Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів

- Перед вивішуванням частини автомобіля підйомними механізмами (домкратами, наканавними пересувними підйомниками, талями тощо), крім стаціонарних, необхідно спочатку встановити транспортний засіб на рівній поверхні, зупинити двигун, включити знижену передачу, загальмувати його стоянковим гальмом, встановити під колеса упорні колодки, у автобуса перевірити стан опорного майданчика кузова.

-. При вивішуванні частини транспортного засобу плунжер домкрата (наканавного пересувного підйомника) або надставка до нього повинні бути встановлені у місцях, які вказані в технологічній документації, керівництві з експлуатації транспортних засобів.

Домкрат треба установлювати на рівну неслизьку поверхню. У разі неміцного ґрунту під основу домкрата необхідно підкласти міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м² або дошку.

- Під вивішені частини транспортного засобу за допомогою домкрата (пересувних наканавних підйомників, талів тощо) для огляду, виконання профілактичних робіт та ремонту повинні бути встановлені підставки (козелки).

-Підставки (козелки) під вивішені частини транспортного засобу повинні встановлюватися в місцях, які вказані в технологічній документації, керівництві по експлуатації транспортного засобу.

- Перед відкручуванням гайок кріплення бездискових коліс із маточини, для знімання або переставлення їх необхідно повністю випустити повітря із шини.

- Операції по зняттю, переміщенню та встановленню коліс вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовуватися спеціальні візки, гайковерти тощо).

- Перед демонтажем шини (з диску колеса) повітря із камери повинно бути повністю випущене. Демонтаж шини, яка щільно прилягає до ободу, повинен виконуватися на спеціальному стенді або за допомогою зйомного пристрою. Монтаж та демонтаж шин на лінії необхідно проводити монтажним інструментом.

- Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.

Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу усією внутрішньою поверхнею.

- Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

3.4.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

- Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин в умовах підприємства повинно виконуватись монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працюючих при розриві шини.

- При накачуванні шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку, відповідної довжини та міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.

- При виконанні шиномонтажних робіт забороняється:

- вибивати диск кувалдою (молотком) при демонтажі шини;

- зняття одного із здвоєних коліс з автомобіля без застосування домкрата шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає;

- при накачуванні шини повітрям поправляти її положення на диску постукуванням;

- монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин, і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;

- під час накачування шини або коли шина знаходиться під тиском поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами;

- накачувати шини більше норми, встановленої заводом-виготовлювачем;

- перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;

- застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.

- Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша за відстань від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної кліті (повітророздавального пристрою).

Запобіжні кліті (пристрої) повинні розташовуватися у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (колонки).

- Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, - до максимального тиску, встановленого інструкцією.

У разі виявлення неправильного положення замкового кільця необхідно випустити повітря з шини, що накачується, поправити положення кільця, а потім повторити раніше вказані операції. При повторному неправильному положенні замкового кільця його необхідно замінити.

- Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше, ніж на 40% від норми і є впевненість, що правильність монтажу не порушена.

- На дільницях накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяє регулювати величину тиску для різних шин.

- Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.

- Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер.

- При огляді шин необхідно працювати тільки в рукавицях.

- При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов'язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.

3.4.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

- Упорядкуйте робоче місце. Приберіть інструменти і пристрої.

- Повідомте керівника про несправності, що виникали в процесі роботи.

- Очистите спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту; зберігайте їх в спеціально відведених для цього місцях.

-. Вимийте обличчя і руки милом або прийміть душ

- Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

- При аварійній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення шиномонтажних робіт водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м - за їх межами.

- У разі відключення електроживлення припиніть роботу і повідомте керівника. Не намагайтеся самостійно з'ясувати і усунути причину.

- При виникненні пожежі повідомте в пожежну охорону, керівника робіт і приступіть до гасіння пожежі.

При загорянні одягу необхідно передусім згасити полум'я підручним матеріалом. При цьому не можна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опіку дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.

- При загорянні або пожежі пам'ятайте, що загашувати електроустановки слід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураження електричним струмом.

- Розлите масло і паливо необхідно негайно видаляти за допомогою піску або тирси, які після використання потрібно зсипати в металеві ящики з кришками, що встановлюються поза приміщенням.



4. Конструктивна частина

4.1 Признечення та робота

Стенд власного виробництва призначений для шипування шин із заздалегідь просвердленими отворами. Стенд встановлюється на верстаті і приводиться в дію зусиллям руки людини.

Стенд представляє собою зварену конструкцію зі стійкою всередині якої встановлена передача «Шестерня - рейка». Обертаючи шестерню, приводь в рух рейку, яка з'єднана зі штоком передавальному зусилля на шип.

Стенд Ш-816 призначений для шипування шин за допомогою свердлильної машини та пістолета Ш-305 з віброживильників. При цьому шини можуть бути як Розмонтувати, так і змонтовані на їхні обіддя. Стенд стаціонарний, кріпиться до спеціального фундаменту. Живлення пістолета та свердлильної машини здійснюється від повітряної магістралі 6 - 8 кгс/см2, живлення вибропітолету - від електромережі 220 В, 50 Гц.

Стенд представляє собою зварену металеву конструкцію, до основи якої кріпитися стійка, дві ковзанки для шини і захвати з гвинтовими фіксатором. На стійці встановлено кронштейн з фіксатором по висоті і дорном, а також Віброживильник, який з'єднаний гнучким шлангом з пневмопістолетом, живлення до якого а також до пневматичної свердлувальної машини подається від повітряної магістралі, трубопроводом прокладеним всередині стійки.

