Проект агрегатної дільниці СТО населеного пункту на 34500 жителів з розробкою технології заміни первинного вала коробки передач автомобіля ВАЗ-21074

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Дипломний проект на тему «Проект агрегатної дільниці СТО населеного пункту на 34500 жителів з розробкою технології заміни первинного вала коробки передач автомобіля ВАЗ-21074» складається із 2 частин: розрахунково-пояснювальної записки виконаної на листах А4, та графічної частини - 4 листів формату А1.

У пояснювальній записці проведено розрахунки основних техніко-економічних показників роботи агрегатної дільниці, вибранні обладнання, розрахунок чисельності працюючих.

В розділі Охорона праці проведено розрахунок освітлення або заземлення, детально описано правила техніки безпеки на дільниці, правила протипожежної безпеки, та заходи по охороні навколишнього середовища.

У графічній частині зображено:

1. Лист 1 - загальний вигляд дільниці із обладнанням

2. Лист 2 - загальний вигляд коробки переміни передач автомобіля ВАЗ 21074

3. Лист 3 - загальний вигляд пристосування

4. Лист 4 - деталювання пристосування

Ключові слова дипломного проекту: автомобіль, дільниця, пробіг, ТО, ПР, кузов, технологія



ЗМІСТ

Реферат

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Вибір даних на проектування

1.2 Режим роботи виробничих підрозділів АТП

1.3 Призначення агрегатної дільниці та перелік робіт, які на ній виконуються

2. Розрахунок виробничої програми СТО

2.1 Визначення річної програми СТО

2.2 Трудомісткість технічних дій

2.3 Розрахунок чисельності виконавців робіт поста (дільниці)

2.4 Вибір технологічного обладнання дільниці

2.5 Розрахунок кількості універсальних постів

2.6 Розрахунок площі зони ТО, дільниці ПР

3. Технологічний розділ

3.1 Загальний огляд

3.2 Особливості пристрою

3.3 Ремонт КПП

3.4 Перевірка технічного стану

4. Конструкторський розділ

4.1 Визначення

4.2 Розрахунок вартості пристрою

4.3 Принцип дії

5. Охорона праці

5.1 Санітарно - гігієнічні вимоги до виробничих приміщень

5.2 Розрахунок заземлення агрегатної дільниці СТО

5.3 Правила техніки безпеки на автотранспорті

5.4 Пожежна безпека на автотранспорті

5.5 Екологія та охорона навколишнього середовища

6. Економічний розділ

6.1 Основні показники виробничої програми агрегатної дільниці СТО

6.2 Розрахунок вартості основних фондів

6.3 Розрахунок чисельності працівників

6.4 Визначення економічної ефективності та техніко-економічних показників проекту

6.5 Розрахунок фінансових показників

6.6 Економічна ефективність та технічно-економічні показники проекту

Висновки

Перелік посилань



ВСТУП

Автомобільний транспорт зараз найпоширеніший вид транспорту. Переваги такого транспорту - маневреність, гнучкість, висока швидкість. Вантажні автомобілі перевозять практично всі види вантажів, і навіть на великих відстанях автопоїзди успішно конкурують із залізницею при перевезенні цінних вантажів для яких критична швидкість доставки, наприклад швидкопсувних продуктів. Головною перевагою автомобільних перевезень є можливість доставки вантажу «від воріт до воріт».

При перевезенні пасажирів у населених пунктах використовується громадський автомобільний транспорт. До такого транспорту використовуються також автобуси. Для експлуатації в містах і передмістях нині використовуються переважно міські автобуси з низькою підлогою, а для міжміських і міжнародних рейсових і туристичних перевезень - міжміські і туристичні лайнери. Такі (останні) відрізняються від міських моделей компоновкою з підвищеним рівнем підлоги (для розміщення під ним багажних відсіків), комфортабельним салоном з сидячими місцями, наявністю додаткових зручностей. У зв'язку із підвищенням комфортності туристичних автобусів, вони цілком успішно конкурують в перевезенні туристів із залізничним транспортом.

Окрім, автомобільний транспорт вимагає добрих доріг. У цивілізованому світі існує мережа автомагістралей - багатосмугових доріг без перехресть, на яких допускається швидкість руху понад ста кілометрів на годину.

Абсолютну більшість нині існуючих автомобілів - автомобілі індивідуального користування. Їх використовують, як правило для поїздок на відстані до двохсот кілометрів, а також для туристичних поїздок, та перевезення невеликих вантажів.

Незважаючи на переваги, автомобільний транспорт має ряд недоліків. Легкові автомобілі - найвитратніший транспорт у порівнянні з іншими видами транспорту в перерахунку на одного пасажира. Автомобіль є основним забруднювачем на планеті.

Значна екологічна шкода завдається навколишньому середовищу і суспільству на всіх стадіях виконується, експлуатації, утилізації автомобілів, палива, відпрацьованих олив, покришок, будівництва доріг та інших об'єктів автомобільної інфраструктури. Шкідливі викиди в атмосферу, зокрема оксиду азоту, сірки при згоранні палива, негативно впливають на здоров'я людини.

Автомобільний транспорт потрібний, а отже задача водіїв, механіків, інженерних працівників нормально його експлуатувати, проводити ТО і ремонти, продовжуючи терміни роботи



1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Вибір даних на проектування

Таблиця 1.1

Дані для проектування

Показники	Дані
Умови експлуатації	місто
Модель автомобіля	ВАЗ 21074
Середньодобовий пробіг (км)	-
Дільниця	агрегатна
Зберігання АТЗ	Відкрите
Кількість населення	34500
Кількість днів роботи автомобілів на лінії

Таблиця 1.2

Коротка експлуатаційно-технічна характеристика автомобіля

Показники	Одиниці виміру	Значення
1	2	3
Марка, модель, призначення		ВАЗ 21074
Колісна формула		4х2
Вантажопідйомність (пасажиромісткість)	т (чол.)	4-5чол.
Габаритні розміри		1060
Довжина	мм	4141
Ширина	мм	1620
Висота	мм	1446
Власна вага	кг	1030
Тип двигуна		Бензиновий
Об'єм двигуна	л	1568
Максимальна потужність	кВт (к.с.)	71к.с.
Витрата палива	л/100км	8,5
Розмір шин		165/70 R13
Радіус повороту	м	5.6
Максимальна швидкість	км/год	155
Дорожній проміжок	мм	170
Заправка пальним	л	39
Заправка системи охолодження	л	5

1.2 Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Основний виробничий процес автотранспортного підприємства - транспортний. Тому режим роботи рухомого складу визначає режими роботи всіх зон і підрозділів підприємства.

Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть такими, що дорівнюють кількості днів роботи рухомого складу на лінії. Переважно робота зон ЩО організується у дві зміни. Для інших зон і дільниць АТП при Аі < 300 автомобілів рекомендується брати Д роб. = 255 днів (одна 8-годинна зміна), а при Аі > 300 автомобілів (дві зміни по 7 год.).

