенням вантажів і пасажирів та узгоджується з автопідприємством при заключенні договору на централізований завіз (вивіз) вантажів.

5.6 Організація роботи контейнерного пункту

Переробка контейнерів здійснюється на станціях, які відкриті для здійснення операцій з контейнерами. На контейнерних пунктах цих станцій здійснюється: навантаження, вивантаження місцевих і сортування транзитних контейнерів, короткочасне зберігання, завезення-вивезення, технічний і комерційний огляди, а також поточний ремонт контейнерів, оформлення вантажних, перевізних і транспортно-експедиційних документів, інформація вантажоодержувачів, інші операції, що забезпечують схоронність вантажів і контейнерів (охорона, огляди і перевірка пломб і відбитків на них).

Контейнерний пункт повинен мати комплекс технічних пристроїв, що включають: площадку (площадки) для знаходження контейнерів, підкранові колії, вантажопідйомні механізми, автопід'їзди, службові та побутові приміщення. При наявності на контейнерних пунктах декількох площадок визначається їх спеціалізація.

Тривалість роботи контейнерних пунктів протягом доби встановлюється наказом начальника залізниці або начальника дирекції залізничних перевезень у залежності від обсягу переробки, виду виконуваних операцій та інших місцевих умов.

Оперативні плани роботи контейнерних пунктів на добу і зміну складаються працівниками контейнерних пунктів на підставі плану роботи станції, з урахуванням інформації про підхід вагонів із контейнерами, норм технологічного процесу на обробку вагонів і контейнерів.

Кількість контейнерів, що підлягає завезенню за напрямками на планову добу, визначають за заявками відправників вантажу відповідно до календарного розкладу прийому вантажів до відправлення. Календарний розклад складається на кожне призначення плану формування контейнерів. Прийомоздавальник до подачі вагонів із контейнерами на контейнерний пункт складає план обробки контейнерів у кожній подачі в цілому і для кожного окремо, що складається з двох частин: комплектоутворювання контейнерів і розподілу комплектів контейнерів за вагонами.

Кількість кранів на контейнерних пунктах та їх продуктивність повинні відповідати обсягам робіт цих пунктів із врахуванням їхнього перспективного розвитку.

Огляд контейнерів, при завезенні на контейнерний пункт і вивезенні, звірення даних накладної можуть здійснюватися прийомоздавальником при в'їзді автомобіля у вантажний район і виїзді з нього, або безпосередньо на контейнерний пункт.

Усі завантажені контейнери, незалежно від розміщення дверей у секторах, установлюються один до одного дверима в середину вагона. Розміщення контейнерів дверима назовні вагона допускається тільки за умови наявності бруса, що його огороджує. Такий варіант розміщення контейнерів допускається лише на контейнерних пунктах із цілодобовою роботою, що мають відповідне огородження і пропускний режим.

5.7 Організація роботи товарної контори

Товарна контора є структурною ланкою залізничної станції із закінченим циклом властивих їй технологічних операцій, а також джерелом вихідної інформації щодо вантажних перевезень у системі автоматизованого управління роботою залізничним транспортом.

Товарна контора виконує такі операції:

- облік, контроль виконання планів (договорів) перевезення вантажів;

- оформлення перевізних документів при прийомі та видачі вантажів;

- визначення провізної плати, зборів за додаткові послуги, нарахування штрафів за порушення договорів та умов перевезення вантажів;

- розрахунки, пов'язані з перевезенням і додатковими послугами у разі проведенні їх безпосередньо на станції;

- ведення встановлених форм обліку та оперативно-статистичної звітності з вантажної та комерційної роботи станції;

- повідомлення одержувачів про надходження вантажів на їхню адресу;

- оформлення переадресування вантажів;

- облік, аналіз договорів щодо експлуатації під'їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів.

Технологічний процес роботи товарної контори повинен враховувати необхідність автоматизації управління вантажною та комерційною роботами з використанням засобів обчислювальної техніки.

У товарній конторі вивішуються зразки заповнення перевізних документів, об'яви щодо прибуття вантажів, заборону та обмеження відправлення вантажів у окремі пункти або напрямки перевезення, тощо.