Стенд Ш-820 призначений для шипування шин із застосуванням пневмокамер. Стенд стаціонарний, кріпиться до спеціального фундаменту. Живлення пневмокамер здійснюється від повітряної магістралі 6 - 8 кгс/см2.

Стенд АМ 004.00.00 для шипування шин являє собою зварену металеву конструкцію на якій закріплено дві пневмокамери, встановлених так, що вони діють назустріч одне одному.

Процес шипування шин на стенді являє собою впровадження в уже підготовлений отвір. Конус складається з трьох розтискних елементів, які потім розсовуючи розтискають гуму, дозволяючи шипу встати на певну глибину. Як для впровадження конуса, так і для розсування секторів конуса використовується пневматичний привід, що складається з двох пневмокамер. Керуючий вплив механічний.

4.2 Пристрій і робота стенду

Стенд для шипування шин (малюнок 4.1) являє собою зварену металеву конструкцію, на якій закріплено два пневмоциліндра, встановлених так, що вони діють назустріч один одному. Для управління роботою циліндра використовуються двохпозиційні четирехлінейние повітророзподільники з двостороннім електропневматичним управлінням типу БВ64-1. Харчування пневмоциліндров здійснюється від магістралі 6 - 8 кгс/см2, харчування повітророзподільників - від електромережі 220 В, 50 Гц.

Стенд призначений для шипування шин з підготовленими отворами під шипи. Стенд має опору 5 для встанови дозволяють монтування шини. Для можливості встановлення та зняття шини, а також для зручності позиціонування шини передбачений механізм пересування нижнього пневмоцілінда 6 приводиться в рух обертанням маховичка 7. Для установки шини за рівнем 4 (що дає можливість регулювання глибини закладення шипа) опора має можливість зміни свого положення відносно нижнього пневмоциліндра, шляхом її обертання, для цього на опорі передбачена насічка. Щоб уникнути зміни положення опори під час зміни положення шини використовується кріпильна гайка, яка також має насічку.

Можливість регулювання глибини закладення шипа передбачено переміщення робочого наконечника 3 вздовж осі верхнього пневмоциліндра 2, шляхом його обертання. Для більш точного встановлення глибини закладення шипа мається проградуірованная шкала.

Двохпозиційні пневморозподільники, які використовуються для зміни напрямку подачі повітря в пневмоциліндри, управляються за допомогою мікроперемикачів МП-11, встановлених на верхньому і нижньому пневомціліндрах. Подача напруги на повітророзподільники здійснюється натисканням на педаль 8. Для виключення випадкового впливу на педаль передбачений захисний екран. Для тимчасового відключення стенду від електричної мережі є вимикач розташований на верхній панелі стенду. З метою електробезпеки на задній панелі стенду передбачено кріплення заземлюючого елемента.

4.3 Розрахунок прикладених зусиль

Розрахуємо зусилля на штоку необхідне для впровадження конуса, для цього визначимо силу з якою гума діє на впроваджуваний конус. Максимальна сила, що діє на конус, буде при максимальних її деформаціях, тобто коли конус увійшов на всю величину.

Для розрахунку приймаємо d = 3 мм; B = 20 мм; H = 18 мм; = 30.

Так як гума легко деформуємих матеріал, то для спрощення розрахунку приймаємо, що зусилля її впливу розподілено по всій поверхні конуса, причому у його вершини гума не деформована.

Зусилля гуми буде визначаться як:

F = S , Н (4.1)

де - напруги виникають в гумі при її деформації;

S - площа поверхні конуса.

Розподіл напружень по довжині твірної конуса будуть визначатися наступною залежністю:

= (_max /L)l , МПа (4.2)

де (_max - максимальні напруження виникають в гумі при її деформації;

L - довжина твірної конуса.

Максимальних напруги визначимо за формулою:

_max = Е_max, МПа (4.3)

де E - модулю Юнга, для гуми 20 МПа,

_max - виникаючі максимальні відносні деформації, визначається як відношення А / A.

Максимальні деформації будуть спостерігатися в самому верхньому шарі гуми і визначатимуться геометрією конуса:

А = Нtg(/2) = 0,018tg15 - d/2 = 0,0033 м,

А = (B - d)/2 = (0,02 - 0.003)/2 = 0,0085 м,

L = H/cos(/2) = 0,018/cos15 = 0,0186 м.

_max = А/A = 0,0033/0,0085 = 0,3882.

Так як величина деформації змінюється по висоті то і значення сили також буде змінюватися. Розрахуємо силу діючу на «елементарне кільце» поверхні конуса, для цього розглянемо розгортку конуса. Площа поверхні «елементарного кільця» визначатиметься як:

dS = ldl, (4.4)

- угол развертки = 2sin(/2).

де - кут розгортки = 2sin(/2).

Сила діє на «елементарне кільце» буде дорівнює:

dF = dl (4.5)

Для визначення сили діючої на весь конус проинтегрируем по всій довжині твірної:

F = ^L 2sin(/2)E_maxl²dl/L = (2sin(/2)E_max/L) ^Ll²dl =

=2sin(/2)E_maxL²/3 , H

F = 2sin(/2)E_maxL²/3 , H (4.6)

F = 2sin 152010⁶0.38820.0186²/3 = 1455.2782 H.

Так як конус складається з трьох секторів то на кожен конус діє третя частина цієї сили.