У централізованих виробництвах для зон ТО і ПР рекомендується приймати Д роб. = 355 днів (дві зміни по 7 год.), для інших дільниць 255 днів (дві зміни по 7 год.).

Прийняте у проекті рішення про режим роботи виробничих підрозділів треба оформити у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.3

Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Виробничий підрозділ	К-сть робочих днів у році Д роб	К-сть змін n зм	Тривалість зміни tзм
Автомобілі на лінії	305	1	12,0
Зона ЩО	305	1	8,0
Зона ТО-1, ТО-2	255	2	8,0
Пости ПР	255	1	12,0
Виробничі дільниці з нормальними умовами праці (агрегатна, слюсарно-механічна, електротехнічна, шино монтажна).	255	1	8,0
Виробничі дільниці з шкідливими умовами праці (акумуляторна, приладів системи живлення, вулканізаційна, ковальсько-ресорна, зварювальна, малярна).	255	1	8,0



1.3 Призначення зони ТО та перелік робіт, які на ній виконуються

Агрегатна дільниця призначена для ремонту двигунів, коробок передач, зчеплень, рульових керувань, ведених та ведучих мостів, гальмівних систем, карданних передач та інших механізмів і вузлів, що зняті з автомобіля у зоні ТО-2 і ПР.

Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення візками або кран-балками, де підлягають зовнішньому миттю. Попередньо із картерів видаляють масло, із гальмової і охолоджуючої систем - експлуатаційні рідини. Після зовнішнього миття агрегати установлюються на стенди, де виконується їх попереднє розбирання. Вузли і деталі після попереднього розбирання підлягають миттю у спеціальних ваннах або установках.

Деталіпідлягаютьдефектуваннюізвикористаннямвимірювальногоінструментутаспеціальнихприладівзметоювизначеннявідхиленьрозмірівіформповерхонь. Ознаками непридатності деталей до подальшого їх використання без відновлення є задирки, тріщини, вм'ятини, сліди корозії тощо.

Після відновлення і заміни непридатних деталей виконують збирання окремих вузлів і самих агрегатів на відповідних стендах та контроль якості ремонту.

В середньому орієнтовний розподіл загальних трудовитрат агрегатних робіт становить: ремонт двигунів та їх систем - 57%; керованих та ведучих мостів - по 11%; коробок передач - 8%; рульових керувань - 4%; карданних механізмів і зчеплень - по 3%; гальм та інших систем і механізмів - 3%.

Оскільки у загальних трудовитратах агрегатних робіт значна частка (більше 50%) припадає на ремонт двигунів та їх систем, ці роботи можна виконувати у окремому приміщенні (моторному відділенні). Тому можливі два варіанти компонування агрегатних відділень - з виконанням та без виконання робіт по двигуну.



2. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ СТО

2.1 Визначення річної програми СТО

Загальний парк автомобілів,що належать громадянам встановлюється по даних прогнозу на майбутнє для конкретного міста або району в цілому по країні насиченість автомобілями, в розрахунку на 1000 жителів150-200 од.

Закріплені умовно за СТО процент загального парку індивідуальних автомобілів (Кі) приймається: в міських умовах 75 і в сільській місцевості -25.

Річний пробіг одного автомобіля (Lг) приймається: для районів, де річне число днів з плюсовою температурою 230 дн., - 8-10 тис. км. Більше 230дн. - 10-12 тис. км.

Ан = Аф Кі/100 (2.1)

Ан = 5175*75/100 = 3881 шт

Де Аф - кілікість автомобілів що припадає на кількість населення

Кн - кількісь населення

Аф = Кн (0,15 - 0,2) (2.2)

Аф = 34500*0,15 = 5175 шт.

А їх загальний річний пробіг складе

ЕL = Аф КіLг/100 (2.3)

ЕL = 5175*75*10000/100 = 38812500 км

При обґрунтованій потужності СТО слід виходити із того, що у відносно невеликих містах з числом жителів до 100 тис. люд. Вигідніші універсальні станції, а в більш великих містах - як універсальні, так і спеціалізовані, тобто обслуговуючі певний тип автомобілів (заводу виготівника)

2.2 Трудомісткість технічних дій

Трудомісткість технічних дій,здійснюваних на СТО, в проектних розрахунках задається однією питомою нормою в люд-год на 1000 км пробігу, залежній від типажу автомобілів і величини (потужності) станції обслуговування. В приведених нормах не знищується трудомісткість прибирально-мийних робіт (tм), складова на одну дію 0,3 люд-год при механізованому митті й 0,5 люд-год -- при ручному шланговому митті. Число заїздів на миття приймається два на 1000 км пробігу.

Річна трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту по закріпленому за СТО парку автомобілів (якщо цей парк різнотипний) розраховується по формулі. Число й трудомісткість прибирально-мийних дій за рік складають відповідно:

Т = Lt/1000люд-год (2.4)

Тм = 38812500*5/1000 = 194062 люд-год

- сумарні річні пробіги різних типів автомобілів, км;

t1; t2; t3- нормативні трудомісткості ТО й ПР різних типів автомобілів, люд-год/1000 км.

Число й трудомісткість прибирально-мийних дій за рік складають відповідно:

Nм = LЧ2/1000; шт. (2.5)

Nм = 38812500*2/1000 = 77625 шт.

Тм = Ltм люд-год (2.6)

Тм = 38812500*0,5/1000 = 19406 люд. год

Оскільки значення норм трудомісткостіt залежить не тільки від типів автомобілів, а й від масштабу СТО, який на початковій стадії розрахунку звичайно невідомий, можна масштаб проектуючої станції заздалегідь оцінити по розрахунковим сумарним річним пробігам автомобілів, що підлягають обслуговуванню приведений в додатку 2.(дані не нормативні)

Нормами технологічного проектування СТО встановлено примірний розподіл об'ємів ТО і ПР по видах робіт залежно від масштабу станції.

Кількість допоміжних робочих на СТО приймається в межах 10-20% від загального контингенту робочих, занятих технічним обслуговуванням й ремонтом автомобілів.

Таблиця 2.1

Приблизний розподіл трудомісткості ТО і ПР по видах робіт в умовах СТО, %

Види робіт	Тип СТО	Трудомісткість люд-год
	Великі
Діагностика ТО-1 ТО-2 Змащувальні роботи Регулювання сходження і розвал передніх коліс Регулювання гальм Ремонт і зарядка акумуляторних батарей Електро-карбюраторні роботи Ремонт агрегатів Шиномонтажні роботи Оббивочні роботи Кузовні і зварювальні роботи Малярні роботи Слюсарно-механічні роботи	8 10 9 7 7 5 1 4 4 5 2 20 10 8	15524 19406 17465 13584 13584 9703 1940 7762 7762 9703 3881 38812 19406 15524
Всього	100	194056



2.3 Розрахунок чисельності виконавців робіт поста (дільниці)

Основну групу виконавців робіт ремонтно-обслуговуючого виробництва АТП становлять ремонтні робітники, чисельність яких визначають, враховуючи річний обсяг роботи Тр (люд-год) підрозділу технічної служби за формулою:

Ря = Тр/Фм; (2.4)

Ря = 194056/1843 = 105 люд.