У товарній конторі проводиться реєстрація документів у Книзі прибуття вантажів форми ГУ-42. Після реєстрації документів передається інформація про прибуття вантажу. Реєстрація повідомлень щодо прибуття та подачі вагонів під вивантаження (навантаження) ведеться у Книзі повідомлень про час подачі вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Оформлення перевізних документів до завантаження вантажу у вагон (контейнер) здійснює відправник і пред'являє їх товарному касиру, який перевіряє правильність заповнення перевізних документів та можливість виконання договору перевезення.

Операції, пов'язані із оформленням перевезення вантажів, виконуються у товарній конторі. Бланки накладних, дорожніх та пересильних відомостей, пересильних накладних, квитанції різних зборів відносяться до бланків суворого обліку. Запаси бланків суворого обліку зберігають під замком і до них забороняється доступ сторонніх.

5.8 Технологія роботи станції з вантажними поїздами, які надходять у переробку

Операції при прибутті поїздів

Одержавши повідомлення із сусідньої станції про відправлення поїзда, черговий по станції інформує працівників СТЦ, пунктів технічного обслуговування та комерційного огляду (надалі ПТО і ПКО) про номер поїзда, колію та час його прибуття.

Обробка составу після прибуття включає:

- контрольну перевірку составу;

- прийом перевізних документів від локомотивної бригади;

- звірення документів з натурним листом;

- технічний і комерційний огляди вагонів.

Після зупинки поїзда та відчеплення поїзного локомотива працівники ПТО огороджують состав. Порядок огородження составу при проведенні технічного та комерційного оглядів встановлюється технологічним процесом роботи станції за погодженням із начальником ПТО. При огляді виявляються вагони з технічними несправностями, що загрожують безпеці руху, схоронності вантажів.

Рис.9 Графік обробки поїзда, який надійшов на розформування

Технічний та комерційний огляди транзитних поїздів проводяться відповідно до порядку, встановленому Типовим технологічним процесом роботи сортувальної або дільничної станції.

Після зупинки поїзда і відцепки поїзного локомотива, состав обгороджується. Порядок обгородження рухомого складу встановлюється начальником станції.

При огляді виявляють вагони з технічними несправностями та визначають їх придатність під здвоєні операції. Одночасно з технічним оглядом відпускають автогальма та керуючись розміченою телеграмою-натурою, роз'єднують та підвішують авто гальмівні рукава в місцях роз'єднання відцепів.

Організація маневрової роботи

Розпорядження на виконання маневрової роботи по розформуванню, формуванню поїздів, подачі вагонів під вантажні операції та забиранні їх з вантажо-розвантажувальних пунктів надає маневровий диспетчер (черговий по станції) складачу поїздів, який безпосередньо керує її виконанням.

При вступі на чергування та одержанні плану роботи на зміну ДСЦ (ДСП) знайомиться із наявністю вагонів на коліях станції, вантажних пунктах і під'їзних коліях, призначенням вагонів, станом фронтів навантаження, вивантаження, наявністю на місцях працівників і готовністю механізмів до виконання вантажних операцій.

Перед подачею вагонів під вантажні операції складач поїздів, керуючись завданням ДСЦ та сортувальним листом (листом накопичення вагонів), підбирає вагони за пунктами подачі з таким розрахунком, щоб забезпечувалася мінімальна витрата часу і маневрових засобів на подачу, розміщення і забирання вагонів з вантажно-розвантажувальних фронтів.

Для забезпечення рівномірної вантажної роботи станції протягом доби і раціонального використання вантажно-розвантажувальних механізмів та пристроїв подача та забирання вагонів на вантажні фронти здійснюється за графіком, а на під'їзні колії порядком, передбаченим у договорі про експлуатацію залізничної під'їзної колії або про подачу та забирання вагонів.

Подачу та забирання вагонів виконує бригада складачів за розпорядженням ДСЦ (ДСП). Час подачі та забирання вагонів відзначається в Пам'ятці прийомоздавальника (Відомості подачі та забирання вагонів) та на графіку виконаної роботи ДСЦ.

Порожні вагони на колії навантаження ставляться таким чином, щоб після закінчення вантажних операцій і забирання вантажних вагонів маневрова робота з формування составу виконувалася з мінімальною витратою часу. Після закінчення вантажних операцій прийомоздавальники інформують маневрового диспетчера про готовність вагонів до забирання. У свою чергу ДСЦ дає вказівку складачу поїздів для їх забирання з вантажного пункту.