Розрахуємо необхідне зусилля на штоку:

Розглянемо сили, що діють на один із секторів конуса:

Сили діють на гуму на вісь X:

N₂cos(/2) - F_тр2sin(/2) - Fcos(/2) = 0;

N₂cos(/2) - N₂fsin(/2) - Fcos(/2) = 0;

N₂ = Fcos(/2)/(cos(/2) - fsin(/2)) 4.7)

Сили діють на конус на вісь Y:

N₁sin(/2) + F_тр1cos(/2) - Р = 0;

N₁sin(/2) + N₁fcos(/2) - Р = 0;

N₁ = Р/(sin(/2) + fcos(/2)) (4.8)

Так як N1 = N2, то прирівнюючи отримані вирази і роблячи невеликі математичні перетворення отримаємо:

Р Р = Fcos(/2)(tg(/2) + f)/(1 - ftg(/2)) (4.9)

де Fcos(/2)- проекція сили діє на конус на вертикальну вісь.

f - коефіцієнт тертя ковзання гума по сталі приймаємо рівним 0,6.

Отримана сила розрахована для одного сектора конуса, тому для отримання зусилля на штоку її необхідно потроїти.

P_ш1 = 1455,2782cos15(tg15+0,6)/(1-0,6tg15) = 1453,7940 Н.

4.3 Розрахунок штока верхнього пневмоциліндра

Шток верхнього пневмоциліндра відчуває деформації розтягування - стиснення. Приймемо матеріал штока сталь Ст. 3 [1], межа плинності якої _т = 250 МПа, визначимо допустимі напруження, задаючись коефіцієнтом запасу міцності конструкції n = 2.

[] = _т/n, МПа (4.10)

[] = 250/2 = 125 МПа,

Розрахуємо діаметр штока при дії на нього максимально можливої сили

Рш = 2684,9892 Н.d = P_ш/([]),

м (5.14)d = 2684,9892/(125) = 0,0026,

Приймаємо, d = 0.008, з конструктивних міркувань.

5. Економічний розділ

5.1 Виробнича програма

Виробнича програма з ТО і ремонту складена на основі розрахунків виконаних у другому розділі дипломного проекту.

Таблиця 5.1 -Виробнича програма з ТО і ремонту автомобілів

№п\п	Найменування показника	Умовні позначення	Числові значення
1	Марка ДТЗ (кількість ДТЗ, одиниць)		ПАЗ 32083- ЛАЗ 42072 МАЗ 104-021
2	Дні роботи АТП на рік, днів	Др	365
3	Категорія умов експлуатації	Кекс	IIІ
4	Середньодобовий пробіг, км	Іcd	269
5	Річний пробіг парку, км	Lзаг	3733720
6	Трудомісткість ПР, люд/год	Тпр	16531
7	Відсоток трудомісткості діагностичних робіт від ПР, %	%Тпр	1
8	Трудомісткість ТО-2, люд/год	Т2	165,3
9	Відсоток діагностичних робіт від ТО-2, %	%Тт2	7
10	Трудомісткість діагностичного відділення, люд/год	Тдіаг	1157,2
11	Фонд робочого часу одного робітника, год.	Фр	2016
12	Фонд робочого часу устаткування, год.	Фрм	19880
13	Кількість робітників(штатна), чол.	Рш	2
14	Кількість днів роботи підрозділу	Др	365
15	Режим роботи підрозділу, змін	З1	1
16	Площа проектованого підрозділу	F3	54
17	Загальна потужність споживачів		10,2



5.2 Розрахунок вартості основних виробничих засобів та суми капітальних вкладень

5.2.1 Вартість будівель

Визначаємо інвестиції та капітальні вкладення

Вданий проект пропонується вкладення інвестицій на реконструкцію зварювального відділення та закупівлю деякого виробничого обладнання та устаткування.

До складу капітальних вкладень входить:

Вартість будівельньо- монтажних робіт;

Вартість технологічного, енергетичного, підйомно- транспортного устаткування, а також інструментів та інвентарю, які входять до складу основних; Витрати на проектні роботи та інші витрати, пов'язані з підготовкою до реконструкції та експлуатації об'єкта.

a) Вартість будівлі до реконструкції:

Вартість будівлі до реконструкції приймаємо за даними АТП і складає:

В_{буд. до рек.}= 259946 грн

Капітальних вкладень в реконструкцію

В_{буд. рек.}= F₃*Ц, м²= 54 * 5847 = 292350 грн

де F₃- площа будівлі, м²

Ц- ціна за м² плщі будівлі, грн.

б) Балансова вартість будівель включає суму вартості будівель до реконструкції та вартість, яка затрачена на реконструкцію будівель:

В_бал= В_{буд. до рек}+ В_{буд. рек}= 259946+ 292350 = 552296 грн

5.2.2 Вартість обладнання та устаткування

Вартість обладнання та устаткування приймаємо за даними прас- листів та каталогів, враховуючи витрати на доставку та монтаж. Балансову вартість технологічного обладнання, що вже експлуатується, беремо за двними АТП.

5.2.3 Вартість інших ОВФ

До інших основних засобів відносять інструменти та інвентар, передавальні пристрої, які не враховуються в таблиці але входять до складу ОВФ.