Ряш = 128969/1565 = 82

Де Ря - явочна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників;

Фм - річний фонд часу робочого місця, людино-годин.

Штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників визначається за формулою:

Рш = Тр/Фр; (2.5)

Рш = 7762/1843 = 4;

Рш = 7762/1565 = 5

Де Рш - штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників;

Фр - річний фонд часу робітника, (людино-годин), який враховує втрати часу викликані хворобою, виконанням державних обов'язків, відпусткою та ін.

Річний фонд часу робітника завжди менший за річний фонд часу робочого місця і визначається за формулою:

Фр = Фм - (tвід + tін); (2.6)

Фр норм = 2070-(144+83) = 1843 год.

Фр шкідл = 1830-(192+73) = 1565 год.

де tвід - тривалість відпустки (додаток 8);

tін - інші втрати робочого часу з поважних причин

tін ? 0,04 Фм, год. (2.7)

tіннорм = 0.04*2070 = 83год

tін шкідл = 0,04*1830 = 73 год

При проведенні розрахунків Фм приймають 2070 год. для виробництв з нормальними умовами праці і 1830 год. - для виробництв з шкідливими умовами праці.

Результати розрахунку чисельності виробничих робітників та розподіл їх за змінами зводимо в таблицю 2.2 для СТО і таблицю 2.3 для АТП.

Таблиця 2.2

Чисельність та розподіл виконавців робіт за змінами СТО

Виробничі підрозділи	Річна трудомістк.	Кількість робітників	Розподіл роб. за змінами
		Розрахун.	Штатна	І зм.	ІІ зм.	ІІІзм.
1	2	3	4	5	6	7
Діагностика	15524	8,42	8	3	3	2
Зона ТО-1	19406	10,5	11	4	4	3
Зона ТО-2	17465	9,4	9	3	3	3
Змащувальні роботи	13584	7,3	7	3	2	2
Регулювання сходження і розвалу передніх коліс	13584	7,3	7	3	2	2
Регулювання гальм	9703	5,2	5	2	2	1
Ремонт і зарядка АКБ	1940	1,2	1	1	-	-
Електро-карбюраторні роботи	7762	4,9	5	2	2	1
Шиномонтажні роботи	7762	4,2	4	2	1	1
Оббивочні роботи	9703	5,2	5	2	2	1
Бляхарські, кузовні, арматурні і зварювальні роботи	3881	2,1	2	1	1	-
Малярні роботи	38812	24,8	25	8	8	6
Слюсарно-механічні роботи	19406	10,5	11	4	4	3
Ремонт агрегатів	15524	8,4	8	3	3	2



2.4 Вибір технологічного обладнання зони (дільниці)

У курсовому проекті підбір обладнання здійснюється тільки для однієї зони (дільниці), визначеної у завданні на проектування.

Таблиця 2.3

Обладнання дільниці (поста)

№ п/п	Найменування	Тип і модель	К-сть	Габаритні розміри
1	2	3	4	5
1	Слюсарний верстак	1	1200:800	1.5
2	Стенд для розбирання коробки передач	1	1000:1000	1
3	Стенд для розбирання рульового механізму	1	700:700	1
4	Стенд для розбирання редуктора ведучих мостів	1	900:1350	0,7
5	Стенд для розбирання карданої передачі	1	500:1200	0,4
6	Стенд для ремонту двигунів	1	1720:1100	1,6
7	Кранбалка	1
8	Компресор	1	780:520	1,5
9	Стелаж	1	1700:730	2,3
10	Шафа	1	1150:650	1,8
11	Ящик для обтирочногоматеріалу	1
12	Ящик для відходів	1	500:500	1
13	Пожежні щити	1

2.5 Розрахунок площі зони ТО, дільниці ПР

Площі виробничих приміщень визначаються за питомими площами на одиницю обладнання чи на одного працюючого.

Площа виробничих дільниць

Fоб = fоб Кщ; (2.8)

Fоб = 13,8*4 = 55,2мІ;

Fоб - сумарна площа горизонтальної проекції по габаритних розмірах обладнання, мІ;

Kщ - коефіцієнт щільності розміщення обладнання: для дільниць слюсарно-механічної, мідницько-радіаторної, ремонту електрообладнання, ремонту приладів живлення Кщ = 3…4; для агрегатної, шино монтажної, Кщ = 4,5…5,5.

Визначення площ дільниць (цехів) за питомими показниками площі на одного працюючого виконують за формулою:

Fд = fр+ fрп(n - 1);(2.9)

Fд = 22 + 14 (4 - 1) = 64мІ

Де Fр - питома площа на першого робітника

Fрп - питома площа на кожного послідуючого робітника

N - кількість робітників

Отримані результати першим і другим методами розрахунку площі порівнюють між собою і більше значення приймають за площу дільниці (цеху).



3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Загальний огляд

Рисунок 3.1 Коробка передач ВАЗ-21074

1 - сальник первинного вала; 2 - задній підшипник первинного вала; 3 - картер зчеплення; 4 - встановлююче кільце підшипника; 5 - голчатий підшипник вторинного вала; 6 - упорна шайба пружини синхронізатора IV передачі; 7 - зубчастий вінець синхронізатора IV передачі; 8 - сапун; 9 - муфта синхронізатора III и IV передач; 10 - ступиця муфти синхронізатора; 11 - стопорне кільце блокуючого кільця синхронізатора; 12 - блокуюче кільце синхронізатора; 13 - пружина синхронізатора; 14 - ведена шестерня III передачі; 15 - ведена шестерня II передачі; 16 - вторинний вал; 17- ведена шестерня I передачі; 18 - втулка шестерні I передачі; 19 - проміжний підшипник вторинного вала; 20 -- стопорна пластина; 27 -- ведена шестерня заднього ходу; 22 -- стержень важеля; 23 -- упорна подушка; 24 -- пружна подушка; 25 -- дистанційна втулка; 26 -- запірна втулка; 27 -- ведуча шестерня привода спідометра; 28 -- сальник вторинного вала; 29 -- фланець еластичної муфти; 30 -- гайка; 31 -- ущільнювач центруючого кільця; 32 -- стопорне кільце; 33 -- центруюче кільце; 34 -- задній підшипник вторинного вала; 35 -- грязевідбивач; 36 -- ведена шестерня привода спідометра; 37 -- задня кришка коробки передач; 38 -- привод спідометра; 39 -- вилка включення заднього ходу;40 -- ведуча шестерня заднього ходу; 41 -- проміжна шестерня заднього ходу; 42 -- вісь проміжної шестерні; 43 -- задній підшипник проміжного вала; 44 -- ведуча шестерня I передачі; 45 -- муфта синхронізатора I і II передач;46 -- картер коробки передач; 47 -- ведуча шестерня II передачі; 48 -- ведуча шестерня III передачі; 49 -- пробка заливного і контрольного отвору; 50 -- нижня кришка коробки передач; 51 -- проміжний вал; 52 -- шестерня постійного зчеплення проміжного вала;53 -- передній підшипник проміжного вала; 54 -- зажимна шайба підшипника; 55 -- болт; 56 -- шестерня постійного зчеплення первинного вала; 57-- пружинна шайба; 58 -- стопорне кільце; 59 -- передня кришка коробки передач; 60 -- первинний вал