При наявності на станції парку відправлення ДСЦ відповідно до плану відправлення поїздів дає завдання складачу поїздів на перестановку сформованого состава в цей парк із зазначенням колії парку і запланованого часу відправлення поїзда.

Норми часу на розформування, підбирання вагонів у групи, подачі, розміщення на вантажно-розвантажувальних фронтах та забирання їх на станційні колії, формування составів встановлюються розрахунком відповідно до Типових норм часу на маневрові роботи, які виконуються на залізничному транспорті, і перевіряються хронометражними спостереженнями.

Операції при відправленні поїзда

Обробка состава при відправленні включає наступні операції:

- технічний і комерційний огляд;

- причеплення поїзного локомотива;

- огляд і випробування автогальм;

- вручення перевізних документів локомотивній бригаді;

- відправлення поїзда.

Черговий по станції передає состав на технічний і комерційний огляди, вказуючи черговим змін на ПТО і ПКО номер колії, кількість вагонів у складі поїзда, номери головного і хвостового вагонів поїзда та запланований час його відправлення. Робітники ПТО обгороджують состав і починають його огляд і ремонт.

Працівники ПТО огороджують состав і приступають до його огляду і ремонту порядком, встановленим технологічним процесом роботи ПТО.

Закінчивши контрольний технічний та комерційний огляди, працівники, які беруть участь в огляді, стирають усі нанесені ними крейдові написи. Старший оглядач вагонів, переконавшись у закінченні технічного обслуговування, повідомляє чергового по станції щодо технічної готовності составу до відправлення. Після причеплення поїзного локомотива оглядачі-автоматники разом із локомотивною бригадою випробовують автогальма.

Перевізні документи на відправлення поїзда вручаються під розпис машиністу поїзного локомотива в запечатаному вигляді.

Черговий по станції (оператор при черговому) після відправлення поїзда передає поїзному диспетчеру: номер та індекс, призначення і масу поїзда, кількість вагонів (завантажених і порожніх) в складі поїзда, номер колії, фактичний час відправлення поїзда, а при необхідності інші дані.

Послідовність виконання операцій та норми часу на обробку состава по відправленн, приведені на рисунку 10.

5.9 Організація роботи СТЦ

Станційний технологічний центр обробки інформації та перевізних документів забезпечує:

- одержання і обробку комплексної інформації про підхід поїздів, вагонів і вантажів;

- своєчасну та якісну обробку і підбір вантажних документів на поїзди, що прибувають і відправляються;

- ведення безперервного номерного обліку наявності та розміщення вагонів на сортувальних коліях і вантажо-розвантажувальних пунктах;

- передачу в товарну контору перевізних документів на місцеві вагони, що прибувають, і прийом перевізних документів з товарної контори на вагони, що завантажені;

- складання сортувальних листків на состави, які розформовуються;

- контроль за додержанням плану формування поїздів, вимог ПТЕ по формуванню поїздів встановлених норм ваги і довжини;

- контроль за своєчасним відправленням вагонів зі станції та забезпечення зберігання вантажних документів;

- ведення встановлених форм обліку та звітності.

Працівники СТЦ відповідають за додержання плану формування поїздів,

зберігання перевізних документів, повноту і правильність складання натурних листів і підбору документів відповідно до наявності та розміщення вагонів у поїздах, що сформовані, виконання встановлених норм часу на обробку поїздів і документів, додержання таємниці відомостей, які містяться в перевізних документах.

У залежності від місцевих умов і розмірів руху для контрольної перевірки составів, що прибувають і сформовані, в горловинах парків прибуття і сортувального можуть бути встановлені пункти перевірки, які обладнані з СТЦ засобами зв'язку (магнітофонами, радіостанціями тощо). Траса пневмопошти при цьому повинна зв'язувати пункти перевірки составів, що прибувають, з СТЦ, а приймальні бункери для перевізних документів встановлюють поруч із пунктами перевірки.