В_ін= (В_буд+ В_обл)*(В%_{ін ОВФ}/ 100)= (552296+ 412100)*(10/100)= 96439,6 грн

де - В%_{ін ОВФ} - відсоток інших ОВФ, %

5.2.4 Капітальні вкладення в інші ОВФ

К_{ін ОВФ}= (КВ_буд+ КВ_обл)*(В%_{КВін ОВФ}/100)= (292350+ 64670)*(10/100)= =35702грн

де - В%_{КВін ОВФ} - відсоток інших ОВФ, %

5.2.5 Вартість інших капітальних вкладень

КВ_ін..= (КВ_буд+ КВ_обл.+ КВ_{ін ОВФ})*( В%_{ін ОВФ}/ 100)= (292350+ 64670+35702) *(10/100)= 39272,2 грн



Таблиця 5.2-Дані для розрахунку вартості ОВФ на суму капітальних інвестицій

№ п/п	Назва показника	Модель	Кількість	Балансова вартість, грн	Капітальні вкладення, грн
1	2	3	4	5	6
1	Будівлі:
	до реконструкції			259946
	На реконструкцію			552296	96439,6
	Всього:	812242	96439,6
2	Обладнання та устаткування:
	Верстат для очищення ободів коліс	Р-101	1
	Пристрій для правки замкових кілець	ЦКБ И-902	1
	Стенд для демонтажу шин	2467М	1
	Повітрероздавальна колонка	ЦКБ С-401	1
	Пилосос для відсмоктування повітря з камер та пилу з покришок	(Уралец)	1
	Установка для миття коліс і шин	1151	1
	Сушильна камера для коліс і покришок	6008	1
	Підвісна кран-балка				--
	Верстак слюсарний	2280	1
	Стелаж для зберігання шин і коліс	2293-П	1
	Стелаж для зберігання дисків		1
	Площадка для монтажу коліс		1
	Шафа для зберігання приладів та інструменту		1
	Наконечник з манометром 458	--	2
	Шланг високого тиску	--	1
	Ручний пневматичний борторозширювач 6108М	--	1
	Пряма лопатка металева	--	2
	Кувалда 4 кг ГОСТ5423-54	--	1
	Вилочна лопатка металева 535М	--	2
	Інші ОВФ		96439,6	39272,2
	Інші КВ		-	412100
	разом	1320781,6	547811,8

5.2.5 Структура ОВФ та капітальних інвестицій

Таблиця 5.3 - Структура ОВФ та капітальних інвестицій

№ п/п	Назва ОВФ	Баласова вартість ОВФ, грн	Структура ОВФ, %	Капітальні інвестиції, грн	Структура КВ, %
1	Будівлі	812242	79,15	292350	78,6
2	Обладнання	412100	11,76	157850	3,4
3	Інші ОВФ	36520	9,09	35702	8,2
4	Інші КВ			412100	9,8
	Всього	1320781,6	100	898002	100

5.3 Розрахунок необхідної чисельності робітників\

5.3.1 Чисельність ремонтних робітників

В дипломному проекті використовується показник середньоспискової чисельності в еквіваленті повної зайнятості, тобто враховують всіх працівників спискового складу яким, нараховується заробітна плата.

Цей показник необхідний для визначення середніх значень, а саме середньомісячної заробітної плати, продуктивності праці, фондоозброєності тощо. Ря = ;

Рш = ,

Ря = = 0,58 чол.,

Рш = = 0,64 чол

Приймаємо одного явочного і одного штатного робітника.

Де Ф_рч - фонд робочого часу одного ремонтного працівника

К_w = 1.05 - коефіцієнт підвищення продуктивності праці.

5.3.2 Вихідні дані для розрахунку заробітної плати

Для зручності вихідні дані зводимо в таблицю 5.4

Таблиця 5.4-Вихідні дані для розрахунку заробітної плати

Спеціальність	Чисельність (чол.)	розряд	Погодинна тарифна ставка	Примітки
Слюсар-механік	2	ІV	18,6	В разі відсутності одного з робітників, інші розподіляють роботу між собою

Таким чином, у діагностичному відділенні працює 2 чоловік, V розряду, при чому в відділенні немає старшого майстра, Майстром являється старший майстер гаража.

5.4 Собівартість робіт

Собівартість робіт - це вартісний вираз на виконання одиниці роботи.

З метою планування витрат у дипломному проекті пропонується розрахунок планової собівартості діагностичного відділення за такими статтями:

- Фонд оплати праці

- Відрахування на соціальні заходи

- Запасні частини

- Ремонтні матеріали

- Амортизаційні відрахування на повне відновлення ОВФ

- Загальногосподарські витрати

5.4.1 Фонд оплати праці

Основна заробітна плата

Витрати на оплату праці складаються з фонду основної заробітної плати фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних витрат.

Заробітна плата ремонтним робітникам відділень розраховується за погодинно-преміальною системою погодинної форми:

ЗП_пог= Ф_{р рр.}* С_год * Ч_рр= 2016 * 18,6 *2 =105648 грн.;

Де, Ф_{р рр.} - фонд робочого часу одного робітника,

С_год - середньо денна тарифна ставка робітника, грн.,

Ч_рр - чисельність ремонтних робітників.

Додаткова заробітна плата

а) премія робітникам

премія встановлюється за якісне виконання робіт відповідно до колективного договору.

ПР_як = ЗП_пог * В^%_пр = 106648 * 0,2 = 21329 грн.,

Де В^%_пр - відсоток премії відповідно до колективного договору,%

б) надбавка за високу професійну майстерність

Д_пм = В^%_пм * ЗП_пог/100 = 365792 * 0,12/100 = 439 грн.

Де В^%_пм - надбавка за високу професійну майстерність, (15% - 5 розряд)

в) доплата за інтенсивність праці

Д_інт = Д^%_інт * ЗП_пог/100 = 0,12 * 365792/100 = 438,9 грн.