3.2 Особливості пристрою

З 1987 р. на всіх випущених моделях коробки передач уніфіковані за передавальним числом і мають однакову конструкцію. Виняток становить повнопривідний автомобіль ВАЗ-2121, у якого привід спідометра здійснюється від роздавальної коробки, а не від коробки передач

Відрізняються коробки передач приводами спідометрів, кожен з яких відповідає своєму передавальному числу головної передачі. Для зовнішньої відмінності на приводі спідометра наноситься мітка фарбою: синьої для передавального числа головної передачі 3,9; червоною для 4,1, не фарбується для 4,3. Крім того, на картер зчеплення (навпроти сапуна) наноситься фарбою маркування, що вказує, на яку модель автомобіля вона встановлюється. Наприклад, для автомобілів ВАЗ-2104, -2105 маркується цифрою 5, для ВАЗ-2107-7.

На описуваних моделях встановлюється чотирьохступенева коробка передач з синхронізаторами на всіх передачах переднього ходу. Частина автомобілів оснащується п'ятиступінчастою коробкою передач, виготовленої на базі чотириступінчастої коробки.

Коробка передач складається з картера 46 (рис. 1), в якому розташовані первинний, проміжний і вторинний вали з шестернями і синхронізаторами, і механічного приводу перемикання передач.

Первинний вал 60 обертається в двох підшипниках: передній розташований у торці колінчастого вала, задній - в гнізді картера коробки передач. Вал має два зубчастих вінця. Шестерня постійного зачеплення первинного валу 56 з косими зубами знаходиться в постійному зачепленні з шестірнею 52 проміжного вала, а вінець 7 з прямими зубами є вінцем синхронізатора IV; передачі. Проміжний вал 51 являє собою блок чотирьох шестерень, встановлений в двох підшипниках 43 і 53. Вторинний вал 16 встановлений на трьох підшипниках. На ньому розташовані, два синхронізатора. Кожен з них складається з ковзної муфти 9 і 45, маточини 10, блокуючих кілець 12 і пружин 73 Маточина, жорстко з'єднана з вторинним валом, має зовнішні вінці,.; на яких розташована ковзна муфта 9 Блокує кільця своїми внутрішніми вінцями з об'єднуючим з вінцями синхронізаторів первинного валу і шестерні 14 III передачі. Кільця підтискаються до кінцевих поверхнях муфти пружинами ! 13. Проміжна шестерня 41 заднього ходу вільно розташована на осі 42.

Передачі перемикаються за допомогою механічного приводу, що складається з трьох штоків, на котрих закріплені вилки, що входять до проточку ковзних муфт 9 і 45 синхронізаторів, авілк 439, що входить в протокушестерні41заднього ходу.

Можливі несправності коробки передач, їх причини та способи усунення наведені в таблиці



Таблиця 3.3

Причини несправностей	Способи усунення
Шум в коробці передач
Знос підшипників, шестерень і синхронізаторів Недостатній рівень масла в коробці передач Осьовий люфт валів	Замінити зношені деталі долити масло Замінити підшипники або деталі, які їх фіксують
Знос підшипників, шестерень і синхронізаторів Недостатній рівень масла в коробці передач Осьовий люфт валів	Замінити зношені деталі долити масло Замінити підшипники або деталі, які їх фіксують
Знос підшипників, шестерень і синхронізаторів Недостатній рівень масла в коробці передач Осьовий люфт валів	Замінити зношені деталі долити масло Замінити підшипники або деталі, які їх фіксують
Затруднене переключення передач
Неповне вимикання передач Заїдання сферичного шарніра Деформації важеля перемиканні передач. Тугий рух штоків вилок (задирки, забруднення гнізд штоків, заклинювання блокувальних сухарів) Тугое рух ковзних муфт на маточинах при забрудненні шлицев Деформація вилок перемикання передач	Див. табл. "Зчеплення"
Зачистити поверхні, що сполучаються шарніра. Усунути деформацію або замінити новим
Відремонтувати або замінити зношені деталі. Очистити або замінити пошкоджені деталі Виправити вилки, при необхідності замінити
Мимовільне вимикання або нечітке включення передач
Знос кульок і гнізд штоків, зниження пружності пружин фіксаторів	Замінити пошкоджені деталі новими
Знос блокуючих кілець синхронізаторів. Знос зубів муфти синхронізатора	Замінити зношені або пошкоджені деталі
	Замінити муфту або шестерню
Витік масла
Зношення сальників Вала	Замінити сальники
Послаблення кріплення кришок картера коробки передач, пошкоджень прокладок ущільнювачів	Підтягнути гайки або замінити ущільнювальні прокладк и
Послаблення кріплення картера зачеплення до картера коробки передач	Підтягнути гайки

3.3 Ремонт КПП

Знімання і установка коробки передач на автомобіль

Знімання. Встановлюють автомобіль над оглядовою канавою (або на підйомник), ставлять упори під передні колеса і вивішують задній міст з одного або двох сторін. Опускають гальмо стоянки і встановлюють важіль перемикання передач у нейтральне положення. Від'єднують дроти від акумуляторної батареї. Знімають передній килимок підлоги і зовнішній чохол важеля перемикання передач, пластмасову кришку і ущільнювач. Притискаючи вниз стрижень 22 (див. рис. 1) важеля, викруткою або яким-небудь іншим загостреним інструментом виймають запірну втулку 26 з канавки важеля і знімають стрижень.

Від'єднують підвіску труб глушників в задній частині автомобіля, а потім трубу глушників від приймальні труби. Від'єднують хомут кріплення приймальної труби до коробки передач. Ключем 02.7812.9500 відкручують гайки кріплення приймальної труби глушників до випускного колектора і знімають трубу. Відкручують нижні болти кріплення кришки картера зчеплення і від'єднують масовий дріт від картера зчеплення і дроти від вимикача ліхтаря заднього ходу.

Рисунок 3.2 Привідвимикання зчеплення

1 - Відтяжна пружина вилки; 2 - контргайка; 3 - регулювальна гайка тяги; 4 - шплінт; 5 - вилка вимикання зчеплення; 6 - штовхач; 7 - болт кріплення робочого циліндра до картера зчеплення; 8 - робочий циліндр приводу вимикання зчеплення

Відчепіть відтяжну пружину 1 від вилки 5 вимикання зчеплення (рис. 2) і зніміть шплінт 4 з штовхача 6. Від'єднайте робочий циліндр 8 від картера зчеплення. При цьому циліндр 8, з'єднаний з трубопроводом, що йде до головного циліндру приводу вимикання зчеплення, залишається на автомобілі, що виключає втрату гальмівної рідини і необхідність подальшої прокачування гідравлічного приводу вимикання зчеплення.