СТЦ обладнується: телефонним зв'язком з маневровим диспетчером, черговим по станції, черговими по парках і гірці, оператором ПТО, товарною конторою, ПКО, пунктом воєнізованої охорони; радіозв'язком з операторами СТЦ і приймальниками поїзді; магнітофонами і диктофонами для одержання з пунктів перевірки даних про вагони в составах, що прибули і сформовані; телеграфним і телефонним зв'язком для одержання (передачі) інформації про поїзди, які прибувають у розформування, свого формування і транзитні у вигляді телеграми-натурного листа.

6. ГРАФІЧНА МОДЕЛЬ РОБОТИ СТАНЦІЇ І ВАНТАЖНОГО РАЙОНУ

Графічною моделлю називають графічне зображення роботи станції: прийому поїздів, їх обробка в парках.

На графічних моделях відображають також обробку місцевих вагонів, які включають подачу та уборку на вантажних пунктах і підїзних коліях, навантаження-розвантаження вагонів, сортування контейнерів.

Мета графічної моделі - узгодити роботу всіх цехів станції, їх взаємодію з графіком прибуття та відправлення поїздів, з роботою підїзних колій підприємств, уточнити завантаження окремих парків, колій, горловин, маневрових локомотивів, визначити норму часу значення вагонів на станції різних категорій обробки.

Графічну модель складають після розробки нового технологічного процесу, вводу нових графіків руху і плана формування поїздів. Він дозволяє уточнити потребу в технічних засобах та кадрах для виконання заданого обєму роботи, намітити способи використання обладнання, розрахувати норми часу знаходження поїздів, вагонів різних категорій на станції.

Простій вагонів визначають за формулою:

t = n t n 60 ;

де: n - кількість вагонів, які простоюють на станції;

t - час простою.

На підставі графічної моделі розраховується:

-простій вагонів за елементами;

-продуктивність маневрових локомотивів та їх потреба для організації роботи;

-навантаження вантажних фронтів, їх перероблювальна спроможність;

-графік подачі та збирання вагонів;

-завантаження елементів станції і визначення вузьких місць.

Для встановлення основних показників роботи станції за звітну добу проводиться аналіз показників графічної модної. За аналізом визначається місцевий простій вагонів, норма простою вагонів під однією вантажною операцією, коефіцієнт здвоєних опе6рацій, продуктивність маневрових локомотивів.

Таблиця 6.1 Розрахунок норми часу знаходження вагонів на станції

№ п/п	Елементи простою	Номер колії	Норми часу на операцію,хв	К-сть вагонів, які задіяні	К-сть вагоно хвилин	Середній простій
1	2	3	4	5	6	7
1	Обробка поїзда по прибуттю	4	15	101	1515	0.25
2	Перестановка состава на витяжку	14	10	88	880	0.17
3	Очікування перестановки на витяжку	-	-	-	-	-
4	Розформування составу	14	20	88	1760	0.33
5	Очікування подачі на коліях сортувального парку	Тарно-штучна повагонна відправка	8	-	13	585	0.57
6		Великовантажні контейнери	10	-	14	1190
7		Середньотонажні кон.	9	-	26	260
8		Великовагові	11	-	11	550
9		Щебінь	12	-	20	100
10	Подача вагонів з підборкою, перестановками на вантажний район	-	25	101	2525	0.42
	Від прибуття до вантажних операцій					1.74
11	Знаходження під навантаженням	Критий склад вагонна відправка	-	95	13	1235	1,84
12		Площадка для великотонажних контейнерів	-	55	14	770
13		Відкрита площадка	-	120	11	1320
14		Площадка для середньотонажних контейнерів	-	100	26	2600
15		Підвищена колія	-	180	20	3600