Нарахована заробітна плата

ЗП_нар = ЗП_пог + ПР_як + Д_пм + Д_інт = 365792 + 73158,4 + 439+ 438,9 = 439828,3 грн.

Заробітна плата за час відпустки

ЗП_від = ЗП_нар * В^%_від/100 = 439828,3 * 0,096 = 42223,5 грн.

Де, В^%_від = 9.6 - відсоток відпускних нарахувань від нарахування зарплати, %

Фонд оплати праці робітників

ФОП = ЗП_нар + ЗП_від = 439828,3 + 42223,5 = 482051,8 грн.

5.4.2 Відрахування на соціальні заходи

Нарахування на фонд оплати праці:

До пенсійного фонду (32%):

Н_{фоп пф.} = ФОП * %Н_фоп/100 = 482051,8 * 32/100 = 160041,2 грн.

До фонду соц. страхування на випадок безробіття (1,6%)

Н_{фоп вб.} = ФОП * %Н_фоп/100 =482051,8 * 1,6/100 = 7712,8 грн.

До фонду соц. страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (1,4 %)

Н_{фоп вп.} = ФОП * %Н_фоп/100 = 482051,8 * 1,4/100 = 6748,7 грн.

Страхування на випадок травматизму (1,64%) :

Н_{фоп вт.} = ФОП * %Н_фоп/100 = 482051,8 * 1,64/100 = 7905, 6 грн.

Де, %Н_фоп - відсоток нарахувань на соціальні заходи ( пенсійний фонд, соц. страхування на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, травматизму)

5.4.3 Витрати на запасні частини

Витрати на запасні частини плануються відповідно до встановлених норм витрат на запасні частини на базових марках ДТЗ, враховуючи загальний пробіг транспортних засобів або коефіцієнтів корегувань, категорія умов експлуатації, економію запасних частин та відсоток трудомісткості, що припадає на проектований підрозділ. Якщо за вихідними даними планується обслуговування та ремонт кількох марок ДТЗ, то необхідно розрахувати середньо виважену норму витрат на запасні частини.

В_зч = L_заг * H_зч * K_кор * K_езч * K_екс * B^%_пр/100 * 1000 = 3733720 * 71,40 * 1,13 * 0,94 * 2 * 2.5/100 * 1000 = 14158,5 грн.

5.4.4 Витрати на ремонтні матеріали

Витрати на ремонтні матеріали плануються відповідно до норм витрат на ремонтні матеріали по базовим марках ДТЗ, за розрахунковий період, коефіцієнт Коригування, економію ремонтних матеріалів, умови експлуатації по категорії доріг та відсоток трудомісткості, що припадає на проектований підрозділ. При ремонті чи обслуговуванні декількох марок ДТЗ розраховується середньо виважена норма витрат на ремонтні матеріали.

В_рм = L_заг * Н_рм * К_кор * К_ерм * К_екс/ 1000 * 100 = 3733720 * 31,40 * 1,13 * 0,95 * 2 * 2.5/100 * 1000 = 6292,8 грн.

5.4.5 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування на повне відновлення будівель

У процесі експлуатації основних виробничих фондів нагромаджуються засоби відшкодування їх зносу, що утворюють амортизаційний фонд підприємства.

Амортизація - це вартісне вираження спрацювання основних фондів, що включають до складу витрат, тобто переносять вартість основних фондів на вартість готової продукції.

Будівлі належать до І групи ОВФ

А_буд = 5% * В_буд = 0.05 * 812242 = 40612,1 грн,

Де, 5% - відсоток відрахувань амортизаційних на відновлення будівель.

Амортизаційне відрахування на повне відновлення обладнання та устаткування.

Виробниче обладнання та устаткування належить до ІІІ групи ОВФ, тому норма амортизації складає 15%

А_о.у = 15% * В_обл = 0,15 * 412100 = 61815 грн.

Амортизаційне відрахування на повне відновлення інших ОВФ

А_ін = 15% * В_ін = 0,15 * 36520 = 5478 грн

Сума амортизаційних витрат

А_в = А_буд + А_о.у.+ А_ін = 40612,1 + 61815 + 5478 = 107905,1 грн.

5.4.6 Загальногосподарські витрати

Загальновиробничі витрати

До загальногосподарських витрат включаються витрати загальновиробничі, тобто витрати на воду, освітлення, опалення тощо, та витрати на утримання апарату управління.

1) Витрати на освітлення

В_осв = F₃ * f_осн * R * Ц_{1 кВт}/ 1000 = 54 * 2776 * 20 * 0,78/1000 = 2338,5 грн.

Де, F₃ - площа приміщення, м²

f_осн - години освітлення протягом запланованого періоду, год

R = 20 - норма витрат освітлення на 1 м² площі

Ц_{1 кВт} = 0,78 - вартість 1кВт електроенергії, грн.

2) Витрати на силову електроенергію

В_сел = (Ф_рчобл * * К_завант * К_пол * Ц_кВт) / (ККД_двиг * К_витр) = (19880 * 4,3 * 0,67 * 0,25 * 0,78) / (0,86 * 0,78) = 11168,5 / 0,6708 = 16649,5 грн.

3) Витрати на воду для побутових потреб та інших потреб

В_вод = (40 * Н_рр + 1,5 * F) * 1,2 * Д_р * Ц_в/1000 = (40 * 1 + 1,5 * 216) * 1,2 * 347 * 14,16/1000 = 2146,2 грн.