Рисунок 3.3 Еластична муфта з'єднання карданного вала з коробкою передач:

1 - болти кріплення фланця карданного вала до еластичної муфті; 2 - гайки болтів кріплення фланця вторинного вала коробки передач до еластичної муфті; 3 - пристосування А.70025; 4 - еластична муфта; 5 - поперечина задньої підвіски двигуна

Зніміть кронштейн безпеки карданного валу. Від'єднайте гнучкий вал спідометра від редуктора приводу спідометра.

Одягніть наеластичну муфту 4 (рис. 3) хомут А.70025 і затягніть його. Це полегшить зняття і наступне встановлення еластичної муфти. Викрутіть гайки 2 і, прокручуючи карданний вал, видаліть болти кріплення еластичної муфти 4 до фланця вторинного вала коробки передач. Опустіть і відведіть убік передній карданний вал з муфтою.

Викрутіть шарнірним торцевим ключем 02.7812.9500 болти кріплення стартера до картера зчеплення і звільніть його. Викрутіть болти кріплення кришки картера зчеплення. Від'єднайте опору задньої підвіски двигуна від поперечки, а потім зніміть поперечину, підтримуючи коробку передач знизу. Поставте під картер коробки передач домкрат, козелки або іншу підходящу опору. Шарнірним торцевим ключем А.55035 відверніть болти кріплення і зніміть коробку передач разом з картером зчеплення, змістивши її до задньої частини автомобіля так, щоб витягти первинний вал коробки передач з переднього підшипника і з маточини веденого диска зчеплення.

Попередження. При знятті або установці коробки передач категорично забороняється спирати кінець первинного вала на завзятий фланець нажимної пружини зчеплення, щоб не деформувати сполучні пластини зчеплення.

Розбирання і збирання коробки передач

Розбирання. Промийте коробку передачі встановіть її на стенді. Злийте масло і зніміть нижню кришку з прокладкою. Зніміть вилку приводу вимикання зчеплення, а з направляючої втулки передньої кришки коробки передач - муфту в зборі з підшипником і сполучної пружиною. Зніміть картер зчеплення з прокладкою і передньої кришкою коробки передач (разом з сальником і пружинною шайбою) (рис. 4).

Рисунок 3.4 Внутрішній вигляд картера зчеплення

Чорними стрілками вказані гайки кріплення картера зчеплення до коробки передач; білою стрілкою вказано отвір в передній кришці для випуску масла з картера коробки передач, щоб не відбувалося замаслювання дисків зчеплення Зніміть привід спідометра з прокладкою і вимикач ліхтаря заднього ходу, дотримуючись обережності, щоб не деформувати його корпус. Виверніть болт кріплення вилки перемикання III і IV передач. Встановіть на первинний вал фіксатор 41.7816.4068 або одночасно увімкніть дві передачі. Це запобіжить перевертання первинного, вторинного та проміжного валів і дозволить виконати наступні операції з розбирання.

Рисунок 3.5 Зняття стопорного кільця

Зніміть стопорне кільце з кінця вторинного валу коробки передач (рис. 5).

Рисунок 3.6 Зняття центрую чого кільця еластичної муфти карданного вала виштовхувачем А.40006/1 і знімачем А.40005/4

Розігнувши стопорну шайбу, відверніть гайку на кілька оборотів, щоб зрушити центрувальну кільце еластичної муфти, і знову загорніть гайку. Виштовхувачем А.40006/1 зі знімачем А.40005/4 зніміть з кінця вторинного валу центрувальну кільце еластичної муфти карданного валу (рис. 6).

Зніміть з кінця вторинного валу ущільнювач центрую чого кільця еластичної муфти, відверніть гайку і знімачем А.40005/3/9В/9 Сзніміть фланець еластичної муфти (рис. 3.7)

Рисунок 3.7 Зняття фланця еластичної муфти знімачем А.40005/3/9В/9С: 1 - фланець еластичної муфти; 2 - болти кріплення пристосування до фланця; 3 - планка 9С знімача А.40005/3; 4 - знімач А.40005/3

Рисунок 3.8 Внутрішній вигляд задньої кришки коробки передач:

1 - гвинт з вушком кріплення відтяжної пружини важіль перемикання передач; 2 - відтяжна пружина важеля; 3 - важіль перемикання передач; 4 - гвинт обмеження поперечного ходу важеля.

Стрілкою вказано напрямок, в якому потрібно перемістити важіль, щоб вивести його із зачеплення з головками штоків перемикання передачі зняти задню кришку коробки передач



Рисунок 3.9 Зняття стопорного пружинного кільця шестерні заднього ходу проміжного валу

Зніміть з вторинного валу задній підшипник. Зніміть провідну шестерню приводу спідометра. Зніміть з штока заднього ходу вилку з дистанційною втулкою. Зніміть з осі проміжну шестерню заднього ходу. Зніміть стопорне кільце провідної шестерні заднього ходу з проміжного валу (рис. 3.9); зніміть шестерню і пружинну шайбу.

Рисунок 3.10 Витяг проміжного вала з картера коробки передач

Зніміть стопорне кільце веденої шестерні заднього ходу з вторинного валу, притискаючи оправкою 41.7816.4069 пружинну шайбу, щоб зняти навантаження зі стопорного кільця. Зніміть ведену шестерню заднього ходу і пружинну шайбу. За допомогою фігурних оправок (типу викруток) і стрижневих виколоток вийміть з картера коробки передач передній і задній підшипники проміжного валу. На внутрішніх кільцях дворядного переднього підшипника назначте мітки, за якими ці кільця встановлюйте на колишні місця в зовнішньому кільці підшипника. Вийміть з картера коробки передач проміжний вал, нахиляючи його, як показано на рис. 10.

Рисунок 3.11 Привід перемикання передач:

1 - вилка включення заднього ходу; 2 - відтяжна пружина важеля перемикання передач; 3 - напрямна чашка важеля; 4 - шарова опора важеля; 5 - важіль перемикання передач; 6 - сферична шайба; 7 - пружина важеля; 8 - стопорне кільце; 9 - запірна втулка демпфера; 10 - пружні втулки демпфера; 11 - дистанційна втулка демпфера; 12 - завзята подушка демпфера; 13 - стрижень важеля перемикання передач; 14 - вилка включення III і IV передач; 15 - вилка включення я і II передач; 16 - шток вилки включення I і II передач; 17 - шток вилки включення III і IV передач; 18 - шток вилки включення заднього ходу; 19 - блокувальні сухарі; 20 - кришка фіксаторів; 21 - втулка; 22 - пружина фіксатора; 23 - кулька фіксатора; 24 - задня кришка коробки передач; 25 - вмикач ліхтаря заднього ходу; 26 - дистанційна втулка вилки заднього ходу

Зніміть кришку 20 (рис. 11) фіксаторів штоків разом з прокладкою, вийміть пружини і кульки фіксаторів. Вийміть з картера коробки передач шток 18 вилки включення заднього ходу, шток 17 вилки перемикання III і IV передач. Викрутіть болт кріплення вилки і II передач, вийміть шток і вилки. Виймаючи штоки, одночасно видаліть три блокувальних сухаря.