Таблиця 6.2 Нормативи для добового плана-графіка

№	Назва операцій	год.	хв	год.
1	Перегінний час ходу поїзда з В на Б	0	15	0,25
2	Перегінний час ходу поїзда з Бтов на Б	0	15	0,25
3	Час зайняття горловини	0	05	0,08
4	Час на обробку состава по прибуттю	0	15	0,25
5	Час на перестановку состава	0	10	0,17
6	Час на розформування составу	0	20	0,33
7	Час набору вагонів для подачі	0	05	0,08
8	Час на подачу вагонів на (з) вантажний район	0	15	0,25
9	Час для розставлення -збирання ваг. на фронтах	0	10	0,17
10	Час холостого рейсу на (з) вантажний район	0	10	0,17
11	Час вантажних операцій (навантаження і розвантаження)	Тарні штучні вагонні	1	10	1,17
12		Тарні дрібні відправки	1	10	1,17
13		Великотонажні контейнери	0	50	0,83
14		Середньотонажні контейнери	1	30	1,50
15		Пиломатеріали	2	00	2,00
16		Вугілля	2	00	2,00
17	Час на закінчення формування	0	20	0,33
18	Час на перестановку состава на колію відправлення	0	10	0,17
19	Час на обробку состава по відправленню	0	30	0,5

7. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА СТАНЦІЇ

На станції розробляються Комплексні заходи з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження випадків виробничого травматизму, профзахворювань й аварій, а також порядок здійснення контролю за їх виконанням.

У процесі проведення заходів щодо забезпечення охорони праці на вантажній станції керівництво станції та відповідних підрозділів повинні виконувати наступне:

- здійснювати систематичний контроль за станом охорони праці на всіх робочих місцях;

- забезпечувати проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- визначити та закріпити відповідними наказами обов'язки, права і відповідальність за стан охорони праці та виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- забезпечити внесення вимог нормативних актів з охорони праці в технологічну документацію згідно з вимогами стандартів;

- слідкувати за дотриманням працівниками безпечних методів виконання робіт, які повинні відповідати правилам безпеки праці для працівників залізничних станцій і вокзалів, іншій нормативній документації, та розробляти й впроваджувати інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, для відповідних професій працівників;

- організувати безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної безпеки;

- забезпечувати працівників згідно з нормами спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту;

- забезпечувати працівників станції миючими, лікувально-профілактичними засобами, відповідно до встановлених норм;

- організовувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій станції;

- забезпечувати норми освітлення робочих місць.

Будівлі, споруди та пристрої станцій при їх будівництві й утриманні

повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів.

Усі роботи пов'язані з ремонтом, утриманням та оглядом будівель і споруд, повинні виконуватися відповідно до чинного законодавства.

Електроустаткування повинно бути заземлено выдповыдно до вимог «Правил устройства електроустановок».

У виробничих (службових) приміщеннях повинні знаходитися санітарні сумки або аптечки першої допомоги з набором медикаментів, перев'язочних матеріалів тощо, а також Інструкція з надання першої допомоги при нещасних випадках. Усі працівники повинні бути навчені правилам надання долікарської допомоги.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ РУХУ НА СТАНЦІЇ

Відповідальність за стан безпеки руху на станції покладається на начальника станції, який особисто і через своїх заступників та начальників відповідних підрозділів станції здійснює комплекс профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки руху і необхідний контроль за станом безпеки руху на станції.

Безпека руху на вантажній станції забезпечується шляхом комплексу профілактичних заходів, які передбачають:

- професійний підбір і розстановку кадрів відповідно до нормативів чисельності, професійних вимог, особливо на посади, пов'язані з рухом поїздів і виконанням вантажних операцій;

- організацію технічного навчання кадрів і підвищення їх кваліфікації, відпрацювання практичних дій роботи в нестандартних ситуаціях;

- організацію спеціального навчання кадрів з питань перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом, робота яких пов'язана з перевезенням таких вантажів;

- періодичну перевірку знань у працівників, робота яких пов'язана з рухом поїздів;

- проведення планових перевірок виконання посадових обов'язків працівниками, робота яких пов'язана з рухом поїздів;

- розслідування кожного випадку порушення безпеки руху з розглядом причин та наслідків у встановленому порядку.

Контроль за станом безпеки руху на станції здійснюється через проведення ревізій, цільових і комплексних перевірок згідно з встановленим порядком.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Забезпечення пожежної безпеки покладається на начальника станції і уповноважених ним осіб. Організація гасіння пожежі, рятування людей, евакуація рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається на начальника станції і його заступників, а за їхньої відсутності - на чергового по станції.

Начальник станції повинен визначити обов'язки посадових осіб станції щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних осіб за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, майданчиків, складів, технологічного й інженерного устаткування, а також за стан і експлуатацію технічних систем протипожежного захисту.