Де 40 - норма витрат води на одного робітника, л.

Д_р = 347 - дні роботи в загально плановому періоді, днів

1,5 - норма витрат води на 1м² площі приміщення, л.

1,2 - коефіцієнт коригування витрат води,

Ц_в = 14,16 - ціна 1м³ води, грн.

4) Витрати на опалення

В_оп = V_оп * Цм² * F₃ * П_м = 10 * 12,80 * 54 * 6 = 41472 грн.

Де, Цм² = 12,80 - вартість 1 м² опалення, грн

V_{оп =} 10 - норма витрат палива

П_{м =} 6 кількість місяців опалення.

F₃ - площа приміщення.

5) Витрати на охорону праці та техніку безпеки

В_{оп тб} = ФОП * В^%_оп / 100 = 482051,8 * 10 / 100 = 48205,1 грн.

В^%_оп = 10 - витрати на охорону праці та техніку безпеки, %

6) Витрати на поточний ремонт будівель та устаткування

В_пробуд = (В_буд +В_обл +В_ін)* В^%_прб = (812242+157850 +39272,2) * 0,08 = 80749,1грн.

1) Витрати на раціоналізаторство та винахідництво

В_рац = Ч_рр * В_{рац зап} = 2 * 3150 = 6300 грн.

Де, В_{рац зап} - заплановані витрати на рік одного працівника.

2) Комунальний податок

П_ком = С_под * Ч_рр * П_м = 2,7 * 2 * 12 = 226,8 грн

С_под = 2,70 - ставка комунального податку на одного працівника, грн.

3) Загальновиробничі витрати

В_{заг вир} = В_осв + В_сел + В_вод + В_оп + В_оптб +В_рац + П_ком = 2338,5 + 16649,5 + 2146,2 + + 41472 + 48205,1 + 80749,1 + 6300 + 226,8 = 198087,2 грн.

4) Загальні витрати підприємства

В_заг = ФОП + Н_ФОП + В_зч + В_рм + А_в = 482051,8 + 7712,8 + 14158,5 + 6292,8 + 280716 = 790931,9 грн.

5) Витрати на утримання апарату управління

В_{ап упр} = В_заг * В^%_упр / 100 = 790931,9 * 0.05 = 39546, 6 грн.

Де, В^%_упр = 5 - відсоток витрат на утримання апарату управління

6) Накладні витрати

В_накл = В_заг * В^%_ін = 790931,9 * 0,08 = 63274,6 грн

Де, В^%_ін = 8 - відсоток накладних витрат, %

Загальногосподарські витрати

В_{з гос} = В_{заг вир} + В_{ап упр} + В_накл = 198087,2 + 39546, 6 + 63274,6 = 300908,4 грн.

5.5 Кошторис витрат і калькуляція собівартості виконаних робіт

Кошторис витрат - це розпис загально планових витрат на виконання робіт за статтями калькуляції. Розрахунок собівартості одиниці робіт за елементами затрат.

5.5.1 Собівартість робіт

Собівартість одиниці за елементами затрат - калькуляція.

S₁ = стаття витрат* 1000/ L_заг

S_ФОП = 482051,8 * 1000/ 3733720 = 129,1 грн.

S_Нфоп = 7712,8 * 1000 / 3733720 = 2, 06 грн.

S_Взч = 14158,5 * 1000 / 3733720 = 3,8 грн.

S_Врм = 6292,8 * 1000 / 3733720 = 1,68 грн.

S_Ав = 107905,1 * 1000 / 3733720 = 28,9 грн.

S_{Взаг г} = 300908,4 * 1000 / 3733720 = 80,6 грн.

5.5.3 Структура собівартості

Питома вага всіх статей витрат розраховується за формулою:

S₁ = стаття витрат * 100 /

S_ФОП% = 482052* 100 / 1091840= 44 %

S_Нфоп% = 7713 * 100 / 1091840= 3 %

S_Взч% = 14159 * 100 / 1091840= 13%

S_Врм% = 6293* 100 / 1091840= 2 %

S_Ав% =107905* 100 / 1091840= 10 %

S_{Взаг г%} =300908* 100 / 1091840=28%



Таблиця 5.5 -кошторис витрат та калькуляція собівартості робіт

№ п/п	Стаття витрат	Умовні позначення	Всього Витрат, грн	Витрати на 1000км	Структура собівартості
1	Фонд оплати праці	ФОП	482051,8	129,1	44
2	Відрахування на Соціальні заходи	НФОП	7712,8	2, 06	3
3	Запасні частини	Взч	14158,5	3,8	13
4	Ремонтні матеріали	Врм	6292,8	1,68	2
5	Амортизаційні витрати	Ав	107905,1	28,9	10
6	Загальногосподарські витрати	Взаг г	300908,4	80,6	28
	Всього витрат:		1091840,3	246,14	100

5.6 Фінансово-економічні показники проекту

До фінансово-економічних показників відносяться вартість робіт, дохід, прибуток, рентабельність.

Для розрахунку даних показників слід обчислити планово-розрахункову вартість, тобто ціну до складу якої потрібно включити собівартість робіт, відсоток прибутку підрозділу та податок на додану вартість.

Планово-розрахункова вартість - це тариф за виконану роботу, який включає собівартість, прибуток підприємства та податок на додану вартість.