Рисунок 3.12 Відкручування гвинтів кріплення стопорної пластини проміжного підшипника вторинного валу дриль-викруткою

Стрілкою показано напрямок ударного ходу обойми викрутки; користуватися молотком. Зніміть стопорну пластину (мал. 12) проміжного підшипника вторинного валу і вісь проміжної шестерні заднього ходу.

Рисунок 3.13 Витяг первинного валу з картера коробки передач

За допомогою оправок (типу викруток) вийміть первинний вал разом з підшипником і кільцем синхронізатора (рис. 13) і зніміть голчастий підшипник з переднього кінця вторинного валу.

Рисунок 3.14 Витяг вторинного валу з картера коробки передач

Вибийте з проміжного підшипника вторинний вал, вийміть проміжний підшипник і, нахиливши як показано на рис. 14, вийміть з картера вторинний вал в зборі з шестернями, муфтами і кільцями синхронізаторів. Зніміть з валу муфту синхронізатора III і IV передач.

Рисунок 3.15 Деталі первинного валу

1 - стопорне кільце; 2 - пружинна шайба; 3 - підшипник; 4 - первинний вал; 5 - пружина синхронізатора; 6 - блокуючий кільце синхронізатора; 7 - стопорне кільце; 8 - підшипник

Розберіть первинний вал (рис. 15): Зніміть стопорне кільце 7, блокуюче кільце 6 і пружину 5 синхронізатора; Встановіть вал на прес і, стиснувши оправкою 41.7816.4069 пружинну шайбу 2, зніміть стопорне кільце 1, а потім пружинну шайбу і підшипник 3.

Рисунок 3.16 Деталі вторинного валу

1 - стопорне кільце; 2 - пружинна шайба; 3 - маточина синхронізатора; 4 - муфта синхронізатора; 5 - стопорне кільце; 6 - блокуючий кільце синхронізатора; 7 - пружина синхронізатора; 8 - шайба; 9 - шестерня III передачі; 10 - вторинний вал; 11 - шестерня II передачі; 12 - шайба; 13 - пружина синхронізатора; 14 - блокуючий кільце; 15 - стопорне кільце; 16 - маточина синхронізатора; 17 - муфта синхронізатора; 18 - стопорне кільце; 19 - блокуючий кільце синхронізатора; 20 - пружина синхронізатора; 21 - шайба; 22 - шестерня я передачі; 23 - втулка шестерні я передачі; 24 - підшипник; 25 - шестерні заднього ходу; 26 - пружинна шайба; 27 - стопорне кільце; 28 - шестерня приводу спідометра; 29 - задній підшипник; 30 - сальник; 31 - фланець еластичної муфти; 32 - гайка; 33 - ущільнювач; 34 - центрувальну кільце; 35 - стопорне кільце

Розберіть вторинний вал (рис. 16): - Зніміть з задньої сторони вала шестерню 22 передачі з втулкою 23, маточину 16 з ковзаючою муфтою перемикання і II передач, шестерню 11 II передачі разом з блокуючим кільцем 14 синхронізатора; (Див. мал. 17) - встановіть вторинний вал з оправкою 41.7816.4069 на прес, підкладіть під шестерню III передачі опорні півкільця 3 і, натискаючи оправкою на пружинну шайбу, зніміть стопорне кільце 2; потім пружинну шайбу 4, маточину ковзної муфти перемикання III і IV передач і шестерню III передачі.

Рисунок 3.17 Встановлення на вторинному валу стопорного кільця:

1 - оправлення 41.7816.4069; 2 - стопорне кільце; 3 - опорне півкільце; 4 - пружинна шайба; 5 - шток преса

Рисунок 3.18 Деталі важеля перемикання передач:

1 - болт відтяжна пружини; 2 - шайба; 3 - відтяжна пружина; 4 - прокладка; 5 - напрямна чашка; 6 - прокладка; 7 - шайба; 8 - обмежувальний болт; 9 - важіль перемикання передач; 10 - кульова опора; 11 - сферична шайба; 12 - пружина; 13 - опорна шайба; 14 - стопорне кільце; 15 - прокладка; 16 - фланець; 17 - пружинна шайба; 18 - гайка; 19 - манжета; 20 - внутрішній чохол; 21 - стрижень важеля; 22 - ковпачок; 23 - завзята подушка; 24 - пружна втулка; 25 - дистанційна втулка; 26 - пружна втулка; 27 - запірна втулка

Розберіть важіль перемикання передач і задню кришку: - Зніміть важіль 20 (рис. 18) важеля, стопорне кільце 14, шайбу 13, пружину 12 і сферичну шайбу 11;

Від'єднайте відтяжну пружину 3 важеля від вушка болта 1; - Зніміть манжету 19, відверніть гайки кріплення фланця 16 і зніміть важіль разом з фланцем, опорою 10 та чашкою 5. Збірка коробки передач проводиться в послідовності, зворотному розбиранні.

При цьому врахуйте, що: Пружина 22 (рис. 11) кульки фіксатора штока вилки заднього ходу відрізняється від інших пружністю, вона пофарбована в зелений колір або має Кадмієве покриття;

При установці картера зчеплення з передньою кришкою коробки передач отвір в передній кришці має бути розташоване так, як показано на рис 0,4;

Перед установкою робочої поверхні сальника покрийте мастилом ЛІТОЛ-24-При складанні вторинного та проміжного валів користуйтеся оправками 41.7853.4028,41.7853.4032, 41.7853.4039;

Рисунок 3.19 Установка на вторинному валу стопорного кільця шестірні заднього ходу:

1 - запірний кільце; 2 - оправлення 41.7816.4069; 3 - пружинна шайба; 4 - шестерня заднього ходу вторинного валу

При установці стопорного кільця шестірні заднього ходу використовуйте оправлення 41.7816.4069, як показано на рис. 19.

3.4 Перевірка технічного стану

Очищення. Перед оглядом деталі коробки передач ретельно очистіть. Щіткою або скребком видаліть всі відкладення і очистіть отвори і шліци від можливих забруднень; потім промийте, щоб усунути і розчинити всі залишки масла. Обдуйте деталі струменем стисненого повітря і акуратно протріть їх. Особливо ретельно продуйте підшипники, направляючи струмінь стисненого повітря так, щоб не виникло швидкого обертання кілець.

Картер і кришки На картері не повинно бути тріщин, а на поверхні росточок для підшипників зносів або пошкоджень. На поверхнях сполучення з картером зчеплення, з задньої і нижньої кришками не повинно бути пошкоджень, щоб запобігти розбіжність осей і недостатню герметичність, що викликає витік масла. Незначні пошкодження згладьте напилком. Якщо деталі занадто пошкоджені або зношені, замініть новими. Перевірте стан передньої кришки і переконайтеся в тому, що первинний вал при обертанні не стосується її. Якщо встановлена неспіввісність валу і кришки, замініть пошкоджені деталі. Перевірте, чи не засмічений зливний отвір масла в кришці первинного валу (показано стрілкою на рис. 4). Очистіть пробку зливного отвору.