На кожній станції з урахуванням її пожежної небезпеки встановлюється відповідний протипожежний режим. Повинні бути визначені:

- місце застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежно-небезпечних робіт;

- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

- порядок прибирання пилу, сміття, зберігання промасленого спецодягу;

- порядок відключення електрообладнання;

- порядок проходження посадовими особами навчання, перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів тощо.

- дії працівників при виникненні пожежі.

У парках станцій через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання не менше 2-х рукавних ліній на випадок пожежі. При наявності в парках 10 і більше колій, через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77-89 мм з улаштуванням пожежних кранів.

Засоби зв'язку вантажної станції, які можуть бути використані для передачі інформації про пожежу, повинні утримуватись у справному стані і бути доступними для використання в будь-який час упродовж доби.

8. ПАКЕТНА СИСТЕМА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТАРНО - ШТУЧНИХ ВАНТАЖІВ

Пакетна система перевезень використовується для перевезень тарно - штучних та довгомірних вантажів, сформованих за допомогою засобів пакетування у транспортні пакети, що забезпечують у процесі перевезень збереженість вантажів, можливість механізованого виконання вантажних робіт та ефективне використання вантажопідйомності та місткості транспортних засобів, а також безпеку руху поїздів.

Транспортний пакет - це збільшене вантажне місце, сформоване з

кількох окремих місць у тарі (ящиках, мішках, бочках тощо) або без тари (дошки, шпали, труби, паркетна планка тощо), скріплених між собою за допомогою універсальних чи спеціальних, разового або багаторазового користування пакетувальних засобів, на піддонах або без них, яке в процесі транспортування та зберігання забезпечує цілісність пакетів та вантажів. Та безпеку працівників, що виконують транспортні, складські та вантажні роботи.

Засоби кріплення вантажу в пакети повинні мати контрольні знаки

відправника й унеможливлювати вилучення окремих вантажних місць з пакета без порушення кріплення та контрольних знаків. Контрольні знаки це пломба з найменуванням відправника; контрольна стрічка, скріплена в замок; усадкова плівка. Пакетування вантажів здійснюється силами та засобами відправників. Пакетовані вантажі транспортуються без переформування пакета під час перевезення від відправника до одержувача.

Необхідною умовою використання пакетних перевезень є використання

універсальної та спеціалізованої тари і піддонів. Параметри та конструкції піддонів стандартизовані і мають такі основні характеристики: піддони плескаті, стоякові та ящичні: розмірами 800 х 1200 мм. та 1200 х 1000 мм. вантажопідйомністю 1 т.; розмірами 1200 х 1600 мм. та 1200 х 1800 мм. вантажопідйомністю 2,0 і 3,2 т.

Маса транспортного пакету для перевезень в критих вагонах не повинна

перевищувати 1 т., розміри пакету сформованого з окремих вантажних місць з використанням піддону 800 х 1200 мм., не більше 840 х 1240 мм.

Продуктивність вантажних робіт з пакетованими вантажами складає від

100 до 300 т/год.

Виконаємо розрахунки потрібності в плескатих дерев'яних піддонах

розмірами 800 х 1200 мм. для вантажного району.

Необхідний добовий робочий парк піддонів:

де: Кпп - коефіцієнт, що враховує час, протягом якого піддон знаходиться на станції в порожньому стані, Кпп = 1,3;

Кн - коефіцієнт нерівномірності перевезення тарно - штучнихвантажів в критих вагонах, Кн = 1,2;

qп - середня кількість вантажу, що розміщена на піддоні, qп = 0,75 т.;

Qg - середньодобовий об'єм навантаження і вивантаження вантажів;

Qс - середньодобовий об'єм сортування транзитних тарно - штучних вантажів;

txc,tхп - термін зберігання вантажів в складах і на вантажосортувальних платформах;

Ктв - для транзитних сортувальних вантажів, що вивантажені на сортувальну платформу, Ктв = 30%;

Ктп - доля транзитних сортуючих вантажів, які перевантажуються безпосередньо із вагона у вагон, Ктп = 30%;

tтп - час зайнятості піддона при перевезенні із вагона у вагон сортуючих вантажів, tтп = 0,08 доби

Річна потреба в піддонах для перевезення тарно - штучних вантажів:

де: Кпд - коефіцієнт який враховує частину вантажу, що відправляється з

вантажного району на піддонах, що підлягають поверненню,

Визначимо економічний ефект на навантажувально-розвантажувальних роботах при переробці, наприклад паркетної планки в пакетах масою, 0,75 т. в порівнянні з перевезеннями її в звязках по 30 кг., при річному об'ємі переробки 30000 т. операцій.