5.6.1 Планово - розрахункова вартість

Планово-розрахункова вартість - це тариф за виконану роботу, який включає собівартість, прибуток (К_г) підприємства та податок на додану вартість(К_ПДВ).

f = S * К_ПДВ * К_г = 246,14 * 2,2 * 1,30 = 703,96 грн

де, К_ПДВ - коефіцієнт податку на додану вартість,

К_г = 1,25 - 1,35 - коефіцієнт рентабельності підприємства.

5.6.2 Валові доходи

Валові доходи - це грошові надходження від виконаних робіт. Вони розраховуються як добуток ціни робіт на загальний пробіг ДТЗ.

Д = (Т * L_заг) / 1000 = (58 * 3733720) / 1000 = 216555,76 грн.

5.6.3 Податок на додану вартість

Податок на додану вартість - нарахування на продукцію, яке підприємство повинне передати до державного бюджету.

ПДВ = С_ПДВ * Д = 216555,76 * 0,8 = 173244,6 грн.

5.6.4 Балансовий прибуток

Балансовий прибуток - це частина доходу, що залишилася після всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність.

Балансовий прибуток обчислюється як різниця доходу та загальних витрат. Якщо підрозділ є платником ПДВ, то слід відняти ще й суму ПДВ з обороту.

П_бал = - ПДВ = 216555,76 - 173244,6 = 43311,16 грн.

5.6.5 Податок на прибуток підприємства

П_приб = П_бал * СП_пр. = 43311,16 * 0,25 = 10827,79 грн.

5.6.6 Чистий прибуток

Чистий прибуток - прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства. Він обчислюється як різниця балансового прибутку та податку на прибуток.

П_ч = П_бал - П_приб = 173244,6 - 10827,79 = 162416,81 грн

5.6.7 Рентабельність робіт

Рентабельність - показник ефективність використання основних та виробничих заходів.

R = П_бал * 100/ = 43311,16 * 100 / 216555,76= 20 %

5.7 Економічна ефективність дипломного проекту

5.7.1 Доцільність капітальних інвестицій

Ефективність виробництва - це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили за певний проміжок часу.

За даними дипломного проекту пропонується вкладення коштів у розмірі 547811,8 грн в будівництво на закупівлю та монтаж обладнання тощо. Оцінка доцільності капітальних вкладень передбачає прийняття рішення про те, варто чи ні вкладати ці грошові засоби.

Середня ставка прибутку

Середня ставка прибутку визначається у відсотках і показує рівень прибутковості вкладень коштів.

ССП = П_бал * 100 / КВ = 43311,16 * 100 / 1320781,6 = 3,27%

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

Коефіцієнт вкладень необхідно прирівняти з нормативним коефіцієнтом Ен=0,15 який встановлений Міністерством економіки України. 0,71>0,15- вкладення капіталу вважається доцільним.

Е_кв = П_бал / КВ = 43311,16 / 1320781,6 = 0,18

Період окупності

Період окупності відображає кількість років, за які сума прибутку перекриє суму капітальних вкладень.

Т_ок = КВ / П_бал = 1320781,6/43311,16 = 3 роки.

5.7.2 Показник ефективності використання основних засобів

Фондоозброєність.

Фондоозброєність - це відношення середньої вартості основних засобів до середньооблікової чисельності працівників.

Після реконструкції:

Ф_озбр = В^с_овф / Ч_рр = 1320781,6 /7 = 188683,05 грн/чол.

До реконструкції:

Ф_озбр = В^с_овф / Ч_рр = 259946 / 7 = 37135,14 грн/чол.

Енергооснащеність:

Е_під=/ Ч_рр = 4,3 /7= 0,6 кВт/чол.

Фондовіддача - відношення вартості виконаних робіт (за гуртовими цінами) за рік до середньорічної вартості основних засобів

Ф_від = Д / В^с_овф = 216555,76 / 259946 = 0,9

Фондомісткість визначає необхідну величину основних засобів для виконання робіт заданої величини і моє бути меншою за 1.

Ф_міст = В^с_овф / Д = 259946 / 216555,76 = 1,2

5.7.3 Показники продуктивності праці

Продуктивність праці - це співвідношення обсягу продукції та кількості праці, визначеної на його виробництво. За методами продуктивність праці визначається:

За натуральним методом:

W_нат = L_заг / Ч_рр = 3733720 / 7 = 533388,57 км/чол.

За трудовим методом:

1157,2 / 7 = 165,3 люд/год.

За вартісним:

W_вар = Д / Ч_рр = 216555,76 / 7 = 30936,5 грн/чол.

5.7.4 розрахунок середньомісячної заробітної плати

ЗП³_см = ФОП_рр./ (Ч_рр * 12) = 482051,8 /(7 * 12) = 5738,7

5.7.5 Економічна ефективність від зниження собівартості

Е_ф = (S^від - S_кр) * L_заг / 1000 = (750 - 703,96) * 3733720 /1000 = 1719004,68 грн

5.7.6 Доходи від шиномонтажного відділення

Д = S^АТП * К_р * К_ПДВ * L_заг / 1000 = 750 * 1,2 * 1,28 * 3733720 / 1000 = 4301245,44

5.7.7 Витрати АТП на відділення

В_АТП = S_атп * L_заг / 1000 = 750 * 3733720 / 1000 = 2800290 грн.

5.7.8 Прибуток АТП відділення

П_бал = Д - В_атп - ПДВ = 4301245,44 - 2800290 - 173244,6 = 1327710,84грн.