Сальники

Перевірте сальники і переконайтеся у відсутності ушкоджень, неприпустимого зносу і нерівностей на робочих кромках сальників. Знос робочих крайок сальників по ширині допускається не більше 1 мм. При виявленні навіть незначного дефекту сальники замінюйте новими.

Вали

На робочих поверхнях і шліцах вторинного вала не допускаються пошкодження і надмірний знос; фланець еластичної муфти повинен вільно ковзати без заїдань на шліцах. На поверхнях кочення голок на передньому вала не повинно бути шорсткостей і задирів.

Перевірте стан поверхонь кочення голок в отворі первинного валу. Перевірте проміжний вал, у якого не допускається викришування або надмірний знос зубів. Поверхня осі шестерні заднього ходу повинна бути абсолютно гладкою, без слідів заїдання. Величина монтажного зазору між віссю і втулкою проміжної шестерні заднього ходу 0,056-0,09 мм, гранично допустимий зазор 0,15 мм. Величину зазору перевіряйте, вимірявши діаметри осі і втулки шестірні. У нових деталей діаметри рівні: вісь шестерні 19,9 +0,094-0,05 мм, внутрішній діаметр запресованої втулки - 20 +0,07-0,05 мм.

Незначні нерівності на поверхнях усуньте дрібною наждачною шкіркою. При великих пошкодженнях і деформаціях замініть вал новим.

Шестерні. На шестернях не допускаються пошкодження або надмірний знос зубів. Особливу увагу звертайте на стан торців зубів на вінцях синхронізаторів. Пляма контакту зачеплення зубів шестерень повинно розташовуватися по всій робочій поверхні, яка повинна бути гладкою і без слідів зносу. Перевірте зазор зачеплення між шестернями, монтажна величина якого повинна бути 0,10 мм; граничний знос - 0,20 мм. Монтажний зазор між втулкою і шестернею я передачі та між вторинним валом і шестернями II і III передач повинен бути 0,05-0,10 мм; граничний знос - зазор 0,15 мм. При зносі, що перевищує допустимі межі, шестерні замініть новими.

Підшипники. Кулькові або роликові підшипники повинні бути в бездоганному стані. Їх радіальний зазор не повинен перевищувати 0,05 мм. Притиснувши пальцями внутрішнє кільце до зовнішнього, провертайте одне з них в обох напрямках, кочення при цьому має бути плавним. На поверхні кульок або роликів і доріжках кочення кілець не допускаються ушкодження. Пошкоджені підшипники замініть новими. При заміні переднього підшипника первинного вала користуйтеся виштовхувачем А.40006; при цьому маховик можна не знімати.

Штоки і вилки. Деформація вилок перемикання передач не допускається. Штоки повинні вільно ковзати без значного зазору в отворах картера. Перевірте стан блокувальних сухарів штоків, пружин кульок фіксаторів. Деталі, що мають сліди заїдання або зносу, замініть новими.

Маточини, муфти та блокуючі кільця синхронізаторів. Перевірте, чи немає слідів заїдання на маточинах муфт включення I-II і III-IV передач, особливо на поверхнях ковзання муфт. Особливу увагу зверніть на стан торців зубів муфт.

Не допускається надмірний знос поверхні блокуючих кілець, їх треба замінювати, якщо вони впираються торцем в муфту синхронізатора. Можливі нерівності, що перешкоджають вільному ковзанню, усуньте оксамитовим напилком. Деталі, зношені більш допустимих меж, замініть новими.

автотранспортний агрегатний технічний технологічний



4. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

4.1 Визначення

З вигляду цей інструмент не дуже схожий зі своїм звичайним «побратимом». Корпус його більш міцний і робиться з металу, оскільки він повинен без шкоди для себе витримувати удари молотка. У комплекті до цього інструмента йдуть, як правило, дві насадки - одна під хрестову викрутку, а інша - під плоску. Сполучна частина, в яку і вставляються ці насадки, має квадратну форму, а значить в ній можна закріплювати і торцеві головки, що дозволяють працювати не тільки з шурупами і саморізами, а й з болтами і гайками. Це особливо важливо для тих, хто займається ремонтом автомобілів, в яких, як відомо, кріплення часто «прикипають» до деталей.

Корпус викрутки виготовлений з додаванням хром-ванадієва сплаву, що додає йому велику міцність. Інструмент продається як окремо, так і з великим набором різних комплектуючих. Насадки повинні бути так само міцні і не « згортаються » після першого удару, тому при покупці потрібно звернути увагу на метал, з якого вони зроблені. Найбільш довговічні насадки виготовляються зі сплаву нікелю, хрому і молібдену.

Ударно поворотна викрутка може не тільки викручувати старі кріплення, але і встановлювати на їх місце нові. Вкручує вона теж «на століття» - зафіксований за допомогою неї кріплення демонтувати можна буде тільки нею.

4.2 Розрахунок вартості пристрою

Розрахунок собівартості пристосування визначається за формулою:

(4.1)



де Зм - затрати на основні матеріали, куповані вироби;

Зі - затрати по заробітній платі, утримані та експлуатації обладнання, загальнозаводські та позавиробничі витрати, приймаємо у розмірі(90-120%) від З м(грн.).

Витрати на основні матеріали, куповані вироби розраховуємо за формулою:

де Цм - вартість одного кілограму металу з врахуванням транспортних заготівельних витрат;

(4.2)

Затрати по заробітній платі та інші приймаємо у розмірі 80% від затрат на основні матеріали:

Зі = 22.25*0,8 = 17.8 грн.

Собівартість пристосування становить

С = 22.25+17.8 = 40 грн. (4.3)

Ціну обладнання встановлюємо із врахуванням рівня рентабельності 25%.

(4.4)

Отже собівартість пристосування: С = 40 грн., ціна пристосування Ц = 50 грн.

4.3 Принцип дії

Для початку розберемо принцип роботи цього інструменту. Під час удару по торця молотком, здійснюється обертання нижньої частини інструменту і насадки з силою, достатньою для того, щоб навіть самий міцно засів кріплення почав обертатися.

Для спрощення роботи заіржавілий кріплення спочатку потрібно протерти дрантям, змоченою в гальмівної рідини. Потім викрутка встановлюється на головку металовироби (по можливості, строго перпендикулярно). Після цього по торцевій частині інструменту потрібно вдарити молотком. Успіх роботи тут у великій мірі залежить від того, наскільки міцно викрутка зафіксована в руці. Щоб долоня не ковзала по рукоятці інструменту, потрібно надіти рукавичку, яка, до того ж, допоможе захистити руку від можливих травм.