Економічний ефект перевезення вантажів пакетами визначається перш за все зменшенням витрат праці на вантажні роботи.

Згідно Єдиним нормам виробітку (с.37, норма № 5) при вивантаженні (навантаженні) паркетної планки у звязках електронавантажувачами загальна норма часу на 1 т.:

0,0846 + 0,338 = 0,4226 чол - год.

При навантаженні - вивантаженні цього вантажу в готових пакетах норма часу (с. 36, норма № 19) на 1т буде:

0,0614 + 0,123 = 0,1844 чол - год.

Відповідно змінюється і розцінка на 1т вантажопереробки.

Розцінка в першому випадку складає:

5,066 + 18,218 = 23,284 грн.

в другому:

3,635 +6,630 = 10,265 грн.

При обсязі вантажопереробки 30 тис. т. операцій річний ефект на вантажних роботах складатиме:

Перевезення вантажів в транспортних пакетах в порівнянні з перевезенням тих же вантажів в не пакетованому виді дозволяє також підвищувати статистичне навантаження, скоротити простій вагонів під вантажними операціями, підвищується збереженість вантажу, істотно полегшити працю робітників, що зайняті на виконання вантажо-розвантажувальних робіт; за рахунок скорочення часу на завантажувальні операції прискорюється доставка вантажу і тим самим зменшується маса вантажу, що знаходиться в процесі транспортування.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

В дипломному проекті на основі завдання був вибраний рухомий склад, необхідний для перевезення заданого вантажопотоку, розраховані типи складів та їх параметри, а також засоби механізації для виконання вантажних робіт, розроблена технологія роботи вантажного району, виконані техніко-економічні розрахунки вибору засобів механізації та переробки великотоннажних контейнерів.

Річна економія експлуатаційних витрат при переробці великотоннажних контейнерів, склала 76,37 тис. грн. по двом варіантам.

З розробленої графічної моделі був розрахований середньодобовий простій місцевого вагона і він склав 6,98 год., а також розраховані основні показники роботи станції:

- вантажообіг:

- річний - 1890000 т;

- добовий - 6213 т;

- вагонообіг - 202 ваг;

- коефіцієнт здвоєних операцій - 1,69;

- середнє статичне навантаження:

- по прибуттю - 40,68 т/ваг;

- по відправленню - 30 т/ваг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гревцов С.В., Дітрих В.І., Корнійчук М.П., Никитенко Т.Л., Ходаківський В.І. Організація вантажної і комерційної роботи.

І, ІІ частина. К.: Дельта. 2008р.

2. Корнійчук М.П., Липовець Н.В., Шамрай Д.О. Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту. Частина 1,2. - К.: Дельта, 2006р.

3. Скалов К.Ю., Цуканов П.П. Устройства пути и станций. - М.: Транспорт, 1983г. - 320с.

4. Голубков В.В., Киреев В.С. Механизация погрузоразгрузочных работ и грузовые устройства. - М.: Транспорт, 1981г.

5. Статут залізниць України - К.: Транспорт 1998р.

6. Правила комерційного огляду поїздів та вагонів. УЗ. ЦМ-0058. - К.: 2006р.

7. Практичні рекомендації щодо технологічного складання процесу роботи вантажної станції. УЗ. ЦМ-0019. - К.: Транспорт, 2011р.

8. Інструкція з улаштуванням та утримання колії залізниць України. УЗ. ЦП-0138. - К.: Транспорт, 2006р.

9. Технические условия погрузки и крепления грузов. - М.: Транспорт, 1990г.

10. Правила перевезень вантажів залізничним транспортом України №1, №2 - К.: Укрзалізниця, 2001р.

11. Рекомендований технологічний процес роботи вантажної станції. - К.: Транспорт, 2005р.

Размещено на Allbest.ru