5.7.9 Рентабельність відділення

R = П_{бал АТП} / В_атп = 1327710,84 * 100 / 2800290 = 12%

Таблиця 5.6-Економічні показники проекту

№ п/п	Найменування показника	Умовні позначення	Значення показника За проектом
1	Балансова вартість ОВФ, грн. В тому числі вартість:
	- Будівель	Вбуд	812242
	- Обладнання	Вобл	412100
	- Інших ОВФ	Він	36520
2	Чисельність ремонтних робітників, чол	Чрр	2
3	Продуктивність праці:
	- За натуральним методом	Wнат	533388,57
	- За трудовим методом	Wтм	165,3
	- за вартісним методом	Wвар	30936,5
4	Середньомісячна зарплата, грн	ЗП3см	5738,7
5	Загальні витрати	Взаг
6	Собівартість робіт, грн.	S	750
7	Планово-розрахункова вартість робіт, грн.	f	703,96
8	Валові доходи, грн.	Д	216555,76
9	Балансовий прибуток, грн.	Пбал	43311,16
10	Рентабельність, %	R	12
11	Середня ставка прибутку, %	ССП	3,27
12	Капітальні інвестиції, грн.	КВ	1320781,6
13	Період окупності, років.	Ток	3
14	Коефіцієнт економічної ефективності кап. Вкладень	Екв	0,18
15	Фондоозброєність, грн./чол.	Фозбр	188683,05
16	Фондовіддача грн./1грн	Фвід	0,9
17	Фондомісткість грн.	Фміст	1,2
18	Економічна ефективність, грн..	ЕФ	1719004,68



Список використаних джерел

1. С.М. Бабусенко. Проектирование ремонтно-обслуживающих предприятий. - М.: Агропромиздат, 1990.

2. Ю.Г. Корепанов. Техническая эксплуатация автотранспортных средств в сельском хозяйстве. Учебно - методическое пособие - Ижевск: ФГОУ ВПО Ижгсха, 2005.

3. И.С. Серый. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения - 2оое изд., перераб. - М.: Агропромиздат, 1987.

4. В.И. Черноиванов, В.В. Бледных, А.Е. Северный. Техническое обслуживание и ремонт машин в сельском хозяйстве - М.: ГОСНИТИ, 2003.

5. С.А. Иофинов, Г.П. Лышко. Эксплуатация машинно-тракторного парка - 2оое изд., перераб. и доп. - М.: Колосья, 1984.

6. Дипломное проектирование: уч. - метод./сост. В.Ф. Первушин и др., ФГОУ ВПО Ижевска ГСХА - Ижевск: ИжГСХА, 2006.

7. М.И. Юдин, Н.И. Стукопин, О.Г. Ширай. Организация ремонтно-обслуживающего производства в сельском хозяйстве. - Краснодар, 2002.

8. И.Л. Иванов, В.Л. Редников. Методические указания по экономическому обоснованию дипломных проектов - Ижевск: Ижгсха, 2002.

9. В.М. Грибков, П.А. Карпекин. Справочник по встаткуванню для технического обслуживания и текущего ремонта автомобилей. - М.: Россельхозиздат, 1984.

10. А.А. Зангиев, Г.П. Лышко, А.Н. Скороходов. Производственная эксплуатация машинно-тракторного парка - М.: Колосья, 1996.

11. В.И. Анурьев. Справочник конструктора машиностроителя: в 3-х томах - М.: Машиностроение, 1978.

12. Г.Ф. Фастовцев. Автотехобслуживание. - М.: Машиностроение, 1985.

13. Б.Н. Суханов. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Помощь с дипломного проектирования. - М.: Транспорт, 1991.

14. Г.Н. Попова. Справочник по машиностроительному чертежу - Л.: Машиностроение, 1986.

15. А.В. Александрова. Сопротивление материалов - М.: Высш.шк., 2004.

16. Программа ЭВМ « Компас-График - 5.1» - С.-П.: Аскон, 2001.

17. Годовые отчеты ПК СФ «Агровод» - Ижевск, 2004- 2006 г.

18. Д.Ф. Гуревич, А.А. Цырин. Ремонтные мастерские совхозов и колхозов - М.: Агропромиздат, 1988.

19. А.И. Олянич, А.И. Пантюхин, А.В. Пыталев, А.В. Колгин, Л.А. Буренко. Сборник типичных отраслевых инструкций по охране работы при ремонте и техническом обслуживании машин и встаткування в хоззве - ВНИИОТ, 1988.

20. Э.С. Кузнецова. Техническая эксплуатация автомобилей - М.: Транспорт, 1991.

21. Технологическое встаткування, оснащение, приборы, инструмент для ремонта машин и встаткування. Каталог - М.: Агрониитэиито, 1990.

22. С. Г. Чурин. Безопасность жизнедеятельности на производстве: Метод. указания - Ижевск: Ижгсха, 2004.

23. Б.П. Кашуба. Каталог деталей и сборочных единиц трактора Т-74 - Харьков: 1978.

24. Б.А. Улитовский. Диагностирование с/х техники - М.: Агропромиздат, 1985.

25. В.И. Бельских. Справочник по техническому обслуживанию и диагностированию тракторов - М.: Россельхозиздат, 1986.

26. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта - М.: Транспорт, 1986.

27. В.Н. Кудрявцев. Детали машин - Л. Машиностроение, 1980.

28. И.Л. Иванов. Анализ хозяйственной деятельности и использования МТП в сельскохозяйственных предприятиях. Методические указания по выполнению курсовой работы для студентов по специальности 311300 - Механизация сельского хозяйства - 2-е изд., доп. - Ижевск: Ижгсха, 2003.

Размещено на Allbest.ru