Коли кріплення повернеться навколо своєї осі на кілька градусів, потрібно вдарити молотком ще два-три раз і перевести викрутку в режим закручування і знову нанести кілька ударів. Це допоможе «струсити» іржу з різьби кріплення і полегшити подальше викручування. Як тільки кріплення зрушився з місця, його можна буде викрутити звичайною викруткою. Якщо метиз все ж не хоче піддаватися, потрібно ще раз змочити його гальмівною рідиною і почекати близько півгодини. Після такої «ванни» навіть самий «шкідливий» кріплення повинен піддатися. Втім, можуть бути і винятки - в цьому випадку його доведеться просто виламати.



5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих приміщень

При проектуванні заходів, направлених на забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних вимог експлуатації дільниці (цеху), керуються документами,які офіційно регламентують ці умови, до яких відносяться «Санітарні норми проектування промислових підприємств» СН-245-71), «Вимоги будівельних норм і правил до виробничих приміщень (СНІП 11-89-80)».

Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого встановлюється не менше 15 м, а площа не менше 4,5 м2 при висоті 3,2 м.

Згідно проведених дослідів визначено, що умови праці можна охарактеризувати по таких оціночних показниках:

1) метеорологічні умови, або мікроклімат на робочих місцях у виробничих приміщеннях; температура повітря (t)°С, відносна вологістю (Ш)%, швидкість руху повітря на робочому місці (?)м/с, барометричний тиск (Р)Па.

Людина почуває себе комфортно, і найбільше працездатна, якщо температура навколишнього середовища коливається в межах від 16 до 25°С, при відносній вологості повітря 60-40% і швидкості руху повітря 0,2-0.7м/с. ГОСТ 12.1.005-76 визначає диференційовані оптимальні і допустимі значення температури, вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в теплий, холодний і перехідний періоди року для легкої, середньої і важкої категорії робіт;

2) санітарно-гігієнічні умови виробництва: запиленість, загазованість повітря робочої зони в порівнянні з гранично допустимою концентрацією шкідливих речовин (ГДК), мг/м3 встановлених СН-245-71, рівень звуку (бА); дБ до 85 дБ, віброшвидкість (V), або рівень віброшвидкості (V), дБ.

Згідно стандарту логарифмічний рівень віброшвидкості при технологічній вібрації повинен перебувати в межах від 92 до 108 дБ.

3) ефективність вентиляції приміщень (V) м3/год, опалення (?) кДж, освітленість робочих поверхонь (Е), лк;

4) наявність площ та об'єму санітарно-побутових приміщень і їх обладнання в розрахунку на одного працюючого.

5.2 Розрахунок заземлення агрегатної дільниці СТО

Захисне заземлення передбачає електричне з'єднання з землею неструмоведучих частин обладнання, які випадково (при пробиванні обмотки) можуть опинитися під напругою.

Людина включається в електричний ланцюг паралельно заземленню, і чим більший опір людини в порівнянні з опором заземлення, тим менший струм протече в ній.

Заземленню підлягають всі металеві частини електрообладнання і устаткування, які можуть опинитися під напругою через пошкодження електроізоляції.

Заземленням називається провідник (сталевий стержень, труба, або полоса), який знаходиться в безпосередньому контакті з ґрунтом, Заземленням можуть бути забиті в землю стержень 0 10... 12мм, і довжиною 2,5м, труба 0 30..,50мм, або кутниковий профіль 40x40x5 довжиною 2,5 - 3,0 м.

Для облаштування зовнішнього контуру заземлення риють траншею глибиною 0,6 - 0,7 м на віддалі 2...2,5 м від зовнішніх стін будівлі, і в неї забивають стержні.

Опір одиночних заземлювачів залежить від геометричних параметрів, глибини вкладання і питомого опору ґрунту.

Для того щоб правильно визначити кількість одиничних заземлювачі результуючий опір, необхідно насамперед визначити який тип заземлення і на ґрунті проводиться.

Рисунок 5.1 Принципова схема захисного і робочого заземлення в мережі з ізольованим нейтральним проводом вище 1000 В

Рисунок 5.2 Принципова схема захисного і робочого заземлення нейтральним проводом вище 1000В; 1 - заземлююче обладнання; 2 - заземлювач захисного заземлення; 3 - заземлювач робочого заземлення; Rз і Rо - опори захисного робочого заземлення

Захисне заземлення проводиться стержневим заземлювачами забитими в однорідний ґрунт - пісок тоді: для стержня, забитого на рівні ґрунту становить:

*0.366; (5.1)

де P - питомий опір гранту для піску - 550 ом*м;

l - довжина стержня l = 2 м.;

d - діаметр стержня d = 0.022 м.

Кількість необхідних заземлювачів обчислюється за формулою:

= 3.65 (5.2)

де R доп. - допустимий опір заземлення, Ом.;

R доп. = 4 Ом, згідно вимог ПУЕ

коефіцієнт сезонності

(5.3)

Rз.п. =

Результуючий опір заземлюючого контуру Rз.п. = 1,90м., що значно менший прийнятому допустимому.

5.3 Правила техніки безпеки на автотранспорті

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів необхідно виконувати у призначених для цього місцях на дільницях, постах, зонах. До роботи допускається персонал, що має відповідні знання, вміння та навички,пройшов медичне обстеження і відповідний інструктаж по правилах техніки безпеки. На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови праці; обладнання, інструмент,пристрої, прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

Окрім,адміністраціяпідприємстваповинназабезпечитипрацівниківспецодежею, та засобами захисту: (окуляри, рукавиці, халати) в залежності від характеру виконуваної роботи.

Біля кожного верстата,верстака,робочого стола необхідно встановити дерев'яні настили,або діелектричні килимки. Все електричне обладнання має бути надійно заземлене.

Регулювальні роботи з двигунами, що працюють,слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння продуктів спрацювання.

Пуск двигуна потрібно здійснювати стартером, як виняток - пусковою рукояткою - уникаючи травмування кисті руки.

Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт,якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

У приміщеннях для проведення ТО й ремонту також забороняється залишати порожню тару з-під палива, посуд із паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо та інші горючі рідини слід негайно прибрати, використовуючи тирсу.

Всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару, а після робочої зміни - утилізувати. ТО та ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують на дільниці по ремонту паливної апаратури, де обов'язково має бути встановлена витяжна вентиляція.

На видному місці паливної дільниці необхідно встановити вогнегасники.

Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях,обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Паливні баки перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і зварюванням необхідно відкрити пробки. Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Роботи з акумуляторними батареями потрібно виконувати у приміщеннях ізольованих або акумуляторних дільницях із дотриманням відповідних вимог безпеки.

На робочих місцях мають бути медичні аптечки із відповідним переліком препаратів для надання першої медичної допомоги.

Після закінчення робочої зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря,в приміщенні погасити світло, а також закрити вхідні двері.

5.4 Пожежна безпека на автотранспорті

Пожежі на автопідприємствах можуть виникнути з таких причин:

- виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях,захаращених пальними матеріалами;

- виконання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;